Останні новини

У понеділок, 12 січня, відбулася селекторна нарада за участю представників уряду та всіх областей щодо стану енергетичної системи та життєзабезпечення країни.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."У найбільш постраждалих від обстрілів регіонах енергетики проводять відновлювальні роботи в умовах постійних атак ворога, низьких температур нижче -10°С, обмерзання обладнання та ліній електропередач", — констатувала вона.За її словами, найскладніша ситуація залишається в окремих районах Києва та на лівому березі Київської області, зокрема, Бориспільському та Броварському районах."Окремий фокус — відновлення електропостачання для споживачів Одеської, Харківської та Донецької областей, там ситуація складна після нічних обстрілів. Головне завдання — відновити електро- та теплопостачання для всіх будинків", — зауважила очільниця уряду.Вона додала, що критична інфраструктура працює безперебійно. Понад 7 000 "Пунктів незламності" розгорнуті та всій державі. Рух основними магістралями забезпечений, дороги розчищає спецтехніка."Органи місцевої влади організовують роботу освітніх закладів з урахуванням погодних умов на місцях", — запевнила прем’єр-міністерка України.Вона наголосила, що Кабмін тримає відновлення енергосистеми на контролі. Уряд у постійній координації з головами ОВА та надає всю необхідну підтримку."Дякую енергетикам і всім службам за безперервні титанічні зусилля з відновлення", — підсумувала Юлія Свириденко.Нагадаємо, в "Укренерго" повідомляли, що сьогодні в усіх регіонах України застосовуються графіки погодинних відключень. Також енергетики запровадили графіки обмеження потужності для промислових споживачів..

Кризи в Гренландії, Венесуелі та війна в Україні мають спільні чинники. У всіх трьох випадках слабкість і розбіжності європейських лідерів, а також Євросоюзу як інституції постали в тривожному світлі, але на цю ситуацію впливає й позиція президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа.Як повідомляє колумніст газети The Guardian Саймон Тісдалл, минулого тижня Трамп заявляв, що єдиним обмеженням його влади є його власна мораль та розум."Це багато що пояснює. Його уявлення про добро і зло є цілком суб'єктивним. Він є своїм власним етичним і юридичним радником. Трамп бреше як собі, так і всім іншим, а шкода, що з цього випливає, є згубною. Вона коштує життів, шкодить демократії та руйнує довіру між народами", — наголосив Тісдалл.За підрахунками, опублікованими у 2021 році газетою The Washington Post, президент США Дональд Трамп під час свого першого терміну зробив 30 573 "неправдивих або оманливих" заяв. Це приблизно 21 неправдива заява на день."Як і американські виборці, іноземні лідери звикли до хронічної брехні американського президента. Проте ціна за потурання цьому, за те, що не викривають його, не займають чіткої позиції, зростає в геометричній прогресії, оскільки його поведінка стає все більш диктаторською і непередбачуваною. Брехня та обман Трампа є загальним обтяжувальним фактором у трьох нерозв'язних сучасних міжнародних кризах", — додає колумніст The Guardian.Тісдалл навів приклад заяви Трампа, який неправдиво стверджує, що китайські та російські військові кораблі перебувають "повсюди" у водах поблизу Гренландії і що це, мовляв, вимагає її захоплення США. Натомість міністр закордонних справ Данії Ларс Локке Расмуссен рішуче відкинув ці твердження."Справжній потік брехні передував торішньому перевороту у Венесуелі. Трамп без жодних доказів заявив, що очільник країни Ніколас Мадуро є "наркотерористом" і ватажком картелю. Його адміністрація вбила понад 100 людей на човнах у Карибському морі та Тихому океані, керуючись непідтвердженими підозрами у контрабанді наркотиків", — наголосив автор матеріалу.Тісдалл також зазначив, що Трамп безпідставно заявив, нібито США перебувають у стані війни, і, за словами колумніста, незаконно узурпував повноваження Конгресу, передбачені Конституцією. На думку автора, Трамп веде особисту "війну" проти Мадуро з того часу, як у 2018 році провалився його план зміни режиму."Мета не полягає у "рятуванні" народу Венесуели чи захисті безпеки США. Мета — нафта. Трамп безсоромно і безжально грабує країну, погрожуючи при цьому Мексиці, Кубі та Колумбії", — додає колумніст.За словами автора матеріалу, Трамп також заявляв, що має "план" безстроково керувати Венесуелою. Тісдалл зауважив, що це ще одна вигадка. За умов, коли збройні сили й воєнізовані формування зберігаються, репресивний режим Мадуро залишається при владі, а зміцніла демократична опозиція налаштована здобути владу, країна рухається до неминучого протистояння. "Лише глибше й триваліше військове втручання США — з яким Трамп заграє — може зупинити сповзання до хаосу", — наголосив колумніст.Тісдалл у своєму матеріалі згадав також повномасштабну російсько-українську війну, у якій, за словами колумніста, нездатність Трампа відрізнити добро від зла, правду від брехні завдає величезної шкоди. Він наголосив, що Трамп збрехав, наполягаючи на тому, що може легко закінчити війну Росії проти України за 24 години. Зіткнувшись із невдачею, він неодноразово обіцяв бути жорстким щодо російського диктатора Володимира Путіна."Дволикість Трампа підриває зусилля союзників, спрямовані на підтримку боротьби Києва. Одного дня він самовдоволено приймає улесливі похвали лідерів НАТО. Наступного дня він висміює Альянс і заявляє, що Європі загрожує "цивілізаційне знищення", — додав автор матеріалу.Також Тісдалл зауважив, що минулого тижня Трамп заявив, що НАТО не допоможе США в надзвичайній ситуації. На думку колумніста, це твердження є неправдивим, адже саме це НАТО і зробило після терористичних атак 11 вересня і протягом 20 років війни в Афганістані."Сьогоднішні одночасні кризи — в Гренландії, Венесуелі та війна Україні — мають інші спільні фактори, не враховуючи нечесність Трампа. У всіх трьох випадках слабкість і розбіжності європейських лідерів, а також ЄС як інституції, були викриті в тривожному світлі", — зробив висновок Тісдалл.Нагадаємо, американський Сенат у четвер, 8 січня, ухвалив резолюцію про повноваження Трампа. Вона спрямована на обмеження його можливостей проводити подальші воєнні дії щодо Венесуели без згоди Конгресу..

Першим містом, де офіційно відбувся пілотний запуск технології 5G, став Львів. Це відбулося після погоджень із Генеральним штабом Збройних сил України та тестування технології.Про це повідомив міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Уперше в Україні запустили пілотний 5G у Львові. Наступні міста Бородянка та Харків", — зазначив він.За його словами, основна перевага цієї технології — швидкість передавання даних — близько 500 Мбіт/с на абонента."Львів стає технологічною лабораторією, яка допоможе нам відпрацювати всі технічні моменти перед національним запуском. Місто має один із найвищих показників проникнення 5G-ready смартфонів в Україні. Наразі у Львові збудовано 20+ базових станцій 5G", — пояснив урядовець.Він акцентував, що після погоджень із Генштабом ЗСУ й успішного тестування технології — пілот масштабується. В січні 5G запрацює в Бородянці, у лютому — в Харкові, а згодом і в інших містах України."З моменту створення Мінцифри сфера електронних комунікацій — наш пріоритет. Ми планували повноцінно запустити технологію 2022 року, однак повномасштабна війна змусила відкласти ці плани з міркувань безпеки. Водночас ми не зупинили роботу. Запуск пілоту 5G — це результат системної співпраці держави, бізнесу та військових", — наголосив Федоров.Він додав: поки ворог намагається зруйнувати інфраструктуру, триває модернізація та будівництво України на базі найсучасніших технологій."Запуск пілоту 5G — чіткий сигнал світу, що Україна рухається до майбутнього", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, в жовтні заступник міністра цифрової трансформації Станіслав Прибитько заявляв в інтерв'ю Forbes Ukraine, що повноцінний запуск мережі 5G в Україні відтерміновано до завершення воєнного стану. Однак на той момент уже тривали тестування технології..

Служба безпеки України (СБУ) та Національна поліція запобігли новим спробам нелегальної торгівлі зброєю в Україні. На Київщині та Дніпропетровщині нейтралізовано злочинне угруповання, яке підготувало до підпільного продажу велику партію "трофейного" озброєння.Про це повідомила пресслужба СБУ. Правоохоронці затримали організатора групи, двох його спільників і трьох кримінальників, які намагалися збути засоби ураження."Серед вилученого у фігурантів — 75 зразків стрілецької зброї, зокрема, автомати Калашникова, а також 38 бойових гранат, понад 20 підривачів, два гранатомети та 13 тисяч набоїв", — ідеться в повідомленні.. "Учасники групи спочатку приховано вивозили "товар" із фронтових районів і зберігали його у схронах. Для відновлення пошкодженої зброї фігуранти обладнали підпільні цехи на території власних помешкань, а нові комплектувальні замовляли через спеціалізовані інтернет-платформи", — пояснили правоохоронці.Відновивши бойові властивості озброєнь, зловмисники підшукали клієнтів для продажу. Ними виявилися представники місцевих кримінальних кіл, які могли використати зброю для вчинення злочинів.СБУ та Нацполіція викрили учасників угруповання ще на етапі підготовки до продажу засобів ураження. Правоохоронці затримали всіх "на гарячому" під час передачі бойових зразків.. "Під час обшуків у підпільних майстернях і на території домоволодінь додатково вилучено 13 тисяч набоїв різного калібру та великі суми готівки", — зауважили в СБУ.Затриманим повідомлено про підозру за частиною 2 статті 28 і частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами, вчинене за попередньою змовою групою осіб)."Зловмисники перебувають під вартою. Їм загрожує до семи років тюрми", — підсумували в Службі безпеки України.Нагадаємо, раніше в Одеській області прикордонники ліквідували канал нелегального продажу зброї. Торговця затримали "на гарячому"..

У Сполучених Штатах Америки у Лос-Анджелесі відбулася церемонія вручення нагород 83-ї премії "Золотий глобус". Найкращим драматичним фільмом став "Хамнет", а найкращою комедією — "Битва за битвою".Як повідомляє телеканал BBC, урочиста церемонія пройшла у ніч з 11 на 12 січня в готелі Беверлі-Гіллз."Хамнет" — це драма режисера Хлої Чжао, сюжет якої заснований на однойменному романі Меггі О'Фаррелл.  Фільм розповідає вигадану історію життя сина Вільяма Шекспіра Хемнета, який помер у 11 років. Головні ролі у цьому фільмі виконають Пол Мескал та ірландська артистка Джессі Баклі, яка за роль Агнес Шекспір ​​отримала "Золотий глобус" у номінації найкраща акторка у драматичному фільмі.Фільм "Битва за битвою" Пола Томаса Андерсона визнано найкращим фільмом у жанрі мюзиклу чи комедії. Андерсон був нагороджений як найкращий режисер. "Чорна" комедія була також відзначена за найкращу режисуру та найкращий сценарій."Кращим анімаційним фільмом став мультфільм "Кейпоп-мисливиці на демонів", що вийшов на платформі Netflix", — зауважили медійники. Американський медичний драматичний телесеріал "Лікарня Пітт" був визнаний найкращим драматичним серіалом. Серед серіалів із шістьма номінаціями лідирував "Білий лотос", а британський серіал від Netflix "Перехідний вік" набрав п'ять, включаючи номінацію 15-річного Оуена Купера на "Найкращу чоловічу роль другого плану" на телебаченні. Медійники додали, що у вересні він став наймолодшим володарем премії "Еммі".Найкращим драматичним актором був оголошений бразильський актор Вагнер Моуру за головну роль у фільмі "Секретний агент". Нагороду за найкращу жіночу роль у музичному чи комедійному фільмі дісталися австралійській акторці Роуз Бірн за "Я б тебе штовхнула, якби могла".Премію за найкращу жіночу роль другого плану за роль революціонерки та матері у картині "Битва за битвою" отримала американка Тейяна Тейлор, а за найкращу чоловічу роль другого плану було нагороджено 74-річного шведа Стеллана Скарсгарда, зірку норвезької сімейної драми "Сентиментальна цінність".У BBC зауважили, що найбільше номінацій цього року — дев'ять — отримала похмура комедія Пола Томаса Андерсона "Битва за битвою", вона також була номінована на приз за найкращу режисуру та найкращий сценарій. Фільм, головну роль у якому грає Ді Капріо, а ролі другого плану виконують Шон Пенн і Бенісіо Дель Торо, розповідає про революціонера, що має проблеми з алкоголем, який знову кидається в бій, коли його доньку починає переслідувати корумпований поліцейський офіцер. "Битва за битвою" стала однією з гучних кіноподій 2025 року та отримала позитивні відгуки критиків", — наголосили у BBC. Лідери касових зборів Тімоті Шаламе ("Марті Чудовий") та Леонардо Ді Капріо ("Битва за битвою") боролися за звання найкращого актора у мюзиклі чи комедії. У результаті Шаломе обійшов не лише Ді Капріо, а й Джорджа Клуні. Це його перша перемога на "Золотому глобусі"."Як одна з перших церемоній у сезоні нагород, "Золотий глобус" може значно посилити імпульс, оскільки перемога чи добре прийнята промова при здобутті нагороди спонукають більше членів академії, які присуджують "Оскару", переглянути той чи інший фільм", — пояснили медійники.Такі зірки, як Себастьян Стен, Демі Мур та Фернанда Торрес, здобули номінації на "Оскар" після перемоги на "Золотому глобусі" у січні торік. Фільми "Потік" та "Я все ще тут" також спочатку здобули "Золотий глобус", а потім отримали "Оскар" у категоріях "Анімаційний фільм" та "Міжнародний фільм" відповідно.Нагадаємо, торік у грудні американський актор Сільвестр Сталлоне стурбував шанувальників під час появи на церемонії нагородження премії Центру Кеннеді. Зірковий артист у 79-річному віці уперше вийшов на червону доріжку, спираючись на тростину..

Кібератаки, шахрайство, витоки даних і маніпуляції в Інтернеті давно перестали бути абстрактною загрозою. Сьогодні вони стосуються кожного — від пересічного користувача соцмереж до державних установ і об’єктів критичної інфраструктури. В умовах повномасштабної війни кіберпростір фактично став ще одним фронтом, де противник системно збирає дані, здійснює атаки й намагається впливати як на окремих осіб, так і на цілі організації.Про те, чому більшість кібератак починаються з побутових помилок, як шахраї користуються людською довірою, які загрози несе штучний інтелект і діпфейки, а також чому навіть "звичайні" пости в соцмережах можуть становити небезпеку, — ми поговорили з завідувачем кафедри кримінології та інформаційних технологій Національної академії внутрішніх справ, доктором філософії, доцентом й капітаном поліції Владиславом Школьніковим.Особиста кібербезпека: щоденні ризики— Більшість кіберзагроз починаються з побутових речей, які ми робимо щодня і часто не сприймаємо як небезпечні. Чому, на вашу думку, користувачі так часто недооцінюють ці ризики?— Дійсно, "успішні" шахрайства є такими для зловмисників, адже для нас це завжди шкода. Вони реалізуються саме через те, що звичайний користувач не до кінця розуміє базові правила поведінки в кіберпросторі, яких варто дотримуватися. Як мінімум, коли він отримує незрозумілі посилання або дзвінки, то має своєчасно ідентифікувати, що це фішинг або прояв соціальної інженерії.Простими словами, якщо пропозиція дуже заманлива й ситуація складається надто терміново, негайно, стресово, то першочергово треба замислитися, чи дійсно це так, а чи, можливо, це прояв соціальної інженерії або психологічного впливу на користувача. Тут є базове правило: треба бути уважним і, як кажуть, одразу близько до серця не сприймати, а зупинитися й холодним розумом перепровірити всі ці дані, які нам намагаються передати або в чомусь запевнити. Це перше, на що обов’язково варто звернути увагу. І в більшості випадків це рятує від подальших ризиків і наслідків.Фішинг — вид шахрайства, метою якого є виманювання в довірливих або неуважних користувачів мережі персональних даних клієнтів онлайнових аукціонів, сервісів із переказу або обміну валюти, інтернет-магазинів. — Наскільки сьогодні надійні паролі залишаються ефективним інструментом захисту і якими вони мають бути?— Використання надійних паролів — базові навички, такі собі "софт скіли", які потрібно мати. Важливо не боятися цих понять, а вивчати їх. Для прикладу, довжина надійного пароля має бути, як мінімум, 12 символів (якщо це дозволяє інтерфейс додатка чи соцмережі). Маємо розуміти, що чим більше символів у паролі, тим він безпечніший, адже час на його вгадування у зловмисника збільшується.Недостатньо просто цифр й літер — мають бути ще й спеціальні символи. У паролі не повинно бути очевидних комбінацій, які всім відомі: наприклад, "123456789" тощо, або слів, які з нами асоціюються. Важливо, щоб на кожен обліковий запис був свій унікальний пароль.VPN і захист з’єднання— Багато користувачів сприймають VPN виключно як інструмент для зміни локації або доступу до заблокованих сайтів. Для чого насправді він потрібен і чому його не варто сприймати лише як спосіб зміни розташування?— Якщо казати про віртуальні приватні мережі або VPN, то звичайні користувачі не завжди до кінця усвідомлюють їхній функціонал і значущість. Більшість дійсно асоціює VPN зі зміною локації, аби мати змогу потрапити на ресурси інтернет-майданчиків, які заборонені для відвідування на рівні оператора або провайдера зв’язку. Можливо, саме тому ми й почали використовувати VPN, але насправді це також про безпеку, зокрема тоді, коли підключаємося до публічних Wi-Fi-мереж.Тому, якщо є необхідність вийти в Інтернет у публічному місці, найкращий варіант — користуватися мобільним інтернетом або роздати його на інший пристрій. Але в наших реаліях, в умовах ракетних обстрілів, коли є необхідність спускатися в укриття і перебувати там, інколи єдина можливість — скористатися публічною Wi-Fi-мережею. Тоді ми можемо підключатися до таких публічних мереж, але обов’язково з використанням VPN.— А чи всі VPN однаково безпечні і як правильно обирати такі сервіси?— Потрібно розуміти, що VPN — це теж застосунок, який хтось розробляв, тому розробника потрібно перевіряти на предмет того, наскільки якісно він може надавати цей сервіс. Тут також потрібно з’ясувати, щоб він не мав жодного зв’язку з Росії, тобто не був розробником із території РФ або інших країн, які здійснюють ворожі дії стосовно України. Бажано, щоб розробниками були представники країн, які є нашими надійними партнерами або союзниками.Двофакторна аутентифікація та контроль доступу— Які найпоширеніші помилки роблять люди, намагаючись убезпечити свої акаунти?Якщо ми говоримо про облікові записи, їх потрібно захищати, і це починається зі створення надійного пароля, а також з увімкнення двоетапної перевірки або двофакторної аутентифікації. Коли ми стикаємося з цим механізмом додаткового захисту облікових записів, маємо чітко усвідомлювати, що під час налаштування двофакторної аутентифікації існують різні способи.Один із них — це код, який надсилається у вигляді SMS-повідомлення. Тобто звичайне SMS-повідомлення — код, який у текстовому вигляді передається по відкритих каналах зв’язку. Це вважається двофакторною аутентифікацією, але на сьогодні такий спосіб другого фактора не є надійним. Тому його краще не використовувати.— А який тоді варіант двофакторної аутентифікації сьогодні є найбільш надійним?— Краще використовувати спеціалізовані застосунки, які генерують одноразовий код, що виступає другим фактором і протягом 30 або 40 секунд доступний для введення.Водночас на цьому етапі потрібно усвідомлювати, що ми можемо втратити доступ до такого застосунку. Щоб мінімізувати цей ризик, варто пам’ятати: під час використання спеціалізованого застосунку, який генерує другий фактор, необхідно заздалегідь завантажити резервні ключі. Саме вони дозволять у разі втрати доступу до застосунку відновити доступ до акаунта.Другий фактор — це безпечно, і його потрібно використовувати обов’язково. Але може трапитися ситуація, коли користувач налаштував двофакторну аутентифікацію, а згодом завдав собі ще більшої шкоди — залишився без доступу до облікового запису через втрату застосунку, який генерує цей другий фактор.— Як правильно налаштувати двофакторну аутентифікацію, щоб не втратити доступ до акаунта?— Якщо простими словами, на мобільний пристрій інсталюється спеціалізований застосунок, який генерує одноразові коди, що діють протягом 30 секунд і виступають другим фактором. Але що відбудеться, якщо ми втратимо фізичний пристрій, на якому цей застосунок інстальований? У такому випадку нас врятують попередньо завантажені резервні ключі, які дозволять відновити доступ до акаунта.Якщо говорити про механізми технічного захисту облікових записів, варто згадати ще одну негативну тенденцію — діяльність так званих дроперів, тобто осіб, які надають свої технічні можливості третім особам. Зокрема, може виникати ситуація, коли людині пропонують передати свій обліковий запис у користування третій особі на два-три дні. В обмін обіцяють повернути доступ до акаунта і навіть запропонувати додаткову винагороду.Тут важливо усвідомлювати, що протягом цих двох-трьох днів третя особа може використати обліковий запис у будь-яких, зокрема й зловмисних, цілях. Саме тому від таких пропозицій "трошки підзаробити" потрібно категорично відмовлятися. Наразі спостерігається вкрай негативна тенденція поширення подібних схем, коли зловмиснику необхідно лише тимчасово отримати доступ до акаунта, аби використати його у своїх цілях.Те саме стосується і доступу до банківських карток. У жодному разі не можна передавати критично важливі дані. Зокрема, CVV-код на звороті банківської картки категорично заборонено повідомляти третім особам — навіть співробітники банку не мають права запитувати таку інформацію. Тому, якщо ви стикаєтеся з ситуаціями, коли у вас просять CVV-код, варто замислитися, чи не маєте справу зі зловмисником, і в такому випадку негайно припинити спілкування. Саме такі класичні помилки найчастіше й допускають звичайні громадяни.— Чому люди похилого віку найчастіше стають жертвами шахраїв і які сигнали мають їх насторожувати?— Якщо говорити про людей похилого віку, то у більшості випадків зловмисник діє успішно саме через довіру. Йдеться про громадян, які, можливо, перебувають у скрутному матеріальному становищі й можуть підпадати під психологічний вплив. Тому загальна рекомендація тут проста: на психологічному рівні потрібно бути уважними, пильними й завжди пам’ятати, що безоплатний сир буває лише в мишоловці. Часто це лише заманлива пропозиція, мета якої — шахрайським шляхом отримати гроші або персональні дані.Окрім вищезазначеного, треба звертати увагу на негайність, стресовість, терміновість. Якщо ж бачимо тривожні сигнали, варто зупинитися і замислитися, чи дійсно це правда, а не є проявом якихось шахрайських дій з боку зловмисника.Ризики у соціальних мережах— Наскільки реально, що дані, якими ми ділимося в соцмережах, збираються і можуть бути використані проти нас або проти держави? Чому навіть люди, які не пов’язані з оборонним сектором, можуть бути цікавими ворогу?— Ми, можливо, не до кінця усвідомлюємо ту роль, яку можемо відігравати, і чому можемо бути цікавими третім особам. Зрозуміло, що класичні схеми, пов’язані з отриманням грошей з боку зловмисника, були, є і будуть. Але в умовах повномасштабного вторгнення є й інші ситуації, коли може діяти окрема особа або група осіб, які просто збирають дані про кожного з нас, щоб планувати певні операції, зокрема ракетні обстріли.Тому що всі ми якщо безпосередньо не пов’язані із сектором оборони і безпеки, то маємо знайомих або родичів, які дотичні до оборонних заходів. І, відповідно, через нас потенційно можна дізнатися інформацію про них. Якщо її вже можна отримати, то далі — можливо, і про дислокацію певного підрозділу, який належить до Збройних сил України.А якщо ми працюємо в органах державної влади або в органах місцевого самоврядування, на нас покладається додаткова зона відповідальності. Бо, як правило, державний службовець має доступ до певних баз даних із персональними даними. І хоча як фізична особа він може не становити інтересу для зловмисника, цінними для нього є дані, доступ до яких можна отримати через цього державного службовця в межах організації.— А як зловмисники можуть потрапити в ІТ-інфраструктуру організації через одного працівника? І чому фішинг залишається однією з головних причин успішних кібератак?— Одна з найпоширеніших кібератак — це проникнення до службового пристрою звичайного користувача, який є працівником певного підрозділу або органу, а вже через нього — до ІТ-інфраструктури всієї організації. Зрозуміло, що в такому разі збитків може бути завдано значно більше, адже звичайний користувач, який не до кінця усвідомлює свою роль і місце в системі кібербезпеки установи, може стати тією проміжною ланкою, через яку зловмисник потрапляє в систему організації.Саме тому ми й бачимо в засобах масової інформації масштабні негативні наслідки кібератак — витоки даних та інші інциденти. І в більшості випадків, за статистикою, успішність такої атаки на первинному етапі пов’язана з тим, що звичайний працівник установи, який користується службовим пристроєм і корпоративною електронною поштою, не розпізнає фішинг — повідомлення, спрямоване на інфікування службового пристрою, а згодом і всієї ІТ-інфраструктури організації.У теорії кібербезпеки найслабшим елементом системи кібербезпеки є саме людина. Бо вона піддається психологічному впливу, і саме через неї найчастіше можна отримати доступ до систем.Штучний інтелект і нові загрози— Штучний інтелект стрімко входить у наше життя, але разом із можливостями з’являються і нові загрози. Які реальні кіберзагрози вже виникли через розвиток штучного інтелекту? І як технології діпфейку можуть використовуватися для шахрайства?— Ми вже зараз із засобів масової інформації можемо бачити повідомлення про те, що з використанням технологій діпфейку штучний інтелект дозволяє фактично підробляти обличчя кожного з нас. Якщо говорити про діпфейки, то, умовно, може сидіти одна людина, а на моніторі відображатися обличчя зовсім іншої особи.Діпфейк (від англ. deepfake, від поєднання термінів deep learning ("глибинне навчання") та fake ("підробка")) — методика синтезу зображення людини, яка базується на штучному інтелекті.Як створюється діпфейк? Зображення людини використовують для поєднання і накладення на інші зображення або відеоролики за допомогою штучного інтелекту.Діпфейк-відео найчастіше розміщують на сервісах YouTube, Vimeo, TikTok. Перше "вірусне" діпфейк-відео було з Бараком Обамою: https://youtu.be/cQ54GDm1eL0Вже є зафіксовані факти, пов’язані з використанням систем верифікації — це, зокрема, перевірка за фото. Тобто людина заходить у певний застосунок і, щоб його розблокувати, потрібно просканувати обличчя. Система порівнює обличчя людини в режимі реального часу з тими зразками фото, які були попередньо збережені в цьому застосунку. Сьогодні, з використанням штучного інтелекту, а саме технологій діпфейку, можна підробити обличчя людини та успішно пройти таку верифікацію.Вже були зафіксовані приклади, зокрема ті, які розслідувалися Національною поліцією, коли викривалися шахраї, які, використовуючи цю технологію, успішно отримували доступ до певних застосунків. Тому це виклик, який становить загрозу для кожного з нас. І щоб його мінімізувати, на рівні певних установ, як приватних, так і державних, впроваджуються додаткові механізми захисту від цих шахрайських проявів.— Що можуть зробити звичайні користувачі, щоб мінімізувати ризики від таких загроз?— Сказати точно, як повністю мінімізувати цей ризик для фізичних осіб, щоб у мережі Інтернет взагалі не залишалося жодних цифрових слідів у відкритому просторі, складно. Бо заборон цьому немає, але в контексті загроз, пов’язаних саме зі штучним інтелектом, передусім важливо обов’язково оновлювати програмне забезпечення. Тому що випуск оновлень — це не лише питання зміни функціоналу чи інтерфейсу, а й питання безпеки. Саме під час оновлень підвищується рівень захисту, зокрема фотоверифікації та відеоверифікації в конкретних застосунках.Тому ми маємо певною мірою покладатися на розробників і бути впевненими, що вони зможуть ефективно ідентифікувати шахрайські схеми, які з використанням штучного інтелекту здатні реалізовуватися в тих чи інших застосунках. І якщо розробник постійно вдосконалює свої системи захисту, нам залишається довіряти таким рішенням і обов’язково встановлювати оновлення.— Ви згадали про ризики публікування персональних даних в інтернеті. Які загрози виникають для українців під час використання ChatGPT та інших великих мовних моделей, коли їм передають особисту інформацію?— Перше, що маємо усвідомлювати, — це те, що ChatGPT та інші великі мовні моделі, є зручними і справді можуть допомагати в багатьох питаннях. Але водночас варто розуміти, що ці сервіси надаються конкретними компаніями, які використовують власні обчислювальні потужності та штучний інтелект для обробки наших запитів.Найімовірніше, усе листування і всі дані, які ми передаємо, зберігаються на серверах та інфраструктурі цих компаній. І якщо ми передаємо великі обсяги персональних даних, то в окремих випадках це може бути навіть заборонено — зокрема, коли йдеться про діяльність державного службовця. Тобто надавати персональні дані в межах виконання службових обов’язків категорично заборонено, адже вони зберігатимуться на сторонніх ресурсах.Якщо говорити про фізичних осіб, які не належать до державної служби, зрозуміло, що під час такого спілкування скласти психологічний портрет кожного з нас нескладно. Йдеться про наші психологічні особливості, певні тонкощі, нюанси тощо. І тут важливо чітко усвідомлювати: якщо ми розуміємо цей ризик і все одно передаємо ці дані, то кому саме ми їх передаємо.— Які додаткові ризики виникають при використанні штучного інтелекту, розробленого в інших країнах?— Якщо взяти таку велику мовну модель, як DeepSeek — розробка китайського стартапу, то вона на рівні з ChatGPT дає відповіді на запитання, що нас цікавлять. Тому зрозуміло: якщо ми передаємо свої дані саме в DeepSeek, то вони акумулюються й обробляються розробниками цієї країни, які можуть робити з них певні висновки щодо кожного з нас.Тому важливо на національному рівні усвідомлювати цей ризик і замислюватися, кому саме ми передаємо свої дані, наскільки можемо довіряти отримувачам цієї інформації, тобто розробникам, які потенційно мають до неї доступ, — і вже від цього відштовхуватися у своїх рішеннях.— Що можуть зробити користувачі, щоб мінімізувати ризики під час використання ChatGPT та подібних сервісів? Якою має бути політика щодо використання штучного інтелекту в органах державної влади?— Звичайно, повністю відмовитися від використання ChatGPT або інших великих мовних моделей буде складно. Єдине, що ми можемо зробити, — це обмежити обсяг інформації, яку передаємо, принаймні на рівні захисту персональних даних. Не вказувати реальні прізвища, імена, по батькові чи справжні номери телефонів, а за можливості шифрувати їх або навмисно змінювати окремі дані. Тобто хоча б на цьому рівні ми маємо передбачати такі механізми захисту.Якщо ж говорити саме про органи державної влади, то, на мою думку, тут має діяти пряма й категорична заборона на використання штучного інтелекту не в локальному середовищі, особливо під час виконання службових обов’язків.Як готуються кібератаки— У кіно хакери ламають систему за секунди. Насправді кіберзлочини інколи готуються місяцями або навіть роками. З чого зазвичай починається складна кібератака? І які фактори визначають тривалість підготовки кібератак?— Дійсно, окремі атаки можуть здійснюватися протягом тривалого проміжку часу, і ми маємо це усвідомлювати. Я вже згадував, що нам потрібно оцінювати себе не лише як фізичних осіб, а і як представників певних установ або організацій. Якщо в конкретній установі чи організації є критично важливі чутливі дані, зловмисник може намагатися отримати до них доступ саме через нас.Першим етапом зазвичай стають фішингові розсилки — найчастіше це електронні листи й повідомлення через месенджери. Останні мають шахрайський характер і спрямовані на отримання від нас персональних чи чутливих даних, або ж на інфікування службового пристрою. І тут важливо розуміти: якщо службовий пристрій інфікований, зловмисник може далі переходити до мережі та ІТ-інфраструктури організації, аби уже там завдати шкоди всій установі, наприклад, через масові витоки даних. І якщо зловмисники діють саме за таким сценарієм, то підготовка до атаки може тривати не один місяць — інколи й півроку. Йдеться не про одномоментну атаку, а про проходження низки етапів, які в підсумку здатні завдати масштабної шкоди цілим організаціям.— Чи можете навести приклад кібератаки, яка готувалася тривалий час?— Яскравим прикладом є вірус Petya. Якщо проаналізувати події, пов’язані з Petya, то, за різними оцінками, зловмисники діяли від шести місяців до року, щоб завдати масштабних негативних наслідків. Вони зачепили як приватний сектор, так і органи державної влади — не лише в Україні, а й в інших країнах світу.Petya — сімейство шкідливих програм, що вражає комп'ютери під управлінням сімейства ОС Microsoft Windows. Перші представники були виявлені 2016 року та були звичайними зразками здирницьких вірусів.27 червня 2017 року сталась масштабна атака останнім представником сімейства, який запозичив деякі модулі з попередніх зразків, але, можливо, був створений іншими розробниками та вже був вірусом-винищувачем даних, замаскованим під програму-вимагач.Кіберпростір і війна— Цифрові технології сьогодні стали повноцінною зброєю у війні. Кібератаки впливають на розвідку, управління, логістику та темп бойових дій. Як цифрові технології використовуються під час російсько-української війни й чи можна говорити про постійну кіберкампанію, а не окремі епізоди?— Частково я вже про це говорив: під час повномасштабного вторгнення кіберпростір став тим середовищем, у якому ворог активно діє. За стандартами НАТО кіберпростір сьогодні також вважається зоною ведення бойових дій, і ворог активно використовує цю сферу. Чому? Тому що в сучасному світі дані відіграють надзвичайно важливу роль, а їхня цінність є дуже високою.Фактично ворога цікавить велика кількість даних — як персонального характеру про кожного з нас, фізичних осіб, так і даних про юридичних осіб, цілі організації, незалежно від того, чи мають вони пряму або опосередковану причетність до сектору безпеки й оборони. Збираючи ці дані по крихтах, ворог може сформувати для себе загальну картину, яка потенційно допоможе йому в реалізації тих чи інших військових операцій.Тому діяльність у кіберпросторі сьогодні може мати не лише мотив отримання фінансової вигоди, а й мотив збору даних — як відкритого, так і закритого характеру.— Наскільки небезпечними у цьому контексті є дані, які люди та організації публікують у відкритому доступі?— Усі дані, які ми публікуємо про себе, можуть бути корисними для зловмисника, адже якщо вони перебувають у публічному просторі, то фактично не захищені. Якщо ми розміщуємо у відкритому доступі персональні або інші дані, які потенційно можуть бути цікавими ворогу, то йому, зрозуміло, нескладно їх зібрати, проаналізувати й зробити відповідні висновки.Саме тому сьогодні активно використовується такий напрям, як OSINT — розвідка з відкритих джерел інформації. Чому OSINT є настільки ефективним? Тому що ми, по суті, можемо публікувати про себе та інших велику кількість інформації у відкритому просторі. Зрозуміло, що повністю заборонити це складно, але ми маємо чітко усвідомлювати, що саме публікуємо і які ризики з цього можуть виникати.— Як ці дані можуть бути використані проти конкретної людини?— Ризики можуть бути різними, але якщо говорити в контексті кібератак або кіберпростору, то, як я вже згадував, ідеться про формування психологічного портрета. Зібравши достатню кількість даних про людину, можна скласти загальну картину, яка дозволяє зрозуміти, що її цікавить, які вона має хобі та вподобання. А далі, коли зловмисник це усвідомлює, він починає надсилати повідомлення, які є для нас релевантними й потенційно можуть нас зацікавити.Тобто, якщо ми ніколи не займалися футболом і отримаємо фішинговий лист, пов’язаний із футбольними змаганнями, ймовірно, не звернемо на нього уваги. Але якщо з відкритих джерел стає зрозуміло, що ми більше полюбляємо, наприклад, баскетбол, то зловмисник може використати саме цю тематику або пов’язані з нею події.І якщо якесь повідомлення надто емоційно нас зачіпає, варто зупинитися й замислитися, чи дійсно це правда. Можливо, йдеться лише про якісну маніпулятивну атаку, мета якої — спонукати нас до певних дій.— Яка кінцева мета таких кібератак у контексті війни? І як відрізняється підхід України та Росії до кібероперацій у цілях, методах і пріоритетах?— А яку відповідь від нас очікує зловмисник? Це або передача персональних даних, або ситуація, коли фішинг супроводжується прикріпленими файлами, що містять шкідливе програмне забезпечення. Мета в такому разі — спонукати нас завантажити цей файл і запустити його на своєму пристрої.Що стосується підходів, то вони у нас різняться, адже рівень технологій є різним. В Україні, на щастя, є сучасні технології — як власні розробки, так і рішення наших західних партнерів, які суттєво допомагають не лише протидіяти агресії РФ, а й у деяких випадках ефективно збирати інформацію про ворога. Тому в цьому аспекті ми справді відрізняємося і достатньо якісно реалізуємо цей напрям у межах наявної ситуації.Водночас, з огляду на політику РФ щодо України, противник у більшості випадків націлюється на об’єкти критичної інфраструктури. Зокрема на ті, збір даних про які може дозволити завдавати ракетних ударів і шкоди цивільному населенню. Саме тому об’єкти критичної інфраструктури на території України страждають не лише фізично, а й у кіберпросторі: проти них намагаються здійснювати атаки, збирати дані, а в окремих випадках — навіть зупиняти їхню роботу.З 2014 року наша держава реалізувала низку заходів, спрямованих на суттєве підвищення кіберстійкості об’єктів критичної інфраструктури. Адже саме з цього періоду кібератаки активно застосовувалися проти енергетичних комплексів та інших критичних об’єктів. У 2014-2015 роках були випадки, коли внаслідок таких атак населення залишалося без електропостачання протягом кількох годин. Нині подібних сценаріїв уже не відбувається, оскільки кібероборона значно посилилася, а негативний досвід був врахований.— Але як все-таки кібератаки можуть впливати на бойові дії і ситуацію на фронті? — Зрозуміло, що йдеться, зокрема, про логістичні постачання — отримання інформації про них. Безпосередньо на лінії бойового зіткнення використовуються свої технічні можливості та інструменти для перехоплення даних у радіусі 20-30 кілометрів. Я не є фахівцем у цих деталях, але такий інструментарій там застосовується.Але якщо потрібно перехоплювати дані, які фізично перебувають за 1000-2000 кілометрів, тобто в зовсім інших локаціях, то тут, зрозуміло, зона відповідальності вже лежить у площині кібероперацій. Йдеться про те, як потрапити в систему і як із цієї системи зібрати дані, які потенційно можуть допомогти планувати ті чи інші військові операції.Тому в більшості випадків, відповідаючи на ваше питання, йдеться саме про можливість визначення логістичних постачань, а вже з урахуванням зібраної інформації — планування подальших військових операцій.Технології у роботі правоохоронців— Цифрові загрози змінюють і підхід до роботи правоохоронних органів — від навчання до розслідувань. Майбутні правоохоронці повинні розуміти кіберзагрози, навіть якщо не планують займатися програмуванням. Як у Національній академії внутрішніх справ навчають курсантів кібербезпеці та роблять акцент на практичній підготовці?— У Національній академії внутрішніх справ акцент робиться на практичній підготовці майбутнього поліцейського — курсанта, який уже після випуску може використовувати конкретні інструменти та методики для розкриття і розслідування кримінальних правопорушень. Відповідно, ми впроваджуємо кейсові завдання та практичні симуляції із залученням чинних працівників профільних підрозділів.Можна сказати, що в нас напрацьовані практичні симуляції та завдання, які безпосередньо стосуються питань кібербезпеки, збору й аналізу даних. З урахуванням того, що специфіка цієї роботи передбачає виконання завдань за допомогою персонального комп’ютера, за підтримки керівництва академії розбудовано належну матеріально-технічну базу — зокрема, забезпечено обладнання у вигляді ноутбуків і персональних пристроїв.Крім того, ми постійно намагаємося отримувати відповідне програмне забезпечення, яке використовується в підрозділах поліції, зокрема у сфері кібербезпеки, кримінального аналізу та інших напрямків, що вимагають від працівників застосування сучасних інформаційних інструментів.У підсумку можна сказати, що поєднання теорії та практики дає максимальний результат у підготовці курсантів. Також варто окремо відзначити й подякувати керівництву академії за те, що створені всі необхідні умови для забезпечення такої підготовки на належному рівні.— Наскільки ефективні інтелектуальні камери з розпізнаванням облич у розкритті злочинів? Їх почали встановлювати ще до початку повномасштабного вторгнення. Можете навести приклади, коли вони реально допомогли правоохоронцям, зокрема для фіксації злочинів окупантів у захоплених містах?— Так, на території України розбудована система "Безпечне місто", а подекуди — і "Безпечне село", залежно від рівня та типу населеного пункту. Місцева громада може ухвалювати рішення про розбудову таких систем — камер відеоспостереження, які в режимі реального часу фіксують ті чи інші події, а також у ретроспективі дозволяють відтворювати події, зафіксовані тією чи іншою камерою.На початку повномасштабного вторгнення, коли активні бойові дії, зокрема, відбувалися в Київській області та інших регіонах України, такі камери відеоспостереження дуже часто фіксували воєнні злочини, скоєні ворогом або представниками Збройних сил РФ. Таких прикладів насправді є дуже багато.У Національній поліції профільним збором матеріалів за цим напрямком займається Головне слідче управління, а також інші підрозділи кримінальної поліції, які супроводжують ці категорії воєнних злочинів. Також відомі окремі приклади, пов’язані з функціонуванням системи "Безпечне місто" в Енергодарі (місто-супутник Запорізької АЕС у Запорізькій області, яке перебуває в окупації з 4 березня 2022 року, — ред.), коли під час заходу військових РФ за допомогою камер відеоспостереження фіксувалися випадки завдання шкоди певним об’єктам або приміщенням у цій локації. Після цього окупанти намагалися звинуватити українську сторону, проводячи дезінформаційні кампанії. Саме камери відеоспостереження дозволяли спростовувати ці дезінформаційні твердження з боку представників РФ і, відповідно, ставали доказом того, що вони не відповідали дійсності.— Мобільний зв’язок — одна з ключових частин безпеки, але доступність та анонімність SIM-карток створюють додаткові виклики. Чи впливає доступність і відносна анонімність SIM-карток на розкриття злочинів в Україні?— Звичайно, в Україні існує певна проблема. Вона пов’язана з тим, що SIM-картки можна придбати без надання документів, які посвідчують особу, зокрема паспорта. У країнах Європейського Союзу такої практики немає: перед придбанням SIM-картки там обов’язково потрібно надати документ, що засвідчує особу, — у більшості випадків це паспорт.Це проблема, яка вже тривалий час існує в Україні й потребує врегулювання на законодавчому рівні. Необхідно запроваджувати механізми, які б не створювали додаткових труднощів для правоохоронних органів у ситуаціях, коли номер телефону не прив’язаний до конкретної фізичної або юридичної особи. З погляду запобігання та розкриття злочинів це є серйозним викликом.Водночас варто говорити й про інший аспект. Якщо людина користується SIM-карткою, яка не прив’язана до паспортних даних, значно зростають ризики різноманітних шахрайських схем. Зокрема, йдеться про ситуації, коли номер може бути перехоплений третьою особою — зловмисником — і надалі використаний для отримання доступу до певних застосунків. У більшості випадків йдеться про онлайн-банкінг.Тому тут йдеться вже не просто про рекомендацію, а про пряму відповідальність кожного з нас — прив’язувати номери телефонів, які використовуються для фінансових операцій та онлайн-банкінгу, до паспортних даних. Якщо номер фактично виконує функцію фінансового ідентифікатора, його необхідно захистити у такий спосіб, щоби треті особи, зокрема зловмисники, не могли отримати до нього доступ, перехопити його чи використати для доступу до наших акаунтів.Погляд уперед— На вашу думку, які технології або тренди найбільше змінять кібербезпеку в Україні найближчими 5-10 роками?— Безперечно, йдеться насамперед про штучний інтелект. Ми вже торкалися цієї теми в ході розмови, адже штучний інтелект — це не лише інструмент, який допомагає нам, як добросовісним громадянам, у повсякденному житті та професійній діяльності, а й потужний ресурс, який активно використовують зловмисники. Це тренд, який уже сформувався, і з огляду на темпи розвитку технологій можна очікувати, що його застосування лише зростатиме — серед усіх верств населення, зокрема й у злочинних цілях.Окремо варто згадати й про квантові комп’ютери. У разі їх повноцінного запуску перед сферою кібербезпеки постане ціла низка нових викликів, насамперед пов’язаних із забезпеченням належного рівня шифрування даних. Уже сьогодні активно обговорюється питання, наскільки існуючі системи захисту зможуть залишатися ефективними в умовах появи таких обчислювальних потужностей і як змінюватимуться підходи до кіберзахисту загалом.Ще один постійний виклик — це підготовка кадрового резерву. Інформаційні технології сьогодні присутні практично в усіх сферах суспільного життя, а процеси цифровізації лише пришвидшуються. Водночас людям, які тривалий час працюють у своїй професії, часто стає складніше швидко адаптуватися до нових технологій, які необхідно не лише розуміти, а й активно застосовувати на практиці. Така ж ситуація спостерігається і в сфері кібербезпеки.З урахуванням усіх цих факторів потреба у кваліфікованих фахівцях, здатних на належному рівні забезпечувати захист інформаційних систем, лише зростатиме. Тому одним із ключових завдань на найближчі роки залишається формування кадрового потенціалу, який не просто усвідомлюватиме наявні та майбутні виклики, а й зможе ефективно їм протидіяти, забезпечуючи високий рівень кіберзахищеності організацій і держави загалом..

У понеділок, 12 січня, до Києва з офіційним візитом прибув міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде. Він зустрівся зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою та вшанував пам’ять загиблих захисників.Про це повідомив Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Радий вітати Еспена Барта Ейде у Києві цього холодного зимового дня. Україна та Норвегія — близькі союзники із багатовіковою спільною історією", — зазначив він.Український і норвезький міністри вшанували пам'ять загиблих захисників, які віддали своє життя, захищаючи Україну та спільні цінності."Сьогодні ми обговоримо нашу взаємовигідну співпрацю, мирні зусилля, оборону та стійкість України. Вдячний Норвегії за її підтримку", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше, 17 грудня, стало відомо, що Норвегія профінансує новий масштабний пакет військової допомоги для України загальною вартістю 3,2 мільярда крон (приблизно 315 мільйонів доларів). Основний акцент підтримки зроблено на забезпеченні винищувачів F-16 та зміцненні протиповітряної оборони.Окрім того, Україна та Норвегія в листопаді підписали угоду про спільне виробництво українських безпілотних літальних апаратів. Денис Шмигаль тоді назвав цей крок ключовим для масштабування оборонних спроможностей країни та зміцнення співпраці з партнерами.Нагадаємо, державний секретар Міністерства фінансів Норвегії Еллен Рейтан інформував, що фінансова підтримка України з боку Норвегії до кінця 2026 року загалом становитиме понад 19,4 мільярда євро, що дорівнює 227 мільярдам норвезьких крон..

У понеділок, 12 січня, в одній зі шкіл Києва учень дев'ятого класу поранив ножем 39-річну вчительку та 14-річного однокласника. За даними поліції, у підлітка, якого підозрюють у нападі, виявили листування з ворожими спецслужбами.Як повідомляє пресслужба Національної поліції України, інцидент стався в Оболонському районі столиці.За даними слідства, під час перебування у шкільній вбиральні підліток одягнув заздалегідь підготовлену маску та каску, після чого забіг до приміщення класу та напав із ножем на 39-річну класну керівницю й 14-річного однокласника. Внаслідок нападу, у неповнолітнього діагностовано множинні різані рани спини та передпліччя, у вчительки — колото-різані рани рук та живота. Обох потерпілих госпіталізовано, медики встановлюють ступінь тяжкості спричинених їм тілесних ушкоджень."Після скоєного 14-річний нападник зачинився у вбиральні та ножем спричинив собі поранення руки та живота. Наразі неповнолітній перебуває у лікарняному закладі, де йому надається необхідна медична допомога", — наголосили правоохоронці.За вказаним фактом поліція розпочала кримінальне провадження ч.2 ст.15, ч.2 п.1 ст.115 Кримінального кодексу України — замах на вбивство двох та більше осіб. В межах досудового розслідування встановлюватиметься мотив скоєння злочину. . Також під час слідчих дій в телефоні підозрюваного правоохоронці виявили листування із ймовірно ворожими спецслужбами. Наразі тривають слідчі діїНагадаємо, що торік у грудні у Києві в метрополітені озброєний ножем чоловік напав на пасажирів. Подія відбулась ввечері на станції метро "Контрактова площа". .

У першій двадцятці оновленого рейтингу найкращих тенісисток світу опинилися одразу дві українки — Еліна Світоліна (12 місце) та Марта Костюк (20). Такими є підсумки перших турнірів, що відбулися 2026 року.Про це повідомив "Великий теніс України". Зазначається, що сезон-2026 розпочався турнірами у Брісбені, Гонконзі й Окленді. На двох з них до фіналів вийшли наші провідні тенісистки: Еліна Світоліна та Марта Костюк.Світоліна стала чемпіонкою турніру в Окленді та завоювала для себе 19 титул WTA в кар'єрі. Натомість Костюк програла у фіналі турніру в Брісбені першій ракетці світу Арині Сабалєнці, вибивши перед тим одразу трьох тенісисток з топ-10 світового рейтингу.Завдяки успіхам у Брісбені й Окленді обидвом українським тенісисткам вдалося покращити своє розташування в рейтингу. Новий тиждень Україна розпочала з представництва у дві тенісистки в топ-20 світового рейтингу.Еліна Світоліна та Марта Костюк покращили позиції в рейтингу порівняно зі стартом 2026 року на одну та шість позицій відповідно: підійнялися на 12 та 20 місця відповідно.Даяна Ястремська й Олександра Олійникова зберегли свої позиції з початку 2026 року — українки посідають 27 та 90 місця відповідно. Ястремська позмагалася на турнірі в Брісбені, де здолала двох тенісисток, зокрема, 22 ракетку світу канадку Лейлу Фернандес, однак поступилася американці Джессіці Пегулі. Олійникова розпочне свій сезон-2026 в основній сітці на Australian Open.Юлія Стародубцева здійнялася на одну позицію та посідає 110 місце в рейтингу WTA. Українка розпочала змагання в основній сітці на турнірі в Брисбені, де поступилася в першому колі британці Кеті Бултер. Натомість Стародубцева розпочала свої матчі у кваліфікації Australian Open, де перемогла француженку Аліс Тубелло.У топ-10 відбулося декілька змін — американка Коко Гофф випередила землячку Аманду Анісімову та вийшла на третє місце рейтингу WTA. Інша американка Медісон Кіз втратила дві позиції та стала дев'ятою, внаслідок чого на одну сходинку підійнялися італійка Жасмін Паоліні та "нейтральна" тенісистка Мірра Андрєєва.Нагадаємо, 6 січня перша ракетка України Еліна Світоліна вперше відверто прокоментувала своє рішення взяти тривалу перерву у виступах минулого року. Спортсменка зізналася, що причиною був її емоційний стан, проте повну історію вона поки не готова відкрити публіці..

Американський президент Дональд Трамп заявив, що адміністрація Білого дому вивчає низку варіантів військового втручання в ситуацію в Ірані. Це буде відповіддю Вашингтона на жорстоке придушення протестів і масові вбивства цивільного населення.Перебуваючи на борту літака Air Force One Трамп додав, що військові вивчають питання військового втручання в Ірані."Військові вивчають це питання, і ми розглядаємо деякі дуже сильні варіанти. Ми будемо діяти рішуче. Здається, вбито людей, які не повинні були бути вбиті", — наголосив Трамп.Раніше телеканал CNN із посиланням на джерела повідомляв, що Трампа поінформували про кілька планів військового втручання до Ірану. Вони передбачають нейтралізацію іранських сил безпеки, які режим використовує для розгону протестів.Окрім прямого військового удару, адміністрація США розглядає й альтернативні методи тиску. Йдеться про кібератаки на військові об’єкти Ірану для порушення комунікації силовиків, а також нові санкції проти енергетичного та банківського секторів країни. Також, за даними медійників, Вашингтон може забезпечити протестувальників доступом до супутникового інтернету Starlink.Трамп заявив, що планує обговорити з американським мільярдером та винахідником Ілоном Маском можливість надання іранцям доступу до Starlink для обходу державної цензури. Водночас частина радників американського лідера застерігає, що військові удари можуть мати зворотний ефект і призвести до згуртування населення навколо влади або спровокувати масштабну військову відповідь з боку Тегерана.Попередній контекст:Масовані протести в Ірані почалися 28 грудня 2025 року. Протести спровокувала важка економічна криза — стрімке падіння курсу національної валюти (ріала) до історичного мінімуму та рекордна інфляція, що перевищила 40-50%. Заворушення охопили понад 22 провінції країни. Найінтенсивніші сутички зафіксовані в Тегерані (зокрема на Великому базарі), Ісфахані, а також у західних регіонах країни.1 січня 2026 року в Ірані повідомили про першу смерть на протестах. Вже 2 січня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон прийде на допомогу іранським протестувальникам, якщо влада продовжить насильство.Лідер іранської опозиції Реза Пахлаві підтримав масові акції протесту в країні та закликав людей продовжувати чинити опір нинішній диктатурі, закликавши до захоплення Тегерана й інших великих міст.Міністерство закордонних справ рекомендує українцям покинути територію Ірану через ускладнення безпекової ситуації на території країни.11 січня BBC, посилаючись на дані місцевих медиків, повідомляв, що протягом двох днів до медзакладів надійшло понад 100 тіл загиблих.За даними іранської правозахисної групи HRANA, у ході протестів було заарештовано 2300 осіб.Читайте також: Трамп заявив про готовність застосувати силу проти Ірану: коли це станеться.

У ніч на понеділок, 12 січня, росіяни знову атакували енергетичну інфраструктуру України. Внаслідок цього без світла залишилися споживачі в Одеській, Житомирській, Сумській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській і Чернігівській областях.Про це повідомив заступник міністра енергетики України Роман Андарак під час брифінгу для журналістів."Цієї ночі ворог завдав чергового удару по українській енергетиці. Внаслідок атаки знеструмлювалися споживачі в Одеській, Житомирській, Сумській, Харківській, Донецькій, Дніпропетровській і Чернігівській областях. Енергетики розпочали аварійно-відновлювальні роботи ще вночі", — зазначив він.За його словами, на Одещині та Житомирщині продовжуються ремонтні роботи, щоби повернути світло споживачам.У Чернігівській області внаслідок обстрілу ворог пошкодив об’єкт енергетичної інфраструктури. Знеструмлена низка населених пунктів."Відновлення електропостачання розпочнеться, щойно це дозволить безпекова ситуація", — запевнив представник енергетичного відомства.Він додав, що в Києві та Київській області тривають відновлювальні роботи. Застосовуються екстрені відключення на частині правого та лівого берегів."Триває поступовий перехід від аварійних обмежень до прогнозованих графіків погодинних відключень", — констатував посадовець.Через несприятливі погодні умови знеструмлено 161 населений пункт у Київській області, 48 — у Закарпатській, 36 — у Дніпропетровській та 15 — у Чернігівській. Ремонтні бригади обленерго працюють над відновленням пошкоджених ліній."Наразі в більшості регіонів діють графіки погодинних відключень. У Києві та Київській області, на Одещині, Харківщині та Донеччині застосовуються аварійні графіки. Їхня тривалість може залежати від суттєвого зниження температури повітря", — наголосив Роман Андарак.Заступник міністра енергетики закликав українців із розумінням поставитися до тимчасових обмежень, підтримувати одне одного та за можливості ощадливо споживати електроенергію в цей складний період.Нагадаємо, що, за інформацією Повітряних сил ЗСУ, російські окупанти атакували Україну 156 ударними дронами типу Shahed, "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 135 ворожих дронів..

У понеділок, 12 січня, зранку зафіксовано ускладнений перетин через два пункти пропуску на українсько-польському кордоні. Там накопичився транспорту на в’їзд в Україну.Про це повідомила Державна прикордонна служба України."Станом на 08:30 навпроти пункту пропуску "Краківець" перебувало 100 автівок на в'їзд в Україну", — йдеться в повідомленні.Прикордонники додали, що навпроти пункту пропуску "Шегині" на в’їзд очікувало в той самий час 110 автівок."В інших пунктах пропуску заторів як на в’їзд, так і на виїзд не спостерігається", — акцентували в Держприкордонслужбі.Також там констатували, що навпроти пункту пропуску "Краківець" на в’їзд в Україну очікує вісім автобусів, навпроти пункту пропуску "Шегині" — десять автобусів."На виїзд з України накопичення автобусів не зафіксовано", — зазнали в Державній прикордонній службі України.Прикордонники закликали водіїв враховувати погодні умови, завчасно планувати маршрут, коректно розраховувати час у дорозі та обирати менш завантажені пункти пропуску.Нагадаємо, що 3 січня в Держприкордонслужбі на виїзд з України спостерігали активізацію руху легкових автомобілів та автобусів, особливо на польському напрямку. Прикордонники тоді попереджали про можливу нестабільну роботу електронних систем контролю та рекомендували враховувати це під час планування маршрутів..

У понеділок, 12 січня, російські окупанти атакували Київ ударними безпілотниками. Внаслідок атаки у будинках вибило вікна та двері.Про це у коментарі "Суспільному" розповів місцевий мешканець Анатолій.За словами чоловіка, внаслідок "прильоту" у житловому будинку були пошкоджені всі балкони, а у квартирі вибило вікна. Окрім цього, пошкодження отримали й двері."Балкони всі зрушені. У квартирі вікна всі повилітали, двері повилітали", — зазначив місцевий мешканець.Раніше начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомляв, що у ніч на понеділок, 12 січня, у Києві двічі оголошували повітряну тривогу. Вперше про повітряну загрозу киян попередили о 01:30, а вдруге о 03:50. Внаслідок атаки у Солом'янському районі столиці спалахнула пожежа."У Соломʼянському районі пожежа в нежитловій будівлі внаслідок атаки безпілотника", — уточнив згодом очільник військової адміністрації столиці.Нагадаємо, у ніч на понеділок, 12 січня, російські окупанти атакували Україну 156 ударними дронами типу "Шахед", "Гербера" та безпілотниками інших типів. Сили оборони знешкодили 135 ворожих дронів..

Президент України Володимир Зеленський просить Верховну Раду затвердити його укази про продовження терміну дії воєнного стану та мобілізації. Відповідні документи зареєстровано в парламенті в понеділок, 12 січня.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Текст законопроєкту наразі не оприлюднено. Відомо. що продовження воєнного стану та мобілізації планується до травня.Розпочинаючи з 24 лютого 2022 року — дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну — Верховна Рада систематично продовжувала дію воєнного стану на 90 діб.Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям і органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки.Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, закони й указ президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.Під час загальної мобілізації та воєнного стану призову підлягають військовозобов'язані чоловіки, які отримують повістки. У Міноборони запевнили, що 2025 року спростилося багато процесів, пов'язаних з мобілізацією.Зокрема, у відомстві зазначили, що більшість відстрочок від мобілізації тепер оформлюються онлайн та продовжуються автоматично. З 1 листопада 2025 року в Україні діють нові правила щодо відстрочок.У Міноборони також додали, що Резерв ID став основним документом військовозобов'язаного. Уряд оновив порядок оформлення військово-облікових документів: відтепер вони створюються винятково в електронному форматі.Нагадаємо, 29 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні скасують лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі. Він зауважив, що без гарантій безпеки ця війна не закінчиться..

Український фристайліст Ян Гаврюк став срібним призером змагань на етапі Кубка світу в американському Лейк Плесіді. Таким чином він виборов дебютну нагороду на такому рівні з лижної акробатики.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Зазначається, що на етапі у Лейк Плесіді Україну в чоловічих змаганнях представили п'ять лижних акробатів.Відбірковий раунд подолали троє українців, зокрема, Котовський і Кузнєцов посіли друге та третє місця відповідно. На 11 місці кваліфікацію завершив Гаврюк.Натомість у фіналі українці продемонстрували протилежні результати. Єдиним представником "синьо-жовтих", який пробився у суперфінал, став Гаврюк — заробив оцінку 96,02 бала. Водночас ані Максим, ані Дмитро не змогли поборотися за медалі у Лейк Плесіді — обидва зазнали падіння під час приземлення та посіли дев'яте та 11 місця відповідно.Суперфінал у Лейк Плесіді став для Гаврюка лише другим у кар'єрі та другим у сезоні-2025/2026. Уперше Ян пробивався у топ-6 на етапі у китайському Сікрет-Гардені (Чжанцзякоу), де фінішував шостим.У підсумку Гаврюк завершив змагання у США з особистим рекордом і дебютною нагородою — посів друге місце з результатом 94,12 бала. Перемогу здобув представник Китаю Сіньді Вану.За весь сезон Україна виборола вже три медалі на Кубках світу з лижної акробатики. Наша збірна розпочала сезон із лижної акробатики із золота Олександра Окіпнюка, а на першому етапі у канадському Лак-Бопорті перемогу здобув Дмитро Котовський.Також у США відбулися змагання серед жінок, де змагалися чотири українки: дві з них відібрались у фінал. Найкращий результат у кваліфікації показала лідерка збірної України Ангеліна Брикіна — завершила відбір на 10 місці. З останньої прохідної 12 сходинки у фінал кваліфікувалась і Діана Яблонська.Проте у фіналі жодній українці не вдалось потрапити у топ-6: Брикіна фінішувала на 10 місці з результатом 73,71 бала, а Яблонська посіла останнє 12 місце, набравши 52.60 бала за свою спробу.Наступний етап Кубка світу з лижної акробатики відбудеться 12 січня у Лейк Плесіді. Він стане останнім у сезоні, після цього українці виступлять на Олімпійських іграх.Нагадаємо, що декілька днів тому Україна звернулася до Міжнародного олімпійського комітету та Міжнародної федерації бобслею та скелетону щодо порушення критеріїв нейтральності окремими російськими скелетоністами..