"Татко" Дональд і його "діти". Як учасники саміту НАТО в Гаазі присоромили скептиків
Документи, ухвалені лідерами країн-членів Північноатлантичного військово-політичного блоку, можна вважати успішними для самих цих країн і для України. Хоча ще в день початку саміту вистачало прогнозів щодо його провального перебігу.
Які неприємності прогнозували перед самітом
За першого президентського терміну Трамп постійно сварився з партнерами по Альянсу і навіть погрожував, що Америка вийде з його складу через нерівномірність фінансового внеску США та інших країн-членів. З його поверненням до Овального кабінету у порядок денний повернулася й вимога про 5% ВВП кожного учасника оборонного блоку у спільну казну. Низка країн-членів відмовлялася це робити — Словаччина, Угорщина, Іспанія та інші. Раніше TrueUA аналізував, хто в Альянсі грає на боці Путіна, і хто — розкольник. Йшлося про прем’єрів Словаччини Робера Фіцо й Угорщини Віктора Орбана — вони відзначилися і в Гаазі, що ні для кого не стало несподіванкою.
Підготовка до саміту НАТО велася задовго до його старту, представники країн-учасниць узгоджували спірні моменти, а саме — виділення до 2035 року у спільний бюджет суми в 5% ВВП, збільшення чисельності армійських підрозділів та формат продовження допомоги Україні. Попри те, що генсек Альянсу Марк Рютте озвучував у загальних рисах результати домовленостей, у консенсус щодо них не вірили до останньої хвилини. Основна причина сепсису — Дональд Трамп. Ніхто не знав, з яким настроєм він прилетів до Гааги й що там може вткнути. Особливо на тлі ізраїльсько-іранської війни, в якій Америка виступила на боці Ізраїлю, завдавши ракетно-бомбових ударів по трьох ядерних об’єктах Ірану.
Трамп вважає їх успішними, але з його позицією згодні не всі. Критики закидають американцям порушення міжнародного права (і не тільки Росія та Китай, подібні думки витають і в Європі). А поки президент США летів до Гааги, низка ЗМІ, які пов’язують з впливом демократів, із посиланням на джерела в американській розвідці повідомили, що шкода, завдана атакованим іранським об’єктам, є незначною. Це дуже розлютило Трампа. У власній соцмережі у Truth він назвав такі повідомлення "рейковими", наголосив, що цілі атаки повністю знищені. Здавалося, від люті лідер США накаже розвернути літак назад. Або відмовиться голосувати за підсумкове комюніке.
Підготовку до саміту супроводжували загрозливі публікації ЗМІ. Одна з таких — у Financial Times: Трамп може змінити підхід США до 5 статті статуту НАТО, яка говорить про спільну оборону країн-учасниць у разі нападу на них. Страхи нагнітав сам американський президент сказаним перед відльотом до Нідерландів.
"Існує безліч тлумачень статті 5. Але я зобов'язуюсь бути їхнім другом, знаєте, я подружився з багатьма з цих лідерів (держав НАТО). Я прагну рятувати життя людей. А точне визначення статті 5 я дам, коли приїду туди (на саміт Альянсу, — ред.)", — багатозначно заявив він.
Ці слова витлумачили як відвертий шантаж передовсім європейських партнерів по блоку, які до останнього не погоджувалися на виділення 5% ВВП на спільну оборону.
Також вистачало доволі неприємних публікацій для України. Особливо тих, де принижувалася роль нашої держави на цьому саміті. Мовляв, американці проти фінансування НАТО військової допомоги українцям, Трамп не хоче зустрічатися з Зеленським, тому на закрите засідання членів блоку українського президента не позвуть, тільки на звану вечерю 24 червня, яку для гостей влаштовує королівська родина Нідерландів. Перебіг подій на саміті був кардинально іншим, аніж пророчили. Хоча у середу зранку всіх роздратував проросійський Віктор Орбан, який не перший місяць вдається до різних інсинуацій про Україну заради утримання при владі в Угорщині.
"У НАТО немає справ в Україні. Україна, як і Росія, не є членом НАТО, і моє завдання, щоб так і лишалося. Я не думаю, що Росія становить яку-небудь реальну загрозу для НАТО. Бо ми набагато сильніші", — сипав заявами угорський прем’єр.
Він також дозволив собі кілька нахабних реплік у бік українського глави держави. Минуло кілька годин — і той самий Орбан спільно зі своїм словацьким "братом по розуму" Фіцо підтримали всі документи саміту НАТО. Що змінилося, і хто все змінив?
Сценарій Рютте. Як генсек Альянсу піддобрив Трампа лестощами
Учасники саміту затвердили ключові для себе і для нас речі. Перше: домовилися про збільшення військових видатків до 3,5% ВВП, ще 1,5% — невійськові видатки, але пов’язані з безпекою та обороною. Загалом — 5% для всіх, окрім США. Американці й так найбільше вкладають в НАТО, тепер інші члени муситимуть до 2035 року догнати їх саме по військових видатках. Видатки на інфраструктуру в Європі американці не фінансуватимуть. Проти суттєвого збільшення виплат у бюджет НАТО виступила тільки Іспанія. Трамп пояснив Мадриду, що він усе одно заплатить, тільки в інший спосіб.
Рішення про фінансування — дуже важливе для нас, оскільки країни-члени наголосили на тому, що захист України є частиною гарантування безпеки всього НАТО.
"Ми стоїмо з Україною у її прагненні до миру і будемо продовжувати підтримувати її на її незворотному шляху до членства в НАТО", — заявив генсек Рютте.
І наголосив: уже цього року українським Збройним силам буде надана суттєва підтримка. Так, на полях саміту не було засідання Ради Україна-НАТО і не звучало обіцянок членства, але потрібно бути реалістами — з тих політичних рішень, які були потрібні Україні тут і зараз, ухвалили всі. До питання про членство союзники повернуться за дещо інших обставин.
Друге: Росію визнано довгостроковою загрозою для всього Альянсу. Тобто єдиною державою, яка становить безпосередню загрозу для євроатлантичної безпеки, є Росія. До того ж країну-агресора союзники визнали головною причиною для зростання оборонних витрат країн-членів блоку. Це надзвичайно важливе рішення, воно забороняє якісь сепаратні домовленості членів Альянсу з Росією, які загрожуватимуть всім союзникам. Для нас це означає, що без консенсусу в рамках НАТО не може бути жодних рішень щодо російської агресії проти України. Простіше кажучи, ніхто від нас не втомився і ніхто нас не здав, як на це сподівалися в Кремлі.
Третє: всі учасники блоку підтвердили вірність 5 статті Вашингтонського договору. Це свідчить про задоволення Трампа рішенням про зростання витрат союзників.
Стаття 5 Вашингтонського договору, також відома як принцип колективної оборони, є центральним положенням Північноатлантичного договору. Вона стверджує, що збройний напад на одну або декілька країн-членів НАТО у Європі чи Північній Америці вважатиметься нападом на весь Альянс. У разі такого нападу кожна країна-член зобов'язана надати допомогу тій, що зазнала нападу, шляхом вжиття будь-яких заходів, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили.
Четверте — це вже не спільне рішення, а безпосередньо американського президента. Попри песимізм багатьох експертів, зустріч глави Білого лому з Володимиром Зеленським на полях саміту відбулася, вона тривала 45 хвилин. Після переговорів можна очікувати, як мінімум, посилення нашої ППО системами Patriot, як максимум — якоюсь мірою продовження постачання Америкою зброї. Також із заяв Трампа напрошується обережний висновок: він зрозумів, що у продовженні війни винен Путін і з ним потрібно щось робити.
Чому Трамп здивував дружнім налаштуванням до учасників саміту? Висловимо припущення, що головним сценаристом і постановником вдалої зустрічі в Гаазі був Рютте. Тільки завдяки його дипломатичному хисту вдалося, здавалося б, неймовірне. Перед зустріччю глава Америки виклав у соцмережі особисте повідомлення від генсека НАТО, де той йому лестив: високо оцінив внесок президента США у збільшення європейських оборонних витрат та зробив особливий акцент на "надзвичайних" ударах по Ірану.
А під час спільної з Трампом прес-конференції всіляко нахвалював за лідерство й назвав "татком". Втім, потім заявив, що його слова про "татка" не так зрозуміли.
"В Європі я іноді чую, як країни запитують: "Марку, США залишаться з нами?". І я кажу, що це трохи нагадує, як маленька дитина запитує тата: "Татку, ти залишишся з нами?". Слово "татку" я вжив у цьому сенсі, а не називав президента Трампа "татком", — сказав Рютте.
Комусь підлабузництво Рютте не сподобалося, але завдання він виконав: спільне комюніке ухвалили консенсусом. То ж мета виправдала засоби.
І знову чути голоси скептиків: обіцянки в комюніке не означають, що їх виконуватимуть, а Трамп ще матиме нагоду висловити багато претензій партнерам по НАТО за зволікання з видатками на оборону. Такі ризики існують і вони високі. Але перший етап пройдено успішно. Наступні проблеми вирішуватимуться в міру їхньої нагальності.