Останні новини

Останніми днями у соціальних мережах та ЗМІ почала поширюватися інформація про замерзання каналізаційних мереж у мікрорайоні Троєщина та нібито необхідність облаштування вуличних туалетів. У "Київводоканалі" заспокоїли жителів столиці та пояснили, чому ці чутки не мають під собою жодних підстав.Про це йдеться у повідомленні компанії.Чому мережі не можуть замерзнутиФахівці підприємства наголошують, що міська система водовідведення спроєктована таким чином, аби витримувати низькі температури:глибина прокладання: дворові мережі, які обслуговує "Київводоканал", розташовані глибше рівня промерзання ґрунту;температура та рух: стічні води мають стабільно плюсову температуру і перебувають у постійному русі, що унеможливлює їхнє замерзання.Хто відповідає за труби біля будинківУ підприємстві нагадали про розподіл відповідальності. Труби, що йдуть від безпосередньо від будинку до першого каналізаційного колодязя, є частиною внутрішньобудинкових систем. За їхній технічний стан та обслуговування відповідають балансоутримувачі будинків (ОСББ чи керуючі компанії), а не "Київводоканал".Яка ситуація наразіЗа даними "Київводоканалу", на сьогодні у столиці, зокрема й на Троєщині, каналізація працює у штатному режимі. Фахівці наголошують:система забезпечує безперервне водовідведення навіть під час відключень електроенергії;жодного випадку повного або часткового замерзання труб у столиці не зафіксовано;ідея облаштування тимчасових вуличних туалетів чи вигрібних ям є недоцільною.Жителів столиці закликають не піддаватися паніці та довіряти лише офіційним джерелам інформації.Нагадаємо, за даними КМДА, столичні комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки масованих атак на критичну інфраструктуру Києва. Станом на ранок 29 січня фахівцям вдалося повернути тепло ще у понад сотню будинків, проте значна частина міста все ще залишається в режимі очікування.Ще 27 січня у Києві тимчасово припинили подачу гарячої води для деяких будинків. Такі обмеження необхідні, щоб спрямувати весь ресурс на відновлення опалення..

Найкраща українська тенісистка Еліна Світоліна завершила свій історичний виступ на австралійському мейджорі. У півфінальному протистоянні українка не змогла здолати лідерку світового рейтингу Аріну Сабаленко.Результат матчуПопри впевнену гру на попередніх етапах, у півфіналі Світоліна поступилася суперниці у двох сетах:рахунок зустрічі — 6:2, 6:3 на користь Сабаленко;таким чином, статистика очних зустрічей тенісисток стала 6:1 на користь нейтральної атлетки.Історичний шлях ЕліниЦьогорічний турнір став знаковим для Світоліної, оскільки вона вперше у кар'єрі пробилася до півфіналу Australian Open під час свого 13-го виступу на цих кортах. На шляху до 1/2 фіналу Еліна продемонструвала блискучу форму:здобула перемогу над третьою ракеткою світу Корі Гауфф у чвертьфіналі;до сьогоднішнього поєдинку не програла жодного сету в межах цьогорічного чемпіонату;це був її четвертий півфінал на рівні Grand Slam у кар'єрі.Нагадаємо, у матчі четвертого кола Australian Open українська тенісистка Еліна Світоліна перемогла "нейтральну" Мірру Андрєєву з рахунком 6:2, 6:4. Таким чином вона взяла реванш за поразку минулого року в Індіан-Веллс.Також  27 січня перша ракетка України Еліна Світоліна продемонструвала блискучу гру у чвертьфіналі Відкритого чемпіонату Австралії-2026, не залишивши шансів американці Корі Гауфф..

Столичні комунальні служби продовжують ліквідовувати наслідки масованих атак на критичну інфраструктуру Києва. Станом на ранок 29 січня фахівцям вдалося повернути тепло ще у понад сотню будинків, проте значна частина міста все ще залишається в режимі очікування.Про це у Telegram-каналі повідомляє Київська міська державна адміністрація. За офіційними даними, наразі ситуація з опаленням у столиці розгортається наступним чином:залишаються без тепла: 613 багатоповерхових будинків;відновлено за добу: теплопостачання повернули до 124 осель;причина відключень: повторне підключення будинків триває після ворожих ударів, що відбулися 9 та 20 січня.Робота відновлювальних бригадУ КМДА наголосили, що енергетики та комунальні служби міста працюють у цілодобовому режимі. Основні зусилля зосереджені на об'єктах, які найбільше постраждали від атак на критичну інфраструктуру. Влада запевняє, що фахівці роблять усе можливе, аби якнайшвидше стабілізувати подачу тепла в оселі киян.Нагадаємо, 27 січня у Києві тимчасово припинили подачу гарячої води для деяких будинків. Такі обмеження необхідні, щоб спрямувати весь ресурс на відновлення опалення.До того ж 28 січня у столиці після російських масованих атак без теплопостачання залишалися понад 700 багатоповерхівок..

Російська оборонна промисловість може значно сповільнитися у 2026 році, адже Москва поставила у пріоритет економічну стабільність та збалансування фінансів, а не подальше збільшення витрат на війну в Україні.Як повідомляє агентство Bloomberg, згідно з трирічним прогнозом міністерства економіки держави-агресора, сектори, пов'язані з державним оборонним замовленням, цього року матимуть щорічне зростання лише на 4–5% порівняно з приблизно 30% в останні роки.Медійники додають, що витрати, пов'язані з війною, цього року скоротяться майже на 11% після річного зростання понад 30% торік, тоді як загальні витрати, як очікується, зростатимуть відповідно до інфляції. Стрімке зростання виробництва озброєнь, що підживлюється величезними державними витратами, цілодобовими змінами на заводах та вилученням робочої сили з цивільного сектору, вичерпує темпи, оскільки повномасштабне вторгнення Росії в Україну триває вже майже чотири роки."Це уповільнення свідчить про реакцію уряду на зростання напруги в російській економіці, оскільки російський диктатор Володимир Путін продовжує висувати максималістські вимоги щодо території в Україні на переговорах під керівництвом США, спрямованих на припинення війни", — додає агентство. Витрати на оборону у Росії все ще є найбільшою категорією витрат, але зазнали чималих скорочень, а у Кремлі сигналізували про зміну пріоритетів. Перший віцепрем'єр-міністр Денис Мантуров на зустрічі з Путіним у січні зазначав, що частка цивільної продукції у виробництві на заводах оборонної промисловості торік зросла до понад 30%, додавши, що уряд планує розширити кількість цивільних проєктів, що виконуються військовими підприємствами."Прогноз російського міністерства економіки пояснюється дуже просто. У 2026 році фіскальна політика стане стримувальним", — наголосила провідний економіст Oxford Economics Тетяна Орлова.Російська військова машина починає сповільнюватись Росія натрапила на обмеження доходів через зниження цін на нафту, ширші знижки на сиру нафту та логістичні труднощі, що посилюються жорсткішими санкціями. Водночас ліквідні резерви суверенного фонду добробуту зараз близькі до мінімуму, необхідного для забезпечення фінансової стабільності, що змушує уряд держави-агресора фінансувати дефіцит бюджету виключно коштом нових запозичень."Державні витрати досягли рівня, який можна вважати близьким до граничного для поточного стану російської економіки", — зауважив директор Інституту економічного прогнозування Російської академії наук Олександр Широв.Щомісячні дані свідчать про те, що оборонний сектор РФ вже сповільнюється. За оцінками міністерства економіки держави-агресора, зростання виробництва в оптичній та електронній промисловості, що містить компоненти для військової техніки, знизилося до 11% у 2025 році з 28% у 2024 році. Виробництво інших видів транспорту, включно з танками та іншими бойовими машинами, зменшився до 27% з 34% рік тому, тоді як виробництво готових металевих виробів, включно з бомбами та зброєю, зменшилося до 14% з 32%.Структурні економічні перешкоди також підвищують вартість подальшого розширення оборонної промисловості. Медійники додають, що активний набір персоналу на військові заводи, які за останні три роки "поглинули" приблизно 800 000 працівників, посилив дефіцит робочої сили та загострив конкуренцію з цивільним сектором у сфері заробітної плати. Швидке зростання заробітної плати посилило сплеск інфляції, що спонукало політиків утримувати процентні ставки на рекордно високому рівні протягом кількох місяців, перш ніж почати поступово їх знижувати. У Bloomberg наголосили, що Росія розплачуватиметься за свою війну проти України ще довго після її завершення.Нагадаємо, раніше аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що Кремль не демонструє готовності до компромісів, наполягаючи виключно на задоволенні власних вимог у питанні завершення війни. Паралельно з цим Росія розгортає масштабні інформаційні кампанії, спрямовані на те, щоб нав’язати українському суспільству ідею неминучої здачі позицій..

У четвер, 29 січня, на території Київської області очікується погіршення погодних умов. Синоптики оголосили перший рівень небезпечності через опади та складну ситуацію на дорогах.Про це йдеться у повідомленні пресслужби "Укргідрометцентру". За даними метеорологів, до кінця поточної доби в регіоні спостерігатиметься:налипання мокрого снігу, що може призвести до обтяження ліній електропередач та дерев;ожеледиця на дорогах, що значно підвищує ризик виникнення дорожньо-транспортних пригод.Можливі наслідкиФахівці попереджають, що несприятливі погодні умови можуть спричинити ускладнення в роботі різних сфер життєдіяльності:транспорт: можливі затори та обмеження руху на окремих ділянках доріг;енергетика та комунальне господарство: існує ймовірність аварійних ситуацій на мережах через негоду;будівництво: робота на відкритих майданчиках може бути ускладнена.Жителям області та водіям рекомендують бути максимально обережними, дотримуватися дистанції на дорогах та за можливості обмежити пересування власним авто під час інтенсивних опадів.Раніше "Укргідрометцентр" повідомляв, що в Україні у лютому 2026 року очікується мінлива погода. Середня місячна температура повітря буде вищою за норму.Нагадаємо, за даними синоптиків, в Україні буде тепла зима з частими аномаліями та короткими морозними періодами. Середня температура зимових місяців в Україні — грудня, січня та лютого — цього року очікується на 1,5-2°C вище норми..

Жоден із 15 людей на борту колумбійського літака не вижив після падіння судна 28 січня, зокрема й чинний конгресмен Діоген Кінтеро. За офіційними даними авіаційної влади, катастрофа призвела до повної загибелі 13 пасажирів та двох пілотів. Про це повідомляє CNN з посиланням на Управління цивільної аеронавтики країни. За даними партії, яка висунула його до Палати представників, серед кандидатів був колумбійський конгресмен Діоген Кінтеро.Команда зв'язку Кінтеро повідомила, що втратила зв'язок з ним та його помічником після зникнення літака. За словами його колег, останнім зареєстрованим місцем розташування на їхніх телефонах був аеропорт Каміло Даса в Кукуті "перед злетом".Кінтеро був членом національного законодавчого органу з 2022 року та представником "спеціальних мирних округів" — одного з 16 місць у Конгресі, призначених для представлення жертв насильства, згідно з мирними угодами 2016 року з бойовиками Революційних збройних сил Колумбії (FARC)."Діоген Кінтеро був лідером, відданим своєму регіону, з твердим покликанням до служіння та глибоким почуттям громадської відповідальності", — заявила колумбійська партія "Об’єднані сили".Літак, що експлуатується державною авіакомпанією Satena, втратив зв'язок з диспетчерською службою невдовзі після зльоту, повідомила раніше міністр транспорту Марія Фернанда Рохас. Він летів з Кукути до Оканьї в північно-східному департаменті Норте-де-Сантандер.Satena повідомила, що літак злетів о 11:42 за східним часом і мав приземлитися близько 12:05, але останній контакт з диспетчерською службою повітряного руху відбувся о 11:54. Сайт відстеження польотів FlightAware показує, що сигнал літака зник через дев'ять хвилин після зльоту з аеропорту Каміло Даса.За словами чиновників, влада знайшла літак, що розбився, у сільській місцевості Ла-Плайя-де-Белен після пошуків за участю кількох повітряних суден. Офіс губернатора провінції Норте-де-Сантандер висловив співчуття родинам загиблих."Ми глибоко шкодуємо з приводу трагедії, яка сталася після авіакатастрофи, підтвердженої останніми годинами в сільській місцевості Ла-Плайя-де-Белен. Ми висловлюємо нашу солідарність та щирі співчуття родинам, друзям та близьким жертв", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, 25 січня в американському штаті Мен під час зльоту упав бізнес-літак. На цей момент на борту перебували восьмеро людей. Аварія сталася на тлі потужної сніжної бурі..

Поки перемовники готуються до чергового раунду консультацій за посередництва США, Київ та Москва залишаються у глухому куті. Причиною є фундаментальні розбіжності, що визначають цей конфлікт від самого початку.Про це повідомляє Politico.Як нагадує видання, 26 січня Володимир Зеленський повідомив, що українська делегація може зустрітися з представниками РФ та США вже найближчої неділі. За словами міністра закордонних справ Андрія Сибіги, президент України готовий до прямої зустрічі з Володимиром Путіним, проте "найбільш делікатні питання досі не розв'язані".Напередодні переговорів, що відбулися минулих вихідних в ОАЕ, спецпосланець США Стів Віткофф заявляв, що суперечності звелося до одного "питання, яке можна розв'язати". Президент Дональд Трамп у Давосі також висловив оптимізм, зазначивши, що угода "досить близька". Втім, дискусії в Еміратах знову зайшли у глухий кут через три ключові аспекти: територіальні вимоги РФ, гарантії безпеки для України та послідовність кроків (припинення вогню до чи після підписання угоди).Територіальне питанняЙмовірно, "розв'язним питанням", про яке згадував Віткофф, є доля Донбасу. Хоча Росія вже не сподівається на швидке захоплення всієї України, Путін прагне отримати весь східний регіон на додачу до анексованого Криму. Москва просуває так звану "формулу Анкориджа", згідно з якою Україна має віддати весь Донбас, включно з територіями, які РФ наразі не контролює. Кремль стверджує, що саме про це Путін і Трамп домовилися під час зустрічі на Алясці минулого року.Для Києва офіційна здача територій є не лише незаконною, а й політично неприйнятною. Хоча Зеленський припускав сценарій, за якого певні регіони стануть демілітаризованою "вільною економічною зоною" під суверенітетом України, Кремль вважає це недостатнім.Держсекретар США Марко Рубіо визнав складність ситуації: "Це все ще прірва, яку треба подолати. Нам вдалося звузити коло питань до одного центрального, але воно буде надзвичайно складним". Окремим пунктом розбіжностей залишається Запорізька АЕС. Зеленський наполягає на спільному контролі України та США, тоді як Москва прагне залучити до управління Вашингтон, оминаючи або обмежуючи участь Києва.БезпекаГострим залишається питання гарантій безпеки. Велика Британія та Франція вже висловили готовність розгорнути свої війська в Україні після досягнення миру. Стів Віткофф назвав запропонований план безпеки "найпотужнішим в історії", хоча не уточнив роль США. Водночас у медіа (зокрема Financial Times) з'являлася інформація, що адміністрація Трампа пов’язує гарантії безпеки з відмовою України від Донбасу, хоча Білий дім це заперечує.Американський "план із 20 пунктів" передбачає вступ України до ЄС у 2027 році, що автоматично включає положення про взаємооборону. Натомість Кремль вимагає повної відсутності військ НАТО, обмеження української армії до 600 тисяч осіб та права вето на оборонні рішення України.Припинення вогнюДля громадян України найважливішим є припинення обстрілів. Київ вимагає негайної зупинки бойових дій. Москва ж непохитна: спочатку — підписана угода на її умовах, потім — пауза у війні. До того часу РФ заявляє про продовження атак, що щодня руйнують енергосистему та забирають життя людей.Ключові відмінності в підходахОбидві сторони намагаються продемонструвати Трампу свою конструктивність. Речник Кремля Дмитро Пєсков називає обговорення технічних деталей "прогресом", а українські аналітики бачать у цьому "обережний оптимізм".Проте експерти, зокрема Тетяна Станова (R.Politik), застерігають: Путін одержимий ідеєю "зламати" Україну і вважає цю війну екзистенційною. На її думку, переговори про Донбас для Москви — лише тактика зволікання, яка не має нічого спільного з реальним бажанням миру.Тим часом перед Зеленським стоїть внутрішній виклик: навіть якщо компроміс буде знайдено, його потрібно провести через складний політичний процес, можливо, через референдум, який неможливий без попереднього встановлення стабільного перемир'я.Нагадаємо, 28 січня державний секретар США Марко Рубіо заявив, що питання контролю над українськими землями та статус східних регіонів залишаються центральними темами обговорень щодо завершення війни. Попри інтенсивні переговори, саме ці територіальні розбіжності визнані найважчим бар'єром, який заважає досягненню остаточної згоди..

Tesla американського мільярдера Ілона Маска заявила, що інвестує два мільярди доларів у xAI — компанію зі сфери штучного інтелекту, яка теж належить йому. Автовиробник також підтвердив, що плани розпочати виробництво роботаксі Cybercab у 2026 році залишаються в силі.Як повідомляє агентство Reuters, відповідні заяви пролунали на тлі тиску на основний бізнес електромобілів і зростання очікувань інвесторів щодо автономних технологій.Інвестиція підтримала стратегію Маска з трансформації Tesla з автовиробника на компанію зі штучного інтелекту. Саме цей напрям є основним для оцінки Tesla приблизно в 1,5 трильйона доларів, попри попередні зриви обіцянок щодо термінів запуску нових продуктів.Фінансовий директор Tesla Вайбхав Танеджа заявив, що плани з розвитку роботаксі, гуманоїдних роботів Optimus, вантажівок Semi та Roadster вимагатимуть понад 20 мільярдів доларів капітальних інвестицій у 2026 році. Це більш ніж удвічі перевищує 8,5 мільярда доларів витрачених торік.Медійники зауважили, що акції Tesla після закриття торгів зросли приблизно на 3,5%, але згодом скоротили зростання до 1,8%. Ринок відреагував стриманіше після оприлюднення масштабів капітальних витрат. За словами старшого аналітика Томаса Монтейро, Tesla вступає в перехідну фазу, зміщуючи фокус із продажу машин на софт. Компанія закликає інвесторів повірити в прибутковість автопілота та роботаксі ще до відновлення обсягів збуту електрокарів. "Саме тому ключовим індикатором успіху тепер стає не кількість поставлених авто, а рівень впровадження технологій автономного водіння", — зазначив він.Своєю чергою, Маск вкотре озвучив амбітні прогнози щодо автономного водіння. Він заявив, що очікує появи повністю автономних авто у Сполучених Штатах Америки до кінця року. Медійники зауважили, що раніше ці цілі вже неодноразово коригувалися. Компанія так і не досягла раніше заявлених масштабів запуску роботаксі, обмеживши сервіс Остіном у штаті Техас.Основний бізнес Tesla з електромобілів перебуває під тиском через конкуренцію та завершення податкових пільг у США. Додатковим фактором стала втрата частини клієнтів через політичні заяви Маска.Агентство додає, що торік виторг Tesla знизився приблизно на 3% — до 94,83 мільярда доларів, що стало першим річним падінням доходів компанії. Маск також оголосив про припинення продажів Model S і Model X, а виробничі потужності планують переорієнтувати на робототехніку.Також Маск застеріг, що глобальний дефіцит чіпів пам’яті, спричинений сплеском розвитку штучного інтелекту, може загальмувати зростання Tesla. Аби уникнути залежності від ланцюгів постачання та захиститися від можливих геополітичних криз, він пропонує побудувати власний завод із виробництва мікросхем.Медійники зазначили, що роботаксі Cybercab, за задумом компанії, не матиме керма і педалей, що створює регуляторні труднощі. Маск визнав, що початкове виробництво буде надзвичайно повільним, тож значні обсяги виробництва гуманоїдних роботів Optimus також очікуються не раніше кінця 2026 року.Нагадаємо, раніше видання The Guardian повідомляло, що екстремістські та терористичні угруповання активно використовують генеративний штучний інтелект для поширення пропаганди. Вони клонують голоси, автоматично перекладають і синтезують мовлення для адаптації ідеологічних матеріалів різними мовами..

Столичні правоохоронці затримали 68-річного чоловіка, якого підозрюють у вбивстві 85-річної пенсіонерки. Зловмисник, який є громадянином Росії, розправився з жінкою після суперечки через невиплачені кошти.Про це у Telegram-каналі повідомляє поліція Києва.Обставини трагедіїЯк встановило слідство, підозрюваний тривалий час проживав у Києві, займався підсобними роботами та свого часу орендував кімнату у потерпілої. Конфлікт виник, коли чоловік прийшов до квартири пенсіонерки та почав звинувачувати її у поширенні чуток про його борги.Фатальна суперечкаПід час розмови літня жінка нагадала орендарю про борг у розмірі 3000 гривень, який він так і не повернув. Це викликало спалах гніву у чоловіка: він схопив залізний кухонний черпак та завдав жінці численні удари в область голови. У підсумку пенсіонерка померла на місці від тяжких травм та великої крововтрати.Затримання та наслідкиПоліція оперативно встановила особу зловмисника та затримала його. Наразі вирішується питання щодо повідомлення йому про підозру та обрання запобіжного заходу. Слідчі дії тривають.Нагадаємо, у Львівській області затримали 22-річного молодика, якого підозрюють у вбивстві 43-річної співмешканки та замаху на вбивство 68-річного пенсіонера. За даними поліції, чоловік на момент скоєння злочину перебував у стані алкогольного сп'яніння. .

Зранку 29 січня військові фіксують активність ворожих безпілотників у низці регіонів України та удари керованими авіабомбами по Донеччині. Ворожі ударні дрони були помічені на межі Харківської та Сумської областей, де вони постійно змінювали траєкторію руху.Про це повідомляють у Telegram-каналі Повітряні сили Збройних сил України.Рух безпілотниківЯк зазанчають військові, одночасно загроза з повітря виникла і в інших регіонах:Запорізька область: БпЛА рухалися південніше Вільнянська та в південно-західному напрямку від обласного центру.Дніпропетровщина: ворожий дрон зафіксовано в Синельниківському районі, він тримав курс на захід.Полтавщина: о 09:36 стало відомо, що безпілотники з прикордоння Харківщини та Сумщини змінили напрямок у бік Полтавської області.Авіаційні удари на сходіОкрім атак безпілотниками, ворог застосовує тактичну авіацію. О 09:48 Повітряні сили повідомили про пуски керованих авіаційних бомб (КАБ) по території Донецької області.Мапа повітряних тривог станом на 10:20 має такий вигляд:Нагадаємо, у ніч проти 29 січня російські окупаційні війська атакували один із населених пунктів Запорізької області. Внаслідок ворожого удару загинуло троє цивільних осіб..

Питання контролю над українськими землями та статус східних регіонів залишаються центральними темами обговорень щодо завершення війни. Попри інтенсивні переговори, саме ці територіальні розбіжності визнані найважчим бар'єром, який заважає досягненню остаточної згоди.Про це, як повідомляє Reuters, заявив 28 січня державний секретар США Марко Рубіо, назвавши цю розбіжність ключовим питанням, яке "дуже важко" розв'язати.Як зазначає видання, глава Кремля Володимир Путін неодноразово заявляв, що Росія захопить весь український Донбас, 90% якого контролюють російські війська, силою, якщо Київ не відмовиться від нього в рамках мирної угоди. Донецьк є частиною Донбасу. Київ заявив, що не подарує Росії територію, яку Москва не змогла здобути на полі бою. Опитування показують, що українці не дуже схильні до територіальних поступок."Це все ще міст, який нам потрібно перетнути. Це все ще прогалина, але принаймні нам вдалося звузити коло питань до одного центрального, і це, ймовірно, буде дуже складно", — сказав Рубіо на слуханнях у комітеті Сенату з міжнародних відносин.США можуть приєднатись до переговорівУ Reuters зазначили, що вимога Путіна, щоб Україна віддала 20% Донецька, які вона досі утримує, близько 5000 квадратних кілометрів, виявилася головною перешкодою для будь-якої угоди. Більшість країн визнають Донецьк частиною України. Путін каже, що Донецьк є частиною російських "історичних земель".Високопоставлений американський дипломат заявив, що на подальших переговорах щодо України може бути присутність США, але головні посланці президента Дональда Трампа Стів Віткофф та Джаред Кушнер, які брали участь у попередньому раунді переговорів минулими вихідними в Абу-Дабі, брати участь не будуть.Переговори минулих вихідних, які містили рідкісну особисту зустріч між російськими та українськими посадовцями, завершилися без угоди, але Москва та Київ заявили, що вони відкриті до подальшого діалогу. Очікується, що подальші обговорення відбудуться наступної неділі в Абу-Дабі, повідомив американський чиновник, який у той час спілкувався з журналістами.Київ перебуває під зростальним тиском адміністрації Трампа, щоб піти на поступки та досягти угоди про припинення найсмертоноснішого та найруйнівнішого конфлікту в Європі з часів Другої світової війни, спровокованого повномасштабним вторгненням Росії в Україну. Рубіо також запитали, чи були узгоджені гарантії безпеки для України між США та Україною."Я думаю, можна стверджувати, що з нашого боку вони погодилися. Тут, очевидно, діє російська динаміка. І, звичайно, будь-які гарантії безпеки набудуть чинності після закінчення конфлікту", — сказав Рубіо.Газета Financial Times у вівторок повідомила, що Вашингтон заявив Україні, що вона повинна підписати мирну угоду з Росією, щоб отримати гарантії безпеки від США.Попередній контекст:Нещодавно в Абу-Дабі пройшов перший раунд тристоронніх перемовин за участю США, України та Росії. Головною метою зустрічей стало напрацювання механізмів мирного врегулювання.Представники української делегації заявили про продуктивний характер діалогу, однак компромісу щодо територіального питання сторони не досягнули.Володимир Зеленький заявив, що під час дводенних перемовин в Абу-Дабі делегації Сполучених Штатів Америки, України та Росії обговорили весь 20-пунктний план миру.За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Кремль проводить інформаційну кампанію, спрямовану на партнерів України, яка намагається представити контроль над Донбасом як головне питання, що залишилося для обговорення на мирних переговорах. Але заяви російських чиновників для внутрішньої аудиторії неодноразово підтверджували, що вимоги Росії виходять за межі Сходу України.26 січня український лідер заявив, що наступний етап тристоронніх перемовин у Абу-Дабі відбудеться 1 лютого.Читайте також: "Формула Анкориджа": як зустріч Трампа з Путіним на Алясці заважає миру в Україні.

У середу, 28 січня, США, Данія та Гренландія розпочали обговорення нової угоди, що має на меті розширити американський вплив на арктичному острові. Такий формат співпраці покликаний задовольнити прагнення президента Трампа посилити присутність Штатів у регіоні, уникаючи при цьому прямої передачі території. Про це повідомляє Bloomberg.Як зазначив Олівер Руте Сков, речник посольства Данії в США, високопосадовці зустрілися, щоб "обговорити, як ми можемо вирішити занепокоєння США щодо безпеки в Арктиці, дотримуючись при цьому червоних ліній Королівства".Переговори відбулися після оголошення минулого тижня Трампом "рамкової угоди про майбутню угоду", в якій він зобов'язався утриматися від запровадження тарифів для європейських країн, які протистоять його зусиллям захопити Гренландію. Цей поворот стався після тижнів зростального тиску Трампа на Данію та Гренландію, щоб вони надали США контроль над стратегічним арктичним островом, який є напівавтономною територією під владою союзника НАТО Данії. Неодноразові погрози викликали обурення з боку данських та гренландських чиновників, а також інших європейських союзників.Лідери Данії та Гренландії цього тижня перебувають у Берліні та Парижі, щоб заручитися підтримкою Європи на тлі переговорів зі США. Державний секретар Марко Рубіо раніше в середу заявив законодавцям Комітету Сенату з міжнародних відносин, що "зараз ми перебуваємо в хорошому становищі" щодо Гренландії, тоді як законодавці-демократи розкритикували адміністрацію Трампа за відчуження союзників по Організації Північноатлантичного договору."У нас є процес, який приведе нас до хорошого результату для всіх", — сказав Рубіо, додавши, що переговори відбуватимуться "дуже професійно та прямолінійно".Трамп оголосив про заплановану угоду після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на Всесвітньому економічному форумі в Давосі, Швейцарія, де обидва лідери обговорили розміщення американських ракет, права на видобуток корисних копалин, спрямовані на стримування китайських інтересів, та посилення присутності НАТО в Арктиці. Данські чиновники заявили, що готові вести переговори та переглядати співпрацю зі США щодо Гренландії, за умови, що не будуть порушені питання щодо суверенітету острова.Як раніше повідомлялось, офіційні особи США розглядають можливість перегляду оборонної угоди країни з Данією, щоб зняти будь-які обмеження на її військову присутність у Гренландії в рамках переговорів. У початковій угоді, підписаній у 1951 році та зміненій у 2004 році, йдеться, що США повинні "проконсультуватися та поінформувати" Данію та Гренландію, перш ніж вносити "будь-які суттєві зміни до військових операцій чи об'єктів Сполучених Штатів у Гренландії".Нагадаємо, декілька днів тому видання Politico повідомляло, що європейські країни можуть дозволити США розширити свою присутність у Гренландії. За це американці мають надати Україні жорсткіші гарантії безпеки стосовно агресорки Росії.Читайте також: Бенефіс Трампа у Давосі: як глава Білого дому замість Гренландії отримав "Раду миру" .

У ніч на середу, 28 січня, польські військові зафіксували порушення повітряного простору країни з боку Білорусі. Через появу невідомих об’єктів у Підляському воєводстві тимчасово обмежували рух цивільної авіації.Про це повідомляє у соцмережі X оперативне командування збройних сил Польщі.  Подробиці інцидентуЗа даними військових, об’єкти перебували під постійним наглядом радіолокаційних систем. Після аналізу траєкторії, швидкості та напрямку польоту військові дійшли висновку, що це були аеростати (повітряні кулі), які рухалися відповідно до погодних умов.Вжиті заходи безпеки:моніторинг. Польські системи ППО безперервно відстежували політ усіх об'єктів.обмеження польотів. Над Підляським воєводством запровадили тимчасові превентивні обмеження для цивільних літаків.оцінка загрози. Військові констатували, що об'єкти не становили прямої загрози безпеці повітряного простору Республіки Польща.Гібридні загрозиКомандування наголошує, що подібні інциденти є частиною гібридних дій, спрямованих проти Польщі з боку східних кордонів. Сили та засоби польської армії залишаються у повній готовності до захисту державних кордонів, а ситуація перебуває під постійним контролем у взаємодії з відповідними службами.Нагадаємо, 22 січня на території Молдови, поблизу кордону з Україною, знову зафіксували падіння російського безпілотника. Апарат залетів у повітряний простір країни під час ворожої атаки на Одеську область..

У ніч на четвер, 29 січня, російські окупанти атакували Україну 105 безпілотниками типу "Шахед", "Гербера", "Італмас", та дронами інших типів. Зафіксовано влучання на семи локаціях.Як повідомляє пресслужба Повітряних сил Збройних сил України, рашисти запускали свої дрони з Брянська, Орла, Міллерового,  Приморсько-Ахтарська, окупованого Донецька та села Гвардійське, що в окупованому Криму. Близько 70 із них — "шахеди"."Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України", — наголосили військові.За попередніми даними, станом на 08:30, протиповітряною обороною збито/подавлено 84 ворожі БпЛА типу "Шахед", "Гербера", "Італмас" та дрони інших типів на півночі, півдні, центрі та сході країни. Зафіксовано влучання 18 ударних БпЛА на семи локаціях.Нагадаємо, у ніч проти 29 січня російські окупаційні війська атакували один із населених пунктів Запорізької області. Внаслідок ворожого удару загинуло троє цивільних осіб..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп розглядає можливі дії проти Ірану, зокрема, цілеспрямовані удари по військових об’єктах, щоб підштовхнути протестні настрої в країні.Як повідомляє агентство Reuters, посилаючись на два джерела у США, Трамп хотів створити умови для "зміни режиму" після того, як на початку цього місяця репресії придушили загальнонаціональний протестний рух, в результаті якого в Ірані загинули тисячі людей."Для цього Трамп розглядав варіанти ударів по командирах та установах, які Вашингтон вважає відповідальними за насильство, щоб дати протестувальникам впевненість у тому, що вони можуть захопити урядові будівлі та будівлі сил безпеки", — зазначили медійники.Одне з джерел агентства у США повідомило, що варіанти, які обговорюються помічниками Трампа, також включають набагато масштабніший удар, який може мати тривалий вплив, можливо, проти балістичних ракет, які можуть бити по союзниках США на Близькому Сході, або проти іранської програми збагачення урану. Своє. чергою, інше джерело у США заявило, що Трамп ще не прийняв остаточного рішення щодо курсу дій, зокрема щодо того, чи варто обрати військовий шлях."Прибуття американського авіаносця та допоміжних військових кораблів на Близький Схід цього тижня розширило можливості Трампа щодо потенційних військових дій після того, як він неодноразово погрожував втручанням через репресії Ірану", — наголошують медійники.У середу, 28 січня, Трамп закликав Іран сісти за стіл переговорів та укласти угоду щодо ядерної зброї, попередивши, що будь-який майбутній напад США буде серйознішим, ніж червнева бомбардувальна кампанія проти трьох ядерних об'єктів. Він назвав кораблі в регіоні "армадою", що прямує до Ірану.Своєю чергою, неназваний високопоставлений іранський чиновник заявив агентству Reuters, що Іран готується до військового протистояння, водночас використовуючи дипломатичні канали. Однак, за словами чиновника, Вашингтон не демонструє відкритості до дипломатії.Як відомо, з кінця 2025 року в Ірані тривають масштабні антиурядові протести, що розпочалися в Тегерані серед підприємців, незадоволених економічною ситуацією та падінням курсу національної валюти щодо долара.До акцій протесту приєдналися навіть міста, які раніше вважали лояльними до режиму, зокрема, Кум у центральній частині країни та Мешхед на північному сході.Трамп публічно закликав іранців продовжувати антиурядові акції, "захоплювати інституції" та заявив, що допомога протестувальникам "уже в дорозі". Крім того, він пообіцяв вжити "дуже рішучих заходів", якщо іранська влада розпочне страчувати учасників протестів. Трамп закликав покласти край іранському режиму аятол на тлі кривавого придушення масових протестів.Нагадаємо, 16 січня стало відомо, що посольство України в Ірані тимчасово призупинило свою роботу. Причина — загострення безпекової ситуації.Додамо, раніше видання The Jerusalem Post повідомляло, що Аятола Алі Хаменеї, який є верховним лідером Ірану, переїхав до укріпленого підземного бункера в Тегерані. Він побоюється можливих американських обстрілів. Керівництво країною наразі здійснює його син Масуд..