Сьогодні рівно рік, як громадяни України отримали право на безвізові поїздки до країн Європейського Союзу. Однак безвіз це не лише переваги, але і зобов’язання, які взяла на себе наша держава в рамках лібералізації візового режиму. В тому числі й Державна прикордонна служба, яка провела великий комплекс заходів з метою обладнання у всіх авіаційних, міжнародних й міждержавних пунктах пропуску на кордоні з країнами ЄС автоматизованих робочих місць з функцією біометричного контролю. Про те, як реалізовувався безпекова компонента та про результати першого року безвізу в інтерв'ю TrueUA розповів перший заступник Голови Державної прикордонної служби України Василь Серватюк.
– Пане Василю, розкажіть будь-ласка, які безпекові ризики (неконтрольована міграція, переміщення зброї, боєприпасів, засобів терору) розглядали в ЄС перед лібералізацією візового режиму з Україною. Наскільки справдилися страхи песимістів?
– У відношенні до будь-якої справи є позитивно та негативно налаштовані люди, які в свою чергу пропагують різні точки зору. Тому шлях набуття безвізового режиму нашою державою з країнами ЄС, також супроводжувався страхами песимістів, які мали на меті налякати громадськість та спричинити супротив населення до рішень держави. Страшилки були різні, і про неготовність прикордонної та митної системи, і про неготовність громадян України виконувати вимоги безвізового режиму, але сьогодні ми бачимо, що вони не мали під собою жодних підстав. Песимістичні прогнози не підтвердились, а прикордонна система України і наших європейських колег продемонстрували свою готовність до набуття статусу безвізового партнера для ЄС.
Також варто сказати, що перед запровадженням безвізу окремі експерти, у тому числі Європейського агентства FRONTEX, прогнозували збільшення кількості українців, які працюватимуть в країнах ЄС з порушенням міграційного законодавства або за підробленими документами, що підтверджують мету поїздки. Важливим є те, що так званої неконтрольованої міграції не відбулося.
Аналіз та результати нашої діяльності вказують також і на відсутність стійких каналів контрабанди зброї. Не виправдалися і побоювання щодо незаконного переміщення до Європи зброї та засобів терору, зважаючи на війну, яку розв’язала Росія проти України на Донбасі.
Загалом перший рік безвізу продемонстрував, що треба відповідально ставитися до тих зобов'язань, які ми на себе беремо в рамках домовленостей з Європейським Союзом та рухатися вперед модернізуючи наші пункти пропуску, та поглиблюючи співпрацю в правоохоронній сфері.
Я пишаюсь тим, що ми відповідально до цього поставилися. Це заслуга наших прикордонників, які розуміють усю відповідальність за це державне рішення. Система показала свою актуальність і сьогодні ми, прикордонники, вже не уявляємо службу без тісної співпраці з країнами ЄС.
– В рамках безвізового діалогу українські прикордонники почали перевірку мандрівників за базами даних західних партнерів, як це впроваджувалося і які дає результати?
– Коли ми говоримо про співпрацю з Інтерполом то потрібно розуміти, що вона базується не тільки на підключенні до баз даних. Це також тісна співпраця з правоохоронними структурами іноземних країн. Для прикладу в цьому році вже зафіксовано майже дві тисячі спрацювань різного роду базах даних Інтерполу, з яких реалізовано 900 інформацій. Майже 600 осіб перебували у міжнародному розшуку.
Якщо раніше іноземні колеги приїжджали певною мірою проконтролювати як ми виконуємо зобов'язання, взяті на себе в рамках лібералізації візового режиму з країнами ЄС, то на сьогоднішній день вони вже їдуть до нас за досвідом.
– Пане Василю, черги на кодоні це – досить гостре питання з яким стикаються багато подорожуючих. Запровадження безвізового режиму для України з країнами Європейського Союзу сприяє їх збільшенню чи зменшенню?
– Прикордонники і до «безвізу» активно працювали над забезпеченням ритмічного функціонування пунктів пропуску в умовах зростання пасажиропотоку. Адже наш пріоритет – це створення комфортних умов для всіх категорій подорожуючих. І на мою думку ми успішно впоралися із значною кількістю українців-безвізовиків.
Звичайно, черги мають місце, але в більшості це робочі моменти. Вони носять періодичний характер і пов’язані зі святами, періодом відпусток, масовими міжнародними заходами, а також сезонними роботами за кордоном та «малим прикордонним рухом».
Треба сказати, що останнім часом досить часто черги на кордоні з ЄС утворюються з вини власників авто на «євробляхах» і так-званих пересічників, які упродовж доби можуть по декілька разів перетинати кордон. У взаємодії з нашими європейськими колегами ми намагаємось оперативно реагувати на такі ситуації.
Крім того ми запровадили он-лайн інформування подорожуючих про завантаженість пунктів пропуску через офіційний веб-сайт Державної прикордонної служби України.
– Скільки громадян України перетнули кордон України з країнами ЄС за перший рік безвізового режиму та хто з них скористався отриманими перевагами?
– З початку безвізу, з 11 червня 2017 року по 11 червня 2018 року, до країн Європейського Союзу прослідувало понад 20 мільйонів українців. Із них понад 550 тисяч – це випадки, коли наші співвітчизники мали лише щойно видані закордонні біометричні паспорти без будь-яких віз та відміток. В той же час з червня 2016 по червень 2017 років, тобто, за рік до безвізу, перетинів кордону до країн ЄС українцями було трохи більше 17 млн. 700 тисяч. Різниця складає майже 2,3 млн. перетинів, або 13%, що свідчить про те, що українці стали частіше їздити до країн ЄС.
Варто наголосити, що у червні цього року спостерігається різке зростання активності безвізовиків і фактично наблизилося до показників на початку безвізу, що в першу чергу пов’язано із початком туристичного сезону. Їх кількість склала 2,5 тисячі осіб. Також у травні поточного року на 21% зросла кількість осіб, які скористалися безвізом, у порівнянні з квітнем, а це понад 37 тисяч громадян України. Загалом, на сьогодні, ми спостерігаємо найбільше зростання в авіаційних пунктах пропуску.
– Як змінилася кількість українців, яких повертають з країн безвізового в’їзду за порушення міграційного законодавства. Які основні порушення наших співвітчизників за кордоном?
– Обґрунтовані не пропуски громадян через кордон це звичайна практика прикордонного відомства будь-якої країни. Наприклад, минулого року за інформацією FRONTEX, а також наших польських колег, відмічалося збільшення на 22% кількості відмов у в’їзді до ЄС громадянам України. В середньому відмовляється кожному 300 подорожуючому українцю. Найбільше таких випадків на кордоні з Польщею. А основні причини відмов це - як правило - відсутність підтвердження мети поїздки, недостатність коштів для перебування за кордоном та перевищення строків перебування в країнах ЄС.
– Що варто знати українцям про фінансове забезпечення перебування в країнах безвізового в’їзду?
– Для того, щоб скористатися правом безвізового в’їзду до держав-членів ЄС, громадянам України, крім дійсного закордонного біометричного паспорта та полісу медичного страхування, а також документів, що підтверджують мету поїздки, необхідно мати документи, що засвідчують наявність достатніх фінансових засобів на термін перебування в ЄС.
Фінансова спроможність може, зокрема, підтверджуватися випискою з банківського рахунку громадянина із зазначенням інформації про рух коштів протягом принаймні останніх 3-х місяців, що передують даті в’їзду до ЄС, кредитною карткою, готівкою, подорожніми чеками, підтвердженням сплати вартості проживання в готелі, гарантійним листом від сторони, що запрошує, із зазначенням готовності покрити витрати громадянина під час перебування в ЄС, виписками про отримання заробітної плати, наявністю зворотного квитка тощо.
Розміри достатнього фінансового забезпечення громадянина залежать від мети поїздки та тривалості перебування у тій чи іншій державі Шенгенського простору та визначаються кожною такою державою окремо.
Держави-члени ЄС та країни-учасниці Шенгенської угоди не мають єдиного визначення щодо достатніх фінансових коштів. Водночас, відповідно до загальної практики для підтвердження фінансового забезпечення слід виходити з розрахунку - не менше 50 євро на один день.
– Пане Василь, на вашу думку, безвіз сприяє довірі до України в світі, поширенню інформації про нашу країну і притоку туристів?
– Запровадження ЄС безвізового режиму для України у червні 2017 року, безумовно, стало позитивним сигналом та засвідчило високий рівень довіри держав-членів та інституцій ЄС до рівня безпеки документів, управління кордоном, запобігання нелегальній міграції, боротьбі з організованою злочинністю та забезпечення прав та свобод людини в Україні.
Це безумовний позитивний сигнал та аргумент для проведення переговорів про запровадження іншими країнами безвізового режиму для українських громадян.
Антон Яровий
