Останні новини

Після періоду різких коливань на валютному ринку курс долара почав демонструвати стабільність. Ситуація поступово вирівнюється, а попит і пропозиція перебувають у більш збалансованому стані.Про це свідчать оновлені показники, які опублікували на офіційному сайті Національного банку України.Так, на вівторок Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 44,90 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок також був 44,90. На готівковому ринку долар не змінився — 44,20 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 51,41. У понеділок, 22 червня, офіційний курс гривні до євро був 51,46.Нові 100 грн: НБУ з 16 червня вводить в обіг модифіковані банкноти із патріотичним гаслом (фото)Національний банк України вводить в обіг модифіковані банкноти номіналом 100 гривень із патріотичним гаслом, які обертатимуться разом із чинними купюрами зразка 2014 року.Як повідомила пресслужба регулятора, йдеться про плановий випуск оновлених банкнот номіналом 100 гривень, який стартує 16 червня 2026 року. На зворотному боці модифікованих купюр у правій верхній частині розміщено гасло "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!", тоді як усі інші елементи дизайну та захисту відповідають банкнотам зразка 2014 року.Регулятор зазначає, що з цієї дати нові банкноти почнуть передаватися банкам, інкасаторським компаніям та операторам з оброблення готівки для подальшого введення в грошовий обіг. Водночас громадянам не потрібно спеціально обмінювати старі купюри — вони залишатимуться чинним платіжним засобом і обертатимуться паралельно з оновленими."Як законний платіжний засіб вони перебуватимуть в обігу разом із банкнотами номіналом 100 гривень попередніх років виготовлення та обов’язкові до приймання за їх номінальною вартістю всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для всіх видів платежів та зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій", — запевнили у Нацбанку.Нагадаємо, 25 травня Національний банк України презентував нову пам'ятну монету, яка приурочена до 100-х роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української Національної Республіки.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

У Москві на дахах цивільних будівель продовжують установлювати нові комплекси протиповітряної оборони "Панцир-СМД-Е". Таким чином посилюють систему оборони столиці країни-агресорки Росії.Про це повідомили OSINT-аналітики. Один із комплексів розмістили поруч із ринком "Садовод" — за декілька сотень метрів від Московського НПЗ, який раніше атакували Сили оборони України.На установці помітили так званий "мангал" — додаткову металеву конструкцію проти дронів.Раніше таких елементів на московських системах ППО не фіксували, тому аналітики припускають, що комплекс могли перекинути ближче до столиці Росії з фронту.Портал "Мілітарний" раніше уточнював, що нова модифікація "Панцира" відрізняється від попередньої версії "Панцир-С1" тим, що не має 30-міліметрових автоматичних гармат.Натомість комплекс оснащений двома типами ракет: стандартними 95Я6 з дальністю ураження до 20 кілометрів і малогабаритними ТКБ-1055 для боротьби з невеликими цілями на відстані до семи кілометрів.Система також має сучасні радіолокаційні станції з активною фазованою антенною решіткою, здатні виявляти цілі на відстані до 24 кілометрів.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, українські удари по добре захищених російських глибоких тилових районах викрили слабкість Росії та її нездатність захистити своє внутрішнє населення..

У разі підвищення вартості проїзду в Києві раніше придбані поїздки залишатимуться чинними до 14 вересня 2026 року. Про це повідомили в Департаменті економіки та інвестицій КМДА у відповідь на запит видання "Суспільне Київ".Зазначається, що всі поїздки, куплені до 14 липня, можна буде використати протягом двох місяців після введення нових тарифів. Після 14 вересня невикористані поїздки автоматично конвертують у грошовий еквівалент і зарахують на баланс електронного квитка.Наразі в міській адміністрації опрацьовують результати громадського обговорення проєкту рішення щодо зміни тарифів. Після завершення цієї процедури документ передадуть на погодження.Єдиний електронний квитокКрім того, з 1 серпня у столиці планують запровадити єдиний електронний квиток вартістю 60 гривень. Він дозволятиме безкоштовно пересідати між різними видами комунального транспорту протягом 90 хвилин після активації. Нововведення поширюватиметься на метро, автобуси, трамваї, тролейбуси та фунікулер.Як відомо, у Києві можуть підвищити вартість разової поїздки в комунальному транспорті до 30 гривень уже з 15 липня 2026 року. Для власників транспортних карток передбачена система знижок: залежно від кількості придбаних поїздок ціна однієї поїздки становитиме від 25 до 30 гривень.У КМДА пояснюють необхідність перегляду тарифів зростанням витрат на електроенергію, пальне, ремонт рухомого складу та оплату праці. За оцінками транспортних підприємств, економічно обґрунтована вартість проїзду нині перевищує 64 гривні в метро та 44 гривні в наземному транспорті.Попереднє підвищення тарифів на проїзд у столиці відбулося у 2018 році.Станом на 22 червня вартість однієї поїздки в громадському транспорті Києва, який працює у звичайному режимі, становить:автобус, трамвай, тролейбус і фунікулер — 8 гривень;метро — 8 гривень;міська електричка — 14,99 гривні.Нагадаємо, у Львові також переглянули тарифи на проїзд у громадському транспорті. Від суботи, 16 травня, ціни зросли..

Міністерство оборони кодифікувало покращену модель популярного українського спеціального бронеавтомобіля UAT.GYURZA-02. У ньому передбачено захист екіпажу 360°, посилена ходова, збільшена вантажопідйомність, програмне забезпечення з використанням штучного інтелекту.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України."Машину удосконалили на запити військових і жорстких вимог війни. Конструктори посилили незалежну підвіску, замінили окремі елементи, встановили шини з покращеними характеристиками. Завдяки цьому в машини зросли показники прохідності та живучості у складних бойових умовах", — ідеться в повідомленні.Фахівці додали, що бронекорпус машини конструктори обладнали круговим протиуламковим підбоєм, що посилює захист екіпажу, десанту та внутрішнього обладнання від ураження уламками.Повна маса удосконаленої "Гюрзи-2" складає трохи більше 18 тонн. Вантажопідйомність  машини зросла до 2,5 тонни, дорожній просвіт зріс до 380 міліметрів, запас ходу — до 1 200 кілометрів. Максимальна швидкість — 110 км/год. Протимінний захист відповідає рівню 3а та 3b відповідно до стандарту STANAG 4569, тобто вберігає екіпаж від наїзду на міну з уражальною силою, еквівалентною восьми кілограмам тротилу."Покращена "Гюрза" може виконуватися в двох варіантах — з поворотною баштою для озброєння та без неї", — зауважили в оборонному відомстві."Спеціальний бронеавтомобіль "Гюрза-2" оснащений системами вентиляції повітря, обігріву, кондиціонування, автономним паливним обігрівачем, тощо. Має системи пожежогасіння моторного відсіку та десантного відділення, комплекс нічного бачення і оглядову телевізійну систему з чотирьох відеокамер з моніторами спостереження", — пояснили військові спеціалісти.Вони додали, що машини можуть оснащуватися програмним забезпеченням для моніторингу зовнішнього середовища з використанням штучного інтелекту.У Міноборони також розповіли, що 2025 року ЗСУ отримали на 25 відсотків більше спеціальних броньованих автомобілів порівняно з 2024 роком. Більшість цих машин виготовлена за конструкцією MRAP, тобто з посиленим захистом від мін і засідок. Такі машини мають V-подібну форму дна для розсіювання енергії вибуху, спеціальні амортизуючі крісла, складаються з монолітної бронекапсули і зовнішніх вибухопоглинальних агрегатів: коліс, шасі, двигуна.Нагадаємо, що раніше Міністерство оборони кодифікувало та допустило до використання у Силах оборони України евакуаційний бронеавтомобіль "Джура-ЕВАК"..

У Києві з 22 червня введено тепловий режим. Йдеться про обмеження на рух великовантажного транспорту у зв’язку зі спекою.Як повідомив заступник начальника департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький, відповідне рішення ухвалив "Київавтодор" для збереження дорожнього покриття."Із 22 червня "Київавтодор" запроваджує тимчасові обмеження на рух вантажного транспорту через спеку", — йдеться у повідомленні.Обмеження діятимуть за температури повітря понад +28°C і стосуватимуться вантажних автомобілів масою понад 24 тонни або з навантаженням на вісь понад сім тонн.Водночас заборона не поширюватиметься на перевезення небезпечних і швидкопсувних вантажів, військових та гуманітарних вантажів, живих тварин і птиці, а також на транспорт, залучений у запобіганні чи ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.Для водіїв облаштовані спеціальні майданчики для тимчасового відстою вздовж автомобільних доріг, де можна перечекати період найвищих температур. На під’їздах до відповідних ділянок уже встановлено дорожні знаки та інформаційні щити."Обмеження переглядатимуться відповідно до зміни температури повітря", — запевнив Білошицький.Аналогічні заходи за потреби запроваджуватимуть і в інших регіонах України, якщо температура перевищуватиме +28°C.Нагадаємо, у столиці частково обмежуватимуть рух бульваром Лесі Українки в Печерському районі. Затори на цьому відтинку дороги можливі з 22 червня до 15 липня. .

Самопроголошений президент Олександр Лукашенко готується до прямої участі у війні проти України. Відповідний звіт білоруська опозиція передала міністру закордонних справ України Андрію Сибізі.Про це йдеться у зверненні Обʼєднаного перехідного комітету Білорусі. Заступник його голови Павло Латушко подав детальний звіт до МЗС України про те, як Лукашенко систематично готує Білорусь до війни."Документ став розвитком травневих домовленостей під час робочого візиту до Києва. До листа додано масштабний 30-сторінковий звіт Народної антикризової ради, в якому зафіксовано повне перетворення Білорусі на військовий плацдарм для Росії", — йдеться в повідомленні.На основі зібраних даних Національна антикризова рада визначила низку ключових ознак того, що режим Лукашенка активно готується до безпосереднього вступу у військовий конфлікт або надання території для нових ударів:Легалізація "превентивних ударів". Режим вніс ключові зміни до законодавства, що стосується військової сфери. Так званий референдум змінив конституцію, в результаті чого Білорусь перестала бути нейтральною та без'ядерною країною. Нова Воєнна доктрина, ухвалена 2024 року, офіційно дозволяє завдавати превентивних ударів у разі "безпосередньої загрози" (яку можна трактувати навіть як концентрацію військ поблизу кордонів або інші загрози національній безпеці) та відправляти білоруську армію за кордон.Масштабне розгортання сил. Кількість контрактників з 2022 року зросла в 1,5 раза, мобілізаційний резерв оцінюється в 289 тисяч осіб. На українському напрямку створюється Південне оперативне командування (загальна чисельність військ може зрости до понад 80 тисяч), а також створюється "народне ополчення". Активно переймається російський досвід: запроваджено SMS-повістки, дозволено вербувати полонених до армії.Військові рейки для економіки. За чотири роки витрати на оборону зросли у п’ять разів. Білоруський військово-промисловий комплекс повністю інтегрований з російським, запроваджено режим повної секретності. Тільки 2024 року на озброєння прийнято понад чотири тисячі нових одиниць військової техніки.Ядерна зброя та ПВК "Вагнера". Інтеграція з російською армією досягнула апогею: російські війська постійно дислокуються в Білорусі, розгортаються тактична ядерна зброя та ракетний комплекс "Орєшнік". Білоруських військовослужбовців навчають інструктори ПВК "Вагнера".Лінія Хреніна та мілітаризація дітей. Уздовж кордонів з Україною, Польщею та Литвою будуються оборонні лінії. Інфраструктура (мости, аеродроми) модернізується для розміщення російської важкої техніки. У школах запроваджено обов'язкову військову підготовку, а десятки тисяч дітей обов'язково повинні пройти спеціальні військово-патріотичні табори.Мобілізація медицини та цивільного сектору. Міністерство охорони здоров'я Білорусі затвердило інструкції щодо суворого сортування поранених у воєнних умовах. У Мінську проведено аудит 5 000 бомбосховищ, регулярно перевіряються системи оповіщення, масово закуповуються бронежилети для потреб ополчення на районних рівнях.Накопичення стратегічних ресурсів. Обов'язкові запаси нафтопродуктів збільшено вдвічі (до 30 днів зберігання). Міністерство оборони розширило переліки цивільної техніки, що підлягає мобілізації під час воєнного стану. А згідно з нещодавньою постановою Ради міністрів від 15 травня 2026 року № 249, цивільний автотранспорт підприємств можуть примусово формувати у військові колони.Постійні навчання. 2026 року режим продовжує практику безперервних масштабних військових маневрів. Це використовується для прихованої перевірки мобілізаційних списків та підтримки високого рівня психологічної напруги в суспільстві."Звіт, переданий українській стороні, містить не лише облік цих небезпечних тенденцій, але й конкретні рекомендації щодо запобігання найгіршому сценарію та стримування агресивних амбіцій режиму Лукашенка", — підсумували білоруські опозиціонери.Нагадаємо, речниця Єврокомісії Анітта Хіппер заявила під час брифінгу для журналістів, що Україна має право на самооборону, а Білорусь допомагає Росії вести агресивну війну. До того ж Мінськ неодноразово вчиняє провокації проти ЄС..

Польський президент Кароль Навроцький образився на факт підтвердження участі прем’єр-міністра Дональда Туска в конференції з відбудови України, яка запланована на 25-26 червня у Гданську. Саме тому він загострює конфлікт з Україною.Про це президент України Володимир Зеленський під час інтерв’ю "ТСН.Тиждень". За його словами, Навроцький обурився через те, що його начебто не запросили на заплановану конференцію в Гданську, на якій Польщу представлятиме прем’єр-міністр Дональд Туск."Зараз ми кажемо про це відкрито, бо Навроцький робить якісь неправильні кроки. Це, на мій погляд, політична ситуація. Ми з ним зустрілися, здається, на майданчику Бухареста, він мені сказав відкрито, що не підтримує конференцію щодо відбудови України в такому форматі, куди він як президент не запрошений", — розповів Зеленський.Президент України наголосив, що це — винятково електоральний процес, який уже розпочався в Польщі та триватиме до 2027 року, коли там відбудуться парламентські вибори й обрання нового прем’єр-міністра."Президент Кароль Навроцький бореться за прем’єрське крісло, щоби його партія виграла в прем’єр-міністра Туска. Ось що відбувається", — пояснив Зеленський.Він додав: щоби деескалювати ситуацію, запропонував президенту Польщі зустрітися та разом провести конференцію з відбудови України. Але Навроцький натомість вирішив далі загострювати конфлікт."Я сказав, проведімо конференцію. Президент Польщі робить наступний крок: каже, що Україні не місце в Європі, бо це погано для польського фермера. Так він це каже. Для чого? Не тільки зривати конференцію, щоби потім тиснути на Туска, блокувати кластери. Це пов’язані речі абсолютно. Ось для чого це робиться. Він робить цю заяву, абсолютно не розуміючи, що ми не продаємо жодні продукти зі сільського господарства масово в Польщу. В нас інші ринки. Тобто просто підігріває суспільство. Для чого? Для чого це робити? Політика, вибори", — висловив припущення Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні польський президент Кароль Навроцький прокоментував слова президента України Володимира Зеленського щодо розпалювання неприязні до українців на тлі внутрішньополітичної боротьби в Польщі..

Правоохоронні органи викрили колишніх посадовців прокуратури Кіровоградської області, яких підозрюють у причетності до корупційної схеми та легалізації майна. Йдеться про отримання десятків тисяч доларів за сприяння у закритті кримінальних проваджень, а також використання елітного автомобіля як частини незаконних домовленостей.Про це повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро України.За даними слідства, перший заступник керівника Кіровоградської обласної прокуратури вимагав хабар у представників одного з підприємств Національної академії аграрних наук України та директора держпідприємства за закриття кримінального провадження. Загальна сума неправомірної вигоди становила понад 88 тисяч доларів.Частиною домовленостей став автомобіль Tesla Model X P100D, який, за версією слідства, мав бути переданий як частина неправомірної вигоди. Для приховування активу посадовець залучив керівника окружної прокуратури, який підшукав підставну особу для оформлення довіреності на розпорядження авто, зокрема його подальший продаж. "Цим намірам став на заваді арешт Tesla, накладений ВАКС у межах іншої справи", — зазначили в НАБУ.Згодом через довірену особу прокурор отримав ще 13,5 тисяч доларів, після чого решту суми не було передано через невиконання домовленостей.Наразі колишнього першого заступника керівника Кіровоградської обласної прокуратури затримано, йому повідомлено про підозру (за ч. 4 ст. 368 та ч. 2 ст. 209 КК України). Пособник та колишній керівник окружної прокуратури також отримали підозри (за ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 та ч. 2 ст. 209 КК України).Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.Нагадаємо, за даними ДБР, колишню посадовицю податкової служби на Дніпропетровщині підозрюють у незаконному заволодінні службовою квартирою вартістю майже три мільйони гривень.Читайте також: Оприлюднено рейтинг корупції у світі: яке місце посіла Україна.

У Києві 8 липня HR Wisdom Summit 2026 збере HR-директорів, CEO та топменеджерів, які працюють в умовах хронічного браку кадрів. Ринок праці більше не рухається за звичними циклами відновлення, він перебудовується під тиском демографії, міграції та технологій, а конкуренція за фахівців давно вийшла за межі галузей і навіть країн.Зареєструвати участь можна за посиланням https://hrws.delo.ua/HR Wisdom Summit 2026 від топового ділового медіа delo.ua і бізнес/медіа бюро Ekonomika+ збере понад 400 учасників офлайн і стане майданчиком, де бізнес, держава та освіта говорять не про тенденції, а про робочі механіки: як закривають дефіцит кадрів, як з’являються нові професії, як змінюється модель навчання і чому культура стає критичним фактором стійкості.На саміті ми обговоримо:Ринок праці та кадрові стратегії: час активної адаптаціїЯк ринок праці в Україні входить у фазу хронічного дефіциту кадрів через демографічні зміни, міграцію та наслідки війни і як це змінює підходи до наймання, структури команд і вимог до кандидатів. Професії майбутнього: де компаніям брати спеціалістів, яких ВНЗ та профтехи ще не починали готуватиДе бізнесу знайти компетенції під нові цифрові та AI-професії  та як закрити розрив за допомогою навчання і перекваліфікації.Адаптація ветеранів: робота над помилкамиКомпанії вже мають практичний досвід інтеграції ветеранів у команди. Що реально працює, де бізнес помилявся і як вибудувати системну підтримку без повторення помилок.Ментальне здоров’я: турбота як управлінське рішенняЯк ментальне здоров’я напряму впливає на ефективність команд у довгому стресі, про робочі інструменти підтримки та баланс між турботою про людей і результатом бізнесу.Сильний бренд роботодавця: практичні рішення і досвід, які вже працюютьУ фокусі — щоденні управлінські рішення та практики, що впливають на довіру, залучення та утримання людей. HRD: секрети професіїСтратегічні партнери бізнесу, HRD провідних компаній поділяться практиками використання сучасних HR-технологій, ефективного утримання талантів в умовах кадрової конкуренції та підходами до виявлення й розвитку потенціалу співробітників. Власними кейсами та роадмеп-рішеннями поділяться Дар’я Нагаєва (Gradus Research), Катерина Залозних (АрселорМіттал Кривий Ріг), Ігор Ліскі (EFI Group), Тетяна Попова (Uklon), Анастасія Кузьменко (1+1 media school), Марія Абдулліна ("OLX Робота"), Поліна Айдин (Caparol), Наталія Ємченко (SCM), Оксана Філоненко (Центр зайнятості вільних людей), Тетяна Смірнова (медіахолдинг "Економіка+"), Олена Матушенко (Power Mental Health), Дмитро Судак (Teva Ukraine), Юлія Тітуренко (банк "Південний"), Ілона Пасечник (ALVIVA GROUP), Денис Блощинський (громадський діяч, бізнесмен, музикант, PhD з публічного управління), Ксенія Сухова (Фонд Ріната Ахметова), Дарина Багмет (Група Нафтогаз) та інші лідери бізнесу, державного сектору та громадських ініціатив.HR Wisdom Summit 2026 присвячений створенню нової рамки, у якій працює бізнес сьогодні. Чекаємо 8 липня, щоб прокачати здатність компаній адаптуватися без втрати швидкості та якості рішень. Реєстрація: https://hrws.delo.ua/Генеральний партнер — Група НафтогазГенеральний медіапартнер — 1+1 mediaГоловні партнери — страхова компанія INGO, АрселорМіттал Кривий Ріг, OLX Робота, Тева в Україні .

Південна та центральна Європа потерпають від потужної хвилі спеки, під час якої температура місцями перевищує 40°C, а в окремих регіонах — сягає понад 42°C. Як пише видання Reuters, посилаючись на дані метеослужб, показники в середньому на понад 4°C перевищують кліматичну норму 1961-1990 років.У Франція повідомляється про щонайменше трьох загиблих людей літнього віку в регіоні Бордо через ускладнення, спричинені спекою. Через екстремальні температури близько 2700 шкіл у країні або закриті, або працюють за скороченим графіком. У деяких районах оголошено найвищий рівень погодної небезпеки."Нас чекають, щонайменше, кілька днів дуже, дуже спекотної погоди. Ми не знаємо, коли температура почне падати", — заявила міністр охорони здоров’я Франції Стефані Ріст.За даними ЗМІ, в Іспанія влада оголосила червоний рівень небезпеки. У місті Сан-Себастьян температура наближається до +40°C — значно вище за сезонну норму, що нетипово навіть для літніх піків у південних регіонах країни. Метеорологи фіксують відхилення від норми на 5-10°C і більше.У Великій Британії прогнозують, що хвиля спеки може побити історичні червневі рекорди. У деяких районах температура може перевищити +39°C, що наближається до абсолютних максимумів для цього періоду року.Ситуація у Італія також залишається напруженою. У таких містах, як Мілан та Рим, оголошено червоний рівень небезпеки. У деяких регіонах відкривають центри охолодження для вразливих груп населення.Окрім впливу на людей, спека серйозно б’є і по дикій природі. У Бельгія реабілітаційні центри для тварин повідомляють про різке зростання кількості постраждалих птахів та дрібних тварин — за кілька днів прийнято понад 150 особин.Нагадаємо, ще у квітні у мережі активно почали поширювати "прогнози", буцімто літо 2026 року буде "аномально спекотним". В "Укргідрометцентрі" прокоментували цю інформацію та пояснили, чи варто насправді довіряти таким прогнозам.Читайте також: Якою буде погода у першій половині літа 2026: прогноз синоптика.

Лук’янівський ринок суттєво постраждав унаслідок російської атаки на Київ уночі 24 травня. Однак наразі власники цього об’єкта не зверталися до міської влади стосовно намірів відновлювати його.Про це йдеться у відповіді міського голови Віталія Кличка на петицію щодо відновлення ринку.Ринок "Лук’янівський" на вулиці Юрія Іллєнка, 1, перебуває у приватній власності. Товариство з обмеженою відповідальністю "Квіткова галявина" оформлює документи для визначення обсягу пошкоджень і проводить інші необхідні процедури. Водночас адміністрація ринку розчищає територію для подальшої організації торгівлі."Інформація про наміри власника відновити зазначений об’єкт до Київської міської ради та її органів не надходила", — зазначається у відповіді.Для підтримки підприємців, які працювали на ринку та втратили робочі місця через обстріл, КМДА провели перемовини з представниками 23 торговельних центрів столиці щодо надання пільгових умов для розміщення торгових точок.Окрім того, постраждалі підприємці можуть отримати місця для торгівлі на території комунальних підприємств "Житній ринок", "Володимирський ринок" і на міських ярмарках."Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України створило й оприлюднило чіткий алгоритм дій підприємств, що постраждали внаслідок ворожих обстрілів, відповідно до якого координація дій відбувається за підтримки департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА", — наголосили в київській владі.Масований обстріл Києва 24 травняРосійські війська застосували ударні безпілотники, крилаті та балістичні ракети. Найбільших руйнувань зазнав Шевченківський район, де ракетний удар зруйнував під'їзд п'ятиповерхового житлового будинку. Рятувальники деблокували з-під завалів тіла двох загиблих жінок.Наступного дня, 25 травня, рятувальники завершили аварійно-відновлювальні роботи у п'ятиповерхівці Шевченківського району, де росіяни знищили під'їзд з першого по п’ятий поверхи.На той час, за офіційною інформацією, внаслідок обстрілу загинули дві людини, ще понад 90 дістали поранення, серед них — троє неповнолітніх.Нагадаємо, що 24 травня російські окупанти провели масовану атаку Києва. Внаслідок цього пошкоджень зазнали багато об’єктів, які стосуються різних сфер життя..

У Херсонській області на стратегічно важливих маршрутах облаштовано понад 207 кілометрів антидронового захисту. Особлива увага — найскладнішим напрямкам і найуразливішим ділянкам доріг.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Вона уточнила, що йдеться про дороги між громадами Херсонщини, а також у самому обласному центрі."На інших ділянках тривають роботи. Вони профінансовані коштом державного й обласного бюджетів", — зазначила очільниця уряду.За її словами, безпека логістики — це один із важливих факторів стійкості Сил оборони."Особливо в регіоні, де російський терор проти цивільних набув форми сафарі, позбавленого будь-якої моралі", — наголосила прем’єр-міністерка України.Загалом у прифронтових областях від початку 2026 року облаштовано понад 887 кілометрів антидронового захисту.Керівниця українського Кабміну також зауважила, що, крім того, протягом травня та червня у наближених до лінії фронту районах відновлено понад 198 кілометрів автомобільних доріг."Кожен захищений кілометр дороги — це збережені життя, безпечне постачання підрозділів і евакуація поранених", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, наприкінці лютого цього року міністр оборони України Михайло Федоров розповідав, що тоді з державного бюджету виділили додаткові 1,6 мільярда гривень на облаштування антидронового захисту. Йдеться про дороги у прифронтових областях України..

Україна має право на самооборону, а Білорусь допомагає Росії вести агресивну війну. До того ж Мінськ неодноразово вчиняє провокації проти Європейського Союзу.Про це заявила речниця Єврокомісії Анітта Хіппер під час брифінгу для журналістів.Її попросили прокоментувати вимогу президента України Володимира Зеленського до Білорусі прибрати зі своєї території ретранслятори, які допомагають росіянам наносити удари дронами по українській цивільній інфраструктурі."Білорусь продовжує сприяти російській військовій агресії проти України", — зауважила вона.За її словами, Білорусь уже неодноразово влаштовувала провокаційні дії проти Євросоюзу. Зокрема, відбувалися порушення повітряного простору країн ЄС. Також Мінськ використовував міграційну кризу, щоби чинити тиск на європейські країни."Звичайно, Україна має право захищатися", — наголосила Хіппер у контексті погроз Володимира Зеленського на адресу Білорусі.Раніше український президент зазначав, що Білорусь має довести, що не хоче війни проти України. Один зі способів — ліквідувати ретранслятори, які допомагають Росії бити по українських містах і селах.Зокрема, йдеться про чотири ретранслятори в Гомельській і Брестській областях. Саме завдяки такому обладнанню завдавали ударів по Житомирській, Рівненській і Волинській областях, по енергетиці, по залізниці, по звичайних містах і селах.Нагадаємо, що в Кремлі боляче сприйняли ультиматум президента України Володимира Зеленського, який днями він адресував самопроголошеному керівнику Білорусі Олександру Лукашенку. Прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков звинуватив Україну в агресивній поведінці та нагнітанні напруженості..

Фехтувальники та фехтувальниці збірної України повторили національний рекорд за кількістю нагород чемпіонату Європи. На континентальній першості 2026 року "синьо-жовті" здобули п'ять медалей різного ґатунку.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Медійники зазначили, що на цьогорічному чемпіонаті Європи українські фехтувальники вибороли п'ять нагород: одне золото та чотири бронзи."Єдину золоту медаль збірній України принесла 23-річна Ольга Сопіт в особистих змаганнях у жіночій рапірі. Ця нагорода стала історичною — це перший в історії титул української рапіристки на рівні Євро", — йдеться в повідомленні.Ще одну нагороду до свого активу Сопіт додала у командних змаганнях в жіночій рапірі, де разом з Дарією Миронюк, Аліною Полозюк і Крістіною Петровою здобули бронзу, яка також стала першою в історії України у цій дисципліні.На подіум також підіймались українські шпажисти — у чоловічих і жіночих командних змаганнях. Українська жіноча команда оновленим складом не змогла захистити звання чемпіонок Європи, але все одно підійнялася на подіум, тоді як чоловіча команда вперше за дев'ять років виграла медаль на Євро. Єдину медаль у шаблі принесла Аліна Комащук, яка зазнала єдиної поразки у півфіналі."П'ять нагород — повторення найкращого результату в історії України за кількістю медалей на Євро з фехтування. Востаннє "синьо-жовті" здобували п'ять нагород на континентальній першості ще 21 рік тому, на Євро-2005: здобули по одному золоту та сріблу, а також чотири бронзи, посівши четверте місце у заліку", — зауважили журналісти.Чемпіонат Європи з фехтування: усі медалі УкраїниЗолото: Ольга Сопіт — рапіра (особисті змагання).Бронза: Аліна Комащук — шабля (особисті змагання); чоловіки, шпага: Євген Макієнко, Михайло Краснюк, Роман Свічкар, Микита Кошман (командні змагання); жінки, рапіра: Дарія Миронюк, Аліна Полозюк, Ольга Сопіт, Крістіна Петрова (командні змагання); жінки, шпага: Олена Кривицька, Яна Шемякіна, Анна Максименко, Інна Бровко (командні змагання).Цього року за результатами чемпіонату Європи-2026 з фехтування Україна посіла четверте місце у медальному заліку. Очолила рейтинг збірна Італії, в активі якої сім нагород: чотири золота, одне срібло та дві бронзи. На другому місці — Франція, на третьому — Угорщина.Нагадаємо, що українська рапіристка Ольга Сопіт стала чемпіонкою Європи з фехтування на рапірі. У фінальному поєдинку вона зустрілася з титулованою італійкою Аріанною Ерріго — олімпійською чемпіонкою, 10-разовою чемпіонкою світу та 15-разовою чемпіонкою Європи, та впевнено перемогла її з рахунком 15:8..

Українці, які мають право на кілька видів пенсії, можуть самостійно обрати більш вигідний для себе варіант. Перехід на інший вид пенсії та його оформлення доступні в онлайн-форматі через відповідні сервіси.Як повідомила пресслужба Пенсійного фонду України, перехід з одного виду виплат на інший (наприклад, з пенсії за вислугу років на пенсію за віком) здійснюється за заявою пенсіонера.Як перейти з одного виду пенсії на іншийПодати заяву про перехід з одного виду пенсії на інший можна як через сервісний центр територіального органу Пенсійного фонду України, так і онлайн — через вебпортал електронних послуг ПФУ. Для цього потрібно мати:доступ до мережі Інтернет;кваліфікований електронний підпис (КЕП). До заяви можуть додаватись копії сканованих документів: паспорта;документа, що підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків;документів про страховий стаж (за періоди роботи до 1 січня 2004 року, які не були раніше долучені до пенсійної справи.Вимоги до скан-копій документів:виготовлені з оригіналів документів у кольоровому форматі;мати чіткі зображення повних сторінок та складу тексту, його реквізитів – назва, серія та номер, дата видачі, печатки, підписи, прізвище, ім’я та по батькові власника;збережені у форматах JPG або PDF;розмір кожного файлу не має перевищувати 1 МБ;рекомендована якість сканування — 300 dpi.Для онлайн-подання заяви алгоритм дій такий:На вебпорталі Пенсійного фонду України авторизуйтесь за допомогою КЕП та натисніть кнопку "Увійти".У розділі "Щодо пенсійного забезпечення" в лівому меню користувачам необхідно обрати сервіс "Заява на перерахунок пенсії". Далі слід заповнити обов’язкові поля, позначені зірочкою, та у графі "Вид перерахунку" вказати опцію "перехід на інший вид пенсії".У заяві також потрібно зазначити дані щодо призначення або виплати пенсії за іншим законом, іншим видом або в іншій державі. До форми необхідно додати скан-копії документів, зазвичай достатньо паспорта та ідентифікаційного номера, скориставшись функцією "Додати файл".Після цього користувач підтверджує згоду на обробку персональних даних і відмічає ознайомлення з обов’язком повідомляти про зміни, що впливають на пенсійні виплати. Завершальним кроком є формування заяви.Перед відправленням дані варто уважно перевірити та підписати документ кваліфікованим електронним підписом, натиснувши "Підписати та відправити в ПФУ". Статус розгляду можна відстежувати у розділі "Мої звернення".Нагадаємо, Пенсійний фонд України готує масштабне обмеження виплат для заможних пенсіонерів, чиє щомісячне забезпечення є вищим за 25 тисяч гривень. Тимчасовий ліміт почне діяти вже з липня та зачепить колишніх чиновників, силовиків і науковців..