Останні новини

Вихід українських військ з укріплених позицій на сході стане "подарунком" для російського диктатора Володимира Путіна, який дозволить ворогу зберегти від 300 тисяч до мільйона солдатів. Відсутність України на Донбасі не гарантує припинення вогню, а навпаки — розв'яже руки Москві для подальшої експансії.Про це президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю Rai Italia, повідомляє офіційний Telegram-канал глави держави. Чому слова Росії не мають вагиЗеленський нагадав, що всі попередні запевнення російської сторони завершувалися лише збільшенням масштабів агресії. Саме тому Україна не може покладатися на прості слова Кремля у питаннях територіальної цілісності."Чомусь у світі дехто почав вважати правдою слова Путіна про те, що якщо України не буде на Донбасі, то буде закінчення війни. Попри всі слова, які раніше звучали від Росії, агресія тільки збільшилася, і ми просто не можемо довіряти російській стороні", — наголосив президент.Стратегія виграшу часу для РФЗеленський переконаний, що Путіну потрібен мирний перепочинок не для закінчення війни, а для відновлення розбитої армії. Окупантам критично бракує часу на підготовку нових ресурсів."Йому потрібен час підготуватись, укомплектувати бригади, додаткові дивізії тощо. Для цього потрібен час. От у це я вірю — що йому потрібен цей час. Але хто дає гарантію, що потім він не продовжить окупацію?" — зазначив український лідер.Значення укріплень на ДонбасіПрезидент наголосив, що нинішні позиції ЗСУ є потужним бар'єром, який стримує ворога. Відхід із цих територій означатиме втрату стратегічної переваги та збереження життів сотень тисяч російських загарбників. Ключові ризики відступу за словами президента:Путін зможе зберегти від 300 тисяч до мільйона своїх солдатів залежно від тривалості дій.Окупанти отримають можливість підготувати нові удари по вільних територіях України.Росія не змогла нічого зробити на полі бою через міцність українських укріплень, тому намагається витіснити ЗСУ політичним тиском.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що поки немає дати наступного раунду тристоронніх перемовин України, Сполучених Штатів та Росії. Проте наша держава готова сісти за стіл перемовин..

Запровадження євро як національної валюти України після вступу до Європейського Союзу буде тривалим і складним процесом, що потребуватиме значно більших зусиль, ніж саме набуття членства в союзі. Попри підтримку цієї ідеї, у Національному банку наголошують на необхідності збереження автономної монетарної політики на нинішньому етапі розвитку економіки.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Стратегія "відкладеної умови"Ніколайчук зазначив, що хоча перехід на євро є обов'язковою вимогою для всіх нових членів Євросоюзу, Україна має самостійно визначити момент своєї готовності. Наразі держава не планує форсувати цей процес."Я підтримую запровадження євро, бо це одна з умов вступу до Євросоюзу. Проте ця умова відкладена, країна має бути до цього готова. Готовність країни до запровадження євро вимагає набагато більше зусиль, ніж набуття членства в Європейському Союзі. Думаю, для України це точно не близький шлях", — пояснив посадовець.Плюси та мінуси запровадження євроЗа словами Ніколайчука, ключовим викликом при переході на євро стане неможливість регулювати економіку через власний друкарський станок. У НБУ визнають, що це суттєво обмежить інструменти впливу на фінансову ситуацію всередині країни."Так і є (щодо втрати суверенітету — прим. ред.), але водночас представники Національного банку матимуть змогу впливати на рішення Європейського центрального банку. Всюди є свої плюси та мінуси", — наголосив Ніколайчук.Досвід сусідів та ризики для гривніЯк зазначив представник Нацбанку, багато країн регіону, зокрема Болгарія, вже пройшли шлях жорсткої прив'язки курсу до євро, що позбавило їх переваг автономного фінансового управління. Через це Україна планує детально оцінювати кожен етап інтеграції."Країни, які перейшли до євро (останньою була Болгарія), мали жорстку прив'язку свого обмінного курсу до євро і не мали переваг від незалежної автономної монетарної політики. Ті країни, які мають таку перевагу, не поспішають впроваджувати євро. Для України це буде дуже і дуже тривалий шлях", — підсумував Ніколайчук.Нагадаємо, як раніше повідомлялось, Національний банк України має достатній запас міцності у вигляді золотовалютних резервів, які на початку 2026 року сягнули рекордних 60 мільярдів доларів, що гарантує стабільність курсу. Попри очікуване зниження обсягів зовнішнього фінансування у мирний час, регулятор запевняє: підстав для різкої девальвації гривні немає..

В Україні пропонують відв’язати зарплати вчителів від мінімальної заробітної плати, яка наразі використовується як розрахунковий показник у сфері освіти. Ініціатива належить Міністерству освіти і науки.Про це під час засідання комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій заявила заступниця міністра Дарія Марчак. Вона пояснила, що в країнах ЄС мінімальна зарплата встановлюється відносно середньої, а не використовується для розрахунку окремих видів оплати праці."Мінімальна заробітна плата — це гарант захисту від бідності. Якщо її використовувати як розрахунковий показник, вона втрачає свою основну функцію", — зазначила Марчак.МОН пропонує замість цього прив’язати зарплати вчителів до базової величини — нового фінансового показника, який визначатимуть у Держбюджеті і який слугуватиме для розрахунку оплати праці без шкоди для мінімальної зарплати як гарантії базового рівня доходу. Також розглядається прив’язка до прожиткового мінімуму.Заступниця міністра освіти Анастасія Софієнко підтвердила необхідність змін і підтримала ідею прив’язки зарплат до базової величини або прожиткового мінімуму, а не до "мінімалки".На 2026 рік у Держбюджеті закладено майже 60 мільйона гривень на підвищення зарплат педагогів. Зростання оплати відбуватиметься поетапно:з січня зарплата педагогів зросла на 30%,з вересня планується ще 20% підвищення.При цьому зберігаються доплати за роботу в несприятливих умовах праці, а зміни не скасовують надбавки за престижність. Такий підхід має зробити оплату праці вчителів більш справедливою, прозорою та незалежною від коливань мінімальної зарплати, одночасно зберігаючи її як соціальний гарантійний показник.Нагадаємо, торік у грудні в Україні стартувала програма "Гроші ходять за вчителем". Відтепер педагоги можуть зареєструватися на платформі "Вектор", обрати курси підвищення кваліфікації та оплатити їх з віртуального рахунку, відповідно до ухваленого урядом рішення.Додамо, з 2026 року зарплати українських педагогів зросли на 30%. Найближчим часом вчителі почнуть отримувати перші підвищені виплати..

Міністерство транспорту Російської Федерації висунуло чергову порцію звинувачень на адресу України, закидаючи їй атаку морськими дронами на танкер Arctic Metagaz у Середземному морі. Попри відсутність будь-яких доказів, російські посадовці намагаються використати інцидент із затопленням судна для виправдання посилення ракетних ударів по українській інфраструктурі.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Що відомо про долю Arctic MetagazАналітики нагадують, що інцидент стався 3 березня в акваторії Середземного моря. Судно під російським прапором, яке прямувало з Мурманська з 61 000 тонн зрідженого природного газу (ЗПГ) на борту, раптово загорілося. За даними Лівійської морської адміністрації, події розвивалися стрімко:4 березня на борту пролунали потужні вибухи.Пожежа набула масштабів, які не дозволили врятувати судно.Танкер повністю затонув приблизно за 240 кілометрів від лівійського узбережжя Сірта.Фантастичні версії КремляРосійське міністерство транспорту оприлюднило версію, яка не витримує критики міжнародних експертів. Без надання жодних фото чи відеодоказів, чиновники звинуватили Україну в проведенні надскладної операції за тисячі кілометрів від власних кордонів."Україна здійснила запуск безпілотних надводних апаратів безпосередньо з узбережжя Лівії для удару по нашому танкеру поблизу територіальних вод Мальти. Це відкритий акт тероризму та спроба ескалації", — заявили представники російського відомства.Справжні причини істеріїВарто зазначити, що Arctic Metagaz перебував у "чорних списках" США та Великої Британії. Російські офіційні особи часто вдаються до подібних звинувачень, щоб виправдати власні агресивні дії та зірвати мирні ініціативи. Цього разу Москва пішла далі, погрожуючи радикальними заходами у відповідь. Російські чиновники прямо заявили: "Росія залишає за собою право відповісти на цю атаку, зокрема через перекриття всіх судноплавних шляхів до України, щоб зупинити поширення конфлікту на Близький Схід".Експерти зазначають, що такі заяви є частиною стратегії Кремля з відвернення провини за застопорені мирні переговори та створення приводу для нових атак по цивільних об'єктах в Україні.Нагадаємо, за даними радника міністра оборони України Сергія Стерненка, російський танкер Arctic Metagaz має серйозну пробоїну в районі машинного відділення та не підлягає відновленню..

Український чемпіон Олександр Усик може втратити один зі своїх ключових поясів через тривалу відсутність обов'язкових захистів у надважкій вазі. Промоутери російського боксера Мурата Гассієва відкрито вимагають від WBA позбавити українця статусу "суперчемпіона", аби звільнити шлях для свого підопічного, аргументуючи це необхідністю "максимізувати заробітки" лідера дивізіону.Таку заяву зробив співпромоутер Гассієва Ал Сієста, якого цитує Sky Sports.Критика активності УсикаСієста наголошує, що нинішня ситуація з титулом WBA нагадує події, коли Олександр Усик втратив пояс за версією WBO через відмову від бою з Фабіо Вордлі. За словами промоутера, це рішення дозволило дивізіону розвиватися та подарувало вболівальникам нові яскраві поєдинки."Це схоже на ситуацію з WBO, яка позбавила Усика титулу, коли той вирішив не зустрічатися з Фабіо Вордлі. Це дозволило дивізіону розвиватися, і тепер ми бачимо чудовий бій з Вордлі та Дюбуа у травні — дивовижний бій, за яким ми будемо дуже уважно стежити", — наголосив Сієста.Статус "суперчемпіона"Команда Гассієва незадоволена тим, що українець не проводив обов’язкового захисту титулу WBA з серпня 2023 року. Промоутер вважає, що Усик зараз більше зосереджений на комерційних поєдинках, ніж на професійному зростанні федерації."Наразі ми очікуємо на повідомлення від наших друзів у WBA щодо статусу Усика як "суперчемпіона". Видається, що зараз він прагне максимізувати свої заробітки та проводити такі бої проти кікбоксерів тощо. Все, про що ми просимо, це щоб це не затримувало активність у надважкій вазі", — заявив промоутер.План "Б" для Усика та амбіції ГассієваЯкщо Усик обере іншого суперника для свого наступного бою, Сієста пропонує радикальне рішення — позбавити українця пояса або надати йому спеціальний статус. Це дозволить Гассієву отримати звання "суперчемпіона" та вийти на бої проти топових британських суперваговиків."Якщо пояс WBA не стоїть на кону в бою Усика проти Верховена, то має логічний сенс позбавити його титулу або зробити його чемпіоном у відпустці. Це дозволило б Мурату піднятися до статусу "суперчемпіона", — резюмував Ал Сієста.Олександр Усик і Мурат Гассієв зустрілися в історичному фіналі Всесвітньої боксерської суперсерії (WBSS) у липні 2018 року в Москві. На кону стояв титул абсолютного чемпіона світу в першій важкій вазі. Олександр Усик домінував протягом усіх 12 раундів, продемонструвавши феноменальну швидкість та техніку, що не дозволило Гассієву реалізувати його перевагу в силі удару. Українець переміг одноголосним рішенням суддів, ставши першим в історії володарем кубка Мухаммеда Алі та об'єднавши всі чотири основні пояси.Нагадаємо, промоутер Френк Воррен розкрив мотивацію українського чемпіона Олександра Усика щодо проведення поєдинків нетрадиційного формату, зокрема потенційної зустрічі з кікбоксером Ріко Верховеном. За словами функціонера, на нинішньому етапі кар'єри українець зосереджений на фінансовій вигоді та гучних викликах, які приносять максимальний дохід.Читайте також: Як кікбоксеру Верховену дозволили битися за пояс Усика.

Кабінет Міністрів України затвердив механізм визначення територій ризикованого землеробства, що дозволить надати цільову фінансову підтримку фермерам, які працюють у складних кліматичних або прифронтових умовах. Нова ініціатива спрямована на збереження потенціалу агросектору та допомогу виробникам, чиї угіддя постраждали від бойових дій або критичної нестачі вологи.Про це у Telegram-каналі повідомляє прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.Ризики для аграріївЯк зазначила посадовиця, уряд офіційно запроваджує механізм, який розділяє зони ризикованого землеробства за двома основними напрямками. Це дозволить максимально точно розподілити державні кошти між тими, хто їх найбільше потребує. Критерії визначення таких зон:кліматичні умови — критично низький рівень продуктивної вологи в ґрунті, що має бути офіційно підтверджено результатами лабораторних досліджень;наслідки бойових дій — розташування ділянок біля кордону з РФ, ліній зіткнення або наявність забруднення вибухонебезпечними предметами.Як подати заявку на допомогуСвириденко наголосила, що для отримання статусу та подальших виплат агровиробники мають виконати кілька обов'язкових умов. Головним інструментом взаємодії з державою залишається електронний кабінет. Порядок дій для фермерів:бути зареєстрованим у Державному аграрному реєстрі (ДАР).подати електронну заявку через ДАР у термін до 1 липня.додати висновок лабораторії, якщо причиною звернення є посуха.Процедура для прифронтових областей"Для територій, які зазнали впливу бойових дій, визначення здійснюється автоматично на основі даних держреєстрів, без надання додаткових довідок", — зазначила Свириденко.Вона додала, що визначення статусу для таких земель відбуватиметься на основі даних із державних реєстрів. Формування переліків покладено на обласні військові адміністрації, а остаточне затвердження Міністерство економіки має провести до 31 серпня.Нагадаємо, 12 лютого заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький заявив, що різкого зростання цін на продукти борщового набору навесні 2026 року порівняно з минулим роком не очікується. Можливе лише традиційне сезонне подорожчання через витрати на зберігання..

Національний банк України має достатній запас міцності у вигляді золотовалютних резервів, які на початку 2026 року сягнули рекордних 60 мільярдів доларів, що гарантує стабільність курсу. Попри очікуване зниження обсягів зовнішнього фінансування у мирний час, регулятор запевняє: підстав для різкої девальвації гривні немає.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Резерви як гарант стабільностіНіколайчук наголосив, що фінансовий стан країни значно міцніший, ніж напередодні повномасштабного вторгнення. наразі НБУ володіє потужним інструментом для стримування коливань."Ми не бачимо підстав для того, щоб курс "вилітав у космос". У нас є непогана "подушка безпеки" — наші міжнародні валютні резерви, які на початку 2026 року сягали майже 60 мільярдів доларів. Це удвічі більше, ніж ми мали на початку 2022 року", — зазначив посадовець.Фінансування для "мирного сценарію"За словами Ніколайчука, обговорення 100 мільярдів євро допомоги від ЄС на період 2028-2034 років викликало питання щодо достатності цих коштів, адже на рік виходить менше ніж 15 мільярдів. Проте у Нацбанку пояснюють: потреби держави зміняться."100 мільярдів євро — це сума для сценарію з мирною економікою. Будуть зменшуватися і наші потреби в купівлі обладнання, фінансуванні ЗСУ, виплаті зарплат", — зазначив Ніколайчук.Інфляційні цілі та досвід управлінняПопри складні умови війни, регулятор ставить перед собою амбітні завдання. Накопичений досвід макроекономічного управління дає впевненість у досягненні стабільних показників."Я впевнений, що ми зможемо виконати своє завдання з досягнення п'ятивідсоткової інфляційної цілі", — резюмував перший заступник голови НБУ.Нагадаємо, у Національному банку прогнозують трансформацію української економіки в прикордонну частину ринку Євросоюзу із потужним розвитком сектору "мілтек" після завершення бойових дій. Ключовими викликами для держави стануть реінтеграція ветеранів у цивільне життя та збереження високих видатків на оборону через постійну загрозу з боку агресивного сусіда..

Координаційний штаб з питань полонених засудив передачу Росією двох українських громадян угорській стороні, назвавши цей акт грубим порушенням Міжнародного гуманітарного права. Таку передачу розцінюють як провокацію РФ, спрямовану на підрив Женевських конвенцій і міжнародного права, а також на загострення відносин між Україною та Угорщиною в умовах гібридної агресії.Про це установа повідомила в Telegram.У штабі наголосили, що будь-яка підтримка воєнних злочинів Москви та використання українських військовополонених як "розмінної монети" може розглядатися міжнародними судами як сприяння неспровокованій агресії проти України. Українська сторона закликає всіх причетних утриматися від протиправних дій і забезпечити безпеку полонених."Ми закликаємо усіх причетних до цієї провокації відмовитися від протиправних намірів та не робити українських військовослужбовців, які потрапили в російський полон внаслідок агресії РФ, розмінною монетою", — додалт у відомстві.Окремо вимагають надати повну інформацію про стан здоров’я переданих громадян України та дозволити уповноваженим представникам України відвідати їх. Координаційний штаб продовжує роботу над поверненням усіх українців та осіб із подвійним громадянством з російської неволі.Варто зазначити, 4 березня стало відомо, що Володимир Путін погодився відпустити двох громадян Угорщини, які служили в ЗСУ. Про це він заявив під час зустрічі з угорським міністром закордонних справ Петером Сійярто у Москві.За словами російського диктатора, питання полонених підіймав угорський прем'єр Віктор Орбан під час телефонної розмови. Путін повідомив, що особисто ухвалив рішення звільнити двох військових, і вони можуть повернутися до Будапешта на тому ж літаку, на якому прибув глава МЗС Угорщини.Нагадаємо, десять країн Північної Європи погодилися створити спільні коридори для масової евакуації цивільного населення у разі масштабної агресії з боку Росії. Планування засноване на досвіді України під час чотирьох років повномасштабного вторгнення..

У четвер, 5 березня, президент України Володимир Зеленський підтвердив наявність російських комплектуючих у безпілотниках, якими Іран атакує об’єкти на Близькому Сході. За його словами, попри значні втрати у війні проти України, Кремль продовжує постачати іранському режиму електроніку та системи протиповітряної оборони.Про це глава держави заявив в інтерв'ю Rai Italia, повідомляє офіційний Telegram-канал президента.Дефіцит сил РФ для нових союзівЗеленський зазначив, що на сьогодні Росія не може проявляти себе як повноцінний союзник Ірану у військовому плані. головною причиною є тотальне залучення російського ресурсу до агресії проти України."Я думаю, в них просто не вистачає сил для цього. Всі сили – вони або знаходяться в землі України, або залучені у війні проти України", — наголосив Зеленський.Компоненти РФ в іранських "шахедах"Український лідер переконаний: попри дефіцит живої сили, військово-технічна співпраця між країнами не припиняється. Київ фіксує російський слід у зброї, яку Тегеран застосовує у своєму регіоні. За словами Зеленського:росіяни передають іранському режиму зброю та критичну електроніку;компоненти російського виробництва знаходять в уламках "шахедів", що б’ють по Близькому Сходу;Київ очікує підтвердження цих фактів від розвідок країн-партнерів.Постачання систем ППООкрему загрозу, за даними президента, становить передача Тегерану засобів протиповітряної оборони. Зеленський зауважив, що цей вид озброєння залишається одним із небагатьох, який Росія все ще може надавати в значних обсягах."Що ще може Росія давати Ірану? Системи ППО можуть давати. В них їх достатньо багато", — зазначив глава держави.Нагадаємо, 4 березня президент Володимир Зеленський провів нараду щодо ситуації на Близькому Сході та в регіоні Затоки, у ході якої було розглянуто виклики для України, для партнерів, а також можливості щодо допомоги..

У Національному банку прогнозують трансформацію української економіки в прикордонну частину ринку Євросоюзу із потужним розвитком сектору "мілтек" після завершення бойових дій. Ключовими викликами для держави стануть реінтеграція ветеранів у цивільне життя та збереження високих видатків на оборону через постійну загрозу з боку агресивного сусіда.Про це повідомив перший заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук, пише "Економічна правда".Фокус зміщується на відновленняНіколайчук наголосив, що припинення активних боїв не означатиме фінансового вакууму для України. За його словами, міжнародна підтримка трансформується: вона буде спрямована не на ППО чи снаряди, а на реанімацію господарського сектору."Ми не очікуємо суттєвого скорочення обсягів міжнародної допомоги. На нашу думку, вона буде фокусуватися не стільки на підтримці ЗСУ в умовах активної фази війни, скільки на питаннях відновлення економіки України", — пояснив топменеджер НБУ.За його словами, наразі Україна вже має підтверджені гарантії на:90 мільярдів євро за програмою Ukraine Support Loan;100 мільярдів євро у межах семирічного бюджету Єврокомісії на 2028-2034 роки;чинні програми співпраці з МВФ, Світовим банком та ЄБРР.Економіка як східний форпост ЄСНіколайчук зазначив, що стратегія Нацбанку передбачає, що Україна стане невіднятною частиною економічного простору ЄС, виконуючи роль прикордонного щита. Це відкриває великі перспективи для галузей високих технологій."Україна стане прикордонною частиною економіки ЄС зі своєю специфікою та фокусом на підтримці обороноздатності на східних кордонах. Це даватиме додатковий поштовх таким галузям, як мілтек, які теж будуть глибше інтегруватися з євросоюзівськими ланцюгами створення доданої вартості", — наголосив Ніколайчук.Людський капітал та мілітаризаціяЗа словами представника Нацбанку, одним із найскладніших завдань після війни стане повернення мільйонів біженців та адаптація колишніх військових. Держава повинна переорієнтувати ринок праці так, щоб уникнути спалаху безробіття та втрати фахівців."Є певний виклик у тому, щоб реінтегрувати ветеранів, які будуть повертатися до цивільного життя, щоб не отримати високий рівень безробіття. Це стосується не тільки людського капіталу, а й структури економіки, яка буде переорієнтовуватися на цивільні рейки", — зазначив заступник голови НБУ.Водночас він додав, що повної демілітаризації не буде: наявність небезпечного сусіда вимагатиме збереження значної чисельності війська та стабільно високих витрат на безпеку в майбутньому.Нагадаємо, раніше у Нацбанку повідомили, що споживча інфляція в Україні почала сповільнюватися ще наприкінці минулого року. Така позитивна динаміка досі зберігається, проте темпи зростання цін перевищують прогнози..

У ніч на 4 березня Сили оборони України провели масштабну операцію з ліквідації наступального потенціалу ворога, уразивши ключові логістичні вузли та склади боєприпасів на окупованому Донбасі та в Криму. Високоточні удари дозволили знищити не лише запаси снарядів, а й наземні ретранслятори, що забезпечували роботу ударних безпілотників типу "Герань".Про це у Telegram-каналі повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.Удари по логістиці на ДонеччиніЯк зазначили військові, у межах операції зі зниження бойового потенціалу російського агресора підрозділи ЗСУ атакували об'єкти в глибокому тилу ворога. зокрема:поблизу Нижньої Кринки було уражено великий склад зберігання боєприпасів;неподалік Чистякового на тимчасово окупованій частині Донецької області знищено базу матеріально-технічних засобів.У Генштабі наголосили, що ці об'єкти відігравали ключову роль у забезпеченні угруповань противника, що намагаються просуватися на східному фронті.Ліквідація пунктів управління БпЛА в КримуВажливим успіхом нічної атаки стало ураження наземного ретранслятора пункту управління ударними БпЛА типу "Герань/Гербера". Об'єкт знаходився в районі селища Чорноморське в тимчасово окупованому Криму. Знищення цієї апаратури суттєво ускладнить ворогу координацію повітряних атак на мирні українські міста, оскільки ретранслятори є критичною ланкою в ланцюжку керування далекобійними дронами-камікадзе.Утилізація живої силиОкрім логістичних цілей, українські військові відпрацювали по районах зосередження особового складу ворога. вогневе ураження було зафіксоване в околицях Березвого на Дніпропетровщині, а також біля Покровська Донецької області. Наразі масштаби збитків та точна кількість ліквідованих окупантів уточнюються розвідкою. Сили оборони наголошують, що продовжать системно послаблювати наступальні можливості загарбників.Раніше стало відомо, що Сили оборони України завдали ударів по ворожих цілях на тимчасово окупованих територіях. Уражено низку важливих об'єктів. За даними військових, на тимчасово окупованій Луганщині було атаковано радіолокаційну станцію зі складу ЗРК С-300.Зауважимо, за даними Міністерства оборони України, упродовж січня та лютого 2026 року ЗСУ завдали понад 40 ударів по території Росії. Зокрема, уражено 13 НПЗ, нафтобаз та інших обʼєктів нафтогазового комплексу Росії.Нагадаємо, упродовж 28 лютого та 1 березня українські військові уразили радіолокаційні станції зенітного ракетного комплексу С-300, логістичні об’єкти та райони зосередження живої сили противника. Також 2 березня підрозділи Сил оборони України завдали потужних ударів по армії країни-агресорки, уразивши центр дальнього космічного зв’язку, низку об’єктів протиповітряної оборони та живу силу противника..

У Миколаївській області через зимові морози зазнали пошкоджень плодові насадження. Найбільше постраждали абрикоси і груші.Про це повідомляє EastFruit із посиланням на Миколаївський обласний центр з гідрометеорології. Зазначається, що у лютому озимі перебували у стані зимового спокою, загибелі рослин не зафіксовано. Водночас після зниження температури до -15°C вже відбулися певні пошкодження, а саме:43% листкових бруньок абрикоса;14% листкових бруньок груші.Натомість у вишні, сливи та яблуні ушкоджень не виявлено. Для груші ризики наразі оцінюються як помірні, адже пошкодження 14% бруньок, за відсутності подальших морозів навесні, не призведе до істотного скорочення врожаю.А от щодо врожаю абрикосів у фахівців є певні побоювання. Подальший розвиток ситуації залежатиме від погодних умов у березні–квітні."Для виробників півдня України це ще один сигнал про зростання кліматичних ризиків у садівництві. Навіть відносно нетривалі морози на рівні -15°C здатні створювати економічні наслідки для окремих культур, особливо ранніх кісточкових", — наголосив комерційний директор компанії "Фростлі", яка спеціалізується на рішеннях захисту садів від заморозків, Денис Москальов.Нагадаємо, український ринок яблук демонструє помітне зростання роздрібних цін на початку березня 2026 року. В українських супермаркетах сортові яблука Golden Delicious і Red Chief  продають приблизно по 70 гривень за кілограм (близько 1,4 євро за кілограм).Раніше повідомлялося, що завдяки грантовим програмам в Україні розширюються площі яблуневих садів. Тільки за останні три роки завдяки грантам висаджено 1 800 гектарів яблуневих садів. Переважно це центральні та західні регіони..

Десять країн Північної Європи офіційно домовилися про створення спільних коридорів для евакуації цивільного населення у разі масштабної військової агресії з боку Росії. Враховуючи досвід чотирьох років повномасштабного вторгнення в Україну, союзники розробляють єдину систему прикордонного контролю та логістики для порятунку мільйонів людей.Про це повідомляє Reuters із посиланням на заяву міністерства оборони Швеції.Хто готується до оборониЗгідно з офіційним повідомленням зі Стокгольма, до нової ініціативи приєдналися країни, що безпосередньо відчувають загрозу від російської мілітаризації. План дій спільно готуватимуть:Німеччина та Польща;Швеція, Фінляндія, Норвегія, Ісландія та Данія;Естонія, Латвія та Литва.Метою угоди є покращення захисту населення в разі серйозних криз або, у найгіршому випадку, війни.Уроки України як основа стратегіїШведське оборонне відомство наголосило: досвід Києва довів, що вчасне та організоване переміщення населення дозволяє армії ефективно боронити країну, не наражаючи цивільних на небезпеку. Протягом чотирьох років з України виїхали мільйони людей, і Європа прагне автоматизувати цей процес для власних потреб. Майбутній план міститиме:координацію транспортних потоків та створення спеціальних коридорів;спрощення транскордонного контролю під час евакуації;єдину систему приймання, реєстрації та захисту вразливих груп населення.Підготовка на тлі експансії РФПопри заяви Кремля про відсутність планів нападу на країни НАТО, північноєвропейські держави останніми роками різко посилили оборонне планування. Зокрема, країни Балтії вже мають між собою аналогічні домовленості на випадок нарощування російських військ, а Фінляндія у 2024 році підписала подібну угоду зі Швецією."Ми маємо бути готові до того, що сотні тисяч людей можуть бути змушені покинути свої домівки через атаку або загрозу нападу", — зазначають у відомствах країн-учасниць.Раніше міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс заявив, що Російська Федерація вже до 2030 року хоче бути готовою до масштабного зіткнення з Північноатлантичним альянсом. Москва активно переходить на "воєнні рейки".Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський в інтерв'ю Sky News заявив, що темпи країн НАТО з нарощення оборонних витрат є надто повільними. Росія має більше можливостей за наступні роки вибудувати спроможності для атаки.Також видання Bloomberg повідомляло, що Росія може планувати напад на європейські країни, які входять до НАТО. Зазначається, що наразі РФ активно нарощує виробництво артилерійських снарядів, дронів і ракет. Обсяги виробництва скоро перевищать попит, навіть з урахуванням українського фронту. За оцінками аналітиків, втрати світового ВВП можуть скласти до 1,5 трильйона доларів у разі повномасштабної війни Росії проти Європи.Нещодавно президент Володимир Зеленський заявив, що країна-агресорка Росія планує нові військові операції на території Північноатлантичного альянсу. Це підтверджують дані української розвідки..

Ціни на пальне зростають не лише в Україні, а й по всій Європі — причому подекуди навіть швидше. Про це повідомив директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн, опублікувавши дані про зміну вартості бензину та дизельного пального в різних країнах за останній тиждень.За його словами, у низці європейських держав дизель подорожчав значно більше, ніж в Україні. Зокрема, у Німеччині ціна зросла приблизно на 9,54 грн за літр, у Великій Британії — на 8,53 грн, а в Польщі — на 7,42 грн. У США, своєю чергою, ціни на паливо підвищилися на 8%. Для порівняння, в Україні за цей же період дизельне пальне подорожчало на близько 5,57 грн за літр."Що ж це робиться? Куди дивляться європейські АМК!" —  іронічно прокоментував ситуацію експерт.Сергій Куюн також нагадав, що країни Європи мають стратегічні запаси пального приблизно на 90 днів. В Україні ж створювати великі резерви значно складніше, адже будь-які великі резервуари з пальним можуть стати потенційною мішенню для російських атак.Попри те, що Україна імпортує пальне саме з європейського ринку, темпи зростання цін у нас наразі залишаються у півтора-два рази нижчими, ніж у деяких країнах ЄС. Експерт додав, що й надалі інформуватиме про зміну цін на пальне в інших країнах.Нагадаємо, 4 березня уряд закликав представників паливного ринку не спекулювати на новинах про можливу ескалацію війни в Ірані та не підвищувати необґрунтовано ціни на пальне.Додамо, в Україні планують створити стратегічний резерв нафти та нафтопродуктів, щоб підвищити енергетичну безпеку держави та зменшити ризики перебоїв із пальним. Відповідний законопроєкт уже підтримала Верховна Рада..

Під час масштабної загальнонаціональної операції польських правоохоронців було затримано 147 іноземців, серед яких абсолютну більшість — 91 особу — складають громадяни України. Щодо багатьох наших земляків уже розпочато процедури примусового повернення на батьківщину через порушення правил перебування або загрозу безпеці держави.Про результати операції повідомило польське видання Polskie Radio, посилаючись на міністра внутрішніх справ Польщі Марціна Кервінського.Деталі операції та залучені силиЯк зазначає видання, у масштабних заходах, що тривали 2–3 березня, взяли участь спеціалізовані підрозділи: Центральне кіберзлочинне бюро, Центральне бюро розслідувань поліції та понад 700 офіцерів Прикордонної служби з усіх регіонів.Це була перша подібна операція у 2026 році, яка охопила всю територію країни. Загалом офіцери затримали 1 944 особи, які розшукувалися на підставі ордерів на арешт або судових наказів.Затримання іноземців та український слідПід час перевірок було виявлено 147 іноземців, яких шукала польська влада. Серед них найбільшу групу склали:громадяни України — 91 особа;громадяни Грузії — 14 осіб;громадяни Білорусі — вісім осіб.Окрім цього, правоохоронці затримали семеро осіб за європейськими ордерами на арешт та "червоними повідомленнями" Інтерполу. Зокрема, було схоплено громадянина Бразилії, розшукуваного за розбій, та білоруску, яку звинувачують у створенні банківських рахунків на підставі фальшивих документів для онлайн-шахрайства.Депортації та загроза держбезпеціЯк зазначає джерело, служби провели майже 1 800 перевірок легальності перебування іноземних громадян. У результаті:розпочато 110 проваджень щодо обов’язкового виїзду з країни через нелегальне проживання;у понад 20 випадках ініційовано процедуру повернення на підставі того, що особи становили загрозу державній безпеці;подано 112 запитів до Прикордонної служби щодо видачі рішень про виселення.Нагадаємо, за даними BBC, українці у Сполучених Штатах Америки все частіше повідомляють про затримання міграційною службою. Під арешти потрапляють навіть особи, які отримали офіційні документи в межах програми Uniting for Ukraine..