Останні новини

Національний банк України запровадив в обіг нову пам'ятну срібну монету номіналом 10 гривень на честь тридцятої річної річниці ухвалення Конституції. Новинку офіційно презентували безпосередньо у стінах Верховної Ради під час святкових урочистостей у неділю, 28 червня.Про це повідомляє пресслужба Національного банку України.Символізм та зв'язок поколінь у новій монетіЗа даними Нацбанку, нова нумізматична пам'ятка покликана продемонструвати глибоку тяглість українських державотворчих традицій протягом багатьох століть. Заступник Голови НБУ Олексій Шабан під час виступу перед народними обранцями наголосив на особливій ролі цього випуску для суспільства."Ця монета — про зв'язок між поколіннями. Про те, як рішення, ухвалені 30 років тому, продовжують впливати на наше сьогодення. І про те, що сильна держава починається не з гучних слів, а з поваги до закону, до людини та до власних принципів. Саме завдяки парламенту Україна отримала документ, який закріпив принципи демократії, верховенства права, права і свободи людини, територіальну цілісність та державний суверенітет. Дякую за це народним депутатам України", — сказав Олексій Шабан.Дизайн, тираж та особливості оформленняЯк наголосили в НБУ, ювілейна монета має номінал 10 гривень та виготовлена виключно зі срібла. Авторкою унікального дизайну стала Олександра Кучинська, яка зуміла відобразити ключові історичні етапи становлення українського законодавства.На аверсі монети по колу викарбувано згадку про тридцятиріччя Основного закону. У центрі композиції послідовно розміщені головні віхи національного конституційного процесу, серед яких Конституція Пилипа Орлика 1710 року, закони УНР та ЗУНР 1918 року, нормативні акти Карпатської України 1939 року, радянські документи, а також історична дата ухвалення чинного закону 28 червня 1996 року.Зворотний бік прикрашений стилізованим зображенням міцного коріння дуба, всередині якого зашифровано слово "КОНСТИТУЦІЯ". Цей елемент символізує непорушний фундамент нашої держави, правову спадкоємність та потенціал для зростання майбутніх поколінь.Загальний тираж цієї монети обмежений та становить до 10 000 штук. Усі охочі зможуть придбати її в офіційному інтернет-магазині Нацбанку або через мережу сертифікованих банків-дистриб'юторів одразу після старту офіційних продажів.Нагадаємо, 25 травня Національний банк України презентував нову пам'ятну монету, яка приурочена до 100-х роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української Національної Республіки..

У неділю, 28 червня, трагічна подія сталася в українському війську — пішов із життя командир 154-ї окремої механізованої бригади. Полковника Володимира Кононнікова знайшли без ознак життя, на місці інциденту працюють правоохоронці.Про це повідомляє Оперативне командування "Південь" на своїй офіційній сторінці у Facebook.Проведення слідчих дій та офіційне розслідуванняЯк зазначили військові, одразу після виявлення тіла на місце події прибули відповідні служби для з'ясування обставин загибелі високопоставленого офіцера. Компетентні органи вже розпочали першочергові слідчі процедури, а військове керівництво призначило спеціальне службове розслідування. Згідно з попередніми висновками експертів, видимих слідів насильницьких дій на тілі військовослужбовця не виявлено. Проте остаточні результати та причину смерті оприлюднять лише після завершення всього комплексу перевірок.Штаб ОК "Південь" надає повну та всебічну підтримку правоохоронцям у проведенні розшукових і слідчих дій. Армійці також звернулися до цивільного населення, блогерів та представників засобів масової інформації з проханням утриматися від передчасних висновків чи поширення чуток, закликавши поважати приватність родини покійного у цей складний момент.Світла пам'ять про відданого офіцераУ лавах Збройних сил Володимира Кононнікова згадують як високого професіонала, який присвятив своє життя захисту батьківщини. Колеги характеризують його як відповідального лідера, що завжди ставив у пріоритет потреби та безпеку підпорядкованих йому бійців і дбав про внутрішній стан свого військового колективу."Командування та особовий склад оперативного командування "Південь" висловлюють щирі співчуття рідним, близьким і побратимам Володимира Олександровича. Світла пам’ять воїну-захиснику", — йдеться в офіційному зверненні колег.Нагадаємо, 9 червня у столичній лікарні помер чинний військовослужбовець Збройних сил України. Поліція відкрила кримінальне провадження..

Столична влада попередила водіїв про найближчі зміни в організації дорожнього руху, які почнуть діяти вже з 29 червня. Через проведення запланованих робіт на деяких ділянках доріг у Дніпровському та Деснянському районах буде запроваджено часткові обмеження для проїзду автомобілів.Про це повідомляє Київська міська державна адміністрація у своєму Telegram-каналі.Де та на скільки обмежать проїзд транспортуЗа даними КМДА, зміни в трафіку торкнуться лівобережної частини столиці та діятимуть у різні часові проміжки. Згідно зі схемою дорожніх робіт, транспортні обмеження введуть за такими адресами:із 29 червня до 1 липня — вулицею Юності у Дніпровському районі;із 29 червня до 1 серпня — проспектом Романа Шухевича в Деснянському районі.Київська влада закликає автомобілістів враховувати цю інформацію під час планування своїх маршрутів, щоб уникнути заторів, та з розумінням поставитися до тимчасових незручностей.Нагадаємо, 27 червня у столиці запровадили обмеження руху вантажного транспорту. Причина — сильна спека..

Голова агентства розвідки Польщі Павел Шота попередив про підготовку Москвою ймовірних гібридних операцій на кордонах НАТО. У Варшаві вважають, що прорахунки у війні проти України роблять керівництво Росії ще більш непередбачуваним.Про це він заявив в інтерв’ю газеті Rzeczpospolita. Тестування реакції НАТО та загроза ескалаціїОчільник польської спецслужби наголосив, що невдачі російської армії у веденні бойових дій на українській території створюють додаткові ризики для безпеки Європи. За його словами, керівництво Росії демонструє підвищену непередбачуваність у своїх рішеннях."Бачачи, що відбувається в Україні, як зараз Росії не вдається війна, з’являється додатковий привід для занепокоєння, що Москва може й надалі ескалувати конфлікт", — зауважив Шота.Голова агентства розвідки додав, що у Варшаві детально вивчають потенційні сценарії гібридних атак Кремля проти Естонії, Латвії та Литви, зокрема із застосуванням сил без розпізнавальних знаків. На його думку, Москва свідомо маніпулює обмеженнями колективної безпеки західного світу."Росія систематично зміщує "червоні лінії", перевіряючи реакцію НАТО. Вартість таких провокацій для Москви є низькою, а Альянс реагує переважно політично, що спонукає до подальшої ескалації", — констатував очільник розвідки.Шота акцентував, що провал плану швидкого захоплення України став для диктатора Володимира Путіна серйозним репутаційним ударом через прорахунки силових структур РФ."Тому ми маємо справу з непередбачуваністю з боку Росії", — підсумував урядовець.Мілітаризація Білорусі та ядерні ризикиОкрему тривогу у польського командування викликає втрата суверенітету Мінськом та його повна інтеграція у військову машину Кремля. Керівник відомства звернув увагу на розбудову білоруської військової інфраструктури, адаптованої під російське стратегічне озброєння. Зокрема, зафіксовано підготовку майданчиків для комплексів "Орєшнік" та організацію спільних тренувань із використання ядерних компонентів. Павел Шота запевнив, що Варшава розробляє активні заходи протидії та не буде пасивно спостерігати за ворожою діяльністю з боку Росії та Білорусі.Нагадаємо, 28 червня російський диктатор Володимир Путін відвідав передвиборчий захід своєї керівної партії, де озвучив порцію пропагандистських штампів про війну. Він традиційно спробував запевнити присутніх у міцності свого режиму та звинуватив зовнішні сили у спробах розхитати ситуацію в країні..

Серія авіакатастроф у Франції та Саудівській Аравії призвела до загибелі 25 осіб 28 червня. У Томблені розбився легкомоторний літак із парашутистами, а поблизу Рас-Танура зазнав аварії відомчий гелікоптер нафтового гіганта.Про це повідомляє префектура департаменту Мерт і Мозель у Франції на платформі X та інформагентство Saudi Press Agency.Падіння літака парашутистів у ФранціїУ французькому місті Томблен, розташованому на північному сході країни, зазнав аварії легкомоторний борт, який належав місцевій школі парашутистів. Авіакатастрофа призвела до миттєвої загибелі всіх 11 осіб, які перебували всередині літального апарату. За наявними даними, серед жертв опинилися пілот, п'ятеро інструкторів, а також п'ятеро курсантів.Фахівці зазначають, що безпосередньо перед катастрофою судно дістало серйозні ушкодження конструкції, після чого практично вертикально рухнуло на землю поблизу торгівельного центру. Попри те що літак впав у районі зі щільною житловою забудовою, додаткових жертв серед перехожих чи мешканців на землі вдалося уникнути. На місце трагедії терміново виїхав міністр внутрішніх справ Франції для координації розслідування.Катастрофа нафтового гелікоптера у Саудівській АравіїІнша повітряна трагедія трапилася на сході Саудівської Аравії неподалік від міста Рас-Танура, де розбився гвинтокрил, що належав потужній нафтовій компанії Saudi Aramco. Повітряне судно впало близько шостої години ранку за місцевим часом. Рятувальні служби підтвердили, що внаслідок падіння не вижив ніхто з 14 людей, які перебували на борту гелікоптера.Примітно, що ця аварія відбулася всього через дві доби після того, як корпорація Saudi Aramco офіційно відновила експортні операції з відвантаження сировини через нафтовий термінал Рас-Танура. Робота цього стратегічного об'єкта до моменту запуску залишалася повністю зупиненою протягом майже чотирьох місяців.Нагадаємо, у столиці Китаю 26 червня сталася надзвичайна подія за участю малої авіації, яка протаранила найвищу будівлю мегаполіса. Разючий інцидент у Пекіні, що вважається одним із найбільш захищених міст планети, спричинив термінову евакуацію людей..

Рішення українського боксера Олександра Усика відмовитися від своїх поясів викликало жваве обговорення у світовому боксерській спільноті. Сторона регулярного чемпіона WBA у надважкій вазі Мурата Гассієва вже розраховує на отримання повноцінного титулу організації завдяки цьому кроку українця.Про це повідомив промоутер Мурата Гассієва Альберт Сієста, пише "Матч ТВ".Очікування команди ГассієваМенеджмент боксера з Росії позитивно сприйняв публічну заяву колишнього абсолютного чемпіона світу Олександра Усика. Водночас промоутер Альберт Сієста зауважив, що для офіційного завершення цього процесу українській стороні необхідно виконати формальні вимоги всесвітньої організації. Представники Гассієва сподіваються, що одразу після юридичного оформлення документів їхній клієнт автоматично підвищить свій статус."Це все чудово, що Усик на відео заявив, що залишає пояси. Тепер йому потрібно надіслати письмове підтвердження до WBA про свої наміри. Щойно цей лист надійде, Гассієв має бути оголошений повноцінним чемпіоном. І це прекрасні моменти. Останнім чемпіоном WBA у важкій вазі з Росії був Микола Валуєв, і це було 18 років тому", — сказав Сієста.Чемпіонський спадок Олександра УсикаОлександр Усик тривалий час утримував домінантні позиції у королівському дивізіоні, одночасно володіючи престижними світовими титулами за версіями WBC, WBA та IBF. Його рішення звільнити пояси відкриває нові можливості для інших претендентів та суттєво переформатовує ситуацію у надважкій ваговій категорії. Наразі команда українця готується до подальших кроків у кар'єрі, тоді як міжнародні організації очікують на офіційну документацію для перерозподілу вакантних звань.Нагадаємо, знаменитий український боксер та колишній абсолютний чемпіон світу Олександр Усик вирішив детально пояснить свої мотиви відмови від чемпіонських титулів у надважкій вазі. Незважаючи на звільнення поясів, іменитий спортсмен не планує завершувати професійну кар'єру та налаштований на проведення ще одного масштабного поєдинку..

Москва офіційно переходить до ручного регулювання вартості нафтопродуктів через дефіцит, викликаний успішними атаками на нафтопереробну галузь. Віцепрем'єр країни-агресора Олександр Новак повідомив про початок імпорту пального та обмеження біржових торгів.Про це повідомляють російські державні медіа.Імпорт та ручне керування біржовими торгамиЯк зазначили у Кремлі, для порятунку паливної інфраструктури Москва запускає два механізми, які російські посадовці називають ключовими антикризовими заходами. За словами віцепрем'єра РФ Олександра Новака, першочерговим кроком для підтримання системи є закупівля нафтопродуктів з-за кордону."У нас два ключові заходи, які зараз уже реалізуються і для яких створено преференційні податкові умови, що дозволяють забезпечити економіку. Перший захід - це імпорт", — заявив урядовець.Другим рішенням стало суттєве скорочення лімітів обов'язкової реалізації бензину на біржових торгах — цей показник зменшили з 15% до 10% від загального обсягу виробленого пального. Окрім цього, уряд Росії запровадив жорстке обмеження на коливання вартості під час укладання угод, яке тепер не може перевищувати однієї сотої від кожної операції. Такі дії профільні аналітики трактують як пряме ручне втручання Кремля у класичні ринкові процеси."По-перше, це рішення ми обговорювали на штабі. Це один із заходів, у тому числі спрямованих на стабілізацію ситуації саме на біржовому ринку. І вже з 15% до 10% знижено. Вже рішення прийнято. І також прийнято рішення на біржі обмежити крок по коливаннях ціни в розмірі не більше однієї сотої від кожної угоди", — розповів деталі Новак.Терміни дії обмежень та причини кризиЗгадані нормативи були розроблені за ініціативи Федеральної антимонопольної служби та Міненерго РФ. Впроваджені зміни діятимуть тимчасово — з 1 липня по 30 вересня 2026 року.Цей крок охоплює весь літній сезон, коли фіксується традиційне пікове споживання пального всередині країни. Головною причиною паніки на російському ринку залишається діяльність українських далекобійних дронів, які продовжують методично та успішно атакувати нафтопереробні заводи на території Росії, провокуючи дефіцит.Нагадаємо, масштабний дефіцит бензину та дизеля паралізував транспортну систему в окупованому Севастополі. Пасажири годинами намагаються виїхати з зупинок, поки автобусні компанії заявляють про глибоку кризу та подвійне здорожчання палива..

Конституція України, яка 28 червня відзначає 30-річчя з дня ухвалення, залишається фундаментом державності навіть в умовах повномасштабної війни. Саме Основний Закон визначає межі влади, гарантує права і свободи громадян, а також встановлює правила функціонування держави під час воєнного стану.Чи справді Україна майже п'ять років жила без власної Конституції? Чому її ухвалення стало результатом складних політичних компромісів? Чи доведеться змінювати Основний Закон після вступу до Європейського Союзу? Які права можуть бути обмежені під час воєнного стану та чи можливі сьогодні вибори й мирні зібрання?Про це в інтерв'ю TrueUA розповіла завідувач кафедри конституційного права Національної академії внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Катерина Сьох.Чому Конституція є фундаментом держави— Виповнюється 30 років від дня ухвалення Конституції України. Наскільки важливою є Конституція для будь-якої країни?— Конституція для держави є надважливим документом. Вона встановлює засади публічного управління в державі, закріплює діяльність органів державної влади, права і свободи людини, а також механізм їхнього захисту. Крім того, Конституція встановлює межі повноважень органів державної влади. І взагалі без Конституції не може існувати правова держава.Адже саме від Конституції походить прийняття інших нормативно-правових актів. Якщо не буде Конституції, ми не матимемо того фундаменту, на основі якого формується правова система держави. Не буде єдиного документа, який чітко встановлюватиме порядок управління і визначатиме, що саме має бути так, а не інакше.Простіше кажучи, Конституція України — це суспільний договір між народом і державою, де чітко визначено, що влада не є безмежною, а людина є найвищою соціальною цінністю. І тільки на цих принципах — що вся влада належить народу, а людина є найвищою цінністю — може існувати правова держава. Тому Конституція — це надважливий документ.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Як Україна майже п'ять років прожила без Основного Закону? Чи були у світі ще такі приклади, коли після проголошення незалежності країни до ухвалення основного закону проходило багато років?— Так, після проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року ми дійсно жили за Конституцією УРСР 1978 року. І проіснували в такому форматі до 1995 року.Проте ще в 1990 році була прийнята Декларація про державний суверенітет України. Вона встановила чіткий механізм публічного управління державою. Було визначено, як мають працювати органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також засади державного управління.На основі Конституції УРСР та цієї Декларації ми проіснували до 1995 року. У 1995 році був укладений Конституційний договір між президентом та Верховною Радою, де сторони домовилися про те, як управлятиметься держава та як розподілятимуться повноваження між президентом і Верховною Радою. Були чітко визначені процеси державного управління, де вже йшлося про суверенну Україну та про те, як вона функціонуватиме до ухвалення нової Конституції у 1996 році.Тобто з 1991 по 1996 рік ми жили за Конституцією УРСР, але водночас діяли установчі документи — Декларація про державний суверенітет України та Конституційний договір між органами державної влади. Уже після цього, у 1996 році, була прийнята Конституція України.Чи був це унікальний випадок? Ні. У світі також були подібні приклади. Наприклад, Косово або Чехія та Словаччина після розпаду Чехословаччини. Вони також певний час жили за документами тимчасового характеру, які містили установчі норми. Можливо, цей перехідний період був не таким тривалим, як в Україні, але він також існував.Як Україна жила без Конституції після проголошення незалежності— Чому так довго не могли ухвалити Конституцію України? На які поступки довелося піти різним партіям і фракціям? Які найбільші суперечності існували між ними?— Це був довготривалий процес із цілком об'єктивних причин. Насамперед причиною став політичний конфлікт. З одного боку була Комуністична партія, з іншого — Народний рух України. Вони мали різні погляди на державне управління. Коли почалася розробка тексту Конституції, стало зрозуміло, що політичні сили по-різному бачать модель управління державою.Одним із найспірніших питань була форма державного правління. У світі існують різні форми правління — парламентська, президентська, змішана. І постало питання: якою має бути Україна? Яке місце в цій системі має займати президент? Яким має бути місце парламенту? Якими мають бути їхні взаємні стримування і противаги? Саме це стало одним із головних конфліктів.Наступним питанням була державна символіка. Одні вважали, що прапор не повинен бути синьо-жовтим, інші пропонували залишити стару символіку або не поспішати із запровадженням нової. У результаті зупинилися на нашому синьо-жовтому прапорі.Ще одним дуже спірним питанням була державна мова. Як і сьогодні, мовне питання тоді також викликало серйозні дискусії. Якщо відкрити статтю 10 Конституції, можна побачити, що українська мова визначена державною. Водночас там згадується про мови національних меншин і окремо виділено російську мову. Саме навколо цього й точилися дискусії між політичними силами. Одні наполягали, що українська має бути єдиною державною мовою, інші хотіли надати російській особливий статус на державному рівні. У підсумку було знайдено компроміс, який ми сьогодні бачимо у статті 10 Конституції.Ще одним складним питанням був статус Криму. Одні політичні сили вважали, що Крим не повинен мати автономного статусу, інші наполягали на створенні Автономної Республіки Крим. Компроміс полягав у тому, що Автономна Республіка Крим отримала автономний статус, а місто Севастополь — спеціальний статус.Усі ці компроміси були дуже складними. Саме тому переговори тривали довго, виникали конфлікти, засідання переносилися, сторони шукали домовленості. До цього додалися дострокові вибори 1994 року та політичні процеси середини 90-х років.У результаті, після укладення Конституційного договору між президентом Леонідом Кучмою та Верховною Радою, стало зрозуміло, що далі відкладати ухвалення Конституції вже неможливо. І саме в ніч з 27 на 28 червня 1996 року була прийнята Конституція України.Це був дуже тривалий процес, але я особисто пишаюся нашою Конституцією, тому що в ній закладені найважливіші засади державного управління. І найголовніше — людина визначена найвищою соціальною цінністю в державі. Права людини, які гарантує Конституція, мають один із найширших переліків, який тільки може бути.— На приклади конституцій яких країн спиралися автори під час розробки проєкту Конституції України?— Коли Україна стала незалежною, вже тоді було визначено пріоритетний напрям розвитку нашої держави — європейська інтеграція. Ми визначили курс на Європу. Тому Конституції, які аналізували наші політики, були насамперед конституціями європейських держав.Звісно, щодо тих питань, які були спірними, ми брали за основу окремі положення конституцій інших країн, якщо вони давали відповіді на ті виклики, які постали перед українськими політиками.Наприклад, Конституція Франції стала одним із орієнтирів під час визначення форми державного правління, адже у Франції діє змішана форма правління. На той момент вона справді допомогла нам сформувати власну модель. Сьогодні Україна є парламентсько-президентською республікою. До речі, у 1996 році, коли ухвалювалася Конституція, Україна була президентсько-парламентською республікою. Саме тому окремі положення Конституції Франції стали основою для формування цієї моделі.Щодо Конституції Німеччини, то в ній дуже ґрунтовно прописані права людини. Саме тому ми також брали її за основу, як і Конституцію США, під час формування другого розділу Конституції України, присвяченого правам і свободам людини.Також використовували положення Конституцій Італії та Іспанії. Тобто перелік таких держав досить великий. Ми брали окремі підходи й принципи, які допомогли сформувати українську Конституцію.Проте хочу наголосити: Конституція України є унікальною. Ми не повторюємо жодну іншу країну. У нас немає дослівного запозичення чи переписування норм. Наша Конституція увібрала історичні цінності українського народу та визначила власний напрям розвитку держави. Це документ, побудований саме на цінностях нашого суспільства.— Найголовніше: чим Конституція незалежної України відрізняється від Конституції УРСР?— Передусім тим, що в Конституції УРСР людина не визнавалася найвищою соціальною цінністю. Це була, радше, авторитарна Конституція, ніж демократична. Основним об'єктом її регулювання була держава. Основний акцент робився на державній власності, а не на праві власності людини, як це закріплено сьогодні.Нинішня Конституція гарантує кожному право власності. Вона визначає різні її форми — державну, комунальну та приватну.Також Конституція УРСР не приділяла належної уваги цінностям народу. Не було такого рівня народовладдя і демократії, який ми маємо сьогодні. Вона була максимально зосереджена на державі та державному регулюванні, а не на людині. Так, вона також визначала систему державного управління та порядок діяльності органів влади. Проте людина не була в центрі цієї системи.Саме тому найбільшою відмінністю є стаття 3 Конституції України, якою ми справді можемо пишатися. Вона визначає, що людина, її життя і гідність є найвищою соціальною цінністю.Тобто все, що відбувається в державі, має бути насамперед спрямоване на людину, а вже потім — на систему державного управління.Чи доведеться змінювати Конституцію після війни та вступу до ЄС— Які статті Конституції, на вашу думку, сьогодні варто було б модернізувати, доповнити або, можливо, змінити?— Сьогодні Конституція переживає один із найскладніших періодів свого існування. Водночас саме її стабільність значною мірою допомагає державі функціонувати під час воєнного стану.Положення Конституції чітко передбачають, наприклад, можливість обмеження окремих прав людини. Коли ухвалювали Конституцію, ніхто не міг передбачити, що Україна зіткнеться з повномасштабною війною. Проте стаття 64 Конституції чітко визначає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. І саме це сьогодні також допомагає державі діяти в межах Конституції.Крім того, Конституція визначає порядок діяльності президента, органів державної влади, військових адміністрацій та інших інституцій в умовах воєнного стану.Чи потрібно її модернізувати? На сьогодні Конституція є надзвичайно важливим документом. Можливо, зараз вона й не потребує кардинальних змін, але ми живемо в сучасному світі, який постійно ставить перед Україною нові виклики. Тому повністю уникнути внесення змін до Конституції в майбутньому навряд чи вдасться.Після завершення війни Україні потрібно буде переосмислити власний шлях розвитку. Саме від цього залежатиме, які процеси відбуватимуться в державі та які зміни можуть бути внесені до Конституції.Не варто також забувати, що Україна перебуває на шляху до членства в Європейському Союзі. А європейське право передбачає необхідність приведення національного законодавства у відповідність до права ЄС. Саме тому Конституцію також доведеться певною мірою адаптувати.Принцип верховенства права Європейського Союзу передбачає, що законодавство держав-членів має відповідати європейським стандартам. Конституція України не стане винятком. Разом із тим будь-які зміни повинні здійснюватися виключно з дотриманням принципу верховенства права. Сьогодні триває реформування судової влади, інших органів державної влади. І саме результати цих реформ також можуть стати підставою для внесення окремих змін до Конституції. Крім воєнних викликів, важливим фактором залишається європейська інтеграція.Тому напрямів для вдосконалення Конституції справді багато. Однак усе залежатиме від того, коли і за яких умов завершиться війна, а також від темпів євроінтеграції.— Чи справді вступ України до Європейського Союзу вимагатиме змін до Конституції?— Ніхто не переписуватиме Конституцію повністю. Але якщо звернути увагу на зміни, які вже відбулися у 2014, 2015 та 2019 роках, то можна побачити, що євроінтеграційні процеси вже вплинули на її зміст.Наприклад, із Конституції зник окремий розділ, присвячений прокуратурі, який був інтегрований до розділу про правосуддя. Це пов'язано із судовою реформою, яка є однією з вимог європейської інтеграції та спрямована на забезпечення принципу верховенства права. Не хочу зараз детально зупинятися на всіх цих процесах, адже про них можна говорити дуже довго. Але факт залишається фактом — певні зміни до Конституції вже були внесені.Чи будуть вони надалі? Я думаю, що так. Україна вже розпочала переговорний процес щодо вступу до Європейського Союзу. Один із перших переговорних кластерів стосується саме верховенства права, судової системи, реформування державних інституцій та захисту прав людини.Водночас я не думаю, що майбутні зміни будуть кардинальними. Права людини в нашій Конституції вже максимально відповідають європейським стандартам, принцип верховенства права також закріплений.Можливо, певні зміни стосуватимуться судової влади або місцевого самоврядування. Адже у 2015 році в Україні стартувала реформа децентралізації, а у 2020 році завершилося формування територіальних громад. Водночас Конституція не зазнала настільки масштабних змін, як саме місцеве самоврядування. Ми вже майже десять років живемо в умовах цієї реформи, тому питання конституційного врегулювання місцевого самоврявання залишається актуальним.До речі, в Європейському Союзі розвиток місцевого самоврядування має надзвичайно важливе значення, адже саме його вважають однією з основ розвитку держави. Тому саме в цьому розділі Конституції зміни цілком можливі.— Що говорить Конституція про державну мову?— Конституція чітко визначає, що в Україні функціонує державна мова, і жодних винятків тут немає.Якщо говорити про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", то його головною метою було підкреслити, що в Україні єдиною державною мовою є українська. Він зобов'язав органи державної влади, посадових осіб та всіх, хто надає публічні послуги, використовувати саме державну мову. Тому можна сказати, що цей закон суттєво посилив практичну реалізацію положень Конституції щодо державної мови.До речі, зміни до статті 10 Конституції можливі лише через всеукраїнський референдум, оскільки вона міститься в першому розділі Конституції. Тобто Верховна Рада самостійно не може змінити ці положення.Усі питання, що стосуються державної мови, громадянства та основ конституційного ладу, можуть бути змінені лише за спеціальною процедурою із проведенням всеукраїнського референдуму. Очевидно, що в умовах воєнного стану провести такий референдум неможливо. Саме тому сьогодні жодних змін до цих положень Конституції не відбувається.— Конституція України дуже сучасна і прогресивна?— Я справді пишаюся нашою Конституцією. Під час вивчення конституцій інших держав, зокрема європейських, я ознайомилася практично з усіма їхніми основними законами. Я не можу сказати, що вони гірші за нашу. Але, на мою думку, Конституція України є однією з найкращих. Вона ухвалювалася вже в сучасніших історичних умовах — у 1996 році. Більшість європейських конституцій були прийняті значно раніше.Наша Конституція врахувала найсучасніші на той момент підходи до державного управління. Ми вже тоді закріпили принцип, що людина є найвищою соціальною цінністю. Також ми передбачили практично весь комплекс прав людини, який відповідає європейським стандартам. Наприклад, положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася вже після ухвалення Конституції, значною мірою відповідають тим гарантіям, які були закладені в Основному Законі.Воєнний стан і Конституція: чи можливі вибори та які права можуть обмежувати— Що говорить Конституція про вибори під час воєнного стану?— Передусім хочу наголосити, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Почну саме з цього. Стаття 38 Конституції гарантує кожному право брати участь в управлінні державними справами. Водночас стаття 64 Конституції передбачає можливість обмеження окремих прав під час воєнного або надзвичайного стану. Це означає, що держава може встановлювати спеціальний порядок реалізації окремих конституційних прав.Право брати участь у виборах також належить до тих прав, реалізація яких може бути обмежена. Водночас це не означає порушення прав людини. Йдеться лише про спеціальний механізм реалізації цих прав у період воєнного стану. Звичайно, такі обмеження не повинні призводити до узурпації влади чи виходити за межі Конституції. Вибори — це реалізація народовладдя. Саме народ визначає, хто має управляти державою. Разом із тим Конституція не містить прямої норми, яка б прямо забороняла проведення виборів під час воєнного стану.Саме тому необхідно звертатися також до закону України "Про правовий режим воєнного стану", який визначає особливості функціонування держави в цей період. Цей закон передбачає, що під час дії воєнного стану вибори не проводяться. Тому ні президентські, ні парламентські, ні місцеві вибори під час воєнного стану проводитися не можуть.Хочу також звернути увагу на ще одну важливу норму Конституції. Вона визначає, що Верховна Рада не може припинити свої повноваження до моменту набуття повноважень парламентом нового скликання.Якщо провести вибори неможливо, то чинний парламент продовжує виконувати свої повноваження. Я розумію, що навколо цього питання тривають дискусії, у тому числі серед науковців. Думки можуть відрізнятися. Але ми повинні виходити насамперед із Конституції та законів України.— Ви вже згадали, що під час воєнного стану окремі права людини можуть бути обмежені. Я так розумію, йдеться, зокрема, про участь у виборах, мобілізацію. Які ще права можуть бути обмежені?— Насправді таких прав досить багато. Я завжди наголошую: людина має знати не лише свої права, а й межі їх реалізації в умовах воєнного стану. Стаття 64 Конституції України чітко визначає перелік прав, які не можуть бути обмежені навіть під час воєнного або надзвичайного стану.До них належать право на життя, право на повагу до людської гідності, право на свободу та особисту недоторканність, гарантії захисту від свавільного арешту, а також низка інших прав.Водночас існують права, які Конституція дозволяє обмежувати. Наприклад, право на таємницю листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції, свободу пересування, свободу слова, свободу світогляду і віросповідання, недоторканність житла. Також можуть обмежуватися політичні права — право на мирні зібрання, участь у виборах, діяльність політичних партій та громадських об'єднань. Перелік цих прав не є надто великим, однак кожне з них має велике значення для людини.Хочу ще раз наголосити на статті 8 закону України "Про правовий режим воєнного стану". Саме вона визначає механізми реалізації цих обмежень. На підставі указу президента створюється військове командування, яке разом із військовими адміністраціями визначає, які саме обмеження необхідні на певній території. Ми розуміємо, що ситуація в регіонах різна, тому й рішення можуть відрізнятися. Наприклад, комендантська година. В одних регіонах вона діє в певний проміжок часу, в інших її взагалі немає. Наприклад, в Ужгороді комендантської години немає.Тобто військове командування оцінює рівень загроз і, виходячи з цього, встановлює відповідні обмеження. Тому сьогодні окремі конституційні права дійсно можуть бути обмежені. І це є правомірним.Це не означає, що держава порушує Конституцію чи права людини. Навпаки, Конституція прямо передбачає можливість таких обмежень, а також вони відповідають міжнародним договорам, які Україна взяла на себе. Зокрема, йдеться про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод. Саме ця Конвенція покладає на державу обов'язок забезпечувати права людини.Якщо держава виходить за межі дозволених обмежень або порушує права людини, кожен громадянин має право звернутися до Європейського суду з прав людини. Для України сьогодні це питання є дуже актуальним. З одного боку, позитивно, що люди знають про такий механізм захисту. З іншого — кількість звернень проти України є дуже великою.Разом із тим сама Конвенція дозволяє державам тимчасово відступати від окремих зобов'язань у сфері прав людини під час воєнного або надзвичайного стану.Україна скористалася цим механізмом після початку повномасштабного вторгнення. Було встановлено спеціальний порядок реалізації окремих прав людини під час воєнного стану. Тому всі ці механізми сьогодні відповідають Конституції.— Чи дозволяє Конституція проводити мітинги під час воєнного стану?— Мітинги, які сьогодні проходять у Києві, не порушують ні Конституцію, ні чинне законодавство. Як я вже зазначала, військове командування та військові адміністрації самостійно визначають порядок застосування тих чи інших обмежень.Якщо військове командування не бачить загрози, воно не ухвалює рішення про обмеження відповідного права. Саме тому в Києві проведення мітингів не заборонене. Водночас у Київській області діють інші правила. Це пов'язано з тим, що рішення ухвалює інше військове командування. Водночас не можна говорити про повну заборону мітингів.Якщо уважно прочитати рішення військового командування Київської області, то можна побачити, що ним визначено саме порядок реалізації цього права.Наприклад, відповідно до статті 39 Конституції України організатори мирного зібрання повинні завчасно повідомити органи влади про його проведення. У мирний час Конституція говорить лише про повідомлення, але не встановлює конкретних строків. Натомість військове командування визначило чіткий порядок.Організатори повинні звернутися до військової адміністрації не пізніше ніж за п'ять днів до проведення заходу. Крім того, необхідно отримати дозвіл військової адміністрації. У Конституції такого дозволу не передбачено, але в умовах воєнного стану діє спеціальний порядок. Тому не можна сказати, що громадяни повністю втратили право на проведення мирних зібрань. Воно зберігається, але реалізовується за спеціальною процедурою з урахуванням безпекової ситуації.— Хто має захищати Конституцію України?— Насамперед сама Конституція перебуває під контролем українського народу. Ми повинні стежити за тим, щоб Верховна Рада не ухвалювала законів, які суперечать Конституції. Ми повинні контролювати, щоб усі рішення органів державної влади відповідали її положенням. Для мене дуже важливим є розділ XIII Конституції, який визначає порядок внесення змін до Основного Закону.У ньому чітко прописано, якою кількістю голосів ухвалюються такі рішення. Особливий порядок встановлено для розділів I, III та XIII Конституції. Саме вони визначають загальні засади конституційного ладу, питання виборів і референдумів, а також процедуру внесення змін до Конституції. Будь-які зміни до цих розділів неможливі без всеукраїнського референдуму. Крім того, для внесення змін до Конституції необхідно щонайменше 300 голосів народних депутатів. Саме тому суспільство має уважно стежити за такими процесами.Водночас існує ще один дуже важливий охоронець Конституції — Конституційний суд України. Саме він перевіряє, чи відповідають закони та інші нормативні акти Конституції.Якщо виникають сумніви щодо конституційності певного закону, до Конституційного суду можуть звертатися президент України, Верховна Рада, уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховний Суд та інші суб'єкти, визначені Конституцією.Крім того, з 2016 року громадяни України отримали право звертатися до Конституційного суду з конституційною скаргою. Це дуже важливий механізм захисту прав людини. Він дозволяє оскаржити закон, якщо людина вважає, що він суперечить Конституції та порушує її права.Є багато цікавих прикладів таких справ. Наприклад, була справа щодо положення Кримінально-виконавчого кодексу, яке забороняло особам, засудженим до довічного позбавлення волі, отримувати короткострокові виїзди навіть у разі тяжкої хвороби або смерті близьких родичів.Один із засуджених вважав, що така норма порушує статтю 24 Конституції України про рівність громадян перед законом та низку інших конституційних гарантій. Він пройшов усі судові інстанції в Україні, однак суди відмовили йому, оскільки діяла відповідна норма закону.Після цього він звернувся до Конституційного суду України. У результаті положення статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу було визнано неконституційним. Саме так працює механізм конституційної скарги — коли закон суперечить Конституції, Конституційний суд може визнати його неконституційним..

У Богодухівському районі Харківщини зафіксували черговий випадок підриву цивільного транспорту на невідомому вибухонебезпечному предметі. Унаслідок детонації зазнала поранень пасажирка автівки, яку невідкладно доправили до медичного закладу.Про це повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій Харківщини у своєму офіційному Telegram-каналі.Обставини надзвичайної події та стан постраждалоїЗа даними надзвичайників, інцидент стався 28 червня на автомобільній дорозі неподалік від села Мартинівка Золочівської громади. Приватний легковий автомобіль під час руху здійснив наїзд на прихований у землі вибухонебезпечний предмет, що призвело до потужного вибуху.Внаслідок вибуху травмувалася жінка 1969 року народження. Медики госпіталізували постраждалу для надання всієї необхідної допомоги.Заклик рятувальників до максимальної обережностіЧерез високий рівень мінної загрози екстрені служби вкотре звертаються до жителів регіону із проханням бути гранично уважними, особливо під час перебування у деокупованих чи прикордонних населених пунктах. У разі виявлення будь-якого підозрілого об'єкта рятувальники закликають суворо дотримуватися таких правил безпеки:не наближатися до знахідки;не торкатися предмета та не намагатися перемістити його самостійно;відійти на максимальну безпечну відстань тим самим шляхом, яким прийшли;негайно зателефонувати до профільних служб за номерами "101" або "102".Громадянам нагадують, що ігнорування базових правил мінної безпеки несе пряму загрозу здоров'ю та життю.Нагадаємо, 21 червня у Золочівській громаді Харківської області стався трагічний інцидент. Троє цивільних підірвалися на невідомому вибухонебезпечному предметі поблизу села Клинова-Новоселівка..

У неділю, 28 червня, російський диктатор Володимир Путін відвідав передвиборчий захід своєї керівної партії, де озвучив порцію пропагандистських штампів про війну. Він традиційно спробував запевнити присутніх у міцності свого режиму та звинуватив зовнішні сили у спробах розхитати ситуацію в країні.Про це повідомляє російське пропагандистське агентство ТАСС.Пропаганда про фронт та звинувачення ЗаходуГлава Кремля під час свого виступу на з'їзді намагався переконати російське суспільство у тому, що стратегічні плани Москви будуть виконані попри коригування, викликані поточними реаліями. Очільник РФ знову повторив абсурдні тези про те, що західний світ намагається ліквідувати Росію як глобальний чинник. За його версією, іноземні держави хочуть скористатися ситуацією, оскільки його країна нібито завжди заважала поширенню зла."Росію "пробують на зуб" і намагаються від неї здихатися, як від світового фактора, який "завжди був на шляху зла", — видав у мікрофон російський лідер.Крім того, Путін звинуватив Київ у переході до терористичних методів через уявні невдачі Збройних сил України на лінії зіткнення. На тлі цього диктатор оголосив учасників агресії проти України "новою елітою" та заявив, що держава без сили існувати не здатна.Парламентські вибори та внутрішній контрольОкрему увагу очільник Кремля приділив майбутньому голосуванню до Державної думи РФ, побажавши успіху провладній політичній силі. Він пообіцяв, що виборчий процес відбудеться у чітко визначені терміни із залученням спецслужб для запобігання будь-якому втручанню ззовні. За словами Путіна, влада повністю проконтролює недоторканність кордонів та безпеку громадян під час електоральних заходів.Нагадаємо, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що будь-які мирні плани, обговорення яких відбувається без України, приречені на провал. Тому Москві варто припинити жити ілюзіями та перейти до реальних переговорів із Києвом..

Українська держава продовжує відновлювати історичну справедливість та вшановувати пам'ять визначних діячів минулого. На території Києво-Печерської лаври офіційно з'явився пам'ятник видатному українському гетьману, державнику та меценату Івану Мазепі.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі.Увіковічення пам'яті видатного гетьманаГлава держави наголосив, що захист національної пам'яті та повага до творців української державності є невіддільною частиною сьогодення. Погруддя Івана Мазепи відтепер прикрашатиме святиню, символізуючи повернення справжньої історії у стіни монастирського комплексу."Україна завжди берегтиме свою історію. Берегтиме й захищатиме пам’ять про тих, хто творив нашу державу, відстоював її свободу та працював заради її майбутнього", — наголосив Зеленський.Історичний внесок Мазепи у розбудову лавриЗеленський зазначив, що період правління відомого гетьмана став епохою розквіту для Києво-Печерської лаври, адже саме завдяки його опіці та фінансуванню святиня набула свого величного вигляду. За часи Мазепи навколо монастиря виросли міцні оборонні мури та фортифікаційні споруди, зазнали масштабного оновлення старовинні храми, а також отримали новий поштовх для розвитку місцева друкарня та книговидавнича справа.Президент зауважив, що цей величезний внесок навіки закарбований у літописі української духовної спадщини. Відновлення пам'яті про мецената є важливим кроком для самоусвідомлення суспільства, адже нація, яка пам'ятає власне коріння, здатна захистити свою незалежність.Нагадаємо, 28 червня президент України Володимир Зеленський заявив про те, що вніс у Верховну Раду законопроєкт про український національний пантеон. Це відбулося під час урочистостей до Дня Конституції України..

Сьогодні вранці, 28 червня, російські війська завдали ударів за допомогою безпілотників по прифронтовому населеному пункту Богодухівського району. Унаслідок ворожого влучання у житловий сектор спалахнула масштабна пожежа у приватному домоволодінні.Про це повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій України у своєму Telegram-каналі.Масштабна пожежа та наслідки обстрілуЗа даними надзвичайників, під ударом ударних безпілотників окупантів опинилося селище Золочів. Ворожий приліт спровокував загоряння цивільної інфраструктури, де вогонь швидко охопив господарчі споруди. Загальна площа пожежі становила 800 квадратних метрів. Жертв і постраждалих, на щастя, немає.. Ліквідація під загрозою нових ударівРятувальники працювали в умовах підвищеної небезпеки, адже існував значний ризик повторних нальотів дронів та обстрілів керованими авіабомбами. Попри загрозу, підрозділи ДСНС оперативно приборкали вогонь. На місці інциденту також працювали офіцер-рятувальник громади та медичний розрахунок.Нагадаємо, унаслідок чергового нічного обстрілу столиці 28 червня руйнувань зазнало одне з провідних підприємств країни. Ворожий удар прийшовсь по об'єктах фармацевтичної компанії "Дарниця", яка є важливим елементом медичної інфраструктури..

У межах потенційного мирного врегулювання та завершення бойових дій в Україні Європейський Союз спроможний долучитися до розв'язання замороженого конфлікту на території Молдови. Йдеться про можливість дипломатичного тиску з метою повного виведення російської армії із лівобережжя Дністра.Про це повідомила президентка Молдови Мая Санду, пише видання Point.Присутність армії РФ та європейське майбутнє КишиневаОчільниця держави наголосила, що окупований регіон залишається невіддільною частиною Молдови та фігурує у всіх стратегічних дискусіях щодо інтеграції країни до європейської спільноти. Ключовою перешкодою для безпеки регіону є перебування там підрозділів РФ, і Кишинів регулярно зачіпає цей спектр питань у перемовинах із Брюсселем."Придністровський регіон — частина Республіки Молдова, звісно, ми обговорюємо і Придністровський регіон. Найбільша проблема — незаконна присутність російських військ. Зрозуміло, щоразу і ми порушуємо цю тему, і вони її порушують. Сподіваємося, що разом ми зможемо розв'язати цю проблему", — сказала президентка Молдови.За словами Санду, у разі початку офіційного діалогу стосовно фіналу війни в Україні ЄС здатний врахувати інтереси Кишинева та сприяти мирній евакуації російського контингенту.Затримання людей та порушення прав на лівому березіОкрему увагу молдовська лідерка приділила фактам протиправного позбавлення волі громадян Молдови на території так званого Придністров'я. Офіційна влада намагається розв'язувати ці інциденти шляхом перемовин між Кишиневом і Тирасполем за посередництва ОБСЄ."Іноді нам вдається, іноді ні. Зараз є кілька людей, звільнення яких ми не можемо домогтися, але уряд продовжить докладати зусиль", — додала вона.Нагадаємо, раніше президентка Молдови Мая Санду закликала міжнародну спільноту посилити обмежувальні заходи проти держави-агресора задля відновлення стабільності. Вона наголосила на необхідності безперервної допомоги українському народові, оскільки це є єдиним шляхом до завершення бойових дій..

Унаслідок чергового нічного обстрілу столиці руйнувань зазнало одне з провідних підприємств країни. Ворожий удар прийшовсь по об'єктах фармацевтичної компанії "Дарниця", яка є важливим елементом медичної інфраструктури.Про це на сторінці в Facebook повідомила член стратегічної ради компанії Катерина Загорій.Наслідки удару та безпека колективуЗа її словами, нічна атака Росії на Київ 28 червня призвела до пошкоджень на території заводу. Водночас керівництво підприємства заспокоїло громадськість щодо стану персоналу, наголосивши, що обійшлося без людських жертв. За офіційними даними, загиблих або поранених серед робітників компанії немає. Адміністрація утримується від оприлюднення точних масштабів завданої шкоди задля збереження інформаційної безпеки."З міркувань безпеки та до завершення роботи компетентних служб ми не коментуємо деталі щодо характеру пошкоджень чи наслідків", — написала Загорій у Facebook.Робота підприємства не зупиняєтьсяПопри спроби Росії дестабілізувати роботу українського бізнесу, фармацевтичний гігант не планує припиняти свою діяльність. Завод продовжить виробництво лікарських засобів та забезпечуватиме виконання всіх своїх зобов'язань у повному обсязі. Наразі на місці події працюють відповідні профільні служби для ліквідації наслідків атаки.Раніше повідомлялось, що 28 червня вдень російські окупанти завдали авіаційних ударів по одному з районів Запоріжжя. Внаслідок влучання загинула людина, ще 14 поранено.Нагадаємо, що після нічної ворожої атаки 28 червня в Дарницькому районі Києва вибухотехніки вилучили бойову частину ракети, яка впала поблизу житлової багатоповерхівки..

З нагоди Дня Конституції України державними відзнаками нагородили тенісистку Марту Костюк, веслувальницю Людмилу Лузан та інших видатних атлетів. Президент України Володимир Зеленський підписав відповідний указ про присвоєння високих нагород представникам спортивної спільноти.Про це повідомляє офіційне представництво глави держави.Ордени за заслуги та пам'ять про ГерояЗокрема, почесний орден "За заслуги" третього ступеня отримали відома тенісистка Марта Костюк, зіркова веслувальниця Людмила Лузан, а також легкоатлет Артур Фельфренер. Окрім них, цієї ж нагороди ушанований почесний президент Національної федерації бодибілдингу України Андрій Долгокір.Окрему шану держава віддала полеглому воїну та спортсмену — посмертну нагороду отримав Роман Стащенко, який був багаторазовим призером та чемпіоном України з греко-римської боротьби.Відзнаки для жінок у спортіОрденом княгині Ольги першого ступеня президент відзначив біатлоністку Анастасію Меркушину та веслувальницю Анастасію Рибачок.Спеціальну державну відзнаку "Майбутнє України" одержала Анастасія Гнатишин, яка у 2026 році виборола титул чемпіонки Європи з класичних шахів серед жінок.Нагадаємо, збірна України з веслування на байдарках і каное здобула рекордну кількість золота в історії виступів на Євро. "Синьо-жовті" чотири рази підіймалися на найвищу сходинку п'єдесталу. До всіх нагород доклалася лідерка команди Людмила Лузан..