У вівторок, 10 листопада, президент України Володимир Зеленський заслухав доповідь прем’єр-міністра Сергія Корецького щодо ситуації в енергетиці, ліквідації наслідків російських ударів і комунікації з Єврокомісією заради нових рішень на підтримку України.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Tekegram-каналі.Він виокремив три питання, які детально обговорили під час цієї зустрічі.По-перше, висловив вдячність Урсулі фон дер Ляєн та команді Єврокомісії за те, що вже розпочалось узгодження конкретних кроків, які саме зараз можуть підтримати українські міста та громади в умовах російського терору."Важливо надати якнайбільше можливостей людям, щоби пройти цю зиму", — акцентував український президент.Друге: прем’єр-міністр разом із міністром внутрішніх справ Іваном Вигівським, секретарем РНБО Ігорем Клименком опрацьовують необхідні логістичні альтернативи для Києва та визначених обласних центрів."Вдячний Національній поліції України, ДСНС України та всім залученим структурам за реалізацію рішень, які ухвалені на підтримку міст і громад", — зазначив президент України.Третім пунктом він назвав підготовку до двосторонніх форматів із партнерами в Європі та роботи з міжнародними фінансовими інституціями протягом наступних тижнів."Відбудуться додаткові кроки, які посилять нашу державу. Слава Україні!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора український президент наголошував, що цей тиждень в Україні — пленарний. У порядку денному важливі законопроєкти, які мають значення для європейської інтеграції України, для фінансування держави та для боротьби з корупцією..

У вівторок, 10 листопада, в Абу-Дабі відбулася зустріч представників США, України та європейських країн. Переговори провели напередодні запланованого діалогу між Києвом і москвою.За їхніми підсумками спеціальний представник американського президента Стів Віткофф оприлюднив заяву в соціальній мережі X.Однією з головних тем стала координація спільних зусиль для припинення війни. Крім того, учасники обговорили можливі домовленості щодо безпеки України після завершення бойових дій. США, зі свого боку, розраховують виступити посередником у цьому процесі.Які гарантії безпеки обговорювалиЗа словами Віткоффа, учасники зустрічі погодилися, що будь-які майбутні домовленості повинні враховувати суверенітет України, її територіальну цілісність і право самостійно ухвалювати рішення.Окремо наголосили на необхідності забезпечити Україні надійні гарантії безпеки. Для цього планують розробити практичну систему взаємодоповнювальних механізмів, яка допоможе захистити державу в довгостроковій перспективі та створить умови для досягнення домовленостей дипломатичним шляхом.Також сторони розглянули можливість подальшого розвитку вже наявних європейських інституцій і безпекових угод після завершення війни.Яку роль відіграватиме НАТОЩе одним напрямом обговорення стали механізми запобігання новим конфліктам і зниження ризиків небезпечної ескалації. Учасники визнали, що питання післявоєнної безпеки потребує надійних інструментів управління ризиками.У спільній заяві також підтвердили важливість формування міцної європейської системи безпеки. Водночас наголосили, що сильне НАТО й надалі залишатиметься ключовою складовою колективної оборони євроатлантичного простору.За підсумками зустрічі сторони висловили готовність продовжити роботу над ширшими багатосторонніми переговорами за участю європейських партнерів. Кінцевою метою цього процесу назвали досягнення всеосяжного та тривалого миру..

"Українська бронетехніка" завершила кодифікацію двох нових моделей безпілотних літальних апаратів. Це — екземпляри UB80D15-EFP і UB82FO.Про це повідомили на Facebook-сторінці "Української бронетехніки"."Обидва дрони створені на 15-дюймовій рамі й оснащені котушкою з оптоволокном довжиною 25 кілометрів, що забезпечує стійкість до засобів радіоелектронної боротьби", — йдеться в повідомленні.Моделі відрізняються типом бойової частини:UB80D15-EFP оснащено 80-міліметровою бойовою частиною типу "ударне ядро" — комплекс призначений для ураження живої сили, техніки, артилерійських систем та інших вогневих засобів противника (зокрема, їхніх окремих конструктивних елементів і вузлів);UB82FO використовує бойову частину на базі 82-міліметрового мінометного пострілу — цей дрон орієнтований на ураження живої сили, неброньованої техніки та вогневих засобів противника, як на відкритій місцевості, так і в польових укриттях."Обидва дрони доступні у модифікаціях із денною або тепловізійною камерою", — зауважили в "Українській бронетехніці".До складу безпілотного авіаційного комплексу входить наземна станція управління та дрони в одній із комплектацій:250 одиниць із денною камерою;200 одиниць із денною та 50 одиниць із тепловізійною камерою.За потреби замовника кількість безпілотників і співвідношення денних і нічних модифікацій у комплексі можуть змінити."Головна особливість наших нових ударних дронів — це комплексний підхід до створення готового рішення для військових. На відміну від багатьох представлених на ринку платформ, які потребують додаткового оснащення, ці безпілотники постачаються вже укомплектованими бойовими частинами", — підсумували в "Українській бронетехніці".Нагадаємо, в середині жовтня цього року керівник оборонного кластера Brave1 Андрій Гриценюк розповідав, що шість українських компаній уже виробляють мініатюрні турбореактивні двигуни на серійному рівні. Загалом їх розробкою займаються 11 компаній, які працюють в Україні..

Звичайні обійми під час зустрічі чи прощання зазвичай швидко забуваються. Однак деякі з них залишаються в пам'яті на багато років. Чому так відбувається, з'ясували науковці з Великої Британії.Команда під керівництвом дослідниці Анни-Лени Дюрен із Брістольського університету проаналізувала відповіді понад 15 тисяч добровольців віком від 18 до 92 років, передає PsychologyToday.Учасників запитували про їхнє ставлення до фізичних дотиків, особливості обіймів, емоційність та особистий досвід. Зокрема, вони мали відповісти, чи пам'ятають конкретні обійми, які справили на них особливе позитивне враження.Чому люди запам'ятовують обіймиЗ'ясувалося, що 10 457 учасників, тобто приблизно дві третини опитаних, пригадали особливі обійми завдяки їхньому емоційному значенню. Найчастіше люди називали три причини:Комфорт і заспокоєння. Цей варіант обрали 34,6% жінок і 25,3% чоловіків.Відчуття розуміння. Таку причину зазначили 29,9% жінок і 24,5% чоловіків.Підтримка. Її назвали 19,3% жінок і 22,2% чоловіків.Отже, особливі обійми люди найчастіше пов'язують не просто з фізичним контактом, а з відчуттям емоційної близькості та безпеки.Від чого залежить пам'ять про особливі обіймиДослідники також виявили зв'язок між ставленням людини до фізичного контакту та її здатністю запам'ятовувати такі моменти.Люди, яким не подобається обійматися, яким складно проявляти ніжність через дотики або які уникають емоційної близькості, рідше згадували обійми як позитивний досвід.Натомість частіше запам'ятовували такі моменти ті, хто використовує обійми під час привітання та має високий рівень емпатії. Подібна закономірність спостерігалася й серед людей із підвищеною тривожністю у стосунках та певними особливостями сприйняття власного тіла.Додамо, багато людей хоча б раз переживали ситуацію, коли в голові знову й знову прокручуються неприємні спогади. Наприклад, людина згадує незручну розмову, аналізує власні слова та хвилюється, чи не образила когось. Такий процес називають руминацією — повторюваним обдумуванням негативних думок без пошуку реального рішення.Читайте також: Навіть перебування поруч із незнайомцями робить людей щасливішими: що з’ясували науковці.

У вівторок, 10 листопада, Верховна Рада України ухвалила закон для боротьби з підкупом іноземних посадових осіб. Документ наближає Україну до стандартів Європейського Союзу й Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Верховної Ради України.Там наголосили, що йдеться про посилення відповідальності за підкуп іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях.Для цього український парламент ухвалив відповідний закон (№15056). "За" проголосували 247 народних депутатів.Метою закону є уніфікація норм чинного національного законодавства з положеннями Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях для забезпечення її подальшого належного виконання."Приєднання до конвенції відкриває можливості для міжнародної співпраці у сфері розслідування корупційних злочинів і є важливим кроком наближення України до стандартів ОЕСР і ЄС", — ідеться в повідомленні.Ще 2022 року уряд України подав заявку на членство в ОЕСР. Головною умовою для цього є приєднання до Конвенції та участь у робочій групі ОЕСР щодо боротьби з хабарництвом у міжнародних ділових операціях.Минулого року, 23 жовтня, робоча група ОЕСР офіційно запросила Україну долучитися до цього документа.Нагадаємо, що в лютому минулого року президент США Дональд Трамп наказував міністерству юстиції зупинити виконання антикорупційного закону, який забороняв американцям давати хабарі іноземним урядовцям для укладення контрактів..

Упродовж ночі та зранку у вівторок, 10 листопада, ворог завдавав ударів по об’єктах енергетичної інфраструктури в Київській, Харківській, Сумській, Полтавській, Дніпропетровській, Вінницькій, Черкаській і Кіровоградській областях.Про це повідомила пресслужба "Укренерго". Там додали, що через ворожі атаки на енергетичні об'єкти на ранок є знеструмлення у Дніпропетровській, Донецькій, Київській, Сумській, Харківській і Чернігівській областях."Енергетики цілодобово працюють над відновленням пошкодженого обладнання, щоби якнайшвидше повернути світло в оселі українців. Аварійно-відновлювальні роботи проводяться всюди, де це дозволяє безпекова ситуація", — запевнили в "Укренерго".У компанії наголосили, що через пошкодження енергетичного обладнання у частині областей до кінця доби вимушено діють обмеження:для промисловості — графіки обмеження потужності;для всіх категорій споживачів — графіки погодинних відключень (від двох до чотирьох черг)."У Київській, Сумській, Полтавській і Харківській областях зранку застосовувалися графіки аварійних відключень", — додали українські енергетики.Вони також порадили актуальні графіки відключень перевіряти на офіційних сторінках операторів систем розподілу в кожному з регіонів.Нагадаємо, вчора в ДТЕК інформували, що протягом минулого тижня російські війська 128 разів атакували енергетичні об'єкти України. Під ударами опинилися електростанції, електромережі та нафтогазова інфраструктура. Найскладнішою залишається ситуація з електропостачанням на Дніпропетровщині та Київщині..

Український актор В'ячеслав Хостікоєв, син народної артистки Наталії Сумської, розповів про значні зміни у своїй зовнішності. За три роки артист схуд на 35 кілограмів і зізнався, як на це відреагували його близькі.Про своє перевтілення він розповів в ефірі програми "Сніданок з 1+1". Раніше вага актора сягала 116 кілограмів. Зокрема, у такій формі він знімався в комедії "Скажене весілля 3". Згодом Хостікоєв вирішив переглянути спосіб життя та зайнятися власною формою.Найбільше його здивувала реакція мами. Наталія Сумська спочатку не на жарт занепокоїлася через стрімкі зміни зовнішності сина."Дуже класна була реакція у мами: "Що ти наробив? Не годують?!" Та що ви наробили, як можна так?! Але маму треба заспокоїти, бо кожна любляча мати, звичайно, хоче, щоб синочок виглядав трохи... Але це було занадто", — поділився актор.Хостікоєв також зауважив, що схуднення вплинуло на те, як його сприймають оточуючі. За словами артиста, він помітив зміну ставлення людей до себе, коли його вага стала меншою за 100 кілограмів."Потрібно тримати себе у формі. Дуже багато чого змінилося, особливо враження про тебе у глядачів... Я навіть на собі це бачу: коли я трохи схудну, нижче 100 кілограмів, люди змінюють своє враження про тебе, з тобою приємно спілкуватися. А коли ти... Я сам товстун. Поки що. Я працюю над собою", — зізнався В'ячеслав.Додамо, раніше співак Павло Зібров розповів, що його донька Діана схудла на 23 кілограми. За словами артиста, він підтримує доньку в її змінах і пишається результатом.Читайте також: Талант у спадок: діти українських знаменитостей, які теж вийшли на сцену.

В адміністрації Дональда Трампа обговорюють ідею зміни меж областей України. Таким чином Росія могла би заявити про повний контроль над Донеччиною та Луганщиною, а Київ не віддав би населені пункти, які утримує.Таку інформацію оприлюднило видання The Economist, журналісти якого послалися на людей, причетних до переговорів.Співрозмовники медійників розповіли, що американці вже запропонували декілька суперечливих поступок, щоби схилити Володимира Путіна до угоди."Одна з ідей — перемалювати адміністративні межі областей України. Йдеться про Луганську та Донецьку області, які Росія прагне захопити повністю. Якщо змінити їхні межі, вона зможе заявити про повний контроль над цими регіонами. При цьому Україна не віддавала би населених пунктів, які залишаються під її контролем", — ідеться в публікації.Інша поступка — повернути Росію на європейські енергетичні ринки. Це суперечить новому закону Євросоюзу. Україна та її європейські партнери проти."Жодного шансу, що ми на це погодимося, поки триває війна", — заявив журналістам український посадовець.Люди, обізнані з перебігом розмов, кажуть, що Росія виявляє незвичну гнучкість, зокрема, щодо припинення бойових дій на нинішніх лініях фронту. Вона з'явилася після того, як американські перемовники запропонували розширити розмову до безпеки Європи.Інші аналітики зазначили, що таким чином Росія отримала можливість висувати нові вимоги, які неможливо виконати. На їхню думку, вона продовжить війну, а сама імітуватиме переговори. Американські посадовці стверджують, що ці пропозиції підтримують європейські партнери та НАТО."Мало хто вірить, що відкрилося вікно для серйозної дипломатії. Проте співрозмовники в США й Україні кажуть, що серйозна поразка президента США Дональда Трампа на проміжних виборах додала процесу терміновості", — зауважили автори статті.У січні демократи отримають більшість в обидвох палатах Конгресу. Для головних перемовників Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера це жорсткий дедлайн. Вони можуть невдовзі зіткнутися з розслідуваннями через можливий конфлікт інтересів.Українські пемовники у приватних розмовах скептично оцінили шанси на прорив. Проте їм рекомендували підходити до розмов без упереджень, щоби не дратувати Дональді Трампа. В Україні не вірять, що Володимир Путін готовий підписати повну мирну угоду до завершення російської зимової кампанії."Можливо, це їхній план Б, поки вони виконують план А", — акцентував високопосадовець в Україні.Найскладніше питання, як і раніше, — гарантії безпеки. Без них Україна заявляє, що не може припинити бої. За словами американських перемовників, Путін міг би погодитися на гарантію від США на кшталт статті 4 або 5 НАТО. Це обіцянка консультацій, якщо Україні щось загрожуватиме, або захисту, якщо на неї нападуть. Українці сумніваються, що Дональд Трамп виконає такі гарантії."Росія не показує готовності прийняти багатонаціональні сили підтримки в Україні. Вона також не відмовилася від вимог, щоб Україна оголосила нейтралітет і скоротила армію", — підсумували аналітики видання.Нагадаємо, раніше державний секретар США Марка Рубіо висловлював думку, що лише розв'язання проблеми Донбасу може наблизити кінець війни Росії проти України. Тому в цьому питанні обидві сторони повинні піти на поступки..

За десять місяців 2026 року Державне бюро розслідувань скерувало до суду 8370 обвинувальних актів стосовно 8803 осіб. Серед фігурантів кримінальних проваджень є представники органів влади, судової системи та правоохоронних структур.За даними ДБР, серед обвинувачених:2 народні депутати та 1 посадовець категорії "А";33 судді;1743 правоохоронці;30 працівників податкових органів;42 митники;95 працівників кримінально-виконавчої служби;118 представників державної лісової охорони;78 працівників органів цивільного захисту.За цей самий період правоохоронці повідомили про підозру 25 409 особам, а 1731 людину затримали.Які справи передали до судуСеред резонансних проваджень, завершених у 2026 році, — справа колишнього народного депутата від забороненої ОПЗЖ, якого обвинувачують у державній зраді через підтримку російської агресії та неподання декларацій.Також судитимуть колишнього суддю з Луганщини. За версією слідства, він співпрацював із російськими спецслужбами, передавав інформацію про українців та незаконно отримав майже 1,8 млн грн із державного бюджету.Ще одне провадження стосується судді з Кривого Рогу, яку обвинувачують у наїзді на дитину на пішохідному переході. Хлопчик дістав тяжкі травми.На Волині до суду скерували справу шістьох прикордонників. За матеріалами слідства, вони могли сприяти незаконному виїзду до Польщі щонайменше 158 військовозобов'язаних чоловіків, вносячи неправдиві відомості про інвалідність. Вартість такої послуги сягала 10 тисяч доларів з людини.Які результати розслідувань уже підтвердили суди"Верховний Суд остаточно підтвердив стягнення понад 4 млн грн необґрунтованих активів родини колишнього виконувача обов’язків начальника Харківського обласного ТЦК та СП. Йдеться про автомобілі BMW X6 та Toyota Camry Hybrid, придбані за кошти, походження яких не підтверджувалося законними доходами родини посадовця", — повідомили про одну з резонансних справ ДБР.Крім того, колишнього суддю, який у стані алкогольного сп'яніння на блокпості в Києві збив на смерть 23-річного нацгвардійця Вадима Бондаренка, засудили до дев'яти років ув'язнення. Суд також постановив стягнути на користь потерпілих 40 млн грн матеріальної та моральної шкоди."Робота триває. Державу боронимо разом!", — додали в бюро.Нагадаємо, нещодавно працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру старшій лейтенантці Збройних сил України, яка замість стаціонарного лікування брала участь у зйомках кулінарного шоу "МастерШеф"..

За 2015-2025 роки в Україні площа виноградників зменшилася приблизно на 40%. Найбільше в цьому плані постраждали регіони, які потрапили під російську окупацію, бойові дії та мінування.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit. Вони констатували, що понад 90% усіх виноградників країни зосереджено у трьох областях — Одеській, Миколаївській та Закарпатській.Станом на 2025 рік в Одеській області налічувалося близько 16,9 тисячі гектарів виноградників, у Миколаївській — 3,4 тисячі гектарів, а в Закарпатській — 3,1 тисячі гектарів."Водночас навіть провідні регіони значно зменшили площі. В Одеській області за десять років площа виноградників зменшилася на 33,7%, у Миколаївській — на 41,4%, а в Закарпатській — на 16,2%, або приблизно на 600 гектарів", — ідеться в повідомленні.Найбільші втрати зафіксовані у південних і східних областях України. У Херсонській області площа виноградників зменшилася на 97,9% — із 4,8 тисячі гектарів 2015 року до практично нульового рівня 2025 року.До того ж Запорізька та Луганська області повністю втратили зареєстровані виноградні насадження. У Донецькій області їхня площа зменшилася з 400 до 100 гектарів, тобто приблизно на 75%.В інших регіонах площі виноградників значно менші. У Дніпропетровській області налічується близько 300 гектарів, тоді як у Вінницькій, Донецькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Черкаській і Чернівецькій областях — до 100 гектарів.У Волинській, Житомирській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Хмельницькій і Чернігівській областях відсутні господарства з виноградними насадженнями, хоча ці регіони також мають власну унікальну винну культуру."Зменшення площ виноградників в Україні пов’язане не лише із загальними змінами у галузі, а й із утратою виробничих територій унаслідок війни. Особливо сильно постраждали традиційні виноградарські райони півдня та сходу країни", — підсумували фахівці.Нагадаємо, наприкінці травня цього року стало відомо, що українська крафтова виноробня Lowkowo виборола золоту та срібну нагороди на міжнародному конкурсі Concours International de Lyon у Франції. 2026 року там оцінювали 10 355 зразків із 58 країн. Lowkowo стала єдиною виноробнею з України серед призерів, змагаючись із виробниками з традиційних винних держав, зокрема, Франції, Італії й Іспанії..

Прокуратура вимагає стягнути на користь держави майно інспектора Київської митниці. Це — квартира вартістю понад сім мільйонів гривень, яка оформлена на його родичку.Про це повідомили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП). Ідеться про майно головного державного інспектора відділу митного оформлення митного поста "Вишневе" Київської митниці Юрія Дацюка.Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за матеріалами ДБР і НАЗК заявив позов до Вищого антикорупційного суду про визнання необґрунтованими його активів."Позов мотивовано тим, що 2023 року державний інспектор набув квартиру в житловому комплексі в Києві вартістю 7,1 мільйона гривень", — ідеться в повідомленні.Право власності оформили на близьку родичку, однак зібрані докази свідчать, що нерухомістю користувався безпосередньо інспектор митниці."Водночас аналіз майнового стану інспектора та членів сім’ї встановив неможливість набути це майно за рахунок законних доходів", — наголосили в прокуратурі.Зважаючи на викладене, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури звернувся до суду з позовом про визнання необґрунтованим активу та його стягнення в дохід держави.Про хід та результати розгляду цивільної справи в САП пообіцяли повідомити додатково.Нагадаємо, раніше НАЗК перевірило завідувача сектору митного оформлення (Фастів) митного поста "Південний" Київської митниці Державної митної служби України. Під час проведення моніторингу способу життя виявлено ознаки набуття необґрунтованих активів на понад 8,6 мільйона гривень..

Франція надасть 40 мільйонів євро на відновлення нового безпечного конфайнмента над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Захисна споруда зазнала пошкоджень унаслідок російської атаки безпілотником у 2025 році.Про це повідомив міністр Франції у справах Європи Бенжамен Аддад у соцмережі X.За його словами, французька сторона співпрацює з Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку, щоб забезпечити необхідний ремонт. Загальна сума зібраних коштів для відновлення споруди вже перевищила 278 мільйонів євро. Цьому, зокрема, сприяли зусилля Франції під час головування у G20."Франція виділяє 40 мільйонів євро. Загалом ми зібрали понад 278 мільйонів євро на ці роботи завдяки зусиллям Франції під час головування у G20", — написав Аддад.Він також наголосив, що відновлення захисної конструкції важливе для безпеки населення та ядерної безпеки Європи."Наша підтримка України не ослабне. Її безпека — це й наша безпека", — додав французький міністр.Додамо, раніше стало відомо, що уряд Німеччини надасть Україні 50 мільйонів євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС, який був пошкоджений унаслідок атаки російського дрона..

За минулу добу внаслідок ворожої атаки на Київщині одна людина загинула, ще дев’ятеро травмовано. Серед постраждалих — неповнолітня дитина.Про це повідомив начальник Київської обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко."Найбільше пошкоджень зафіксовано у Білоцерківському, Вишгородському та Бориспільському районах", — констатував він.У Бучанському районі пошкоджено три приватні домоволодіння, автомобіль і енергетичну інфраструктуру. Одна людина травмована.У Вишгородському районі пошкоджено чотири приватні домоволодіння, три секції багатоквартирного будинку, недобудований багатоквартирний будинок, чотири транспортні засоби та адміністративне приміщення."На жаль, одна людина загинула. Ще троє людей травмовані, серед них — неповнолітня дитина", — наголосив Ткаченко.В Обухівському районі пошкоджено один транспортний засіб.У Бориспільському районі пошкоджено вісім приватних домоволодінь, два транспортні засоби та енергетичний обʼєкт. Четверо людей травмовані.У Броварському районі пошкоджень майна не зафіксовано, одна людина травмована.У Білоцерківському районі пошкоджено два складські приміщення та 17 одиниць транспорту."На місцях працюють усі необхідні служби. Постраждалим надається допомога. Робимо все можливе, щоби підтримати кожного, хто постраждав від ворожої атаки", — запевнив посадовець.На його переконаня, Росія має відповісти за кожен злочин проти мирних людей.Нагадаємо, що в понеділок російські загарбники вкотре атакували Трипільську теплову електростанцію. Останніми місяцями Росія суттєво збільшила інтенсивність обстрілів цього об’єкту, застосовуючи балістичні ракети та реактивні ударні дрони..

Український співак Дмитро Монатік зізнався, що через безпекову ситуацію в Києві разом із дружиною Іриною замислюється над майбутнім родини. Найбільше артиста турбує те, наскільки комфортно та безпечно в столиці почуваються їхні діти.Про це виконавець розповів у програмі "Тур зірками". За його словами, вони з дружиною постійно обговорюють ситуацію та намагаються зрозуміти, чи варто залишатися в місті."Я, як батько, дуже сильно переживаю з приводу дітей сьогодні в Києві. Ми розмовляємо, ми думаємо, ми надіємось на щось, на якісь покращення. Я не знаю, будуть вони чи ні. В нас безліч думок. В нас постійно і суперечки самими собою", — поділився MONATIK.Під час гастролей Україною співак також побачив, у яких умовах живуть мешканці Запоріжжя, Дніпра та Сум. Тепер, за його словами, складна безпекова ситуація дедалі більше відчувається і в столиці. Водночас артист наголосив, що Київ залишається особливим місцем для всієї його родини. Попри це, він визнає, що нинішні умови створюють труднощі для виховання дітей."Ми обожнюємо Київ. Кращого міста, ну, я не знаю, це наше місто, місто моєї сім’ї, кожного з нас. Але дітям тут надзвичайно складно. Надзвичайно. Це не для дітей на сьогодні", — зазначив співак.Конкретного рішення про переїзд родини артист поки не озвучив.Нагадаємо, раніше акторка Лілія Ребрик розповіла про плани родини на зиму та пояснила, чи розглядає можливість переїзду з Києва разом із трьома дітьми.Додамо, також нещодавно акторка та модель Вікторія Маремуха разом із сином Лукою переїхала до португальського Лісабона. Артистка зізналася, що не хотіла залишати Київ, однак на це рішення вплинули міркування безпеки..

Перший день переговорів в Об'єднаних Арабських Еміратах у вівторок, 10 листопада, розпочався із зустрічі української делегації з представниками Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії, НАТО та Європейської комісії, до якої згодом мають долучитися Стів Віткофф і Джаред Кушнер.Про це повідомив голова Служби зовнішньої розвідки (СЗР) України Рустем Умєров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Розпочали роботу в Об’єднаних Арабських Еміратах. Звіримо позиції та скоординуємо кроки перед наступним етапом переговорів", — зазначив він.За його словами, далі запланований тристоронній формат за участі України, США та Росії.Умєров констатував, що українську делегацію разом із ним представляють Кирило Буданов, Давид Арахамія, Сергій Кислиця та Вадим Скібіцький."Наші ключові пріоритети — припинення бойових дій, надійні післявоєнні гарантії безпеки, економічне відновлення та розвиток України, а також гуманітарні кроки", — наголосив голова Служби зовнішньої розвідки України.Він підсумував, що українська делегація працюватиме, щоби максимально просунутися в цих питаннях і наблизити мир.Нагадаємо, що аналітики BBC відзначили "певну непублічну гнучкість" України та Росії перед початком переговорів в Абу-Дабі. Особливо це стосується питання про те, хто контролюватиме східні регіони України в повоєнному сценарії.Читайте також: Переговори в Абу-Дабі: чи є шанс на успіх.
