Останні новини

У вівторок, 16 грудня, Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект про законодавче закріплення загальнонаціональної хвилини мовчання.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами, цю ініціативу підтримали 314 політиків."Рада проголосувала (за основу тільки) №14144 — встановлення на законодавчому рівні загальнонаціональну хвилину мовчання як щоденний комеморативний захід", — йдеться у повідомленні. Документ передбачає, що:загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, проводиться щоденно о 09:00;органи державної влади та місцевого самоврядування мають забезпечити інформування про початок і звершення загальнонаціональної хвилини мовчання;оголошення загальнонаціональної хвилини мовчання здійснюється через медіа (засоби масової інформації) незалежно від форми власності, системи оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту.До того ж у Раді пропонують, щоб о 9:00 зупинявся рух транспорту та припинялася робота в установах та організаціях.У парламенті вважають, що ухвалення законопроекту на загальнодержавному рівні дозволить належно вшановувати пам’ять загиблих військових і цивільних, сприятиме формуванню культури пам’яті, вихованню поваги до героїв та усвідомленню відповідальності живих перед тими, хто віддав життя.Нагадаємо, раніше керівник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомляв, що у столиці щодня Хрещатик перекриватимуть о 09:00. Обмеження руху транспорту будуть на час загальнонаціональної хвилини мовчання..

Лідери країн-учасниць "Коаліції рішучих" заявили про готовність розмістити в Україні сили підтримки. Вони виступатимуть елементом гарантій безпеки після завершення війни. Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква в ефірі національного телемарафону. Він відзначив, що лідери країн ЄС вже напрацювали певний формат взаємодії з українською стороною."Не розкриваючи подробиць, скажу, що так: європейські лідери, які беруть участь у форматі "Коаліції рішучих", а там є формат так званої Мультифункційної групи Україна, — це, власне, те, про що ми говоримо: розміщення сил підтримки", — заявив він.За словами заступника керівника ОП, європейська сторона вже визначилася з конкретними підходами у цьому питанні. Також, як зазначив Жовква, американська сторона зі свого боку говорила про гарантії безпеки, і ці питання детально обговорювалися під час відповідних зустрічей. Робота над ними триває."Ми чітко розуміємо, хто з європейських країн і в яких форматах може допомагати Україні зберігати мир. Адже такий формат працюватиме після того, як буде досягнуте перемир’я на території України, і в майбутньому потрібно не допустити повторення російської агресії", — підкреслив Жовква.Нагадаємо, 16 грудня прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що "Коаліція охочих" підготувала плани щодо можливого розміщення військ на території України. Вони передбачають охоплюють операції у повітрі, на морі та на землі..

На сьогодні одним із ключових міфів, який заважає досягти миру між Києвом та Москвою, є вигадка про те, що буцімто історії України не існує. Також не мало важливу роль у цьому грає й авторитарний режим у РФ.Про це повідомив історик і педагог, співавтор підручників з історії України та автор YouTube-каналу Vox Veritatis (Голос правди) Віталій Дрібниця в інтерв'ю TrueUA."Якщо дійсно говорити про міфи, які треба зламати, то це міф про відсутність історії України. Скоро вийде відео на моєму каналі, й там людина каже, що має прекрасну освіту, і їй ніде не казали про історію України, отже історії України не існує. Тобто, по-перше: міф про те, що існує тільки Росія, що не існує ніяких історій у сусідів Російської Федерації", — наголосив він.Також, за словами фахівця, на Росії існує міф про території сучасної України з Кримом. Зокрема, у своїх підручниках з історії росіяни розповідають, що "Крим, північне Причорномор'я", а історія України буцімто є невіддільною частиною історії Росії."В історію Росії включена історія Прибалтики, але чомусь не включена історія, наприклад, Фінляндії, хоча, Російська імперія володіла цією територією, або історія Польщі. А от історія України є невід'ємною частиною історії Росії, як і історія Прибалтики. Тобто тут чітко видно той фокус, через який історики дивляться на минуле, і цей фокус надає їм політична влада та показує, що це російські території. Як наслідок, російське населення дивиться на українців і стверджує, що нас немає, бо їх не вчили в школах про нас нічому", — наголосив історик.Він відзначив, що не малу роль у такому сприйнятті росіянами своєї історії грає авторитарний режим, який панує у РФ. Відтак, аби Київ та Москва могли мирно співіснувати потрібно кардинальні зміни у російській системі."Щоб ми мали шанс на мир, треба зруйнувати авторитарний режим в Росії — як мінімум. Тут йдеться навіть не про міфи, а про жорстоко централізовану сьогоденну систему влади у Російській Федерації. Треба зруйнувати державу як таку, щоби вона або перетворилася на реальну федерацію, бо вона тільки за Конституцією федерація, або якась частина території Росії має бути втрачена. Без таких глобальних змін не буде шансу на мир, але може бути шанс на якесь перемир'я, протягом якого росіяни будуть готуватися до чергового наступу", — додав Віталій Дрібниця.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що представники американської делегації під час перемовин у Німеччині озвучили Україні російські вимоги для завершення війни. При цьому жорстких вимог під час розмови в Берліні ніхто не висував..

Підготовка до атаки на російську субмарину проекту 636 "Варшавянка" в порту Новоросійська була складною та багаторівневою.Про це в ефірі телемарафону заявив речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук."В цій операції є багато шарів, починаючи від розробки самого засобу ураження і закінчуючи плануванням, з виключенням витоків інформації. Провести такий захід — це комплексна і доволі складна справа", — наголосив речник.За його словами, операція з ураження ворожої субмарини була складною, тому що база в Новоросійську захищена, і останнім часом держава-агресор в Чорному морі не тримає свої кораблі та човни саме через небезпеку їх ураження. Плетенчук зауважив, що росіяни вимушені перебувати у порту Новоросійська. "У разі якоїсь небезпеки змінювати місце стоянки. Тобто переставляти кораблі або виходити з бази для того, щоб не отримати ураження. А тут, як ви бачите, ніякої небезпеки вони не відчували", — зазначив він.Речник додав, що підводний човен "Ростов-на-Дону" Україна уразила ще торік. І це був перший підводний човен, який будь-яка країна в бою втратила після Другої світової війни. За його словами, "Варшав'янка" — це вже другий човен. Тобто окупанти встановили антирекорд. "Ну і відповідно залишається ще два таких підводні човни і один підводний човен, який не є носієм крилатих ракет. Загалом їх було в Чорному морі у росіян колись шість одиниць", — зауважив Плетенчук.Що відомо про субмарину проекту 636 "Варшав'янка"Це дизельно-електричний багатоцільовий підводний човен з акцентом на малошумність і приховане пересування. Модифікація 636.3 отримала поліпшену гідроакустичну "оболонку". На озброєнні підводний човен має шість торпедних апаратів калібру 533 мм і боєкомплект торпед/поміщених через апарати крилатих ракет. Субмарина здатна нести і запускати крилаті ракети "Калібр" (зазвичай до чотирьох на борту, пуски — через торпедні апарати). Екіпаж судна складає 52 особи, а автономність плавання сягає 45 днів. Підводні човни цього класу передбачалося будувати у великих кількостях на експорт у країни Варшавського договору, тому проект і має таку назву. Експортна вартість субмарини оцінена у 300 мільйонів доларів.Нагадаємо, напередодні Служба безпеки України провела чергову унікальну спецоперацію та вдарила по підводному човну росіян в порту Новоросійська. Це відбулося вперше в історії. Підводні дрони Sub Sea Baby підірвали російський підводний човен класу 636.3 "Варшав'янка" (за класифікацією НАТО — Kilo)..

У Кремлі відкинули ідею різдвяного перемир’я між Україною та Росією, яку раніше запропонував канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Як повідомив прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, Москва не зацікавлена у тимчасовому припиненні вогню.За словами Пєскова, подальший розвиток подій залежатиме від того, чи вийдуть Росія та Україна на певну угоду. При цьому він послався на позицію президента США Дональда Трампа, який раніше заявляв про необхідність досягнення домовленостей між сторонами.Речник Кремля також наголосив, що, за його словами, позиція Росії нібито є "відомою, послідовною, прозорою та зрозумілою" як для США, так і для України."Ми хочемо миру, ми не хочемо перемир'я, щоб дати перепочинок Україні та підготуватися до продовження війни", — заявив Пєсков.Він додав, що у Кремлі, нібито прагнуть "досягти своїх цілей і зупинити війну", водночас не згадавши, що саме Росія розв’язала повномасштабну агресію проти України.Нагадаємо, Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував Росії влаштувати перемир’я на Різдво. Німецький канцлер висловив сподівання, що російська влада може виявити "залишки людяності" та припинити обстріли хоча би на декілька днів під час Різдва.Президент України Володимир Зеленський підтримав таку ініціативу. За його словами, наша держава буде підтримувати ідею будь-якого припинення вогню. Однак багато залежить і від позиції країни-агресорки..

Російська Федерація може здійснити значну пряму атаку на Велику Британію. На сьогодні більше британських громадян повинні бути готові до боротьби.Про це заявив головнокомандувач військово-повітряних сил Річард Найтон, пише The Times.Попри те, що ймовірність такої атаки є невеликою, це "не означає, що вона дорівнює нулю". Найтон додав, що арсенал Росії є "приводом для побоювань", а загроза, яку становить президент Росії Владімір Путін, зростає. Так, 15 грудня у ході лекції в Королівському Об'єднаному інституті оборонних досліджень (RUSI) він заявив, що Лондон натрапив на таку ж загрозу, як і Німеччина, яка знову запроваджує певну форму національної служби."Сини та дочки, колеги, ветерани. Всі вони матимуть свою роль. Будувати, служити і, якщо буде потрібно, воювати. І все більше сімей дізнаватимуться, що означає жертва заради нашої країни. Ось чому так важливо пояснювати зміну загрози та необхідність випереджати її", — наголосив Найтон.Він додав, що аналітики Міністерства оборони вважають, що існує лише незначна ймовірність прямої масштабної атаки або вторгнення Росії до Великої Британії. Своєю чергою, найбільший у світі краудсорсинговий сайт прогнозування Metaculus припускає, що ймовірність прямого конфлікту між Росією та будь-якою країною-членом НАТО до 2027 року становить 16%."Ми не повинні мати ілюзій щодо того, що Росія має величезну, все більш технічно досконалу і, на цей час, дуже досвідчену в боях армію. Росія також розробляє нові дестабілізаційні системи озброєння, такі як торпеди з ядерною боєголовкою та крилаті ракети з ядерним двигуном, розміщуючи ядерну зброю в космосі. Ми маємо підготуватися до захисту від цілого ряду реальних, фізичних загроз, що стають дедалі більш досконалими", — стверджує військовий.Також Найтон заявив, що на сьогодні існує історична можливість для побудови національної стійкості. За його словами, вся Британія повинна активізуватися. Окрім цього, він запропонував уряду країни залучити громадськість, випустивши брошури, які підготують британське населення до війни, подібні до нещодавно виданої у Швеції брошури "Якщо настане криза або війна". Медійники пояснюють, що така брошура містить рекомендації щодо виживання, включаючи інформацію про набори для надзвичайних ситуацій і місця, де можна знайти притулок, а також загальні поради на випадок війни.Нагадаємо, раніше командувач британських Військово-морських сил, перший лорд Гуїн Дженкінс повідомляв, що Велика Британія близька до того, щоб уперше з часів завершення Другої світової війни втратити Атлантику на користь Росії. За його словами, Москва інвестувала мільярди у свої морські сили, зокрема у Північний флот..

Вночі 16 грудня рашисти атакували Одеську область. Під удар потрапив склад з бойлерами та обігрівачами.Про це повідомив голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер."Росія продовжує тероризувати цивільне населення Одещини. Цієї ночі ворог атакував регіон кількома десятками ударних безпілотників", — йдеться у повідомленні.Він відзначив, що внаслідок атаки на території одного з підприємств виникла масштабна пожежа. Зокрема, вогонь охопив склад із бойлерами та обігрівачами."Наразі пожежу повністю ліквідували рятувальники. Врятовано поруч розташований склад логістичної компанії. Постраждалих, на щастя, немає. На місці події продовжують працювати відповідні служби", — додав він.. Нагадаємо, що 13 грудня російські війська здійснили одну з найбільш масованих повітряних атак на Одещину. Внаслідок ударів пошкоджено критичні об'єкти цивільної, енергетичної та промислової інфраструктури.Також у ніч на 13 грудня російські війська завдали масованого ракетно-дронового удару по енергетичній інфраструктурі України, цілячись по об’єктах генерації, розподілу та передачі електроенергії. Внаслідок атаки були зафіксовані знеструмлення споживачів у шести регіонах..

Повномасштабна війна в Україні оголила не лише агресію Росії, а й її глибинний страх — страх перед правдою. Багато росіян воліють існувати у власній інформаційній бульбашці, де війна має інші назви, злочини — виправдання, а реальність підміняється зручними міфами.Історик і педагог, співавтор підручників з історії України та автор YouTube-каналу Vox Veritatis (Голос правди), який налічує понад півмільйона підписників, Віталій Дрібниця, майже п’ять років виходить на прямий контакт із росіянами, яких з дитинства вчать не бачити очевидного. Ще з квітня 2021 року він спростовує проросійські наративи у розмовах з росіянами в чат-рулетці. Пан Віталій говорить із тими, хто заперечує факти, виправдовує насильство і ховається за вигаданими поясненнями.Та, чи можливо прорвати цю інформаційну бульбашку і достукатися до тих, хто не хоче чути правду? Про це і не тільки ми поговорили з Віталієм Дрібницею у нашому інтерв’ю.— Що стало точкою неповернення, коли ви вирішили: "Потрібно йти до росіян і говорити з ними прямо"?— Це був досить довгий процес, коли я під тиском певних об'єктивних і суб'єктивних обставин почав розмовляти з росіянами. Для цього було декілька причин: з одного боку, я дивився українських блогерів, які, зокрема, зачіпали історичні питання, а я ж маю історичну освіту, і мені, як то кажуть, вухо різали деякі помилки в питаннях чи відповідях наших блогерів. Думав собі, що прийду, розкажу так, як воно є. З іншого боку, хвороба мене викинула з роботи, не вистачало спілкування. Я вирішив, раз усі спілкуються через чат-рулетку, то і я туди зайду, спробую поспілкуватися. Тобто це починалося доволі повільно, в декілька етапів.— Vox Veritatis — це більше про просвітництво чи про фіксацію стану російської свідомості?— Знову таки, створення свого блогу пройшло декілька етапів. Спочатку в мене була романтична ідея викладати тільки відео з так званими "адекватними росіянами", бо наші українські блогери викладали росіян такими, як вони є, ну а в мене була ідея, що я знайду таких (адекватних росіян, — ред.) та буду викладати. Коли ці пошуки закінчилися пшиком, скажімо так, бо їх надзвичайно мало, то став викладати так, як воно є. І якоїсь мети, що це буде просвітницький проект, чи буде фіксаційний проект — такого не було. Воно і до сьогодні залишилося в такому розмитому форматі. Тобто я спілкуюся і на історичні теми, і на теми агресії Росії проти України.На основному моєму каналі вже є просвітницький проект, коли я сам беру, як історик, як журналіст, інтерв'ю в українських професійних істориків, і то вже дійсно просвітницький проект. Також останнім часом я, певним чином, наголошую, що хотів би бачити свій проект просвітницьким, але насправді він не тільки про просвітництво.— У чат-рулетці ви спілкуєтеся з росіянами різних верств населення, віку та рівня освіченості. Що їх усіх поєднує? Які характерні риси сучасного російського етосу?— Ну, по-перше, треба ж розуміти, що чат-рулетка — це специфічна платформа, там представлені не усі категорії населення. Тому робити якісь висновки, виходячи з чат-рулетки, про всю Росію — неможливо. Але, з усім тим, чотири роки, проведені в чат-рулетці, і опитування тих росіян, які більш-менш адекватно реагують на діалог і адекватно реагують на ситуацію, вони роблять такий зріз російського суспільства.Що об'єднує російське суспільство на сьогодні? Це абсолютне невизнання суб'єктності України й українців. Тобто вони не визнають Україну як окрему державу, український народ як окремий народ. Відповідно, якщо це історичні питання, вони не визнають окремішності історії України від історії Росії — і це найголовніша риса, яка їх об'єднує.Якщо говорити про політичні питання, коли йдеться про агресію РФ проти України, то абсолютна більшість росіян впевнені, що агресори в цій ситуації українці, що ми її розпочали, що Майдан поклав їй початок. Щоправда, жоден росіянин на питання: "На яку ж конкретно область Росії, у якому місяці чи році Україна напала" — відповіді немає. Але, за їхніми словами, Україна все-таки "агресор".— У відеодіалогінгу ви намагаєтеся дотримуватися етики дискурсу, чого, на жаль, не можна сказати про ваших опонентів-росіян. То ж які норми дискурсивної етики найчастіше порушуються ними та чому?— Скажу чесно, я теж інколи не дотримуюся тих норм, які виставляю сам, адже я — реальна людина, є реальний діалог і є емоції. Для тих, хто хоче мене бачити поза дискурсом, є канал на Patreon, там, як мінімум, за три долари на місяць можна мене побачити трошки іншим. Але я намагаюся цим не зловживати. Для діалогу потрібні двоє, які говорять і чують один одного. Як правило, росіяни на себе перебирають функцію того, хто говорить, а що вони там говорять — це вже інше питання. Я ж і, відповідно, глядачі мають слухати все, що вони несуть в ефір. Звісно, мене таке не влаштовує. Це називається у блогерів — забовтування, і росіяни зловживають цим. Росіяни зловживають відсутністю конкретики.Коли в діалозі ставиш конкретне питання, наприклад, як я вже згадував, просиш назвати територію Росії, рік, місяць, день, коли "напала" Україна — і починається: "А моя бабушка там в Криму…" тощо. Ця відсутність конкретики спочатку вражала, проте зараз я до неї звик: розумію, що коли ставлю конкретні питання, то відповіді на них не буде. Зловживають росіяни й ненормативною лексикою. Я постійно прошу і питаю, чи може людина розмовляти без використання подібної лексики, однак їм складно не використовувати відповідні слова, а інколи й цілі речення складаються з цих слів. Звісно, що YouYube таке не пропускає, і я такий контент викладати не маю права.До того ж порушуються правила елементарної етики, коли людина не хоче чути співрозмовника, а воліє розповісти своє. Звичайно, і я своє хочу розповісти, але я намагаюся не вживати забороненої лексики, говорити достатньо повільно, а не "торохтіти" дуже швидко, бо часто росіяни думають, що чим швидше вони будуть говорити, тим краще їх почують. Загалом, таких речей надзвичайно багато у спілкуванні.— А який найпоширеніший когнітивний збій росіян, коли йдеться про Україну?— Коли починаєш доводити, що є на картах Україна, є в документах Україна, вони в це ніяк не можуть повірити. Вони заходять в чат-рулетку під впливом своїх засобів масової інформації й намагаються довести елементарні речі, які при перевірці не відповідають дійсності. От з останнього, що в пам'яті закарбувалося, це коли росіянин почав розповідати, що у XIII столітті існувало Московське царство, на що я відповів, що Московське царство — це XVI століття, а росіянин знову почав стверджувати, що ні — XIII. Він звертався до голосового помічника Аліси, яка йому відповіла, що ніякого Московського царства в XIII столітті не існувало, а натомість воно існувало в XVI столітті. Та, попри це, росіянин продовжував стверджувати, що це українці щось підкрутили тощо. Коли навіть зі своїх джерел інформації вони отримують більш-менш реальну інформацію, це хоч і збиває їх з пантелику, але на дуже короткий період, буквально на секунду-дві, а потім вони продовжують гнути свою лінію.— Ви ведете свій канал вже доволі тривалий час. Як змінилася поведінка росіян у чат-рулетці — вони стають агресивнішими, чи просто частіше перемикаються?— Майже ніяк за останні чотири роки. Було три хвилі по декілька днів, а то і тижнів, коли не можна було зав'язати діалог, ці хвилі були пов'язані, по-перше, з відходом російських військ із Херсона — вони не знали, як на це реагувати і перемикалися, проходило декілька днів, перш ніж вони могли щось сказати, бо по телебаченню ще чітко не пояснили, що їм треба розповідати в цій ситуації.Була така ж хвиля, пов'язана із заходом українських військ у Курську область, коли вони ніяк не могли зреагувати. Також була подібна пауза, коли прийшов до влади в США президент Трамп. Росіяни не могли зорієнтуватися: Трамп за Росію, чи Трамп проти Росії, та кого він буде підтримувати? Був такий різнобій. Загалом, відсоток адекватних росіян залишається на тому рівні, що й рік тому, що й чотири роки тому.— Cудячи з ваших слів, ми не бачимо ніякого прогресу у зростанні адекватності росіян, і це доволі неприємна новина, особливо для людей, які вірять в мир. А ви радше вірите у повільну еволюцію свідомості чи в її жорсткий перезапуск через крах імперії?— Дуже дихотомічно ви поставили питання (посміхається, — ред.) — або, або. Воно буває і так, і так. Є певна кількість росіян: від двох до п'яти відсотків, які абсолютно адекватно розуміють ситуацію. Зміни у соціальній свідомості країни із населенням понад 100 мільйонів відбуваються доволі повільно. І такі зміни відбуваються, скажу, можливо, як старий марксист, як мене колись навчали в інституті (посміхається, — ред.), що буття визначає свідомість, тобто коли відбудуться якісь зрушення в самій країні, то, можливо, будуть зрушення і у свідомості великих мас російського населення. Допоки цих змін не відбулося, вони пишаються своєю перемогою над Україною, доводять те, що неможливо довести.І тут йдеться не про те, чи вірю я в це, просто як історик і людина, яка ще й читала колись соціологію, я розумію, що ці зміни достатньо повільні серед великих соціальних груп. Але обов'язковою передумовою змін у поглядах великих соціальних груп мають бути зміни в самій країні: політичні, економічні тощо. Без цього змінити масову свідомість росіян будь-якою балаканиною, зокрема й моєю, не можливо.— Якщо коротко і без дипломатії: імперія в Росії закінчиться падінням держави, чи трансформацією народу?— Відпадінням від Росії окремих територій — тільки після цього можна говорити про якісь суспільні зміни. Народ не буде трансформуватися у наявних умовах. Ми вже декілька років живемо в ситуації, коли сподівалися, що росіяни побачать свої жертви, свої кладовища, як свого часу це було під час чеченської кампанії, коли були масові мітинги російських матерів. На сьогодні ми подібного не бачимо. Суспільство залякане, думає, як потрібно владі, тому воно трансформуватися не буде, а найближчим часом — це 100%.— Який головний історичний міф Росії потрібно зруйнувати, щоби з’явився шанс на мир?— Щоб ми мали шанс на мир, треба зруйнувати авторитарний режим в Росії — як мінімум. Тут йдеться навіть не про міфи, а про жорстоко централізовану сьогоденну систему влади у Російській Федерації. Треба зруйнувати державу як таку, щоби вона або перетворилася на реальну федерацію, бо вона тільки за Конституцією федерація, або якась частина території Росії має бути втрачена. Без таких глобальних змін не буде шансу на мир, але може бути шанс на якесь перемир'я, протягом якого росіяни будуть готуватися до чергового наступу.Якщо дійсно говорити про міфи, які треба зламати, то це міф про відсутність історії України. Скоро вийде відео на моєму каналі, й там людина каже, що має прекрасну освіту, і їй ніде не казали про історію України, отже історії України не існує. Тобто, по-перше: міф про те, що існує тільки Росія, що не існує ніяких історій у сусідів Російської Федерації. А по-друге, те, що я бачу зараз в академічній російській історіографії, бо, знов-таки, в мене на каналі є зараз окремий список відтворення "СІР" — серія "Історія Росії", де я аналізую частину другого тому багатотомного академічного видання "Історія Росії", яке почало виходити 2024 року. То у цьому виданні включена історія території сучасної України з Кримом і просто пишеться —  "Крим, північне Причорномор'я". В історію Росії включена історія Прибалтики, але чомусь не включена історія, наприклад, Фінляндії, хоча, Російська імперія володіла цією територією, або історія Польщі. А от історія України є невід'ємною частиною історії Росії, як і історія Прибалтики. Тобто тут чітко видно той фокус, через який історики дивляться на минуле, і цей фокус надає їм політична влада та показує, що це російські території. Як наслідок, російське населення дивиться на українців і стверджує, що нас немає, бо їх не вчили в школах про нас нічому.— Але це ж міфотворчість…— Звісно, що це історичний міф, який вони вибудовують послідовно. І коли про це говориться у шкільних підручниках Мединського — це одна справа, а коли про це говорить академічна наука, яка має досягнути істини, але замість цього вона плодить міфи — це погано. — Чому російське суспільство так вперто захищає злочинну державу, навіть коли це шкодить йому самому?— Це не залежить від режиму, який править в Росії. Якщо історично на це подивитися, то більшість населення Росії завжди виховувалося в дусі державності, тому що з часів (якщо вірити російському історику Ігорю Данилевському) Андрія Боголюбського, з XII століття, якщо вже трошки ближче, то з часів Івана Грозного — з XVI століття, вся структура суспільства Росії була достатньо примітивною і складалася з держави й решти. Там не було ні самоуправління, як у Східній Європі в Україні, не було Магдебурзького права, не було виборності королів, як у Речі Посполитій, де ми жили достатньо довго, не було незалежного судочинства — воно з'явилося тільки після реформи Олександра II у другій половині XIX століття. Тобто історія Росії — це фактично історія держави, еліти невеликої групи, яка посіла цю державу, і решти населення, яке абсолютно розпорошене і не об'єднувалося у жодні організації.Бо коли, наприклад, читаєш історію Німеччини другої половини ХХ століття, чи історію Веймарської республіки середини ХХ століття — першої половини ХХ століття, то кожен німець був членом десятка, якщо не півтора десятка громадських організацій або рухів. Росіянам ці рухи і організації всю свою історію нав'язувала держава. Матеріальною основою цьому слугує те, що у Росії ніколи не було організацій незалежних від держави. Вони виникли десь наприкінці ХХ — на початку ХХ століття, і далі припинили існувати. До цього держава упорядкувала усе у Росії, а потім встановився жорсткий тоталітарний більшовицький режим на території не тільки Росії, а й всього Радянського Союзу. Тому це властиво психології пересічного росіянина, який, окрім держави, нічого іншого й не знає. У нас натомість було багато соціальних організацій, політичних організацій, судових. Окрім держави, було ще багато чого іншого. У Росії ж це держава і народ.— Рано чи пізно будь-яка війна закінчується, вона не може тривати вічно, якою б довгою не була. І після війни наступає період відбудови. Як ви бачите роль істориків у післявоєнному відновленні? Хто такі історики у повоєнний час: свідки, терапевти, чи, можливо, прокурори?— Ви ставите мене в певні рамки. Історики є і тими, і тими, і тими. Взагалі мета фахових істориків, бо я — історик-педагог, історик-популяризатор, а мета фахових істориків — досягнути істини та описати історичні процеси максимально близько до того, як вони відбувалися. Тому там є і певна оцінка, і певний опис. Нині історики намагаються відходити від оцінок, але ми реальні люди, і ми бачимо те реальне горе, і все те, що принесла Російська Федерація Україні, українському народу. Не можна це описати відсторонено: зрозуміло, що тут будуть і судді, і прокурори-історики тощо. Тобто історик на сьогодні — це достатньо розширена спеціальність, яка багато чого у собі поєднує.— Останні роки ми бачимо, що активно розвивається штучний інтелект. Він заполонив досить багато сфер життя людини. Та чи може вплинути розвиток штучного інтелекту на перепис історії? І чи є реальні підстави для занепокоєння з цього приводу вже зараз?— Взагалі-то функція істориків полягає у тому, щоб постійно її переписувати, бо постійно з'являються нові джерела, виникає нова політична ситуація, яка впливає на сам виклад історика. Штучний інтелект загрожує, радше, пересічному читачеві, який не є фаховим істориком.Фаховий історик використовує штучний інтелект просто для швидкості пошуку літератури, допоміжно, тому що він володіє інструментом критичного мислення та критичного порівняння джерел. І тут, якщо використовувати штучний інтелект, то нічого страшного не буде. Я не думаю, що штучний інтелект замінить працю історика. Він може допомогти у повсякденних речах, зокрема й у роботі історика.— Ви влучно зауважили, що ШІ не впливатиме на фахового історика, але може вплинути на пересічну особистість. Як використання штучного інтелекту може вплинути загалом на масову свідомість пересічного громадянина?— Нічого страшного я у цьому не вбачаю, тому що людство завжди жило в полоні міфів. Ми жили міфами, живемо міфами і будемо жити міфами, тому що людина, навіть та, яка володіє розвиненим критичним мисленням, не може щоденно перевіряти будь-яку інформацію, яка до неї поступає. У будь-якому разі, у фаховій роботі людина буде перевіряти інформацію. А взагалі ті, хто фахово займається історією, говорять про те, що історик, розвінчуючи одні міфи, своїми роботами створює нові. Від цього нікуди не подітися, адже міф є невід'ємною частиною життя людини, просто треба до цього спокійно ставитися і розуміти, що не може одна людина бути спеціалістом у всіх галузях.— Тобто з історичної перспективи пересічному громадянину не варто боятися засилля штучного інтелекту у контексті зміни історичних фактів?— Ні, треба розуміти: якщо ви хочете отримати якусь історичну інформацію, то варто звертатися не стільки до штучного інтелекту, як до фахівців. Ще давні латиняни казали: "Довіряй спеціалістам"  — це працює для будь-якої сфери, а вже спеціаліст може використати штучний інтелект для якоїсь рутинної роботи, наприклад, скласти список літератури — це кропітка робота, яку штучний інтелект робить значно швидше. Тому звертайтеся до спеціалістів в будь-якій сфері, незалежно від історії — і буде вам добре..

У вівторок, 16 грудня, у Верховній Раді спалахнула сутичка між народною депутаткою Мар'яною Безуглою та депутатом від "Батьківщини" Сергієм Тарутою.Про це повідомив нардеп від "Європейської Солідарності" Олексій Гончаренко. За його словами, спершу Безугла заблокувала трибуну парламенту із вимогою звільнити з посади головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського.Згодом між Безуглою та Тарутою спалахнула сварка, яка переросла у штовханину. Водночас, як відзначив політик, голова ВР Руслан Стефанчук намагався вгамувати нардепів, аби продовжити засідання парламенту. Однак згодом оголосив перерву на 15 хвилин і скликав керівників фракцій і груп.Нагадаємо, минулого року Мар’яна Безугла заявляла, що подала до Державного бюро розслідувань на Головнокомандувача Збройних сил України Олександра Сирського. За словами політикині, заява стосувалася статті 351 Кримінального кодексу України, а саме перешкоджання діяльності народного депутата України.До того ж раніше вона звинувачувала Сирського у брехні щодо ситуації на фронті, зокрема навколо нібито "котла" біля Добропілля. Тоді депутатка навела слова військового аналітика Костянтина Машовця, який заявив, що жодного оточення російських військ там немає, а ситуація для ЗСУ лише погіршується.Також Безугла звинуватила головкома в "цинічному знущанні" з повідомлень про брехню у війську, назвавши Сирського "ідеологом хороших доповідей і контрольованих обстановок"..

Слідчі Служби безпеки зібрали нові беззаперечні докази на підозрюваного у вбивстві народного депутата України Андрія Парубія.Про це повідомила прес-служба СБУ. За даними слідства, для вбивства кілер використав пістолет Макарова, який правоохоронці розшукали під час розслідування. Зокрема, зброя з глушником була у схованці, яку зловмисник облаштував після вбивства Парубія."За результатами експертиз встановлено, що саме з цього пістолета було зроблено смертельний постріл у народного депутата. Також на зброї виявлено сліди ДНК кілера. Крім цього, у ході слідчо-оперативних дій отримано відеозапис, на якому кілер облаштовує схрон з пістолетом у лісовій місцевості та "звітує" про це своєму кураторові з РФ", — йдеться у повідомленні.Попередньо, знайдену зброю надалі планували використати для вчинення інших замовних убивств на території України. Убивство Андрія Парубія: що відомоАндрія Парубія застрелили 30 серпня у Франківському районі Львова. Нападник відкрив вогонь, зробивши близько восьми пострілів. Політик загинув на місці ще до прибуття "швидкої" та правоохоронців.Слідство встановило, що нападник був у маскуванні та видавав себе за кур’єра служби доставлення Glovo. У Служби безпеки України відсутні дані щодо того, чи пов'язані вбивства мовознавиці Ірини Фаріон і колишнього спікера Верховної Ради Андрія Парубія.У ніч на 1 вересня правоохоронці затримали підозрюваного у вбивстві. Голова Національної поліції Іван Вигівський наголошував, що правоохоронцям знадобилося лише 36 годин, аби вийти на його слід і затримати. Він додав, що у справі про вбивство Андрія Парубія, ймовірно, є російський слід. Затриманому оголошено підозру за двома статтями: посягання на життя народного депутата України, вчинене у зв’язку з його державною діяльністю та державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. До того ж видання "Радіо Свобода" з посиланням на джерела у правоохоронних органах, заявило, що підозрюваний у вбивстві Андрія Парубія під час допитів зізнався у злочині та повідомив про свої контакти з представниками Російської Федерації.У коментарі журналістам чоловік натякнув, що на місці застреленого ним політика міг би бути Петро Порошенко. Підозрюваний назвав свої дії "помстою усій українській владі", а також назвав неправдою інформацію, начебто російські спецслужби його шантажували.Раніше TrueUA зібрав інформацію про те, яким був Андрій Парубій за життя, і як українські депутати відреагували на вбивство колеги. Детальніше — у нашому матеріалі.Нагадаємо, що 1 жовтня, президент України Володимир Зеленський підписав указ про присвоєння Андрію Парубію звання Герой України.Варто зазначити, що Служба безпеки України зібрала докази, що підозрюваний у вбивстві Андрія Парубія діяв на замовлення спецслужб Росії. Йому повідомлено про підозру у державній зраді та загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна..

Уряд Бельгії вимагає від Європейського Союзу додаткових гарантій для використання заморожених активів Росії. Це відбувається попри раніше запропоновану програму їх використання.Як повідомляє видання Politico, Брюссель вважає, що остання пропозиція послів ЄС не задовольняє позицію країни, і їй потрібні додаткові гарантії.За даними джерел медійників, остання пропозиція містила три пункти. Згідно з ним, Бельгія може скористатися фінансуванням у розмірі всього пакета, якщо вона натрапить на позови або інші заходами у відповідь з боку Москви. Також Бельгія зможе покладатися на систему безпеки, незалежно від загальної суми фінансових гарантій, що надаються окремими країнами ЄС, а також жодні суми не передадуть Україні, доки гарантії не будуть надані."Своєю чергою, всі європейські держави отримають вказівку одночасно розірвати двосторонні інвестиційні договори з Росією", — зазначили медійники.Втім, за словами неназваних дипломатів, Бельгія відкинула ці пропозиції, тому що країні потрібні додаткові гарантії, що вона "не піддаватиметься непропорційним ризикам". Окрім цього, бельгійські чиновники також наголосили, що будь-які спроби відхилити їх побоювання "були б безглузді". Вони зауважили, що у такому випадку фінанси на рахунках депозитарію Euroclear "просто не будуть розблоковані".Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

На сьогодні заморожені російські активи в Європі та їх використання для відновлення України є важливою гарантією безпеки. Наразі є кілька можливих варіантів для їх використання.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами. За його словами, репараційна позика або будь-який інший фінансовий механізм, прив’язаний до обсягу заморожених російських активів, може становити від 150 до 200 мільярдів доларів, а загалом — до 210 мільярдів доларів."Це геймченджер. Це гарантія безпеки для України, фінансова гарантія безпеки", — зауважив Зеленський.Очільник держави відзначив, що наразі опрацьовуються два базові сценарії використання цих коштів — так звані плани "А" і "Б". Зокрема, план "А" передбачає завершення війни. У такому разі фінансові ресурси та транші будуть спрямовані на масштабне відновлення України, розвиток економіки та критичної інфраструктури.Водночас так званий план "Б" розглядається у випадку продовження російської агресії. За цим сценарієм Україна розраховує на щорічну фінансову підтримку в обсязі 40–45 мільярдів євро, яку буде спрямовано на потреби Збройних сил України, оборону та загальну безпеку держави. Окремо президент згадав і третій можливий варіант розвитку подій — у разі виникнення проблем з отриманням репараційної позики."Якщо будуть питання з репараційною позикою, ми розраховуємо на альтернативні шляхи. Напевно, вони більш складні. Але ми обговорюємо з Європейським Союзом, з лідерами, передусім з фон дер Ляєн та Коштою як керівниками Європейського Союзу, що вони будуть шукати альтернативу у цих розмірах цих траншів", — додав гарант.Як відомо, раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Нагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав заявили, що готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту".Однак Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани Європейського Союзу щодо ухвалення "репараційного кредиту"..

На сьогодні в Україні не планується проводити референдум щодо мирного документа мі Києвом та Москвою. Водночас Україна готова провести вибори у разі встановлення режиму припинення вогню.Про це повідомив президент Володимир Зеленський під час спілкування із журналістами."В будь-якому випадку ми поки що не говоримо про референдум. Складний документ, складні рішення. Пробуємо зробити все, щоби і без того, життя, яке непросте у українців, через війну, щоб не ускладнювати тими чи іншими рішеннями. Якщо ми дійдемо до деяких сенситивних питань, і якщо ми вирішимо, що нам потрібні вибори, і таке сенситивне питання, до речі, як вибори, ви знаєте, ми вже піднімали в суспільстві, тому що США ініціювали його", — наголосив гарант.Він вкотре наголосив, що готовий до виборів. Однак лише за умови припинення вогню. За його словами, для проведення виборів необхідні зміни в законодавстві та, передусім, створення безпекової інфраструктури."Я сьогодні ще раз підкреслив його нашим партнерам: я готовий до виборів. І для того, щоби народ України був готовий, для цього потрібна співпраця законодавця, щодо змін законів, але передусім, найголовніше — це можливість провести легітимні вибори або провести вибори з легітимним результатом. Для цього потрібна безпекова інфраструктура. Я сказав, що 60-90 днів або скільки нам потрібно буде, або той чи інший термін, який ви готові погодити і з партнерами, і з "рускіми" тощо. Потрібний для виборів cease fire. Cease fire буде той чи інший термін, безумовно, якщо буде — ми готові до виборів", — додав президент.Попередній контекст:14 грудня у Берліні відбулися мирні переговори української й американської делегацій. Вони тривали понад п'ять годин. Керівник американської делегації Стівен Віткофф заявив про "‎значний прогрес" у перемовинах.Українську делегацію очолював президент Володимир Зеленський. Також до неї входять секретар РНБО Рустем Умєров, перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, радник керівника Офісу президента Олександр Бевз і керівник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов. З американського боку — зять і радник Дональда Трампа Джаред Кушнер, верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі Алексус Гринкевич і спецпредставник президента США Стівен Віткофф.15 грудня у Берліні також відбулися перемовини між президентом Володимиром Зеленським та американською делегацією щодо мирного документа для закінчення війни із Росією. Сторони розмовляли близько двох годин.Деякі медіа поширили інформацію, що Віткофф і Кушнер не йшли на компроміси із Зеленським, намагалися натиснути на українського лідера, щоби той погодився укласти швидку мирну угоду. У Вашингтоні хочуть бачити її вже до кінця року.Окремі медійники стверджували, що переговори "перетворилися на перетягування каната". Ключовим суперечливим моментом стало питання територій, а Україна чинить опір закликам США вивести з Донецької області своїх військових.Американський президент Дональд Трамп позитивно оцінив перемовини з європейськими лідерами в Берліні щодо війни в Україні. Він заявив, що мир в Україні "став ближчим, ніж будь-коли раніше"..

Американський президент Дональд Трамп підписав указ, яким нелегальний фентаніл і основні хімічні компоненти для його виготовлення визнаються зброєю масового ураження. Цей наркотик у 50 разів сильніший за героїн і в 100 разів сильніший за морфін.Як стало відомо з указу очільника Білого дому, виробництво й поширення цієї речовини, якими здебільшого займаються організовані злочинні угруповання, є серйозною загрозою національній безпеці Сполучених Штатів."Мій найвищий обов’язок як президента Сполучених Штатів — захист країни та її громадян. Відповідно до цього, я таким чином визнаю нелегальний фентаніл та хімічні речовини, необхідні для його виробництва, зброєю масового ураження", — йдеться в указі Трампа.У документі наголошується, що "два міліграми, що еквівалентно 10-15 кристаликам кухонної солі, становлять смертельну дозу", а також що "сотні тисяч американців померли від передозування фентанілом". За словами американського президента, прибутки від торгівлі цього наркотику спрямовуються на фінансування діяльності іноземних терористичних організацій і наркокартелів, зокрема убивства, теракти та заколоти по всьому світу.Також в указі зазначено про те, що два картелі, які відіграють основну роль у поширенні фентанілу на території Сполучених Штатів, перебувають у збройному протистоянні за контроль над регіонами та захист своїх схем, що призводить до насильства і смертей. Очільник Білого дому зобов’язав Мін'юст невідкладно посилити розслідування та кримінальне переслідування за злочини, пов’язані з торгівлею фентанілом, а Державний департамент і Міністерство фінансів — запровадити заходи щодо активів і фінансових установ, причетних до його виготовлення та збуту.Фентаніл — це синтетичний опіоїдний анальгетик, потужний агоніст μ-опіоїдних рецепторів. Має дію у 20—40 разів сильнішу, ніж героїн, і в 100 разів сильнішу, ніж морфін. Основна клінічна користь полягає в знеболюванні хворих на рак і тих, хто одужує після болісних операцій. Фентаніл також використовується як седативний засіб.Залежно від способу доставлення, фентаніл може діяти дуже швидко, і застосування відносно невеликої кількості може спричинити передозування.Нагадаємо, напередодні Трамп позитивно оцінив перемовини з європейськими лідерами в Берліні щодо війни в Україні. Він заявив, що мир в Україні "став ближчим, ніж будь-коли раніше"..

"Коаліція охочих" підготувала плани щодо можливого розміщення військ на території України. Вони передбачають охоплюють операції у повітрі, на морі та на землі.Про це повідомив прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер під час виступу перед парламентським комітетом, передає "Суспільне"."Ми сказали їм (військовим, — ред.): "Ми хочемо військові плани для повітря, для моря і для суші, а також для власних спроможностей України". Тож тепер ми маємо військові плани у кожній із цих сфер", — наголосив Стармер.Прем'єр Британії зазначив, що у разі потреби такі гарантії безпеки передбачатимуть присутність британського персоналу та техніки "на землі"."Якщо буде необхідно, це дійсно передбачає наземне розгортання (військ, - ред.), але, очевидно, на даний момент першочерговим є питання, чи зможемо ми досягти справедливого і тривалого миру", — наголосив Стармер.Також, на думку Стармера, за будь-якими мирними угодами мають стояти жорсткі силові гарантії, а інакше вони приречені на провал. До того ж він назвав ключові принципи для переговорів, які обговорює з Володимиром Зеленським та іншими лідерами:жодних питань про Україну без України. Рішення щодо територій ухвалює лише Київ;сильні гарантії безпеки;залучення НАТО та ЄС. Питання, що стосуються Альянсу та Євросоюзу, мають вирішуватися за їхньої участі. Нагадаємо, у неділю, 14 грудня, під час перемовин у Берліні президент Володимир Зеленський погодився відмовитись від вступу України до Північноатлантичного альянсу в обмін на чіткі безпекові гарантії від Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу..