Останні новини

Пропозиція президента України щодо "енергетичного перемир'я" з Росією була відкинута Москвою. Таким чином, Кремль не підтримав ініціативу Володимира Зеленського. Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков російським ЗМІ. Пєсков цинічно прокоментував ініціативу, заявивши, що Росія нібито "працюють над миром в Україні, а не перемир'ям".Речник Кремля наголосив, що пріоритетом для Москви є "стійкий, гарантований та довгостроковий мир, який досягається шляхом підписання відповідних документів, є абсолютним пріоритетом". Таким чином, Кремль підтвердив, що ігнорує заклики про припинення атак на критичну інфраструктуру України.Нагадаємо, 4 грудня стало відомо, що президент Франції Еммануель Макрон закликав лідера Китаю Сі Цзіньпіна вплинути на країну-агресорку Росію для запровадження мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі України щонайменше до завершення зимового періоду.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна погодиться на енергетичне перемир'я з Росією, якщо Москва піде на таку ініціативу.Як відомо, за останні тижні українські урядовці декілька разів зустрічалися з американськими чиновниками для обговорення "мирного плану" США. Після перших переговорів, які відбулися в Женеві, стало відомо, що документ скоротили. Тепер у ньому замість 28 пунктів — 19.Деталі нової версії "мирного плану" залишаються невідомими. Але спочатку США вимагали, щоб Україна віддала Росії Донецьку та Луганську області. Крім того, документ містив й інші неприйнятні для України речі.Також нещодавно президент Франції Еммануель Макрон зазначав, що Україна має виняткове право обговорювати територіальні питання під час будь-яких переговорів щодо завершення війни. Це пов’язано з тим, що йдеться про її території, тому саме українцям вирішувати, як розвертати той чи інший дискусійний момент.Нагадаємо, 1 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що в Україні може багато чого змінитися. Він переконаний, що зараз "особливі дні". Таку заяву гарант зробив, підсумовуючи зустріч з президентом Франції Еммануелем Макроном..

Європейські дипломати та деякі американські посадовці стурбовані тим, що президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп може відмовитися від поточних переговорів щодо миру в Україні через повільний прогрес і наростальний внутрішній політичний тиск.Як повідомляє телеканал CNN, посилаючись на власні джерела, очільник Білого дому може звинуватити Київ і європейських партнерів у затягуванні процесу, що може спричинити додаткову напругу у трансатлантичних відносинах."Європейські співрозмовники кажуть, що терпіння Вашингтона щодо переговорів значно зменшується. Вони стверджують, що у Білому домі занепокоєні відсутністю очевидного прогресу, а сам процес стає для президента політичним тягарем. Це підтвердив високопосадовець США, який зазначив, що Трамп дедалі частіше сприймає повномасштабну російсько-українську війну як тривалий конфлікт без перспективи завершення", — наголошують медійники.В інтерв'ю Politico Трамп висловив невдоволення позицією президента України Володимира Зеленського. Очільник Білого дому наполягає, що Київ має погодитися на мирну угоду з Москвою. Трамп зазначив, що українській владі варто "приймати речі такими, які вони є, коли ти програєш". На запитання журналістів, чи вважає він, що Україна вже програла війну, Трамп відповів, що країна "втратила багато територій" і ситуація "не виглядає перемогою".У CNN зауважили, що такі оцінки значно відрізняються від позиції, яку Трамп оголошував менш ніж три місяці тому. Після зустрічі з Зеленським на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку він несподівано заявив, що Україна може не тільки зберегти свої позиції, а й повернути всі захоплені Росією після вторгнення території, "а можливо, навіть більше".Попри нинішні песимістичні заяви очільника Білого дому, співрозмовники CNN в американських та європейських урядах підкреслюють, що немає оцінок, які підтверджували б кардинальну зміну військової ситуації. Вони не бачать ознак того, що армія РФ здатна швидко змінити хід війни або здобути вирішальну перевагу. За даними аналітиків, ситуація на фронті залишається важкою і складною для інтерпретації. Окупаційні війська РФ ведуть локальні наступальні дії і пробиваються до кількох ключових українських логістичних маршрутів, але це супроводжується великими втратами.Нагадаємо, видання The Wall Street Journal раніше повідомляло, що ключові сторони не можуть узгодити умови майбутньої мирної угоди щодо України та Російської Федерації, і через ці істотні розбіжності європейські структури очікують затягування процесу на місяці..

З середи, 10 грудня, в Австралії дітям до 16 років заборонено користуватися соцмережами. TikTok, Facebook, Instagram та інші платформи повинні видалити дитячі акаунти, а порушники ризикують отримати штрафи розміром до 49,5 мільйона доларів.Як повідомляє видання The Guardian, попри підготовку до запуску заборони, її впровадження супроводжується технічними складнощами, адже частина підлітків змогла пройти перевірку віку за допомогою систем розпізнавання облич. Уряд Австралії зазначає, що не очікує ідеальної роботи системи з першого дня. Своєю чергою, батьки підлітків по-різному реагують на нові правила."Одні скаржаться, що їхніх дітей відокремили від друзів, інші визнають, що навчають підлітків обходити заборону через VPN, а деякі вітають жорсткі обмеження як спосіб зменшити залежність дітей від соцмереж", — наголошує видання.Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Албаніз пояснив, що мета закону — встановити чіткі стандарти, подібні до вікових обмежень на алкоголь. Варто додати, що згідно з даними опитуваннями, дві третини австралійців підтримують підвищення віку доступу до соцмереж. Відповідне нововведення вже привернуло міжнародну увагу: Малайзія, Данія, Норвегія та навіть ЄС розглядають запровадження аналогічних обмежень. Австралійський регулятор eSafety цього тижня почав аудит дотримання закону платформами та не виключає можливості судових позовів проти порушників.Нагадаємо, у серпні Instagram оновив умови доступу до функції прямих трансляцій. Відтепер лише акаунти, які мають щонайменше тисячу підписників, можуть вести ефіри..

Державне бюро розслідувань підтвердило факт відвідування установи фігурантами так званої "справи Мідас" та встановило, з ким із працівників Бюро вони проводили зустрічі.Про це повідомив керівник Управління внутрішнього контролю Державного бюро розслідувань, передає "Суспільне".Як зазначає видання, хоча факт зустрічей із фігурантами підтверджено, жодного з працівників ДБР наразі не притягнуто до кримінальної відповідальності за ці контакти. Раніше Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомляла, що фігуранти справи "Мідас" — Миронюк та колишній виконавчий директор "Енергоатома" Басов — обговорювали залучення до схем із розкрадань в енергетиці саме працівників ДБР. При цьому в самому Державному бюро розслідувань не уточнили, чи відвідували установу безпосередньо Миронюк та Басов.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Міндіч, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, бізнесмен "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".Після скандального розслідування українські артисти, на тлі корупційного скандалу в "Енергоатомі" за участі бізнесмена та співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча, почали публічно відмовлятися від участі у концертах. Так, хор "Гомін", а також співачки KOLA та Надя Дорофєєва у своїх дописах у соцмережах публічно заявили, що вони скасовують свої виступи.У "Кварталі 95" заявили, що студія жодним чином не пов'язана з політичними процесами чи бізнесами своїх акціонерів. Відтак, студія продовжує працювати.22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.4 грудня стало відомо, що студія "Квартал 95" зареєструвала компанію ТОВ "Квартал ЮА", яка буде новою юридичною особою продакшина. Серед засновників нової компанії вже немає бізнесмена Тимура Міндіча..

Російські війська з початку 2025 року захопили 0,77 відсотка території України, водночас зазнаючи непропорційно високих витрат особового складу.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).  ISW отримала докази, які свідчать про те, що з 1 січня 2025 року російські війська захопили приблизно 4669 квадратних кілометрів. Дані Генерального штабу України свідчать про те, що за цей час російські війська зазнали втрат у загальній складності 391 270 осіб — або близько 83 втрат на квадратний кілометр. "Темпи просування росіян не перевищували кроку в фут, навіть у районах, де російські війська останнім часом досягали відносно швидших успіхів, наприклад, на напрямках Гуляйполя та Покровська. Малоймовірно, що просування росіян буде швидшим за крок у найближчій та середньостроковій перспективі", — йдеться у зведенні.Як зазначили аналітики, поле бою, де домінують дрони, позбавляє російські війська можливості вести маневрову війну в масштабах, необхідних для швидкого просування на оперативному рівні, яке відновлює маневр на полі бою. Українські засоби захисту на основі безпілотників мають деякі вразливості (наприклад, погодні фактори), які російські війська змогли використати для досягнення тактичного значного прогресу, але українські безпілотники загалом позбавили російські війська можливості використовувати броньовану техніку та проводити механізовані маневри, а також змусили російські війська виконувати виснажливі піхотні місії. "Ця рівновага навряд чи швидко зміниться, якщо не відбудуться будь-які раптові зміни у фундаментальних технологіях та оперативних концепціях, що лежать в основі нинішньої війни в Україні", — додали в ISW.Раніше Генеральний штаб Збройних сил України категорично спростував інформацію, активно поширювану російською пропагандою, про нібито взяття під контроль села Добропілля, що розташоване поблизу Гуляйполя у Запорізькій області. Нагадаємо, нещодавно головнокомандувач української армії Олександр Сирський заявив, що масштаби брехні російського керівництва вражають. Він також розповів про ситуацію у Куп’янську.Своєю чергою, керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначив, що Російська Федерація активно поширює інформаційні наративи про нібито "підготовку наступу на Чернігів", які не відповідають дійсності та є частиною масштабної когнітивної операції проти України..

Хоча Росія не має наміру розпочинати війну проти Європи, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров виступив із попередженням. Очільник ворожої дипломатії заявив про рішучу відповідь на будь-які ворожі дії. Про це він заявив під час свого виступу у Раді Федерації, йдеться у повідомленні росЗМІ.Заява про відсутність планів війниЛавров запевнив, що Росія не планує військових дій проти європейських країн."Ми не збираємось воювати із Європою, у нас і думок таких немає", — цитує видання міністра.Умова для відповідіВодночас Лавров чітко окреслив червоні лінії, перетин яких спровокує реакцію Москви. Він попередив, що Росія відповідатиме на будь-які ворожі дії, зокрема:розміщення в Україні європейських військових контингентів;експропріацію заморожених російських активів.Таким чином, Лавров підтвердив, що хоча Москва не прагне конфлікту, вона розцінюватиме певну підтримку України як прямий ворожий крок.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський на Форумі оборонних індустрій у Гаазі заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки.Раніше американський лідер Дональд Трамп змінив риторику та рішуче висловився на підтримку НАТО під час саміту в Гаазі. Республіканець заявив, що Російська Федерація не нападе на Альянс, поки він буде перебувати на президентському кріслі.Водночас комісар Європейського Союзу з оборони Андрюс Кубілюс заявив, що німецька розвідка володіє доказами того, що у Кремлі обговорюють план нападу на Північноатлантичний альянс. До таких сигналів слід ставитися дуже серйозно..

Директор команди Олександра Усика Сергій Лапін поділився планами щодо боксерської кар'єри українця. Він розповів про майбутні кроки чемпіона WBC, WBA та IBF у надважкій вазі.Про це повідомляє Ready to Fight."Команда працює над цим. Думаю, менеджер Егіс Клімас скоро поділиться з вами чимось цікавим. Я скажу так: у 2026 році ми знову побачимо Усика в ринзі. Усьому свій час", — заявив Сергій Лапін.Раніше сам Усик висловлював зацікавленість у проведенні наступного бою проти американця Деонтея Вайлдера. Востаннє Олександр Усик виходив на ринг у липні минулого року, коли здобув перемогу нокаутом над Даніелем Дюбуа.Нагадаємо, раніше Олександр Усик назвав "тимчасовим" факт втрати поясу за версією WBO. Наразі у боксера відсутній статус абсолютного чемпіона світу.Нещодавно Олександр Усик назвав боксера, якого бажає бачити своїм суперником наступного року. Українець хоче побитись з американським важковаговиком Деонтеєм Вайлдером.Також Олександр Усик висловив бажання провести поєдинок проти боксера та відомого відеоблогера Джейка Пола. Бій може відбутись за правилами змішаних бойових мистецтв.Водночас Олександр Усик поділився подробицями свого переходу та адаптації до суперважкого дивізіону, де його суперники, як-от Тайсон Ф'юрі, є значно більшими..

Минулого тижня американська адміністрація оприлюднила нову безпекову стратегію, реалізація якої може поховати західну цивілізацію, яка донедавна вважалася монолітною силою перед зовнішніми загрозами. При цьому виграш США видається дуже сумнівним. Як США стали світовим гегемоном і чому більше не хочуть ним бутиКоментатор із міжнародних питань британського видання The Guardian Саймон Тісдолл назвав Володимира Путіна та Дональда Трампа "гідними один одного дурнями". На його думку, Путін, розпочавши війну в Україні, став на шлях "систематичної руйнації" Росії, а Дональд Трамп з особистих та незрозумілих інших причин "запропонував йому рятувальне коло". Тісдолл наголошує, що російська економіка тріщить по швах, Кремль втрачає вплив на інші країни, а Трамп своїм втручанням не допомагає, а лише затягує війну. Тому, вважає автор, чим раніше глава Білого дому вийде з переговорів, тим меншої шкоди він завдасть Україні, Європі й НАТО. Погоджуючись із Тісдоллом майже в усьому, зауважимо: у цій парі більшим "дурнем" є Трамп. А оприлюднена адміністрацією США стратегія національної безпеки тільки підтверджує, що за нинішнього президента Сполучені Штати добровільно відмовляються від ролі світового гегемона. Під лозунгом MAGA трампісти стріляють собі в ногу.Зробимо невеликий екскурс у політичну історію та філософію. Ізоляціонізм для правлячих кіл у Вашингтоні не є чимось новим, в історії США була "доктрина Монро" та Акт про нейтралітет 1937 року за президентства Франкліна Рузвельта. "Доктрина" президента Джеймса Монро, проголошена 2 грудня 1823 року, про те, що США не втручаються у внутрішні справи держав "Старого світу" та колишніх колоній на обох американських континентах, але спроби нової колонізації цих країн чи інтервенція щодо них, вважатимуться актом агресії проти Сполучених Штатів. Таким чином, американці вказали європейцям, що західна півкуля — сфера їхніх геополітичних інтересів, але вони не братимуть участь у політичних процесах, що відбуваються за межами півкулі.Такий підхід панував в американській політиці тривалий час, мотивуючи до пасивного споглядання за війнами й конфліктами поза межами двох Америк. Його кульмінацією стали закони про нейтралітет (1935 і 1936 років), якими заборонявся продаж зброї воюючим сторонам і обмежувалася фінансова співпраця з ними. Довершив цей ізоляціонізм Акт 1937 року, який зробив означені вище обмеження постійними. Тому, коли в Європі вибухнула Друга світова війна, американці залишалися осторонь. І тільки відмова від принципу нейтральності та залучення до антигітлерівської коаліції дали можливість Сполученим Штатам стати світовим гегемоном.Таку роль вони виконували з кінця Другої світової. Роль важка, фінансово витратна, заодно і дуже прибуткова, бо до економічних інтересів гегемона прислухаються. Власне, США стоять за світовим порядком, сформованим після закінчення останньої світової війни, хоча в попередні два десятиліття і помітно послабили хватку. Однак існуючий порядок можливий тільки в союзництві Штатів із країнами НАТО, партнерами в Тихому океані, в Азії — з тими, хто погодився грати за американськими правилами гри. І ось тепер Трамп звичні правила, в рамках яких працював глобальний ринок, скасовує. Минулого століття американський політичний філософ Джордж Модельскі описував, до чого призводить втрата гегемонізму якоюсь із держав. Коли коротко, то у світовій політиці існують "довгі цикли" (приблизно 100 років), протягом яких панує якась із сильних держав. Поки є держава-гегемон, претенденти на таку роль змагаються за можливість його посунути. Посилюють економіку, мілітаризуються, створюють привабливі ідеології, укладають коаліції. Гегемон може слабшати економічно, а може — через внутрішні розколи всередині та через конфлікти із союзниками. У нинішніх США одночасно складаються обидві передумови, — політика мит та реіндустріалізації Америки видимого результату не приносить, а от конфлікт з Європою вже очевидний.Безпекова стратегія Трампа: безрозсудність чи прагматичний підхідЗневажливе ставлення до Євросоюзу Трамп проявляв і під час першого президентства. Тоді він погрожував виходом США з НАТО, якщо європейці не вкладатимуть більше коштів в оборону. Також вів торгівельні війни з Євросоюзом, які припинив його наступник Джо Байден. З поверненням до Білого дому антиєвропейська спрямованість політики Трампа помітно посилилася. Починаючи з вікопомної Мюнхенської промови віце-президента Джей Ді Венса і до оприлюдненої стратегії крок за кроком американська адміністрація намагалася послабити позиції Євросоюзу — від підвищення мит, яке таки вдалося врегулювати, до перекладення витрат на зброю для України на союзників по НАТО в Європі. Трамп ще й пишається тим, що заробляє на нашій війні.Тож насамперед про бачення Білим домом європейського континенту. Він зазнає найсуворішої критики за… відсутність демократії й свободи. Не авторитарні держави, а саме ЄС. Йому також закидають неповагу до суверенітету країн-членів (відчувається "почерк" Орбана, — ред.). Також у документі багато критики економічної ситуації в Європейському Союзі та ставлення його членів до питання безпеки й оборони. А особливо до теми міграції."У довгостроковій перспективі більш ніж ймовірно, що протягом кількох десятиліть, щонайбільше, деякі члени НАТО стануть в більшості неєвропейськими. Таким чином, залишається відкритим питання, чи будуть вони розглядати своє місце у світі чи свій союз зі Сполученими Штатами так само, як ті, хто підписав хартію НАТО", — йдеться в стратегії Трампа.У документі також міститься підтримка ультраправих партій (вони названі патріотичними), які розколють ЄС із середини. "Наша мета, — наголошено далі, — має полягати в допомозі Європі виправити її нинішню траєкторію. Нам знадобиться сильна Європа, щоб допомогти нам успішно конкурувати та працювати злагоджено". Додамо: не сильний Євросоюз.Зі стратегії загалом випливає, що США будуть співпрацювати з усіма державами, навіть з авторитарними, але не з наднаціональними органами, бо "їх ніхто не вибирав". Причому це співробітництво виключно в інтересах Сполучених Штатів, а не якогось "світового порядку". Це чіткий сигнал союзникам, що віднині кожен виживає, як уміє. Для Трампа Китай і Росія виявилися ближчими за Європу. Росія не названа агресором, із нею США мають "встановити стабільність". Китай — економічний суперник, який потребує військового стримування. Але союзні держави Тихоокеанського регіону також мають дбати про власне військове посилення, однак не за рахунок Америки. Є в стратегії й про Україну. Якби свій документ американці оприлюднили хоча б улітку, можна було і не сподіватися на їхні наміри принести українцям справедливий мир. Війна в Україні для авторів стратегії — проблема, викликана не російським вторгненням, а ініціативами розширити НАТО та продовженням європейської допомоги. Простіше кажучи, логіка наступна: якби Європа не підбурювала "нереалістичні сподівання" Києва, війна б уже закінчилася. Звісно, поступками України, бо вона не може перемогти Росію.У Москві до стратегії Трампа поставилися схвально. Ще б пак, РФ не каратимуть, а винагороджують співробітництвом з Америкою. В Європі ж обурилися."Не бачу потреби для американців зараз прагнути рятувати демократію у Європі. А якби її потрібно було рятувати — ми б займалися цим самостійно", — заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Своєю чергою, польський прем’єр Дональд Туск нагадав американцям, за останні 80 років у них та європейців були спільні вороги, і "нам треба й надалі цього дотримуватися — це єдина розумна стратегія нашої спільної безпеки. Якщо тільки щось змінилося".Змінилось. Проте реальної відповіді Європи на знущальну щодо неї стратегію трампістів немає. І тут повернемося до згаданого політичного філософа Модельскі. Якщо гегемон слабшає, претенденти на гегемонію можуть зайняти його місце. Якщо мають ефективну економіку, впливову ідеологію та міцні коаліції. Модельскі вважав, що замістити США здатні Китай і Євросоюз. Трампу варто відповідати не ображеними заявами, а жорсткими діями, як то посилення оборони та безпеки в рамках НАТО без Америки, перегляд принципу ухвалення рішень, щоб давати відсіч шантажистам на кшталт Віктора Орбана, демонструвати силу власних цінностей. Перед встановленням нового гегемона, вважав Модельскі, триватиме "тридцятирічна війна" — змагання за першість. Хто її виграє, той і стане світовим лідером на сто чи навіть більше років.   .

Критично важливі підприємства отримали можливість бронювати своїх працівників через портал "Дія" втричі швидше. Цей механізм спрощення діятиме до 1 лютого 2026 року.Про це повідомила прес-служба Міністерства цифрової трансформації України.Причина змін та ключові спрощенняТимчасове спрощення правил запроваджується у зв'язку із завершенням термінів дії відстрочок для багатьох фахівців. Мета — запобігти ситуаціям, коли критично важливі працівники втрачають бронь через тривалі процедурні затримки.Основні зміни, які діятимуть до лютого 2026 року:результат за добу. Термін опрацювання заяв про бронювання скорочується з трьох діб до 24 годин;анулювання без лімітів. Скасовується обов'язкове очікування (п'ять днів) між поданням заяв про анулювання бронювання працівників. Як тільки попередня заява опрацьована, можна одразу подавати наступну.У Мінцифри наголосили, що після 1 лютого 2026 року дію цих спрощень буде припинено, і повернуться стандартні правила бронювання.Нагадаємо, що 4 грудня в Україні набув чинності закон № 4630-IX, який вносить зміни до процедури бронювання військовозобов’язаних. Нові правила стосуються працівників підприємств, установ і організацій, що визнані критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ й інших військових формувань.Раніше стало відомо, що Кабінет міністрів України ухвалив зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних. Рішення спрямоване на захист працівників оборонно-промислового комплексу та підприємств, що забезпечують економічну стійкість країни..

У Києві виявлено тіло 41-річного Дмитра Каденюка, сина першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка. Характер поранень, за попередніми даними, більше нагадує боротьбу, ніж спробу самогубства. Про це "РБК-Україна" повідомили власні джерела.Обставини виявлення та версії слідстваТіло Дмитра Каденюка сьогодні вранці у квартирі на площі Лесі Українки знайшла його матір, вдова космонавта, Віра Каденюк. За словами знайомих родини, чоловік лежав біля вхідних дверей. Він був у крові, тримав у руці ніж, а на тілі були виявлені численні порізи.Попередньо, передсмертної записки знайдено не було.Характер поранень, за попередніми даними, більше нагадує боротьбу, ніж спробу самогубства.Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею 115 Кримінального кодексу України — умисне вбивство. Остаточна причина смерті буде встановлена після проведення судово-медичної експертизи.Що кажуть у поліціїЗгодом поліція Києва заявила, що встановлює обставини смерті 41-річного чоловіка, тіло якого з ножовими пораненнями виявили 10 грудня вранці у Печерському районі столиці. Інформація про виявлення тіла у одній з квартир місцевої багатоповерхівки надійшла до правоохоронців близько 08:00 ранку.Наразі на місці події працює слідчо-оперативна група районного управління поліції, оперативні працівники та судово-медичний експерт. Вирішується питання щодо правової кваліфікації події для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.Суперечки навколо спадщини та погрозиЗ відкритих джерел відомо, що після смерті Леоніда Каденюка між його родичами виникли суперечки щодо спадщини, зокрема чотирикімнатної квартири на Печерську. Віра Каденюк раніше повідомляла журналістам, що вона та її син Дмитро отримували погрози від іншого сина космонавта від першого шлюбу — Володимира, який також претендує на майно.Нагадаємо, 11 жовтня в Оболонському районі Києва поліціянти виявили тіло 32-річного блогера Костянтина Ганіча з вогнепальним пораненням у голову. Поруч із загиблим знаходилась зареєстрована на нього зброя. .

Держави-члени Європейського Союзу планують прискорити прийняття рішення щодо безстрокового "знерухомлення" російських активів на суму до 210 мільярдів євро. Так, вони спробують "обійти" прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана ще до того, як європейські лідери зберуться на саміт наступного тижня.Як повідомляє газета Financial Times, поспішна кампанія з ухвалення законодавства, яке передбачає надзвичайні повноваження для подолання національних вето на продовження санкцій, мають на меті захистити вплив Брюсселя в мирних переговорах під егідою Сполучених Штатів Америки щодо війни Росії проти України."Дипломати, які займаються цим законодавством, бачать перевагу в тому, щоб найближчими днями швидко розв'язати спірне питання стосовно російських активів, відокремивши його від дебатів про надання Україні позик, забезпечених замороженими коштами Москви. Питання фінансування буде залишено на розсуд лідерів ЄС наступного тижня", — зазначили медійники.Рішення щодо голосування протягом найближчого тижня, яке порушує принцип одностайності при прийнятті рішень про санкції, ризикує розлютити Угорщину й інші країни ЄС, які виступають проти цього заходу. Попередні випадки, коли країни Євросоюзу таким чином голосували попри позицію інших держав-членів з критичних питань, наприклад, таких як Польща та Угорщина щодо міграційної політики, — спричинили багаторічну ворожнечу між столицями.Минулого тижня Єврокомісія запропонувала використати 210 мільярдів євро заморожених активів РФ, які зберігаються у бельгійському депозитарії, для фінансування позики Києву, спочатку на суму 90 мільярдів євро, яка може бути виплачена протягом наступних двох років."Щоб схема кредитування запрацювала, активи повинні бути заморожені безстроково, а не на шість місяців, після чого знерухомлення цих коштів можна продовжувати лише за одностайною згодою всіх 27 країн ЄС", — зазначає Financial Times.У газеті наголошують, що Угорщина, найбільш проросійська держава ЄС, виступає проти будь-якої подальшої допомоги Україні і регулярно погрожує ветувати продовження санкцій проти Росії. Європейські чиновники остерігаються, що Орбан виконає свою погрозу, якщо адміністрація американського президента Дональда Трампа вирішить в односторонньому порядку скасувати санкції проти РФ.Своєю чергою, представник уряду Угорщини Золтан Ковач заявив цього тижня, що пропозиція Єврокомісії щодо кредиту "перетинає всі червоні лінії". Щоб уникнути ризику скасування санкцій, ЄК запропонувала використати надзвичайні повноваження, передбачені для боротьби з економічними кризами, щоб санкції проти активів РФ діяли безстроково. Затверджені відповідно до статті 122 договорів Євросоюзу, такі повноваження можуть бути застосовані після схвалення простою більшістю голосів країн-членів блоку, обходячи потенційні вето.У Financial Times додали, що запровадження санкцій також буде свідчити про протест проти Вашингтона. Початковий мирний план для України, частково розроблений американськими чиновниками, передбачав вкладення більшої частини заморожених активів РФ у два інвестиційні фонди під керівництвом Сполучених Штатів. Американські чиновники також намагалися переконати столиці країн Євросоюзу не використовувати російські активи до узгодження мирного плану."Бельгія, де розташований депозитарій Euroclear, який зберігає російські активи на суму 185 мільярдів євро, виступила проти надання позики, посилаючись на юридичні та фінансові ризики", — зазначає газета.Брюссель побоюється, що у випадку несподіваного скасування санкцій їй наодинці доведеться відповідати на юридичні претензії Москви. Бельгія вимагає залізних гарантій, що інші держави ЄС погодяться нести спільну відповідальність і розділити витрати на можливі судові позови проти неї або Euroclear. Єврокомісія розглянула "майже всі" вимоги Бельгії щодо позики, заявляла президент ЄК Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

У ніч на середу, 10 грудня, російські окупаційні війська здійснили чергову масовану атаку на Україну, застосувавши близько 80 ударних безпілотників різних типів, серед яких були іранські Shahed, "Гербера" та інші дрони. Зафіксовано влучання 29 ударних об'єктів на семи локаціях. Про це повідомили Повітряні сили Збройних сил України. За даними військових, близько 50 з них були "шахедами".Звідки летіли ворожі дрониЯк зазначають військові, атака розпочалася близько 18:00 9 грудня. Ворожі безпілотники запускалися з таких напрямків:Курськ, Приморсько-Ахтарськ, Міллєрово — Російська Федерація.Чауда — тимчасово окупована територія АР Крим.Результати протиповітряного боюЗахист повітряного простору України здійснювали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби (РЕБ), безпілотних систем та мобільні вогневі групи Сил оборони. Станом на 09:00, за попередніми даними, силами протиповітряної оборони (ППО) збито або подавлено 50 ворожих БпЛА типу Shahed, "Гербера" та дрони інших типів. Знищення цілей відбувалося переважно на Півдні та Сході країни.Є влучання: атака триваєПопри успішну роботу ППО, зафіксовано влучання 29 ударних БпЛА на семи локаціях. Повітряні сили також попередили, що атака на момент публікації триває, і в повітряному просторі залишається ще декілька ворожих дронів. Громадян закликали дотримуватись правил безпеки.Як відомо, 9 грудня російські окупанти атакували Україну 110 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 84 ворожі цілі.Нагадаємо, за даними Міненерго, вранці 9 грудня російські окупанти завдали чергового удару по газовій інфраструктурі України. Є руйнування..

У Чехії вбили 22-річну українку Андріяну Офрім, яка приїхала до країни на заробітки. Дівчину розшукували впродовж двох тижнів, але виявили лише тіло загиблої. Як повідомляє OBOZ.UA, родичі уродженки Закарпаття забили на сполох ще 21 листопада, адже дівчина не виходила на зв'язок."Вона поїхала на роботу до Чехії рік тому. Працювала там на двох роботах на автомобільному заводі. Ще 20 листопада ввечері зв'язалася з рідними та сказала, що йде на зміну. Після цього більше на зв'язок не виходила", — наголосила знайома загиблої.Проживала українка у місті Фрідек-Містек. Влаштуватися на роботу в Чехію їй допоміг знайомий. Він знайшов для неї роботу, а також допоміг із квартирою. Проте саме він і виявився вбивцею."Зовні здавався нормальною, адекватною людиною. Він сам запропонував їй допомогти знайти роботу, ще питав, яку б роботу хотіла. Вони обмінялися номерами, він підшукав їй роботу, покликав її, і вона туди приїхала. Втім, Андріяна ніяких стосунків із ним не мала, та й не хотіла цього. Вона була простою дівчиною, яка прагнула заробити собі на нормальне життя. Ніхто не розуміє, чому він так жорстоко вчинив із нею", — зауважила знайома загиблої українки.Правоохоронці вже затримали підозрюваного у вбивстві українки. Він зізнався у злочині, а зараз триває слідство. Поліція поки не розкриває, які були причини вбивства дівчини. Так, у соцмережах навіть з'явилися повідомлення про те, що вбивцею начебто може бути охоронець одного з чеських клубів. Проте батько загиблої спростував таку інформацію. За даними медійників, затриманим виявився 33-річний українець. Чоловік заборгував загиблій гроші за попередню роботу. За попередніми даними, саме це і стало причиною вбивства. Він викликав дівчину на зустріч під приводом повернути гроші, заманив у тихе місце і там задушив. Тіло кинув у струмок. Майже за два тижні там її виявив перехожий, який і зателефонував у поліцію."Мама загиблої живе в Україні, а батько працює в Чехії, сім'я у них багатодітна. У дівчини окрім батьків залишилися ще кілька сестер. Коли дочка зникла, батько заходив у квартиру, виявив, що телефон і гроші — все було на місці", — наголошують медійники.. У селі Кобилецька Поляна кажуть, що сім'я Офрім тут проживає близько десяти років, вони сюди переїхали. Батько часто на заробітках, вдома він працював на заготівлі лісу, займався будівництвом. Зараз рідні загиблої збирають кошти для того, щоб переправити її тіло до України.Нагадаємо, у серпні у Парижі хлопець лівійського погодження напав і зґвалтував 32-річну громадянку України. Підозрюваного, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, заарештовано та взято під варту..

Польща обговорює з Україною можливість передачі винищувачів МіГ-29. Наразі тривають переговори щодо деталей цього постачання. Про це у соцмережі X повідомив генеральний штаб збройних сил Польщі. Це рішення пов'язане з кількома чинниками:літаки досягли своїх цільових оперативних ресурсів;відсутність перспектив для їхньої подальшої модернізації у Збройних силах Польщі.Умови та мета постачанняУ генштабі ЗС Польщі наголошують, що остаточного рішення про передачу літаків ще не ухвалено. Передача МіГ-29 позиціюється як елемент союзницької політики підтримки України та внесок у забезпечення безпеки на східному фланзі НАТО. Замість виведених з озброєння МіГ-29, польська армія використовуватиме винищувачі F-16 та FA-50.Компенсація та співпрацяВодночас, у зв'язку з потенційною передачею літаків, ведуться переговори з українською стороною про надання Польщі окремих технологій безпілотних літальних апаратів та ракет. Метою цих переговорів є не лише компенсація обладнання, а й, що є ключовим, набуття та спільний розвиток нових оборонних та промислових компетенцій, зазначають у Генштабі.Раніше повідомлялось, що Норвегія виділить ще 500 мільйонів євро на закупівлю американського озброєння для України в межах програми PURL. Також до цієї ініціативи долучилися Німеччина, Нідерланди та Канада, які оголосили про нові фінансові внески для підтримки Збройних сил України.Нагадаємо, за інформацією командувача сухопутними силами Збройних сил Німеччини Крістіана Фройдінга, США призупинили постачання деяких видів озброєння до України. Крім того, обірвано один із прямих контактів із німецькими генералами, які координували безпосередню допомогу Києву..

Протягом вівторка, 9 грудня, на фронті зафіксовано 177 бойових зіткнень. У своїх штурмах загарбники втратили понад тисячу військових.Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.За даними військових, вчора противник завдав 50 авіаційних ударів, скинув 137 керованих авіабомб. Крім цього, здійснив 3775 обстрілів, зокрема 82 — із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 4525 дронів-камікадзе. Вчора ракетні війська і артилерія Сил оборони уразили одну артилерійську систему, два пункти управління БпЛА та ще один інший важливий об’єкт противника.Ситуація на фронтіНа Північно–Слобожанському і Курському напрямках українські оборонці відбили одну атаку росіян. Противник завдав одного авіаційного удару, скинув одну керовану авіаційну бомбу та здійснив 141 обстріл, зокрема один – із реактивної системи залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку наші війська зупинили дві атаки противника у районі Приліпки та в напрямку Ізбицького.На Куп’янському напрямку вчора відбулося дві атаки загарбників. Наші оборонці відбили штурмові дії противника у бік Петропавлівки й Богуславки.На Лиманському напрямку ворог атакував 16 разів, намагаючись вклинитися в нашу оборону у районах населених пунктів Греківка, Новий Мир, Мирне та у бік населених пунктів Ставки, Дробишеве.На Слов’янському напрямку Сили оборони відбили 12 атак противника у районах Ямполя, Серебрянки, Сіверська, Званівки, Переїзного та Федорівки.На Краматорському напрямку відбулося два боєзіткнення в районі Часового Яру та у напрямку Бондарного.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 22 атаки поблизу Костянтинівки, Олександро-Шультиного, Щербинівки, Плещіївки, Іванопілля, Русиного Яру та у бік Софіївки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 48 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Шахове, Іванівка, Червоний Лиман, Мирноград, Гришине, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне, Філія та у бік Новопідгороднього й Новопавлівки.На Олександрівському напрямку противник вчора здійснив 17 атак в районах населених пунктів Зелений Гай, Ялта, Вороне, Вербове, Соснівка, Вишневе, Рибне, Єгорівка, Привільне та у бік Данилівки.На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 14 атак росіян в районах населених пунктів Затишшя, Гуляйполе, Білогір’я та в напрямках Варварівки й Добропілля.На Оріхівському напрямку ворог наступальних дій не проводив.На Придніпровському напрямку противник тричі безуспішно намагався прорвати оборону наших захисників в районі Антонівського мосту.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. Втрати Росії у війніЗагальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 10 грудня 2025 року орієнтовно склали:особового складу — близько 1 182 610 (+930);танків — 11 403 (+0);бойових броньованих машин — 23 691 (+2);артилерійських систем — 34 944 (+27);реактивних систем залпового вогню — 1 563 (+1);засобів протиповітряної оборони — 1 253 (+0);літаків — 431 (+0);гелікоптерів — 347 (+0);безпілотників оперативно-тактичного рівня — 88 889 (+432);крилатих ракет — 4 058 (+0);кораблів / катерів — 28 (+0);підводних човнів — 1 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 69 243 (+61);спеціальної техніки — 4 019 (+1).Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Володимир Путін намагається зобразити російську економіку як таку, що здатна підтримувати затяжну війну в Україні — ймовірно, щоб підтримати російські зусилля з когнітивної війни, хибно стверджуючи, що перемога Росії неминуча..