Останні новини

Служба безпеки України закликала мешканців тимчасово окупованих територій України не брати участі в незаконних виборах. Їх Кремль планує проводити з 18 до 20 вересня цього року.Про це повідомила пресслужба СБУ. Там зазначили, що гауляйтери окупаційних адміністрацій Росії під керівництвом кураторів із Москви вкотре планують залучити мешканців тимчасово окупованих територій до фейкового плебісциту."Таким чином Росія намагається легітимізувати кремлівський режим на тимчасово захоплених територіях України та зібрати "голоси" на підтримку провладних політсил країни-агресорки", — пояснили в безпековій службі.Там акцентували, що, зокрема, під час попередніх "волевиявлень" рашисти залучали мешканців тимчасово окупованих територій до складу окупаційних "виборчкомів" і проведення агітаційно-масових заходів на користь Росії.Задокументовано, як ворог у різний спосіб заохочував українських громадян брати участь у псевдореферендумі, що відбувся у вересні 2022 року на тимчасово захопленій частині території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.Далі, 2023 року, рашисти проводили на тимчасово окупованих територіях уже псевдовибори до регіональних органів влади країни-агресора. Тоді представники окупаційних адміністрацій так само включали місцевих мешканців до "виборчих комісій" і агітаційних бригад, які закликали громадян "проголосувати" в інтересах кремля.У СБУ наголосили, що такі заходи є незаконними, а за участь в їхній організації передбачена кримінальна відповідальність, зокрема, за частиною 5 статті 111-1 Кримінального кодексу України (участь в організації та проведенні незаконних виборів та / або референдумів на тимчасово окупованій території або публічні заклики до проведення таких незаконних виборів та / або референдумів на тимчасово окупованій території)."Санкція статті передбачає покарання до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — зауважили в СБУ.Служба безпеки України вкотре закликала мешканців тимчасово окупованих територій України не ставати інструментом кремлівського режиму у війні проти нашої держави."Не допомагайте окупантам легітимізувати їхню присутність! Не допомагайте ворогу встановлювати свої порядки на українській землі!" — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявляв: Кремль розповідає та розповідатиме, що жодної мобілізації немає, адже хоче заспокоїти російське суспільство. Однак насправді після виборів у Держдуму запланував уже конкретні кроки в цьому напрямку..

Підприємиця з подвійним німецько-українським громадянством Ілона В використовувала зв'язки в політичних і військових колах, аби збирати інформацію про оборонну політику Німеччини. Федеральна прокуратура висунула їй обвинувачення у шпигунстві на користь Росії.Про це повідомили на сайті Федеральної прокуратури Німеччини."Генеральний федеральний прокурор передав до Сенату з питань державної безпеки Вищого земельного суду Берліна обвинувальний акт стосовно Ілони В, громадянки Німеччини й України. Обвинувачена обґрунтовано підозрюється в діяльності в якості агентки розвідувальної служби іноземної держави", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що жінку затримали ще 21 січня. На теперішній момент вона перебуває під вартою.За версією слідства, завдяки керівництву берлінським маркетинговим агентством і лобістською організацією Ілона В мала велику мережу зв'язків у військових і політичних колах.Зокрема, щонайменше з жовтня 2023 року вона підтримувала контакти зі штатним співробітником розвідки при посольстві Російської Федерації в Берліні."Протягом декількох років обвинувачена надавала йому численні відомості про резонансні заходи й організовувала його участь у них — іноді під вигаданим ім'ям. Це мало на меті дозволити йому сформувати власну мережу контактів для розвідувальних цілей", — ідеться у повідомленні.У прокуратурі також зазначили, що Ілона В особисто відвідувала профільні заходи, де шукала "контакти та потенційні об'єкти інтересу". Крім того, вона намагалася залучити до співпраці співробітників Федерального міністерства оборони та представників оборонно-промислового комплексу Німеччини."Діючи за дорученням своєї контактної особи, обвинувачена намагалася отримати інформацію щодо оборонної політики Німеччини й оборонної промисловості, зокрема, на тлі війни між Російською Федерацією й Україною", — додали у Федеральній прокуратурі Німеччини.Нагадаємо, що декілька днів тому в будівлі генерального консульства України у Дюссельдорфі провели масштабну поліцейську операцію. Німецькі правоохоронці також працювати на прилеглій до неї території..

Незвичайний інцидент стався біля Центрального вокзалу Варшави. Лось вийшов на залізничні колії та спричинив перебої в русі поїздів. Як пише RFM2, посилаючись на польську залізничну компанію PKP PLK, інцидент стався ввечері 13 вересня. Після 21:00 через присутність лося тимчасово призупинили рух поїздів на третій та четвертій платформах. Пасажирів також попередили про можливі затримки.Залізничники та фахівці працювали над тим, щоб безпечно вивести тварину із залізничної території. У компанії наголошували, що лося потрібно повернути у безпечне місце, але не залізницею.Після 22:00 PKP PLK повідомила, що тварину вдалося зняти з колій. Після цього рух поїздів за розкладом почали відновлювати.У компанії зазначили, що інцидент на залізниці тривав понад 80 хвилин. Причиною затримок став саме вихід лося на колії поблизу Центрального вокзалу Варшави.Нагадаємо, раніше на Чернігівщині, на трасі поблизу села Ягідне, автівка збила червонокнижного лося. Тварина загинула..

Осінь продовжує тішити українців комфортним теплом, але погода у вівторок, 15 вересня, буде мінливою. Десь пройде дощ, десь визирне сонце, а подекуди небо вкриється хмарами та посилиться вітер. Як повідомила народний синоптик Наталія Діденко, найбільш імовірні дощі — у східних областях України, а також на Сумщині, Полтавщині та Дніпропетровщині. Причиною стане вплив східного циклону.Невеликі опади також можливі на Заході України, подекуди на Вінниччині, Житомирщині, Київщині та Чернігівщині. На решті території країни переважатиме суха та сонячна погода.У більшості областей удень температура повітря становитиме +18…+23°С. Водночас свіжіше повітря охопить Сумщину, Харківщину, Полтавщину, Дніпропетровщину та Запоріжжя. Тут температура вдень очікується в межах +14…+18°С.Якою буде погода в КиєвіУ столиці 15 вересня буде комфортно. Вдень температура повітря підніметься приблизно до +20°С. Істотні опади малоймовірні. Водночас із хмарності місцями можуть випасти кілька крапель дощу.Діденко додала, що поточний тиждень в Україні буде теплим і комфортним, а дощів очікується небагато. За попередніми прогнозами, із 21 вересня погода може суттєво змінитися. Наступного тижня очікується помітніше похолодання та збільшення кількості опадів.Раніше синоптик Ігор Кібальчич повідомляв, що в Україні впродовж тижня, з 14 до 20 вересня, очікується мінлива погода. На початку тижня у деяких регіонах пройдуть дощі, проте вже із середи температура почне підвищуватися, а наприкінці робочого тижня повітря прогріється до +29°C.Нагадаємо, в інтерв'ю TrueUA начальник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань розповів, що "бабине літо" в Україні традиційно може настати після першого відчутного осіннього похолодання.Читайте також: Коли в Україну прийде справжня осінь: синоптик назвав орієнтовні дати.

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп звернувся до українського лідера Володимира Зеленського із закликом зупинити атаки на російські нафтопереробні заводи, які виробляють дизельне пальне. Офіційна Москва вже відреагувала на таку ініціативу Вашингтона, висловивши повну підтримку заявам американського лідера.Про це заявив 14 вересня речник російського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков.Заява Трампа про глобальний дефіцит дизеляЩе 13 вересня глава Білого дому Дональд Трамп закликав президента України Володимира Зеленського припинити систематичні атаки на промислові об'єкти Росії, що займаються виробництвом дизельного пального. На думку очільника США, саме ураження російських НПЗ спровокували дефіцит і зростання цін на енергоресурси на світовому ринку."Це відбувається не через Близький Схід. Це відбувається через те, що відбувається між Росією та Україною", — зачвив Трамп.Зауважимо, що американський президент не надав жодних підтверджень або конкретних доказів того, що причиною світового стрибка цін на паливо стали саме дії українських сил.Відмова від зустрічних зобов’язань14 вересня на пропозицію американського лідера відреагували в Росії. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков підтвердив, що у Москві підтримують подібні заклики до української сторони:"Безумовно, можна тільки вітати будь-який заклик до київського режиму припинити удари по мирній економічній інфраструктурі", — заявив речник Кремля.Водночас коли журналісти запитали речника Володимира Путіна, чи готова Росія у відповідь припинити власні обстріли української економічної інфраструктури, Пєсков відмовився давати відповідь.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що зростання світових цін на нафту дозволило Кремлю відстрочити фінансову кризу та отримати додаткові ресурси. Завдяки високим вартісним показникам сировини Москва зможе фінансувати військові дії проти України щонайменше до наступної весни..

У Києві змінили порядок роботи Центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) під час повітряних загроз. Частина відділень із безпечними підвальними та цокольними приміщеннями продовжуватиме прийом громадян під час жовтого рівня небезпеки ("жовтої" тривоги).Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації, посилаючись на заяву Департаменту надання адміністративних послуг.Які ЦНАПи працюватимуть під час "жовтої" тривогиПрийом громадян продовжуватиметься за такими адресами:Департамент ЦНАП: Дніпровська набережна, 19-Б — в укритті;Голосіївський район: просп. Голосіївський, 42 — цокольний поверх; просп. Науки, 43 — підвальне приміщення;Деснянський район: просп. Червоної Калини, 29; просп. Лісовий, 39-А; просп. Червоної Калини, 15;Дніпровський район: бульв. Івана Котляревського, 1/1 — підвальне приміщення;Шевченківський район: вул. Богдана Хмельницького, 24 — підвальне приміщення.Де потрібен попередній записПід час жовтого рівня небезпеки за попереднім записом працюватимуть ЦНАПи Солом’янського району:просп. Повітряних Сил, 41;просп. Повітряних Сил, 40;бульв. Чоколівський, 40 — прийом у цокольному приміщенні.Які ЦНАПи не працюватимутьОбслуговування громадян припиняється вже під час жовтого рівня небезпеки у таких відділеннях:Дарницький район: вул. Степана Олійника, 21; Харківське шосе, 176-Г;Оболонський район: вул. Левка Лук’яненка, 16; вул. Озерна, 18-А;Печерський район: вул. Михайла Омеляновича-Павленка, 15; вул. Цитадельна, 4/7;Подільський район: вул. Костянтинівська, 9/6; вул. Перемишльська, 14/14; вул. Ярославська, 31-Б;Святошинський район: просп. Берестейський, 97; вул. Гната Юри, 14-Б.У разі оголошення червоного рівня повітряної загрози всі ЦНАПи Києва припиняють роботу. Відвідувачі та працівники мають негайно пройти до найближчих укриттів.Нагадаємо, що в Києві визначили порядок роботи відкритих ділянок метрополітену залежно від рівня загрози. Відповідні заходи мають забезпечити безпеку пасажирів під час можливих надзвичайних ситуацій..

Протягом минулого тижня Росія здійснила понад два десятки ударів по території Харкова, застосовуючи нові види безпілотників. Внаслідок ворожих атак один чоловік загинув, а ще десятеро містян, серед яких троє дітей, дістали поранення.Про це у Telegram-каналі повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов.Зміна тактики та системні удари по цивільнихЗа словами очільника міста, з 7 по 13 вересня Росії вдалося здійснити 21 атаку по Харкову. Наслідки цих обстрілів виявилися фатальними."Один чоловік загинув. Мої співчуття його родині! Ще десятеро людей постраждали, серед них — троє дітей", — повідомив Терехов.Аналізуючи обстріли, міська влада зауважує зміну підходів ворога: майже половина атак припала на FPV-дрони, а також безпілотники на оптоволокні, запуск "Молній", реактивних "Італмасів" та "шахедів". Цілями ворога стали багатоповерхівки, приватні машини, території навчальних закладів, лікарні, електричні підстанції та автозаправки."Окремо простежується системне полювання на автозаправки. Лише за один день, 8 вересня, під ударами опинилися три АЗС у різних районах міста. Росіяни свідомо намагаються перетворити на зону ризику найзвичніші щоденні справи харків'ян — дорогу додому, поїздку на роботу, зупинку на заправці чи біля кафе", — наголосив міський голова.Ліквідація наслідків та загроза для містаМер Харкова наголосив, що після кожного прильоту негайно залучалися всі екстрені служби: рятувальники, медики, енергетики та комунальники."Для мене справді важливо, щоб у такі години ніхто не залишався сам зі своєю бідою. І я дуже ціную кожного, хто серед ночі їде на виклик, виходить на зміну й береться за свою місію, від якої залежить більш-менш нормальне життя харків'ян", — зазначив він.Терехов також оприлюднив статистику, за якою за тиждень тривоги у Харкові тривали майже на 47 годин менше, ніж в області. Однак це не привід втрачати пильність."Тому прошу кожного: сприймайте сирени серйозно, переходьте в безпечні місця. Пам'ятайте, що ворожому дрону достатньо лічених хвилин, аби забрати у вас найцінніше. Бережіть себе та своїх близьких!" — резюмував мер.Нагадаємо, у ніч на 14 вересня російські загарбники здійснили чергову масовану повітряну атаку, застосувавши реактивні дрони типу "Шахед", "Гербера" та "Пародія". Українські захисники знешкодили 85 ворожих БпЛА, однак у кількох локаціях зафіксовано влучання..

Консервовані сливи з кісточкою — чудова заготівля на зиму, яка допоможе зберегти аромат і смак стиглих літніх плодів. Сливи виходять соковитими, ніжними та в міру солодкими, а приготування не потребує багато часу й складних інгредієнтів. Відомий український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко поділився рецептом консервованих слив, які стануть чудовим доповненням до домашніх десертів або просто смачними ласощами.Консервовані сливиІнгредієнти для приготування:сливи — 600-700 г;вода — 500-600 мл;цукор — 220-250 г;часник — 2 зубчики;корінь імбиру — 10 г;яблучний або винний оцет — 2 столові ложки;духмяний перець — 3 горошини;чорний перець — 3 горошини;сіль — 1 чайна ложка;м’ята — 2 гілочки.Процес приготування:Помити сливи та видалити плодоніжки, якщо вони є. Для консервування добре підходять щільні сливи сорту Угорка. Якщо використовувати інший сорт, важливо, щоб плоди не були надто м’якими. Кожну сливу проколоти зубочисткою 3-4 рази.Викласти сливи в каструлю та залити водою так, щоб вона повністю покрила плоди. Поставити на середній вогонь.Додати до слив цукор. Його кількість можна регулювати залежно від солодкості плодів і власних уподобань. Водночас не варто суттєво зменшувати кількість цукру, оскільки він допомагає зберігати заготівлю.Додати сіль, духмяний і чорний перець. Обережно перемішати, довести до кипіння та варити сливи протягом 10 хвилин.Очистити часник та корінь імбиру. Часник розчавити пласкою стороною ножа, а імбир нарізати тонкими слайсами. Додати підготовлені інгредієнти до каструлі зі сливами.Помити м’яту, відділити листочки від стебел і подрібнити ножем. Додати м’яту до слив за дві хвилини до завершення приготування.Зняти каструлю з вогню та влити яблучний або винний оцет. Перемішати. Викласти сливи в стерилізовану банку та залити маринадом, у якому вони варилися.Закрити банку стерилізованою кришкою, охолодити та поставити на зберігання у темне прохолодне місце. Скуштувати консервовані сливи можна вже через тиждень.Нагадаємо, раніше ресторатор Євген Клопотенко розповів, як приготувати варення з дині, яке стане чудовим доповненням до зимового чаювання..

Генеральний прокурор Руслан Кравченко власноруч погодив розпорядження про власну закордонну поїздку до столиці Франції. Приводом для робочого візиту вказується участь у засіданні парламентської мережі ПАРЄ.Про це повідомляє "Суспільне" з посиланням на власні джерела у владних кабінетах.Деталі відрядження та офіційний привідЗа даними інсайдерів, генеральний прокурор Руслан Кравченко самостійно оформив необхідні документи для виїзду до Парижа. Формальною підставою для поїздки була заявлена участь у слуханнях парламентської мережі ПАРЄ.Строки поїздки та спосіб пересуванняЗгідно з підписаними документами, робочий візит посадовця розрахований на п'ять днів і починається з 13 вересня 2026 року. Також зазначається, що генпрокурор планував дістатися Франції на автотранспорті.Нагадаємо, очільник Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос отримав офіційну підозру у вчиненні злочину. Процесуальний документ підписав генпрокурор Руслан Кравченко, оголосивши про це у своєму зверненні 14 вересня.Своєю чергою, 14 вересня президент України Володимир Зеленський відреагував на гучні заяви генерального прокурора Руслана Кравченка щодо вручення підозри директору НАБУ Семену Кривоносу та закликав до його негайної відставки. Водночас глава держави просить народних депутатів якнайшвидше підтримати відповідне рішення в парламенті.Згодом в Національному антикорупційному бюро заперечили вручення підозри та назвали дії очільника прокуратури системною атакою.  Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами.Водночас у понеділок парламентська монобільшість оголосила дату вирішального голосування за кадрові зміни в Офісі генерального прокурора. Питання відставки Руслана Кравченка винесуть під купол парламенту 15 вересня. Цікаво, що генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив резонансні деталі щодо минулого очільника Національного антикорупційного бюро України Семена Кривоноса. За його словами, керівник НАБУ уникнув кримінального покарання через схему з фіктивним усиновленням дитини..

Сполучені Штати Америки розглядають можливість передачі Україні ліцензії на виробництво або постачання окремих модифікацій ракет для систем протиповітряної оборони Patriot. Оборонно-промисловий комплекс США наразі працює на рекордних потужностях. Про це повідомив американський президент Дональд Трамп, пише "Європейська правда".Виробництво ракет та заява Трампа про запасиЗа словами Трампа, наразі тривають переговори щодо надання Україні ліцензії на "менш просунуті" ракети Patriot. Глава держави наголосив, що американські підприємства вийшли на максимальні обсяги виробництва: зараз заводи у США виробляють "більше ракет для Patriot ніж будь-коли". Очільник Білого дому окремо зупинився на стані військових арсеналів країни."У нас є великі запаси певних видів озброєння, деякі з яких доступні практично в необмежених кількостях. Що стосується елітної зброї, то значна її частина була передана Україні, але ми дуже швидко поповнюємо ці запаси", — сказав Трамп.Про які модифікації може йтисяПрезидент США не деталізував, які саме модифікації ракет знаходяться на порядку денному перемовин. Втім, фахівці припускають, що мова може йти про старішу версію ракети PAC-2. Саме ці боєприпаси зараз надають Україні з власних складів європейські партнери, зокрема Німеччина.Нагадаємо, раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив, що американська й українська делегації продовжують перемовини щодо ліцензій на виробництво ракет для Patriot. Однак на запуск власного виробництва знадобиться багато часу..

Ряд резонансних скандалів навколо керівників ключових антикорупційних та силових відомств, завдає суттєвого удару по міжнародній репутації держави. В Офісі президента жорстко оцінили перебіг подій навколо директора НАБУ та очільника Генеральної прокуратури України.Про це повідомляє "Українська правда".Реакція Банкової на останні скандалиКерівник Офісу президента Кирило Буданов висловив чітку позицію щодо останніх резонансних подій навколо силового блоку. Йдеться про процесуальні дії стосовно директора НАБУ Семена Кривоноса та перетин державного кордону Генеральним прокурором Русланом Кравченком. Посадовець дав лаконічну, але жорстку оцінку перебігу цих подій."Все це не нормально і максимально шкодить іміджу України у світі", — коротко відповів він.Вплив на міжнародний репутаційний трекНа думку керівника ОП, подібні інциденти у вищому керівництві антикорупційних та правоохоронних органів викличуть негативний резонанс серед міжнародних партнерів. У Банковій наголошують, що збереження довіри на міжнародній арені є критично важливим, а поточні скандали створюють небажані ризики для іміджу держави.Нагадаємо, очільник Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос отримав офіційну підозру у вчиненні злочину. Процесуальний документ підписав генпрокурор Руслан Кравченко, оголосивши про це у своєму зверненні 14 вересня.Своєю чергою, 14 вересня президент України Володимир Зеленський відреагував на гучні заяви генерального прокурора Руслана Кравченка щодо вручення підозри директору НАБУ Семену Кривоносу та закликав до його негайної відставки. Водночас глава держави просить народних депутатів якнайшвидше підтримати відповідне рішення в парламенті.Згодом в Національному антикорупційному бюро заперечили вручення підозри та назвали дії очільника прокуратури системною атакою.  Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами.Водночас у понеділок парламентська монобільшість оголосила дату вирішального голосування за кадрові зміни в Офісі генерального прокурора. Питання відставки Руслана Кравченка винесуть під купол парламенту 15 вересня. Цікаво, що генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив резонансні деталі щодо минулого очільника Національного антикорупційного бюро України Семена Кривоноса. За його словами, керівник НАБУ уникнув кримінального покарання через схему з фіктивним усиновленням дитини..

Нещодавно Київський міжнародний інститут соціології провів дослідження динаміки ставлення до статусу російської мови в Україні протягом 1997-2026 років.Від початку 1990-х років частка українців, які послуговуються українською мовою, значно зросла. Близько 90% як україномовних, так і російськомовних громадян підтримують позицію, що українська має бути єдиною державною та офіційною мовою на всій території країни й основною у сфері освіти. Водночас у побуті люди можуть спілкуватися зручною для себе мовою.Про зміни у ставленні українців до мовного питання, поширення української мови та ризики стигматизації російськомовних громадян TrueUA поговорив з виконавчим директором Київського міжнародного інституту соціології Антоном Грушецьким."Перехід на іншу — рідну! — мову — це повільний процес"— Антоне Миколайовичу, нині в соціальних мережах, зокрема у Facebook, багато пишуть про російську мову. Наприклад, поширюють фото дівчини з картонкою, на якій написано: "Я маю право не чути мову окупанта". Один із волонтерів пише: "Після обстрілів ще хтось у Києві розмовляє російською? Люблю киян — ненавиджу "кієвлян"". Про що свідчать такі настрої в соціальних мережах?— По-перше, я маю зазначити як соціолог, що настрої в соціальних медіа значно більш поляризовані і більш безкомпромісні, ніж те, що ми бачимо серед пересічних українських громадян. Частина громадян з активною соціальною позицією в соціальних медіа щиро дотримується своїх переконань, але багато таких конфліктних ситуацій "роздмухуються" і як конфронтаційна риторика використовуються навмисно третіми сторонами. Це можуть бути всередині країни певні суб’єкти, і, насправді, наш російський ворог дійсно хапається за будь-які спірні питання. Але можна сказати, що якраз у випадку мови ми бачимо, що зміни йдуть з початку 90-х.Прекрасна ілюстрація, як за останнє поза одне покоління, кінця 90-х — початку 2000-х і донині, значно зросла частка тих, хто використовує саме українську мову. Російська мова все одно широко вживається у Києві, але, наприклад, у наших опитуваннях у Києві, коли ми просимо респондентів обрати мову інтерв’ю, близько 90% обирають українську мову, зокрема і російськомовні кияни.Часто батьки можуть між собою розмовляти російською мовою, але з дитиною — українською, дитина потрапляє у зовсім інше мовне середовище, ніж це було одне покоління назад. Але це питання, що багатьом не вистачає терпіння. Тобто те, що ми досягли за останнє покоління, щодо мови потребує тривалого часу і поступової роботи.Діти, які ростуть зараз, вже будуть більш україномовні, через покоління — ще більше, але є проблема, що якщо ми створимо штучний розкол зараз і будемо стигматизувати тих, хто в побуті спілкується російською мовою, це насправді більше призведе до проблем в суспільстві, ніж стимулюватиме використання української мови.— У 2022 році з бібліотек вилучали російські книжки та здавали їх на макулатуру. Багато людей після початку російсько-української війни у 2014-му перейшли виключно на українську мову. Ще більше українців зробили це після початку повномасштабного вторгнення. Водночас частина громадян продовжує спілкуватися російською. Що показують дослідження щодо їхніх настроїв?— Так, але серед тих, хто не перейшов, домінують проукраїнські настрої. Ми ставимо запитання: "Якою мовою ви переважно спілкуєтесь вдома?" — і на національному рівні на підконтрольних територіях 60-65% відповідають, що переважно українською мовою, 20-25% відповідають, що однаковою мірою і українською, і російською мовами, і тільки 10-15%, що переважно російською мовою. Причому, треба взяти до уваги, що ті, хто відповідає "обома мовами", це якраз частка тих, хто насправді часто користується російською, але більше став використовувати українську мову. У 2022-2023 році ми ставили запитання про використання української мови, і серед тих, хто переважно користувався російською мовою, більше 60% сказали, що в їх житті української мови стало більше.Звісно, у 2022 році емоційний настрій був інший і внутрішній відгук сильний, але треба розуміти, що процес переходу на іншу мову — це повільний процес. У нас є регіони, де компактно проживають громади, які спілкуються російською мовою, і питання в тому, на чому ми будуємо нашу політику: намагаємося змусити людей старшого віку перейти на українську мову? Це зазнає невдачі, для багатьох це буде складно. Якщо ми говоримо про молодь, то вона найменшою мірою хоче вчити російську мову в школах. Але це питання більше від емоцій 2022 року, ніж така прагматична, довгострокова політика.Тому що знову ж таки, у нас в опитуванні цього року 17% українців відповіли, що в Україні є систематичні переслідування людей, які розмовляють російською. Це меншість, але все одно це доволі багато людей, і навіть якщо вони говорять про фіктивні ситуації переслідування, а цього немає насправді, але вони в це вірять, це все одно створюватиме нам проблеми.Ми проводили спеціальний експеримент і ми бачимо цей консенсусний погляд для всіх мовних груп, який підтримується близько 90% і україномовними, і російськомовними людьми, що українська мова — це єдина державна і офіційна на всій території, українська мова основна в сфері освіти, держава стимулює споживання українського контенту, скажімо, книговиробництва, відео українською мовою, перекладів. А водночас на побутовому рівні люди можуть спілкуватися тією мовою, яка їм зручна. І така програма насправді була би в основі поступових змін для поширення саме української мови.— Чи можна сказати, що 17% опитаних, які вважають, що в Україні переслідують за використання російської мови, перебувають під впливом російської пропаганди?— Так і є значною мірою. Якщо брати серед тих, хто спілкується вдома переважно російською мовою, у них 34% вважають, що в Україні систематично переслідуються російськомовні громадяни. Серед них значна частина залишається під впливом російської дезінформації та пропаганди або українських безвідповідальних сил, які роздмухують локалізовані проблеми. У соціальних науках є декілька схожих за змістом теорем, одна з них: якщо вірити, що щось є реальним, то воно буде реальним за наслідками. Тобто якщо ці люди суб’єктивно відчувають, що є переслідування, в їхніх очах делегітимізується українська держава, знижується відчуття належності до української нації, у частини громадян це буде переходити в небажання приєднуватися до Сил оборони з подібних міркувань ("якщо мене виштовхують з української нації, чому я мушу бути її частиною?"), або посилювати бажання емігрувати з України.Є частина громадян, які не люблять Україну, їх декілька відсотків, це питання до наших спецслужб, щоб ці громадяни не вдавалися до протиправних дій. Але значна частина потребує підтримки, підтримки в плані розвіювання міфів, а не в плані стигматизації. Якщо цих людей якимось чином стигматизувати, намагатися їх ображати за мову, яку вони використовують, це зробить ситуацію гіршою.— Водночас серед тих, хто вважає, що російськомовних громадян утискають і переслідують, 55% хочуть, щоб російську мову усунули з офіційного спілкування на всій території країни або принаймні в їхньому регіоні. Лише 30% представників цієї групи підтримують надання російській статусу офіційної у своєму регіоні чи другої державної в Україні.— Саме так. Тобто серед тих, хто вважає, що в Україні систематичні утиски російськомовних, третина вважає, що в Україні російська мова повинна мати статус другої державної або офіційної в окремих областях.Це ми бачимо певний сегмент громадян з відчуттям переслідувань, але це не означає, що він зараз кристалізований, мобілізований, але це поки що він такий, доки у нас не налагодяться, не відновляться політичні процеси, тому треба ці ризики продумувати зараз, ще раз не стигматизувати громадян, там є великий сегмент, з яким можна працювати, пояснювати, роз’яснювати ситуацію, доводити, що ніяких утисків немає."У нас є майже 80% українців, які вважають, що або на всій території України має бути офіційно усунена російська мова, або у їхньому регіоні"— У 1997 році усунення російської мови з офіційного спілкування на всій території України підтримували 18% опитаних, зараз — 65%. Надання їй статусу офіційної в тих регіонах, де більшість населення цього бажає, у 1997 році підтримували 36%, зараз — 22%. Зробити російську другою державною мовою у 1997 році хотіли 39% респондентів, а у 2026-му — 5%. Які процеси відбувалися у свідомості громадян протягом цих майже тридцяти років?— Є певний методологічний коментар: якщо у 1997 році наші опитування охоплювали всю територію України, то зараз ми охоплюємо тільки підконтрольні уряду України території, тобто ми не можемо опитувати громадян в Криму та на Донеччині й Луганщині, і відповідно частина динаміки пов’язана з тим, що ми опитуємо вужчу територію, ніж раніше. Але навіть без цього є однозначна тенденція, що якщо тридцять років тому серед українців російська мова мала легітимність, часто порівнювану з українською, з високою готовністю надати їй або офіційний, або навіть державний статус, то далі ми плавно йшли до того, що офіційною має бути тільки українська державна мова, але ще навіть до 2022 року багато хто розглядав за російською мовою статус офіційної в окремих регіонах. Після 2022 року ми бачимо цей фактично консенсус, що українська мова має бути єдиною державною і офіційною на всій території України.Цікавий момент, що ми ставимо з 90-х років запитання, чи потрібно вивчати російську мову в школах, і тоді практично ніхто не відповів, що її взагалі не треба вивчати, і навпаки в 1998 році 46% відповідали, що російську мову в школах треба вивчати навіть в тому ж обсязі, що й українську. Навіть у 2019 році 30% вважали, що російську мову треба вивчати на тому ж рівні, що й українську в школах. Уже в 2023-2025 роках таких стало лише 3%. Але все одно, загалом 38% українців вважають, що російську мову можна вивчати в школах. Ми ставили запитання, чому, і причини доволі різні і доволі очікувані. Вони не такі ідеологічні, наприклад, що це знання іноземних мов, легше читати певні книжки для розвитку. Або що в Україні є багато російськомовних громадян. Або що треба знати мову ворога, тому її варто вивчати.Насправді у нас є значні зміни у суспільній свідомості за останні тридцять років, за останнє покоління, але ми все одно не дійшли до того, що всі українці стали україномовними. Водночас ці зміни не означають і повної стигматизації російської мови. Для багатьох громадян російська мова все одно залишається в їхньому житті, хоча і самі громадяни щиро не люблять Росію і щиро люблять Україну, багато зі зброєю в руках за Україну воюють в Силах оборони. Є така небезпека у спрощенні, просто говорити, що всі, хто говорить російською мовою, це вороги України, це хибний підхід, і він створює розкол і глибоку несправедливість щодо великої верстви громадян.А тих громадян, які наполягають на державному статусі російської мови, стало значно менше. 22% вважають, що російська мова має бути хоча би офіційною в окремих регіонах, де більшість населення цього бажає. І цим респондентам ми поставили додаткове запитання: "А в своєму регіоні ви хочете бачити її офіційною?" З тих 22% опитаних 12% відповіли: "ні", і тільки 10% — "так".Тобто насправді у нас є майже 80% українців, які вважають, що або на всій території має бути офіційно усунена російська мова, або в моєму регіоні. Але тут ми саме говоримо про офіційне спілкування, а не про побутовий вимір, тому що якщо ми намагаємося регулювати побутове спілкування, то тут у багатьох громадян відповідно виникає інша аргументація, і тут питання недоречності.Ставлення до російськомовних українців і росіян— Що показує шкала Богардуса*, або шкала соціальної дистанції, щодо ставлення українців до російськомовних громадян України та росіян?— Це, до речі, дуже непросте питання. Ми більше тридцяти років ставимо запитання за шкалою Богардуса, це шкала соціальної дистанції, щодо різних лінгво-етнічних категорій. Зокрема ми окремо ставимо запитання, як ви ставитесь до україномовних і російськомовних українців. І тут такий момент, що у нас ставлення до україномовних українців краще, ніж до російськомовних українців, але все одно ставлення до останніх залишається доволі непоганим. Більшість українців вважають, що російськомовні українці можуть бути членами їхніх родин, друзями, сусідами.Коли ми ставимо запитання про росіян-мешканців Росії, до них ставлення значно гірше, тому що коли українці чують слово "росіянин", вони мають такий негативний політичний образ. До речі, коли ми ставимо запитання про росіян-громадян України, ставлення трохи краще, тому що люди бачать певну громадянську ідентичність, і не росіянина, а українця російського походження. До речі, ставлення до українців, які живуть в Росії, майже таке саме дуже критичне, як і до росіян-мешканців Росії.Взагалі коли ми ставимо запитання, якщо російськомовний українець або росіянин не любить Росію і є патріотом України, то більшість українців вважають їх членами української нації, це інклюзивний громадянський погляд, але до тих людей, яким все одно треба докласти більше зусиль, щоб довести свою належність до української нації. Тобто є така гарна новина, що є громадянське інклюзивне сприйняття української нації, де незалежно від етнічного чи мовного походження ми всі є українцями, якщо ми любимо Україну і хочемо брати участь у відсічі російській агресії. З іншого боку, коли люди чують слова "росіянин", "російська мова", у багатьох є певна настороженість.*Шкала Богардуса (або Богардусова шкала соціальної віддаленості) — це соціологічна та психологічна методика, створена Еморі Богардусом у 1924 році для вимірювання ступеня готовності людини вступати в соціальні контакти з представниками інших соціальних чи етнічних груп.— Російську мову хочуть усунути з офіційного спілкування на всій території України 65% опитаних. Водночас 5% хотіли б, щоб вона стала другою державною. Чим можна пояснити позицію цих 5% громадян?— Так. У нас є ще 2-3% тих, хто вважає, що Україна має бути членом Митного Союзу з Росією та Білоруссю. Тому, на жаль, на підконтрольній території все одно залишаються декілька відсотків громадян, які щиро поділяють антиукраїнські, проросійські настрої і щиро є патріотами Росії, а не України. І тому вони відповідно висловлюють подібні міркування щодо мовної політики та інших культурних або політичних моментів.Але це абсолютна меншість, це теж гарна новина, але радше погана новина, що навіть 5% — це насправді більше мільйона громадян на підконтрольній території, і абсолютна більшість з них інертні, пасивні, вони можуть принаймні висловлювати таку думку, але не вдаватися до антидержавних, антиукраїнських дій. Але навіть якщо з цього мільйона 10% будуть активними, це означатиме масу проблем. Ми ж часто бачимо новини, що в Києві, Одесі, Харкові Служба безпеки та інші спецслужби виявляють громадян, які працюють на ворога.— Лише 13% хотіли б, щоб російська мова була офіційною в їхньому регіоні або другою державною на всій території України. Чи можна вважати цих громадян проросійськими?— Так, відчутною мірою. Серед цих 13% дійсно більше представлені люди, які мають настрої, які ми називаємо проросійськими, але, по-перше, частина з них зберігають проукраїнські настрої — це може здаватися дивовижним, але частина людей в мовних питаннях може дотримуватися думок, що "я, скажімо, етнічний росіянин, російська мова моя рідна, але при цьому я люблю Україну, ненавиджу Росію", і намагаються знаходити конструкції для співіснування таких думок. Частина з них буде тими, хто ідеологічно тяжіє до Росії.А другий момент, що важливо, не всі вони активні, значна частина з них веде пасивне життя, і тут до речі, часто питання демографічної зміни, — ці люди можуть мати дітей, які, коли перебувають в оточенні на вулиці, переймають певні проукраїнські погляди.— Яким є ставлення до статусу російської мови на Півдні, Сході та в Нижньому Подніпров’ї — у Дніпропетровській і Запорізькій областях?— Південь, Схід — там ситуація доволі неоднорідна. На Півдні близько 31% готові, щоб російська мова була або офіційною у їхньому регіоні, або другою державною. У Нижньому Подніпров’ї таких 17%, а на Сході, це переважно Харківська область, — 29%. Тобто умовно, грубо кажучи, на Півдні і Сході від чверті до третини бачать російську мову або другою державною, або більше офіційною на території регіону. Проте більшість громадян проти цього.Регіональні відмінності зберігаються, ми бачимо різницю між наполегливо проукраїнським підходом в Центрі і на Заході, але на Півдні і Сході ми теж бачимо ці колосальні зміни в суспільних настроях на рахунок того, що українська має бути єдиною державною і офіційною мовою на території країни.— Чому твердження про переслідування російської мови в Україні знаходить відгук серед іноземців, зокрема американців і європейців?— На жаль, у багатьох експертів і освічених людей на Заході є таке враження, що використання російської мови є ознакою національної ідентичності. А наші опитування показують, що російськомовні громадяни, етнічні росіяни в Україні на запитання, ким вони себе бачать в першу чергу, здебільшого відповідають, що вони бачать себе громадянами України. Серед них більшість поділяє проукраїнські орієнтації, вони мають українську національну ідентичність."М’яка довгострокова українізація дає свої плоди"— Як, на вашу думку, надалі змінюватиметься мовна ситуація в Україні?— Є така думка, що події 2014, а потім 2022 років спричинили тектонічні зміни в українському суспільстві. Але насправді сам факт, що Україна вистояла і в 2014 році, а потім і в 2022 році, це був наслідок позитивних тенденцій ще до 2014 року: зростання національної самосвідомості, усвідомлення, що українська мова є важливою частиною нашої ідентичності, — ми ще були не настільки готові у 2014 році, але певна база у нас була, вона далі зміцнилася до 2022 року, і зараз ми змогли перейти до більш якісних дій. Тому треба розуміти, що є позитивні зміни і продовжувати їх далі.Процес на майбутнє зі зростанням україномовного контенту, якість україномовної освіти, — враховуючи легітимність української мови серед громадян молодого та середнього віку і громадян, які виховують дітей, показує, що цей процес буде для української мови поширюватися. Але тут важливо не зробити помилок, тому що якщо буде бажання пришвидшити ці процеси, і розбудовувати конфронтаційну риторику, і вдаватися до заходів примусової українізації, що передбачатиме стигматизацію російськомовних громадян, певні образи чи намагання їх принизити, це матиме зворотній ефект, це може сповільнити процес і у мирний період створити протистояння між різними мовними групами українців.Тобто поки що ми бачимо підхід м’якої довгострокової українізації, він дає свої плоди, але треба, щоб громадяни запаслися терпінням і орієнтувалися на довгострокові перспективи.— Тобто більшість українців підтримує подальшу українізацію?— Так, насправді абсолютна більшість. Але якщо це відбувається у м’якому комфортному режимі, це доволі спокійно. Багато людей старшого віку також розуміють, що вони виросли в радянський період, вчилися в радянській школі, яка змушувала більшу їх частину перейти на російську мову, але вони бачать своїх внуків, які вже відходили в садок, ходять до україномовної школи і дуже добре щебечуть українською мовою. І це буде демографічне заміщення поколінь.Немає сенсу людей старшого віку примушувати до чогось, вони самі прекрасно бачать, як змінюється ситуація. Водночас треба підтримати наше молоде покоління. Нашій молоді потрібен якісний контент, це і навчальний, і розважальний контент українською мовою, і підтримка легітимності української мови, тоді дійсно у нас довгостроково буде база для поширення і відтворення української мови..

Варшава готується до можливого погіршення безпекової ситуації через зростання агресивної активності Росії у безпосередній близькості до кордонів Євросоюзу. Очільник польського уряду Дональд Туск закликав враховувати навіть найгірші варіанти розвитку подій у ближчий час.Про це повідомляє польський інформаційний інтернет-портал Goniec.pl.Тривожні сигнали біля кордонів ЄСВиступаючи після термінової наради у Центрі урядової безпеки, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що ворожа активність підходить дедалі ближче до кордонів його країни. За його словами, розвідка заздалегідь мала дані про підготовку провокацій:"Ескалація з боку Російської Федерації стала фактом, і її приклади дедалі ближче до нашого кордону", — заявив Туск.Очільник польського уряду наголосив, що спроби завдати шкоди прикордонній інфраструктурі є частиною ширшого задуму Кремля:"Ми мали інформацію від наших власних та союзних служб про можливу ескалацію. Спроби паралізувати перетин кордону — це не перший подібний інцидент; ми бачили це в Молдові. Ми знали, що російський план включатиме спроби дезорганізувати, паралізувати і, можливо, навіть знищити українські пункти пропуску — тому це стосується й ту і стосується й пропуску", — зазначив Туск.Очікування чергової хвилі ескалаціїУ Варшаві наголошують на необхідності готуватися до будь-якого розвитку подій у найближчі місяці, адже загроза поширення конфлікту на сусідні території залишається високою."Наступні тижні та місяці будуть періодом посилених дій з російської сторони", — сказав прем'єр-міністр.Польський урядовець додав, що хоча всі сподіваються уникнути найгіршого розвитку подій, влада не має права виключати ймовірність перенесення ескалації на польську територію і повинна розраховувати власні сили відповідно до найбільш несприятливих сценаріїв.Нагадаємо, що, за словами Радослава Сікорського, в Польщі пришвидшать різні заходи задля посилення оборони країни. У Варшаві нагадали, що обіцянку не нападати на сусідів Росія вже давала перед вторгненням в Україну. Тому вірити Москві жодним чином не можна..

Українська співачка Аліна Гросу, яка п'ять місяців тому вперше стала мамою, розповіла про свого чоловіка. Артистка зізналася, яким обранець виявився батьком для їхнього сина Марка-Габрієля.Про це Гросу розповіла у своєму Instagram. За словами співачки, її чоловік чудово справляється з батьківством. Артистка навіть припустила, що під час вибору партнера підсвідомо звертала увагу на те, яким татом він зможе стати."Він просто чудовий батько! Мені здається, я взагалі обирала чоловіка за принципом, чи буде він хорошим батьком чи ні? Тому обрала ідеального батька для своєї дитини, просто топ", — поділилася Гросу.Також виконавиця відповіла на запитання шанувальників про те, чи планує народити доньку. Гросу зізналася, що хотіла б дівчинку, проте пожартувала, що з огляду на сімейну тенденцію наступними дітьми також можуть бути хлопчики."А що вже? Звичайно, хотілося б, щоб була наступною донечка, але щось з нашим щастям у сім'ї, я можу і три рази йти за донечкою, а буду отримувати пацанів. Бо у найближчих родичів просто по три пацана, у всіх хлопчики-хлопчики", — додала артистка.Виконавиця не розкриває особу свого чоловіка та не показує його обличчя публічно. У медіа припускають, що обранцем співачки може бути російський актор Роман Полянський, з яким вона раніше перебувала у стосунках. Сама артистка ці припущення не підтверджувала.Додамо, раніше Аліна Гросу поділилася новими світлинами свого чотиримісячного сина Марка-Ґабріеля та розповіла шанувальникам про проблему з дитячим одягом — більшість речей уже стали йому замалими.Читайте також: Без камер і зайвого шуму: зіркові пари, які таємно зіграли весілля.

Державна прикордонна служба України прокоментувала інформацію щодо виїзду за межі країни генерального прокурора Руслана Кравченка. Відомство наголосило на дотриманні всіх чинних норм та стандартів під час прикордонного контролю.Про це заявив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, повідомляє "Інтерфакс-Україна".Перетин кордону КравченкомДержавна прикордонна служба України реагує на публікації стосовно можливого виїзду за кордон генерального прокурора Руслана Кравченка. У відомстві наголошують, що прикордонний контроль здійснюється суворо в межах законних процедур. Представник ДПСУ Андрій Демченко зауважив, що розголошення персональних даних громадян щодо їхнього переміщення заборонено законом."Законом заборонено Державній прикордонній службі розголошувати інформацію про перетин кордону громадянами. Водночас зауважимо, що всі заходи з оформлення та пропуску осіб через кордон у пунктах пропуску здійснюються на підставі документів, що дають право на перетин кордону, відповідно до норм чинного законодавства", — сказав він.Правові підстави та обмеження розголошенняУ прикордонній службі додали, що будь-які заходи щодо пропуску громадян через державний кордон відбуваються лише за наявності повного пакета документів, передбачених законодавством України. При цьому надання детальніших відомостей про поїздки конкретних осіб є обмеженим через нормативно-правові вимоги про захист інформації.Нагадаємо, очільник Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос отримав офіційну підозру у вчиненні злочину. Процесуальний документ підписав генпрокурор Руслан Кравченко, оголосивши про це у своєму зверненні 14 вересня.Своєю чергою, 14 вересня президент України Володимир Зеленський відреагував на гучні заяви генерального прокурора Руслана Кравченка щодо вручення підозри директору НАБУ Семену Кривоносу та закликав до його негайної відставки. Водночас глава держави просить народних депутатів якнайшвидше підтримати відповідне рішення в парламенті.Згодом в Національному антикорупційному бюро заперечили вручення підозри та назвали дії очільника прокуратури системною атакою.  Також 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив про перебування у закордонному відрядженні. За його словами, у межах візиту заплановано низку зустрічей із міжнародними партнерами.Водночас у понеділок парламентська монобільшість оголосила дату вирішального голосування за кадрові зміни в Офісі генерального прокурора. Питання відставки Руслана Кравченка винесуть під купол парламенту 15 вересня. Цікаво, що генеральний прокурор Руслан Кравченко 14 вересня оприлюднив резонансні деталі щодо минулого очільника Національного антикорупційного бюро України Семена Кривоноса. За його словами, керівник НАБУ уникнув кримінального покарання через схему з фіктивним усиновленням дитини..