Останні новини

Херсонська область зараз виробляє менш як 1% усіх овочів країни. До початку повномасштабної війни вона була одним із ключових овочівницьких регіонів України.Про це повідомили аналітики проєкту EastFruit із посиланням на заяву голови Державної служби статистики Арсена Макарчука."Частка баштанних культур також різко скоротилася — до 3%, тоді як раніше регіон забезпечував 12,4% виробництва овочів і близько третини врожаю баштанних", — зауважив він.За його словами, до лютого 2022 року аграрний сектор формував близько 10% валового внутрішнього продукту України та забезпечував понад 40% експортних надходжень."Водночас війна завдала галузі прямих збитків на суму 12,1 мільярда доларів, а загальні втрати оцінюються у 78 мільярдів доларів", — констатував посадовець.Арсен Макарчук наголосив, що найбільших втрат зазнали аграрні регіони Сходу та Півдня країни. Зокрема, сукупна частка Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей у загальноукраїнському агровиробництві знизилася з 13,6% 2021 року до 1,9% 2025 року."Станом на кінець березня 2026 року на деокупованій території Херсонської області овочівництвом займаються лише близько 100 фермерських господарств, тоді як до початку повномасштабного вторгнення їх налічувалося майже 500", — наголосив голова Держстату.Як відомо, географія ворожих обстрілів у Херсонській області щоразу розширюється. Тож погіршується безпекова ситуацію в Херсонській, Нововоронцовській і Бериславській громадах, де збільшили зону обов’язкової евакуації.Нагадаємо, що в Херсонській області стартував сезон збирання кавунів. Попри складну безпекову ситуацію поблизу лінії фронту та прохолодну погоду, яка майже на місяць відтермінувала дозрівання плодів, фермери вже розпочали відвантажувати перший урожай покупцям..

Одразу після відставки колишнього міністра оборони України Михайла Федорова запросили на посаду радника міністра оборони Італії. Така пропозиція його дуже зворушила.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на заяву міністра оборони Італії Гвідо Крозетто.Італійський посадовець заявив, що особисто зателефонував Михайлу Федорову вже наступного дня після його звільнення."Я зателефонував йому та запитав: "Коли ти хочеш приїхати до Рима та працювати зі мною як радник?" — розповів Крозетто журналістам.Він додав, що Федорова "зворушила" ця пропозиція. Він сприйняв її як "вияв великої поваги та дружби".Міністр оборони Італії також високо оцінив внесок колишнього українського представника уряду в розвиток сучасних військових технологій."Він один із тих, хто повністю переписав правила гри на полі бою", — наголосив очільник Міноборони Італії.За версією Крозетто, Михайло Федоров допоміг Україні спочатку стримати російське вторгнення, а згодом змінити хід бойових дій завдяки впровадженню нових технологій та розвитку безпілотних систем.Як відомо, після відставки Володимир Зеленський пропонував Михайлу Федорову посади радника президента та віцепрем'єр-міністра з військових інновацій. Однак колишній міністр оборони відмовився, наголосивши, що не погодиться на жодну іншу урядову посаду, крім тієї, на якій працював раніше.Уже понад тиждень в різних містах України тривають мирні мітинги з вимогами повернути Михайла Федорова на посаду міністра оборони України.Нагадаємо, що головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський публічно відповів на критику щодо своєї роботи та заявив, що між ним і колишнім міністром оборони Михайлом Федоровим не було особистого конфлікту..

Правоохоронці затримали головного організатора виставки озброєнь у Київській області. Під час заходу російські ракети вбили десятьох людей, понад 100 отримали поранення. Чоловіку оголошено підозру.Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Війна не пробачає безвідповідальності. 10 загиблих. Наймолодшому лише 19 років. Сто поранених. Зруйновані будинки. Люди, які втратили своїх рідних. Тварини, що загинули або скалічені", — зазначив він.Генпрокурор наголосив, що за цим ударом стоїть Росія. Саме вона вчинила черговий воєнний злочин. Але слідство також встановлює обставини, які могли збільшити масштаби цієї трагедії."Одна з асоціацій зброярів без будь-яких погоджень із військовим командуванням, обласною та районною військовими адміністраціями, а також іншими уповноваженими органами організувала масштабний захід за участю військових, представників державних органів, міжнародних партнерів і бізнесу. Програма передбачала, зокрема, демонстрацію засобів протиповітряної оборони", — пояснив Кравченко.Він додав, що на відкриту локацію запросили понад 300 людей. Найближче укриття площею лише 34 квадратні метри — приблизно за 100 метрів від місця проведення заходу. Це означає, що сотні людей зі самого початку перебували в умовах очевидного безпекового ризику.До того ж запрошення розіслали за дев’ять днів до заходу, а точне місце та час повідомили за добу. Слідство перевіряє, чи могли ці дії сприяти тому, що ворог отримав можливість підготувати цілеспрямований удар."Головного організатора заходу затримано. Йому повідомлено про підозру. Найближчим часом суд обере йому запобіжний захід. Через незначні ушкодження він перебуває під конвоєм у медичному закладі", — констатував генпрокурор.. Правоохоронці провели обшуки в офісі асоціації та за місцями проживання осіб, які можуть бути причетними до організації цього заходу.Окрему правову оцінку буде нададуть діям або бездіяльності всіх посадових осіб, які зобов’язані реагувати на потенційні ризики. "Перевіряємо діяльність відповідних підрозділів Нацполіції, СБУ, органів державної влади, місцевого самоврядування та військового командування: наскільки належним чином здійснювався моніторинг безпекової ситуації, чи своєчасно виявлялися та оцінювалися потенційні загрози, чи вживали передбачені законом заходи реагування та чи могли дії або бездіяльність відповідальних посадових осіб вплинути на розвиток подій. Працюємо далі", — підсумував Руслан Кравченко.Як відомо, 24 липня російські терористи атакували Київщину. Ворог обстріляв полігон, де проходила виставка озброєння, випустивши три балістичні ракету (одну вдалося збити засобами ППО). Внаслідок ракетного удару загинули 10 людей.Нагадаємо, що субота на Київщині оголошена днем жалоби за жертвами російського ракетного удару по території приватного полігону в Бучанському районі. Саме там відбувалася виставка озброєнь..

У суботу, 25 липня, виконувач обов'язків міністра оборони України Євгеній Хмара обговорив із британським колегою Весом Стрітінгом посилення протиповітряної оборони, захист "зернового коридору", а також постачання літаків Gripen і ракет Meteor.Про це повідомила пресслужба Міністерства оборони України з посиланням на Євгенія Хмару."Вибудовуємо з Великою Британією довготривале та взаємовигідне оборонне партнерство. Україна вдячна за непохитну підтримку. Зі свого боку готові ділитися нашим досвідом сучасної війни та рішеннями, які вже довели ефективність на полі бою", — зазначив він.За його словами, про це сказав під час першої розмови з міністром оборони Великої Британії Весом Стрітінгом, коли привітав його з призначенням і подякував за системну допомогу Україні."Головна тема — кроки для посилення захисту українського неба. Розраховуємо на підтримку проєкту з постачання літаків Gripen і ракет Meteor до них. Це важливо для протидії російським літакам і захисту наших людей", — акцентував Євгеній Хмара.Він додав, що також критично важливо продовжувати постачання боєприпасів до літаків F-16."Одне з наших завдань — захистити "зерновий коридор" від російських атак. Для цього Україні потрібні сильні повітряні спроможності", — пояснив виконувач обов’язків міністра оборони України.Також він назвав окремий фокус — ракети для протидії "шахедам". Адже Росія нарощує удари реактивними дронами. Швидкі рішення партнерів здатні напряму рятувати життя українців.Співрозмовники обговорили закупівлю українських дронів для потреб Сил оборони — зокрема, перехоплювачів, middle strike і deep strike — через ERA Loan за рахунок доходів від заморожених російських активів."Дякую Великій Британії за лідерство та готовність розвивати новий рівень оборонної співпраці", — підсумував Євгеній Хмара.Нагадаємо, що у Великій Британії триває морська фаза навчань Exercise Sea Breeze. Український штаб тактичної групи протимінних кораблів здійснив операцію з розмінування визначеного району на підходах до порту Портленд..

За останню добу російські терористи обстріляли одразу декілька населених пунктів, де внаслідок ударів загинули цивільні мешканці. Україна потребує додаткових засобів протиповітряної оборони.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Більше десяти звичайних житлових будинків пошкоджено під час російського обстрілу Слов’янська ввечері. На жаль, троє людей загинуло", — зазначив він.Український президент продовжив перелік: у Сумах ударом "шахеда" та повторним ударом FPV-дрона по відділенню "Нової пошти" росіяни теж убили трьох людей."Мої співчуття рідним і близьким загиблих. Не могли не знати, що все це — цивільні об’єкти. У Харкові вдарили дроном по багатоповерхівці. Спалили звичайний речовий ринок у Запоріжжі. Постійно триває терор людей дронами у Херсоні та на Херсонщині. Під ударами й Полтавщина, Чернігівщина, Одещина, Миколаївщина, Дніпровщина", — перерахував він.. За його словами, загалом дві ракети та майже 160 дронів застосували росіяни. Станом на зараз відомо про десятьох поранених людей по країні цієї ночі."ППО зараз — це пріоритет кожної міжнародної зустрічі та кожної державної інституції", — наголосив президент України.Він додав, що все, про що домовляємося з партнерами, має виконуватися швидше. Таким є головне завдання."Всюди, де влада може допомогти з організацією захисту неба, — це необхідно зробити. Стійкості України має бути більше. Дякую всім, хто допомагає", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, вчора ввечері український президент попередив, що війська країни-агресорки підготувалися до нового масованого повітряного удару по Україні..

Військова контррозвідка Служби безпеки України затримала у Дніпрі російського агента, який на замовлення ворога організував масштабну схему незаконної верифікації систем Starlink.Про це повідомила пресслужба СБУ. Розслідування з’ясувало, що фігурантом виявився уродженець Луганщини, який потрапив у поле зору російських спецслужбістів через Telegram-канали з пошуку "легких заробітків"."В обмін на гроші зловмисник використав реквізити, які йому передав куратор із Росії, й спочатку оформив станцію Starlink на себе", — розповіли силовики.Вони додали, що згодом агент отримав вказівку залучити до підпільної верифікації супутникового обладнання максимальну кількість людей. Для виконання цього завдання фігурант вирішив активувати системи Starlink у відділеннях поштових операторів, використовуючи дані підставних осіб."Таким чином організатор злочинної схеми верифікував для рашистів понад 1000 терміналів супутникового зв'язку", — наголосили в СБУ.Там викрили агента, задокументували його злочини та затримали за місцем проживання. Під час обшуку в нього вилучено смартфон із доказами роботи на ворога.Крім того, Служба безпеки України заблокувала всі станції Starlink, які незаконно зареєстрував зловмисник.Cлідчі СБУ повідомили фігуранту про підозру за частиною 1 статті 111-2 Кримінального кодексу України (пособництво державі-агресорці)."Зловмиснику загрожує до 12 років позбавлення волі", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, що нещодавно в Чернігові затримали жінку, яка намагалася передати військовим саморобний вибуховий пристрій, прихований у пакунку з-під їжі. Інцидент стався на одному з блокпостів міста..

У п’ятницю, 24 липня, на Закарпатті під час затримання чоловік чинив збройний опір і здійснив постріли в бік поліцейських. Зловмисником виявився 47-річний мешканець Ужгородщини.Про це повідомив відділ комунікації поліції в Закарпатській області."Учора близько 18:30 до поліцейських, які несли службу на вулиці Олега Куцина в Ужгороді, звернулися декілька дітей. Вони повідомили, що з території Шахтинського лісу чули звуки пострілів та бачили підозрілого чоловіка", — нагадали правоохоронці.Поліцейські негайно відправилися на місце події та під час обстеження території знову пролунали постріли. Для затримання озброєного чоловіка розгорнули спеціальну поліцейську операцію. До виконання завдань залучили додаткові сили поліції, зокрема, бійців спецпідрозділу КОРД.Під час відпрацювання території оперативники кримінальної поліції виявили фігуранта. Під час затримання чоловік чинив збройний опір і здійснив постріли у бік поліцейських."Завдяки професійним і злагодженим діям правоохоронців його затримано, ніхто не постраждав", — ідеться в повідомленні.Під час проведення слідчих дій у затриманого поліцейські вилучили бойовий пістолет і набої до нього. За попередніми показами фігуранта, зброю він викрав напередодні.Правоохоронці перевіряють цю інформацію та встановлюють походження вилученого пістолета. За наявними обліками Національної поліції України, зброя не зареєстрована та не є серед викраденої."Затриманий — 47-річний мешканець Ужгородщини, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності. Також відомо, що чоловік є особою з інвалідністю, встановленою у зв'язку з психічним розладом", — пояснили в закарпатській поліції.. Підозрюваного помістили в ізолятор тимчасового тримання. Слідчі Ужгородського районного управління поліції за процесуального керівництва окружної прокуратури кваліфікують його дії за статтею 348 Кримінального кодексу України — посягання на життя працівника правоохоронного органу. У справі триває досудове розслідування.Нагадаємо, що ввечері 12 липня у селі Буша Могилів-Подільського району стався конфлікт зі стріляниною, унаслідок якого травми отримав 26-річний ветеран Збройних сил України..

НАТО вже понад 75 років залишається одним із найвпливовіших військово-політичних союзів у світі. Організація об'єднує десятки країн Європи та Північної Америки, які спільно працюють над зміцненням безпеки, стримуванням агресії та захистом демократичних цінностей. Для України співпраця з Альянсом має особливе значення, адже є одним із ключових напрямків розвитку сектору безпеки та оборони.TrueUA розповідає, що таке НАТО, навіщо було створено Альянс, які країни входять до його складу, як працює організація, хто нею керує та чому членство в НАТО є важливим для багатьох держав.Що таке НАТОНАТО (Організація Північноатлантичного договору, North Atlantic Treaty Organization) — це міжнародний військово-політичний союз, створений для забезпечення колективної безпеки держав-членів. Його головний принцип полягає в тому, що напад на одну країну Альянсу розглядається як напад на всіх його учасників.Основою діяльності НАТО є Північноатлантичний договір, підписаний 4 квітня 1949 року у Вашингтоні. Саме цей документ визначив принципи співпраці між державами, які взяли на себе зобов'язання підтримувати одна одну у разі виникнення загроз.Водночас НАТО — це не лише військова організація. Альянс є майданчиком для політичних консультацій між країнами-членами, спільного планування оборони, проведення навчань, реагування на сучасні виклики та координації міжнародної безпеки.Коли і чому створили НАТОПісля завершення Другої світової війни країни Західної Європи зіткнулися з новими безпековими викликами. Зростання впливу Радянського Союзу, політична нестабільність у Європі та початок холодної війни змусили держави шукати механізм спільного захисту.Саме тому 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн підписали Північноатлантичний договір, заснувавши НАТО. До держав-засновниць увійшли Бельгія, Велика Британія, Данія, Ісландія, Італія, Канада, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Португалія, Сполучені Штати Америки та Франція.Головною метою створення Альянсу стало забезпечення колективної оборони та запобігання новим військовим конфліктам в Європі. З часом діяльність НАТО значно розширилася. Так, сьогодні організація приділяє увагу не лише традиційним військовим загрозам, а й кібербезпеці, боротьбі з тероризмом, захисту критичної інфраструктури та міжнародному кризовому реагуванню.Які країни входять до НАТОСтаном на сьогодні членами НАТО є 32 держави Європи та Північної Америки. Впродовж понад семи десятиліть Альянс поступово розширювався, приймаючи нових учасників, які відповідали визначеним політичним і безпековим критеріям.До складу НАТО входять: Албанія, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Греція, Данія, Естонія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Сполучені Штати Америки, Туреччина, Угорщина, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Північна Македонія, Фінляндія та Швеція.Які країни останніми вступили до НАТООстанніми роками Альянс продовжив розширення:Північна Македонія приєдналася до НАТО у 2020 році, ставши 30-м членом організації.Фінляндія вступила до Альянсу у 2023 році після різкого погіршення безпекової ситуації в Європі, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії в Україну.Швеція офіційно стала членом НАТО у березні 2024 року, завершивши багаторічну політику військового нейтралітету.Як працює НАТОНАТО поєднує політичне співробітництво та військову координацію між державами-членами. Представники країн регулярно проводять консультації, погоджують спільні рішення, організовують навчання та координують дії у сфері безпеки.Особливістю Альянсу є те, що всі рішення ухвалюються лише консенсусом. Це означає, що кожна держава має рівний голос незалежно від своєї території, чисельності населення чи військової потужності. Жодне рішення не набуває чинності без підтримки всіх країн-членів.Основними принципами діяльності НАТО залишаються:колективна оборона;політичні консультації між союзниками;спільне реагування на безпекові загрози;захист демократії, прав людини та верховенства права.Саме така модель дозволяє країнам координувати свої дії та спільно реагувати на сучасні виклики — від воєнних конфліктів до кібератак і терористичних загроз.Що таке стаття 5 НАТООдним із ключових положень Північноатлантичного договору є стаття 5, яка закріплює принцип колективної оборони.Вона передбачає, що збройний напад на одну або кілька держав-членів розглядається як напад на весь Альянс. У такому разі кожна країна самостійно визначає, якими засобами допомагатиме союзнику — це може бути політична підтримка, військова допомога, постачання озброєння або застосування власних збройних сил.За всю історію існування НАТО статтю 5 застосували лише один раз — після терористичних атак у США 11 вересня 2001 року. Тоді союзники підтримали Сполучені Штати та розпочали спільні заходи у відповідь на напад.Хто керує НАТОПопри те, що НАТО є одним із найпотужніших безпекових союзів у світі, організація не має одного керівника, який одноосібно ухвалює рішення. Управління Альянсом базується на співпраці всіх держав-членів.Найвідомішою посадовою особою НАТО є Генеральний секретар. Він координує роботу Альянсу, представляє його на міжнародному рівні, головує на засіданнях Північноатлантичної ради та сприяє досягненню компромісів між союзниками. Водночас Генеральний секретар не має права самостійно ухвалювати рішення щодо діяльності НАТО — вони приймаються лише за згодою всіх держав-членів.Найвищим органом ухвалення рішень є Північноатлантична рада (North Atlantic Council). До її складу входять представники всіх країн Альянсу, а засідання можуть проходити на рівні послів, міністрів закордонних справ, міністрів оборони або глав держав і урядів.Особливістю роботи Ради є те, що вона не проводить голосувань. Будь-яке рішення набуває чинності лише після того, як його підтримають усі країни-члени. Саме тому кожна держава має рівний вплив на діяльність НАТО незалежно від площі, населення чи військового потенціалу.Де розташована штаб-квартира НАТОГоловна штаб-квартира НАТО розташована у Брюсселі (Бельгія). Саме тут працюють основні політичні та адміністративні органи Альянсу, проводяться засідання Північноатлантичної ради, міжнародні переговори та зустрічі високого рівня.В цьому місці представники країн-членів узгоджують спільні рішення, обговорюють актуальні питання міжнародної безпеки, планують навчання та координують співпрацю між союзниками.Чи має НАТО власну арміюПоширеним є твердження, що НАТО має власну армію, однак це не відповідає дійсності. Альянс не володіє постійними збройними силами. Кожна держава-член зберігає повний контроль над власною армією та самостійно ухвалює рішення щодо її використання.Для проведення навчань, миротворчих місій чи операцій країни за потреби виділяють військові підрозділи, які тимчасово переходять під спільне командування НАТО. Це дозволяє Альянсу швидко реагувати на кризові ситуації, не створюючи окремої наддержавної армії.Як країни вступають до НАТОПроцес вступу до НАТО тривалий та передбачає виконання низки політичних, правових та військових вимог. Передусім держава-кандидат повинна відповідати демократичним принципам, гарантувати верховенство права, забезпечувати цивільний контроль над збройними силами та поважати права людини.Важливою умовою також є проведення реформ у сфері оборони й безпеки, модернізація армії відповідно до стандартів НАТО та готовність брати участь у спільних місіях і програмах Альянсу.Після цього держави-члени розглядають кандидатуру країни. Якщо всі союзники підтримують її вступ, підписується протокол про приєднання, який має бути ратифікований парламентами кожної країни НАТО. Лише після завершення цієї процедури нова держава офіційно стає членом Альянсу.Які країни прагнуть вступити до НАТОПолітика НАТО ґрунтується на принципі "відкритих дверей". Це означає, що будь-яка європейська країна, яка відповідає визначеним критеріям, може претендувати на членство. Нині серед держав, які офіційно декларують прагнення приєднатися до Альянсу, — Україна, Боснія і Герцеговина та Грузія.Україна після початку повномасштабної війни активізувала курс на членство й у вересні 2022 року подала заявку на вступ за прискореною процедурою. Водночас рішення про запрошення нових членів потребує одностайної підтримки всіх країн Альянсу.Боснія і Герцеговина продовжує реалізацію реформ, необхідних для подальшого просування до членства, тоді як Грузія зберігає статус країни-кандидата на політичному рівні. Водночас процес її інтеграції ускладнюється безпековою ситуацією та наявністю неврегульованих територіальних конфліктів.Які переваги отримують країни-члени НАТОЧленство в НАТО передбачає не лише взаємні зобов'язання, а й низку переваг у сфері безпеки та оборони.Насамперед йдеться про гарантії колективного захисту відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору. Крім того, держави отримують можливість брати участь у спільних військових навчаннях, обмінюватися розвідувальною інформацією, запроваджувати сучасні стандарти озброєння та підвищувати сумісність своїх збройних сил із арміями союзників.Співпраця в межах Альянсу також сприяє розвитку оборонних технологій, підготовці військовослужбовців та посиленню національної безпеки кожної країни.НАТО та УкраїнаУкраїна співпрацює з НАТО від початку своєї незалежності. У 1991 році держава приєдналася до Ради північноатлантичного співробітництва, а вже через три роки стала першою серед пострадянських країн, яка долучилася до програми "Партнерство заради миру".Новий етап відносин розпочався у 1997 році після підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО. Відтоді співпраця охоплює військові навчання, реформування сектору безпеки, розвиток взаємосумісності українських Збройних сил із силами Альянсу та участь у міжнародних місіях.У 2020 році Україна отримала статус партнера з розширеними можливостями (Enhanced Opportunities Partner), що дозволило поглибити практичну взаємодію з НАТО.Після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році підтримка України з боку Альянсу значно посилилася. Країни-члени надають військову, фінансову та гуманітарну допомогу, навчають українських військових, допомагають із модернізацією оборонного сектору та посиленням протиповітряної оборони.30 вересня 2022 року Україна офіційно подала заявку на вступ до НАТО за прискореною процедурою. Попри те що консенсусу щодо членства поки що немає, Альянс неодноразово підтверджував, що майбутнє України пов'язане з НАТО.Наприкінці січня 2026 року Україна та НАТО погодили пріоритети подальшої співпраці. Серед них — розвиток систем протиповітряної оборони, підтримка програм Patriot, F-16 і HIMARS, а також спільна робота над зміцненням технологічних можливостей української армії.Цікаві факти про НАТОНАТО є одним із небагатьох міжнародних союзів, де всі рішення ухвалюються виключно консенсусом, без голосування більшістю.Держави-члени поступово збільшують видатки на оборону та модернізують свої армії відповідно до єдиних стандартів, що забезпечує ефективну взаємодію під час спільних операцій.Для військового зв'язку країни НАТО використовують єдиний фонетичний алфавіт, який допомагає уникати помилок під час передачі інформації.НАТО залишається одним із головних гарантів безпеки у євроатлантичному просторі. В умовах сучасних викликів роль Альянсу продовжує зростати, а для України співпраця з ним є важливою складовою зміцнення обороноздатності та реалізації євроатлантичного курсу..

У ніч на суботу, 25 липня, російські окупанти атакували Україну двома керованими авіаційними ракетами Х-59/69 і 157 ударними безпілотниками типу Shahed (у тому числі реактивними), "Гербера", "Італмас" і дронами-імітаторами типу "Пародія". Сили оборони знешкодили 128 цілей.Про це повідомила пресслужба Повітряних сил Збройних сил України.Військові уточнили, що рашисти запускали ракети з повітряного простору над акваторією Чорного моря, а безпілотники — з таких напрямків: Брянськ, Курськ, Орел, Міллерово, Приморсько-Ахтарськ (усе — Російська Федерація), тимчасово окупований Донецьк, Гвардійське та мис Чауда (тимчасово окупований Крим).Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.За попередніми даними, станом на 07:30 протиповітряна оборона збила / подавила одну керовану авіаційну ракету Х-59/69 і 127 ворожих безпілотників типу Shahed, "Гербера", "Італмас" і дронів інших типів на Півночі, Півдні, Сході та в Центрі країни."Зафіксовано влучання 26 ударних безпілотників на дев’яти локаціях, а також падіння збитих (уламки) на чотирьох локаціях. Ракета Х-59 цілі не досягнула", — зазначили в Повітряних силах ЗСУ."Атака триває, в повітряному просторі перебувають ворожі безпілотники. Дотримуйтеся правил безпеки!" — попередили українські військові.Нагадаємо, що за минулу добу 24 липня на різних ділянках фронту зафіксовано 230 бойових зіткнень. Українські захисники продовжують системне нищення ворога, чинять ефективний спротив..

Європейський Союз покарав грузинський нафтопереробний завод "Кулеві", який переробляв російську нафту. Тепер він потрапив до нового санкційного пакета. Це перший подібний крок щодо великої компанії Грузії.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters. Журналісти констатували, що рішення ухвалили в межах 21-го пакета санкцій ЄС, запровадженого у відповідь на повномасштабну війну Росії проти України. Зокрема, Брюссель заборонив проводити транзакції із заводом "Кулеві". Обмеження набудуть чинності через шість місяців.Підприємство, розташоване на узбережжі Чорного моря на заході Грузії, опинилося в центрі уваги ще восени минулого року. Тоді Reuters повідомила, що російська компанія "Русснефть" розпочала постачати туди сиру нафту.Компанія Black Sea Petroleum, яка володіє та керує заводом, наразі не прокоментувала рішення ЄС. Тим часом Міністерство закордонних справ Грузії висловило стурбованість санкціями та заявило, що країна вживає всіх необхідних заходів, аби її територію не використовували для обходу міжнародних обмежень."Грузія, як і раніше, готова співпрацювати з інституціями Європейського Союзу та надавати їм усю необхідну інформацію", — заявили у відомстві.Водночас раніше цього місяця Black Sea Petroleum повідомила, що вже в серпні-вересні припинить перероблення російської нафти та перейде на сировину з Туркменістану та Казахстану.За словами високопосадовця ЄС, переговори з компанією тривають. Якщо завод виконає обіцянку та повністю відмовиться від російської нафти, то Брюссель може запропонувати країнам-членам ЄС виключити його зі санкційного списку."Ми дамо їм трохи довіри, але хочемо переконатися, що вони виконають свої обіцянки. Після цього ми зможемо запропонувати Раді виключити їх зі списку", — сказав представник ЄС.Нафтопереробний завод "Кулеві" розпочав роботу в жовтні 2025 року з початковою потужністю 1,2 мільйона тонн нафти на рік. За перше півріччя 2026 року він переробив понад 650 тисяч тонн сировини.За даними аналітичного центру CREA, із жовтня 2025 року до травня 2026 року завод отримав шість партій російської сирої нафти. У цей же період нафтопродукти з "Кулеві" експортували, зокрема, до Іспанії та Болгарії. Крім того, за оцінками CREA, із лютого 2023 року до лютого 2026 року країни ЄС і США імпортували з порту Кулеві 1,46 мільйона тонн нафтопродуктів загальною вартістю 811 мільйонів євро.Нагадаємо, два дні тому уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк розповідав, що Україна вже розпочала роботу над 22-м пакетом санкцій проти Росії. Для нього, зокрема, представлять докази викрадення українських дітей, а також запропонують нові удари по російській оборонці..

У четвер, 23 липня, міська рада Сопота ухвалила резолюцію, в якій висловила свою незгоду зі зростанням антиукраїнських настроїв і мови ворожнечі. У документі оприлюднили заклик до державної влади вжити негайних заходів для протидії дезінформації.Про це повідомило польське видання Esopot.В ухваленій резолюції представники місцевої влади наголосили, що Сопот протягом багатьох років залишався відкритим містом, заснованим на діалозі та взаємній повазі."Після початку війни мешканці виявляли велику емпатію та підтримку тим, хто тікає від конфлікту. Нинішні вияви ворожнечі значною мірою є результатом навмисної дезінформації, тобто неправдивої інформації, поширеної в Інтернеті та медіа", — йдеться в документі.Автори резолюції також звернули увагу на ситуацію в місцевих школах, де українські учні становлять 17% усіх дітей. Вони акцентували, що молодому поколінню потрібне безпечне середовище, вільне від упереджень та мови ворожнечі.У зверненні також згадали слова Єжи Гедройця: "Немає вільної Польщі без вільної України".З огляду на майбутню виборчу кампанію міська рада Сопота звернулася до всіх політичних сил із метою пом'якшення громадських настроїв, а не їх розпалювання."Ми із занепокоєнням відзначаємо, що заради короткострокових оплесків і виграшів в опитуваннях деякі політики вирішують шкодити польсько-українським відносинам, що є недалекоглядним кроком, який надзвичайно шкодить національним інтересам Польщі", — наголосили в міській раді Сопота.Там також запропонували центральній владі Польщі запустити загальнонаціональну інформаційну кампанію на основі даних Головного статистичного управління, яка би показувала реальний внесок українців у польську економіку та сплату ними податків.Сопотські посадовці закликали протидіяти ксенофобським наративам, які часто підживлюються зовнішніми центрами впливу для дестабілізації країни.Нагадаємо, що поліція Польщі запровадила новий критерій оцінки ефективності реагування на злочини на ґрунті ненависті щодо українців. З 2026 року дії правоохоронців оцінюватимуть за тим, чи вдалося їм розслідувати та передати в суд такі справи..

Американський президент Дональд Трамп зустрінеться зі своїм українським колегою Володимиром Зеленським у вівторок, 28 липня. Лідери країн проведуть повноцінні двосторонні перемовини.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters із посиланням на високопосадовця Білого дому. За словами представника адміністрації президента США, зустріч має відбутися у вівторок, 28 липня.Однак джерела агенції в українських колах зазначили, що Володимир Зеленський зацікавлений у поїздці до США, але його команда все ще очікує на офіційне підтвердження графіку Дональда Трампа від Білого дому.Раніше українські й американські посадовці обговорювали пропозицію щодо припинення вогню з повітря, яку планується представити російським посадовцям у межах нового раунду мирних пропозицій, спрямованих на припинення війни.Співрозмовники агенції також додали, що Україна раніше зверталася до очільника Кремля Володимира Путіна з пропозиціями стосовно припинення вогню, але у Кремлі їх відхилили.Є інформація, що візит Володимира Зеленського передбачає участь у похороні сенатора Ліндсі Грема та двосторонню зустріч із Дональдом Трампом у межах продовження мирного процесу щодо закінчення війни між Україною та Росією.До цього джерела, наближені до українського президентського офісу, поширили інсайдерську інформацію, що Зеленський розглядає можливість здійснити дипломатичну поїздку до США ще в липні.Декілька днів тому він провів телефонну розмову з представниками американського президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Вийшла хороша та важлива розмова про те, як активізувати дипломатію та наблизити мир", — зазначав тоді український лідер.Нагадаємо, Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер, що тон відносин українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними..

У Дитячому пісенному конкурсі "Євробачення-2026" візьмуть участь 16 країн. Європейська мовна спілка (EBU) оприлюднила їх перелік. Цього року конкурс прийматиме Мальта.Про це повідомило "Суспільне". Там назвали країни, які візьмуть участь: Албанія, Вірменія, Кіпр, Франція, Грузія, Ірландія, Італія, Мальта, Чорногорія, Нідерланди, Північна Македонія, Польща, Португалія, Сан-Марино, Іспанія й Україна.Як відомо, "Дитяче Євробачення 2025" проходило 13 грудня у Тбілісі (Грузія). Перемогу отримала представниця Франції Лу Дельоз із піснею Ce Monde. Усього вона отримала 248 балів від журі та глядачів.Проте у грудні суспільний мовник Франції France Télévisions офіційно повідомив, що країна не прийматиме конкурс 2026 року. Тому таке право передали Мальті.Захід проводитиме мальтійський суспільний мовник PBS у Мальтійському центрі ярмарок та конференцій (MFCC) в Та-Калі. Фінал запланований на 24 жовтня.Мальта прийматиме дитячий пісенний конкурс втретє. До цього країна проводила захід 2014 та 2016 років.Україна також підтвердила свою участь у конкурсі. Але для початку відбудеться Нацвідбір, де змагатимуться 15 юних виконавців. Учасників обирали серед рекордних 642 заявок. 26 липня о 16:00 відбудеться їхнє прослуховування в Києві у ТРЦ "Республіка", а також зіркові виступи гостей.Нагадаємо, що минулого року представниця України Софія Нерсесян посіла друге місце в фіналі "Дитячого Євробачення". Вона представляла Україну з піснею "Мотанка" та набрала 177 балів..

У ніч на суботу, 25 липня, російські окупанти обстріляли Полтавську область. При цьому влучання та падіння уламків зафіксовано в різних районах.Про це повідомив начальник Полтавської обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич."Ворог атакував декілька обʼєктів на території Полтавського району", — зазначив він.За його словами, влучання ворожих безпілотників зафіксовано на двох автозаправних станціях і будівлі пожежної частини."Інформація про травмованих до екстрених служб не надходила", — зауважив посадовець. . Своєю чергою, в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) підтвердили, що внаслідок нічної російської атаки пошкоджені пожежно-рятувальний підрозділ і автозаправна станція в Полтавському районі"На щастя, обійшлося без постраждалих. Попри небезпеку та ризики повторних ударів, вогнеборці оперативно ліквідували пожежі", — йдеться в повідомленні.Надзвичайники підсумували, що на місцях працювали 42 рятувальники та 12 одиниць техніки ДСНС.Нагадаємо, що ввечері 21 липня на Полтавщині тимчасово без електропостачання залишалися близько 300 споживачів. Причина — аварійне пошкодження електромереж..

За минулу добу п’ятниці, 24 липня, на різних ділянках фронту зафіксовано 230 бойових зіткнень. Українські захисники продовжують системне нищення ворога, чинять ефективний спротив. Сьогодні розпочалася 1 613 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Обстріли рашистівУчора противник завдав двох ракетних ударів із застосуванням п’яти ракет, здійснив 85 авіаційних ударів, скинувши 275 керованих авіабомб. Окрім того, застосував 9 846 дронів-камікадзе та здійснив 3 438 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ, зокрема, 48 — із реактивних систем залпового вогню.Удари ЗСУЗа минулу добу ракетні війська й артилерія Сил оборони уразили сім пунктів управління безпілотниками, п’ять районів зосередження живої сили та шість пунктів управління російських загарбників.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському та Курському напрямках минулої доби відбулося вісім боєзіткнень із противником, агресор завдав чотирьох авіаударів, скинув сім авіабомб, здійснив 88 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, зокрема, три — з реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку противник 10 разів атакував позиції наших підрозділів у районі Стариці й у бік Івашкиного, Колодязного, Тернової, Ізбицького.На Куп’янському напрямку відбулося п’ять атак ворога в бік Куп’янська, Радьківки та Шийківки.На Лиманському напрямку противник 16 разів намагався вклинитися в нашу оборону, атакуючи в бік Дробишевого, Новоселівки, Ставків, Лимана, Озерного, Зарічного.На Слов’янському напрямку противник штурмував 23 рази в районах Закітного, Кривої Луки, Різниківки й у бік Миколаївки, Пискунівки та Рай-Олександрівки.На Краматорському напрямку російські загарбники здійснили одну атаку в районі Федорівки Другої.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 21 атаку в районах Костянтинівки, Іллінівки й у бік Миколайпілля, Степанівки, Кучерового Яру, Нового Шахового та Вільного.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 37 штурмових дій агресора в районах Дорожнього, Удачного, Никанорівки, Котлиного, Новомиколаївки, Молодецького й у бік Шевченкового, Новоолександрівки, Василівки, Білицького, Нового Донбасу, Новопавлівки, Сергіївки.На Олександрівському напрямку ворог здійснив дві атаки в бік Березового та в районі Новогригорівки.На Гуляйпільському напрямку окупанти здійснили 13 атак у бік Чарівного, Воздвижівки, Косівцевого, Оленокостянтинівки та Цвіткового.На Оріхівському напрямку наші захисники зупинили три спроби противника просунутися вперед у районах Малих Щербаків і Щербаків.На Придніпровському напрямку минулої доби ворог наступальних дій не проводив.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 25 липня 2026 року орієнтовно склали:особового складу — близько 1 437 550 (+1 450);танків — 12 208 (+7);бойових броньованих машин — 25 011 (+11);артилерійських систем — 46 724 (+78);реактивних систем залпового вогню — 1 968 (+0);засобів протиповітряної оборони — 1 518 (+2);літаків — 439 (+0);гелікоптерів — 354 (+0);наземних робототехнічних комплексів — 2 023 (+17);безпілотників оперативно—тактичного рівня — 426 836 (+1 596);крилатих ракет — 4 943 (+5);кораблів / катерів — 34 (+0);підводних човнів — 2 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 125 358 (+571);спеціально техніки — 4 462 (+8).Нагадаємо, що за минулий тиждень дрони атакували щонайменше 10 складів Wildberries у Росії та на окупованій частині України. За оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, це накладе додаткові складнощі на вже й так розтягнуту протиповітряну оборону Росії..