Останні новини

У Центральній виборчій комісії України (ЦВК) прокоментували статтю в газеті Financial Times про те, що президент Володимир Зеленський нібито має намір оголосити план щодо проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого — в день роковин повномасштабного вторгнення Росії.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на голову ЦВК Сергія Дубовика. Він заявили, що, за чинної нормативно-правової бази, будь-які виборчі процеси та референдуми можливі лише після скасування або припинення воєнного стану, а нових документів щодо організації та проведення повоєнного голосування до ЦВК не надходило.За його словами, представники ЦВК працюють у робочій групі Верховної Ради на чолі з Олександром Корнієнком і в межах її роботи, а також роботи тематичних підгруп напрацьовують законодавство про повоєнні вибори."Основою для роботи групи є постанова ЦВК №1 від 7 січня 2026 року. В межах цього процесу відбувається постійний обмін документами між ЦВК і Верховною Радою. Будь-яких інших документів щодо організації та проведення повоєнних виборів до ЦВК не надходило", — пояснив посадовець.Водночас голова громадянської мережі "Опора" та членкиня робочої групи Верховної Ради з підготовки законів щодо проведення виборів під час війни Ольга Айвазовська, коментуючи матеріал FT, заявила, що провести вибори в Україні можна щонайменше через шість місяців після завершення воєнного стану."Робити якусь політичну заяву щодо виборів 24 лютого — зовсім не розуміти настрій суспільства та травму, яка пов'язана із цією датою. Я не дуже розумію, у якій гарячій голові може з'явитись ідея пов'язати день початку повномасштабної агресії з датою, коли оголошується про необхідність проведення виборів в Україні", — зазначила Айвазовська.У статті Financial Times також йшлося про те, що адміністрація президента США Дональда Трампа начебто висунула вимогу організувати голосування до 15 травня, пригрозивши позбавити Україну гарантій безпеки. Айвазовська наголосила, що, аби "втратити безпекові гарантії, їх потрібно спочатку отримати"."Я сподіваюсь, що досвід Будапештського меморандуму чомусь нас таки навчив, і це має бути двостороння міжнародна угода ратифікована парламентами, а не меморандум чи декларація. Так, до 15 травня не можна втратити того, чого у нас немає", — зазначила вона.Керівниця "Опори", зауважила, що робота в групах щодо напрацювання законодавства під перші повоєнні вибори "має порозуміння щодо необхідності мінімум пів року від закінчення воєнного стану до дня початку виборчої кампанії". При цьому Айвазовська каже, що навіть термін у шість місяців є "дуже оптимістичним"."У парламенті точно немає голосів зараз ні за що, і після напрацювання юридичної рамки у формі законопроєкту доведеться ще пройти не одну зустріч із фракціями та групами, де розпочнуть діяти та вмикатись інші інтереси, крім політичних, — поточні життєві (санкції, розслідування тощо). Ця частина може бути складна та тривала, адже немає більше одноголосся коаліції, яка би могла самодостатньо ухвалювати рішення", — додала вона.Президент Володимир Зеленський поки що не коментував публікацію у Financial Times.Нагадаємо, що в Кремлі відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів і референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити"..

У середу, 11 лютого, під час щоденної селекторної наради фактично з усіх громад прикордоння з Росією та прифронтових областей звітують про постійні російські удари. Тільки в Херсоні ударних дронів було 470 за минулу добу.Про це розповів президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Щодо Херсона він уточнив, що більшість ударних безпілотників вдалося подавити, але все ж були влучання."Важкі наслідки одного з ударів по Харківщині — по Богодухову. Відбулося пряме влучання російського дрона в житловий будинок, і загинули діти: двоє хлопчиків, їм було всього лиш по два роки, і дівчинка, їй був лише рік. Також загинув батько дітей. Мої співчуття. Мама дітей у лікарні, їй надається допомога", — зазначив український президент.За його словами, на Донеччині триває відновлення газопостачання — теж після російського обстрілу. Відбулися удари по інфраструктурі Дніпровщини, в Синельниківському районі. Частина споживачів зараз без електрики в Запоріжжі після удару "шахедів". Триває робота з відновлення."Усе це свідчить, що саме безпекові питання зараз ключові, а все інше повинно розв’язуватися лише в привʼязці до реального гарантування безпеки", — зробив висновок Зеленський.Він констатував: поки Росія продовжує вбивати людей і знищувати інфраструктуру, навіть до активної дипломатії в суспільства не буде достатньої довіри. І це важливо розуміти всім партнерам України — й в Америці, й у Європі."Очікую від українських дипломатів результативного донесення до партнерів цієї позиції щодо безпеки та повного інформування всіх наших партнерів про реальну ситуацію в українських областях", — акцентував президент України.Він доручив командувачу Повітряних сил ЗСУ разом із Міністерством оборони, Міністерством енергетики та визначеними керівниками громад опрацювати конкретні й обговорені рішення для посилення захисту об'єктів інфраструктури. За його словами, деталі зараз не можуть бути публічними, але є системні кроки, які необхідно зробити.Також доручив уряду забезпечити повну реалізацію програми пакунків тепла на Полтавщині."Вдячний усім ремонтним бригадам, енергетичним компаніям, ДСНС України, комунальним службам за роботу фактично у форматі 24/7 на відновлення в регіонах Центральної України, також на Франківщині, у Волинській області, на Київщині та в столиці. Усі результати, які є зараз у відновленні, допомагають і всій нашій обороні, й нашій дипломатії. Дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора президент України провів тривалу розмову з військовими. В ній взяли участь головнокомандувач ЗС, керівник Генштабу, міністр оборони. Зеленський анонсував значні зміни в роботі ППО..

У середу, 11 лютого, російські терористи серед білого дня атакували Львів. Ворог бив по місту ракетами.Про це повідомив мер Львова Андрій Садовий."Близько 14:40 в напрямку Львова летіли два ворожі "Кинджали". Сили ППО їх знешкодили. Це титанічна робота. Дякуємо нашим захисникам за захист", — написав він на своїй сторінці у Telegram.Станом на 15:29 інформації про руйнування чи постраждалих немає. "Міські служби обстежують територію громади", — додав міський голова.Варто зауважити, що вибухи у місті пролунали о 14:49. За словами Садового, у Львові працювала ППО.Скільки "Кинджалів" несе МіГ-31К і які системи ПРО їх збиваютьМіГ-31 — це радянський двомісний надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач дальньої дії, а МіГ-31К — це модифікація з можливістю підвісу ракети "Кинджал". На перших етапах експлуатації він призначався для перехоплення крилатих ракет та інших складних повітряних цілей.Кожен винищувач може нести одну ракету Х-47 "Кинджал" — вона здатна вражати цілі на відстані до 2 000 кілометрів. Максимальна швидкість "Кинджала" — 10 махів, тобто приблизно до 12 000 кілометрів на годину. Вони небезпечні тим, що можуть маневрувати на траєкторії польоту. За даними Forbes, "Кинджал" коштує від 10 мільйонів доларів.До весни 2023 Україна не мала засобів боротися з гіперзвуковими ракетами типу "Кинджал". Та ситуація змінилася після того, як партнери у квітні 2023 року передали Україні ЗРК Patriot. У ніч проти 4 травня 2023-го над Києвом вперше було збито російську ракету "Кинджал" завдяки ЗРК Patriot. Військові наголошують, що "Кинджали" можна збивати винятково в автоматичному режимі. Крім ЗРК Patriot, потенційно ці ракети може збивати система FSAF SAMP/T.Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України ідентифікувало росіян, які обстрілюють Україну "Кинджалами". Це 29 осіб командного, льотного та технічного складу 44-го окремого авіаційного полку спеціального призначення дальньої авіації повітряно-космічних сил збройних сил Росії.Зауважимо, що у ніч проти 11 лютого Росія здійснила масштабну повітряну атаку на Україну, випустивши понад сотню ударних безпілотників різних типів. Завдяки злагодженій роботі Сил оборони більшість ворожих цілей вдалося знищити, проте в кількох регіонах зафіксовано прильоти, що призвели до руйнувань.Нагадаємо, у ніч проти 11 лютого російський ударний безпілотник забрав життя батька та трьох його маленьких дітей, які лише за кілька днів до трагедії евакуювалися з небезпечного прикордоння, намагаючись втекти від війни. Поки родина шукала порятунку в новому місці, ворожий "Герань-2" поцілив прямо в їхній будинок, залишивши живою лише вагітну матір у критичному стані..

Українські захисники завдали серії точних ударів по військових об'єктах агресора на тимчасово окупованих територіях та безпосередньо у Росії, уразивши нафтопереробний завод, склади, засоби протиповітряної оборони і місця зосередження противника.Про це повідомляє офіційний канал Генерального штабу України."У рамках системних заходів зі зниження наступальних спроможностей російського агресора підрозділи Сил оборони України продовжують завдавати вогневого ураження по важливих об’єктах ворога на тимчасово окупованих територіях України та на території РФ", — йдеться у повідомленні.Так, у ніч на 11 лютого 2026 року, уражено нафтопереробний завод "Волгоградський" (населений пункт Волгоград, Волгоградська область, РФ), який залучений до забезпечення російської окупаційної армії. На території об’єкта зафіксовано пожежу. Масштаби збитків уточнюються.Крім того, на тимчасово окупованій території українського Криму, у районі села Лобанове, уражено склад пально-мастильних матеріалів противника.На ТОТ Запорізької області, у районі населеного пункту Балочки, уражено склад матеріально-технічного забезпечення ворога. У районі села Любимівка під удар потрапив район зосередження військової техніки загарбників. Окрім того, у районі Гуляйполя наші воїни вдарили по зосередженню живої сили підрозділу зі складу центру "Рубікон".️На ТОТ Донецької області, у районі населеного пункту Третяки, уражено зенітний ракетний комплекс "Оса". А на ТОТ Херсонської області, у районі селища Воскресенське, уражено російський зенітний ракетний комплекс "Тор"."Втрати противника та масштаби завданих збитків уточнюються", — зазначили військові.У Генштабі додали, що Сили оборони України й надалі системно здійснюватимуть заходи, спрямовані на послаблення бойового потенціалу російського агресора.Нагадаємо, раніше головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський повідомляв, що протягом минулого місяця Збройні сили України стабілізували обстановку на фронті, зупиняли противника, ефективно знищували його особовий склад та техніку. Ворог зазнав потужних втрат..

У середу, 11 лютого, ворог атакував Львів ракетами. У місті пролунав потужний вибух.Мер Львова Андрій Садовий, посилаючись на інформацію від військових, о 14:47 повідомив про "Кинджал", який летить в напрямку міста. Уже через дві хвилини прогримів вибух."В місті чути роботу ППО", — йдеться у повідомленні.Станом на 14:54 через зліт винищувача МіГ-31К повітряна тривога охопила усю Україну. Садовий закликає львів'ян перебувати в укриттях. Детальнішої інформації про вибухи у місті станом на цей час немає.Скільки "Кинджалів" несе МіГ-31К і які системи ПРО їх збиваютьМіГ-31 — це радянський двомісний надзвуковий всепогодний винищувач-перехоплювач дальньої дії, а МіГ-31К — це модифікація з можливістю підвісу ракети "Кинджал". На перших етапах експлуатації він призначався для перехоплення крилатих ракет та інших складних повітряних цілей.Кожен винищувач може нести одну ракету Х-47 "Кинджал" — вона здатна вражати цілі на відстані до 2 000 кілометрів. Максимальна швидкість "Кинджала" — 10 махів, тобто приблизно до 12 000 кілометрів на годину. Вони небезпечні тим, що можуть маневрувати на траєкторії польоту. За даними Forbes, "Кинджал" коштує від 10 мільйонів доларів.До весни 2023 Україна не мала засобів боротися з гіперзвуковими ракетами типу "Кинджал". Та ситуація змінилася після того, як партнери у квітні 2023 року передали Україні ЗРК Patriot. У ніч проти 4 травня 2023-го над Києвом вперше було збито російську ракету "Кинджал" завдяки ЗРК Patriot. Військові наголошують, що "Кинджали" можна збивати винятково в автоматичному режимі. Крім ЗРК Patriot, потенційно ці ракети може збивати система FSAF SAMP/T.Раніше Головне управління розвідки Міністерства оборони України ідентифікувало росіян, які обстрілюють Україну "Кинджалами". Це 29 осіб командного, льотного та технічного складу 44-го окремого авіаційного полку спеціального призначення дальньої авіації повітряно-космічних сил збройних сил Росії.Зауважимо, що у ніч проти 11 лютого Росія здійснила масштабну повітряну атаку на Україну, випустивши понад сотню ударних безпілотників різних типів. Завдяки злагодженій роботі Сил оборони більшість ворожих цілей вдалося знищити, проте в кількох регіонах зафіксовано прильоти, що призвели до руйнувань.Нагадаємо, у ніч проти 11 лютого російський ударний безпілотник забрав життя батька та трьох його маленьких дітей, які лише за кілька днів до трагедії евакуювалися з небезпечного прикордоння, намагаючись втекти від війни. Поки родина шукала порятунку в новому місці, ворожий "Герань-2" поцілив прямо в їхній будинок, залишивши живою лише вагітну матір у критичному стані..

Секретар комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко вважає малоймовірним повне припинення бойових дій до літа 2026 року, виходячи з поточних намірів Російської Федерації. За його словами, будь-яке призупинення вогню без звільнення територій може стати лише тимчасовою паузою, яку ворог використає для перегрупування та нового, ще потужнішого удару.Про це повідомляє "РБК-Україна".Ризики територіальних поступокКостенко наголосив, що сценарій, за якого Україна віддасть території в обмін на мир, зупинить агресора щонайбільше на місяць. Після цього війська РФ будуть перекинуті на інші напрямки, і наступ розпочнеться знову. Водночас депутат не виключає появи фактора "чорного лебедя" — непередбачуваної події, як-от смерть Путіна або завдання окупантам критичних втрат, що змусить Москву змінити свої плани.Підступне перемир'яНардеп застеріг від віри у щирість намірів Росії щодо переговорів, припустивши, що агресору може знадобитися місячне затишшя лише для маніпуляцій:введення в оману. Росія може використати паузу, щоб змусити Україну розпочати виборчий процес.зняття воєнного стану. Відкриття кордонів та скасування обмежень під час виборів зробить країну вразливою для нового удару.відсутність гарантій. Без чітких безпекових зобов’язань будь-який мирний договір буде використаний ворогом для накопичення сил."У війні з РФ потрібно завжди сподіватися на гірше, тому що це Росія", — підсумував Костенко, закликавши критично оцінювати історичний досвід протистояння з агресором.Нагадаємо, за даними Financial Times, адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану. Своєю чергою,  у Кремлі відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів та референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити", на тлі чуток про тиск адміністрації Дональда Трампа щодо термінів проведення виборів..

У середу, 11 лютого, по всій території України лунала масштабна повітряна тривога через зліт винищувача МіГ-31К у Росії. Рашисти атакували ракетами.Про це повідомляли Повітряні сили Збройних сил України."Вся Україна — ракетна небезпека. Зафіксовано зліт МіГ-31К", — йшлося у повідомленні.Уже через декілька хвилин військові попередили про швидкісну ціль, яка рухалася у напрямку Житомирщини. Також Повітряні сили ЗСУ повідомили наступну інформацію: Ракета у напрямку Звягеля на Житомирщині;Швидкісна ціль повз Рівненщину курсом на Львівщину;Швидкісна ціль курсом на Львів.Мапа повітряних тривог станом на 14:43 мала такий вигляд:ОновленоО 15:30 Повітряні сили ЗСУ оголосили відбій небезпеки по МіГ-31К.Зауважимо, що у ніч проти 11 лютого Росія здійснила масштабну повітряну атаку на Україну, випустивши понад сотню ударних безпілотників різних типів. Завдяки злагодженій роботі Сил оборони більшість ворожих цілей вдалося знищити, проте в кількох регіонах зафіксовано прильоти, що призвели до руйнувань.Нагадаємо, у ніч проти 11 лютого російський ударний безпілотник забрав життя батька та трьох його маленьких дітей, які лише за кілька днів до трагедії евакуювалися з небезпечного прикордоння, намагаючись втекти від війни. Поки родина шукала порятунку в новому місці, ворожий "Герань-2" поцілив прямо в їхній будинок, залишивши живою лише вагітну матір у критичному стані..

Європейський парламент ухвалив стратегічне рішення про виділення Україні масштабного пакету фінансової підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на період 2026–2027 років. Ці кошти стануть критично важливим ресурсом для підтримання оборонної спроможності держави та забезпечення безперебійного фінансування бюджетних видатків в умовах тяглої війни.Про це повідомляє Міністерство фінансів України за підсумками рішення Європарламенту від 11 лютого.Призначення фінансової допомогиУ Мінфіні зазначили, що затверджений пакет підтримки має чіткий розподіл за ключовими напрямками, що дозволить уряду збалансувати військові та соціальні потреби:військова підтримка: 60 мільярдів євро будуть спрямовані на посилення оборонного потенціалу України.бюджетна підтримка: 30 мільярдів євро призначені для гарантування стабільного функціонування державної фінансової системи.Фінансування відбуватиметься шляхом запозичень ЄС на міжнародних ринках капіталу під гарантії бюджетного резерву Європейського Союзу. Україна очікує отримати перший транш уже у другому кварталі 2026 року, ймовірно — у квітні.Офіційна позиціяМіністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що ця допомога не лише зміцнює фронт, а й наближає Україну до європейських стандартів:"Ці кошти допоможуть Україні зміцнити оборонний потенціал, забезпечити пріоритетні видатки, а також сприятимуть стійкості країни та її тіснішій інтеграції з оборонно-промисловою базою Європи".У Мінфіні наголошують, що Європейський Союз залишається найбільшим донором України: з лютого 2022 року загальний обсяг наданої допомоги вже сягнув 70,7 мільярда євро. Новий пакет фінансування відіграє ключову роль у підтримці необхідних реформ та посиленні інституційної спроможності держави на шляху до членства в ЄС.Нагадаємо, 14 січня Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки..

Щоб створити ідеальний торт, потрібен не лише пухкий корж, а й смачний та стабільний крем, адже саме він надає десерту особливого смаку та аромату. Відомий український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко поділився рецептом крем-чізу, який перетворить ваш кондитерський виріб на справжній шедевр. Він виходить м’який, але водночас досить стабільний, з приємним ванільно-сирним посмаком.Крем-чіз на вершкахІнгредієнти для приготування:холодні вершки, жирністю 30% — 300 г;крем-сир — 200 г;цукрова пудра — 50 г;ванільний цукор — 10 г.Процес приготування:У чисту суху миску налити вершки та збити їх міксером до стійких піків.В окремій посудині збити крем-сир, цукрову пудру та ванільний цукор.Додати збитий крем сир до вершків, обережно перемішуючи їх силіконовою лопаткою.Як збити вершки: корисні поради від КлопотенкаПерш за все, потрібно використовувати виключно вершки жирністю 30% і більше.Щоб вершки збилися як слід, вони повинні бути холодними. Їх можна поставивши його в морозильну камеру на п'ять хвилин.Збивати вершки потрібно міксером під кутом 90 градусів, спершу на невеликих обертах, поступово збільшуючи швидкість.Якщо під час збивання маса все одно не збільшується в об’ємі, можна поставити її до морозильної камери на декілька хвилин або додати кілька крапель лимонного соку.Нагадаємо. раніше TrueUA поділився рецептом вірусного "японського чизкейка", який дуже швидко готується і складається лише з двох доступних інгредієнтів. Крім того, щоб поласувати цим смаколиком не потрібно ні міксера, ні духовки.Читайте також: Лінивий "Наполеон" в склянці: простий рецепт смачного десерту.

Жертвою нічного удару російським дроном по Богодухову став 34-річний демобілізований військовослужбовець, який виховував трьох дітей — двох синів та доньку. Чоловік повернувся з фронту з інвалідністю після важкого поранення, що призвело до ампутації частини ноги та встановлення протеза. Про це "Суспільне Харків" розповів очільник Золочівської громади Віктор Коваленко.Уся родина ветерана, яка лише тиждень тому переїхала до нового будинку в Богодухові, загинула внаслідок влучання ворожого безпілотника ввечері 10 лютого. За словами очільника Золочівської громади Віктора Коваленка, загиблий походив із сім'ї патріотів, а його рідний брат також є військовим, який наразі демобілізований за пораненням.Обставини трагедіїЯк зазначив посадовець, загиблий захисник був вихідцем із села Сковородинівка, де він був прописаний, проте після завершення служби повернувся до Нової Водолаги, де проживав до мобілізації. На початку лютого родина придбала власне помешкання у Богодухові та встигла прожити у ньому лише близько тижня до моменту фатальної атаки. Ворожий дрон поцілив безпосередньо у житловий будинок, забравши життя ветерана та трьох його дітей, тоді як його дружина, яка раніше проживала в Олександрівці, залишилася живою.Нагадаємо, у ніч на 9 лютого російські окупанти атакували безпілотниками приватний сектор міста Богодухів Харківської області. Внаслідок влучання ворожого дрона повністю зруйновано житловий будинок, що призвело до загибелі мирних жителів та загибелі дитини..

Внаслідок чергових ворожих атак на об'єкти критичної інфраструктури частина споживачів у Запорізькій, Харківській та Дніпропетровській областях залишилася без електропостачання. Через складну ситуацію в енергосистемі фахівці змушені застосовувати аварійні та погодинні відключення по всій території України, щоб стабілізувати роботу мережі.Про це повідомив перший заступник Міністра енергетики України Артем Некрасов під час брифінгу щодо оперативної ситуації станом на 11 лютого.Ситуація в регіонахЗа словами посадовця, найскладніша ситуація наразі спостерігається у прифронтових та центральних регіонах:Запорізька, Харківська та Дніпропетровська області: частина мешканців тимчасово знеструмлена через нещодавні обстріли; енергетики вже працюють над ліквідацією наслідків.Київщина та Одещина: стан енергосистеми залишається важким, ремонтні бригади переведені на цілодобовий режим роботи, щоб повернути нормальний ритм життя споживачам.Обмеження для споживачів та бізнесуДля підтримки балансу в енергосистемі Міністерство енергетики змушене запровадити низку обмежень по всій країні:діють графіки погодинних відключень для населення;запроваджено графіки обмеження потужності для промислових об'єктів та бізнесу;у найбільш проблемних регіонах застосовуються аварійні знеструмлення без попередження.Раніше міністр енергетики України Денис Шмигаль 9 лютого заявив: попри те, що ремонтні роботи на об'єктах генерації та розподілу тривають цілодобово, найближчими днями на українців чекають складні графіки відключення світла.Нагадаємо, що 10 лютого в Харківській області було оголошено надзвичайну ситуацію регіонального рівня. Такі заходи запровадили через постійні російські обстріли та складну ситуацію в енергетиці..

У країнах Євросоюзу знову зросла кількість українських біженців. За місяць тимчасовий захист оформили близько 24,6 тисячі осіб.Як стало відомо із даних "Євростату", станом на 31 грудня 2025 року кількість громадян, які виїхали з України після початку повномасштабної війни й отримали статус тимчасового захисту в ЄС, становила загалом 4,35 мільйона осіб. Порівняно з кінцем листопада 2025 року ця цифра збільшилася на 24 675 осіб, або на 0,6%.Державами ЄС, які прийняли найбільшу кількість біженців з України, були:Німеччина — 1 250 620 осіб (28,7% від загальної кількості в ЄС);Польща — 969 240 осіб (22,3%);Чехія — 393 055 осіб (9,0%).Варто зауважити, що відносно кількості власного населення найбільше українців з тимчасовим захистом мешкає у Чехії, Польщі, Словаччині та на Кіпрі. Серед 26 країн ЄС зростання кількості українських біженців відбулося у 22 країнах. Найбільший приріст був у Німеччині (9620 осіб), Іспанії (2235 осіб) та Румунії (2160).Проте, є і зворотня тенденція. Так, у чотирьох країнах українців з тимчасовим захистом поменшало, найбільше їх знялося з реєстрації у Франції (1250) та Естонії (470). Серед українців з тимчасовим захистом у Європі 43,6% — дорослі жінки, 30,5% — діти, дорослі чоловіки — 25,9%.Нагадаємо, раніше експерт "Роботодавців Польщі" Пйотр Роґовецький повідомляв, що переважна більшість українських біженців, які мешкають у Польщі, активно працюють і роблять помітний внесок у розвиток економіки країни. Твердження, що українці начебто відбирають роботу у поляків є хибним..

У середу, 11 лютого, Верховна Рада України підтримала в цілому законопроєкт, який надає річну відстрочку від мобілізації для громадян, що повністю відслужили за контрактом для 18–24 річних. За рішення з другої спроби проголосували 243 народні депутати після того, як документ було доопрацьовано в Міністерстві оборони та профільному комітеті. Про це стало відомо з трансляції засідання.Як зазначив представник комітету Федір Веніславський, ухвалення цього закону було критично необхідним, оскільки без нього молоді люди, у яких завершується термін служби, підлягали б негайній мобілізації на загальних підставах. Нові норми стосуються військовозобов'язаних та резервістів, гарантуючи їм обіцяний умовами контракту відпочинок перед можливим повторним призовом.Чому перше голосування було проваленоПерша спроба ухвалити законопроєкт виявилася невдалою через недостатню кількість голосів у сесійній залі. Народні депутати пояснили провал документа наявністю в ньому сторонніх положень, які не стосувалися безпосередньо відстрочки для контрактників. Зокрема, дискусії викликали норми про бронювання осіб, які здобувають освіту після досягнення 25-річного віку. Після вилучення спірних пунктів та фінального доопрацювання парламентарі повернулися до розгляду, щоб забезпечити право на відстрочку для тих, хто добровільно став на захист країни у складі дронових чи піхотних підрозділів у юному віці.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що контракт за програмою "18-24" вперше підписали дівчата. Українки вступили до лав 92-ї окремої штурмової бригади..

Натрапивши на гостру нестачу щонайменше 2,3 мільйона робітників, яка поглибилася через напругу, спричинену війною проти України, Росія звертається до нового постачальника робочої сили — Індії.Як повідомляє агенство Reuters, у 2021 році росіянами було затверджено близько 5000 дозволів на роботу для громадян Індії. Торік індійцям було видано вже майже 72 000 дозволів — це майже третина від загальної річної квоти для трудових мігрантів, які мають візи."Наразі найпопулярнішими є працівники-експатріанти з Індії", — сказав Олексій Філіпенков, директор компанії, яка залучає індійських робітників.За його словами, працівники з колишньої радянської Центральної Азії, які не потребують віз, перестали приїжджати в достатній кількості. Проте офіційні дані показують, що торік вони все ще становили більшість із приблизно 2,3 мільйона легальних іноземних працівників, які не потребують візи."Вибір Індії для некваліфікованої робочої сили відображає міцні оборонні та економічні зв'язки між Москвою та Нью-Делі", — пояснюють медійники.В агентстві зауважили, що російський диктатор Володимир Путін і прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді підписали в грудні 2025 року угоду, яка полегшує індійцям роботу в Росії. Своєю чергою, перший віце-прем'єр Росії Денис Мантуров заявив тоді, що його країна може прийняти "необмежену кількість" індійських робітників. За його словами, щонайменше 800 000 людей потрібні у виробництві, а ще 1,5 мільйона – у сфері послуг та будівництві.Нагадаємо, раніше прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков повідомляв, що російська сторона наразі не володіє інформацією про те, що Індія планує припинити закупівлю нафти у РФ. Москва продовжує розцінювати Нью-Делі як стратегічного партнера та має намір поглиблювати двосторонню співпрацю..

У Кремлі відреагували на резонансну публікацію Financial Times про нібито підготовку Володимира Зеленського до оголошення виборів та референдуму щодо миру вже 24 лютого. Дмитро Пєсков назвав плани Києва щодо голосування на річницю вторгнення темою, про яку "поки що рано говорити", на тлі чуток про тиск адміністрації Дональда Трампа щодо термінів проведення виборів.Пєскова цитують російські ЗМІ. За його словами, зараз у медіапросторі спостерігається лише "обмін повідомленнями через пресу", де одні джерела заявляють про початок підготовки до голосування, а офіційні представники Києва ці дані спростовують. Пєсков наголосив, що хоча за інформаційними потоками потрібно стежити уважно, орієнтуватися слід виключно на офіційні першоджерела.Реакція Кремля на публікацію FTУ коментарі щодо статті FT про можливий анонс мирного плану та виборів на 24 лютого, представник диктатора РФ зауважив, що ситуація навколо цього питання залишається суперечливою. Пєсков акцентував на тому, що джерела з оточення "київського режиму" вже надали спростування щодо підготовки виборчого процесу. "Ми фактично маємо обмін такими повідомленнями через пресу з боку деяких джерел. Джерело заявило, що, мовляв, почалася підготовка до виборів, потім джерело також з адміністрації, з офісу київського режиму, заявило, що це не так, спростувало цю інформацію", — зазначив він.Попри це, російська сторона продовжує моніторити західні та українські медіаресурси, уникаючи конкретних оцінок до появи офіційної інформації від українського керівництва.Нагадаємо, за даними Financial Times, адміністрація президента США Дональда Трампа висунула Україні ультиматум щодо організації загальнонаціональних виборів та референдуму про мир з Росією вже цієї весни. У разі зриву термінів до 15 травня Білий дім погрожує позбавити Київ стратегічних гарантій безпеки, що змушує українську владу терміново переглядати обмеження воєнного стану. .