Останні новини

У вівторок, 7 липня, Україна й Естонія підписали Drone Deal — угоду про співпрацю у сфері безпілотних технологій. Це відбулося на полях саміту НАТО в турецькій Анкарі.Про це повідомили естонські журналісти з ERR. Вони зазначили, що під час зустрічі на полях саміту НАТО в Анкарі президент України Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал підписали угоду щодо співпраці у сфері безпілотних технологій. Очільник естонського уряду назвав це великим кроком вперед в оборонній співпраці між Естонією та Україною. "Це посилює оборону Естонії, створює нові можливості для нашої оборонної індустрії та допоможе нам ще ефективніше підтримувати Україну. Україна — більше не просто реципієнт безпеки, вона стає тим, хто надає безпеку Європі", — прокоментував він.Зміст угоди не є публічним, але Крістен Міхал вважає, що угода дозволить естонським компаніям запускати виробництво дронів на основі українського досвіду."Угода означає для Естонії, що українські знання та навички, які зараз найкращі у світі та швидко розвиваються в умовах війни, стануть доступними для наших компаній. Для наших компаній це означає, що виробництво можна заводити в Естонію. Україна укладає такі угоди лише зі своїми найближчими друзями", — зазначив прем’єр-міністр Естонії.Найважливішим елементом угоди він назвав те, що Естонія отримує доступ до унікальних знань і досвіду, які здобула Україна за останній час. Також угода передбачає можливість для Естонії купувати вироби українських компаній у майбутньому — наприклад, ті, які зараз ще на етапі розробки."Там є пункт про те, що ми плануємо це зробити. Звісно, конкретні рішення завжди робляться під час оборонного планування, і ми ще не домовлялися про конкретику", — зауважив Крістен Міхал.На двосторонній зустрічі лідерів вони із Зеленським обговорили, якими кроками Естонія та Європа можуть допомогти створити таку ситуацію, коли Росія змушена буде йти на поступки. Крім того, йшлося про наступну конференцію з відновлення України, яку прийматиме Естонія в січні 2027 року.Нагадаємо, що 25 червня Міністерство розвитку громад і територій України, Міністерство закордонних справ Литви, Міністерство клімату Естонії та Міністерство сільських справ та інфраструктури Швеції підписали спільну декларацію про створення Фонду підтримки транспорту України..

У червні українські військові знищили майже 28 тисяч російських окупантів. Більшість рашистів було ліквідовано за допомогою безпілотників, що демонструє ключову роль дронів у сучасній війні.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський на Форумі оборонних індустрій НАТО. Він зазначив, що щодо кожного з уражених військових є відеопідтвердження."Лише в червні було знищено майже 28 тисяч російських солдатів, і щодо кожного з них ми маємо відеопідтвердження. Переважну більшість було уражено дронами", — зазначив гарант.За словами президента, Україна не сприймає ці втрати як привід для гордості, а говорить про них, щоб показати реалії сучасної війни."Відверто кажучи, ми цим не пишаємося. Ми говоримо про це, щоб показати, який вигляд має сучасна війна — війна, яку ми не починали, але яку змушені вести, щоб захистити нашу країну", — наголосив він.Нагадаємо, 7 липня американський президент Дональд Трамп, перебуваючи в Туреччині, заявив, що Україні та Росії вдасться домовитися про завершення війни. Хоча визнав, що попереду ще складний процес.Читайте також: ЗСУ продовжують знищувати окупантів: Генштаб оновив статистику втрат ворога.

У вівторок, 7 липня, Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності тв вшанування Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА).Відповідну заяву Інститут національної пам’яті Польщі опублікував на своїй сторінці у Facebook."Висловлюємо велике занепокоєння голосами представників української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт (зокрема, істориків), які утверджують діяльність різних фрагментів бандерівського руху в Україні та заперечують факт геноциду, вчиненого цим про поляків та інших народів", — ідеться в ній.Особливе обурення в поляків викликає президент Володимир Зеленський, який надав Центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСЦ ім'я "Героїв УПА"."Це образа пам'яті жертв, убитих УПА, та всієї польської нації. Ми занепокоєні також проєктом будівництва Національного пантеону, в якому також будуть поховані керівники таких формувань, як ОУН і УПА", — додали в документі.Інститут національної пам’яті Польщі закликав українську владу й українське суспільство припинити такі дії, які заважають процесу об'єднання народів."Ми хочемо жити в дружбі зі східними сусідами, але не можемо терпіти фальсифікацію історії та віддавати шану формаціям, які жорстоко вбивають поляків і польських громадян інших національностей", — підсумовується в заяві.В Інституті національної пам’яті Польщі додали, що заяву одностайно ухвалила колегія їхньої організації.Нагадаємо, що останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною на історичному ґрунті. Як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl, майже половина поляків відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу..

Ринок праці України демонструє суперечливі тенденції: кількість людей, які шукають роботу, зростає швидше, ніж кількість вакансій, однак роботодавці все ще відчувають нестачу кадрів. На цьому тлі бізнес продовжує підвищувати оплату праці.Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на свіжий макроекономічний та монетарний огляд (підсумки травня-червня 2026 року). За даними Work.ua, кількість резюме зросла на 28% у річному вимірі, тоді як кількість вакансій — лише на 4%. Водночас темпи приросту кількості резюме поступово сповільнюються. Якщо у березні зростання становило 36% р/р, у квітні — 35%, то у травні — 26%. Скорочення кількості нових резюме у другому кварталі порівняно з першим, за оцінками аналітиків, має переважно сезонний характер. Водночас структурний розрив між доступною робочою силою та потребами роботодавців залишається.За даними Державної служби статистики України, кількість штатних працівників в економіці у травні майже не змінилася — на 0,04% менше порівняно з квітнем, але на 0,8% більше, ніж рік тому.Найбільше зростання зайнятості зафіксували в обробній промисловості — на 6,7% р/р, що пов’язують передусім із розвитком оборонно-промислового комплексу. Зокрема, у виробництві транспортних засобів кількість працівників збільшилася на 24,8% р/р.Також тривало розширення штату в ІТ-секторі (+26% р/р), будівництві (+9,5% р/р) та транспорті (+3% р/р). Водночас скорочення зайнятості спостерігалося у сільському господарстві (-27,9% р/р), мистецтві та розвагах (-3,5% р/р), а також у фінансовому секторі (-2,1% р/р).У червні очікування бізнесу щодо кількості працівників погіршилися майже в усіх секторах, крім будівництва. Це може свідчити про зниження оптимізму щодо темпів економічного відновлення на тлі посилення атак РФ на об’єкти бізнесу.Рівень зарплатПопри збільшення пропозиції робочої сили, дефіцит кадрів залишається одним із ключових факторів, що підтримує зростання зарплат. За даними Держстату, у травні 2026 року середня зарплата в Україні становила майже 31 тисячу гривень.Номінальне зростання заробітних плат прискорилося до 22,6% р/р проти 21,3% у квітні. Реальні зарплати, з урахуванням інфляції, зросли на 13,3% р/р після 11,7% у квітні.Основною причиною зростання оплати праці залишається нестача працівників, яка змушує роботодавців конкурувати за кадри та підвищувати зарплатні пропозиції. Додаткову підтримку реальним доходам працівників надало сповільнення інфляції.Водночас значні бюджетні видатки сприяли збереженню високих темпів зростання зарплат у сферах освіти, охорони здоров’я та інших видах економічної діяльності, які значною мірою фінансуються з державного бюджету.Таким чином, український ринок праці залишається у стані дисбалансу: кількість кандидатів зростає, однак роботодавці все ще стикаються з нестачею необхідних спеціалістів, що продовжує тиснути на рівень заробітних плат.Нагадаємо, в Україні планують запустити програму працевлаштування для людей віком 50+, щоб підтримати їх на ринку праці та зробити "доросле наймання" звичною практикою для бізнесу. Проєкт отримав назву "Досвід має значення" і реалізується за ініціативи Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.Читайте також: Топ-3 професії із зарплатою понад 30 тис. грн: дані Служби зайнятості.

У вівторок, 7 липня, американський президент Дональд Трамп, перебуваючи в Туреччині, заявив, що Україні та Росії вдасться домовитися про завершення війни. Хоча визнав, що попереду ще складний процес.Про це Дональд Трамп сказав під час зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, його висловлювання наводить "РБК-Україна".Американський лідер нагадав, що він мав доволі тривалу розмову з російським диктатором Володимиром Путіним, після чого він зателефонував президенту України Володимиру Зеленському."Думаю, вони обидва хочуть домовитись. Шкода, що це зайняло стільки часу, але я думаю, що щось буде, щось вийде", — додав Трамп.Також він зауважив, що турецький лідер допомагає у мирних зусиллях для завершення війни Росії проти України.Поміж тим, Дональд Трамп наголосив, що він "не може дивитися" на те, що відбувається на полі бою в Україні."Я бачив знімки з тих полів битв — це війна дронів. Це війна з використанням дронів. Це абсолютно нова технологія. Люди навіть не повірять, наскільки жорстока ця війна. А я бачив поля битв", — констатував він.Раніше президент США Дональд Трамп заявляв про те, що завершення війни може відбутися швидше, ніж здається. На його думку, навіть попри масований удар по Києву, російський диктатор Володимир Путін нібито хоче завершити війну.Своєю чергою, Володимир Зеленський розповів в інтерв'ю Financial Times, що адміністрація американського президента дещо по-іншому, ніж раніше, оцінює ситуацію в російсько-українській війні. На це вплинули успіхи України в далекобійних ударах дронами.На запитання, чи вистачить цього, щоб американський лідер остаточно став на бік України, Зеленський відповів, що, за його відчуттями, Дональд Трамп розпочав дивитися на війну по-новому."Президент Трамп хоче бути там, де є успіх", — пояснив президент України.Він також припустив, що на позицію його колеги зі США можуть впливати не лише його особисті погляди, а й наближення виборів, політичний статус і уявлення про те, як можна завершити війну Росії проти України.Нагадаємо, що в середу Дональд Трамп проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері він відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із президентом України Володимиром Зеленським..

У вівторок, 7 липня, російські окупанти завдали ударів по Харкову. У місті зафіксовано масштабні руйнування, є жертва.Як повідомив міський голова Харкова Ігор Терехов, російський агресор сьогодні вдарив чотирма керованими авіабомбами по Шевченківському району міста. За його словами, внаслідок атаки одна людина загинула, поранень зазнали щонайменше 20 харків’ян."Було пошкоджено багатоповерховий житловий будинок: вибито вікна, понівечено дах. Також пошкоджено автівки поруч", — зазначив посадовець.Крім того, дуже постраждали два лікарняні заклади. "Зараз на місцях влучань працюють комунальні служби, щоб якнайшвидше усунути наслідки того, що накоїв ворог", — додав мер.. За даними МВС, у Харкові внаслідок авіаудару загинув 54-річний чоловік, сереж постраждалих — четверо дітей.У відомстві уточнили, що пошкоджено житлові, складські та інші будівлі, медичний і навчальний заклади, автозаправну станцію, а також легкові автомобілі.Нагадаємо, 7 липня російські терористи атакували Полтавську область. На місці "прильоту" спалахнула пожежа. Зайнялося приміщення підприємства залізничної інфраструктури.Також вранці 7 липня російські окупанти завдали ударів по Кривому Рогу на Дніпропетровщині. Спалахнула масштабна пожежа..

Цього року на ремонти укриттів і сховищ столиці передбачено понад 1,1 мільярда гривень. Ці кошти спрямовують районним у Києві державним адміністраціям, які визначені відповідальними за будівництво, ремонт і облаштування об’єктів цивільного захисту.Про це заявив виконувач обов’язків першого заступника голови Київської міської державної адміністрації Петро Пантелеєв.За його словами, Київ робить усе можливе, щоби збільшити кількість укриттів і сховищ. Зокрема, в місті тривають ремонти наявних укриттів і облаштування нових приміщень, придатних для захисту людей.Від початку повномасштабної війни вже відремонтували майже три тисячі захисних споруд."За 2022-2025 роки на ці роботи міська влада Києва виділила близько семи мільярдів гривень, із яких 4,5 мільярда гривень — на ремонт і належне оснащення цих об’єктів", — зазначив він.Пантелеєв додав, що визначення адрес і виконання робіт забезпечують районні підрозділи, адже саме вони є розпорядниками виділеними містом коштами."Пріоритетними є ті локації, де укриттів бракує: мікрорайони, де відсутні станції метрополітену, віддалені спальні житлові масиви тощо. Загалом наразі в Києві функціонують понад 4,3 тисячі укриттів різних за типом, власністю та кількісно-технічними характеристиками", — розповів посадовець.Він наголосив, що у віддалених від мережі метро мікрорайонах мешканці можуть користуватися укриттями, що є в школах та інших навчальних закладах."Вони доволі місткі й оснащені необхідними базовими елементами для таких приміщень, а також перебувають, як правило, в пішій доступності", — зауважив заступник голови КМДА.Петро Пантелеєв нагадав, що адреси з найближчими укриттями є на ресурсах міста — в застосунку "Київ цифровий" у розділі "Міські сервіси — Мапа стійкості", а також на офіційному порталі Києва, де також вказані основні алгоритми дій у разі небезпеки.Нагадаємо, що в ніч на 2 липня під час масованого обстрілу столиці на станціях столичного метро перебували 52 500 людей, з яких — майже 4 500 дітей..

Міністерка оборони Нідерландів Ділан Єшильгез-Зегеріус заявила, що Нідерланди більше не мають можливостей надавати Україні пряму військову підтримку.Про це повідомило видання Bloomberg із посиланням на заяву представниці уряду Нідерландів.Єшильгез-Зегеріус наголосила, що вона закликатиме інші країни допомогти Україні, але Нідерланди зробили все, що могли."У нас більше немає можливостей, як у Нідерландів, бо ми зробили так багато", — сказала вона.Відповідаючи на запитання про нові запити на ракети Patriot, Єшильгез-Зегеріус відповіла:"Ми на межі своїх можливостей".Журналісти видання зазначили, що на четвертому році повномасштабного військового вторгнення Росії Київ не збиває балістичні снаряди Москви та відчайдушно потребує більшої кількості ракет-перехоплювачів.Вони додали, що перед самітом НАТО в Анкарі цього тижня президент Володимир Зеленський попросив союзників надати більше ракет-перехоплювачів з їхніх арсеналів.Нідерланди витратили 9,1 мільярда євро (10,4 мільярда євро) на військову підтримку України, а також заплановані витрати на суму ще 11,6 мільярда євро.Щоправда, Єшильгез-Зегеріус пообіцяла виділити один мільярд євро на так звану програму PURL, за якою європейські союзники оплачують закупівлю зброї американського виробництва для України.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що уряд Нідерландів погодився розмістити на своїй території не лише підготовчі етапи Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, а й його повноцінну операційну фазу. Це означає, що у країні можуть відбуватися розслідування, висунення обвинувачень, судові провадження й ухвалення вироків..

У середу, 8 липня, американський президент Дональд Трамп проведе повний день на саміті НАТО в турецькій Анкарі. Ввечері він відлетить назад до Вашингтона. У розкладі є й зустріч із президентом України Володимиром Зеленським.Про це повідомило видання Roll Call із посиланням на графік президента США. Там зазначено, що робочий день Дональда Трампа в Анкарі розписаний практично за хвилинами. Зустрічі відбудуться на території президентського комплексу Бештепе.Двостороння зустріч президента США Дональда Трампа з президентом України Володимиром Зеленським запланована на 14:30 за київським часом (07:30 за вашингтонським часом).Окрім Зеленського, у розкладі президента США є ще одна двостороння зустріч — з президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа. Вона відбудеться одразу після розмови з українським лідером.Після пресконференції президент США вирушить із військового аеродрому Етімесгут до Вашингтона.Аналітики стверджують, що саміт НАТО в Анкарі може пройти непросто через позицію самого Дональда Трампа.За інформацією CNN, президент США вирушив на зустріч лідерів Альянсу в поганому настрої, оскільки останнім часом дедалі скептичніше ставиться до союзницьких зобов'язань Вашингтона. Видання додало, що Трамп ніколи прямо не виключав можливості виходу США з НАТО.Нагадаємо, що в турецькій столиці 7 липня стартує дводенне засідання членів Північноатлантичного альянсу. Міжнародні оглядачі називають його одним із найскладніших через поглиблення кризи у відносинах Європи та США. Оптимісти згадують торішнє засідання, коли теж боялися скандалу з Трампом, але зібрання пройшло конструктивним. Песимісти ж наголошують на тому, що точок дотику між союзниками за рік значно поменшало..

Інфляція в Україні у травні 2026 року сповільнилася до 8,2% у річному вимірі. Основним фактором такого зниження стало розширення пропозиції окремих харчовиї продуктів, що стримало загальне зростання цін.Про це повідомила пресслужба Національного банку України, посилаючись на свіжий макроекономічний та монетарний огляд (підсумки травня-червня 2026 року). Водночас базова інфляція, яка відображає більш стійкі цінові тенденції без урахування найбільш волатильних компонентів, продовжила прискорюватися та становила 7,9%. На її динаміку впливали подальше зростання витрат бізнесу, зокрема на оплату праці, енергоресурси та логістику, а також наслідки послаблення гривні у попередні періоди.За оцінками регулятора, у червні загальна інфляція продовжила сповільнюватися, тоді як базова інфляція надалі зростала. Це свідчить про те, що попри поступове послаблення загального цінового тиску, фундаментальні фактори, які впливають на формування цін, залишаються значними.Таким чином, динаміка інфляції в Україні наразі має неоднорідний характер: ціни на окремі товари стримують загальний показник, однак витрати виробників і бізнесу продовжують підтримувати підвищений рівень базової інфляції.Нагадаємо, на початку 2026 року реальний валовий внутрішній продукт України скоротився на 0,6% у річному вимірі та на 0,7% порівняно з останнім кварталом попереднього року. На динаміку економіки вплинули дефіцит електроенергії через руйнування інфраструктури, затримки з бюджетними видатками на тлі зовнішнього фінансування та аномально холодна погода..

Слідчі Державного бюро розслідувань (ДБР) нададуть належну правову оцінку діям всіх керівників 425 окремого штурмового полку "Скеля". Заяви від журналістів щодо можливих протиправних дій теж не залишаться без уваги.У цьому запевнив директор ДБР Олексій Сухачов в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна". Він зазначив, що ДБР звертатиметься до Офісу генпрокурора щодо об'єднання кримінальних проваджень, які є в теруправлінні ДБР Полтави за скаргами потерпілих з тим провадженням, яке розслідує центральний апарат ДБР.Відповідаючи на запитання, чи буде ДБР після об'єднання справ розглядати всі наведені факти небойових смертей в "Скелі" як єдину схему, Сухачов сказав:"Так, і дамо оцінку діям кожного командира, всіх керівників підрозділу, в цій ситуації може бути й певне замовчування. Про командира "Скелі" маємо позитивні відгуки, але це не означає, що у підрозділі не виникало проблем".Кажучи про те, чи визначатимуть розслідування законність дій працівників ТЦК, які визнали наркозалежних людей чи тих, хто перебував на замісній терапії, придатними до служби, директор ДБР сказав, що питання скоріше не до ТЦК, бо вонитільки направляють людину до військово-лікарських комісій."За кожним фактом перевіримо, яким чином у медичних документах визначені діагнози. Водночас одразу зауважу, що не завжди в медичних документах зафіксовано, коли саме людина стала наркозалежною – до проходження ВЛК чи вже після", — акцентував він.Коментуючи висловлювання публічних погроз на адресу журналістки "Бабелю", Сухачов зазначив, що ДБР отримало офіційне повідомлення щодо цього."Зареєстрували кримінальне провадження та перевірятимемо цю інформацію, комунікуватимемо безпосередньо з представником медіа, військовими, бо тиск та погрози — це неприпустимо", — наголосив директор ДБР.Також Сухачов зауважив, що взяв на особистий контроль перевірку інформації, яку оприлюднив продюсер британського телеканалу Sky News в Україні Азадом Сафаровим щодо розстрілу автомобілю знімальної групи під час зйомок у "Скелі".У червні видання "Бабель" опублікувало розслідування щодо 425 окремого штурмового полку "Скеля". Як стверджує видання, від кінця 2025 року до весни 2026-го серед новобранців "Скелі" померли щонайменше 25 людей, ідеться про смерті не внаслідок бойових дій. Родичі частини загиблих заявляють про несвоєчасне надання медичної допомоги та можливе насильство.Одразу після публікації ДБР повідомило, що розпочало досудове розслідування щодо оприлюднених у ЗМІ фактах стосовно можливих протиправних дій щодо військовослужбовців окремого штурмового полку "Скеля".Пізніше у Генштабі ЗСУ поінформували, що командира "Скелі" Юрія Гаркавого усунули від виконання обов'язків на час перевірок і розслідувань у зв'язку з інформацією оприлюдненою у ЗМІ. Начальник групи цивільно-військового співробітництва 425 окремого штурмового полку "Скеля" Андрій Сурай підтвердив факти смертей серед новобранців і зазначив, що стосовно кожного випадку триває перевірка."Ми можемо точно підтвердити, що в нас були згадані військовослужбовці, яких начебто побили. Підтверджуємо, що вони скоїли злочин під назвою самовільне залишення частини. Також ми підтверджуємо смерті 25 з 26, бо одну людину ми так і не змогли ідентифікувати", — сказав він під час онлайн-пресконференції.Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський назвав ганебною оприлюднену інформацію та поклав вину за неї на окремих осіб, дії яких знецінюють досягнення й самого полку,й штурмових військ загалом.Нагадаємо, в січні цього року пресслужба ДБР повідомляла, що на Сумщині заступник командира одного з батальйонів систематично знущався з підлеглих і застосовував до них жорстоке насильство. Обвинувальний акт щодо нього скерували до суду..

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що війна перейшла на новий етап, у якому вирішальне значення має боротьба в повітрі, розвиток інновацій та безпілотних технологій.Про це посадовець розповів під час панельної дискусії "Зміна ролей: Україна як гарант безпеки Європи, переосмислення залежностей" в Анкарі."Ми перебуваємо на новому етапі війни, коли вирішальна боротьба точиться в повітрі, а перевагу визначає здатність створювати інновації, розробляти нові види озброєнь і безпілотних технологій. І тут ми просуваємося вперед", — зазначив він.За його словами, технологічна перевага, розвиток сучасного озброєння та впровадження нових рішень стають одними з ключових чинників у сучасній війні.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський з в інтервʼю для Financial Times заявив, що наразі у війні Росії проти України відбулася зміна пріоритетів. Наразі триває боротьба за небо.Своєю чергою, очільник Офісу президента Кирило Буданов вважає, що Україна має всі шанси завершити активну фазу війни цього року. Проте цього має хотіти й Росія.Читайте також: Трамп анонсував наближення кінця війни між Росією й Україною.

У середу, 8 липня, в Україні очікується погіршення погодних умов. Місцями можливі сильні опади та шквали.Як повідомили у пресцентрі Державної служби України з надзвичайних ситуацій, посилаючись на прогноз "Укргідрометцентру", грози пройдуть майже на всій території країни, за винятком західних областей та крайнього Сходу.У південних, центральних, а також у Сумській і Харківській областях місцями прогнозуються грози, град і шквали. Крім того, у Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській, Черкаській, Полтавській, Дніпропетровській та Сумській областях очікуються значні дощі. У західних і північних регіонах прогнозують пориви вітру.У зв'язку з несприятливими погодними умовами жителів закликають дотримуватися правил безпеки. Під час грози варто уникати перебування під деревами, поблизу ліній електропередач, рекламних щитів та інших нестійких конструкцій. Водіям рекомендують бути особливо уважними на дорогах, дотримуватися безпечної швидкості та дистанції.Нагадаємо, ще у квітні у мережі активно почали поширювати "прогнози", буцімто літо 2026 року буде "аномально спекотним". В "Укргідрометцентрі" прокоментували цю інформацію та пояснили, чи варто насправді довіряти таким прогнозам.Читайте також: Чи накриє Україну спека в липні: неочікуваний прогноз синоптиків.

У вівторок, 7 липня, російські окупанти завдали ударів по Харкову постраждали місцеві мешканці.Про це повідомив мер міста Ігор Терехов. За його словами, близько 12:13 було зафіксовано падіння ударного БпЛА поблизу АЗС у Холодногірському районі."Інформація щодо наслідків уточнюється", — наголосив він.Водночас о 14:33 відбулося влучання трьох ворожих КАБів по Шевченківському району. Попередньо, відомо про чотирьох постраждалих.Нагадаємо, 7 липня російські терористи атакували Полтавську область. На місці "прильоту" спалахнула пожежа. Зайнялося приміщення підприємства залізничної інфраструктури.Також вранці 7 липня російські окупанти завдали ударів по Кривому Рогу на Дніпропетровщині. Спалахнула масштабна пожежа.Додамо, минулої ночі окупанти завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних безпілотників, ракет повітряного, наземного та морського базування різних типів. Основною ціллю рашистів був Київ. Усього радіотехнічні війська Повітряних сил зафіксували 419 засобів повітряного нападу..

У вівторок, 7 липня, російські терористи атакували Полтавську область. На місці "прильоту" спалахнула пожежа.Про це повідомив пресцентр Державної служби України з надзвичайних ситуацій."Внаслідок російської атаки по Полтавському району постраждали дві людини", — йдеться у повідомленні.Зайнялося приміщення підприємства залізничної інфраструктури. . Рятувальники оперативно ліквідували пожежу.Як відомо, вранці 4 липня російські загарбники завдали удару по одному з газовидобувних активів Групи "Нафтогаз" у Полтавській області.Нагадаємо, вранці 7 липня російські окупанти завдали ударів по Кривому Рогу на Дніпропетровщині. Спалахнула масштабна пожежа.Додамо, минулої ночі окупанти завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних безпілотників, ракет повітряного, наземного та морського базування різних типів. Основною ціллю рашистів був Київ. Усього радіотехнічні війська Повітряних сил зафіксували 419 засобів повітряного нападу..