Останні новини

До конкурсної програми масштабного міжнародного кінофестивалю про права людини Тhis human world у Відні (Австрія) увійшов документальний фільм "Закарбовано в пам'яті" (Etched in Memory).Про це йдеться на сайті кінофестивалю Тhis human world. Показ відбудеться 26 листопада в кінотеатрі Top Kino. Він заявлений у програмі в секції — Up & Coming, яка присвячена дебютним і другим роботам режисерів-початківців."Фільм розповідає про кримськотатарських активістів Зарему й Ескендера Барієвих, які виховують трьох дітей у розбитому війною Києві під постійними ракетними обстрілами, борючись за визволення своєї батьківщини Криму, окупованого Росією. Під час авіанальотів вони виступають за звільнення політичних в'язнів і підтримують членів своєї громади", — йдеться в описі до фільму.Зйомки проходили в різних містах України, Туреччини та Польщі. Він розкриває трагічні наслідки російської окупації Криму та повномасштабної війни: вимушене залишення рідного дому, жорстокі репресії, але незламну боротьбу за права кримськотатарського народу та його прагнення повернутися на Батьківщину.Особливий акцент у стрічці зроблено на міжнародній діяльності кримських татар, яка спрямована на привернення уваги світу до системних порушень прав людини з боку Росії та наголошує на заклику до деокупації півострова.Режисеркою стрічки є американська журналістка та документалістка українського походження Крістіна Пашин. "Закарбовано в пам'яті" — її дебютний повнометражний документальний фільм. Раніше її короткометражна документальна робота A Struggle for Home: The Crimean Tatars отримала дев'ять міжнародних нагород, демонструвалася в Європейському парламенті та Інституті Кеннана у Вашингтоні, а також — на телеканалі Al Jazeera Documentary.Фільм "Закарбовано в пам'яті" вже здобув низку міжнародних відзнак. Його презентували на престижних кінофестивалях.Також на фестивалі пройде панельна дискусія з українською поететсою та культурною діячкою Оленою Жолубак про переслідування кримських татар, переміщення та боротьбу за права людини під російською окупацією.Міжнародний кінофестиваль Тhis human world, який стане 19-м за ліком, проходитиме з 25 листопада по 2 грудня. Це перший і найбільший кінофестиваль про права людини в Австрії, який щорічно проводять у Відні.Нагадаємо, що 31 жовтня в Києві відбулася церемонія нагородження 55-го міжнародного кінофестивалю "Молодість". Головну нагороду здобула стрічка "Камуфляж" режисера Микити Гібаленка..

У неділю, 15 листопада, вдень російські окупанти атакували Одесу. Внаслідок удару пошкоджена інфраструктура, також загорілися автомобілі в автосалоні.Про це повідомив начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак, який опублікував лаконічний допис у своєму Telegram-каналі."Ворог атакував Одесу. Постраждала інфраструктура. Горять автівки. Деталі зʼясовуємо", — написав він.Своєю чергою, начальник Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер підтвердив, що Одещина знову перебуває під масованою атакою ворога. Пошкоджено цивільну інфраструктуру в різних районах області, у тому числі в Одесі."Зруйновано будівлю автомобільного центру, складські приміщення, у тому числі для зберігання зерна. Внаслідок атаки виникли пожежі, загорілися автомобілі. Інформація про постраждалих наразі не надходила. Відповідні служби працюють над ліквідацією наслідків", — зазначив посадовець.Місцеві Telegram-канали поінформували, що пожежа спалахнула на території автосалону Mercedes-Benz. Там доволі масштабне загоряння. Офіційної інформації про влучання саме в це автосалон наразі немає.Раніше Кіпер писав, що вночі російські війська масовано атакували енергетичну та цивільну інфраструктуру Одещини. Один із ворожих ударів припав на енергообʼєкт ДТЕК Одеські електромережі. Без електропостачання тимчасово залишилися близько 41 тисяча абонентів.За його словами, суттєво зруйновано адміністративну будівлю. Спалахнули поруч розташовані автомобілі. Пошкоджено газову трубу, скління та фасади житлових будинків, дитячого шкільного закладу та будинку центру зайнятості. "Постраждало шестеро людей, пʼятеро госпіталізовані. Рятувальники врятували одну людину. Пожежі ліквідовані", — констатував Олег Кіпер.Нагадаємо, що минулої ночі країна-агресорка Росія масовано атакувала Україну безпілотниками. Протиповітряна оборона знищила більшість ворожих цілей..

Колишній американський президент Джо Байден у своїх мемуарах "Пообіцяй мені, Америко" поділився враженнями від спілкування з очільниками України та Росії Володимиром Зеленським і Володимиром Путіним.Коротко зміст мемуарів, які мають вийти у вівторок, 17 листопада, оприлюднили журналісти The Wall Street Journal.Зокрема, Байден описав "примхливий тон" Володимира Путіна. За словами колишнього президента США, що той "любив сутулитися під час зустрічей, вдаючи байдужість, наче підліток".Також він висловлювався щодо свого досвіду спілкування із Зеленським. У мемуарах він зазначив, що акторський досвід президента України "виявився дуже хорошим тренуванням" для нього.Водночас він заявив, що Зеленський "міг бути примхливим і впертим у наших приватних розмовах, і не таким вдячним, як я очікував".Окрім того, Байден розповів, що члени команди чинного американського президента Дональда Трампа просили його підписати лист, який дозволив би їм вести переговори безпосередньо з Володимиром Путіним до того, як Трамп знову вступить на посаду.Але Джо Байден відмовився, "не бажаючи надавати їм карт-бланш на те, що, як я очікував, стало би своєрідною капітуляцією коштом України".Як відомо, Байдену діагностували агресивну форму раку з метастазами у кістках. У заяві офісу колишнього американського президента в травні цього року йшлося про те, що рак "характеризується дев’ятьма балами за шкалою Глісона" (високий ступінь злоякісності).Нагадаємо, 28 жовтня Дональд Трамп знову заявив, що Америка нібито нічого не отримала за допомогу Україні та європейським союзникам. Натомість адміністрація колишнього президента Джо Байдена "викинула в повітря" 350 мільярдів доларів..

Між союзниками, які входять до Північноатлантичного альянсу, все частіше виникають непорозуміння. Вони стосуються оборонних витрат, а також ситуації навколо Ірану та війни в Україні.Про це повідомили журналісти агенції AP, які послалися на власні джерела. Це підтвердив і прем'єр-міністр Албанії Еді Рама.За його словами, наразі країни НАТО не дійшли згоди щодо дати наступного саміту, однак 2027 року він точно не відбудеться. Якщо зустріч лідерів запланують на 2028 рік, то її проведуть у столиці Албанії Тирані.Скорочення контактів стосується не лише зустрічей очільників держав і урядів. Міністри оборони країн НАТО зазвичай збираються в жовтні, однак минулого місяця така зустріч не відбулася. Не передбачені переговори й на жовтень 2027 року.Крім того, наступного року міністри закордонних справ Альянсу проведуть лише одну зустріч замість двох. У НАТО такі зміни назвали "пакетом реорганізації".Водночас міністр оборони США Піт Гегсет і державний секретар Марко Рубіо після вступу на посади неодноразово пропускали зустрічі Альянсу або залишали їх до завершення переговорів. Зокрема, Гегсет використовував зустрічі міністрів оборони, щоби критикувати європейських союзників і Канаду та закликати їх до активніших дій.Генеральний секретар НАТО Марк Рютте не вважає скорочення кількості самітів проблемою. В інтерв'ю Associated Press він наголосив, що Альянс має гнучкий підхід до організації таких заходів і збирає лідерів тоді, коли в цьому виникає потреба.Ще близько десяти років тому саміти НАТО зазвичай проводили раз на два роки. Однак їхня організація потребує значних фінансових ресурсів і тривалої підготовки.Наприклад, Нідерландам знадобився рік, щоб підготувати зустріч лідерів у Гаазі 2025 року. На її проведення країна витратила близько 100 мільйонів доларів."НАТО мало визначитися з місцем проведення саміту до жовтня, щоб Албанія встигла підготуватися до прийому учасників наступного року", — йдеться в журналістській публікації.Масштаб організаційних заходів демонструє і цьогорічний саміт у Туреччині. Президент Реджеп Таїп Ердоган приймав гостей у великому палацовому комплексі в Анкарі. Для прибуття іноземних лідерів відремонтували військовий аеропорт, до забезпечення безпеки залучили десятки тисяч працівників, а частину столиці фактично закрили. Крім того, деяким державним службовцям, робота яких не була критично важливою, надали тижневу відпустку."Проведення таких заходів завжди супроводжується масштабними заходами безпеки. До того ж на саміти запрошують не лише представників 32 країн Альянсу, а й держав-партнерів, зокрема Японію, Південну Корею, Австралію та Нову Зеландію", — спробував пояснити це Марк Рютте.Водночас на запитання, чи виправдовують себе такі витрати, генеральний секретар НАТО відповів ствердно.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського інституту вивчення війни, Росія не відмовляється від вимог щодо обмеження розширення НАТО. Ба більше, Кремль прагне фактично демонтувати архітектуру європейської безпеки, сформовану після Холодної війни..

У неділю, 15 листопада, російські окупанти вкотре атакували енергетичний об’єкт. Через пошкодження обладнання без світла залишилися споживачі у Запорізькій і Дніпропетровській областях.Про це повідомила пресслужба "Укренерго". Там наголосили, що в цих регіонах зафіксовано вимушені аварійні відключення."Усі відповідальні служби постійно на зв’язку та координують свої дії", — уточнили енергетики.Вони додали: щойно дозволить безпекова ситуація, бригади розпочнуть ремонтні роботи, щоби якнайшвидше відновити електропостачання.Раніше в акціонерному товаристві "Запоріжжяобленерго" інформували, що значна частина Запорізької області залишилася без світла. Головна причина — наслідки ударів ворога."Унаслідок обстрілу загарбників пошкоджено електричне обладнання, знеструмлено значну кількість споживачів у Запоріжжі та в Запорізькій області", — йшлося в повідомленні.Енергетики зазначили, що працюють над відновленням електропостачання. Наразі ситуація контрольована."Робимо все можливе, аби повернути світло до кінця доби", — повідомляв керівник "Запоріжжяобленерго" Андрій Стасевський.Раніше в ДТЕК розповідали, що протягом минулого тижня російські війська 128 разів атакували енергетичні об'єкти України. Під ударами опинилися електростанції, електромережі та нафтогазова інфраструктура.Найскладнішою залишається ситуація з електропостачанням на Дніпропетровщині та Київщині. Через пошкодження енергетичної інфраструктури відновлення електропостачання потребує часу та складних ремонтних робіт.Нагадаємо, 9 листопада президент Володимир Зеленський зазначав, що ЄС застосує спеціальний механізм допомоги Україні через непросту ситуацію з енергетикою, спричинену масованими російськими ударами..

У фіналі Підсумкового турніру WTA-2026 українська тенісистка Еліна Світоліна зустрінеться з "нейтральною" росіянкою Міррою Андрєєвою. Гра відбудеться сьогодні о 22:00 за київським часом.Про це повідомив Telegram-канал "Великий теніс України".У півфінальному матчі змагань в Індіан-Веллсі українська тенісистка перемогла чешку Лінду Носкову з рахунком 6:2, 6:1 і взяла реванш за поразку в Фіналі Кубка Біллі Джин Кінг."Світоліна провела четверту зустріч із чешкою і вперше обіграла її на гарді. У квітні Еліна була сильнішою за Носкову на ґрунтовому турнірі WTA 500 у Штутгарті. Українка здобула 11-ту перемогу цього року над представницею топ-10 рейтингу та повторила персональний рекорд, який встановила ще 2017 року", — йдеться в повідомленні.Для Світоліної це третій фінал на Підсумковому турнірі за чотири виступи: 2018 року вона стала чемпіонкою в Сінгапурі, а наступного сезону грала у матчі за титул у Шеньчжені. Еліна зіграє 26-й фінал на рівні Туру та 18-й на гарді. Вона здобула 20 одиночних трофеїв і 12 з них на цьому покритті.Суперницею Еліни Світоліної стане росіянка Мірра Андрєєва, яку вона перемогла на початку сезону в 1/8 фіналу Australian Open і поступилася на WTA Finals у першому груповому матчі."У 32 роки вона стала найстаршою фіналісткою змагань із 2017 року, а також приєдналася до трьох перших ракеток світу, яким вдавалося виходити у фінал турніру після досягнення цього віку. Раніше це вдавалося Мартіні Навратіловій, Серені Вільямс і Вінус Вільямс", — зауважили тенісні аналітики.Попри результат фіналу, вже відомо, що Еліна Світоліна завершить сезон із найкращим показником у Турі за кількістю перемог над тенісистками топ-10.Учорашня перемога над Ліндою Носковою стала для Еліни 11-ю цього року в матчах проти суперниць із першої десятки світового рейтингу. Таким чином, українка випередила казахстанку Олену Рибакіну, з якою до цього ділила лідерство за цим показником.Сьогодні Еліна матиме шанс встановити новий рекорд, якщо обіграє третю ракетку світу Мірру Андрєєву у фіналі WTA Finals. У разі успіху українка також стане одноосібною лідеркою сезону за кількістю перемог над тенісистками топ-5, випередивши Рибакіну. Наразі в обидвох по сім таких перемог.Нагадаємо, що декілька днів тому перша ракетка України Еліна Світоліна поділилася подробицями особистого життя та розповіла, як справляється з хвилею хейту в інтернет-просторі. За словами тенісистки, вона разом із Гаелем Монфісом продовжує підтримувати теплі стосунки заради дитини..

У неділю, 15 листопада, російські окупанти обстріляли Донеччину. Ворог атакував рятувальників.Про це повідомила Державна служба з надзвичайних ситуацій. Ворог вдарив по пожежно-рятувальній частині у Краматорську."Сьогодні вдень росіяни двічі завдали ударів по території підрозділу ДСНС. Внаслідок атак пошкоджено паркан та загорівся службовий автомобіль", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що через ворожі атаки спалахнула пожежа. Попередньо, ніхто з особового складу не постраждав."Рятувальники ліквідували займання за допомогою первинних засобів пожежогасіння", — додали у ДСНС.Зауважимо, вночі 15 листопада країна-агресорка Росія масовано атакувала Україну безпілотниками. Зокрема, ворог випустив 132 ударних безпілотники різних типів. Водночас протиповітряною обороною збито/подавлено 106 ворожих БпЛА. Зафіксовано влучання на 20 локаціях.Нагадаємо, 14 листопада російський безпілотник атакував об'єкт критичної інфраструктури в Мені Чернігівської області. Внаслідок обстрілу загинули двоє місцевих мешканців, ще один чоловік отримав поранення.Також російські окупанти завдали удару по Павлограду Дніпропетровської області. Внаслідок цього щонайменше одна людина загинула, понад 10 поранено..

У неділю, 15 листопада, у столиці сталася дорожньо-транспортна пригода. Спостерігається ускладнення руху.Про це повідомила Патрульна поліція Києва. За даними слідства, аварія трапилася на Броварському проспекті.Внаслідок зіткнення двох автівок рух транспорту ускладнений у напрямку станції метро "Чернігівська". Інформації щодо постраждалих немає."Інспектори регулюють дорожній рух й направляють водіїв об’їжджати ДТП крайньою лівою смугою руху з частковим виїздом на зустрічну смугу. Врахуйте цю інформацію під час планування маршруту своєї поїздки!" — додали у поліції.Нагадаємо, 9 листопада в Оболонському районі Києва сталася дорожньо-транспортна пригода. Постраждав чоловік, якого затиснуло в салоні автомобіля, що зіткнувся зі стовпом.Також 29 жовтня в Голосіївському районі Києва сталася масштабна ДТП, унаслідок якої один чоловік загинув, а ще двоє отримали травми. Легковик на швидкості виїхав за межі проїзної частини та протаранив електроопору.Крім того, 30 жовтня на Київщині в ДТП загинула дитина. 50-річна водійка автомобіля Audi A4 наїхала на неповнолітню дівчину, яка переходила проїжджу частину. 14-річна дівчина отримала тілесні ушкодження та померла на місці події..

У неділю, 15 листопада, значна частина Запорізької області залишилася без світла. Головна причина - наслідки ударів ворога.Про це повідомила пресслужбу АТ "Запоріжжяобленерго"."Внаслідок обстрілу загарбників пошкоджено електрообладнання, знеструмлено значну кількість споживачів у місті Запоріжжя та Запорізькій області", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що енергетики вже працюють над відновленням електропостачання. Наразі ситуація контрольована."Робимо все можливе, аби повернути світло до кінця доби", — повідомив керівник "Запоріжжяобленерго" Андрій Стасевський.Зауважимо, вночі 15 листопада країна-агресорка Росія масовано атакувала Україну безпілотниками. Зокрема, ворог випустив 132 ударних безпілотники різних типів. Водночас протиповітряною обороною збито/подавлено 106 ворожих БпЛА. Зафіксовано влучання на 20 локаціях.Нагадаємо, 14 листопада російський безпілотник атакував об'єкт критичної інфраструктури в Мені Чернігівської області. Внаслідок обстрілу загинули двоє місцевих мешканців, ще один чоловік отримав поранення.Також російські окупанти завдали удару по Павлограду Дніпропетровської області. Внаслідок цього щонайменше одна людина загинула, понад 10 поранено..

На Львівщині ввечері 14 листопада сталася смертельна дорожньо-транспортна пригода. Загинув пішохід.Про це повідомила поліція Львівської області. За даними слідства, аварія трапилася на вулиці Ярослава Мудрого у місті Мостиська Яворівського району.Як попередньо встановили правоохоронці, на 62-річного чоловіка здійснили наїзд одразу два автомобілі: КІА Sportage, яким керувала 30-річна жителька Яворівського району, та Peugeot 508 під керуванням 54-річного мешканця Мостиськ. Від отриманих травм пішохід загинув на місці події."За фактом слідчі відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління поліції Львівщини відкрили кримінальне провадження за ч.2 ст.286 (Порушення правил безпеки дорожнього руху) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання — позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 9 листопада в Оболонському районі Києва сталася дорожньо-транспортна пригода. Постраждав чоловік, якого затиснуло в салоні автомобіля, що зіткнувся зі стовпом.Також 29 жовтня в Голосіївському районі Києва сталася масштабна ДТП, унаслідок якої один чоловік загинув, а ще двоє отримали травми. Легковик на швидкості виїхав за межі проїзної частини та протаранив електроопору.Крім того, 30 жовтня на Київщині в ДТП загинула дитина. 50-річна водійка автомобіля Audi A4 наїхала на неповнолітню дівчину, яка переходила проїжджу частину. 14-річна дівчина отримала тілесні ушкодження та померла на місці події..

В Україні ціни на огірки зросли до 200 грн/кг. Подорожчання пов'язане із завершенням сезону плівкових теплиць та скороченням пропозиції продукції.Про це повідомляє AgroTimes. Зазначається, що на гуртовому ринку "Столичний" у Києві найдорожче наразі коштують уманські колючі огірки нового обороту — 200 грн/кг.За гладкі огірки з Умані просять 160 грн/кг. Таку саму ціну встановили на колючі огірки іншого виробника. Дещо дешевше можна придбати імпортну продукцію. Зокрема, турецькі огірки продають по 145–150 грн/кг.Водночас ціни на томати залишаються значно нижчими. Зокрема, червоні помідори коштують 70 грн/кг, томати-сливки — 100 грн/кг, жовті томати — 110 грн/кг, а жовті сливки — 140 грн/кг. Рожеві помідори пропонують за ціною від 110 до 140 грн/кг.Зауважимо, у жовтні 2026 року споживчі ціни в Україні зросли на 1,8% порівняно з вереснем. У річному вимірі інфляція становила 11% — порівняно з жовтнем минулого року. Найбільше за місяць подорожчали овочі, паливо та мастила, а також окремі продукти харчування. За даними Державної служби статистики, базова інфляція у жовтні зросла на 1,4% порівняно з вереснем, а в річному вимірі — на 9,7%.Нагадаємо, 29 жовтня Національний банк України підвищив облікову ставку на 0,5 відсоткового пункту — до 16,5%. Таке рішення ухвалили через посилення інфляційного тиску та погіршення інфляційних очікувань.Читайте також: Інфляція "з’їдає" гроші: у Нацбанку пояснили, як захистити заощадження.

В ніч на 15 листопада підрозділи Сил оборони України завдали ударів по країні-агресорці Росії. Уражено важливі для ворога підприємства.Про це свідчать дані Генерального штабу Збройних сил України."В ніч на 15 листопада підрозділи Сил оборони України дотягнулися до Нижньокамська в Татарстані — одного з головних нафтохімічних вузлів Росії, розташованого за понад тисячу кілометрів від кордону. Під ударом опинилися два підприємства, які годують російську війну сировиною і пальним", — йдеться у повідомленні.Зокрема, у цьому регіоні уражено ПАТ "Нижнєкамськнефтехім" — один із найбільших нафтохімічних комплексів Європи і ключовий виробничий майданчик холдингу "Сибур". На території "Нижнєкамськнефтехіму" пролунали вибухи, після чого спалахнула пожежа. Як пояснили військові, саме на цьому заводі випускають синтетичні каучуки, синтетичний поліізопрен, бутилові каучуки та пластики — лише синтетичних каучуків завод продає на десятки мільярдів рублів щороку."На перший погляд — мирна хімія. Насправді без цієї продукції не обходиться жодна армія: з синтетичного каучуку роблять шини для військових вантажівок, бронетехніки та літаків, ущільнювачі, шланги й гумотехнічні вироби для техніки. А окремі види синтетичних каучуків стають зв'язувальною основою твердого ракетного палива, на якому літають і балістичні "Іскандери". Саме тому російська каучукова промисловість давно стала однією із цілей Сил оборони", — зазначили у Генштабі.Також уражено єдину установку первинної переробки ЕЛОУ-АВТ-7 на нафтопереробному заводі "ТАІФ-НК". Це великий нафтопереробний комплекс із надзвичайно високою глибиною переробки, понад 95%. Він переробляє важку високосірчисту нафту та газовий конденсат, а його продукція йде як на масове паливо, так і на сировину для нафтохімії та військових потреб. Зафіксовано пожежу.До того ж під атаку потрапив ще один об'єкт ВПК росії — АТ "Моноліт" у Трубчевську Брянської області. Підприємство спеціалізується на виробництві літальних апаратів, зокрема вертольотів, а також виготовляє запчастини й компоненти та займається металообробкою."Кожен простій таких заводів — це менше шин для техніки, що везе на фронт боєприпаси, менше гумових деталей для бронетехніки й авіації, менше сировини для ракетної промисловості і менше пального для армії РФ. Сили оборони України, реалізуючи право на самооборону, гарантоване статтею 51 Статуту ООН, продовжують системно вживати заходів, спрямованих на підрив воєнно-економічного потенціалу противника та примушення рф до припинення збройної агресії проти України", — додали військові.Нагадаємо, раніше ЗСУ вдарили по важливому заводу у Росії, який займається виготовлення палива для ворожих ракет "Іскандер".Також 8 листопада та в ніч на понеділок, 9 листопада, підрозділи Сил оборони України вдарили по низці важливих об'єктів противника. Це відбулося на тимчасово окупованих територіях України.Крім того, 11 листопада Служба безпеки України спільно з іншими складовими Сил оборони уразила портову та нафтову інфраструктуру РФ в Усть-Лузі, а також ракетний корабель "Буян-М". На терміналі "Новатек-Усть-Луга" безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" уразили інфраструктурні об’єкти, зокрема декілька резервуарів об’ємом по 30 тисяч тонн кожен..

Російські загарбники продовжують атакувати Україну різними видами озброєння. Лише цього тижня окупанти РФ застосувала майже 4000 засобів повітряного нападу.Про це повідомив президент Володимир Зеленський. За словами гаранта, за тиждень ворога випустив по нашій державі понад 2300 ударних дронів, 1590 авіабомб і 15 ракет різних типів."Жорстокі удари, яким важко протидіяти. Вночі та вже вранці росіяни били по енергетиці у Запоріжжі, на Сумщині, Одещині, Житомирщині, Кіровоградщині. Була під ударами інфраструктура залізниці на Дніпровщині, Харківщині та Запоріжжі. Росія завдала ударів також по Донеччині та Київщині. Відомо про 16 людей, які постраждали", — зазначив президент.Він зауважив, що наразі росіяни ціляться по підстанціях "шахедами". До того ж фіксується багато влучань через те, що зберігаються обмеження в швидкості роботи терміналів Starshield уздовж лінії фронту та на тимчасово окупованих територіях."Наші дрони-перехоплювачі втрачають зв’язок з операторами на швидкості 161 кілометр на годину (100 миль на годину) і просто не доганяють російські реактивні "шахеди". Розраховуємо, що ці обмеження будуть зняті. Від цього напряму залежить захист життів та української енергетики перед зимою. Є доручення у команд МЗС, Міноборони, Офісу працювати з Американською стороною та SpaceX максимально тісно. Важливо бути на правильній стороні історії. Потрібно допомагати Україні. Дякую всім, хто підтримує наш захист", — додав гарант.Зауважимо, вночі 15 листопада країна-агресорка Росія масовано атакувала Україну безпілотниками. Зокрема, ворог випустив 132 ударних безпілотники різних типів. Водночас протиповітряною обороною збито/подавлено 106 ворожих БпЛА. Зафіксовано влучання на 20 локаціях.Нагадаємо, 14 листопада російський безпілотник атакував об'єкт критичної інфраструктури в Мені Чернігівської області. Внаслідок обстрілу загинули двоє місцевих мешканців, ще один чоловік отримав поранення.Також російські окупанти завдали удару по Павлограду Дніпропетровської області. Внаслідок цього щонайменше одна людина загинула, понад 10 поранено..

Іран міг планувати напади на президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та високопосадовців його адміністрації. Розвідувальні дані Моссаду про ці загрози підтвердило ще одне західне розвідувальне агентство.Про це повідомляє Israel Hayom із посиланням на високопосадовців Ізраїлю та США. За словами співрозмовників видання, Моссад передав ЦРУ інформацію про наміри Ірану атакувати Трампа та членів його адміністрації. На прохання американської сторони ізраїльська розвідка додатково перевірила ці дані. Згодом загрози підтвердило й інше західне розвідувальне агентство.У відповідь американська влада посилила охорону президента та інших високопосадовців. Зокрема, представників адміністрації перевели до захищених об'єктів, кількість публічних виступів Трампа обмежили, а також запровадили додаткові заходи безпеки."Наміри Ірану атакувати високопосадовців адміністрації були однією з головних причин нещодавньої зміни курсу президента щодо переговорів з Тегераном та зусиль щодо досягнення угоди на основі меморандуму про взаєморозуміння, укладеного в травні", — йдеться у повідомленні.Водночас, як зауважили журналісти, Іран продемонстрував певну гнучкість у питанні своєї ядерної програми. Однак Тегеран відмовляється переходити до предметних переговорів, доки США не знімуть морську блокаду та значну частину санкцій, а також не розморозять іранські активи. На тлі загострення ситуації Трамп також усунув віцепрезидента Джей Ді Венса від переговорного процесу. За даними видання, Венс виступав за досягнення угоди з Іраном, однак президент вирішив змінити склад учасників переговорів.Нагадаємо, Дональд Трамп заявляв, що Сполучені Штати готові завдати нових нищівних ударів по Ірану, якщо ситуація навколо ядерної програми та морських шляхів не зрушить із мертвої точки.Додамо, раніше державний телеканал Ірану IRINN назвав Київ, Львів і Одесу серед потенційних цілей у разі американської атаки на Іран. Ці міста можуть опинитися під ракетними ударами..

Після рекордного врожаю 2025 року європейський ринок цибулі зіткнувся зі складним сезоном. Попри стабільні посівні площі у провідних країнах-виробниках, екстремальна спека та тривала посуха зменшили кількість урожаю.Про це повідомляє Agrarmarkt Informations-Gesellschaft. За даними аналітиків, ключовими викликами для світового та європейського виробництва у 2026 році стали вплив кліматичного явища Ель-Ніньйо та стрімке зростання собівартості вирощування."У 2026 році на рівень виробництва сильніше вплинули втрати врожайності, пов'язані з погодними умовами, ніж розвиток посівних площ. Високі температури та постійний дефіцит опадів особливо вплинули на Центральну та Південну Європу", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що в Іспанії після вологої зими різка спека й посуха прискорили вегетацію, що обмежило ріст рослин, а в Італії тривалі високі температури завдали серйозної шкоди врожаю безпосередньо під час збиральної кампанії. До того ж у Франції та Німеччині сприятливий старт сезону змінився посушливим літом (кількість опадів у Франції впала приблизно на 40%) і кількома хвилями спеки. Навіть за активного зрошення сформувалася цибуля переважно дрібнішого калібру, ніж торік.Також, як відзначили аналітики, несприятливі погодні умови сприяли й розвитку хвороб у рослин. Зокрема, : через посуху несправжня борошниста роса створювала значно менше проблем, ніж у вологі роки, натомість посилився тиск фузаріозу та стемфіліозу."Загалом, фокус активності хвороб змістився більше в бік теплового стресу та втрат якості, пов'язаних зі зберіганням", — додали фахівці.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що великі логістичні витрати й ускладнення під час перетину державного кордону суттєво зменшили обсяги експорту українських яблук. Тепер компанії-експортери змушені переглядати свої плани.Додамо, Україна та Польща продовжують переговори про розширення транзиту української агропродукції через польську територію до європейських морських портів. Сторони планують узгодити умови перевезень, щоби забезпечити прозорість транзиту та захистити інтереси аграріїв обох країн..