# Бельгія

У приватному зоопарку Pairi Daiza у бельгійській провінції Ено вилупилося пташеня ари спікса (Cyanopsitta spixii) — виду, який офіційно вважався вимерлим у дикій природі. Така подія стала справжнім проривом для міжнародних програм відновлення виду.Як повідомляє IFLScience, яйце, з якого вилупився птах, стало єдиним успішним серед 101, відкладеного парами папуг у межах програми розведення.Видання зауважило, що 100 яєць виявилися незаплідненими, проте цього разу спроба мала успіх, ймовірно, завдяки змінам у раціоні птахів. За словами фахівців Pairi Daiza, яйце було вилучене з гнізда одразу після відкладання, оскільки молоді та недосвідчені особини папуг не завжди можуть упоратися з доглядом за дитинчам. Яйце передали під нагляд команди орнітологів, які підтримували оптимальні умови інкубації. Відповідні зусилля принесли результат, а пташеня вилупилося 21 вересня 2025 року. Відтоді спеціалісти годують його вручну кожні дві години вдень і вночі."Це виснажливо, але водночас надихає, адже ми буквально тримаємо у своїх руках майбутнє одного з видів планети, які буквально зникають", — зазначив Томас Біаджі, доглядач рідкісних птахів у Pairi Daiza.Наразі малюк не має характерного блакитного оперення — його вигляд, як жартують фахівці, більше нагадує "недосмажену ковбасу, ніж тропічного папугу". Проте згодом він отримає своє яскраве пір’я та стане частиною міжнародної програми розведення, спрямованої на збільшення чисельності виду.Відомо, що Pairi Daiza співпрацює з Інститутом біорізноманіття Чіко Мендеса (ICMBio, Бразилія) та зоопарком Сан-Паулу, щоб створити генетично різноманітну популяцію папуг. У перспективі це має забезпечити виживання виду, який колись населяв сухі тропічні ліси північно-східної Бразилії.Ара спікса стали відомими завдяки яскравому забарвленню, насичено-блакитному тілу та сірувато-блакитній голові, і дали натхнення для мультфільму "Ріо" 2011 року. Вид визнаний вимерлим у дикій природі у 2018-2019 роках, після того, як останнього дикого птаха бачили ще у 2000 році.Видання наголосило, що спроби реінтродукції ара спікса в Бразилії розпочалися у 2022 році, але програму припинили без продовження, залишивши питання збереження виду відкритим. Тепер народження “пташеняти №101” стало символом нової надії.Нагадаємо, раніше ветеринар-спеціаліст з лікування птахів Анастасія Кібець повідомляла, що в Україні живе найважчий летючий птах у Європі — дрохва євразійська. Цей птах занесений до Червоної книги..

Бельгія окреслила свої червоні лінії щодо використання російських заморожених активів для фінансування кредиту на репарації Україні в розмірі 140 мільярдів євро. У них враховано план Європейського Союзу про розподіл ризиків у зв’язку з цим проектом.Про це повідомило видання Politico. Журналісти зазначили, що країни ЄС "поспішають розвіяти занепокоєння Бельгії" щодо кредиту напередодні важливого саміту лідерів ЄС 23 жовтня."Досягнення політичної згоди на саміті відкриє шлях для того, щоби блок незабаром після цього виніс на розгляд законодавчу пропозицію", — зауважили аналітики.Наголошується, що Бельгія серед 27 країн ЄС має найбільший інтерес у цій справі, оскільки на її території розташований фінансовий депозитарій Euroclear, який зберігає більшу частину російських державних активів, заморожених після повномасштабного вторгнення країни в Україну в лютому 2022 року.Бельгійський уряд побоюється, що йому доведеться відповідати за будь-які юридичні та фінансові претензії, подані Росією, тому закликає всі країни ЄС надати гарантії за цим кредитом, що фактично означає використання грошей платників податків для покриття будь-яких витрат."Ці гарантії не можуть обмежуватися 170 мільярдами євро готівки, які Комісія пропонує мобілізувати. Потенційна сума ризиків може бути набагато вищою за номінальну", — заявив прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер під час неформального саміту з лідерами ЄС минулого тижня в Копенгагені.Він також додав ще одну умову — "гарантії не припиняють свою дію автоматично після скасування санкцій", оскільки "арбітражні процедури можуть з'явитися ще через декілька років".Загалом Бельгія окреслила цілий список червоних ліній. Серед них — відмова від підтримки будь-яких заходів, які можуть бути інтерпретовані як конфіскація активів; юридичне зобов'язання, чіткі гарантії того, що європейські країни розділять усі ризики як для Euroclear, так і для Бельгії; а також угода про негайне виділення коштів, якщо Euroclear буде змушена повернути активи Росії, наприклад, після укладення мирної угоди.У своїй заяві до лідерів де Вевер зазначив, що схема Єврокомісії фактично є конфіскацією, що суперечить її позиції, яка стверджує, що позика не передбачатиме захоплення державних активів Росії."Різниця між репараційним кредитом і конфіскацією насправді є надзвичайно незначною. Якщо ці активи залишатимуться замороженими протягом тривалого періоду, така домовленість може розглядатися як квазіконфіскація", — сказав премʼєр-міністр Бельгії.Він також висловив думку, що схема може порушувати двосторонні інвестиційні угоди Бельгії та Люксембургу з Росією, які підписали наприкінці холодної війни 1989 року.Де Вевер додав, що ця операція може спонукати, зокрема, китайських інвесторів вилучити свої депозити з Euroclear через побоювання, що їхні резерви також можуть конфіскувати в майбутньому.За словами високопоставленого дипломата ЄС, який спілкувався з журналістами на умовах анонімності, заява прем'єр-міністра Бельгії викликала багато складних питань, які все ще розглядають. При цьому він додав, що "гарантії мають бути надійними в підсумку".Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.

До Бельгії прибули перші винищувачі п’ятого покоління F-35. Ця подія  наблизила передачу додаткових F-16 для України.Про це повідомляє Defense Express. Як зазначає видання, нові бельгійські винищувачі прибули до авіабази Флорен, де надалі стануть на озброєння першої ескадрильї. Авіація має бути готова для проведення операцій з оперативного реагування вже до 2027 року.Водночас час країна триматиме власні F-16 аж до 2028 року, коли їх повністю замінять новими F-35. При цьому старі літаки без поспіху виводитимуться зі складу повітряних сил та передаватимуться Україні. Цей факт підтверджується затвердженими угодою строками передачі до 2028 року.Перший же призначений саме для передачі одразу Бельгії переправили із заводу лише на початку червня цього року з номером FL009. Загалом перша перекинута на територію держави партія складається з чотирьох винищувачів.Саме завдяки цьому постачанню, швидше за все, вдасться реалізувати передачу справних бельгійських F-16 вже у 2026 році. Таким чином вдасться посилити авіапарк України, забезпечуючи насамперед додаткові вильоти.Нагадаємо, Україна очікує на перші постачання шведських винищувачів Gripen. Крім того, наша держава має отримати додаткові F-16 і французькі Mirage.Раніше повідомлялось, що Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.

Бельгійська Thales Belgium, яка є однією із найбільших збройових компаній у Європі у галузі виготовлення протиповітряного озброєння, попередила, що над її секретними об'єктами літає дедалі більше дронів.Як повідомляє видання Politico, компанія вимагає чітких правил щодо блокування або збивання безпілотників."Ми бачимо більше дронів, ніж кілька місяців тому", — каже директор Thales Belgium у Бельгії Ален Кеврін.Він заявив про спостереження за об'єктом компанії у Форт д'Евеньє — єдиний об'єкт компанії в Бельгії, який має ліцензію на складання та зберігання вибухових речовин для 70-мм ракет. Видання зауважило, що відповідні коментарі з'явилися на тлі дедалі більшої кількості повідомлень про вторгнення безпілотників, зокрема в Польщі, Румунії, Німеччині, Норвегії та Данії протягом останнього місяця. "Деякі з цих безпілотників, як-от військові дрони, що пролітали над Польщею та Румунією — російські, тоді як походження інших було важче визначити", — додали медійники.У відповідь на це Данія минулого тижня тимчасово заборонила польоти дронів. Водночас у Північноатлантичному альянсі запустили нову місію для усунення критичних прогалин у системі протиповітряної оборони НАТО."Ми стурбовані цими подіями", — наголосив директор бельгійської оборонної компанії.У Politico зауважили, що ці події відбуваються у момент, коли компанія прагне подвоїти свої виробничі потужності з виробництва некерованих і лазерних ракет FZ275 до 70 тисяч одиниць протягом найближчих кількох років, за умови наявності чіткого попиту. Французька транснаціональна компанія доклала "величезних зусиль", щоб встановити системи виявлення на всіх своїх об'єктах, пояснив Кеврін. Компанія заявила, що може використовувати глушіння для блокування сигналу, необхідного для управління дронами, і збивати безпілотники. Проте проблема в тому, що їй це заборонено — з погляду законів, пояснив директор компанії. Одне з побоювань, пов'язаних зі збиванням дронів, полягає в тому, що безпілотники можуть завдати шкоди або травмувати людей, якщо впадуть.За словами директора компанії, зараз такі країни, як Бельгія, повинні чітко визначити "правильний порядок дій" у разі виявлення дронів. Включно з тим, де закінчуються повноваження поліції і починаються повноваження компаній.Кеврін додав, що наразі Thales Belgium спостерігає "неймовірний" попит на свої ракети, оскільки НАТО намагається гарантувати безпеку свого повітряного простору. Більша частина поточного виробництва компанії йде в Україну. Так, після вересневого вторгнення безпілотників в Польщу компанія Thales отримала десятки запитів на свої ракети, оскільки її ракети з дальністю дії восьми кілометрів відповідають стандартам НАТО і можуть бути інтегровані в наявні системи озброєння."Це готове рішення, яке дозволяє вражати все більше типів цілей", — додав він.У виданні додали, що Німеччина, Італія, Іспанія та Польща є одними з найбільших клієнтів компанії в НАТО, і Thales стверджує, що ракети їх виробництва в чотири рази дешевші за альтернативні варіанти на ринку. Втім, за словами Кевріна, щоб задовольнити цей попит, ЄС повинен допомогти галузі подолати ще одну перешкоду: створити орган для організації транскордонних проєктів і закупівель як для компаній, так і для урядів. ЄС законодавчо заборонено безпосередньо фінансувати зброю та військове обладнання, але Союз розробив кілька ініціатив, спрямованих на сприяння спільним закупівлям озброєння країнами-членами.Нагадаємо, раніше американський президент Дональд Трамп повідомляв, що Сполучені Штати Америки та Канада "тісно співпрацюють" у роботі над новою системою протиракетної оборони "Золотий купол". Система захищатиме обидві держави.

Бельгія відчуває дедалі більший тиск у питанні щодо використання заморожених російських активів для "репараційного кредиту" Україні. Це відбувається після того, як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію.Як повідомляє газета Financial Times, впродовж останніх тижнів позиція Європи змінилася, особливо після того, як адміністрація американського президента Дональда Трампа закликала союзників по G7 конфіскувати або іншим чином використовувати заморожені активи РФ для фінансування оборони України.Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц нещодавно заявив, що 140 мільярдів євро з цих коштів необхідно використовувати як позику для озброєння Києва. Єврокомісія з того часу розробила структуру "репараційного кредиту", аргументуючи це тим, що Москва повинна нести витрати, пов'язані з війною проти України. Своєю чергою, прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер попросив інші 26 країн ЄС "покрити" юридичні та фінансові ризики, пов'язані з таким кредитом, і гарантувати повну суму, щоб Бельгії не довелося самостійно його повертати."Ця позиція викликала осуд з боку низки столиць ЄС, особливо з огляду на те, що прибутки Euroclear оподатковуються бельгійським податком на прибуток підприємств", — зазначає газета.Неназваний високопоставлений дипломат ЄС у коментарі Financial Times заявив, що Бельгія три роки стверджувала, що Euroclear є бельгійською компанією, а отже, і прибутки також. Посадовець обурився, що тепер, коли Брюсель хоче розділити ризики, то стверджує, що Euroclear — це європейська компанія. Газета, посилаючись на неназваних європейських дипломатів, зауважила, що терпіння до бельгійських чиновників вичерпується. Інші столиці ЄС стверджують, що скрутне становище Києва вимагає солідарності, і вказують на те, що Польща погодилася розмістити в себе головний центр постачання зброї до України, а Данія — передати Києву винищувачі F-16, не вимагаючи від інших розділити ризики."Більше немає легких рішень. Кожен має робити те, що може", — заявив інший неназваний європейський дипломат.За даними медійників, Єврокомісія вже спробувала заспокоїти деякі побоювання Бельгії, додавши положення про те, що позика буде покриватися національними зобов'язаннями в разі, якщо Росія почне виплачувати військові репарації. Неназваний чиновник у коментарі газеті зауважив, що ризики для Бельгії в цьому випадку досить обмежені. "Це не означає, що їх немає взагалі, і що ми не хочемо вести серйозних переговорів з Бельгією... Але ці ризики, ймовірно, можна контролювати", — додав він.У Єврокомісії наголосили, що кредит структурований таким чином, що не передбачає конфіскації активів, і вказує, що судові рішення за межами ЄС не визнаються Євросоюзом. Водночас бельгійський уряд заявив, що поточний план, який обговорюється, не є прийнятним, і умовні зобов'язання не розв'язують питання покриття ризиків.ЄС прагне домовитися про кредит у розмірі 140 мільярдів євро до грудня, а перші виплати заплановано на другий квартал 2026 року. За даними Euroclear, з 2022 року бельгійський уряд зібрав 3,6 млрд євро податків на прибуток, отриманий від заморожених активів Центробанку Росії та російських юридичних осіб, які підпадають під санкції ЄС. Газета додала, що бельгійський уряд заявив, що ці податкові надходження "повністю призначені для підтримки України". Втім, не всі гроші були перераховані Києву."Деякі люди за моєю спиною кажуть, що я спекулюю на війні... тому, що я хочу залишити собі мільярд податкових грошей. У моїй мові це називається дрібними грошима, мільярд, з огляду на ризик, який ми беремо на себе", — заявив Де Вевер минулого тижня.Позиція Де Вевера роздратувала деяких лідерів ЄС на недавньому саміті в Копенгагені, розповіли газеті чиновники, ознайомлені з ходом обговорень. Вони також вказали на відносно низький рівень військової підтримки України з боку Бельгії за останні три роки, порівняно з Данією, Швецією та Німеччиною, які надали значно більше допомоги Києву.Водночас бельгійські чиновники стверджують, що позиція Де Вевера виправдана, адже він захищає національні інтереси своєї країни. Проте інші лідери ЄС заявили, що ця "негнучкість" починає давати зворотний ефект.Нагадаємо, раніше видання Bloomberg повідомляло, що у Москві ініціативу європейських лідерів надати Україні кредит на 165 мільярдів доларів коштом заморожених російських активів сприйняли як образу. У відповідь там планують націоналізувати та продати активи, що належать іноземним компаніям у Росії. .

У понеділок, 22 вересня, під час міжнародній конференції Організації Об'єднаних Націй щодо мирного врегулювання палестинського питання, Люксембург, Мальта, Монако та Бельгія заявили про визнання Палестинської держави.Про це повідомляє Reuters. За даними журналістів, президент Палестини Махмуд Аббас виступив на конференції через відеозв’язок. Він закликав світових лідерів до визнання Палестинської держави."Ми закликаємо тих, хто ще не зробив цього, наслідувати цей приклад", – сказав він.Після цього прем’єр-міністр Люксембургу Люк Фріден заявив про офіційне визнання держави Палестина його країною."Рідко коли перспектива рішення про створення двох держав здавалася такою віддаленою, як сьогодні. І все ж ніколи міжнародна воля до її досягнення ще не була такою єдиною. Коли зростають сумніви, ми маємо зустрічати їх з упевненістю в надії. Тому я урочисто заявляю, що відсьогодні Люксембург офіційно визнає державу Палестина", — сказав він.Аналогічне рішення ухвалили Мальта, Монако та Бельгія. Зокрема, прем’єр-міністр Мальти Роберт Абела зауважив, що рішення про створення двох держав є "найгіршим можливим результатом" для ХАМАС."Мені також відома думка, що визнання держави Палестина певним чином рівнозначне перемозі для ХАМАСу. Однак рішення про створення двох держав є найгіршим можливим результатом для ХАМАСу. Це не те, що вони хочуть бачити. Вони хочуть бачити, що Ізраїль стертий з карти світу", — сказав він.Своєю чергою, прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер заявив, Брюссель приєднується до країн, що визнали Палестинську державу. Він додав, що його країна приступить до юридичного визнання Палестини після звільнення усіх заручників та усунення від управління Палестиною усіх терористичних організацій, таких як ХАМАС.Нагадаємо, Франція офіційно визнала державу Палестина. Також раніше Велика Британія, Канада, Австралія та Португалія ухвалили аналогічне рішення. Це сталося перед тижнем високого рівня дипломатії Генасамблеї ООН.Варто зазначити, що Ізраїль на офіційному рівні погрожує жорсткою відповіддю на рішення Великої Британії, Канади й Австралії офіційно визнати державу Палестина. Ізраїльські чиновники закликають анексувати частини окупованого Західного берега річки Йордан.

Кібератака на зовнішнього постачальника послуг 20 вересня викликала масштабні збої та затримки в європейських аеропортах. Через це пасажири змушені годинами очікувати на реєстрацію та посадку. Про це повідомляє Bild.За даними видання, кібератака призвела до затримок у берлінському аеропорту BER. Сам аеропорт з міркувань безпеки перервав з’єднання із системами, що мало жахливі наслідки."Сам аеропорт не був ціллю кібератаки та постраждав лише опосередковано", — пояснив оператор аеропорту. Однак для мандрівників це все ще означає години очікування на реєстрації та посадці, затримки та, можливо, скасування рейсів.На вебсайті аеропорту сьогодні вранці було опубліковано інформацію про те, що багато рейсів змогли вилетіти без затримок, але деякі зазнали коротких, а іноді й триваліших затримок.Аеропорти Франкфурта та Гамбурга повідомили сьогодні вранці, що на них не було атак. Операції працювали у звичайному режимі, без обмежень. Проте масштаби величезні: постачальник системи працює в аеропортах по всій Європі, і Берлін не єдиний, хто відчуває наслідки.Брюссельський аеропорт підтвердив, що очікується значний вплив на виконання рейсів. На його вебсайті також зазначалося, що наразі можлива лише ручна реєстрація та посадка. Постачальник послуг активно працює над рішенням. Однак одне зрозуміло — мандрівники повинні бути готові до затримок та скасування рейсів.Лондонський Хітроу також повідомив про проблеми, хоча й посилався на "технічну проблему". "Послання пасажирам чітке: перевірте статус свого рейсу перед прибуттям і будьте терплячими. Брюссель однозначно говорить: пасажири повинні мати достатньо часу в аеропорту", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 24 січня Національна страхова компанія Словаччини зазнала "масованої кібератаки". Премʼєр-міністр Роберт Фіцо вважає, що до неї причетна Україна. Однак жодних доказів він не надав.

Станом на 19 вересня вісім країн Європейського Союзу досі імпортують російський газ. Це стосується як трубопровідного, так і зрідженого блакитного палива. Про це на брифінгу повідомила прес-секретарка Єврокомісії Паула Піньо. Серед імпортерів присутня одна з найпотужніших країн ЄС — Франція."Держави-члени, які імпортують російський газ, згідно з останньою інформацією, яку ми маємо, але з застереженням, що куди цей газ потрапляє, очевидно, ми не маємо інформації. Ми знаємо, де газ потрапляє до системи ЄС, але ми не знаємо, де він залишається і де зрештою споживається. Отже, це важливе застереження", — заявила вона.За словами Піньо серед держав-членів ЄС, які імпортують російський газ, присутні: Бельгія, Нідерланди, Франція, Іспанія, Португалія, Греція, Словаччина, Угорщина. Водночас посадовиця запевнила, що Єврокомісія пильно стежить за статистикою енергетичного імпорту, особливо після впровадження плану перерозподілу ЄС з 2022 року. Ці дані використовуються для розробки пропозицій щодо диверсифікації, безпеки постачання та розвитку інфраструктури."Моніторинг допомагає краще розуміти потреби держав-членів та знаходити найкращі рішення для зменшення енергетичної залежності від Росії", — додала Паула Піньо.Раніше повідомлялось, що Єврокомісія запропонує заборонити імпорт російського скрапленого природного газу в Європейський Союз до 1 січня 2027 року — на рік раніше, ніж планувалося, у межах 19-го пакету санкцій проти Москви.Нагадаємо, 19 вересня Європейська комісія затвердила 19-й пакет санкцій проти Російської Федерації. Подробиці обмежень проти країни-агресора оголосять пізніше.

Міністр оборони Бельгії Тео Франкен заявив, що його країна не виключає можливості направлення своїх військових до України, але лише після укладення мирної угоди між Києвом і Москвою.Таку заяву бельгійський посадовець зароби на неформальній зустрічі міністрів оборони ЄС у Копенгагені, передає "Укрінформ"."Ми збираємося підтримати Україну ще 100 мільйонів євро в пакеті PURL. Таке рішення бельгійський уряд ухвалив цього тижня. Ми й надалі підтримуватимемо Україну всім, що маємо. Літаки F-16 будуть доставлені якнайшвидше, і ми дуже налаштовані на майбутнє в Коаліції охочих. Ми можемо допомогти в багатьох сферах, на морі та в повітрі, у рамках коаліції", — заявив міністр.Він додав, що припинення вогню є необхідною умовою. Проте Франкен зауважив, що скептично ставиться до його швидкого досягнення."Для Бельгії можливо все. Це дипломатичне обговорення. Спочатку ми подивимося, як змусити Росію укласти мирну угоду. Я думаю, що нам потрібно посилити санкції, і вважаю, що багато пакетів уже на підході. Європейський Союз може багато чого зробити, а також Сполучені Штати, як наш союзник і партнер", — додав посадовецьНагадаємо, раніше віце-президент США Джей Ді Венс заявляв, що позиція Сполучених Штатів Америки щодо відряджання військ до України залишається не змінною. Тому американських військових в Україні не буде.Також раніше віце-президент США Джей Ді Венс заявляв, що переговори щодо припинення війни Росії проти України зосереджені на двох основних питаннях — гарантіях безпеки для Києва та територіях, які Москва прагне взяти під контроль.Своєю чергою, за інформацією Reuters, російський диктатор Володимир Путін вимагає від України відмовитися від усього східного Донбасу, забути про амбіції щодо вступу до НАТО, зберегти нейтралітет і не впускати західні війська до країни.

У вівторок, 26 серпня, бельгійський премʼєр-міністр Барт де Вевер виступив проти конфіскації заморожених російських активів. Більшість із них перебуває у депозитарії Euroclear у Бельгії.Про це повідомили журналісти Sky News, які цитують прем’єр-міністра. На його думку, російські активи найкраще залишити замороженими у бельгійському банку Euroclear до завершення мирних переговорів між Росією та Україною."Значна частина цих коштів заморожена в Брюсселі в банку Euroclear", — констатував він.При цьому бельгійський прем’єр-міністр обізнаний, що є уряди, які намагаються конфіскувати ці гроші."Але я хотів би попередити, що з юридичного погляду це не так просто", — наголосив Барт де Вевер.Як відомо, Euroclear зберігає 183 із 300 мільярдів євро заморожених у Європі російських активів.Як відомо, Європейський Союз, країни G7 і Австралія після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну заморозили приблизно 3 300 мільярдів євро державних активів Росії.У травні 2024 року Євросоюз схвалив використання доходів від заморожених активів для допомоги Україні. За минулий рік Київ отримав у цьому контексті три мільярди євро. А з початку 2025 року ЄС переказав Україні 10,1 мільярда євро з доходів від заморожених у європейських банках коштів Росії.При цьому Україна вже тривалий час наполягає на конфіскації російських активів як компенсації за шкоду, завдану внаслідок повномасштабного вторгнення. Водночас у Європі не всі підтримують таке рішення.Нагадаємо, минулого тижня прем’єр-міністерка Юлія Свириденко розповідала, що Україна отримає понад чотири мільярди євро від Європейського Союзу. Це відбудеться в межах програми Ukraine Facility та ERA Loans. За її словами, Україна отримала два транші. Загальна сума допомоги становить 4,05 мільярда євро.

У п’ятницю, 23 серпня, на етапі Діамантової ліги в Брюсселі у стрибках у висоту переміг українець Олег Дорощук. Для нього це перша золота медаль престижного легкоатлетичного турніру. До цього він двічі ставав срібним призером у Сілезії та Римі.Про це повідомило "Суспільне Спорт". Журналісти нагадали, що Дорощук брав участь лише у двох етапах Діамантової ліги. На етапі в Сілезії стрибун у висоту виборов бронзу з результатом 2,28 метра. Перед цим він посів друге місце на змаганнях у Римі.Медалістів змагань визначила висота 2,22 метра. Її взяли лише три стрибуни, при цьому Олег Дорощук і ямаєць Ромейн Бекфорд зробили це з першої спроби, бельгійцю Тому Кармою знадобилася для цього третя спроба.Єдиним спортсменом, який взяв висоту 2,25 метра з першої спроби став Дорощук, тоді як його конкуренти не змогли подолати висоту з першого разу. В підсумку Бекфорд не підкорив висоту з трьох спроб, а бельгієць Томас Кармой зробив це з третьої спроби.Медальна боротьба між Дорощуком і Кармоєм розгорнулася на наступних висотах. 2,28 метра українець узяв з першої спроби, бельгієць — з третьої. Далі ні Кармой, ні Дорощук не взяли висоту 2,30. За підсумком змагань українець фінішував першим за додатковим показником використаних спроб на минулих планках."Сьогодні почувався чудово, атмосфера на стадіоні дуже особлива. Мені дуже подобається стрибати в Брюсселі після того, як я був тут минулого року. Наступним етапом стане фінал Діамантової ліги, а після нього я вирушаю на тренувальний збір до Токіо для останнього змагання сезону", — поділився враженнями Дорощук.Український стрибун уже вшосте став медалістом етапів Діамантової ліги. Ще три подіуми стрибун здобув 2024 року — жодного разу не фінішував за межами топ-3 на етапах престижної серії.Дорощук удруге поспіль відібрався у фінал сезону Діамантової ліги. Він третій українець, що кваліфікувався до фіналу — після стрибунок у висоту Ярослави Магучіх і Юлії Левченко.Нагадаємо, що на початку березня Олег Дорощук виграв фінал чемпіонату Європи з легкої атлетики у приміщенні. На той момент це було перше в історії нашої держави золото у чоловічих стрибках у висоту на цих змаганнях.

Бельгія, Нідерланди та Німеччина ведуть переговори про відновлення залізниці "Залізний Рейн". Це потрібно задля того, щоб підвищити мобільність військ у відповідь на наростальну загрозу з боку Росії.Як повідомляє видання Politico, залізнична лінія, що з'єднує бельгійський порт Антверпен з Рурським регіоном Німеччини, була збудована у 19 столітті, але з часів Другої світової війни вийшла з експлуатації.Тепер, коли потреби ЄС у військовій мобільності зростають, а інші залізничні лінії мають проблеми пропускної здатності, тиск для вжиття заходів зростає. Представник міністерства транспорту Бельгії Томас Де Шпігелер фактично підтвердив переговори щодо відновлення "Залізного Рейну", заявивши, що цей проект є політичним. За його словами, прем'єр-міністр Барт Де Вевер взяв відновлення цього залізничного сполучення під свій контроль.Попри підтримку, не всі повністю згодні з ідеєю віддати пріоритет відродженню залізниці. Зокрема, серед них Нідерланди. Їхня ділянка є короткою, а паралельна лінія Бетуве вже з'єднує Роттердам із Німеччиною."Це небажання має також комерційне коріння: порт Антверпен (бельгійський) давно виступає на підтримку "Залізного Рейну", розглядаючи його як потенційний виклик домінуванню порту Роттердам у регіоні", — зазначає видання.Медійники наголошують, що Нідерланди не хочуть реалізовувати цей проект, оскільки він мало що їм дає, а також може нашкодити нідерландському головному порту — Роттердаму, тим самим посиливши конкурента, яким є бельгійський Антверпен. Втім, видання допускає, що Амстердам може погодитись на відновлення "Залізного Рейна". У Бельгії сподіваються, що військовий аспект прискорить відновлення проекту. Втім, як зазначив експерт із залізниць Герман Вальтер, "ключ до успіху у Нідерландів". Він додав, що якщо це для країни коштуватиме недорого або взагалі нічого, тоді "вони співпрацюватимуть".Politico додає, що однією з причин, через яку Нідерланди можуть змінити своє рішення, є потенційний фінансовий стимул від нових цільових показників видатків НАТО та Євросоюзу. Відомо, що у пропозиції щодо наступного бюджету ЄС, з 2027 року на військову мобільність може бути виділено 17 мільярдів євро."Якщо ЄС надасть безоплатні гроші на будівництво інфраструктури, то навіть Нідерланди, які не бажають цього робити, приєднуються", — наголошує видання.Варто зауважити, що дискусії щодо відродження "Залізного Рейну" тривають роками та викликали суперечки з таких питань, як екологічні проблеми. У 2003 році Бельгія та Нідерланди передали свою суперечку щодо відновлення залізниці на розгляд арбітражного трибуналу, який постановив, що Бельгія може продовжити відновлення, але нестиме екологічні витрати, а Нідерланди зроблять свій внесок лише за умови отримання вигоди.Нагадаємо, раніше міністерство оборони Естонії повідомило, що НАТО може ухвалити рішення про розміщення німецько-нідерландського корпусу союзних сил на території Естонії. У разі позитивного сценарію, базою корпусу має стати місто Пярну.

У Бельгії померла малолітня дитина, яку забули в автомобілі. Трагедія сталася 17 липня у місті Намюр.Про це повідомляє видання RTBF, посилаючись на заяву прокуратури.Відомо, що вік дитини — один рік та три місяці. Хлопчик помер від спеки, яка призвела до підвищення внутрішньої температури тіла.За даними видання, батько мав відвезти малюка до дитячого садка. Він доставив старшу дитину в інше місце та потім поїхав на роботу. Чоловік забув, що його молодший син все ще перебуває в авто. Коли бабуся з дідусем поїхали до дитячого садка, щоб забрати онука, родина усвідомила трагедію. Медична експертиза підтвердила, що смерть дитини настала внаслідок гіпертермії. "Було розпочато судове розслідування за звинуваченням у ненавмисному вбивстві", — вказують журналісти.Варто зазначити, що гіпертермія — це підвищення температури тіла вище 41°C. Вона викликає пригнічення життєво важливих функцій організму.Нагадаємо, нещодавно у Франції трапився дивний інцидент. Прямуючи на відпочинок, 62-річний чоловік забув свою дружину на заправці й згадав про неї лише через 300 кілометрів.

У середу, 16 липня, у Бельгії спалахнула масштабна пожежа, внаслідок якої було знищено головну сцену музичного фестивалю Tomorrowland.Про це повідомили видання HLN та VRT NWS. За даними журналістів, пожежа сталася всього за два дні до початку фестивалю.Зокрема, джерела HLN повідомляють, що загоряння могло статися через помилку під час тестування феєрверків. Проте ані організатори заходу, ані екстрені поки не підтвердили цю інформацію.Водночас за даними VRT NWS, на місці проведення фестивалю було близько 1 000 співробітників, їх евакуювали.Своєю чергою організатори Tomorrowland заявили, що ніхто внаслідок пожежі не постраждав і заплановані на четвер заходи на іншій локації відбудуться. Водночас фестиваль шукає, що робити з заходами на головній сцені, які мали початись у пʼятницю.Tomorrowland — один із найвідоміших фестивалів електронної музики, який з 2005 року щорічно відбувається в бельгійському місті Бом. Цього року на ньому очікували по 200 тисяч відвідувачів протягом двох вікендів.Нагадаємо, в американському штаті Массачусетс сталася пожежа у будинку для літніх людей. Внаслідок інциденту загинуло щонайменше дев'ять осіб. Щонайменше 30 людей постраждали. .

Український гравець бельгійського "Вестерло" Сергій Сидорчук розповів про росіянина Романа Нойштедтера, який разом з ним виступає за бельгійську команду. Екс-футболіст збірної України переконаний, що представник країни-агресора є "класною людиною".Про це він сказав в інтерв'ю YouTube-каналу Дениса Бойка.Сидорчук заявив, що керівництво клубу порадило йому поговорити з Нойштедтером: "Просто поговори з ним і ти все зрозумієш". Я не хотів розмовляти скажу чесно. Але ми зідзвонилися і він пояснив всю ситуацію". За словами Сидорчука, першою людиною, яку він зустрів на базі, був саме росіянин. "Я одразу сказав, що я не можу дати йому руки, доки… Знову ж таки він мені все пояснив. Якщо чесно, він — класна людина. Дуже допомагав мені в адаптації. Для мене він європеєць, тому що все своє дитинство і життя він провів у Німеччині. Все його дитинство пройшло у Киргизстані, де у нього бабуся з дідусем. Він знає шість мов. Ментальність у нього не така, як у нас, не така, як в тих", — сказав Сидорчук. Український хавбек зазначив, що Нойштедтер нічого не розумів про російсько-українську війну. "Він взагалі нічого не розумів. Зараз, коли я йому пояснюю, показую відео, обстріли й все таке інше… У нього є нюанси, повʼязані з паспортом. Я не можу просто розповідати. Це не моя історія, це історія цієї людини. Я не можу розповідати про це. Я можу сказати, що він дійсно класний пацан", — сказав Сидорчук. Екс-гравець збірної України також повідомив, що спілкується з росіянином."Порядна людина і розуміє все. Так (спілкуюсь, — ред.). Він ще залишається на рік у команді", — додав Сергій Сидорчук.Нагадаємо, раніше російський футболіст швейцарського "Сьйона" Антон Міранчук розповів, як європейські клуби відмовлялися вести переговори щодо його переходу. Причиною начебто є російське громадянство футболіста.