# Бельгія

У вівторок, 18 серпня, президент Володимир Зеленський повів зустріч з віцепремʼєр-міністром — міністром закордонних справ, європейських справ та співробітництва з розвитку Бельгії Максимом Прево.Про це повідомила пресслужба Офісу президента. Зазначається, що Зеленський розповів Прево про дипломатичні зусилля для закінчення війни й про те, як важливо посилювати протиповітряну оборону України, особливо в умовах, коли Росія тероризує обстрілами та нарощує виробництво ракет."Від самого початку цієї війни були дуже важливі рішення. Ми вдячні за цей рік, мільярд євро підтримки на цей рік — це дуже важливо. І ми вдячні за продовження програми щодо F-16. Сподіваюся, це підтримає наш повітряний флот", — заявив Зеленський.Сторони також обговорили можливості Бельгії в допомозі з будівництвом укриттів та посиленням санкцій, зокрема в підготовці наступного, 22-го санкційного пакета ЄС проти Росії. Крім того, український гарант поінформував про російські удари по українському аграрному сектору та експорту продовольства. Зеленський наголосив, що це може створити кризу для багатьох країн, які залежать від українського продовольства, і закликав допомогти із захистом. Також політики розглянули додаткові можливості для допомоги Україні в забезпеченні фінансової стійкості."Ми продовжуємо надавати підтримку — військову й фінансову. Вдячний вам, що ви згадали, що за цей рік ми вже виділили 1,1 мільярда євро як фінансову підтримку. І ми також беремо участь у проєкті PURL — 200 мільйонів євро ми загалом виділили на PURL", — наголосив Прево.До того ж Прево пообіцяв, що Бельгійське агентство з розвитку Enabel продовжить реалізовувати проєкти для підтримки цивільних. До того ж Бельгія планує оголосити про виділення додаткових коштів для підтримки сектору охорони здоров'я, громадянського суспільства, воїнів і цивільних, які зазнали опіків чи поранень унаслідок російських ударів.Також Прево та Зеленський обговорили й підтримку України на шляху до Європейського Союзу. Український лідер наголосив, що наша країна розраховує на якнайшвидше відкриття решти чотирьох кластерів."Вважаємо, що у вересні є дійсно шанс відкрити один чи два кластери для України. І, звісно, ми розраховуємо на вашу роль і цю підтримку", — зазначив він.Нагадаємо, 7 серпня президент України Володимир Зеленський прибув із робочим візитом до Сербії, де протягом двох днів вів переговори з керівництвом країни. Додамо, наприкінці травня Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своїм сербським колегою Александром Вучичем. Тоді анонсували підписання взаємовигідних міждержавних документів.Крім того, 14 серпня Володимир Зеленський провів переговори із лідером Єгипту Абделем Фаттахом Ас-Сісі. Лідери обговорили виклики продовольчої безпеки та ситуацію в Чорноморському регіоні..

У Бельгії рятувальники намагаються локалізувати найбільшу лісову пожежу за всю історію спостережень у країні, яка вже охопила близько трьох тисяч гектарів. Вогонь поширюється в напрямку кордону з Німеччиною, а евакуйованим мешканцям поки не дозволяють повертатися додому.Про це повідомляє Reuters.Пожежа спалахнула у п'ятницю, 14 серпня, в природному заповіднику Високі Фени на сході Бельгії. До боротьби з вогнем залучили пожежників із різних регіонів країни, а також рятувальників із Німеччини та Люксембургу, військових і місцевих фермерів. Нідерланди надали гелікоптери.У неділю, 16 серпня, основні сили зосередили на ділянці, де пожежа просувається в бік Німеччини. За словами представниці адміністрації Валлонії Стефані Ерну, захисна лінія поблизу евакуйованих населених пунктів наразі стримує вогонь. Водночас людям, які залишили домівки напередодні, рекомендували поки не повертатися.За даними Європейської інформаційної системи лісових пожеж, нинішня пожежа стала найбільшою в історії спостережень у Бельгії. Вона вже більш ніж удвічі перевершила за площею займання 2011 року, коли вогонь знищив близько 1400 гектарів території.Німецька влада також вживає запобіжних заходів. У місті Моншау жителям районів поблизу бельгійського кордону порадили залишити домівки. Водночас безпосереднього поширення вогню на територію Німеччини поки не очікують. Основною загрозою для місцевих жителів називають сильне задимлення.Бельгія звернулася по міжнародну допомогу. Європейський Союз направив для гасіння пожежі три гелікоптери та два спеціалізовані літаки з інших країн Європи.Reuters зазначає, що масштабні пожежі одночасно фіксують і в інших частинах континенту на тлі посухи та хвиль спеки. Зокрема, в іспанському Арагоні вогонь знищив 16,6 тисячі гектарів, а на грецькому острові Саламін унаслідок пожеж загинули двоє людей.Нагадаємо, лісові пожежі, які охопили міста узбережжя Хорватії та тривали декілька днів, називають наймасштабнішими в історії країни. Щонайменше троє людей загинули, понад 50 отримали травми..

У бельгійській провінції Східна Фландрія будівельники під час ремонтних робіт виявили схованку із золотими злитками та монетами. Орієнтовна вартість знахідки становить близько 9 мільйонів євро.Про це повідомляє BBC. Зазначається, що робітники прокладали нові каналізаційні труби та бурили землю біля фундаменту будинку, коли натрапили на заховані цінності. Вони одразу повідомили про знахідку поліцію.Правоохоронці вилучили золото та перемістили його у безпечне місце. Водночас поліція закликала людей не приходити на будівельний майданчик у пошуках інших цінностей. За словами правоохоронців, після поширення інформації про скарб будинок фактично "перевернули догори дном".Нерухомість належить організації CAW Oost-Vlaanderen, яка займається соціальною допомогою. Її директор Герт Гіллаерт розповів, що новина про знахідку стала для нього несподіванкою. Він висловив сподівання, що у разі отримання організацією права на скарб кошти можна буде використати для соціальних потреб і допомоги людям, яких вона підтримує.Однак наразі невідомо, кому юридично належить знайдене золото. Місцевий прокурор розпочав розслідування, щоб встановити походження скарбу та його можливого власника.Згідно з бельгійським законодавством, потенційний власник має п'ять років, щоб заявити свої права на захований скарб. Якщо власника не встановлять, а також не буде доказів, що знахідка пов'язана зі злочинною діяльністю, цивільне законодавство передбачає можливість розподілу скарбу між людиною, яка його знайшла, та власником земельної ділянки. Наразі золото залишається під контролем правоохоронців, поки триває встановлення його походження та законного власника.Нагадаємо, нещодавно археологи отримали нові дані про одну з жертв виверження Везувію 79 року н. е., які дозволяють по-новому поглянути на останні миті життя мешканців Помпеїв.Додамо, раніше під час розкопок на території Віндонісси археологи зробили рідкісне відкриття — обвуглений шматок хліба, якому близько двох тисяч років. Це може бути перший підтверджений зразок римського хліба, знайдений у Швейцарії..

Наступного вівторка, 21 липня, українські військові візьмуть участь у військовому параді в Брюсселі. Йо проводитимуть із нагоди Національного дня Бельгії.Про це повідомив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, вперше в історії таких урочистостей у країні 21 липня в параді візьме участь український підрозділ."Дуже пишаюся цим. Слава Україні. Ніколи не здавайтеся", — наголосив бельгійський урядовець.Два дні тому українські військові вже брали участь у параді з нагоди французького національного свята — Дня взяття Бастилії. Президент України Володимир Зеленський тоді особисто відвідав цей парад."Єлисейськими Полями урочисто пройшли й українські воїни, наші пілоти у складі французько-українських екіпажів пролетіли на винищувачах Mirage", — наголошував тоді він.Український президент акцентував, що це велика честь — перебувати у Франції. І те, що Еммануель Макрон запросив наших захисників, — це знак поваги та визнання сили України, наших людей і наших збройних сил."Дякуємо нашим воїнам. Дякуємо Франції та всім партнерам, які стоять поруч з Україною", — підсумував тоді Володимир Зеленський.До речі, речник Тео Франкена уточнив, що 21 липня у параді в Бельгії візьмуть участь ті самі підрозділи та військовослужбовці, що й у Франції. Загалом — 23 особи, однак президент України не відвідає Брюссель.Нагадаємо, що сьогодні Володимир Зеленський подякував премʼєр-міністру Великої Британії Кіру Стармеру за підтримку України під час повномасштабної війни та нагородив його орденом Свободи..

У четвер, 18 червня, президент України Володимир Зеленський проведе низку зустрічей у Бельгії та візьме участь у засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн". У графіку глави держави також заплановані переговори з керівництвом ЄС, генсеком НАТО та європейськими лідерами.Про це повідомив прессекретар президента Сергій Никифоров.Зустрічі в Бельгії та НАТООрієнтовно об 11:15 за місцевим часом Зеленський має зустрітися з прем’єр-міністром Бельгії Бартом де Вевером. Ця зустріч відбудеться без медійних елементів.О 13:00 запланована аудієнція президента України з королем Бельгійців Філіпом.Після цього, о 14:40, Зеленський і міністр оборони України проведуть зустріч із генеральним секретарем НАТО, а також міністрами оборони Великої Британії та Німеччини.Участь у "Рамштайні" та зустрічі в ЄврорадіО 15:00 президент України візьме участь у засіданні Контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн". Запланований виступ Зеленського, трансляція якого буде українською мовою.Орієнтовно о 16:55 глава держави прибуде до Європейської Ради. Також планується підхід до преси, однак його проведення ще має бути підтверджене. У разі підтвердження трансляція відбудеться без перекладу.У Європейській Раді Зеленський зустрінеться з президентом Європейської Ради Антоніу Коштою та президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн.Також у програмі передбачені двосторонні зустрічі з європейськими лідерами. Їхній порядок мають повідомити додатково.О 18:45 Зеленський візьме участь у засіданні Європейської Ради. Виступ президента України планують оприлюднити в записі.Нагадаємо, президент Сполучених Штатів Дональд Трамп офіційно оголосив про повернення жорстких санкцій проти нафтового сектору Росії за підсумками першого дня саміту "Великої сімки". Американський лідер кардинально змінив риторику та висунув європейським партнерам умови для спільного тиску на Кремль..

П’ять країн Європейського Союзу виступили з ініціативою перегляду правил вступу нових членів до блоку, запропонувавши посилити механізми контролю за дотриманням демократичних стандартів.Про це повідомляє Reuters із посиланням на спільний документ Німеччини, Франції, Нідерландів, Бельгії та Люксембургу.Серед запропонованих заходів — створення нових гарантій дотримання принципів верховенства права, а також механізмів реагування на можливе "демократичне відкатування" після вступу до ЄС. Йдеться про інструменти, які можуть бути закладені у майбутні договори про приєднання.Окремо країни-ініціатори пропонують обговорити можливість тимчасового обмеження права голосу для нових членів ЄС у чутливих сферах, де рішення ухвалюються одностайно. Це може стосуватися, зокрема, зовнішньої політики, розширення блоку та бюджетних питань.Ініціатива з’явилася на тлі дискусій про розширення ЄС, зокрема щодо України та Молдови, які продовжують рух до членства. У Євросоюзі також враховують досвід попередніх розширень і проблеми з дотриманням демократичних стандартів у деяких країнах-членах.Паралельно в ЄС триває підготовка до відкриття переговорних кластерів з Україною та Молдовою, які охоплюють питання верховенства права та демократичних реформ.Додамо, нещодавно стало відомо, що Україна може недоотримати близько 680 мільйонів євро фінансової допомоги від Європейського Союзу. Головна причина — несвоєчасне виконання окремих реформ..

У вівторок, 26 травня, зранку на залізничному переїзді в Бугенхауті (Бельгія, Східна Фландрія) потяг зіткнувся зі шкільним автобусом. Унаслідок аварії декілька людей в автобусі загинули.Про це повідомило видання RTBF. Про кількість постраждалих спершу не повідомляли. За оновленою інформацію, загинуло щонайменше двоє дітей, інші — отримали травми різного ступеня. Пасажири потяга залишилися неушкодженими."У той момент, коли автобус долав залізничний переїзд, шлагбауми залишалися опущені, а світлофори горіли червоним. Подальше розслідування має з’ясувати, як могла статися ця аварія", — зауважили в бельгійському залізничному операторі Infrabel.Там уточнили, що пасажирський поїзд прямував із Брюгге до Буггенхаута, де мав зупинку."Переїзд розташований за кілометр до станції, тож потяг уже дещо сповільнювався, але удар виявився надзвичайно сильним. Машиніст усе ж спробував застосувати аварійне гальмування, але було вже занадто пізно", — зазначили в компанії.За інформацією бельгійських телевізійників, окрім водія, у шкільному автобусі перебували семеро школярів та супроводжувальна особа.Міністр внутрішніх справ Бернар Квінтін відреагував на аварію, яка сталася в Бугенхауті."З великим сумом я дізнався про трагічну аварію в Бугенхауті, в якій поїзд зіткнувся зі шкільним автобусом. Мої думки — з жертвами та їхніми рідними. Бажаю пораненим сил. Дякую нашим службам екстреної допомоги за оперативне реагування на місці події", — написав він у соцмережі X.Нагадаємо, що наприкінці квітня цього року в Болгарії під час поїздки до Туреччини потрапив в аварію автобус із громадянами України, що призвело до загибелі двох пасажирів. Транспортний засіб, який зупинився через технічну несправність, раптово розпочав некерований рух у бік людей, які стояли поруч..

Міністерство оборони Бельгії планує завершити передачу всього свого парку американських винищувачів F-16 Силам оборони України до 2029 року. Брюссель поступово замінюватиме ці літаки на сучасніші F-35, що дозволить планомірно посилювати українські Повітряні сили.Про це повідомляє видання Le Soir із посиланням на газету Le Vif.Історія домовленостей та умови передачіЯк зазначає видання, фундамент для постачання авіації було закладено два роки тому. Саме тоді під час візиту президента Володимира Зеленського до Брюсселя Україна та Бельгія уклали безпекову угоду, яка передбачала військову допомогу у довгостроковій перспективі.Процес передачі винищувачів безпосередньо прив'язаний до темпів отримання самою Бельгією нових літаків F-35. Як тільки новітні машини ставатимуть у стрій, вивільнені F-16 відправлятимуть на допомогу ЗСУ.Поетапний графік постачаньЗгідно з даними бельгійського оборонного відомства, процес розподілений на кілька років. Перші літаки можуть прибути до України вже найближчим часом, а найбільша партія очікується наприкінці десятиліття. Графік має наступний вигляд:2026 рік: Україна може отримати сім винищувачів. Чотири з них уже виведені з експлуатації та наразі слугують базою для навчання українських технічних спеціалістів.2027 рік: планується передача ще п'яти бортів.2028 рік: очікується постачання чотирнадцяти літаків.2029 рік: фінальний етап та передача найбільшої партії — двадцяти семи одиниць.Варто зауважити, що вказані дати є орієнтовними. Остаточні терміни залежатимуть від оперативних потреб повітряних сил Бельгії та швидкості оновлення їхнього власного авіапарку.Нагадаємо, у програмі навчань українських пілотів на винищувачах F-16 є вправи польотів без стабільної GPS-навігації на тлі загроз радіоелектронної боротьби. В екстремальних умовах це критично важливі навички..

Напередодні "Рамштайну" Україна узгодила пріоритети оборонної співпраці з Бельгією й Іспанією. Йдеться про протиповітряну оборону, дрони й артилерію далекобійного ураження.Про це повідомив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі. Він поінформував, що провів розмови з міністрами оборони Бельгії Тео Франкеном та Іспанії Маргаритою Роблес."Синхронізували ключові напрями співпраці — посилення протиповітряної оборони, розвиток дронових спроможностей і "чеської ініціативи" для забезпечення фронту артилерією далекобійного ураження", — зазначив український міністр.Він додав, що Бельгія виділяє цього року один мільярд євро оборонної допомоги Україні. Також країна підтвердила намір передати Україні додаткові винищувачі F-16 і забезпечити постачання запчастин для наявних літаків.За його словами, цього року Іспанія теж надає один мільярд євро на оборонну підтримку України."Під час зустрічі приділили увагу розвитку співпраці оборонних індустрій, зокрема, в межах європейського механізму SAFE. Ми готові запропонувати перелік виробників, які можуть налагодити співпрацю з іспанськими компаніями", — акцентував очільник українського оборонного відомства.Він констатував, що зі свого боку Україна також запропонувала можливість тестувати іспанські безпілотники в бойових умовах."Подякував Бельгії й Іспанії за послідовну підтримку. Завдяки win-win співпраці з партнерами Україна продовжує стримувати просування ворога на землі та деокуповувати території, захищати небо та підвищувати ефективність перехоплення ракет і дронів, а також посилювати удари по економіці Росії", — підсумував Михайло Федоров.Нагадаємо, що наступне засідання контактної групи з питань оборони України у форматі "Рамштайн" відбудеться вже цього тижня — його планували на середу, 15 квітня..

Україна не отримала від Бельгії за три роки жодного винищувача F-16. У бельгійському уряді заявили, що нібито ніколи не обіцяли конкретних термінів постачання літаків Києву.Таку інформацію оприлюднили журналісти VRT. Вони констатували, що за три роки участі Бельгії у "Коаліції винищувачів" із постачання F-16 Україні не передано жодного бельгійського літака. З 2023 року терміни постійно відкладалися та переносилися, і перші бельгійські F-16 вже мали бути би в Україні, але їх досі немає.У бельгійському уряді зазначили, що будь-яких термінів постачання нібито й не існувало. Мовляв, це питання навіть не обговорювалося, а Україна, за версією одного з вищих командирів бельгійських військово-повітряних сил, нібито навіть подала запит не постачати літаки, бо "немає пілотів".Однак іще 2024 року тодішній прем'єр-міністр Бельгії Александер Де Кроо заявляв, що перші літаки будуть в Україні "до кінця року". І це мали бути перші з тих 30 літаків, які обіцяли Україні в "коаліції". Але з того моменту винищувачі передали інші країни, але тільки не Бельгія.У травні 2025 року міністр оборони Бельгії Тео Франкен також казав, що літаки Україні передадуть "раніше запланованого терміну".У міністерстві оборони Бельгії назвали головною причиною того, що Україна досі не отримала жодних бельгійських F-16, затримку з постачанням нових літаків зі США. Американські винищувачі F-35, якими Бельгія хоче замінити старі літаки, все ще не надійшли. Передати F-16 бельгійці зможуть тільки після заміни, тобто передача відкладається."Від початку Міністерство оборони заявило, що спочатку мають бути задоволені оперативні потреби самих Повітряних сил Бельгії. Наша власна оперативна готовність має бути гарантована", — сказав виданню генерал-майор Герт Де Деккер.Планується, що весь свій парк F-16 Бельгія виведе з експлуатації до кінця 2028 року. Остаточне завершення постачань F-35 очікується не раніше 2029 року.При цьому, що ще в жовтні 2025 року повідомлялося, що Україна отримає від Бельгії додаткові F-16. На заміну цим літакам вже тоді розпочали надходити перші винищувачі п’ятого покоління F-35. Припускалося, що перші F-16 мали відправляти Україні 2026 року.Окрім того, журналісти поінформували з посиланням на власні джерела, що проблема існує також у підготовці пілотів. Нібито вона значно відстає від графіків, про що виданню сказали навіть неназвані "джерела" з-поміж українських чиновників."Підготовка українських пілотів теж іде не за планом. Українські чиновники відкрито заявили, що темпи навчання відстають від необхідних для того, щоби вчасно підготувати достатню кількість пілотів до поставки літаків. Україна навіть просила поки що не відправляти F-16, просто тому, що їй не вистачає пілотів для їх керування", — йдеться в журналістському матеріалі.Попри заяви чиновників Бельгії, країна взяла на себе зобов'язання надати українській армії до 30 винищувачів F-16 до 2028 року. Це передбачено угодою про безпеку та довгострокову підтримку, підписаною Бельгією та Україною 28 травня 2024 року.Нагадаємо, що 1 березня військові Бельгії за підтримки Франції вперше перехопили та взяли під контроль танкер російського "тіньового флоту". Корабель конвоювали до порту Зебрюгге для подальшого арешту..

Європейське законодавство потребує модернізації, щоби можна було не лише затримувати, а й конфісковувати танкери, які перевозять російську нафту. Європа повинна діяти рішучіше.Про це заявив президент України Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Рішення Бельгії про затримання танкера з "тіньового флоту" Росії було рішучим минулої ночі", — наголосив він.За його словами, це конкретне судно вже давно перебуває під санкціями США, Євросоюзу та Великої Британії. Але воно продовжувало незаконно транспортувати російську нафту, використовуючи фальшивий прапор і підроблені документи."Ми вітаємо ці рішучі дії проти плавучого гаманця Москви та дякуємо Франції за підтримку операції", — зазначив український президент.Він акцентував, що також важливо модернізувати європейське законодавство, щоби танкери, які перевозять російську нафту, не просто зупиняли, а вилучали, а їхню нафту використовували для безпеки Європи."Ми повинні бути рішучими. Росія діє як мафіозна організація, і відповідь має відповідати цій реальності. Якщо вони відкидають правила заради війни, то ці правила повинні передбачати чітку та тверду відповідь", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, сьогодні вночі військові Бельгії за підтримки Франції вперше перехопили та взяли під контроль танкер російського "тіньового флоту". Корабель конвоювали до порту Зебрюгге для подальшого арешту.За інформацією міністра оборони Бельгії Тео Франкена, операцію під кодовою назвою "Синій порушник" (Blue Intruder) провели протягом декількох годин. Бельгійські військовослужбовці за підтримки оборонного відомства Франції висадилися на борт нафтового танкера, що належить до так званого "тіньового флоту" Росії.Нагадаємо, що 21 лютого президент України Володимир Зеленський підписав укази, що вводять у дію рішення РНБО про розширення санкційного тиску на Росію та її пособників. Нові обмеження спрямовані на блокування роботи російського "тіньового флоту" танкерів і припинення діяльності компаній, що забезпечують потреби військово-промислового комплексу окупантів..

У неділю, 1 березня, військові Бельгії за підтримки Франції вперше перехопили та взяли під контроль танкер російського "тіньового флоту". Корабель конвоювали до порту Зебрюгге для подальшого арешту.Про це заявив міністр оборони Бельгії Тео Франкен, який опублікував відповідний допис на своїй сторінку в соціальній мережі X.Він розповів, що операцію під кодовою назвою "Синій порушник" (Blue Intruder) провели протягом декількох годин.Міністр уточнив, що бельгійські військовослужбовці за підтримки оборонного відомства Франції висадилися на борт нафтового танкера, що належить до так званого "тіньового флоту" Росії."Зараз судно супроводжується до порту Зебрюгге, де його заарештують. Операцію провела команда винятково хоробрих військовослужбовців. Чудова робота", — наголосив Тео Франкен.Як відомо, тіньовий флот — це мережа старих нафтових танкерів з анонімними власниками, які Росія використовує для обходження західних санкцій і цінової стелі на нафту.Такі судна часто не мають належного страхування та відключають системи ідентифікації, що створює значні екологічні ризики для країн, повз береги яких вони курсують.Країни ЄС і "Групи семи" останнім часом посилили тиск на російський танкерний флот. Раніше низка європейських держав, зокрема, Данія, заявляли про наміри обмежити прохід сумнівних суден через свої територіальні води через загрозу розливу нафти та фінансування військової агресії Росії.Нагадаємо, що 21 лютого президент України Володимир Зеленський підписав укази, що вводять у дію рішення РНБО про розширення санкційного тиску на Росію та її пособників. Нові обмеження спрямовані на блокування роботи російського "тіньового флоту" танкерів і припинення діяльності компаній, що забезпечують потреби військово-промислового комплексу окупантів..

Сполучені Штати Америки тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоб блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Як повідомляє видання Politico, саміт лідерів ЄС, який пройде у четвер, 18 грудня, покаже, чи здатен блок зберегти єдність, або ж американський президент Дональд Трамп зможе його розколоти.Медійники наголошують, що головна тема цієї зустрічі полягатиме в тому, чи зможе Єврорада ухвалити рішення, щоб використовувати заморожені активи Росії для фінансування України. У коментарі виданню неназвані чиновники ЄС заявили, що представники адміністрації Трампа чинили тиск на європейські уряди, з метою домогтися відхилення плану використання заморожених активів РФ у розмірі 210 мільярдів євро для фінансування України. Принаймні, тиск іде на ті країни, які Вашингтон вважає найбільш дружніми."Вони хочуть послабити нас", — наголосив високопосадовець ЄС, обізнаний із трансатлантичними відносинами під час підготовки до саміту.Politico додає, що коли лідери Євросоюзу зустрілися в Брюсселі у жовтні цього року, їм не вдалося досягти угоди щодо заблокованих активів Росії, адже Бельгія виступила проти. Втім, через два місяці стало зрозуміло, що проблема ЄС полягає не стільки в Бельгії, скільки в очільнику Білого дому Дональді Трампі.Впродовж цих місяців Єврокомісія і найвпливовіші столиці вели переговори, намагаючись заручитися підтримкою прем'єр-міністра Бельгії Барта де Вевера, чия підтримка має вирішальне значення, тому що в його країні розміщена велика частина заморожених російських активів. За останній тиждень дискусії посилилися, оскільки блок прагнув надати Бельгії гарантії. Проте за словами неназваного високопоставленого чиновника, шанси на укладення угоди погіршилися, а не покращилися. "Мені хотілося плакати", — заявив він, описуючи настрій на зустрічі міністрів у справах ЄС у Брюсселі, які готувалися до саміту.Медійники наголошують, що Україні вкрай необхідні кошти, адже у 2026 році Київ натрапить на дефіцит бюджету в розмірі 71,7 мільярда євро. Якщо гроші не надійдуть до квітня, країні доведеться скоротити державні витрати, що може підірвати моральний дух і здатність продовжувати оборонятися через майже чотири роки після повномасштабного вторгнення Росії.Згідно з проектом "мирного плану", узгодженим Білим домом і Кремлем, Вашингтон хоче використати частину заморожених активів Росії для фінансування зусиль з відновлення, які очолюють США. Повернення заморожених активів Україні в рамках репараційного кредиту дозволить Києву вирішувати, куди спрямувати гроші. Окрім цього, Трамп також чинить тиск на президента Володимира Зеленського, щоб той поступився Росії ділянками добре укріпленої та стратегічно важливої ​​території на Донбасі — територією, яку Кремль на сьогодні не контролює.Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що уряд Бельгії вимагає від Європейського Союзу додаткових гарантій для використання заморожених активів Росії. Це відбувається попри раніше запропоновану програму їх використання..

Уряд Бельгії вимагає від Європейського Союзу додаткових гарантій для використання заморожених активів Росії. Це відбувається попри раніше запропоновану програму їх використання.Як повідомляє видання Politico, Брюссель вважає, що остання пропозиція послів ЄС не задовольняє позицію країни, і їй потрібні додаткові гарантії.За даними джерел медійників, остання пропозиція містила три пункти. Згідно з ним, Бельгія може скористатися фінансуванням у розмірі всього пакета, якщо вона натрапить на позови або інші заходами у відповідь з боку Москви. Також Бельгія зможе покладатися на систему безпеки, незалежно від загальної суми фінансових гарантій, що надаються окремими країнами ЄС, а також жодні суми не передадуть Україні, доки гарантії не будуть надані."Своєю чергою, всі європейські держави отримають вказівку одночасно розірвати двосторонні інвестиційні договори з Росією", — зазначили медійники.Втім, за словами неназваних дипломатів, Бельгія відкинула ці пропозиції, тому що країні потрібні додаткові гарантії, що вона "не піддаватиметься непропорційним ризикам". Окрім цього, бельгійські чиновники також наголосили, що будь-які спроби відхилити їх побоювання "були б безглузді". Вони зауважили, що у такому випадку фінанси на рахунках депозитарію Euroclear "просто не будуть розблоковані".Нагадаємо, раніше видання Politico повідомляло, що Сполучені Штати Америки хотіли б після підписання мирної угоди у війні Росії проти України повернути Москві її суверенні активи. На сьогодні вони заморожені в Євросоюзі в результаті санкцій..

Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани Європейського Союзу щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.Про це повідомило видання Euractiv, журналісти якого послалися на спільну заяву цих чотирьох держав.Чотири країни заявили, що підтримують пропозицію про безстрокове заморожування суверенних фондів Москви. Йдеться про ті активи, які зберігаються в ЄС.Вони застерегли, що цей крок не повинен "перешкоджати" будь-якому потенційному використанню цих коштів для підтримки військових зусиль Києва.Країни також запросили комісію та Раду продовжувати вивчати та обговорювати альтернативні варіанти, згідно із законодавством ЄС і міжнародним правом."Необхідні передбачувані параметри, що представляють значно менші ризики, для задоволення фінансових потреб України на основі кредитної лінії ЄС або тимчасових рішень, щоби забезпечити безперервність підтримки до того, як будь-який із запропонованих варіантів зможе ефективно набрати чинності", — йдеться в заяві.Як відомо, раніше сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що посли країн-членів Європейського Союзу ухвалили рішення щодо безстрокового замороження російських активів. Цей крок посилить санкційний режим проти країни-агресора.Нагадаємо, на початку грудня лідери сімох європейських держав заявили, що готові "конструктивно працювати" з очільниками Європейської комісії та Європейської ради — Урсулою фон дер Ляєн і Антоніу Коштою — щодо надання Україні "репараційного кредиту"..