Три музеї — одна виставка: у Києві показали унікальні писанки
У Національному музеї історії України відкрився міжмузейний виставковий проєкт "Українська писанка: витоки і сучасність", створений Національним музеєм історії України, Вишгородським історико-культурним заповідником та Музеєм історії міста Києва. В експозиції представлено близько 200 оригінальних предметів, які демонструють розвиток писанкарства від давнини до сьогодення.
Унікальність виставки полягає у вперше так чітко представленому зв’язку епох. Археологічні знахідки, історичні зразки та сучасні роботи об’єднані в одному просторі, що дозволяє відстежити безперервність традиції від княжої доби до сучасності. Це не лише мистецтво — це носій пам’яті, символів і світогляду українського народу, жива культурна спадщина, яка продовжує розвиватися сьогодні.
З вітальним словом виступив заступник генерального директора з наукової роботи Національного музею історії України Олексій Савченко:
"Виставка в нас невелика, але надзвичайно символічна, тому що в ці великодні свята в часи повномасштабної війни весна набуває нового сенсу. Ми показуємо тяглість, показуємо ті живі традиції, які передаються від покоління до покоління. Писанка завжди була елементом стійкості українців: вона об’єднує сім’ї, громади і допомагає зберегти культурну пам’ять навіть у складні часи".
Директорка Вишгородського історико-культурного заповідника Влада Литовченко зазначила:
"Виставкові унікальні експонати якраз презентують шлях писанкарства від давнини до сучасності. Вони дають можливість побачити, як традиція змінювалася, як впливали різні історичні етапи, і як вона зберігає свою автентичність. 2024 року українську писанку було внесено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО, і ця виставка також присвячена цій важливій події".
Владика Єфрем, єпископ Васильківський, вікарій Київської єпархії Православної церкви України, підкреслив духовний зміст традиції:
"Ця виставка має велике значення не лише культурне, а й духовне. Писанка символізує перемогу життя і світла над темрявою, відродження та надію. Незважаючи на те, що триває війна і ворог намагається знищити наші святині та традиції, ми продовжуємо боротися та готуватися до свята. Дякую всім, хто береже пам’ять нашого народу".
Заступниця генерального директора з наукової роботи Музею історії міста Києва Аліна Сушко:
"Писанка — це не просто малюнок на яйці. Це стародавній дизайн-код, який передає символіку, знання та світогляд наших предків. Вона залишається актуальною, бо живе в сучасному мистецтві та культурі, об’єднує покоління і допомагає нам зберігати історичну тяглість традиції".
Заслужена майстриня народної творчості України Зоя Сташук розповіла про кропітку реконструкцію орнаментів Київщини за каталогами 19 століття. Мисткиня, яка присвятила писанкарству 35 років, поділилася враженнями від проєкту:
"Унікально те, що вперше за 35 років відбулося таке поєднання століть. Символічно, що відкриття виставки відбувається саме в Національному музеї історії України. Це свідчить про те, що ми були, ми є і ми творимо".
Всеволод Івакін, археолог Інституту археології НАН України підсумував значення виставки:
"Тема писанкарства супроводжує нас протягом тисячоліття. Важливо пам’ятати про це й розглядати писанку як історичний артефакт, і одночасно як сучасне мистецтво, що продовжує жити і розвиватися".
Серед експонатів виставки — реконструйовані писанки традиційної техніки воскового розпису, археологічні знахідки (писанки-брязкальця княжої доби, яйце з оленячого рогу) та фаянсові писанки Києво-Межигірської фаянсової фабрики. Вони показують не лише естетику, а й глибину традиції, яка формувалася на українських землях століттями.
Після відкриття кураторка виставки Марина Стрельник провела екскурсію для гостей, розповідаючи історію писанкарства крізь тисячоліття.
А Зоя Сташук розповіла про особливості писанок Київщини, які вирізняються своїми кольорами та символічними орнаментами, що відображають багатство культурної спадщини цього регіону. У центральній, східній та південній частинах Київщини домінують жовто-червоно-чорні кольори, що символізують сонце, тепло та родючість. Орнаменти цих писанок часто мають солярні символи, такі як зірки та свастики, що асоціюються зі світлом і відродженням. Також часто зображуються дерева життя — символи нескінченного розвитку та зв'язку між поколіннями.
Відомі й рослинні мотиви, що виражають повагу до природи та її циклічних процесів. На заході та південному заході Київщини колірна палітра переважно жовто-зелено-червона, що підкреслює гармонію з природою і родючими землями. Орнаменти в цих регіонах здебільшого рослинні. Ці особливості писанок відображають глибоке шанування традицій та символіку, яка передавалася із покоління в покоління.
Виставка "Українська писанка: витоки і сучасність" триває до 17 квітня 2026 року.
У межах проєкту заплановані лекції та майстер-класи (участь безкоштовна за умови реєстрації).
Фото: Вікторії Сідорової, Національний музей історії України та Ольги Думанської, Вишгородський історико-культурний заповідник
