Останні новини

У п’ятницю, 23 жовтня, у Львові помер народний артист України, актор і режисер Федір Стригун. 1 листопада йому мало виповнитися 87 років.Про це повідомив його син Назар Стригун на своїй сторінці у Facebook."Його велике серце зупинилося. Останній хранитель українських театральних традицій відійшов у вічність. Корифей помер. Про чин похорону сповістимо пізніше", — написав він.У соцмережах зазначається, що Федір Стригун помер після важкої хвороби. Раніше родина оголошувала про збір коштів на лікування відомого театрала.Федір Стригун упродовж багатьох років працював художнім керівником Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові."У вічність відійшов видатний актор, режисер, педагог, народний артист України Федір Миколайович Стригун. Його відхід — непоправна втрата для українського театру й усієї України. Його ім’я назавжди вписане в історію української сцени, а його творчість і внесок у розвиток театру житимуть у пам’яті наступних поколінь. Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, колегам, учням і всім, хто мав честь знати Корифея Федора Стригуна. Вічна та Світла Пам’ять Вам, Федоре Миколайовичу!" — зазначили театрали.Що відомо про Федора СтригунаФедір Стригун народився 1 листопада 1939 року на Черкащині. З 1965 року був актором, а згодом — художнім керівником і головним режисером Львівського національного драматичного театру імені Марії Заньковецької.Зіграв понад сотню театральних ролей, поставив десятки вистав, серед яких "Гайдамаки", "Маруся Чурай", "Хазяїн", "Гамлет", "Ромео і Джульєтта", "Мазепа". Повернув на сцену оперети Ярослава Барнича "Гуцулка Ксеня" та "Шаріка". У кіно запам'ятався ролями у стрічках "Пропала грамота", "Запорожець за Дунаєм", "Камінна душа".Також Федір Стригун під час своєї творчої кар'єри зіграв більше сотні ролей у кіно. Фільми з його участю: "Пропала грамота", "І в звуках пам'ять відгукнеться…", "Запорожець за Дунаєм", "Дударики", "Камінна душа" й інші.Лауреат Шевченківської премії 1978 року за виставу "Тил", народний артист України з 1979 року, академік Національної академії мистецтв України, кавалер орденів князя Ярослава Мудрого та "За заслуги".Нагадаємо, 13 жовтня стало відомо, що помер український комік Олександр "Вєня" Венедчук, який здобув популярність завдяки виступам у складі команди "Ветерани космічних військ" і участі в гумористичному проєкті "Ліга сміху"..

У п'ятницю, 23 жовтня, у місті Винники Львівського району сталася дорожньо-транспортна пригода зі смертельними наслідками. Поліцейські встановлюють обставини події.Про це повідомила пресслужба поліції Львівської області. Як попередньо встановили правоохоронці, близько 15:30 водій автомобіля Renault Laguna, 28-річний львів’янин, здійснив наїзд на 61-річну мешканку Львівського району. Від отриманих унаслідок ДТП травм жінка загинула на місці події.За фактом аварії слідчі відділу розслідування злочинів у сфері транспорту поліції Львівщини відкрили кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами.Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.На місці події працювали слідчо-оперативна група Львівського районного управління поліції № 1 та працівники Управління патрульної поліції у Львівській області. Правоохоронці встановлюють обставини ДТП.Нагадаємо, ввечері 22 жовтня на Львівщині сталася дорожньо-транспортна пригода. Постраждали п'ятеро людей.Також 21 жовтня на Львівщині сталася дорожньо-транспортна пригода за участі двох мікроавтобусів. Одна людина загинула..

У п’ятницю, 23 жовтня, в селі Кішельниця Теленештського району Молдови на відстані до 100 метрів від житлового будинку розбився дрон. Поліція отримала сигнал від місцевого мешканця, на місці події працюють правоохоронці.Про це повідомили журналісти видання Newsmaker, із посиланням на Генеральний інспекторат поліції (IGP)."Постраждалих немає", — насамперед наголосили в коментарі медійникам молдовські поліцейські.Правоохоронці оточили периметр і запевнили, що забезпечують безпеку місцевих мешканців. На місце події прибули фахівці з відділу вибухотехніки та техніки поліції, які оглянуть об'єкт і встановлять обставини інциденту."Поліція закликає громадян не наближатися та не торкатися безпілотника, його фрагментів чи інших підозрілих предметів, тримати дистанцію й уникати цієї місцевості до завершення перевірок", — ідеться у повідомленні IGP.Журналісти додали, що інцидент стався після того, як 23 жовтня безпілотник здійснив несанкціонований проліт над повітряним простором Молдови на тлі російських атак в Україні.За даними Міністерства оборони Молдови, безпілотник виявили о 13:59, він летів із Вінницької області України в напрямку населеного пункту Фрунзеука.Після тимчасового зникнення зі систем моніторингу поблизу Пепені дрон ненадовго знову з'явився, а потім о 14:12 зник поблизу Мешень. Зараз же його нарешті знайшли.Нагадаємо, що 16-17 жовтня за трохи більш ніж 17 годин п’ять безпілотників увійшли в повітряний простір Молдови. Усі вони впали переважно в північних і східних районах. Унаслідок цього одна людина отримала легкі травми..

Шкільні укриття й надалі зможуть використовувати для захисту населення поза освітнім процесом. Водночас під час очного навчання пріоритетний доступ до захисних споруд матимуть учні та працівники закладів освіти. Як повідомили в Міністерстві внутрішніх справ України, Кабінет міністрів схвалив постанову, яка впорядковує чинні вимоги щодо використання укриттів у закладах освіти. Згідно з установленим порядком, поза освітнім процесом шкільні укриття залишатимуться доступними для населення.Крім того, за рішенням місцевих органів влади захисні споруди в школах можуть одночасно використовуватися для учасників освітнього процесу та мешканців. У такому разі учнів і населення розміщуватимуть в окремих приміщеннях.Інші правила передбачені для закладів дошкільної освіти. Відповідно до закону України "Про дошкільну освіту", укриття в дитячих садках призначені для захисту учасників освітнього процесу.Нагадаємо, Україна та Фінляндія підписали угоду про додаткове фінансування будівництва укриттів у межах відповідної міжнародної коаліції. Також країни домовилися організувати зустріч із представниками інших учасників об’єднання, щоб залучити більше коштів на ці проєкти.Читайте також: "Жодні "дві стіни" не врятують": експерт пояснив, чому під час обстрілів важливо йти в укриття.

Тимчасове перемир'я в Олешках (окупована територія Херсонської області України) дозволить вивезти цивільних мешканців і доправити в місто гуманітарну допомогу, ліки та продукти.Про це повідомили на сайті Білого дому. Там зазначається, що тимчасова тиша на лінії фронту набуде чинності 29 жовтня 2026 року."Головна мета домовленостей — порятунок цивільних, які опинилися в скрутному становищі на межі катастрофи", — йдеться в повідомленні.Реалізація гуманітарної місії передбачає припинення бойових дій для евакуації та доставлення вантажів. Оцінку потреб проводитимуть невійськові цивільні лікарі обидвох країн безпосередньо у домівках мешканців.Люди зможуть самостійно обрати напрямок для виїзду, зокрема, до України чи Росії. Весь процес супроводжуватимуть представники незалежної американської медіа-організації для гарантії дотримання умов.Гуманітарні вантажі охоплюватимуть медикаменти, питну воду та харчі. Особливу увагу приділять літнім людям, які потребують термінового медичного догляду.До початку повномасштабного вторгнення в Олешках мешкало близько 24 тисяч осіб. Нині в місті залишається орієнтовно 1700-2000 жителів та приблизно 50 дітей.Населений пункт постійно перебуває під обстрілами та залишається відрізаним від стабільного постачання. Дороги навколо міста щільно заміновані, а електропостачання працює з обмеженнями.Ситуація додатково ускладнилася після підриву Каховської ГЕС, коли під водою опинилося близько 90% території міста.Ситуація в населеному пункті залишається критичною — люди потерпають від нестачі їжі та ліків, що ставить під загрозу їхні життя.Нагадаємо, що 16 жовтня Папа Римський Лев XIV провів телефонну розмову з російським диктатором Володимиром Путіним. Тоді понтифік наголосив на необхідності перемир’я в Олешках на Херсонщині..

Берлін планує придбати декількох тисяч у європейських країн. До цих озброєнь, якими офіційно зацікавилася Німнччина, входять українські крилаті дрони-ракети "Барс".Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg. Співрозмовники медійників розповіли, що в Німеччині вирішили поповнити свій ракетний арсенал, у тому числі й крилатими дронами-ракетами "Барс" виробництва України."Це озброєння необхідно для стримування Росії, оскільки в черзі на американські крилаті ракети Tomahawk Німеччина опинилася в кінці списку", — йдеться в публікації.Джерела, обізнані з перебігом переговорів, додали, що чиновники ведуть дискусії з Україною щодо спільного виробництва та придбання крилатого дрона-ракети "Барс". Назву його виробника не оприлюднили.За словами джерел, посадовці Міністерства оборони Німеччини ведуть переговори з американським оборонним стартапом Covenant. Вони хочуть закупити тисячі крилатих ракет наземного базування з важким корисним навантаженням Anthem.Серед інших виробників:нідерландська компанія Destinus SA із крилатими ракетами Ruta;німецько-британський оборонний стартап Hypersonica, який розробляє надшвидкісну ракету HS1.Зараз на озброєнні Збройних сил Німеччини перебуває лише крилата ракета Taurus. Вона запускається з повітряних носіїв і має дальність близько 500 кілометрів. Її виробниками є компанії MBDA та Saab AB.Український крилатий дрон-ракета "Барс" має реактивний двигун, бойову частина у 22,5 кілограма, дальність до 700 кілометрів. Нещодавно конструктори вдосконалили дальність до 1 000 кілометрів, бойову частину збільшили до 60 кілограмів, швидкість дрона стала понад 700 км/год.Нагадаємо, що 8 жовтня, міністр оборони України Євгеній Хмара провів телефонну розмову з міністром оборони Німеччини Борисом Пісторіусом. Він подякував Німеччині за критично важливу підтримку та зауважив, що Україна ефективніше збиває реактивні дрони завдяки Німеччині..

У п'ятницю, 23 жовтня, російські війська тричі завдали ударів по Основ’янському району Харкова. Унаслідок ворожих влучань є постраждалі, також загорівся автомобіль. Наслідки атаки уточнюються.Про це повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов.Перший удар зафіксували о 14:37. Внаслідок влучання спалахнув автомобіль. О 14:49 мер повідомив про двох постраждалих, у яких діагностували гостру реакцію на стрес.Згодом, о 16:21, російські війська завдали повторного удару по району. За попередньою інформацією, для атаки застосували реактивний "шахед".Через 10 хвилин стало відомо про ще один повторний удар. Пізніше Терехов повідомив, що внаслідок ворожого влучання постраждала ще одна людина. Станом на 16:44 інформація щодо наслідків російської атаки уточнюється.ОНОВЛЕНО. Терехов уточнив, що внаслідок останнього обстрілу травми отримали двоє людей, серед них — дівчинка 12 років.Нагадаємо, 23 жовтня війська країни-агресорки Росії масовано обстріляли одну з теплових електростанцій ДТЕК. Через ворожі удари об'єкт зазнав значних ушкоджень й зупинив генерацію енергії.Додамо, 23 жовтня російські окупанти атакували Львівщину дронами. Пошкоджено енергооб'єкт.Читайте також: Ракетні та дронові атаки: Київ пережив понад 30 повітряних тривог за тиждень.

У п’ятницю, 23 жовтня, Москву атакують безпілотними. Всі аеропорти навколо столиці Росії не приймають і не відправляють рейси. Повітряний рух паралізовано.Таку інформацію підтвердив і мер Москви Сергій Собянін у своїх соціальних мережах і коментарях для медіа. Деякі з них інформують, що українські дрони намагаються прорвати ППО Москви."Сили ППО Міноборони знищили чотири безпілотники, які летіли на Москву. Фахівці екстрених служб працюють на місці падіння уламків", — написав Собянін о 13:38.Через 20 хвилин він повідомив ще про два знищені безпілотники. О 14:10 назвав два збиті безпілотники, а на місці падіння уламків знову працювали екстрені служби."Три безпілотники знищені. Фахівці екстрених служб працюють на місці падіння уламків", — написав Собянін о 14:36.В аеропорту "Шереметьєво" оголосили евакуацію пасажирів, оскільки там упали уламки безпілотника. Офіційної інформації про це немає. Проте деякі медіа пишуть, що пасажирів супроводжують до укриттів, їм заборонено знімати на фото та відео наближення дронів або їхніх уламків, користуватися ліфтами, залишатися на борту літаків та перебувати біля вікон або скляних споруд.Десятки літаків нарізають кола через закриття всіх аеропортів у Москві. Серед бортів, які не можуть приземлитися, — літак з авіазагону "Росія", який призначений для перевезення найвищих посадовців Росії, включно з Путіним, а також найбільший у світі авіалайнер Airbus A380 рейсом із Дубая.Нагадаємо, 9 жовтня видання The Moscow Times інформувало, що в січні-вересні 2026 року частота скасування регулярних пасажирських рейсів у Росії зросла вдвічі. При цьому кількість тривалих затримок збільшилася в середньому в 2,2 раза..

"Укрзалізниця" розширила можливості онлайн-сервісу "УЗ Веземо". Відтепер пасажири можуть перевіряти статус руху та можливі запізнення не лише поїздів далекого сполучення, а й приміських електричок.Про це повідомили на офіційній сторінці компанії перевізника.Нова функція дає змогу оперативно отримувати інформацію про рух поїздів і заздалегідь дізнаватися про можливі відхилення від графіка.Як перевірити, чи запізнюється електричкаЩоб отримати актуальну інформацію про рух приміського поїзда, потрібно:Перейти на офіційний портал "УЗ Веземо".Знайти потрібний поїзд за його номером.Переглянути інформацію про статус руху та можливе запізнення.Для чого потрібен сервісЗавдяки оновленню пасажири можуть швидше перевіряти актуальну інформацію про рух приміських поїздів і краще планувати свої поїздки.Сервіс стане у пригоді тим, хто щодня користується електричками для поїздок на роботу, навчання чи у власних справах.Перевірити рух приміських поїздів можна за посиланням.Нагадаємо, із 20 жовтня на Полтавщині запрацювала нова система ціноутворення на квитки у приміських поїздах. Відтепер вартість проїзду залежатиме від тарифної зони, до якої належить маршрут.Додамо, раніше стало відомо, що "Укрзалізниця" тестує комбіноване сполучення "поїзд + автобус". Воно діятиме у прифронтових регіонах.Читайте також: Понад 700 нових сховищ: "Укрзалізниця" масштабує встановлення мобільних укриттів.

Під час обміну полоненими в п’ятницю, 23 жовтня, вдалося повернути найбільшу кількість засуджених військових: 86 засуджених і одного оборонця, щодо якого здійснювалося кримінальне переслідування.Про це повідомив уповноважений із прав людини Верховної Ради України Дмитро Лубінець."Загалом додому повертаються військові ЗСУ, у тому числі територіальної оборони, НГУ, ДПСУ. Також уперше за довгий час вдалося повернути велику кількість "азовців". Удома також і один військовослужбовець "Айдара", — зазначив він.За його словами, серед тих, хто повертається, — п’ятеро людей, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року."Двоє повернутих оборонців потрапили у полон ще 2018 та 2020 років. Тобто вони пробули в полоні вісім і шість років!" — наголосив омбудсмен.Вдалося повернути й важкохворих і важкопоранених військових. Щодо декількох із них, які перебувають у критичному стані, неодноразово зверталися до російської сторони.Дмитро Лубінець також навів додаткові дані:наймолодшому звільненому — 24 роки, найстаршому — 63 роки;один із повернутих має день народження завтра — він відсвяткує його на рідній землі, оборонцю виповниться 60 років."Уся ця робота — результат кількамісячних перемовин робочої групи Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими", — зауважив він.Омбудсмен акцентував, що загалом цей обмін показує, що наші пріоритети незмінні: повертаємо додому тих, хто в полоні найдовше, важкохворих, важкопоранених. Також на порядку денному категорії цивільних, і тих, хто в неволі ще з 2014 року."Надалі ця робота не зупинятиметься ні на мить. Це є частина справедливого миру, до якого ми прагнемо", — підсумував Дмитро Лубінець.Нагадаємо, що 22 жовтня за результатами репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 252 загиблих, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям..

Естонський контингент із червня 2025 року бере участь у міжнародній навчальній операції "Легіо" під проводом Норвегії, спрямованій на збереження та розвиток боєздатності Збройних сил України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України. Там зазначили, що естонські інструктори працюють на навчальній базі у Польщі від першої ротації у вересні 2025 року."Нині Естонія залучає до 20 інструкторів — кадрових військовослужбовців, резервістів і членів Ліги оборони, які долучилися до місії добровільно", — зазначили в Силах оборони Естонії.Двомісячні навчальні цикли зосереджені на базовій загальновійськовій підготовці та бойових навичках солдата та побудовані відповідно до запитів ЗСУ. Як зазначають естонські інструктори, українські курсанти надають постійні позитивні відгуки про навчання, що підтверджує цінність естонського внеску. Співпраця має взаємний характер."Наші військовослужбовці отримують цінний досвід роботи в міжнародному середовищі, поповнюють власні знання та навички, ділячись досвідом", — наголосив старший естонського контингенту.Естонські інструктори працюють пліч-о-пліч із колегами з країн Півночі та Балтії, Польщі, Австралії та Нової Зеландії, а також у взаємодії зі США, що зміцнює координацію між союзниками та оперативну сумісність.Операція "Легіо", започаткована з ініціативи країн Північно-Балтійської вісімки (NB8) і Польщі, є складовою норвезької операції ELLISIV. Її рамку закріплено меморандумом, підписаним 15 жовтня 2025 року на засіданні міністрів оборони країн НАТО десятьма державами, зокрема, Україною. 2026 року до операції долучилися Австралія — зі своїм внеском у межах національної операції KUDU, та Нова Зеландія — в межах операції TIEKE."Легіо" поєднує двосторонню та багатосторонню підтримку в єдину систему підготовки й оснащення українських підрозділів за стандартами НАТО, а бойовий досвід ЗСУ водночас збагачує збройні сили партнерів і стає спільним ресурсом безпеки Європи."ЗСУ висловили щиру вдячність Естонії, Норвегії, Польщі та всім партнерам операції "Легіо" за послідовну підтримку та внесок у підготовку наших захисників", — підсумували в Генштабі.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що американські підрозділи Сухопутних військ, які вже дислокуються в німецькій Баварії, розпочинають активніше займатися підготовкою українських військових. Місію переводять на постійнішу основу..

В Україні 24 жовтня відзначатимуть Дмитрівську поминальну суботу — день особливої молитви за померлих. Віряни згадуватимуть рідних і близьких, відвідуватимуть храми та молитимуться за упокій душ спочилих.TrueUA розповідає, що потрібно робити у цей день, а що — категорично заборонено.Коли Дмитрівська поминальна субота у 2026 роціЗа новоюліанським календарем, якого дотримується Православна церква України (ПЦУ), Дмитрівська поминальна субота у 2026 році припадає на 24 жовтня. Вона передує дню пам’яті святого великомученика Димитрія Солунського, який відзначають 26 жовтня. Дата поминального дня залежить від церковного календаря, тому в громадах, які дотримуються юліанського стилю, традиційне поминання може відбуватися в інший час.Що означає Дмитрівська суботаДмитрівська субота, яку також називають Дмитрівською батьківською суботою, присвячена молитві за померлих. Цього дня віряни згадують батьків, бабусь і дідусів, інших родичів та близьких, які відійшли у вічність.Для багатьох родин це нагода помолитися за спочилих, згадати їх добрим словом і вшанувати пам’ять тих, хто залишився в серці назавжди.Що заведено робити на Дмитрівську суботуУ цей день віряни традиційно:відвідують храм. Беруть участь у заупокійних богослужіннях і моляться за померлих;подають записки за упокій. У храмі можна дізнатися, як подати імена спочилих для церковного поминання;відвідують могили рідних. За можливості впорядковують місця поховання, запалюють лампадки та вшановують пам’ять близьких;допомагають тим, хто потребує підтримки. Милосердя та добрі справи також є способом ушанувати пам’ять померлих;моляться вдома. Якщо немає можливості відвідати храм або кладовище, можна помолитися за спочилих у домашній тиші.Що не можна робити на Дмитрівську суботуІз поминальним днем пов’язано чимало народних прикмет і заборон. Водночас їх варто відрізняти від церковних настанов.Цього дня доречно уникати сварок, образ, лихослів’я та зневажливого ставлення до пам’яті померлих. Не варто перетворювати поминання на гучне застілля або зловживати алкоголем.Водночас звичайні домашні справи, зокрема прибирання чи прання, не мають загальної церковної заборони. Якщо потрібно виконати повсякденну роботу, це не є перешкодою для молитви за померлих.Як пом’янути померлих, якщо немає можливості піти до храмуЯкщо відвідати церкву чи кладовище неможливо, можна помолитися вдома, згадати рідних у сімейному колі або зробити добру справу на пам’ять про них.Дмитрівська поминальна субота — це насамперед день духовного єднання з тими, хто відійшов у вічність. Щира молитва, добрі спогади та милосердя допомагають зберігати пам’ять про близьких.Нагадаємо, в Україні можуть запровадити День Біблії. Нардепи уже визначилися з датою свята..

Український уряд доручив усім органам виконавчої влади терміново посилити кібербезпеку державних сервісів. Керівники установ мають сформувати команди кібербезпеки, закупити необхідне програмне забезпечення та ввести його в експлуатацію. Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, Росія системно атакує цифрову інфраструктуру України, яка, як і енергетика, залишається однією з цілей ворога. Зокрема, лише за вересень у Києві було пошкоджено близько десяти дата-центрів.Водночас зростає інтенсивність кібератак, а російські хакери дедалі частіше використовують інструменти штучного інтелекту. Серед основних цілей — державні інформаційні системи та український бізнес."Ключові цифрові органи вже вміють відбивати атаки з використанням ШІ. Такої ж готовності очікую від кожної державної установи та інституції", — наголосив Корецький.Він додав, що всі органи виконавчої влади мають невідкладно забезпечити належний рівень кіберзахисту та бути готовими протидіяти сучасним цифровим загрозам.Раніше технологічний радник президента Сергій "Флеша" Бескрестнов повідомляв, що Росія атакує інформаційну та мережеву інфраструктуру України, однак це не означає повного зникнення Інтернету в країні. Локальні перебої можливі, проте провайдери мають швидко усувати їх.Нагадаємо, за словами президента України Володимира Зеленського, Росія планує вивести війну за межі України. Розвідки різних країн отримали інформацію про це. До того ж Москва свідомо б’є по українських дата-центрах та інфраструктурі зв'язку, аби позбавити громадян доступу до Інтернету.Читайте також: Чи залишиться Україна без Інтернету через удари по дата-центрах: відповідь експерта.

Росія посилює атаки на Київ. Ракети та ударні дрони летять на столицю щодня і щоночі. Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко. За його словами, від початку тижня в столиці пролунало понад 30 сигналів повітряної тривоги, загальна тривалість яких перевищила 30 годин.Унаслідок ворожих атак пошкоджень зазнали житлові будинки, об’єкти критичної та транспортної інфраструктури, логістичні об’єкти, офісні будівлі й торговельні площі. Також постраждали кілька медичних закладів.Зокрема, пошкоджень зазнала одна зі станцій швидкої медичної допомоги. Крім того, пошкоджені шість автомобілів швидкої допомоги.Жертви та постраждаліЗа інформацією Кличка, цього тижня в Києві внаслідок ворожих атак загинули четверо людей, ще понад 50 мешканців столиці постраждали.Мер наголосив, що мета ворога — залякати, виснажити та зламати українців. Водночас він висловив упевненість, що Київ вистоїть завдяки згуртованості, спільній роботі, витримці та вірі в Україну.Нагадаємо, вночі 22 жовтня російські загарбники атакували історичний центр Києва балістичною ракетою "Іскандер" з касетною боєголовкою К5.Додамо, 23 жовтня війська країни-агресорки Росії масовано обстріляли одну з теплових електростанцій ДТЕК. Через ворожі удари об'єкт зазнав значних ушкоджень й зупинив генерацію енергії..

У вівторок, 23 жовтня, Україна та Росія провели обмін військовополоненими. Додому повернулися понад 200 українських воїнів.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, на Батьківщину повернуто 270 бійців. Більшість із них були в полоні ще з 2022 року."Додому повертаються нацгвардійці, зокрема воїни Азова, прикордонники, тероборонівці, воїни Військово-Морських Сил, Сухопутних військ, Десантно-штурмових військ, Державної спеціальної служби транспорту, а також девʼять цивільних", — заявив гарант.Як відзначив Зеленський, більшість звільнених — воїни, які захищали Україну в Маріуполі. Також повертаються захисники з Донецького, Луганського, Харківського, Запорізького, Херсонського, Київського, Миколаївського та Чернігівського напрямків. До того ж серед звільнених воїнів є й українці, яких вважали загиблими під час російського теракту в Оленівці в липні 2022 року."Ми пам’ятаємо про кожного й кожну та продовжуємо шукати всіх. Дякую всім, хто працює заради обмінів. І, звісно, вдячний нашим воїнам, які на фронті поповнюють обмінний фонд для України, щоб ми могли повертати своїх. Слава Україні!" — додав президент.. У Координаційному штабі із питань поводження із військовополоненими уточнили, що це третій етап комбінованого обміну полоненими, який розпочався 19 серпня.Водночас, зазначається, що більша частина визволених сьогодні захисників потрапила у полон у 2022-му році, зокрема під час оборони Маріуполя. Пʼятеро з них пережили теракт в Оленівці, а ще девʼятеро — важкохворі."Серед звільнених сьогодні — 38 офіцерів. Також серед військовослужбовців є ті, хто був поневолений у 2018 та 2020 роках. Значна частина визволених сьогодні Оборонців зазнала кримінального переслідування з боку країни-агресорки та всупереч міжнародному праву під вигаданими звинуваченнями була засуджена до різноманітних термінів за ґратами, зокрема й до довічного ув’язнення", — йдеться у повідомленні.У штабі додали, що усі звільнені пройдуть медичний огляд, отримають лікування, будуть забезпечені необхідними речами на перший час, отримають належні виплати, пройдуть реабілітацію та реінтеграцію до суспільства після тривалої ізоляції у російській неволі.Нагадаємо, 22 жовтня за результатами репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 252 загиблого, які, за твердженням російської сторони, належать українським військовослужбовцям..