Останні новини

Контррозвідка Служби безпеки України затримала у Львові ще двох пособників країни-агресора. Зловмисники незаконно зареєстрували 14 супутникових терміналів Starlink для збройних угруповань Росії.Про це повідомила пресслужба СБУ. За оперативними даними, рашисти використовували станції інтернет-зв’язку для планування бойових операцій проти Сил оборони у Донецькій, Херсонській і Запорізькій областях."Завдання ворога виконував завербований російськими спецслужбістами львівський студент. До їхньої уваги він потрапив, коли шукав "легкі" заробітки у Telegram-каналах. До протиправної діяльності фігурант залучив свого безробітного знайомого зі Львова, з яким підшукував осіб для реєстрації Starlink", — установили правоохоронці.Вони розповіли, що для реалізації плану зловмисники обманом залучили 14 осіб і використали їхні паспортні дані для верифікації терміналів на користь рашистів."Після активації Інтернет-пристроїв вони направляли відповідні реквізити російському куратору в обмін на гроші", — йдеться в повідомленні.Контррозвідники СБУ задокументували злочини обидвох фігурантів і затримали їх за місцями проживання. Під час обшуків у них вилучили мобільні телефони, з яких вони координували свої дії з ворогом.Служба безпеки України заблокувала всі незаконно зареєстровані системи Starlink. Також перевіряється інформація про можливу незаконну реєстрацію фігурантами ще понад 40 терміналів супутникового зв’язку.Слідчі повідомили затриманим про підозру за частиною 2 статті 28, частиною 1 статті 111-2 Кримінального кодексу України (пособництво державі-агресору, вчинене за попередньою змовою групою осіб)."Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочину. Зловмисники перебувають під вартою без права внесення застави. Їм загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, що Головне управління внутрішньої безпеки СБУ викрило агента російської воєнної розвідки у Дніпрі. Ним виявися завербований ворогом електрик, який допомагав Росії готувати повітряні удари по місцевих об’єктах..

Українські підприємства оборонно-промислового комплексу (ОПК) вже уклали 26 договорів у межах державної програми пільгового лізингу на загальну суму 91,2 млн гривень. Механізм дозволяє виробникам озброєння та військової техніки оновлювати виробничі потужності без необхідності одразу сплачувати повну вартість необхідного обладнання.Про це повідомило Міністерство оборони України.Які умови передбачає програмаУ межах програми підприємства можуть отримати фінансування за ставкою 5% річних. Максимальна сума за одним договором становить 500 млн гривень, а термін лізингу може сягати п’яти років.Також держава передбачила можливість відтермінувати платежі на строк до 12 місяців. За програмою підприємства можуть придбати, зокрема:виробниче та технологічне обладнання;засоби автоматизації;транспорт;інші активи, необхідні для роботи та розвитку виробництва."Скористатися підтримкою можуть підприємства зі статусом критично важливих у сфері ОПК", — зазначили у відомстві.Нагадаємо, раніше Європейський Союз виділив Україні 3,3 мільярда євро. Цільове спрямування цих коштів — закупівля ракет і дронів. Також Брюссель підготував програму спільних з Києвом оборонних проєктів..

Під час зустрічі президентів Франції й України Еммануеля Макрона та Володимира Зеленського вони домовилися про підписання угод щодо посилення української протиповітряної оборони. Йдеться про радари та перехоплювачі.Про це повідомив Еммануель Макрон на своїй сторінці в соціальній мережі X."Російські удари по енергетичній інфраструктурі України загрожують позбавити мільйони сімей опалення й електроенергії", — зазначив він.Французький президент наголосив, що його країна перебуватиме поруч з Україною, щоби протистояти зимі. За його словами, країни G7 теж мобілізуються на її підтримку."Ми посилюємо її протиповітряну оборону шляхом підписання контракту на постачання радарів, а також надання перехоплювачів", — додав президент Франції.Він поінформував, що обговорив цю підтримку з президентом США Дональдом Трампом, а також перспективу енергетичного перемир’я та мораторію в Чорному морі."Це стане одним із ключових питань переговорів, які мають відновитися та які повинні призвести до справедливого та стійкого миру", — підсумував Еммануель Макрон.Своєю черго, Володимир Зеленський розповів, що вони обговорили передусім безпеку та зимовий пакет підтримки для України."Ми готові також забезпечити додаткові системи ППО SAMP/T та ракети до них за рахунок фінансових можливостей в межах позики ЄС", — зауважив Володимир Зеленський.Україна та Франція продовжують роботу над можливістю виробляти такі системи ППО та ракети до них в Україні, а також над спільною з партнерами антибалістичною програмою FREYJA."Розраховуємо на перші результати вже цього року. Максимально працюємо, щоби посилити захист наших людей. Дякую, Емманюелю! Дякую, Франціє!" — підсумував український президент.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська прибули з дипломатичною командою до Нью-Йорка на 81 сесію Генеральної асамблеї ООН..

Українська телеведуча Леся Нікітюк поділилася новими кадрами зі своїм однорічним сином Оскаром. Зіркова матуся показала хлопчика у кумедному костюмі, а також опублікувала спільне фото, на якому тримає його на руках.Світлинами знаменитість поділилася у своїх Instagram-сториз.Нікітюк зазвичай не показує обличчя сина та намагається не привертати зайвої уваги до його особистого життя. Водночас ведуча час від часу робить винятки та публікує кумедні моменти з Оскаром.Цього разу хлопчик постав у незвичайному образі — Леся одягнула його у костюм мухомора. Згодом вона опублікувала ще один кадр із сином, на якому тримає малюка на руках серед інших дітей і дорослих."М — матір", — коротко підписала фото Нікітюк.Зараз Оскару вже трохи більше року. Ведуча стала мамою у червні 2025 року. Батько хлопчика — військовослужбовець Дмитро Бабчук.Зазначимо, що стосунки пари стали публічними у 2024 році, коли вони почали ділитися спільними кадрами. Згодом Нікітюк повідомила про заручини з обранцем, який молодший за неї на дев’ять років. Пропозицію Дмитро зробив під час зимової відпустки в Карпатах.Нагадаємо, нещодавно українська акторка Міла Сивацька вперше стала мамою. 27-річна артистка народила доньку та вже показала перше фото новонародженої дитини.Додамо, також раніше стало відомо, що старша донька української співачки Тоні Матвієнко, 27-річна Уляна, виходить заміж. Дівчина разом із нареченим зараз живе в Берліні, однак дата та місце весілля поки невідомі..

Унаслідок російських дронових атак і артилерійських обстрілів на ранок вівторка, 22 вересня, зафіксовано нові знеструмлення в Київській, Дніпропетровській, Вінницькій, Житомирській, Миколаївській, Чернігівській і Сумській областях.Про це повідомила пресслужба "Укренерго"."Там, де це дозволяє безпекова ситуація, вже здійснюються аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять усе можливе, щоби якнайшвидше заживити усіх споживачів", — запевнили в компанії.Енергетики також поінформували, що через несприятливі погодні умови (сильний дощ і вітер) на ранок є знеструмлені споживачі на Дніпропетровщині, Київщині та Чернігівщині. Ремонтні бригади обленерго вже відновлюють пошкоджені лінії електропередачі.Окрім того, споживання електроенергії в Україні зросло. Сьогодні, 22 вересня, станом на 09:30 воно було на 4,5% вищим, ніж попереднього дня — у понеділок."Причина — хмарна та дощова погода у більшості областей України. Це зумовлює низьку ефективність роботи побутових сонячних електростанцій та відповідне збільшення обсягу енергоспоживання із загальної мережі", — пояснили в "Укренерго".Учора, 21 вересня, добовий максимум споживання припав на денні години. Він був на 2,2% вищим, ніж максимум попереднього робочого дня — п’ятниці, 18 вересня."Причина — хмарна погода та дощі на заході країни, що знизили ефективність побутових сонячних електростанцій і, відповідно, збільшили енергоспоживання з мережі", — додали енергетики.Вони зауважили, що, враховуючи погодні умови, є необхідність в ощадливому енергоспоживанні протягом всього дня — з 10:00 до 22:00."Увага! Ситуація в енергосистемі може змінюватись. Стежте за повідомленнями на сайті та офіційних сторінках у соцмережах вашого оператора системи розподілу (обленерго)", — підсумували в "Укренерго".Нагадаємо, що минулого четверга у Франції відбулася п'ята міністерська зустріч Координаційної групи з питань енергетики України у форматі G7+ ("Енергетичний Рамштайн"). Там обговорили посилення інженерного захисту енергетичних об'єктів і потреби у фінансуванні Фонду підтримки енергетики України..

У вівторок, 22 вересня, президент України Володимир Зеленський розпочав візит до Нью-Йорка із зустрічі з американськими сенаторами. Після цього він провів розмову з французьким президентом Еммануелем Макроном.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegran-каналі."Подякував сенаторам за сильну двопартійну підтримку України та голосування за санкційний законопроєкт Ліндсі Грема. Дуже правильний крок. І коли його вдасться повністю реалізувати, мир і гарантована безпека точно стануть ближчими", — акцентував він.Український президент і сенатори США домовилися, що українська й американська команди тісніше попрацюють на санкційному напрямі."Розповів сенаторам про пропозиції для деескалації, які будемо обговорювати з президентом Америки. Також обговорили й наші потреби у перехоплювачах балістики й виклики перед зимою", — додав Зеленський.За його словами, є речі, які можемо зробити разом з Америкою, щоби захистити життя. Американські "петріоти" зараз замінити неможливо, і що більше антибалістичного захисту матиме Україна, то менше в Росії буде зухвалості продовжувати удари та затягувати війну.Також президент України зустрівся з Еммануелем Макроном. Вони обговорили передусім безпеку та зимовий пакет підтримки для України."Ми готові також забезпечити додаткові системи ППО SAMP/T та ракети до них за рахунок фінансових можливостей в межах позики ЄС", — зауважив Володимир Зеленський.Україна та Франція продовжують роботу над можливістю виробляти такі системи ППО та ракети до них в Україні, а також над спільною з партнерами антибалістичною програмою FREYJA."Розраховуємо на перші результати вже цього року. Максимально працюємо, щоби посилити захист наших людей. Дякую, Емманюелю! Дякую, Франціє!" — підсумував український президент.Нагадаємо, вчора видання The Guardian повідомило, що під час майбутніх перемовин у Нью-Йорку американський лідер Дональд Трамп наполягатиме на припиненні взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі між Україною та Російською Федерацією. Головною причиною такої вимоги у Вашингтоні називають стрімке зростання світових цін на пальне..

У серпні український автопарк поповнили 6,5 тисячі вживаних легковиків віком до п’яти років, які імпортували з-за кордону. Найбільше серед таких автомобілів було машин із бензиновими двигунами, а перші місця за популярністю посіли моделі Tesla.Про це повідомляє асоціація "Укравтопром".Які авто купували українціЗагалом упродовж серпня в Україні зареєстрували 20,7 тисячі легкових автомобілів із пробігом. Таким чином, частка машин віком до п’яти років у загальній кількості імпортованих вживаних авто становила 31%.За типом силової установки найбільше було бензинових автомобілів — 40%. Ще 36% припало на електромобілі, 19% — на гібриди. Частка дизельних машин становила 4%, а автомобілів із газобалонним обладнанням — 1%. Найпопулярніші моделі в сегменті вживаних авто віком до п’яти років розташувалися так:Tesla Model Y — 473 автомобілі;Tesla Model 3 — 362;Nissan Rogue — 265;Volkswagen Tiguan — 261;Mazda CX-5 — 211;Ford Escape — 189;Audi Q5 — 169;Kia Niro — 161;Hyundai Ioniq 5 — 160;Chevrolet Bolt — 124.Додамо, в серпні найбільше нових легкових автомобілів в Україні придбали у Києві, Київській, Дніпропетровській, Львівській та Одеській областях. На ці п’ять регіональних ринків припало 61% усіх продажів нових легковиків за місяць.Читайте також: Продаж легкового авто без податків: які правила діють у 2026 році.

НАТО вперше оприлюднило базові вимоги щодо стійкості держав перед війною та масштабними кризами. У документі йдеться про сім ключових напрямів: безперервну роботу влади, енергетику, переміщення населення, запаси води та продовольства, медичну систему, зв’язок і транспорт.Про це йдеться в опублікованих Базових вимогах щодо стійкості на 2026 рік НАТО.Які вимоги висунуло НАТОПерший напрям передбачає безперервність роботи уряду та критично важливих державних служб. Країни мають мати перевірені плани на випадок криз і конфліктів, визначений порядок наступності влади та захищені кризові центри з резервними можливостями.Другий стосується стійкого енергопостачання. Держави повинні забезпечити доступ до енергії навіть під час війни, мати плани реагування на перебої та відновлення пошкодженої інфраструктури, а також визначити критично важливі ланцюги постачання.Третя вимога — готовність до масового переміщення людей. Зокрема, НАТО передбачає плани на випадок, якщо кількість людей, які прибули на територію країни, перевищить 2% її населення. Також держави мають бути готовими організовано евакуювати цивільних із районів криз і бойових дій.Четвертий пункт стосується води та продовольства. Йдеться про захист відповідних ресурсів і критичної інфраструктури, системи раннього попередження та плани безперервного забезпечення населення їжею і водою під час тривалих криз.П’ята вимога — готовність до масових жертв і масштабних медичних криз. Країни мають координувати роботу цивільних і військових медичних структур, вести захищений облік доступних ресурсів, мати запаси медикаментів, обладнання, фармацевтичної сировини, крові та її компонентів.Шостий напрям — стійкий цивільний зв’язок. Він має залишатися доступним і захищеним під час криз та війни. Також держави повинні забезпечити резервні можливості та системи оповіщення населення про надзвичайні ситуації.Сьома вимога стосується цивільного транспорту. Йдеться про здатність підтримувати критично важливі транспортні послуги, захищати інфраструктуру та швидко відновлювати її після пошкоджень. Окремо НАТО вказує на необхідність резервних цифрових систем і готовності до кібератак, природних катастроф, пандемій та інших тривалих криз.У НАТО пояснили мету нових вимогВ Альянсі зазначили, що оновлені вимоги мають допомогти країнам готуватися до потрясінь, протистояти їм, реагувати на загрози та швидко відновлюватися. Серед ризиків, які врахували під час перегляду документа, — збройні атаки й диверсії, кібератаки, стратегічні залежності, природні катастрофи та екстремальні погодні явища. Генеральний секретар НАТО Марк Рютте наголосив:"Країни Альянсу індивідуально і НАТО загалом повинні бути здатними протистояти, реагувати і швидко відновлюватись від потрясінь і збоїв. Саме це і є стійкість".Додамо, Північноатлантичний альянс повністю підготував свої сили та розробив детальні секретні сценарії реагування на потенційну агресію з боку Росії на східному фланзі Європи. Топгенерали блоку наголошують, що будь-які спроби Кремля перевірити міцність союзників лише зміцнюють єдність Заходу.Читайте також: Бомба, напад на НАТО і новий Пригожин: коли Захід припинить слухати маячню Путіна.

Передбачувані результати виборів до Державної думи, що відбулися 18-20 вересня, свідчать про продовження зусиль Кремля з мілітаризації російської влади, прагнення продемонструвати суспільну підтримку війни та потенційної майбутньої агресії проти НАТО.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Згідно з попередніми результатами, оголошеними 21 вересня, "Єдина Росія" здобула 355 із 450 місць (близько 78%) у Думі, що на 8% більше порівняно з 315 місцями, які партія займає зараз. Обидва показники значно перевищують поріг у 226 голосів, необхідний для абсолютної більшості.Секретар Генеральної ради партії "Єдина Росія" Володимир Якушев 21 вересня заявив, що від партії до Думи пройшли 49 ветеранів, що становить близько 11% від загальної кількості депутатських місць."Російські посадовці продовжують подавати результати виборів як успішний референдум щодо війни в Україні та ширшого зовнішньополітичного курсу Путіна", — зауважили аналітики.Начальник штабу "Юнармії" та член "Єдиної Росії" капітан Владислав Головін наголосив на показниках явки виборців (57% за попередніми даними) та заявив, що рівень явки та присутність спостерігачів підтверджують легітимність російської влади.Російське державне видання "Московський комсомолець" 21 вересня опублікувало статтю, в якій стверджувалося, що Путін переміг у «новому загальнонаціональному референдумі» щодо підтримки війни в Україні.Голова Ради федерації Росії Валентина Матвієнко назвала ці вибори свідченням того, що російські громадяни "розуміють" політику Путіна та російські цінності, за які бореться Росія.Такі заяви з’явилися після висловлювань заступника голови Ради безпеки Росії та голови партії "Єдина Росія" Дмитра Медведєва та міністра закордонних справ Сергія Лаврова про те, що результати виборів підтвердять підтримку російськими партіями та виборцями політики Путіна, зокрема, зовнішньополітичного курсу."Ймовірно, Путін використає результати виборів до Держдуми, щоб обґрунтувати посилення вимог до російського суспільства (наприклад, мобілізацію в тій чи іншій формі) та заявити про суспільне схвалення подальшої агресії проти України та потенційної майбутньої агресії проти НАТО", — підсумували в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWПрезидент України Володимир Зеленський наголосив на прагненні України укласти з Росією угоду про припинення ударів по енергетичній інфраструктурі та повідомив, що зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом на полях сесії Генеральної асамблеї ООН.Росія нарощує виробництво ключових композитних матеріалів для ударних безпілотників "Герань" і будує підземні об’єкти в особливій економічній зоні "Алабуга", щоби захистити виробництво дронів від українських ударів.Представники європейських розвідувальних служб попередили, що протягом найближчих декількох місяців Росія може вдатися до відкрито агресивних дій проти НАТО, тоді як посадовці країн Балтії продовжують наголошувати на відсутності ознак підготовки до неминучого нападу.Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.Українські сили продовжили кампанію ударів великої дальності по російських військових об’єктах.Нагадаємо, вчора Центр протидії дезінформації при РНБО інформував, що російські адміністрації на тимчасово окупованих територіях України відзвітували про завершення незаконного голосування. Вони заявили про "аномально високу явку", яка суттєво перевищує середні показники в Росії..

Зміна погоди в Україні вплинула на температурні показники на одну з найвідоміших вершин українських Карпат. На горі Піп Іван засніжило, температура опустилась до -1°С.Про це повідомили на Facebook-сторінці "Гірські рятувальники Прикарпаття".Вони зазначили, що на вершині вже зимові температури, тому рятувальники застерігають туристів, що варто врахувати погодні умови під час планування сходження.Станом на 08:00 22 вересня на горі Піп Іван хмарно. Вітер західний — 4 м/с, температура повітря — -1°C.Як відомо, 27 серпня на горі Піп Іван Чорногірський у Карпатах відкрили Міжнародний центр колективного користування науковим обладнанням на базі наукового центру "Обсерваторія".Цей простір відновлювали з 2012 року коштом українського та польського урядів. Обсерваторія на висоті 2 тисячі 28 метрів стала однією з чотирьох найвисокогірніших у Європі."На ній проводитимуть астрономічні, кліматичні, екологічні дослідження, вивчатимуть біорізноманіття та готуватимуть нових науковців", — ішлося в повідомленні.Піп Іван Чорногірський (Чорна Гора) — це одна з найвищих і найвідоміших вершин Українських Карпат заввишки 2028,5 метра, розташована на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.Нагадаємо, раніше різке похолодання в цій локації фіксували 10 липня. Тоді на горі Піп Іван Чорногірський у Карпатах стовпчики термометрів показували +2°C, тоді як на початку місяця тут було до +15°C..

Основні напрямки удару рашистів у вівторок, 22 вересня, стали Дніпропетровщина, Кіровоградщина та Полтавщина. Зокрема, ворог поцілив у промислові підприємства Кременчука та Кривого Рогу.Про обстріл Полтавщини поінформував начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич."Сьогодні вночі ворог завдав масованого удару по Полтавщині. У Кременчуцькому районі атаковано промислове підприємство та обʼєкт критичної інфраструктури", — зазначив він.Посадовець додав, що в Полтавському районі ворожий безпілотник упав на територію приватного агропромислового підприємства."Пошкоджено господарче приміщення та техніку. На щастя, в обидвох випадках люди не постраждали", — підсумував Віталій Дяківнич.Своєю чергою, голова Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул констатував, що вночі ворог атакував промислове підприємство міста балістичними та крилатими ракетами різних типів."Є наслідки, але найголовніше — всі живі, постраждалих немає. У Криворізькому районі інших обстрілів не було", — додав він.За його словами, в Нікопольському районі ворог атакував дронами й артилерією Марганецьку та Покровську громади."У Кривому Розі всі служби, комунальний транспорт, лікарні та соціальні установи — працюють", — акцентував Олександр Вілкул.Раніше начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа наголошував, що росіяни одночасно завдали ударів по промислових підприємствах у трьох містах Дніпропетровської області — Дніпрі, Кривому Розі та Павлограді. Є загиблі та поранені.Нагадаємо, що минулої ночі російські окупанти здійснили атаку на Україну різними видами озброєнь — ракетами трьох типів, "Бандеролями" та дронами. Сили оборони знешкодили 186 цілей противника..

Латвія не підтримала продовження санкцій Європейського Союзу проти осіб, відповідальних за підрив територіальної цілісності та суверенітету України, через пропозицію виключити з санкційного списку російських олігархів Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана. Рішення про продовження обмежень потребує одностайної підтримки всіх 27 держав-членів ЄС.Про це заявив прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс у соцмережі X.За словами Кулбергса, Рига не погодилася з проєктом рішення, який передбачає продовження санкцій на 36 місяців, оскільки одночасно пропонується вилучити зі списку Усманова та Фрідмана."Продовження дії санкцій вимагає згоди всіх 27 держав-членів ЄС. Якщо до закінчення встановленого терміну не буде досягнуто згоди, під загрозою опиниться продовження санкцій щодо всього списку, а не лише щодо Алішера Усманова та Михайла Фрідмана", — заявив латвійський прем’єр.Він наголосив, що вважає продовження санкцій на три роки правильним кроком, однак, на його думку, це не має відбуватися шляхом автоматичного виключення двох російських бізнесменів із санкційного списку."Латвія не може погодитися на таку пропозицію", — підкреслив Кулбергс.Латвія шукатиме підтримку в ЄСКулбергс повідомив, що 22 вересня разом із міністеркою закордонних справ Латвії Байбою Браже працюватиме з представниками Брюсселя та Парижа над пошуком рішення, яке відповідатиме позиції Риги."Ми будемо шукати підтримку позиції Латвії в рамках Європейського Союзу. Я скликав на завтра екстрене засідання Кабінету міністрів для обговорення цього питання", — зазначив прем’єр.Він також заявив, що, поки росія продовжує війну проти України, європейський тиск має посилюватися. Наступне засідання послів країн ЄС заплановане на 22 вересня о 9:00 за київським часом.Нагадаємо, раніше Сполучені Штати Америки розширили санкційні підстави щодо осіб та організацій, причетних до грубих порушень прав людини та незаконної депортації українських дітей. Омбудсман Дмитро Лубінець наголосив на важливості цього рішення для притягнення до відповідальності всіх винних у насильницькому вивезенні маленьких українців..

Верховна Рада не проводитиме пленарні засідання із 17 вересня до 13 жовтня, тобто аж 26 днів. Нардепи пропрацювали місяць, з 18 серпня, а до того з 16 липня мали місяць літніх канікул. Чергова пауза у засіданнях шокувала українців.Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк, який першим повідомив про канікули, приперчив свою заяву фразою: парламент зупинив роботу на тлі "величезних проблем із голосуванням міжнародних зобов’язань та, як результат, фінансової кризи, яка вже призвела до відтермінування видатків на капітальних видатків, куди входять будівництва та ремонти інфраструктурних об’єктів — лікарень, шкіл, укриттів до грудня (тобто не будуть профінансовані)"."Парламент працює не тільки в сесійній залі. Верховна Рада продовжує працювати безперервно, — парирували у пресслужбі Апарату ВР. — Робота комітетів, підкомітетів, робочих груп, ТСК та фракцій триває".Слабке роз’яснення, у ньому немає ні про причини паузи у роботі, ні хоча б приблизного переліку законопроєктів, над якими нардепи працюватимуть ці 26 днів, аби ухвалити їх відразу після повернення до сесійної зали. Чи бодай короткого звіту про прийняті закони за останній місяць діяльності, щоб спростувати аргументи Железняка.Скільки законодавчих актів народні депутати ухвалили за місяць роботиЗ 18 серпня відбулося 10 пленарних засідань. На першому в цілому ухвалили один законопроєкт — "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Наступного дня депутати працювали плідно: ухвалили 8 законопроєктів, а також призначили міністром оборони Євгенія Хмару, а Андрія Сибігу - міністром закордонних справ. Мабуть, втомилися, бо 20 серпня не ухвалили жодного документа з порядку денного. 21 серпня робота Ради обмежилася годиною запитань до уряду.На п’ятому за ліком пленарному засіданні, 1 вересня, ухвалили один закон, один відправили на доопрацювання і вісім відхилили. 2 вересня прийняли аж три закони. 3 вересня депутатів прорвало, вони ухвалили дев’ять законів, ще два відхилили. Після цього 11 днів пленарних засідань не було. За цей час у країні трапилася надзвичайна подія — вибухнув корупційний скандал в Офісі генпрокурора, відомий як операція НАБУ "Карфаген", генеральний прокурор Руслан Кравченко написав заяву про звільнення і виїхав за кордон. TrueUA детально висвітлював цю історію. Тож працювати 15 вересня народні обранці почали із голосування за подання про відставку втеклого генпрокурора. Далі підтримали в цілому чотири законопроєкти й один відправили на доопрацювання.16 вересня нардепи продемонстрували небачену працездатність — 13 законопроєктів ухвалили за основу або в цілому. Два законопроєкти, якими посилювалася відповідальність за дії, що призводять до травмування і загибелі людей на дорогах, відхилили. TrueUA розповідав про те, чому парламентарі відмовилися підвищувати штрафи для порушників швидкісного режиму на українських автошляхах.На останньому вересневому пленарному засіданні прийняли чотири закони. Отже, за 10 пленарних днів Верховна Рада ухвалила близько сорока законів, десь половина — поки за основу, також протягом місяця роботи підтримали понад два десятки постанов на різноманітні теми. Мало це чи багато? Очевидно, мало, щоб з гордо піднятою головою йти на відпочинок від пленарних днів. Якщо з кількістю — слабенько, то як справи з якістю?Посилки, кол-центри й місцеві депутати: що важливого прийняла РадаВарто нагадати найбільш резонансні закони. Всі вони приймалися 16 вересня. Тоді за основу ухвалили два законопроєкти, які стосувалися врегулювання електронної торгівлі. Один із них, найбільш дискусійний, про скасування пільг в оподаткуванні міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це законопроєкт, прийняття якого від України вимагали у Міжнародному валютному фонді для отримання чергового траншу фінансової допомоги. У разі остаточного схвалення документа будь-яка покупка на платформах AliExpress, Temu, Amazon та інших подорожчає на 20% - стільки становитиме податок на додану вартість на посилку.Наступний у переліку закон "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за створення електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп (шахрайських кол-центрів) та залучення до участі в них". Документ підтримали аж 313 законодавців. Того ж дня Президент його підписав.За основу прийняли і законопроєкт про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану. Минулого року жваву дискусію викликав правовий статус місцевих рад, міських і селищних голів, обраних на виборах у жовтні 2020 року. Їхня каденція завершувалася у п’ятий рік повноважень, тобто, в останню неділю жовтня 2025 року мали відбутися місцеві вибори. Оскільки під час війни виборів бути не може, Верховна Рада своїм рішенням продовжила повноваження місцевим депутатам. Але на цьому проблеми не завершилися, адже сьогодні фіксується чимало випадків неповноважності місцевих рад або через службу депутатів у лавах ЗСУ, або через відмову від мандату та інші причини. Це створює правову колізію, часто-густо просто немає кворуму. Згідно із законопроєктом, рада залишається повноважною, якщо в її складі є хоча б більше однієї третини депутатів. Для подолання вето голови на рішення депутатів буде достатньо дві третини від тих, хто залишився у місцевій раді.Чи виправляться нардепи до кінця року?Нещодавно з’явилася інформація про лист двох єврокомісарів до народних депутатів із переліком законів, які ті мають ухвалити задля продовження фінансової допомоги. З боку європейців умови Україні стають все суворішими через повільність виконання взятих на себе зобов’язань. Тобто, всі мають працювати максимально напружено, без пауз.Прем’єр-міністр Сергій Корецький похвалив Верховну Раду за проголосовані у першому читанні сім критично важливих законопроєктів та висловив сподівання, що ці документи ухвалять і в цілому. Окрім згаданих ініціатив про оподаткування товарів з іноземних маркетплейсів, до сімки відносяться наступні: про посилення гарантій здійснення повноважень НКРЕКП; про нові правила обігу товарів, пов’язаних зі знелісненням, зокрема вимоги до законності та електронну систему простежуваності; про зміни в управлінні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; про оновлені підходи до регулювання сек’юритизації та облігацій із покриттям та про нові інструменти для розвитку іпотеки й гармонізації фінансового сектору з вимогами розширеної програми співпраці з МВФ.За словами Корецького, якщо Верховна Рада й далі відкладатиме потрібні голосування, Україна може недоотримати чималу частину з 29,5 мільярда доларів міжнародного фінансування. "Перелік законів і урядових рішень, які треба ухвалити, — цілком конкретний. І це — саме треба ухвалити: не про бажання, не про політику, а про кошти для бюджету, щодо яких немає заміни", — своєю чергою наголошував Президент Володимир Зеленський."Після декількох попередніх нарад із парламентарями уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування", — зазначав прем’єр Корецький.Майже місячна перерва у пленарних засіданнях, вочевидь, порушує графіки ухвалення рішень. А ще на народних обранців очікує розгляд бюджету на 2027 рік, це питання традиційно проходить складно.За перші чотири дні простою народні депутати зареєстрували понад 20 законодавчих ініціатив, так що обранці, як і зазначала пресслужба Апарату ВР, працюють. Ще шість законопроєктів зареєстрував Кабінет міністрів, серед них один — євроінтеграційний про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Цей документ дасть можливість повноцінно використовувати електронні комунікації та скоротити час, необхідний для міжнародної правової допомоги.Схожий законопроєкт реєстрував у парламенті ще уряд Дениса Шмигаля рівно чотири роки тому, він так і не потрапив до сесійної зали й був знятий із розгляду у лютому 2024 року. Тож існує припущення, що і зараз законопроєкт, спрямований на приведення законодавства у відповідність до стандартів FATF та рекомендацій MONEYVAL (йдеться про протидію відмиванню коштів) може зустрітися з протидією у парламенті.Залишається сподіватися, що народні депутати змінять підхід до ухвалення хоча б першочергових євроінтеграційних законів і голосуватимуть за них не тоді, коли наші партнери даватимуть зрозуміти, що обмежать фінансування за гальмування реформ, як сталося з цими сімома законопроєктами, а за графіком. Бо складається враження, що це не нам потрібно прискоритися для вступу до Євросоюзу, а європейцям відмовитися від умов..

Українська гумористка Анастасія Ткаченко продемонструвала зміни у своїй фігурі після операції зі зменшення шлунка. Хірургічне втручання артистка перенесла близько пів року тому, пояснивши, що наважилася на нього через переживання за власне здоров’я.Про це Ткаченко розповіла у своєму Instagram. У березні гумористка зробила операцію зі зменшення шлунка. Через шість місяців після хірургічного втручання вона опублікувала відео, у якому порівняла свою зовнішність до операції та після неї.Ткаченко зазначила, що продовжує працювати над схудненням і вважає, що рухається у правильному напрямку."Маленьке нагадування самій собі: я на правильному шляху", — написала артистка.    View this post on Instagram           A post shared by Настя Ткаченко (@yatkachihaya)Що відомо про схуднення блогеркиНаприкінці липня гумористка розповідала про свою максимальну вагу. За її словами, свого часу вона важила 130 кілограмів.На той момент вага Ткаченко становила 99,5 кг. Водночас артистка наголошувала, що не сприймає цю цифру як остаточний результат, оскільки все ще перебуває у процесі схуднення.Нагадаємо, раніше український телеведучий Анатолій Анатоліч поділився архівним і новим фото, наочно продемонструвавши, як змінився після схуднення більш ніж на 20 кілограмів. Свою трансформацію шоумен прокоментував із притаманним йому гумором.Додамо, також нещодавно український співак Павло Зібров розповів, що його донька Діана схудла на 23 кілограми. За словами артиста, він підтримує доньку в її змінах і пишається результатом..

У ніч на вівторок, 22 вересня, російські окупанти здійснили атаку на Україну різними видами озброєнь — ракетами трьох типів, "Бандеролями" та дронами. Сили оборони знешкодили 186 цілей противника.Про це повідомила пресслужба Повітряних сил Збройних сил України. Там уточнили, що окупанти застосували такі засоби:протикорабельні ракети "Онікс" із Ростовської області Росії;балістичні ракети "Іскандер-М/С-400/KN-23" з Курської, Ростовської та Воронезької областей Росії;чотири крилаті ракети морського базування "Калібр" з акваторії Каспійського моря;вісім засобів "Бандероль" / "Дань-Т" із повітряного простору Бєлгородської області Росії;212 ударних безпілотників типу Shahed (в тому числі реактивних) і дронів-імітаторів типу "Пародія" з таких напрямків: Орел, Міллерово, Шаталово, Курськ, Приморсько-Ахтарськ (усе — Російська Федерація), тимчасово окупований Донецьк, Гвардійське та Чауда (тимчасово окупована територія Криму)."Основні напрямки удару — Дніпропетровщина, Кіровоградщина та Полтавщина", — наголосили українські військові.Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряна оборона збила / пригнітила 186 цілей:одну крилату ракету "Калібр";вісім засобів "Бандероль"/"Дань-Т";177 БпЛА типу Shahed, Гербера та дронів інших типів."Зафіксовано влучання ракет і ударних безпілотників противника на 22 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на чотирьох локаціях", — зазначили українські військові."Атака триває, в повітряному просторі перебувають ворожі дрони. Дотримуйтеся правил безпеки!" — попередили в Повітряних силах ЗСУ.Нагадаємо, що на різних ділянках фронту зафіксовано 248 бойових зіткнень. Найбільше — на Покровському напрямку. Українські захисники продовжують системне нищення ворога, чинять ефективний спротив..