Протиповітряна оборона України знищила понад 140 тисяч повітряних цілей. Це відбулося від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Про це повідомила пресслужба Повітряних сил Збройних сил України. До перерахунку знищених цілей увійшли:86 аеробалістичних ракет Х-47 М2 "Кинджал";709 крилатих ракет "Калібр";2 459 крилатих ракет Х-101;13 крилатих ракет Х-22/Х-32;12 протикорабельних ракет "Онікс";261 крилата ракета "Іскандер-К";274 балістичні ракети "Іскандер-М/KN-23";11 протикорабельних ракет "Циркон";30 ракет інших типів;540 керованих авіаційних ракет;44 700 ударних безпілотників типу Shahed;14 900 розвідувальних дронів;7 500 безпілотників Lancet;70 300 інших типів дронів.При цьому авіація Повітряних сил упродовж 2022-2026 років здійснила 26 800 літаковильотів, зокрема:11 000 — на вогневе ураження й авіаційну підтримку військ;14 000 — на винищувальне авіаційне прикриття.За чотири роки авіація Сил оборони України знищила 9 000 повітряних цілей, уражено командні пункти, об’єкти логістичного забезпечення, а також місця скупчення живої сили та техніки противника."Чотири роки незламності. Чотири роки боротьби. Чотири роки щоденного подвигу", — наголосили в повідомленні.Із перших хвилин російського повномасштабного вторгнення воїни Повітряних сил стали на захист українського неба. У надскладних умовах, під масованими ракетними та авіаційними ударами, вони зберегли керованість системи протиповітряної оборони, підійняли в небо винищувачі, вступили в бій і не дозволили ворогу досягнути своєї головної мети — підкорити Україну."Льотчики, зенітники, радіотехнічні війська, воїни безпілотних підрозділів, фахівці зв’язку та забезпечення — кожен на своєму місці щодня виборює перевагу в небі. Тисячі збитих ракет і дронів, десятки літаків та гелікоптерів, сотні знищених наземних цілей противника — це результат професіоналізму, мужності та самопожертви. Ми пам’ятаємо полеглих побратимів. Пишаємось тими, хто досі в строю і продовжує бій. Дякуємо кожному, хто тримає небо", — зауважили в Повітряних силах ЗСУ.Нагадаємо, сьогодні міністр Михайло Федоров заявив, що на теперішній момент одне з основних завдань Міністерства оборони — паралельно з дипломатією посилювати оборону так, щоби змусити ворога до миру..

Увечері 24 лютого у Львівській області сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода за участі прокурора. Розпочато досудове розслідування.Про це повідомила пресслужба Львівської обласної прокуратури."Близько 19:00 поблизу села Смереків Львівського району сталася дорожньо-транспортна пригода", — йдеться у повідомленні.За попередніми даними, водій автомобіля здійснив наїзд на пішохода. Внаслідок отриманих травм потерпілий загинув на місці події. "За кермом транспортного засобу перебував прокурор однієї з окружних прокуратур Львівської області", — зазначили в пресслужбі.У прокуратурі зауважили, що в органі держвлади "зацікавлені у повному, всебічному та неупередженому встановленні всіх обставин події". Хід розслідування перебуває на контролі.ОНОВЛЕНО. Генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що ДТП сталася у темну пору доби, водій повертався додому з роботи. За його словами, внаслідок аварії загинула дитина, ще одна — госпіталізована."Прокурор пройшов освідування, ознак алкогольного сп’яніння не виявлено", — зауважив він.Смерті на дорогах: шокуюча статистика ДТП в УкраїніВ Україні минулого року у дорожньо-транспортних пригодах загинули понад 2900 людей. Як повідомила пресслужба "Укравтопрому", з січня по листопад внаслідок ДТП було травмовано 29093 особи.Найчастіше у ДТП гинули через порушення швидкості руху (1574 особи). Другою причиною за кількістю загиблих є виїзд на смугу зустрічного руху, не пов'язаний з обгоном (181 особа). І третя причина смертельних аварій — перехід пішоходів у невстановленому місці (156 осіб).Нагадаємо, 14 лютого у Львові 20-річний водій BMW збив пенсіонерку та втік з місця аварії. Внаслідок отриманих травм жінка померла у лікарні. .

Канадський уряд оголосив про новий пакет військової, фінансової й енергетичної допомоги. Таким чином Оттава підтвердила подальшу підтримку України. Це відбулося в четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії.Про це повідомили на сайті уряду Канади. Зокрема, міністр національної оборони Канади Девід МакГінті заявив про продовження операції UNIFIER ще на три роки — до 2029 року.У межах місії канадські військові продовжать навчати українських військовослужбовців і командирів. Кількість персоналу Канади збільшать, що дозволить краще адаптувати підготовку до потреб української армії.Також Канада оголосила про виділення двох мільярдів доларів військової підтримки на 2026-2027 фінансовий рік.Окрім того, українські військові отримають понад 400 броньованих машин, серед яких:66 легких броньованих транспортних засобів LAV 6;383 броньовані автомобілі Senator.Міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд оголосила про виділення додаткових 20 мільйонів доларів до Фонду енергетичної підтримки України. Гроші підуть на закупівлю обладнання для ремонту та відновлення критичної енергетичної інфраструктури, пошкодженої російськими ударами.Паралельно Канада запровадила нові обмеження проти Росії:санкції проти 21 фізичної особи та 53 компаній;обмеження щодо 100 суден російського "тіньового флоту";зниження цінової межі на російську нафту."Такі заходи мають зменшити фінансові можливості Росії вести війну. Підтримка України залишається незмінною. Канада продовжуватиме надавати Україні військову допомогу для захисту її свободи та досягнення тривалого миру", — наголосили в канадському уряді.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Україна отримає від Канади ракети AIM. Їх виготовляють у США. Вони успішно застосовуються з винищувачів F-16 і наземних комплексів протиповітряної оборони NASAMS..

Коли хочеться чогось смачненького, можна приготувати справжню італійську соковиту пасту. Крім того, це чудовий варіант для легкої вечері чи посиденьок з друзями.Відомий український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко поділився рецептом пасти з грибами. Він буде доречним, коли сил та часу зовсім немає.Паста з грибамиЧас приготування: 20 хвилин.Кількість порцій: дві.Інгредієнти для приготування:спагеті — 140 г;печериці — 150 г;сметана — 150 г;оливкова олія — 1 столова ложка;петрушка — 10 г;пармезан — 40 г;сіль і перець — до смаку.Процес приготування:Відварити пасту до стану "аль денте" (зберегти пружність та текстуру продукту, але не зробити її при цьому м’якою чи розвареною).Печериці нарізати на чотири частинки.Зелень петрушки дрібно нарізати, пармезан натерти на дрібній тертці.На розігрітій сковорідці обсмажити печериці впродовж п'яти хвилин. Додати сіль і перець за смаком, додати сметану.До грибів додати спагеті. Смажити все разом три хвилини поки соус не загусне.Додати половину зелені й сиру та перемішати.Перекласти пасту у порційні тарілки та притрусити рештою сиру та зелені. Нагадаємо, раніше ресторатор Євген Клопотенко поділився рецептом картопляних пампухів, які чудово смакуватимуть як самостійна закуска або ж як додаток до мʼяса чи овочів.Читайте також: Що приготувати в піст: добірка смачних рецептів.

Рашисти планують загарбати всю Донецьку область до кінця березня цього року. Наміри ворога щодо захоплення територій стосуються й інших областей.Про це повідомив заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса а коментарі телевізійникам національного телемарафону "Єдині новини".За його словами, вихід на адміністративні межі Донецької області ворог планує здійснити не пізніше початку квітня цього року."Також Росія хоче максимально просунутися у Запорізькій і Дніпропетровській області", — зауважив він.Павло Паліса також додав, що в Кремлі мають наміри створити буферну зону вздовж кордону в Сумській і Харківській областях."За можливого успіху, до закінчення року противник намагатиметься розвинути наступ для захоплення або створення умов для захоплення Запоріжжя, Херсона, Миколаєва, а надалі й Одеси", — розповів заступник керівника Офісу президента.Щоправда, він наголосив, що не бачить станом на зараз можливості реалізації цих планів у противника в найближчих пів року.Нагадаємо, раніше аналітики видання The New York Times зазначали, що можлива втрата Слов'янська та Краматорська може позбавити Київ ключової лінії оборони на Сході. Вони також вказали, що в разі провалу мирного плану після передачі територій Росія отримає вигідну позицію для нового наступу..

У вівторок, 24 лютого, Національний банк України ввів у обіг три нові пам’ятні монети з тематичної серії "Ми сильні. Ми разом".Як повідомила пресслужба регулятора, ионети присвячені єдності України та її регіонам:"Ми сильні. Ми разом. Запорізька область";"Ми сильні. Ми разом. Харківська область";"Ми сильні. Ми разом. Херсонська область".Презентували їх голова Національного банку України Андрій Пишний та голова Запорізької обласної ради Олена Жук на острові Хортиця (Запоріжжя) у четверті роковини від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну.Пишний зауважив, що випуск обігових пам’ятних монет цієї серії продовжиться впродовж 2026-2027 років. Загалом у цій серії в обіг буде введено 54 мільйонів монет, присвячених областям України.Дизайн нових монетНові монети мають номінал 10 гривень та виготовлені зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом. Аверс усіх трьох ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний Герб України.Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіону, якому присвячена монета. Зокрема:на монеті "Ми сильні. Ми разом. Запорізька область" виокремлено Запорізьку область;на монеті "Ми сильні. Ми разом. Харківська область" — Харківську область;на монеті "Ми сильні. Ми разом. Херсонська область" — Херсонську область."Обігові пам’ятні монети є законним платіжним засобом на території України, приймаються всіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій", — зазначили в регуляторі.Вони прийматимуться від клієнтів як звичайні обігові монети номіналом 10 гривень. Водночас частина тиражу буде сформована в спеціально оформлені ролики. Кожен міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного — 15 тисяч штук.Придбати ролики із 25 обігових пам’ятних монет можна буде:в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ;у банків-дистриб’юторів (перелік зазначено на сторінці Офіційного інтернет-представництва Національного банку).Нагадаємо, в Україні випустять оновлені банкноти номіналом 200 гривень. На купюрі з'явиться національне гасло.Читайте також: Які гривні сьогодні підробляють найчастіше: номінали та роки випуску.

З посольства Росії в Південній Кореї під тиском влади та активістів зняли банер із написом "Перемога буде за нами". Його перенесли з вулиці усередину будівлі.Про це повідомили корейські інформаційні агенції. Вони зазначили, що раніше Cеул висловив стурбованість цим банером, заявивши, що гасло "може створити напругу" у відносинах Росії з іншими країнами, оскільки зчитується як посилання на війну Росії проти України.Банер вивісили 22 лютого, напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Із чим саме пов'язане рішення прибрати банер, у посольстві Росії не пояснили. Проте медійники вказують на критику громадськості, яку висловили, зокрема, південнокорейські активісти та деякі росіяни, які вийшли на серію одиночних пікетів біля посольства."Ми цінуємо оперативну реакцію Міністерства закордонних справ Республіки Корея на попередні звернення України та партнерів щодо демонтажу російського пропагандистського банера. Вдячні всім, хто виступив проти його розміщення", — зазначив речник МЗС України Георгій Тихий.Він також зазначив, що ця російська провокація виглядала доволі безглуздо. Складно уявити, кого в Сеулі міг переконати банер російською мовою."Видається, що йдеться про чергову спробу російських дипломатів освоїти бюджетні кошти на так звані інформаційні операції за кордоном — при цьому зроблену примітивно", — підсумував представник українського дипломатичного відомства.Нагадаємо, речник прем'єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера сьогодні заявив, що поширюючи неправдиву інформацію, Кремль намагається відвернути увагу світу від злочинів Росії. Зокрема, диктатор Володимир Путін навмисне бреше про нібито наміри Великої Британії надати Україні ядерну зброю..

Чотири роки тому Маріуполь став одним з перших міст, яке зустріло повномасштабне вторгнення Росії в Україну. На сторінці Маріупольської міської ради показали, як рашисти зруйнували місто у перші місяці війни. Там опублікували жахливі фото."Маріуполь. Війна. Три місяці нищення, обстрілів та виживання. Три місяці опору, боротьби та мужності", — зазначили в повідомленні.У міській раді зауважили, що "ці знімки — свідчення часу". "Вони нагадують, що у що російські військові перетворили мирне українське місто. Вони є свідченням трагедії та злочинів, про які має пам'ятати весь світ", — наголосили в пресслужбі.. У квітні 2025 року Міністерство розвитку громад та територій оновило дату тимчасової окупації Маріуполя. Згідно з оновленим документом, датою тимчасової окупації міста встановлено 21 травня 2022 року. Саме цього дня, за інформацією Генерального штабу ЗСУ, Маріуполь був повністю окупований збройними силами РФ після завершення 86-денної героїчної оборони міста, що почалася 24 лютого. Раніше датою завершення активних бойових дій в місті було 4 березня 2022 року.Як відомо, бої за місто тривали до 18 травня 2022 року. Це вже друга окупація, перша була навесні 2014 року, але тоді українські війська повернули контроль над містом у червні того ж року.З початку повномасштабного вторгнення РФ Маріуполь зазнав масштабних руйнувань. Дані ООН свідчать, що було зруйновано до 90% багатоквартирних будинків та до 60% приватних. За інформацією міськради, внаслідок боїв загинуло щонайменше 22 тисячі цивільних жителів. Також велика частина мешканців покинула місто під час бойових дій.Під час оборони загинуло понад 300 бійців "Азову".Нагадаємо, головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський звернувся до громадян України у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії.Читайте також: Чотири роки великої війни: з чим Україна підійшла до річниці вторгнення і що буде далі.

Якщо Угорщина хоче продовження постачань російської нафти, то їй варто домовлятися з Москвою про енергетичне перемир'я. Причиною припинення постачань трубопроводом "Дружба" є російська атака.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами."Трубопровід зруйнувала Росія. Тож якщо Орбан хоче щось блокувати — фінансову підтримку, — він може робити це для Росії, а не для України. Ми не є причиною руйнування цього трубопроводу", — наголосив він.Український президент додав, що це вже не перше пошкодження нафтопроводу "Дружба". І, найімовірніше, воно не стане останнім. Водночас, як акцентував Зеленський, в України є супутникові знімки, які підтверджують російський удар по трубопроводу."Орбану варто говорити з Путіним, можливо, про енергетичне припинення вогню або про щось подібне", — сказав він.Окремо президент України звернув увагу, що одного разу під час відновлення "Дружби" Росія завдала повторного удару по ремонтних бригадах."Ви знаєте, як Росія використовує ці атаки по нашій цивільній критичній інфраструктурі: коли вони руйнують будь-які об'єкти енергетичної системи, включно з таким трубопроводом, наші ремонтні бригади приходять відновлювати, а потім по них знову наносять удари — просто, щоби вбити людей. Тому люди отримували поранення", — зазначив Зеленський.Він додав, що людське життя — занадто велика ціна за ремонт нафтопроводу.Водночас очільник Євроради Антоніу Кошта звернув увагу, що кредит Україні та зупинка роботи "Дружби" ніяк не пов'язані. За його словами, найближчими днями Україна проведе оцінку, скільки часу потрібно на відновлення трубопроводу. При цьому існують і альтернативні шляхи постачання нафти в Угорщину та Словаччину — через адріатичний трубопровід.Кошта звернув увагу, що коли Єврорада ухвалює рішення, то всі країни Євросоюзу мають співпрацювати для того, щоби реалізувати домовленості."Саме тому я написав Орбану такі слова: Угорщина порушує принципи справедливої та відвертої співпраці. І я закликаю Угорщину негайно піти на співпрацю", — наголосив Антоніу Кошта.Нагадаємо, що сьогодні міжнародні партнери, які приїхали до Києва, відвідали пошкоджену російськими атаками Дарницьку ТЕЦ. За чотири роки Росія завдала по ній 13 ракетних і дронових атак, з яких дев’ять — за останні пів року..

У вівторок, 24 лютого, Україну відвідали президенти Європейської комісії та Європейської ради — Урсула фон дер Ляєн і Антоніу Кошта. Під час розмов, серед іншого йшлося, й про дату вступу України до Європейського Союзу.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Вдячний за те, що ви приїхали в Україну в цей день, у четверту річницю початку повномасштабного вторгнення Росії. Європа була з нами протягом цих важких років, і наші люди довіряють Європі. Вони знають, що ми не самі. Багато в чому все це завдяки вашим особистим зусиллям, вашій роботі та дружбі — дякую", — наголосив він.Український президент також подякував усім європейським друзям і партнерам — усім у Європейському Союзі, хто стоїть на правильному боці історії та допомагає Україні."Дуже важливо, що ми розпочали роботу над деталями ключової геополітичної гарантії безпеки для України й для всієї Європи — чіткої дати вступу України до ЄС. 2027 рік є важливим і реалістичним, щоб Путін не міг десятиліттями блокувати наше членство", — підсумував Володимир Зеленський.Своєю чергою, Урсула фон дер Ляєн зауважила, що зараз Євросоюз не може назвати дату вступу України, але допомагатиме отримати це членство.Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що європейське майбутнє пов’язано зі свободою України."Ця річниця не лише про пам’ять про минуле — це про формування майбутнього, а майбутнє пишеться у Києві, а не в Москві. Єдиний шлях до справедливого та тривалого миру — миру на основі поваги до суверенітету, територіальної цілісності да поваги до статутів ООН", — сказав Кошта на спільній з президентом України Володимиром Зеленським пресконференції в Києві.Кошта привітав усі зусилля, спрямовані на досягнення миру, зокрема зусилля партнерів зі США."Росія не може досягнути перемоги за столом переговорів тоді, коли вона втрачає багато на полі бою. Росія повинна прийти за стіл переговорів серйозно та прийняти, що вона не може перемогти в цій війні", — додав голова Європейської Ради.Він зазначив, що Росія, однак, інтенсифікує свої атаки про цивільній інфраструктурі серед складних зимових умов."Мій меседж залишається максимально чітким — Україна може розраховувати на Євросоюз. Майбутнє України в Європейському Союзі", — наголосив Кошта.Нагадаємо, вчора єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи" заявила, що вступ України до ЄС до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Національний банк України знову опустив офіційний курс долара. Це сталося після одноденного зростання. Єдина європейська валюта також "полетіла" донизу.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Так, на середу, 25 лютого, Нацбанк встановив офіційний курс на рівні 43,26 гривні за один долар. Офіційний курс у вівторок був 43,29. На готівковому ринку долар впав на п'ять копійок — 43,05 гривні.У середу офіційний курс гривні до євро становитиме 50,96. У вівторок, 24 лютого, офіційний курс гривні до євро був 51,00.В Україні випустять оновлені банкноти номіналом 200 гривеньВ Україні випустять оновлені банкноти номіналом 200 гривень. На купюрі з'явиться національне гасло. Як повідомила пресслужба Національного банку України, у межах планового випуску регулятор з 25 лютого 2026 року вводить у готівковий обіг модифіковані банкноти номіналом 200 гривень. У правій верхній частині на зворотному боці модифікованих банкнот буде розміщено патріотичне гасло: "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!"."Відповідно всі інші елементи дизайну та захисту цих банкнот відповідають банкнотам номіналом 200 гривень зразка 2019 року, зображення та описи яких розміщені на сторінках Офіційного інтернет-представництва Національного банку", — зауважили в регуляторі.Національний банк із 25 лютого 2026 року для подальшого забезпечення грошового обігу розпочне видачу цих модифікованих банкнот: банкам України;інкасаторським компаніям;компаніям з оброблення готівки.У Нацбанку попередили, що громадянам не потрібно спеціально обмінювати банкноти номіналом 200 гривень попереднього зразка на модифіковані банкноти.Нагадаємо, 29 січня Національний банк України вперше за тривалий час вирішив розпочати цикл пом'якшення процентної політики. Облікову ставку знизили з 15,5% до 15%. Читайте також: У Нацбанку розповіли, монети якого номіналу насамперед замінюватимуть шагами.

Відома українська акторка Ольга Сумська влітку святкуватиме ювілей. Артистці виповниться 60 років.Під час спілкування з блогером Ніколасом Кармою, який поцікавився, скільки їй років, зірка заявила, що "пишається своїм віком"."Ювілей цього року. Ну, 60... Я шокована. Oh my god", — зізналася Сумська.При цьому акторка додала, що свого віку не варто соромитися."Закликаю не соромитися свого віку. Ось тому що за кордоном людина у віці в нашій професії — це the best. А у нас...", — зауважила зірка. Переглянути цей допис в Instagram Допис, поширений Ніколас Карма (@nicolas_karma_official)У коментарях підписники "засипали" Сумську компліментами. Ось, що писали:"Яка гарна жінка! Витончена та дуже стильна"."Боже, яка гарна жінка, акторка просто неймовірна красуня. Так виглядати — це точно "зебест"."Ви неймовірна! Красуня! Надихаєте!""Дуже вродлива жінка! І з мінімальними косметичними змінами!"Ольга Сумська народилася 22 серпня 1966 року у Львові. Вона закінчила Київський національний університет театру, кіно й телебачення імені Карпенка-Карого. Дебютувала Сумська на екрані у 1983 році у фільмі "Вечори на хуторі біля Диканьки". Водночас свою популярність вона завоювала завдяки головній ролі в телесеріалі "Роксолана" (1996–2003).Нагадаємо, раніше акторка Ольга Сумська поділилася архівним фото, показавши, який вигляд мала у 13 років. Також відома українська акторка та телеведуча Наталія Сумська, сестра Ольги Сумської, поділилася архівним фото з покійною мамою, на яку схожа, як дві краплі води..

Навіть під час війни мають існувати межі, які не можна переходити жодній зі сторін. Попри жорстокість ситуації, все одно варто дотримуватися певних правил.Про це заявив керівник Офісу президента України Кирило Буданов у коментарі "РБК-Україна". За його словами, війна завжди супроводжується жорстокістю, однак навіть у таких умовах мають діяти певні правила."Це страшна подія, яка забирає життя тисяч людей, руйнує міста та ламає долі. Але навіть тут мають існувати певні межі, через які не можна переступати за жодних обставин", — зазначив він.Серед неприйнятних дій в умовах війни керівник Офісу президента України назвав:прицільні обстріли лікарень і пологових будинків;удари по історичних і культурних об’єктах;вбивства цивільного населення, особливо дітей.Буданов наголосив, що не може зрозуміти застосування зброї проти людей, які не здатні чинити опір."За всієї жорстокості війни я не можу зрозуміти, хто та за яких обставин може застосувати зброю проти дитини або літньої людини, яка фізично не здатна чинити опір", — наголосив він.На його думку, подібні дії є втратою людської гідності. Такого не можна допускати за будь-яких обставин, якими суворими вони би не були.Окремо Буданов висловився проти ударів по політичних центрах і місцях перебування лідерів країн, які беруть безпосередню участь у війні."Не має значення, йдеться про Київ чи умовний Валдай. Тим паче зараз, коли триває непростий процес мирних перемовин", — акцентував він.Також керівник Офісу президента України зауважив, що в умовах складних мирних переговорів дотримання правил є особливо важливим. За його словами, навіть попри "несправедливу" та "загарбницьку" війну сторони мають дотримуватись певних принципів."Тільки так можемо наблизити довгоочікуваний стійкий мир", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента України, виступаючи на панельній дискусії під час форуму в Давосі, заявив, що Китай не передав Російській Федерації жодної готової одиниці озброєння. Однак між цими країнами відбувається обмін військовими технологіями, і Пекін "фактично поглинає" Москву..

Європейська комісія 15 квітня представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти. Це станеться через три дні після парламентських виборів в Угорщині.Таку інформацію оприлюднила агенція Reuters, журналісти якої послалися на двох високопосадовців Євросоюзу.Співрозмовники медійників розповіли, що терміни подачі пропозиції розраховані так, щоби не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем'єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років."Угорщина і Словаччина, які досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон", — ідеться в повідомленні.Аналітики зауважили, що ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві. Це дасть змогу зберегти обмеження навіть у тому разі, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.Є версія, що Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта та Братислави заблокувати це рішення. Для цього планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одностайно.Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.Аналогічний закон про повну відмову від російського газу до закінчення 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.Як відомо, постачання нафти в Угорщину та Словаччину через трубопровід "Дружба" припинили з 27 січня. Україна пояснила це пошкодженням обладнання внаслідок російського удару. Водночас Будапешт і Братислава покладають відповідальність на Україну.Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна з 23 лютого припиняє аварійні постачання електроенергії в Україну. Це відповідь на зупинку транзиту російської нафти через нафтопровід "Дружба"..

У вівторок, 24 лютого, російські війська здійснили чергову атаку на об’єкти групи "Нафтогаз" у Харківській області, спричинивши руйнування. Про це повідомили на офіційній сторінці групи "Нафтогаз"."Росія знову б’є по газовидобувній інфраструктурі "Нафтогазу" на Харківщині", — йдеться у повідомленні.Впродовж усієї доби 24 лютого ворог атакує виробничі об’єкти "Нафтогазу" дронами. Зафіксовано пошкодження."Атака триває. Роботу обʼєкту зупинено. Відразу після завершення повітряної тривоги фахівці компанії спільно з підрозділами ДСНС зможуть приступити до ліквідації наслідків обстрілів", — зазначив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.Він додав, що лише з початку 2026 року російські війська здійснили вже 26 атак на об’єкти групи "Нафтогаз".Варто зауважити, що президент Володимир Зеленський в інтерв'ю Tagesschau зауважив, що на сьогодні значна частина України не має захисту від російських балістичних ракет. Вразливою до ворожої балістики є 80% території.Нагадаємо, 24 лютого міжнародні партнери, які приїхали до Києва, відвідали пошкоджену російськими атаками Дарницьку теплоцентраль. За чотири роки Росія завдала по ній 13 ракетних і дронових атак, з яких дев’ять — за останні пів року.Додамо, вночі 24 лютого російські окупанти масовано атакували Запоріжжя безпілотниками. У місті є значні пошкодження..
