# Бельгія

Високопосадовці Європейської комісії та уряду Бельгії зустрінуться 7 листопада, щоб спробувати вийти з політичного глухого кута щодо використання заморожених державних активів Росії для фінансування репараційного кредиту Україні у розмірі 140 мільярдів євро. Про це повідомили Politico два високопосадовці Євросоюзу. Як зазначає видання, Бельгія неохоче підтримує план, запропонований Комісією як спосіб використання санкційних російських коштів для підтримки України без остаточного вилучення готівки, оскільки ці кошти зберігаються у брюссельській фінансовій фірмі Euroclear.Прем'єр-міністр Барт Де Вевер побоюється, що його уряд буде зобов'язаний повернути мільярди Москви, якщо армія кремлівських юристів подасть до суду через цю ініціативу. На зустрічі лідерів ЄС у жовтні Де Вевер вимагав від лідерів ЄС більш вагомих гарантій захисту своєї країни від фінансових та юридичних ризиків, які можуть виникнути внаслідок цієї ініціативи. Вирішальна зустріч у п'ятницю відбулася після того, як заступники міністрів фінансів у вівторок не змогли досягти прогресу в переговорах щодо репараційної позики, а Комісія попередила, що час спливає."Чим довше ми зараз затримуємо, тим складнішими будуть ці питання. Це може викликати питання щодо деяких можливих подолань труднощів", — заявив у вівторок журналістам у столиці Болгарії Софії комісар з економіки Валдіс Домбровскіс.Politico наголошує, що Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету наступного року, якщо гроші не надійдуть до весни. Без угоди щодо використання російських активів Комісія попереджає уряди ЄС, що їм доведеться підтримувати Київ власними гаманцями — і бажання робити це поки що не вистачає після того, як нищівна пандемія зруйнувала національні бюджети."Як ми збираємося отримати 140 мільярдів євро з європейських бюджетів у цю пору року?" — запитав заступник міністра фінансів, який висловив розчарування Бельгією та, як і іншим у цій статті, отримав анонімність, щоб вільно висловлюватися.Комісія представить Бельгії меморандум з альтернативними варіантами фінансування для України, що передбачають запозичення від ЄС. Сподіваємося, що Де Вевер, який також має обмежені фінансові можливості, поступиться, як тільки побачить, що інших життєздатних варіантів немає.Чого хоче БельгіяЗі свого боку, Де Вевер виклав, що потрібно зробити, щоб Бельгія підтримала цей план:По-перше, Бельгія хоче усунути загрозу вето Угорщини — або іншої країни — на санкції. Кожні шість місяців ЄС має одноголосно повторно затверджувати свої санкції проти Росії, а це означає, що будь-яка дружня до Кремля країна, така як Угорщина чи Словаччина, може розморозити російські активи та змусити Euroclear переказати всі санкціоновані кошти назад до Кремля. Комісія працює над анулюванням вето, щоб забезпечити Бельгії довгострокову визначеність, необхідну в цьому питанні.По-друге, Бельгія хоче, щоб інші країни ЄС розділили ризик. Комісія неодноразово заявляла, що Україні доведеться почати повертати позику в розмірі 140 мільярдів євро лише після того, як Росія припинить війну та виплатить репарації. Але бельгійці хочуть, щоб столиці ЄС надали фінансові гарантії щодо позики, якщо Росія припинить війну та поверне свої активи, або якщо юристи Кремля переконають суд, що Москві слід повернути борг. Навіть якщо всі країни ЄС нададуть національні гарантії, Бельгія хоче бути впевненою, що будь-які такі виплати будуть негайними. Комісія припустила, що може позичити гроші будь-якій країні, яка має труднощі з наданням готівки в будь-який момент. Але такий підхід збільшить борг країни, що є непопулярною перспективою для таких країн, як Франція та Італія.І нарешті, Бельгія закликає Комісію розглянути можливість використання поточного семирічного бюджету ЄС для гарантування кредиту, а не покладатися на національні уряди. Теоретично Комісія могла б використати для цього частину грошового буфера, який називається запасом коштів, виділеним у бюджеті ЄС. Ця ідея має сенс після оприлюднення нового бюджету у 2028 році. Але неясно, чи вистачить резерву для поточного грошового резерву.Нагадаємо, Бельгія окреслила свої червоні лінії щодо використання російських заморожених активів для фінансування кредиту на репарації Україні в розмірі 140 мільярдів євро. У них враховано план Європейського Союзу про розподіл ризиків у зв’язку з цим проектом.Раніше стало відомо, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію..

Очільник міністерства оборони Бельгії Тео Франкен пригрозив Російській Федерації у разі атаки Москви по Брюсселю. Він наголосив, що російську столицю "зрівняють із землею".Про це політик заявив в інтерв'ю De Morgen. Франкен відреагував на погрози РФ через розмови щодо можливого постачання Україні ракет Tomahawk."Путін сказав те саме, коли Фінляндія та Швеція вступили до НАТО, коли ми постачали танки, ракети, F-16", — наголосив міністр.Як зазначив Франкен, глава Кремля Путін усвідомлює, що якщо він завдасть ядерний удар, то Москву "зітруть з карти".На питання, чи не остерігається він, що одного дня російський диктатор вирішить запустити по Брюсселю неядерну ракету, бельгійський міністр зазначив: "Ні, тому що тоді він завдасть удару по серцю НАТО, і ми зрівняємо Москву із землею".Водночас Франкен сумнівається у тому, що Путін наважиться вдарити ракетою по Брюсселю. Очільник міноборони більше переймається через можливі російські гібридні дії."Зелені чоловічки" в Естонії, які підбурюють російськомовну меншину проти "нацистського режиму". Не встигнете озирнутися, як вони анексують частину Естонії", — резюмував Тео Франкен.Реакція російського посольстваПосольство Росії у Бельгії відреагувало на висловлювання міністра та назвало їх "провокаційними" і "безвідповідальними"."Авантюри Франкена, на жаль, є втіленням мілітаристського дрейфу, який набирає все більших обертів у європейській партії війни", — зазначили у російському відомстві.Нагадаємо, раніше керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов заявив, що кремлівський диктатор Володимир Путін хоче зруйнувати в голові росіян думку про те, що Європа сильна та чогось варта. Саме тому він схвалив проведення гібридних атак на Європу..

У Бельгії над військовою базою в Марш-ан-Фаменні помітили кілька невідомих дронів. Військова база розташована на Півдні країни за 113 кілометрів від Брюсселя.Про інцидент повідомив міністр оборони Тео Франкен у своєму дописі в X, передає агенція Belga."Наш вартовий пост у Марш-ан-Фамен помітив кілька дронів над важливими частинами штабу нашої армійської бригади в суботу ввечері протягом тривалого часу", — зазначив міністр.За словами посадовця, минулої ночі над базою також помітили кілька БпЛА — за попередніми даними, їх було "чотири чи п’ять". Він зауважив, що на цій військовій базі розташовані головні армійські казарми та критично важлива інфраструктура країни. Походження безпілотників наразі невідоме.Водночас Франкен відзначив, що поведінка дронів свідчить про сплановану операцію "проти серця армії" — ймовірно, вони шукали інформацію про розташування та стан критичної інфраструктури на території бази. Міністр також пообіцяв звернутися до уряду з пропозицією якнайшвидше придбати системи виявлення дронів та засоби для їхнього знищення або нейтралізації.Зауважимо, російські військові літаки та безпілотники вже неодноразово порушували повітряний простір країн НАТО. Так, 19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 залетіли в повітряний простір Естонії над Фінською затокою, залишившись там на 12 хвилин. Натомість жодних дозволів на перетин повітряного кордону Естонії у винищувачів РФ не було.До того ж з 15 по 21 вересня винищувачі НАТО кілька разів підіймалися для патрулювання повітряного простору над Балтійським морем та кордонами Естонії, Латвії і Литви з Росією та Білоруссю. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Естонія готова в майбутньому розмістити на своїй території британські винищувачі F-35A, здатні нести ядерне озброєння. Відповідна заява естонського міністра оборони Ханно Певкура пролунала після того, як три російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір країни..

Якщо Бельгія не погодиться розблокувати механізм так званого "репараційного кредиту" Україні, то Європейський Союз може залучити десятки мільярдів євро у вигляді спільного боргу. Хоча єдиної думки щодо цього питання в європейців немає.Про це повідомило видання Politico, журналісти якого послалися на власні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що без нової фінансової допомоги Україна може зіткнутися зі значними труднощами вже наприкінці першого кварталу 2026 року.Бельгія отримала юридичну пропозицію Єврокомісії щодо використання російських активів лише зранку 23 жовтня — безпосередньо перед самітом Євросоюзу. Більшість цих коштів перебуває у бельгійському депозитарії Euroclear, тому уряд країни проявляє обережність через можливі фінансові ризики.Аналітики Politico констатували, що в таких умовах прем’єр-міністр Барт де Вевер не став поспішати з ухваленням рішення.Після того, як Бельгія не зняла своє застереження, декілька лідерів ЄС розпочали обговорювати можливість випуску спільного боргу для фінансування України.Однак джерела видання наголосили, що це питання поки що не має широкої підтримки, зважаючи на високі рівні заборгованості більшості країн Євросоюзу.Джерела журналістів додали, що більшість держав-членів вважають використання заморожених активів Росії найкращим варіантом. За словами двох дипломатів, ідея спільного боргу озвучена радше як "страшилка", щоби підштовхнути Бельгію до ухвалення рішення."Який сенс обговорювати альтернативні рішення? Репараційна позика — це єдине, що в нас є. І ми повинні бути чесними щодо цього", — зазначив один із європейських дипломатів.Окрім плану Б зі спільним боргом, у ЄС розглядають і третій сценарій — припинення фінансової підтримки України, однак його підтримує лише Угорщина. Остаточне рішення щодо механізму фінансування мають ухвалити лідери ЄС до 18 грудня.Нагадаємо, декілька днів тому після засідання "Коаліції рішучих" прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення щодо "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів російського режиму Європейський Союз може ухвалити до Різдва, тобто до 25 грудня..

Україна отримає додаткові винищувачі F-16 від Бельгії. Перші поставки відбудуться наступного року.Про це повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, передає "Радіо Свобода"."Ми продовжуємо отримувати поставки за графіком: перші три F-35 вже прибули. Тепер вони мають стати оперативними – це займе, думаю, рік або півтора. Коли ми отримаємо оперативну спроможність, ми зможемо передати наші F-16 Україні", — сказав Франкен.Очільник Міноборони Бельгії відзначив, що процес розгортання F-35 є "дуже важливою фазою" для бельгійських Повітряних сил. Крім того, цей процес напряму пов’язаний із передачею літаків Україні. До того ж Бельгія є частиною ядерного стримування НАТО, тому її перехід на F-35 має стратегічне значення."Це дуже важлива фаза, я завжди пояснюю це українцям. Як тільки ми зможемо — ми передамо. Але не забувайте, що наша країна має потужності DCA (Defensive Counter Air) і відіграє важливу роль у політиці ядерного стримування НАТО. Це наріжний камінь нашої доктрини", — наголосив міністр.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Швеція готова посилювати військову підтримку України. Зокрема, країна планує вкладатися в закупівлю американської зброї для України в межах ініціативи PURL, а також долучитися до авіаційної коаліції.Додамо, Україна та країни Північної Європи започаткували Скандинавсько-Балтійську ініціативу. Йдеться про посилення підготовки та оснащення українських воїнів. Загалом до ініціативи долучаться Україна та дев’ять країн Півночі та Балтії: Данія, Естонія, Фінляндія, Ісландія, Латвія, Литва, Норвегія, Польща та Швеція..

У приватному зоопарку Pairi Daiza у бельгійській провінції Ено вилупилося пташеня ари спікса (Cyanopsitta spixii) — виду, який офіційно вважався вимерлим у дикій природі. Така подія стала справжнім проривом для міжнародних програм відновлення виду.Як повідомляє IFLScience, яйце, з якого вилупився птах, стало єдиним успішним серед 101, відкладеного парами папуг у межах програми розведення.Видання зауважило, що 100 яєць виявилися незаплідненими, проте цього разу спроба мала успіх, ймовірно, завдяки змінам у раціоні птахів. За словами фахівців Pairi Daiza, яйце було вилучене з гнізда одразу після відкладання, оскільки молоді та недосвідчені особини папуг не завжди можуть упоратися з доглядом за дитинчам. Яйце передали під нагляд команди орнітологів, які підтримували оптимальні умови інкубації. Відповідні зусилля принесли результат, а пташеня вилупилося 21 вересня 2025 року. Відтоді спеціалісти годують його вручну кожні дві години вдень і вночі."Це виснажливо, але водночас надихає, адже ми буквально тримаємо у своїх руках майбутнє одного з видів планети, які буквально зникають", — зазначив Томас Біаджі, доглядач рідкісних птахів у Pairi Daiza.Наразі малюк не має характерного блакитного оперення — його вигляд, як жартують фахівці, більше нагадує "недосмажену ковбасу, ніж тропічного папугу". Проте згодом він отримає своє яскраве пір’я та стане частиною міжнародної програми розведення, спрямованої на збільшення чисельності виду.Відомо, що Pairi Daiza співпрацює з Інститутом біорізноманіття Чіко Мендеса (ICMBio, Бразилія) та зоопарком Сан-Паулу, щоб створити генетично різноманітну популяцію папуг. У перспективі це має забезпечити виживання виду, який колись населяв сухі тропічні ліси північно-східної Бразилії.Ара спікса стали відомими завдяки яскравому забарвленню, насичено-блакитному тілу та сірувато-блакитній голові, і дали натхнення для мультфільму "Ріо" 2011 року. Вид визнаний вимерлим у дикій природі у 2018-2019 роках, після того, як останнього дикого птаха бачили ще у 2000 році.Видання наголосило, що спроби реінтродукції ара спікса в Бразилії розпочалися у 2022 році, але програму припинили без продовження, залишивши питання збереження виду відкритим. Тепер народження “пташеняти №101” стало символом нової надії.Нагадаємо, раніше ветеринар-спеціаліст з лікування птахів Анастасія Кібець повідомляла, що в Україні живе найважчий летючий птах у Європі — дрохва євразійська. Цей птах занесений до Червоної книги..

Бельгія окреслила свої червоні лінії щодо використання російських заморожених активів для фінансування кредиту на репарації Україні в розмірі 140 мільярдів євро. У них враховано план Європейського Союзу про розподіл ризиків у зв’язку з цим проектом.Про це повідомило видання Politico. Журналісти зазначили, що країни ЄС "поспішають розвіяти занепокоєння Бельгії" щодо кредиту напередодні важливого саміту лідерів ЄС 23 жовтня."Досягнення політичної згоди на саміті відкриє шлях для того, щоби блок незабаром після цього виніс на розгляд законодавчу пропозицію", — зауважили аналітики.Наголошується, що Бельгія серед 27 країн ЄС має найбільший інтерес у цій справі, оскільки на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, який зберігає більшу частину російських державних активів, заморожених після повномасштабного вторгнення країни в Україну в лютому 2022 року.Бельгійський уряд побоюється, що йому доведеться відповідати за будь-які юридичні та фінансові претензії, подані Росією, тому закликає всі країни ЄС надати гарантії за цим кредитом, що фактично означає використання грошей платників податків для покриття будь-яких витрат."Ці гарантії не можуть обмежуватися 170 мільярдами євро готівки, які Комісія пропонує мобілізувати. Потенційна сума ризиків може бути набагато вищою за номінальну", — заявив прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час неформального саміту з лідерами ЄС минулого тижня в Копенгагені.Він також додав ще одну умову — "гарантії не припиняють свою дію автоматично після скасування санкцій", оскільки "арбітражні процедури можуть з'явитися ще через декілька років".Загалом Бельгія окреслила цілий список червоних ліній. Серед них — відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути інтерпретовані як конфіскація активів; юридичне зобов'язання, чіткі гарантії того, що європейські країни розділять усі ризики як для Euroclear, так і для Бельгії; а також угода про негайне виділення коштів, якщо Euroclear буде змушена повернути активи Росії, наприклад, після укладення мирної угоди.У своїй заяві до лідерів де Вевер зазначив, що схема Єврокомісії фактично є конфіскацією, що суперечить її позиції, яка стверджує, що позика не передбачатиме захоплення державних активів Росії."Різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді є надзвичайно незначною. Якщо ці активи залишатимуться замороженими протягом тривалого періоду, така домовленість може розглядатися як квазіконфіскація", — сказав премʼєр-міністр Бельгії.Він також висловив думку, що схема може порушувати двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, які підписали наприкінці холодної війни 1989 року.Де Вевер додав, що ця операція може спонукати, зокрема, китайських інвесторів вилучити свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть конфіскувати в майбутньому.За словами високопоставленого дипломата ЄС, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності, заява прем'єр-міністра Бельгії викликала багато складних питань, які все ще розглядають. При цьому він додав, що "гарантії мають бути надійними в підсумку".Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.

До Бельгії прибули перші винищувачі п’ятого покоління F-35. Ця подія  наблизила передачу додаткових F-16 для України.Про це повідомляє Defense Express. Як зазначає видання, нові бельгійські винищувачі прибули до авіабази Флорен, де надалі стануть на озброєння першої ескадрильї. Авіація має бути готова для проведення операцій з оперативного реагування вже до 2027 року.Водночас час країна триматиме власні F-16 аж до 2028 року, коли їх повністю замінять новими F-35. При цьому старі літаки без поспіху виводитимуться зі складу повітряних сил та передаватимуться Україні. Цей факт підтверджується затвердженими угодою строками передачі до 2028 року.Перший же призначений саме для передачі одразу Бельгії переправили із заводу лише на початку червня цього року з номером FL009. Загалом перша перекинута на територію держави партія складається з чотирьох винищувачів.Саме завдяки цьому постачанню, швидше за все, вдасться реалізувати передачу справних бельгійських F-16 вже у 2026 році. Таким чином вдасться посилити авіапарк України, забезпечуючи насамперед додаткові вильоти.Нагадаємо, Україна очікує на перші постачання шведських винищувачів Gripen. Крім того, наша держава має отримати додаткові F-16 і французькі Mirage.Раніше повідомлялось, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.

Бельгійська Thales Belgium, яка є однією із найбільших збройових компаній у Європі у галузі виготовлення протиповітряного озброєння, попередила, що над її секретними об'єктами літає дедалі більше дронів.Як повідомляє видання Politico, компанія вимагає чітких правил щодо блокування або збивання безпілотників."Ми бачимо більше дронів, ніж кілька місяців тому", — каже директор Thales Belgium у Бельгії Ален Кеврін.Він заявив про спостереження за об'єктом компанії у Форт д'Евеньє — єдиний об'єкт компанії в Бельгії, який має ліцензію на складання та зберігання вибухових речовин для 70-мм ракет. Видання зауважило, що відповідні коментарі з'явилися на тлі дедалі більшої кількості повідомлень про вторгнення безпілотників, зокрема в Польщі, Румунії, Німеччині, Норвегії та Данії протягом останнього місяця. "Деякі з цих безпілотників, як-от військові дрони, що пролітали над Польщею та Румунією — російські, тоді як походження інших було важче визначити", — додали медійники.У відповідь на це Данія минулого тижня тимчасово заборонила польоти дронів. Водночас у Північноатлантичному альянсі запустили нову місію для усунення критичних прогалин у системі протиповітряної оборони НАТО."Ми стурбовані цими подіями", — наголосив директор бельгійської оборонної компанії.У Politico зауважили, що ці події відбуваються у момент, коли компанія прагне подвоїти свої виробничі потужності з виробництва некерованих і лазерних ракет FZ275 до 70 тисяч одиниць протягом найближчих кількох років, за умови наявності чіткого попиту. Французька транснаціональна компанія доклала "величезних зусиль", щоб встановити системи виявлення на всіх своїх об'єктах, пояснив Кеврін. Компанія заявила, що може використовувати глушіння для блокування сигналу, необхідного для управління дронами, і збивати безпілотники. Проте проблема в тому, що їй це заборонено — з погляду законів, пояснив директор компанії. Одне з побоювань, пов'язаних зі збиванням дронів, полягає в тому, що безпілотники можуть завдати шкоди або травмувати людей, якщо впадуть.За словами директора компанії, зараз такі країни, як Бельгія, повинні чітко визначити "правильний порядок дій" у разі виявлення дронів. Включно з тим, де закінчуються повноваження поліції і починаються повноваження компаній.Кеврін додав, що наразі Thales Belgium спостерігає "неймовірний" попит на свої ракети, оскільки НАТО намагається гарантувати безпеку свого повітряного простору. Більша частина поточного виробництва компанії йде в Україну. Так, після вересневого вторгнення безпілотників в Польщу компанія Thales отримала десятки запитів на свої ракети, оскільки її ракети з дальністю дії восьми кілометрів відповідають стандартам НАТО і можуть бути інтегровані в наявні системи озброєння."Це готове рішення, яке дозволяє вражати все більше типів цілей", — додав він.У виданні додали, що Німеччина, Італія, Іспанія та Польща є одними з найбільших клієнтів компанії в НАТО, і Thales стверджує, що ракети їх виробництва в чотири рази дешевші за альтернативні варіанти на ринку. Втім, за словами Кевріна, щоб задовольнити цей попит, ЄС повинен допомогти галузі подолати ще одну перешкоду: створити орган для організації транскордонних проєктів і закупівель як для компаній, так і для урядів. ЄС законодавчо заборонено безпосередньо фінансувати зброю та військове обладнання, але Союз розробив кілька ініціатив, спрямованих на сприяння спільним закупівлям озброєння країнами-членами.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп повідомляв, що Сполучені Штати Америки та Канада "тісно співпрацюють" у роботі над новою системою протиракетної оборони "Золотий купол". Система захищатиме обидві держави.

Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.Як повідомляє газета Financial Times, впродовж останніх тижнів позиція Європи змінилася, особливо після того, як адміністрація американського президента Дональда Трампа закликала союзників по G7 конфіскувати або іншим чином використовувати заморожені активи РФ для фінансування оборони України.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно заявив, що 140 мільярдів євро з цих коштів необхідно використовувати як позику для озброєння Києва. Єврокомісія з того часу розробила структуру "репараційного кредиту", аргументуючи це тим, що Москва повинна нести витрати, пов'язані з війною проти України. Своєю чергою, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер попросив інші 26 країн ЄС "покрити" юридичні та фінансові ризики, пов'язані з таким кредитом, і гарантувати повну суму, щоб Бельгії не довелося самостійно його повертати."Ця позиція викликала осуд з боку низки столиць ЄС, особливо з огляду на те, що прибутки Euroclear оподатковуються бельгійським податком на прибуток підприємств", — зазначає газета.Неназваний високопоставлений дипломат ЄС у коментарі Financial Times заявив, що Бельгія три роки стверджувала, що Euroclear є бельгійською компанією, а отже, і прибутки також. Посадовець обурився, що тепер, коли Брюсель хоче розділити ризики, то стверджує, що Euroclear — це європейська компанія. Газета, посилаючись на неназваних європейських дипломатів, зауважила, що терпіння до бельгійських чиновників вичерпується. Інші столиці ЄС стверджують, що скрутне становище Києва вимагає солідарності, і вказують на те, що Польща погодилася розмістити в себе головний центр постачання зброї до України, а Данія — передати Києву винищувачі F-16, не вимагаючи від інших розділити ризики."Більше немає легких рішень. Кожен має робити те, що може", — заявив інший неназваний європейський дипломат.За даними медійників, Єврокомісія вже спробувала заспокоїти деякі побоювання Бельгії, додавши положення про те, що позика буде покриватися національними зобов'язаннями в разі, якщо Росія почне виплачувати військові репарації. Неназваний чиновник у коментарі газеті зауважив, що ризики для Бельгії в цьому випадку досить обмежені. "Це не означає, що їх немає взагалі, і що ми не хочемо вести серйозних переговорів з Бельгією... Але ці ризики, ймовірно, можна контролювати", — додав він.У Єврокомісії наголосили, що кредит структурований таким чином, що не передбачає конфіскації активів, і вказує, що судові рішення за межами ЄС не визнаються Євросоюзом. Водночас бельгійський уряд заявив, що поточний план, який обговорюється, не є прийнятним, і умовні зобов'язання не розв'язують питання покриття ризиків.ЄС прагне домовитися про кредит у розмірі 140 мільярдів євро до грудня, а перші виплати заплановано на другий квартал 2026 року. За даними Euroclear, з 2022 року бельгійський уряд зібрав 3,6 млрд євро податків на прибуток, отриманий від заморожених активів Центробанку Росії та російських юридичних осіб, які підпадають під санкції ЄС. Газета додала, що бельгійський уряд заявив, що ці податкові надходження "повністю призначені для підтримки України". Втім, не всі гроші були перераховані Києву."Деякі люди за моєю спиною кажуть, що я спекулюю на війні... тому, що я хочу залишити собі мільярд податкових грошей. У моїй мові це називається дрібними грошима, мільярд, з огляду на ризик, який ми беремо на себе", — заявив Де Вевер минулого тижня.Позиція Де Вевера роздратувала деяких лідерів ЄС на недавньому саміті в Копенгагені, розповіли газеті чиновники, ознайомлені з ходом обговорень. Вони також вказали на відносно низький рівень військової підтримки України з боку Бельгії за останні три роки, порівняно з Данією, Швецією та Німеччиною, які надали значно більше допомоги Києву.Водночас бельгійські чиновники стверджують, що позиція Де Вевера виправдана, адже він захищає національні інтереси своєї країни. Проте інші лідери ЄС заявили, що ця "негнучкість" починає давати зворотний ефект.Нагадаємо, раніше видання Bloomberg повідомляло, що у Москві ініціативу європейських лідерів надати Україні кредит на 165 мільярдів доларів коштом заморожених російських активів сприйняли як образу. У відповідь там планують націоналізувати та продати активи, що належать іноземним компаніям у Росії. .

У понеділок, 22 вересня, під час міжнародній конференції Організації Об'єднаних Націй щодо мирного врегулювання палестинського питання, Люксембург, Мальта, Монако та Бельгія заявили про визнання Палестинської держави.Про це повідомляє Reuters. За даними журналістів, президент Палестини Махмуд Аббас виступив на конференції через відеозв’язок. Він закликав світових лідерів до визнання Палестинської держави."Ми закликаємо тих, хто ще не зробив цього, наслідувати цей приклад", – сказав він.Після цього прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден заявив про офіційне визнання держави Палестина його країною."Рідко коли перспектива рішення про створення двох держав здавалася такою віддаленою, як сьогодні. І все ж ніколи міжнародна воля до її досягнення ще не була такою єдиною. Коли зростають сумніви, ми маємо зустрічати їх з упевненістю в надії. Тому я урочисто заявляю, що відсьогодні Люксембург офіційно визнає державу Палестина", — сказав він.Аналогічне рішення ухвалили Мальта, Монако та Бельгія. Зокрема, прем’єр-міністр Мальти Роберт Абела зауважив, що рішення про створення двох держав є "найгіршим можливим результатом" для ХАМАС."Мені також відома думка, що визнання держави Палестина певним чином рівнозначне перемозі для ХАМАСу. Однак рішення про створення двох держав є найгіршим можливим результатом для ХАМАСу. Це не те, що вони хочуть бачити. Вони хочуть бачити, що Ізраїль стертий з карти світу", — сказав він.Своєю чергою, прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, Брюссель приєднується до країн, що визнали Палестинську державу. Він додав, що його країна приступить до юридичного визнання Палестини після звільнення усіх заручників та усунення від управління Палестиною усіх терористичних організацій, таких як ХАМАС.Нагадаємо, Франція офіційно визнала державу Палестина. Також раніше Велика Британія, Канада, Австралія та Португалія ухвалили аналогічне рішення. Це сталося перед тижнем високого рівня дипломатії Генасамблеї ООН.Варто зазначити, що Ізраїль на офіційному рівні погрожує жорсткою відповіддю на рішення Великої Британії, Канади й Австралії офіційно визнати державу Палестина. Ізраїльські чиновники закликають анексувати частини окупованого Західного берега річки Йордан.

Кібератака на зовнішнього постачальника послуг 20 вересня викликала масштабні збої та затримки в європейських аеропортах. Через це пасажири змушені годинами очікувати на реєстрацію та посадку. Про це повідомляє Bild.За даними видання, кібератака призвела до затримок у берлінському аеропорту BER. Сам аеропорт з міркувань безпеки перервав з’єднання із системами, що мало жахливі наслідки."Сам аеропорт не був ціллю кібератаки та постраждав лише опосередковано", — пояснив оператор аеропорту. Однак для мандрівників це все ще означає години очікування на реєстрації та посадці, затримки та, можливо, скасування рейсів.На вебсайті аеропорту сьогодні вранці було опубліковано інформацію про те, що багато рейсів змогли вилетіти без затримок, але деякі зазнали коротких, а іноді й триваліших затримок.Аеропорти Франкфурта та Гамбурга повідомили сьогодні вранці, що на них не було атак. Операції працювали у звичайному режимі, без обмежень. Проте масштаби величезні: постачальник системи працює в аеропортах по всій Європі, і Берлін не єдиний, хто відчуває наслідки.Брюссельський аеропорт підтвердив, що очікується значний вплив на виконання рейсів. На його вебсайті також зазначалося, що наразі можлива лише ручна реєстрація та посадка. Постачальник послуг активно працює над рішенням. Однак одне зрозуміло — мандрівники повинні бути готові до затримок та скасування рейсів.Лондонський Хітроу також повідомив про проблеми, хоча й посилався на "технічну проблему". "Послання пасажирам чітке: перевірте статус свого рейсу перед прибуттям і будьте терплячими. Брюссель однозначно говорить: пасажири повинні мати достатньо часу в аеропорту", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 24 січня Національна страхова компанія Словаччини зазнала "масованої кібератаки". Премʼєр-міністр Роберт Фіцо вважає, що до неї причетна Україна. Однак жодних доказів він не надав.

Станом на 19 вересня вісім країн Європейського Союзу досі імпортують російський газ. Це стосується як трубопровідного, так і зрідженого блакитного палива. Про це на брифінгу повідомила прес-секретарка Єврокомісії Паула Піньо. Серед імпортерів присутня одна з найпотужніших країн ЄС — Франція."Держави-члени, які імпортують російський газ, згідно з останньою інформацією, яку ми маємо, але з застереженням, що куди цей газ потрапляє, очевидно, ми не маємо інформації. Ми знаємо, де газ потрапляє до системи ЄС, але ми не знаємо, де він залишається і де зрештою споживається. Отже, це важливе застереження", — заявила вона.За словами Піньо серед держав-членів ЄС, які імпортують російський газ, присутні: Бельгія, Нідерланди, Франція, Іспанія, Португалія, Греція, Словаччина, Угорщина. Водночас посадовиця запевнила, що Єврокомісія пильно стежить за статистикою енергетичного імпорту, особливо після впровадження плану перерозподілу ЄС з 2022 року. Ці дані використовуються для розробки пропозицій щодо диверсифікації, безпеки постачання та розвитку інфраструктури."Моніторинг допомагає краще розуміти потреби держав-членів та знаходити найкращі рішення для зменшення енергетичної залежності від Росії", — додала Паула Піньо.Раніше повідомлялось, що Єврокомісія запропонує заборонити імпорт російського скрапленого природного газу в Європейський Союз до 1 січня 2027 року — на рік раніше, ніж планувалося, у межах 19-го пакету санкцій проти Москви.Нагадаємо, 19 вересня Європейська комісія затвердила 19-й пакет санкцій проти Російської Федерації. Подробиці обмежень проти країни-агресора оголосять пізніше.

Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що його країна не виключає можливості направлення своїх військових до України, але лише після укладення мирної угоди між Києвом і Москвою.Таку заяву бельгійський посадовець зароби на неформальній зустрічі міністрів оборони ЄС у Копенгагені, передає "Укрінформ"."Ми збираємося підтримати Україну ще 100 мільйонів євро в пакеті PURL. Таке рішення бельгійський уряд ухвалив цього тижня. Ми й надалі підтримуватимемо Україну всім, що маємо. Літаки F-16 будуть доставлені якнайшвидше, і ми дуже налаштовані на майбутнє в Коаліції охочих. Ми можемо допомогти в багатьох сферах, на морі та в повітрі, у рамках коаліції", — заявив міністр.Він додав, що припинення вогню є необхідною умовою. Проте Франкен зауважив, що скептично ставиться до його швидкого досягнення."Для Бельгії можливо все. Це дипломатичне обговорення. Спочатку ми подивимося, як змусити Росію укласти мирну угоду. Я думаю, що нам потрібно посилити санкції, і вважаю, що багато пакетів уже на підході. Європейський Союз може багато чого зробити, а також Сполучені Штати, як наш союзник і партнер", — додав посадовецьНагадаємо, раніше віце-президент США Джей Ді Венс заявляв, що позиція Сполучених Штатів Америки щодо відряджання військ до України залишається не змінною. Тому американських військових в Україні не буде.Також раніше віце-президент США Джей Ді Венс заявляв, що переговори щодо припинення війни Росії проти України зосереджені на двох основних питаннях — гарантіях безпеки для Києва та територіях, які Москва прагне взяти під контроль.Своєю чергою, за інформацією Reuters, російський диктатор Володимир Путін вимагає від України відмовитися від усього східного Донбасу, забути про амбіції щодо вступу до НАТО, зберегти нейтралітет і не впускати західні війська до країни.

У вівторок, 26 серпня, бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.Про це повідомили журналісти Sky News, які цитують прем’єр-міністра. На його думку, російські активи найкраще залишити замороженими у бельгійському банку Euroclear до завершення мирних переговорів між Росією та Україною."Значна частина цих коштів заморожена в Брюсселі в банку Euroclear", — констатував він.При цьому бельгійський прем’єр-міністр обізнаний, що є уряди, які намагаються конфіскувати ці гроші."Але я хотів би попередити, що з юридичного погляду це не так просто", — наголосив Барт де Вевер.Як відомо, Euroclear зберігає 183 із 300 мільярдів євро заморожених у Європі російських активів.Як відомо, Європейський Союз, країни G7 і Австралія після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну заморозили приблизно 3 300 мільярдів євро державних активів Росії.У травні 2024 року Євросоюз схвалив використання доходів від заморожених активів для допомоги Україні. За минулий рік Київ отримав у цьому контексті три мільярди євро. А з початку 2025 року ЄС переказав Україні 10,1 мільярда євро з доходів від заморожених у європейських банках коштів Росії.При цьому Україна вже тривалий час наполягає на конфіскації російських активів як компенсації за шкоду, завдану внаслідок повномасштабного вторгнення. Водночас у Європі не всі підтримують таке рішення.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко розповідала, що Україна отримає понад чотири мільярди євро від Європейського Союзу. Це відбудеться в межах програми Ukraine Facility та ERA Loans. За її словами, Україна отримала два транші. Загальна сума допомоги становить 4,05 мільярда євро.