Останні новини

У Чорному морі, біля узбережжя Болгарії, рони атакували два торговельних судна. Один корабель затонув.Про це повідомили видання Novinite та Nova. За даними журналістів, під удар потрапили судна Alfa Watan під прапором Того та Able під прапором Палау.Це сталося за 80 миль від болгарського узбережжя, на схід від міста Бяла та мису Святого Атанаса. Через дроновий удар Alfa Watan зазнало значних структурних пошкоджень і затонуло. Двоє членів екіпажу загинули, ще 11 — врятували.Водночас на судні Able внаслідок влучання дрона спалахнула пожежа, усіх 18 членів екіпажу евакуювали на болгарський пором Dioscuria. Триває розслідування, яке має встановити обставини інциденту та з'ясувати, кому належали безпілотники.До того ж після інциденту прем'єр-міністр Болгарії Румен Радев скликав екстрену нараду за участі урядовців, представників служб безпеки та адміністрації президента. Він різко засудив дронову атаку."Абсолютно неприйнятний напад у виключній економічній зоні Болгарії. Абсолютно грубе порушення міжнародного права", — сказав болгарський премʼєр.Реакція УкраїниПрезидент Володимир Зеленський у вечірньому відеозвернення заявив, що Сили оборони України не проводили жодних операцій біля узбережжя Болгарії. Тому наша держава не причетна до ударів по суднах."Зараз по лінії розвідки, по лінії спеціальних служб ми з'ясовуємо всю наявну інформацію по черговій атаці в Чорному морі проти цивільних суден. Сьогодні вночі у водах Болгарії були атаковані два цивільні судна. Одне затонуло, інше отримало значні пошкодження. Ми співчуваємо всім, хто постраждав", — написав президент.Водночас, за словами гаранта, відповідальність за удари по суднах лежить на країні-агресорці Росії. На думку Зеленського, Москва прагне "перетворити західну частину Чорного моря на абсолютно непридатну для мореплавства"."Уточнили всі дані з болгарською стороною: наші Військово-Морські Сили зв'язались із колегами в Болгарії, встановлено, що це російська комбінована атака морськими й повітряними дронами... Я дякую всім, хто зараз принципово реагує на такі російські атаки. Напередодні було уражено судно у водах Румунії, тепер Болгарія. Росіяни саме це планують — постійно збільшувати ескалацію. Постійно вже їхні дрони залітають в Молдову і вже не перша йде атака на судна в Чорному морі у водах партнерів. Постійно тривають атаки проти наших портів, і має бути чітка реакція на цю, на цю російську агресивність. Потрібні абсолютно чіткі дії у відповідь", — написав Зеленський. .

У вівторок, 6 жовтня, президент Володимир Зеленський присвоїв посмертно майору Повітряних сил Збройних сил України Марату Мамбетову звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка".Відповідний указ оприлюднено на сайті президента. Згідно з документом, Мамбетов отримав посмертну нагороду за "особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння українському народові"."Постановляю: Присвоїти звання Герой України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" МАМБЕТОВУ Марату Редвановичу — майору (посмертно)", — йдеться в указі.Що відомо про Марата МамбетоваЗа даними Повітряних сил ЗСУ, Мамбетов — кримський татарин із Мелітопольщини. Він був командиром ланки 40-ї бригади тактичної авіації "Привид Києва".На винищувачі МіГ-29 він здійснив близько 200 бойових вильотів. Знищив десятки ворожих повітряних цілей, завдавав нищівних ракетно-бомбових ударів по позиціях окупантів та надійно прикривав із повітря підрозділи Сухопутних військ ЗСУ. За мужність і виняткову самовідданість за життя був відзначений орденами "За мужність" II та III ступенів.1 жовтня під час виконання чергового бойового завдання льотчик загинув у бою. Після точного удару по окупантах його МіГ-29 був уражений ворожою ракетою. Пілот катапультувався, але дістав поранення, несумісні з життям. Йому було 25 років.Нагадаємо, 24 серпня президент Володимир Зеленський присвоїв звання Героя України командиру Третього армійського корпусу, бригадному генералу Андрію Білецькому..

У понеділок, 5 жовтня, на Тернопільщині сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Загинув неповнолітній юнак.Про це повідомило Головне управління Національної поліції у Тернопільській області. За даними слідства, аварія трапилася у селі Ігровиця Тернопільського району.Як встановили правоохоронці, 18-річний водій автомобіля Audi врізався у трактор МТЗ із причепом, який рухався попереду. На момент аварії в Audi перебували двоє неповнолітніх пасажирів: 16-річний хлопець загинув на місці події, 15-річна дівчина отримала травми. Також тілесні ушкодження отримав 18-річний водій.Попередньо встановлено, що водій автомобіля Audi перебував у стані алкогольного сп’яніння. Правоохоронці затримали його."За фактом ДТП розпочато кримінальне провадження за ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами в стані сп’яніння, якщо вони спричинили смерть потерпілого). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від п’яти до десяти років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до десяти років.Поліцейські встановлюють усі обставини події", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 5 жовтня у столиці сталася аварія за участі двох автобусів. Постраждали троє людей, серед яких — дитина.Також на Львівщині 4 жовтня сталася дорожньо-транспортна пригода. Внаслідок зіткнення автопоїзда та легкового автомобіля травмувалися двоє людей.До того ж і Авангарді на Одещині сталася дорожньо-транспортна пригода за участю двох мотоциклів. Внаслідок ДТП загинула дівчина-пасажирка одного з мотоциклів. Обох водіїв із різними тілесними ушкодженнями доставили до лікарні..

У середу, 7 жовтня, по всій Україні діятимуть графіки відключення електроенергії. Обмеження запроваджуватимуть як для промислових, так і для побутових споживачів.Про це повідомила пресслужба "Укренерго". За даними енергетиків, з 00:00 до 23:59 діятимуть і графіки обмеження потужності для промисловості та бізнесу, і графіки погодинних відключень для всіх категорій споживачів.Обсяг обмежень становитиме від 0,5 до 1,5 черги. Причина застосування обмежень — наслідки ракетно-дронових ударів РФ по енергетичних об'єктах."Ситуація в енергосистемі може змінитися. Стежте за повідомленнями на сторінках операторів систем розподілу (обленерго) у вашому регіоні", — йдеться у повідомленні.Зауважимо, внаслідок російських ударів по енергетичній інфраструктурі на ранок 6 жовтня зафіксовано нові знеструмлення у Харківській, Сумській, Запорізькій та Дніпропетровській областях. Енергетики закликають користуватися потужними приладами в години максимальної генерації сонячних електростанцій та радять стежити за повідомленнями обленерго.Нагадаємо, аналітики американського Інституту вивчення війни повідомляли, що країна-агресорка Росія вже розпочала зимову ударну кампанію 2026–2027 років проти української інфраструктури. Головна мета Кремля — змусити Україну капітулювати до весни 2027 року.Додамо, адміністратор програми розвитку ООН (ПРООН) Александер Де Кроо попередив, що наближення холодів може стати для України найскладнішим іспитом за весь час повномасштабного вторгнення Росії. В Організації Об'єднаних Націй застерігають, що цілеспрямоване знищення енергосистеми загрожує призвести до важкої гуманітарної кризи в зимовий період.Також президент Володимир Зеленський заявляв, що країна-агресорка Росія готується бити по українській енергетиці цієї зими. Проте наша держава завдаватиме ударів у відповідь.  .

Українська співачка Оля Полякова розповіла про непрості стосунки з 15-річною донькою Алісою, яка переживає перехідний вік. Співачка також пояснила, чому попри постійні обстріли Києва не планує виїжджати з України разом із дитиною. Виконавиця виховує двох доньок — Машу та Алісу. Старша донька співачки живе у США, тоді як молодша залишається разом із матір’ю.Артистка в проєкті "Наодинці з Гламуром" зізналася, що через перехідний вік молодшої доньки їй зараз непросто."Це непроста історія. Всім батькам підлітків хочу сказати, що мужаймося, тримаймося. Це наші діти, треба їх просто любити. Це мине!" — поділилася Полякова.Співачка також розповіла, що планує залишатися в Україні, попри постійні обстріли столиці та очікування складної зими. За словами Полякової, головна причина такого рішення — її молодша донька. Аліса категорично не хоче залишати Україну та свій дім."Я не можу виїхати, бо у мене дитина є — 15-річна Аліса, яка не хоче виїжджати за кордон і нікуди з хати. І я нічого не можу з цим зробити!" — розповіла артистка.Донька, за словами Полякової, не погоджується залишати Київ через свій вік і бажання залишатися вдома."Вона мені каже, що мені 15 років, ти що, мене у мішок запхаєш? А залишити її саму не можу", — пояснила співачка.Додамо, нещодавно українська ведуча Лідія Таран привітала з 19-річчям доньку Василину. З нагоди свята журналістка опублікувала архівні та нові світлини дівчини й показала, як вона змінилася за роки.Читайте також: Діти українських зірок: який вигляд мають нащадки відомих артистів.

Президент України Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має оновлену інформацію про підготовку Росією масованого удару. Глава держави закликав українців берегти себе та не ігнорувати сигнали про ракетну небезпеку.За словами Володимира Зеленського, українські служби та Повітряні Сили готові реагувати на можливу атаку в межах наявних засобів захисту."Є оновлена інформація від розвідки про підготовку росіянами масованого удару. Будь ласка, дуже прошу, бережіть себе. Будь ласка, реагуйте на сигнали про ракетну небезпеку", — сказав Зеленський.Він також наголосив, що можливості України протистояти російським атакам значною мірою залежать від підтримки міжнародних партнерів. Політик зазначив, що Україні потрібні додаткові засоби протиповітряної оборони, які можуть передати держави-партнери."Дуже важливо, щоб була для цього політична воля, зокрема в Сполучених Штатах Америки, зокрема в Європі, зокрема у інших партнерів", — наголосив Зеленський.Глава держави закликав міжнародну спільноту об'єднати зусилля для захисту людей від російських атак."Світ більший, ніж російське зло, і захист життя повинен бути спільною справою", — заявив президент.Він також подякував усім партнерам, які допомагають Україні.Додамо, країна-агресорка Росія може збільшити частку реактивних дронів для ударів по українських територіях до 80%. Наразі Україна працює над виробництвом реактивних БпЛА-перехоплювачів, аби відбивати ворожі удари..

У Європейському Союзі планують суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ до ринку для окремих українських сільськогосподарських товарів. Такі механізми можуть застосовуватися у процесі майбутнього вступу України до ЄС через високу конкурентоспроможність її аграрного сектору.Про це повідомили в Європейській комісії.Єврокомісія зазначає, що через масштаби, структуру та високу продуктивність українського агросектору під час вступу країни до ЄС можуть знадобитися спеціальні обмежувальні механізми. Йдеться про окремі категорії так званих "чутливих" сільськогосподарських продуктів. У Єврокомісії зазначили, що для них передбачать механізми, які суттєво обмежуватимуть фінансову підтримку та доступ на європейський ринок."З огляду на масштаби, структуру та дуже високу продуктивність її сільськогосподарського сектору, цільові механізми повинні суттєво обмежити фінансову підтримку та доступ на ринок для чутливих сільськогосподарських товарів", — йдеться у повідомленні Єврокомісії.Водночас у ЄС наразі не уточнили, які саме українські аграрні товари вважатимуть "чутливими".Яку підтримку планують для УкраїниУ Єврокомісії водночас наголосили на необхідності допомогти Україні відновити доступ до традиційних експортних ринків у третіх країнах.Таким чином, у межах майбутньої інтеграції України до ЄС планують поєднати спеціальні механізми для окремих аграрних товарів із підтримкою українського експорту на інші міжнародні ринки.Додамо, Україна може недоотримати щонайменше вісім мільярдів доларів експортної виручки, якщо чорноморські порти залишатимуться заблокованими впродовж року. За такого сценарію країна також не зможе вивезти значну частину запланованих обсягів аграрної продукції.Читайте також: Україні бракує $4 млрд: Зеленський розповів, як планують закрити дефіцит.

На півдні Одеської області тривають роботи з примусового наповнення водосховища Катлабуг водою з річки Дунай. Наразі до робіт залучили три потужні насосно-силові агрегати загальною продуктивністю 10 кубометрів води на секунду.Про це повідомили у Державному агентстві меліорації та рибного господарства України. Насоси перекачують воду до водосховища, щоб стабілізувати його водний баланс і не допустити подальшого зниження рівня."На виконання розпорядження Кабінету міністрів України від 27.05.2026 № 503 "Про внесення змін у додатки до Державної цільової програми комплексного водозабезпечення територій, які зазнали впливу воєнних дій, на період до 2030 року" Держрибагентством планується здійснити наповнення водосховища Катлабуг до нормального підпірного рівня (НПР) – 1,7 метра. На ці заходи передбачено 39,5 мільйона гривень", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що необхідність примусового наповнення водосховища виникла через критичне падіння рівня води внаслідок тривалої спеки. У відомстві відзначили, що Катлабуг має важливе значення для Бессарабії. Водосховище забезпечує зрошення близько 24 тисяч гектарів сільськогосподарських земель на восьми зрошувальних системах Ізмаїльського та Болградського районів.Крім того, воно забезпечує господарсько-побутові потреби семи населених пунктів. Продовження робіт має сприяти стабілізації водогосподарської ситуації в регіоні, забезпеченню потреб аграрного сектору та збереженню екологічного балансу водойми.Нагадаємо, Україна та Молдова готуються до суворих обмежень через катастрофічний дефіцит води у басейні Дністра, де показники наближаються до критичного мінімуму. Новий тимчасовий режим роботи водосховища діятиме протягом двох тижнів, поки фахівці адаптують роботу водозаборів під нові умови.Додамо, як раніше повідомляв "Укргідрометцентр", через аномальну спеку критична ситуація очікується на водоймах Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини та частини Волині. Рівень води може впасти до своїх найнижчих значень за весь період спостережень..

У Балтиморі 12-річна Хлоя Ішвей загинула від вогнепальних поранень, опинившись під перехресним вогнем двох чоловіків. За попередніми даними поліції, стрілянині могла передувати суперечка через паркомісце біля парку, де проходив дитячий футбольний матч.Як повідомляє BBC з посиланням на поліцію Балтимора, інцидент стався в суботу після 18:00 за місцевим часом. За словами правоохоронців, двоє чоловіків почали стріляти один в одного, а 12-річна Хлоя опинилася між ними. Дівчинку доправили до лікарні, однак врятувати її не вдалося. Поліція наголошує, що дитина, ймовірно, не була ціллю стрілянини."Вони обидва відкрили вогонь один по одному. Під перехресний вогонь потрапила 12-річна дівчинка, яка, ймовірно, прийшла туди подивитися на футбольний матч. Вона загинула від вогнепальних поранень", — розповів комісар поліції Балтимора Річард Ворлі.Окрім дівчинки, поранення отримали четверо дорослих. Їхній стан стабільний, травми не становлять загрози для життя.Правоохоронці розшукують щонайменше двох підозрюваних. Поки що затримань у справі не було. За попередньою версією поліції, чоловіки могли посваритися через паркомісце біля парку. Водночас точні обставини конфлікту та кількість пострілів наразі встановлюють слідчі."Нам відомо, що між двома боягузами виникла якась суперечка. Вони обидва відкрили вогонь один по одному", — сказав Ворлі.Правоохоронці закликали всіх, хто міг бути свідком стрілянини, повідомити будь-яку відому інформацію. Мати загиблої Крістін Різ розповіла в інтерв'ю CBS, що хоче справедливості для доньки. Рідні згадують Хлою як люблячу доньку та онуку. Дівчинка любила танцювати, слухати музику та проводити час із близькими."Вона завжди була зі мною, вона була моєю найкращою подругою", — розповіла бабуся Хлої Донна Різ. За її словами, онука телефонувала їй щодня.Мер Балтимора Брендон Скотт заявив, що подібна трагедія не повинна ставати реальністю:"Двоє дорослих чоловіків посварилися — і тепер 12-річної дівчинки немає".Додамо, раніше в американському штаті Теннессі 50-річна Крістa Пайк залишилася живою після того, як під час виконання смертного вироку їй двічі ввели препарат для смертельної ін'єкції. Після невдалої процедури жінку доправили до лікарні, а влада штату оголосила про перевірку обставин події..

Курс валют на 6 жовтня показав різноспрямовану динаміку: долар додав у ціні, тоді як євро подешевшав. Американська валюта зросла на 7 копійок, а європейська — втратила 5 копійок.Про це свідчать оновлені дані на сайті Національного банку України.Так, на вівторок, 6 жовтня, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 45,05 гривні за один долар. Офіційний курс у понеділок, 5 жовтня, становив 44,98 гривні.У вівторок офіційний курс гривні до євро становитиме 50,48 гривні. У понеділок, 5 жовтня, офіційний курс гривні до євро був 50,53 гривні.Чи є облікова ставка ефективною, коли курс валют диктує умови: пояснення НБУВалютний курс справді є одним із ключових каналів впливу на інфляцію в Україні, однак це не означає, що Національний банк може відмовитися від використання облікової ставки.  Про це повідомив заступник голови НБУ Володимир Лепушинський у колонці для "Інтерфакс-Україна", пояснюючи логіку останніх рішень регулятора. За його словами, для малої відкритої економіки з високою чутливістю цін та очікувань до курсових змін валютний канал монетарної політики має велике значення. Якщо гривневі заощадження стають менш привабливими, населення та бізнес можуть збільшувати попит на іноземну валюту. Це створює додатковий тиск на курс, який згодом може позначатися на цінах."Саме тому підтримання привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку є одним із механізмів повернення інфляції до цільового рівня", — пояснив Лепушинський.Водночас він наголосив, що облікова ставка не є єдиним інструментом забезпечення цінової стабільності. Регулятор використовує комплекс заходів, які мають працювати разом, зокрема процентну політику, валютні інтервенції та інші інструменти.За словами представника НБУ, заміна підвищення облікової ставки лише активнішим продажем валюти з міжнародних резервів не вирішила б проблему фундаментально. Використання резервів без підтримки привабливості гривневих активів означало б переважно боротьбу з наслідками, а не причинами підвищеного попиту на валюту."Комбінація низьких ставок і нівелювання їхнього впливу внаслідок витрачання резервів може мати надто високу кінцеву ціну", — зазначив посадовець.Він додав, що ефективна монетарна політика потребує поєднання різних інструментів, оскільки стабільність валютного ринку, інфляційні очікування та привабливість гривневих активів тісно пов’язані між собою.Нагадаємо, реальний ВВП України у другому кварталі 2026 року зріс на 0,4% у річному вимірі. Економічне зростання підтримували стійке приватне споживання, пожвавлення інвестиційної активності та відсутність значних обмежень електропостачання для населення і бізнесу.Читайте також: Не поспішайте витрачати: за які українські купюри готові платити у рази більше.

Із 1 вересня 2027 року оновлений курс "Захист України" планують запровадити для учнів усіх шкіл України. Старшокласники також зможуть поглиблено вивчати окремі напрямки, серед яких керування дронами, інженерія та кібербезпека.Про це повідомляє Нова українська школа з посиланням на Міністерство освіти і науки України.Про подальший розвиток реформи говорили під час другого Всеукраїнського форуму "Захист України — 2026", який відбувся 23-27 вересня на Закарпатті за ініціативи Міністерства освіти і науки України. Упродовж п’яти днів старшокласники з різних регіонів та вчителі проходили практичні заняття, відпрацьовували навички й обмінювалися досвідом. Завершальним етапом форуму стали змагання між осередками, у яких взяли участь 19 команд.Фінал організували у форматі навчально-практичного квесту. Учасники виконували завдання з тактичної медицини, стрілецької підготовки, пілотування FPV-дронів класу Tiny Whoop, а також проходили смугу перешкод. Команди самостійно визначали послідовність завдань, розподіляли ролі та координували свої дії в умовах обмеженого часу. Так, школярі могли застосувати на практиці навички, отримані під час занять в осередках "Захисту України".Скільки осередків уже працюєНаразі в Україні діє 1 027 осередків "Захисту України". Це спеціально обладнані навчальні простори, де займаються учні одразу з кількох закладів освіти. За даними МОН, через такі осередки навчаються близько 80% старшокласників."Реформа "Захисту України" розпочалася понад два роки тому, щоб цей предмет став простором, де учні вчаться діяти, брати відповідальність і працювати в команді. Сьогодні в Україні вже працює понад тисяча осередків. Ці змагання дають змогу не лише перевірити себе, а й навчитися одне в одного та відчути масштаб цієї спільноти", — зазначив міністр освіти і науки України Андрій Бутенко.Скільки коштів спрямували на реформуВід початку реформи на створення та оснащення осередків "Захисту України" спрямували 2,1 мільярда гривень. Ще понад 100 мільйонів гривень витратили на професійний розвиток педагогів.Перші змагання між осередками провели у 2025 році. Надалі МОН планує розвивати цей формат і вже підготувало проєкт правил проведення змагань. Документ має встановити єдині вимоги до участі, оцінювання та нагородження школярів. Передбачено три етапи змагань, а сам проєкт уже пройшов громадське обговорення.Чого навчатимуть старшокласниківПісля поширення оновленого курсу на всі школи учні старших класів зможуть не лише опановувати базові навички, а й обирати окремі напрямки для поглибленого навчання. Серед них — керування безпілотниками, інженерія та кібербезпека. Курс "Захист України" має поєднати теоретичні знання з практичними навичками, необхідними для дій у різних ситуаціях.Додамо, у школах Львівщини планують запровадити нові правила користування смартфонами та іншими персональними електронними пристроями. Йдеться не про повну заборону гаджетів, а про визначення чітких умов, коли учні можуть ними користуватися під час навчання та перерв.Читайте також: Меню, порції та смак: як батьки оцінюють харчування у школах.

Чехія не братиме участі у міжнародному пісенному конкурсі "Євробачення-2027", який відбудеться у травні в Болгарії. Чеський мовник пояснив рішення фінансовими труднощами та водночас заявив, що наразі не визначився із поверненням на конкурс у майбутньому.Про це Чеське телебачення повідомило в Instagram.Чеський мовник оголосив, що не надсилатиме свого представника на конкурс у 2027 році. Причиною назвали коригування бюджету та значні витрати, пов’язані з організацією участі в "Євробаченні"."Пісенний конкурс "Євробачення" — це масштабний проєкт із суттєвими програмними, виробничими та організаційними вимогами. З огляду на поточне коригування бюджету, Чеське телебачення ухвалило рішення не брати участі в конкурсі 2027 року", — йдеться у заяві.Чи повернеться країна на конкурсУ Чеському телебаченні наголосили, що рішення стосується виключно "Євробачення-2027". Щодо участі у наступних конкурсах мовник поки не робить прогнозів."Ми оцінюємо кожен окремий випуск конкурсу окремо, тому наразі не хочемо спекулювати щодо того, коли Чеське телебачення знову приєднається до пісенного конкурсу "Євробачення", — зазначили там.    View this post on Instagram           A post shared by Eurovision Czechia (@eurovision_czechia)Водночас чеський мовник не транслюватиме конкурс 2027 року. Глядачі з Чехії все ж матимуть можливість голосувати, але як представники категорії "Решта світу".Як Чехія виступала на "Євробаченні"Чехія дебютувала на "Євробаченні" у 2007 році. За весь час країна вже шість разів пропускала конкурс. Зокрема, Чехія не брала участі з 2010 до 2014 року. Тоді причиною називали невисокі результати країни на конкурсі.Найкращим результатом Чехії залишається шосте місце, яке представниця країни посіла у 2018 році.Додамо, раніше на національному відборі "Дитячого Євробачення 2026" перемогла Еріка Колесніченко. Тепер вона представлятиме Україну на Мальті з піснею "НЕ колискова".Читайте також: "Євробачення-2027": організатори оприлюднили оновлені правила нацвідбору.

Війська країни-агресорки готуються до нового масованого удару по Україні. Громадянам варто серйозно сприйняти цю інформацію й не нехтувати власною безпекою.Про це повідомив речник Української добровольчої армії (УДА) Сергій Братчук в етері "Ми-Україна". За його словами, ця інформація вже лунала на найвищому рівні та повністю підтверджується даними української розвідки."Ворог проводити технічне обслуговування тих носіїв, зокрема літаків стратегічної авіації, які мають летіти і виконувати свої теоретичні завдання щодо нашої держави. Тому попередження є, на нього треба відреагувати з особливою увагою, пильністю", — заявив речник УДА.Він додав, що своєчасне виявлення таких дій ворога свідчить про ефективну та ефективну роботу розвідки. Водночас українські військові не лише спостерігають, а й активно протидіють намірам окупантів. Сили оборони працюють над тим, аби системно знижувати потенціал РФ для ракетних та авіаційних атак."Йдеться про знищення відповідних пускових установок, наприклад, балістики, які знаходяться на території РФ, зокрема, у прикордонних регіонах", — зазначив Братчук.За його словами, окремим пріоритетним напрямом дій українських захисників залишається протидія російській авіаційній компоненті, яку ворог застосовує для обстрілів українських міст та інфраструктури.Нагадаємо, російські війська у ніч на 6 жовтня завдали удару по одному з мостів через Дніпро у Запоріжжі, внаслідок чого є постраждалі. Рух через переправу наразі тимчасово перекрито.За даними Повітряних сил, протягом ночі 6 жовтня протиповітряна оборона України відбивала масштабну повітряну атаку із використанням 137 дронів різних типів, включаючи реактивні безпілотники та "шахеди". Станом на ранок захисники неба знешкодили 114 ворожих дронів..

Працівники Державного бюро розслідувань викрили розкрадання понад 37,7 мільйона гривень, виділених Львівській обласній військовій адміністрації на будівництво фортифікаційних споруд у Сумській області. Про це повідомила пресслужба ДБР. Про підозру повідомлено чотирьом особам — колишньому посадовцю ОВА, фахівцю з технічного нагляду та двом представникам підрядної організації.За даними слідства, у лютому–березні 2024 року Кабінет міністрів України виділив Львівській ОВА понад 708 мільйона гривень із резервного фонду бюджету. Кошти спрямували на зведення фортифікаційних споруд та смуг оборони на Сумщині.Своєю чергою, посадовець ОВА вирішив присвоїти частину суми. Він залучив до схеми фахівця з технічного нагляду та представників підрядника. Вони завищували вартість матеріалів і обсяги робіт та оформлювали фіктивні акти їх виконання. Частину отриманих бюджетних коштів повертали посадовцям як "відкати".Правоохоронці задокументували п'ять епізодів під час будівництва двох опорних пунктів і трьох захисних смуг. Збитки на понад 37,7 мільйона гривень підтверджено комплексними будівельно-технічними, товарознавчими та економічними експертизами."Фігурантам повідомлено про підозру в привласненні бюджетних коштів в особливо великих розмірах та співучасті у цьому злочині (ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України). Їм загрожує до 12 років позбавлення волі. Підозрюваним обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави. На їхнє майно накладено арешт", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, за перші вісім місяців 2026 року Державне бюро розслідувань задокументувало кримінальні правопорушення, які завдали державі збитків на понад 8,3 мільярда гривень. У межах відповідних проваджень правоохоронці також встановили факти отримання або вимагання хабарів на десятки мільйонів гривень..

У вівторок, 6 жовтня, війська країни-агресорки атакували Краматорськ на Донеччині. Загинув правоохоронець.Про це повідомив начальник Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. За його словами, ворог вдарив FPV-дроном по службовій автівці правоохоронців.Внаслідок удару троє поліцейських зазнали поранень. До того ж загинув патрульний Артем Ковтун.Що відомо про загиблогоЯк повідомив Білошицький, загиблому правоохоронцю було 40 років. У нього залишилися батьки, дружина, 13-річний син та 8-річна донька."Сьогодні їхня родина втратила найдорожчу людину, а ми — колегу, побратима, патрульного, який до останнього залишався на службі у Краматорську. Важко знаходити слова, коли втрачаєш своїх… Мої щирі співчуття родині Артема, його близьким, друзям і колегам. Світла памʼять, Артеме. Назавжди 40 років. Назавжди в строю", — додав Білошицький.Зауважимо, унаслідок масованих ударів російських FPV-дронів по Краматорську 6 жовтня загинула жінка, ще четверо людей зазнали поранень. Ворожі атаки спричинили масштабні пожежі у житлових будинках та на території медичного закладу.Нагадаємо, російські війська у ніч на 6 жовтня завдали удару по одному з мостів через Дніпро у Запоріжжі, внаслідок чого є постраждалі. Рух через переправу наразі тимчасово перекрито.За даними Повітряних сил, протягом ночі 6 жовтня протиповітряна оборона України відбивала масштабну повітряну атаку із використанням 137 дронів різних типів, включаючи реактивні безпілотники та "шахеди". Станом на ранок захисники неба знешкодили 114 ворожих дронів..