Останні новини

Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила: Росія має зрозуміти, що необхідно закінчити війну. Таким чином вона прокоментувала російські удари по Україні й українську дронову атаку в Москві.Про це Катаріна Матернова написала на своїй сторінці у Facebook. Вона зазначила, що останніми місяцями Україна значно посилила свої атаки на військові цілі глибоко на території Росії."Зокрема, в ніч із 16 на 17 травня Україна здійснила одну з найбільших атак дронів на Москву", — додала посол ЄС.Вона констатувала, що російська влада повідомила про сотні дронів над Московською областю, пошкодження стратегічних будівель і хаос в аеропортах."Росія не здатна перемогти Україну на полі бою. У неї закінчуються солдати, мотивація та витривалість. А оскільки вона програє на фронті, вона посилює атаки на цивільне населення", — наголосила Матернова.Вона зауважила, що в ніч на 18 травня Росія випустила по Україні 14 балістичних ракет, вісім крилатих ракет і 524 безпілотники."Росія втрачає імпульс. Україна розпочинає активно давати відсіч. Москва має нарешті зрозуміти, що настав час закінчити цю війну. Але не на умовах, які диктує Кремль. На умовах, які можуть прийняти обидві сторони. Ви вже це зрозуміли, Росіє?" — підсумувала Катаріна Матернова.Нагадаємо, що декілька днів тому експерти з США переглянули базові сценарії розвитку подій в Україні та назвали відмову від частини територій в обмін на західну інтеграцію найреальнішим політичним компромісом. При цьому аналітики фіксують значне падіння ймовірності повного повернення України під геополітичний контроль Кремля..

У понеділок, 18 травня, російські терористи вдарили по Чернігову. Внаслідок ворожої атаки безпілотників у місті зафіксовано влучання у підприємство. Про це повідомив начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський."Внаслідок атаки по місту ворожих БпЛА зафіксовано влучання по одному з підприємств міста", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Також, за його словами, внаслідок падіння БпЛА зафіксовано загоряння будинку. На щастя, постраждалих немає. "На місцях працюють всі екстрені служби", — зазначив посадовець.Як відомо, у ніч на 18 травня російські окупаційні війська здійснили масовану атаку за допомогою безпілотних літальних апаратів по цивільних інфраструктурних об'єктах у Дніпропетровській області. Унаслідок ворожих влучань руйнувань зазнали підприємства, що входять до структури "Групи Нафтогаз", а також постраждали люди.Крім того, минулої ночі Хмельницька область опинилася під масованим ударом ворожих безпілотних літальних апаратів. Силам протиповітряної оборони вдалося продемонструвати високу ефективність та ліквідувати більшу частину засобів повітряного нападу, проте через падіння уламків та прильоти на території місцевих підприємств виникли займання..

Національний банк України продовжує підвищувати офіційний курс долара. Єдина європейська валюта також відновила тенденцію до зростання.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на вівторок, 19 травня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,15 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок був 44,07. На готівковому ринку долар не змінився — 43,65 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,41. У понеділок, 18 травня, офіційний курс гривні до євро був 51,26.Курс валют у травні 2026: що буде з доларом та євроУ травні 2026 року валютний ринок України залишатиметься відносно стабільним, однак без коливань долара не обійдеться. Експерти наголошують, що він формуватиметься під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів.За попереднім прогнозом, найближчим часом курс долара перебуватиме в межах від 43,5 до 44,5 гривень, тоді як євро — від 49,5 до 52,5 гривень.Режим керованої гнучкостіНа ринку й надалі діятиме режим керованої гнучкості, який дозволяє уникати різких і неконтрольованих коливань курсу, пояснив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності "Глобус Банку" Тарас Лєсовий. Водночас щоденні зміни залишатимуться помітними, але їх згладжуватимуть валютні інтервенції Нацбанку. За його оцінками, середній обсяг таких інтервенцій у травні може сягати до 800 мільйонів доларів на тиждень.Важливим чинником впливу стане надходження перших траншів у межах розблокованої кредитної програми Європейського Союзу обсягом 90 мільярдів євро. За словами експерта, міжнародна фінансова підтримка дає змогу частково покривати державні витрати та підтримувати економіку навіть у складних умовах війни. Ситуація на Близькому Сході та курс долараСеред зовнішніх факторів значну роль відіграватиме ситуація на світових енергетичних ринках, зокрема на Близькому Сході, яка впливає на ціни на нафту. Зростання вартості пального посилює інфляційний тиск і підтримує долар, тоді як стабілізація або зниження цін може сприяти зміцненню євро.За прогнозами, курс євро до долара може коливатися в діапазоні 1,10-1,13 або 1,15-1,18, що для українського ринку означає підвищену чутливість євро: зміна на 0,01 у цій парі може відповідати приблизно 0,5 гривень у внутрішньому курсі.Ризики для валютного ринкуОкремим ризиком залишаються наслідки війни. Руйнування енергетичної та транспортної інфраструктури з боку агресора може тиснути на економіку, ускладнювати роботу бізнесу та впливати на споживчі ціни. Цей фактор і надалі залишатиметься одним із ключових джерел невизначеності для валютного ринку.Облікова ставка та курс валютПравління Національного банку 30 квітня ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% річних. Як повідомила пресслужба регулятора, таке рішення підтримає стійкість валютного ринку. Разом з тим воно не створюватиме загроз для подальшого розвитку кредитування."Для стримування інфляції та обмеження тиску на курс гривні НБУ згладжував надмірні курсові коливання і ще в березні зупинив цикл пом’якшення процентної політики. Це підтримало інтерес до гривневих активів і обмежило попит на валютному ринку", — зазначили в НБУ.Нагадаємо, Національний банк України пом’якшив деякі валютні обмеження для українців. Зміни набрали чинності 25 квітня і насамперед стосуються оборонних підприємств та військовослужбовців.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

Польський військово-авіаційний завод №1 (WZL №1) підписав угоду з компанією Honeywell про створення авторизованого сервісного центру для двигунів AGT1500 для танків M1 Abrams.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони Польщі."Авторизований сервісний центр з обслуговування двигунів AGT1500 для танків Abrams на базі WZL №1 стане третім у світі та єдиним у Європі центром, уповноваженим обслуговувати ці двигуни", — йдеться у повідомленні.Там додали, що у світі існує всього три місця, де діють подібні центри — США, Австралія та тепер Польща."Це найкраще свідчення довговічності, надійності та перспектив польсько-американської співпраці", — прокоментував угоду прем'єр-міністр Дональд Туск.Організатори проєкту наголосили, що центр матиме досвід для виконання широкого спектра ремонтних робіт двигунів AGT1500."Інвестиції в нього включатимуть адаптацію технічної інфраструктури, навчання персоналу та створення запасу запасних частин для ремонту двигунів AGT1500", — ідеться в повідомленні.Нагадаємо, що в середині грудня минулого року Австралія передала останню партію танків M1A1 Abrams в межах військової допомоги. До останньої партії цього озброєння для потреб ЗСУ тоді ввійшли 12 танків M1A1 Abrams..

Відома українська ведуча Катерина Осадча показала струнку фігуру в купальнику. Водночас зірка зізналася, що їй потрібно схуднути.На своїй сторінці в Instagram знаменитість опублікувала світлини біля басейну та розповіла про підготовку до літа."Схуднення в процесі, а ось новий купальник вже обраний", — написала 42-річна зірка.Осадча розповіла, що через високий зріст їй зазвичай непросто підібрати суцільний купальник, тому цей варіант для неї шили на замовлення.Телеведуча також зазначила, що майже готова до літа, хоча, на її думку, їй ще потрібно позбутися приблизно двох зайвих кілограмів.Шанувальники Катерини Осадчої у коментарях "засипали" її компліментами. Ось, що писали:"Катя, ви неймовірна красуня"."Неймовірно гарна"."Який контент"."Яка краса".Катерина Осадча — відома українська телеведуча, яка свого часу здобула популярність завдяки програмі "Світське життя" та яскравому образу з екстравагантними капелюшками. Свою кар’єру вона розпочала ще в підлітковому віці як модель, працюючи за кордоном, а згодом перейшла в журналістику. Осадча стала обличчям кількох популярних телепроєктів і закріпила за собою репутацію ведучої, яка не боїться гострих запитань.Після початку повномасштабної війни її життя кардинально змінилося. Телевізійна діяльність відійшла на другий план, а сама Осадча зосередилася на волонтерстві. Вона запустила ініціативу "Пошук зниклих", яка допомагає знаходити людей, що зникли під час війни. За кілька років проєкт переріс у масштабну платформу й допоміг розшукати тисячі українців.Окрім цього, Осадча заснувала благодійний фонд, який підтримує дітей, що залишилися без батьків, а також допомагає молоді визначитися з майбутньою професією. Вона також продовжує приділяти час родині — разом із чоловіком Юрієм Горбуновим виховує дітей. Нині телеведуча зосереджена на соціальних ініціативах і залишається активною у громадському житті країни.Нагадаємо, нещодавно Катерина Осадча разом зі своїм чоловіком-шоуменом Юрієм Горбуновим відсвяткували девʼять років подружнього життя..

Державне агентство України з питань кіно та Lietuvos kino centras підписали меморандум про співпрацю у межах кіноринку Marché du Film 79-го Каннського міжнародного кінофестивалю.Про це повідомило Держкіно на своїй сторінці у Facebook. Там уточнили, що це відбулося в неділю, 17 травня."Документ підписали голова Держкіно Андрій Осіпов і директор Литовського кіноцентру Laimonas Ubavičius", — ідеться в повідомленні.У відомстві акцентували, що підписання меморандуму стало важливим кроком у зміцненні українсько-литовської співпраці у сфері кінематографа, розвитку спільних культурних ініціатив і підтримки міжнародного партнерства."Почесними гостями події стали міністерка культури Литовської Республіки Vaida Aleknaviciene, заступниця міністра культури України Natalie Movshovych і надзвичайний і повноважний посол Литовської Республіки у Франції Arnoldas Pranckevičius", — поінформували в Держкіно.На події також були присутні представники кіноіндустрії, міжнародної культурної спільноти та громадськості обидвох країн.Раніше Держкіно і Tallinn Black Nights Film Festival обговорили просування українського кіно на міжнародних фестивалях. Попри повномасштабну війну українські фільми та кінопроєкти продовжують брати участь у міжнародних кіноринках і фестивалях. Також Україна відкрила національний павільйон на 79-му Каннському міжнародному кінофестивалі.Нагадаємо, що українська режисерка Жанна Озірна отримала міжнародну премію Build Your Dream Award 79-го Каннського кінофестивалю. Таким чином відзначили її дебютний фільм "Медовий місяць"..

Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки ще на 30 днів продовжило дію винятку зі санкцій щодо російської нафти. Йдеться про ту, яку транспортують морським шляхом.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на власні джерела.Співрозмовники медівників зауважили, що термін дії попереднього дозволу завершився у суботу, 16 травня, однак Вашингтон погодився надати додаткове 30-денне відтермінування.Джерела Reuters зазначили, що рішення ухвалили після звернень декількох держав, які попросили більше часу для закупівлі російської нафти. Йдеться про нафту, що транспортується морем і підпадає під американські санкційні обмеження.За словами аналітиків, адміністрація США пішла на цей крок через ризики дефіциту нафти та подальшого зростання цін на світовому ринку.Однак у Reuters додали, що продовження винятку зі санкцій поки що не дає помітного ефекту для стабілізації цін на бензин — це стосується навіть самих США.Як відомо, світові ціни на нафту знизилися після заяв президента США Дональда Трампа про можливу угоду з Іраном. За даними ринку, нафта марки Brent подешевшала до 108,28 долара за барель (-1,34%), а американська WTI — до 100,66 долара за барель (-1,57%).Водночас уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк зазначав, що за квітень нафтовий експорт країни-агресорки Росії скоротився на 16,8%, або майже на 1,8 млн тонн у порівнянні з березнем. Одна з причин — посилення санкційного тиску.Нагадаємо, минулого тижня видання Politico інформувало, що ЄС готує 21-й пакет санкцій проти Росії, який має стати одним із найболючіших з початку повномасштабного вторгнення. Головною ціллю обмежень стане тіньовий флот танкерів, що дозволить перекрити ключові валютні надходження до бюджету країни-агресорки..

На українському ринку спостерігається зниження цін на білоголову капусту нового врожаю. Основною причиною такої позитивної динаміки є сезонне зростання пропозиції та стриманий попит.Про це повідомляє EastFruit. Чому дешевшає капустаЗа даними експертів, фермери змушені знижувати ціни через надлишкову пропозицію: у більшості господарств уже розпочалося масове збирання ранньої капусти. Додатковим фактором є слабкі темпи реалізації — оптові компанії та ритейлери закуповують продукцію невеликими партіями через обмежений термін її зберігання.Порівняння цін на капустуСтаном на сьогодні кілограм капусти врожаю 2026 року пропонується в межах від 34 до 40 гривень, що в середньому на 18% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня.Водночас на ринку фіксується зростання цін на торішню капусту. Гуртові партії врожаю 2025 року продаються по 10-17 гривень, тоді як тижнем раніше ціни становили 8-15 гривень. Попит на якісну торішню продукцію залишається стабільним.Попри здешевлення нового врожаю, його ціна наразі приблизно на 14% вища, ніж у цей самий період минулого року. Експерти пояснюють це наслідками холодної та затяжної весни в Україні.Нагадаємо, на внутрішньому ринку України зафіксовано чергове зростання цін на торішню моркву. З початку тижня вартість цього овоча "підскочила" на 22%.Читайте також: В Україні набирає популярності вирощування екзотичного овочу.

Український форвард Роман Яремчук залишить "Ліон" після завершення терміну оренди за підсумками сезону-2025/2626. Права на футболіста належать грецькому "Олімпіакосу".Про це заявив спортивний директор французького клубу "Ліон" Матьє Луї-Жан, якого цитує видання Topmercato.Як відомо, Яремчук приєднався до "Ліона" в січні 2026 року, перейшовши в оренду з "Олімпіакоса" за 1,5 мільйона євро. Угода з Романом розрахована до кінця сезону 2025/26, однак у контракті також прописана опція викупу — французи можуть активувати її, викупивши українця за п'ять мільйонів євро.Український нападник провів за "Ліон" 14 матчів в усіх турнірах, забивши п'ять голів: чотири рази Роман відзначався в Лізі 1 і ще один м'яч забив у Кубку Франції. Також на рахунку форварда один асистПопри результативність Яремчука, клуб вирішив не активувати опцію викупу. Спортивний директор "Ліона" Матьє Луї-Жан розповів, що після завершенню сезону 2025/26 нападник повернеться до "Олімпіакоса"."Нам потрібно бути готовими до початку серпня. Але ми мали це передбачити, тому й розпочали працювати. Одним із наших пріоритетів у літнє трансферне вікно буде посилення атакувальних опцій, оскільки Роман Яремчук і Ендрік, які були в оренді, підуть", — заявив він."Ліон" завершив сезон-2025/2026 чемпіонату Франції на четвертому місці. Команда до останнього туру претендувала на фініш у топ-3, що гарантує виступ в основному етапі Ліги чемпіонів, однак через поразку у завершальному матчі Ліги 1 "Ліон" не зміг піднятись на третю сходинку. Наступний єврокубковий сезон "Ліон" розпочинатиме з кваліфікації Ліги чемпіонів."Ми були не готові конкурувати на всіх фронтах цього сезону. Ми побачили це, коли провели дев'ять матчів без перемог. Але потім ми змогли повернутися. Звичайно, нам хотілося б виступити краще, але ми задоволені цим четвертим місцем", — акцентував Матьє Луї-Жан.Нагадаємо, що на початку січня ще до переходу в "Ліон" Роман Яремчук разом з "Олімпіакосом" із Пірея виграв Суперкубок Греції. У фінальному матчі його клуб переміг "ОФІ Крит" з рахунком 3:0 після додаткового часу..

Цього тижня в Україні стартують додаткові виплати за березень для працівників аварійно-відновлювальних бригад, які займаються ліквідацією наслідків російських ударів по енергетичній інфраструктурі.Як повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, фінансову підтримку отримають близько 14 тисяч працівників. Серед них — енергетики, газовики, комунальники, залізничники та співробітники водоканалів.Йдеться про завершальну частину урядової програми доплат у розмірі 20 тисяч гривень, запровадженої на період складної ситуації в енергосистемі. Виплати за січень і лютий уже були здійснені у повному обсязі.В уряді подякували працівникам, які забезпечували ремонт і відновлення критичної інфраструктури в умовах постійних обстрілів, зазначивши, що їхня робота допомогла уникнути масштабних відключень."Дякую всім, хто працював у важких умовах цієї зими, і тим, хто продовжує працювати у ремонтно-відновлювальних бригадах у надзвичайно складних і небезпечних умовах. Завдяки вашій праці спроби ворога занурити нас у темряву провалилися, а країна продовжує жити", — наголосила Свириденко.Своєю чергою, перший віцепрем'єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що загалом із резервного фонду державного бюджету було виділено 793 млн грн на доплати всім працівникам, залученим до аварійно-відновлювальних робіт. Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що в Україні зросла середня зарплата. Зараз загалом у країні вона складає 28 321 гривню.Додамо, також українці, які працюють у нічний час з 22:00 до 06:00, мають отримувати вищу зарплату. Мінімальний розмір доплати становить 20% від тарифної ставки за кожну годину.Читайте також: Нові правила нарахування лікарняних та декретних: Кабмін ухвалив важливу постанову.

У Державній прикордонній службі України не підтвердили розмови в мережі про те, що російські окупанти нібито активізувався в Чернігівській області. Однак загалом "загроза нікуди не зникає".Про це заявив речник Держприкордонслужби України Андрій Демченко в коментарі "Укрінформу"."У смугах оборони, де розташовані підрозділи ДПСУ, активізації роботи ворожих диверсійно-розвідувальних груп не спостерігається", — зазначив він.Однак, за словами прикордонника, звісно, ця загроза залишається. Вона "нікуди не зникає".Раніше деякі Telegram-канали інформували, що російські диверсійно-розвідувальні групи зі складу ФСБ нібито активізувалися на Чернігівському напрямку. Однак такі повідомлення наразі не мають офіційного підтвердження.Минулої п’ятниці президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилюватиме Чернігівсько-Київський напрямок з огляду на спроби Росії активніше втягнути Білорусь у війну."Чітко розуміємо, що обговорюється між Росією та керівництвом Білорусі. Фіксується більша активність росіян у розмовах з Олександром Лукашенком. Хочуть значно більше втягнути Білорусь у війну та саме з її території розпочати додаткові агресивні операції — або проти нашого Чернігівсько-Київського напрямку, або проти однієї з країн НАТО, які поруч із Білоруссю", — наголосив він.Нагадаємо, сьогодні в пресслужбі Міністерства закордонних справ України зазначили, що розміщення Росією тактичної ядерної зброї на території Білорусі та проведення спільних ядерних навчань становлять безпрецедентну загрозу для глобальної системи безпеки та потребують рішучої реакції міжнародної спільноти..

Прикордонники Чопського загону викрили ще одну схему, до якої вдалися двоє закарпатців для незаконного перетину кордону. Чоловік уклав два місяці тому шлюб з жінкою з інвалідністю, аби забезпечити собі право виїзду за межі України у період дії воєнного стану.Про це повідомили в Західному регіональному управлінні Державної прикордонної служби України — Західний кордон."Молодята" йшли до Словаччини через пункт пропуску "Малі Селменці". У ході перевірки документів 57-річного подорожнього, який прямував разом з 46-річною жінкою з інвалідністю, у прикордонного наряду виникли сумніви щодо законності отримання ними свідоцтва про шлюб", — ідеться в повідомленні.Прикордонники зауважили, що деталі фіктивної угоди розкрилися під час опитування. Чоловік і жінка не знали практично нічого один про одного, плуталися у відповідях на найпростіші питання та проживали за різними адресами."До того ж, як з’ясувалося під час перевірки, жінка неодноразово цікавилася, як розірвати шлюб онлайн", — зазначили в ДПСУ.На місце події викликали працівників Нацполіції. У діях жінки вбачають ознаки кримінального правопорушення за статтею 332 Кримінального кодексу України "Незаконне переправлення осіб через державний кордон України"."За спробу незаконного перетину кордону чоловікові доведеться відповідати перед судом", — підсумували в Державній прикордонній службі України.Нагадаємо, що раніше у Львівській області прикордонники затримали фіктивне подружжя, яке намагалося виїхати з України до Німеччини. У пункті пропуску "Краківець" викрили 56-річну жінку, особу з інвалідністю I групи, яка уклала фіктивний шлюб із 39-річним чоловіком..

Працівники районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на Івано-Франківщині постануть перед судом за обвинуваченням у катуванні військовозобов’язаних. Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування.Як повідомила пресслужба ДБР, обвинувальний акт направлено до суду.Після того як ДБР перевірило скарги громадян і народних депутатів щодо побиття, катування та вимагання грошей в одному з прикарпатських ТЦК, а також після офіційних публікацій у медіа, до правоохоронних органів почала звертатися ще більша кількість осіб, які постраждали від дій групи військовослужбовців РТЦК на чолі з керівником."У ході досудового розслідування слідчі встановили два факти катування мобілізованих чоловіків", — поінформували в пресслужбі.Епізод №1За даними ДБР, працівники ТЦК застосували фізичну силу до чоловіка, який відмовився проходити флюорографію. Потерпілого вивели у коридор лікарні, де один із фігурантів утримував його, а інший бив по голові металевим жетоном, затиснутим у кулаці. "Після цього ще один військовослужбовець кілька разів ударив чоловіка в область печінки, намагаючись залякати його та змусити пройти обстеження. Надалі його привезли у приміщення ТЦК, де продовжували бити", — зазначили в пресслужбі.За результатами побиття у чоловіка діагностовано перелом ребра та інші тілесні ушкодження.Епізод №2В іншому епізоді троє фігурантів силоміць утримували чоловіка, а керівник ТЦК у цей час завдавав йому ударів. Водночас ті, хто тримав потерпілого, також били його руками та ногами. "Після чого зняли з нього одяг, залишили лежати на бетонній підлозі та надалі силоміць завели до кабінету рентгенографії. Під час побиття фігуранти також застосували сльозогінний балончик, двічі бризнувши потерпілому в обличчя", — заявили у правоохоронному відомстві.Через отримані травми чоловік переніс складну операцію з видалення одного з органів.Яке покарання "світить" фігурантамДії керівника ТЦК та трьох його підопічних кваліфіковано за ч. 3 ст. 127 КК України — "Катування, вчинене представником держави". Санкція статті передбачає до 12 років позбавлення волі."Суд узяв усіх під варту без права внесення застави", — додали в ДБР.Нагадаємо, на початку травня у Дніпрі помер чоловік після того, як його затримали працівники територіального центру комплектування та соціальної підтримки за порушення військового обліку. У військкоматі пояснили, що йому стало зле під час проходження військово-лікарської комісії..

У Європейському Союзі ще тривають обговорення щодо можливості продовження дії тимчасового захисту для українців ще на рік. На теперішній момент остаточного рішення немає.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на речника Єврокомісії Маркуса Ламмерта."Єдине, що я можу сказати, — це те, що обговорення тривають", — констатував він.Представник Єврокомісії уточнив, що "фактично розпочалися обговорення щодо можливості продовження тимчасового захисту з державами-членами в березні на Раді з питань юстиції та внутрішніх справ"."Ми вважаємо, що це необхідне обговорення. Йдеться про підтримку України та біженців з України. На цьому етапі немає рішення", — зауважив Ламмерт.Раніше стало відомо, що Єврокомісія обговорює з державами-членами Євросоюзу варіанти єдиного рішення щодо статусу українців, які проживають на території ЄС після березня 2027 року. При цьому не виключається як повне скасування тимчасового захисту, так і його продовження ще на рік.Введена в дію в березні 2022 року директива про тимчасовий захист надала мільйонам українців доступ до низки прав у ЄС, не перевантажуючи при цьому систему надання притулку.Спочатку її задумували як короткостроковий надзвичайний захід, але дію директиви доводилося неодноразово продовжувати. Зараз вона діє до 4 березня 2027 року.Нагадаємо, наприкінці березня цього року стало відомо, що в Норвегії змінили правила проживання для біженців з України. Йдеться про чоловіків віком від 18 до 60 років. Такі українці більше не отримують тимчасового колективного захисту..

Україна вдвічі прискорила будівництво антидронового захисту в прифронтових регіонах. Станом на середину травня 2026 року вже захищено понад 1170 кілометрів маршрутів.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Ворог активно застосовує FPV-дрони для атак на транспорт і логістичні маршрути біля лінії фронту. Саме тому Держспецтрансслужба за завданням Міноборони масштабує антидроновий захист у прифронтових регіонах", — зазначив він.За його словами, такі рішення забезпечують стійку логістику, швидке постачання ресурсів і безпечну евакуацію поранених навіть під вогневим впливом ворога.За останні місяці суттєво прискорили темпи та вдвічі збільшили швидкість будівництва антидронового захисту доріг. Порівняно з 2025 роком темпи зросли з чотирьох до 8,5 кілометра щодня."Лише за лютий-квітень облаштовано 430 кілометрів антидронового захисту та відновлено 106 кілометрів доріг. Загалом уже захищено понад 1 170 кілометрів логістичних маршрутів", — зауважив міністр.Він додав, що окремий напрям — відновлення доріг у прифронтових регіонах. Роботи тривають у п’яти областях. Уже відновлено понад 60 кілометрів доріг, зокрема, завершено три ділянки на Запорізькому та Харківському напрямках."У сучасній війні логістика визначає стійкість фронту. Захищена логістика — збережені життя", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, в січні очільник Міноборони заявляв, що надійна протиповітряна оборона — запорука безпеки для України та захисту її мешканців. Тож завдання українського військового командування полягає в тому, щоби створити власний антидроновий купол..