Останні новини

Російські війська протягом неповних трьох днів здійснили масштабні обстріли одинадцяти регіонів України, застосувавши сотні одиниць озброєння. Під ворожими ударами опинилися житлові квартали, об'єкти інфраструктури та навіть цивільне морське судно.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у своєму офіційному Telegram-каналі.Наслідки триденного російського тероруЗа словами глави держави, від початку тижня ворог не припиняє здійснювати масовані повітряні атаки, тероризуючи мирне населення нашої держави. За неповні три доби окупаційні війська застосували проти України майже 530 ударних безпілотників та дві керовані авіаційні ракети. Внаслідок цих ударів постраждали десятки цивільних громадян, які отримали поранення різного ступеня важкості.Як зазначив Зеленський, Росія продовжує воювати з цивільними об'єктами, обираючи для своїх атак невійськові цілі. Цього разу до переліку руйнувань потрапили:цивільний контейнеровоз, який здійснював рейс під прапором Панами;українські сільськогосподарські підприємства;важливі об'єкти залізничного сполучення та енергетичної системи;велика кількість звичайних житлових будинків, які зазнали найбільших пошкоджень.. Дипломатична битва за українське небоПрезидент наголосив, що на тлі постійних обстрілів українська влада фокусує всі зусилля на забезпеченні військових додатковими засобами протиповітряної оборони. Очільник держави наголосив на важливості щоденної роботи дипломатичного корпусу та зауважив, що захищене небо є головною передумовою для подальшого діалогу зі світом."Цими днями було багато міжнародних зустрічей та перемовин щодо ППО, і важливо забезпечити реалізацію всіх домовленостей, передусім щодо PURL. Ще більше може вирішитися на самітах G7 і НАТО. Захист України потрібен — це передумова, щоб дипломатія працювала. Дякую всім партнерам, які допомагають", — заявив Зеленський, закликавши союзників до рішучих дій.Наразі українська сторона очікує на практичне виконання досягнутих домовленостей щодо постачання нових комплексів ППО, які мають убезпечити українські міста від подальших атак з боку Росії.Нагадаємо, у ніч на 9 червня Росія здійснила масштабний наліт дронів-камікадзе на Харківську область, що призвело до людських жертв та масових руйнувань цивільної інфраструктури. Внаслідок ворожих ударів у регіоні загинули троє людей, а кількість поранених, серед яких є немовля, стрімко зросла..

У середу, 10 червня, Верховна Рада ухвалила важливі зміни до державного бюджету, які дозволять виділити додаткове фінансування на стратегічні напрямки енергетичної безпеки. Головний акцент у прийнятому рішенні зроблено на забезпечення стабільного та безпечного функціонування Чорнобильської атомної електростанції і прилеглої зони відчуження.Про це повідомив перший віцепрем'єр — міністр енергетики України Денис Шмигаль.Фінансування безпеки Чорнобильської АЕСЗа словами міністра, парламентські зміни до головного фінансового документа країни дозволять додатково виділити майже 600 мільйонів гривень на потреби Чорнобильської АЕС та зони відчуження. З цієї суми понад 525 мільйонів гривень буде спрямовано безпосередньо на підтримку в безпечному стані енергоблоків і об’єкта "Укриття", а також на фінансування поточної роботи персоналу станції.Ще понад 72 мільйони гривень уряд планує використати для підтримання належного екологічного стану на території зони відчуження. Ці гроші підуть на постійний моніторинг радіоактивної території та фінансування протипожежних заходів.Підтримка шахтарів та захист від кібератакОкрім ядерної безпеки, народні депутати передбачили значні фінансові ресурси для підтримки українських гірників та захисту віртуальної інфраструктури. Зокрема, ухвалені зміни передбачають:спрямування понад 127 мільйонів гривень на розвиток вугільної галузі;виконання в повному обсязі всіх соціальних зобов’язань перед працівниками цієї сфери;виділення додаткових коштів на посилення кіберзахисту та модернізацію IT-інфраструктури Міністерства енергетики.Шмигаль наголосив, що енергетична сфера на сьогодні залишається надважливим фактором стабільності та стійкості української держави, тому швидка фінансова реакція на виклики є критично необхідною для країни.Нагадаємо, раніше український парламент ухвалив стратегічні зміни до головного фінансового документа країни, спрямувавши колосальні додаткові кошти на потреби сектору безпеки. Окрім безпосереднього фінансування армії, значна частина грошей піде на захист міст від ворожих атак на енергетичну інфраструктуру..

У Києві чоловіку оголосили про підозру за жорстоке поводження з твариною після того, як він викинув собаку з вікна шостого поверху багатоповерхівки. Від отриманих травм тварина загинула на місці.Інцидент стався у Святошинському районі столиці на вулиці Чорнобильській. Близько 13:00 до поліції надійшло повідомлення про те, що невідома особа кинула собаку з вікна житлового будинку. На місце події виїхали слідчо-оперативна група та співробітники поліції охорони, повідомили в Головному управлінні національної поліції у місті Києві.Правоохоронці встановили, що з вікна шостого поверху було викинуто собаку породи бішон. Тварина отримала несумісні з життям травми та загинула одразу.Слідчі Святошинського управління поліції за процесуального керівництва окружної прокуратури відкрили кримінальне провадження та повідомили чоловіку про підозру за ч. 3 ст. 299 Кримінального кодексу України — жорстоке поводження з тваринами, що призвело до загибелі тварини:"За процесуального керівництва Святошинської окружної прокуратури поліцейські оголосили чоловікові про підозру за ч. 3 ст. 299 Кримінального кодексу України – жорстоке поводження з тваринами. Санкція статті передбачає до 8 років позбавлення волі".Нагадаємо, наприкінці травня на Хмельниччині стався жорстокий випадок жорстокого поводження з твариною. Чоловік викинув собаку з вікна багатоповерхівки, внаслідок чого тварина загинула..

У середу, 10 червня, Верховна Рада України підтримала законопроєкт, який передбачає суттєве покращення соціальних гарантій для співробітників Державної служби з надзвичайних ситуацій та Національної поліції. Документ встановлює мінімальний рівень грошового забезпечення та оновлює систему надбавок для тих, хто щодня працює в умовах війни.Про це повідомив очільник Міністерства внутрішніх справ Ігор Клименко.Нові соціальні стандарти для ДСНС та НацполіціїПосадовець наголосив, що законопроєкт, за який проголосували 269 народних депутатів, має на меті підвищити соціальний захист тих, хто перебуває на передовій внутрішньої безпеки країни. В умовах повномасштабної війни, яку розв’язала Росія, навантаження на працівників ДСНС та Національної поліції значно зросло. Вони першими ліквідовують наслідки ворожих обстрілів, евакуюють цивільне населення, оперативно гасять пожежі, документують воєнні злочини та цілодобово забезпечують правопорядок.Що передбачають зміниЗгідно з ухваленим документом, держава гарантує своїм захисникам гідний рівень грошового забезпечення. Ключові зміни передбачають:встановлення мінімального рівня грошового забезпечення в розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб;запровадження оновленої системи надбавок за вислугу років;впровадження нової структури виплат для відповідних категорій працівників.Міністр внутрішніх справ висловив вдячність народним обранцям, зокрема представникам Комітету з питань правоохоронної діяльності, за підтримку цієї ініціативи. Це рішення є важливим кроком у вираженні поваги до служби людей, які в найважчі часи для держави залишаються на варті безпеки громадян та першими приходять на допомогу.Нагадаємо, при звільненні з військової служби захисники в Україні мають право на одноразову грошову допомогу. Розмір і порядок її нарахування залежать від категорії військовослужбовця та підстави звільнення..

Найочікуваніша футбольна подія чотириріччя розпочинається 11 червня з гучного протистояння Мексика — ПАР в рамках першого туру групового етапу. Українські любителі спорту зможуть насолодитися видовищем у високій якості та з професійним коментуванням.Календар першого ігрового дня МундіалюПрограма першого дня змагань буде досить лаконічною, адже організатори запланували проведення лише одного поєдинку. Стартовий свисток арбітра, який ознаменує початок великого футбольного свята, пролунає пізно ввечері. Розклад головної зустрічі 11 червня має такий вигляд:22:00 — Мексика проти ПАР.Перший поєдинок світової першості прийматиме легендарна арена "Ацтека", що розташована в Мексиці. Цей стадіон має багату історичну спадщину і готовий знову прийняти тисячі фанатів та зірок світового футболу.Де дивитися пряму трансляцію в УкраїніУкраїнці матимуть змогу переглянути футбольний матч у преміальній якості та з професійним коментуванням. Ексклюзивні права на показ поєдинків планетарної першості на території нашої держави отримав провідний медіасервіс.Офіційним транслятором чемпіонату світу 2026 року в Україні є платформа MEGOGO. Перегляд усіх без винятку матчів турніру буде доступний для користувачів на найрізноманітніших типах пристроїв — від смартфонів і планшетів до сучасних телевізорів Smart TV.Нагадаємо, раніше Міжнародна федерація футболу офіційно оголосила перелік офіційних осіб, які обслуговуватимуть матчі майбутнього Чемпіонату світу з футболу 2026 року. До фінального списку увійшли 170 фахівців із 50 національних асоціацій, однак представників України серед них знову не виявилося..

П’ять країн Європейського Союзу виступили з ініціативою перегляду правил вступу нових членів до блоку, запропонувавши посилити механізми контролю за дотриманням демократичних стандартів.Про це повідомляє Reuters із посиланням на спільний документ Німеччини, Франції, Нідерландів, Бельгії та Люксембургу.Серед запропонованих заходів — створення нових гарантій дотримання принципів верховенства права, а також механізмів реагування на можливе "демократичне відкатування" після вступу до ЄС. Йдеться про інструменти, які можуть бути закладені у майбутні договори про приєднання.Окремо країни-ініціатори пропонують обговорити можливість тимчасового обмеження права голосу для нових членів ЄС у чутливих сферах, де рішення ухвалюються одностайно. Це може стосуватися, зокрема, зовнішньої політики, розширення блоку та бюджетних питань.Ініціатива з’явилася на тлі дискусій про розширення ЄС, зокрема щодо України та Молдови, які продовжують рух до членства. У Євросоюзі також враховують досвід попередніх розширень і проблеми з дотриманням демократичних стандартів у деяких країнах-членах.Паралельно в ЄС триває підготовка до відкриття переговорних кластерів з Україною та Молдовою, які охоплюють питання верховенства права та демократичних реформ.Додамо, нещодавно стало відомо, що Україна може недоотримати близько 680 мільйонів євро фінансової допомоги від Європейського Союзу. Головна причина — несвоєчасне виконання окремих реформ..

З 15 червня важливий прикордонний пункт пропуску у Львівській області "Шегині — Медика" частково закривають для одного з видів транспорту через термінові будівельні роботи з боку польських колег. Митники опублікували чіткі часові рамки обмежень і пояснили, для кого проїзд залишиться абсолютно вільним.Про це повідомляє Державна митна служба України.Перекриття руху та тривалість ремонтуЗгідно зі спеціальним повідомленням, отриманим від митної адміністрації Республіки Польща, з 15 червня 2026 року стартують капітальні ремонтні роботи автобусної смуги руху на в'їзд до сусідньої держави. Масштабна реконструкція розгорнеться у межах завантаженого пункту пропуску "Шегині — Медика".Пасажирам та логістичним компаніям варто налаштуватися на тривалі незручності, оскільки дорожні та будівельні роботи затягнуться на дуже солідний термін. "За попередньою інформацією, роботи триватимуть до листопада 2027 року", — зазначають у відомстві, закликаючи громадян завчасно готуватися до серйозних коригувань логістичних маршрутів.Як працюватиме КПП та альтернативні варіантиУ відомстві зазначили, що через демонтаж та оновлення дорожнього покриття пропуск регулярних та нерегулярних автобусів, що прямують з України до Польщі через КПП "Шегині — Медика", на весь зазначений період здійснюватися не буде. Транспортним компаніям доведеться перенаправляти свої рейси через інші сусідні прикордонні переходи. Водночас у зворотному напрямку ситуація залишатиметься стабільною:рух пасажирських автобусів, які повертаються з Польщі в Україну, відбуватиметься у штатному режимі;жодних додаткових затримок чи блокувань на цій ділянці для в'їзду в українські області наразі не прогнозують.Українські митники офіційно звернулися до лідерів ринку пасажирських перевезень та приватних осіб із проханням обов'язково врахувати цей довготривалий фактор під час поточного планування подорожей та формування літніх маршрутів.Нагадаємо, з 8 червня на українсько-румунському кордоні очікуються тимчасові обмеження для автомобільного транспорту через проведення ремонтних робіт. Водіїв просять заздалегідь врахувати ці зміни та за потреби скористатися іншими пунктами пропуску.Додамо, раніше прикордонники Закарпаття попереджали про суттєве збільшення навантаження на пункти пропуску в другій половині червня. Очікується, що пасажиро-транспортний потік зросте до 30% у порівнянні зі звичайними показниками..

Відома українська хореографка Олена Шоптенко вперше за тривалий час опублікувала фото свого сина.Знімки з’явилися в її Instagram з нагоди дня народження хлопчика.Синові зірки, Олексію, виповнилося 8 років. У своєму дописі Шоптенко привітала його та поділилася теплими словами, назвавши материнство своїм найважливішим життєвим досвідом. Вона побажала синові залишатися сміливим і завжди бути собою, підкресливши, що вважає його появу найбільшим щастям у своєму житті."З днем народження, мій дорослий малий! Бути твоєю мамою вже 8 років — це моє найбільше щастя і найкращий та найважливіший проєкт у житті! Залишайся завжди таким сміливим — бути собою, таким, який ти є", — зазначила знаменитість.Відомо, що Олена Шоптенко виховує сина від підприємця Олексія Іванова. Пара раніше перебувала у шлюбі, однак згодом розлучилася. Нині танцівниця проживає разом із дитиною в Австрії.Нагадаємо, українська телеведуча Леся Нікітюк звернулася до свого нареченого Дмитра Бабчука з нагоди його дня народження. Військовослужбовець відсвяткував 30-річчя 9 червня..

Сили оборони України 8 червня суттєво підірвали логістичний потенціал окупаційної армії, спопеливши тисячі тонн палива у глибокому тилу ворога. У Генеральному штабі відзвітували про колосальні пожежі на трьох великих нафтобазах Росії після успішних повітряних атак.Про це йдеться у зведенні військового відомства.Наслідки дорозвідки на російських об'єктахВійськові фахівці провели ретельний аналіз та дорозвідку нафтових цілей країни-агресорки, які зазнали ударів 8 червня 2026 року. Офіційно підтверджено серйозні додаткові результати ураження паливно-енергетичної інфраструктури Росії. Зокрема, ситуація на атакованих промислових майданчиках виглядає наступним чином:на перевальній нафтобазі "Грушовая", що розташована в районі населеного пункту Грушова Балка Краснодарського краю Росії, зафіксовано та підтверджено стабільне горіння двох великих резервуарів із нафтою. Крім того, повністю знищено або пошкоджено супутню інфраструктуру, яку загарбники залучили в процесах оцінки якості нафтопродуктів;на нафтоперекачувальній станції "Красноармейск" у Саратовській області Росії підтверджено масштабне горіння двох гігантських резервуарів із нафтою, об'єм кожного з яких становить по 50 тисяч кубічних метрів;на лінійній виробничо-диспетчерській станції "Красний Яр", розташованій у Волгоградській області Росії, верифіковано горіння ще одного резервуара з нафтою аналогічним об'ємом 50 тисяч кубічних метрів.Руйнування воєнного потенціалу загарбниківЗа даними Генштабу, усі уражені промислові потужності відігравали ключову роль у логістичних ланцюжках окупаційних військ. Постачання палива з цих баз безпосередньо забезпечувало загарбницькі підрозділи на передовій.Сили оборони України планомірно продовжують завдавати відчутних втрат критично важливій паливно-енергетичній та логістичній інфраструктурі держави-агресорки. Саме ці промислові об'єкти наразі забезпечують ведення війни проти України, тому їхнє планомірне знищення залишається одним із пріоритетів українських захисників.Нагадаємо, за даними Центру протидії дезінформації, важливий транспортний коридор, який з'єднував материкову частину України з Кримським півостровом і активно використовувався загарбниками, зазнав критичних руйнувань. Тим часом окупаційна адміністрація робить усе можливе, щоб приховати реальні масштаби надзвичайної події та заблокувати поширення інформації..

Україна досягла вагомих результатів у процесі репатріації своїх громадян, які перебували у катівнях країни-агресорки. Кількість визволених з оборонних лав військовослужбовців наразі перевищує чисельність тих бійців, які все ще перебувають в ізоляції.Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв'ю "Радіо Свобода".Статистика обмінів та секретність данихЗа словами посадовця, офіційні структури продовжують копітку роботу над визволенням українських воїнів з ворожого полону. Динаміка повернень демонструє позитивну тенденцію, адже загальне число врятованих із неволі військових уже є більшим за кількість тих, хто досі перебуває під вартою окупантів."Цифра військовополонених, які залишаються в російському полоні, менша, ніж цифра тих, кого ми повернули з російського полону", — сказав він.Водночас омбудсмен утримався від оприлюднення конкретних числових показників щодо українських бранців. За його словами, Росія не володіє точними відомостями стосовно чисельності своїх громадян, які перебувають в українському полоні, а влада України свідомо публічно не оголошує кількість українців, яких утримує Росія.Верифікація цивільних заручниківОкремим складним треком залишається питання викрадених цивільних громадян України. Багато з них утримуються окупантами незаконно та без жодних правових підстав.Згідно з офіційними даними Реєстру осіб, зниклих безвісти, на тимчасово окупованих територіях зниклими вважають 16 тисяч цивільних людей. На сьогодні українській стороні вдалося офіційно верифікувати перебування в російському полоні 1887 цивільних громадян України. Процес підтвердження відбувався через два основні канали:завдяки чинним інструментам Міжнародного комітету Червоного Хреста було офіційно верифіковано 878 осіб;решту бранців вдалося ідентифікувати завдяки ефективній роботі українських спецслужб.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Україна і країна-агресорка Росія домовилися розпочати верифікацію списків військовополонених і цивільних заручників для проведення подальших обмінів полоненими..

Вінниця відмовилася від отримання 15 автобусів, які раніше планувалося передати з польського міста-побратима Кельце.Про це повідомила міська голова Кельців Агата Войда. Рішення українського міста стало наслідком політичної дискусії в Польщі, де частина депутатів виступила проти передачі транспорту. Критики заявляли, що автобуси можуть експлуатуватися на маршрутах, зокрема на вулиці, названій на честь Степана Бандери у Вінниці, що, на їхню думку, могло б загострити чутливі історичні питання у польсько-українських відносинах.Деякі польські політики також ставили під сумнів доцільність передачі, називаючи вартість автобусів значною, хоча міська влада Кельців наголошувала, що йдеться про 17-річний транспорт із невеликою залишковою ринковою вартістю.Своєю чергою, у Кельцях заявили, що проєкт допомоги був спрямований на підтримку міської інфраструктури Вінниці, зокрема громадського транспорту, який може потребувати додаткових ресурсів під час енергетичних перебоїв.Попри відмову, міська голова Кельців підкреслила, що рішення Вінниці не пов’язане зі зникненням потреби в транспорті, а було ухвалене, щоб уникнути політизації гуманітарної допомоги та нових напружень у суспільстві:"Він зробив це не тому, що потреби його міста раптово зникли. Війна там і далі є щоденною реальністю, а мешканці Вінниці продовжують відчувати її наслідки. Він зробив це тому, що не хотів, аби питання допомоги місту, яке живе в умовах війни, стало інструментом політичного конфлікту та приводом для нових розколів".Додамо, рішення українського керівництва відзначити один із підрозділів Збройних сил України почесним історичним найменуванням спровокувало гостру реакцію серед вищого політичного істеблішменту Польщі. Офіційна Варшава розглядає безпрецедентні кроки у відповідь, які можуть безпосередньо торкнутися вищих державних відзнак українського лідера Володимира Зеленського..

Важливий транспортний коридор, який з'єднував материкову частину України з Кримським півостровом і активно використовувався загарбниками, зазнав критичних руйнувань. Тим часом окупаційна адміністрація робить усе можливе, щоб приховати реальні масштаби надзвичайної події та заблокувати поширення інформації.Про це повідомив керівник Центру протидії дезінформації при РНБО Андрій Коваленко.Крах ключової артеріїЗа словами посадовця, стратегічний логістичний вузол загарбників зазнав нищівного удару, який фактично унеможливлює його подальше використання для перекидання техніки, боєприпасів та особового складу. Повна ліквідація цього об'єкта створює величезні проблеми для забезпечення угруповання ворожих військ на південному напрямку."Чонгарський міст знищено, російська влада намагається замовчувати ситуацію в тимчасово окупованому Криму", — заявив посадовець, акцентувавши на безпорадності кремлівської пропаганди.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що українські військові взяли під повітряний контроль частину сухопутного шляху військ країни-агресорки до тимчасово окупованого Криму..

У Чехії з початку липня почне діяти нова вимога щодо обов’язкової реєстрації всіх собак у централізованій електронній базі.Про це повідомили в Міністерстві сільського господарства країни. Так, згідно з новими правилами, кожна собака має бути внесена до реєстру без винятків. Реєстрація повинна здійснюватися не пізніше моменту наступного щеплення від сказу.У базі даних зберігатиметься ключова інформація про тварину: ідентифікаційні дані, відомості про вакцинацію та контакти власника. Метою нововведення є спрощення пошуку загублених тварин, ідентифікації власників, а також боротьба з незаконною торгівлею домашніми улюбленцями.За порушення вимог передбачені значні штрафи — до 300 тисяч чеських крон, що еквівалентно приблизно 510 тисячам гривень. Водночас сама процедура внесення даних до реєстру буде платною, а її вартість визначатимуть ветеринарні клініки.За оцінками ветеринарної палати, у країні налічується понад 2,2 мільйона собак, тож повне наповнення нової системи може зайняти кілька років.Додамо, під час купівлі цуценяти важливо переконатися, що тварина походить від відповідального заводчика, а не з так званих "ферм цуценят", де собак розводять у жорстоких умовах заради прибутку. TrueUA розповідав, як розпізнати недобросовісного продавця собак.Читайте також: Що означає звичка говорити з котами та собаками: пояснення психологів.

Український парламент ухвалив стратегічні зміни до головного фінансового документа країни, спрямувавши колосальні додаткові кошти на потреби сектору безпеки. Окрім безпосереднього фінансування армії, значна частина грошей піде на захист міст від ворожих атак на енергетичну інфраструктуру.Про це у Telegram-каналі повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.Куди підуть рекордні трильйониЗа словами посадовиці, завдяки підтримці народних депутатів, фінансування оборонного сектору зазнало масштабного перегляду. Після внесення законодавчих змін загальні видатки на безпеку та оборону України сягнуть безпрецедентної для держави суми — 4,4 трильйона гривень. У Кабінеті міністрів чітко розписали пріоритети для цих ресурсів:2,3 трильйона гривень буде безпосередньо виділено на закупівлю сучасного озброєння та військової техніки;понад 1,45 трильйона гривень спрямують на грошове забезпечення та виплати українським військовослужбовцям.Як зазначила Свириденко, таке безпрецедентне фінансування стало можливим завдяки фінансовій допомозі від Європейського Союзу, загальний обсяг якої становить 90 мільярдів євро. Водночас, за словами очільниці уряду, вже цього року наша держава очікує отримати перший транш у розмірі 45 мільярдів євро. З цієї суми левова частка — 31,8 мільярда євро — підсилить обороноздатність держави, а 13,2 мільярда євро підуть на покриття дефіциту держбюджету.Захист від російського енергетичного тероруПрем'єр-міністр наголосила, що окремим важливим вектором оновленого бюджету є забезпечення життєдіяльності українських міст в умовах постійних обстрілів зі сторони Росії. На реалізацію комплексних планів стійкості регіонів уряд додатково виділяє 40 мільярдів гривень. Ці фінансові вливання мають гарантувати стабільне тепло-, водо- та електропостачання для цивільного населення. Кошти підуть на фізичний захист об'єктів критичної інфраструктури та закупівлю альтернативних і резервних джерел живлення для українських громад.Офіційне звернення очільниці урядуОчільниця українського уряду акцентувала на важливості консолідації зусиль влади та міжнародних партнерів задля забезпечення фронту та тилу усім необхідним."Збільшуємо бюджет на оборону та безпеку на 1,56 трильйона гривень", — заявила Юлія Свириденко, додавши, що вдячна народним депутатам за підтримку змін до Державного бюджету на 2026 рік, адже це рішення дозволить спрямувати додаткові ресурси на фінансування Сил оборони та захист людей.Нагадаємо, країни НАТО розглядають новий пакет військового фінансування для України у розмірі 70 мільярдів євро. Ймовірно, про нього оголосять під час саміту Північноатлантичного альянсу в Анкарі наступного місяця..

У латвійському регіоні "Країна блакитних озер", що поблизу кордону з Росією, туристичний сезон цього року минає із великими втратами.Як повідомляє Reuters, численні гостинні будинки та готелі фіксують масові скасування бронювань через занепокоєння безпекою, пов’язаною з появою безпілотників у регіоні.Власники туристичного бізнесу розповідають, що відпочивальники відмовляються приїжджати через ризик отримати попередження про повітряну тривогу або необхідність шукати укриття. У деяких випадках це призвело до скасування запланованих весільних подій та повного простою об’єктів розміщення.За даними місцевої туристичної асоціації, близько 85% підприємств регіону вже зазнали втрат через відмови клієнтів, а частина з них втратила понад половину майбутніх бронювань.Водночас у регіоні наголошують, що ситуація залишається контрольованою, а більшість мешканців не відчуває прямої загрози. Влада намагається переконати туристів не відмовлятися від поїздок, підкреслюючи, що ризики надзвичайних інцидентів залишаються низькими.Попри це, занепокоєння безпекою вже суттєво вплинуло на економіку місцевого туризму та поставило під загрозу сезон для сотень малих бізнесів у регіоні.Нагадаємо, нещодавно авіація Північноатлантичного альянсу вперше в історії ліквідувала іноземний безпілотний літальний апарат, який порушив повітряний простір Латвії в районі Латгалії. Інцидент спровокував оголошення кількох хвиль повітряної загрози у прикордонних муніципалітетах республіки та запуск системи екстрених мобільних сповіщень для місцевого населення.Додамо, раніше польське агентство аеронавігаційних послуг оголосило про запровадження спеціальної обмеженої повітряної зони EP R131 у східній частині країни — поблизу кордону з Україною та Білоруссю. Рішення ухвалене за запитом Оперативного командування Збройних сил Польщі з міркувань безпеки держави..