Останні новини

Президент України Володимир Зеленський окреслив стратегію з трьох фундаментальних кроків, які мають стати основою для дій адміністрації Дональда Трампа задля припинення російської агресії. Глава держави наголошує на необхідності рішучих кроків Вашингтона без озирання на позицію Кремля, що передбачають надання безпекових гарантій, масштабне відновлення та жорсткий дипломатичний тиск на Москву.Про це він сказав в інтерв’ю Politico.Крок перший: Гарантії безпекиЗеленський переконаний, що першочерговим завданням Сполучених Штатів має стати надання Україні міцних гарантій безпеки. При цьому він наголошує, що це рішення не повинно бути предметом торгів чи обговорень із російським керівництвом."Я думаю так... Він має надати нам гарантії безпеки, сильні гарантії безпеки, без діалогу з Путіним. Тому що це гарантії безпеки від Президента Сполучених Штатів", — заявив Зеленський.Крок другий: План відбудовиДругим етапом на шляху до завершення конфлікту президент називає запуск комплексної програми відновлення країни. На його думку, економічне відродження є обов’язковою умовою для стабілізації та переходу суспільства до мирного життя."Дайте нам пакет відбудови України. Це означатиме другий крок, що ми відновимося, це означатиме, що настане мир", — акцентував глава держави.Крок третій: Вимога припинення вогнюЗавершальний етап передбачає пряму та безкомпромісну вимогу до Москви зупинити бойові дії на поточних позиціях із подальшим переходом до тристоронніх переговорів на рівні лідерів для фінального врегулювання."Зателефонувати Путіну і сказати: "Дивись, ти мусиш зупинитися там, де ти зараз є. Ми мусимо заморозити конфлікт зараз, а потім ми зустрінемося у тристоронньому форматі на рівні лідерів і вирішимо, як закінчити цю війну", — пояснив алгоритм дій президент.У разі відмови російського диктатора прийняти ці умови, Зеленський закликає США до запровадження "тотальних санкцій" та повної блокади енергетичного сектору РФ. Він наполягає на максимальному посиленні підтримки України, щоб країна залишалася сильною, а також на персональному тиску на російські еліти, включно з висланням їхніх родичів із демократичних країн.Нагадаємо, нещодавно держсекретар США Марко Рубіо заявив, що на сьогодні Сполученим Штатам Америки достеменно не відомо, чи готова країна-агресорка Росія до закінчення війни проти України та мирних переговорів..

Через критичні пошкодження енергетичних об'єктів внаслідок останніх масованих атак Росії, у понеділок, 16 лютого, в більшості областей України знову діятимуть обмеження електроспоживання. Режим економії торкнеться як побутових споживачів, так і промисловості, охоплюючи всі 24 години доби.Про це повідомляє національна енергетична компанія "Укренерго" у своєму офіційному зведенні.Що чекає на споживачів 16 лютогоЕнергетики змушені повернутися до стабілізаційних заходів, щоб збалансувати енергосистему після ракетно-дронових ударів агресора. Протягом усієї доби по всій країні будуть запроваджені:графіки погодинних відключень для населення та соціальних об'єктів;графіки обмеження потужності для промислових підприємств та великого бізнесу.Де дізнатися точний час вимкненьВ "Укренерго" наголошують, що ситуація в енергосистемі залишається динамічною, тому обсяги обмежень можуть змінюватися залежно від поточного навантаження."Час та обсяг застосування відключень за вашою адресою дізнавайтесь на офіційних сторінках обленерго у вашому регіоні", — наголосили у відомстві.Фахівці також звертаються до громадян із проханням споживати електроенергію максимально ощадливо в періоди, коли вона з’являється згідно з графіком. Це допоможе уникнути аварійних ситуацій та пришвидшить відновлювальні роботи на пошкоджених мережах.Нагадаємо, за даними мера Києва Віталія Кличка, станом на 15 лютого у столиці тривають інтенсивні відновлювальні роботи на енергооб'єктах, що постраждали від ворожого удару по інфраструктурі три дні тому. Попри цілодобову роботу комунальників, 500 будинків все ще очікує на повернення теплопостачання в умовах зимових холодів..

Президент США Дональд Трамп оголосив про проведення масштабного саміту "Ради миру", який відбудеться 19 лютого 2026 року в його іменному Інституті миру у Вашингтоні. Під час заходу лідери країн-учасниць планують затвердити фінансовий пакет обсягом понад п'ять мільярдів доларів на гуманітарні потреби та відбудову сектора Гази, а також розгорнути міжнародні сили стабілізації.Про це йдеться в офіційній заяві американського президента в соцмережі Truth Social.Нова архітектура безпекиТрамп наголосив, що "Рада миру" має "необмежений потенціал" і вже довела свою ефективність, посприявши швидкому наданню гуманітарної допомоги та звільненню заручників. За його словами, ця ініціатива стане "найвпливовішим міжнародним органом в історії". Одним із ключових рішень саміту стане розгортання Міжнародних сил стабілізації (ISF) та місцевої поліції для підтримки порядку в анклаві."Держави-члени пообіцяли виділити понад п'ять мільярдів доларів на гуманітарну допомогу та зусилля з реконструкції Гази, а також спрямувати тисячі фахівців до Міжнародних сил стабілізації", — заявив голова Ради Дональд Трамп.Демілітаризація та участь союзниківВажливою умовою сталого миру Трамп назвав повне роззброєння палестинських угруповань. Він наголосив, що "ХАМАС повинен виконати своє зобов’язання щодо повної та негайної демілітаризації".До складу Ради вже увійшли представники близько 25 країн, серед яких Туреччина, Катар, Саудівська Аравія та Єгипет. Крім того, Білий дім підтвердив призначення ключових посадовців:Марко Рубіо (держсекретар США) та Джаред Кушнер увійшли до Виконавчої ради;Тоні Блер (колишній прем’єр-міністр Британії) займатиметься питаннями стабілізації;Ніколай Младенов стане Спеціальним представником Ради безпосередньо в Газі.Генерал-майор Джаспер Джефферс призначений командувачем сил ISF, де він керуватиме операціями з демілітаризації та забезпеченням безпечної доставлення допомоги.Нагадаємо, 22 січня президент Володимир Зеленський зазначив, що Україна зможе долучитися до ініційованої американським лідером Дональдом Трампом "Ради миру" тільки після остаточного припинення бойових дій. Глава держави наголосив, що участь української сторони у такому форматі безпосередньо залежить від завершення війни..

Станом на 15 лютого у столиці тривають інтенсивні відновлювальні роботи на енергооб'єктах, що постраждали від ворожого удару по інфраструктурі три дні тому. Попри цілодобову роботу комунальників, значна частина житлового фонду все ще очікує на повернення теплопостачання в умовах зимових холодів.Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко у своєму офіційному Telegram-каналі.Хід відновлювальних робітМіські служби працюють у посиленому режимі "24/7", намагаючись максимально швидко ліквідувати наслідки обстрілу, що стався 12 лютого. Наразі фахівцям вдалося досягти суттєвого прогресу у підключенні споживачів до мережі.Поточний стан: теплоносій вже подано до 2100 багатоповерхівок.Загальна ситуація: загалом внаслідок атаки без опалення залишилося 2600 будинків столиці.Залишок: станом на вечір 15 лютого без тепла перебувають ще близько 500 будівель.Пріоритети містаВіталій Кличко запевнив, що зусилля всіх комунальних підрозділів зосереджені на тому, щоб подати тепло у решту багатоповерхівок у найкоротші терміни. Ремонтні бригади забезпечені всім необхідним для завершення робіт на пошкоджених ділянках інфраструктури.Раніше повідомлялось, що у п’яти районах Києва оптимізують навчальний процес. Заклади освіти тимчасово об’єднуються, щоби діти могли продовжувати навчання очно навіть в умовах пошкодження критичної інфраструктури.Нагадаємо, 10 лютого в Харківській області було оголошено надзвичайну ситуацію регіонального рівня. Такі заходи запровадили через постійні російські обстріли та складну ситуацію в енергетиці.Водночас 11 лютого внаслідок чергових ворожих атак на об'єкти критичної інфраструктури частина споживачів у Запорізькій, Харківській та Дніпропетровській областях залишилася без електропостачання. Через складну ситуацію в енергосистемі фахівці були змушені застосовувати аварійні та погодинні відключення по всій території України, щоб стабілізувати роботу мережі..

У неділю, 15 лютого, низка областей Росії опинилася під масштабним ударом безпілотних літальних апаратів, що призвело до введення екстрених обмежень в авіаційному просторі. Найбільш інтенсивних атак зазнали Брянська область та московський регіон, де місцева влада та військові звітують про роботу систем протиповітряної оборони по десятках цілей.Про це повідомляють російські офіційні джерела та моніторингові канали.Облога Брянщини та удар по столиціЗгідно із заявами губернатора Брянської області Олександра Богомаза, регіон перебуває під масованою атакою БпЛА з самого ранку. Чиновник стверджує, що над областю нібито було ліквідовано 120 дронів.Паралельно з цим під загрозою опинилася і Москва. Мер російської столиці Сергій Собянін повідомив про знищення 13 безпілотників станом на 16:25 за місцевим часом. Через загрозу з повітря в аеропорту "Домодєдово" було запроваджено тимчасові обмеження на приймання та виліт літаків.Офіційні цифри міноборони РФРосійське оборонне відомство оприлюднило свою статистику протидії нальоту, яка дещо відрізняється від даних місцевої влади. У міністерстві запевняють, що силами ППО було перехоплено 102 апарати літакового типу. Географія атаки, за версією відомства, охопила чотири напрямки: Брянська область, Калузька область, Тульська область та Московський регіон (зокрема три дрони, що тримали курс безпосередньо на Москву).Нагадаємо, вночі 15 лютого країну-агресорку Росію масовано атакували безпілотники. Вибухи лунали у низці областей..

Попри активну підтримку євроінтеграційних прагнень Києва, держави-члени Європейського Союзу наразі не досягли згоди щодо фіксації точного календаря вступу України до блоку. Верховна представниця ЄС із зовнішньої політики Кая Каллас наголосила, що попереду залишається значний обсяг роботи, проте стратегічний курс на те, що "Україна — це частина Європи", залишається незмінним.Про це повідомляє DW, цитуючи заяву топдипломатки Євросоюзу під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки у неділю, 15 лютого.Дипломатична реальністьЗа словами Каї Каллас, на сьогодні в середині об'єднання панує стримана позиція щодо конкретних дедлайнів. Вона відкрито визнала наявність розбіжностей у поглядах серед країн-членів, що є природним процесом для європейської дипломатії."Моє відчуття таке, що держави-члени не готові назвати конкретну дату. Цілком зрозуміло, що ми не маємо однакових поглядів щодо всіх питань, і так буде й надалі", — пояснила головна дипломатка ЄС.Водночас Каллас виступила на захист європейської суб'єктності, відкинувши критику з боку держсекретаря США Марко Рубіо щодо нібито занепаду європейської цивілізації. Вона підкреслила, що попри певні розбіжності з Вашингтоном, Європі не загрожує крах.Безпека України як пріоритет для ЄвропиКаллас акцентувала на тому, що зміцнення обороноздатності ЄС є нагальною потребою, а геополітична вага блоку напряму залежить від успіху України. Вона нагадала, що безпекова архітектура континенту зараз формується саме на українських теренах."Існує нагальна потреба повернути європейську суб'єктність. Безпека Європи починається в Україні", — заявила Кая Каллас.Тверезий погляд на РосіюТоркаючись теми завершення війни, представниця ЄС закликала міжнародну спільноту не переоцінювати можливості Кремля. Вона назвала Росію "надламаною" агресоркою та застерегла від сценаріїв, де Москва отримає за столом переговорів більше, ніж змогла вибороти на полі бою. Крім того, Каллас наполягає на виплаті репарацій та притягненні РФ до відповідальності за воєнні злочини.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення.Також повідомлялось, що у Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним..

У понеділок, 16 лютого, більшість регіонів України опиниться під впливом активного циклону, який принесе рясні снігопади, штормовий вітер та небезпечну ситуацію на дорогах. Поки північні та західні області потерпатимуть від морозів, на Сході та Півдні країни очікується аномальне потепління до +8°C.Про це повідомляє Український гідрометеорологічний центр на своїй офіційній сторінці у Facebook.Сніговий полон та хуртовиниЗа прогнозами метеорологів, ніч на 16 лютого буде особливо складною для північних областей, де очікується значний сніг та потужні хуртовини. Аналогічна ситуація зі значними опадами у вигляді снігу прогнозується на Вінниччині та Житомирщині. У західних регіонах сніжитиме помірно, тоді як на решті території країни переважатиме мокрий сніг з дощем.Особливу увагу водіям варто звернути на стан автошляхів: у західних, північних та більшості центральних областей очікується сильна ожеледиця.Температурні контрастиПогода в Україні на початку тижня буде вкрай неоднорідною:Захід та Північ: вночі та вдень триматимуться стабільні морози від 7°C до 12°C, на Прикарпатті — 4-9°C нижче нуля.Центр та Сумщина: коливання від 3°C тепла до 2°C морозу.Схід та південний схід: очікується весняне потепління, температура підніметься до +3...+8°C.Штормове попередженняЯк зазначають синоптики, ситуацію погіршуватиме сильний північно-західний вітер зі швидкістю 7-12 м/с. Майже по всій території країни, за винятком західних областей, прогнозуються небезпечні пориви вітру до 15-20 м/с. Вдень інтенсивність опадів дещо знизиться — на більшій частині території очікується невеликий сніг, а на Півдні та Заході суттєвих опадів не передбачається.Нагадаємо, раніше в "Укргідрометцентрі" повідомляли, що в Україні у лютому очікується мінлива погода. Середня місячна температура повітря буде вищою за норму..

Військовослужбовці, які повертаються до служби після самовільного залишення частини (СЗЧ), тепер направлятимуться безпосередньо до підрозділів пріоритетного комплектування, ігноруючи запити від частин забезпечення. Водночас механізм переведення за рекомендаційними листами продовжує діяти виключно для бойових бригад, які потребують термінового поповнення особового складу.Про це повідомляє hromadske з посиланням на офіційну відповідь Генерального штабу Збройних сил України на запит видання.Новий підхід до комплектуванняГенштаб роз’яснив особливості роботи батальйонів резерву, куди прибувають військові під час процесу переведення. Згідно з новими правилами, рекомендаційні листи від підрозділів логістики та забезпечення більше не будуть підставою для призначення бійців, що повертаються із СЗЧ. Замість цього їх направлятимуть туди, де потреба в людях є найбільш критичною."Загальна система комплектування ЗС України побудована так, що в насамперед доукомплектовуються військові частини бойового складу", — йдеться у роз’ясненні відомства.Бойові бригади залишаються у пріоритетіЯк зазначили військові, попри суворіші умови для тилових частин, бойові підрозділи зберігають можливість залучати конкретних фахівців. Рекомендаційні листи від бригад, які беруть безпосередню участь у бойових діях, і надалі будуть прийматися та враховуватися військовим керівництвом при розподілі особового складу. Варто зазначити, що у Генштабі наразі не надали детального переліку підрозділів, які офіційно віднесені до списку "пріоритетного комплектування".Нагадаємо, що 4 вересня Верховна Рада України підтримала за основу законопроект №13260, яким фактично повертається кримінальна відповідальність за самовільне залишення частини..

Держсекретар Сполучених Штатів Марко Рубіо офіційно підтвердив, що його держава не має планів залишати НАТО, попри дискусії щодо внутрішньої реорганізації військ. Він наголосив, що присутність тисяч американських військовослужбовців у Європі є чітким сигналом відданості союзницьким зобов’язанням. Про це він заявив на спільній пресконференції з прем’єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо.Чітка позиція ВашингтонаРубіо наголосив, що інтеграція американських сил у структуру Альянсу наразі є надто глибокою для будь-яких припущень про розрив відносин. За його словами, позиція США була однозначно доведена партнерам під час останніх зустрічей на високому рівні."Щодо НАТО, я не розумію — у Сполучених Штатів розгорнуті тисячі й тисячі військовослужбовців у рамках місії НАТО. І ми ясно дали зрозуміти, я думаю, це було дуже чітко заявлено на саміті всього кілька днів тому або на зустрічі на рівні міністрів оборони. Ми не виходимо з НАТО. Ми не йдемо", — заявив держсекретар.Ротація військ як звична практикаКоментуючи питання переміщення американських солдатів між різними країнами Європи, Рубіо зазначив, що такі процеси є частиною рутинної військової логістики, яка відбувалася завжди. Він закликав не шукати в цьому ознак відступу США від європейської безпеки."Саме тому, до речі, ми говоримо про важливість наявності у наших партнерів по НАТО відповідних можливостей… Я думаю, що ми хочемо сказати, що чим сильніші наші союзники, тим сильніші ми всі разом", — підсумував посадовець.Пріоритет національного захистуРубіо також додав, що здатність захищати власний народ і країну є найголовнішим обов’язком будь-якої держави, і зміцнення союзників лише підсилює загальну безпеку Вашингтона.Нагадаємо, нещодавно прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що країна-агресорка Росія може спробувати "перевірити" Північноатлантичний альянс до 2030 року. Тому країни-члени НАТО мають бути готовими до можливих нових бойових дій в Європі..

Через агресивну імперську політику Росії Польща опинилася у критичній зоні безпеки, що змушує Варшаву розглядати радикальні кроки, включно з розробкою власного ядерного потенціалу. Президент Польщі Кароль Навроцький переконаний, що країна повинна діяти негайно, аби забезпечити надійне стримування на тлі реальної загрози війни.Про це він заявив в інтерв’ю телеканалу Polsat News.Шлях до ядерного статусуНавроцький наголосив, що нинішній геополітичний стан Польщі не залишає місця для зволікань. За його словами, країна вже фактично перебуває "на межі збройного конфлікту", що виправдовує пошук найпотужніших засобів захисту."Цей шлях, з повагою до всіх міжнародних норм, є шляхом, яким ми повинні йти. Нам потрібно діяти в цьому напрямку, щоб ми могли розпочати роботу. Ми є країною на межі збройного конфлікту. Зрозуміло, яка агресивна, імперська позиція Росії щодо Польщі", — зазначив польський лідер.Безпека понад усеПопри те, що реалізація такої програми є складним і тривалим процесом, президент підтвердив свою рішучість у питанні зміцнення обороноздатності. Він зазначив, що розбудова безпеки Польщі має відбуватися за всіма можливими напрямками, навіть якщо це стосується ядерного питання."Я не знаю, чи це взагалі станеться, але підтримую розбудову безпеки Польщі навіть на основі ядерного потенціалу", — заявив він.Нагадаємо, за даними Bloomberg, відтоді, як Сполучені Штати Америки ненадовго припинили обмін розвідданими з Україною торік у березні, у Європі з’явилася нова реальність: Вашингтон більше не є надійним партнером, і континенту потрібен інший план. Нині вперше з кінця холодної війни європейські столиці обговорюють, як розробити власний потенціал ядерного стримування. .

У Європейському Союзі наразі відсутній консенсус щодо чітких термінів приєднання України, оскільки це питання напряму залежить від укладання майбутньої мирної угоди. Президент Латвії Едгарс Рінкевичс наголосив, що за умов продовження війни знайти формулу розширення блоку буде вкрай непросто, а швидке завершення конфлікту у 2026 році поки що виглядає малоймовірним.Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на заяву латвійського лідера під час панельної дискусії на Мюнхенській конференції з безпеки.Пошук "креативної формули"За словами Рінкевичса, попри бажання багатьох партнерів бачити Україну в складі ЄС якнайшвидше, всередині блоку досі не готові зафіксувати конкретну дату вступу. Політик зазначив, що Брюссель вміє бути "креативним", коли цього вимагають обставини, проте наразі єдиного рішення немає."З нашого погляду, так, ми хочемо, щоб Україна якомога швидше стала частиною Євросоюзу, але ЄС завжди був дуже креативним, коли це було дійсно потрібно. І ми можемо знайти формулу, яка, ймовірно, нам підійде", — зауважив президент Латвії.Фактор війни та мирної угодиРінкевичс переконаний, що ключовою перешкодою для визначення дедлайнів є відсутність мирної угоди, яка в найближчій перспективі залишається недосяжною через позицію Кремля. Він підкреслив, що поки Росія не виявляє готовності до реальних кроків, ЄС змушений вирішувати складну дилему розширення за умов війни."Я не бачу, що Росія збирається рухатися. А якщо Росія не рухається, то ми не матимемо угоди. Якщо Росія не рухається, то ми маємо вирішити, якщо є країна, яка перебуває у стані війни, що ми будемо робити з розширенням Європи. Тож чи можемо ми сьогодні назвати конкретну дату, наприклад 27 листопада?" — риторично запитав політик.Прогнози на 2026 рікОкремо президент Латвії торкнувся термінів завершення бойових дій. На його думку, розраховувати на фінал війни вже у 2026 році наразі складно, хоча він був би радий помилитися у своїх розрахунках."Чесно кажучи, на цю мить я не можу уявити, що ми укладемо угоду у 2026 році. Якщо я помиляюся, я з радістю визнаю це всюди", — резюмував Рінкевичс.Нагадаємо, нещодавно єврокомісар з розширення Марта Кос заявила, що через чинну методологію розширення Україна не зможе стати повноправним членом Євросоюзу з 1 січня 2027 року, проте Брюссель розглядає альтернативні шляхи для пришвидшення цього процесу. Поточні правила, що діють десятиліттями, не дозволяють реалізувати приєднання країни у найближчі два роки, що змушує європейських лідерів шукати нові політичні рішення..

У Рівному правоохоронці затримали 36-річного місцевого жителя, який під час конфлікту облив батька бензином та підпалив його. Від отриманих травм 74-річний чоловік загинув на місці події до приїзду медиків.Про це повідомляє поліція Рівненської області.Деталі злочинуЗа даними поліції, інцидент стався напередодні близько 21:20 у квартирі на вулиці Н. Небожинського. До правоохоронців звернулася 71-річна дружина загиблого, яка повідомила, що її син прийшов додому з пляшкою легкозаймистої речовини. За попередніми даними, чоловік мав ознаки наркотичного сп'яніння.За даними слідства, між підозрюваним та його батьками виникла суперечка через гроші, які син почав вимагати у матері. У ході конфлікту зловмисник облив 74-річного батька бензином і підпалив.. Наслідки та затриманняНа місце події прибули рятувальники, які евакуювали 35 мешканців будинку через загрозу поширення вогню. Також вони ліквідували пожежу у квартирі.Зловмисника затримали в порядку статті 208 КПК України та помістили до ізолятора тимчасового тримання. У фігуранта відібрали біологічні зразки для офіційного підтвердження стану сп'яніння. Наразі вирішується питання про повідомлення йому про підозру та обрання запобіжного заходу.Нагадаємо, у Києві затримали 41-річного чоловіка, якого підозрюють у підпалі двох автівок. За даними поліції, киянин пояснив свої дії бажанням розважитись після вживання спиртного..

Державний секретар США Марко Рубіо у неділю, 15 лютого, приземлився в аеропорту Братислави, де його зустрів очільник словацького міністерства закордонних справ Юрай Бланар. Американський посадовець прибув до країни на запрошення словацької сторони, що стало четвертим візитом глави американської дипломатії в історії незалежної республіки.Про це повідомляє словацьке інформаційне агентство TASR.Порядок денний переговорівУ межах офіційного візиту заплановані зустрічі Марко Рубіо з найвищим керівництвом країни — президентом Петером Пеллегріні та прем’єр-міністром Робертом Фіцо. Сторони мають обговорити низку критично важливих питань:двосторонні відносини: поточний стан та перспективи співпраці між Словаччиною та США;безпека та оборона: питання регіональної стабільності, роль НАТО та модернізація словацької армії;енергетика: співробітництво у сфері ядерної енергетики.Нагадаємо, 14 лютого під час офіційної зустрічі президента Володимира Зеленського з державним секретарем Сполучених Штатів Марко Рубіо було обговорено критичну ситуацію на фронті, наслідки російських ударів по енергосистемі та шляхи зміцнення захисту українців у період зимових холодів. Сторони зосередили увагу на посиленні стійкості України та підготовці до важливих дипломатичних перемовин у Женеві..

На Покровському напрямку Сили оборони ліквідували 28-річного екснападника "Волині" та збірної України U-21 Сергія Петрова, який добровільно перейшов на бік ворога. Колишній гравець "Руху" та "Металіста 1925" воював у складі російської штурмової бригади, де і знайшов свою смерть.Про це повідомляє так звана Федерація футболу окупованої Євпаторії.Сергій Петров був вихованцем луцької "Волині". Протягом професійної кар'єри в Україні нападник встиг пограти за низку відомих клубів, серед яких "Зірка", ФК "Львів", "Рух", "Металіст 1925" та "Агробізнес". Також у його активі був один матч за молодіжну збірну України U-21.Після початку повномасштабного вторгнення Петров, який народився в Криму, повернувся на окупований півострів, де виступав за місцеві команди. Окрім того, після 2022 року він грав у чемпіонаті Узбекистану за клуби "Машал" та "Коканд-1912".Влітку 2025 року футболіст-зрадник за власним бажанням долучився до лав армії країни-агресора. Свій останній "матч" він провів у складі ворожої штурмової бригади, де і зустрів смерть від рук українських захисників.Нагадаємо, колишній український футболіст і футзаліст Олексій Яблонський, який воював на боці росіян, загинув на фронті. Свого часу він грав за низку українських клубів..

Українські полярники поблизу станції "Академік Вернадський" помітили королівського пінгвіна. Саме цей вид не мешкає у цьому районі Антарктики, тож побачити його в околицях "Вернадського" — велика рідкість.Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр."Королівські пінгвіни — теплолюбні, й обирають для життя Субантарктичні острови. Найближча від нашої станції колонія — десь за 2 тисячі кілометрів. Проте деякі мандрівники іноді все ж припливають до острова Галіндез, де розташований "Вернадський". Хоча цього разу українські вчені зустріли королівського пінгвіна на одному із сусідніх островів під назвою Бут. Він відомий тим, що там гніздують одразу три види пінгвінів, що мешкають в тому районі: субантарктичні, антарктичні та Аделі. Саме для обліку їхніх пташенят біологи прибули на острів", — йдеться у повідомленні.Як відзначила біологиня 30-ї експедиції Зоя Швидка, побачити королівського пінгвіна допоміг випадок. Полярники планували висадитися в одному місці, але там заважала льодова ситуація. Тож довелося причалювати до іншої частини острова, де й зустріли пінгвіна.Загалом в Антарктиці живе п'ять видів пінгвінів. З них королівські — другі за розміром. Їхній зріст сягає близько метра, а вага — 18 кілограмів. Вони вважаються найяскравішими через помаранчеве забарвлення на щоках, шиї та дзьоб."На відміну від субантарктичних пінгвінів, що живуть біля "Вернадського", королівські не будують гнізда з камінців. Вони зносять 1 яйце і висиджують його на лапах, прикриваючи шкірою", — додали у центрі.. Нагадаємо, що антарктична станція "Академік Вернадський" розташована на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови, що за 15 тисяч кілометрів від України. Щодня вона виконує наукові роботи..