У Харківському районі 6 січня сталася серйозна дорожньо-транспортна пригода за участю пасажирського автобуса та легкового автомобіля. Внаслідок аварії травми різного ступеня тяжкості отримали 18 осіб, серед яких є неповнолітній. Про це повідомили у відділі комунікації поліції Харківської області.Деталі автотрощіЗа даними правоохоронців, аварія сталася на автошляху в напрямку міста Мерефа. За попередньою інформацією, водій автомобіля Kia Sorento не впорався з керуванням, через що транспортний засіб виїхав на зустрічну смугу. Там сталося лобове зіткнення з пасажирським мікроавтобусом Mercedes-Benz Sprinter.Інформація про постраждалихУ поліції зазначили, що внаслідок зіткнення постраждали люди віком від 17 до 70 років. Серед травмованих:пасажири автобуса;пасажир автомобіля Kia;обидва водії транспортних засобів.Також, згідно з повідомленням, трьом жінкам медики надали допомогу безпосередньо на місці події, решту 15 постраждалих було терміново госпіталізовано до лікарень регіону.Правові наслідкиНа місці ДТП працювало керівництво та слідчо-оперативна група поліції. За фактом події слідчі відкрили кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху). Максимальне покарання за цією статтею передбачає обмеження волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами. Наразі правоохоронці встановлюють усі обставини та причини трагедії.Нагадаємо, 5 січня на виїзді з Кривого Рогу сталася дорожньо-транспортна пригода за участю пасажирського автобуса. На місці аварії порожньо — ані керманича, ані людей у салоні медики чи правоохоронці не застали. .

Компанія Adastra Cinema презентувала офіційний трейлер святкової сімейної комедії "7 бажань", у якій зіграли Артур Логай, Ксенія Мішина, Дар’я Петрожицька, Римма Зюбіна та Володимир Кравчук. Стрічка вийде у широкий прокат 8 січня, продовжуючи новорічно-різдвяний настрій для всієї родини.Про що сюжетФільм розповідає історію батька, життя якого раптово перетворюється на суцільний хаос після того, як Святий Миколай починає здійснювати його давно забуті дитячі бажання. Замість очікуваного щастя герой отримує низку абсурдних і кумедних випробувань, які змушують його по-новому подивитися на власні цінності.За сюжетом, юрист Олександр (Артур Логай) стоїть за крок від роботи мрії й заради кар’єрного шансу готовий пожертвувати сімейним відпочинком із дружиною (Дар’я Петрожицька) та сином. Утім, одного дня його реальність буквально перевертається з ніг на голову: бажання, які він колись загадав Святому Миколаю, починають здійснюватися.Їжа навколо перетворюється на нескінченні смаколики, поруч з’являється кудлатий пес, сам Олександр раптом стає поліцейським, а зірка-однокласниця (Ксенія Мішина) наполегливо пропонує йому руку та серце.У цьому вирі подій герою доводиться шукати спосіб не втратити здоровий глузд — і зрозуміти, що насправді для нього важливо.Акторський складРежисером стрічки виступив Дмитро Шмурак, відомий за проектами "Збори ОСББ" та "Батьківські збори". У фільмі зібрано яскравий акторський ансамбль: Артур Логай, зірка кінохіта "Песики" та серіалу "Ховаючи колишню", Дар’я Петрожицька, відома за проектами "Будиночок на щастя", "Встигнути до 30" та "Бурштинові копи", а також Ксенія Мішина, Римма Зюбіна, Володимир Кравчук і Сергій Калантай."7 бажань" — це тепла й дотепна комедія для зимових вікендів, яка нагадує про цінність родини, щирості та справжньої близькості. Подібно до культового героя Джима Керрі з фільму "Брехун, брехун", головний персонаж отримує шанс переосмислити власне життя й побачити, що справжнє щастя — не в кар’єрних досягненнях, а в любові та підтримці близьких.Нагадаємо, що у серіалі про Гаррі Поттера зніметься українська акторка та модель Світлана Карабут. Вона зіграє роль викладачки Септіму Вектор.Читайте також: Що готує 2026 рік кіноманам: головні релізи Netflix і українського кіно"Антарктида" серед лідерів: ТОП-5 найкасовіших українських фільмів останнього десятиліттяУкраїнський ШІ-фільм номінували на найвищу нагороду у сфері інноваційного кіноВийшов трейлер найпотужнішої української прем’єри початку 2026 року.

У вівторок, 6 січня, президент України Володимир Зеленський розпочав робочий візит до Франції. Ключовою метою поїздки є участь у засіданні "Коаліції охочих", а також низка стратегічних переговорів із європейськими лідерами та представниками нової адміністрації США.Про це повідомляє TrueUA із посиланням на джерела в Офісі президента.Зустрічі з Макроном та представниками СШАПрограма візиту розпочнеться з двосторонніх перемовин. О 13:15 за київським часом (12:15 CET) Володимир Зеленський проведе особисту зустріч із президентом Франції Еммануелем Макроном. Одразу після цього до лідерів приєднаються представники американської сторони — Стів Віткофф та Джаред Кушнер. Ця зустріч є критично важливою для координації позицій між Києвом, Парижем та Вашингтоном.Засідання "Коаліції охочих"О 16:00 за Києвом стартує головна подія дня — засідання "Коаліції охочих". За рішенням організаторів, захід пройде у закритому форматі: усі промови учасників звучатимуть за зачиненими дверима без присутності преси.Прес-конференція лідерів E3Підбиття підсумків денної частини саміту заплановане на 19:15 за київським часом. Очікується спільна прес-конференція Володимира Зеленського та лідерів формату E3:Еммануеля Макрона (Франція);Кіра Стармера (Велика Британія);Фрідріха Мерца (Німеччина).Заяви звучатимуть національними мовами, трансляція забезпечуватиметься українським перекладом.Вечірній раунд перемовинЗавершиться візит окремою зустріччю української переговорної групи на чолі з президентом та американської делегації (Віткофф і Кушнер). Сторони планують детально обговорити подальшу взаємодію та безпекові питання.За даними джерел, військовий блок на переговорах у Франції представлений на найвищому рівні: разом із президентом прибув керівник Офісу президента Кирило Буданов, а начальник Генерального табу Андрій Гнатов розпочав консультації ще напередодні.Як зазначало видання Reuters, 6 січня союзники України проведуть зустріч у столиці Франції Парижі. Вони якомога точніше визначать свій внесок у майбутні гарантії безпеки, які заспокоять Київ у разі припинення вогню з Москвою.Нагадаємо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі.Своєю чергою, генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі.Також 6 січня під час саміту "Коаліції охочих" у Парижі лідери країн-партнерів планують затвердити масштабну програму підтримки України, що містить п'ять пріоритетів. Головна мета зустрічі — узгодити спільні дії та скоординувати їх зі США..

У вівторок, 6 січня, у Пологівському районі Запорізької області російські окупанти завдали прицільного удару по службовому автомобілю правоохоронців. Внаслідок атаки троє співробітників поліції отримали поранення.Про черговий воєнний злочин загарбників повідомив у Telegram-каналі голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.Обставини атакиЗа даними посадовця, ворожий FPV-дрон поцілив у машину поліціянтів, коли та рухалася автошляхом у межах населеного пункту Воздвижівка. Росіяни навмисно атакували транспортний засіб, який виконував службове завдання.Стан постраждалихФедоров зазначив, що внаслідок вибуху травми різного ступеня тяжкості отримали троє правоохоронців: 46-річний, 29-річний чоловіки та 41-річна жінка. За словами очільника області, усіх постраждалих було оперативно госпіталізовано. Наразі медики надають їм усю необхідну кваліфіковану допомогу.Нагадаємо, 5 січня росіяни вдарили по підприємству у Дніпрі. Внаслідок дронової атаки на дороги вилилось 300 тонн олії. Мер міста Борис Філатов наголосив, що рашисти "розбомбили американську власність". Він уточнив, що цей завод належить компанії "Бунге" з Сент-Луїс, Міссурі.Додамо, 5 січня російські війська завдали прицільного удару по цивільному об'єкту в Дар’ївській громаді Херсонщини, внаслідок чого загинув чоловік. Під вогонь безпілотників потрапив пункт видачі гуманітарної допомоги, де в цей момент перебували місцеві жителі. Крім того, у ніч на 5 січня російські окупаційні війська здійснили чергову атаку на столицю. Внаслідок влучання у медичний заклад загинула одна людина, ще трьох госпіталізовано..

Європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.Про це повідомляє "Радіо Свобода", посилаючись на джерела серед європейських посадовців.Ймовірна чисельність та завданняНаразі в європейських столицях розглядають різні сценарії щодо кількості військових:мінімальний варіант: близько 15–20 тисяч осіб;максимальний варіант: до 30 тисяч миротворців.Ці сили мають забезпечити комплексний контроль — безпеку в повітряному просторі, на морі та суходолі. Хоча детальні військові плани ще не оприлюднені, вже окреслено ймовірний розподіл обов'язків.Розподіл ролей: хто і за що відповідатимеЗгідно з попередніми даними, основне навантаження ляже на трьох ключових партнерів:Франція та Велика Британія. Очікується, що ці країни стануть основою наземного контингенту та забезпечать повітряну підтримку.Туреччина. Анкара висловила готовність гарантувати безпеку судноплавства та транспортних коридорів у Чорному морі.Дислокація військЯк зазначає видання, одним із найбільш дискусійних питань залишається місце розміщення сил "Коаліції охочих". Поки немає остаточної згоди щодо їхнього наближення до лінії зіткнення. Наразі більшість європейських політиків схиляються до того, що контингент базуватиметься у західних регіонах України. Там миротворці зосередяться на логістичній підтримці, відновленні та навчанні українських військовослужбовців.Раніше лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського і президента Трампа, а також європейськими командами протягом останніх днів і тижнів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що представники американської делегації під час перемовин у Німеччині озвучили Україні російські вимоги для завершення війни. При цьому жорстких вимог під час розмови в Берліні ніхто не висував.Своєю чергою, офіційний Париж вимагає, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів.Згодом канцлер Німеччини Фрідріх Мерц повідомив, що потенційні гарантії безпеки від США та Європи містять важливий пункт. Він дозволяє західним миротворцям в Україні чинити опір російській армії за певних обставин після оголошення припинення вогню..

Віце-президентка Венесуели Делсі Родрігес, призначена виконувачкою обов’язків президента після викрадення американцями президента-диктатора Ніколаса Мадуро, вирішила співпрацювати зі США. Її підтримала армія, яку десятиліттями готували чинити опір Америці. Чому Трампу вдалося скинути диктатуру, яка трималася 26 років?"Президенте Дональд Трамп: наші народи та наш регіон заслуговують на мир і діалог, а не на війну. Це завжди було посланням президента Ніколаса Мадуро, і це послання всієї Венесуели зараз", — цитує Родрігес CNN.За її словами, Венесуела "надасть пріоритет" руху до "збалансованих та шанобливих міжнародних відносин" зі США та регіоном. Перші заяви віце-президентки були гнівними, вона вимагала від США повернути Мадуро та його дружину, викрадених під час військової спецоперації.Чотири причини, чому Делсі Родрігес передумала воювати з ТрампомПерша причина — реакція венесуельської армії на події, пов’язані із викраденням Мадуро. Міністр оборони Владімір Падріно назвав операцію США "боягузливим викраденням", але при цьому підтримав рішення верховного суду про передачу влади Родрігес та закликав венесуельців відновити роботу і навчання. З’ясувалася ще й цікава деталь: Мадуро охороняли не військові Венесуели, а кубинські найманці, які загинули під час зіткнення з американськими спецпризначенцями. Звідси слідує, що диктатор не довіряв охорону власного життя своїм військовим, що дивує. Тож якщо армія відмовилася чинити опір американцям, який сенс віце-президентці сперечатися з генералами?Друга причина — після викрадення Мадуро США поставили на паузу військову операцію, тим самим продемонструвавши готовність до дипломатії, якщо венесуельська влада не вдаватиметься до військової відповіді американцям. Вибір у Родрігес був обмежений — або глибокий прогин перед Трампом, або війна. Вона обрала перший варіант. Чому не другий? Є проста і складна відповідь. Проста — війну б Венесуела програла, причому швидко. Складна відповідь полягає у тому, що корумпований режим Мадуро продовжить існувати у Венесуелі без Мадуро. Сполучені Штати не вимагали від офіційного Каракаса складення повноважень ні віце-президенткою, ні парламентом, де сидять прихильники диктатора, вони чітко заявили про свій інтерес — видобуток нафти.Коли відбудуться демократичні вибори у Венесуелі, чи випустять із тюрем політичних в’язнів — ці теми американцями озвучені не були. Вони казали про "перехідний період", а перехід влади від Мадуро до Родрігес уже відбувся. Причому з нею США, видається, працювати буде комфортніше, аніж з опозицією, бо заради посади й свободи пані віце-президент піде на значні поступки.Третя причина — після викрадення Мадуро венесуельці не повстали. Склалося враження, що переважна більшість жителів країни задоволені, що їх позбавили диктатора. Люди втомилися від багаторічної брехні. Якби прихильники Мадуро сотнями тисяч вийшли на протест, інакше себе поводили б військові й Родрігес. Пасивність венесуельців — не страх перед загрозою вторгнення, а підтвердження прогнилості диктаторського режиму, який довів людей до злиденності. Венесуельці не хочуть панування у себе американців, але на тлі того, що вони мають нині, навіть воно виглядає не гіршим варіантом.Четверта причина — млява реакція друзів Мадуро. Зробила заяву Росія, також висловився Китай, про порушення міжнародного права заявили в Колумбії та ще у кількох країнах. Проте було зрозуміло, що ніхто із жалісливих захисників Мадуро не надасть військову допомогу Каракасу, якщо той вв’яжеться у війну зі США. Союзники венесуельського режиму його просто кинули.Які висновки варто зробити із венесуельської драмиПерший висновок — світ отримав черговий доказ того, що міжнародне право замінене правом сили. Мадуро програв президентські вибори у 2024 році опозиціонеру Едуардо Гонсалесу Уррутія, але президентом визнали саме його. Він вкрав собі чин президента, тепер американці вкрали самого Мадуро. Іронія долі. Але викрадення очільника іноземної країни та ще й військова операція проти неї — це нехтування міжнародним правом.На думку багатьох аналітиків, дії Трампа розв’язують руки іншим державам, які захочуть у такий же спосіб розв'язати власні проблеми. Наприклад, Китаю з Тайванем. Такий ризик справді існує. Але у випадку з вчинком Трампа у Венесуелі доречно вжити латинський крилатий вислів "Що можна Юпітеру, не можна бику", — якщо геополітичний фінт Америки повторить недружня їй країна, Вашингтон це назве агресією, запровадить мита або санкції чи навіть завдасть військового удару, коли ж дружня, може похвалити. Враховуючи, що дружні країни так не розв'язують свої проблеми, бо це демократії, "биками" виявляються авторитарні країни — Росія, Китай, Іран та їм подібні. Хтось це назве подвійними стандартами, хтось — покаранням "поганців". Трамп прикриває операцію у Венесуелі "високою метою" — боротьбою з наркоторгівлею та визволенням венесуельців від диктатури. Якщо Каракас і Вашингтон співпрацюватимуть, "Юпітер" підтвердить свою правоту.Другий висновок: із Венесуели Трамп почав наводити порядки на "задньому дворі" США, звідси погрози Колумбії, Мексиці, Кубі. Тут при владі політичні сили, які не влаштовують нинішнього главу Білого дому, він вважає їх антиамериканськими. Кубою багато років правлять комуністи, президентка Мексики Клаудія Шейнбаум має ліві політичні погляди, до того ж вона ще й екозахисниця, яка пропагує "зелені" технології. Президент Колумбії Густаво Петро — соціаліст. Трампа дратують не лише їхні ідеологічні погляди, а й політична лояльність до Китаю, співпраця з ним в економічній сфері. Власне, зазіхання на Гренландію він пояснює потребою навести лад на північних океанічних рубежах США, де хазяйнують російські й китайські криголами. А китайські компанії допущені до видобутку корисних копалин на найбільшому острові світу. Тобто Трамп повертає США до "доктрини Монро" — геополітичні інтереси Сполучених Штатів мають домінувати в обох Америках. Після зміни влади у Венесуелі звідти виженуть китайські й російські компанії, корисні копалини видобуватимуться американцями. Стосовно інших Трамп може діяти митами, посиленням внутрішньої нестабільності у недружніх, як він вважає, державах двох американських континентів. А от чи діятиме так само проти Росії, Ірану, Китаю — питання риторичне. З того, що каже Трамп, за межами визначеної ним сфери геополітичного впливу, США допомагатимуть тим, хто зацікавить їх використанням власних ресурсів. Процитуємо його вчорашню заяву про Україну:"Байден роздав 350 мільярдів доларів. Тепер я отримав значну частину цих грошей назад, тому що ми уклали угоду про рідкісноземельні метали... Можливо, всі гроші, можливо, навіть більше, але нам зараз платять. Кожен раз, коли ми щось відправляємо, вони платять".Звучить цинічно, але такою є нинішня політика Штатів.Третій висновок: Європа та інші союзники США погодилися з тим, що Мадуро не був легітимним президентом, тобто фактично визнали правоту дій Трампа. Не аплодували, але й не засудили небезпечний прецедент порушення державного суверенітету. Очевидно, інакше вчинити Європа не могла з огляду на політичну еквілібристику у стосунках із Трампом, — дратувати його не захотіли. Проте вимушена підтримка авантюр головного світового бешкетника втягує Європу у чужу гру. Як слушно зауважують деякі експерти, "сліпота" Євросоюзу щодо правових підстав дій США у Венесуелі ставить перед ним виклик — яким чином реагувати на зазіхання Трампа на Гренландію.Четвертий висновок Учора розпочався суд над Мадуро та його дружиною Сілією Флорес, у суді вони не визнали висунутих проти них звинувачень.Венесуельський президент також наголосив, що є легітимним керівником своєї країни й на цей час військовополоненим. Суд над ним і дружиною надалі відбуватиметься публічно, тож вибір тактики "найкращий захист — напад" може принести Мадуро армію симпатиків як у Венесуелі, так і за її межами. У тих же Штатах опоненти Трампа не підтримали його дії. Тож Мадуро із диктатора здатний перетворитися на "в’язня сумління" та стати великою іміджевою проблемою для американської адміністрації. .

Венесуельська опозиціонерка Марія Коріна Мачадо запропонувала віддати свою Нобелівську премію миру американському президенту Дональду Трампу.Про це вона повідомила в інтерв'ю телеканалу Fox News. Опозиціонерка наголосила, що дії Трампа є "історичними", адже, на її думку, саме вони відкрили шлях до демократичних змін у Венесуелі."Це величезний крок до демократичного переходу, і я хочу донести це до американського народу. Це нагорода венесуельського народу. Безумовно, я хочу вручити її йому та поділитися нею з ним", — наголосила вона, маючи на увазі Нобелівську премію миру.Венесуельська лідерка опозиції повідомила про намір якнайшвидше повернутися до своєї країни після зміни влади. Зауважимо, що попри такі заяви, стосунки між Мачадо та Трампом є напруженими. Так, газета The Washington Post з посиланням на джерела, близькі до Білого дому, повідомляла, що Трамп був роздратований тим, що Мачадо не відмовилася від Нобелівської премії одразу та не передала її йому. Своєю чергою, в оточенні американського лідера називали такий крок венесуельської опозиціонерки "серйозною помилкою", яка могла поставити під загрозу її подальшу кар’єру. Окрім цього, Трамп сказав, що Мачадо "буде дуже важко стати лідером", зазначивши, що "вона не має підтримки або поваги в країні".Нагадаємо, аналітики американської служби новин CNN розповідали, що є три варіанти розвитку політичної ситуації у Венесуелі після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро. Це "конституційна" передача влади, військовий переворот або дезінтеграція режиму.Читайте також:Скандал через Нобеля: чому Мачадо у 2025 році заслужила премію миру, а Трамп — ні.

У США розпочалася підготовка проекту угоди з владою Гренландії, що може докорінно змінити статус острова та його відносини з Данією. В американського лідера Дональда Трампа планують вийти з офіційною пропозицією вже найближчим часом, акцентуючи на захисті регіону від зовнішніх загроз.Про це повідомляє The Economist, посилаючись на власні джерела в американських урядових колах.Модель "вільної асоціації"Замість прямої анексії, яка раніше викликала шквал критики, Вашингтон розглядає можливість укладення договору про вільну асоціацію. Така модель уже успішно працює з тихоокеанськими країнами (Палау, Маршаллові Острови та Мікронезія).Що передбачає ця угода:фінансова допомога. США гарантують значні інвестиції для підвищення рівня життя мешканців острова;самоврядування. Гренландія зберігає внутрішню політичну автономію;оборона в обмін на лояльність. Питання зовнішньої безпеки та оборони повністю переходять до компетенції Вашингтона.Стратегічна гра проти ДаніїЖурналісти зазначають, що політика Білого дому має виражений маніпулятивний характер. Основні цілі адміністрації Трампа:Стимулювання сепаратизму. Посилення розбіжностей між гренландською владою та Данією з метою підштовхнути острів до повної незалежності від Копенгагена.Прямі переговори. Укладення угоди безпосередньо з Нууком (столицею Гренландії), ігноруючи данський уряд.Реакція Європи та військовий аспектПопри те, що ймовірність приєднання острова до США залишається низькою, активність Вашингтона викликала серйозне занепокоєння серед європейських лідерів. Окремим питанням стоїть військова присутність. На острові вже функціонує авіабаза США, і хоча чинні договори з Данією не обмежують кількість персоналу, радикальне збільшення американського контингенту може спричинити новий дипломатичний конфлікт із Копенгагеном, чия згода на такі кроки все ще формально необхідна.Попередній контекст:Президент США Дональд Трамп 4 січня знову заявив про своє бажання приєднати до США Гренландією, яка нині перебуває під управлінням Данії. За його словами, Америці "абсолютно" потрібна Гренландія з міркувань безпеки, адже острів нібито оточений військово-морськими силами Росії та Китаю.Після цього дружина радника президента США Дональда Трампа з внутрішньої безпеки Стівена Міллера Кеті опублікувала мапу Гренландії, розфарбовану в кольори прапора США.Очільник норвезького уряду Йонас Гар Стере розкритикував риторику президента США Дональда Трампа щодо Гренландії. Він припустив, що подібні заяви можуть свідчити про наміри Вашингтона встановити силовий контроль над островом.Дональд Трамп вже неодноразово заявляв, що Гренландія має стати частиною США. Так, ще у березні 2025 року Дональд Трамп заявляв, що "багато людей" у Гренландії начебто запрошують американських посадовців приїхати до них. Вони нібито розчаровані Данією.Прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен і представники влади Гренландії закликали американського президента Дональда Трампа припинити заяви про можливу анексію острова.Стівен Міллер, заступник глави адміністрації Білого дому, наголосив на необхідності інтеграції Гренландії до складу США задля зміцнення національної системи безпеки. Водночас посадовець припустив можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом..

У соціальних мережах та медіа поширюється інформація про те, що з початку 2026 року в Україні нібито запрацювала система штрафних балів за порушення правил дорожнього руху. Ця інформація не відповідає дійсності.Про це у Telegram-каналі повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. За словами посадовця, офіційне роз’яснення щодо ситуації надали профільні відомства, закликавши водіїв бути пильними та не піддаватися дезінформації.Яка ситуація насправдіБілошицький наголосив, що на сьогодні система штрафних балів в Україні не впроваджена. Хоча питання цифровізації та реформування системи покарань для водіїв активно обговорюється, офіційних змін у законодавстві щодо запуску балів наразі немає.Ключові факти:законопроекти в розробці. На розгляді Верховної Ради справді перебуває низка ініціатив, що передбачають впровадження системи балів за прикладом країн ЄС та США;процес розгляду. Наразі ці документи перебувають лише на стадії підготовки або обговорення. Жоден із них не набув чинності як закон;офіційне сповіщення. У разі запровадження настільки масштабних змін у ПДР, державні органи зобов’язані поінформувати громадськість завчасно через офіційні канали комунікації.Білошицький закликав критично ставитися до інформації в мережі та довіряти лише перевіреним джерелам.Нагадаємо, перший заступник начальника департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький заявляв, що громадяни України, яких позбавили водійських прав за рішенням суду, вважають, що після закінчення терміну їм можуть повернути посвідчення. Проте, аби знову володіти цим документом, необхідно підтвердити здатність до безпечного керування..

Перша ракетка України Еліна Світоліна успішно розпочала виступи на турнірі серії WTA 250 у Новій Зеландії. У матчі-відкритті, що відбувся 6 січня, українка не залишила шансів екс-росіянці, яка наразі представляє Францію, Варварі Грачовій.Ключові моменти матчуНаша землячка здобула переконливу перемогу у двох сетах — 6:3, 6:1. Поєдинок тривав одну годину і 17 хвилин. Еліна виконала два ейси, припустилася двох подвійних помилок та реалізувала більше ніж половину брейк-пойнтів (шість із 11). Ця перемога зміцнила перевагу українки в особистих зустрічах із Грачовою: тепер рахунок у їхньому протистоянні становить 3:0 на користь Світоліної.Що далі У другому раунді змагань в Окленді на Еліну чекає зустріч із британською тенісисткою Кеті Бултер. Зазначимо, що Бултер пройшла далі, вибивши з турніру іншу українку — Юлію Стародубцеву.Нагадаємо, 1 жовтня найкраща українська тенісистка Еліна Світоліна відреагувала на рішення свого чоловіка, 39-річного французького тенісиста Гаеля Монфіса, завершити кар’єру у 2026 році..

У ніч на 6 січня російські війська здійснили чергову серію ударів по енергетичній інфраструктурі України, застосувавши дрони та артилерію. Внаслідок обстрілів у кількох областях зафіксовано нові знеструмлення. Про це повідомляє прес-служба НЕК "Укренерго".Наслідки нічних обстрілівВорожі атаки спричинили пошкодження об’єктів у кількох регіонах. Станом на ранок ситуація наступна:Харківська та Донецька області: є нові знеструмлені абоненти.Чернігівщина: місто Славутич майже повністю залишається без електропостачання ще з учорашнього дня.Відновлення: ремонтні бригади вже розпочали роботи всюди, де дозволяє безпекова ситуація.Обмеження споживання: графіки та аварійні заходиЧерез дефіцит потужності, спричинений попередніми масованими атаками, сьогодні в усіх регіонах України діють заходи обмеження:Для промисловості та бізнесу: застосовуються графіки обмеження потужності.Для населення: діють планові погодинні відключення.За даними "Укренерго", через нічні обстріли у кількох областях на ранок запроваджено аварійні відключення. У цих регіонах раніше оприлюднені графіки погодинних знеструмлень тимчасово не діють. Спеціалісти обіцяють повернутися до планових графіків одразу після стабілізації ситуації.Раніше стало відомо, що у ніч на 6 січня Дніпровський, Деснянський і Дарницький райони Києва повертаються до погодинних графіків відключень електроенергії. Раніше там діяли екстрені вимкнення світла. Нагадаємо, раніше тимчасовий виконувач обов'язків очільника Держенергонагляду Анатолій Замулко інформував, що, попри високий рівень генерації електроенергії, в Україні все ж діють графіки відключення світла. Обмеження споживання електрики пов'язані з неможливістю її передавання через пошкодження мереж російськими атаками..

Очільник Пентагона Піт Гегсет поставив під сумнів ефективність роботи російських систем протиповітряної оборони, які не спрацювали під час операції Сполучених Штатів Америки у Венесуелі. У міністерстві закордонних справ України назвали озброєння, які Москва надавала Каракасу.У своєму виступі Гегсет заявив, що російські системи ППО, які були розміщені у столиці Венесуели Каракасі, не впоралися зі своїми задачами."Схоже, російська протиповітряна оборона не спрацювала, чи не так? У центрі Каракаса було затримано особу, яку розшукувала американська юстиція, для підтримки правоохоронних органів", — зауважив Гегсет.Він також додав, що три ночі тому весь світ побачив, як майже 200 "найкращих американців" вирушили до центру Каракаса у Венесуелі. За його словами, у ході операції не загинув жоден американський військовий.Реакція МЗС УкраїниПерший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця на своїй сторінці у соцмережі Х (Twitter) прокоментував слова американського посадовця. Він заявив, що на озброєнні Венесуели перебували системи ППО С-300ВМ, два батальйонні комплекти яких були поставлені до Венесуели Росією у 2013 році. Окрім цього, у жовтні 2025 року Росія передала Венесуелі нерозголошену кількість ракетно-гарматних систем ППО "Панцир" та зенітно-ракетних комплексів "Бук-М2".Також Кислиця пригадав слова венесуельського диктатора Ніколаса Мадуро, який торік у жовтні у прямому ефірі телебачення вихваляв російські переносні зенітно-ракетні комплекси "Ігла". Політик хизувався, що Венесуела має на озброєнні 5000 таких систем. Попередній контекст:США 3 січня завдали серії ударів по столиці Венесуели Каракасу. У різних районах міста чули вибухи. Під удар могли потрапити будівля парламенту Венесуели, а також будинок міністра оборони країни Владіміра Падріно Лопеса. Також повідомляється про атаки на південні райони Каракаса, зокрема, на військовий комплекс Форт-Тіуна й авіабазу імені генералісимуса Франсіско де Міранди. Загалом могли уразити щонайменше десять об’єктів.Згодом американський президент Дональд Трамп заявив про успішну операцію спільними зусиллями спецслужб і правоохоронних органів США. Він зазначив, що Ніколаса Мадуро разом із дружиною схопили та вивезли за межі Венесуели.Через певний час держсекретар США Марко Рубіо офіційно оголосив про завершення військової фази операції у Венесуелі. Головну мету місії досягнуто — чинного лідера країни Ніколаса Мадуро затримано та вже доставлено на територію США для висунення звинувачень.Міністерство закордонних справ Росії виступило з офіційною заявою щодо подій у Венесуелі. У дипломатичному відомстві країни-агресора висловили тривогу через повідомлення про затримання Ніколаса Мадуро та його дружини американськими силами.Генеральна прокурорка США Памела Бонді повідомила про висунення обвинувачення президенту Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Сілії Флорес у Південному окрузі Нью-Йорка.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що наша країна послідовно відстоює право народів на вільне життя, без диктатури, гноблення та порушень прав людини. Режим Ніколаса Мадуро порушив усі ці принципи в усіх аспектах.Верховний суд Венесуели зобов'язав віце-президента країни Делсі Родрігес взяти на себе повноваження та обов'язки виконувача обов'язків президента після того, як США усунули Ніколаса Мадуро.У понеділок, 5 січня, Федеральний суд у Нью-Йорку провів перше засідання щодо висунення звинувачень очільнику Венесуели Ніколасу Мадуро та його дружині Силії. Вони відкинули всі звинувачення проти себе.Нагадаємо, аналітики американської служби новин CNN розповідали, що є три варіанти розвитку політичної ситуації у Венесуелі після захоплення американцями диктатора Ніколаса Мадуро. Це "конституційна" передача влади, військовий переворот або дезінтеграція режиму..

У вівторок, 6 січня, під час саміту "Коаліції охочих" у Парижі лідери країн-партнерів планують затвердити масштабну програму підтримки України, що містить п'ять пріоритетів. Головна мета зустрічі — узгодити спільні дії та скоординувати їх зі США.Про це повідомляє "Європейська правда"з посиланням на джерело в Єлисейському палаці.П’ять пріоритетів допомогиУчасники коаліції готуються взяти на себе зобов’язання за п'ятьма стратегічними напрямками:Припинення вогню: розробка механізмів моніторингу та контролю за дотриманням тиші.Безперервна підтримка ЗСУ: забезпечення української армії в довгостроковій перспективі.Присутність багатонаціональних сил: визначення формату розгортання західних підрозділів на території України.Алгоритм дій на випадок нової агресії: чіткий план реагування союзників, якщо РФ знову порушить мир.Оборонна співпраця: поглиблення стратегічного партнерства у сфері безпеки.Питання західних військ та лінії розмежуванняПредставник адміністрації Еммануеля Макрона уточнив, що багатонаціональні сили будуть розгорнуті для підтримки України в повітрі, на морі та на суші, а також для навчання та відновлення підрозділів ЗСУ. Водночас посадовець наголосив на важливих нюансах:без солдатів в окопах. Західні військові не будуть розміщуватися безпосередньо на лінії розмежування, оскільки при довжині фронту у 1400 кілометрів це не має стратегічного сенсу;технологічний контроль. Замість живої сили для нагляду за лінією зіткнення використовуватимуть дрони, супутники та інші технічні засоби;превентивні заходи. Присутність багатонаціонального контингенту має стати запобіжником від майбутніх атак РФ.Моніторинг та гарантіїОкрему увагу приділять "модальностям" припинення вогню. Партнери (Європа, США та Україна) мають виробити єдине розуміння того, якими будуть їхні дії у разі порушення агресором домовленостей про перемир'я. Це включає не лише політичні заяви, а й конкретні воєнні та технічні кроки для стабілізації ситуації на місцях.Раніше повідомлялось, що президент України Володимир Зеленський здійснить візит до столиці Франції. Програма поїздки передбачає переговори на найвищому рівні та участь у міжнародному засіданні щодо підтримки України.Як зазначало видання Reuters, 6 січня союзники України проведуть зустріч у столиці Франції Парижі. Вони якомога точніше визначать свій внесок у майбутні гарантії безпеки, які заспокоять Київ у разі припинення вогню з Москвою.Нагадаємо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі.Своєю чергою, генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі..

Президент України Володимир Зеленський здійснить візит до столиці Франції. Програма поїздки передбачає переговори на найвищому рівні та участь у міжнародному засіданні щодо підтримки України.Про це стало відомо з офіційного розкладу Єлисейського палацу.Програма візитуГоловною метою поїздки президента України є участь у засіданні "Коаліції охочих" — міжнародного об'єднання країн, що координують зусилля для зміцнення обороноздатності України.Крім того, у Парижі заплановано низку важливих зустрічей:переговори з Еммануелем Макроном. Лідери проведуть робочу зустріч, щоб обговорити подальшу військову допомогу та ситуацію на фронті;діалог з партнерами зі США. Володимир Зеленський проведе робочий обід з американською делегацією для координації спільних кроків.Як зазначало видання Reuters, 6 січня союзники України проведуть зустріч у столиці Франції Парижі. Вони якомога точніше визначать свій внесок у майбутні гарантії безпеки, які заспокоять Київ у разі припинення вогню з Москвою.Нагадаємо, міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан планує наголосити на "стратегічному пріоритеті" підтримання безпеки в Чорному морі на саміті щодо України, який відбудеться цього тижня в Парижі.Своєю чергою, генеральний секретар генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марк Рютте візьме участь у зустрічі "Коаліції охочих", яка відбудеться 6 січня у Парижі..

Відома українська співачка Наталія Могилевська показала шанувальникам, як відзначає Водохреще. Зірка пірнула у крижану ополонку.Відповідне відео вона оприлюднила на своїй сторінці в Instagram. Відео починається з того, як Могилевська босоніж йде по снігу до ополонки. На артистці немає ніякого одягу, окрім купальника та рушника. Ролик обривається на моменті, коли вона пірнає у крижану воду. Далі за кадром лунає голос артистки."Боже, як красиво, коли є сонечко. Це просто неймовірно", — наголосила Могилевська. Посмотреть эту публикацию в Instagram Публикация от Наталія Могилевська (@nataliya_mogilevskaya)Шанувальники не лишились байдужими від побаченого. Деякі відзначали її сміливий вчинок, а інші вітали зі святом.Життєвий та творчий шлях МогилевськоїНародилася співачка 2 серпня 1975 року у Києві. Вона є однією із найпопулярніших українських артисток. Розпочала свою кар’єру у 1990 роках і до сьогодні тримає високу професійну планку.Майбутня зірка народилася у Києві у звичайній родині. Батько співачки був геологом, а мама працювала кухарем в одному з ресторанів Києва. Могилевська брала участь у популярному співочому конкурсі "Червона рута", а згодом перемогла на "Слов’янському базарі". Також вона була музичною продюсеркою популярного проекту "Фабрика зірок". Співачка вперше вийшла заміж за бізнесмена Дмитра Чалого у 2024 році. Пара була в офіційних стосунках лише рік. Згодом Могилевська знову одружилася, її чоловіком став Єгор Долінін, з яким вона прожила у шлюбі п'ять років.Уже під час повномасштабної війни зірка познайомилася з теперішнім коханим, на ім'я Валентин. Пара не перебуває у шлюбі, але разом виховують двох названих доньок Мішель та Софію. Нагадаємо, раніше українська співачка Наталія Могилевська розповіла, як виховує свої двох названих доньок та чого не допускає у стосунках зі своїми дітьми..
