# Бельгія

Сполучені Штати Америки тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоб блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Як повідомляє видання Politico, саміт лідерів ЄС, який пройде у четвер, 18 грудня, покаже, чи здатен блок зберегти єдність, або ж американський президент Дональд Трамп зможе його розколоти.Медійники наголошують, що головна тема цієї зустрічі полягатиме в тому, чи зможе Єврорада ухвалити рішення, щоб використовувати заморожені активи Росії для фінансування України. У коментарі виданню неназвані чиновники ЄС заявили, що представники адміністрації Трампа чинили тиск на європейські уряди, з метою домогтися відхилення плану використання заморожених активів РФ у розмірі 210 мільярдів євро для фінансування України. Принаймні, тиск іде на ті країни, які Вашингтон вважає найбільш дружніми."Вони хочуть послабити нас", — наголосив високопосадовець ЄС, обізнаний із трансатлантичними відносинами під час підготовки до саміту.Politico додає, що коли лідери Євросоюзу зустрілися в Брюсселі у жовтні цього року, їм не вдалося досягти угоди щодо заблокованих активів Росії, адже Бельгія виступила проти. Втім, через два місяці стало зрозуміло, що проблема ЄС полягає не стільки в Бельгії, скільки в очільнику Білого дому Дональді Трампі.Впродовж цих місяців Єврокомісія і найвпливовіші столиці вели переговори, намагаючись заручитися підтримкою прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, чия підтримка має вирішальне значення, тому що в його країні розміщена велика частина заморожених російських активів. За останній тиждень дискусії посилилися, оскільки блок прагнув надати Бельгії гарантії. Проте за словами неназваного високопоставленого чиновника, шанси на укладення угоди погіршилися, а не покращилися. "Мені хотілося плакати", — заявив він, описуючи настрій на зустрічі міністрів у справах ЄС у Брюсселі, які готувалися до саміту.Медійники наголошують, що Україні вкрай необхідні кошти, адже у 2026 році Київ натрапить на дефіцит бюджету в розмірі 71,7 мільярда євро. Якщо гроші не надійдуть до квітня, країні доведеться скоротити державні витрати, що може підірвати моральний дух і здатність продовжувати оборонятися через майже чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії.Згідно з проектом "мирного плану", узгодженим Білим домом і Кремлем, Вашингтон хоче використати частину заморожених активів Росії для фінансування зусиль з відновлення, які очолюють США. Повернення заморожених активів Україні в рамках репараційного кредиту дозволить Києву вирішувати, куди спрямувати гроші. Окрім цього, Трамп також чинить тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той поступився Росії ділянками добре укріпленої та стратегічно важливої ​​території на Донбасі — територією, яку Кремль на сьогодні не контролює.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що уряд Бельгії вимагає від Європейського Союзу додаткових гарантій для використання заморожених активів Росії. Це відбувається попри раніше запропоновану програму їх використання..

Уряд Бельгії вимагає від Європейського Союзу додаткових гарантій для використання заморожених активів Росії. Це відбувається попри раніше запропоновану програму їх використання.Як повідомляє видання Politico, Брюссель вважає, що остання пропозиція послів ЄС не задовольняє позицію країни, і їй потрібні додаткові гарантії.За даними джерел медійників, остання пропозиція містила три пункти. Згідно з ним, Бельгія може скористатися фінансуванням у розмірі всього пакета, якщо вона натрапить на позови або інші заходами у відповідь з боку Москви. Також Бельгія зможе покладатися на систему безпеки, незалежно від загальної суми фінансових гарантій, що надаються окремими країнами ЄС, а також жодні суми не передадуть Україні, доки гарантії не будуть надані."Своєю чергою, всі європейські держави отримають вказівку одночасно розірвати двосторонні інвестиційні договори з Росією", — зазначили медійники.Втім, за словами неназваних дипломатів, Бельгія відкинула ці пропозиції, тому що країні потрібні додаткові гарантії, що вона "не піддаватиметься непропорційним ризикам". Окрім цього, бельгійські чиновники також наголосили, що будь-які спроби відхилити їх побоювання "були б безглузді". Вони зауважили, що у такому випадку фінанси на рахунках депозитарію Euroclear "просто не будуть розблоковані".Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани Європейського Союзу щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.Про це повідомило видання Euractiv, журналісти якого послалися на спільну заяву цих чотирьох держав.Чотири країни заявили, що підтримують пропозицію про безстрокове заморожування суверенних фондів Москви. Йдеться про ті активи, які зберігаються в ЄС.Вони застерегли, що цей крок не повинен "перешкоджати" будь-якому потенційному використанню цих коштів для підтримки військових зусиль Києва.Країни також запросили комісію та Раду продовжувати вивчати та обговорювати альтернативні варіанти, згідно із законодавством ЄС і міжнародним правом."Необхідні передбачувані параметри, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України на основі кредитної лінії ЄС або тимчасових рішень, щоби забезпечити безперервність підтримки до того, як будь-який із запропонованих варіантів зможе ефективно набрати чинності", — йдеться в заяві.Як відомо, раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Нагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав заявили, що готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..

Росія, не ховаючись за дипломатичними хитромудрощами, висловлює повну підтримку Трампу. Той, не ховаючись за моральними принципами, тисне на Україну та Європу. Європа під цим тиском дає тріщини. Україна — тримається.  Як Трамп і Путін грають в одній командіTrueUA детально аналізував американську безпекову стратегію, в якій Україна — ритуальна жертва задля заробітку США на поновленні економічних відносин із Росією. Глава МЗС РФ Сергій Лавров учора заявив, що під час зустрічі Путіна зі Стівом Віткоффом були вирішені "всі непорозуміння і недоліки в комунікації". Що можна витлумачити наступним чином: тиск Трампа на Україну узгоджений із Кремлем. Тобто американський президент не безсторонній посередник.Це отримало кілька підтверджень і в заявах глави Білого дому, який повторює наративи російської пропаганди про програш України у війні, і навіть спільні позиції США та Росії під час голосування в ООН. Так, прес-секретар російського диктатора Дмитро Пєсков днями повідомив, що останні заяви Трампа збігаються з баченням російської сторони."Багато в чому, щодо питання членства в НАТО, щодо питання територій, щодо питання того, як Україна втрачає території, це відповідає нашому розумінню", — зазначив він.Також США виступили проти резолюції про Чорнобиль разом із Росією, Білоруссю, Китаєм, Нікарагуа, Конго і Нігером. У резолюції, зокрема, висловлюється "глибока стурбованість" через пошкодження безпекового конфайнменту реактора №4 після удару російського дрона 14 лютого 2025 року. У документі йдеться, що атака поставила під загрозу багаторічні міжнародні зусилля щодо забезпечення безпеки об’єкта. Власне, всі останні заяви Трампа — з проросійським контекстом. Хоча це подається в обгортці необхідності "врахування реалій" чи жалісливістю за загиблими у війні. Але тут варто зауважити, що за цим словесним "лушпинням" втрачається головне, — а що ж у документах, які обговорюються на зустрічах офлайн та онлайн. Про їхній зміст світ дізнається переважно з джерел ЗМІ. Причому інформація в них часто взаємовиключна. Відомо, що базовим є план із 20 пунктів — угода між Україною, США, Росією та Європою, окремо є документ з трьох пунктів запевнень про безпеку України, ще чотири пункти — зобов’язання США щодо НАТО і 12 пунктів — угода між Штатами й Росією. Все це обговорюється в комплексі, але поки що немає остаточного документа, який би влаштовував усі сторони.Вчора Володимир Зеленський підтвердив, що у найскладнішому пункті, територіальному, розбіжності зберігаються. Американці наполягають на тому, щоб ЗСУ вийшли з не окупованих земель Донецької області й там виникло те, що вони називають "вільною економічною зоною", а росіяни — "демілітаризованою територією". У баченні американців російські війська туди не заходять. Але хто керуватиме цією територією, вони не знають."Коли ви кажете нам про компроміс, ви маєте давати справедливий компроміс", — наголосив Зеленський.Також, за його словами, "повинен бути якийсь моніторинг". Себто зараз це має вигляд понятійної домовленості, з росіянами в  це Україна гратися не буде. Підсумовуючи на тему територій, президент наголосив, що відповідь має дати український народ у форматі виборів чи у форматі референдуму.Ще одне питання, по якому домовленостей нема, — хто контролюватиме Запорізьку АЕС. Росіяни хочуть лишити її собі, Україна проти. Існує варіант, що там хазяйнуватимуть американці, а російські війська звідти відійдуть. Тоді Україна і США якось ділитимуть прибуток на двох. Проте Росія категорично це не підтримує.Як бачимо, вимоги України є абсолютно справедливими, проте американці продовжують підігравати росіянам. Якщо так триватиме далі, переговори не вийдуть з глухого кута. При цьому з боку США немає жодного кроку, який би змусив Росію до поступок. І, видається, робити ці кроки Трамп не планує.Підрив єдності ЄС та емоційні гойдалки. Як Трамп протискає свій "мирний план"На тлі такої політики американської адміністрації чуємо тривожні дзвіночки з Європи, — вона втрачає єдність. Вже всім відома історія про те, як прем’єрка Італії Джорджа Мелоні, знана своєю дружбою з Трампом, переконувала Зеленського піти на поступки. Італійці потрохи відходять від продовження військової допомоги Україні. І не тільки вони. За даними аналізу Інституту світової економіки в м. Кіль (Німеччина) загалом до кінця року фінансування війкової допомоги Україні з боку європейців може стати найменшим із часу початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Міф про "скорий кінець війни" завдяки "мирному плану" Трампа знижує бажання окремих країн ЄС вкладати кошти у купівлю зброї для нашої країни. Друга відома історія — вперте небажання прем’єра Бельгії Барта де Вевера поступатися у питанні "репараційного кредиту". З одного боку тут чітко проявився шкурний інтерес бельгійської влади, яка отримує відсотки з цих грошей, з іншого — частково її можна зрозуміти, адже, спостерігаючи за тим, як Трамп і Путін спільно послаблюють Європу, бельгійці бояться лишитися наодинці у випадку судових позовів росіян за вилучені заморожені активи. Щоправда, начебто відстоюючи свій інтерес, де Вевер проявив себе у повній "красі", виголошуючи кремлівські наративи про те, що "Росія не програє" та про "крадіжку" російських грошей Євросоюзом. Принагідно нагадаємо, що Бельгія — лідер в Європі з імпорту російського скрапленого природного газу. Такі от гнучкі цінності у бельгійських можновладців.Трамп своєю багатомісячною "миротворчою" діяльністю вніс нервозність і тривожність в Європу. На нашому боці міцно стоять Велика Британія, Німеччина та Франція — члени "коаліції рішучих", проте вони також не можуть переконати главу Білого дому перемикнути свій тиск із Києва на Москву. Гірше того, вони бояться, що Трамп не лише послаблюватиме присутність американської сили в Європі, а й виведе свою державу з НАТО. Коли генсек Альянсу Марк Рютте каже, що учасники західного військово-політичного блоку є наступною ціллю Росії, тому країнам-членам не варто "занадто самозаспокоюватися", він не займається порожнім алярмізмом.Емоційні гойдалки, які влаштовує Трамп українцям, — окрема проблема. Іноді здається, що робиться все для того, щоби підірвати бойовий дух українців. Сама собою вимога без бою вийти з частини Донецької області є абсурдною та повністю неприйнятною українськими військовими. Та й нашим суспільством загалом. За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного 19 вересня — 5 жовтня 2025 року, 54% українців категорично проти будь-яких поступок (у червні таких було 52%), 38% готові прийняти певні втрати (без змін). А коли йдеться про офіційне визнання окупованих територій частиною країни-загарбниці, то вже 67% українців проти, лише 24% готові погодитись. Передача під контроль Росії територій, які зараз контролює Україна — 71% проти, лише 19% згодні. А після того, як почався відвертий тиск американців на Україну, зі значною часткою ймовірності кількість наших співгромадян, хто проти здачі територій, виявиться ще більшою. Та як всі ж зрозуміли із заяви Трампа про 82% тих, хто хоче "мирної угоди", він користується російською пропагандистською арифметикою.Яким виявиться підсумок переговорів? Росія відмовиться від плану з 20 пунктів. І ось тоді настане момент істини для американців і світу, на чиєму боці опиниться Трамп….

Європейський Союз розглядає можливість застосування до Бельгії жорсткого підходу, подібного до того, що використовується щодо Угорщини. Це може статися, якщо країна продовжить блокувати рішення про надання Україні репараційного кредиту.Про це повідомляє Politico.На саміті 18 грудня ключовим завданням лідерів ЄС буде переконати Барта Де Вевера, чергового "чорного звіра" блоку. Прем'єр-міністр Бельгії накладає вето на їхні зусилля щодо надання Україні позики в розмірі 210 мільярдів євро, оскільки країна стикається з величезною фінансовою чорною дірою, а війна з Росією триває. Де Вевер так довго опирався плану фінансування позики коштом заморожених російських активів, які, як виявилося, здебільшого зберігаються в Бельгії, що дипломати з усього блоку зараз працюють над стратегіями, щоб залучити його до співпраці.Де Вевер поки що тримається, побоюючись, що Бельгія буде відповідальною, якщо гроші доведеться повернути, і тепер вимагає додаткових механізмів соціального захисту. Майже всі російські активи зберігаються в Euroclear, фінансовому депозитарії в Брюсселі. Він хоче, щоб ЄС надав додатковий грошовий буфер на додаток до фінансових гарантій та посилених запобіжних заходів для покриття потенційних юридичних спорів та врегулювань — ідея, якій протистоять багато урядів.Бельгія надіслала список поправок, які вона хоче внести, щоб уникнути необхідності повертати гроші Москві самостійно, якщо санкції будуть скасовані. Де Вевер заявив, що не підтримає репараційний кредит, якщо його занепокоєння не будуть вирішені. Лідери думали, що у них вдасться укласти угоду на останній зустрічі в жовтні. Тоді було немислимо, що вони не досягнуть її в грудні. Тепер це виглядає малоймовірно.Дипломати кажуть, що ще не вся надія втрачена. Посли розглянуть запити Бельгії рядок за рядком, визначать найбільші проблеми та спробують їх розв'язати. Ще є простір для маневру. План полягає в тому, щоб максимально наблизитися до позиції Бельгії.Але за тиждень до зустрічі лідерів ЄС закручує гайки. Якщо Де Вевер продовжуватиме блокувати план — шлях, яким він йде вже кілька місяців, висуваючи додаткові умови та вимоги, — він опиниться в незручному та надзвичайно складному становищі для лідера країни, яка так довго була проєвропейською, за словами дипломата ЄС, обізнаного з переговорами, що відбуваються. Бельгійського лідера ігноруватимуть та заморозять, так само як угорського Віктора Орбана холодно поставилися до відступу від демократії та його відмови співпрацювати щодо санкцій проти Росії.Бельгія має послання: якщо вона не приєднається, її дипломати, міністри та лідери втратять свій голос за столом переговорів ЄС. Посадовці відкладуть на другий план список бажань та занепокоєнь Бельгії щодо довгострокового бюджету ЄС на 2028–2034 роки, що спричинить уряду серйозні проблеми, особливо коли переговори досягнуть вирішальної завершальної стадії через 18 місяців. Його думки щодо пропозицій ЄС не будуть запитуватися. Його телефонні дзвінки залишаться без відповіді, сказав дипломат.Це була б сувора реальність для країни, яка буквально та символічно перебуває в центрі проєкту ЄС і яка впоралася з труднощами, коли справа доходила до виконання провідних ролей, таких як головування в Європейській Раді. Але дипломати кажуть, що відчайдушні часи вимагають відчайдушних заходів. Україна наступного року зіткнеться з дефіцитом бюджету в розмірі 71,7 мільярда євро і буде змушена почати скорочувати державні витрати з квітня, якщо не зможе забезпечити ці кошти. Президент США Дональд Трамп знову дистанціювався від надання американської підтримки.Підкреслюючи високі ставки, посли ЄС зустрічаються тричі цього тижня — у середу, п'ятницю та неділю — для обговорення пропозиції Комісії щодо кредиту, опублікованої минулого тижня. План "Б" — і план "В" для УкраїнЄвропейська комісія запропонувала ще один варіант фінансування України: спільний борг, підкріплений наступним семирічним бюджетом ЄС. Угорщина офіційно виключила випуск єврооблігацій, а залучення боргу через бюджет ЄС для підтримки України вимагає одноголосного голосування. Тож залишається план "С": деяким країнам доведеться заглибитися у власні скарбниці, щоб утримати Україну на плаву.Такої перспективи немає серед пропозицій Комісії, але дипломати тихенько її обговорюють. Німеччина, країни Північної Європи та Балтії розглядаються як найімовірніші учасники. Але ті, хто висуває цю ідею, мають попередження: найважливішою перевагою, яку членство в ЄС надає країнам блоку, є солідарність. Змушуючи деякі країни-члени самостійно нести фінансовий тягар підтримки України, блок ризикує серйозним розколом у своїй основі. Вважається, що Німеччина в майбутньому може не вирішити підтримувати банк, що зазнає невдачі, в країні, яка зараз не виділяє гроші Києву."Солідарність — це вулиця з двостороннім рухом", — сказав один дипломат.Звичайно, є й інший шлях, але лише теоретично. Колеги де Вевера з ЄС могли б об'єднатися та ухвалити план "репараційного кредиту" шляхом так званого голосування кваліфікованою більшістю, ігноруючи відмови Бельгії та просто проштовхуючи його. Але дипломати заявили, що це питання серйозно не розглядається.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

У четвер, 4 грудня, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер повідомив, що його країна висунула Європейському Союзу низку вимог. Їх виконання є обов'язковою умовою для того, щоб Брюссель погодився надати Україні репараційний кредит, забезпечений замороженими активами Росії.Відповідна заява оприлюднена у соцмережі X політика.Глава бельгійського уряду наголосив, що залучення заморожених російських коштів, які зберігаються у бельгійському депозитарії Euroclear, може спричинити серйозні негативні наслідки як для Бельгії, так і для Європи загалом. З огляду на ці ризики, країна висунула три ключові вимоги для підтримки ініціативи репараційного кредиту:1. Абсолютне гарантування взаємної відповідальностіБарт Де Вевер вимагає абсолютного гарантування взаємної відповідальності за потенційні ризики. Він пояснив, що компенсаційні виплати за незаконну експропріацію, згідно з угодами про захист інвестицій, можуть перевищувати первісну вартість активів, включаючи відсотки. Тому гарантії повинні покривати всі потенційні фінансові зобов'язання з першого ж дня.2. Забезпечення ліквідності EuroclearБельгія вимагає, щоб Euroclear мав достатній запас ресурсів для забезпечення ліквідності на випадок потреби. Ці ресурси можуть знадобитися, якщо Euroclear потрапить під російські санкції, або якщо Центральний банк РФ вимагатиме відшкодування збитків унаслідок судового чи арбітражного процесу, або ж мирної угоди.3. Рівномірна участь усіх країн ЄСПрем'єр-міністр вважає логічним, щоб усі країни-члени ЄС, які володіють російськими активами, брали участь у цій операції. Він висловив позицію, що кошти повинні стягуватися пропорційно та рівномірно з усіх інституцій на європейській території. Бажано, щоб участь взяли й інші держави, які входять до "Коаліції рішучих".Хоча пропозиція Єврокомісії рухається у напрямку виконання цих трьох умов, Барт Де Вевер вважає її поки що недостатньою для задоволення мінімальних вимог Бельгії. Він підкреслив, що Бельгія повністю підтримує Україну, але не можна вимагати від країни неможливого, і висловив сподівання на підтримку цієї позиції парламентом.Раніше повідомлялось, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 5 грудня прибуде до Брюсселя, щоб спробувати переконати керівництво Бельгії підтримати репараційний кредит Україні у розмірі 165 мільярдів євро, використовуючи грошову вартість заморожених російських державних активів, що знаходяться на території Бельгії.Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 5 грудня прибуде до Брюсселя, щоб спробувати переконати керівництво Бельгії підтримати репараційний кредит Україні у розмірі 165 мільярдів євро, використовуючи грошову вартість заморожених російських державних активів, що знаходяться на території Бельгії.Про це повідомляє Politico."Канцлер Фрідріх Мерц завтра ввечері вирушить до Бельгії на вечерю, щоб приватно поговорити з прем'єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером та президентом Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн", — повідомив речник німецького уряду виданню.Мерц скасував свої плани поїздки до Осло заради столиці ЄС після того, як Комісія запропонувала фінансовий пакет для фінансування оборони України від російських військ. Час має вирішальне значення, оскільки очікується, що військовий бюджет Києва буде вичерпаний у квітні.Де Вевер продовжує виступати проти цієї ініціативи, оскільки левова частка активів перебуває під управлінням брюссельського фінансового депозитарію Euroclear. Він побоюється, що Росія вживе заходів помсти проти Бельгії як вдома, так і за кордоном, і вимагає залізобетонних фінансових гарантій від столиць ЄС, перш ніж навіть розглядатиме можливість підтримки пропозиції Комісії.Лідери ЄС мають обговорити цю ініціативу в Брюсселі 18 грудня. Невдача у досягненні угоди може змусити уряди ЄС використовувати гроші платників податків для забезпечення виживання України. Навіть попри це, Де Вевер доведеться трохи переконати, що фон дер Ляєн добре знає після власних переконливих переговорів з бельгійським лідером, які не змогли його переконати.Де Вевер не лише хоче суттєвих гарантій, які можна виплатити в будь-який момент, але й вимагає, щоб інші фінансові установи, які володіють російськими державними активами по всьому блоку, застосовували ті ж стандарти, що й Euroclear. Бельгійці також побоюються, що армія кремлівських юристів подасть до суду на уряд та Euroclear на підставі двостороннього інвестиційного договору, який країна підписала з Радянським Союзом у 1989 році. Колишній президент Росії Дмитро Медведєв неодноразово погрожував цим.Комісія неодноразово применшувала передбачувані юридичні ризики для Бельгії, але їй знадобиться підтримка Де Вевера, перш ніж продовжувати реалізацію плану. Дипломати вже почали вивчати юридичний текст Комісії, щоб заспокоїти бельгійців до 18 грудня. Мерц також прагне зробити свій внесок."Я повністю розумію, що зокрема уряд Бельгії, в країні якого знаходиться значна частина заморожених активів, не може покладатися виключно на політичні зобов’язання", — написав німецький лідер у статті для Frankfurter Allgemeine Zeitung після того, як Комісія запропонувала юридичний текст, що лежить в основі репараційної позики. "Ці переговори мають розпочатися негайно та швидко завершитися", — додав він. Нагадаємо, раніше газета Financial Times повідомляла, що Європейський центральний банк відмовився надати гарантії щодо виплати Україні репараційного кредиту на суму 140 мільярдів євро. Його мали забезпечити коштом заморожених російських активів..

Опір, який чинить Бельгія щодо вилучення російських заморожених активів на користь України, може мати більш приземлені причини, аніж "побоювання відплати" з боку Кремля. У Європейському Союзі мають підозри, що Брюссель привласнює доходи з цих активів.Як повідомляє видання Politico, країни-члени ЄС вкрай розчаровані позицією Бельгії, яка блокує рішення про "репараційний кредит" для України з використанням заморожених активів Росії. Офіційно уряд Бельгії заявляє, що побоюється, що їхня країна "буде винна", якщо Москві вдасться повернути активи. Втім, відразу п'ять джерел з дипломатичних кіл різних країн Євросоюзу заявили у коментарі виданню, що реальні причини спротиву Бельгії — це те, що вона утримує російські активи, бажаючи й далі класти до свого бюджету податки з них. Таким чином, Бельгія порушує міжнародне зобов'язання, взяте на себе минулого року."Дипломати стверджують, що Бельгія зараховує податки з цих активів до свого національного бюджету — фактично, кладе їх собі в кишеню. Йдеться про 25% корпоративний податок, яким обкладаються активи РФ, заморожені в бельгійському депозитарії Euroclear", — зазначає Politico.Медійники наголошують, що таким чином Брюссель не виконує зобов'язання перед Києвом та ЄС в повному обсязі. Потенційно припускається, що за цим стоїть спроба привласнити щонайменше частину доходів від активів РФ. Джерела видання зауважили, що, якщо Бельгія продовжить чинити спротив вилученню активів, країни-члени ЄС почнуть напряму порушувати питання щодо можливого привласнення доходів з активів Росії на зустрічах напередодні саміту Європейської Ради."Країни ЄС цікавить два моменти — чи дійсно Бельгія привласнює доходи та, чи передає вона ці податки з активів на користь України. Потенційно це може спровокувати серйозний скандал", — додає видання.У коментарі Politico неназваний високопосадовий європейський дипломат заявив, що на тлі такої поведінки виникає питання, чи справді в Бельгії зрозуміли, що на кону стоїть безпека Європи. Так, з огляду на ці дані, є сумніви щодо того, чи виконує Брюссель свою обіцянку направити свої непередбачені податкові надходження до України.Водночас в оцінках дипломати ЄС покладаються на цифри, які надали незалежні джерела, зокрема Кільський інститут. Останній оцінив передачу Бельгією російських доходів на користь України та фінансову допомогу країни Києву в 3,44 мільярда євро з 24 лютого 2022 року по 31 серпня 2025 року. При цьому лише торік Бельгія заробила на податках із заморожених активів Росії 1,7 мільярда євро."Масла у вогонь підливає те, що проблеми із прозорістю існують з 2024 року. Ще тоді союзники звинуватили Бельгію, що вона використовує прибутки з активів РФ для фінансування власного бюджету", — наголосили медійники.У відповідь уряд Бельгії заявив, що перерахує доходи від заморожених активів РФ до фінансового інструменту Євросоюзу та G7, щоб передати їх на користь Києва. Видання зауважило, що згодом уряд країни вирішив "забути" про цю свою обіцянку, тому нічого не змінилося.Реакція уряду БельгіїУ Брюсселі відкинули критику з боку дипломатів. Там стверджують, що усі податки із заморожених активів Росії передаються Україні. Проте прямої відповіді на запитання, чи всі гроші передали Україні, бельгійський уряд завзято уникає. Окрім цього, в Бельгії стверджують, що з 2022 року надали Україні підтримки напряму з національного бюджету на мільярд євро."Уряд Бельгії зобов’язався спрямувати всі надходження від податку на прибуток підприємств, отримані від процентних доходів за іммобілізованими активами Росії в Euroclear, на підтримку України. На сьогодні ці надходження оцінюються приблизно в мільярд євро у 2025 році. Також федеральний уряд Бельгії з 2022 року надав Україні приблизно трохи менш як мільярд євро військової та іншої підтримки", — заявив у коментарі виданню неназваний чиновник з уряду Бельгії. Нагадаємо, 26 листопада президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з очільницею Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Зазначається, що сторони обговорили актуальну дипломатичну ситуацію та роботу Євросоюзу над рішенням щодо використання заморожених російських активів для захисту України..

Високопосадовці Європейської комісії та уряду Бельгії зустрінуться 7 листопада, щоб спробувати вийти з політичного глухого кута щодо використання заморожених державних активів Росії для фінансування репараційного кредиту Україні у розмірі 140 мільярдів євро. Про це повідомили Politico два високопосадовці Євросоюзу. Як зазначає видання, Бельгія неохоче підтримує план, запропонований Комісією як спосіб використання санкційних російських коштів для підтримки України без остаточного вилучення готівки, оскільки ці кошти зберігаються у брюссельській фінансовій фірмі Euroclear.Прем'єр-міністр Барт Де Вевер побоюється, що його уряд буде зобов'язаний повернути мільярди Москви, якщо армія кремлівських юристів подасть до суду через цю ініціативу. На зустрічі лідерів ЄС у жовтні Де Вевер вимагав від лідерів ЄС більш вагомих гарантій захисту своєї країни від фінансових та юридичних ризиків, які можуть виникнути внаслідок цієї ініціативи. Вирішальна зустріч у п'ятницю відбулася після того, як заступники міністрів фінансів у вівторок не змогли досягти прогресу в переговорах щодо репараційної позики, а Комісія попередила, що час спливає."Чим довше ми зараз затримуємо, тим складнішими будуть ці питання. Це може викликати питання щодо деяких можливих подолань труднощів", — заявив у вівторок журналістам у столиці Болгарії Софії комісар з економіки Валдіс Домбровскіс.Politico наголошує, що Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету наступного року, якщо гроші не надійдуть до весни. Без угоди щодо використання російських активів Комісія попереджає уряди ЄС, що їм доведеться підтримувати Київ власними гаманцями — і бажання робити це поки що не вистачає після того, як нищівна пандемія зруйнувала національні бюджети."Як ми збираємося отримати 140 мільярдів євро з європейських бюджетів у цю пору року?" — запитав заступник міністра фінансів, який висловив розчарування Бельгією та, як і іншим у цій статті, отримав анонімність, щоб вільно висловлюватися.Комісія представить Бельгії меморандум з альтернативними варіантами фінансування для України, що передбачають запозичення від ЄС. Сподіваємося, що Де Вевер, який також має обмежені фінансові можливості, поступиться, як тільки побачить, що інших життєздатних варіантів немає.Чого хоче БельгіяЗі свого боку, Де Вевер виклав, що потрібно зробити, щоб Бельгія підтримала цей план:По-перше, Бельгія хоче усунути загрозу вето Угорщини — або іншої країни — на санкції. Кожні шість місяців ЄС має одноголосно повторно затверджувати свої санкції проти Росії, а це означає, що будь-яка дружня до Кремля країна, така як Угорщина чи Словаччина, може розморозити російські активи та змусити Euroclear переказати всі санкціоновані кошти назад до Кремля. Комісія працює над анулюванням вето, щоб забезпечити Бельгії довгострокову визначеність, необхідну в цьому питанні.По-друге, Бельгія хоче, щоб інші країни ЄС розділили ризик. Комісія неодноразово заявляла, що Україні доведеться почати повертати позику в розмірі 140 мільярдів євро лише після того, як Росія припинить війну та виплатить репарації. Але бельгійці хочуть, щоб столиці ЄС надали фінансові гарантії щодо позики, якщо Росія припинить війну та поверне свої активи, або якщо юристи Кремля переконають суд, що Москві слід повернути борг. Навіть якщо всі країни ЄС нададуть національні гарантії, Бельгія хоче бути впевненою, що будь-які такі виплати будуть негайними. Комісія припустила, що може позичити гроші будь-якій країні, яка має труднощі з наданням готівки в будь-який момент. Але такий підхід збільшить борг країни, що є непопулярною перспективою для таких країн, як Франція та Італія.І нарешті, Бельгія закликає Комісію розглянути можливість використання поточного семирічного бюджету ЄС для гарантування кредиту, а не покладатися на національні уряди. Теоретично Комісія могла б використати для цього частину грошового буфера, який називається запасом коштів, виділеним у бюджеті ЄС. Ця ідея має сенс після оприлюднення нового бюджету у 2028 році. Але неясно, чи вистачить резерву для поточного грошового резерву.Нагадаємо, Бельгія окреслила свої червоні лінії щодо використання російських заморожених активів для фінансування кредиту на репарації Україні в розмірі 140 мільярдів євро. У них враховано план Європейського Союзу про розподіл ризиків у зв’язку з цим проектом.Раніше стало відомо, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію..

Очільник міністерства оборони Бельгії Тео Франкен пригрозив Російській Федерації у разі атаки Москви по Брюсселю. Він наголосив, що російську столицю "зрівняють із землею".Про це політик заявив в інтерв'ю De Morgen. Франкен відреагував на погрози РФ через розмови щодо можливого постачання Україні ракет Tomahawk."Путін сказав те саме, коли Фінляндія та Швеція вступили до НАТО, коли ми постачали танки, ракети, F-16", — наголосив міністр.Як зазначив Франкен, глава Кремля Путін усвідомлює, що якщо він завдасть ядерний удар, то Москву "зітруть з карти".На питання, чи не остерігається він, що одного дня російський диктатор вирішить запустити по Брюсселю неядерну ракету, бельгійський міністр зазначив: "Ні, тому що тоді він завдасть удару по серцю НАТО, і ми зрівняємо Москву із землею".Водночас Франкен сумнівається у тому, що Путін наважиться вдарити ракетою по Брюсселю. Очільник міноборони більше переймається через можливі російські гібридні дії."Зелені чоловічки" в Естонії, які підбурюють російськомовну меншину проти "нацистського режиму". Не встигнете озирнутися, як вони анексують частину Естонії", — резюмував Тео Франкен.Реакція російського посольстваПосольство Росії у Бельгії відреагувало на висловлювання міністра та назвало їх "провокаційними" і "безвідповідальними"."Авантюри Франкена, на жаль, є втіленням мілітаристського дрейфу, який набирає все більших обертів у європейській партії війни", — зазначили у російському відомстві.Нагадаємо, раніше керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін хоче зруйнувати в голові росіян думку про те, що Європа сильна та чогось варта. Саме тому він схвалив проведення гібридних атак на Європу..

У Бельгії над військовою базою в Марш-ан-Фаменні помітили кілька невідомих дронів. Військова база розташована на Півдні країни за 113 кілометрів від Брюсселя.Про інцидент повідомив міністр оборони Тео Франкен у своєму дописі в X, передає агенція Belga."Наш вартовий пост у Марш-ан-Фамен помітив кілька дронів над важливими частинами штабу нашої армійської бригади в суботу ввечері протягом тривалого часу", — зазначив міністр.За словами посадовця, минулої ночі над базою також помітили кілька БпЛА — за попередніми даними, їх було "чотири чи п’ять". Він зауважив, що на цій військовій базі розташовані головні армійські казарми та критично важлива інфраструктура країни. Походження безпілотників наразі невідоме.Водночас Франкен відзначив, що поведінка дронів свідчить про сплановану операцію "проти серця армії" — ймовірно, вони шукали інформацію про розташування та стан критичної інфраструктури на території бази. Міністр також пообіцяв звернутися до уряду з пропозицією якнайшвидше придбати системи виявлення дронів та засоби для їхнього знищення або нейтралізації.Зауважимо, російські військові літаки та безпілотники вже неодноразово порушували повітряний простір країн НАТО. Так, 19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 залетіли в повітряний простір Естонії над Фінською затокою, залишившись там на 12 хвилин. Натомість жодних дозволів на перетин повітряного кордону Естонії у винищувачів РФ не було.До того ж з 15 по 21 вересня винищувачі НАТО кілька разів підіймалися для патрулювання повітряного простору над Балтійським морем та кордонами Естонії, Латвії і Литви з Росією та Білоруссю. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Естонія готова в майбутньому розмістити на своїй території британські винищувачі F-35A, здатні нести ядерне озброєння. Відповідна заява естонського міністра оборони Ханно Певкура пролунала після того, як три російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір країни..

Якщо Бельгія не погодиться розблокувати механізм так званого "репараційного кредиту" Україні, то Європейський Союз може залучити десятки мільярдів євро у вигляді спільного боргу. Хоча єдиної думки щодо цього питання в європейців немає.Про це повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що без нової фінансової допомоги Україна може зіткнутися зі значними труднощами вже наприкінці першого кварталу 2026 року.Бельгія отримала юридичну пропозицію Єврокомісії щодо використання російських активів лише зранку 23 жовтня — безпосередньо перед самітом Євросоюзу. Більшість цих коштів перебуває у бельгійському депозитарії Euroclear, тому уряд країни проявляє обережність через можливі фінансові ризики.Аналітики Politico констатували, що в таких умовах прем’єр-міністр Барт де Вевер не став поспішати з ухваленням рішення.Після того, як Бельгія не зняла своє застереження, декілька лідерів ЄС розпочали обговорювати можливість випуску спільного боргу для фінансування України.Однак джерела видання наголосили, що це питання поки що не має широкої підтримки, зважаючи на високі рівні заборгованості більшості країн Євросоюзу.Джерела журналістів додали, що більшість держав-членів вважають використання заморожених активів Росії найкращим варіантом. За словами двох дипломатів, ідея спільного боргу озвучена радше як "страшилка", щоби підштовхнути Бельгію до ухвалення рішення."Який сенс обговорювати альтернативні рішення? Репараційна позика — це єдине, що в нас є. І ми повинні бути чесними щодо цього", — зазначив один із європейських дипломатів.Окрім плану Б зі спільним боргом, у ЄС розглядають і третій сценарій — припинення фінансової підтримки України, однак його підтримує лише Угорщина. Остаточне рішення щодо механізму фінансування мають ухвалити лідери ЄС до 18 грудня.Нагадаємо, декілька днів тому після засідання "Коаліції рішучих" прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення щодо "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів російського режиму Європейський Союз може ухвалити до Різдва, тобто до 25 грудня..

Україна отримає додаткові винищувачі F-16 від Бельгії. Перші поставки відбудуться наступного року.Про це повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, передає "Радіо Свобода"."Ми продовжуємо отримувати поставки за графіком: перші три F-35 вже прибули. Тепер вони мають стати оперативними – це займе, думаю, рік або півтора. Коли ми отримаємо оперативну спроможність, ми зможемо передати наші F-16 Україні", — сказав Франкен.Очільник Міноборони Бельгії відзначив, що процес розгортання F-35 є "дуже важливою фазою" для бельгійських Повітряних сил. Крім того, цей процес напряму пов’язаний із передачею літаків Україні. До того ж Бельгія є частиною ядерного стримування НАТО, тому її перехід на F-35 має стратегічне значення."Це дуже важлива фаза, я завжди пояснюю це українцям. Як тільки ми зможемо — ми передамо. Але не забувайте, що наша країна має потужності DCA (Defensive Counter Air) і відіграє важливу роль у політиці ядерного стримування НАТО. Це наріжний камінь нашої доктрини", — наголосив міністр.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Швеція готова посилювати військову підтримку України. Зокрема, країна планує вкладатися в закупівлю американської зброї для України в межах ініціативи PURL, а також долучитися до авіаційної коаліції.Додамо, Україна та країни Північної Європи започаткували Скандинавсько-Балтійську ініціативу. Йдеться про посилення підготовки та оснащення українських воїнів. Загалом до ініціативи долучаться Україна та дев’ять країн Півночі та Балтії: Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща та Швеція..

У приватному зоопарку Pairi Daiza у бельгійській провінції Ено вилупилося пташеня ари спікса (Cyanopsitta spixii) — виду, який офіційно вважався вимерлим у дикій природі. Така подія стала справжнім проривом для міжнародних програм відновлення виду.Як повідомляє IFLScience, яйце, з якого вилупився птах, стало єдиним успішним серед 101, відкладеного парами папуг у межах програми розведення.Видання зауважило, що 100 яєць виявилися незаплідненими, проте цього разу спроба мала успіх, ймовірно, завдяки змінам у раціоні птахів. За словами фахівців Pairi Daiza, яйце було вилучене з гнізда одразу після відкладання, оскільки молоді та недосвідчені особини папуг не завжди можуть упоратися з доглядом за дитинчам. Яйце передали під нагляд команди орнітологів, які підтримували оптимальні умови інкубації. Відповідні зусилля принесли результат, а пташеня вилупилося 21 вересня 2025 року. Відтоді спеціалісти годують його вручну кожні дві години вдень і вночі."Це виснажливо, але водночас надихає, адже ми буквально тримаємо у своїх руках майбутнє одного з видів планети, які буквально зникають", — зазначив Томас Біаджі, доглядач рідкісних птахів у Pairi Daiza.Наразі малюк не має характерного блакитного оперення — його вигляд, як жартують фахівці, більше нагадує "недосмажену ковбасу, ніж тропічного папугу". Проте згодом він отримає своє яскраве пір’я та стане частиною міжнародної програми розведення, спрямованої на збільшення чисельності виду.Відомо, що Pairi Daiza співпрацює з Інститутом біорізноманіття Чіко Мендеса (ICMBio, Бразилія) та зоопарком Сан-Паулу, щоб створити генетично різноманітну популяцію папуг. У перспективі це має забезпечити виживання виду, який колись населяв сухі тропічні ліси північно-східної Бразилії.Ара спікса стали відомими завдяки яскравому забарвленню, насичено-блакитному тілу та сірувато-блакитній голові, і дали натхнення для мультфільму "Ріо" 2011 року. Вид визнаний вимерлим у дикій природі у 2018-2019 роках, після того, як останнього дикого птаха бачили ще у 2000 році.Видання наголосило, що спроби реінтродукції ара спікса в Бразилії розпочалися у 2022 році, але програму припинили без продовження, залишивши питання збереження виду відкритим. Тепер народження “пташеняти №101” стало символом нової надії.Нагадаємо, раніше ветеринар-спеціаліст з лікування птахів Анастасія Кібець повідомляла, що в Україні живе найважчий летючий птах у Європі — дрохва євразійська. Цей птах занесений до Червоної книги..

Бельгія окреслила свої червоні лінії щодо використання російських заморожених активів для фінансування кредиту на репарації Україні в розмірі 140 мільярдів євро. У них враховано план Європейського Союзу про розподіл ризиків у зв’язку з цим проектом.Про це повідомило видання Politico. Журналісти зазначили, що країни ЄС "поспішають розвіяти занепокоєння Бельгії" щодо кредиту напередодні важливого саміту лідерів ЄС 23 жовтня."Досягнення політичної згоди на саміті відкриє шлях для того, щоби блок незабаром після цього виніс на розгляд законодавчу пропозицію", — зауважили аналітики.Наголошується, що Бельгія серед 27 країн ЄС має найбільший інтерес у цій справі, оскільки на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, який зберігає більшу частину російських державних активів, заморожених після повномасштабного вторгнення країни в Україну в лютому 2022 року.Бельгійський уряд побоюється, що йому доведеться відповідати за будь-які юридичні та фінансові претензії, подані Росією, тому закликає всі країни ЄС надати гарантії за цим кредитом, що фактично означає використання грошей платників податків для покриття будь-яких витрат."Ці гарантії не можуть обмежуватися 170 мільярдами євро готівки, які Комісія пропонує мобілізувати. Потенційна сума ризиків може бути набагато вищою за номінальну", — заявив прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час неформального саміту з лідерами ЄС минулого тижня в Копенгагені.Він також додав ще одну умову — "гарантії не припиняють свою дію автоматично після скасування санкцій", оскільки "арбітражні процедури можуть з'явитися ще через декілька років".Загалом Бельгія окреслила цілий список червоних ліній. Серед них — відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути інтерпретовані як конфіскація активів; юридичне зобов'язання, чіткі гарантії того, що європейські країни розділять усі ризики як для Euroclear, так і для Бельгії; а також угода про негайне виділення коштів, якщо Euroclear буде змушена повернути активи Росії, наприклад, після укладення мирної угоди.У своїй заяві до лідерів де Вевер зазначив, що схема Єврокомісії фактично є конфіскацією, що суперечить її позиції, яка стверджує, що позика не передбачатиме захоплення державних активів Росії."Різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді є надзвичайно незначною. Якщо ці активи залишатимуться замороженими протягом тривалого періоду, така домовленість може розглядатися як квазіконфіскація", — сказав премʼєр-міністр Бельгії.Він також висловив думку, що схема може порушувати двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, які підписали наприкінці холодної війни 1989 року.Де Вевер додав, що ця операція може спонукати, зокрема, китайських інвесторів вилучити свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть конфіскувати в майбутньому.За словами високопоставленого дипломата ЄС, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності, заява прем'єр-міністра Бельгії викликала багато складних питань, які все ще розглядають. При цьому він додав, що "гарантії мають бути надійними в підсумку".Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.