Ввечері 12 липня російські окупанти обстріляли Одещину безпілотниками. Подробиці щодо наслідків уточнюються.Про це повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер. "Ворог атакує Одещину ударними БпЛА", — попередив посадовець.За його словами, є влучання у верхні поверхи багатоповерхового житлового будинку. Також ворожий дрон пошкодив дах будівельного супермаркету. Виникли пожежі, які наразі вже ліквідовані."Інформація щодо постраждалих уточнюється. Атака на Одещину триває, прошу всіх перебувати у безпечних місцях", — додав Кіпер.Нагадаємо, вдень 12 липня війська країни-агресорки атакували вантажівку з пальним у Слов’янську на Донеччині. Спалахнула масштабна пожежа.Також у ніч на неділю, 12 липня, російські окупанти вдарили безпілотниками по Харкову та Дніпру. Там зафіксовано влучання в об'єкти цивільної інфраструктури, на місцях виникнули пожежі, є постраждалі.Додамо, 11 липня російські війська атакували з повітря Слов'янськ та прилегле селище Донецької області, спричинивши масштабні руйнування та пожежі у житловому секторі. Рятувальники, які прибули на місце події, зафіксували смерть однієї людини та надали допомогу кільком пораненим..

На сьогодні країна-агресорка Росія не має достатніх військових ресурсів для прямого нападу на Польщу. Проте Варшава не виключає можливості російських провокацій.Про це заявив міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський в інтерв'ю італійському виданню Il Messaggero, передає Укрінформ."Сьогодні Володимир Путін не має засобів, щоб нас атакувати, максимум він може спробувати здійснити якусь провокацію", — наголосив Сікорський.За його словами, Польща не перебуває в стані паніки через дії Росії, однак не ігнорує загроз. Так, на думку міністра, не можна повністю виключати нових агресивних кроків Москви, оскільки Кремль уже неодноразово ухвалював рішення, спираючись на хибні оцінки власних можливостей.Окремо Сікорський високо оцінив стійкість України у війні проти Росії. Він зауважив, що ще кілька років тому мало хто міг повірити, що Україна зможе уникнути окупації, продовжити експорт зерна через Чорне море та втримати лінію фронту."Якби п'ять років тому ми сказали, що Україна уникне окупації, продовжить експортувати зерно Чорним морем і стабільно утримуватиме фронт, ніхто б нам не повірив. Києву вдалося зробити значно більше, ніж будь-хто міг передбачити", — зауважив він.Нагадаємо, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявляв, що Україна та Польща поступово досягають прогресу в реалізації угоди, за якою Київ може отримати польські винищувачі МіГ-29. При цьому Варшава в обмін на це має отримати доступ до технологій у сфері безпілотних систем.Також Владислав Косіняк-Камиш розкрив дані про військову допомогу, яку надала Польща Україні після початку повномасштабного вторгнення Росії..

Ввечері 12 липня російські загарбники завдали ударів по Харківщині. Постраждали місцеві мешканці.Про це повідомила Харківська обласна прокуратура. За даними слідства, близько 18:00 ворожий безпілотник, тип якого встановлюється, завдав удару по селищу Березівка Харківського району.Внаслідок атаки пошкоджено нежитлову будівлю, приватні житлові будинки, господарчі споруди. До того ж постраждали п’ятеро людей, серед яких троє дітей — двоє хлопців віком 11 та 12 років, а також 12-річна дівчинка.Усі вони отримали поранення уламками скла. Також гостру реакцію на стрес зазнали дві жінки віком 22 та 50 років."За процесуального керівництва Харківської окружної прокуратури Харківської області розпочато досудове розслідування за фактом вчинення воєнного злочину (ч. 1 ст. 438 КК України)", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, вдень 12 липня війська країни-агресорки атакували вантажівку з пальним у Слов’янську на Донеччині. Спалахнула масштабна пожежа.Також у ніч на неділю, 12 липня, російські окупанти вдарили безпілотниками по Харкову та Дніпру. Там зафіксовано влучання в об'єкти цивільної інфраструктури, на місцях виникнули пожежі, є постраждалі.Додамо, 11 липня російські війська атакували з повітря Слов'янськ та прилегле селище Донецької області, спричинивши масштабні руйнування та пожежі у житловому секторі. Рятувальники, які прибули на місце події, зафіксували смерть однієї людини та надали допомогу кільком пораненим..

Ввечері 12 липня російські окупанти обстріляли Херсон. Спалахнула пожежа.Про це повідомив голова Херсонської обласної військової адміністрації Прокудін Олександр. "Російські окупанти продовжують тероризувати з безпілотників цивільний транспорт у Херсоні", — зауважив посадовець.За його словами, ворог атакував з безпілотника автівку у Центральному районі міста. Внаслідок удару постраждали 51-річний чоловік та 31-річна жінка. "Наразі вони перебувають у лікарні та отримують необхідну допомогу", — додав Прокудін.Нагадаємо, вдень 12 липня війська країни-агресорки атакували вантажівку з пальним у Слов’янську на Донеччині. Спалахнула масштабна пожежа.Також у ніч на неділю, 12 липня, російські окупанти вдарили безпілотниками по Харкову та Дніпру. Там зафіксовано влучання в об'єкти цивільної інфраструктури, на місцях виникнули пожежі, є постраждалі.Додамо, 11 липня російські війська атакували з повітря Слов'янськ та прилегле селище Донецької області, спричинивши масштабні руйнування та пожежі у житловому секторі. Рятувальники, які прибули на місце події, зафіксували смерть однієї людини та надали допомогу кільком пораненим..

Ввечері 12 липня тимчасово окупований Севастополь залишився без електропостачання.Про це повідомило окупаційне "Севастопольенерго". За даними компанії, масштабне знеструмлення сталося "у зв'язку з технологічним порушенням у магістральних електричних мережах Кримської енергосистеми"і і диспетчером Чорноморського РДУ "задано великий обсяг обмеження потужності"."На час проведення аварійно-відновлювальних робіт дотримання графіка черговості силами ТОВ "Севастопольенерго" неможливе", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що наразі знеструмлені обидві черги споживачів, на які поділений Севастополь. Терміни відновлення електропостачання не відомі.Нагадаємо, 5 липня вибухи лунали в різних районах тимчасово окупованого Криму. Після цього в низці міст півострова зникло електропостачання, а в Євпаторії повідомляли також про перебої з водою.Додамо, нещодавно Служба безпеки України завдала нового удару по військовій інфраструктурі російських окупантів у тимчасово окупованому Криму. Безпілотники атакували військові аеродроми "Саки" та "Гвардійське", уразивши ангари з авіатехнікою та безпілотниками.Читайте також: Лише чверть від норми: у Криму зафіксували катастрофічний брак палива для транспорту.

Європейський Союз може послабити 21-й пакет санкцій проти країни-агресорки Росії. Зокрема, з нього можуть виключити імена патріарха Російської православної церкви Кирила та засновника російської нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі. За інформацією співрозмовників видання, такого рішення вдалося домогтися на вимогу Болгарії. Дипломати кількох держав-членів ЄС підтвердили, що саме Софія наполягла на виключенні цих осіб із санкційного списку.За даними джерел, під час обговорення нового пакета санкцій також було суттєво пом'якшено низку інших пропозицій. Зокрема, значно звузять сферу застосування заборони на в'їзд до ЄС для російських бойовиків.Крім того, із проєкту санкцій повністю вилучили пропозицію щодо заборони імпорту до Євросоюзу російської тріски, минтая та деяких інших видів риби. Не підтримали держави-члени й ідею запровадження жорсткіших обмежень щодо російського скрапленого природного газу та танкерів, які використовуються для його транспортування.Водночас дипломати повідомляють про досягнення принципової домовленості щодо тимчасового встановлення цінової стелі на російську нафту на рівні 44,1 долара за барель.Остаточно пакет санкцій ще не погоджено. Серед невирішених питань залишається вимога Австрії скасувати санкції та розморозити активи російської інвестиційної компанії Rasperia, яку пов'язують із російським олігархом Олегом Дерипаскою. Компанія має багатомільярдні судові претензії до дочірньої структури австрійського банку Raiffeisen.Очікується, що переговори між державами-членами ЄС щодо остаточного тексту 21-го пакета санкцій триватимуть найближчими днями.Нагадаємо, агенція Reuters повідомляла, що російська банківська система може зіштовхнутися з масштабною кризою. Останнім часом почастішали випадки, коли банки Росії беруть на себе фінансування військової економіки країни..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що востаннє розмовляв із сенатором Ліндсі Гремом увечері 11 липня, лише за кілька годин до його смерті.Про це глава Білого дому повідомив в ефірі програми Meet the Press на телеканалі NBC News. За словами Трампа, під час телефонної розмови Грем скаржився лише на втому, однак загалом почувався добре."Окрім втоми, він почувався добре", — сказав президент США.Він наголосив, що вважає смерть сенатора "швидким кінцем, і, можливо, це не найгірший варіант". Трамп назвав Грема близьким другом і зазначив, що той був для нього "як член родини". За словами американського лідера, вони регулярно спілкувалися телефоном, разом грали в гольф, а нещодавно сенатор повернувся з поїздки до України.Під час останньої розмови, за словами Трампа, Грем порушив питання законопроєкту America Rescue Act, який, за його словами, потребує підтримки в Сенаті."Він сказав, що дуже втомився, але хоче ухвалити Закон про порятунок Америки. Я відповів: "Ми це зробимо, Ліндсі. Побачимося скоро", — розповів президент.Водночас в інтерв'ю програмі State of the Union на CNN Трамп також розповів, що Грем ділився враженнями від своєї останньої поїздки до України та позитивно відгукувався про неї.Президент США охарактеризував сенатора як талановитого політика, який умів знаходити спільну мову з представниками Демократичної партії та допомагав вирішувати складні політичні питання.Водночас Трамп зазначив, що Грем міг бути дуже жорстким, коли був переконаний у своїй правоті, однак назвав його "хорошою людиною".Нагадаємо, 12 липня американський сенатор Ліндсі Грем із Південної Кароліни помер після "короткої та раптової хвороби". Варто відзначити, що ще 10 липня він приїжджав до Києва, адже завжди був великим прихильником України. В нього відбулася тепла зустріч із президентом Володимиром Зеленським..

Вночі 11 липня на Чернігівщині сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок аварії загинув 22-річний пасажир, ще двоє людей отримали травми.Про це повідомила поліція Чернігівської області. За даними слідства, ДТП трапилася у селі Ставок на Ніжинщині.Попередньо встановлено, що легковик ВАЗ виїхав на смугу зустрічного руху, після чого з'їхав у кювет і врізався в дерево. За кермом автомобіля перебував 16-річний хлопець, який не мав права керування транспортними засобами. Крім того, медичне освідування показало, що він перебував у стані алкогольного сп'яніння — вміст алкоголю в крові становив 1,21 проміле.Внаслідок ДТП 22-річний пасажир загинув на місці. Ще двоє пасажирів — 23-річний чоловік та 17-річна дівчина — отримали травми. Неповнолітнього водія затримали."Слідчі здійснюють досудове розслідування провадження за частиною 3 статті 286-1 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило смерть потерпілого. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до десяти років. Досудове розслідування триває", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 8 липня у дорожньо-транспортній пригоді на трасі "Київ — Одеса" постраждали дев'ятеро людей. Загинула дитина. Додамо, нещодавно на Миколаївщині поліціянти затримали водія Nissan Murano, який міг створити аварійну ситуацію перед смертельною ДТП за участю мікроавтобуса та вантажівки. Внаслідок аварії загинули 12 людей, ще шестеро постраждали. .

У Києві 8 липня HR Wisdom Summit 2026 від Delo.ua та бізнес/медіа бюро Ekonomika+ зібрав понад 500 HR, CEO, керівників бізнесів і лідерів змін, які працюють із головними викликами нового ринку праці — дефіцитом кадрів, трансформацією професій, розвитком команд і побудовою стійких організацій.Ведучими HR Wisdom Summit 2026 стали Ірина Прокоф’єва (1+1 media) та Святослав Гринчук (ТСН). З вітальним словом від організаторів виступила Тетяна Смірнова, CEO бізнес/медіа бюро Ekonomika+ та задала енергію заходу.Що насправді стоїть за цифрами українського ринку праці, розібрала Марія Абдулліна (OLX Робота), показавши, як дефіцит кадрів, демографічні процеси та зміна очікувань кандидатів змушують роботодавців переглядати кадрові стратегії.Нову анатомію вигорання українців і вплив тривалого стресу на робочі процеси представила Дар’я Нагаєва (Gradus). Спікерка акцентувала, що ментальний стан команд поступово стає фактором бізнес-ефективності.Панельна дискусія "Ринок праці та кадрові стратегії — час активної адаптації" за участі Тетяни Смірнової (Ekonomika+), Тіни Ніколової (БФ "Життєлюб"), Ігоря Ліскі (EFI Group), Дар’ї Нагаєвої (Gradus) та Ганни Приходченко ("Аврора") показала, як бізнес змінює підходи до найму в умовах скорочення кадрового резерву та нової демографічної реальності.Покоління, яке прийде на ринок праці найближчими роками, стало темою виступу Дениса Блощинського (громадський діяч, бізнесмен), який закликав компанії вже зараз думати про середовище, у якому молоді спеціалісти будуватимуть професійний шлях.Як компанії можуть не лише шукати, а й вирощувати власних фахівців, розповіла Анастасія Кузьменко (1+1 media school) і презентувала кейс розвитку внутрішньої освітньої екосистеми.Професії майбутнього та підготовку фахівців для нових ролей обговорили учасники панелі за участі Сергія Береснева (Kyiv School of Economics), Андрія Длігача (Advanter Group та міжнародна бізнес-спільнота Board), Ігоря Лук’яненка (UpPro School), Поліни Айдин (CAPAROL Україна), Катерини Залозних ("АрселорМіттал Кривий Ріг"), Наталії Лященко (КИЇВ24) та Вадима Пухальського (Метінвест Політехніка). Тетяна Попова (Uklon) говорила про корпоративну культуру як стратегічний актив компанії та рішення, як зберегти власну ДНК у складі глобальної групи.Від окремих ініціатив до системного підходу — досвід побудови wellbeing у "ПриватБанку" представила Марта Мартиненко ("Приватбанк").Ветеранська адаптація вже стала окремим напрямом HR-стратегії, а практичні висновки бізнесу за роки роботи з цим викликом обговорили Наталія Ємченко (SCM, ГО "Серце Азовсталі" та Фонд Ріната Ахметова), Марина Хонда (КМДА), Оксана Філоненко (ГО "Центр зайнятості Вільних людей"), Катерина Зубенко (Starlight Media), Ксенія Сухова (Фонд Ріната Ахметова) та Петро Лукіянчук (Група "Нафтогаз").Тетяна Шерман (Academy DTEK), Вюсал Талибов (Foundation Coffee Roasters), Мар’яна Кошарновська (AB InBev Efes Ukraine), Марина Зварич (СК ІНГО), Дарина Багмет (НАК "Нафтогаз України") та Наталя Король (ТАС Агро) обговорили, як сильний бренд роботодавця формується через реальний досвід працівників.Тривалий стрес змінює не лише стан людей, а й управлінські підходи компаній — про це у дискусії про ментальне здоров’я як управлінське рішення говорили Олена Матушенко (Power Mental Health), Дмитро Судак (Тева в Україні), Світлана Мозгова ("Астарта-Київ"), Тетяна Сахарук (Глобальний договір ООН в Україні) та Катерина Агапос (Wellbeing Company).Наталія Лисун (Київстар) поділилася досвідом про можливості Big Data для пошуку персоналу та як аналітика допомагає компаніям краще розуміти ринок кандидатів і приймати кадрові рішення.Наталія Лукаш (HR Mentor), Ілона Пасечник (ALVIVA GROUP), Юлія Тітуренко (банк "Південний") та Тетяна Гончар (DCT Consulting) обговорили роль HRD у сучасному бізнесі, що давно вийшла за межі управління персоналом і стала частиною стратегічних рішень компанії.Завершенням HR Wisdom Summit 2026 стала церемонія нагородження найкращих роботодавців та HRD за версією журналу "ТОП-100. Рейтинги найбільших", де відзначили компанії та управлінців за системну роботу з командами, розвитком людей і трансформацією HR-практик.HR Wisdom Summit 2026 показав, що конкуренція за людей переходить у нову фазу: компанії змагаються не лише за фахівців, а й за здатність створювати середовище, у якому люди готові залишатися, розвиватися та брати участь у розвитку бізнесу.Організатори HR Wisdom Summit 2026 — Delo.ua та бізнес/медіа бюро Ekonomika+ — дякують партнерам за внесок у розвиток сучасної HR-екосистеми України:Генеральному партнеру — Група "Нафтогаз"Генеральному медіапартнеру — 1+1 mediaГоловним партнерам — страховій компанії INGO, АрселорМіттал Кривий Ріг, OLX Робота, Тева в УкраїніПартнерам заходу: AB InBev Efes Ukraine, гостинному партнеру DTEK Academy, кавовому партнеру Foundation Coffee Roasters, водному партнеру "Моршинська", солодкому партнеру ALVIVA GROUP, алкогольному партнеру AZNAURI, отакому партнеру "Otaka Комбуча". Медіапартнерам: "Ми Україна", "Ми Україна+", рекламний холдинг "Мегаполіс+", "КИЇВ 24", Live Marketing, Starlight Media, Reclen, Infovision, медійний холдинг "Апостроф", Mediafusion, trueua, Hurma.work, ВС Медіа, HiTech Expert, Kyiv1, Logist.fm, "Комерсант Український", "Ділова столиця", Burda media Ukraine, Payspace Magazine, Главком, журнал ProfBuild, Marketer.ua, Founder, Economist, budynok.com.ua, 44.ua, "Перший бізнесовий", Mind.ua, mc.today, InVenture, Worksafe.ua, HR Liga, Clever Stuff. Європейська Бізнес Асоціація . .

У понеділок, 13 липня, Франція збирає "Коаліцію охочих", під час якої лідери щонайменше 25 держав і урядів обговорять подальшу підтримку України, посилення протиповітряної оборони та гарантії безпеки. Саміт відбудеться напередодні святкування Дня взяття Бастилії.Про це повідомляє Euronews. За даними журналістів, створена за ініціативою Франції та Великої Британії коаліція нині об'єднує 37 країн. Вперше у її засіданні візьмуть участь Молдова та Північна Македонія.Зазначається, що головною метою стане демонстрація єдності західних союзників та підтвердження довгострокової підтримки України. У Єлисейському палаці наголошують, що Росія не повинна розраховувати на втому Заходу від війни. Однією з ключових тем переговорів стане посилення української протиповітряної оборони. Лідери планують обговорити нещодавню ініціативу США щодо ліцензованого виробництва ракет-перехоплювачів Patriot в Україні, а також створення нової системи протиракетної оборони."Щодо гарантій безпеки для України у разі гіпотетичного припинення вогню, французьке президентство заявляє, що плани розгортання багатонаціональних сил, розміщених подалі від лінії фронту, "готові". Однак вони залишаються "підлягаючими змінам", враховуючи, що перспектива припинення бойових дій все ще видається далекою. Окрім присутності військ на місцях, ці гарантії базуватимуться на "юридично обов’язкових" двосторонніх угодах та участі США у моніторингу дотримання режиму припинення вогню", — наголосили у виданні.Саміт відбудеться напередодні традиційного військового параду до Дня взяття Бастилії. Цьогоріч у ньому візьмуть участь майже 6800 військовослужбовців, що на 15% більше, ніж торік. Колону очолять близько 500 військових із країн "Коаліції охочих".Також над Парижем пролетить французька пілотажна група "Патруль де Франс" у супроводі двох винищувачів Mirage з українськими другими пілотами, які пройшли підготовку у Франції. До авіаційної частини параду також долучаться літаки Німеччини, Великої Британії, Польщі, Швеції, Італії, Іспанії, Данії, Норвегії, Греції та Хорватії.Очікується, що президент України Володимир Зеленський перебуватиме у Парижі в понеділок і вівторок та візьме участь у заходах.Нагадаємо, 9 липня президент Володимир Зеленський заявив, що питання щодо організації виробництва зенітно-ракетних комплексів Patriot в Україні вже отримало політичну підтримку на рівні лідерів держав.Раніше президент повідомляв, що Україна найближчим часом отримає новий пакет ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. Водночас їх усе ще недостатньо, тому Київ працює з партнерами над збільшенням постачання та створенням альтернативної антибалістичної системи..

У столиці із 13 липня обмежать рух Набережним шосе у Печерському районі. Головна причина — ремонтні роботи.Про це повідомила Київська міська державна адміністрація. Обмеження діятимуть з 8:00 до 20:00. Вони триватимуть до 16 липня.Зазначається, що фахівці очищатимуть і ремонтуватимуть дощову каналізацію на ділянці від Подолу до мосту Метро. На час робіт рух частково обмежуватимуть однією смугою."У разі погіршення погодних умов терміни проведення робіт можуть змінити. У комунальній корпорації перепрошують за тимчасові незручності та просять враховувати обмеження під час планування маршруту", — йдеться у повідомленні.Зауважимо, у Києві з 13 липня столичний фунікулер зачинять на щорічний плановий ремонт. Він не працюватиме до 21 серпня. Через складну тросову систему та велику вагу вагонів демонтаж рухомого складу не проводитимуть. Усі роботи виконають безпосередньо на станціях і в міжстанційній зоні.Нагадаємо, з 15 липня 2026 року в Києві діятимуть нові тарифи на разову поїздку в комунальному транспорті. Проїзд у метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері коштуватиме 30 гривень.Також з 1 серпня у Києві запрацює пересадковий квиток вартістю 60 гривень. Він дозволятиме необмежено пересідати між метро та наземним транспортом протягом 90 хвилин..

Попри весняні заморозки та втрати врожаю, цього сезону черешня в Україні продається дешевше, ніж торік.Про це в повідомляє AgroTimes, з посиланням на заяву експертки плодоовочевого ринку "АПК-Інформ" Ксенії Гусєвої. За її словами, найбільших втрат зазнали імпортери, які наприкінці травня завезли в Україну дорогу імпортну черешню, очікуючи дефіциту вітчизняної продукції.Проте вже за кілька днів на ринку масово з'явилася українська ягода, яка продавалася за значно нижчими цінами. На початку літа виробники реалізовували черешню по 70–150 грн за кілограм залежно від сорту та якості. Для порівняння, торік навіть у розпал сезону закупівельні ціни часто сягали 150–230 грн за кілограм, а в роздрібній торгівлі вартість окремих партій перевищувала 1000 грн за кілограм."По черешні дуже різна картина. Буває, що на одній ділянці врожай є, а за кількасот метрів його майже немає. Але факт залишається фактом — цього року черешня дешевша, ніж торік", — зазначила Ксенія Гусєва.Водночас експертка наголошує, що остаточні підсумки сезону ще попереду. Економічний результат для виробників значною мірою залежатиме від урожаю середніх і пізніх сортів черешні, які саме зараз надходять на ринок.Нагадаємо, сезон черешні 2026 року в Україні назвали значно кращим за очікування з погляду врожайності. Однак складнощі для виробників виникнули через низькі гуртові ціни та високу вартість ручного збирання. Додамо, минулого тижня в Україні стартував сезон збирання лохини відкритого ґрунту. Ціни на ягоду фіксували доволі високі, на 27% вищі, ніж торік. .

У Києві з 13 липня столичний фунікулер зачинять на щорічний плановий ремонт. Він не працюватиме до 21 серпня.Про це повідомила Київська міська державна адміністрація. Зазначається, що в межах ремонту:відремонтують машинну, компресорну та тиристорну зали;оглянуть тяговий трос з подальшим укороченням;обстежать контактну мережу з подальшим натягом;перевірять і частково, за потреби, замінять шпали;оновлять попереджувальну розмітку на сходових маршах станцій;виконають малярні та слюсарні роботи кузова та частково відремонтують двері вагонів;здійснять дефектоскопію зварних швів;частково оновлять обшивки пасажирських сидінь із повною комплексною очисткою;обстежать і відрегулюють пневмосистему вагонів;забезпечать належний санітарно-технічний стан вестибюлів станцій.Крім того, вагони пройдуть статичні та динамічні випробування під підвищеним навантаженням. Через складну тросову систему та велику вагу вагонів демонтаж рухомого складу не проводитимуть. Усі роботи виконають безпосередньо на станціях і в міжстанційній зоні."У "Київпастрансі" зазначають, що плановий щорічний ремонт фунікулера проходить відповідно до нормативно-технічної документації об’єкта", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, з 15 липня 2026 року в Києві діятимуть нові тарифи на разову поїздку в комунальному транспорті. Проїзд у метро, автобусі, трамваї, тролейбусі та фунікулері коштуватиме 30 гривень.Також з 1 серпня у Києві запрацює пересадковий квиток вартістю 60 гривень. Він дозволятиме необмежено пересідати між метро та наземним транспортом протягом 90 хвилин..

Війська країни-агресорки атакували вантажівку з пальним у Слов’янську на Донеччині. Спалахнула масштабна пожежа.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій."Ворожий FPV-дрон вдарив по вантажному автомобілю, що перевозив легкозаймисті рідині, на території АЗС", — йдеться у повідомленні.Внаслідок атаки виникла пожежа та стався розлив пального на прилеглій території. Загоряння оперативно ліквідували."Вогнеборці оперативно ліквідували наслідки та не допустили подальшого розповсюдження пального на значну площу", — додали у ДСНС.. Нагадаємо, у ніч на неділю, 12 липня, російські окупанти вдарили безпілотниками по Харкову та Дніпру. Там зафіксовано влучання в об'єкти цивільної інфраструктури, на місцях виникнули пожежі, є постраждалі.Додамо, 11 липня російські війська атакували з повітря Слов'янськ та прилегле селище Донецької області, спричинивши масштабні руйнування та пожежі у житловому секторі. Рятувальники, які прибули на місце події, зафіксували смерть однієї людини та надали допомогу кільком пораненим..

У понеділок, 13 липня, в Україні не прогнозується запровадження графіків відключення електроенергії. Світло в оселях громадян буде протягом усієї доби.Про це повідомила пресслужба "Укренерго"."13 липня застосування заходів обмеження споживання не планується", — запевнили енергетики.Водночас у компанії закликали українців перенести користування потужними електроприладами на день — з 11:00 до 15:00."Будь ласка, споживайте електроенергію раціонально", — йдеться в повідомленні.Як відомо, розпочинаючи зі середини квітня, енергетики не застосовували заходів обмеження споживачів. Однак зараз такі відключення електроенергії повернулися. У пресслужбі "Укренерго" пояснили, чому змушені вдаватися до таких кроків.Нагадаємо, раніше перший віцепрем’єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що через аномальну спеку, яка охопила Європу й Україну, навантаження на енергосистему зростало. Міністерство енергетики доручило енергетичним підприємствам вжити додаткових заходів, щоби стабільно пройти пікові періоди споживання та мінімізувати дефіцит електроенергії..
