Італійські сорти фундука в умовах українського клімату можуть зазнавати значних втрат. Це пов’язано з різкими перепадами температур узимку та весняними заморозками.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на директора ТОВ "Горіх Полісся" Олександра Волошенка.Він констатував, що в одному з господарств Житомирської області несприятливі погодні умови призвели до втрати близько 90% урожаю, Господарство свого часу завезло з італійських розсадників Carlo Negro й Elio Resia саджанці сортів Tonda Gentile Romana, Nocchione, Tonda Gentile delle Langhe та Giffoni. Проте проблеми розпочалися вже взимку: під час відлиг рослини передчасно виходили зі стану спокою, після чого чергові хвилі холоду пошкоджували бруньки."Додаткового удару завдали сильні морози. Взимку температура опускалася до -30°C, а у квітні весняний приморозок до -8°C супроводжувався сильним вітром", — зазначили фахівці.Вони додали, що на окремих ділянках у низинах плодова деревина та чоловічі суцвіття вимерзли повністю."Частина плодової деревини просто вимерзла. Бруньки не відкрилися, чоловічі суцвіття не дали пилку, а запилення виявилося слабким. У результаті втрати врожаю сягнули близько 90%", — описав ситуацію Волошенко.За його словами, цей досвід показує, що походження сорту має враховуватися під час закладання фундукового саду в Україні."Італійські сорти, які добре зарекомендували себе у м’якших кліматичних умовах, можуть виявитися значно чутливішими до українських зимових морозів і різких температурних коливань", — підсумував директор ТОВ "Горіх Полісся".Нагадаємо, на початку року стало відомо, що на світовому ринку волоського горіха суттєво зменшилася кількість українських пропозицій. У цьому сегменті Україна вже не посідає лідерських позицій, як це відбувалося раніше..

Компанія Adastra Cinema представила офіційний трейлер нової французької екранізації роману Віктора Гюго "Знедолені". Над стрічкою працювали продюсери фільмів "Красуня та чудовисько" і "Смак пристрасті". В українських кінотеатрах історична драма з'явиться 15 жовтня.Про що фільм "Знедолені"За сюжетом, після років ув'язнення Жан Вальжан отримує шанс змінити свою долю, проте минуле продовжує його переслідувати.На тлі суспільних потрясінь, революційних настроїв і боротьби за справедливість переплітаються долі людей, які шукають кохання, надію та прощення. У центрі історії — сила людського духу та здатність людини змінити власне життя.Хто працював над новою екранізацієюРежисером нової французької екранізації роману Віктора Гюго став Фред Кавайє — сценарист фільмів "Наступні три дні" та "Все для неї".У головних ролях знялися Вінсент Ліндон — лауреат Каннського та Венеційського кінофестивалів, відомий за стрічками "Титан", "Кутюр" і "Щоденник покоївки", а також Тахар Рахім ("Мавританець", "Мадам Павутина", "Альфа") та Ноемі Мерлан ("Портрет дівчини у вогні", "Балконетки", "Еммануель").Нова версія роману Віктора ГюгоРоман Віктора Гюго "Знедолені" неодноразово переносили на великий екран. Однією з найвідоміших екранізацій стала британська версія 2012 року — мюзикл, який отримав вісім номінацій на премію "Оскар".Бюджет нової французької екранізації Фреда Кавайє становив 30 мільйонів євро. Під час роботи над фільмом автори зробили акцент на максимально точному відтворенні атмосфери Франції XIX століття та трилерній складовій роману.За атмосферою творці порівнюють картину з екранізаціями "Графа Монте-Крісто", "Маленьких жінок" та "Трьох мушкетерів: Міледі".Нагадаємо, у вересні на великі екрани вийшов чорнокомедійний екшн-трилер "Справжній герой". За сюжетом озброєні екоактивісти на чолі з "провидицею" Джоан (Аня Тейлор-Джой) захоплюють гостей елітарного благодійного вечора. За їхніми переконаннями, масштабне жертвоприношення має врятувати людство.Читайте також:Від фантастики до трилерів: найочікуваніші фільми осені 2026 рокуНайкращі серіали для осінніх вечорів: що подивитися вдомаКоли хочеться гострих емоцій: 5 захопливих трилерів із непередбачуваним сюжетом.

У вересні кремлівський диктатор Володимир Путін наказав військовому керівництву Росії відмовитися від будь-яких "правил ведення війни". Це стосується, зокрема, повітряних атак на Україну.Про це заявив президент України Володимир Зеленський у коментарі виданню Financial Times. За його словами, у вересні Володимир Путін дав російському військовому керівництву вказівку відмовитися від обмежень під час повітряних атак.Це призвело до різкого збільшення ударів по цивільних об’єктах України на тлі масштабних зусиль щодо відновлення переваги у війні.За словами президента, українські спецслужби отримали таку інформацію після перехоплення розмов представників Кремля. Російський диктатор закликав своїх військових діяти жорсткіше й агресивніше."Путін сказав, що зараз немає жодних правил", — поінформував медійників Володимир Зеленський.За словами українського президента, Володимир Путін віддав наказ у вересні, коли Росія розпочала посилювати атаки на Київ, завдаючи ударів по школах, лікарнях і дата-центрах.Володимир Зеленський наголосив, що атака Росії на школу в Києві 1 жовтня показала, наскільки поширеними стали подібні цілеспрямовані удари.Остання російська кампанія є відповіддю на удари України по нафтопереробних заводах, портах і складах у глибині Росії, які призвели до нестачі палива та посилили відчуття незахищеності в містах і туристичних центрах країни-агресорки.Нагадаємо, що цієї ночі росіяни випустили по Україні більше 100 ударних дронів, з них майже 50 — реактивні. Більшість українські воїни знешкодили, але, на жаль, відбулися й влучання..

У п’ятницю, 2 жовтня, збірна України з футболу проведе третій матч Ліги націй проти Північної Ірландії. Гра відбудеться у Словаччині на стадіоні імені Антона Малатинського у Трнаві.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Української асоціації футболу (УАФ).Це номінально домашній поєдинок для "синьо-жовтих". Початок матчу о 21:45 за київським часом. Пряма трансляція, матч збірної України з футболу доступна на цифровому сервісі MEGOGO.У попередніх двох матчах Україна мінімально перемогла Угорщину 1:0, та зіграла внічию з Грузією 0:0. Північна Ірландія має аналогічні результати — у стартовому мачті обіграла Грузію 1:0, а у другому внічию зіграла з угорцями 0:0.Після двох турів у групі B2 Україна та Північна Ірландія мають абсолютно ідентичні результати — набрали по чотири очки та досі не пропустили жодного гола. Команди ділять перше-друге місце в турнірній таблиці.Сьогодні зранку оприлюднено офіційну заявку збірної України на матч проти Північної Ірландії. Поза обоймою опинилися такі футболісти: Миколенко (через травму покинув розташування збірної), Драмбаєв, Михайличенко, Пихальонок, Хлань, Велетень, Ванат.Зустріч Україна — Північна Ірландія стане першою для команд за останні 10 років. Попередній поєдинок команди провели на груповому етапі Євро-2016 — тоді "синьо-жовті" програли з рахунком 0:2.Нагадаємо, що наставник збірної України Андреа Мальдера звернувся до національної команди у роздягальні після нічийного поєдинку Ліги націй проти Грузії (0:0). Фахівець закликав підопічних не засмучуватися та звернути увагу на позитивні зрушення у командній грі..

Цієї ночі росіяни випустили по Україні більше 100 ударних дронів, з них майже 50 — реактивні. Більшість українські воїни знешкодили, але, на жаль, відбулися й влучання.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У Києві декілька разів "шахедами" вдарили по Південному мосту. Вранці був удар по житловій багатоповерхівці. На жаль, одна людина загинула. Мої співчуття рідним і близьким", — зазначив він.За його словами, в Херсоні росіяни "перемогли" дитячий садочок, у Харкові атакували продуктовий магазин, є пошкодження інституту, критичної інфраструктури. Були ворожі удари по багатоповерхівках в Краматорську та Сумах. Також обстріляли Дніпровщину, Одещину, Харківщину, Київщину, Полтавщину та Рівненщину."Станом на зараз відомо про чотирьох поранених через нічну російську атаку. Всюди, де потрібно, працюють наші служби", — написав український президент.. "Як би Москва не намагалася повністю локалізувати виробництво своїх дронів та ракет, їхня ескалація все одно критично залежна від іноземних компонентів", — акцентував президент України.Він конкретизував, що це ланцюги постачань, які йдуть з Європи, США, Китаю, Японії та багатьох інших країн. Більшість цих компаній — відомі виробники, але їхні компоненти досі потрапляють до Росії."Кожен російський дрон реально зупинити ще на виробничій лінії. Потрібна політична воля цих країн. Якщо Кремль обрав більше ударів, санкції мають працювати й посилюватися. Дякую всім, хто допомагає", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що, за інформацією видання The New York Times, Росія готується до найпотужнішого удару по енергетиці України — до тисячі ракет, дронів і авіабомб. Найнебезпечніша частина плану — удари по розподільних вузлах поблизу Рівненської, Південноукраїнської та Хмельницької АЕС..

Унаслідок російських атак у п’ятницю, 2 жовтня, на ранок зафіксовано нові знеструмлення в Донецькій, Дніпропетровській, Запорізькій, Миколаївській, Харківській і Чернігівській областях.Про це повідомила пресслжба "Укренерго"."Скрізь, де це дозволяють поточні безпекові умови, вже розпочаті аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоби якнайшвидше повернути в роботу пошкоджене обладнання та заживити всіх знеструмлених споживачів", — ідеться в повідомленні.В "Укренерго" також додали, що споживання електроенергії демонструє тенденцію до зростання. Сьогодні, 2 жовтня, станом на 09:30 воно було на 3,9% вищим, ніж в цей же час попереднього дня — у четвер.Учора, 1 жовтня, добовий максимум споживання фіксували ввечері. Він був на 3,2% вищим, ніж максимум попереднього дня — у середу, 30 вересня."Причина змін — відсутність вимушених заходів обмеження споживання, які застосовувались у частині регіонів після масованої ракетно-дронової атаки в середу", — пояснили енергетики.Вони зауважили, що, враховуючи погодні умови, користування потужними електроприладами сьогодні доцільно перенести на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій — з 10:00 до 16:00."Для забезпечення стабільної роботи пошкодженого російськими обстрілами обладнання, будь ласка, не вмикайте одночасно декілька потужних електроприладів у вечірні години — з 17:00 до 22:00", — закликали в "Укренерго".Там наголосили, що застосування заходів обмеження споживання сьогодні не прогнозується. Однак через безперервні дронові атаки на енергетичну інфраструктуру — у частині областей ситуація може змінитися. Тому варто стежити за повідомленнями на сайтах і офіційних сторінках у соцмережах операторів системи розподілу (обленерго).Нагадаємо, що через ускладнення стану національної енергосистеми в окремих регіонах України 1 жовтня знову вимушено застосовували заходи обмеження споживання електроенергії..

У четвер, 1 жовтня, до Верховної Ради внесли законопроєкт про освіту національних меншин. Угорщина вимагає від України ухвалити деякі його позиції для розблокування перемовних кластерів про вступ України до Європейського Союзу.Про появу документа в українському парламенті свідчить картка законопроєкту №16119, опублікована на сайті Верховної Ради.Законопроєкт має на меті створення належних умов для підвищення якості навчання державною мовою та мовами національних меншин та забезпечення освітнього процесу як українською мовою, так і мовою національних меншин.Також законопроєкт має запровадити поняття закладів загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини. Такий статус може отримати заклад, в якому кількість учнів, які здобувають освіту мовою національної меншини, — більше 50% від загальної кількості учнів.Освітня програма для представників нацменшин має містити вивчення учнями національної історії, збереження матеріальної та духовної культури, пов'язаної з національною ідентичністю. Батьки отримають право запитувати про дублікат документів про освіту дітей мовами нацменшин.Питання нацменшин — одна з вимог Будапешта, які прописані в дорожній карті для відкриття всіх переговорних кластерів для вступу України в Євросоюз.Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр привітав подання до Верховної Ради України законопроєкту про освіту мовами національних меншин. Про це він написав на своїй сторінці у Facebook.Мадяр заявив, що поданий до українського парламенту законопроєкт має зміцнити правові гарантії освіти угорською мовою в Україні."Ми вітаємо те, що до українського парламенту подано законопроєкт, який зміцнює права угорської національної меншини у сфері освіти. Цей законопроєкт зміцнює правові гарантії освіти угорською мовою та мережі навчальних закладів", — написав угорський прем’єр-міністр.Нагадаємо, що 29 вересня в переговорах про вступ України до ЄС знову відбулося блокування руху через позицію Угорщини. Будапешт відмовився затвердити результати скринінгу кластерів 2 та 3, які би дозволили рухатися вперед щодо їх відкриття..

Пасажири Ryanair можуть брати із собою в салон до двох павербанків, але кожен пристрій не повинен перевищувати 100 Вт·год. Перевізник також встановлює вимоги до місця зберігання та використання таких батарей під час польоту, які легко пропустити під час підготовки до подорожі.Про це йдеться у правилах перевезення багажу та електронних пристроїв Ryanair.Зарядний пристрій для смартфона може стати необхідною річчю під час тривалого перельоту, однак із павербанками в літаку діють окремі правила. Ryanair дозволяє перевозити їх лише в салоні, а не в багажному відсіку.Пасажир може взяти із собою до двох павербанків, при цьому кожен із них має мати ємність не більш як 100 Вт·год. Ці пристрої входять до загального ліміту у 20 запасних літієвих батарей.Де тримати павербанк у літакуНавіть якщо павербанк відповідає вимогам за потужністю, покласти його можна не в будь-яке місце. Перевізник забороняє зберігати павербанки та запасні літієві батареї у ручній поклажі, яку розміщують на верхній полиці. Під час польоту вони мають перебувати:при пасажирові;або в невеликій ручній поклажі, розміщеній під сидінням попереду.Це правило важливо враховувати і в ситуації, коли ручну поклажу пасажира перед посадкою забирають для перевезення у багажному відсіку.Що перевірити на павербанкуПеред поїздкою варто переконатися, що на пристрої зазначена його ємність і вона відповідає встановленому обмеженню.Максимально допустиме значення — 100 Вт·год. Павербанки та запасні літієві батареї, які перевищують цей показник, Ryanair не дозволяє перевозити ні в салоні, ні в багажному відсіку.Запасні батареї також мають бути захищені від короткого замикання. Для цього їх можна залишити в оригінальному пакуванні, ізолювати відкриті контакти, наприклад за допомогою стрічки, або покласти кожну батарею в окремий пластиковий пакет чи захисний чохол.Чи можна заряджати телефон від павербанкаВикористовувати павербанк для заряджання особистих електронних пристроїв під час польоту дозволено.Однак є винятки. Заряджати телефон від павербанка не можна під час руління літака, зльоту та посадки, а також у будь-який момент, коли екіпаж дає відповідну вказівку. Водночас сам павербанк заряджати під час польоту заборонено. Це стосується і ситуацій, коли один павербанк використовують для заряджання іншого.Інші електронні пристроїRyanair дозволяє пасажиру перевозити в салоні до 15 особистих електронних пристроїв. До них належать, зокрема, смартфони, планшети, ноутбуки, фотоапарати, портативні ігрові консолі та навушники.Для дронів та квадрокоптерів також діють окремі вимоги. Їх можна перевозити в салоні, якщо вони відповідають встановленим розмірам ручної поклажі, а літієва батарея має ємність не більш як 100 Вт·год. У багажному відсіку такі пристрої перевозити не можна.Що робити зі "смарт"-валізоюОкремі обмеження встановлені для валіз із вбудованими акумуляторами.Smart bag із незнімною батареєю не можна здавати в багаж. Якщо акумулятор знімний, його необхідно вийняти та перевозити в салоні — при собі або в невеликій ручній поклажі під сидінням. Ємність такого акумулятора також не повинна перевищувати 100 Вт·год.Для smart bag, яку пасажир бере в салон, незнімна батарея не може перевищувати 2,7 Вт·год. Якщо акумулятор знімний, його потрібно вилучити з валізи та перевозити окремо за правилами для запасних літієвих батарей.Додамо, нова цифрова система в'їзду та виїзду Європейського Союзу значно збільшила час проходження паспортного контролю для громадян країн, які не входять до ЄС. В окремих аеропортах пасажири змушені чекати понад дві години.Читайте також: Як українцям заощадити на авіаквитках у 2026 році: головні поради для мандрівників.

У ніч на п’ятницю, 2 жовтня, Румунія зафіксувала падіння ймовірного дрона на території країни. Це відбулося на тлі російських обстрілів українських регіонів.Про це повідомило Міністерство оборони Румунії в офіційній заяві, опублікованій на сайті відомства."У ніч на п’ятницю, 2 жовтня, система радіолокаційного спостереження Міністерства національної оборони Румунії виявила нові атаки безпілотників на цивільні й інфраструктурні об'єкти в Україні, поблизу річкового кордону з Румунією, у північній частині повіту Тулча", — йдеться в повідомленні.У румунському міністерстві уточнили, що близько 05:00 з’явилася інформація про падіння об'єкта, можливо, повітряного безпілотника, в районі Плауру, повіт Тулча, після чого виникла пожежа, яка не спричинила жертв і матеріальних збитків.На місце події скерували спеціальний автомобіль IGSU та команди MApN для гасіння пожежі. Район загородили, а спеціалізовані команди MApN провели розслідування на місці."Радіолокаційні системи Міністерства національної оборони не повідомляли про жодні несанкціоновані проникнення в національний повітряний простір протягом попередньої ночі", — зауважили у відомстві.У Міністерстві оборони Румунії наголосили, що ситуація залишається динамічною,, та пообіцяли пізніше оприлюднити деталі, як тільки вони стануть доступними.Нагадаємо, що зранку 29 вересня поблизу румунського населеного пункту Гропені в повіті Брейла теж виявили уламки об'єкта, схожого на безпілотник..

Росія готується до найпотужнішого удару по енергетиці України — до тисячі ракет, дронів і авіабомб. Найнебезпечніша частина плану — удари по розподільних вузлах поблизу Рівненської, Південноукраїнської та Хмельницької атомних електростанцій.Про це повідомило видання The New York Times із посиланням на перехоплений план Росії."Протягом декількох місяців українські посадовці попереджали громадян готуватися до, можливо, найважчої воєнної зими. За їхніми словами, Росія планувала використати дедалі потужнішу зброю, щоби вивести з ладу енергосистему країни. Першого масштабного удару очікували пізніше цієї осені, з настанням перших холодів", — ідеться в публікації.Однак, за словами авторів статті, Росія не стала чекати так довго. У середу ще до світанку ракети та безпілотники влучили у велику теплоелектростанцію та інші енергетичні об'єкти; вибухи сколихнули Київ. До ранку в декількох районах зникли світло та вода.Українські посадовці зазначили, ця атака стала початком нової кампанії, мета якої — занурити українські міста в холод і темряву, зламати бойовий дух населення та підірвати здатність країни вести війну. Росія проводила подібні кампанії щороку з перемінним успіхом, але до цієї зими вона підійшла, маючи запаси балістичних ракет і реактивних безпілотників, які Україні важко перехоплювати.Масштаби російських планів змусити українців підкоритися через "заморожування" стають очевидними з документа, який прем'єр-міністр України Денис Шмигаль продемонстрував європейським партнерам у Парижі два тижні тому (про це повідомили дві особи, обізнані з його презентацією).Найбільше занепокоєння викликає те, що, згідно з документом, Росія має намір змусити зупинитися три українські атомні електростанції — основу енергетичної інфраструктури країни, — завдаючи ракетних ударів по відкритих розподільчих пристроях, що з'єднують їх із загальною мережею. Ці об'єкти розташовані менш ніж за милю від реакторів.План також передбачає, що Москва атакуватиме системи водопостачання України, зокрема насосні станції та очисні споруди, використовуючи десятки балістичних ракет і керованих авіабомб. Раніше Росія ніколи не завдавала масштабних ударів по таких об'єктах. Українські посадовці у приватних розмовах висловлювали занепокоєння тим, що країна має обмежені резервні плани на випадок серйозних перебоїв із водопостачанням."Кінцева мета — відрізати великі українські міста від електроенергії, опалення та води, що може спровокувати гуманітарну кризу. Київ, Харків і Одесу визначено як пріоритетні цілі: плани передбачають скорочення постачання електроенергії в цих містах на 90%, зменшення обсягів опалення також на 90% і завдання серйозних пошкоджень системам каналізації", — написали медійники.Видання The New York Times не мало змоги незалежно підтвердити автентичність цього документа, датованого серпнем і складеного російською мовою. Водночас президент Росії Володимир Путін публічно заявив, що цієї зими його війська проводитимуть масштабну кампанію з виведення з ладу енергетичної інфраструктури України, пояснюючи це як відповідь на українські удари по російських нафтопереробних заводах.Нагадаємо, що, як повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни, російські військові блогери висловлюють занепокоєння тим, що українська операція "Вівальді" на Лиманському напрямку перешкоджатиме спробам Росії штурмувати Слов’янськ зі сходу..

Унаслідок влучання російського дрона в житловий будинок у п’ятниця, 2 жовтня, зранку в Дарницькому районі Києва загинула одна людина. Ще двоє — постраждали.Про це повідомили в Київській міській військовій адміністрації (КМВА)."На жаль, внаслідок ворожого удару по житловому будинку в Дарницькому районі одна людина загинула. Висловлюємо співчуття рідним і близьким. Також відомо про двох постраждалих", — ідеться в повідомленні.У Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) уточнили, що в Дарницькому районі сталося влучання у 25-поверховий житловий будинок."Пожежа виникла на 24-25 поверхах. Її ліквідували на площі 120 квадратних метрів. Площа руйнувань — близько 40 квадратних метрів", — деталізували надзвичайники.Рятувальники вивели з будинку двох постраждалих, яких передали медикам. Під час ліквідації пожежі виявлено тіло загиблого."Ще шістьох людей евакуйовано. Триває розбирання та проливання конструкцій", — підсумували в Державній службі України з надзвичайних ситуацій.. Раніше міський голова Києва Віталій Кличко інформував, що російські окупанти вкотре вдарили по Південному мосту в Києві. Там спалахнула пожежа."Знову влучання в Південний міст. Екстрені служби прямують на місце", — написав він.Очільник столиці України також поінформував, що в Голосіївському районі уламки впали на відкритій території. Пошкоджені вікна в нежитловій будівлі та кілька авто. Без пожежі та постраждалих.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти атакували Україну 108 ударними безпілотниками типу Shahed (47 із них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 88 ворожих цілей..

У ніч на п’ятницю, 2 жовтня, російські окупанти атакували Україну 108 ударними безпілотниками типу Shahed (47 із них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 88 ворожих цілей.Про це повідомила пресслужба Повітряних сил Збройних сил України.Військові уточнили, що рашисти атакували щ таких напрямків: Брянськ, Приморсько-Ахтарськ (обидва — Російська Федерація), тимчасово окупована територія Донецької області та Гвардійське (тимчасово окупована територія Криму).Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряна оборона збила / пригнітила 88 ворожих безпілотників типу Shahed, "Гербера" та дронів інших типів."Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 11 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на п’ятьох локаціях", — зазначили українські військові."Атака триває, в повітряному просторі перебуває декілька ворожих дронів. Дотримуйтеся правил безпеки!" — попередили в Повітряних силах ЗСУ.Нагадаємо, що, за даними Генштабу ЗСУ, за минулу добу 1 жовтня на різних ділянках фронту зафіксовано 207 бойових зіткнень. Ворог зазнав масштабних втрат в особовому складі та техніці..

Неможливо не помітити, як останніми тижнями у Європі нагнітається ситуація щодо можливого нападу Росії на країни НАТО. Особливо відзначаються в цьому плані Польща і країни Балтії. Про Польщу поговоримо іншим разом, а зараз давайте розглянемо — чи готові Литва, Латвія і Естонія до гіпотетичного російського вторгнення і які шанси у них вистояти — як за умови активації 5 статті НАТО, так і без неї.Про що стаття 5 Статуту НАТОСтаття 5 Північноатлантичного договору — це принцип колективної оборони НАТО, згідно з яким збройний напад на одного члена Альянсу в Європі чи Північній Америці розглядається як напад на усіх членів.Звучить надійно, але є один нюанс. Ця стаття прописувалась як запобіжник воєнних конфліктів, а не як інструмент їх вирішення. Іншими словами, вона передбачає, що вороги НАТО будуть боятися нападати на країни Альянсу, але не означає автоматичної симетричної відповіді, якщо такий напад все ж станеться.Та й в самому НАТО, виходячи з риторики його лідерів, не те щоб горіли бажанням її активувати. Так, 23 вересня Марк Рютте прямо заявив:"Стаття 5 свідомо сформульована неоднозначно, тому ми ніколи точно не скажемо, чи буде вона застосована".Власне, за весь час існування Альянсу 5 стаття була застосована лише один раз — після терористичної атак проти США 11 вересня 2001 року. Але є різниця: напад на США, і напад на умовну Литву. Як казали напередодні Другої світової війни адепти політики умиротворення агресора: "Чи готові ви вмирати за Данциг?".Тай навіть в 2001 році на активацію 5 статті неповороткій бюрократії Північноатлантичного альянсу знадобилась доба, а, враховуючи темпи просування російської армії в Україні в 2022 році, за добу Росія теоретично може окупувати всю територію Балтії і почати переговори з НАТО "відштовхуючись від нових реалій на землі", як люблять говорити Путін з Лавровим. І стримати її в цю першу добу зможуть лише власні армії балтійських країн.Армії країн БалтіїСтаном на 2026 рік Литва має найсильнішу та найбільшу армію серед трьох країн Балтії, випереджаючи Естонію та Латвію за всіма основними показниками. Завдяки найбільшій кількості населення та найпотужнішій економіці в регіоні, Литва виступає головною військовою силою балтійського флангу НАТО.Згідно зі щорічним рейтингом Global Firepower та аналітичними даними оборонних відомств, країни розташовуються в такому порядку за військовою міцністю:Як бачимо, оборонний бюджет Литви значно перевищує бюджети Латвії та Естонії разом узятих. Країна виділяє понад 5% від свого ВВП на потреби оборони, інвестуючи в бронетехніку, ППО та артилерію.Також Литва лідирує за чисельністю особового складу, маючи найбільший мобілізаційний резерв та кількість активного військового персоналу в регіоні. Також Литва єдина серед трьох країн Балтії активно формує бронетанкові війська.Іноземний контингент союзниківСтаном на сьогодні на території країн Балтії розгорнуто потужні зовнішні військові контингенти союзників по НАТО. Основу цієї присутності складають багатонаціональні бойові групи Передового присутності НАТО (NATO Enhanced Forward Presence), які у 2026 році перейшли на рівень повноцінних бойових бригад. Також розгорнуті американські підрозділи та повітряні місії.Зокрема, у Литві розгортає повноцінну важку бронетанкову бригаду Німеччина. Крім цього, в країні присутній контингент США чисельністю близько 1000 військових із важкою технікою та танками, який перебуває на базі в Пабраде на постійній ротаційній основі. У Латвії основу іноземних сил складає канадський контингент, який планомірно розширився до рівня бригади. Серед інших учасників групи НАТО виділяється Іспанія, яка суттєво посилила присутність своєю бронетехнікою та ППО.В Естонія значні бронетанкові сили з танками Challenger та артилерією утримує Велика Британія. Також присутній контингент США, а саме — піхотні роти та підрозділи систем HIMARS.Але головне питання в контексті контингентів союзників полягає не в їх чисельності і навіть не в озброєнні, а в готовності діяти. Простіше кажучи, що вони робитимуть у разі повномасштабного вторгнення армії РФ: займуть оборону і приймуть бій, чи оголосять термінову евакуацію?Яка з країн протримається найдовше у разі гіпотетичного нападу РосіїА ось тут криється найцікавіше. За версією воєнних аналітиків, у сценарії гіпотетичного нападу Росії найдовше здатна протриматись… Естонія. Попри те, що Литва має найбільшу армію в мирний час, Естонія володіє унікальними географічними, стратегічними та оборонними перевагами, які роблять її найменш уразливою до швидкого захоплення.Військові аналітики та оборонні концепції країн Балтії виділяють кілька ключових факторів, чому Естонія має вищі шанси на довготривалу оборону:Географічні переваги та захищеність кордонівКордон Естонії з Росією захищений масивними природними бар'єрами — великим Чудським озером та річкою Нарва. Це звужує можливі напрямки сухопутного наступу армії РФ до двох вузьких перешийків (Нарвського та Псковського), де відносно легко організувати оборону.До того ж Естонія має великі острови (Сааремаа, Хіюмаа), які можуть слугувати віддаленими оборонними форпостами та базами для партизанського опору, навіть якщо материкова частина буде частково окупована.Для порівняння, Литва має величезний і відкритий кордон із Білоруссю та Калінінградською областю Росії, де важко стримувати флангові удари, плюс Сувалкський коридор (вузька ділянка землі між Білоруссю та Калінінградом). У разі одночасного удару Росія може миттєво відрізати Литву (і всю Балтію) від сухопутного сполучення з Польщею та рештою Європи. Литва одразу опиниться в оточенні та під перехресним вогнем з двох боків.Латвія ж розташована в центрі Балтії і має довгий сухопутний кордон з Росією та Білоруссю без серйозних природних перешкод, що робить її території вразливими для швидких танкових проривів з метою розсікання всього регіону навпіл.Ефективна мобілізаційна система "Тотальної оборони"На відміну від сусідів, Естонія ніколи не скасовувала призов і десятиліттями будувала систему тотальної оборони. Її мобілізаційна система вважається найефективнішою в НАТО. У разі війни Естонія здатна протягом 24-48 годин збільшити свої збройні сили з 7 000 до понад 45 000 військових завдяки високій готовності резервістів та добровольчого формування "Кайтселійт" ("Союз оборони").Тотальна оборона передбачає, що до опору залучене все суспільство, а державні інститути та критична інфраструктура готові до автономної роботи в умовах повної ізоляції.Зовнішня логістикаЕстонія географічно відокремлена від решти НАТО в особі Фінляндії лише вузькою Фінською затокою. Це дозволить союзникам практично миттєво надавати артилерійську, повітряну та логістичну підтримку.Замість висновківЯк би там не було, а досвід війни в Україні і риторика лідерів країн НАТО недвозначно натякають, що західний світ все ще не готовий до відкритої воєнної ескалації з Росією, тому чи врятує 5 стаття Литву, Латвію і Естонію — наразі питання відкрите.Тому, як би цинічно це не прозвучало, та якщо Путін таки наважиться на повномасштабне вторгнення в країни Балтії, то розраховувати Литва, Латвія і Естонія зможуть лише на свої армії і здатність своїх народів чинити спротив..

За минулу добу четверга, 1 жовтня, на різних ділянках фронту зафіксовано 207 бойових зіткнень. Ворог зазнав масштабних втрат в особовому складі та техніці. Сьогодні розпочалася 1 682 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.Обстріли рашистівУчора противник завдав 95 авіаційних ударів, під час яких скинув 284 керованих авіабомби. Крім того, загарбники застосували 8 891 дрон-камікадзе та здійснили 2 705 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, 41 — із застосуванням реактивних систем залпового вогню.Обстрілів, зокрема, зазнали Товстодубове, Сопич, Бачівськ, Потапівка, Кореньок, Уланове, Яструбщина, Кучерівка, Малушине, Бувалине, Свобода, Бунячине, Кружок, Безсалівка, Волфине, Новокостянтинівка, Рогізне, Хотінь, Писарівка, Іволжанське, Корчаківка, Храпівщина, Мар’їне, Садки, Могриця, Миропілля Сумської області; Хрінівка та Клюси Чернігівської області. Авіаударів зазнали Рожковичі, Яструбщина, Суми та Осоївка.Удари ЗСУЗа минулу добу авіація, ракетні війська й артилерія Сил оборони уразили три пункти управління безпілотниками, п’ять районів зосередження живої сили противника та ще один важливий об’єкт ворога.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському та Курському напрямках минулої доби штурмових дій противника не зафіксовано. Агресор завдав п’ять авіаударів застосувавши 10 КАБ та здійснив 151 обстріл позицій наших військ і населених пунктів, чотири з яких — із застосуванням реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 11 атак противника. Загарбники намагалися просунутися біля Лиману, Вовчанська, Чайківки й у бік Малої Вовчої, Радьківки.На Куп’янському напрямку ворог одного разу намагався покращити свої позиції проводячи штурмові дії в бік Новоосинового.Спроби вклинитися в нашу оборону відбито на Лиманському напрямку, де окупанти тричі атакували в районах Надії, Новоселівки та Діброви.На Слов’янському напрямку противник здійснив сім штурмових дій поблизу Озерного, Ямполя, Кривої Луки й у бік Пискунівки.На Краматорському напрямку противник штурмових дій не проводив.На Костянтинівському напрямку зафіксовано 27 атак. Загарбники вели наступальні дії в районах Костянтинівки, Новоселівки, Іллінівки, Миколайпілля, Софіївки, Вільного й у напрямку Осикового, Грузького.Також 30 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися в районах Красноподілля, Нового Донбасу, Білицького, Світлого, Водянського, Молодецького й у бік Ганнівки, Добропілля, Новогришиного, Сергіївки.На Олександрівському напрямку, за уточненою інформацією, ворог один раз атакував в районі Тернового.На Гуляйпільському напрямку окупанти п’ять разів атакували позиції наших захисників. Ворог намагався просунутися в районі Гуляйпільського й у напрямках Різдвянки, Долинки, Єгорівки. На Оріхівському напрямку ворог три рази намагався покращити свої позиції, атакуючи в бік Павлівки та Приморського.На Придніпровському напрямку окупанти штурмових дій не проводили.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 2 жовтня 2026 року склали:особового складу — близько 1 537 390 (+1 520);танків — 12 388 (+0);бойових броньованих машин — 25 471 (+7);артилерійських систем — 50 592 (+37);реактивних систем залпового вогню — 2 175 (+1);засобів протиповітряної оборони — 1 683 (+0);літаків — 443 (+0);гелікоптерів — 356 (+0);наземних робототехнічних комплексів — 2 810 (+7);безпілотників оперативно—тактичного рівня — 542 853 (+1 470);крилатих ракет — 5 126 (+0);кораблів / катерів — 35 (+0);підводних човнів — 2 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 156 309 (+422);спеціальної техніки — 4 780 (+6).Нагадаємо, що, як повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни, російські військові блогери висловлюють занепокоєння тим, що українська операція "Вівальді" на Лиманському напрямку перешкоджатиме спробам Росії штурмувати Слов’янськ зі сходу..

Україна закликала адміністрацію американського президента Дональда Трампа та Конгрес запровадити санкції проти російських компаній та інших структур, які працюють над супутниковою програмою "Рассвет".Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на тимчасового повіреного у справах України в США Дениса Сєніка.Українські дипломати попередили міжнародних партнерів, що в разі розгортання масового виробництва власних супутників Росія зможе вражати українські цілі в режимі реального часу."Якщо вони запустять "Рассвет" до кінця 2026 або на початку 2027 року, то зможуть уражати цілі на території України в режимі реального часу. Це стане для нас великим викликом. І ми маємо також розуміти, що це не лише про Україну", — зауважив Сєнік.За його словами, Росія "агресивно нарощує" кількість супутників, щоби зробити своє угруповання повністю дієздатним. Українська сторона поінформувала про програму "Рассвет" адміністрацію президента США й американських законодавців. Дипломати наголошують: структури, які забезпечують запуск та розвиток програми, мають потрапити під санкції."Існують заходи, які можна вжити для запровадження санкцій та інших кроків у цьому питанні — й діяти потрібно оперативно. Це й доносимо до партнерів", — заявив український представник.За його словами, йдеться про суб'єкти, які працюють над програмою вже щонайменше рік і наразі не перебувають під санкціями США. Водночас Київ закликає надати Україні доступ до відповідних супутникових можливостей над територією Росії."Для цілей самооборони Україні необхідно надати доступ до відповідних супутникових можливостей над територією Росії — можливостей, яких вона наразі не має", — підсумував Денис Сєнік.Нагадаємо, що, як повідомляв міністр закордонних справ Андрій Сибіга наприкінці серпня, Україна офіційно звернулася до Міжнародного союзу електрозвʼязку з вимогою не надавати частоти для функціонування російської військової супутникової системи "Рассвет" над суверенною територією України..
