Останні новини

В адміністрації американського президента Дональда Трампа обговорюють створення нового об'єднання країн за участі Китаю та Росії. Воно має стати альтернативою G7. Як повідомляє видання Politico, неназваний чиновник, який працював в Білому домі за часів першої адміністрації Трампа, у коментарі медійникам зауважив, що ідея створення об'єднання Core 5, або C5 за участі США, Китаю, Індії, Японії та Росії не вважається вже надто разючою."Нічого щодо C5, чи C7 офіційно не обговорювалося, але точно були розмови про те, що чинні органи, такі як G7 або Рада Безпеки ООН, не підходять для виконання своїх функцій, враховуючи сьогоднішніх нових гравців", — зазначив у коментарі виданню чиновник на умовах анонімності.Ідея створення С5 виникла в довшій, неопублікованій версії Стратегії національної безпеки, яку Білий дім опублікував минулого тижня. Медійники наголошують, що Білий дім категорично заперечив існування документа, а речниця Білого дому Анна Келлі додала, що не існує жодної альтернативної, приватної чи секретної версії 33-сторінкового офіційного плану.Своєю чергою, Торрі Тауссіг, яка обіймала посаду директора з європейських справ у Раді національної безпеки за часів адміністрації екс-президента США Джозефа Байдена зазначила, що Європа не фігурує в можливому об'єднанні C5. Водночас Майкл Соболік, який був помічником сенатора Теда Круза — республіканця від Техасу за часів першої адміністрації Трампа, також розглядав C5 як альтернативу політики самого Трампа щодо Китаю під час його першого президентського терміну.G7, або дослівно "Група Семи" — це міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Британія, Франція, Італія, Канада). Очільники цих держав регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику. Окрім них у зустрічах бере участь Європейський Союз, проте без права голосувати за проведення щорічних зборів.Нагадаємо, у жовтні міністри енергетики країн "Групи семи" засудили російські обстріли енергетичної інфраструктури України. Вони підтвердили наміри допомагати у її відновленні..

У четвер, 11 грудня, у межах п'ятого туру Ліги конференцій "Динамо" Київ зіграє проти "Фіорентини". Матч пройде в Італії на стадіоні і Артеміо Франкі у Флоренції.Як повідомляє офіційний сайт "Динамо", матч почнеться о 19:45 за київським часом. Пряма трансляція матчу буде доступна на сервісі MEGOGO.За даними букмекерів, фаворитом у цьому матчі є італійський клуб, а коефіцієнт на перемогу "Фіорентини" сягає 1,46. Водночас шанси на перемогу "киян" оцінено коефіцієнтом 6,90."Динамо" посідає 27-ме місце з трьома очками в активі, у "Фіорентини" шість балів та 17-те місце. Головним арбітром на цей поєдинок призначено серба Мілоша Мілановича. Асистенти арбітра — Мілан Пашайліч, Новак Новакович. Четвертий арбітр — Мілан Іліч. Арбітр ВАА — Момчіло Маркович, а асистент арбітра ВАА — Мілан Стефанович (усі — Сербія).Нагадаємо, раніше видання "ТаТоТаке" повідомляло, що "Динамо" Київ може очолити іноземний тренер. На сьогодні ім'я кандидата лишається невідомим.Зауважимо, що у п'ятницю, 28 листопада, оновилася таблиця коефіцієнтів УЄФА. Україна обійшла Словенію та Азербайджан і піднялася на 25-те місце.Додамо, напередодні стало відомо, що Олександр Шовковський припинив роботу на посаді головного тренера київського "Динамо". Відставку спричинив останній поєдинок столичного клубу проти кіпрської "Омонії", який кияни програли з рахунком 2:0..

У четвер, 11 грудня, уряд ухвалив рішення про виділення понад 30 мільйонів гривень на відновлення Тернополя після російської ракетно-дронової атаки, що сталася 19 листопада 2025 року. Ці кошти спрямують на проведення аварійно-відновлювальних робіт на об'єктах, пошкоджених внаслідок обстрілу.Про це на сторінці в Facebook повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.Деталі рішенняСьогодні Кабінет міністрів ухвалив рішення виділити 30,8 мільйона гривень Тернопільській обласній військовій адміністрації. Кошти будуть надані із резервного фонду державного бюджету. Ця сума призначена для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої масованою ракетно-дроновою атакою російської федерації на територіальну громаду Тернополя 19 листопада 2025 року.На що підуть коштиВиділені 30,8 млн грн будуть використані на:проведення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах, що зазнали пошкоджень;відновлення житлових будинків та об'єктів соціальної інфраструктури;відновлення критичної інфраструктури, від стабільної роботи якої залежить життєдіяльність міста.Реалізація цього рішення дозволить Тернопільській ОВА якнайшвидше розпочати необхідні роботи, мінімізувати наслідки ворожого удару та відновити пошкоджені об'єкти для мешканців громади.Вранці 19 листопада росіяни атакували Тернопіль ударними безпілотниками та ракетами. У місті сталися влучання у дві житлові багатоповерхівки. 22 листопада у Тернополі завершили пошуково-рятувальні роботи, що тривали чотири доби. Станом на 8 грудня внаслідок ракетного удару по Тернополю загинуло 38 людей, серед них восьмеро дітей.Нагадаємо, раніше Генеральний штаб Збройних сил України повідомляв, що російські окупанти атакували багатоквартирні житлові будинки у Тернополі крилатими ракетами Х-101, які були випущені з літаків стратегічної авіації.Додамо, однією з жертв російської атаки по Тернополю став студент Руслан Бобик. Ворожа ракета вбила 17-річного підлітка просто у його квартирі.Також внаслідок ракетної атаки Росії 19 листопада у Тернополі померла 12-річна дівчинка. Лікарі боролися за життя Адріани Унольт впродовж дев'яти днів.Своєю чергою, влада Тернополя ухвалила рішення про демонтаж багатоквартирного будинку на вулиці Стуса, який був зруйнований прямою атакою російської ракети. Цей удар забрав життя десятків мешканців..

У ніч на 11 грудня Росія завдала потужного комбінованого удару по об’єктах критичної інфраструктури України, застосувавши дрони та балістичні ракети. Загалом було зафіксовано влучання 69 ударних безпілотників та однієї балістичної ракети "Іскандер-М/KN-23" на 34 локаціях.Про це йдеться у зведенні Повітряних сил.Деталі атаки Як повідомили військові, загалом було виявлено та супроводжено 154 засоби повітряного нападу. Удар було завдано в період із 19:00 10 грудня. Ворог застосував:три балістичні ракети "Іскандер-М/KN-23" (запущені з Курської області РФ).151 ударний БпЛА типу Shahed, "Гербера" (з них близько 120 — "шахеди"). Пуски здійснювалися з Курська, Орла, Шаталово, Приморсько-Ахтарська (РФ), а також із Гвардійського та Чауди (ТОТ АР Крим).Напрямки ударів та протидіяОсновним напрямком ворожого удару став Кременчук на Полтавщині. Також були атаковані об'єкти на Одещині та прифронтові території. Повітряний напад відбивали підрозділи авіації, зенітних ракетних військ, радіоелектронної боротьби, безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони України.Результати протиповітряної оборониЗа попередніми даними, станом на 10:00 ранку, українською протиповітряною обороною було збито або подавлено 85 повітряних цілей, серед яких:83 ворожих БпЛА типу Shahed, "Гербера".дві балістичні ракети "Іскандер-М/KN-23".Попри ефективну роботу ППО, зафіксовано влучання частини цілей в об'єкти критичної інфраструктури.Зауважимо, за інформацією "Укренерго", під час обстрілу України 6 грудня окупанти знову завдали пошкоджень енергетичній інфраструктурі. У зв’язку з цим у низці областей вводили аварійні відключення світла.Раніше у ДТЕК інформували, що російські війська атакували теплоелектростанції в різних регіонах України. Внаслідок цього серйозно пошкоджене обладнання. Також у Міненерго повідомляли про масований ракетно-дроновий удар по об’єктах генерації, розподілу та передачі електроенергії.Нагадаємо, керівник правління "Укренерго" Віталій Зайченко заявляв, що відновлення енергосистеми після останньої масованої російської атаки затягнеться. На стабілізацію знадобляться тижні, хоча раніше очікувалося, що це займе набагато менше часу..

Європейський Союз розглядає можливість застосування до Бельгії жорсткого підходу, подібного до того, що використовується щодо Угорщини. Це може статися, якщо країна продовжить блокувати рішення про надання Україні репараційного кредиту.Про це повідомляє Politico.На саміті 18 грудня ключовим завданням лідерів ЄС буде переконати Барта Де Вевера, чергового "чорного звіра" блоку. Прем'єр-міністр Бельгії накладає вето на їхні зусилля щодо надання Україні позики в розмірі 210 мільярдів євро, оскільки країна стикається з величезною фінансовою чорною дірою, а війна з Росією триває. Де Вевер так довго опирався плану фінансування позики коштом заморожених російських активів, які, як виявилося, здебільшого зберігаються в Бельгії, що дипломати з усього блоку зараз працюють над стратегіями, щоб залучити його до співпраці.Де Вевер поки що тримається, побоюючись, що Бельгія буде відповідальною, якщо гроші доведеться повернути, і тепер вимагає додаткових механізмів соціального захисту. Майже всі російські активи зберігаються в Euroclear, фінансовому депозитарії в Брюсселі. Він хоче, щоб ЄС надав додатковий грошовий буфер на додаток до фінансових гарантій та посилених запобіжних заходів для покриття потенційних юридичних спорів та врегулювань — ідея, якій протистоять багато урядів.Бельгія надіслала список поправок, які вона хоче внести, щоб уникнути необхідності повертати гроші Москві самостійно, якщо санкції будуть скасовані. Де Вевер заявив, що не підтримає репараційний кредит, якщо його занепокоєння не будуть вирішені. Лідери думали, що у них вдасться укласти угоду на останній зустрічі в жовтні. Тоді було немислимо, що вони не досягнуть її в грудні. Тепер це виглядає малоймовірно.Дипломати кажуть, що ще не вся надія втрачена. Посли розглянуть запити Бельгії рядок за рядком, визначать найбільші проблеми та спробують їх розв'язати. Ще є простір для маневру. План полягає в тому, щоб максимально наблизитися до позиції Бельгії.Але за тиждень до зустрічі лідерів ЄС закручує гайки. Якщо Де Вевер продовжуватиме блокувати план — шлях, яким він йде вже кілька місяців, висуваючи додаткові умови та вимоги, — він опиниться в незручному та надзвичайно складному становищі для лідера країни, яка так довго була проєвропейською, за словами дипломата ЄС, обізнаного з переговорами, що відбуваються. Бельгійського лідера ігноруватимуть та заморозять, так само як угорського Віктора Орбана холодно поставилися до відступу від демократії та його відмови співпрацювати щодо санкцій проти Росії.Бельгія має послання: якщо вона не приєднається, її дипломати, міністри та лідери втратять свій голос за столом переговорів ЄС. Посадовці відкладуть на другий план список бажань та занепокоєнь Бельгії щодо довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки, що спричинить уряду серйозні проблеми, особливо коли переговори досягнуть вирішальної завершальної стадії через 18 місяців. Його думки щодо пропозицій ЄС не будуть запитуватися. Його телефонні дзвінки залишаться без відповіді, сказав дипломат.Це була б сувора реальність для країни, яка буквально та символічно перебуває в центрі проєкту ЄС і яка впоралася з труднощами, коли справа доходила до виконання провідних ролей, таких як головування в Європейській Раді. Але дипломати кажуть, що відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів. Україна наступного року зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 71,7 мільярда євро і буде змушена почати скорочувати державні витрати з квітня, якщо не зможе забезпечити ці кошти. Президент США Дональд Трамп знову дистанціювався від надання американської підтримки.Підкреслюючи високі ставки, посли ЄС зустрічаються тричі цього тижня — у середу, п'ятницю та неділю — для обговорення пропозиції Комісії щодо кредиту, опублікованої минулого тижня. План "Б" — і план "В" для УкраїниЄвропейська комісія запропонувала ще один варіант фінансування України: спільний борг, підкріплений наступним семирічним бюджетом ЄС. Угорщина офіційно виключила випуск єврооблігацій, а залучення боргу через бюджет ЄС для підтримки України вимагає одноголосного голосування. Тож залишається план "С": деяким країнам доведеться заглибитися у власні скарбниці, щоб утримати Україну на плаву.Такої перспективи немає серед пропозицій Комісії, але дипломати тихенько її обговорюють. Німеччина, країни Північної Європи та Балтії розглядаються як найімовірніші учасники. Але ті, хто висуває цю ідею, мають попередження: найважливішою перевагою, яку членство в ЄС надає країнам блоку, є солідарність. Змушуючи деякі країни-члени самостійно нести фінансовий тягар підтримки України, блок ризикує серйозним розколом у своїй основі. Вважається, що Німеччина в майбутньому може не вирішити підтримувати банк, що зазнає невдачі, в країні, яка зараз не виділяє гроші Києву."Солідарність — це вулиця з двостороннім рухом", — сказав один дипломат.Звичайно, є й інший шлях, але лише теоретично. Колеги де Вевера з ЄС могли б об'єднатися та ухвалити план "репараційного кредиту" шляхом так званого голосування кваліфікованою більшістю, ігноруючи відмови Бельгії та просто проштовхуючи його. Але дипломати заявили, що це питання серйозно не розглядається.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

У Міністерстві розвитку громад і територій поділились досягненнями "Укрзалізниці" за 2025 рік й планами на наступний, 2026 рік. У спальних потягах встановлять Wi-Fi.Як повідомили у прес-службі міністерства, для української залізниці 2025 рік став роком нових міжнародних сполучень, оновлення рухомого складу та інтеграції України до європейського транспортного простору.У 2025 році Україні вдалося досягти помітного прогресу у розвитку залізничного сполучення з країнами ЄС. Пропозицію квитків у цьому напрямку збільшено на 20% порівняно з 2024 роком — до восьми тисяч місць на добу. Згідно з оприлюдненими планами, у 2026 році Мінрозвитку спільно з "Укрзалізницею" продовжать реалізацію всіх основних напрямків розвитку залізничного сектору. Йдеться про довгострокові проекти, які охоплюють:модернізацію рухомого складу;розширення міжнародних маршрутів;цифровізацію сервісів;підвищення безбар'єрності;впровадження реформ, необхідних для євроінтеграції.Також триватиме реалізація програми оновлення парку пасажирських вагонів, започаткованої президентом України у 2020 році. У наступному році очікується постачання 60 нових вагонів, законтрактованих у 2025 році, а також підписання нового замовлення. Окрім цього, масштабована і збільшена втричі буде програма малої механізації.Що відомо про впровадження Wi-Fi Встановлення Wi-Fi у спальних потягах планується у 2026 році. Варто зазначити, що після тривалого процесу з налаштування й тестування у вересні 2024 року стало відомо: "Укрзалізниця" запустила безплатний Wi-Fi у поїздах "Інтерсіті" та "Інтерсіті+".Згодом у компанії повідомили, що для пасажирів у деяких поїздах ліміти інтернету збільшено вдвічі. Згідно з інформацією прес-служби УЗ, станом на 28 листопада 2025 року безкоштовний Wi-Fi:доступний у тестовому режимі;працює вже у 16 потягах, які курсують у межах України та за кордоном."Кожен пасажир може скористатися двома гігабайтами інтернету під час подорожі. Для підключення достатньо вибрати мережу "WiFi test", — наголосили у компанії.Нагадаємо, 2 грудня стартувала нова соціальна ініціатива від "Укрзалізниці". Йдеться про програму "3000 кілометрів Україною"..

Міністерство оборони Російської Федерації заявило про масовану атаку безпілотників у ніч з 10 на 11 грудня. За офіційними даними російського військового відомства, засобами протиповітряної оборони було нібито перехоплено та знищено 287 українських безпілотників.Про це йдеться у зведенні ворожого міністерства.Географія та кількість збитих дронівРосійське міноборони стверджує, що найбільше цілей було знищено над Брянською областю, а загалом під атакою перебували 12 регіонів. Згідно з їхнім звітом, ППО нібито знищила:118 БпЛА над Брянською областю.40 БпЛА над Калузькою областю.40 БпЛА над Московським регіоном.27 БпЛА над Тульською областю.19 БпЛА над Новгородською областю.11 БпЛА над Ярославською областю та меншу кількість над іншими областями (Липецькою, Смоленською, Курською, Орловською, Воронезькою та Рязанською).Наслідки та пошкодженняРосійські Telegram-канали повідомляють, що під ударами БпЛА опинились завод міндобрив у Великому Новгороді та два підприємства у Смоленській області. Очільник Москви Сергій Собянін окремо заявив, що ППО збила 32 безпілотники, які прямували в бік російської столиці. У Воронезькій області, за словами губернатора, уламки пошкодили лінію електропередач та невстановлений промисловий об'єкт на півдні регіону. Постраждалих, за словами посадовця, немає.Призупинення роботи аеропортівЧерез атаки безпілотників чотири ключові аеропорти Московського авіавузла — Шереметьєво, Домодєдово, Внуково та Жуковський — тимчасово призупиняли роботу. За даними телеграм-каналу Baza, було затримано понад 170 рейсів. Зокрема, літак прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна не зміг приземлитися в Москві через закриття повітряного простору і був змушений відправитися на запасний аеродром.Останні удари ЗСУ по нафтопереробній галузі РосіїУ ніч на суботу, 6 грудня, підрозділи Сил оборони України завдали удару по інфраструктурі Рязанського нафтопереробного заводу в Росії. Також успішно обстріляли Алчевський металургійний комбінат на окупованій території.Вночі 5 грудня було уражено Сизранський нафтопереробний завод у Самарській області та морський порт у Краснодарському краї Росії. Зафіксовано влучання БпЛА по території заводу з подальшою пожежею. За попередньою інформацією, уражено одну з установок НПЗ.У ніч на 4 листопада у російському місті Стерлітамак у Башкортостані після атаки дронів пошкоджено місцевий нафтохімічний завод. Також вибухи пролунали у Кстово Нижньогородської області, де розташовані нафтопереробний завод "Лукойл-Нижегороднафтооргсинтез" та нафтохімічний завод "СІБУР-Кстово".Нагадаємо, упродовж цієї осені Збройні сили України уразили понад 50 об’єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. Ці атаки вже почали призводити до зростання витрат Росії на додатковий захист, а також до браку палива в окремих регіонах..

Авторитетне видання The Ring оприлюднило власний рейтинг найкращих боксерів незалежно від вагової категорії, які виступали у 21-му столітті. У список потрапили два представники України — Олександр Усик та Василь Ломаченко.Про це йдеться на сайті видання. Українські зірки боксу посіли високі позиції у цьому списку: Олександр Усик, чинний володар титулів WBC, WBA та IBF у надважкій вазі, опинився на четвертій позиції. Василь Ломаченко, колишній чемпіон світу в трьох вагових категоріях, посів восьме місце.Очолив рейтинг Флойд Мейвезер, екс-чемпіон світу у пʼяти вагових категоріях, який став найкращим боксером P4P 21 століття за версією The Ring. Тож рейтинг найкращих боксерів 21 століття має такий вигляд:1. Флойд Мейвезер;2. Менні Пакʼяо;3. Теренс Кроуфорд;4. Олександр Усик;5. Наоя Іноуе;6. Роман Гонсалес;7. Бернард Хопкінс;8. Василь Ломаченко;9. Андре Ворд;10. Сауль Альварес.Раніше сам Олександр Усик висловлював зацікавленість у проведенні наступного бою проти американця Деонтея Вайлдера. Востаннє Олександр Усик виходив на ринг у липні минулого року, коли здобув перемогу нокаутом над Даніелем Дюбуа.Нагадаємо, раніше Олександр Усик назвав "тимчасовим" факт втрати поясу за версією WBO. Наразі у боксера відсутній статус абсолютного чемпіона світу.Нещодавно Олександр Усик назвав боксера, якого бажає бачити своїм суперником наступного року. Українець хоче побитись з американським важковаговиком Деонтеєм Вайлдером.Також Олександр Усик висловив бажання провести поєдинок проти боксера та відомого відеоблогера Джейка Пола. Бій може відбутись за правилами змішаних бойових мистецтв.Водночас Олександр Усик поділився подробицями свого переходу та адаптації до суперважкого дивізіону, де його суперники, як-от Тайсон Ф'юрі, є значно більшими.Своєю чергою, директор команди Олександра Усика Сергій Лапін поділився планами щодо боксерської кар'єри українця. Він розповів про майбутні кроки чемпіона WBC, WBA та IBF у надважкій вазі..

Міністерство освіти і науки запускає експериментальний проект "нульових курсів" для підготовки до Національного мультипредметного тесту, де школярі зможуть навчатися впродовж трьох-шести місяців. Передбачено державну підтримку для жителів тимчасово окупованих територій, ветеранів та військовослужбовців, включаючи гранти та стипендії.Як повідомляє прес-служба Міносвіти, обов’язковими предметами є українська мова, математика та історія України, а також один вибірковий предмет (іноземна, природничі дисципліни або література) — по 90 аудиторних годин кожен. Навчання можливе в денному (аудиторному) та дистанційному форматах. "Ми максимально розширюємо доступ до української вищої освіти в умовах війни. "Зимовий вступ" — це місток між школою й університетськими програмами: без зайвих бар’єрів для молоді з прифронтових територій і військових, з підтримкою тих, хто її потребує, і з реальною перевагою для тих, хто визначиться з університетом заздалегідь, тому й зарахування відбуватиметься на так званий "нульовий курс". Для нас важливо надолужити освітні втрати вступників, які можуть негативно вплинути на якість вищої освіти в майбутньому", — зазначив міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.У міністерстві наголосили, що держава забезпечить адресну підтримку тим категоріям вступників, які цього найбільше потребують. Йдеться про жителів тимчасово окупованих територій, ветеранів і військовослужбовців. Для них передбачено гранти на це навчання, стипендії (для денної форми) та оплату проживання в гуртожитку, якщо потрібно. "Зимовий вступ" покликаний зменшити освітні втрати, допомогти вступникам безпечніше підготуватися до НМТ і наперед визначитися з подальшою траєкторією."Важливо обрати університет уже зараз: підготовче відділення фактично виконує роль "нульового курсу", адже в разі продовження навчання саме в обраному ЗВО вступник зможе отримати до 15 додаткових балів до загального конкурсного бала під час зарахування на перший курс у цей же університет, залежно від спеціальності. Це дає змогу підсилити результати, впевненіше скласти НМТ та безперервно увійти у студентське життя", — додали у Міносвіти.У міністерстві також рекомендують вступникам стежити за оголошеннями на сайтах університетів щодо старту набору, графіків та умов участі у програмі для пільгових категорій.Нагадаємо, раніше стало відомо, що держава планує збільшити студентські виплати. Очікуються, що стипендії зростуть з 1 вересня 2026 року.

У ніч на четвер, 11 грудня, у Києві 18-річний водій BMW влаштував смертельну дорожньо-транспортну пригоду. За даними поліції, внаслідок зіткнення з бетонним блоком керманич загинув на місці, а троє його пасажирів були госпіталізовані.Як повідомляє прес-служба Національної поліції України, водій рухаючись зі сторони мосту Метро у напрямку станції "Видубичі", не впорався з керуванням та виїхав за межі проїзної частини, де зіткнувся з бетонним парапетом підземного переходу."Внаслідок аварії водій транспортного засобу загинув на місці автопригоди, а троє його пасажирів — чоловіки 18, 20 та 24 років, були госпіталізовані до медичних закладів із травмами різного ступеня тяжкості", — наголосили у поліції.Слідчі столичного главку поліції розпочали кримінальне провадження за ч. 2 ст. 286 Кримінального кодексу України — порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами. Обставини ДТП з'ясовують правоохоронці.Нагадаємо, на початку грудня у Києві сталася потрійна дорожньо-транспортна пригода. Постраждали двоє людей.Додамо, у Києві затримали 23-річного чоловіка, якого підозрюють у скоєнні смертельної дорожньо-транспортної пригоди. За даними поліції, керманич був у нетверезому стані та збив 13-річну дівчинку..

Росія може створювати умови для загрози Одеській області з боку окупованого Росією Придністров'я, намагаючись закріпити українські війська на Південному заході України. Про це повідомляють аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Як зазначають аналітики, джерела в Головному управлінні військової розвідки (ГУР) України повідомили 10 грудня українському мовнику "Суспільне", що Кремль намагається посилити свою присутність у Придністров'ї, закликаючи резервістів, виводячи зброю зі сховищ та запускаючи центри виробництва та підготовки безпілотників у Придністров'ї. Джерела в ГУР попередили, що ці заходи збільшать ризик проникнення російських диверсійно-розвідувальних груп до Одеської області з Придністров'я. "Одеська область межує з окупованим Росією Придністров'ям на заході, а столиця Тирасполь знаходиться приблизно за 80 кілометрів від Одеси, а це означає, що розгортання російських підрозділів безпілотників в окупованому Придністров'ї ставить Одесу в зону дії російських ударів безпілотників середньої дальності", — пише ISW.Російські війська успішно завдають ударів по українських тилових районах на оперативній глибині (близько 25-100 кілометрів) по всьому театру військових дій, використовуючи спеціалізовані підрозділи безпілотників, і, ймовірно, можуть передати частину цих можливостей підрозділам, дислокованим у Придністров'ї. "Кремль, ймовірно, прагне відвернути українські ресурси від передової та ближнього тилу, змушуючи українські війська захищатися від місій інфільтрації та ударів дронів в Одеській області", — йдеться у зведенні аналітиків.Попередження ГУР пролунало на тлі того, що Кремль останніми тижнями знову розпалює наративи, стверджуючи, що Одеса є російським містом, та погрожуючи майбутньою агресією проти Одеської та Миколаївської областей. ISW продовжує оцінювати, що Кремль створює умови для виправдання майбутніх зусиль Росії щодо захоплення Одеської та Миколаївської областей, хоча Росія навряд чи зможе проводити такі наступальні операції найближчим часом і, ймовірно, зосередиться на застосуванні асиметричних можливостей, таких як обмежена інфільтрація та удари дронів оперативної глибини. Нагадаємо, у червні президентка Молдови Мая Санду повідомляла, що сценарій розгортання 10 тисяч російських солдатів на території Придністров'я є "реальною небезпекою". У керівництва країни є "певна інформація" з цього приводу..

У ніч на четвер, 11 грудня, у селі Сокільники Львівської області дрон влучив у приватний житловий будинок, спричинивши вибух. Повідомлення про інцидент надійшло до поліції близько 04:00 години ранку.Про це на сторінці в Facebook повідомляє поліція Львівської області.За даними правоохоронців, внаслідок влучання на щастя, ніхто з жителів населеного пункту не постраждав. Проте, сам будинок зазнав значних руйнувань: пошкоджено дах, є руйнування фасаду та уражено кілька житлових приміщень.Наразі на місці події працюють усі профільні служби — поліціянти, рятувальники та вибухотехніки. Правоохоронці встановлюють усі деталі та обставини цього нічного обстрілу.Раніше повідомлялось, що 21 вересня ввечері в селі Зимна Вода, що поблизу Львова, стався сильний вибух, унаслідок якого вилетіли вікна з будинків і автомобілів. Правоохоронці проводили розслідування того, що сталося.Ще на початку серпня у Львові під час пожежі в готелі "Власта" постраждало шестеро людей, серед яких двоє — діти. За попередньою інформацією, в одному з номерів готелю стався потужний вибух.Нагадаємо, що 18 лютого у Львові близько 04:00 пролунав потужний вибух. Після цього спалахнула пожежа на вулиці Антоновича, що в Залізничному районі міста. Тоді рятувальники оперативно ліквідували загоряння..

Національна телерадіокомпанія Ісландії RUV оголосила, що не братиме участі в пісенному конкурсі "Євробачення-2026". Відповідне рішення ухвалили після засідання правління мовника, де було враховано реакцію громадськості та позицію культурних організацій. Як повідомляє прес-служба мовника, питання щодо проведення внутрішнього пісенного конкурсу наступного року залишається відкритим.Загалом, Ісландія стала однією з п’яти країн, які відмовилися від участі у конкурсі після того, як Європейський мовний союз (European Broadcasting Union, EBU) дозволив Ізраїлю виступати на цьогорічному "Євробаченні". Варто зауважити, що відмовилися брати участь у конкурсі також Ірландія, Іспанія, Нідерланди та Словенія. Ісландський мовник наголосив, що рішення сформувалося на тлі активних суспільних дискусій та протестної акції, яка відбулася 10 грудня біля штаб-квартири мовника."З огляду на громадські дебати в цій країні та реакцію на рішення EBU, прийняте минулого тижня, очевидно, що ні радості, ні спокою не буде щодо участі RUV у Євробаченні. Тому RUV дійшов висновку повідомити EBU сьогодні, що RUV не братиме участі в Євробаченні наступного року", — заявив генеральний директор RUV Стефан Ейрікссон.Ісландський мовник наголосив, що участь KAN "нещодавно викликала розбіжності" серед членів EBU та ісландців. Попри те, що EBU внесла низку змін до правил конкурсу, "все ще існують сумніви щодо їхньої достатності".Ейрікссон додав, що асоціації художників та ісландська громадськість виступають проти участі в конкурсі, а правління RUV просило EBU виключити ізраїльського мовника, посилаючись на прецедент. У RUV нагадали, що "пісенний конкурс та Євробачення завжди мали на меті об’єднати ісландську націю", але на сьогодні цю мету досягти неможливо.Зазначається, що на сьогодні в Ісландії не визначились, чи будуть проводити національний пісенний конкурс наступного року. За словами мовника, усі можливі варіанти зважуються, а фінальне рішення оголосять після додаткового аналізу.Нагадаємо, у середу, 3 грудня, стали відомі імена фіналістів Національного відбору на "Євробачення-2026". У фінал пройшли дев'ять артистів. Переможця Нацвідбору визначать за результатами голосування журі та глядачів..

Загалом протягом середи, 10 грудня, на фронті зафіксовано 234 бойових зіткнення. У своїх штурмах загарбники втратили майже півтори тисячі військових.Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України.Як зазначають військові, вчора противник завдав 38 авіаційних ударів, скинув 94 керованих авіабомби. Крім цього, здійснив 3607 обстрілів, зокрема 130 — із реактивних систем залпового вогню, та залучив для ураження 3622 дронів-камікадзе. Агресор завдавав авіаударів, зокрема по районах населених пунктів Злагода Дніпропетровської області; Нове Поле, Солодке, Зелене, Гуляйполе Запорізької області.Ситуація на фронтіНа Північно–Слобожанському і Курському напрямках українські оборонці відбили вісім атак росіян. Противник здійснив 98 обстрілів, зокрема три – із реактивної системи залпового вогню.На Південно-Слобожанському напрямку наші війська зупинили 11 атак противника у районах населених пунктів Стариця, Вовчанські Хутори, Вовчанськ, Дворічанське та у бік Синельникового, Обухівки, Кутьківки.На Куп’янському напрямку вчора відбулося дев’ять атак загарбників. Наші оборонці відбили штурмові дії противника у бік Петропавлівки та Курилівки.На Лиманському напрямку ворог атакував 27 разів, намагаючись вклинитися в нашу оборону у районах населених пунктів Новоєгорівка, Греківка, Новоселівка, Зарічне, Торське та у бік населених пунктів Чернещина, Олександрівка, Дробишеве, Ставки, Лиман.На Слов’янському напрямку Сили оборони відбили 13 атак противника у районі Ямполя та у бік Свято-Покровського.На Краматорському напрямку відбулося два боєзіткнення, в напрямку Міньківки.На Костянтинівському напрямку ворог здійснив 23 атаки поблизу Олександро-Шультиного, Плещіївки, Русиного Яру, Яблунівки та в бік Костянтинівки, Іллінівки, Софіївки.На Покровському напрямку наші захисники зупинили 49 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Никанорівка, Разіне, Новоекономічне, Звірове, Котлине, Удачне, Новомиколаївка та у бік Софіївки, Кучерового Яру, Нового Шахового, Нового Донбасу, Іванівки, Родинського, Сухецького, Червоного Лиману, Мирнограда, Покровська, Гришиного, Молодецького, Новопавлівки, Філії.На Олександрівському напрямку противник вчора здійснив 22 атаки в районах населених пунктів Вороне, Степове, Успенівка та у бік Іванівки, Новоселівки, Соснівки, Зеленого Гаю, Вербового, Вишневого, Єгорівки, Красногірського та Рибного.На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 22 атаки росіян в районі населеного пункту Солодке та в бік Зеленого і Гуляйполя.На Оріхівському напрямку ворог дев’ять разів марно намагався прорвати нашу оборону в районах населених пунктів Щербаки, Степове та у напрямках Малої Токмачки, Новоандріївки, Степногірська та Приморського.На Придніпровському напрямку противник двічі безуспішно проводив наступальні дії в районі Антонівського мосту.На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено. Втрати Росії у війніЗагальні бойові втрати противника з 24 лютого 2022 року по 11 грудня 2025 року орієнтовно склали:особового складу — близько 1 185 080 (+1460);танків — 11 404 (+0);бойових броньованих машин — 23 699 (+7);артилерійських систем — 34 992 (+23);реактивних систем залпового вогню — 1 564 (+1);засобів протиповітряної оборони — 1 253 (+0);літаків — 431 (+0);гелікоптерів — 347 (+0);безпілотників оперативно-тактичного рівня — 89 148 (+82);крилатих ракет — 4 058 (+0);кораблів / катерів — 28 (+0);підводних човнів — 1 (+0);автомобільної техніки й автоцистерн — 69 507 (+157);спеціальної техніки — 4 022 (+3).Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, Володимир Путін намагається зобразити російську економіку як таку, що здатна підтримувати затяжну війну в Україні — ймовірно, щоб підтримати російські зусилля з когнітивної війни, хибно стверджуючи, що перемога Росії неминуча..

У середу, 10 грудня, Палата представників США затвердила Закон про оборонний бюджет на 2026 рік (NDAA) на суму майже один трильйон доларів. Документ містить низку положень, спрямованих на посилення безпеки Європи, зокрема, значну фінансову підтримку України.Про це повідомляє Reuters.Допомога Україні та ЄвропіЯк зазначає видання, NDAA передбачає виділення 800 мільйонів доларів на підтримку України у межах Ініціативи сприяння безпеці України. Ця сума буде розподілена рівними частинами: по 400 мільйонів доларів протягом наступних двох років. Кошти призначені для оплати американським компаніям виробництва озброєння безпосередньо для потреб української армії.Крім того, оборонний бюджет містить:фінансування Балтійської ініціативи безпеки. Виділено $175 мільйонів на підтримку оборонних потреб Латвії, Литви та Естонії;обмеження для Пентагону. Документ обмежує можливість Міністерства оборони скорочувати чисельність американських військ у Європі нижче позначки 76 тисяч;посадові обмеження. Закон забороняє командувачу Європейського командування США відмовлятися від титулу Верховного головнокомандувача НАТО.Ухвалений NDAA не лише зміцнює обороноздатність США, але й забезпечує фінансову та стратегічну підтримку ключовим європейським партнерам.Раніше журналісти видання Axios писали, що останнім часом представники адміністрації Дональда Трампа посилили тиск на українського президента Володимира Зеленського. Вони вимагають погодитися на територіальні втрати й інші поступки в межах "мирного плану".Водночас американський журналіст Девід Ігнатіус заявив, що у Сполучених Штатах Америки активно обговорюється можливість реалізації так званого "корейського сценарію" як одного з варіантів припинення війни в Україні. Цей сценарій передбачає фактичне розділення країни по поточній лінії зіткнення, аналогічно до того, як Південна та Північна Кореї були розділені після війни 1950–1953 років.Нагадаємо, 9 грудня президент Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами заявив, що на сьогодні Україна веде діалог зі Сполученими Штатами Америки та Європейським Союзом щодо одразу трьох документів про завершення війни.Нещодавно видання Axios повідомляло, що Україна передала адміністрації президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа свою відповідь на останній проект "мирного плану" для закінчення війни..