Останні новини

Підрозділи Сил оборони України завдали ураження по низці важливих військових та логістичних об'єктів російських окупаційних військ 5 червня та в ніч на 6 червня 2026 року.Про це повідомив Генеральний штаб Збройних сил України."На території Ленінградської області РФ уражено пункт базування "Кронштадт" (Санкт-Петербург, РФ). На території об'єкта зафіксовано вибухи, ступінь ураження уточнюється. "Кронштадт" — є головним вузлом базування, ремонту та забезпечення кораблів Балтійського флоту в східній частині Балтики, а також прикриває морські підходи до Санкт-Петербурга", — йдеться у повідомленні.Також уражено нафтобазу "Петергофская" (м. Ломоносов, Ленінградська область, РФ). Зафіксовано влучання, вибух та займання на об'єкті. До того ж було атаковано нафтовий термінал "Несте" (м. Ломоносов, Ленінградська область, рф).Зазначається, що внаслідок ударів зафіксовано займання в районі терміналу, результати ураження уточнюються. Термінал є вузловим об'єктом розподілу нафтопродуктів у північно-західному регіоні Росії. Одноразовий об'єм зберігання — 40 000 кубічних метрів світлих нафтопродуктів.Крім того, українським воїнам вдалося уразити:арсенал комплексу зберігання ракетного озброєння, боєприпасів та військового майна 1060-го Центру матеріально-технічного забезпечення (смт Большая Іжора, Ленінградська область, РФ). Зафіксовано вибухи на території об'єкта, вторинну детонацію та пожежу;нафтобазу "Усть-Лабінськ" (Краснодарський край, РФ) – на території об'єкта зафіксовано пожежу;командно-спостережний пункт підрозділу противника в районі Малинівки (Бєлгородська область, РФ);склад матеріально-технічних засобів у районі Караїчного Луганської області;пункти управління БпЛА противника в районах Воскресенки та Одрадного Донецької області, а також Новофедорівки та Залізничного Запорізької області;райони зосередження особового складу противника поблизу Покровська та Родинського Донецької області, Петропавлівки на Харківщині, а також Тьоткіного та Анатоліївки Курської області (РФ).Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський підтверджував, що 6 червня українські безпілотники уразили російські об’єкти на відстані майже тисячу кілометрів. Спільна робота наших військових знову принесла результати — ворог зазнав значних збитків..

У суботу, 6 червня, у Києві оголосили про підозру водієві, який скоїв смертельну дорожньо-транспортну пригоду в Соломʼянському районі. За скоєне йому загрожує до десяти років увʼязнення.Про це повідомила пресслужба поліції Києва. За даними слідства, керманич автомобіля Mercedes на великій швидкості вʼїхав у підземний перехід, де перебували люди та смертельно травмував чотирьох громадян, ще троє — отримали поранення.Зокрема, внаслідок наїзду загинули 12-річний хлопчик, 47-річна жінка та двоє поліцейських віком 21 та 23 роки. Також було травмовано двох чоловіків та жінку, які наразі перебувають у лікарні.Винуватець аварії — 49-річний мешканець Херсонщини. Згідно висновку експертизи, на момент вчинення ДТП він перебував у тверезому стані."Слідчі главку поліції Києва затримали водія у порядку статті 208 КПК України та наразі за процесуального керівництва Київської міської прокуратури оголосили йому про підозру за ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами, якщо вони спричинили загибель кількох осіб. Санкція статті передбачає до десяти років позбавлення волі. Слідчі вручили фігуранту клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, в Офісі генерального прокурора інформували, що цього чоловіка неодноразово притягали до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. Деякі медіа з’ясували, що водій, який убив чотирьох людей у Києві, виявився головою баптистської "Церкви села Підстепне". Також стало відомим його ім’я — це Павло Плешивцев. Перед аварією Mercedes рухався зі швидкістю близько 150 км/год..

У суботу, 6 червня, російські загарбники атакували Запоріжжя. Постраждали місцеві мешканці.Про це повідомив голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров. За його словами, ворог поцілив у дах супермаркету.Внаслідок атаки виникла пожежа у квартирі будинку, розташованого навпроти. Постраждала 10-річна дитина — поранено руку. Хлопчика госпіталізували."Також поранення дістав батько дитини. Обом надається необхідна медична допомога", — додав Федоров.. Зауважимо, 6 червня зранку російські окупанти атакували об'єкти критичної та промислової інфраструктури в Запоріжжі. Внаслідок удару загинули дві людини, декілька осіб поранено.Нагадаємо, у ніч на 5 червня російські безпілортники атакували Одеську область. Внаслідок удару пошкоджено термінал агрохолдингу "Кернел" в порту Чорноморська.До  того ж 5 червня російські окупанти вдарили безпілотником у цивільний автомобіль. Унаслідок атаки загинула жінка, двоє чоловіків отримали поранення..

На сьогодні можливі провокації з боку Білорусі у напрямку Києва та західних областей. Проте такі ризики існують ще від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко під час брифінгу в Media Center Ukraine."Можуть бути провокації і по напрямку Києва. Можуть бути провокації по напрямку західної ділянки з метою перерізання логістичних шляхів. Це також спостерігалося і в 2022 році", — сказав Демченко.На думку посадовця, наша держава має бути готовою до будь-якого розвитку подій, навіть до найгіршого."Треба бути сильнішими за те, що до нас може прийти", — додав він.Раніше президент Володимир Зеленський заявляв, що Росія намагається ще більше втягнути Білорусь у війну та розглядає плани операцій за напрямками на Південь і на Північ від білоруської території.Своєю чергою, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський зауважив, що загроза з Білорусі є реальною. За його словами, це може бути напад у бік України або однієї з країн НАТО.Нагадаємо, наприкінці травня речник ДПСУ Андрій Демченко зазначав, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко може у будь-який момент дозволити країні-агресорці Росії перекинути війська на вже підготовлені бази..

За автомобілем Mercedes-Benz C300, який спричинив смертельну дорожньо-транспортну пригоду у Києві 5 червня, зафіксовано 39 порушень правил дорожньо-руху. З них більшість - за перевищення швидкості.Про це повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький."За автомобілем Mercedes-Benz C300, який потрапив у ДТП, зафіксовано 39 порушень ПДР, з них переважна частина саме за перевищення швидкості. 18 — лише протягом минулого року... А також одне ДТП без травмованих в березні цьогоріч. Дуже багато емоцій і чого хотілось би ще сказати. Та основне зараз: штраф 340 гривень — це достатньо для того, щоб порушник так не вчинив більше в майбутньому? У багатьох країнах світу, окрім актуальних до правопорушення штрафів, діють механізми, які дозволяють реагувати саме на систематичну небезпечну поведінку водія", — йдеться у повідомленні.На думку посадовця, якщо людина регулярно нехтує ПДР, це має бути сигналом для держави та суспільства про потенційну небезпеку. Ба більше, як вважає Білошицький, така людина має доводити своє право бути учасником дорожнього руху в ролі водія."З огляду на вчорашню трагедію і багато інших ДТП, які були і ще будуть, нашій країні теж потрібен такий механізм", — зауважив він.Білошицький додав, що в період з 01.01.2026 року до 05.06.2026 року поліцейськими підрозділів Національної поліції України зафіксовано 1 055 432 адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. До того ж патрульними поліцейськими винесено 1 730 364 постанови за порушення, зафіксовані в автоматичному режимі.Нагадаємо, 5 червня у Солом'янському районі Києва автомобіль Mercedes на великій швидкості виїхав на пішохідну зону. Внаслідок аварії загинули 4 людини, ще троє — поранені. Варто зауважити, що в Офісі генерального прокурора інформували, що цього чоловіка неодноразово притягали до адміністративної відповідальності за перевищення швидкості. Деякі медіа з’ясували, що водій, який убив чотирьох людей у Києві, виявився головою баптистської "Церкви села Підстепне". Також стало відомим його ім’я — це Павло Плешивцев. Перед аварією Mercedes рухався зі швидкістю близько 150 км/год..

На неділю, 7 червня, в Україні прогнозують хмарну погоду з проясненнями. Крім сходу, помірні дощі, грози, вдень в окремих районах град і шквали 15-20 м/с.Про це повідомили в Українському гідрометеорологічному центрі. Там уточнили, що у Вінницькій, Житомирській і Київській областях значні дощі. Вночі та вранці на Закарпатті місцями туман.Вітер змінних напрямків, у західних областях північно-західний, 3-8 м/с. Температура вночі +13°С…+18°С, на заході країни — +10°С…+15°С, вдень — +24°С…+29°С, у західних, Житомирській, Київській, Черкаській, Вінницькій і Одеській областях — +20°С…+25°С.Окрім того, в "Укргідрометцентрі" попередили про небезпечні метеорологічні явища на території практично всієї України, крім східних областей."Це I рівень небезпечності, жовтий. Погодні умови можуть призвести до ускладнення роботи енергетичних підприємств", — акцентували синоптики.На території Київщини та в Києві теж передбачаються небезпечні метеорологічні явища.Загалом у столиці та в регіоні прогнозується хмарна погода з проясненнями. Можливий значний дощ, гроза, вдень в окремих районах град та шквали 15-20 м/с. Вітер змінних напрямків, 3-8 м/с.Температура в області вночі +13°С…+18°С, вдень +20°С…+25°С. У Києві — вночі +16°С…+18°С, вдень +21С…+23°С.Нагадаємо, начальник Черкаського гідрометцентру Віталій Постригань розповів, що Україна цього літа може зіткнутися з періодами тривалої спеки, подібними до тих, що останніми роками фіксуються в країнах Європи. Водночас погодні умови залишатимуться контрастними, із чергуванням спеки, злив і грозових явищ..

Цього року Україна запускає першу повноформатну програму підтримки української культури "Тисячовесна". Мільярди гривень щороку гарантовано спрямовуватимуться на створення культурного продукту.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі.Він деталізував, що програма охоплює сім напрямів: від фільмів, серіалів і анімації до музики, перформативного та візуального мистецтва, а також створення контенту для соціальних мереж."Уже маємо 1 151 заявку. Розгляд заявок триває, тож буде більше. Остаточний результат представимо 12 червня", — зазначив український президент.Він додав, що є проєкти з усіх куточків країни. Близько 17% із них — дебютні. Цей рік — стартовий. Далі щороку підтримка української культури лише зростатиме."Дякую за таку активну участь у програмі вже на старті. Розвиток сучасної української культури, підтримка наших авторів і проєктів, створення нового українського продукту — це важлива частина нашої сили", — наголосив президент України.Він також акцентував, що особливо цінно бачити те, що навіть у час повномасштабної війни творча енергія в Україні не згасає."Дякую всім, хто працює для того, щоб український голос звучав ще сильніше через творчість", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, в середині травня стало відомо, що до попереднього списку ЮНЕСКО включено транснаціональний культурний комплекс "Прекукутень — Аріушд — Кукутень — Трипілля". До його складу входять 15 об’єктів археології. Вони розташовані на території восьми областей України, а також у Румунії та Молдові..

Росія домагатиметься так званого повного відновлення прав росіян і російськомовних українців. У Кремлі й надалі озвучують тези про "мовну дискримінацію" та "русофобію".Чергову заяву з цього приводу оприлюднив міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров, який застосовує "словесну еквілібристику" для виправдання агресії проти України.Ця вимога Москви щодо України озвучена очільником МЗС Росії у відеозверненні з нагоди так званого "Дня російської мови"."Серед наших безумовних пріоритетів — захист та підтримка тих, для кого російська мова є рідною. Продовжимо рішуче протидіяти будь-яким проявам мовної дискримінації та русофобії — де би вони не відбувалися", — наголосив він.Лавров пообіцяв обов'язково досягнути повного відновлення прав тих російських і російськомовних людей, проти яких начебто "розв'язаний відкритий терор" в Україні."Розв’язання цього питання — серед необхідних умов довгострокового врегулювання українського конфлікту", — підсумував міністр закордонних справ Росії.Раніше Сергій Лавров заявляв, що Росія "приступає" до системних ударів по об’єктах у Києві, які, за твердженням Москви, використовуються для потреб ЗСУ. Він зазначав, що такі дії нібито є відповіддю на "терористичні атаки" з боку України по території Російської Федерації.Нагадаємо, декілька днів тому міністр закордонних справ Росії безпідставно розповідав, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте нібито ігнорує позицію Вашингтона та продовжує говорити про членство України в Альянсі..

У ніч на суботу, 6 червня, Служба безпеки України спільно зі Силами оборони уразила 15-й арсенал військово-морського флоту Росії, Кронштадтську військово-морську базу та нафтобазу в Усть-Лабінську.Про це повідомила пресслужба СБУ. Воїни "Альфи" СБУ спільно із Збройними силами України та ГУР завдали ударів по низці важливих військових і логістичних об’єктів на території Росії."Зокрема, по 15-му арсеналу військово-морського флоту Росії в Ленінградській області, Кронштадтській військово-морській базі та нафтобазі «Усть-Лабінськ» у Краснодарському краї", — деталізували українські силовики.Вони конкретизували, що після успішної атаки на склади 15-го арсеналу військово-морського флоту Росії там спостерігаються пожежа та вторинна детонація.«На об’єкті зберігаються ракети та боєприпаси. У місцевих чатах повідомляють про можливу евакуацію мешканців прилеглих населених пунктів», — акцентували українські військові.Також зафіксовано займання в районі Кронштадтської військово-морської бази та Кронштадтського морського заводу."Усі ці військові об’єкти забезпечують діяльність корабельного угруповання ворога в Балтійському морі", — наголосили в СБУ.На території нафтобази "Усть-Лабінськ" зафіксовано низку вибухів, після яких розпочалася масштабна пожежа. Вогнем охоплено щонайменше три резервуари з нафтопродуктами."Ця нафтобаза є важливим тиловим вузлом зберігання та постачання пального для російських військ на південному та східному напрямках", — пояснили військові експерти.У СБУ запевнили, що такого роду спецоперації послаблюють Балтійський флот ворога. Уражені об’єкти використовуються для зберігання боєприпасів, ремонту та забезпечення бойової діяльності кораблів."Їх виведення з ладу ускладнює логістику противника, знижує боєготовність флоту й обмежує можливості Росії діяти в Балтійському регіоні", — підсумували у Службі безпеки України.Нагадаємо, раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський підтверджував, що 6 червня українські безпілотники уразили російські об’єкти на відстані майже тисячу кілометрів. Спільна робота наших військових знову принесла результати — ворог зазнав значних збитків..

Упродовж останніх двох років в Україні працюють одразу декілька проєктів щодо ремонту доріг. Зараз же візьмуться за дороги місцевого значення. Однак ідеться лише про найбільш критичні ділянки.Про це заявила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Відремонтуємо критичні ділянки доріг місцевого значення для підвищення безпеки мешканців і логістики Сил оборони", — запевнила вона.Українська міністерша пояснила, що з резервного фонду державного бюджету виділили додатково 3,5 мільярда гривень для невідкладного ремонту доріг місцевого значення."Кошти будуть спрямовані на конкретні ділянки, де це найбільш критично", — акцентувала очільниця українського Кабміну.Вона наголосила, що для людей це питання безпеки та швидшого доступу до лікарень, пологових будинків, шкіл. Для наших Сил оборони — це питання евакуації, логістики та забезпечення підрозділів."Кошти виділяються на умовах співфінансування з місцевими бюджетами. Їх розподілимо між усіма регіонами", — підсумувала Юлія Свириденко.Декілька днів тому прем’єр-міністерка інформувала, що в Україні завершено першочергові роботи з ліквідації пошкоджень дорожнього покриття після зимового сезону на магістралях національного та міжнародного значення. За її словами, вдалося відремонтувати 14 мільйонів квадратних метрів доріг."Це найвищий показник від початку повномасштабного вторгнення", — наголошувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, у травні повідомлялося, що щодня над відновленням трас працюють понад дві тисячі фахівців у складі двохсот бригад у різних регіонах України..

Відмовившись від пропозиції президента України Володимира Зеленського щодо прямих мирних переговорів, кремлівський диктатор Володимир Путін втратив свій шанс вийти з його провальної війни.Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Жодних добрих новин для росіян. Ситуація для Росії тільки погіршуватиметься. Втрати на полі бою продовжуватимуть зростати. Невдачі ставатимуть дедалі принизливішими", — зазначив він.На його переконання, економіка ще глибше зануриться в рецесію. Більше робочих місць буде втрачено, податки зростатимуть, а інфляція вдарить по найвразливіших."У Росії вже немає безпечних місць, які могли б уникнути далекобійних санкцій України. Але їхня інтенсивність продовжуватиме зростати", — запевнив український міністр.Він додав, що міжнародний тиск не послабиться. Він тільки посилюватиметься. Зокрема, через використання заморожених активів, заборону на подорожі та неминучу відповідальність за злочини."Усе це тому, що фанатик у Кремлі хоче втриматися при владі будь-якою ціною та готовий пожертвувати майбутнім своєї країни та вбити мільйони людей заради своїх божевільних ілюзій", — пояснив очільник українського дипломатичного відомства.Він акцентував: все це тому, що не хоче визнати просту правду: він ніколи не досягне своїх цілей на полі бою, і йому краще відмовитися від своїх марних надій на швидкий колапс України, послаблення підтримки від її партнерів чи зменшення тиску на Росію.На думку українського міністра, Росії все одно доведеться ухвалити дипломатичне рішення, але умови на той момент виявляться набагато гіршими."Відмова Путіна від миру має призвести до значного посилення міжнародного тиску на Росію та підтримки України", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, вчора міністр закордонних справ Укроаїни розповідав, що відкритий лист Володимира Зеленського до Володимира Путіна отримав "багато схвальних відгуків від досвідчених дипломатів" і європейських колег..

У Кремлі заявили, що диктатор Володимирр Путін зустрівся колишнім німецьким канцлером Герхардом Шредером. Вони провели переговори віч-на-віч.Про це розповів радник очільника Кремля Володимира Путіна Юрій Ушаков, якого цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурсиЗа його словами, розмова Володимира Путіна та Герхарда Шредера відбулася в Москві у Кремлі. Він назвав її "хорошою"."Розмова була дружньою, вона відбулася у форматі віч-на-віч. Подробиць я, чесно кажучи, не знаю. Вона відбулася в Москві у Кремлі", — сказав медійникам радник Путіна.До речі, 2 червня ЗМІ писали, що Шредер перебував із візитом у російській столиці. 82-річного колишнього лідера Соціал-демократичної партії вважають особистим другом кремлівського диктатора.Зокрема, він упродовж тривалого часу продовжував працювати на російські енергетичні компанії навіть після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Як відомо, Володимир Путін запропонував Герхарда Шредера як перемовника від Європи щодо переговорів про припинення війни. Україна та її союзники виступили категорично проти такої кандидатури.Нагадаємо, що завтра лідери Франції, Великої Британії та Німеччини зустрінуться у Лондоні. На цю зустріч також запрошений президент України Володимир Зеленський..

Три роки тому російські терористи зруйнували Каховську гідроелектростанцію. Точна кількість жертв і повні наслідки катастрофи залишаються невідомими. Росія має понести відповідальність за це.Про це заявили в Міністерстві закордонних справ України."Три роки тому Росія знищила дамбу Каховської гідроелектростанції, спричинивши одну з найбільших техногенних екологічних катастроф у Європі за останні десятиліття", — зазначили у відомстві.Там додали, що величезні території були затоплені, Каховське водосховище знищено, а сотні тисяч людей втратили доступ до питної води."Цей злочин також загрожував стабільній роботі Запорізької атомної електростанції — найбільшої атомної електростанції в Європі", — зауважили в МЗС України.В українському дипломатичному відомстві акцентували, що точна кількість жертв залишається невідомою."Тимчасово окупована частина Херсонської області зазнала найсильнішого удару, і повний масштаб людських втрат там неможливо встановити. Принаймні десятки тисяч людей постраждали", — наголосили в заяві.У МЗС України переконані, що Росію варто притягнути до відповідальності за знищення Каховської гідроелектростанції та за всі злочини, скоєні під час її війни проти України.Своєю чергою, в ДСНС України назвали той випадок актом екоциду проти українського народу."Понад 80 затоплених населених пунктів. Близько 16 тисяч людей, які миттєво опинилися в зоні екологічного лиха. Десятки загиблих, зниклі безвісти... Страшні цифри. Скалічені долі", — зазначили надзвичайники.Вони констатували, що тоді вдалося врятувати понад 700 людей і евакуювати майже 3 800 осіб. І ще — понад 280 тварин."Бо пройти повз налякані очі, залишені на ланцюгах чи дахах, покинути їх у цій біді — наші хлопці просто не могли. Рятували кожне живе серце. Пішли проти великої води та вистояли там, де впасти міг кожен", — підсумували в ДСНС.Нагадаємо, минулого року вчені німецького університету Лейбніца запевняли, що підрив російськими окупантами Каховської гідроелектростанції на Херсонщині призвів до створення на її місці "токсичної бомби уповільненої дії". Зникнення води у водосховищі вивільнило десятки тисяч тонн важких металів, серед яких є й отруйні..

У п’ятницю, 5 червня, турецьке рибальське судно зазнало нападу поблизу окупованого Криму. Це сталося біля північного узбережжя Чорного моря. Внаслідок інциденту є загиблий і поранені моряки.Про це у спеціальній заяві повідомила берегова охорона Туреччини. Там зазначили, що судно Duru 67 "зазнало нападу" на захід від окупованого Росією Севастополя 5 червня.При цьому в заяві турецької берегової охорони не наведено додаткових подробиць щодо нападу."П’ятьох поранених моряків врятував інший траулер Burak Kaya, але один із них помер на шляху до Туреччини", — йдеться в повідомленні.Судно берегової охорони з медичною бригадою на борту наздогнало Burak Kaya за близько 213 кілометрів на північ від турецького порту Інеболу, саме тоді постраждалих підняли на борт."Після 15-годинного зворотного рейсу поранених доставили до лікарні в столиці провінції Кастамону", — розповіли в береговій охороні Туреччини.Місцеві медіа цитують директора провінційного управління охорони здоров’я Февзі Явузилмаза, який зазначив, що моряки отримали осколкові поранення, одному з них на борту судна берегової охорони зробили невелику операцію."Двоє наших пацієнтів мають відносно легкі поранення, а двоє — дещо серйозніші", — пояснив він.Нагадаємо, що також у п’ятницю в румунському порту Констанца вибухнув морський дрон. У результаті інциденту ніхто не постраждав. Згодом з’ясувалося, що це був український дрон..

У суботу, 6 червня, в Україні відзначають День журналіста — професійне свято людей, які щодня фіксують реальність, документують війну та розповідають історії, що не мають права бути забутими.Від початку повномасштабного вторгнення Росії журналістика в Україні стала однією з найнебезпечніших професій. Працівники медіа втрачають життя у прифронтових містах, під час російських обстрілів, у власних домівках і навіть у полоні.За даними Інституту масової інформації, з 24 лютого 2022 року загинули щонайменше 150 українських та іноземних журналістів. Частина з них віддала життя під час виконання професійних обов’язків, документуючи воєнні злочини та наслідки російської агресії. Інші стали жертвами війни як цивільні або військовослужбовці.У День журналіста команда TrueUA згадує медійників, чиї життя забрала Росія, та розповідає історії людей, які до останнього виконували свою місію — свідчити правду. На жаль, це далеко не всі імена. Та Україна пам’ятає кожного журналіста і кожного борця за свободу слова, чиє життя обірвала війна. Їхні голоси не змовкли — вони залишилися у правді, яку відстоювали.Віра ГиричВіра Гирич була українською журналісткою та продюсеркою, яка понад 20 років працювала в медіа. У різні роки вона співпрацювала з ТСН, телеканалом "Еспресо" та "Радіо Свобода", де працювала в київському бюро від 2018 року.28 квітня 2022 року Віра загинула внаслідок російського ракетного удару по житловому будинку в Шевченківському районі Києва. Ракета влучила в багатоповерхівку під час візиту до столиці генерального секретаря ООН Антоніу Гутерреша. Тіло журналістки рятувальники знайшли під завалами наступного ранку.Колеги згадують Віру як професіоналку, щиру та небайдужу людину, яка завжди була відданою своїй справі. У неї залишилися батьки та дорослий син.Максим ЛевінМаксим Левін — український фотожурналіст і документаліст, який висвітлював російсько-українську війну від 2014 року. Його світлини публікували провідні українські та міжнародні медіа, а сам він вважав своїм головним завданням показувати світові правду про війну.13 березня 2022 року Левін зник під час роботи поблизу села Гута-Межигірська на Київщині. Лише 1 квітня його тіло знайшли в лісі. Розслідування міжнародної організації "Репортери без кордонів" встановило, що журналіста катували та стратили російські військові.За мужність і самовідданість Максим Левін був посмертно нагороджений орденом "За мужність" III ступеня. У нього залишилися четверо синів. Його загибель стала одним із найвідоміших символів злочинів Росії проти журналістів.Олександра КувшиноваОлександра Кувшинова була журналісткою, фотографкою та волонтеркою. Випускниця Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Гарвардського університету, вона працювала в Міністерстві охорони здоров’я, а після початку повномасштабного вторгнення допомагала міжнародним журналістам висвітлювати події в Україні.14 березня 2022 року Олександра загинула в селі Горенка під Києвом. Автомобіль знімальної групи Fox News, у якому перебувала журналістка разом із оператором П'єром Закжевським, потрапив під російський артилерійський обстріл.Кувшинова мріяла розвиватися у військовій журналістиці та прагнула розповідати світові про боротьбу України. Їй було лише 24 роки.Вікторія АмелінаВікторія Амеліна була українською письменницею, дослідницею воєнних злочинів та документаторкою російської агресії. Після початку повномасштабної війни вона активно працювала над фіксацією свідчень про злочини окупантів і супроводжувала іноземних журналістів та правозахисників.27 червня 2023 року письменниця дістала важкі поранення під час російського ракетного удару по Краматорську. У момент атаки вона перебувала в ресторані разом із делегацією колумбійських журналістів і письменників. Через кілька днів, 1 липня, Вікторія померла в лікарні Дніпра.Її книги перекладені багатьма мовами світу, а ім’я Амеліної стало символом української культури, яка продовжує чинити опір навіть під час війни.Вікторія РощинаВікторія Рощина була українською журналісткою, правозахисницею та військовою кореспонденткою. Вона працювала з "Українською правдою", "Радіо Свобода", Hromadske та іншими медіа, висвітлюючи події на тимчасово окупованих територіях, наслідки російського вторгнення та життя людей під окупацією.У липні 2023 року журналістка вирушила на окуповані території через Польщу та Росію для підготовки нового репортажу. На початку серпня вона перестала виходити на зв’язок. Згодом стало відомо, що Рощину утримують у російському полоні.У жовтні 2024 року Росія повідомила про смерть журналістки. Пізніше розслідувачі та правозахисники встановили, що Вікторію піддавали жорстоким катуванням. Її загибель стала одним із найгучніших свідчень злочинів Росії проти українських журналістів.За свою професійну мужність Вікторія Рощина була відзначена міжнародною нагородою Courage in Journalism Award, а у 2025 році посмертно нагороджена орденом Свободи.Тетяна КуликТетяна Кулик була журналісткою, телеведучою та авторкою проєкту "Нація непереможних" в агентстві "Укрінформ". Упродовж кар’єри працювала на телебаченні та радіо, створюючи програми про українське суспільство, культуру та боротьбу країни за незалежність.У ніч на 26 лютого 2025 року Тетяна загинула внаслідок атаки російських безпілотників на Київщину. Удар припав на будинок, де вона перебувала разом із чоловіком — професором і хірургом Павлом Іванчовим. Подружжя загинуло на місці.Колеги згадують Тетяну як журналістку, яка присвятила свою роботу розповідям про українських захисників та людей, що наближають перемогу України.Олена Губанова та Євген КармазінВоєнна кореспондентка телеканалу FreeДом Олена Губанова та оператор Євген Кармазін загинули 23 жовтня 2025 року під час виконання редакційного завдання в Краматорську.Журналісти працювали на Донеччині з перших днів повномасштабної війни, висвітлюючи російські обстріли, евакуацію мирних жителів і роботу українських військових. Того дня вони документували наслідки чергової атаки російських військ, коли їхній автомобіль на автозаправній станції атакував безпілотник "Ланцет".Олена Губанова народилася в Єнакієвому на Донеччині та працювала військовою кореспонденткою українського іномовлення з 2021 року. Колеги згадують її як журналістку, яка завжди була там, де найнебезпечніше, і не боялася говорити правду про війну. Їй було 43 роки.Євген Кармазін був родом із Краматорська. До команди FreeДом приєднався у 2022 році та працював оператором у найгарячіших точках Донеччини. Йому було 33 роки.Віктор ДударВіктор Дудар — український журналіст і військовий, який багато років працював у медіа та згодом став на захист України. Понад 10 років він був журналістом львівської газети "Експрес", де висвітлював суспільно важливі теми. За освітою — юрист, навчався у Чернівцях та Харкові, проживав на Львівщині.Після початку російської агресії у 2014 році брав участь в АТО, а з 24 лютого 2022 року знову став до лав захисників у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Загинув 2 березня 2022 року під час боїв за Миколаївщину поблизу Вознесенська, виконуючи бойове завдання.Віктор Дудар був нагороджений медаллю учасника АТО та "Лицарським хрестом добровольця", а посмертно — орденом "За мужність" ІІІ ступеня. У пам’ять про нього встановлено меморіальну дошку, а також увічнено в статусі почесного громадянина низки міст.Денис КотенкоДенис Котенко — український військовослужбовець, доброволець і медійник, який брав участь у російсько-українській війні з 2014 року. Він був пов’язаний із рухом "Азов" та "Національний корпус", працював у сфері комунікацій і пресслужб, зокрема у Міністерстві у справах ветеранів України.Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році знову став на захист України у складі 3-го окремого батальйону УДА. Брав участь у боях за Київ, де й загинув 24 березня 2022 року.Денис Котенко був посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІІ ступеня. Його ім’ям названо вулиці в Києві та Дніпрі як знак вшанування пам’яті.Нагадаємо, 4 червня в Україні відзначали Міжнародний день безневинних дітей. TrueUA у цю важливу дату зібрав історії маленьких українців, які не можна забути..