# Дмитро Лубінець

Мама української неповнолітньої дівчинки померла в Чехії ще 2025 року. Лише тепер після виконання багатьох юридичних процедур вона возз’єдналася з батьком в Україні.Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Отримав іще один подарунок у день народження — це новина про те, що нашій команді вдалося повернути дівчинку з Чехії в Україну", — зазначив він.За його словами, на початку повномасштабного вторгнення дитина, як і тисячі українців, була змушена виїхати до Чехії. Та в грудні 2025 року її життя змінилося назавжди — раптово померла мама. У цей непростий час дитина не залишилася сама: про неї тимчасово подбали небайдужі громадяни Чехії."Саме тоді до мене звернувся батько дівчинки з проханням допомогти повернути доньку в Україну. Працівники Офісу омбудсмана спільно з Національною соціальною сервісною службою України та компетентними органами Чехії розпочали кропітку роботу, щоби пройти всі необхідні юридичні й організаційні процедури", — розповів Лубінець.Він деталізував, що шість місяців тривали перемовини, оформлення документів і погодження кожного кроку. Водночас важливо було підготувати й саму дитину до повернення — допомогти їй психологічно пройти цей непростий шлях."І сьогодні ця історія має щасливе продовження. Дівчинка вже в Україні — поруч із батьком. На неї також чекали бабуся, рідні тітки та вся велика родина, яка не припиняла вірити в цей день", — наголосив омбудсмен.На його переконання, ця історія вкотре доводить: коли державні органи різних країн працюють разом заради найкращих інтересів дитини, навіть найскладніші справи знаходять своє розв’язання."Щиро дякую організації Save the Children ("Врятуймо дітей") в Україні за підтримку родини та допомозі у поверненні дитини додому. Окремо хочу подякувати соціальній службі Чеської Республіки за професійну співпрацю й ефективну взаємодію у такому надскладному, але важливому питанні", — підсумував Дмитро ЛубінецьНагадаємо, уповноважений Верховної Ради України з прав людини нещодавно розповідав, що у Кривому Розі працівники ТЦК мобілізували чоловіка, який сам виховує п’ятирічну дитину. За його словами, на момент мобілізіції 34-річного чоловіка дитина перебувала у дитячому садочку..

У Кривому Розі працівники Територіального центру комплектування та соціальної підтримки мобілізували чоловіка, який сам виховує 5-річну дитину.Про це розповів уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець. За його словами, на момент мобілізіції 34-річного чоловіка дитина перебувала у дитячому садочку."За словами директорки закладу, батько сам ніс відповідальність за дитину після розлучення. Він був тим, хто вирішував усе — від щоденних дрібниць до найважливіших рішень. Наразі дівчинка залишилася по факту із чужою людиною — директоркою закладу", — наголосив Лубінець.Посадовець зазначив, що чоловік двічі звертався щодо відстрочки, але отримав відмову. Він додав, що представник омбудсмена в Дніпропетровській області вже направив офіційні запити до районного ТЦК та СП, служби у справах дітей і місцевих органів влади. Під час перевірки мають з'ясувати законність мобілізації, а також встановити, які дії були вжиті для захисту прав і безпеки 5-річної дитини."Мобілізація є необхідною для країни, яка захищається. Але сила держави вимірюється не лише здатністю діяти швидко, а й здатністю бачити людину в кожному рішенні", — зауважив Лубінець.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що Міністерство оборони України готується презентувати суспільству кардинальні зміни у системі комплектування війська та діяльності територіальних центрів комплектування. Профільне відомство планує відмовитися від застарілих примусових методів залучення громадян до лав Збройних сил..

Українська та російська сторони провели важливі переговори щодо долі військовополонених та зниклих безвісти осіб під час чергового етапу репатріації. Сторонам вдалося досягти низки конкретних домовленостей та обмінятися новими масштабними реєстрами для подальшої верифікації громадян.Про це у Telegram-каналі повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.Переговори відбулися безпосередньо під час нещодавнього процесу повернення захисників додому. Український омбудсман провів офіційну зустріч із російською уповноваженою з прав людини Яною Лантратовою. Ключовими темами діалогу стали гуманітарні питання, верифікація осіб та покращення умов утримання бранців.За результатами зустрічі сторони зафіксували спільне рішення продовжити практику взаємних візитів до місць утримання військовополонених. Також триватиме робота над офіційним підтвердженням перебування українських громадян у полоні на території Росії.Окремим вагомим кроком став обмін великими списками військовослужбовців з обох сторін, які наразі вважаються зниклими безвісти за особливих обставин. Ці дані необхідні для остаточного підтвердження їхнього точного статусу. Крім того, посадовці обмінялися запитами на отримання копій документів для врегулювання питань у межах цивільно-правових відносин."Окремо домовилися продовжити цю роботу й надалі. Акцентую: для мене головне результат, який допоможе нашим громадянам — тим, хто у полоні, зниклим безвісти, їхнім рідним", — наголосив Лубінець.Нагадаємо, Україні 26 червня вдалося здійснити чергове масштабне визволення своїх громадян із ворожого полону. Додому повернулися 160 військовослужбовців, які перебували у неволі країни-агресорки ще з 2022 року..

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав Кабінет Міністрів та Міністерство освіти і науки переглянути умови вступної кампанії 2026 року. Зокрема, він пропонує знизити мінімальний конкурсний бал і повернути можливість оскаржувати некоректні завдання НМТ.Про це омбудсман повідомив у Telegram. За словами Лубінця, цьогорічні вступники складають тестування в умовах тривалих повітряних тривог, перебування в укриттях і технічних збоїв. Лише впродовж червня до Офісу омбудсмана надійшла 21 скарга щодо організації НМТ.Як приклад він навів ситуацію в Одесі, де через тривалі повітряні тривоги учасники одного з екзаменаційних центрів провели в укритті та пункті тестування близько 13 годин.Які зміни пропонує омбудсманЛубінець закликав уряд і МОН:переглянути та знизити мінімальний конкурсний бал для вступу;повернути право на апеляцію щодо некоректних тестових завдань;оприлюднювати завдання НМТ і правильні відповіді після завершення тестування;забезпечити належні умови складання іспиту для дітей, які перебувають у місцях несвободи.За даними омбудсмана, у слідчих ізоляторах зафіксували порушення прав шістьох дітей, яким адміністрації не забезпечили можливість пройти тестування. Загалом у таких установах перебувають 152 неповнолітні, які мають право на здобуття вищої освіти.Не всі центри працюють в укриттяхМоніторинг також показав, що лише частина тимчасових екзаменаційних центрів розташована безпосередньо в укриттях. У Сумській та Харківській областях у захищених приміщеннях працюють усі центри, у Миколаївській, Чернігівській та Черкаській — близько 90%, у Київській — 70%, а в Рівненській — половина."Право на освіту не може залежати від технічних збоїв чи неналежної організації. Держава повинна адаптувати систему освіти до умов війни, а не змушувати дітей розплачуватися за її недоліки власним майбутнім!" — наголосив Лубінець.Нагадаємо, нещодавно в Україні розгорілася дискусія щодо виключення математики з обовʼязкових іспитових предметів для школярів. Так, частина суспільства та політиків була за скасування, інші ж — проти. Попри це, Юлія Свириденко зробила чітку заяву, що наразі математика залишатиметься одним з основних предметів на НМТ.Читайте також: Частині вступників оприлюднили результати НМТ: де переглянути бали.

Російська сторона публічно оголосила про початок підготовчого процесу до чергового етапу обміну військовополоненими та цивільними громадянами з Україною. За твердженням представників країни-агресора, відповідні заходи та двосторонні переговори можуть бути зорганізовані вже у найкоротші терміни.Про це повідомила уповноважена з прав людини Російської Федерації Яна Лантратова, яку цитують російські ЗМІ.Анонс зустрічі омбудсменівУ Росії заявили про підготовку нового обміну полоненими та цивільними особами з Україною. Як зазначає російська уповноважена з прав людини Яна Лантратова, гучний гуманітарний захід має всі шанси відбутися вже найближчим часом. Чиновниця наголосила, що під час майбутнього процесу повернення громадян планується її особиста зустріч з уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем."Найближчим часом відбудеться ще одна особиста зустріч [з омбудсменом України Дмитром Лубінцем]. Наша зустріч буде відбуватися під час обміну військовополоненими та цивільним населенням", — сказала Лантратова.Відсутність деталей та позиція КиєваЖодних інших конкретних подробиць стосовно точної або орієнтовної дати проведення обміну, загальної кількості людей, яких планують повернути, чи форматів майбутніх перемовин російська сторона наразі не навела. Російські урядовці традиційно обмежуються лише загальними фразами про підготовку.Водночас жодних офіційних підтверджень щодо підготовки чи узгодження нового обміну від української сторони наразі не надходило. Координаційний штаб та український омбудсмен зазвичай не коментують переговорний процес до моменту безпосереднього повернення людей додому з безпекових міркувань.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Україна і країна-агресорка Росія домовилися розпочати верифікацію списків військовополонених і цивільних заручників для проведення подальших обмінів полоненими..

У Всесвітній день біженців український омбудсмен Дмитро Лубінець нагадав про мільйони українських громадян, чиє життя докорінно змінила збройна агресія Росії. Понад 5,7 мільйона наших земляків досі перебувають за кордоном, зберігаючи міцну надію на повернення та відбудову країни.Про це посадовець повідомив у своєму Telegram-каналі.Реальні долі українських переселенцівЛубінець зазначив, що офіційні підрахунки управління верховного комісара ООН у справах біженців свідчать про те, що через повномасштабний напад Росії понад 5,7 мільйона українців опинилися за межами батьківщини. Український омбудсмен заявив, що за цією приголомшливою цифрою ховаються не просто сухі статистичні показники. За його словами, це особисті трагедії та унікальні життєві шляхи мільйонів людей, чию реальність війна безжально розірвала на дві частини. Торкаючись теми важливої міжнародної дати, Лубінець наголосив на особливому значенні цього дня для нашого суспільства. "20 червня — Всесвітній день біженців. Для України він має особливе значення, адже вимушене переміщення стало реальністю для мільйонів наших громадян", — зазначив він.Посадовець нагадав, на які труднощі натрапили ті, хто перебуває далеко від дому. "Це тисячі кілометрів між найріднішими, щоденні телефонні дзвінки з питанням "Як ви?" та колосальна сила жити далі, зберігаючи Україну в серці", — наголосив омбудсмен, висловлюючи водночас щиру подяку іноземним державам і міжнародній спільноті, які надали притулок та всебічну підтримку українським родинам у найважчі часи.Віра в повернення та відбудову батьківщиниПопри тривалу розлуку з рідною землею та складні умови проживання за кордоном, головною метою для мільйонів залишається повернення додому. Уповноважений з прав людини висловив непохитну впевненість у тому, що українська нація обов'язково возз'єднається на своїй звільненій землі. Українці зберегли міцний зв'язок зі своєю культурою та ідентичністю, де б вони не перебували. "І ми точно знаємо: ми повернемося. Відбудуємо. Обіймемо своїх. Бо де б ми не були — наш дім завжди там, де Україна", — підсумував Лубінець.Нагадаємо, у Німеччині українці стали найчисельнішою групою біженців та вимушених переселенців, випередивши за кількістю навіть громадян Сирії..

Останніми днями кияни повідомляють, що в червневих платіжках за комунальні послуги з’явилися додаткові нарахування за тепло, яке споживали ще в січні.Як повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, це викликало значне обурення серед споживачів, оскільки в зазначений період через масовані російські обстріли в частині столиці фіксувалися перебої або відсутність теплопостачання.За наявною інформацією, лише упродовж січня-березня до Офісу уповноваженого ВР України з прав людини надійшло понад 600 звернень щодо відсутності або неналежного надання послуг з теплопостачання. Водночас у КП "Київтеплоенерго" пояснюють донарахування проведенням автоматичного перерахунку відповідно до постанови КМУ №683.У зв’язку з цим Лубінець звернувся до віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби з вимогою перевірити правомірність таких нарахувань та надати споживачам детальні роз’яснення."Люди повинні сплачувати лише за ті послуги, які вони фактично отримали. Якщо теплопостачання було відсутнє або надавалося неналежним чином, права споживачів мають бути захищені, а всі рішення — прозорими, зрозумілими та законними", — зазначив посадовець.Він запевнив, що ситуація перебуває на контролі та потребує об’єктивного й справедливого врегулювання з урахуванням інтересів споживачів.Нагадаємо, в Україні громадянам, які мають право на житлові субсидії, з 1 травня перерахували виплати на неопалювальний період. Для більшості споживачів це зробили автоматично. Проте деяким особам все ж таки потрібно подавати документи заново.Читайте також: Субсидії у 2026 році: у яких випадках можуть відмовити.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що президент України Володимир Зеленський чітко усвідомлює масштаби та специфіку проблеми, пов'язаної з насильницькими методами призову, які у суспільстві отримали стійку назву "бусифікація". Гарант Конституції виступає категорично проти подібного формату взаємодії представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з військовозобов'язаними громадянами.Про це він висловився в інтерв'ю "Радіо Свобода".Обговорення проблеми ТЦК на найвищому рівніЗа словами Лубінця, питання дотримання законності під час проведення загальної мобілізації регулярно порушується під час особистих зустрічей омбудсмена з лідером держави. Відповідаючи на запитання журналістів про те, чи обговорюється з главою держави тема скандальних затримань громадян на вулицях, Дмитро Лубінець підтвердив наявність постійного діалогу щодо цієї чутливої для суспільства проблеми. Позиція президента у цьому питанні залишається незмінною та принциповою."Дивіться, президент ніколи не підтримував такий підхід, як "бусифікація". Це я вам точно можу сказати", — сказав Лубінець.Раніше військовий омбудсман Ольга Решетилова заявила, що на сьогодні близько 7% серед усіх мобілізованих в Україні мають законне право на відстрочку від військової служби. Однак із різних причин це право не врахували.Нагадаємо, в Україні офіційну відстрочку від призову до лав Збройних сил отримали тисячі представників духовенства. Водночас право на захист від мобілізації надається лише тим релігійним структурам, які офіційно визнані частиною критично важливої інфраструктури країни..

Україна досягла вагомих результатів у процесі репатріації своїх громадян, які перебували у катівнях країни-агресорки. Кількість визволених з оборонних лав військовослужбовців наразі перевищує чисельність тих бійців, які все ще перебувають в ізоляції.Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець в інтерв'ю "Радіо Свобода".Статистика обмінів та секретність данихЗа словами посадовця, офіційні структури продовжують копітку роботу над визволенням українських воїнів з ворожого полону. Динаміка повернень демонструє позитивну тенденцію, адже загальне число врятованих із неволі військових уже є більшим за кількість тих, хто досі перебуває під вартою окупантів."Цифра військовополонених, які залишаються в російському полоні, менша, ніж цифра тих, кого ми повернули з російського полону", — сказав він.Водночас омбудсмен утримався від оприлюднення конкретних числових показників щодо українських бранців. За його словами, Росія не володіє точними відомостями стосовно чисельності своїх громадян, які перебувають в українському полоні, а влада України свідомо публічно не оголошує кількість українців, яких утримує Росія.Верифікація цивільних заручниківОкремим складним треком залишається питання викрадених цивільних громадян України. Багато з них утримуються окупантами незаконно та без жодних правових підстав.Згідно з офіційними даними Реєстру осіб, зниклих безвісти, на тимчасово окупованих територіях зниклими вважають 16 тисяч цивільних людей. На сьогодні українській стороні вдалося офіційно верифікувати перебування в російському полоні 1887 цивільних громадян України. Процес підтвердження відбувався через два основні канали:завдяки чинним інструментам Міжнародного комітету Червоного Хреста було офіційно верифіковано 878 осіб;решту бранців вдалося ідентифікувати завдяки ефективній роботі українських спецслужб.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Україна і країна-агресорка Росія домовилися розпочати верифікацію списків військовополонених і цивільних заручників для проведення подальших обмінів полоненими..

Дмитро Лубінець пояснив, що його рукостискання з російською омбудсменкою Яною Лантратовою під час зустрічі в Білорусі було свідомим кроком обох сторін для демонстрації готовності до діалогу.За словами омбудсмена, аналогічна реакція суспільства виникала й у 2022 році після його першої публічної зустрічі з тодішньою російською омбудсменкою Тетяною Москальковою. Водночас він переконаний, що прямий контакт між сторонами є необхідним для досягнення конкретних результатів.Головна мета — повернення українцівЛубінець наголосив, що переговори дозволяють напряму розвʼязати питання обміну військовополоненими, повернення цивільних заручників та депортованих українських дітей. Він підкреслив, що особисті емоції не повинні впливати на виконання його обов’язків."Від цієї комунікації залежить життя і здоров’я наших громадян. Я потиснув руку, тому що бачу результат", — зазначив омбудсмен.Що відомо про обійми на відеоКоментуючи кадри, на яких один із представників української делегації обіймає чоловіка з іншої сторони переговорів, Лубінець заявив, що ця людина не є співробітником його Офісу.За його словами, на зустрічі були присутні представники спецслужб різних держав, а сам факт обіймів не свідчить про характер відносин між сторонами.Омбудсмен також припустив, що на відео могли бути зафіксовані представники українських і білоруських спецслужб.Лубінець зауважив, що під час переговорів використовуються різні підходи до комунікації. Одні учасники можуть займати жорстку позицію, інші — демонструвати відкритість і доброзичливість. Він порівняв це з відомою переговорною тактикою "доброго і злого поліціянта", наголосивши, що зовнішні прояви поведінки не відображають реальної роботи переговорної групи.Тактика "доброго і злого поліціянта" — це класичний метод психологічного маніпулювання та ведення переговорів, який полягає в різкій зміні підходу двох осіб до однієї "жертви" з метою отримання від неї поступок чи зізнання.Уповноважений з прав людини підкреслив, що українська переговорна команда щоденно працює над поверненням громадян України з російського полону та використовує для цього всі доступні механізми. Водночас він відмовився давати оцінку діям окремих учасників переговорного процесу, зазначивши, що будь-які публічні заяви можуть впливати на подальший діалог і результати перемовин.Нагадаємо, за словами представника Головного управління розвідки Андрія Юсова, процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні. Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року..

Масштабна міграція українців за кордон актуалізувала питання своєчасного отримання пенсійного забезпечення в евакуації. Держава передбачила спеціальні інструменти для верифікації осіб на відстані, аби гарантувати збереження законних виплат кожному громадянину.Про це у Telegram-каналі повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.Дистанційне звернення та обов'язкова верифікаціяПосадовець наголосив, що громадяни, які проживають поза межами України, мають законне право взаємодіяти з Пенсійним фондом України в онлайн-режимі. Подати необхідні заяви чи оновити дані можна через офіційний вебпортал електронних послуг ПФУ або за допомогою звичайного поштового зв'язку. Омбудсман акцентував на важливих технічних та юридичних нюансах цієї процедури:"Зверніть увагу, що пакет документів має бути повним, а копії документів повинні бути належної для сприяння якості. Також пенсіонери, які тимчасово проживають за кордоном, мають один раз на рік до 31 грудня проходити фізичну ідентифікацію в один із трьох способів: через портал ПФУ, через відеоконференцзв'язок із ПФУ, через закордонні дипломатичні установи, отримавши документ для посвідчення факту, що ви є живі", — заявив Лубінець.Захист прав пенсіонерів у разі порушеньЗа словами Лубінця, якщо українці стикаються з неправомірними відмовами, затримками виплат чи іншими порушеннями своїх соціальних прав з боку державних структур, вони мають право на захист. У таких випадках необхідно невідкладно звертатися до Офісу омбудсмана. Правоохоронні інституції обіцяють ретельно перевірити кожен зафіксований факт, надіслати офіційні запити до відповідних органів влади та повністю проконтролювати їхні подальші дії.Раніше повідомлялось, що усі країни — члени Європейського Союзу солідарні у рішенні продовжити термін дії директиви про тимчасовий захист для громадян України до березня 2028 року. Водночас низка держав пропонує внести зміни до умов надання цього статусу, зокрема обговорюється можливість позбавлення захисту чоловіків мобілізаційного віку за відповідним запитом офіційного Києва. Нагадаємо, раніше стало відомо, що міністри внутрішніх справ країн Європейського Союзу вже 4 червня обговорять можливе продовження тимчасового захисту для українців, а також інші варіанти легального перебування громадян України в ЄС. Водночас остаточного рішення цього дня не очікується..

Від початку російської агресії у 2014 році за кордон виїхали вже 8,5 мільйона громадян України. З них — 5,7 мільйона покинули державу вже після початку повномасштабного вторгнення.Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець за підсумками Саміту світового українства. За його словами, наразі не менш важливим питання є захист наших громадян за кордоном.На його думку, одним із головних механізмів захисту українців за кордоном має залишатися статус тимчасового захисту. На його переконання, він повинен діяти щонайменше до завершення активних бойових дій в Україні та насамперед поширюватися на вразливі категорії громадян."З нашого боку, Офіс омбудсмана розбудовує системний закордонний інструмент — мережу представників та радників, які прямо на місцях консультують і допомагають громадянам захищати їхні права", — відзначив Лубінець.Також окремо посадовець звернув увагу на проблему вилучення українських дітей іноземними органами опіки. За його словами, один із таких випадків зафіксовано в Італії, де дитину вилучили із сім’ї та передали під опіку іноземців. Лубінець зауважив, що міжнародне гуманітарне право забороняє всиновлення дітей із країн, де тривають воєнні дії, та закликав міжнародних партнерів приділити особливу увагу таким випадкам.Нагадаємо, усі країни — члени Європейського Союзу солідарні у рішенні продовжити термін дії директиви про тимчасовий захист для громадян України до березня 2028 року. Водночас низка держав пропонує внести зміни до умов надання цього статусу, зокрема обговорюється можливість позбавлення захисту чоловіків мобілізаційного віку за відповідним запитом офіційного Києва..

Україна і країна-агресорка Росія домовилися розпочати верифікацію списків військовополонених і цивільних заручників для проведення подальших обмінів полоненими.Про це повідомив омбудсман Дмитро Лубінець в етері "Ми-Україна". Зокрема, посадовець провів перемовини із новою уповноваженою РФ з прав людини Яною Лантратовою. Попередньо, розмова тривала понад три години."Ми домовились, що розпочинаємо з "чистого аркуша". Ми розпочинаємо з верифікації всіх списків, розбиваємо їх по категоріях", — сказав Лубінець.Омбудсмен зауважив, що українська сторона окремо визначила категорії полонених і цивільних заручників, повернення яких вважає пріоритетним. Серед них — важко поранені й важко хворі."Я окремо проговорив категорії, які приоритетні для нас і які ми хочемо максимально швидко по цих категоріях повернути військовополонених і цивільних заручників. Це перше, важко поранені, важко хворі. Друге, хто найдовше в полоні. Окремо я проговорив тих, хто знаходиться в полоні з 2014 року по 2022 рік і цивільні, і військовополонені. Окремо ми обговорювали процедуру верифікації осіб, які мають статус особи, зниклих безвісти, тобто яким чином ми можемо працювати, як російська сторона може надати відомості, як швидко, яку кількість навіть запитів ми можемо передавати, навіть такі технічні деталі", — розповів Лубінець.Він також зауважив, що російська сторона погодилася продовжити передачу листів і посилок полоненим українцям. До того ж у РФ обіцяють забезпечити можливість відвідування українських військових. Українська сторона також передала перелік російських колоній та СІЗО, де, за наявною інформацією, ситуація з дотриманням прав українських полонених є найгіршою."Я сказав, що ми знаємо, що російська сторона не допускає представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до українських військовополонених. Чи готові ви максимально швидко змінити цю ситуацію? Друге, якщо по МКЧХ все зрозуміло, то чи готові ви розпочати моніторинг українських військовополонених за участю омбудсменів іноземних країн? Наприклад, у мене є перелік моїх колег-омбудмсенів, які готові створити таку невеличку моніторингову місію, вони готові приїхати в РФ, якщо їм дадуть доступ до українських військовополонених. Так само я сказав, що в разі створення такої моніторингової групи, ми готові надати їм доступ до російських військовополонених, щоб був паритет", — зазначив Лубінець.Крім того, сторони обговорили питання ненадання медичної допомоги та недостатнього харчування українських полонених."Ми це бачимо по наших хлопцях і дівчатах, які повертаються з полону. Всі бачать десятки втрачених кілограмів", — наголосив Лубінець.Нагадаємо, 5 червня ще 185 українських захисників повернулися додому з російської неволі. Також із військовими вдалося повернути одного цивільного.Додамо, раніше представник ГУР Андрій Юсов заявляв під час спілкування з журналістами на міжнародному форумі "Архітектура безпеки", що процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року..

Правоохоронці оголосили офіційні підозри кільком посадовцям та інструктору Ужгородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки через жорстоке поводження з військовозобов'язаними. Під час моніторингу виявили факти зв'язування громадян кайданками та застосування тортур.Про це у Telegram-каналі повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.Процесуальні рішення та деталі розслідуванняПід час перевірки діяльності Ужгородського РТЦК та СП було виявлено грубі порушення прав людини. Співробітники офісу омбудсмана зафіксували випадки, коли утримуваних осіб приковували кайданками до драбини. Зібрані докази передали до профільних правоохоронних органів, що дало старт кримінальному провадженню.Сьогодні, 4 червня 2026 року, підозру у перевищенні службових повноважень та протиправному позбавленні волі отримали тимчасовий виконувач обов'язків керівника Ужгородського РТЦК, а також очільник групи військового обліку. Додатково правоохоронці висунули звинувачення у катуванні інструктору цієї установи. Слідство встановив, що до людей застосовували фізичне насильство та силою утримували в приміщеннях. Наразі всіх підозрюваних затримано, триває процес обрання для них запобіжних заходів."Ці матеріали я та мій представник передали до правоохоронних органів — і зараз є перші процесуальні рішення", — наголосив Лубінець.Масштабні перевірки та відповідальність керівництваЧерез інцидент розпочато масштабне розслідування стосовно керівного складу Закарпатського обласного ТЦК та СП. Перевірка має визначити ступінь відповідальності осіб, які володіли інформацією про злочинні дії підлеглих, але не вжили заходів для їхнього припинення. Крім того, виникли серйозні запитання до дій профільної комісії оперативного командування "Захід", яка раніше проводила службове розслідування і не внесла очевидні факти знущань до фінального звіту."Позиція є однозначною: відповідальність має бути невідворотною. Для всіх — незалежно від посади, звання чи статусу!" — заявив омбудсман України.Він наголосив, що ТЦК не мають права діяти поза межами правового поля. За словами Лубінця, навіть в умовах воєнного стану держава зобов'язана спиратися на закон, інакше вона втратить довіру власних громадян. Рух цій справі вдалося забезпечити завдяки жорсткій позиції представників Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони.Нагадаємо, працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру двом посадовцям Гайсинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, які вносили фіктивні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних і резервістів "Оберіг"..

В Україні триває перевірка укриттів. У переважній більшості об'єктів виявляють недоліки. Про це повідомив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець під час презентації аналітичного звіту "Стан та функціональність укриттів в Україні".За словами омбудсмана, 993 із 1 066 перевірених об'єктів — тобто 93% — мали недоліки. Лише 80 укриттів не отримали жодних зауважень.Лубінець наголосив, що проблема доступності захисних споруд залишається вкрай актуальною. Він нагадав про сьогоднішню російську атаку, під час якої жінка разом із дітьми намагалася дістатися до укриття, однак врятуватися не змогла."Після таких ночей особливо гостро усвідомлюєш, що укриття — це не формальність, а життєво необхідний елемент безпеки, який має бути доступним і справді захищати людей", — наголосив уповноважений.Під час перевірки укриттів було здійснено 1 066 моніторингових візитів, за результатами яких надано 3 996 рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків. Лубінець зауважив, що рівень виконання цих рекомендацій залишається низьким. У середньому в регіонах реалізовано лише 38% запропонованих заходів."Рекомендації з доступності для осіб з інвалідністю — найменш виконувані у всіх категоріях. Бо для їх виконання потрібні кошти, яких у балансоутримувача немає", — зазначив посадовець.Нагадаємо, 19 березня Кабінет міністрів затвердив розподіл субвенції на облаштування укриттів у закладах освіти. Фінансування передбачає понад два мільярди гривень для 30 громад у різних регіонах країни.Додамо, президент Володимир Зеленський 6 березня підписав закон, який запроваджує обов’язкове облаштування укриттів у всіх нових житлових будинках та інфраструктурних об’єктах.Читайте також: Чи можна їхати у ліфті під час повітряної тривоги: пояснення експерт.