Останні новини

Американська армія уклала контракт на 10,64 мільйона доларів з американським підрозділом української компанії Skyeton на постачання розвідувальних безпілотників Raybird.Про це повідомили офіційні інформаційні ресурси Пентагона.Контракт із фіксованою ціною оголосили 18 вересня 2026 року. Його отримала компанія Skyeton Inc. з Норт-Лас-Вегаса (штат Невада) — американський підрозділ українського виробника. На тендер надійшла лише одна заявка.Орієнтовний термін виконання замовлення — до 15 грудня 2026 року, а розташування робіт і фінансування узгоджуватимуться окремо для кожного замовлення. Контрактною стороною виступає командування армійських контрактів США на арсеналі Редстоун в Алабамі.Армія США поки що не розкрила ні кількість дронів, які планує отримати, ні підрозділ-отримувач, ані комплект сенсорів, ані те, чи призначені апарати для оцінки, навчання персоналу чи для бойового застосування.За даними Skyeton, максимальна злітна вага комплексу становить 23 кілограми, розмах крила — від 2,96 до 4,2 метра, тривалість польоту — до 24 годин, а максимальна дальність — 2 500 кілометрів за дальності звичного каналу зв'язку понад 200 кілометрів.Дрон підіймається в повітря за допомогою механічної катапульти, а повертається на парашуті з амортизаційною подушкою, що не потребує обладнаного аеродрому.За тривалістю польоту Raybird суттєво випереджає малі тактичні безпілотники, вже знайомі американським підрозділам, зокрема Puma LE виробництва AeroVironment, витривалість якого не перевищує 6,5 години.Виробник наголосив, що комплекс здатний працювати в парі зі системами далекобійного вогню — HIMARS, CAESAR і Krab, — передаючи координати цілей навіть в умовах придушення GPS і радіоелектронної боротьби, хоча ці можливості не є офіційно заявленими вимогами контракту.Raybird має понад 350 тисяч бойових годин застосування в Україні — цей показник компанія озвучує від початку літа 2026 року. Комплекс також отримав можливість супутникового зв'язку для роботи поза межами прямої видимості.Нагадаємо, в середині червня цього року стало відомо, що українські виробники безпілотників шукають партнерів у Японії, Тайвані та країнах Південно-Східної Азії. Попит на такі технології зростає через напруженість навколо Тайваню та бажання союзників США посилити оборону на тлі активності Китаю..

Перше випробування рішучості втілити Акт Ліндсі Грема Дональд Трамп пройде цього тижня під час зустрічі із Сі Цзіньпіном. Якщо президент США застосовуватиме дані йому Конгресом повноваження вибірково, гарний закон — знеціниться.Трамп остаточно став на бік України?"У п'ятницю, 18 вересня 2026 року, президент підписав закон HR 5334, "Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року", який дозволяє та розширює законодавчі санкції, тарифи та заборони щодо Росії, а також продовжує чинні санкції проти Ірану", — так сухо прес-служба Білого дому повідомила про історичне рішення Дональда Трампа.За даними Clash Report, документ передбачає:нові санкції проти російського диктатора Путіна, олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також "тіньового флоту" РФ;повноваження президента США вводити мита у розмірі до 100% на товари з країн, які є найбільшими покупцями російської нафти та газу;запровадження мита у розмірі до 500% на російський імпорт;продовження санкцій проти енергетичного та військового секторів Ірану на п'ять років.Окремою нормою прописали відповідальність за викрадення українських дітей. Під обмеження підпадають не тільки виконавці, які фізично вивозили дітей, а й структури опіки, перевізники, чиновники та будь-які інші неамериканські юридичні особи, причетні до організації чи забезпечення цього процесу. У документі перелічені вищі посадовці країни-терористки, на яких санкції поширюються автоматично за фактом посади. Президент США може доповнювати цей псисько на власний розсуд. Причетних до викрадення українських дітей каратимуть заморожуванням усього майна та активів під американською юрисдикцією, їм також заборонять в’їзд до США.Цим закон Грема нагадує "Акт Магнітського" — закон, схвалений у 2012 році Сполученими Штатами, а потім Європарламентом, який передбачає санкції проти осіб, причетних до смерті російського адвоката Сергія Магнітського, замордованого у 2009 році у московській тюрмі "Матроська тиша". Норми цього Акту діють понині. Спочатку він поширювався на 18 росіян, протягом наступних років перелік розширювався.Водночас є "але": у документі зазначено, що Трамп має право відмовитися від запровадження будь-якого з обмежень або відкласти їх застосування. Цей нюанс до останнього лишав сумніви, що Палата представників Конгресу слідом за Сенатом ухвалить закон Грема — Блюменталя. Демократи хоч і повністю прихильні до України, але внутрішні електоральні процеси, пов’язані із проміжними виборами до Конгресу 3 листопада, впливали на їхнє голосування, для республіканців же закон украй важливий, щоб продемонструвати виборцям зовнішньополітичну успішність адміністрації свого президента. Яка насправді такою не є через іранську авантюру. Однак у цьому випадку і демократи, і республіканці відгукнулися на запит американського суспільства, яке продовжує підтримувати Україну. Тепер виключно Трамп вирішуватиме, застосовувати мита і санкції повною мірою чи гратися з цією "дубиною", як йому заманеться.Навіщо Трампу закон Грема саме заразПро зв’язок ухвалення закону з проміжними виборами вже йшлося, проте не тільки вони прискорили процес. Законопроект республіканця Грема і демократа Блюменталя був зареєстрований у квітні 2025 року, однак тривалий час Білий дім не проявляв значного інтересу до ухвалення документу, гірше того, ЗМІ повідомляли, що адміністрація США прагне пом’якшення прописаних у законі заборон. Крига скресла тільки в липні цього року, — сенатор Грем зустрівся з Трампом, 10 липня він заявив, що той підтримує компромісну версію законопроекту, а 11 липня після повернення з Києва Грем помер.Цей збіг обставин прискорив перебіг подій, — глава Білого дому наголошував, що закон має бути ухвалений на знак пам’яті про сенатора. Хоча у компромісному варіанті з’явилася норма, яка дає Траппу можливість користуватися актом фактично у ручному режимі, а також туди вписали ще й мита та санкції проти Ірану, спочатку Сенат, а 16 вересня і Палата представників Конгресу підтримали Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Чому ж так довго тягли?Припущення перше: Трамп тримав Акт Грема як останній аргумент, аби схилити Путіна до переговорів. У проміжку між ухваленням закону Сенатом і Палатою представників до Москви, а потім Києва приїздили переговорники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Скоріш за все, під час зустрічей у російській столиці їм дали зрозуміти, що серйозних переговорів вести не збираються. У відповідь закон Грема ухвалили і Трамп його швиденько підписав. Тепер Мінфін США на виконання закону має розробити відповідні процедури, тобто Білий дім дав Кремлю невеликий часовий люфт, аби там зрозуміли, чим ризикують, якщо не погодяться сісти за стіл перемовин.Припущення друге: Актом Грема Трамп отримав важіль політичного тиску передовсім на Індію і Китай. Індія з 2022 року збільшила імпорт нафти із Росії у вісім разів, минулого року закупівлі трохи знизилися, проте ця держава залишається другою після Китаю за об’ємом поставок нафти з РФ — у 2025 році індуси імпортували 88,72 мільйона тонн, китайці відповідно — 100,86 мільйона тонн. Третя в топ-трійці — Туреччина, минулого року вона імпортувала 15,23 мільйона тонн нафти з Росії, але у цієї держави є особливість, собі вона залишає небагато, переважно займається реекспортом, даючи можливість Кремлю оминати санкції. Тільки за 8 місяців цього року Китай завіз із Росії 585 мільйонів барелів сирої нафти, Індія — 453 мільйонів барелів, Туреччина — 44 мільйонів барелів. Ці три країни стовідсотково підпадають під мита. Але не тільки вони.У списку Угорщина, Словаччина (вони найбільші європейські імпортери), незначні об’єми також купують Нідерланди, Німеччина, Італія, Польща, Бельгія, Франція, Іспанія, з-за меж Європи — Бразилія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Сінгапур, Японія, Південна Корея. І тепер цікаво, як Трамп використовуватиме отриманий ним механізм, проти всіх, чи битиме вибірково. Приміром, по Євросоюзу, окремі члени якого, купляючи нафту у Путіна, продовжують спонсорувати вбивства росіянами українців. А якщо сюди додати десятки держав, які перекуповують нафту або купляють виготовлене з неї пальне та інші продукти переробки, список суттєво розшириться.Індія і Китай розкритикували ухвалення закону Грема. У Нью-Делі заявили: купляли і куплятимуть нафту в Росії, контракти вже укладені, а цей закон може нашкодити індійсько-американським відносинам. У Пекіні відреагували наступним чином: "Ми продовжимо уважно стежити за подальшими кроками США та залишаємо за собою право вжити всіх необхідних заходів для рішучого захисту державного суверенітету, інтересів розвитку та законних прав і інтересів підприємств". Водночас закликали до діалогу.Перше випробування Акт Грема пройде вже цього тижня, — у четвер, 24 вересня, у Вашингтоні має відбутися зустрічі Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Очевидно, мова йтиме і про застосування товаришем Сі важелів впливу на Путіна, аби змусити того до мирних переговорів. Що з цього вийде, побачимо.Отже, підсумуємо. Перше: "пекельні санкції" ухвалені Конгресом і тільки Конгрес може їх скасувати. А це процес тривалий і складний, тому закон діятиме ще дуже довго, і це гарна новина. Друге: норма закону, яка дає право Трампу застосовувати санкційні і митні механізми, — найслабше місце Акту Грема, адже всі неодноразово пересвідчувалися у нерішучості глави Білого лому, який часто відступає від обіцянок.Третє: у дію швидко можуть бути введені норми, які стосуються санкцій проти росіян, а питання мит вирішуватиметься вибірково. Тим самим, закон матиме половинчастий характер — ніби й гарний інструмент, проте використовуватиметься не для того, щоб позбавити Росію прибутків від експорту нафти, які вона витрачає на війну, а щоб Кремль погодився сісти за стіл переговорів. І він погодиться, але не вестиме їх сумлінно, а затягуватиме час, сподіваючись на ослаблення Трампа після проміжних виборів та внутрішню політичну турбулентність у США, коли главі Білого дому під загрозою імпічменту може виявитися не до України..

У понеділок, 21 вересня, жіноча та чоловіча тенісні асоціації — WTA й ATP — оновили світові рейтинги. Їх підрахували за підсумками тижня, що минув.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Після останнього Грендслему року — US Open-2026 — серед українок тільки Марта Костюк протягом тижня взяла участь на турнірі у Гвадалахарі, очоливши посів.Костюк розпочала турнір із чвертьфіналу, в якому програла, після чого знялася з фінальної частини Кубка Біллі Джин Кінг через травму зап'ястка. Українці не вистачило очок, щоби випередити польку Ігу Швьонтек в рейтингу, однак вона залишилася у топ-10.Еліна Світоліна не змінила свою позицію, посідає сьоме місце — як і всі тенісистки в топ-10, крім Костюк, вона не грала на турнірах цього тижня та всі вони зберегли позиції. Ще однією теністкою з України, яка зберегла місце, стала Даяна Ястремська на 110 позиції.Натомість сім українських тенісисток змінили позиції — у топ-50 наразі перебуває шість з них, при цьому чотири — з 40 по 50 місця. Третьою ракеткою України наразі є Юлія Стародубцева на 41 місці, яка обмінялася позиціями з Дарією Снігур. Олександра Олійникова, яка випереджала їх, втратила шість позицій і посідає 47 місце. Одразу за нею — Ангеліна Калініна.Фіналістка турніру в Руані Вероніка Подрез здійнялася на одну позицію до 125 місця, Анастасія Соболєва після ривку на п'ять місць — на 176, а Катаріна Завацька, яка увійшла до складу України на фінальну частину Кубка Біллі Джин Кінг — втратила три позиції, посідаючи 262 місце.На чолі світового рейтингу ATP цього тижня змін позицій не відбулося. Італієць Яннік Сіннер посідає перше місце рейтингу з відривом у майже дві тисячі очок від чемпіона US Open-2026, німця Александра Звєрєва. Топ-10 залишився без змін.Серед українців найвище у світовому рейтингу залишається Віталій Сачко — він посідає 180 позицію. Георгій Кравченко здійнявся на чотири сходинки і тепер — 307.Нагадаємо, що в матчах Другої світової групи Кубка Девіса, які відбулися 19-20 вересня, чоловіча збірна України перемогла Кіпр із рахунком 3:1. Таким чином "синьо-жовті" вийшли у плейоф Першої світової групи на сезон-2027..

Преслі Гербер, син американської супермоделі Сінді Кроуфорд та бізнесмена Ренді Гербера, помер у віці 27 років. За даними ЗМІ, смерть настала 20 вересня, коли чоловік перебував у реабілітаційному закладі.Причину смерті наразі не розголошують. За інформацією видання Daily Star, судово-медична експертиза ще не завершена.Що відомо про смерть Преслі ГербераПредставник родини підтвердив смерть Преслі Гербера в коментарі для медіа. Рідні попросили поважати їхнє право на приватність у цей складний період."Родина просить про приватність у цей надзвичайно важкий і болісний час", — йдеться в заяві.Преслі був єдиним сином Сінді Кроуфорд і Ренді Гербера. Він працював моделлю та раніше публічно розповідав про проблеми з психічним здоров’ям і вживанням психоактивних речовин.    View this post on Instagram           A post shared by Just Jared (@justjared)Сестра Преслі, модель і акторка Кая Гербер, раніше говорила про те, як складні обставини в родині вплинули на неї. В інтерв’ю Vogue вона зазначала, що переживання через проблеми близької людини змінюють усю сім’ю."Коли щось подібне трапляється в родині, це ніби зрівнює всіх", — розповідала Кая.Вона також зізнавалася, що почувалася "тією, у якої все гаразд", і через це не хотіла просити про допомогу. За її словами, їй здавалося, що в родині вже є двоє дітей, яким потрібна підтримка, тож не варто додавати близьким ще й власні переживання.Додамо, що в січні 2019 року Преслі Гербера затримали за керування автомобілем у стані алкогольного сп’яніння. Згодом суд призначив йому три роки умовного терміну, проходження спеціальної програми для водіїв, які керували напідпитку, та два дні громадських робіт.Нагадаємо, британський актор Майкл Берн, відомий ролями у фільмах про Другу світову війну, серіалі "Вулиця коронації" та стрічці "Гаррі Поттер і Смертельні Реліквії: Частина 1", помер 20 червня у віці 82 років.Також 25 серпня помер британський актор Тім Каррі, відомий за роллю у фільмі "Сам удома". Йому було 80 років..

У ніч на понеділок, 21 вересня, російські окупанти атакували Україну 172 ударними безпілотниками типу Shahed (64 з них — реактивні), "Гербера", дронами-імітаторами типу "Пародія", а також "Бандероль" / "Дань-Т". Сили оборони знешкодили 148 цілей.Про це повідомила пресслжуба Повітряних сил Збройних сил України.Військові уточнили, що рашисти запускали дрони з таких напрямків: Бєлгород, Шаталово, Орел, Курськ, Приморсько-Ахтарськ, Міллерово (все — Російська Федерація), тимчасово окупований Донецьк і Гвардійське (тимчасово окупована територія Криму).Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.За попередніми даними, станом на 08:00 протиповітряна оборона збила / подавила 147 ворожих безпілотників типу Shahed, "Гербера", дронів інших типів і одну "Бандероль" / "Дань-Т"."Зафіксовано влучання засобів повітряного нападу противника на 14 локаціях, а також падіння збитих (уламки) на чотирьох локаціях", — зазначили українські військові."Атака триває, в повітряному просторі перебувають ворожі безпілотники. Дотримуйтеся правил безпеки!" — попередили в Повітряних силах ЗСУ.Нагадаємо, що за минулу добу 20 вересня на різних ділянках фронту зафіксовано 238 бойових зіткнень. Українські воїни відбивають наступи ворога та переходять у контратаки, завдаючи загарбникам значних втрат..

Росія планує наростити виробництво вуглецевого волокна, яке використовують для виготовлення корпусів ударних безпілотників. Розширення заводу в Татарстані, за оцінками експертів, може дозволити щороку випускати додатково 28 тисяч дронів.Про це повідомляє Politico, посилаючись на документи щодо розширення підприємства "Алабуга-Волокно".Згідно з планами, до 2029 року завод має збільшити виробництво вуглецевого волокна аерокосмічного класу військового призначення на 500 тонн щороку. Підприємство в Татарстані належить державній корпорації "Росатом".За оцінкою одного з експертів, додаткові обсяги матеріалу дозволять Росії виробляти ще близько 28 тисяч ударних безпілотників на рік. Це на 78% більше за нинішні показники. Наразі Росія здатна виготовляти понад 36 тисяч дронів-камікадзе "Герань" щороку.Росія розширює виробництво компонентів для дронівЗавод "Алабуга-Волокно" перебуває під санкціями Великої Британії, США та низки інших західних країн. Politico називає його важливою ланкою у постачанні компонентів для російського військово-промислового комплексу.За даними видання, на початку 2026 року підприємство отримало 46 тонн хімічних компонентів для виробництва вуглецевого волокна від китайської державної корпорації.Документи щодо розширення заводу отримав Український центр безпеки та співпраці. Їхню автентичність, як повідомляє Politico, підтвердили у Палаті представників США та українському уряді.Супутникові знімки, зроблені з травня до липня, свідчать, що на території вже розчищають ділянку для будівництва. Водночас експерт з озброєнь Девід Олбрайт зауважив, що для завершення робіт до 2027 року необхідно підтримувати високі темпи будівництва.Які плани має Росія щодо виробництва дронівЗа інформацією Politico, Москва прагне наростити власне виробництво вуглецевого волокна, щоб зменшити залежність від китайського імпорту.Росія планує виготовляти близько 130 тисяч безпілотників до 2030 року, а до 2035-го — збільшити річний обсяг до 350 тисяч одиниць.Олбрайт пояснив, що вуглецеве волокно є важливим матеріалом для конструкції таких дронів: воно зміцнює крила та внутрішні елементи, зокрема кріплення паливного бака й двигуна. За його словами, заміна цього матеріалу іншим може призвести до збільшення ваги безпілотника.Керівник Українського центру безпеки та співпраці Сергій Кузан припустив, що безпілотники, які виробляють в особливій економічній зоні "Алабуга", можуть стати одним з основних засобів майбутніх російських ударних кампаній у Європі.Нагадаємо, 19 вересня та в ніч 20 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих військових об'єктів, які працювали на "воєнщину" російського агресора.Додамо, що Росія налагодила масове виробництво реактивних двигунів для дронів. При цьому вона зуміла обійти західні санкції, що дозволило щонайменше вдвічі здешевити їхнє виробництво..

За минулу добу неділі, 20 вересня, на різних ділянках фронту зафіксовано 238 бойових зіткнень. Українські воїни відбивають наступи ворога та переходять у контратаки, завдаючи загарбникам значних втрат. Сьогодні розпочалася 1 671 доба широкомасштабної збройної агресії Росії проти України.Про це повідомили в Генеральному штабі Збройних сил України.Обстріли рашистівУчора противник завдав 91 авіаційний удар, під час яких скинув 295 керованих авіабомб. Окрім того, загарбники застосували 10 237 дронів-камікадзе та здійснили 2 903 обстріли населених пунктів і позицій наших військ, 35 — із застосуванням реактивних систем залпового вогню.Обстрілів, зокрема, зазнали Безсалівка, Кореньок, Уланове, Рогізне, Товстодубове, Потапівка, Сопич, Кучерівка, Будки, Іскрисківщина, Фотовиж, Вовківка, Волфине, Вільна Слобода, Шпиль, Старикове, Кружок, Малушине, Руденка, Хрінівка Сумської області; Михальчина-Слобода, Гута-Студенецька та Красний Хутір Чернігівської області.Удари ЗСУЗа минулу добу авіація, ракетні війська й артилерія Сил оборони уразили чотири райони зосередження живої сили противника, чотири пункти управління та запуску безпілотників, чотири артилерійські системи та позиції артилерії, три важливі об’єкти окупантів.Ситуація на фронтіНа Північно-Слобожанському та Курському напрямках минулої доби зафіксовано шість штурмових дій противника. Агресор завдав двох авіа ударів, застосувавши чотири КАБи та здійснивши 65 обстрілів позицій наших військ і населених пунктів, чотири з яких — із застосуванням реактивних систем залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили сім атак противника. Загарбники намагалися просунутися в бік населених пунктів Токарівка, Охрімівка, Миколаївка та Вільча.На Куп’янському напрямку ворог шість разів намагався покращити свої позиції проводячи штурмові дії в бік Подолів, Ківшарівки, Західного, Радьківки та Фиголівки.Спроби вклинитися в нашу оборону відбито на Лиманському напрямку, де окупанти 15 разів атакували у бік населених пунктів Новоєгорівка, Новоселівка, Дробишеве, Лиман та Шийківка.На Слов’янському напрямку противник здійснив п’ять штурмових дій у районі Калеників, Кривої Луки та Миколаївки.На Краматорському напрямку противник штурмових дій не проводив.На Костянтинівському напрямку, за уточненою інформацією, зафіксовано 24 атаки. Загарбники вели штурмові дії у районах населених пунктів Костянтинівка та у бік Іллінівки, Довгої Балки, Миколайпілля, Торецького, Приюту, Кучерового Яру, Вільного, Нового Шахового та Новоселівки.Також 19 атак здійснив ворог на Покровському напрямку. За уточненою інформацією, окупанти намагалися просунутися у бік населених пунктів Новий Донбас, Водянське, Добропілля, Новогришине, Новопідгороднє, Сергіївка, Молодецьке та Василівка.На Олександрівському напрямку ворог штурмував в бік Мирного.На Гуляйпільському напрямку окупанти двічі атакували позиції наших захисників. Ворог намагався просунутися у бік населених пунктів Воздвижівка та Чарівне.На Оріхівському напрямку, за уточненою інформацією, ворог двічі намагався покращити свої позиції в бік Павлівки та Лук’янівського.На Придніпровському напрямку окупанти атакувальних дій не проводили.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.Загальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 21 вересня 2026 року склали:особового складу — близько 1 519 650 (+1 660);танків — 12 361 (+5);бойових броньованих машин — 25 365 (+4);артилерійських систем — 50 142 (+75);реактивних систем залпового вогню — 2 149 (+3);засобів протиповітряної оборони — 1 662 (+3);літаків — 442 (+0);гелікоптерів — 356 (+0);наземних робототехнічних комплексів — 2 712 (+17);безпілотників оперативно-тактичного рівня — 527 693 (+1 728);крилатих ракет — 5 111 (+0);кораблів / катерів — 35 (+0);підводних човнів — 2 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 151 861 (+516);спеціальної техніки — 4 729 (+13).Нагадаємо, що, за інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, нездатність Росії захиститися від українських ударів викликала невдоволення серед росіян. Зокрема, це стосується ультранаціоналістичного інформаційного простору на тлі завершення виборів до Державної думи..

У неділю, 20 вересня, в Києві правоохоронці у складі групи оповіщення затримали режисера монтажу "Телестудії "Служба інформації". Він перебував у розшуку за порушення вимог законодавства України.Про це повідомили на інформаційних ресурсах Київського міського ТЦК і СП."У Києві представники поліції у складі групи оповіщення затримали режисера монтажу "Телестудія "Служба інформації", який перебував у розшуку за порушення вимог законодавства України", — йдеться в повідомленні.У ТЦК додали, що на момент затримання громадянин не мав оформленої відстрочки від призову на військову службу та підлягав призову на військову службу під час мобілізації."Попри професійну залученість громадянина на посаді режисера монтажу, ні він сам, ані ТОВ "Телестудія "Служба інформації" не подбали про своєчасне оформлення бронювання або відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації", — наголосили представники військкомату.Військові підсумували, що, з огляду на це, протиправних дій із боку військовослужбовців і працівників поліції немає.Раніше в мережі поширювали приватні відео телевізійників, які стверджували, що працівники ТЦК і поліції вчинили протиправні дії проти їхнього працівника. Заява ТЦК стала відповіддю на такі звинувачення в соцмережах.Нагадаємо, 15 вересня стало відомо, що СБУ та Нацполіція заблокували сім нових схем ухилення від військової служби та мобілізації. Затримано 10 організаторів оборудок у різних регіонах України..

Нездатність Росії захиститися від українських ударів викликала невдоволення серед росіян. Зокрема, це стосується ультранаціоналістичного інформаційного простору на тлі завершення виборів до Державної думи.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Вони зазначили, що 20 вересня російська влада в Московській області не вмикала сирени повітряної тривоги та не надсилала цивільному населенню SMS-повідомлень із попередженням про загрозу з повітря, хоча й обмежила роботу мобільного зв’язку — один із заходів, до яких вдається влада Росії під час українських ударів, — не роблячи при цьому гучних оголошень.Мешканці Московської області скаржилися, що влада не вмикала сирени та не надсилала SMS-сповіщення про небезпеку удару, як це робилося під час значно менш масштабних атак. Дехто висловлював невдоволення в Telegram-каналі губернатора Московської області Андрія Воробйова, перш ніж можливість коментування там закрили.Відомий російський "воєнкор", пов’язаний із Кремлем, розкритикував те, як російська влада висвітлювала ці удари, заявивши, що офіційна реакція підриває довіру громадськості до влади, а обмеження мобільного зв’язку "не надто допомагають"."Схоже, що російська влада поставила за мету забезпечення високої явки на виборах до Держдуми вище за безпеку населення, попри те, що українські сили завдали ударів по стратегічних об’єктах нафтової та логістичної інфраструктури Росії та не цілили навмисно по виборчих дільницях чи іншій виборчій інфраструктурі", — наголосили в Інституті вивчення війни.Інші ключові висновки ISWУ ніч із 19 на 20 вересня, напередодні останнього дня голосування на виборах до Державної думи Росії, українські сили завдали наймасштабнішого комбінованого удару (із застосуванням ракет і безпілотників) по стратегічних об'єктах у Московській області.Кремль подає попередні та заздалегідь визначені результати виборів до Держдуми (проходили 18-20 вересня) як підтвердження широкої підтримки російським суспільством війни проти України, попри те, що керівній партії "Єдина Росія" забезпечено відносно стриманий відрив.Численні джерела, зокрема, російські спостерігачі за виборами, повідомляли про масштабні порушення та маніпуляції з підрахунком голосів під час виборчого періоду 18-20 вересня.Третій армійський корпус України оприлюднив подробиці другого етапу операції "Вівальді" на Лиманському напрямку, що містив звільнення Шандриголового, Дерилового та Дробишевого (всі розташовані на північний захід від Лимана).Прикордонне управління ФСБ Росії в Санкт-Петербурзі та Ленінградській області видало наказ про закриття російської ділянки кордону навпроти Нарви (північно-східна Естонія) у період із 16 по 26 вересня.Ані українські, ні російські війська не просунулися вперед.Нагадаємо, вчора президент України Володимир Зеленський наголошував, що в Московському регіоні дуже відчутно спрацювали українські далекобійні відповіді. Є ураження одного з ключових підприємств нафтової промисловості Росії й обʼєкта логістики агресора..

Під час телефонної розмови президентів України та Сполучених Штатів Америки Володимира Зеленського та Дональда Трампа значну частину займало одне конкретне прохання — припинити атаки на російські нафтопереробні заводи.Таку інформацію оприлюднило видання Axios, журналісти якого послалися на власні джерела, обізнані з розмовою.Співрозмовники медійників розповіли, що Дональд Трамп неодноразово просив Володимира Зеленського припинити атаки на російські нафтопереробні заводи — такі удари, за його словами, підвищують світові ціни на дизельне паливо."Слово "дизель" згадувалося під час розмови багато разів", — розповіло джерело виданню.За даними Axios, зустріч Зеленського з Трампом на полях Генеральної асамблеї ООН орієнтовно відбудеться у вівторок.Аналітики видання звернули увагу на те, що зустріч пройде через декілька днів після того, як Дональд Трамп підписав закон про санкції проти Росії та затвердив найбільшу угоду про озброєння між США й Україною з моменту вступу на посаду — обидвох кроків Київ домагався місяцями.До речі, це вже не вперше, коли Трамп заявив про своє прохання до Зеленського. Раніше президент США вже акцентував, що просив українського лідера припинити удари по НПЗ Росії, пояснюючи це зростанням цін на паливо.На думку американського президента, дії України нібито спричиняють глобальний дефіцит дизельного пального, тому Києву начебто варто  змінити тактику.Нагадаємо, що вчора ввечері президент України назвав "надважливою" телефонну розмову з лідером США Дональдом Трампом. Політики узгодили проведення особистої зустрічі у Нью-Йорку, яка здатна суттєво вплинути на подальший перебіг подій і дипломатичну динаміку..

Після початку повномасштабного вторгнення чимало українських артистів залишили сцену та долучилися до Сил оборони України. Серед них — музиканти, актори, телеведучі та хореографи, які змінили творчі професії на військову службу.TrueUA зібрав історії українських артистів, які стали військовослужбовцями та захищають Україну.Андрій ХливнюкФронтмен гурту "Бумбокс" Андрій Хливнюк від перших днів повномасштабного вторгнення долучився до захисту України. Спочатку він вступив до лав територіальної оборони Києва, а згодом приєднався до патрульної поліції. У березні 2022 року музикант дістав поранення обличчя. Пізніше він розповідав, що під час одного з виїздів їхня колона втратила два пікапи.На початку вторгнення Хливнюк також заспівав "Ой у лузі червона калина" на вулиці Києва — відео з автоматом на плечі швидко поширилося в мережі. Нині музикант служить у загоні "Хижак", прикомандированому до 426-го окремого батальйону морської піхоти, та виконує бойові завдання як оператор БпЛА. Водночас він продовжує писати пісні й час від часу виступає з концертами, щоб збирати кошти для війська.Хливнюк неохоче говорить про результати бойової роботи й зізнається, що знищення ворожої техніки не приносить йому задоволення. Водночас він закликає чоловіків призовного віку не чекати повістки, а заздалегідь опановувати навички, які можуть врятувати життя."Більше немає цивільних. Є тільки тил і фронт", — заявляв музикант.Коля СєргаТелеведучий і музикант Коля Серга від перших днів повномасштабного вторгнення долучився до боротьби проти російських окупантів. Артист, який здобув широку популярність завдяки шоу "Орел і Решка", став військовослужбовцем ЗСУ та нині має звання старшого лейтенанта.Окремим напрямом його роботи у війську стала культура. Серга започаткував проєкт "Культурний десант", учасники якого підтримують українських військових через концерти, творчі заходи та культурні ініціативи безпосередньо у військових підрозділах.Для музиканта служба стала не лише зміною професійної діяльності, а й можливістю використовувати власний творчий досвід для підтримки захисників. "Культурний десант" об’єднує артистів, музикантів та інших представників творчої сфери, які працюють із військовими на передовій і в тилу.Дмитро ДікусарВідомий танцівник і хореограф Дмитро Дікусар приєднався до лав ЗСУ у перші дні повномасштабного вторгнення. 27 лютого 2022 року він повідомив, що став на захист України. Водночас артист майже не розповідає про свою службу та не називає місце, де перебуває. За його словами, зайва публічність може нашкодити побратимам, тому у соцмережах Дікусар лише час від часу ділиться короткими повідомленнями, фотографіями та інформацією про збори для військових.Однією з тем, про яку хореограф говорить відкритіше, є відмінність між життям військових і цивільних."Я бачив два різні світи. Вони ніби поряд, але між ними "прірва", — писав Дікусар, закликаючи людей не відводити погляд від військових і продовжувати підтримувати армію. Він також наголошував, що допомога цивільних залишається важливою для тих, хто перебуває на фронті.У грудні 2025 року Дікусар уперше від початку повномасштабного вторгнення з’явився на публіці. Він став одним із суддів благодійного випуску "Танців з зірками", під час якого збирали кошти на прицільну евакуацію українських військових. Під час ефіру хореограф зізнався, що хвилюється через незвичність ситуації, але водночас радий знову опинитися у знайомому творчому середовищі.Гарік БірчаУкраїнський актор і комік Гарік Бірча, відомий передусім за роллю Вітальки в однойменному ситкомі, зустрів початок повномасштабного вторгнення не на прем’єрі власного фільму. Саме на 24 лютого 2022 року була запланована прем’єра сімейної комедії "Велика прогулянка", сценаристом якої він виступив, однак замість кінотеатру Бірча подався до лав територіальної оборони. У перші місяці війни він разом із побратимами брав участь у звільненні Київщини.Нині Ігор Бірча має звання головного сержанта та служить у 210-му окремому штурмовому полку, створеному на базі 210-го окремого батальйону "Берлінго". Про службу військовий розповідає небагато, а його рідкісна поява у соцмережах свого часу навіть стала причиною чуток про загибель чи зникнення безвісти. Сам Бірча пояснював, що творчість поки поставив на паузу, хоча вже встиг написати кілька віршів і пісню "Берлінго 210".Попри службу, актор не відмовляється від почуття гумору й намагається підтримувати бойовий дух побратимів. Повернутися до акторства та естради Бірча планує після завершення війни та встановлення справедливого миру."Я сподіваюсь, що я інколи можу і підняти настрій, і підтримати, і десь пожартувати", — розповідав він.YARMAKУкраїнський репер Олександр Ярмак, відомий під псевдонімом YARMAK, після початку повномасштабного вторгнення долучився до захисту України. Спочатку артист вступив до лав територіальної оборони, а згодом продовжив службу у ЗСУ. У 2023 році він розповів, що став командиром підрозділу операторів дронів-камікадзе.Відтоді Ярмак поєднує військову службу з творчістю та продовжує підтримувати українських захисників не лише як артист. Його пісні, зокрема "Моя країна", у період повномасштабної війни отримали нове звучання для української аудиторії, а сам репер неодноразово говорив про важливість безпосередньої участі у боротьбі.Ігор ЛасточкінІгор Ласточкін здобув широку популярність завдяки участі в КВК, а також шоу "Країна У", "Ліга сміху", "Розсміши коміка" та інших розважальних проєктах. Після початку повномасштабного вторгнення гуморист активно займався благодійністю та відмовився від російських проєктів. У лютому 2025 року Ласточкін повідомив про мобілізацію до ЗСУ, опублікувавши фото зі зброєю та військовим квитком. Згодом стало відомо, що він служить у складі 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр".Нині Ласточкін командує взводом аеророзвідки на Донеччині. Разом із побратимами він працює з безпілотними авіаційними комплексами: виявляє ворожі цілі, спостерігає за ними та передає координати для подальшого ураження. За час служби змінився і його зовнішній образ — артист носить коротку стрижку та бороду й рідше з’являється в публічному просторі.Водночас Ласточкін відкрито говорить про своє минуле та визнає, що шкодує про роботу в Росії після 2014 року. У відпустках він іноді повертається до гумористичних проєктів, зокрема долучався до ювілейного сезону "Ліги сміху".Олексій ТритенкоАктор Олексій Тритенко, відомий за серіалом "Коли ми вдома" та фільмами "Хайтарма" і "Крути 1918", від перших днів повномасштабного вторгнення став на захист України. 24 лютого 2022 року він отримав зброю у складі територіальної оборони та вже ввечері вирушив із побратимами на позиції на Гостомельській трасі. У складі ТрО Тритенко брав участь у звільненні Київщини та Миколаївщини. Нині він служить у батальйоні безпілотних систем 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади.Про свій військовий досвід актор говорить нечасто, однак у лютому 2026 року в інтерв’ю проєкту "Навпроти" розповів, як за роки війни змінилося його сприйняття подій. Тритенко називає перші місяці повномасштабного вторгнення періодом, коли українці були особливо згуртованими, і застерігає від поглиблення прірви між військовими та цивільними."Таким, яким я був, я вже не буду", — зазначив актор. Водночас він наголошує, що військові не йдуть на фронт заради смерті, а навпаки — мають робити все можливе, щоб вижити самим і зберегти життя побратимів.Максим ДевізоровАктор і співак Максим Девізоров, відомий за серіалами "Перші ластівки" та "Лікар Віра", після початку повномасштабного вторгнення долучився до лав Збройних сил України. Нині він служить у відділі комунікацій командування Сил територіальної оборони ЗСУ. За службу та внесок у захист України у грудні 2025 року Девізорова нагородили орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.До початку повномасштабної війни Девізоров розвивав кар’єру в кіно та музиці й був учасником кількох музичних проєктів. Після 24 лютого 2022 року артист змінив сцену та знімальний майданчик на військову службу, однак продовжує залишатися відомим українській аудиторії завдяки своїм акторським роботам.Володимир РащукАктор і режисер Володимир Ращук, відомий за роллю у фільмі "Чорний ворон", від початку повномасштабного вторгнення став на захист України. Після 24 лютого 2022 року він долучився до лав Збройних сил та брав участь у боях за Київщину, а згодом виконував бойові завдання на Донеччині.Нині Ращук служить у складі 3-го батальйону "Свобода" Бригади швидкого реагування Нацгвардії України "Рубіж". Він обіймає командну посаду та продовжує військову службу.Додамо, раніше український співак Арсен Мірзоян, який допомагає військовим ще з 2014 року, розповів, як сьогодні проходять його поїздки на фронт і чому формат виступів кардинально змінився під час повномасштабної війни.Також нещодавно український музикант, лідер гурту "Фіолет" та військовослужбовець Сергій Мартинюк переніс операцію на голосових зв'язках. Після хірургічного втручання на нього чекають кілька тижнів відновлення та мовчання.Читайте також: Від юриста до співачки: яку освіту насправді мають українські знаменитості.

У ніч на понеділок, 21 вересня, російські окупанти атакували Запоріжжя. Під ударом опинилися багатоповерховий житловий будинок, торговельний центр, навчальний заклад, Поранені люди.Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Михайло Семікін, який опублікував серію дописів у своєму Telegram-каналі."Уночі Запоріжжя знову атакували російські дрони. Є влучання в багатоповерхові будинки, торгівельний центр, навчальний заклад", — зазначив він.За його словами, в одному з будинків виникнула пожежа. Інформація щодо кількості можливих постраждалих і наслідків атаки уточнюється."Рятувальники та всі необхідні служби працюють на місцях", — запевнив посадовець.Згодом він уточнив, що кількість постраждалих унаслідок нічної атаки на Запоріжжя зросла до п’яти людей."Четверо людей отримали травми внаслідок влучання в одну з багатоповерхівок. Ще одна людина постраждала в іншій. Травмовано троє чоловіків та дві жінки. Допомагаємо людям і ліквідовуємо наслідки ударів", — конкретизував Михайло Семікін.. Своєю чергою, в Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) підтвердили, що внаслідок російської атаки є руйнування та травмовані."Унаслідок обстрілу травмовано п’ятьох людей, ще п’ятьох осіб надзвичайники врятували та 14 — евакуювали. Психологи ДСНС надали допомогу 16 місцевим мешканцям", — ідеться в повідомленні надзвичайників.Вони уточнили, що в місті пошкоджено два дев’ятиповерхові житлові будинки, де виникнули пожежі. Також зайнялося на території одного з торговельних центрів. Крім того, після обстрілу сталася пожежа в корпусі вищого навчального закладу."Триває ліквідація наслідків ворожої атаки", — підсумували в ДСНС.Нагадаємо, що вчора ввечері російські загарбники знову завдали удару безпілотниками по території Київської області. Унаслідок ворожої атаки на Бориспільщині є постраждалий, а рятувальні служби працювали в підвищеному режимі небезпеки..

Акумулятор смартфона з часом природно втрачає ємність, проте неправильне заряджання може прискорити цей процес. Найбільше сучасним літій-іонним батареям шкодять перегрів, регулярне розряджання до нуля та тривале перебування на максимальному рівні заряду.Розповідаємо, як правильно заряджати телефон та яких звичок краще уникати, щоб продовжити термін служби батареї.Як правильно заряджати смартфонОдним із головних ворогів акумулятора є висока температура. Під час заряджання телефон природно нагрівається, а товстий чохол може погіршувати відведення тепла. Якщо пристрій стає помітно гарячим, чохол краще зняти.Також не варто залишати смартфон на ліжку, дивані, під подушкою чи ковдрою. Оптимальний варіант — тверда рівна поверхня подалі від сонячних променів та інших джерел тепла. Щоб зменшити навантаження на акумулятор, варто дотримуватися кількох правил:за можливості підтримувати заряд приблизно в межах 20-80%;не чекати, поки смартфон регулярно розряджатиметься до 0%;не тримати пристрій без потреби на 100% протягом багатьох годин;увімкнути оптимізоване або адаптивне заряджання, якщо смартфон підтримує таку функцію;не запускати ресурсомісткі ігри та інші "важкі" програми під час заряджання, особливо якщо телефон сильно нагрівається;використовувати оригінальні або якісні сертифіковані адаптери й кабелі.Водночас заряджати телефон до 100% за потреби цілком можна. Наприклад, це доречно перед тривалою поїздкою або днем без доступу до розетки.Чи можна заряджати телефон всю нічСучасні смартфони оснащені системами керування живленням, тому після досягнення 100% батарея не продовжує безконтрольно заряджатися.Однак постійне перебування акумулятора на максимальному рівні заряду, особливо за підвищеної температури, може прискорювати його старіння. Саме тому виробники пропонують функції оптимізованого заряджання, які можуть затримувати заряд понад 80% до моменту, коли власнику знадобиться телефон.Як довше зберігати заряд впродовж дняЗменшити споживання енергії також допоможуть прості налаштування:знизити яскравість дисплея або ввімкнути її автоматичне регулювання;користуватися режимом енергозбереження;контролювати, які програми найбільше витрачають заряд;своєчасно встановлювати оновлення системи;вимикати непотрібні функції, якщо вони активно споживають енергію.Головне правило для збереження ресурсу батареї — уникати перегріву та крайніх рівнів заряду. Повністю зупинити старіння акумулятора неможливо, але правильні звички допоможуть довше зберігати його ємність.Додамо, незначне нагрівання смартфона під час заряджання, ігор або тривалого використання — норма. Однак надмірно гарячий корпус може свідчити про проблему. Особливо насторожити мають швидке розряджання батареї, падіння продуктивності, самовільні вимкнення та системні попередження про перегрів. TrueUA підготував дієві поради, як охолодити ваш смартфон, щоб він слугував вам довше та ефективніше.Читайте також: Android проти iPhone: хто з користувачів частіше хоче змінити свій смартфон.

В народному календарі 21 вересня пов’язують із завершенням літнього періоду та початком осінніх "турбот". Цього дня українці дотримувалися певних традицій, звертали увагу на погоду та вірили в прикмети.TrueUA розповідає про народні традиції, прикмети та заборони цього дня.Що не можна робити 21 вересняЗа народними повір’ями, цього дня не радили сваритися, лихословити та бажати комусь зла. Вважалося, що негативні думки й конфлікти можуть надовго залишити неприємний слід у житті.Також намагалися не братися за важку роботу без нагальної потреби. День радили провести спокійно, приділити увагу родині та завершити домашні справи.Не рекомендували відмовляти в допомозі тим, хто її потребує. У народній традиції вважалося, що добрі вчинки цього дня можуть повернутися людині сторицею.Народні прикметиЗ погодою 21 вересня пов’язували чимало прикмет. Наші предки спостерігали за природою, щоб спрогнозувати, якою буде осінь та майбутня зима.Якщо вранці з’явився туман — найближчими днями очікували тепло.Якщо день видався сонячним — осінь мала бути теплою та сухою.Якщо дерева швидко починають скидати листя — чекали ранньої зими.Дощ цього дня вважали ознакою затяжної осені.Традиції цього дня21 вересня люди намагалися проводити час у родинному колі, дякували за врожай та готувалися до нового осіннього сезону.Особливу увагу приділяли порядку в домі та господарстві. Вважалося, що зустрічати осінь потрібно без зайвих сварок, образ і незавершених справ.Водночас народні прикмети та заборони є частиною традиційних вірувань, а не науковими прогнозами чи обов’язковими правилами поведінки.Нагадаємо, в Україні можуть запровадити День Біблії. Нардепи уже визначилися з датою свята.Читайте також: Скільки вихідних у вересні 2026: календар свят і робочих днів для українців.

Повітряна тривога сама по собі не є підставою для того, щоб бригада екстреної медичної допомоги не їхала на виклик. Водночас під час реальної загрози життю медики можуть відтермінувати виїзд до моменту, коли перебування в районі виклику стане безпечнішим.Про це йдеться у правилах роботи системи екстреної медичної допомоги, зокрема в положеннях законодавства та наказі МОЗ №2179, передає видання "Судово-юридична газета".Закон України "Про екстрену медичну допомогу" гарантує працівникам ЕМД право на безпечні умови праці та захист життя і здоров'я під час виконання професійних обов'язків. Таке право передбачене і законодавством про охорону праці.Зокрема, працівник може відмовитися від виконання роботи, якщо виникла ситуація, яка становить небезпеку для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують.Коли виїзд "швидкої" можуть відтермінуватиПід час воєнного стану бригади продовжують виїжджати на екстрені виклики, у тому числі після ворожих атак. Однак якщо безпосередньо на місці події існує загроза для медиків, їхній виїзд або перебування там може бути тимчасово відтерміноване."МОЗ окремо роз’яснювало, що у разі виникнення надзвичайної ситуації виїзд бригади може бути відтермінований, якщо перебування медиків на місці виклику становить загрозу їхньому життю чи здоров’ю. Тобто йдеться не про відмову від надання допомоги, а про тимчасове відтермінування виїзду до моменту, коли це стане безпечно", — зазначили в статті.Порядок дій працівників системи екстреної медичної допомоги у разі надзвичайної ситуації, затверджений наказом МОЗ №2179, передбачає координацію роботи бригад із дотриманням вимог охорони праці та безпеки.Скільки разів "швидка" працювала на місцях атак у КиєвіПро те, що повітряна тривога не означає припинення роботи екстреної допомоги, свідчить і практика столиці.За даними Департаменту охорони здоров'я КМДА, з 24 лютого 2022 року до 17 червня 2026 року київські бригади ЕМД здійснили 4 687 виїздів на 1 687 локацій, де сталися ворожі обстріли. Медичну допомогу безпосередньо на місці отримали 2 501 постраждалий, серед них 192 дитини. Лише у травні 2026 року медики працювали на 95 локаціях, які зазнали ворожих атак. За перші 17 днів червня таких місць було ще 102.Додамо, препарати за програмою "Доступні ліки" деяким пацієнтам доставляють безпілотниками. Це особливо важливо для віддалених сіл і прифронтових громад, де аптеки відсутні, а звичне доставлення ускладнене.Читайте також: Які медичні довідки та щеплення потрібні дитині до школи у 2026 році: роз'яснення педіатра.