Останні новини

Влада офіційно підтвердила, що загальні часові обмеження на пересування вночі залишаються чинними по всій країні. Проте в умовах енергетичної кризи допускаються окремі послаблення, які дозволять людям безпечно діставатися "Пунктів незламності" навіть під час комендантської години.Про це у Telegram-каналі повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення — міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, коментуючи результати розгляду питання за дорученням Володимира Зеленського.Режим обмежень залишається незміннимКулеба наголосив, що про повне скасування чи офіційний перегляд тривалості комендантської години наразі не йдеться. Проте критична ситуація в енергетиці вимагає адаптивного підходу.Коли можливі виняткиЗа словами посадовця, у разі тривалого блекауту передбачаються тимчасові та точкові послаблення, які мають на меті:доступ до допомоги. Надати людям можливість безпечно дістатися до "Пунктів незламності" вночі (за аналогією з доступом до укриттів під час тривоги);підтримка життєзабезпечення. Забезпечити безперебійну роботу критично важливих об’єктів;функціонування пунктів. Дати змогу закладам, що мають статус "Пунктів незламності", працювати без порушення закону.Хто ухвалюватиме рішенняЗа словами Кулеби, жодних самовільних змін у регіонах не передбачено. Будь-які винятки запроваджуватимуться винятково за погодженням із:Військовим командуванням.Радами оборони.З урахуванням поточної безпекової ситуації в конкретній громаді."Ми маємо діяти гнучко, не порушуючи безпекових рішень, щоб у критичний момент люди не залишалися без допомоги через формальні обмеження", — підсумував Олексій Кулеба.Нагадаємо, за словами президента Володимира Зеленського, комендантську годину можуть скасувати у тих регіонах, де безпекова ситуація дозволяє це зробити. Проте точних областей чи міст гарант поки не назвав.Зауважимо, мер Києва Віталій Кличко 14 січня заявив, що у Києві на сьогодні ситуація після масованих російських атак дуже складна. Місто функціонує в екстремальних умовах. Водночас Володимир Зеленський зазначив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації..

У Харківській області медики рятують життя 11-річного хлопчика, який постраждав внаслідок російського обстрілу. Дитина отримала поранення під час прогулянки.Як повідомляє пресслужба Харківської обласної військової адміністрації, 13 січня 11-річний хлопчик катався на санчатах в одному з населених пунктів Куп'янського району, коли стався російський обстріл. У результаті атаки він отримав мінно-вибухові поранення.В адміністрації наголосили, що територія, де стався цей інцидент, не входить до переліку тих, з яких здійснюють евакуацію. Дитину оперативно доставили до обласної дитячої клінічної лікарні. Зазначається, що стан хлопчика був вкрай важким внаслідок больового та геморагічного шоку."Лікарі здійснили термінове оперативне втручання, яке тривало понад три години", — зазначили у Харківській ОВА.Після операції потерпілий перебуває на апараті штучної вентиляції легень – його стан все ще важкий. Медики роблять усе можливе для порятунку хлопчика.Нагадаємо, торік у грудні на Сумщині внаслідок детонації невідомого предмета постраждав 10-річний хлопчик. За даними поліції, дитина принесла небезпечну знахідку додому, де й стався вибух..

У четвер, 15 січня, Верховна Рада відхилила законопроєкт, що пропонував позбавити права на відстрочку від призову студентів, яким виповнилося понад 25 років. Під час голосування народні депутати не набрали достатньої кількості голосів для підтримки цієї ініціативи, залишивши чинні норми без змін.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.Як пояснив нардеп, під час засідання було відхилено відповідну правку до законодавства. Завдяки цьому студенти старшої вікової категорії, які здобувають освіту, і надалі зберігатимуть право на відстрочку від призову.Наприкінці 2025 року генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти та науки Олег Шаров заявляв, що одним із викликів вступної кампанії 2025 року стало створення недружніх умов для тих, хто хоче використовувати вступ для отримання відстрочки від мобілізації.Також у Міносвіти також повідомляли, що кількість вступників чоловічої статі у віці старше 25 років на всіх освітніх рівнях 2025 року скоротилася більш ніж удвічі порівняно з 2024 роком. Вступників чоловічої статі старше 25 років на всі рівні освіти (професійна, фахова передвища, бакалаврат, магістратура, аспірантура) 2021 року було 1 196 осіб; 2022 року — 17 614; 2023 року — 44 042 (з яких 19,7 тисячі — бакалаврат і 16,4 тисячі — аспірантура); 2024 року — 112 749 (з яких професійна освіта — 7,3 тисячі, фахова передвища — 55,6 тисячі, бакалаврат — 16,7 тисячі, магістратура — 26,1 тисячі, аспірантура — сім тисяч); 2025 року — 53 517 (з яких професійна освіта — 5,2 тисячі, фахова передвища — 24,8 тисячі, бакалаврат — 12,2 тисячі, магістратура — 9,1 тисячі, аспірантура — 2,2 тисячі).Нагадаємо, минулого тижня з’являлася інформація, що в українських закладах вищої освіти стартувала хвиля масових відрахувань через пропуски занять. Під особливим контролем опинилися вступники призовного віку, щодо яких проводять ретельні перевірки..

Попри те, що завершення війни в Україні зараз виглядає реальнішим, ніж будь-коли раніше, шлях до фінальних домовленостей залишається вкрай тернистим. На думку посла Сполучених Штатів при НАТО Меттью Вітакера, саме останній етап переговорів вимагатиме найбільших зусиль та вирішення найважчих суперечностей.Про це він заявив під час виступу в Каліфорнії на заході фонду імені Рональда Рейгана. За словами дипломата, наразі вже існує "реальна пропозиція", яка дозволяє перейти до завершального етапу переговорів. Вітакер наголосив, що попри максимальну близькість до результату, фінальні кроки будуть найбільш викликовими. Використовуючи спортивну метафору, він порівняв ситуацію з американським футболом: "Останній ярд у червоній зоні — найважчий. Ця ж ідея застосовна і тут. Останній ярд буде непростим, але я маю гарне передчуття", — резюмував посол.Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що Україна, а не Росія, гальмує потенційну мирну угоду, що різко контрастує з риторикою європейських союзників, які постійно стверджують, що Москва мало зацікавлена ​​в припиненні війни в Україні.Нагадаємо, минулого тижня журналісти видання Axios розповідали, що спецпредставник кремлівського диктатора Кирило Дмитрієв зустрівся в Парижі з радниками Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером. Тоді вони теж обговорювали "мирний план" щодо України.Раніше стало відомо, що представники американського президента Стів Віткофф і Джаред Кушнер найближчим часом відвідають Москву. Вони зустрінуться з кремлівським диктатором Володимиром Путіним..

Станом на ранок четверга, 15 січня, майже три сотні столичних багатоповерхівок залишаються без опалення. У 287 житлових будинках Києва батареї все ще холодні через складну ситуацію в енергосистемі та мережеві обмеження.Як повідомила речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп в ефірі телемарафону, кількість осель без тепла за добу зменшилася майже вдвічі. Якщо ще вчора опалення було відсутнє у понад 470 багатоповерхівках, то станом на ранок 15 січня без тепла залишаються 287 будинків."Станом на ранок таких будинків — 287. Енергетики докладають надзвичайних зусиль. Ситуація з опаленням з кожним днем покращується", — йдеться у заяві посадовиці.  За словами представниці адміністрації, енергетики працюють у цілодобовому режимі, щоб якнайшвидше повернути комфорт у будинки киян. Для тих, хто досі залишається у холодних квартирах, у кожному районі міста функціонують пункти незламності. Загалом у столиці розгорнуто близько 1,3 тисячі таких локацій, де можна зігрітися та підзарядити гаджети.Зауважимо, мер Києва Віталій Кличко 14 січня заявив, що у Києві на сьогодні ситуація після масованих російських атак дуже складна. Місто функціонує в екстремальних умовах. Водночас Володимир Зеленський зазначив, що в енергетиці України буде запроваджено режим надзвичайної ситуації.Нагадаємо, 15 січня в усіх регіонах України будуть застосовуватись графіки погодинних відключень електроенергії для побутових споживачів.Також в Україні можуть скасувати комендантську годину. Головна причина — надзвичайна ситуація в енергетиці. Обмеження можуть скасувати у тих регіонах, де безпекова ситуація дозволяє це зробити. Читайте також: Зеленський розкритикував підготовку Києва до блекаутів: Кличко різко відповів.

У четвер, 15 січня, у Тернополі у під'їзді багатоповерхівки виявили покинуту новонароджену дитину. Дівчинку доставили до медичного закладу, де її обстежили лікарі.Як повідомив керівник поліції Тернопільської області Сергій Зюбаненко, інформація про знайдене немовля надійшла правоохоронцям близько 01:00. Дитину виявили в сумці в під’їзді житлового будинку.На місце інциденту виїхали слідчо-оперативна група, співробітники карного розшуку, слідчі, ювенальні поліцейські та працівники інших профільних служб. Згодом медики встановили, що дівчинка народилася за кілька годин до того, як її знайшли. На сьогодні дитина перебуває в реанімаційному відділенні.За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 135 Кримінального кодексу України (залишення в небезпеці). Правоохоронці розшукують матір дитини, встановлюють можливих свідків та очевидців, а також опрацьовують записи з камер відеоспостереження для з’ясування всіх обставин."Я звертаюся до кожного, хто може володіти будь-якою інформацією: не мовчіть. Ваш дзвінок може стати вирішальним. Повідомити деталі можна за номером (096) 657-82-04, на спецлінію 102 або у будь-якому підрозділі поліції", — наголосив Зюбаненко.Також він додав, що у приймальному відділенні пологового будинку міської лікарні №2 міста Тернопіль працює "Вікно життя". Саме там можна анонімно й безпечно залишити немовля та дати йому шанс на життя. "Ми зробимо все можливе, щоб ця історія мала людське і справедливе завершення. Але дуже хочу, щоб подібне більше ніколи не повторювалося", — зауважив поліцейський.Нагадаємо, торік у серпні у Дніпрі на вулиці в поліетиленовому пакеті знайшли новонароджену дитину. Матір винесла малюка одразу після пологів.Додамо, торік у листопаді на Черкащині через недбалість матері у пожежі загинули четверо дітей. Ще двоє малюків отримали опіки та перебувають у лікарні. Жінці повідомили про підозру. .

У четвер, 15 січня, Кабінет міністрів України ухвалив кадрові зміни в керівництві Мінцифри. Тимчасовим очільником відомства став Олександр Борняков, який раніше відповідав у міністерстві за напрям європейської інтеграції.Про це стало відомо з опублікованого розпорядження уряду.Рішення було оформлене відповідним розпорядженням за підписом очільниці уряду Юлії Свириденко. Новий керівник береться до виконання обов’язків з моменту ухвалення документа.Що відомо про Олександра БорняковаОлександр Борняков є державним діячем та ІТ-підприємцем, який до призначення тимчасовим очільником Міністерства цифрової трансформації обіймав посаду заступника міністра з питань європейської інтеграції. Він має понад десятирічний досвід управління в ІТ-індустрії та брав участь у створенні низки успішних стартапів і міжнародних компаній. У складі команди Мінцифри Борняков став ключовою фігурою в реалізації проєкту "Дія.City", опікувався розвитком віртуальних активів в Україні та активно просував вітчизняний технологічний сектор на міжнародній арені.Нагадаємо, 14 січня, Верховна Рада України призначила на посаду міністра оборони Михайла Федорова. Перед призначенням він зробив декілька заявив, в яких окреслив головні напрямки своєї роботи. Зокрема, він пообіцяв провести комплексний аудит ТЦК. Урядовець наголосив на потребі "швидко, раз і назавжди" змінити систему підготовки українських військових. Федоров додав, що якісна підготовка дозволяє зменшити втрати і підвищити ефективність.Також  14 січня президент Володимир Зеленський повів першу нараду із новопризначеним міністром оборони України Михайлом Федоровим..

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров зазначив, що цілі Москви в Україні виходять за межі території, яка зараз обговорюється в останніх мирних планах, і містять усю Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Як зазначають аналітики, Лавров 14 січня заявив, що майбутнє мирне врегулювання має вирішити "питання долі людей, які проживають у Криму, Новоросії та Донбасі". Новоросія — це вигаданий регіон, який кремлівські чиновники часто стверджують як "невіддільну" частину Росії.Новоросія включає не лише Крим та чотири області, які Росія незаконно анексувала, але й Харківську, Дніпропетровську, Миколаївську та Одеську області. Кремлівські чиновники неодноразово називали Одесу "російським" містом і публічно обговорювали "Новоросію" як частину Російської Федерації. Запропонований США 28-пунктний "мирний план" передбачав лише окупацію Росією Криму, усієї Луганської та Донецької областей, а також окупованих наразі частин Запорізької та Херсонської областей, вимагаючи від Росії поступитися окупованими територіями за межами цих п’яти регіонів, зокрема в Харківській, Миколаївській та Дніпропетровській областях. Згадка Лаврова про Новоросію 14 січня не є новою вимогою, але є ще одним доказом того, що вимоги Росії більші, ніж ті, що були викладені в початковому плані з 28 пунктів. "Заява Лаврова, ймовірно, була спробою встановити умови перед можливою майбутньою зустріччю між спеціальним посланником США з питань Близького Сходу Стівом Віткоффом, колишнім старшим радником президента США Джареда Кушнера, та главою Кремля Володимиром Путіним у Росії", — додали в ISW.Нагадаємо, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку"..

Прагнення американського президента Дональда Трампа приєднати до Сполучених Штатів Америки Гренландію підтримує лише 17% американців. Водночас проти такого кроку виступає 47%, а ще 35% громадян. Про це свідчать дані опитування агентства Reuters.Медійники додали, що більшість демократів та республіканців, виступають проти використання військової сили для анексії острова. Зусилля Білого дому щодо отримання контролю над Гренландією підтримують 40% республіканців (14% — не підтримують). Серед демократів прихильників такого кроку сягає лише двох відсотків, а серед прибічників інших партій — дев'ять відсотків.За даними опитування, всього чотири відсотки американців підтримують застосування сили у Гренландії, це кожен десятий республіканець та майже жодного демократа. Близько 71% вважають, що це була б погана ідея. Медійники зауважили, що 66% респондентів вказали, що вони стурбовані тим, що зусилля Вашингтона щодо придбання Гренландії зашкодять Північноатлантичному альянсу та відносинам США з європейськими союзниками. Серед демократів таких 91%, серед республіканців — 40%."Данія попередила, що застосування військової сили ознаменує кінець НАТО, трансатлантичного оборонного договору, який був ключовим елементом світового порядку з 1949 року", — наголосили у агентстві. Гренландія — це найбільший острів світу, який географічно розташований у Північній Америці, але політично є автономною територією в складі Королівства Данії. Близько 80% її території вкрите льодовиковим щитом, а населення переважно проживає уздовж узбережжя, займаючись рибальством, і складається з корінних інуїтів та данців. Загалом на острові проживає близько 56 тисяч осіб.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом.За даними The Economist, у США розпочалася підготовка проєкту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.12 січня телеканал Fox News повідомляв, що американський законодавець-республіканець Ренді Файн виступив із резонансною ініціативою щодо розширення територій Сполучених Штатів шляхом Гренландії. Відповідний проєкт закону про анексію острова вже передано на розгляд до Конгресу.14 січня міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що Париж 6 лютого відкриє у Гренландії консульство. .

Єврокомісар з питань оборони, литовець Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії Євросоюзу. Подібні ініціативи висловлювали й раніше, та далі слів справа не йшла. Насправді в європейців для створення своїх сил оборони лишилося обмаль часу. Якщо ідея загрузне у балачках, на ЄС чекають часи присмерку.Збройні сили Європи. Ідея, якій 73 рокиІніціаторами створення оборонного союзу європейських держав були французи. 27 травня 1952 року у Парижі Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди та ФРН уклади договір про створення європейської оборонної спільноти. Проте укладачі договору по-різному бачили його реалізацію, тому зрештою не ратифікували. На той момент вже існувало НАТО і багато хто вбачав у європейській армії спробу розколоти Альянс.Протягом подальшої історії європейці спромоглися затвердити спільну політику безпеки та оборони, в рамках якої існують оборонні сили Європейського Союзу. Система цих сил складна, вони покликані передовсім брати участь у кризових ситуаціях, які виникають в Європі, або в складі сил НАТО, коли йдеться про колективний захист Альянсу. Ключова проблема полягає у тому, що країни-члени ЄС можуть залучатися до оборонних сил за бажанням. Є країни-члени, які взагалі до них не залучені й не беруть участі у спільній політиці оборони. Це дуже важливий нюанс, коли йдеться про створення європейської армії, адже, наприклад, Франція, Данія, Італія беруть активну участь у багатонаціональних формуваннях Європи, а Словаччина чи Угорщина — ні. І не тільки вони пасуть задніх.Європейці звикли жити під ядерною парасолькою США та під опікою Америки, але за першого президентства Дональда Трампа вони отримали серйозний дзвіночок, коли з Вашингтона сипалися погрози вийти з НАТО, якщо Європа не наростить свої витрати на оборону і безпеку. На хвилі загострення взаємин ЄС зі Штатами президент Франції Еммануель Макрон 2018 року заявив про необхідність створення європейської армії. Його підтримала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та ще лідери кількох країн. Однак після приходу до влади в США Джо Байдена бажання посилювати власні оборонні потужності в європейців знову зникло.Наступним дзвіночком стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ми добре пам’ятаємо, з якими труднощами країни Євросоюзу погоджувалися на спочатку "танкову коаліцію", потім на "авіаційну", як складно отримувати від них системи ППО, коли окремі країни, які запевняють Україну у повній підтримці цинічно торгувалися з Америкою, мовляв, літаки українцям дамо, якщо американці компенсують їх своїми F-16, а дехто хотів навіть F-35. З 2022 року донині європейці пройшли велику світоглядну еволюцію від страху ескалації у відносинах із Росією через допомогу Україні, до участі у засіданнях формату "Рамштайн" та домовленостей у рамках "коаліції рішучих".Останнім за часом дзвіночком стала політика Трампа після повернення до Білого дому. TrueUA аналізував, як вона вплинула на трансатлантичне співробітництво. За нашою версією головних подій 2025 року, Мюнхенська промова віцепрезидента США Джей Ді Венса з докорами у бік ЄС стала однією з переломних для розуміння, куди поведе Трамп Америку. Торік на саміті НАТО європейці погодилися з вимогою американського лідера збільшити протягом наступних років витрати на спільну оборону, але не всі взялися одразу виконувати обіцянку. Хтось просто саботує, хтось чекає результатів листопадових проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів, які можуть закінчитися крахом республіканців та імпічментом Трампу.Однак перечекати — не вийде. Нині, коли американська адміністрація погрожує союзниці по НАТО Данії анексувати Гренландію, і не просто погрожує, а робить недружні кроки, попередні домовленості США з партнерами по Альянсу з великою долею ймовірності будуть переглянуті. Європейська політика Вашингтона передбачає послаблення участі американських військових у забезпеченні оборони країн Європи. Якщо ЄС піде у клінч із Трампом у питанні Гренландії, Пентагон може прискорити виведення своїх вояків.Рада європейської безпеки та армія ЄС: що пропонує КубілюсСаме про цей ризик на безпековій конференції у шведському Селені й казав єврокомісар Андрюс Кубілюс. У своєму виступі він нагадав нещодавнє соцопитування жителів низки країн ЄС, яке підтвердило актуальність створення європейської армії, — близько 70% опитаних хочуть, щоб їх захищали саме такі збройні сили. Він закликав створити Раду європейської безпеки — платформу для обговорення ключових оборонних питань і швидкого ухвалення рішень. До неї можуть увійти близько 12 країн, керівництво Єврокомісії та президент Європейської Ради. Стотисячна європейська армія має замінити такий самий за чисельністю американський контингент. Крім того, Кубілюс наголосив на потребі модернізації оборонної промисловості. Згадав він і про бойовий досвід української армії, який стане в нагоді європейцям.Раніше про необхідність просування до створення європейської армії говорили голова Європейської народної партії Манфред Вебер та глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Обидва порушили цю тему в контексті поведінки Трампа. Противником формування збройних сил Європи є генсек НАТО Марк Рютте. На його думку, попри нинішній курс американської адміністрації, ЄС не повинен відмовлятися від співпраці зі США в питаннях безпеки та оборони. Тобто тема європейської армії хоч і актуальна, однак ще на стадії обговорення у неї є впливові критики. І вони мають рацію.Як повідомляло CNN, коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові. Експерти зауважували, що багато лідерів країн ЄС не хочуть відкрито обговорювати проблему ймовірності війни зі своїм населенням, бо це непопулярна тема. Крім того, в Європі є держави на передньому плані можливої агресії Росії, і хто на задньому. Другі не поспішають вкладатися в оборону та менш зацікавлені в європейській армії. Це зрозуміло, однак політика "моя хата скраю" все одно не дозволить перечекати лихі часи.Скільки часу для втілення плану Кубілюса лишилося в європейцівДля відповіді на це питання зупинимося на кількох реперних точках, від яких можна робити приблизний відлік. Перша така точка — наскільки швидко Данія та країни Європи, які не побояться гніву Трампа, посилять свою присутність на острові Гренландія та біля нього. Глава Білого дому саркастично заявив, що оборона Гренландії — "кілька собачих упряжок". Переконати його в протилежному можуть спільні сили Данії, Норвегії, очевидно приєднаються й британці. Це не буде демонстрація військової протидії Америці, радше показ того, що європейські держави здатні в межах НАТО посилити присутність у північному регіоні геополітичного контролю Альянсу.Друга реперна точка — чи пройде в Сенаті двопартійний законопроєкт про заборону Пентагону та Держдепу використовувати державне фінансування для "блокади, окупації, анексії, проведення військових операцій проти території держави-члена НАТО або іншого встановлення контролю над нею". Документ націлений на те, щоб завадити Трампу втягнути Америку у гренландську авантюру. Республіканці мають більшість в обох палатах Конгресу, проте нині Трамп підвів свою країну до краю, за яким вона втратить союзників в Європі, тож шанс на підтримку законопроєкту і республіканцями, зріс. Але ініціаторам документа треба поспішати, доки Трамп не дав команду військовим.Третя реперна точка — президентські вибори у Франції, заплановані на квітень 2027 року. Цьогоріч там мають відбутися місцеві вибори (не виключено й дочасні парламентські), які визначать політичну картину на наступний рік. Згідно із соцопитуваннями, найвищу підтримку має ультраправе "Національне об’єднання" Марін Ле Пен. У її протеже Жордана Барделла дуже високі шанси стати хазяїном Єлисейського палацу у 2027 році. Прихід до влади ультраправих у Франції поставить на паузу багато загальноєвропейських процесів. Це не дрібні Орбан і Фіцо, Франція — один зі стовпів Євросоюзу. Враховуючи тісні зв’язки цієї політсили з трампістами Америки, не вагаючись можна казати, що європейську армію вони не підтримають.Четверта реперна точка — вибори до Європарламенту у 2029 році. До них ще довго, проте дуже важливо, чи буде тема європейської армії серед головних трендів політичних сил цього року та найближчих років. Навколо цієї теми можуть розгорнутися баталії, важливі для майбутнього Євросоюзу та України.Та, окрім визначених реперних точок, може статися те, про що багато європейських лідерів воліють не розмовляти зі своїми виборцями, — російський напад на якусь із країн ЄС. І якщо ініціативу Кубілюса не почати реалізовувати негайно, на європейців очікує похмура ситуація, яку обговорювали під час мозкового штурму у резиденції британського уряду..

Через нічні атаки російських військ на енергетичну інфраструктуру виникли проблеми з електропостачанням у Житомирській та Харківській областях. За даними Міненерго, аварійні бригади вже розпочали відновлювальні роботи в постраждалих регіонах.Про це повідомляє пресслужба Міністерства.Наслідки ворожих атакЯк зазначили в Міненерго, вночі російські війська вкотре завдали ударів по об'єктах енергетичної інфраструктури. Внаслідок обстрілів було знеструмлено частину споживачів у Житомирській та Харківській областях. Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи в тих районах, де дозволяє безпекова ситуація. За даними Міністерства, найважчою залишається ситуація у прифронтових та прикордонних регіонах, де через постійні бойові дії значна кількість споживачів залишається без світла тривалий час.Критична ситуація у столиціУ Міненерго наголосили, що у Києві та Київській області наразі зафіксовано найскладніший стан справ. Через значні мережеві обмеження в регіоні тимчасово не діють графіки погодинних відключень. Енергетики працюють над стабілізацією системи цілодобово, попри складні погодні умови. Повернення до планових графіків стане можливим лише після усунення наслідків пошкоджень.Обмеження в регіонах та вплив негодиОдещина. Як і в попередні тижні, зберігаються суттєві обмеження через пошкодження мереж після попередніх атак.Негода. Через сильний вітер та опади на Київщині та Чернігівщині залишаються знеструмленими сім населених пунктів. Ремонтні бригади працюють над відновленням ліній.Стан системи. У більшості областей України продовжують діяти графіки погодинних відключень. Проте через перевантаження обладнання в умовах сильних морозів у кількох регіонах вимушено запроваджено аварійні відключення.Заклик до споживачівМіненерго звертається до громадян із проханням максимально заощаджувати електроенергію протягом усього дня. Особливо важливо зменшити використання потужних приладів у ранкові та вечірні пікові години, щоб допомогти енергосистемі витримати навантаження.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що морози спричинили рекордне споживання газу в Україні. Однак на сьогодні наша держава має достатні ресурси, щоб уникнути дефіциту газу навіть у разі нових російських атак. .

У четвер, 15 січня, до української столиці з офіційним візитом прибула директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва. Водночас у сесійній залі Верховної Ради депутатам не вистачило голосів для початку розгляду низки критично важливих документів, передбачених міжнародними зобов'язаннями України.Про приїзд очільниці Фонду стало відомо із соцмережі X Георгієвої.Візит очільниці МВФКрісталіна Георгієва вперше з лютого 2023 року відвідує Україну. За даними Reuters, у межах візиту заплановано зустрічі з вищим керівництвом держави, зокрема з: президентом Володимиром Зеленським, прем'єркою Юлією Свириденко, головою НБУ Андрієм Пишним та керівниками підприємств.Провал голосувань у РадіПопри візит високої гості, парламент не зміг внести до порядку денного ключові законопроєкти:Вимога МВФ (№ 14025). Документ про автоматичний міжнародний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. За нього проголосували лише 113 депутатів при необхідному мінімумі у 226 голосів.Зобов’язання за програмою Ukraine Facility:№ 14067. Модернізація систем опалення, що передбачає обов'язкове встановлення індивідуальних теплових пунктів у будівлях із централізованим опаленням. Отримав лише 161 голос "за";№ 13620. Реформа управління державним і комунальним майном для стимулювання післявоєнного економічного зростання. Набрав 146 голосів.Нагадаємо, у 2025 році Україна залучила 52,4 мільярда доларів зовнішнього фінансування. Міжнародна підтримка дозволила в повному обсязі забезпечити видатки соціально-гуманітарного напряму..

Голлівудський актор Метью Макконагі прийняв для себе рішення боротися зі зловживанням штучним інтелектом через механізм торгових марок. Артист зареєстрував свої голосові та візуальні образи, щоб у судовому порядку протидіяти несанкціонованим підробкам.Про це газеті The Wall Street Journal повідомили адвокати актора після рішень Бюро патентів і товарних знаків США (United States Patent and Trademark Office, USPTO).За останні місяці в USPTO схвалили вісім заявок на торгові марки, пов’язані з образом і голосом Макконагі. Йдеться про короткі відео- та аудіокліпи, де актор дивиться в камеру, усміхається або промовляє культову фразу Alright, alright, alright ("Добре, добре, добре"). Серед зареєстрованих матеріалів — ролик на ґанку, який триває сім секунд, трисекундне відео біля різдвяної ялинки та аудіозапис з фразою з фільму "Під кайфом та збентежені" 1993 року."Моя команда та я хочемо знати, що коли мій голос чи зображення коли-небудь використовуватимуть, це буде тому, що я це схвалив і підписав", — написав актор в електронному листі. За його словами, метою є "створення чіткого периметра", де згода й атрибуція стануть нормою у світі технологій штучного інтелекту. Своєю чергою, юристи Макконагі наголошують, що наразі їм не відомо про конкретні випадки маніпуляцій із його образом. Водночас вони сподіваються, що наявність торгових марок дозволить швидше реагувати на будь-яке несанкціоноване дублювання."У світі, де ми спостерігаємо, як усі намагаються зрозуміти, що робити зі зловживанням штучним інтелектом, у нас є інструмент, щоб зупинити когось або доставити його до федерального суду", — заявив адвокат Джонатан Поллак.Медійники зауважили, що схожі проблеми зачепили інших зірок, зокрема, Тома Генкса та Тейлор Свіфт. Їхні образи й голоси використовували у фейкових матеріалах. Хоча закони Сполучених Штатів про право на публічність захищають від комерційного використання, ситуація з монетизацією ШІ-контенту через рекламу залишається юридично невизначеною."Я не знаю, що зрештою скаже суд. Але ми повинні хоча б перевірити це", — додав адвокат Макконагі Кевін Йорн.У газеті зауважили, що Макконагі та його команда сподіваються на ухвалення федерального законодавства, яке чітко заборонятиме створення фейкових матеріалів за допомогою штучного інтелекту без згоди людей. Відповідний законопроєкт подали до Конгресу США у 2024 році, втім досі його не винесли на голосування.Нагадаємо, торік видання The Guardian повідомляло, що велике британське дослідження, у якому взяли участь майже 80 тисяч людей, свідчить, що чат-боти зі штучним інтелектом можуть впливати на політичні погляди користувачів. Водночас моделі, які переконують найефективніше, часто допускають значну кількість неточностей..

Глава Міністерства закордонних справ Андрій Сибіга звернувся до міжнародних партнерів із вимогою посилити санкційні обмеження проти Росії через масове розкрадання українського збіжжя. На думку міністра, за кожну тонну вкраденого врожаю країна-агресор має нести жорстку економічну відповідальність.Міністра цитує пресслужба дипломатичного відомства.Масштаби мародерства та географія збутуЗа даними Сибіги, протягом 2025 року Росія незаконно вивезла з тимчасово окупованих територій України понад два мільйони тонн зерна. Окупанти використовували порти в Азовському та Чорному морях для постачання краденої продукції на ринки: Африки та Близького Сходу, Азії та Європи. Найбільшим отримувачем краденого збіжжя став Єгипет, куди Росія спрямувала майже 40 відсотків незаконного експорту.Ідентифікація злочинців та санкції УкраїниУкраїнська розвідка вже викрила логістичну мережу агресора. На сьогодні:Ідентифіковано 45 суден, залучених до схем викрадення.Україна запровадила санкції проти 43 суден та 39 капітанів.Триває відстеження компаній, що беруть участь у цій незаконній торгівлі."Усі вони відчують на собі дію українських санкцій — як судових, так і спеціальних", — наголосив Андрій Сибіга. Заклик до міжнародної спільнотиМіністр закликав європейських партнерів та агентство Frontex до скоординованих дій. Сибіга наголосив, що після успішного досвіду боротьби з "тіньовим танкерним флотом" РФ, світ має так само рішуче зупинити зернове мародерство."У 2026 році Чорне, Азовське та Балтійське моря мають бути очищені від будь-яких російських тіньових флотів. Це не лише загроза глобальній продовольчій безпеці, а й джерело фінансування кремлівської воєнної машини", — заявив міністр.Під європейські санкції, на думку глави МЗС, має потрапити вся інфраструктура РФ, залучена у викраденні зерна, а також покупці краденої продукції.Нагадаємо, міністерство сільського господарства Сполучених Штатів Америки зменшило прогноз експорту пшениці з України 2025-2026 маркетингового року з 15 мільйонів тонн до 14,5 мільйона тонн, кукурудзи — з 24,5 мільйона тонн до 23 мільйонів тонн, інших зернових — з 3,09 мільйона тонн до 2,5 мільйона тонн..

Служба безпеки зібрала вичерпну доказову базу, яка підтверджує, що масовані атаки на енергосистему є частиною спланованої політики Кремля зі знищення українців. З огляду на системність цих дій, правоохоронці класифікують удари по інфраструктурі як злочини проти людяності.Про це йдеться у повідомленні відомства на офіційному сайті. У заяві зазначається, що Служба безпеки України завершила формування масштабної доказової бази щодо масованих атак РФ на українську енергосистему. Слідчі встановили, що удари не є випадковими, а складають цілеспрямовану політику Кремля із геноцидного знищення українського народу.Масштаби руйнувань Від початку опалювального сезону (з жовтня 2025 року) СБУ задокументувала 256 повітряних ударів по об’єктах генерації та теплопостачання. Під прицілом ворога опинилися ключові вузли системи:11 гідроелектростанцій;45 найбільших ТЕЦ;49 теплових електростанцій та 151 електропідстанція.В СБУ наголосили, що ворог застосовував комбіновану тактику, випускаючи десятки ракет ("Іскандер", "Калібр", "Х-101", "Х-69") та дронів типу "Герань" одночасно. Найбільше постраждали Київ та область, а також Харківщина, Одещина, Дніпропетровщина, Сумщина, Миколаївщина та Чернігівщина.Юридична кваліфікація Усі зібрані матеріали дозволили СБУ кваліфікувати ці дії за ст. 442-1 ККУ — злочини проти людяності. Системне створення умов, що загрожують життю мільйонів людей під час холодів (відсутність світла, тепла та води), є міжнародним злочином. Це дозволяє переслідувати причетних росіян не лише в українських, а й у міжнародних трибуналах."Слідчі СБУ працюють на місці кожного ворожого удару і збирають масштабну доказову базу, щоб кожен рашист, причетний до цих злочинів, поніс заслужене покарання", — додали у відомстві.Раніше повідомлялось, що зранку 15 січня Київ та Львів опинилися під ударом ворожих безпілотників. У містах зафіксували "прильоти". Згодом стало відомо, що вранці 15 січня під час повітряної атаки у Львові зафіксовано влучання у символічному місці. Ворожий безпілотник упав на дитячий майданчик поблизу пам’ятника Степану Бандері.Нагадаємо, 14 січня вранці Київ атакували російські дрони. У столиці спрацювали засоби протиповітряної оборони.За даними Повітряних сил, у ніч на 15 січня російські окупанти здійснили масовану атаку на Україну, застосувавши понад 80 безпілотників різних типів. Силам оборони вдалося нейтралізувати більшість повітряних цілей, проте є прильоти у кількох регіонах..