Планеті Земля приблизно 4,54 мільярда років. За цей час сформувалися і зникли континенти, розширилися і відступили крижані шапки, а життя еволюціонувало від одноклітинних організмів до розумних людей і гігантських китів. Однак звідки вченим вдалося дізнатися про вік нашої планети?
Як повідомляє Live Science, це стало можливим завдяки багаторічним дослідженням радіоактивних матеріалів.
Так, науковці розповідають, що мінерали, які утворюються з магми або лави, часто містять сліди радіоактивних матеріалів, таких як уран. З часом їм властиво розпадатися, тобто випромінювати радіацію. Це, зрештою, перетворює їх на нові, більш стабільні елементи, які залишаються всередині мінералу. Як приклад, науковці беруть поширену форму урану — радіоактивний уран-238. Його атоми випромінюють енергію, поки він не перетворюється на свинець. Процес має фіксовану швидкість, зокрема за цей час відбувається напіврозпад. Усього період напіврозпаду урану-238 триває понад чотири мільярди років. Стільки ж часу, зауважують науковці, потрібно для того, аби половина урану-238 у зразку перетворилася на свинець. Це робить його ідеальним для датування дуже старих об'єктів.
Саме за допомогою знань цих періодів напіврозпаду вчені й можуть обчислити вік гірської породи на основі співвідношення "батьківського" радіоактивного елемента і "дочірнього" стабільного елемента — метод, який називається радіометричним датуванням.
Використовуючи ці дані, геологи знайшли на Землі мінерали, вік яких сягає 4,4 мільярда років, що означає, що планета існує мінімум стільки ж. Але тут постає питання: якщо вчені стверджують, що Землі понад 4,5 мільярда років, звідки взялися додаткові 100 мільйонів років?
Науковці кажуть, що наша планета разюче змінилася за мільярди років. Найбільше на це вплинули такі процеси, як тектоніка плит, які зміщують земну кору, народжуючи нову землю з магми та занурюючи стару назад під поверхню літосферних плит, прямо в розпечені "нутрощі" планети. Як наслідок, гірські породи, які перебували на поверхні на початку історії планети, знайти важко — вони вже давно розмиті або переплавлені назад у сировину.
Однак вчені можуть використовувати радіометричне датування для визначення віку порід, що походять з інших частин Сонячної системи:
Ці дати досить близькі до часу, коли, на думку вчених, Сонячна система почала формуватися з хмари газу та пилу, що оточувала новонароджену зорю.
"Знаючи всі ці відносні віки, ми можемо почати збирати воєдино тимчасову шкалу того, як Земля, Місяць, Марс і всі інші маленькі камені, що плавають у прилеглому космосі, почали формуватися. Однак перехід від первинної пилової хмари до планети Земля стався не одразу, а протягом мільйонів років", — повідомила планетолог з Гарвардського університету Ребекка Фішер.
Це, за її словами, означає, що наше розуміння віку Землі завжди буде пов'язане не так з конкретним роком, коли сформувалася планета, як із загальним відчуттям епохи, коли наша планета почала формуватися.
Нагадаємо, астрономи виявили ще один космічний супутник Землі. Ним виявився астероїд 2023 FW13, який відкрили лише цього року. Він обертається навколо Сонця синхронно із Землею, що робить його "квазимісяцем" нашої планети.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
