Останні новини

Влада Швеції провела успішну операцію із затримання судна Jin Hui, яке ідентифікували як частину російського "тіньового флоту", що використовується для обходу міжнародних санкцій. Силові структури Швеції взяли танкер під контроль у стратегічно важливому районі Балтики, що стало черговим кроком у посиленні тиску на експортні можливості Кремля.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).Деталі спецоперації поблизу ТреллеборгаЯк зазначають аналітики, інцидент стався 3 травня на південний захід від шведського міста Треллеборга. Представники поліцейської адміністрації та берегової охорони Швеції піднялися на борт танкера Jin Hui для проведення перевірки та подальшого захоплення судна. За даними систем відстеження Starboard Maritime Intelligence, судно намагалося маскуватися, плаваючи під прапором Сирії. Відомо, що до прибуття в Балтійське море танкер перебував у турецькому порту Лімас із 11 по 16 квітня.Розслідування та санкційний статусВ ISW зазначили, що шведська влада не обмежилася лише фізичним захопленням судна. Як заявив 4 травня речник берегової охорони: "Шведська влада розпочала кримінальне розслідування щодо непридатності судна до плавання". За даними аналітиків, Jin Hui є фігурантом санкційних списків одразу кількох суб'єктів:Європейського Союзу (ЄС);Сполученого Королівства (Великобританія);України.Наслідки для російського експортуВ ISW наголошують, що подібні дії європейських держав прямо б'ють по економіці агресора. Оскільки здатність Росії продавати нафту критично залежить від наявності логістичних шляхів та транспорту, продовження полювання на "тіньовий флот" суттєво погіршує можливості Москви фінансувати війну. В останні місяці Швеція та інші країни Європи все частіше застосовують практику захоплення таких танкерів, демонструючи рішучість у дотриманні енергетичного ембарго.Нагадаємо, українські військовослужбовці атакували два судна так званого "тіньового флоту" країни-агресорки Росії. Це відбулося у в акваторії входу в порт Новоросійськ..

У квітні 2026 року інтенсивність бойових дій залишалася на дуже високому рівні. За даними Генерального штабу ЗСУ, за місяць зафіксовано понад 5 000 бойових зіткнень, а також майже 7 000 застосувань керованих авіабомб (КАБів).Це другий найвищий місячний показник використання КАБів від початку повномасштабної війни — більше було лише в березні (понад 7 900), повідомляє Міністерство оборони України.Який вигляд мав фронт у статистиціпонад 5 085 бойових зіткнень за місяць;до 200+ боїв на добу в окремі дні;241 зіткнення — максимум за добу (26 квітня);понад 100 бойових зіткнень навіть у Великдень."У порівняні з попередніми місяцями дещо зменшилась кількість артилерійських обстрілів. У квітні їх зафіксовано трохи більше за 96 000, серед яких — 2 322 з РСЗВ", — додали у Міноборони.Нагадаємо, нещодавно Міністерство оборони оприлюднило інформацію, що за березень Сили оборони України уразили понад 151 тисячу цілей ворога. Так, українські військові продовжують системну роботу, використовуючи новітні технології.Додамо, відтепер українські військовослужбовці можуть користуватися пільговими умовами на лабораторні дослідження через державний застосунок "Армія+". Першим партнером програми "Плюси" у медичній сфері стала лабораторія "Діла", яка надаватиме суттєві знижки для захисників та їхніх родин..

Українська армія продемонструвала потужні результати у знищенні окупаційних військ протягом другого місяця весни, ліквідувавши та вивівши з ладу десятки тисяч загарбників. Окрім успіхів у безпосередніх боях, Україна суттєво наростила інтенсивність ударів на середні дистанції та масштабувала використання наземних роботизованих комплексів.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський.Колосальні втрати РФ та успіхи на відстаніЗа підсумками доповідей військового керівництва та міністра оборони, за квітень втрати ворога у живій силі перевищили 35 тисяч осіб убитими та тяжко пораненими. Глава держави наголосив, що за кожним фактом ураження стоїть чітке підтвердження, а Сили оборони стабільно тримають позиції.Окремим досягненням стало дворазове зростання кількості так званих "мідстрайків" порівняно з березнем — ударів на відстань понад 20 кілометрів. Якщо порівнювати з лютневими показниками, то інтенсивність таких атак зросла вже вчетверо."І буде ще більше. Це пріоритетний напрямок", — запевнив Зеленський.Ставка на роботизовані місії та дрониПрезидент відзначив критичну важливість автоматизації війни. Тільки за квітень наземні роботизовані комплекси (НРК) виконали понад 10 200 завдань з логістики та евакуації. Проте для масштабів усього фронту цього замало, тому травень має стати місяцем зростання контрактів та постачань."Абсолютно принципово: треба збільшувати кількість роботизованих місій. Травень має дати більші показники, і це визначено як цільовий показник для військових та Міністерства оборони", — заявив президент.Зеленський заявив, що Україна продовжує розширювати виробництво всіх типів дронів та вдячна партнерам за фінансову підтримку цього технологічного стрибка.Нагадаємо, у ніч на 5 травня Росія завдала масованого удару по енергетиці України, цинічно атакувавши рятувальників на Полтавщині під час ліквідації пожежі. Президент Володимир Зеленський повідомив про загибель п’яти людей у двох областях та запевнив, що на кожен акт терору Україна відповідатиме дзеркально..

"Евертон" та "Манчестер Сіті" видали результативний трилер у 35-му турі англійської Прем'єр-ліги, забивши на двох шість голів. Віталій Миколенко, попри активну участь у грі та високу точність пасів, отримав критичні оцінки від статистичних порталів.Про це йдеться у зведенні Sofascore.Повна довіра тренера та роль на поліУкраїнський лівий захисник Віталій Миколенко традиційно з'явився у стартовому складі "ірисок". Футболіст продемонстрував неабияку витривалість, відігравши на полі весь ігровий час без замін.Статистичні показникиЗа час протистояння з чинним чемпіоном українець був активним учасником ігрових епізодів, здійснивши 47 дотиків до м'яча. Попри високий тиск з боку "містян", Миколенко зміг продемонструвати впевнену гру в захисті та точність у пасах. Детальні результати Віталія Миколенка:захисні дії: три вдалі відбори, чотири виноси м'яча, три підбирання та одне перехоплення.Передачі: захисник віддав 22 паси, 18 з яких були точними (показник ефективності склав 82%).Єдиноборства: гравець виграв п'ять дуелей із 11 спроб (45%).Втрати та помилки: протягом гри було зафіксовано 12 втрат володіння, а суперники тричі змогли обіграти українця.Нагадаємо, легендарний екстренер "Манчестер Юнайтед" сер Алекс Фергюсон опинився під наглядом лікарів безпосередньо перед початком принципового протистояння "червоних дияволів" проти "Ліверпуля". 84-річному шотландцю стало зле у підтрибунному приміщенні стадіону "Олд Траффорд", після чого його терміново відвезли до медзакладу..

У вівторок, 5 травня, парламент Румунії проведе вирішальне голосування щодо вотуму недовіри уряду прем’єра Іліє Боложана. Результат може визначити подальшу долю уряду після розпаду коаліції та виходу з неї Соціал-демократичної партії (PSD).Вотум недовіри — це парламентська процедура голосування, що виражає несхвалення діяльності уряду, окремого міністра або законопроєкту. Це ключовий інструмент контролю, який зазвичай ініціює опозиція і який, у разі підтримки більшістю, призводить до відставки Кабінету Міністрів.Як повідомляє Digi24, спільне засідання Палати депутатів і Сенату розпочнеться об 11:00. Ініціаторами вотуму виступили соціал-демократи та ультраправа партія AUR. Опозиція звинувачує уряд у погіршенні економічної ситуації, зростанні інфляції, підвищенні ПДВ та приватизаційних рішеннях, які вони називають шкідливими для державних інтересів.Для відставки уряду потрібно щонайменше 233 голоси. Формально ініціатори мають близько 220 мандатів, тобто їм бракує мінімум 13 голосів.Ключова невизначеність — позиція малих фракцій і незалежних депутатів. Частина з них уже заявила, що не підтримуватиме вотум, зокрема через відсутність чіткого плану дій у разі падіння уряду.Нагадаємо, 4 травня "Укрзалізниця" запустила регулярний вантажний рейс Румунія — Україна. Він вже виконав своє перше перевезення.Читайте також: Урядова криза в Румунії: чим вона небезпечна для України та самих румунів.

У ніч на 5 травня Росія завдала масованого удару по енергетиці України, цинічно атакувавши рятувальників на Полтавщині під час ліквідації пожежі. Президент Володимир Зеленський повідомив про загибель п’яти людей у двох областях та запевнив, що на кожен акт терору Україна відповідатиме дзеркально.Про це йдеться у Telegram-каналі глави держави.Трагедія рятувальників на ПолтавщиніЗа словами президента, унаслідок підступної атаки в Полтавській області загинуло четверо людей, серед яких — двоє відважних працівників ДСНС. Жертвами терору стали Герой України Віктор Кузьменко, за плечима якого понад 50 ліквідацій наслідків обстрілів, та Дмитро Скриль, що присвятив службі більш як 20 років. Також у регіоні зафіксовано десятки поранених.Наслідки в інших областяхЯк зазначив Зеленський, ворожі удари охопили значну частину країни:Харківщина: одна людина загинула, ще четверо мешканців отримали поранення.Дніпропетровщина: зафіксовано влучання в критичну інфраструктуру, у Павлограді через пошкодження ЛЕП тисячі родин залишилися без енергопостачання, троє людей поранено.Запоріжжя та Київщина: внаслідок нічних обстрілів травмовано трьох осіб.Реакція президента на цинізм ворогаВолодимир Зеленський наголосив на абсолютній аморальності дій Кремля, який закликає до "тиші" на час власних святкувань, водночас посилюючи ракетний терор."Абсолютний цинізм — просити про тишу для проведення пропагандистських святкувань і завдавати таких ракетно-дронових ударів в усі дні перед тим. Кожного дня Росія може припинити вогонь, і це зупинить війну й наші відповіді. Мир потрібен, і для цього потрібні реальні кроки. Україна діятиме дзеркально", — заявив глава держави.Раніше стало відомо, що 5 травня залізнична інфраструктура України знову опинилася під прицілом ворожих безпілотників, які атакували станції та рухомий склад на Харківщині, Полтавщині та Дніпропетровщині. Унаслідок обстрілів знищено вагон та пошкоджено локомотиви, проте серед людей постраждалих немає.Нагадаємо, у ніч на 5 травня російські війська здійснили масовану атаку на Полтавську область, застосувавши комбінований удар ракетами та дронами-камікадзе. Внаслідок терористичного акту зафіксовано численні жертви серед цивільного населення та масштабні пошкодження критичної інфраструктури.  За даними Повітряних сил, у ніч на 5 травня Росія здійснила масштабну повітряну атаку на територію України, застосувавши 11 балістичних ракет та понад 160 ударних безпілотників різних типів. Українським захисникам вдалося нейтралізувати більшість ворожих цілей, попри інтенсивні намагання ворога прорвати протиповітряну оборону..

У квітні 2026 року український ринок нових авто показав зміни у вподобаннях покупців. Частка машин із традиційними двигунами зросла до 58%, проти 56% торік.Про це свідчать дані "Укравтопрому".Найбільше українці обирали бензинові авто — вони зайняли 39% ринку (рік тому було 36%). Водночас суттєво зросла популярність гібридів — майже до 33% проти 29% у квітні 2025 року. Дизельні автомобілі трохи втратили позиції — їхня частка знизилася з 20% до 19%.Найбільш помітне падіння зафіксували в сегменті електромобілів. Так, їхня частка скоротилася з близько 15% до 9%. Авто з газобалонним обладнанням традиційно залишаються нішевими — менш ніж 1% продажів.Серед найпопулярніших моделей у різних категоріях:бензинові — Hyundai Tucsonгібридні — Toyota RAV4дизельні — Renault Dusterелектромобілі — BYD Leopard 3авто з ГБО — Hyundai TucsonРинок демонструє прагматичний підхід. Українці частіше обирають перевірені рішення — бензин і гібриди. Натомість інтерес до електрокарів знизився, що може бути пов’язано з інфраструктурними обмеженнями та загальною економічною ситуацією.Нагадаємо, в Україні зростає попит на нові автомобілі. У квітні 2026 року українці придбали близько 6,2 тисячі нових легкових автівок.Читайте також: Кросовери у тренді: які вживані авто найчастіше купують українці.

У вівторок, 5 травня, на перехресті вулиці Міської та Великої Кільцевої дороги у Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, що спричинила значне ускладнення руху для автомобілістів. Водіїв закликають бути уважними та обирати альтернативні шляхи об'їзду, щоб уникнути затримок у дорозі.Про це у Telegram-каналі повідомляє патрульна поліція Києва.Де саме ускладнено рухЧерез зіткнення транспортних засобів на важливому транспортному вузлі утворився затор у напрямку Гостомельського шосе. Поліція працює на місці події для встановлення обставин ДТП та якнайшвидшого звільнення проїжджої частини.Киян та гостей міста просять врахувати ситуацію на дорозі під час планування своїх поїздок.Нагадаємо, у Фастівському районі Київщини зіткнення автомобіля Peugeot та електросамоката призвело до загибелі малолітньої дитини. Ще один восьмирічний потерпілий перебуває у медичному закладі з численними травмами.Раніше трагічна дорожньо-транспортна пригода сталася у Шептицькому районі Львівської області, де водій автомобіля Fiat Ducato скоїв наїзд на неповнолітнього пішохода. Від отриманих травм хлопець помер на місці події до приїзду медиків.Також 2 травня на Чернігівщині сталася дорожньо-транспортна пригода. Загинула неповнолітня дівчина..

У травні 2026 року валютний ринок України залишатиметься відносно стабільним, однак без коливань долара не обійдеться. Експерти наголошують, що він формуватиметься під впливом як внутрішніх, так і зовнішніх факторів.Що буде з доларомЗа попереднім прогнозом, найжлижчим часом курс долара перебуватиме в межах від 43,5 до 44,5 гривень, тоді як євро — від 49,5 до 52,5 гривень.Режим керованої гнучкостіНа ринку й надалі діятиме режим керованої гнучкості, який дозволяє уникати різких і неконтрольованих коливань курсу, пояснив директор департаменту фінансових ринків та інвестиційної діяльності "Глобус Банку" Тарас Лєсовий. Водночас щоденні зміни залишатимуться помітними, але їх згладжуватимуть валютні інтервенції Нацбанку. За його оцінками, середній обсяг таких інтервенцій у травні може сягати до 800 мільйонів доларів на тиждень.Важливим чинником впливу стане надходження перших траншів у межах розблокованої кредитної програми Європейського Союзу обсягом 90 мільярдів євро. За словами експерта, міжнародна фінансова підтримка дає змогу частково покривати державні витрати та підтримувати економіку навіть у складних умовах війни. Ситуація на Близькому Сході та курс долараСеред зовнішніх факторів значну роль відіграватиме ситуація на світових енергетичних ринках, зокрема на Близькому Сході, яка впливає на ціни на нафту. Зростання вартості пального посилює інфляційний тиск і підтримує долар, тоді як стабілізація або зниження цін може сприяти зміцненню євро.За прогнозами, курс євро до долара може коливатися в діапазоні 1,10-1,13 або 1,15-1,18, що для українського ринку означає підвищену чутливість євро: зміна на 0,01 у цій парі може відповідати приблизно 0,5 гривень у внутрішньому курсі.Ризики для валютного ринкуОкремим ризиком залишаються наслідки війни. Руйнування енергетичної та транспортної інфраструктури з боку агресора може тиснути на економіку, ускладнювати роботу бізнесу та впливати на споживчі ціни. Цей фактор і надалі залишатиметься одним із ключових джерел невизначеності для валютного ринку.Облікова ставка та курс валютПравління Національного банку 30 квітня ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 15% річних. Як повідомила пресслужба регулятора, таке рішення підтримає стійкість валютного ринку. Разом з тим воно не створюватиме загроз для подальшого розвитку кредитування."Для стримування інфляції та обмеження тиску на курс гривні НБУ згладжував надмірні курсові коливання і ще в березні зупинив цикл пом’якшення процентної політики. Це підтримало інтерес до гривневих активів і обмежило попит на валютному ринку", — зазначили в НБУ.Нагадаємо, Національний банк України пом’якшив деякі валютні обмеження для українців. Зміни набрали чинності 25 квітня і насамперед стосуються оборонних підприємств та військовослужбовців.Читайте також: Інкасо й з комісією: де і як можна обміняти пошкоджені долари та євро.

Через нічні дронові удари РФ зафіксовано нові знеструмлення у чотирьох областях України, де наразі тривають відновлювальні роботи. Енергетики закликають громадян економити світло у вечірній час та перенести використання пралок і бойлерів на період з 10:00 до 16:00.Про це повідомляє "Укренерго".Знеструмлення у регіонах через удари БпЛАУ компанії зазначили, що внаслідок нічних атак дронами станом на ранок 5 травня зафіксовано нові руйнування в енергосистемі. Найскладніша ситуація із газо- та електропостачанням спостерігається у Дніпропетровській, Запорізькій, Сумській та Харківській областях. Наразі фахівці проводять аварійно-відновлювальні роботи всюди, де це дозволяє безпекова ситуація, намагаючись якнайшвидше повернути обладнання в роботу.Як допомогти енергосистемі сьогодніЕнергетики наголошують, що через погодні умови та стан мереж споживачам варто змінити свої звички користування електрикою. Диспетчерський центр рекомендує:використовувати потужні прилади у період з 10:00 до 16:00, коли сонячні електростанції працюють найбільш ефективно;максимально обмежити споживання електроенергії у вечірній пік — з 18:00 до 22:00;постійно стежити за оновленнями на ресурсах ваших місцевих обленерго, оскільки ситуація в системі динамічна.В "Укренерго" запевнили, що ощадливе ставлення до енергоспоживання у вечірні години допоможе уникнути перевантаження пошкодженої мережі та полегшить роботу ремонтних бригад.Раніше "Укренерго" повідомило, що 5 травня графіків відключень електроенергії не прогнозується. Графіки відключень світла не діятимуть.Нагадаємо, нещодавно міністр енергетики Денис Шмигаль наголошував, що енергетична система України потребує додатково 6,5 гігавата потужностей. З них планується відновити 4,5 гігавата шляхом ремонтів і додати ще близько двох гігават завдяки розподіленій когенерації та відновлюваній енергетиці. Додамо, 27 квітня через масовані атаки російських дронів та несприятливі погодні умови у восьми областях України зафіксовано масштабні знеструмлення. Водночас сонячна погода дозволила знизити споживання електроенергії з мережі завдяки активній роботі домашніх сонячних електростанцій..

У столиці правоохоронці затримали чоловіка, який неправдиво повідомив про нібито наявність вибухівки в торговельному центрі.Як повідомили в пресслужбі поліції, інцидент стався в Києві, у Дніпровському районі. До поліції звернулася працівниця магазину в одному з ТРЦ і повідомила, що невідомий чоловік підійшов до неї та заявив, що має в рюкзаку вибуховий пристрій, який може здетонувати будь-якої миті. Після цього він залишив приміщення.Правоохоронці оперативно встановили особу зловмисника — ним виявився 31-річний місцевий житель. Вже за кілька годин його розшукали та затримали."Вже за декілька годин співробітники карного розшуку спільно з аналітиками кримінального аналізу встановили порушника — ним виявився 31-річний місцевий мешканець. Поліцейські перевірили вміст рюкзака підозрюваного та не виявили будь-яких вибухонебезпечних предметів", — зазначили правоохоронці.Чоловіка затримали відповідно до статті 208 КПК України та повідомили про підозру за статтею про завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху. Йому загрожує до шести років позбавлення волі."За процесуального керівництва Дніпровської окружної прокуратури столиці йому повідомили про підозру за ч. 1 ст. 259 Кримінального кодексу України – завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками. Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк до шести років", — додали в поліції.Нагадаємо, 23 квітня столичні поліціянти затримали чоловіка, який під час конфлікту в торговельному центрі поранив опонента ножем. Постраждалий, який намагався використати пістолет, наразі перебуває під наглядом лікарів.Додамо, 15 квітня у торговельно-розважальному центрі Gulliver у Печерському районі Києва сталася смертельна подія — чоловік упав із висоти п’ятого поверху та загинув від отриманих травм..

Уночі 5 травня російські окупанти завдали повторного ракетного удару по рятувальниках на Полтавщині, які гасили пожежу на промисловому об'єкті. Трагедія забрала життя двох надзвичайників, ще понад два десятки співробітників перебувають у лікарнях із пораненнями.Про це повідомив очільник Державної служби з надзвичайних ситуацій України Андрій Даник.Трагедія під час порятунку людейЗа словами посадовця, трагічна подія сталася на об’єкті газовидобування, де після першого ворожого обстрілу спалахнула масштабна пожежа. Рятувальники прибули на місце, щоб приборкати вогонь і захистити інфраструктуру, проте Росія цинічно вдарила знову. Окрім втрат серед особового складу ДСНС, загинули двоє працівників об’єкта, а ще восьмеро отримали поранення. Андрій Даник особисто виїхав на місце події: "Наразі я негайно вирушаю на місце пожежі, візьму на себе керівництво гасінням до моменту локалізації, після чого — до лікарні до поранених", — зазначив він у своєму зверненні.Ким були загиблі ГероїДаник наголосив, що втрати Служби порятунку цієї ночі є надзвичайно болючими, адже Україна втратила справжніх професіоналів:Віктор Кузьменко — Герой України, заступник начальника оперативно-координаційного центру ДСНС Полтавщини. У 2024 році він особисто керував операцією, під час якої в Полтаві врятували 17 людей. На його рахунку десятки ліквідованих пожеж на критичних об’єктах. У Віктора залишилися дружина та син.. Дмитро Скриль — пожежний-рятувальник, який присвятив службі понад 21 рік свого життя. Він брав участь у найскладніших операціях на нафтогазових об’єктах, часто працюючи на межі людських можливостей. У нього залишилися дружина та дві маленькі доньки."Свідомі удари по тих, хто рятує — це злочин, який не має терміну давності. Ворог обов’язково відповість за кожне забране життя", — наголосив очільник відомства.Раніше стало відомо, що 5 травня залізнична інфраструктура України знову опинилася під прицілом ворожих безпілотників, які атакували станції та рухомий склад на Харківщині, Полтавщині та Дніпропетровщині. Унаслідок обстрілів знищено вагон та пошкоджено локомотиви, проте серед людей постраждалих немає.Нагадаємо, у ніч на 5 травня російські війська здійснили масовану атаку на Полтавську область, застосувавши комбінований удар ракетами та дронами-камікадзе. Внаслідок терористичного акту зафіксовано численні жертви серед цивільного населення та масштабні пошкодження критичної інфраструктури.  За даними Повітряних сил, у ніч на 5 травня Росія здійснила масштабну повітряну атаку на територію України, застосувавши 11 балістичних ракет та понад 160 ударних безпілотників різних типів. Українським захисникам вдалося нейтралізувати більшість ворожих цілей, попри інтенсивні намагання ворога прорвати протиповітряну оборону..

У Китаї стався масштабний вибух на фабриці феєрверків, унаслідок якого загинула щонайменше 21 людина, ще 61 — отримала поранення. Інцидент стався в місті Чанша (провінція Хунань) 5 травня близько 17:00 за місцевим часом.Що відомо про інцидентЗа даними The Guardian, на місце події оперативно прибули рятувальні служби, загалом залучили майже 500 осіб. Через загрозу нових вибухів, пов’язану зі складами чорного пороху, людей евакуювали із небезпечної зони.До пошуково-рятувальної операції також залучили спеціальних роботів. Причини вибуху наразі встановлюються. Влада повідомила, що щодо відповідальних осіб уже застосовано "заходи контролю", але деталей поки не розкривають.Лідер Китаю Сі Цзіньпін закликав провести ретельне розслідування трагедії та посилити контроль за безпекою на підприємствах, особливо у небезпечних галузях.Нагадаємо, 6 листопада 2023 року в Україні набрав чинності закон про заборону використання та розповсюдження більшості салютів, феєрверків і петард. Винятками є піротехнічні засоби класу F1..

Чим далі, тим більше "плівки Міндіча" нагадують інший скандальний епізод з української історії — "плівки Мельниченка". Наслідком останніх стала тривала пауза України в євроатлантичній інтеграції, чим скористалася Москва. Нинішні ж події можуть бути пунктом плану шантажу української влади задля поступок Росії."Кіно" від НАБУ. Від Розенблата до ТимошенкоПокоління ШІ й ТікТоку має коротку пам’ять, тому йому може здатися, що "Міндічгейт" — щось нове, що у нас не було таких потужних зливів аудіокомпромату на політиків. Були — і неодноразово. Наприклад, "касетний скандал", про який йтиметься трохи згодом. А в антикорупційних органів уже стало нормою публічно оприлюднювати результати негласних слідчих дій. Про кілька надгучних епізодів варто згадати.У липні 2017-го НАБУ оприлюднило деталі так званої "бурштинової справи", до якої, на думку детективів, були причетні два народних депутати — Борислав Розенблат із "Блоку Петра Порошенка" та Максим Поляков із "Народного фронту". Детективи використали агентку під прикриттям — це вже ноу-хау для наших антикорупційних органів. Також наші борці з корупцією у цьому розслідуванні співпрацювали з Федеральним бюро розслідувань. НАБУ показувало українцям "кіно" з фігурантами справи, яке стало хітом політичного сезону 2017 року. Наступного року до суду передали обвинувальний акт проти згаданих народних обранців та ще кількох фігурантів, а Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розпочав розгляд справи по суті лише 2023-го. Вироків по ній досі немає.Інша історія — оприлюднення НАБУ аудіозаписів розмов колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Сталося це у травні 2023 року, майже три роки тому. Йшлося про одержання Князєвим (за даними детективів) хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів за ухвалення судового рішення на користь бізнесмена та екснардепа Костянтина Жеваго. Князєва розжалували з посади, заарештували, а 31 січня 2025 року він вийшов на свободу. Як і в попередньому випадку, суд ще триває. Третя історія — про столичних чиновників. У лютому минулого року НАБУ і САП оприлюднили відео із записами розмов столичних посадовців та фрагментами оперативних зйомок у межах справи "Чисте місто". З почутого українці дізналися про схеми заволодіння земельними ділянками. Серед підозрюваних називали прізвища заступника мера Києва, голови і заступниці земельної комісії, багатьох депутатів Київради, а організатором схем називався бізнесмен та колишній депутат міськради Денис Комарницький. Підозри загалом отримали десять осіб, але, як з’ясувалося, головний фігурант накивав п’ятами з країни. На якій стадії ця справа станом на зараз — сказати складно, адже після значного резонансу навколо неї — інформаційний штиль.Минулий рік взагалі видався багатим на "кіно" від НАБУ. Це і "справа Мідас", і відео у справі нардепки Анни Скороход, і лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко. Але відео чи аудіозапис у ході негласних дій не означає доведеності провини "акторів". Це, по-перше. А по-друге, коли документи слідчих дій гуляють мережею, коли їх оприлюднюють не офіційні представники НАБУ, а журналісти або народні депутати — виникає запитання: звідки вони взяли ці "плівки", як не від самих антикорупційних органів.Скандал, який поставив на паузу євроінтеграцію України"Касетний скандал" вибухнув 28 листопада 2000 року, коли тодішній лідер соціалістів Олександр Мороз оприлюднив частину диктофонних аудіозаписів, зроблених майором управління державної охорони Миколою Мельниченком. Той стверджував, що робив записи таємно, сховавши диктофон під диваном у кабінеті другого президента України Леоніда Кучми. Ключовий момент записів — обставини, пов’язані із загибеллю журналіста Георгія Гонгадзе. А от про наслідки касетного скандалу варто згадати детальніше.Президент Кучма проводив політику так званої "багатовекторності" — Україна робила кроки в бік Європи і НАТО, але з оглядкою на Москву. У 1994 році було підписано угоду про партнерство з Євросоюзом, у вересні 1997-го відбувся перший саміт Україна-ЄС, у червні 1998-го Україна заявила про прагнення до статусу асоційованого члена Євросоюзу. Був помітний рух до НАТО — 1997 року укладено Хартію про особливе партнерство з Альянсом, що дало можливість проводити спільні військові навчання і долучатися до миротворчих місій. Після "касетного скандалу" на кілька років рух у бік західних структур помітно сповільнився, що було на руку Москві. Фактично євроінтеграційні процеси активізувалися тільки у 2003 році, але дорогоцінний час був втрачений. "Плівки Мельниченка" продовжували жити своїм життям і після їхнього першого оприлюднення. У 2002 році американська влада зі згаданих аудіозаписів отримала інформацію про буцімто продаж Україною іракському режиму Саддама Хусейна станцій радіотехнічної розвідки "Кольчуга". Офіційний Київ звинувачення спростовував, однак стосунки з Вашингтоном значно погіршилися. Пізніше американці визнали, що реальних доказів продажу "Кольчуг" Іраку немає, але неприємний осад лишився. Фактично ця історія поставила на паузу інтеграцію України до Північноатлантичного альянсу. А вигоду від цього отримав Кремль. Чому напрошуються паралелі "плівок Мельниченка" з "плівками Міндіча" Записи розмов фігурантів "Мідаса" велися не майором-одинаком, а співробітниками НАБУ. Поки "правовласниками" зібраних матеріалів було Антикорупційне бюро, питання виникали хіба до того, чому там тягнуть із підозрами окремим високопоставленим фігурантам. Нині ключове питання — якою мірою поява чергових зливів пов’язана із зовнішньополітичними реаліями. Інакше кажучи, чи не схиляють Зеленського через шантаж "Міндічгейтом" до підписання невигідного миру.Для тих, хто вважає це конспірологією, нагадаємо хронологію подій. У серпні на Алясці Дональд Трамп зустрічається з Володимиром Путіним, після чого з’являється так званий "дух Анкориджа" — Путін хоче від Трампа, аби той тиснув на Зеленського для територіальних поступок, зокрема, здачі територій Донеччини, які росіяни нездатні захопити. У ході переговорів стає зрозумілим, що протиснути забаганки свого російського друга Трамп не може. І от в листопаді вибухає "Міндічгейт". Оприлюднюється частина записів, відбуваються обшуки, затримання начебто причетних до "справи Мідас" осіб. На тлі подій в Україні у ЗМІ оприлюднюють "мирний план Трампа", де йшлося фактично про капітуляцію України. Зі значними зусиллями з боку України та наших європейських друзів наміри глави Білого дому протиснути цей "план" було зірвано. Подальші переговори зайшли в глухий кут, причини цього TrueUA детально аналізував. У Києві так і не дочекалися Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера, натомість українців шокували новою порцією "плівок Міндіча". Причому видається, що добиралися вони для удару по Зеленському. НАБУ має багатогодинні записи, про що там казали на початку цієї епопеї, але на публіку виносять ті, де про кооператив "Династія" і будинок "Вови", про компанію Fire Point, яка виготовляє дрони та балістику, про те, як ухвалювалися кадрові рішення. Удари точкові — по президенту (хоча його прізвище не фігурує), по військово-технологічній компанії та по кадрових призначеннях. Це має створити враження тотальної корупції під час війни. Хто отримує вигоду від ослаблення переговорної позиції України? Москва і Вашингтон, вони, на жаль, діють щодо України в унісон. Яка роль у цій історії НАБУ, чиї "речові докази" гуляють мережею? Антикорупційні структури співпрацюють з американцями, що ні для кого не є секретом. Але одна справа співпраця на користь державі, інша, коли росіяни тиснуть на фронті, американська адміністрація демонструє, що вона не на нашому боці, а українське суспільство збурюють хвилі скандалів через чергове вкидання епізодів "плівок Міндіча". І головне — чому воно відбулося майже через півроку після того, як вибухнув "Міндічгейт". "Якщо запалюються зірки, значить, це комусь вигідно". Для України у цьому жодної вигоди — отже, вигоду отримують інші….

У ніч на 5 травня Росія здійснила масштабну повітряну атаку на територію України, застосувавши 11 балістичних ракет та понад 160 ударних безпілотників різних типів. Українським захисникам вдалося нейтралізувати більшість ворожих цілей, попри інтенсивні намагання ворога прорвати протиповітряну оборону.Про це у Telegram-каналі повідомляють Повітряні сили Збройних сил України.Масштаби повітряного тероруЗа даними військових, починаючи з вечора 4 травня, противник атакував Україну 11 балістичними ракетами "Іскандер-М", які були запущені з Воронезької, Брянської та Ростовської областей РФ. Окрім ракетного озброєння, загарбники випустили 164 ударних БпЛА, серед яких були безпілотники типу "Шахед", "Гербера", "Італмас" та дрони-імітатори "Пародія". Пуски здійснювалися з декількох напрямків, включаючи Брянськ, Курськ, Орел, Приморсько-Ахтарськ у Росії та тимчасово окуповане Гвардійське в Криму.Робота ППО та результатиУ зведенні зазначається, що станом на 09:00 силам ППО вдалося збити або подавити засобами радіоелектронної боротьби одну балістичну ракету та 149 ворожих безпілотників. Відбиття нападу відбувалося на Півночі, Півдні, Сході та в Центрі країни за участю авіації, зенітних ракетних військ та мобільних вогневих груп. Проте не всі цілі вдалося перехопити:зафіксовано влучання восьми балістичних ракет та 14 ударних БпЛА на 14 локаціях;падіння уламків збитих цілей зафіксовано на 10 локаціях;ще дві балістичні ракети не досягли своїх цілей, інформація щодо них уточнюється.Військові попередили, що наразі атака триває, у повітряному просторі залишаються кілька ворожих БпЛА, тому громадян закликають не ігнорувати сигнали безпеки.Раніше стало відомо, що 5 травня залізнична інфраструктура України знову опинилася під прицілом ворожих безпілотників, які атакували станції та рухомий склад на Харківщині, Полтавщині та Дніпропетровщині. Унаслідок обстрілів знищено вагон та пошкоджено локомотиви, проте серед людей постраждалих немає.Нагадаємо, у ніч на 5 травня російські війська здійснили масовану атаку на Полтавську область, застосувавши комбінований удар ракетами та дронами-камікадзе. Внаслідок терористичного акту зафіксовано численні жертви серед цивільного населення та масштабні пошкодження критичної інфраструктури.  .