1997-го року було підписано Меморандум про порозуміння між урядом України та НАТО щодо заснування Центру інформації та документації НАТО в Україні. Це був перший інформаційний пункт НАТО в країні-партнері, який забезпечував відкритий доступ суспільству до інформації про Альянс. Детальніше розповісти про напрямки роботи, співробітництво та досягнення Центру ми попросили директорку Центру інформації та документації НАТО в Україні Вінету Кляйне.
– Пані Вінето, Центр інформації та документації НАТО в Україні, це –важлива ланка взаємодії України з Північно-Атлантичним альянсом. Розкажіть, будь ласка, детальніше, чим займається Центр, які проекти наразі реалізовує в Україні?
– Центр створено 1997 року. Цей рік особисто для мене був важливим, тому що після закінчення університету я саме приєдналася до Збройних сил Латвії, як прес-офіцер.
Створення Центру інформації та документації НАТО в Україні стало важливим кроком на шляху розвитку двосторонніх відносин між Україною та Альянсом. На той час Україна почала відчувала потребу у розвитку комунікації з НАТО і звісно, що Північно-Атлантичний Альянс відгукнувся на це бажання співпрацювати.
Першочерговим завданням Центру в Україні було донести до суспільства правдиву інформацію про те, що таке НАТО? Які завдання та цінності Альянсу? Як НАТО допомагає Україні та яка з цього користь і багато інших питань. Тривалий час українці не мали на них відповідей. Цей інформаційний вакуум породжував недовіру. Центр НАТО в Україні розпочав активні інформаційні та освітні проекти, компанії і поступово ситуація почала змінюватися. Громадяни України почали розуміти, що таке НАТО та які завдання Альянсу. Народилася взаємна довіра та потреба розвивати діалог. Власне, інформування суспільства і є основними завданнями Центру.
Сьогодні ми активно співпрацюємо і з цивільною громадськістю, і з центральними органами виконавчої влади, і з закладами освіти та правоохоронними органами. Це – комплексний підхід. Звичайно, Центр не зміг би працювати настільки ефективно, якби все робив самотужки. У нас багато друзів і партнерів в Україні. Ми також є коспонсорами різних проектів: виставки, конференції, дискусії тематика яких торкається міжнародної безпеки чи стосується співпраці між НАТО і Україною. Також Центр допомагає налагоджувати стратегічні комунікації в Україні.
Коли ми говоримо про стратегічні комунікації, то маємо на увазі такий комплексний підхід до управління інформацією, щоб держустанови України працювали в унісон – ефективно, як один механізм. Щоб могли максимально швидко та з найменшими репутаційними і якісними втратами донести до суспільства інформацію про реформи, що реалізовуються та інші важливі речі. Довіра суспільства до інституції зростає, коли люди знають і розуміють, що відбувається.
– У 2016-2017 роках ви працювали в Україні на посаді старшого радника зі стратегічних комунікацій місії EUAM. Сьогодні, вже як директорка Центру інформації та документації НАТО, ви продовжуєте сприяти подальшому розвитку комунікаційних можливостей українських відомств. Що змінилося у форматі вашої роботи?
– В першу чергу тематика. Зараз я глибше занурилася у безпекове поле, aле незмінним залишається принцип: усі повинні говорити, так би мовити, «одним голосом». One voice policy – політика одного голосу, має розвиватися. Саме тому дуже важливо підтримувати високий рівень міжвідомчої співпраці. Зараз ми активно співпрацюємо і з прикордонною службою, і з міністерством внутрішніх справ, і з нацгвардією, і з СБУ. Ми намагаємося донести важливість такого підходу та формату комунікації. Державним органам влади в Україні потрібен діалог, не монолог. Сьогодні вже недостатньо лише підготувати реліз про подію. Має бути активна спільна робота. І в цій роботі дуже важливо прислухатися до думки колег. Це просто діалог, який потрібно продовжувати і підтримувати.
– Скажіть будь ласка, які основні пріоритети в роботі Центру сьогодні? Як вони змінилися з урахуванням агресії Росії в Україні?
– Незаконна і нелегітимна анексія Криму стала поворотним моментом, що призвів до підвищеної уваги до зусиль НАТО в сфері громадської дипломатії в Україні. Дуже важливо, щоб українське суспільство отримувало об'єктивну і засновану на фактах інформацію про Альянс, особливо зараз, коли на повну силу розгортаються кампанії з дезінформації. Тому Центр активно розвінчує неправдиві міфи і стереотипи про Альянс, які досі існують в Україні.
Крім того, з початку російської агресії проти України, НАТО і окремі союзники надавали консультативну та практичну підтримку українській владі в області стратегічних комунікацій.
Сьогодні нам усім важливо бути медіа літеральними – розрізняти, яка інформація правдива, а яка – ні. Тільки у такому разі ми можемо ефективно протидіяти дезінформації. Тому і НАТО, і окремі країни-члени альянсу також підтримують інституції в Україні, що відстоюють демократичні цінності і розвінчують російську пропаганду Центр проводить для спеціалістів курси та тренінги з медіа грамотності.
Це ж саме стосується і галузі стратегічних комунікацій. Ми також помітили що, наприклад, під час пандемії кількість неправдивих повідомлень про країни Альянсу збільшилася. Тому для НАТО дуже важливо, аби суспільство мало доступ до об’єктивної інформації, яка ґрунтується на фактах. Дуже важливо, щоб Україна і НАТО продовжували співпрацювати в галузі спростування неправдивої інформації.
– Гібридна війна, гібридна агресія – ми постійно про це чуємо з усіх медіа. Чи могли б ви окреслити основні ознаки такої агресії і як вберегтися від зовнішнього інформаційного впливу простим громадянам?
– Гібридна агресія – це комплекс військових і невійськових заходів, направлених на досягнення конкретної стратегічної мети. Вона включає в себе і економічний тиск, і кібератаки, інші приховані та відкриті форми і методи впливу. Ефективна протидія, знову ж таки, полягає у вмінні відрізнити маніпуляцію від інформування, правду – від вимислу. Підвищення стійкості та протидія гібридним загрозам є важливими сферами у співробітництві між НАТО та Україною. Саме тому у 2017 році було започатковано Платформу Україна-НАТО з протидії гібридній війні. Ця Платформа сприяє реалізації спільних проектів між країнами-членами Альянсу і Україною у таких питаннях як кризове управління, стратегічні комунікації і підвищення стійкості України. Наприклад, в рамках цієї Платформи, минулого року компанія «Інтерньюз-Україна» проводила серію тренінгів з медіа грамотності для журналістів. І я дуже рада, що цього року цю практику ми не лише продовжили, а й навіть розширили. Цьогоріч у тренінгах також беруть участь і журналісти, і працівники державних установ.
Перевірка фактів стала необхідністю в сучасному світі і стає все більш важливою у цифровому вимірі, у якому ми зараз живемо.
Усі повідомлення НАТО засновані на фактах. Правда – це наша зброя і найбільш ефективний спосіб протидіяти дезінформації.
– На вашу думку – що необхідно зробити, аби підвищити рівень обізнаності населення України про НАТО?
– Сприйняття НАТО в Україні змінюється, і за останні роки ми спостерігаємо радикальні зміни щодо суспільної підтримки НАТО. Я вважаю, що українському уряду важливо закріпити рівень цієї підтримки і розробити системний підхід до інформаційної роботи про Альянс.
Так, уряд України розробив нову Стратегію комунікацій в сфері євроатлантичної інтеграції на 2021-2025 роки. Зараз життєво важливо, щоб ця стратегія була підкріплена надійним і реалістичним планом дій і ефективно виконувалася.
Одним із проектів, покликаних на підвищення обізнаності українців про НАТО, є радіопроект «100 фактів про НАТО». Початково цикл програм був створений радіостанцією «Країна FM» і Центром інформації НАТО. Він включав не тільки фактологічну інформацію про НАТО, а й про співробітницво між Україною та НАТО і про внесок України в Альянс. Тому що Україна – дуже цінний партнер для Альянсу. Проект допоміг нам відкрити багато цікавих фактів. Наприклад, скільки офіційних мов у НАТО? Що символізує прапор НАТО? Чи є у НАТО власна абетка та багато інших. Така проста інформація робить Альянс більш зрозумілим для людей. Допомагає створити загальну картину про те, чим є НАТО насправді.
– Ви порівняно нещодавно очолили Центр інформації та документації НАТО в Україні. Погоджуючись очолити Центр, які завдання ви перед собою ставили?
Як для представника НАТО, для мене важливо, донести до українського суспільства правдиву і об’єктивну інформацію про Північно-Атлантичний Альянс. Про те, як НАТО практично допомагає Україні. Це один аспект.
Ми бачимо, що молодь в Україні освічена і є проактивною. Тому ми продовжуємо зустрічатися зі студентами. Зараз у нас проходить цілий цикл публічних он-лайн лекцій для вишів в Києві і регіонах. Робота зі студентами для нас дуже важлива. Під час пандемії важливо було не втратити відчуття, що НАТО поруч і продовжує допомагати, підтримувати Україну.
Ще один аспект – стратегічні комунікації. Наше завдання – пояснити державним установам значення цього процесу та його можливості, а також навчити державних службовців правильно користуватися цими механізмами.
Нещодавно ми проводили круглий стіл, який був присвячений стійкості України. Ми багато говорили про комплексний підхід до вирішення проблем в Україні і я рада, що можу бути частиною цього великого і корисного.
– Можна сказати, що пандемія відкрила нові можливості?
– Звичайно, що в період пандемії, суттєво змінився формат комунікації. Зараз ми більше часу працюємо віддалено, використовуючи соцмережі, онлайн платформи. У нашого Центру також є своя сторінка у Фейсбук, твіттері та Інстаграмі і ми активно їх використовуємо. Так що я запрошую усіх читачів підписуватися на сторінки Центру. Там ви отримаєте найбільш повну та правдиву інформацію.
Усі ми змушені були адаптуватися до нових умов. Зараз потрібно бути більш гнучкими і творчими. Я теж вчуся жити у нових реаліях.
