Останні новини

Президент Володимир Зеленський повідомив про розширення програм прямого фінансування бойових підрозділів Збройних сил України, посилення забезпечення батальйонів і нові домовленості щодо зміцнення протиповітряної оборони.Таку заяву гарант зробив, підсумовуючи доповіді заступника керівника Офісу президента, бригадного генерала Павла Паліси. За його словами, програма прямого фінансування бойових бригад показала ефективність і буде масштабована. "Будемо цю програму масштабувати. З наступного місяця збільшиться обсяг фінансування в розрахунку на кожен батальйон, який виконує бойові завдання", — анонсував президент.Зеленський пояснив, що тепер на кожен бойовий батальйон буде більше коштів, і додатково запрацює окреме фінансування на підрозділи артилерії, які діють в смузі бойових дій, а також на частини корпусного рівня, які виконують бойові завдання. Рішення про це вже ухвалила Ставка, а перші додаткові ресурси підрозділи отримають у липні. Окремо президент відзначив, що програма гарантованого щомісячного розподілу особового складу для бойових бригад, яка діє з грудня 2025 року, демонструє стабільні результати. Вона, за його словами, підвищує прогнозованість комплектування підрозділів і дає командирам більше можливостей для планування підготовки особового складу.Крім того, Паліса розповів гаранту про комунікацію з міжнародними партнерами щодо домовленостей про посилення протиповітряної оборони України. За його словами, існують додаткові можливості для поглиблення співпраці між США та європейськими країнами. "Важливо, щоб українські дипломати на сто відсотків забезпечували необхідну комунікацію між військовими відповідних держав", — зауважив Зеленський.Президент додав, що постачання ракет і систем ППО залишається одним із ключових пріоритетів міжнародної роботи України, та подякував усім партнерам за підтримку.Нагадаємо, Міністерство оборони розпочало перший етап реформи Сил оборони, запровадивши чіткі терміни служби для штурмовиків і виплати до 100 тисяч гривень за полонених росіян. Для отримання грошей за знищеного в бою ворога бійцям знадобиться відеопідтвердження.Читайте також: 300 тисяч на передовій і до 460 тисяч на місяць: що змінилося для військових з червня?.

Перший день липня в Україні буде спекотним, без істотних опадів у більшості регіонів. Однак уже незабаром синоптична ситуація почне змінюватися.Про це повідомила народний синоптик Наталія Діденко. За її прогнозом, 1 липня в більшості областей країни утримається спекотна та суха погода. Температура повітря вдень становитиме +30…+35, опади малоймовірні. Лише на Закарпатті місцями можливі локальні грозові дощі. У Києві завтра очікується сонячна погода. Стовпчики термометрів показуватимуть близько +33.Похолодання в УкраїніВодночас, за словами Діденко, уже 2 липня до України наблизиться холодний атмосферний фронт. Він поступово змінюватиме погодні умови. Спека спочатку послабне у західних областях, а 3-4 липня — у більшості регіонів країни.Синоптик попереджає, що на тлі сильної спеки під час проходження фронту можливі небезпечні метеоявища — зливи, грози та шквали вітру.Нагадаємо, вдень 29 червня Львів накрив потужний буревій. Місто опинилося під ударом шквального вітру, який ламав дерева, зривав дахи будівель і створював небезпечні умови на дорогах.Читайте також: Чи накриє Україну спека в липні: неочікуваний прогноз синоптиків.

Уряд Угорщини не підтримує пропозицію Європейського Союзу про те, що українським чоловікам призовного віку не варто надавати тимчасовий захист.Про це угорський прем'єр-міністр Петер Мадяр заявив під час дебатів у місцевому парламенті в Будапешті, його слова наводить "Українська правда".Голова партії Mi Hazánk Ласло Тороцкаї поцікавився у Мадяра пропозицією Європейської комісії щодо того, що в майбутньому тимчасовий захист не може надаватися тим, хто не отримав дозволу від української влади на виїзд з України через свої військові обов’язки.На думку голови партії Mi Hazánk, угорський уряд повинен висловити свою позицію в цій ситуації, оскільки в Закарпатті проживає чисельна угорська громада, яка постраждає від цього.Петер Мадяр відреагував, що Тороцкаї своїм запитанням "стукав у відчинені двері": засідання Ради ЄС з внутрішніх справ проходило в публічному форматі, на якому міністр внутрішніх справ Угорщини Габор Посфай заявив, що вони не підтримують пропозицію Європейської комісії.Як відомо, посилення вимог набуде чинності в березні 2027 року, але незалежно від рішення, за словами прем’єр-міністра, це не завадить угорській державі надавати притулок "тим, хто приїжджає до нашої країни, щоб уникнути призову".Він також акцентував, що кожен угорський співвітчизник може розраховувати на уряд "Тиси" як тут, так і за кордоном.Раніше, 26 червня, Єврокомісія оприлюднила свою пропозицію щодо продовження директиви про тимчасовий захист для українців, які рятуються від війни в ЄС, ще на рік, до 4 березня 2028 року.Зокрема, ЄС пропонує продовжити тимчасовий захист для українців до 4 березня 2028 року, виняток становитимуть ті, хто втікає від служби в українській армії.Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Угорщина має певні застереження щодо відкриття решти кластерів у переговорах про вступ України та Молдови до ЄС. Будапешт відклав ключовий процедурний крок, який тепер розглянуть пізніше..

На Закарпатті правоохоронці розшукують чоловіка, якого підозрюють у смертельному нападі на знайомого. За попередніми даними, трагедія сталася під час застілля, яке закінчилося кривавою сваркою.Як повідомив журналіст та депутат Ужгородської міської ради Віталій Глагола, жорстокий злочин стався на території ромського табору в селі Великі Береги, що на Берегівщині.Попередньо встановлено, що двоє чоловіків розпивали алкогольні напої в будинку підозрюваного. Під час застілля між ними виник конфлікт, який переріс у криваву розправу. Під час сварки господар оселі схопив сокиру та завдав гостю удару в потиличну ділянку голови. Після скоєного чоловік залишив місце події та втік.На виклик прибули лікарі екстреної допомоги. Потерпілого застали у критичному стані."Медики негайно розпочали серцево-легеневу реанімацію, але попри всі зусилля, поранення виявилося смертельним", — зазначив Глагола.Наразі правоохоронці проводять комплекс оперативно-розшукових заходів для встановлення місцеперебування та затримання підозрюваного. Обставини трагедії з'ясовуються.Нагадаємо, у столиці п'ятеро молодиків жорстоко вбили чоловіка. Його тіло виявили біля річки..

Розпочинаючи зі середини квітня, "Укренерго" не застосовувало заходів обмеження споживачів. Однак зараз такі відключення електроенергії повернулися.У пресслужбі "Укренерго" пояснили, чому змушені вдаватися до таких кроків."Причина повернення вимушених обмежень наприкінці червня — вплив сильної спеки на рівень енергоспоживання в усіх регіонах України", — йдеться в повідомленні.Фахівці зазначили, що тривала спекотна погода спонукає споживачів (як побутових, так і бізнес — офіси, магазини, торгові центри тощо) до масового та тривалого використання кондиціонерів протягом доби. А це збільшує "звичний" обсяг енергоспоживання щонайменше на 25%."До початку масованих російських атак енергосистема України мала значний запас міцності та легко могла відреагувати як на зимовий, так і на літній піки споживання", — додали енергетики.Вони зауважили, що електростанції могли збільшити свою потужність, а передавати електроенергію магістральною мережею на сотні кілометрів не було жодної потреби. Зараз, на жаль, ситуація кардинально змінилася."Порівняно з іншими порами року літо має певні особливості для енергетиків. Це — сезон проведення планових ремонтів на об’єктах генерації, зокрема — на атомних електростанціях. Окрім наслідків російських обстрілів, це теж впливає на можливості енергосистеми покрити підвищений рівень споживання", — акцентували в "Укренерго".Там додали, що наприкінці червня рекордна спека охопила не лише Україну, а й більшість європейських держав. У сусідів рівень енергоспоживання теж різко збільшився, що вплинуло на можливість трейдерів здійснювати імпорт електроенергії в тому ж обсязі, що взимку та навесні. Це теж одна з причин вимушеного повернення відключень.Загалом, вимушені заходи обмеження енергоспоживання зумовлені комплексом причин, головна з яких — наслідки російських обстрілів. Аварійно-відновлювальні роботи на всіх енергооб’єктах тривають."Головне завдання зараз — підготувати енергосистему до зими. А в умовах літньої спеки — дослухайтеся, будь ласка, до рекомендацій енергетиків. Ощадливе споживання в періоди пікових навантажень зменшує необхідність у вимушеному застосуванні відключень. Будь ласка, обмежте користування потужними електроприладами з 16:00 до 23:00", — підсумували в "Укренерго".Нагадаємо, перший віцепрем’єр, міністр енергетики України Денис Шмигаль заявив, що через аномальну спеку, яка охопила Європу й Україну, навантаження на енергосистему зростає. Міністерство енергетики доручило енергетичним підприємствам вжити додаткових заходів, щоби стабільно пройти пікові періоди споживання та мінімізувати дефіцит електроенергії..

Сили оборони України уразили низку військових та інфраструктурних об’єктів російських окупантів на тимчасово окупованих територіях і в глибині РФ. Серед цілей — залізничні мости та пункти управління дронами.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України.Так, упродовж 29 червня та в ніч на 30 червня Сили оборони України завдали ударів по низці важливих військових об'єктів російських окупаційних військ у межах заходів зі зниження воєнно-економічного потенціалу агресора. За інформацією української сторони, уражено автомобільний міст у районі Азовського Запорізької області, а також залізничний міст поблизу населеного пункту Ічкі у тимчасово окупованому Криму. У Генштабі зауважили, що ці логістичні об'єкти використовувалися російськими військами для перекидання особового складу, озброєння, боєприпасів та матеріально-технічних засобів. Остаточні результати ударів наразі уточнюються.Інші удари ЗСУКрім того, українські військові завдали ударів по пунктах управління безпілотними літальними апаратами противника в районах Веселої Лопані Бєлгородської області РФ, Комара Донецької області, а також Мирного, Лугового та Скельок Запорізької області.Також під удар потрапив командно-спостережний пункт російських окупаційних військ поблизу Старомлинівки на Донеччині.Ураження нафтопереробного заводу "Слов'янський"Окремо повідомляється про результати оцінки удару, завданого 28 червня по нафтопереробному заводу "Слов'янський" у Слов'янську-на-Кубані Краснодарського краю РФ. За підтвердженими даними:знищено чотири резервуари загальним об'ємом 35 тисяч кубометрів;зазнали пошкоджень дев'ять резервуарів загальним об'ємом 30 тисяч кубометрів. Також уражено установку переробки нафти."Сили оборони України й надалі системно здійснюватимуть заходи, спрямовані на припинення збройної агресії Російської Федерації", — запевнили в Генштабі.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський підтвердив інформацію, що в ніч на вівторок українські дрони атакували Центр космічного звʼязку "Дубна" в Московській області. Моніторингові пабліки писали про "два прильоти".Читайте також: На московських заправках введено ліміти на пальне: це наслідки українських ударів, — ЗМІ.

Список зі 17 діячів польсько-української історії, які могли ввійти до Українського національного пантеону. Запропонував головний редактор видання Rzeczpospolita Богуслав Хработа.Відповідну статтю він опублікував у газеті та на сайті Rzeczpospolita.Медійник наголосив, що ставить до українців з повагою. І названі діячі, "які є взірцями для сучасності", не є "натяком" для України."Список радше слугує інтелектуальним навчанням для нас, поляків, польської влади та громадської думки в той час, коли атмосфера конфронтації так сильно відчувається", — пояснив він свою ініціативу.Богуслав Хработа запропонував до Українського національного пантеону таких постатей:Петро Могила — митрополит, який сприяв налагодженню міжконфесійного діалогу та мирному співіснуванню різних релігій на теренах Речі Посполитої;В’ячеслав Липинський — польський землевласник, один з ініціаторів створення консервативної Української демократичної селянської партії;Василь Мудрий — громадський діяч, який відзначився роботою в товаристві "Просвіта", посадою секретаря підпільного Українського університету у Львові, очільника Українського національно-демократичного союзу та заступник спікера Сейму;Тарас Шевченко — письменник і художник, який пережив десятилітнє заслання в Російській імперії, де потоваришував із польськими політв'язнями, зокрема, з Броніславом Залеським;Юліуш Словацький — польський поет, у чиїх творах оповідається про українські краєвиди та фольклор;Іван Франко — український літератор, який вільно творив і польською мовою, був активним дописувачем польських видань та мав теплі дружні контакти з тогочасною польською інтелігенцією;Кароль Шимановський — польський композитор, народжений в Україні, вплив якої простежується у його ранній творчості;Симон Петлюра та Юзеф Пілсудський — лідери, які стояли біля витоків державності обох країн, увійшли в історію як творці Варшавського договору 1920 року, об'єднавши зусилля своїх армій для спільного опору більшовицькій навалі;Марко Безручко — генерал Армії УНР, який уславився завдяки обороні польського міста Замостя від радянської кінноти Семена Будьонного восени 1920 року;Андрей Шептицький — український релігійний та громадський діяч, митрополит Української греко-католицької церкви (УГКЦ);Єжи Ґедройць і Богдан Осадчук — ініціатори створення паризького товариства "Культура", що заклало ідейний фундамент для польсько-українського примирення та здобуття незалежності після розпаду комуністичної системи;Лех Качинський — президент Польщі (2005–2010), який послідовно лобіював інтеграцію України до ЄС та НАТО, а також докладав значних зусиль для стратегічного зближення та дружби між Україною та Польщею;Іван Пулюй — фізик і один із першовідкривачів рентгенівських променів, виходець із Поділля;Ізидор Шараневич — історик і археолог, що працював професором у Львівському університеті та мав членство в краківській Польській академії мистецтв і наук у Кракові;Володимир Левицький — математик і розробник україномовної термінології математичної термінології, мав багаторічний досвід співпраці зі львівським осередком Польського математичного товариства.Як відомо, 28 червня, під час виступу на урочистостях до 30-річчя з Дня Конституції України Володимир Зеленський оголосив про те, що зареєстрував у Верховній Раді законопроєкт про створення у Києві Українського національного пантеону."Ніхто та ніколи не буде наказувати, як нам жити, як говорити, кого нам любити, кому бути вдячними та яких героїв шанувати", — наголосив при цьому український президент.У Польщі не сподобалася така заява. Деякі урядовці зазначили, що це може спричинити погіршення відносин між Україною та Польщею.Нагадаємо, міністр оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш акцентував, що його країна не погодиться на вступ України до ЄС, якщо Київ не припинить вшанування низки історичних діячів. Варшаву не влаштовує використання ОУН і УПА як національних символів..

Спагеті з кабачків — це легка, свіжа та надзвичайно смачна страва, яка ідеально підходить для літнього сезону. Вона готується за лічені хвилини, чудово поєднується з різноманітними соусами та стане чудовою альтернативою традиційній пасті.Відомий український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко розповів, як приготувати овочеві спагеті, які стануть основою для швидкої та корисної страви. Такий рецепт сподобається тим, хто любить легкі обіди чи вечері та хоче урізноманітнити своє меню.Кабачкові спагетіІнгредієнти для приготування:кабачки — 500 г;петрушка — 2 гілочки;волоські горіхи — 50 г;лимонний сік — 1 столова ложка;ароматна або оливкова олія — 1 столова ложка;сіль — ½ чайної ложки.Процес приготування:Вимити кабачки, натерти їх на тертці для моркви по-корейськи. Якщо такої тертки немає, нарізати спочатку тонкими слайсами вздовж, а потім — тонкою соломкою.Дрібно нарізати петрушку, подрібнити волоські горіхи та змішати їх із зеленню.Додати до горіхів і зелені лимонний сік та олію, добре перемішати.Заправити кабачки сіллю та горіховою заправкою, перемішати й одразу подавати. За бажанням прикрасити подрібненими волоськими горіхами.Нагадаємо, раніше ресторатор Євген Клопотенко поділився рецептом кабачків по-корейськи, які готуються дуже швидко. Крім того, ця страва не потребує складних інгредієнтів і вже за короткий час вразить будь-якого гурмана насиченим східним ароматом.Читайте також: Надлишок білка може мати наслідки: кому варто бути обережним.

У вівторок, 30 червня, на автозаправних станціях Москви та Підмосков'я запроваджено ліміти на продаж пального в одні руки. До таких кроків вдалися російські нафтові гіганти "Газпромнефть" і "Лукойл".Про це повідомили російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Вони зазначили, що в мережі "Газпромнефть" один клієнт може придбати не більш 30 літрів бензину або 60 літрів дизельного пального за одну заправку. Наливати пальне в каністри на цих АЗС повністю заборонено.На трасових станціях цієї ж мережі діють інші обмеження. Там водіям відпускають до 30 літрів бензину або до 200 літрів дизеля. На одній із московських заправок також діє аналогічний ліміт на бензин у 30 літрів.Схожі ліміти запровадили й на трьох заправках компанії "Лукойл" у Москві. Зокрема, на одній АЗС водій може купити максимум 30 літрів пального, а на двох інших — лише 20 літрів. Продаж у каністри на цих станціях теж заблоковано.Як відомо, українські безпілотники обстріляли практично всі найбільші нафтопереробні заводи в Росії. Видання "Медуза" склала список, який назвали "приголомшливим":"Газпром-нафтохім Салават", Башкортостан (у вересні 2025 року);"Киришинефтеоргсинтез" ("Кінеф"), Ленінградська область;"Лукойл-Волгограднафтопереробка", Волгоград;"Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез", Нижегородська область;"Лукойл-Пермнафтооргсинтез", Перм;Московський НПЗ, Москва;Рязанський НПЗ, Рязань;"Ярославнафтооргсинтез" ("Славнафта-ЯНОС"), Ярославль.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський підтвердив інформацію, що в ніч на вівторок українські дрони атакували Центр космічного звʼязку "Дубна" в Московській області. Моніторингові пабліки писали про "два прильоти"..

Голлівудська акторка Анджеліна Джолі вперше відверто розповіла про особисте життя після розриву з Бредом Піттом. Зірка зізналася, що за останнє десятиліття не ходила на побачення і зосередилася на дітях.Про це акторка розповіла в інтерв’ю Yahoo Entertainment.Джолі зазначила, що після розставання з Піттом романтичні стосунки не були для неї пріоритетом. За словами артистки, головну увагу вона приділяла родині та вихованню дітей."Якщо чесно, я не ходила на побачення відтоді, як розлучилася десять років тому", — зізналася Джолі.Акторка пояснила, що за цей час звикла сприймати себе насамперед як матір."Я ніби вбиваю собі в голову, що ця частина мене не є центром мого життя, якщо я зосереджуюся на дітях і родині", — додала зірка.Джолі говорить про повернення до себеПід час інтерв’ю акторка також згадала новий фільм "Кутюр", у якому зіграла американську режисерку Максін. Її героїня працює на Тижні моди в Парижі, дізнається про складний діагноз і водночас переживає романтичну історію.За словами Джолі, ця роль змусила її замислитися, що вона може бути не лише мамою, а й жінкою, яка знову відкриває власні бажання та емоції.Акторка також розповіла, що її доньки підтримують її у цьому процесі й хочуть бачити її щасливою не лише в ролі матері.Анджеліна Джолі та Бред Пітт розійшлися у 2016 році після 12 років стосунків, з яких два роки були у шлюбі. Офіційно їхнє розлучення завершилося лише наприкінці 2024 року після тривалої судової тяганини.Колишнє подружжя має шестеро дітей: Меддокса, Пакса, Захару, Шайло, а також близнюків Вів’єн і Нокса.Нагадаємо, нещодавно українська акторка, модель і хореографка Марина Мазепа показала кадри з багатоденного весільного святкування. Завершальний день урочистостей зірка Голлівуду присвятила українським традиціям..

Служба безпеки України (СБУ) затримала в Києві колишнього голову Республіканського комітету Криму з палива, енергетики й інноваційної політики. Після тимчасового захоплення півострова 2014 року він пішов на співпрацю з ворогом.Про це повідомила пресслужба СБУ. Там зазначили, що фактично одразу після тимчасової анексії він оформив російське громадянство та запропонував рашистам свою допомогу."Далі місцевий гауляйтер Аксьонов призначив його так званим "міністром палива й енергетики Республіки Крим", — констатували українські силовики.Вони додали, що на цій "посаді" фігурант допомагав окупаційній адміністрації Росії встановлювати контроль над стратегічно важливою енергетичною інфраструктурою півострова.Йдеться про Сімферопольську та Севастопольську теплоелектроцентралі, Таврійську ТЕС, мережу сонячних і вітрових електростанцій, газогони та газокомпресорні станції, нафтобази та нафтотермінали у Керчі та Феодосії."Також протягом двох років після "призначення" зловмисник намагався інтегрувати та "перереєструвати" кримські енергоактиви за законодавством країни-агресора. Після "звільнення" з окупаційного уряду фігурант продовжив працювати в інтересах кремлівського режиму, очоливши низку місцевих компаній видобувної галузі", — зауважили в СБУ.Працівники СБУ затримали фігуранта в столиці України, куди він приїхав для розв’язання особистих справ. Під час обшуків за місцем проживання затриманого виявлено російські паспорти, банківські картки та документи з доказами роботи на Росію.Слідчі СБУ повідомили йому про підозру за частиною 1 статті 111 Кримінального кодексу України (державна зрада)."Зловмисник перебуває під вартою без права внесення застави. Йому загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна", — наголосили в Службі безпеки України.Нагадаємо, вчора СБУ заявила про затримання двох агенток Росії, які, за даними слідства, готували теракт у центрі Києва. Їх підозрюють у підготовці замаху на військовослужбовця ЗСУ..

Україна отримала від Європейського Союзу ще 3,9 мільярда євро. Ці гроші скерують на фінансування українського війська й усього оборонного сектору.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."До спеціального фонду Державного бюджету надійшло ще 3,9 мільярда євро від Європейського Союзу", — йдеться в повідомленні.Очільниця українського уряду уточнила, що ці кошти спрямують на фінансування пріоритетних і невідкладних оборонних потреб."Це виробництво українських дронів, посилення спроможностей оборонно-промислового комплексу та забезпечення термінових постачань для потреб фронту", — деталізувала вона.Прем’єр-міністерка пояснила, що це перший транш саме оборонної підтримки в межах нового фінансового інструменту Ukraine Support Loan.Варто зазначити, що 25 червня до державного бюджету надійшло 3,2 мільярда євро для бюджетної підтримки в межах цієї ж позики."Таким чином загальний обсяг коштів, які отримала Україна за цим інструментом, складає сім мільярдів євро", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, в середині травня голова Національного банку України Андрій Пишний розповідав, що цього року наша держава може отримати 53 мільярди доларів міжнародної допомоги. Однак стабільний доступ до цих фінансових ресурсів напряму залежатиме від чіткого виконання Україною своїх зобов’язань перед міжнародними партнерами..

Росія цілеспрямовано атакує українські релігійні та культурні об’єкти, намагаючись знищити не лише інфраструктуру, а й ідентичність громад. У Forbes такі дії Кремля порівняли з методами, які використовувала нацистська Німеччина.Про це йдеться у колонці Forbes.Авторка матеріалу, дослідниця Атлантичної ради Мерседес Сапуппо, заявила, що удари по релігійних святинях і культурній спадщині є частиною ширшої російської стратегії деморалізації українського суспільства."Націлювання на релігію та культурну спадщину є частиною стратегії Росії з деморалізації та знищення громад", — зазначила Сапуппо.За її словами, до цієї тактики належать не лише атаки на храми, музеї та історичні пам’ятки, а й переслідування, викрадення, катування та вбивства релігійних лідерів на окупованих територіях.Дослідниця стверджує, що у 2026 році Москва посилила повітряні атаки по релігійних і культурних об’єктах України, використовуючи ракети та ударні безпілотники.Скільки культурних об’єктів пошкодила РосіяЗа даними UNESCO, станом на 10 червня 2026 року в Україні верифіковано пошкодження 536 культурних об’єктів унаслідок російської агресії. Серед них — 154 релігійні споруди, 280 історичних або художніх будівель, музеї, бібліотеки, пам’ятники, архіви та археологічні об’єкти.Після російської атаки на Київ у ніч проти 15 червня пошкоджень зазнав комплекс Києво-Печерської лаври. Зокрема, UNESCO повідомляла про значну шкоду для інтер’єру та фасаду Успенського собору, а також про пошкодження прилеглих історичних споруд.Українські офіційні дані щодо втрат культурної спадщини є ще ширшими. Міністерство культури раніше повідомляло про тисячі пошкоджених або знищених об’єктів культурної спадщини та культурної інфраструктури в різних регіонах країни.У США пропонують санкції за релігійні переслідуванняУ Палаті представників США у квітні 2026 року представили законопроєкт Countering Russia’s War on Faith Act. Документ передбачає моніторинг нападів Росії на релігійні громади в Україні та санкції проти посадовців, причетних до таких дій.У законопроєкті йдеться, що під час російського вторгнення були вбиті десятки українських священників, пасторів та інших релігійних діячів. Також згадуються випадки викрадень, незаконних затримань, катувань і зникнень на окупованих територіях.Американські законодавці окремо звернули увагу на риторику патріарха Московського Кирила, який публічно називав війну Росії проти України “священною”.Чи можуть удари по святинях бути воєнними злочинамиМіжнародне гуманітарне право забороняє навмисні атаки на будівлі, призначені для релігії, освіти, мистецтва, науки або благодійних цілей, а також на історичні пам’ятки.Сапуппо вважає, що удари Росії по українських храмах і культурних об’єктах можуть доповнити перелік воєнних злочинів, які розслідують міжнародні інституції.Міжнародний кримінальний суд уже видав ордер на арешт Володимира Путіна у справі про незаконну депортацію та переміщення українських дітей. Водночас українська сторона та міжнародні експерти закликають окремо розслідувати й систематичне знищення культурної та релігійної спадщини."Напад на культурну та релігійну спадщину України — це навмисна та ескалаційна спроба Росії стерти Україну з лиця землі", — заявила Сапуппо.Як Росія нищить українську спадщинуВід початку повномасштабної війни російські удари пошкодили музеї, храми, бібліотеки, театри, університети, архіви та інші культурні установи по всій Україні.Серед найвідоміших прикладів — пошкодження Києво-Печерської лаври, Музею Чорнобиля, Національного художнього музею України, Національної музичної академії, Мистецького арсеналу, кіностудії імені Довженка, а також знищення музеїв у Маріуполі та на Харківщині.Україна також заявляє про масове викрадення музейних експонатів із тимчасово окупованих територій. За даними українських інституцій, під загрозою розкрадання або знищення залишаються сотні тисяч культурних цінностей.Експерти наголошують, що такі атаки мають не лише військовий, а й символічний вимір: вони спрямовані проти пам’яті, історії та культурної тяглості українського суспільства.Читайте також: Викривлена реальність диктатора: які "фантазії" змушують Путіна продовжувати війну.

У Верховній Раді України зареєстровано законопроєкт №15356, який пропонує виключити російську мову з маркування товарів і послуг. Під час війни мова є частиною національної безпеки.Відповідна картка законопрєкту з’явилася на сайті Верховної Ради України.Документ передбачає внесення змін до закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", а також законів "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" і "Про безпечність та гігієну кормів". Основні його новації такі:пріоритет державної мови: виробники, виконавці та продавці всіх форм власності зобов'язані надавати інформацію про вироби, товари, роботи чи послуги українською мовою;заборона на використання мови агресора: хоча чинне законодавство дозволяє дублювати інформацію іншими мовами, ініціатива встановлює чітке обмеження; переклад інформації іншими іноземними мовами дозволяється, проте категорично забороняється використовувати для цього мову держави, яку Верховна Рада визнала державою-агресоркою (державою-окупанткою);регулювання в харчовому й аграрному секторах: аналогічні обмеження запроваджуються для маркування харчових продуктів і кормів; оператори ринку зможуть розміщувати переклад поруч з українським текстом лише за умови, що це не мова країни-агресорки.У пояснювальній записці до документа його автори вказали, що чинна редакція законодавства не містить винятків щодо мов, якими можна дублювати інформацію. В умовах повномасштабної війни мовна політика стала частиною національної безпеки.Розробники законопроєкту наголосили, що використання мови держави-агресорки в комерційній сфері формує її "символічну присутність" в українському економічному й інформаційному просторі. Метою документа є мінімізація такого впливу та зміцнення правових гарантій функціонування української мови.У разі ухвалення закону суб’єкти господарювання, що використовують багатомовне маркування або рекламні матеріали, будуть змушені провести ревізію своєї продукції й інформаційних носіїв на відповідність новим вимогам. Закон набирає чинності наступного дня після офіційного опублікування.Нагадаємо, 12 червня стало відомо, що президент Володимир Зеленський підписав закон, який вилучає російську мову з переліку мов, до яких в Україні застосовуються положення Європейської хартії регіональних або міноритарних мов..

Серед українців, які перебувають за кордоном, зросла частка тих, хто не планує повертатися на Батьківщину. Нині настрої приблизно розділилися навпіл: частина людей хоче повернутися додому, а частина — залишитися у країнах перебування.Про це заявив комісар Ради Європи з прав людини Майкл О’Флаерті в інтерв’ю "РБК-Україна".За його словами, у 2022 році ситуація була іншою: приблизно третина українців хотіла повернутися додому, ще третина планувала залишитися за кордоном, а решта не мала чіткої відповіді."Останні дані більше схиляються до приблизно 50/50 між тими, хто хоче повернутися, і тими, хто хоче залишитися", — зазначив О’Флаерті.Чому українці хочуть залишитися за кордономКомісар Ради Європи пояснив, що під час зустрічей з українцями чув різні причини такого рішення. Частина матерів не хоче знову змінювати життя дітей, які вже навчаються у школах або університетах у країнах перебування.Інші українці за час війни встигли облаштуватися за кордоном, знайти роботу, налагодити соціальні зв’язки або створити сім’ї. Для них країна, яка надала прихисток, уже стала новим домом. Водночас значна частина людей, за словами О’Флаерті, все ще хоче повернутися в Україну."Вони люблять свою країну і хочуть брати участь у її відбудові", — сказав він.Окремо комісар згадав старших людей, які прагнуть провести останні роки життя у знайомому й рідному для себе місці. О’Флаерті наголосив, що причини українців дуже різні, тому питання повернення не можна зводити до одного сценарію для всіх.Додамо, нещодавно Міністерство внутрішніх справ України роз’яснило, чи впливають кредитні зобов’язання або перебування на лікарняному на можливість перетину державного кордону..