Останні новини

У середу, 3 грудня, у столиці з лікарні виписали новонародженого сина Тетяни Сакіян, яка на восьмому місяці вагітності стала жертвою російського удару в Києві.Про це повідомила керівниця БО "Мама і немовля" Алла Мельничук, передає hromadske. За її словами, за цей час маленький Назар переніс чотири операції на головному мозку.Наразі немовляті вставлено шунтувальну систему. Завдяки цьому він зможе розвиватися повноцінно.З лікарні дитину забрали його рідна тітка, сестра батька, яка наразі є його опікункою. Батько ж немовляти і досі перебуває у лікарні після обстрілу, його тіло обгоріло на 70%.Вперше зустрівся з новонародженим сином наприкінці вересня, який тоді перебував на апараті життєзабезпечення. Зауважимо, мама Назара після російського обстрілу отримала важкі опіки, 95% поверхні тіла. Відтак, лікарні вирішили екстрено викликати їй пологи і врятувати дитину. Саму ж жінку врятувати так і не вдалося.Обстріл Києва 7 вересня: що відомоСтолицю о третій годині ночі масовано атакували дрони. Найбільше постраждали Святошинський та Дарницький райони — там сталося влучання у багатоповерхівки, повідомив мер Віталій Кличко.У Святошинському районі сильного пошкодження зазнав дев'ятиповерховий житловий будинок — частково зруйновані з четвертого по восьмий поверхи. Також зафіксоване влучання уламків у 16-поверховий житловий будинок, через що пожежа виникла на 15–16 поверхах. Крім того, пожежі внаслідок ворожої атаки сталися ще у двох дев'ятиповерхових житлових будинках. У Дарницькому районі в чотириповерхівці сталася пожежа на третьому та четвертому поверхах та часткове руйнування третього поверху будинку.Нагадаємо, вночі 2 грудня війська країни-агресорки масовано атакували Одещину ударними дронами типу "Шахед". Зафіксовано значні пошкодження.Також у ніч на 1 грудня російські війська здійснили атаку на територію України, застосувавши одразу 89 ударних безпілотних літальних апаратів різних типів. Сили оборони України успішно відбили більшу частину цього нальоту, знищивши або подавивши 63 ворожі дрони.Додамо, протягом листопада 2025 року Сили оборони України досягли значних успіхів у знищенні повітряних цілей ворога. За місяць протиповітряна оборона збила або ліквідувала 9707 об’єктів, серед яких були 11 гіперзвукових аеробалістичних ракет Х-47 М2 "Кинджал"..

На ринку криптовалюти відбувся стрімкий обвал. Вартість найпопулярнішої цифрової валюти Bitcoin різко знизилася, досягнувши позначки 85 тисяч доларів.Про це пише Forbes, посилаючись на статтю The Wall Street Journal.Минулої доби Bitcoin втратив понад 6% і опустився до мінімуму за останні місяці — 85 468 доларів. Інвестори побоюються нової "криптозими". На тлі заяв компанії Strategy про можливий продаж частини її рекордних запасів криптовалюти, вони масово виходять із ризикових активів.Так, 2 грудня Bitcoin показав найбільше денне падіння з березня, знизившись більш ніж на 30% від свого піка — понад 126 тисяч доларів на початку жовтня.Чому падає криптовалютаПричиною падіння криптовалюти експерти називають загальний відхід інвесторів від ризикових активів. Американський інвестор Патрік Хорсман заявив, що ринок стає більш песимістичним до економіки, і це тисне на всі спекулятивні інструменти — від крипти до мем-акцій. "Ми можемо побачити Bitcoin і на рівні 60 тисяч доларів", — спрогнозував він.На відміну від попередніх "криптозим", нинішнє падіння не пов’язане з гучними банкрутствами на кшталт Mt. Gox чи FTX, що одночасно і заспокоює частину ринку, і робить ситуацію менш зрозумілою для інших.Нагадаємо, раніше видання The Block писало, що Bitcoin навряд чи зможе просісти нижче за 100 тисяч доларів. Однак це стане можливим, якщо поточні позитивні макроекономічні та геополітичні події збережуться протягом цього тижня. Такої думки дотримується керівник відділу досліджень цифрових активів банку Standard Chartered Джеффрі Кендрі..

Колишня речниця очільника держави Юлія Мендель заявила, що екс-голова Офісу президента Андрій Єрмак вводив в оману гаранта Володимира Зеленського та забороняв співробітникам ОП виконувати його накази.Таку заяву вона зробила в інтерв'ю "Радіо Свобода". За її словами, Єрмак неодноразово подавав інформацію президенту "так, як йому вигідно"."З іншого досвіду, як я скажу, є не тільки моїм персональним досвідом, а я впевнена, що багато високопосадовців і посадовців, і чиновників, які залишили вже посади, підтвердять і згадають, і почують, і погодяться з тим, що Андрій Борисович дуже часто вводить, мабуть, в оману президента Володимира Зеленського. Він подавав інформацію так, як йому вигідно, або так, як він її інтерпретував. І також неодноразово багато посадовців отримували дзвінки від Андрія Борисовича з проханням не робити того завдання, яке просить робити Володимир Олександрович", — наголосила Мендель.Вона зазначила, що вважає Єрмака "найбільш небезпечною людиною у вертикалі сьогоднішньої влади". Мендель додала, що він перешкоджав навіть її роботі в ОП."Я розумію, що зараз ніхто в це не повірить, але я кожного дня молюся, Богу дякую за те, що я жива. Тому що Андрій Борисович — це дуже небезпечна людина, дуже небезпечна. І ті, хто його знає, це зрозуміють", — заявила екс-речниця.При цьому, як відзначила Мендель, амбіції у Єрмака досить високі. Ба більше, він навіть у 2019 році в США запитував у політичного консультанта, "як йому стати президентом країни". Також колишня прес-секретарка президента стверджує, що саме Єрмак переконав Володимира Зеленського, що російського повномасштабного вторгнення не буде."Я абсолютно впевнена, що це так і було, тому що мені це говорила не одна людина, яка близько долучена", — додала вона.Разом із цим, за словами  Мендель, Єрмак "дуже чутливий до факту того, що медіа чомусь оминали його увагою", адже для нього, мовляв, "дуже важлива медійна складова, щоб його висвітлювали з позитивної сторони"."Навіть під час цієї повномасштабного вторгнення я знаю, що в певний час існувало таке правило, про яке, я теж впевнена, Володимир Зеленський не знає, що медіа міжнародні, щоб отримати інтерв’ю Зеленського чи ексклюзивний коментар, чи, наприклад, якесь відеозвернення, — вони повинні були спочатку взяти коментар чи інтерв’ю у Єрмака і написати добре про це", — розповіла Юлія Мендель.Як відомо, 28 листопада детективи НАБУ та прокурори САП прийшли з обшуками до тоді ще керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Того ж дня Володимир Зеленський повідомив, що Єрмак написав заяву про відставку. Незабаром після цього він підписав указ про його звільнення.Нагадаємо, раніше ЗМІ інформували, що серед найбільш обговорюваних претендентів на керівництво Офісу президента фігурують міністр оборони Денис Шмигаль, перший віце-прем'єр Михайло Федоров, начальник ГУР Кирило Буданов і заступник голови Офісу президента Павло Паліса..

У середу, 3 грудня, Єврокомісія планує представити юридичну пропозицію щодо використання заморожених активів Росії.Як повідомляє агентство Reuters, Європейська комісія планує цього тижня внести юридичну пропозицію щодо використання заморожених російських активів для фінансування України, водночас залишаючи відкритою можливість запозичень на фінансових ринках або поєднання обох варіантів.Відомо, що лідери Євросоюзу у жовтні домовилися задовольнити "нагальні фінансові потреби" України протягом наступних двох років, але не схвалили план використання 140 мільярдів євро заморожених російських активів у Європі, як позики для Києва через занепокоєння, висловлені Бельгією.Більша частина активів РФ, заморожених у Європі, перебуває на рахунках бельгійського депозитарію цінних паперів Euroclear, і уряд Бельгії неодноразово висловлював занепокоєння щодо юридичних ризиків. Відповідно до плану Єврокомісії, Україні потрібно буде повернути позику лише в тому випадку, якщо Росія виплатить репарації за шкоду, завдану війною."Очікується, що виконавчий орган Європейського Союзу ухвалить пропозицію сьогодні, і вона включатиме план репараційного кредиту", — зазначає Reuters. За словами джерел агентства, юридичний текст залишить двері відкритими для кредиту, що фінансується коштом запозичень ЄС на фінансових ринках, а також для переходу між цими двома варіантами.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів..

В Україні є безліч куточків природи, де навіть взимку можна забути про шум міст і відчути справжній спокій. Дендропарки — це місця, де природа зустрічається з гармонією, а прогулянка стає справжньою подорожжю серед унікальних дерев і квітів.У нашому матеріалі — п'ять найкрасивіших дендропарків України, які варто відвідати хоча б раз у житті."Олександрія", м. Біла ЦеркваПлоща цього дендропарку, який розташований у Київській області, становить 400 гектарів. Це найбільший архітектурно оформлений ландшафтний парк в Україні. Він був заснований 1787 року графом Франциском Ксаверієм Браницьким, а названий на честь його жінки Олександри. Поруч з парком протікає річка Рось і ще 25 водойм, також тут є понад 2500 видів унікальних рослин.У композиції плану й стильовій спрямованості архітектурних об’ємів і споруд "Олександрія" має спільні риси з іншими парками романтичного стилю. Архітектурний стиль — пізній класицизм."Софіївка", м. УманьЗнаменитий дендропарк у Черкаській області значно менший за "Олександрію" — його площа сягає 179 гектарів, однак за красою — не менш мальовничий. Він з'явився завдяки коханню графа Потоцького до грецької красуні Софії Глявоне. Вона натякнула чоловікові, що на честь неї має бути названий парк для відпочинку, і граф Потоцький почав грандіозне будівництво. 1802 року об'єкт був завершений і отримав назву на честь Софії.Парк вражає водоспадами, бесідками, павільйонами, а також наявністю понад 3000 видів рослин. Родзинкою цього мальовничого місця є 18-метровий фонтан "Змій", що розташований посеред центрального озера."Тростянець", с. ТростянецьДендропарк розташований у Чернігівській області та має площу 204 гектари. Навколо нього простягаються лісозахисні смуги площею близько 350 гектарів.Історія його заснування бере початок 1820 року. Тоді нащадок гетьмана Скоропадського Іван викупив село Тростянець на Чернігівщині та почав створення ландшафтного парку. Дендропарк пережив свій занепад у кінці XIX століття, а у 1950-х його почали відновлювати. "Тростянець" може похизуватися наявністю 1700 видів дерев та кущів, а також 250 сортами різноманітних квітів."Краснокутський", м. КраснокутськПарк засновано 1793 року українським вченим та громадським діячем Назаром Каразіним на місці чоловічого Петропавлівського монастиря в Харківській області. Визначна особливість цього місця — колекції унікальних рослин, завезених із Китаю, Японії, Бразилії, Канади та США.У парку є два ставки, три муловідстійники, чотири джерела-криниці з водою, що, за розповідями, має лікувальні властивості. На східному боці яру з монастирських часів збереглися підземні ходи. Також тут є альтанки.Кропивницький дендропарк, м. КропивницькийПарк було створено в середині XX століття для відпочинку містян. Свого часу тут висадили понад 50 видів дерев і кущів. Варта уваги унікальна колекція тюльпанів і нарцисів, яка була привезена із Нідерландів.Особливість парку — атракціони, встановлені для відпочинку та розваг місцевих жителів. 2022 року тут відкрили аквадендропарк з басейнами для дорослих і дітей, який працює навіть взимку. У грудні 2022 року вперше запрацювала ковзанка просто неба. Для зручності всіх відвідувачів з обох боків розважальної зони організовано два майданчики для паркування авто, що перебувають під охороною.Нагадаємо, раніше два українські села потрапили до рейтингу Організації Об'єднаних Націй серед 52 найкращих туристичних сіл світу. Йдеться про села Колочава та Синевирська Поляна.Читайте також:10 місць в Україні, куди втекти на вихідніМістичний Київ: 5 місць, де оживають легенди (і холоне кров).

Скаути кількох клубів англійської прем’єр-ліги протягом осені ретельно слідкували за виступами українського голкіпера "Бенфіки" Анатолія Трубіна. Португальський клуб готовий продати українця за 40 мільйонів євро.Як повідомляє видання Tribuna.com, клуби ведуть підготовчу роботу напередодні зимового трансферного вікна.Наразі жодна з цих команд не робила офіційних пропозицій "Бенфіці" щодо трансферу 24-річного воротаря, проте кілька клубів з Англії уже встановили попередні контакти, аби з’ясувати питання доступності Трубіна на трансферному ринку та потенційні фінансові умови його переходу.Стверджується, що "Бенфіка" усвідомлює висхідний тиск навколо майбутнього українського воротаря та може бути готова розглянути пропозиції щодо трансферу Анатолія Трубіна на суму близько 40 мільйонів євро. Сам Трубін, попри давню зацікавленість клубів Ла Ліги та Бундесліги, пріоритетом вважає перехід до АПЛ, адже голкіпер розглядає англійський чемпіонат як найкращий майданчик для перевірки своїх навичок на елітному рівні та переконаний, що ця ліга відповідає його характеристикам.Трубін готовий чекати на можливість перейти в АПЛ, якщо відповідна нагода не з’явиться у січні. Українець виступає за "Бенфіку" з літа 2023 року. Його чинний контракт із клубом розрахований до літа 2028 року.Нагадаємо, напередодні видання "ТаТоТаке" повідомляло, що "Динамо" Київ може очолити іноземний тренер. На сьогодні ім'я кандидата лишається невідомим..

У середу, 3 грудня, стало відомо імена фіналістів Національного відбору на "Євробачення-2026". У фінал пройшли дев'ять артистів.Про це повідомило "Суспільне". Зазначається, що наразі список фіналістів Національного відбору-2026 має такий вигляд:Jerry Heil;LAUD;LELÉKA;;MOLODI;Monokate;Mr. Vel;The Elliens;Valeriya Force;"ЩукаРиба".Переможця Нацвідбору визначать за результатами голосування журі та глядачів.  "Це був дуже непростий вибір — формування шортлиста Нацвідбору-2026. Я бачу і чую його максимально вокальним, пісенним, конкурентним і з цікавими виконавцями. Так незвично бути в ролі музичної продюсерки вперше. Це наче писати маленьку дисертацію, представляючи кожного учасника перед оргкомітетом. Це був складний вибір: є виконавці, які не потрапили у шортлист, але яких я точно хотіла б бачити у фіналі. Процес над піснями триває: аранжування, тексти, вокал… від себе підключу всіх, кого тільки можу, щоб довести все до супер’якості. Попереду — голосування глядачів. І хочеться попросити всіх не нехтувати ним, адже вирішується доля шістьох артистів. Тому дуже важливо, щоб глядачі були активними й голосували за своїх фаворитів", — наголосила музична продюсерка Нацвідбору Джамала. Нагадаємо, офіційні соціальні мережі "Євробачення" повідомляли, що Румунія знову братиме участь у пісенному конкурсі "Євробачення" — це станеться після двох років перерви. Також Болгарія вперше з 2022 року вирішила відновити участь своїх артистів у цьому заході..

У середу, 3 грудня, у президента Володимира Зеленського була запланована зустріч із американською делегацією у складі спецпосланця президента США Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. Однак, переговори скасовані.Про це повідомив журналіста Алекса Рафоглу."За даними джерел, зустріч у Брюсселі скасовано. Зеленський повертається додому", — написав Рафоглу.Чому зустріч вирішили скасувати, поки не відомо. Ані американська, ані українська сторони цю інформацію поки не коментують.Зауважимо, 2 грудня спеціальний представник американського президента Стів Віткофф зустрівся в Кремлі з російським диктатором Володимиром Путіним. На переговори щодо мирного плану приїхав також і зять американського лідера Джаред Кушнер.Як повідомив помічник кремлівського диктатора Юрій Ушаков, після майже п'яти годин перемовин сторони не знайшли компромісів щодо війни в Україні. Зустріч Путіна та Трампа наразі не планується.Нагадаємо, 1 грудня спеціальний представник американського президента Стів Віткофф провів нову зустріч зі секретарем Ради національної безпеки й оборони Рустемом Умєровим. Після розмови Умєров зателефонував президенту Володимиру Зеленському та розповів про підсумки переговорів між США та Україною. Посадовець зауважив, що вдалося досягти значного прогресу.Також журналісти ABC News повідомляли, що під час перемовин щодо "мирного плану" Україна не погоджується віддати Росії неокуповані території Донбасу. Це питання викликає жорсткі дискусії, наразі компромісу не видно. Але розмови щодо цього пункту тривають..

Данія офіційно дозволила Україні розгорнути військове виробництво на своїй території. Це перший прецедент серед країн-членів Північноатлантичного альянсу.Як повідомляє Bild, новий об’єкт буде зведено у містечку Войенс на півдні країни, де українська компанія Fire Point будуватиме завод із виробництва ракетного палива."На місці майбутнього підприємства міністр економіки Данії Мортен Бедсков, бургомістр Мадс Скау та директор датського офісу Fire Point В’ячеслав Бондарчук символічно розпочали будівельні роботи", — зазначили медійники.Відповідне рішення Копенгагена стало результатом двосторонніх угод, підписаних цього року між урядами обох країн щодо розміщення українського оборонного виробництва в Європі. Завод буде побудовано поблизу авіабази Скрюдструп, що надасть додатковий рівень прикриття та логістичних можливостей."Підприємство спеціалізуватиметься на випуску твердого ракетного палива військового призначення — критичного компонента для низки українських ракетних систем", — наголошує видання.Розміщення виробництва у Данії мінімізує ризик російських ударів по інфраструктурі та гарантує безперервність критичних оборонних постачань. За планом, завод має розпочати роботу у 2026 році. Це має статися після завершення будівництва та сертифікаційних процедур. Данські ЗМІ зауважили, що попри стратегічну важливість проекту, місцеві мешканці висловлюють занепокоєння питаннями безпеки та ризиком можливих російських диверсій.Нагадаємо, у жовтні Генеральний штаб Збройних сил України повідомляв, що українські військові знешкодили декілька дронів у повітряному просторі Данії. Це відбулося під час обміну бойовим досвідом у межах візиту української делегації..

Турецька компанія Besiktas Shipping, танкер якої минулого тижня був пошкоджений біля узбережжя Сенегалу після чотирьох зовнішніх вибухів, заявила, що припиняє всі судноплавні операції, що стосуються інтересів Росії.Як повідомляє агентство Reuters, йдеться про вибухи на судні "Мерсін", яке стояло на якорі поблизу Дакара. Інцидент стався 27 листопада.Причина вибухів на сьогодні незрозуміла. Згодом компанія заявила, що негайно припиняє всі операції з Росією та більше не здійснюватиме жодних рейсів, пов'язаних з інтересами Москви."Протягом усієї нашої діяльності ми суворо дотримувалися всіх міжнародних санкційних режимів, повністю дотримуючись механізму обмеження цін G7/ЄС та всіх відповідних торгівельних обмежень", — йдеться у повідомленні.У Besiktas Shipping зазначили, що ситуація з безпекою в регіоні значно загострилася. Після ретельної оцінки у компанії дійшли висновку, що ризики для їхніх суден та екіпажів стали неприйнятними."Оскільки безпека нашого персоналу та активів є нашим найвищим пріоритетом, ми припиняємо всі такі операції", — зазначили у компанії. Агентство додає, що вибухи на танкері турецької компанії сталися за день до того, як українські військово-морські безпілотники пошкодили два танкери, на які поширюються санкції, у Чорному морі, поблизу узбережжя Туреччини, коли вони прямували до російського порту для завантаження нафти. Окрім цього, один російський танкер, завантажений соняшниковою олією був атакований безпілотником біля узбережжя Туреччини у вівторок, 2 грудня."Стамбульська компанія Besiktas Shipping є одним з найбільших власників танкерів у Туреччині, маючи у своєму флоті 29 танкерів", — зазначили у Reuters. Нагадаємо, напередодні речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий відкинув звинувачення в причетності України до атаки на танкер Midvolga 2. Він прямував з Росії до Грузії під прапором Російської Федерації з екіпажем на борту..

Вночі 3 грудня війська країни-агресорки Росії вдарили дронами по Дніпропетровщині та Одещині. Постраждали місцеві мешканці.Про це повідомляє TrueUA із посилання на місцеву владу.ДніпропетровщинаЗа даними голови Дніпропетровської обласної військової адміністрації Владислава Гайваненка, цієї ночі під ворожим ударом опинилося місто Тернівка Павлоградського району. Внаслідок рашистської атаки загинули чоловіки 43 і 50 років. Ще троє людей постраждали, всі госпіталізовані."65-річні чоловік та жінка — "важкі". Хлопець 18 років — у стані середньої тяжкості", — зауважив посадовець.Також у місті частково зруйнований приватний будинок, ще шість — пошкоджені. Понівечені гаражі та автівки. Один легковик знищений. ОдещинаЯк повідомив голова Одеської ОВА Олег Кіпер, цієї ночі ворог завдав ударів по енергетичній інфраструктурі області. Внаслідок атаки виникла пожежа на об’єкті енергетичної інфраструктури, пошкоджено обладнання."На жаль, поранення отримав працівник підприємства, його госпіталізовано у тяжкому стані. Медики надають необхідну допомогу. Рятувальники оперативно ліквідували займання, тривають роботи з усунення наслідків атаки. Правоохоронці фіксують черговий злочин РФ проти мирного населення Одещини", — додав Кіпер.Нагадаємо, вночі 2 грудня війська країни-агресорки масовано атакували Одещину ударними дронами типу "Шахед". Зафіксовано значні пошкодження.Також у ніч на 1 грудня російські війська здійснили атаку на територію України, застосувавши одразу 89 ударних безпілотних літальних апаратів різних типів. Сили оборони України успішно відбили більшу частину цього нальоту, знищивши або подавивши 63 ворожі дрони.Додамо, протягом листопада 2025 року Сили оборони України досягли значних успіхів у знищенні повітряних цілей ворога. За місяць протиповітряна оборона збила або ліквідувала 9707 об’єктів, серед яких були 11 гіперзвукових аеробалістичних ракет Х-47 М2 "Кинджал"..

Кожен із нас уже довгі роки живе у реальності війни — навіть якщо ми не на передовій. Ми навчилися триматися, звикли до сирен, до новин про обстріли, до втрат і до постійної напруги, яка не зникає з перших днів повномасштабного вторгнення. Війна триває довго, виснажує і змінює нас.Але як залишатися людиною, коли навколо — хаос і невизначеність? Як не втратити себе, коли сили вже на межі, а інші потребують нашої підтримки? І як ветеранам після всього пережитого знайти шлях назад до мирного життя?Про це TrueUA поговорив із військовим психологом із групи інженерного забезпечення 67-ї ОМБ Андрієм Козінчуком, який щодня працює з тими, хто пройшов найважче — і продовжує боротися вже в середині себе.— Почнімо нашу розмову з невеличкого знайомства. Розкажіть, хто такий військовий психолог і як ви прийшли у цю професію?— Психолог — це той, хто працює з людьми. Це може бути дитячий, шкільний психолог. Може бути психолог, який працює з онкохворими. Військовий психолог — це той, хто не просто працює з військовими, а ще й служить. Тобто виконує накази, але суть та ж — психічне здоров'я, підняття морально-психологічного стану, стійкості — все, що пов'язане саме з душевними переживаннями.Від інших фахівців цього напрямку військовий психолог відрізняється, мабуть, роботою в жорсткій військовій ієрархії. Аби стати військовим психологом, необхідно не просто працювати з військовослужбовцями. Такий психолог ще й служить у війську, має посаду, звання тощо. Тому це офіцерська посада зі всіма наслідками. У мене спершу було велике бажання стати військовим. Але я — гуманітарій, а більшість військових професій — технічні. І дуже небагато є спеціальностей гуманітарних — їх всього чотири. Хоча, можливо, зараз і більше, адже з'явилися міжнародники. Це юрист, політолог, перекладач і, власне, психолог. І так я вирішив стати психологом. Наче і пальцем в небо, але пішло-поїхало…. Це було задовго до війни. 2002 року я вступив до вишу, а прийшов у професію 2007 року — до того, як це стало мейнстримом. Наскільки це можна назвати взагалі мейнстримом.— Як війна змінила вашу роботу і, зокрема, ставлення до неї? — Мої уявлення про роботу військового психолога на війні й те, як воно було насправді — це радикально різні речі, не в сеесі краще чи гірше, а в тому, що стосується якихось обов'язків. Є речі, які мені досі диковинні, і я не погоджуюся з ними. Наприклад, робити службові розслідування, заповнювати мільярд сторінок документації, підпорядковуватися людям, які уявлення не мають, що таке психологія, бо "десь чув, десь щось бачив". Але врешті-решт не зупиняємося і працюємо для людей, для особового складу.Трохи складнувато, адже сама професія передбачає величезні зусилля над своїм власним ресурсом: тобто я маю бути відпочившим, виспаним, в ресурсі, в потоці, але нічого з цього немає, тому що твій підрозділ десь щось робить. Можна довго з цього скиглити, а можна зробити цукерку.З усіх професій мені невідома якась країна, яка б досягла супер-мега, неперевершеного досягнення у військовій психології там, де була або зараз є війна. Люди беруть участь в бойових діях, і не можливо, аби вони воювали й при цьому у них було все прекрасно, не було виснаження, випадків суїциду або суїцидальних намірів, де було б відсутнє насилля, зокрема й домашнє. Тобто все це є. Наша задача — зробити так, щоби воно було меншим у відсотках.— На якому рівні, на вашу думку, сьогодні в Україні перебуває військова психологія? Наскільки вона у нас розвинена?— Мабуть, на такому ж, як і штучний інтелект. Тобто вона розвивається, але ще не досягла якогось високого рівня. Психологію всі бояться, як і штучного інтелекту. Якщо на вищому рівні вже визнали, що психологія потрібна для виконання задач, щоби ми просто зберегли себе, то на середньому це поки не досягається. Тобто ми динамічно розвиваємося, адже 10 років тому це було бозна-що, а зараз, може, не всі погоджуються, але усвідомлюють, що у низці випадків потрібна допомога і підтримка фахівця.Ще трохи дикості у нас є в таких речах, як: "Я краще почитаю гороскоп, розкладу ТАРО, подивлюся на гущу кави, аніж запитаю у фахівця поради". Ну і знову ж таки, можна подивитися в Інтернеті — зараз чимало реклами психологічної допомоги, чатів, гарячих ліній, ботів тощо. Тобто є купа всього, питання в тому, наскільки людина цього хоче. Бо комусь не подобається формат, хтось хоче, аби психолог до нього йшов і просив: "Хочеш психологічної допомоги?" А так не працює. Власне, є над чим працювати. Мене не влаштовує формалізація: "Ми дали вам посади — працюйте". На жаль, усвідомлення до всіх щаблів військового управління ще не дійшло, і наслідки з цього всього будуть.— Чи спостерігається сьогодні дефіцит військових психологів на фронті?— Мені невідома статистика, але, думаю, ця інформація не є таємною. Можна зробити запит в Центр психологічної підтримки персоналу Збройних сил. Як на мене, "недостатньо" стосується не так кількості, як якості. Не можу сказати, що нічого не робиться, але мені б хотілося б більше навчання, адже якщо ви сьогодні закінчили виш, уже завтра ваші знання застарілі. Не вистачає якихось практичних досліджень. Ті дослідження, якими ми користуємося, мають британське, американське коріння. Китай почав працювати потужно у цьому напрямку. Останні дослідження, абсолютно науково обґрунтовані, були саме китайські. Раніше ми могли посміятися над якістю, зараз уже не надто смішно. Тому тут відповідь трохи двояка.Не можу сказати, що їх немає, але хотілося б якіснішого підходу. Власне, чому ми не готували військових психологів пачками? Випускалося від 10 до 40 фахівців на рік — із них, бодай, аби половина доходила до війська. Хтось йшов у бізнес, хтось — ще на якусь приватну практику, і зараз на ці посади приходять знову ж таки люди гуманітарної сфери.Нині кар'єрна сходинка психології у війську досить куца. Тобто якщо ти хочеш рости у психології, ти не можеш займатися з людьми, а будеш в будь-якому випадку займатися статистикою, кар'єрою інших людей, грубо кажучи, організацією. Важливо розділяти управління й пряму залученість у фах. Ось у Третьому армійському корпусі, як мені відомо, єдина в цьому питанні команда, у моїй бригаді більш-менш, але, власне, у підрозділах тих колег, з якими я спілкуюся, якогось єдиного підходу не виділяють.— Зважаючи на те, що для багатьох звернення до психолога все ще видається "дивним", як, на вашу думку, багаторічна війна змінює нас — навіть тих, хто фізично перебуває в тилу?— У тому й суть психіки, що тобі необов'язково треба їхати на фронт для того, аби отримати психотравмуючу подію. Є поняття стрес — це така штука, яку ми бачимо щодня. Ми прокидаємося — це стрес, ми сваримося з коханою людиною — це стрес. Б'ємось мізинцем ноги об меблі — це стрес, але це все можна пережити. Є поняття "дистрес", тобто такі стресогенні фактори, які без наслідків не пройдуть. Ми втрачаємо людей, втрачаємо землі, помешкання, нам страшно. Або, наприклад, мама може нормально переживати обстріли, але вона надто переймається за дитину, і у тієї така ж проблема — вона бачить, що мама стресує, і нервується сама. Навіть якщо людина в тилу — це не означає безпеку. Когось стрес мобілізовує, хтось каже: "Так, я не можу сидіти, мені треба волонтерити, донатити в Збройні сили, тікати за кордон". Тобто на щось він мотивує. Інший варіант, навпаки, це ступор, деградація, ескапізм — тобто втеча у якийсь власний створений світ. І це може бути не просто бульбашка, а залежність — алкоголізм, наркоманія, лудоманія, перегляд коротких відео годинами... Бо "тобі там зрозуміло все, а світ тебе не розуміє".Це може бути паніка, або фобії. Палітра надзвичайно різноманітна. Нараховується близько 2% людей, яких це не торкає. Тобто ми не говоримо зараз про 98%, яких це якимось чином змінює. Знову ж таки, у психології не часто кажуть про мінуси чи плюси, говорять про особливості. Тобто якась людина навпаки — знайшла професію, створила стосунки, тому що в них їй безпечніше. Або людина створила себе, тому що стрес був поштовхом до цього. Але те, що можна казати зараз про всіх, це, мабуть, емоційне вигорання й хронічна втома, яка вже не залежить від того, спала людина чи ні. Ми просто перебуваємо в очікуванні новин, обстрілів, вимкнень світла, якихось таких комунальних проблем, порушенні взаємостосунків із соціальним світом тощо. Людина перебуває у постійному напруженні —  фізичному, емоційному, соціальному. Уявіть, що маєте гантелю на один кілограм, але ви 15 годин поспіль її підіймаєте — у вас рука відвалиться. Те ж можна казати зараз і про психіку.— Ми часто чуємо фразу "головне — вижити". Як зробити так, щоби режим виживання не перетворився після війни на спосіб життя?— Ти не зможеш жити прекрасно, якщо поряд є небезпека. Уявімо, коли не просто тривога, а триває обстріл вашого мікрорайону, і ви вирішили повчити англійську мову… В такому випадку зосередитись неможливо, адже мозок блокуватиме це. Коли небезпека минає, мозок дуже поступово повертатиметься у звичні стани. Чи ситуація: боєць, який щойно вийшов з передової, помився, переодягнувся і пішов у кіно на якусь романтичну комедію. Він не зможе насолоджуватись режисерськими екзерсисами.Тому нам варто навчитися виживати. Виживання — це ж не про вогонь у дощ розвести, а про організацію свого розпорядку дня, графіку дітей тощо. Як тільки у нас ця зовнішня небезпека мине, збережуться навички виживання на все життя. І нам тоді треба буде наново вчитися, якимось чином жити, відпочивати, любити. Найгірше, що нам важко буде навчитися, на жаль, мабуть, це моя суб'єктивна думка — довіряти. З початком повномасштабного вторгнення багато людей розраховували на допомогу найкращих друзів, кумів, родичів тощо. У тих теж якась ситуація була, і вони, можливо, не змогли допомогти, інша людина інтерпретує це як зраду, байдужість. Можливо, так і було. І, як це часто буває, допомогли випадкові люди. От після такого навчитися довіряти важко, але це можливо, адже наш мозок дуже адаптивний.— А як людині повернути або напрацювати здатність довіряти? Які підходи чи практики можуть допомогти відновити довіру після пережитих травм?— Це починається із визнання того, що мені це треба. По-іншому неможливо. Поки людина із зайвою вагою не визнає, що з цим проблема, то вона нічого не робитиме. Токсична жінка, яка вісім разів розлучена, має визнати, що її взаємостосунки з чоловіками, мабуть, не дуже хороші. Керівниця, від якої тікає персонал…. Ну і таких прикладів безліч. Все починається з визнання — нам треба буде це, інакше стосунки з іншими будуть дискомфортними. По-друге, знаходити таких же людей, які потребують довіри, взаємостосунків.Ми навчимося це робити, коли будемо про це говорити прямо, а не натякати. Тоді люди здивуються, наскільки це є потребою й інших, наскільки можна отримувати насолоду від того, що наші стосунки екологічні, що ми можемо просто довіряти, пробачати, говорити про свої невдоволення ненасильницьким шляхом.— Багато людей про це мовчать сьогодні…— Але вони мовчать вербально, не говорять про це, хоча всередині них війна. Там вибухи, там дрони літають всередині, жах просто. І визнавати такі речі дуже класно, це така соціальна терапія. Хірург би сказав "соціальна хірургія", ампутація чогось поганого, електрик би казав "підключення мережі довіри". Кожен інтерпретує по-своєму, а я ось так. Повторюся: ми не зможемо покращити, змінитися, не визнавши, що чогось не вистачає. Адже, коли ми прийдемо до магазину і мовчатимемо, то нас не зрозуміють, і так підемо без отриманого.— Багато військових повернуться з фронту з різним ступенем психологічної травми. Які найсерйозніші виклики їх чекатимуть у мирному житті? І що, на вашу думку, буде найважчим у процесі адаптації?— Ну є така теорія, що вони не повернуться до попереднього життя, воно знищене. Можна створити тільки нове життя, яке не матиме нічого спільного з попереднім, й відновлювати щось нове. Навіть з тими ж людьми, з якими вони перебувають в стосунках, потрібно наново відновлювати зв'язок. Цінності змінилися ж, змінилися якісь речі. Наприклад, середньостатистичний чоловік 35 років. Якщо раніше для нього важливо було мати найновіший смартфон, більш-менш нормальну машину, жінку поряд гарну, то нині воно взагалі все не має ніякого сенсу. Адже сенс в іншому: в самому житті, взаємостосунках. І після тих всіх втрат, які військовий отримав, давити на новий телефон, чи марку автомобіля, не матиме ніякого сенсу.Тому треба буде вибудовувати щось нове. З чим людина зіштовхується? Знову ж таки з розчаруванням. Тому що деякі військовослужбовці мали дуже чітку позицію. З ким вони спілкуються? Рідні, інші військові, волонтери, фонди тощо. І таке враження, що всі тебе підтримують в тилу, працюють 24/7, щоби тобі генератор чи зимову гуму на фронт прислати, або полікувати твого побратима… А коли приїжджаєш додому, то бачиш зовсім інше. І в моїй сентенції немає ніякої критики зараз тилу. Я точно знаю, що ми не стали на військові рейки, і я не хотів би зараз казати, що "Як вам не соромно у мирних містах". Ні, просто уявлення таке є. Але, коли приїжджаєш і бачиш, що це не так, в голові виникає конфлікт світів. Хтось розчаровується, хтось агресує, хтось знову їде до своїх побратимів, волонтерів, рідних. А хтось нападає з претензіями, що може бути дуже шумно, навіть з порушенням закону. Але треба прийняти, що світ ось такий — він не несправедливий чи поганий, а має таке реалістичне забарвлення.Наша задача буде, як і на війні: пристосуватися, адаптуватися і зайняти свою нішу. Більшість військових не з народження в армії. До повномасштабної війни це були інженери, водії, електрики, айтівці тощо. Але ми пристосувалися. І тут треба буде так само, хоча період адаптації видасться найскладнішим, адже військовим потрібно пристосуватись до цивільних, а цивільним — до військових. І всім нам треба буде звикнути до нового життя.Це як перший рік подружнього життя: раніше пара зустрічалася, була романтика, піднесення, а коли почала жити разом, то з'явилися "шкарпеточки", незакручена зубна паста, вона готує кашу не як мама тощо. І тут або розуміння і звикання, або розрив.— Як суспільство може підтримати військових, які повертаються до цивільного життя, і зробити це так, щоби не вдавати, ніби "все як раніше"?— Так, бо "як раніше" вже не буде. Суспільству, по-перше, треба впоратися зі своїми проблемами. Якщо ви живете в Ужгородському районі Закарпатської області, це означає, що у вас немає проблем. Вирішуйте їх. По-друге, не тягніть військового на свою сторону, не кажіть, як краще, не критикуйте, а створіть такий майданчик, де ви можете поспілкуватися, підтримати одне одного. Не беріть багато на себе, якщо у вас немає відповідних ресурсів, знань, навичок. Майте якусь конкретну ціль, якій можете слідувати, і робіть те, що можете. Ну і піклуйтесь про свою безпеку, тому що вам теж може бути страшно. Якщо вам страшно, а ви йдете до військового і розказуєте, як йому жити, то після цього вам стане ще страшніше.Відповідаючи, як зробити так, аби після повернення з фронту військовому було добре й він відчував безпеку, подумайте, чи вам самим безпечно? Створіть безпечні території. Безпека — це не про систему ППО у дворі біля колодязя, а про відчуття захищеності. Коли поліція культурно спілкується, влада дотримується обіцянок, ну і люди загалом привітні. Але нам до цього ще дуже далеко.— Що ви можете порадити родинам військових щодо спілкування з близькими, які повертаються з фронту? Як говорити з ними та слухати так, щоб не травмувати й не чинити тиску?— Все те ж — спочатку ми переймаємося собою. Запитуємо, чи в мене все окей? Якщо у вас є дійсно проблеми, варто спочатку вирішити із собою. Тому що переважна більшість конфліктів виникає тоді, коли тривожна людина перекладає свої переживання на близького. По-друге, не змушуйте іншого щось робити й поважайте його право на простір. До прикладу, військовий, який під час війни жив у бліндажі, або у найманій на десятьох квартирі, чи користувався машиною з побратимами, нарешті приїжджає додому, а на нього всі накидаються. Мама, дружина, дочка, кум — всі хочуть чимось вгодити, а він просить одного — тимчасової ізоляції. І ось тут виникають непорозуміння, бо, наприклад, дружина починає думати, що така поведінка свідчить, що, можливо, він має іншу жінку, а ще якщо начиталася різного у мережі…Тому виділіть якийсь період на адаптацію, звикайте один до одного, спробуйте запросити на побачення, навіть якщо ви разом вже 17 років, але не тисніть. Насолодіться естетикою свого чоловіка, дружини постарайтеся не стільки говорити, як слухати, але не тисніть щосекунди: "Ну скажи мені щось. Чому ти зі мною не хочеш розмовляти?" Просто побудьте разом, без якихось різких рухів. Запитайте у партнера/сина/батька, чого йому б хотілося, покажіть, де їжа і відійдіть на безпечну дистанцію. Людина після повернення з фронту від місяця до півроку має адаптовуватись.Ще є такий страх у близьких, що військовий після повернення з фронту нічого не захоче робити. І вже на другий день перебування вдома починається тиск: "Ну що, йдеш на роботу? Я чув/чула на заводі є посада охоронця, вони візьмуть ветерана". Не тисніть. Дайте людині відпочити місяць, після цього поцікавтеся її планами на життя. Відповідь може здивувати, бо стається, що людина радикально хоче змінити свою професію.— Але тут виникає інша проблема — різниця в оплаті, порівняно з тим, скільки військовий отримував на фронті.— Так, адже люди безпосередньо в зоні бойових дій отримують близько 100 тисяч гривень, а приїжджають додому — і їм пропонують "чудову" роботу на 16 тисяч гривень. І відбувається дауншифтінг, який може тиснути. Тоді людина починає думати, як їй жити далі. Але це треба вирішувати на урядовому, системному рівні. Однак психологів сюди не надто запрошують. Та це не про критику, а про моє відчуття відсутності якогось рішення. Що стосується комунікації, якщо ви не вмієте цього робити зі звичайними людьми, то і з учасником бойових дій це буде складно. Тому запитайте себе: "А як я взагалі комунікую? Чи не надто я токсичний? Чи не виходить з мене якась пасивна агресія?" На початковому етапі важливо навчитися комунікувати з найближчими цивільними.— На жаль, багато наших військових переживають посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Що це означає у повсякденному житті для самої людини та її близьких? І які дії допомагають із цим впоратися чи принаймні полегшити стан?— Це трохи така журналістська калька, що багато хто страждає на ПТСР. Але де статистика? Статистики у нас немає. У нас є статистика американська й ізраїльська. Вони там розрахували по діагнозах. У нас зараз з діагностикою не все окей. Можливо, я не знайшов, але треба знати, скільки людей у нас у відсотках страждають на ПТСР.Посттравматичний стресовий розлад — це психічне набуте захворювання, яке відбувається внаслідок переживання людиною психотравмуючої події. Психотравмуюча подія для кожного різна. Це може бути втрата рідної або близької людини, якась страшна ситуація, яка накладається на себе й пов'язана зі страхом смерті, каліцтва, полону, якихось інших страшних речей. Вона відбувається не одразу, тому і назва така "посттравматична". Після завершення психотравмуючої події може пройти місяць, три, півроку, два роки…Є рідкісні випадки, коли ПТСР може виникати через 10 років після закінчення психотравмуючої події. Оскільки це психічне захворювання, воно внесено у протокол DSM (Diagnostic and Statistical Manual — Посібник з діагностики психічних розладів, — ред.) і входить до Міжнародної класифікації хвороб. Воно проявляється через нав'язливі стани: "Всюди небезпека, мене хочуть вбити". Напруження настільки серйозне, що можуть провокувати порушення сну, головні болі, флешбеки — коли ти в реальності ніби бачиш речі, які з тобою були саме під час цієї психотравмуючої події. Тобто ситуації в минулому накладаються на теперішні. Це може бути заміна органів чуттів. Наприклад, коли хтось смажить м'ясо, а людина відчуває запах обгорілого побратима. Або, наприклад, коли свистить чайник, а тобі здається, що це міна. Всі ці речі дуже напружують, і внаслідок зміни поведінки може виникати агресія, або навпаки апатія.— А як діяти, якщо у людини все ж є систематичні проблеми?— Все, що я назвав може бути і у здорової людини. І стається, коли людина, наприклад, загресувала на когось, інші починають: "О, ПТСР, контужений!" Тому питання ПТСР одразу ж віднесемо до діагностики. Хороша новина — ПТСР лікується: як медикаментозними препаратами, так і терапією — індивідуальною, а ще краще груповою. Що нам треба знати? ПТСР — це від 5 до 10% людей. Тобто у переважної кількості людей, які пережили психотравмуючу подію, психіка не застрягне, а все-таки витіснить цей ПТСР, його просто не буде.Якщо у людини спостерігаються симптоми ПТСР, їх необхідно діагностувати. У нас вважають, що відвідування психіатра завершиться гамівною сорочкою, транквілізаторами й станом "овоча". Але, людоньки, 2025 рік надворі. Сьогодні ніхто не примушуватиме до діагностики без вашого дозволу. До речі, переважна більшість пацієнтів психіатричних клінік добровільно ними стали. Тобто за рішенням в суду хіба що там когось покладуть до лікарні, якщо ця людина несе суспільну загрозу. Немає такого: "На тобі таблетку від ПТСР, приймати двічі на добу". Це комплекс. Тому важливо знайти свого психіатра. Я знаю декількох людей, у яких був ПТСР, але вони прекрасно функціонують, це був складний етап до лікування, але після цього все супер. Але дайте мені будь-яку людину, і скажіть, що у неї все окей.Тому ПТСР — це така собі калька, стигма, я б навіть сказав. Кому людина з ПТСР зробить найважче? У більшості випадків собі. Але значно більше людей, які не звертаються до профільного лікаря, аби розв'язати свою проблему. Ну і знову ж таки є інша сторона медалі, коли перелякані лікарі просто пишуть в медкарту "ПТСР" — і це не відповідає дійсності. Тому психоедукація в наших руках — вивчайте, що це таке.— А що має насторожити, якщо підозрюєш у близької людини ПТСР? Які поведінкові чи емоційні сигнали свідчать про те, що пора звертатися до спеціаліста?— Їх небагато, але вони є. По-перше, це систематична зміна настрою, тобто людина понад два тижні перебуває в пригніченому настрої. Це нормально бути не в настрої день-два. Нормально, якщо зміни настрою зумовлені особливостями організму, як-от ПМС у жінок. Але якщо це спостерігається понад два тижні — це дзвіночок. Другий дзвіночок — це реактивність, або ж стан якоїсь агресії: коли постійний, або невмотивований сміх. Будь-який вид залежності — лудоманія, алкоголізм, психоактивні речовини — також є сигналом.Це все свідчить про те, що з людиною варто поговорити: "Якщо хочеш, ми можемо разом сходити до спеціаліста. Хоча би проконсультуватися, аби дізнатися, що воно таке". Завантажити якийсь легальний у нашому регіоні додаток з приводу цих станів. Якщо нічого з цього не працює, людина може піти у ветеранський простір. Наприклад, в один із підрозділів Міністерства у справах ветеранів, де можна проконсультуватися з фахівцем.— Як українцям, які живуть у постійному стресі через обстріли й воєнні дії, зберігати внутрішній баланс і знаходити для себе точки опори?— Це буде неприємно, але дисципліна. Нам треба навчитися піклуватися про себе, тому що це фізіологія. Психологія — прекрасна наука, рекомендую, але біологія була перша. Сон — мінімум шість годин. Якщо у вас була безсонна ніч через обстріли чи з інших причин, то наступну потрібно провести у максимальному відпочинку. Харчування, достатня кількість води тощо. Далі — це соціальні аспекти: піклуйтеся про людей, які поруч, і дозволяйте піклуватися про вас. Ну і, звісно, професійне: відповідайте собі на питання, хто ви, що ви, для чого ви. Ніхто про вас не буде піклуватися, якщо ви про себе не попіклуєтесь.Нам потрібно витягувати всю державу на новий рівень, і це починається з себе. Бо це питання виживання. І цей комфорт досягається шляхом створення власного безпечного простору..

Вночі 3 листопада безпілотники атакували нафтобазу у Дмитрівці Тамбовської області Росії. Спалахнула масштабна пожежа.Про це заявив губернатор регіону Євген Первишов. Він запевняє, що на нафтобазі "сталося загоряння після падіння уламків БпЛА"."На місце оперативно прибули пожежні розрахунки та представники правоохоронних органів. Залучено всі необхідні сили й засоби", — повідомив він.Крім того, вночі безпілотники також атакували і Воронезьку область. Це підтвердив губернатор Олександр Гусєв. За його словами, "у небі над Воронежем і в двох районах області були виявлені і знищені чотири безпілотні літальні апарати"."Постраждалих немає. В одному з районів в результаті падіння збитого БпЛА незначно пошкоджено кілька резервуарів з паливом. Займання не сталося", — додав Гусєв.Нагадаємо, Сили оборони України в ніч на 28 листопада завдали низки успішних ударів по військово-економічному потенціалу російського агресора. Серед ключових цілей — нафтопереробний завод у Саратовській області РФ та військовий аеродром "Саки" в тимчасово окупованому Криму.Додамо, у ніч на 4 листопада у російському місті Стерлітамак у Башкортостані після атаки дронів пошкоджено місцевий нафтохімічний завод. Також вибухи пролунали у Кстово Нижньогородської області, де розташовані нафтопереробний завод "Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез" та нафтохімічний завод "СІБУР-Кстово"..

У ніч на середу, 3 грудня, російські окупанти атакували Україну 111 дронами типу "Шахед" та безпілотниками інших типів. Внаслідок атаки є загиблі, а найбільше пошкоджень зафіксовано у Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській та Одеській областях.Як повідомляє прес-служба Повітряних сил Збройних сил України, рашисти запускали свої дрони із Курська, Міллерового, Приморсько-Ахтарська та з мису Чауда, що у тимчасово окупованому Криму. Понад 60 із запущених дронів — "шахеди"."Повітряний напад відбивали зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України", — зазначили військові.Станом на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 83 ворожих дрони типу "Шахед", "Гербера" і безпілотників інших типів на півночі, півдні та сході країни. Зафіксовано влучання 27 ударних БпЛА на 13 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на одній локації. "Найбільше постраждали об’єкти цивільної інфраструктури та приватні домогосподарства у Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській, Одеській областях. На жаль, є жертви серед цивільного населення", — зазначили військові.Нагадаємо, раніше у Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України повідомляли, що Москва планує залучити близько 12 тисяч північнокорейських працівників до роботи на підприємствах окремої економічної зони "Алабуга" в Татарстані. Там вони мають виготовляти дрони типу "Шахед"..

Протягом минулої доби на фронті відбулося 201 боєзіткнення. Збройні сили України потужно оновили втрати країни-агресорки Росії.Про це свідчать дані Генерального штабу ЗСУ.Загальні бойові втрати противника з 24.02.22 по 03.12.25 орієнтовно склали:особового складу — близько 1 176 230 (+1 200) осіб / personsтанків — 11 393 (+6) од.бойових броньованих машин — 23 682 (+3) од.артилерійських систем — 34 780 (+12) од.РСЗВ — 1 555 (+3) од.засоби ППО — 1 253 (+0) од.літаків — 430 (+0) од.гелікоптерів — 347 (+0) од.БпЛА оперативно-тактичного рівня — 86 231 (+90) од.крилаті ракети — 4 024 (+0) од.кораблі / катери — 28 (+0) од.підводні човни — 1 (+0) од.автомобільна техніка та автоцистерни — 68 688 (+47) од.спеціальна техніка — 4 012 (+1) од.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському і Курському напрямках українські оборонці відбили сім атак росіян. Минулої доби противник здійснив 163 обстріли, зокрема два – із реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку наші війська зупинили 15 атак противника в районах населених пунктів Приліпка, Стариця, Синельникове, Вовчанськ та у бік Колодязного й Ізбицького.На Куп’янському напрямку вчора відбулося вісім атак загарбників. Наші оборонці відбивали штурмові дії противника у районах населених пунктів Сеньківка, Петропавлівка, Піщане та Нова Кругляківка.На Лиманському напрямку ворог атакував 31 раз, намагаючись вклинитися в нашу оборону у районах населених пунктів Нововодяне, Новоєгорівка, Греківка, Новомихайлівка, Середнє, Карпівка, Шандриголове, Колодязі, Мирне, Зарічне та у бік Степового.На Слов’янському напрямку Сили оборони відбили 12 атак противника поблизу Ямполя, Дронівки, Серебрянки, Сіверська та Федорівки.На Краматорському напрямку за минулу добу боєзіткнень не зафіксовано.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 27 атак в районах населених пунктів Олександро-Шультине, Плещіївка, Щербинівка, Яблунівка та Русин Яр.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 52 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Володимирівка, Маяк, Родинське, Червоний Лиман, Новоекономічне, Покровськ, Котлине, Удачне, Молодецьке, Дачне та у бік Новопавлівки.На Олександрівському напрямку противник вчора здійснив 18 атак в районах населених пунктів Ялта, Товсте, Зелений Гай, Олександроград, Соснівка, Вербове, Красногірське та Привільне.На Гуляйпільському напрямку зафіксовано п’ять бойових зіткнень, ворог наступав у районах населених пунктів Затишшя, Гуляйполе та у бік населеного пункту Прилуки.На Оріхівському напрямку минулої доби окупанти наступальних дій не проводили.На Придніпровському напрямку українські підрозділи відбили одну спробу штурму у районі Антонівського мосту.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.. Раніше речник Генерального штабу Збройних сил України майор Андрій Ковальов повідомляв, що у Покровську росіяни знову спробували встановити свій прапор. За його словами, загарбники, скориставшись густим туманом, щоб це зробити. Після цього рашисти поспіхом втекли. Нагадаємо, 1 грудня України Володимир Зеленський під час спільної прес-конференції зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном заявив, що українські військові вичистили майже всіх окупантів з Куп'янська. До того ж на цьому напрямку фронту останніми днями більше успіхів саме в Сил оборони України..