Останні новини

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська звернулася до уряду з пропозицією ініціювати підвищення штрафів за порушення закону про мову. Адже теперішні санкції не стримують порушників.Про це Олена Івановська повідомила на своїй сторінці у Facebook. У зверненні, що адресоване прем'єр-міністерці України Юлії Свириденко, йдеться про закон України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".Для забезпечення дієвості мовного законодавства Івановська пропонує внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення.Омбудсменка звернула увагу на те, що за останні роки кількість звернень громадян щодо порушень мовного законодавства зростає, зокрема, у сферах обслуговування, реклами, інтернет-ресурсів і публічної інформації.На думку Івановської, нинішні санкції не виконують належної превентивної функції. Тому вони фактично не стримують порушників."У низці випадків сплата штрафу є менш обтяжливою, ніж приведення діяльності у відповідність до вимог законодавства", — акцентувала омбудсменка.Уповноважена також переконана, що символічні штрафи не мотивують бути законослухняними, адже низький рівень відповідальності створює відчуття безкарності."Символічні штрафи не співмірні з економічною вигодою, яку отримують окремі суб’єкти господарювання, системно ігноруючи вимоги закону, а тому не мотивують до добровільного виконання мовних норм", — пояснила вона.Олена Івановська наголосила, що посилення адміністративної відповідальності є необхідною умовою забезпечення реальної дієвості мовного законодавства, поваги до букви закону та державної мови як конституційної цінності й елемента національної безпеки України.Нагадаємо, декілька днів тому мовна омбудсменка зазначала, що блокування російської музики на стримінгових платформах через рішення РНБО є необхідним кроком для захисту культурного й інформаційного простору України..

Після перегляду переліків об’єктів критичної інфраструктури уряду вдалося вивільнити щонайменше 800 МВт електричної потужності. Це дозволить скоротити тривалість графіків відключень для побутових споживачів і промисловості в осінньо-зимовий період.Про це повідомив заступник міністра енергетики України Олександр В'язовченко на ранковому брифінгу в п'ятницю, 19 грудня."Найскладніша ситуація залишається у прикордонних із Росією та прифронтових регіонах. Ворог продовжує системні атаки на Донецьку, Запорізьку, Сумську, Харківську, Херсонську та Чернігівську області, де зафіксовано масштабні пошкодження генерації, мереж передачі та розподілу електроенергії", — розповів він.За його словами, внаслідок нічних ударів по енергетичній інфраструктурі Одеського регіону станом на ранок без електропостачання залишаються понад 73 тисячі споживачів. Тривають роботи з їх заживлення.Заступник міністра додав, що також через атаки на енергетичні об’єкти Дніпропетровської області без світла перебувають понад 26 тисяч абонентів."Відновлювальні роботи тривають як на високовольтних підстанціях НЕК "Укренерго", так і на об’єктах операторів системи розподілу. Енергетики працюють цілодобово, щоби якомога швидше повернути обладнання в роботу", — запевнив В’язовченко.Він зауважив, що через значні пошкодження мереж і обмежені можливості передачі електроенергії в окремих регіонах продовжують застосовуватися погодинні відключення. Також зберігається необхідність ощадливого енергоспоживання, зокрема, перенесення енергомістких процесів на нічні години після 23:00."У результаті перегляду переліків об’єктів критичної інфраструктури Урядові вдалося вивільнити щонайменше 800 МВт електричної потужності, що дозволить скоротити тривалість графіків відключень для населення та промисловості в осінньо-зимовий період", — наголосив заступник міністра енергетики України.Нагадаємо, що станом на четвер знеструмлення фіксували у трьох областях України — на Черкащині, Миколаївщині та Запоріжжі. Ближче до вечора вдалося заживити більшість споживачів у цих регіонах..

Головний тренер "Шахтаря" Арда Туран прокоментував вихід команди в 1/8 фіналу Ліги конференцій. Турецький фахівець заявив, що прагне перемогти у цьому турнірі. Як повідомляє офіційний сайт "Шахтаря", стадія 1/8 фіналу турніру запланована на 12-13 і 19-20 березня наступного року."Насамперед хочу привітати своїх гравців, я пишаюся ними. У будь-якому турнірі в Європі нелегко потрапити до вісімки найкращих, тому мої футболісти виконали чудову роботу. Ліга конференцій є важким змаганням", — наголосив наставник "гірників".Також фахівець зауважив, що не хоче виявляти неповагу до футболу, тому що цей вид спорту завжди сповнений сюрпризів. Туран додав, що він та його колектив розуміє, де зараз перебуває та наголосив, що це робить команду по-справжньому щасливою. "Якщо запитати, що мене найбільше хвилює і до чого я прагну, то це перемога в Лізі конференцій", — зазначив турецький фахівець.Нагадаємо, у п'ятницю, 19 грудня, відбулося оновлення таблиці коефіцієнтів УЄФА. Україна обійшла Сербію та піднялась на 24-те місце..

У Києві 36-річного чоловіка оштрафували на 34 тисячі гривень за незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції. За даними правоохоронців, чоловік одягав поліцейську форму та нецензурно лаявся, щоб набрати лайки та перегляди у соцмережах.Як повідомляє прес-служба Національної поліції України, відео поширювалося на одній із соціальних платформ та набуло суспільного резонансу.За даними слідства, зазначена сторінка в соцмережі використовується чоловіком для надання послуг з ремонту електронних гаджетів. Правоохоронці столичної поліції спільно з аналітиками кримінального аналізу оперативно встановили особу правопорушника — ним виявився 36-річний киянин, який не має жодного відношення до служби в органах Національної поліції України."Правопорушник пояснив, що створював відеоконтент заради вподобань, не усвідомлюючи можливих наслідків", — зазначили правоохоронці.За вказаним фактом чоловіка притягнули до адміністративної відповідальності за ст. 184-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення — незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції. Він отримав штраф у розмірі 34 тисячі гривень."Використання поліцейського однострою, символіки або імітація службової діяльності особами, які не є працівниками поліції, є протиправними. За такі дії передбачена відповідальність згідно з чинним законодавством України", — наголосили правоохоронці.Нагадаємо, в Україні популярну Instagram-блогерку Русалочку XL оштрафували на 4,8 мільйона гривень. Причина — незаконна реклама казино..

У п’ятницю, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.У Варшаві відбулася офіційна церемонія зустрічі Володимира Зеленського з Каролем Навроцьким.Далі президенти пішли на перемовини, після яких вони проведуть спільну прес-конференцію.Зеленський уперше зустрівся з новообраним президентом Польщі у Варшаві з моменту його обрання. Зустріч ініціювала польська сторона. Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.На 12:55 запланована спільна прес-конференція Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Після цього президент України візьме участь у церемонії покладання вінку до могили невідомого солдата.На 13:10 передбачено зустріч Володимира Зеленського з маршалком Сейму Польщі Влодзімежем Чажастим. Далі український лідер зустрінеться з маршалком Сенату Малгожатою Кідавою-Блонською.А згодом, о 16:45, відбудуться перемовини Зеленського з головою Ради міністрів Польщі Дональдом Туском на ґанку будівлі Ради міністрів. Анонсованої раніше спільної прес-конференції з Туском не відбудеться.Як відомо, новий президент Польщі бачить взаємини з Україною жорсткіше, ніж його попередник Анджей Дуда. Він зазначав, що допомога Варшави не повинна сприйматися Києвом як "належне", а Польща має бути повноцінним партнером, а не "коридором" чи "передпокоєм" у стратегічних питаннях. Навроцький наполягає на більш помітній ролі Варшави під час мирних переговорів щодо війни в Україні.Ще одним важливим питанням є розв’язання історичних суперечностей. Зокрема, йдеться про Волинську трагедії, стосовно якої бачення Польщі й України відрізняються.Попри певні розбіжності президент Польщі запевнив, що Варшава повинна підтримувати Україну та надалі це робитиме. Своєю чергою, Зеленський напередодні візиту теж висловив Польщі вдячність за добросусідство."Ми дуже вдячні Польщі за підтримку. Для нас це дуже важливе добросусідство", — сказав він під час спілкування із журналістами 14 грудня.Попередній контекст:Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду в серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва..

Українська асоціація виробників картоплі спільно з Центром досліджень продовольства та землекористування при Київській школі економіки розпочали реалізацію проекту "Аналіз сильних сторін і вузьких місць ланцюгів постачання картопляного сектору України".Про це повідомили аналітики проекту EastFruit. Метою ініціативи є отримання неупередженої інформації, необхідної для розробки нової державної стратегії розвитку галузі. Проект реалізується за фінансової підтримки посольства Нідерландів."Необхідність дослідження зумовлена відсутністю актуальних і точних даних у секторі, який залишається одним із найменш досліджених в Україні", — зазначили його ініціатори.Наявна Державна цільова програма розвитку промислового картоплярства, дія якої завершується 2025 року, потребує заміни, оскільки ринок є динамічним і вимагає оновлення стратегій.Виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі Ольга Самойліченко зазначила, що для написання нової програми бракувало неупереджених даних, які б обґрунтували кожну позицію та визначили, що заважає розвиватися галузі та що є для неї перспективним.Підтримка надається в межах програми уряду Нідерландів для приватного сектору. Дослідження також сприятиме інтеграції українського картопляного сектору до ринку Європейського Союзу.Проект має унікальний підхід: він передбачає постійну верифікацію аналітичних даних із безпосередніми учасниками галузі. До роботи залучені всі ланки ланцюга постачання: виробники картоплі, насіннєві та хімічні компанії, постачальники техніки та переробники. Цей метод обрано з огляду на специфіку картоплярства, де дані з відкритих джерел є недостатніми.Аналітики вже провели попереднє інтерв’ювання учасників, сформували робочі гіпотези щодо вузьких місць і організували п’ять зустрічей тематичних фокус-груп. Під час обговорень відбулося уточнення гіпотез і збір експертної інформації про бар’єри, що впливають на процеси ланцюгів постачання."Робота над проектом триває. Найближчим часом очікується верифікація першої редакції аналітичного звіту. Результати дослідження представлять українському уряду та міжнародним партнерам", — підсумували автори ініціативи.Нагадаємо, 6 грудня член ради директорів Української асоціації виробників картоплі Сергій Рибалко розповідав, що в Україні цього року сформувався добрий урожай картоплі, що призвело до різкого падіння гуртових цін. Однак якість продукції після нового року може суттєво погіршитися через критичний брак сучасних сховищ..

Рано чи пізно, але Європі доведеться взаємодіяти з Володимиром Путіним. Це може стати необхідністю задля просування мирних переговорів. Зараз же ініціатива в цьому плані повністю належить Сполученим Штатам Америки.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитує видання Bloomberg."Задля досягнення міцного миру ми знайдемо способи для європейців відновити діалог з Росією — у прозорості й асоціації з Україною. Для цього знову корисно поговорити з Володимиром Путіним", — наголосив він.Такі тези Макрон висловив після того, як лідери Європейського Союзу вранці 19 грудня оголосили про надання Україні позики в 90 мільярдів євро, відмовившись від ідеї конфіскувати заморожені активи Росії.При цьому аналітики звернули увагу на одне важливе питання, воно полягає в тому, що Європа вимагає місце за столом переговорів про мир в Україні.Зараз же, за словами авторів статті, США перебрали на себе мирний процес. До того ж незрозуміло, чи готовий Путін припинити війну, оскільки імперські амбіції Росії, судячи з усього, не зазнали змін."Ми, європейці й українці, зацікавлені у пошуку правильної структури для належного відновлення участі в цій дискусії. В іншому випадку будемо обговорювати це між собою з перемовниками, які потім самостійно обговорюватимуть це з росіянами. Це не ідеально", — зазначив Макрон у своєму виступі.Аналітики також зауважили, що після останніх заяв Володимира Путіна й інших російських політиків виникли сумніви в реальності дипломатичного шляху для закінчення війни. Однак будь-яка війна закінчується перемовинами. У цьому контексті президент України Володимир Зеленський заявив, що багато що залежить від партнерів, щоби дипломатія дала реальний результат.Нагадаємо, раніше офіційний Париж вимагав, щоб Україна була забезпечена надійними гарантіями безпеки ще до початку будь-якого обговорення територіальних питань у межах потенційних мирних переговорів..

Вступ України в НАТО блокують Сполучені Штати Америки, Угорщина та Словаччина. У такому випадку Києву потрібні гарантії безпеки, аби укласти мирну угоду.Про це заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте, передає Sky News. Посадовець пояснив, що принциповий аспект Альянсу полягає у тому, що будь-яка країна в євроатлантичному регіоні може подати заявку на членство. І під час торішнього саміту у Вашингтоні  союзники домовилися про незворотний шлях України до НАТО."Втім, є практичний аспект, який  полягає в тому, що кілька союзників заявляють, що не дадуть своєї згоди і тому не підтримають одностайність щодо вступу України до НАТО. Це такі країни, як Угорщина, США, Словаччина і, можливо, ще кілька інших", — наголосив Рютте.Генсек НАТО заявив, що на сьогодні постає питання: якщо мирну угоду все ж укладуть, як можна буде запобігти повторному нападу росіян на Україну? І тут, за словами Рютте, мають допомогти гарантії безпеки, які зараз розробляються і складаються з трьох рівнів:перший — це Збройні Сили України, які будуть першою лінією оборони;другий  — заходи, які "Коаліція охочих" розробляла протягом останніх кількох;третій — підтримка США."Американський президент сказав у серпні, що він хоче, щоб США були частиною цих гарантій безпеки. І зараз тривають дискусії про те, що саме це означатиме і як виглядатиме цей колективний пакет гарантій безпеки. Це зараз є предметом дискусії", — зауважив Рютте.Нагадаємо, раніше стало відомо, що рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі..

Колишній міністр юстиції Герман Галущенко та колишня міністерка енергетики Світлана Гринчук опублікували електронні декларації про майно та доходи. Такі документи подаються під час звільнення.Згідно з декларацією Галущенка, за період з 1 січня по 19 листопада 2025 року його дохід склав 1 977 754 гривні, з яких 1 391 562 гривні — як міністра енергетики, а також 586 192 гривні — як міністра юстиції.Також він вказав у декларації 6,1 мільйона гривень, 61,4 тисячі доларів, три тисячі євро на банківських рахунках, 400 тисяч гривень і 106 тисяч доларів готівкою. В декларації за 2024 рік вказував такі суми заощаджень: 4,9 мільйона гривень, 63,7 тисячі доларів, п’ять тисяч євро на банківських рахунках, 604 тисячі гривень і 169 тисяч доларів готівкою.Гринчук за період з 1 січня по 19 листопада 2025 року вказала 1 722 866 гривень доходу, з яких 1 024 383 гривень — як міністерка захисту довкілля та природних ресурсів і 698 483 гривні — як міністерка енергетики.Крім того, вона зазначила в декларації 306 тисяч гривень на банківських рахунках і 110 тисяч гривень готівкою. В декларації за 2024 рік вказувала такі суми заощаджень: 161,9 тисячі гривень на банківських рахунках і 250 тисяч гривень готівкою.Інших змін фінансового чи майнового стану колишніх міністрів у декларації не вказано.Попередній контекст:Як відомо, 19 листопада Верховна Рада відправила у відставку міністрів енергетики та юстиції Світлану Гринчук і Германа Галущенка.До цього, 10 листопада, НАБУ та САП оголосили про проведення операції "Мідас", яка тривала майже 1,5 року. В її межах викрито схему масштабної корупції в енергетиці, зокрема, з відмивання коштів НАЕК "Енергоатом". За даними антикорупційних органів, Галущенко безпосередньо брав участь у цій схемі.Працівники ДБР передали до НАБУ заяву народного депутата від фракції "Голос" Ярослава Железняка щодо можливих зловживань у сфері енергетики, пов’язаних із діяльністю Германа Галущенка. Йшлося, зокрема, про авансові платежі державних підприємств на значні суми, роботи за якими не завершили в повному обсязі або не підтвердили документально.Правоохоронці заявили, посилаючись на плівки прослуховування, що Гринчук проходила співбесіду в колишнього радника міністра енергетики Ігор Миронюк перед призначенням на посаду міністра енергетики, який теж є серед учасників корупційної схеми.Нагадаємо, що 18 листопада Міністерство енергетики оприлюднило дані про доходи Світлани Гринчук. За жовтень 2025 року вона заробила 158 355 тисяч гривень. Державний секретар Сергій Суярко уточнив, що після податків (28 503,90 гривень) і військового збору (7 917,75 гривні) фактично отримана зарплата склала 121 933,35 гривні..

Саміт ЄС у Брюсселі мав вирішити дуже складну проблему — знайти механізм передачі Україні "репараційного кредиту" коштом заморожених в Європі російських грошей. У підсумку кредит Київ отримав, але менший і з інших джерел…Або гроші зараз, або кров завтра. Які баталії передували саміту у БрюсселіНа засідання у Брюсселі члени Євросоюзу виходили без спільного рішення. Бельгія вперто блокувала "репараційний кредит", остерігаючись помсти Кремля. TrueUA пояснював причину страхів бельгійського прем’єра Барта Де Вевера. Історія взаємин західної цивілізації з Москвою знала періоди ворожнечі та "перезавантажень", всі вони виявилися провальними, проте Європа та США знов і знов наступали на ті ж граблі. Приміром, як нині, коли американська адміністрація прагне налагодити економічне співробітництво з росіянами й для цього тисне на Україну. У періоди "перезавантажень" Кремль може спробувати відсудити свої гроші, а Бельгія виявиться крайньою.Процитуємо Валері Урбен, голову міжнародного депозитарію Euroclear, де розмішено найбільше російських коштів: "Якщо санкції знімуть, Росія будь-якої миті може постукати в наші двері й вимагати повернення. Хто поверне нам 140 мільярдів євро, щоби перерахувати їх їй?".У "мирній угоді", яку проштовхують США, до слова, йдеться саме про поступове скасування санкцій проти Росії.Але в ЄС позицію Бельгії вважають суперечливою. Вона вимагає необмежених фінансових гарантій, тоді як інші країни-члени вважають таку постановку питання "вбивцею угоди". Окрім варіанту "репараційного кредиту", в європейців був і другий — фінансування через бюджет ЄС. Кошти для України туди можуть надійти від бюджетних запозичень. Але противників цього також було багато, адже в Євросоюзі й так вистачає країн-боржників, а в такому випадку їхній борг ще більше зросте. Нагадаємо: спочатку йшлося про надання Україні 130 мільярдів доларів як "репараційний кредит".Нагадаємо: європейці ухвалили рішення про замороження російських грошей, доки Росія не виплатить репарації Україні. Оскільки вона цього не зробить, то розраховувалося, що заморожені кошти можна використати на потреби нашої країни. Проблема полягала в механізмах. От навколо них і тривала дуже жорстка дискусія."Ми ніколи не покинемо цю раду без остаточного рішення щодо забезпечення фінансових потреб України на 2026 і 2027 роки", — наголосив перед початком саміту глава Євроради Антоніу Кошта.А польський прем’єр Дональд Туск точно описав, що буде в разі провалу питання про фінансування допомоги Україні: перед лідерами Європейського союзу стоїть простий вибір — чи сьогодні ухвалити рішення про фінансову підтримку України на 2026-2027 роки, чи "кров завтра". До слова, прямо з саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський прилетів саме до Польщі.Та, окрім низки європейських країн (Бельгія, Угорщина, Словаччина, Італія, Болгарія, Мальта і Чехія), проти "репараційного кредиту" виявилися ще й США. Їх на саміті не було, проте невидима тінь американців відчувалася під час дискусій. Як зазначає Politico, з Білого дому тиснуть на окремі країни, щоб вони відмовилися від використання російських грошей для підтримки України. У тому числі тиснуть на Бельгію. Навіщо це Трампу? Причин може бути кілька. Перша: сварки між членами ЄС ослаблюють його єдність, і це грає на руку Вашингтона. TrueUA аналізував стратегічну безпекову доктрину США, в якій противником є не Росія, а Європа. Наявність в ЄС таких керівників урядів як Віктор Орбан, Роберт Фіцо, Андрей Бабіш — козир Трампа проти Європи.Друга причина: не виключено, що під час зустрічі на Алясці Трамп обіцяв Путіну добитися від європейців скасування антиросійських санкцій, але у нього нічого не вийшло. Тож він прагне врятувати хоча б кремлівські гроші.Третя причина: "репараційний кредит" — це прецедент у міжнародній політиці, коли одні країни заморожують та вилучають кошти іншої. Всі розуміють, що це покарання для агресора, проте американці можуть вважати, що так само вчинятимуть й інші.Четверта причина: у першому варіанті так званого "мирного плану" Трампа із 28 пунктів містилося дивне положення, за яким не Європа, а США розпоряджаються замороженими активами Росії. Тобто в американців тут був ще й шкурний інтерес.Пошук компромісу по-європейськи. Що відбувалося на саміті"Якщо зараз не буде європейського рішення, то всі слова про європейську солідарність, автономію та здатність Європи захищати глобальну справедливість не матимуть сенсу. Якщо цього не зробити зараз, росіяни — і не тільки вони — відчують, що Європу можна перемогти. Поразка — точно не те, що потрібно європейцям", — фактично це основний меседж, який Зеленський послав європейським партнерам у своєму виступі.Але його звернення вплинуло не на всіх. Дискусії затягнулися, то ж Антоніу Кошта змінив порядок обговорення питань. Спочатку лідери ЄС зосередилися на темі розширення Євросоюзу, потім перейшли до обговорення багаторічного бюджету ЄС до 2027 року. Водночас Урсула фон дер Ляєн та інші представники Єврокомісії намагалася схилити прем’єра Бельгії Де Вевера на свій бік. Це відбувалося на тлі прямих погроз російського Центробанку судитися з європейськими банками та бельгійським депозитарієм у разі передачі Україні заморожених російських грошей.Позитивне для нас рішення потрібне було ще й тому, що 20-21 грудня у Маямі поновляться переговори навколо мирного плану Трампа. Він поспішив закликати Київ "діяти швидко" в ухваленні рішень щодо війни, бо "Росія вже є". Очевидно, президент США мав на увазі, що кремлівські перемовники прибули до Флориди. Наша делегація в разі провалу з "репараційною позичкою" мала б суттєво послаблену переговорну позицію. На це дуже сподівалася Росія. У підсумку європейці рішення ухвалили, трохи не те, на яке Україна сподівалася, але це значно краще, аніж нічого.Бельгійці так і не поступилися, тому Євросоюз залучив другий варіант отримання коштів — залучить борг на ринках під гарантії європейського бюджету. Таким чином на потреби України перерахують 90 мільярдів євро, що менше очікуваної суми, проте цей кредит — безвідсотковий. Водночас Євросоюз продовжить утримувати російські активи замороженими, доки РФ не виплатить нам репарації. Якщо ж вона цього не зробить, Україна зможе використати ці гроші для погашення кредиту."Ми можемо скористатися перевіреними європейськими інструментами та негайно надати підтримку Україні, без подальших затримок", — підсумував рішення канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Три країни ЄС — Угорщина, Словаччина і Чехія — не підтримали й це рішення. Тобто одночасна ставка Трампа і Путіна на своїх "троянських коней" в Європі не спрацювала. Ці країни не братимуть участь у фінансуванні гарантій, але вони не змогли заблокувати надання Україні позички. І це — основне.Отже, у складних дискусіях європейці знайшли "соломонове рішення" — виконали взяту на себе обіцянку, обійшовши точки розколу. Якщо європейці швидко залучать практичні механізми реалізації своєї ухвали, кошти Україна отримає ближче до березня. Проте після емоційно складного засідання в Брюсселі на нас очікує емоційно складне засідання в Маямі. Результати якого можуть виявитися менш обнадійливими, аніж отримані сьогодні в бельгійській столиці..

Станом на п’ятницю, 19 грудня, в Одесі внаслідок масованого удару окупантів пошкоджено об’єкт енергетичної інфраструктури. Знеструмлено один із найбільших житлових масивів міста, є постраждала та пошкодження житла.Про це повідомив начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер."Ударною хвилею пошкоджено скління у п’ятиповерховому житловому будинку. На жаль, одна людина постраждала", — написав він у соцмережах.За його словами, в результаті ударів мешканці одного з найбільших житлових масивів Одеси залишилися без енерго-, водо- та теплопостачання."Тривають аварійно-відновлювальні роботи. Усі служби працюють в посиленому режимі, щоби якнайшвидше відновити подачу електроенергії, води та тепла. В місті функціонують Пункти незламності", — констатував очільник військової адміністрації Одещини.Олег Кіпер наголосив, що ворог цілеспрямовано б’є по життєво важливих об’єктах, намагаючись дестабілізувати життя мирного міста.Місцева влада у зв'язку з довготривалими тривогами рекомендує закладам освіти перейти на змішаний формат."За рекомендацією міської військової адміністрації у зв'язку з довготривалими тривогами департамент освіти та науки рекомендував закладам освіти перейти на освітній процес у змішаному форматі та передбачити можливість проведення занять у синхронному або асинхронному режимі. В закладах дошкільної освіти будуть працювати чергові групи, у школах чергові класи", — йдеться у повідомленні.Також Олег Кіпер інформував зранку, що рух транспорту на трасі Одеса — Рені наразі знову тимчасово зупинено в обидвох напрямках. "Про відновлення руху повідомимо додатково", — запевнив він.Нагадаємо, що вчора в Одесі фіксували випадки перекриття доріг мешканцями будинків, у яких тривалий час відсутнє електропостачання. Начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер попросив мешканців міста "зберігати витримку"..

У Київській області електропотяг сполученням Фастів — Київ на смерть збив 17-річного підлітка. За даними поліції, хлопець при наближенні потяга стрибнув з перону на колії.Як повідомляє прес-служба Національної поліції України, почувши звукові сигнали, юнак намагався застрибнути назад на платформу, проте не встиг."Машиніст застосував екстрене гальмування, але через невелику відстань зіткнення уникнути не вдалося. Від отриманих травм хлопець загинув на місці події", — зазначили правоохоронці.Слідчі поліції розпочали досудове розслідування за фактом порушення правил безпеки руху або експлуатації залізничного транспорту, що спричинили загибель людини (ч. 3 ст. 276 КК України). Наразі поліцейські встановлюють усі обставини та причини цього інциденту.Нагадаємо, на початку грудня у Київській області під колесами потяга "Варшава — Київ" загинув чоловік. За даними поліції, 50-річний місцевий мешканець перетинав колії на залізничному переході..

Рішення щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро не матиме фінансових зобов’язань для трьох європейських країн. Чехія, Угорщина та Словаччина не братимуть у цьому участі.Про це свідчать висновки, ухвалені під час засідання Європейської ради з питання фінансування України."Для забезпечення необхідної фінансової підтримки України з другого кварталу 2026 року, включно з її військовими потребами, Європейська Рада погоджується надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки на основі запозичень ЄС на ринках капіталу, підкріплених бюджетним резервом ЄС. Завдяки посиленій співпраці (стаття 20 Угоди про ЄС) щодо інструменту, що базується на статті 212 (Додаткової Угоди про ЄС), будь-яка мобілізація ресурсів бюджету як гарантія цього кредиту не матиме впливу на фінансові зобов'язання Чеської Республіки, Угорщини та Словаччини", — йдеться в документі.У висновках пояснюється, що цей кредит Україна погасить лише після отримання репарацій."До того часу ці активи залишатимуться знерухомленими, ЄС залишає за собою право використовувати їх для погашення позики у повній відповідності до законодавства ЄС та міжнародного права", — наголосили лідери Євросоюзу.Європейська рада також зазначила, що, згідно з попередніми висновками, "активи Росії повинні залишатися знерухомленими, доки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує їй шкоду, завдану її війною". "Європейський Союз, враховуючи безпрецедентну ситуацію, ухвалив на підставі статті 122 Договору про ЄС виняткові, тимчасові та належним чином обґрунтовані надзвичайні заходи, що знерухомлюють такі активи на стійкішій основі", — йдеться в документі.Крім того, Європейська рада закликала Раду ЄС і Європарламент продовжити роботу над технічними та правовими аспектами інструментів, що встановлюють репараційний кредит на основі залишків готівки, пов'язаних з іммобілізованими активами Росії.У висновках також йдеться про те, що Європейська рада наголошує на важливості таких елементів стосовно позики, яку нададуть Україні:зміцнення європейської й української оборонної промисловості;подальше дотримання Україною верховенства права, включно з боротьбою з корупцією;специфічний характер політики безпеки й оборони деяких держав-членів та інтереси безпеки й оборони всіх держав-членів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

У п'ятницю, 19 грудня, відбулося оновлення таблиці коефіцієнтів УЄФА. Україна обійшла Сербію та піднялась на 24-те місце.Як повідомляє офіційний сайт УЄФА, українські клуби за підсумками осінньої частини сезону набрали 6,687 балів.Зауважимо, що цього сезону "Олександрія" та "Полісся" не пройшли кваліфікацію до Ліги конференцій. "Динамо" завершило свої виступи етапі ліги, а "Шахтар" кваліфікувався в 1/8 фіналу турніру. Загальна кількість очок рахується на основі виступів клубів асоціації у пʼяти останніх сезонах.Україна обійшла у цьому рейтингу Сербію, Словенію, Словаччину та низку інших європейських країн. Втім, поступається у цьому рейтингу сусідній Угорщині, яка розташувалася на 23 місці. Водночас Польща посідає 11 місце. Лідерство у рейтингу зберігає Англія. Нагадаємо, раніше міжнародна федерація футболу (ФІФА) представила призові для учасників і призерів майбутнього Чемпіонату світу-2026. Він пройде з 11 червня по 19 липня у Сполучених Штатах Америки, Канаді та Мексиці..

У п’ятницю, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський перебуває з офіційним візитом у Польщі. У програмі поїздки зустріч із польським колегою Каролем Навроцьким та іншими представниками влади сусідньої країни.Про це TrueUA повідомили в Офісі президента України. Зокрема, на 11:00 заплановані переговори двох президентів — Зеленського та Навроцького."Ми повинні підтримувати Україну, і ми це робимо. Водночас ми повинні — і я вірю, що мені це вдасться, — забезпечити, щоб Україна ставилася до Польщі як до партнера", — заявив напередодні зустріч польський президент.Аналітики зазначили, що слова Навроцького сигналізують про потенційно напружені перемовини із Зеленським — його першу офіційну зустріч з президентом України з моменту вступу на посаду в серпні.На 12:55 запланована спільна прес-конференція Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Після цього президент України візьме участь у церемонії покладання вінку до могили невідомого солдата.На 13:10 передбачено зустріч Володимира Зеленського з маршалком Сейму Польщі Влодзімежем Чажастим. Далі український лідер зустрінеться з маршалком Сенату Малгожатою Кідавою-Блонською.А згодом, о 16:45, відбудуться перемовини Зеленського з головою Ради міністрів Польщі Дональдом Туском на ґанку будівлі Ради міністрів. Анонсованої раніше спільної прес-конференції з Туском не відбудеться.Попередній контекст:Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду в серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва.Нагадаємо, польський президент Кароль Навроцький нещодавно заявив, що прагне перезавантаження зв'язків з Україною на новій основі. Попри підтримку Києва у війні проти Росії, Варшава має певні застереження..