Останні новини

В Україні з’явиться нова щорічна державна літературна премія "Воля". В межах проєкту відзначатимуть сучасну українську літературу та книжки про Україну.Про це повідомила міністерка культури України Тетяна Бережна у соцмережах.За її словами Бережної, премія покликана підтримувати українську літературу, сприяти її інтеграції у глобальний дискурс, заохочувати українців до читання та розвивати книжковий ринок."Започатковуємо "Волю" — нову щорічну державну літературну премію, яка відзначатиме сучасну українську літературу та книжки про Україну. Запрошую подаватися та поширювати інформацію!" — зазначила вона.Премія охоплює три номінації:найкраща українська прозова книжка;найкраща українська документальна книжка;найкраща документальна книжка іноземного автора чи авторки про Україну, перекладена українською мовою.Лауреати в кожній із трьох категорій отримають грошову винагороду в розмірі 400 тисяч гривень.Створення премії ініціювала заступниця міністерки культури Богдана Лаюк. Головою журі став літературознавець і директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків. До складу журі також увійшли:літературознавець і перекладач Уям Блекер;письменник і військовослужбовець Олександр Михед;письменниця й перекладачка з французької Ірина Славінська;літературна критикиня й редакторка видавництва "Темпора" Богдана Романцова.До участі приймають книжки українських та іноземних живих авторів, видані українською мовою українськими видавництвами у період з 1 травня 2025 року до 30 квітня 2026 року. Подавати книжки можуть лише видавництва. Один видавець має право номінувати не більше ніж три видання у кожній категорії. Прийом заявок триватиме до 19 серпня 2026 року. Довгі списки оприлюднять 5 жовтня, короткі — 13 листопада, а переможців оголосять на початку грудня."Номінуйте книжки, які допомагають світові глибше зрозуміти Україну", — наголосила Тетяна Бережна.Нагадаємо, що на початку липня цього року до Національної премії України імені Тараса Шевченка додали нову номінацію — "Архітектурне мистецтво". Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ..

У червні 2026 року електромобілі вперше обігнали бензинові автомобілі за кількістю реєстрацій у країнах Європейського Союзу. Водночас найбільшою популярністю серед покупців продовжують користуватися гібридні моделі.Про це повідомляє "Укравтопром" із посиланням на дані Європейської асоціації автовиробників (ACEA).За даними ACEA, у червні ринок нових легкових автомобілів у ЄС зріс на 13,6% у річному вимірі — до 1 147 962 зареєстрованих автомобілів.Найбільше зростання продемонстрував сегмент електромобілів (BEV), продажі яких збільшилися на 60,7%. За місяць у країнах Євросоюзу зареєстрували 270 557 нових електрокарів, що дозволило їм випередити бензинові автомобілі.Водночас реєстрація нових бензинових авто скоротилася на 12,4% — до 244 833 одиниць.Які автомобілі обирають європейціНайбільшу частку ринку в червні зберегли гібридні автомобілі (HEV) — 404 608 реєстрацій, що на 18,4% більше, ніж торік.Також у ЄС зареєстрували:115 714 плагін-гібридів (+22,1%);76 778 дизельних автомобілів (-16,1%);35 472 автомобілі з іншими типами силових установок (+2,7%).Загалом у січні-червні 2026 року в країнах Європейського Союзу було зареєстровано майже 5,9 мільйона нових легкових автомобілів. Це на 5,7% більше, ніж за аналогічний період торік.Додамо, в першому півріччі 2026 року автопарк України поповнили понад 15,2 тисячі електромобілів. Найбільше реєстрацій зафіксували у Львівській області, Києві та Київській області.Читайте також: Які нові авто найчастіше купували українці у 2026 році: рейтинг моделей.

Львівський аеропорт відновить роботу, як тільки вдасться розв’язати безпекові питання. Фахівці стверджують, що це може відбутися ближче до 2029 року.Про це розповів міський голова Львова Андрій Садовий в інтерв'ю "РБК-Україна"."Й аеропорт "Львів", й аеропорт "Бориспіль" в робочому стані. Як тільки безпекові питання розв’яжуться, я думаю, ці летовища зможуть відновити роботу. Йдеться про тижні, а не про місяці, щойно залагодять безпекові питання", — зазначив він.Львівський міський голова також пояснив ситуацію із забудовою довкола аеропорту."Тепер стосовно цієї афери, яка отримала не тільки загальноукраїнську, а й загальноєвропейську відомість. Про що йдеться? Наприклад, аеропорт "Хітров" у Лондоні за останні 100 років збільшився в 20 разів. І в радянські часи, коли будувався аеропорт "Львів", то територію біля аеропорту, близько 70 гектарів, зарезервували для розвитку аеропорту", — додав він.Мер Львова уточнив, що там можна було висаджувати траву, якісь там злаки, але жодної забудови там не можна робити. І жодних проблем не виникало, адже шість років тому в Україні відбувався процес об'єднання громад.Тоді, як розповів Садовий, багато громад доєдналися до Львова, а громада Сокільників, на території якої частково розташоване летовище, сказала, що хоче залишатися селом. Потім з'явилося рішення сільської ради Сокільників щодо будівництва там іще 50 тисяч метрів квадратних житла на вісім тисяч мешканців."Тобто це має з'явитися ще одне велике місто, без каналізації, без водопостачання, без освіти, без медицини, без нічого. Просто взяти та цю територію, яка є резервною до аеропорту, забудувати. Це, звичайно, викликало шок, тому що зараз у світі є проста формула: є литовище, є місто. Нема летовища, немає міста. І ми звернулися в суд. Наразі ті всі процеси є заблоковані", — зазначив мер.За його словами, Європейський Союз має дуже великий проєкт вартістю близько 10 мільярдів євро щодо власного вибудовування Львова як великого транспортного вузла."Це під'єднання залізничного сполучення, європейської колії замість радянського стандарту та плюс з'єднання львівського летовища з львівським вокзалом. Фактично вибудовується такий транспортний вузол. І це все пробують наші доморощені підприємці, їхні лобісти сковернути", — розповів Садовий.Мер Львова додав, що буквально нещодавно міністерство транспорту Великої Британії презентувало великий проєкт, як має виглядати львівське летовище."Там жодного житла немає, там є інфраструктура, там є ті речі, які важливі для майбутнього. До речі, ця інфраструктура може давати сотні мільйонів податків тій самій громаді, але люди, які хочуть заробити вже та зараз, мають інше бачення", — пояснив Садовий.Як відомо, Україна повністю закрила свій повітряний простір для цивільних літаків 24 лютого 2022 року — у перший день повномасштабного вторгнення Росії. Європейська організація безпеки повітряної навігації зазначила, що обмеження на польоти цивільної авіації в повітряному просторі України можуть зберегтися до 2029 року.Раніше з’являлася інформація, що львівський аеропорт може першим відновити польоти за наявності гарантій безпеки для цивільних літаків.Нагадаємо, що минулого року міжнародний аеропорт "Львів" розглядав можливість запуску рейсів цивільної авіації під час воєнного стану. Однак для цього необхідно декілька умов..

У мережі з'явилося відео запуску української крилатої ракети "Фламінго", яка під час бойової операції успішно уразила російський оборонний завод "Авітек" у Кірові. Підприємство розташоване більш ніж за тисячу кілометрів від українського кордону.Відповідне відео опублікував головний конструктор компанії Fire Point Денис Штілерман.Що відомо про ударНа кадрах зафіксовано момент старту української ракети "Фламінго", яка згодом уразила визначену ціль на території Росії.За даними російських та українських OSINT-джерел, під удар потрапило Вятське машинобудівне підприємство "Авітек" у Кірові, де після вибухів виникла пожежа.Чим важливий завод "Авітек"Зазначимо, що підприємство "Авітек" входить до російського військово-промислового комплексу та спеціалізується на виробництві й обслуговуванні військової техніки, а також комплектуючих для систем протиповітряної оборони.Нагадаємо, в ніч на п'ятницю, 24 липня, безпілотники атакували Санкт-Петербург, Ленінградську область, Тверь та інші російські локації. Внаслідок ударів знову загорілися склади Wildberries..

Тон відносин українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональдом Трампом змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними.Про це Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер, яка опублікувала фрагмент інтерв’ю на своїй сторінці в соціальній мережі X.Відповідаючи на запитання про те, що змінилося у стосунках між ним і Трампом після попереднього візиту до США, Зеленський погодився, що тон справді змінився."Ви маєте рацію. Тон змінився. Безумовно. Перший переломний момент у нас стався в Римі, у Ватикані. Так, це була недовга зустріч, але я завжди казав, що, на мою думку, це історичний момент, бо ми змінили наші відносини за 15-20 хвилин", — зазначив президент України.За його словами, під час цієї зустрічі вони з Дональдом Трампом залишилися лише вдвох, а подальший діалог між ними виявився позитивним."Навколо нас нікого не було. Ми лише вдвох. І я був дуже радий почути президента, сподіваюся, що й він теж — зателефонував мені, а я йому. Вважаю, що це мало залишитися між нами двома, але все минруло дуже добре", — сказав Зеленський.Він також наголосив, що відносини та діалог із президентом США мають важливе значення."Я дуже щасливий, бо від таких відносин і діалогу залежить життя багатьох людей", — пояснив український президент.Після оприлюднення фрагмента інтерв'ю президент США Дональд Трамп відреагував на нього дописом у соціальній мережі Truth Social, написавши: "Дуже добре!". Лумер також повідомила, що Трамп поширив оприлюднений нею уривок інтерв'ю у своєму акаунті Truth Social.Раніше Лора Лумер анонсувала інтерв'ю з Володимиром Зеленським, зазначивши, що розмова відбулася в Маріїнському палаці в Україні."Я щойно взяла інтерв'ю у президента Зеленського в Маріїнському палаці в Україні. Жодних заборонених тем не було, і я не добирала слів. Повне інтерв'ю з'явиться незабаром!" — зазначала Лумер.Нагадаємо, що наступного тижня український президент Володимир Зеленський запланував візит до Вашингтона, де зустрінеться з американським колегою Дональдом Трампом..

Чорногорія підтримує запровадження нових механізмів, які мають запобігати відступу майбутніх членів Європейського Союзу від принципів верховенства права та демократії. Водночас країна наполягає, що такі правила повинні ґрунтуватися на чітких і об'єктивних критеріях та не створювати "другосортного" членства в ЄС.Про це заявив посол Чорногорії при ЄС Петар Маркович в інтерв'ю Euronews.Які зміни пропонують у ЄСНаразі Чорногорія є країною-кандидатом, яка просунулася найдалі на шляху до вступу до Євросоюзу. Подгориця розраховує стати 28-м членом ЄС уже у 2028 році.Втім, процес може ускладнитися через нові пропозиції щодо реформи політики розширення Євросоюзу.Зокрема, п'ять із шести держав-засновниць ЄС виступають за посилення механізмів контролю, які дозволили б реагувати на порушення принципів демократії та верховенства права вже після вступу нових країн до блоку. Така ініціатива з'явилася на тлі ситуації з Угорщиною.Позиція ЧорногоріїЗа словами Марковича, Чорногорія не заперечує проти запровадження додаткових гарантій, однак вважає, що оцінка можливих порушень має проводитися виключно за заздалегідь погодженими об'єктивними критеріями. Він наголосив, що ці правила повинні бути визначені ще до вступу країни до ЄС і не можуть використовуватися для автоматичного обмеження права голосу нових членів у перехідний період.На думку дипломата, такий підхід був би юридично та політично сумнівним і фактично створив би "другий клас" членства в Європейському Союзі.Чорногорія проти зміни правил під час гриМаркович також прокоментував пропозицію Франції та Німеччини щодо так званої поступової інтеграції, яка передбачає надання країнам-кандидатам окремих переваг членства ще до офіційного вступу. Він привітав дискусію про реформу політики розширення, однак зауважив, що змінювати методологію зараз було б несправедливо щодо Чорногорії.За словами посла, країна вже 14 років проходить процедуру вступу за чинними правилами та є найпросунутішим кандидатом."Обговорення нової методології має стосуватися тих країн-кандидатів, для яких нинішня система не спрацювала. Для Чорногорії вона, навпаки, виявилася ефективною", — наголосив Маркович.Водночас дипломат зазначив, що нові гарантії можуть полегшити процес ратифікації вступу Чорногорії, особливо з огляду на зростання скептицизму щодо розширення ЄС у низці держав-членів.На завершення він заявив, що подальше розширення Європейського Союзу має стратегічне значення та може стати шансом для ЄС повернутися до політики розширення після виходу Великої Британії з блоку.Додамо, Україна потребує терміновою підтримки Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору.Читайте також: Чому Угорщина знову гальмує вступ України до ЄС: деталі блокування двох кластерів.

Знана в минулому італійська кіноактриса Орнела Муті (головна героїня фільму "Приборкання норовливого) хоче отримати російське громадянство. Про це повідомила її донька Найке Рівеллі. Враховуючи скандальність Муті, новина не вразила, хіба змусила пригадати про інших горе-путіністів.Чим скандальна "росіянка" Муті71-річна Франческа-Романа Рівеллі, такі справжні ім’я та прізвище потенційної підданої Путіна, залишила свою акторську славу далеко позаду. Остання її роль у кіно — у короткометражці "ШахМат" 2016 року. Була ще роль у серіалі у 2018 році. У 2016-му знялася у кліпі Олександра Ревви, уродженця Донецька, відомого під псевдонімом Артур Пирожков. Існує легенда, буцімто Ревва має антивоєнну позицію, що, однак, не завадило йому у 2025 році отримати російське громадянство. Тепер паспорт із куркою-мутантом хоче мати й Муті.Її мати — етнічна німка, народилася в Естонії, а от дід і баба по материнській лінії жили у Санкт-Петербурзі. Актриса й раніше проявляла проросійські настрої, через які 2017 року ледь не потрапила до в’язниці. Не за політику, а за шахрайство. У 2010 році Муті мала зіграти головну роль у виставі в одному з італійських театрів за чималий гонорар, однак оголосила себе хворою, підробила довідку про хворобу горла і замість гри у спектаклі вдома чкурнула до Санкт-Петербурга на запрошення Путіна, де засвітилася на благодійному заході у компанії з диктатором.У підсумку суд міста Порденоне у лютому 2015 року присудив її до восьми місяців тюрми та штрафу у 600 євро. У 2017-му інший суд, у Трієсті, пом’якшив вирок — шість місяців в'язниці й 50 євро. Щоб не опинитися за ґратами, італійська русофілка сплатила театру 30 тисяч євро компенсації.Муті — доволі заможна жінка. Їй належить власна ювелірна лінія, яка має бутіки, зокрема у Москві. У 2016 році, на тлі згаданого вище скандалу, актриса вже висловлювала бажання стати російською громадянкою, але обмежилася купівлею квартири у Москві. Замість жити в столиці путінської Росії, вона мешкає у Монако. Нинішній сплеск русофілії сеньйори Муті пояснюється просто: вона відвідала міжнародний форум споживчої кооперації в Росії, після чого отримала потужний осуд від італійського громадянського суспільства. Її старша донька Найке — 50-річна актриса і співачка, має німецьке громадянство. Шоб відбілити матір, вона розповідала про "російське коріння" та "багато родичів у Росії". І перше, і друге виявилося брехнею.Кремлівська пропаганда радісно підхопила заяви Найке Рівеллі, яка розхвалює Росію. В Італії ж Муті та її дочка потрапили під хвилю осуду. Ці дві панянки, в кар’єрі яких усі яскраві ролі далеко позаду, належать до незначного прошарку "корисних ідіотів" у західних державах, яких Росія заманює або грішми, або захистом від кримінального переслідування вдома. Нагадаємо, що сталося з попередниками Муті й Найке Рівеллі."Шоколадний заєць" спився і помер, а фін-русофіл утік і підтримує УкраїнуРозпочнемо з камерунського співака П’єра Нарциса, який прославився пісенькою про "Шоколадного зайця". Він приїхав до Росії у молодості й почав торувати шлях на велику сцену. Африканець виявився досить популярним — брав участь у різноманітних шоу, концертах, заробляв значні гроші, але приохотився до алкоголю, що в Росії — не дивина, а закономірність. Наслідки згубної звички привели його до смерті у віці 45 років. Він помер у 2022-му. Перед цим кар’єра афроросіянина стрімко пішла на дно, він втрапляв у постійні халепи, гамселив дружину, про що вона сама розповідала. З Росії, яка вбила Нарциса, його тіло перевезли до Камеруну, де і поховали. Кілька років потому його камерунські родичі судилися за спадок артиста в Росії.Наступний — фінський актор Вілле Хаапсало. Він не отримував російське громадянство, проте прославився як актор саме в Росії. Глядачі пам’ятають його по ролях фіна Райво у комедійних стрічках "Особливості національного полювання", "Особливості національної рибалки" та снайпера Вейкко у фільмі "Зозуля". За останню роль Хаапсало отримав від Путіна звання державного артиста Росії. Заробивши грошей у російському кінематографі, він відкрив кілька ресторанів у Гельсінкі, активно популяризував російську культуру.24 лютого 2022 року в день початку повномасштабної агресії Росії проти України Хаапсало перебував у Москві. Повернувшись додому, він підтримував українських біженців, надавав їм роботу у своїх ресторанах, із меню яких зникли російські страви. Згодом взагалі закрив ресторан, в якому пропагував ностальгію за СРСР. За підтримку України фінського автора у Росії назвали "зрадником". Тож, очевидно, більше він до країни-агресорки не приїде — і це тільки піде йому на користь.Хам та п’яниця — бо "росіянин". Депардьє не розкаявся за російський паспортАнтивоєнну позицію висловив і французький актор Жерар Депардьє, але він встиг так зашкваритися в Росії, що у щирість його підтримки України не вірять. У січні 2013 року знаменитість із Франції отримав паспорт громадянина РФ особисто з рук Путіна. Його зареєстрували у столиці Мордовії Саранську і навіть подарували квартиру у дерев’яній хаті. Цьому передувало кілька гучних скандалів із цим актором.За президентства Франсува Олланда у Франції ввели податок 75% на прибуток понад 1 мільйон євро, тобто податок на багатство. Депардьє, який розповідав, що його батько був комуністом, виступив проти урядового нововведення. Успішний актор також непогано заробляв на виноградниках, рекламі й тощо, себто — мільйонер. Його переїзд до Росії та отримання громадянства РФ — це був епатажний протест. Наслідки свого вчинку Депардьє відчув уже дуже скоро, — він не став своїм у Росії, зате у рідній Франції став чужим.Саранськ чомусь його не привабив, а згодом актор розпродав російську нерухомість. З початком повномасштабного вторгнення мовчав аж до квітня 2022 року, тоді сказав щось на кшталт "росіяни не відповідають за ексцеси свого лідера Путіна" і закликав до мирних переговорів, а в листопаді того ж року закрив свій продюсерський центр у Москві. 2023-го, коли журналісти допитувалися у Депардьє про ставлення до російської агресії, він її не засуджував, а переключався на те, що, мовляв, прихильний до російської культури, тому "все ще росіянин". Також казав, що перераховує кошти від концертів за його участю "українським жертвам". Чи перераховував — невідомо.Протягом кількох останніх років Депардьє має серйозні проблеми з законом на Батьківщині, там його судять за сексуальні домагання. Під час одного з торішніх засідань він виправдовував свою поведінку "російською натурою"."Мені завжди казали, що маю "російську натуру". Не знаю, це через пияцтво чи вульгарність", — заявив він.Американці, які "відпрацьовують" російське громадянствоДалі — американці Стівен Сігал, Джефф Монсон і Едвард Сноуден. Актор, колишня зірка бойовиків Сігал отримав паспорт громадянина Росії у 2016 році, неодноразово підтримував агресивну політику Путіна, зокрема під час повномасштабного вторгнення в Україну. "Відпрацьовує" громадянство і на пропагандистських каналах Кремля, де називає себе "росіянином". Нещодавно з’явився серед гостей економічного форуму у Санкт-Петербурзі, вразивши зміною зовнішності. М’яко кажучи, дуже розтовстів, за що дотепники порівняли його з "баржею". А зовсім нещодавно у ЗМІ повідомили цікаву річ: Сігал розпродує свою російську нерухомість. Невже зібрався тікати?Боєць у змішаних єдиноборствах Джефф Монсон на прізвисько "Сніговик" також прижився в Росії, був депутатом міського округу Красногорська, що у Підмосков’ї, а з 2023 року — депутат парламенту Башкортостану. Паспорт РФ він отримав у 2018 році, доти встиг стати "громадянином ЛНР". Монсон — затятий путініст і пропагандист. За його словами, він відмовився від громадянства США. Він регулярно щось заявляє кремлівській пропаганді, втім ця особа давно втратила будь-який вплив в медіа поза Росією.Нарешті — Сноуден, забутий ексспівробітник ЦРУ, який 2013 року спричинив потужний скандал, передавши пресі інформацію про стеження Агентством національної безпеки США за політиками та інформаційними системами багатьох країн світу. Він отримав громадянство Росії у 2022 році, але переховується там уже 13 років.Чим займається, невідомо, найімовірніше, боїться навіть власної тіні. У США та багатьох країнах його не вважають викривачем, більше схильні до того, що він — російський шпигун. Якоїсь очевидної користі Москві від нього зараз немає, тому в кулуарах не виключають, що в разі пом’якшення стосунків із США Путін може віддати цього персонажа американцям. В Америці на нього очікує довічне ув’язнення..

У ніч на п’ятницю, 24 липня, російські окупанти атакували Україну п’ятьма керованими авіаційними ракетами Х-59/69 і 180 ударними безпілотниками типу Shahed (у тому числі реактивними), "Гербера", "Італмас" і дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 164 цілі противника.Про це повідомила пресслужба Повітряних сил Збройних сил України.Військові уточнили, що ракети рашисти запускали з повітряного простору над акваторією Чорного моря, а безпілотники з таких напрямків: Брянськ, Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ (усе — Російська Федерація), тимчасово окупований Донецьк, Гвардійське, мис Чауда (тимчасово окупована територія Криму).Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряна оборона збила / подавила чотири керовані авіаційні ракети Х-59/69 і 160 ворожих безпілотників типу Shahed, "Гербера", "Італмас" і дронів інших типів на Півночі, Півдні та Сході країни."Зафіксовано влучання однієї керованої авіаційної ракети, 14 ударних безпілотників на дев’яти локаціях, а також падіння збитих (уламки) на восьми", — зазначили в Повітряних силах ЗСУ."Атака триває, в повітряному просторі перебуває декілька ворожих дронів. Дотримуйтеся правил безпеки!" — закликали українські військові.Нагадаємо, що за минулу добу 23 липня на різних ділянках фронту зафіксовано 233 бойових зіткнення. Українські захисники продовжують системне нищення ворога, чинять ефективний спротив..

Українські удари по логістичних центрах найбільшого російського маркетплейса Wildberries дедалі сильніше впливають на повсякденне життя жителів РФ. Якщо раніше Кремль намагався ізолювати населення від наслідків війни, то тепер вони стають помітними навіть для заможних росіян.Про це повідомляє The Wall Street Journal.Атаки на Wildberries завдали мільярдних збитківЗа даними видання, Wildberries є найбільшою платформою електронної комерції в Росії, якою щомісяця користуються близько 81 мільйона людей. Через маркетплейс сотні тисяч продавців реалізують найрізноманітніші товари — від одягу й побутових речей до електроніки.Протягом останнього тижня українські безпілотники атакували чотири логістичні центри компанії. Зокрема, ударів зазнав великий склад поблизу Москви, а також два об'єкти на півдні Росії.За оцінками WSJ, сукупні збитки можуть становити від трьох до 4,4 мільярда доларів. Основна частина втрат пов'язана не зі зруйнованими будівлями, а зі знищенням товарів, які належали продавцям.Продавці звинувачують компаніюПісля атак багато підприємців заявили про значні фінансові втрати. Зокрема, продавчиня дитячого одягу Вікторія Терехова повідомила, що втратила приблизно половину своїх товарів на суму понад 160 тисяч доларів."Якщо ці удари триватимуть, у нас нічого не залишиться", — сказала вона.Частина постачальників також розкритикувала Wildberries, побоюючись, що компанія не компенсує їм збитки. Як зазначає видання, менш ніж за два тижні до атак маркетплейс змінив умови співпраці, звільнивши себе від відповідальності за втрати, спричинені ударами безпілотників.Чи є склади законною військовою ціллюУ матеріалі зазначається, що атаки викликали дискусію щодо статусу логістичних центрів Wildberries.Президент України Володимир Зеленський пояснив удари тим, що ці об'єкти використовуються для постачання російській армії комплектуючих для безпілотників, навігаційного обладнання та іншого спорядження.Водночас WSJ звертає увагу, що хоча на платформі можна знайти бронежилети та безпілотники, переважна більшість товарів має цивільне призначення.Психологічний ефект від війни зростаєВидання також нагадує, що ще до атак на склади росіяни почали відчувати наслідки ударів по нафтопереробній інфраструктурі, які спричинили дефіцит пального.В аналітичній записці Oxford Economics зазначається, що паливна криза стала найвідчутнішим потрясінням для населення Росії з часу оголошення мобілізації восени 2022 року.Попри це, президент РФ Володимир Путін не демонструє готовності скорочувати військові амбіції. Професор фінансів IE Business School Максим Миронов вважає, що економічний ефект українських атак буде обмеженим, однак їхній психологічний вплив уже став значним."Роками Путін поширював історію про те, що бої відбуваються десь на околицях імперії, що це спецоперація і що все гаразд. Тепер люди почали це відчувати — через черги на заправках, через пожежі… Кожен у Росії бачить війну зі свого вікна", — наголосив він.Нагадаємо, в ніч на п'ятницю, 24 липня, безпілотники атакували Санкт-Петербург, Ленінградську область, Тверь та інші російські локації. Внаслідок ударів знову загорілися склади Wildberries.Також у ніч проти 22 липня безпілотники завдали серії потужних ударів по об’єктах на території Російської Федерації. Наслідком успішних прильотів стали масштабні пожежі на території великого логістичного центру Wildberries у Невинномиську та на нафтобазі в Армавірі..

Загалом за минулу добу четверга, 23 липня, на різних ділянках фронту зафіксовано 233 бойових зіткнення. Українські захисники продовжують системне нищення ворога, чинять ефективний спротив. Сьогодні розпочалася 1 612 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Обстріли рашистівУчора противник завдав одного ракетного удару із застосуванням трьох ракет і 93 авіаційних ударів, під час яких скинув 308 керованих авіабомб. Окрім того, загарбники застосували 10 463 дрони-камікадзе та здійснили 3 230 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, зокрема, 25 — із реактивних систем залпового вогню.Удари ЗСУЗа минулу добу авіація, ракетні війська й артилерія Сил оборони уразили 16 районів зосередження живої сили противника, п'ять артилерійських систем, один пункт управління безпілотним літальними апаратами й один склад матеріально-технічного забезпечення противника.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському та Курському напрямках минулої доби наші захисники зупинили один ворожий штурм. Водночас агресор завдав трьох авіаційних ударів із застосуванням дев'яти керованих авіабомб і здійснив 85 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів.На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили 11 атак противника. Загарбники намагалися просунутися в районах Вовчанська, Вільчі, Стариці та Лимана, а також у напрямку Хатнього.На Куп’янському напрямку минулої доби ворог штурмових дій не проводив.Спроби вклинитися в нашу оборону відбито на Лиманському напрямку, де окупанти 15 разів атакували в районах Лимана, Ставків і Озерного, а також у напрямку Новоселівки.На Слов’янському напрямку противник здійснив 19 штурмових дій у районах Кривої Луки, Закітного та Різниківки, а також у напрямках Пискунівки, Миколаївки та Рай-Олександрівки.На Краматорському напрямку окупанти чотири рази атакували в напрямках Юрківки, Привільного, Никифорівки та Маркового.На Костянтинівському напрямку зафіксовано 16 атак. Окупанти вели штурмові дії в районах Костянтинівки, Іванопілля та Іллінівки, а також у напрямку Миколайпілля.Найбільшу кількість штурмових дій зафіксовано на Покровському напрямку, де наші захисники зупинили 36 атак. Ворог виявляв активність у районах Новоолександрівки та Родинського, а також здійснював штурми в напрямках Дорожнього, Новогришиного, Василівки, Котлиного, Новопавлівки, Ганнівки, Шевченка, Никанорівки, Нового Донбасу, Гришиного, Мирного й Удачного.На Олександрівському напрямку загарбники здійснили шість атак у напрямках Піддубного, Новогеоргіївки, Олександрограда, Калинівського та Рибного.На Гуляйпільському напрямку окупанти 12 разів атакували. Ворог намагався просунутися в напрямках Оленокостянтинівки, Косівцевого, Залізничного, Гіркого, Воздвижівки, Добропілля, Цвіткового та Староукраїнки.На Оріхівському напрямку наші захисники зупинили три спроби противника просунутися вперед у напрямках Щербаків, Степового та Приморського.На Придніпровському напрямку минулої доби ворог штурмових дій не проводив.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 24 липня 2026 орієнтовно склали:особового складу — близько 1 436 100 (+1 410);танків — 12 201 (+10);бойових броньованих машин — 25 000 (+6);артилерійських систем — 46 646 (+76);реактивних систем залпового вогню — 1 968 (+7);засобів протиповітряної оборони — 1 516 (+1);літаків — 439 (+1);гелікоптерів — 354 (+0);наземних робототехнічних комплексів — 2 006;безпілотників оперативно—тактичного рівня — 425 240 (+1 652);крилатих ракет — 4 938 (+2);кораблів / катерів — 34 (+0);підводних човнів — 2 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 124 787 (+544);спеціальної техніки — 4 454 (+1).Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, держсекретар Марко Рубіо відкинув російський наратив про те, що США та Росія досягнули будь-якої угоди щодо припинення війни Росії в Україні під час саміту на Алясці в серпні 2025 року..

Наступного тижня український президент Володимир Зеленський запланував візит до Вашингтона, де зустрінеться з американським колегою Дональдом Трампом.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на власні джерела в дипломатичних колах. За попередньою інформацією, візит Володимира Зеленського до США запланований на 28 липня.У межах поїздки президент України відвідає похорон сенатора Ліндсі Грема та безпосередньо зустрінеться з американським президентом Дональдом Трампом.Раніше джерела, наближені до українського президентського офісу поширили інсайдерську інформацію, що Володимир Зеленський розглядає можливість здійснити дипломатичну поїздку до США ще в липні.Декілька днів тому він провів телефонну розмову з представниками американського президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Вийшла хороша та важлива розмова про те, як активізувати дипломатію та наблизити мир", — зазначав тоді український лідер.Президент висловив переконання, що мир потрібен — мир із гідністю, й Україна вже давно до цього готова. За його словами, українські команди залишаються в тісному контакті, зокрема, щоби продовжити роботу над усім, що обговорили.Нагадаємо, вчора американська блогерка Лора Лумер повідомила, що взяла інтерв’ю в президента України Володимира Зеленського. Її називають медійницею, яка наближена до американського президента Дональда Трампа..

До виробництва ліцензійних ракет для систем протиповітряної оборони Patriot прагне приєднатися Польща. Варшава надіслала відповідний запит до Вашингтона. Проєкт планують реалізувати у співпраці США й України.Про польську ініціативу повідомило видання tvn24 з посиланням на заступницю міністра національної оборони Польщі Магдалену Собковяк-Чарнецьку.За її словами, Варшава запропонувала створити формат співпраці за участю трьох країн — США, України та Польщі.Польська посадови ця вже провела зустрічі з представниками Пентагона та Державного департаменту США, де обговорила можливість створення заводу з виробництва ракет для систем Patriot на території України.Польська сторона захотіла долучитися до такого проєкту у форматі співпраці США, України та Польщі, щоби виробництво відбувалося у безпечному місці."Пропозиція, яку я внесла від польської сторони, відповідає певним занепокоєнням американської сторони, тож ми запропонували, щоби відбувалася співпраця у трикутнику, тобто США, Україна, а також Польща", — зазначила Магдалена Собковяк-Чарнецька.Польська чиновниця також наголосила, що ракети для систем Patriot є продукцією, яка має значний попит у світі."Це продукт, який фактично потрібен у всьому світі. Саме тому наша пропозиція — брати участь у такому спільному виробництві", — пояснила вона.Також під час візиту поляки представили аргументи на користь створення в Польщі сервісного центру для систем Patriot. Собковяк-Чарнецька зазначила, що у Вашингтоні розуміють роль Польщі в розвитку оборонної промисловості та враховують її географічне та геополітичне розташування.Нагадаємо, 11 липня журналісти агенції Reuters повідомляли, що виробництво американських ракет-перехоплювачів Patriot для України, найімовірніше, організують у Німеччині або іншій європейській країні. Військові експерти визначили це безпечнішим варіантом..

Американський державний секретар Марко Рубіо відкинув російський наратив про те, що Сполучені Штати Америки та Росія досягнули будь-якої угоди щодо припинення війни Росії в Україні під час саміту на Алясці в серпні 2025 року.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Зокрема, Рубіо заявив після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим 23 липня, що російські "пропозиції" на саміті в Анкориджі провалилися."Миру вдасться досягнути лише завдяки новим "концепціям та ідеям", які США готові підтримати", — наголосив американський посадовець.Водночас Міністерство закордонних справ Росії заявило, що Лавров підтвердив Рубіо готовність Росії до переговорів і зобов'язань щодо "пропозицій" США, з якими президент Росії Володимир Путін погодився на саміті на Алясці."Російські чиновники регулярно посилаються на нібито "угоди з Анкориджа" для просування наративів про готовність Росії до переговорів, попри відсутність будь-яких публічних заяв після саміту та нещодавню відмову американських чиновників від таких російських наративів", — зробили висновок аналітики Інституту вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський продовжує повторювати свою відданість мирним переговорам зі Сполученими Штатами та Росією.Український лідер провів перемовини зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом і колишнім старшим радником Дональда Трампа Джаредом Кушнером, на яких обговорили зусилля щодо мирних переговорів.Володимир Зеленський підтвердив свій намір провести тристоронні переговори між США, Україною та Росією восени 2026 року.Ні російські, ні українські війська не досягнули підтвердженого прогресу 23 липня.Нагадаємо, вчора американська блогерка Лора Лумер повідомила, що взяла інтерв’ю в президента України Володимира Зеленського. Її називають медійницею, яка наближена до американського президента Дональда Трампа..

У ніч на п'ятницю, 24 липня, безпілотники атакували Санкт-Петербург, Ленінградську область, Тверь та інші російські локації. Внаслідок ударів знову загорілися склади Wildberries.Інформацію про прильоти дронів підтвердив губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко. Вночі він повідомив про 33 нібито збитих безпілотників над регіоном.При цьому мешканці Санкт-Петербурга й області інформували та показували на відео прильоти та вибухи. Місто над Невою окутав густий дим.Також Дрозденко підтвердив інформацію про атаку на склади в Новосаратовці під Петербургом. За його даними, є травмовані внаслідок атаки дронів.Моніторингові Telegram-канали додали, що Санкт-Петербург, область і Тверь зазнали масованого удару дронів. У результаті сталася масштабна пожежа щонайменше на одному зі складів Wildberries. Також стало відомо, що в Санкт-Петербурзі й області протягом ранку зазнали атак два склади Wildberries.Зранку аеропорт "Пулково" повідомив, що близько 50 рейсів затримано в цьому аеропорту, 15 літаків чекають на виліт із запасних аеродромів.Окрім того, в окупованому Криму третю ніч поспіль лунали вибухи, соцмережі повідомили про прильоти внаслідок атак дронів у різних містах, зокрема, по складу Wildberries у Сімферополі.Є підтвердження, що вибухи внаслідок ударів безпілотників лунали в Судаку, Євпаторії, Севастополі й інших містах окупованого росіянами півострова.Нагадаємо, що попередньої ночі, на 23 липня, Воронеж і Ульяновська область Росії опинилися під масованою атакою безпілотників, внаслідок чого під удар потрапили логістичний хаб Wildberries і база скрапленого газу. У регіонах пролунала серія потужних вибухів, що спричинило суттєву паніку серед місцевого населення..

У п'ятницю, 24 липня, Україну очікує свіжа та мінлива погода. Найпрохолодніше буде на Заході країни, тоді як на Сході та Півдні збережеться тепло.Про це повідомила народний синоптик Наталія Діденко.Так, за її словами, у західних областях, на Сумщині, Полтавщині та в окремих районах Дніпропетровщини — вдень температура повітря становитиме близько +17…+20°C. На решті території країни прогнозують +20…+24°C. Тепліше буде у східних областях та на Одещині — до +24…+28°C.Дощі найбільш активно пройдуть у західних регіонах, місцями можливі сильні зливи. В інших областях очікуються короткочасні локальні опади, які чергуватимуться із сонячною погодою.У Києві 24 липня можливі нетривалі дощі, які змінюватимуться ясними періодами. Вдень температура повітря коливатиметься у межах +23…+24°C.За прогнозом Діденко, вже на вихідних в Україні почне поступово теплішати. У понеділок, 27 липня, температура подекуди підвищиться до +30…+32°C, а в середині наступного тижня можливе невелике зниження температури.Нагадаємо, що червень 2026 року став найспекотнішим за всю історію спостережень у Західній Європі. У глобальному масштабі він другий найтепліший червень і на 1,39°C перевищив доіндустріальний рівень.Читайте також: Торнадо в Україні — міф чи реальність: відповідь синоптиків.