Останні новини

Офіційний курс долара після короткочасного зростання знову "полетів" донизу. Проте єдина європейська валюта продовжує дорожчати.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 42,18 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок становив 42,24 гривні за один долар. На готівковому ринку долар зріс на п'ять копійок — 42,50 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 49,66. У вівторок, 16 грудня, офіційний курс гривні до євро був 49,65.В Україні можуть перейменувати копійки на шаг: що передбачає реформаФінансовий комітет рекомендує ВР ухвалити реформу про перейменування копійки на шаг. Як повідомив народний депутат, голова фінансового комітету ВРУ Данило Гетманцев, шаг стане потужним звитяжним кроком до макрофінансової стабільності держави.Як відомо, Нацбанк минулого року ініціював зміну назви копійки на "шаг". Ідею підтримали Інститут історії України, Інститут мовознавства й Український інститут національної пам’яті. Серед її прихильників — відомі історики Сергій Плохій і Олександр Алфьоров, а також громадські діячі та військові.Законопроект, який зареєстрували в Раді на початку жовтня 2025 року, передбачає поступовий перехід без одномоментного вилучення копійок. Монети "копійка" та "шаг" певний час перебуватимуть в обігу паралельно.Зміна копійки на "шаг" стане символічним завершенням грошової реформи 1996 року. Вона має сприяти деколонізації та відновленню національних традицій у номінації грошей. Ухвалення закону планується пов'язати з 30-річчям введення гривні 2026 року. Закон набере чинності через два місяці з дня його опублікування.Нагадаємо, в Україні інфляція у листопаді сповільнилася до 9,3% порівняно з 10,9% у жовтні. Тенденція до падіння зберігатиметься і надалі.Читайте також: Чи справді гривня під контролем і чого очікувати від курсу: інтерв'ю з економічним експертом.

Офіційний Париж вимагає, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів.Про це повідомляє видання Le Monde, посилаючись на джерело, близьке до президента Франції Еммануеля Макрона.Пріоритет ПарижаЦя заява була зроблена після зустрічей, присвячених даному питанню, що відбулися в Берліні. В оточенні Макрона наголосили: "Насамперед ми хочемо надійних гарантій безпеки для України перед будь-якими обговореннями територіального питання". Там також додали, що у питанні гарантій досягнуто прогресу, зокрема завдяки роботі "коаліції охочих" та уточненню умов підтримки з боку США.Таким чином, Париж чітко окреслив свою позицію: безпека України є пріоритетною умовою перед переходом до вирішення територіальних спорів.Раніше лідери деяких європейських країн та інституцій Європейського Союзу виступили зі спільною заявою, в якій привітали тісну співпрацю між командами президента Зеленського і президента Трампа, а також європейськими командами протягом останніх днів і тижнів.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що представники американської делегації під час перемовин у Німеччині озвучили Україні російські вимоги для завершення війни. При цьому жорстких вимог під час розмови в Берліні ніхто не висував..

На сьогодні громадяни Росії продовжують захищати злочинний режим Кремля, навіть якщо це шкодить їм самим. Така поведінка росіян пояснюється їх історичним минулим.Про це повідомив історик і педагог, співавтор підручників з історії України та автор YouTube-каналу Vox Veritatis (Голос правди) Віталій Дрібниця в інтерв'ю TrueUA."Якщо історично на це подивитися, то більшість населення Росії завжди виховувалося в дусі державності, тому що з часів (якщо вірити російському історику Ігорю Данилевському) Андрія Боголюбського, з XII століття, якщо вже трошки ближче, то з часів Івана Грозного — з XVI століття, вся структура суспільства Росії була достатньо примітивною і складалася з держави й решти. Там не було ні самоуправління, як у Східній Європі в Україні, не було Магдебурзького права, не було виборності королів, як у Речі Посполитій, де ми жили достатньо довго, не було незалежного судочинства — воно з'явилося тільки після реформи Олександра II у другій половині XIX століття", — зазначив фахівець.Відтак, за його словами, наразі  історія Росії — "це фактично історія держави, еліти невеликої групи, яка посіла цю державу, і решти населення, яке абсолютно розпорошене і не об'єднувалося у жодні організації"."Бо коли, наприклад, читаєш історію Німеччини другої половини ХХ століття, чи історію Веймарської республіки середини ХХ століття — першої половини ХХ століття, то кожен німець був членом десятка, якщо не півтора десятка громадських організацій або рухів. Росіянам ці рухи і організації всю свою історію нав'язувала держава. Матеріальною основою цьому слугує те, що у Росії ніколи не було організацій незалежних від держави. Вони виникли десь наприкінці ХХ — на початку ХХ століття, і далі припинили існувати. До цього держава упорядкувала усе у Росії, а потім встановився жорсткий тоталітарний більшовицький режим на території не тільки Росії, а й всього Радянського Союзу", — пояснив експерт.Він додав, що виходячи із вище сказаного, психології пересічного росіянина, який, окрім держави, нічого іншого й не знає, властиво стояти горою за свій режим, хоч він і злочинний."У нас натомість було багато соціальних організацій, політичних організацій, судових. Окрім держави, було ще багато чого іншого. У Росії ж це держава і народ", — резюмував історик.Нагадаємо, на думку Віталія Дрібниці, на сьогодні одним із ключових міфів, який заважає досягти миру між Києвом та Москвою, є вигадка про те, що буцімто історії України не існує. Також не мало важливу роль у цьому грає й авторитарний режим у РФ..

Після тривалої паузи в житомирському районному суді відбулося чергове засідання щодо розгляду справи народного депутата від "Батьківщини" Андрія Ніколаєнка. Він у листопаді 2023 року збив на смерть 18-річну дівчину. Як пише видання "Інформатор", 16 грудня суд продовжив розгляд справи і вивчав докази сторони обвинувачення. Розбиралися із матеріалами та обставинами події, а саме: досліджували відео з камер слідчих та покази свідків, протокол огляду місця події тощо.За даними журналістів, не зважаючи на аргументовані докази, сторона захисту наполягала на тому, що автомобіль Ніколаєнка рухався з дозволеною швидкістю, а озвучені у матеріалах слідства показники швидкості авто у понад 130 км/год не відповідають дійсності, бо, нібито системи автомобіля дали збій. Наступне засідання відбудеться 17 грудня. У суді продовжать розглядати матеріали цієї справи. Аварія за участі Андрія Ніколаєнка: що відомо3 листопада 2023 року водій Mercedes-Benz GLE, народний депутат України Андрій Ніколаєнко, рухаючись у напрямку Житомира скоїв наїзд на пішохода. Внаслідок ДТП 18-річна дівчина загинула на місці події.Сам нардеп у день ДТП, за кілька годин після події, на своїй сторінці у Facebook підтвердив, що збив пішохода на Житомирщині."На жаль, це правда. Сьогодні зі мною сталося найстрашніше, що може трапитися із водієм — під колесами автомобіля, яким я керував, загинула людина", — написав Ніколаєнко.За офіційною версією, автомобіль Ніколаєнка Mercedes-Benz GLE 300D "всупереч вимогам правил дорожнього руху рухався зі столиці до Львова з перевищенням дозволеної швидкості". Зокрема, камери на трасі Київ — Чоп зафіксували перевищення допустимої швидкості на 40 до 50 км/год, у тому числі одна з камер зафіксувала таке перевищення у межах населеного пункту, де сталася трагедія. Це підтвердила й фототехнічна експертиза.7 листопада 2023 року суд не обрав запобіжний захід нардепу. Відбулося це лише 9 листопада, але вже 3 січня 2024 року Андрію Ніколаєнку змінили запобіжний захід — із цілодобового домашнього арешту на особисте зобов'язання.29 лютого 2024 року ДБР заявило про завершення розслідування, а 16 квітня справу направили до суду.Нагадаємо, на початку листопада працівники Державного бюро розслідувань завершили досудове розслідування стосовно народного депутата України Євгенія Шевченка. Він вчинив державну зраду та заволодів коштами приватного підприємства..

У вівторок ввечері, 16 грудня, у Києві в мікрорайоні Виноградар спалахнула масштабна пожежа. Попередньо, вогонь охопив покинуту будівлю.Про це повідомляють столичні пабліки. За повідомленнями очевидців, пожежа є досить сильною, над місцем займання видно густий стовп диму, а полум'я сягає значної висоти.Наразі деталі інциденту уточнюються. На місце події терміново прибули підрозділи Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Служби працюють над локалізацією та ліквідацією займання. Інформація про причини пожежі, а також про можливих постраждалих наразі відсутня. Раніше повідомлялось, що 7 грудня зранку в одній із лікарень Києва сталась пожежа. Рятувальники провели евакуацію людей, серед яких вияви вилися й маломобільні особи.Нагадаємо, що 28 листопада в Києві пролунав вибух і спалахнула масштабна пожежа. Інцидент трапився в Оболонському районі столиці у приміщення СТО під час робіт із заміни газових фільтрів транспортного засобу.Також вночі 10 листопада у Києві в одному з районів сталася пожежа. Горіли дерев'яні кіоски.Ще 31 жовтня в Деснянському районі Києва спалахнула пожежа на ринку. Загоряння сталося в торговому павільйоні, рятувальники швидко погасили полум’я.Нещодавно на Київщині сталася пожежа у приватному будинку. Загинуло подружжя..

У зв'язку з наслідками нещодавніх російських ракетно-дронових атак на енергетичні об'єкти, Національна енергетична компанія "Укренерго" оголосила про застосування графіків відключень електроенергії в більшості регіонів України у середу, 17 грудня.Про це йдеться у повідомленні "Укренерго" в Telegram-каналі.Обмеження для споживачівЗгідно з повідомленням "Укренерго", на 17 грудня заплановано застосування:графіків погодинних відключень (ГПВ) для побутових споживачів;графіків обмеження потужності для промислових споживачів."Причина запровадження заходів обмеження – наслідки російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти", — пояснили у компанії.Рекомендації та застереженняВ "Укренерго" наголосили, що ситуація в енергосистемі може змінюватись. Точний час та обсяги застосування відключень для конкретної адреси необхідно уточнювати на офіційних сторінках місцевих обленерго. Компанія також звернулася до громадян із закликом до ощадливого споживання електроенергії в ті години, коли вона з'являється за графіком.Нагадаємо, раніше заступник міністра енергетики Роман Андарак розповідав, що Україна здатна захистити ключові підстанції "Укренерго". Однак, за його словами, сил не вистачить для забезпечення захисту абсолютно всіх об'єктів.Своєю чергою, прем'єр-міністр України Юлія Свириденко заявила, що в Україні планують скоротити тривалість відключення світла шляхом скорочення кількості об’єктів критичної інфраструктури..

У Київській області зафіксували випадок тропічної малярії викликаний Plasmodium falciparum. Інфекцію "привезли" з подорожі. Про це повідомила прес-служба Березанської міської ради.Цей випадок зареєстровано у грудні в місті Бровари. Інфікування відбулося у листопаді під час відпочинку в Об’єднаній Республіці Танзанія, що є однією з ендемічних по малярії країн.Малярія: що варто знати про хворобуМалярія — паразитарне захворювання, збудником якого є найпростіші (плазмодії малярії), що передаються від хворої до здорової людини через укуси малярійних комарів. Хвороба найбільш поширена в країнах з тропічним кліматом, тому це важливо знати громадянам, які від’їжджають за межі України.За даними ВООЗ, заразитися малярією можна у 87 країнах світу, в основному, це країни Африки, Південної Азії та Америки.Основні симптоми хворобиЗахворювання часто починається з нездужання, млявості, головного болю, болю в м’язах, суглобах, попереку, сухості в роті, потім періодично підвищується температура тіла, з’являються блювота, розлади травлення (пронос), кашель, порушення з боку нервової та інших систем організму. За тяжкого перебігу хвороба може закінчитися смертю.Профілактика маляріїЗа рекомендаціями ВООЗ "Міжнародні подорожі та безпека здоров’я", особам, які планують відвідати ендемічні з малярії країни, слід запам’ятати такі правила:бути обізнаним щодо ризику зараження, інкубаційного періоду, основних симптомів малярії;берегтися від укусів комарів;приймати протималярійні препарати з метою особистої профілактики;негайно звертатись до лікарів у разі появи лихоманки з метою своєчасного встановлення діагнозу "малярія" та призначення схеми лікування;профілактика посттрансфузійної малярії полягає в ретельному відборі донорів, відсторонення від донорства на три роки осіб, які перенесли малярію або повернулися з ендемічних по малярії районів;вибір протималярійного препарату залежить від країни виїзду, ризику зараження малярією, виду малярійного збудника, що переважає в конкретній зоні, стійкості збудника до препаратів;визначення будь-якого препарату потребує попередньої консультації лікаря;якщо під час подорожі чи протягом одного-трьох років після повернення із країни, де відбувається передача малярії, у вас з’явилися симптоми грипу чи підвищилась температура — негайно зверніться до лікаря і повідомте про історію своїх поїздок.Варто пам'ятати, що лікування необхідно розпочати протягом перших 24 годин після прояву симптомів, інакше малярія може розвинутися у серйозне захворювання, що часто закінчується летальноНагадаємо, у столиці минулого тижня зафіксували понад 10 тисяч випадків захворювань на грип, гострі респіраторні вірусні інфекції та COVID-19. Більша частина хворих — діти (63,1%)..

Німеччина загалом підтримує ідею створення європейської військової місії для України. Проте Берлін поки що вагається з відправленням власних солдатів, висуваючи чіткі умови щодо мандата, командування та формату їхньої участі.Про це заявив міністр оборони Борис Пісторіус, пише Spiegel. Посадовець висловив застереження щодо завдань потенційних європейських сил для України. Він вважає пропозицію принципово обґрунтованою, але багато питань залишаються без відповідей. Однак сам Пісторіус не брав участі в переговорах, які, з поважної причини, велися у дуже вузькому колі.Після завершення переговорів щодо України в Берліні канцлер Німеччини Фрідріх Мерц разом з іншими європейськими главами держав та урядів заявив, що багатонаціональні сили під керівництвом Європи та за підтримки США повинні підтримувати українські збройні сили. Їхньою метою буде гарантування безпеки повітряного простору та морів, "також через операції в межах України".Пропозиція європейців — це зобов'язання щодо спільної відповідальності, сказав Пісторус: "Якщо Путін скаже, куди він хоче йти, тоді ми побачимо, що це може означати в деталях".Щодо участі Німеччини, за його словами, можливий мандат від Бундестагу залишається відкритим, як і питання "під чиїм командуванням що насправді відбуватиметься, де і в яких рамках". Пісторіус та його британський колега Джон Гілі потім головували на віртуальній зустрічі Контактної групи з питань оборони України (UDCG), в рамках якої понад 50 країн організовують військову допомогу Україні.Гілі, посилаючись на Берлінські переговори, говорив про ознаки прогресу в мирних перемовинах. Він сказав, що готує британські збройні сили, "щоб ми були готові до дій, коли настане мир — з військами на землі та літаками в повітрі". Однак він додав, що Путін дозволяє своїм жорстоким атакам на Україну продовжуватися. За останні два місяці по Україні було запущено 20 тисяч безпілотників та ракет.Нагадаємо, раніше міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що капітуляція України стала б заохоченням для російського диктатора Володимира Путіна до нових агресій..

На Закарпатті 15 грудня до прикордонників відділення "Горонглаб" Мукачівського загону звернувся чоловік, який погрожував підірвати вибуховий пристрій, що нібито знаходився у нього в рюкзаку.Про це на сторінці в Facebook повідомило Західне регіональне управління Держприкордонслужби України-Західний кордон.Погрози та вимогиЧоловік, який пізніше виявився 54-річним жителем Хмельницького, заявив, що має при собі бомбу, і вимагав негайно доставити його до найближчого підрозділу однієї із силових структур. У разі відмови він погрожував підірвати пристрій, а також повідомив про нібито замінування самого прикордонного підрозділу.Вибухівки не знайшлиПрикордонники оперативно викликали на місце події співробітників Національної поліції та Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Після ретельного огляду прилеглої території та особистих речей заявника, вибухових пристроїв виявлено не було. Як з'ясувалося, у коробці, яку чоловік видавав за вибухівку, знаходився звичайний шурупокрут.Кримінальна відповідальністьПравопорушника було затримано. Прикордонники направили повідомлення до поліції про виявлення у діях хмельничанина ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 259 Кримінального кодексу України — свідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян. Відомості внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань (ЄРДР). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.Нагадаємо, нещодавно на українсько-румунському кордоні стався резонансний інцидент. Чоловік на мотоциклі спробував незаконно прорватись до сусідньої країни..

В Україні планують скоротити тривалість відключення світла шляхом скорочення кількості об’єктів критичної інфраструктури.Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко, підсумовуючи нараду з головами обласних військово-цивільних адміністрацій щодо виконання рішення уряду про перегляд фактичних списків обʼєктів критичної інфраструктури."За результатами перегляду знайшли можливість вивільнити не менше ніж 800 МВт електричної потужності. Це вплине на скорочення тривалості графіків відключення світла для людей і промисловості", — запевнила вона.Зі списків прибирали дві категорії: споживачі потужністю менше 100 кВт;обʼєкти, до яких була підключена низка інших споживачів, які для забезпечення справедливості розподілу електричної енергії підпадають під загальні обмеження.Свириденко пояснила, що визначені під час перегляду переліків критичних важливих об’єктів споживачі супутнього навантаження, яке не є критичними, будуть переведені на графіки відключень за загальним порядком."Цей перегляд не стосується опорних лікарень, обʼєктів життєзабезпечення та підприємств оборонно-промислового комплексу", — нагадала прем'єр-міністр.Посадовиця додала, що Міненерго разом з Держенергонаглядом доручили тримати на контролі виконання рішення на місцях.Нагадаємо, раніше заступник міністра енергетики Роман Андарак розповідав, що Україна здатна захистити ключові підстанції "Укренерго". Однак, за його словами, сил не вистачить для забезпечення захисту абсолютно всіх об'єктів..

Оприлюднено трейлер всеукраїнської прем’єри "Вічник" / The Eternity Man, яка вийде у великий прокат 22 січня 2026 року, у День Соборності України. "Вічник" — це філософсько-історична драма тривалістю дві години, що розкриває долю реального карпатського мольфара Андрія Ворона. Але ця стрічка — не лише про минуле. Це — дзеркало, в яке дивиться кожен, хто ставить собі вічні запитання:"Хто я? Звідки я? Для чого я? Куди я йду?"Про фільмЦе сповідь людини, яка пройшла крізь епохи, що змінювали нації й перекроювали кордони. У центрі — мольфар з Верховини, Андрій Ворон, чия тиха сила і духовна стійкість стали відповіддю на буремні часи.Сюжет створено за мотивами однойменного бестселера Мирослава Дочинця, перекладеного 19 мовами й визнаного духовною класикою сучасної української літератури.ГероїКожен герой "Вічника" — це не просто роль, а жива постать, крізь яку проходить пульс історії, філософії та людських переживань.Павло Текучев, актор Національного академічного театру ім. Лесі Українки, зіграв молодого Андрія — у період пошуків, бунтів і перших втрат. Його виконання — чутливе, світле, сповнене юнацької сили й сумнівів."Головним викликом було зіграти людину поза часом — Ворон міг би жити й сьогодні, і століття тому. У ньому — сила цілої нації. Кілька днів самотності в Карпатах стали для мене ключем до образу. Я зрозумів, що Ворон говорить тишею", — коментує ПавлоОлег Мосійчук, народний артист України, головний режисер Тернопільського драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка, втілив дорослого Андрія Ворона — мольфара, що пройшов через десятиліття, зберігши в серці тишу і мудрість. Його гра — глибока і гідно стримана.Анастасія Іванюк, акторка кіно та Київського академічного театру драми й комедії на Лівому березі, зіграла Терку — жінку, яка стала любов’ю всього життя Андрія. Її образ — це вогонь, що зігріває навіть тоді, коли довкола — холод історії."Для мене ця роль — здійснення давньої мрії: зануритись у живу історію України й оживити героїню, яка любить так глибоко, що її кохання переходить у духовний вимір.Терка стала для мене живою людиною — я лише прийшла й дозволила собі відчути її серце", — ділиться Анастасія.Даніїл Мірешкін, актор, продюсер, офіцер полку "Азов", зіграв Шугая — реального історичного героя, українського Робіна Гуда, за яким полювали угорці, румуни та чехи. Після зйомок Даніїл повернувся на фронт. Його присутність у фільмі — це жива правда.Роман Мацюта, кіноактор, музикант, співак, боєць ДУК, виконав роль Скобала — сотника, що навчає молодь боротися й помирати з гідністю, навіть якщо сам знає неминучість втрат.Олександр Польченко, актор театру й кіно, журналіст, зіграв Джордже — філософа-аптекаря, який бачить сенс у найменших речах і навчає головного героя радіти простому".Режисер фільму — Іван Ніколайчук, автор ніжної, але глибокої візії, який зумів поєднати історичну правду з метафізичним відчуттям вічного. Його підхід — це спроба не просто розповісти історію, а відкрити в ній ключ до самоусвідомлення."Я не додавав у фільм свій сенс — я лише намагався донести світло й доброту реального Андрія Ворона. Його життя — доказ того, що немає альтернативи любові", — поділився режисер.Інші деталі про фільм "Вічник"У стрічці звучить "Мелодія" Мирослава Скорика, а також записи хору ім. Верьовки та Національного президентського симфонічного оркестру — усе у форматі Dolby Atmos, вперше в історії українського кіно.Звук створено у співпраці з фінською Matila Röhr Production, що надала фільму технічну майстерність європейського рівня.Фільм створено за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України та Інституту національної пам’яті, і має статус Національного фільму. Всеукраїнська прем’єра — 22 січня 2026 року, у День Соборності України."Вічник" — це більше, ніж кіно. Це філософія буття, втілена в історії людини, яка несла світло крізь темряву часу. Це голос Карпат, що звучить у сучасному світі.Нагадаємо, британський документальний фільм Hell Jumper виграв міжнародну премію "Еммі". Стрічка розповідає про перипетії російсько-української війни очима волонтера з Великої Британії.Читайте також:Як зумери та міленіали обирають фільми — дослідження NetflixЩо готує 2026 рік кіноманам: головні релізи Netflix і українського кіноХочеться переглядати знову й знову: ТОП-3 найкасовіші фільми в історії кіно.

Головне управління комунікацій Збройних сил України запевнило, що широкомасштабний наступ російських військ на Чернігівську область є малоймовірним у короткостроковій перспективі. Ця оцінка ґрунтується на аналізі поточної ситуації, напрямків зосередження сил та засобів ворога.Про це повідомляє LIGA.net.Відсутність ударних угрупованьУ Генштабі запевнили, що ознак формування ударних угруповань на цьому напрямку за останні три місяці не зафіксовано, а також не спостерігається суттєвих змін у складі та чисельності російських військ. Оперативна ситуація навколо Чернігова повністю контролюється Силами оборони.Основна загроза — обстріли та ДРГНаразі окупанти зосереджують свої зусилля переважно на обстрілах прикордонних територій Чернігівської області. Для цього вони використовують керовані авіабомби, реактивні системи залпового вогню, артилерію та різні типи дронів. Також зберігається загроза застосування ворожих диверсійно-розвідувальних груп.Інформаційна війна та протидіяВійськові пояснили, що анонси "наступу на Чернігів" від російських пропагандистів, а також заяви Путіна про створення так званої "зони безпеки" є елементами інформаційної війни. Їхня мета — тиск на українське суспільство, поширення паніки та спроба послабити позиції України на можливих переговорах. У відповідь на наявні загрози, підрозділи ЗСУ безперервно вдосконалюють чинну систему оборони, нарощуючи інженерні загородження та антидроновий захист маршрутів.Раніше Генеральний штаб Збройних сил України категорично спростував інформацію, активно поширювану російською пропагандою, про нібито взяття під контроль села Добропілля, що розташоване поблизу Гуляйполя у Запорізькій області. Нагадаємо, нещодавно головнокомандувач української армії Олександр Сирський заявив, що масштаби брехні російського керівництва вражають. Він також розповів про ситуацію у Куп’янську.Своєю чергою, керівник Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко зазначив, що Російська Федерація активно поширює інформаційні наративи про нібито "підготовку наступу на Чернігів", які не відповідають дійсності та є частиною масштабної когнітивної операції проти України..

В Україні вік виходу на пенсію безпосередньо залежить від набутого стажу. Необхідна його тривалість визначається законодавством.У Пенсійному фонді України розповіли, який страховий стаж необхідний для призначення пенсії за віком у 2026 році."Згідно із законодавством вік виходу на пенсію визначає набутий людиною страховий стаж. Це може бути 60, 63 або 65 років", — пояснили у ПФУ.Необхідний страховий стаж, який визначає право на призначення пенсії за віком, встановлено законом на дату досягнення людиною відповідного віку. Так, відповідно до статті 26 закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" тривалість страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком у 2026 році, становить:після досягнення віку 60 років — не менше 33 років;після досягнення віку 63 роки — не менше 23 років;після досягнення віку 65 років — не менше 15 років.У ПФУ зауважили, що, якщо віку 60, 63 або 65 років людина досягла у 2025 році, а звертається за призначенням пенсії у 2026 році, то необхідний для призначення пенсії страховий стаж становить 32, 22 та 15 років відповідно.Трудовий стаж — це період роботи, підтверджений записами у трудовій книжці або іншими документами (дипломами, військовими квитками, свідоцтвами про народження дитини тощо). Трудовий стаж, отриманий до 1 січня 2004 року автоматично прирівнюється до страхового стажу.Страховий стаж — це період, протягом якого людина підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню і за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.Варто зауважити, що в Україні запроваджено нову систему надбавок, завдяки якій пенсіонери можуть отримати додаткові виплати, що сягають до 2400 гривень на місяць. Нагадаємо, деякі українці можуть отримати пенсію одразу за шість місяців наперед. Проте така послуга доступна не кожному, а працює лише за чітко визначених обставин. .

У вівторок, 16 грудня, міністр оборони України Денис Шмигаль звернувся до міжнародних партнерів під час 32-го засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн", озвучивши колосальну потребу у фінансуванні оборони на 2026 рік, яка сягає 60 мільярдів доларів від країн-союзників.Про це посадовець повідомив у своєму Telegram-каналі.Рекордний 2025 рікНа початку свого звернення Шмигаль висловив подяку за підтримку у 2025 році, який він назвав рекордним за обсягами допомоги. За його словами, у разі виконання всіх зобов'язань Україна зможе залучити 45 мільярдів доларів, що є найбільшою сумою від початку повномасштабної війни.Потреби 2026 рокуПрем'єр-міністр наголосив, що загальний обсяг оборонних потреб України на 2026 рік становить 120 мільярдів доларів. Хоча половину цієї суми Україна планує покрити власними ресурсами, решта 60 мільярдів доларів має надійти від міжнародних партнерів.Шмигаль окреслив пріоритети фінансування:стабільне та прогнозоване фінансування. Запропоновано механізм, за яким партнери спрямовуватимуть щонайменше 0,25% свого ВВП на оборонні потреби України;протиповітряна оборона. Необхідність посилення спроможностей для захисту населення на тлі безперервного повітряного терору Росії;підтримка виробництва. Інвестиції в українське виробництво дронів та інших ефективних зразків озброєння;постачання боєприпасів. Забезпечення постачання, зокрема далекобійних боєприпасів;механізм PURL. Фінансування ключової співпраці між Європою та США. Загальна потреба України для отримання пакетів PURL у 2026 році становить 15 мільярдів доларів.Шлях до миру через силуШмигаль наголосив, що Україна залишається відданою відновленню миру, проте закликав до посилення тиску на агресора, обмеження його ресурсів та розширення оборонних спроможностей України як необхідної умови для досягнення цієї мети. Насамкінець, прем'єр-міністр подякував усім учасникам Контактної групи, а також висловив особливу вдячність Великій Британії, Німеччині та НАТО за лідерство в організації продуктивного засідання.За інформацією Міністерства оборони України, станом на вересень цього року союзники передали Україні допомогу на суму понад 145 мільярдів доларів, що дало змогу ЗСУ отримати сучасні ППО-системи, винищувачі F-16, танки, бронетехніку, артилерійські снаряди й інші ключові ресурси для протидії російському вторгненню.Нагадаємо, що під час попереднього 31 засідання у форматі "Рамштайн" у жовтні Україна та партнери досягнули домовленостей, які зміцнять обороноздатність держави. Київ отримає низку важливих пакетів підтримки. Про це повідомляв міністр оборони Денис Шмигаль..

Український уряд працює над створенням Фонду відбудови. Проте, його необхідно наповнити коштами після завершення повномасштабної війни.Про це повідомила заступниця міністра розвитку громад та територій Альона Шкрум в інтервʼю Forbes. "Працюємо над окремим Фондом відбудови. Це вимушений крок, бо жоден міжнародний банк у світі не був створений для відбудови країни під час війни", — пояснила вона. За її словами, більшість цих установ мають довгі бюрократичні процедури та високі вимоги державних гарантій, а Україна потребує коштів просто зараз та змушена залучати кредити. "Гранти — це приблизно 5–10%. І це проблема, бо кредити доведеться повертати нашим дітям. Це неправильно", — зазначила Шкрум.Посадовиця додала, що у перспективі Фонд відбудови може наповнюватися від окремого податку, як це робили в Японії. Основне завдання — напрацювати механізм Фонду відновлення. Йдеться про створення бази, запуск інституції, початок акумулювання внесків міжнародних партнерів, "Головне — щоб фонд запрацював", — підсумувала заступниця міністра розвитку громад та територій.ОновленоЧерез деякий час Альона Шкрум на своїй сторінці у Facebook зробила уточнення щодо своєї заяви."Міністерство розвитку не планує ніякого податку на відбудову. Ці дискусії є неправильною інтерпретацією дискусії про фінансування відновлення. Ніякого податку на відбудову не буде і не може бути. Це аксіома. Усі наші податки зараз йдуть на оборону та безпеку країни", — запевнила вона.Посадовиця додала, що відновлення нашої країни дійсно потребує великих грошей, а платити за це мають не українці і не європейці. За її словами, заплатити має Росія. "Мінрозвитку дійсно працює нам пошуком різних джерел для фінансування відбудови. Насамперед — це кошти донорів.  У нашому плані також — запустити спеціальний Фонд відновлення, за прикладом інших країн, що потерпали від масштабних руйнувань. Це дозволить залучати кошти швидше, а використовувати їх — прозоро", — пояснила Шкрум.Вона також заявила, що в інтервʼю Forbes Ukrainе "навела приклад, що окремі країни вводили для цього спеціальний податок"."Але так само й сказала, що це не наш варіант. Про це говорить логіка, здоровий глузд та базовий принцип справедливості. Ми ж працюємо над тим, щоб залучити якомога більше грантового та пільгового фінансування зараз, поки не зʼявиться — можливість репарацій. А вона обовʼязково буде", — підсумувала посадовиця. Нагадаємо, в Україні для фізичних осіб-підприємців готують низку змін щодо оподаткування. Очікується, що оновленні правила запрацюють у 2027 році..