Суд видав ордер на арешт відстороненого президента Південної Кореї Юн Сок Йоля, — ЗМІ

У вівторок, 31 грудня, Західний окружний суд Сеула видав ордер на арешт відстороненого президента Юн Сок Йоля. Це робить його першим чинним президентом Південної Кореї, якому загрожує арешт.

Як повідомляє Yonhap News, суд схвалив запит Управління з розслідування корупції для високопосадовців (СІО) про видачу ордера на затримання політика за звинуваченнями в організації невдалого оголошення воєнного стану 3 грудня, організації повстання та зловживанні владою.

Окрім цього, суд схвалив ордер на обшук президентської резиденції Юна. Ордер на затримання видали після того, як політик проігнорував три виклики на допит.

Найближчим часом співробітники Управління з розслідувань корупції для високопосадовців мають відвідати резиденцію президента, щоб затримати його. 

"Ордер на затримання, як правило, діє впродовж тижня. Після взяття Юна під варту CIO зобов'язане впродовж 48 годин ухвалити рішення запит на видачу ордера на арешт, аби потім відправити політика під варту", — додає агентство.

Зокрема, видаючи ордери, суд відхилив твердження Юна про те, що CIO не має юрисдикції у справах про повстання, тому, мовляв, запит на видачу ордера був незаконним. Суд також відхилив твердження Юна про те, що він не може бути присутнім на допитах, адже не було вжито заходів щодо його особистої безпеки та охорони як голови держави.

Yonhap News додає, що залишається незрозумілим, чи може СІО затримати Юна, адже Служба безпеки президента заблокувала доступ слідчих як до президентського офісного комплексу, так і до офіційної резиденції. Свої дії служба пояснює міркуваннями військової безпеки.

"Невдовзі після того, як суд видав ордер на затримання Юна, Служба безпеки президента заявила, що вживе заходів для виконання ордера відповідно до судового процесу", — наголошує агентство. 

Варто зауважити, що Юн має президентський імунітет від кримінального переслідування, але за законом цей привілей не поширюється на звинувачення в повстанні чи державній зраді.

Що відомо про введення воєнного стану у Південній Кореї

У вівторок, 3 грудня, у Південній Кореї оголошували воєнний стан. Таке рішення президент Юн Сок Йоль ухвалив після того, як над ним нависла загроза імпічменту. Зокрема, південнокорейський лідер пояснював, що воєнний стан вводиться для захисту конституційного ладу країни, адже йому нібито загрожує опозиція, яка "контролює парламент, симпатизує Північній Кореї та паралізує роботу уряду".

За даними місцевих ЗМІ, після того, як у країні ввели воєнний стан, військові оголосили про призупинення всієї парламентської діяльності в країні, а саму будівлю парламенту повністю заблокували спецпризначенці. Також Юн Сок Йоль нібито оголосив про розпуск парламенту країни.

Крім того, одразу після оголошення президентом воєнного стану у країні обвалилася національна валюта. До того ж закрили всі криптовалютні біржі в Південній Кореї. На території країни ввели військову цензуру для всіх засобів масової інформації та запровадили заборону зібрань, демонстрацій і мітингів.

Водночас очільник керівної партії "Народна влада" Хан Дон Хун розкритикував оголошення президентом Юн Сок Йолем воєнного стану, назвавши це рішення "неправильним", та наголосив, що планує його зупинити. А згодом парламент Південної Кореї ухвалив постанову про скасування в країні воєнного стану.

Згодом президент Південної Кореї Юн Сок Йоль заявив про скасування воєнного стану в країні. Це сталося більш ніж через шість годин після оголошення надзвичайного стану у публічній заяві.

Нагадаємо, Юн Сок Йоль пояснював, що запровадив воєнний стан через "відчай", та пообіцяв, що більше подібних випадків не повториться. Він визнавав, що йому не вдасться уникну юридичної та політичної відповідальності.