У європейській спільноті розгорівся черговий шпигунський скандал: оточення Віктора Орбана звинувачують у передачі Кремлю конфіденційної інформації із засідань Ради Євросоюзу. Така діяльність Будапешта вже давно була предметом підозр серед лідерів європейської спільноти.Таку заяву зробив прем'єр-міністра Польщі Дональд Туск у соцмережі X.Підозри та "живі звіти" для РФПольський прем'єр наголосив, що інформація про таку тісну співпрацю угорської сторони з Росією не є новиною для європейського політикуму. Підозри щодо того, що Москва отримує дані з перших вуст прямо із засідань ЄС, існували вже досить довго. Туск прокоментував ситуацію наступним чином:"Новина про те, що люди Орбана інформують Москву про засідання Ради ЄС у всіх деталях, не повинна нікого дивувати. Ми давно маємо підозри щодо цього".Це підтверджує раніше оприлюднену інформацію про те, що угорські високопосадовці, зокрема голова МЗС Петер Сійярто, могли передавати дані безпосередньо Сергію Лаврову або іншим представникам Кремля.Мовчазність європейських лідерівЧерез постійну загрозу витоку стратегічної інформації на користь Росії, атмосфера на засіданнях Ради ЄС суттєво змінилася. Лідери країн-членів змушені дотримуватися надзвичайної обережності у своїх висловлюваннях, аби не надати ворогу додаткових переваг. Дональд Туск зізнався, що особисто намагається мінімізувати ризики:"Саме через ризики витоку інформації я намагаюся бути максимально стриманим під час засідань і висловлюватися лише у разі крайньої потреби".Нагадаємо, за даними The Washington Post, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто регулярно телефонував своєму російському колезі Сергію Лаврову в перервах між засіданнями Ради Європейського Союзу. Він звітував йому про перебіг обговорень..

Польський прем’єр-міністр Туск після скандального вето президента Навроцького на закон про кредит SAFE налякав поляків загрозою виходу їхньої країни з ЄС у разі домінування правих. Наскільки реальним є такий сценарій?"Polexit сьогодні є реальною загрозою! Обидві Конфедерації та більшість членів партії "Право і справедливість" (PiS) хочуть його. Навроцький — їхній покровитель. Росія, американська партія MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном хочуть зруйнувати ЄС. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все можливе, щоб їх зупинити", — такий тривожний допис у мережі Х зробив глава польського уряду Дональд Туск.Про його натягнуті відносини з президентом Каролем Навроцьким відомо, та чи справді сусідня з нами держава вирішила повторити шлях Великої Британії, яка вийшла з Євросоюзу після референдуму 23 червня 2016 року? Причому вихід для неї виявився болючим.Що стало каталізатором відвертості ТускаЦя історія почалася на саміті НАТО в Гаазі. TrueUA аналізував перебіг цієї події, де лідери країн — членів Альянсу погодилися на вимогу Дональда Трампа поступово збільшувати витрати на оборону, щоб до 2035 року кожен учасник блоку досяг позначки видатків у 5% ВВП. Перед тим, як погодитися на це, європейські члени НАТО розробили механізм швидкої реалізації програм із переозброєння, його назвали Security Action for Europe (SAFE — "Безпекові дії для Європи"). Суть механізму проста: Єврокомісія на зовнішніх ринках капіталу запозичує близько 150 мільярда євро, а всі охочі держави Євросоюзу пропонують свої ініціативи та озвучують суму, необхідну їм для переозброєння. Далі кошти оформлюються як кредит під невисокий відсоток на десять років. Країни пропонують проєкти військово-технічної модернізації, реалізацією яких займаються як власні підприємства ВПК, так й інші європейські.Простіше кажучи, якщо у Польщі немає можливості виготовляти власні військові літаки, вона може кооперуватися, наприклад, із Францією. Преференції при закупівлі зброї і техніки іноземного виробництва, згідно з SAFE, надаються підприємствам країн Євросоюзу. Що цікаво, у цьому випадку навіть Угорщина Віктора Орбана була "за", вона увійшла до топ-5 учасниць програми. Польща попросила виділити їй майже 44 мільярда євро, що становить найбільшу суму з усіх країн ЄС. Бажання поляків швидко модернізувати свою армію зрозуміле з огляду на загрози з боку Росії та її союзниці Білорусі. У свою заявку поляки вписали 139 проєктів, значна їх частина — зброя польського виробництва. Єврокомісія узгодила заявку, залишалися процедурні моменти — законодавці Польщі ухвалюють закон про участь у SAFE, уряд підписує необхідні для кредиту документи і процес пішов. Але сталося не так, як гадалося. Навроцький наклав вето на ухвалений депутатами закон.Не секрет, що Трампу дуже не подобається європейська програма SAFE. Коли він протискав вимогу про 5% ВВП на оборону, очевидно мріяв про закупівлю Європою американської зброї, а не преференції для виробників в Євросоюзі. Ставлення Трампа до ЄС відоме — побільше "доїти". Зараз це йому вилазить боком, коли європейські партнери по НАТО один за одним відмовляються від участі в авантюрі Вашингтона в Ірані.Однак серед європейських політиків є друзі Трампа, серед них Навроцький. У польському уряді підозрюють, що причиною його вето став лобізм інтересів США, а не національний інтерес. Однак президент Польщі наполягає: такий значний кредит не в злотих, а в євро, та ще й під відсотки завдасть шкоди суверенітету країни. Процитуємо Навроцького:"Поляки змушені будуть повернути стільки ж, скільки становить сам кредит, а зароблять на цьому західні банки та фінансові установи. SAFE є механізмом, в якому Брюссель через так званий принцип умовності може довільно призупинити фінансування, тоді як Польща все одно буде змушена виплачувати цей борг"."Принцип умовності", якщо коротко, це інструмент політичного впливу керівництва ЄС на членів союзу, які відступають від взятих на себе зобов’язань із дотримання прав і свобод. Якщо Польща відмовляється від кредиту, то де братиме гроші на переозброєння? Глава держави запропонував, як йому здається, просте рішення — продати частину золотого запасу (він становить 550 тон) і на отримані кошти модернізувати армію. Тоді Варшава не залежатиме від умов, які ставить Брюссель. В уряді ж це вважають шкідливим кроком.По-перше, розпродувати золотий запас, який створювався поколіннями, неправильно.По-друге, гроші за продане золото надійдуть не так швидко, як кредит, а виконати обіцянку про 5% ВВП потрібно вже до 2035 року.По-третє, закупляти зброю і техніку необхідно у кооперації з іншими партнерами по НАТО, оскільки все це включене до загальної безпекової сфери.Туск збирав позачергове засідання уряду, під час якого висловив все, що наболіло, але замість масштабної реалізації проектів в оборонній сфері Варшава поки може почати тільки незначну частину власним коштом. В уряді вважають, що вето Навроцького, яке загальмувало процес, на руку Москві. Власне, згадана на початку заява Туска є продовженням його емоційної реакції на вчинок президента Навроцького.То чи можливий Polexit?У жовтні наступного року поляки обиратимуть 560 членів національних зборів та 100 членів Сенату. Передвиборча кампанія фактично вже стартувала, і вето Навроцького можна вважати одним із її елементів. "Громадянська коаліція" Туска ризикує втратити керівництво урядом.Останні опитування демонструють наступну картину: прем’єрська партія лідирує з показником приблизно 35%, а за нею розташувалися "Право і справедливість" (приблизно 31%), "Конфедерація Свобода і Незалежність" (десь 11%), "Нова лівиця" (7%) та "Конфедерація Корони Польської" (7%). "ПіС" та дві "Конфедерації" — праві консервативні партії, причому дві останні ще проросійські. А згідно зі свіжим опитуванням IBRiS, понад 60% поляків невдоволені прем’єром Туском.Якщо справи так ітимуть далі, то найбільш імовірною коаліцією у Сеймі після виборів 2027 року будуть "ПіС" і дві "Конфедерації". Тоді до ідеологічно правого президента додасться такий самий прем’єр, і Польща може заявити про вихід із ЄС. Поки це є лише припущенням, адже та ж Угорщина Орбана хоч і перебуває у постійному конфлікті з інституціями Євросоюзу, однак покидати його не хоче.Що це означає для УкраїниДля нас такі розклади в польському політикумі мають погані перспективи. "Право і справедливість" як найсильніша із правих партій Польщі претендуватиме на крісло прем’єра. Партія оголосила свого кандидата, це Пшемислав Чарнек, знаний українофоб та євроскептик. Він — не проросійський, але за такого прем’єра затяжний конфлікт Варшаві з Брюсселем забезпечений. І Києву з Варшавою також.Проте є кілька факторів, здатних покращити настрій і Туску, і польським прихильникам ліберальної демократії, і керівництву ЄС.Перший фактор — поразка партії "Фідес" Орбана на виборах 12 квітня. Угорщина багато років залишається зразком для європейських ультраправих. Втрата Орбаном крісла серйозно поламає плани Білого дому з розширення кола своїх агентів впливу в Європі для руйнації ЄС із середини.Другий фактор — листопадові проміжні вибори до американського Конгресу. Поки у Трампа за всіма напрямками справи — кепські. У разі провалу республіканців на виборах демократи ізолюють президента від можливості вести антиєвропейську політику, у тому числі від підтримки розкольників Євросоюзу.Третій фактор — "Конфедерація Корони Польської" Гжегожа Брауна настільки токсична для польського політикуму, що в разі отримання першого місця на виборах "Право і справедливість" відмовиться брати "Корону" в коаліцію. Таким чином у наступному Сеймі не складається більшість для ухвалення рішення про референдум щодо Polexit. І навіть якщо референдум оголосять, шанси на його провал значно вищі за шанси на успіх..

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що потенційний вихід країни з Європейського Союзу нині є "реальною загрозою". Він звинуватив політичних опонентів у тому, що вони штовхають державу до так званого "Polexit".Таку заяву він оприлюднив у соцмережі X. Зокрема, польський прем’єр назвав можливий вихід Польщі з ЄС "катастрофою" та пообіцяв зробити все, щоб не допустити цього."Polexit"сьогодні — це реальна загроза! Цього прагнуть як конфедерації, так і більшість ПіС. Навроцький — їхній покровитель. Ті, хто хоче зруйнувати Союз, — це: Росія, американська MAGA та європейські праві на чолі з Орбаном. Для Польщі це буде катастрофою. Я зроблю все, щоб їх зупинити", — наголосив Туск.За даними Politico, заява Туска пролунала після того, як президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроєкт, який мав дозволити Варшаві отримати доступ до 43,7 мільярда євро оборонних кредитів ЄС із низькими відсотками. Наразі уряд не має достатньої кількості голосів у парламенті, щоб подолати це вето, що створює невизначеність щодо фінансування запланованих військових витрат.За словами Туска, рішення президента може послабити позиції Польщі всередині Євросоюзу. Водночас соціологічні опитування свідчать, що підтримка виходу Польщі з ЄС залишається відносно низькою. За різними даними, ідею запуску процесу виходу підтримують приблизно від 10% до 25% громадян, тоді як більшість поляків виступає за збереження членства в Євросоюзі.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Польща трансформує систему підтримки українських біженців, переводячи допомогу з екстреного режиму в загальносистемне русло. Нові правила передбачають продовження терміну легального перебування для українців до 2027 року, але водночас впроваджують суворіші умови отримання соціальних виплат та медичних послуг..

У четвер, 5 лютого, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск прибув із візитом до Києва. Раніше він анонсував таку поїздку, не уточнюючи дати.Про приїзд Дональда Туска до столиці України повідомила канцелярія польського уряду зранку в четвер і опублікувала відповідну фотографію.Польського гостя на вокзалі зустріли міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пйотр Лукашевич.При цьому детальна програма візиту не уточнюється. Відомо лише, що він зустрінеться з високопосадовцями України, в тому числі й президентом.Раніше Дональд Туск повідомляв, що відвідає Україну на особисте запрошення Володимира Зеленського."У наступні декілька днів я буду в Києві — на запрошення Володимира Зеленського. У цей складний час Україну не можна залишати сам на сам", — тоді коротко написав він у соціальних мережах.Також повідомлялося, що разом із ним до України мав приїхати міністр фінансів і економіки Польщі Анджей Доманський.Нагадаємо, 30 грудня минулого року Дональд Туск заявляв, що перспектива завершення війни в Україні вперше з моменту повномасштабного вторгнення "з’явилася на горизонті", а ключовим фактором цього стали задекларовані гарантії безпеки від США, що передбачають присутність американського військового контингенту на українській території..

У Стратегічному плані США до 2030 року, оприлюдненому Держдепом, є розділ, присвячений критиці європейських держав. Найголовніший пункт стосується підтримки сил, які відстоюють національний суверенітет. Найрадикальніші з цих сил добре відомі тим, що розколюють ЄС та ллють воду на млин Росії.Процитуємо документ Державного департаменту:"Сполучені Штати та європейські країни повинні бути перш за все цивілізаційними союзниками. Як такі, Сполучені Штати засуджують антидемократичні дії, що обмежують свободу слова або вільне сповідування релігії, та виступатимуть проти використання законодавства для заборони політичних опонентів. У здорових суспільствах громадяни можуть самі вирішувати, яких кандидатів, ідеї та політичні рухи варто обрати, без потреби в глобалістському втручанні чи поміркованості еліт". І далі: "Масова міграція є загрозою національній згуртованості, соціальній стабільності, цивілізаційним цінностям, і ми підтримуватимемо зростаюче визнання цього європейськими країнами".Під "глобалістським втручанням", вочевидь, маються на увазі наднаціональні інституції, створені ЄС, такі як Єврокомісія з її єврокомісарами та Європейська Рада, очолювані на цей час відповідно німкенею Урсулою фон дер Ляєн та португальцем Антоніу Коштою. Обоє представляють "помірковані еліти", себто ліберальні політичні сили. Якщо це цивілізаційні опоненти США часів Дональда Трампа, то хто ж друзі? Від Орбана до Окамури. Три колони правих в Європі Друзів Білого дому можна розділити на три групи. Перша — праві консерватори, які підтримують реформування окремих напрямків в Євросоюзі без його зламу. Їхнім символом можна вважати італійську прем’єрку Джорджу Мелоні та її партію "Брати Італії".Друга група або колона — праві популісти на кшталт угорця Віктора Орбана чи француженки Марін Ле Пен. Третя — ті, хто у своєму популізмі переплюнули навіть Орбана — "Альтернатива для Німеччини" Аліс Вайдель, болгарська партія "Відродження" Костадіна Костадінова, чеська "Свобода і пряма демократія" Томіо Окамури, польська "Конфедерація" та інші. Ще в минулому скликанні Європарламенту з цієї компанії жменькою депутатів була представлена лише "Альтернатива", й ту вигнали з правоконсервативної фракції "Ідентичність і демократія". В нинішньому складі Європарламенту три колони представляють відповідно фракції "Європейські консерватори й реформісти", "Патріоти за Європу" й "Європа суверенних націй".З представниками першої фракції в України під час російського вторгнення склалися відносини, хоча і не без тертя. Як-от із польською партією "Право і справедливість", за підтримки якої президентом Польщі став Кароль Навроцький. Останній приклад різниці в поглядах з Києвом — Італія. Уряд Мелоні багато допомагає нашій країні, але буквально днями з Рима пролунало: Україна має бути в ЄС, та спочатку — країни Західних Балкан.. Італія має свої інтереси в цьому регіоні, звідси й така позиція.А от із "Патріотами за Європу" та "Сувереністами" відносини або дуже погані, або в кращому випадку прохолодні. Як показали чотири роки війни, спроби знайти точки дотику з політиками з табору ультраправих за окремими винятками успіхом не завершилися. Таким винятком може слугувати хіба нідерландська Партія свободи, чий лідер Герт Вілдерс навіть зустрічався з Володимиром Зеленським. Вілдерс торік спровокував парламентську кризу в Нідерландах, через що там відбулися дочасні вибори. Його сподівання на перемогу на хвилі ультраправого підйому не виправдалися, замість посади прем’єр-міністра він опинився в опозиції. А от чеська ANOАндрея Бабіша та "Свобода і пряма демократія" Окамури після парламентських виборів — у правлячій коаліції. "Чеський Трамп" Бабіш став прем’єром, Окамура очолив Палату депутатів. Обоє відомі проросійською риторикою й українофобією. Окамура, щойно всівшись у крісло спікера, наказав прибрати український прапор із чеського парламенту, де він був встановлений на знак підтримки України. Бабіш поки не ризикує прямо підтримувати Путіна, навіть брав участь у засіданні "коаліції рішучих" на початку року. Проте коли постане питання про членство України в ЄС — чеський уряд точно буде проти. Пояснення у нині правлячих партій Чехії просте — розширення Євросоюзу за рахунок України буцімто погіршить фінансове становище чехів. У квітні спробує зачепитися за владу й Віктор Орбан. TrueUA аналізував, чи є у нього шанси. На жаль, є. А от поразка Fides на парламентських виборах важлива для об’єднаної Європи, адже Орбан діє як ключовий агент впливу одночасно й трампістів, і Кремля. А тези про суверенітет у Стратегії Держдепу наче з промов Орбана писані.Також TrueUA пояснював, чому зростає рейтинг ультраправої "Альтернативи для Німеччини". Її лідерка Аліса Вайдель відверто працює проти України, граючи на боці Росії. Цю партію, нагадаємо, підтримують соратники президента Трампа.Куди ж без польських націоналістів. Вибори до Сейму Польщі заплановані аж на жовтень 2027-го, проте кампанія вже триває і соціологи міряють рейтинги. Згідно з останнім за часом опитуванням СBOS, якби вибори відбувалися цієї неділі, 29,3% опитаних проголосували б за "Громадянську коаліцію" (партія прем’єра Дональда Туска), 5,8% — за "Нову лівицю", а от праві сумарно набрали б 41,4%: 20,4% — за партію "Право і справедливість", 11,2% — за "Конфедерацію свободи й незалежності", 9,8% — за "Конфедерацію корони польської".Якщо такий підбір політсил, які претендують на подолання 5-процентного бар'єра збережеться, у підсумку вимальовується права коаліція з відверто українофобськими "Конфедераціями". Першу очолює Славомир Менцен, другу — Гжегож Браун.На його прикладі дуже добре видно, кого ж у своїй Стратегії планує підтримувати американська адміністрація.Конспірологи з магічним мисленням та фобіями"Конфедерація корони польської" днями провела скандальний з’їзд у готелі Arche, після чого власники готелю оголосили, що віддадуть гроші, заплачені ультраправими, для потреб України. В арсеналі Брауна не лише українофобія, а й антисемітизм, антимігрантська риторика (зокрема й спрямована проти українських біженців) та конспірологія про "єврейсько-українську змову". При цьому Браун не приховує прихильності до Росії. Здавалося б, такі меседжі — повне божевілля у ХХІ столітті, але рейтинг цієї "Конфедерації" каже про те, що така партія в руках Москви може стати "золотою акцією" на польських виборах. Як уже є "золотою акцією" в німецькій політиці "Альтернатива" Вайдель, у румунській — АUR на чолі з Джордже Сіміоном, свій "Браун" Калін Джорджеску ледь не став президентом Румунії у 2024 році. Фраза у Стратегії Держдепу про використання законодавства для заборони політичних опонентів — пряма відсилка до рішення скасувати перший тур президентських виборів після перемоги в ньому антисеміта, українофоба та фашиста Джорджеску.Конспірологія — одна із ключових ланок успіху ультраправих популістів. Вона може бути примітивною на кшталт "гроші угорців (чехів, румунів, поляків і так далі) віддадуть українцям" до складнішої, розбавленої містикою та псевдоісторичними наративами. Тут прямі паралелі з трампістами, які жонглюють історичними фактами про Гренландію. І з Путіним, звісно ж. Чому конспірологія знаходить вдячних слухачів? По-перше, протягом десятиліть рясним цвітом цвіли різноманітні "альтернативні історії" та "фольк-хісторі", всі вони про те, що офіційна історія — бреше. Сформувалося ціле покоління, яке з цим згодне. На нього й працюють теорії змов.По-друге, коли послухати носіїв ультраправої ідеології — від Трампа до Брауна — в їхній риториці вистачає елементів магічного мислення. Коли Трампа каже, що думав швидко закінчити війну в Україні, бо добре знайомий із Путіним — це і є магічне мислення.По-третє, найуспішніше конспірологія діє умами "глибинного народу" — значної маси людей, які не вірять державі та її інституціям, вважають їх ворожими для себе, але готові дати шанс "новим обличчям", "правдорубам", ультраправим радикалам, які закликають зруйнувати державу або наддержавні інституції на кшталт Єврокомісії. Такі виборці переважно пасивні, а от на відверту маячню, підняту на політичні стяги, ведуться. Тож всі ці "орбани", "брауни", "окамури" тощо змагаються між собою, хто знайде страшнішого ворога для "глибинного народу". Таким ворогом вони дружно роблять нас, а не Росію.Багато аналітиків, дивлячись на ультраправий марш світом, із жахом згадують часи столітньої давнини, коли відбувалися схожі процеси й це дуже погано закінчилося. Але насправді від правого популізму є гарні ліки — ворог із їхнього ж табору. Нещодавно данський депутат Андерс Вістісен із трибуни Європарламенту прямим текстом за відомою адресою "послав" Трампа з його апетитами на Гренландію. Вістісен обраний від Данської народної партії, націонал-консервативної політичної сили, яка в Європарламенті входить в одну фракцію з партією друга Трампа Орбана. Виявляється, європейські ультраправі здатні обматюкати навіть свого заокеанського ідеологічного соратника та ідола, якщо той хоче щось відібрати у них особисто..

У понеділок, 2 лютого, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що прибуде до Києва. Візит відбудеться "найближчими днями".Про це політик написав на своїй сторінці у мережі Х."Протягом наступних кількох днів я буду в Києві", — заявив він, додавши, що його запросив президент України Володимир Зеленський.Туск наголосив, що "у цей критичний час Україну не можна залишати зовсім саму".Попередня зустріч Зеленського та Туска відбулася 19 грудня 2025 року під час візиту президента України до Варшави. Сторони обговорили оборонні проєкти та посилення української бойової авіації. Крім того, порушили питання спільного виробництва дронів.Варто зауважити, що наприкінці минулого року прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зробив гучну заяву щодо допомоги Україні. Політик зазначив, що його країна надає Києву максимальну підтримку в її боротьбі за спільну свободу. Водночас він зауважив, що не всі українці цінують зусилля сусідньої держави.Нагадаємо, у січні на тлі масованих російських атак на українську енергетику Польща передала 400 генераторів із державних резервів Києву та громадам навколо столиці..

Українська сторона обговорює питання щодо розміщення американських військ на території нашої країни з лідером США Дональдом Трампом.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 30 грудня, коментуючи заяву прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска, який заявив, що з'явилися "задекларовані гарантії безпеки від США, що передбачають присутність американського військового контингенту на українській території". "Це може підтвердити, якщо чесно, президент США Дональд Трамп. Це війська Сполучених Штатів і тому саме Америка приймає такі рішення. Безумовно, ми це проговорюємо і з Трампом, і з представниками "Коаліції охочих", — зазначив він.Зеленський додав, що Україна дуже хотіла б, щоб американські війська були в Україні. "Ми б хотіли цього. Це сильна позиція щодо гарантій безпеки", — зауважив президент.Заяви Дональда Туска щодо гарантій безпекиЯк відомо, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, підбиваючи підсумки переговорів між лідерами України, США, ЄС та Канади, також заявив, що з’явилися вагомі підстави сподіватися на швидке завершення бойових дій, хоча стовідсоткової впевненості у цьому наразі немає.Головним зрушенням останніх днів польський прем’єр назвав готовність Сполучених Штатів надати Україні гарантії безпеки. Зокрема, йдеться про можливість розміщення американського контингенту на лінії зіткнення або на кордоні після припинення вогню. Туск наголосив, що такі однозначні заяви з боку Вашингтона прозвучали вперше, і тепер важливо, наскільки послідовними будуть партнери у їх реалізації.Очільник польського уряду зазначив, що шлях до миру вимагатиме від Києва певних компромісів у питаннях територій. Він підкреслив, що президент Володимир Зеленський демонструє добру волю, проте будь-які рішення щодо територіальних поступок мають бути підтримані українським народом на референдумі. Основними умовами для такої згоди мають стати надійні та вивірені гарантії безпеки для країни.За словами Туска, для Польщі стабільність в Україні є стратегічно важливою через географічне розташування. Він наголосив на необхідності тісної співпраці між урядом та президентом Каролем Навроцьким, оскільки Білий дім традиційно комунікує на рівні глав держав, тоді як уряд більше залучений до європейських переговорів.Нагадаємо, 29 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні буде скасовано лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі..

Перспектива завершення війни в Україні вперше з моменту повномасштабного вторгнення "з’явилася на горизонті", а ключовим фактором цього стали задекларовані гарантії безпеки від США, що передбачають присутність американського військового контингенту на українській території. Про це заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск, підбиваючи підсумки переговорів між лідерами України, США, ЄС та Канади, пише "Укрінформ". За його словами, за результатами останніх переговорів між лідерами України, США, ЄС та Канади з’явилися вагомі підстави сподіватися на швидке завершення бойових дій, хоча стовідсоткової впевненості у цьому наразі немає.Ключові гарантії від США Головним зрушенням останніх днів польський прем’єр назвав готовність Сполучених Штатів надати Україні гарантії безпеки. Зокрема, йдеться про можливість розміщення американського контингенту на лінії зіткнення або на кордоні після припинення вогню. Туск наголосив, що такі однозначні заяви з боку Вашингтона прозвучали вперше, і тепер важливо, наскільки послідовними будуть партнери у їх реалізації.Територіальний компроміс та позиція Зеленського Очільник польського уряду зазначив, що шлях до миру вимагатиме від Києва певних компромісів у питаннях територій. Він підкреслив, що президент Володимир Зеленський демонструє добру волю, проте будь-які рішення щодо територіальних поступок мають бути підтримані українським народом на референдумі. Основними умовами для такої згоди мають стати надійні та вивірені гарантії безпеки для країни.Внутрішня координація в Польщі та терміни За словами Туска, для Польщі стабільність в Україні є стратегічно важливою через географічне розташування. Він наголосив на необхідності тісної співпраці між урядом та президентом Каролем Навроцьким, оскільки Білий дім традиційно комунікує на рівні глав держав, тоді як уряд більше залучений до європейських переговорів.Прем'єр зауважив, що вирішальними стануть найближчі тижні, а не місяці. Вже у січні міжнародна спільнота та Польща зокрема мають вийти на фінальні рішення щодо майбутнього України та всього регіону.Як відомо, 29 грудня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Фрідріхом Мерцом. Головними темами бесіди стали координація дій після візиту української делегації до США та протидія новим маніпуляціям Кремля.До цього німецький канцлер надав уряду України тверді запевнення у наданні масштабних гарантій безпеки. Політик наголосив, що Захід не має права знову припуститися "помилок 2014 року", коли після анексії Криму Україну залишили фактично беззахисною перед російською агресією.Своєю чергою, секретар РНБО України Рустем Умєров заявив, що в межах тривалого переговорного процесу в США лідери зосередилися на обговоренні ключових етапів мирного врегулювання та подальшій координації дій. І в цьому плані навіть можна говорити про прорив.Водночас журналісти Sky News констатували, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск також заговорив про позитивні сигнали після переговорів. За його словами, існують підстави вважати, що війна може завершитися швидше, ніж очікувалося.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю телеканалу Fox News, що під час гіпотетичної розмови з кремлівським диктатором Володимиром Путіним він порушив би важливі питання — стосовно територій, а також причини війни..

Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що його країна надає Україні максимальну підтримку в її боротьбі за спільну свободу. Водночас він зауважив, що не всі українці цінують зусилля сусідньої держави.Про це повідомляє видання PAP. Туск наголосив, що Польща та Україна є союзниками. "Ми підтримуємо Україну всіма силами", — наголосив він, зазначивши, що Польща та поляки доклали "величезних зусиль" для захисту спільного інтересу — незалежності обох країн.Він також заявив, що поляки та українці "повинні виявляти максимальне розуміння та терпіння один до одного"."Іноді у нас у Польщі складається враження, що не всі українці цінують наші зусилля. Іноді українці відчувають, що настрій тут став трохи менш проукраїнським. Так, це все правда. Нам є що пояснити один одному, зокрема й про минуле. Ми повинні мати багато терпіння та розуміння один до одного", — сказав польський прем’єр.Туск додав, що "ми повинні мудро думати про наше спільне майбутнє, але це має ґрунтуватися на взаємній повазі та взаємній дружбі". "Все можна пояснити, кожен має свою роботу, але ніхто не може ставити під сумнів цей великий спільний інтерес двох гордих націй", — сказав Туск, додавши, що цей спільний інтерес — "незалежна Польща, незалежна Україна, безпечна Європа"Зустріч Туска та Зеленського у Варшаві раніше була під загрозою, оскільки прем'єр-міністр представляв Польщу на саміті ЄС у Брюсселі. Саміт мав продовжитися в п'ятницю, але завершився вночі. На саміті європейські лідери вирішили надати Україні підтримку у вигляді кредиту в розмірі 90 мільярдів євро на наступні два роки. Цей кредит буде профінансовано коштом спільного боргу, гарантованого бюджетом ЄС.Попередній контекст:Сьогодні, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський вперше зустрівся зі своїм польським колегою Каролем Навроцьким. Головні теми їх перемовин — безпека, економіка, історія та відносини між країнами.Після перемоги Навроцького на виборах Зеленський підтримував контакт телефоном, проте особиста зустріч відбулася лише через чотири місяці, попри те, що президент України неодноразово перетинав Польщу під час закордонних візитів.Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Польський президент Кароль Навроцький назвав візит Володимира Зеленського до Польщі "доброю новиною" для Варшави та Києва та "поганим сигналом" для Москви.Володимир Зеленський заявив 19 грудня, що Україна пропонує Польщі співпрацю в захисті від дронів і морській безпеці. Крім того, Київ готовий і надалі підтримувати безпековий діалог з Варшавою, зважаючи на загрози від Росії, а також із території Білорусі..

Саміт ЄС у Брюсселі мав вирішити дуже складну проблему — знайти механізм передачі Україні "репараційного кредиту" коштом заморожених в Європі російських грошей. У підсумку кредит Київ отримав, але менший і з інших джерел…Або гроші зараз, або кров завтра. Які баталії передували саміту у БрюсселіНа засідання у Брюсселі члени Євросоюзу виходили без спільного рішення. Бельгія вперто блокувала "репараційний кредит", остерігаючись помсти Кремля. TrueUA пояснював причину страхів бельгійського прем’єра Барта Де Вевера. Історія взаємин західної цивілізації з Москвою знала періоди ворожнечі та "перезавантажень", всі вони виявилися провальними, проте Європа та США знов і знов наступали на ті ж граблі. Приміром, як нині, коли американська адміністрація прагне налагодити економічне співробітництво з росіянами й для цього тисне на Україну. У періоди "перезавантажень" Кремль може спробувати відсудити свої гроші, а Бельгія виявиться крайньою.Процитуємо Валері Урбен, голову міжнародного депозитарію Euroclear, де розмішено найбільше російських коштів: "Якщо санкції знімуть, Росія будь-якої миті може постукати в наші двері й вимагати повернення. Хто поверне нам 140 мільярдів євро, щоби перерахувати їх їй?".У "мирній угоді", яку проштовхують США, до слова, йдеться саме про поступове скасування санкцій проти Росії.Але в ЄС позицію Бельгії вважають суперечливою. Вона вимагає необмежених фінансових гарантій, тоді як інші країни-члени вважають таку постановку питання "вбивцею угоди". Окрім варіанту "репараційного кредиту", в європейців був і другий — фінансування через бюджет ЄС. Кошти для України туди можуть надійти від бюджетних запозичень. Але противників цього також було багато, адже в Євросоюзі й так вистачає країн-боржників, а в такому випадку їхній борг ще більше зросте. Нагадаємо: спочатку йшлося про надання Україні 130 мільярдів доларів як "репараційний кредит".Нагадаємо: європейці ухвалили рішення про замороження російських грошей, доки Росія не виплатить репарації Україні. Оскільки вона цього не зробить, то розраховувалося, що заморожені кошти можна використати на потреби нашої країни. Проблема полягала в механізмах. От навколо них і тривала дуже жорстка дискусія."Ми ніколи не покинемо цю раду без остаточного рішення щодо забезпечення фінансових потреб України на 2026 і 2027 роки", — наголосив перед початком саміту глава Євроради Антоніу Кошта.А польський прем’єр Дональд Туск точно описав, що буде в разі провалу питання про фінансування допомоги Україні: перед лідерами Європейського союзу стоїть простий вибір — чи сьогодні ухвалити рішення про фінансову підтримку України на 2026-2027 роки, чи "кров завтра". До слова, прямо з саміту в Брюсселі президент України Володимир Зеленський прилетів саме до Польщі.Та, окрім низки європейських країн (Бельгія, Угорщина, Словаччина, Італія, Болгарія, Мальта і Чехія), проти "репараційного кредиту" виявилися ще й США. Їх на саміті не було, проте невидима тінь американців відчувалася під час дискусій. Як зазначає Politico, з Білого дому тиснуть на окремі країни, щоб вони відмовилися від використання російських грошей для підтримки України. У тому числі тиснуть на Бельгію. Навіщо це Трампу? Причин може бути кілька. Перша: сварки між членами ЄС ослаблюють його єдність, і це грає на руку Вашингтона. TrueUA аналізував стратегічну безпекову доктрину США, в якій противником є не Росія, а Європа. Наявність в ЄС таких керівників урядів як Віктор Орбан, Роберт Фіцо, Андрей Бабіш — козир Трампа проти Європи.Друга причина: не виключено, що під час зустрічі на Алясці Трамп обіцяв Путіну добитися від європейців скасування антиросійських санкцій, але у нього нічого не вийшло. Тож він прагне врятувати хоча б кремлівські гроші.Третя причина: "репараційний кредит" — це прецедент у міжнародній політиці, коли одні країни заморожують та вилучають кошти іншої. Всі розуміють, що це покарання для агресора, проте американці можуть вважати, що так само вчинятимуть й інші.Четверта причина: у першому варіанті так званого "мирного плану" Трампа із 28 пунктів містилося дивне положення, за яким не Європа, а США розпоряджаються замороженими активами Росії. Тобто в американців тут був ще й шкурний інтерес.Пошук компромісу по-європейськи. Що відбувалося на саміті"Якщо зараз не буде європейського рішення, то всі слова про європейську солідарність, автономію та здатність Європи захищати глобальну справедливість не матимуть сенсу. Якщо цього не зробити зараз, росіяни — і не тільки вони — відчують, що Європу можна перемогти. Поразка — точно не те, що потрібно європейцям", — фактично це основний меседж, який Зеленський послав європейським партнерам у своєму виступі.Але його звернення вплинуло не на всіх. Дискусії затягнулися, то ж Антоніу Кошта змінив порядок обговорення питань. Спочатку лідери ЄС зосередилися на темі розширення Євросоюзу, потім перейшли до обговорення багаторічного бюджету ЄС до 2027 року. Водночас Урсула фон дер Ляєн та інші представники Єврокомісії намагалася схилити прем’єра Бельгії Де Вевера на свій бік. Це відбувалося на тлі прямих погроз російського Центробанку судитися з європейськими банками та бельгійським депозитарієм у разі передачі Україні заморожених російських грошей.Позитивне для нас рішення потрібне було ще й тому, що 20-21 грудня у Маямі поновляться переговори навколо мирного плану Трампа. Він поспішив закликати Київ "діяти швидко" в ухваленні рішень щодо війни, бо "Росія вже є". Очевидно, президент США мав на увазі, що кремлівські перемовники прибули до Флориди. Наша делегація в разі провалу з "репараційною позичкою" мала б суттєво послаблену переговорну позицію. На це дуже сподівалася Росія. У підсумку європейці рішення ухвалили, трохи не те, на яке Україна сподівалася, але це значно краще, аніж нічого.Бельгійці так і не поступилися, тому Євросоюз залучив другий варіант отримання коштів — залучить борг на ринках під гарантії європейського бюджету. Таким чином на потреби України перерахують 90 мільярдів євро, що менше очікуваної суми, проте цей кредит — безвідсотковий. Водночас Євросоюз продовжить утримувати російські активи замороженими, доки РФ не виплатить нам репарації. Якщо ж вона цього не зробить, Україна зможе використати ці гроші для погашення кредиту."Ми можемо скористатися перевіреними європейськими інструментами та негайно надати підтримку Україні, без подальших затримок", — підсумував рішення канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.Три країни ЄС — Угорщина, Словаччина і Чехія — не підтримали й це рішення. Тобто одночасна ставка Трампа і Путіна на своїх "троянських коней" в Європі не спрацювала. Ці країни не братимуть участь у фінансуванні гарантій, але вони не змогли заблокувати надання Україні позички. І це — основне.Отже, у складних дискусіях європейці знайшли "соломонове рішення" — виконали взяту на себе обіцянку, обійшовши точки розколу. Якщо європейці швидко залучать практичні механізми реалізації своєї ухвали, кошти Україна отримає ближче до березня. Проте після емоційно складного засідання в Брюсселі на нас очікує емоційно складне засідання в Маямі. Результати якого можуть виявитися менш обнадійливими, аніж отримані сьогодні в бельгійській столиці..

У п’ятницю, 19 грудня, президент України Володимир Зеленський перебуває з офіційним візитом у Польщі. У програмі поїздки зустріч із польським колегою Каролем Навроцьким та іншими представниками влади сусідньої країни.Про це TrueUA повідомили в Офісі президента України. Зокрема, на 11:00 заплановані переговори двох президентів — Зеленського та Навроцького."Ми повинні підтримувати Україну, і ми це робимо. Водночас ми повинні — і я вірю, що мені це вдасться, — забезпечити, щоб Україна ставилася до Польщі як до партнера", — заявив напередодні зустріч польський президент.Аналітики зазначили, що слова Навроцького сигналізують про потенційно напружені перемовини із Зеленським — його першу офіційну зустріч з президентом України з моменту вступу на посаду в серпні.На 12:55 запланована спільна прес-конференція Володимира Зеленського та Кароля Навроцького. Після цього президент України візьме участь у церемонії покладання вінку до могили невідомого солдата.На 13:10 передбачено зустріч Володимира Зеленського з маршалком Сейму Польщі Влодзімежем Чажастим. Далі український лідер зустрінеться з маршалком Сенату Малгожатою Кідавою-Блонською.А згодом, о 16:45, відбудуться перемовини Зеленського з головою Ради міністрів Польщі Дональдом Туском на ґанку будівлі Ради міністрів. Анонсованої раніше спільної прес-конференції з Туском не відбудеться.Попередній контекст:Президент Польщі Кароль Навроцький 24 листопада заявляв, що запросив українського колегу Володимира Зеленського до Варшави. Він висловив сподівання, що той прийме його запрошення. При цьому він акцентував, що вважає Російську Федерацію найбільшою загрозою безпеці та демократії всієї Європи.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду в серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Зеленський декілька разів заявляв, що готовий здійснити візит до Польщі, щойно отримає запрошення від польського керівництва.Нагадаємо, польський президент Кароль Навроцький нещодавно заявив, що прагне перезавантаження зв'язків з Україною на новій основі. Попри підтримку Києва у війні проти Росії, Варшава має певні застереження..

Польський прем’єр Дональд Туск повідомив про настання "переломного моменту" в процесі виділення Україні позики під заставу російських активів. На даному етапі сторони зосередилися на фіналізації технічних аспектів реалізації цього механізму.Про це політик заявив у коментарі ЗМІ в Брюсселі, пише "Укрінформ".Питання використання заморожених активів агресора для фінансування України перейшло у практичну площину. За словами Дональда Туска, попри досягнутий консенсус щодо правомірності такого кроку, всередині ЄС продовжуються дискусії стосовно технічного забезпечення та механізмів гарантування виплат. Глава польського уряду наголосив, що процес рухається до формалізації репараційної позики, хоча деякі члени Євросоюзу намагаються максимально захистити власні економічні інтереси в межах цієї угоди.Попередній контекст:ЄС досі немає єдиної позиції щодо "репараційного кредиту" для України. Деякі лідери підтримують фінансування коштом російських активів, тоді як інші виступають за спільний борговий механізм.Якщо згоди досягнути не вдасться, ЄС розгляне "план Б" — тимчасовий кредит коштом запозичень блоку, щоби забезпечити підтримку України на початку 2026 року.США тиснуть на низку країн Європейського Союзу, щоби блок відмовився використовувати заморожені російські активи на потреби України. Якщо рішення не ухвалять, Київ може натрапити на економічні проблеми.Італія, Болгарія, Мальта та Бельгія закликали до пошуку альтернатив схемі надання Україні кредиту коштом заморожених російських активів. Це загрожує зірвати плани ЄС щодо ухвалення "репараційного кредиту" на саміті наступного тижня.ЄС на теперішній момент не розглядає можливості зняття санкцій з Російської Федерації. Навпаки — у Брюсселі вважають за необхідне посилити тиск на Росію.Під час візиту до Брюсселя 18 грудня президент Зеленський зазначив, що українська сторона очікує від союзників остаточного затвердження пакетів фінансування до кінця 2024 року..

Польща не отримала запрошення на важливий саміт у Лондоні 8 грудня, присвячений врегулюванню війни в Україні. У Варшаві цей факт сприйняли як тривожний сигнал про падіння міжнародної ролі країни.Про це повідомляє Polsat.Як зазначає видання, президент Франції Еммануель Макрон оголосив, що 8 грудня зустрінеться з лідерами Великої Британії, Німеччини та України в Лондоні, щоб обговорити зусилля Америки щодо припинення війни Росії з Україною. Польського лідера серед них немає. Питання відсутності запрошення для влади у Варшаві було піднято в програмі "Президенти та прем'єр-міністри".Колишній прем'єр-міністр Лешек Міллер зазначив, що Польща давно не брала участі в подібних зустрічах. Екс-президент Броніслав Коморовський, своєю чергою, заявив, що "нам потрібно усвідомлювати власну важливість і становище у світі". "З лідером України зустрічаються три найсильніші європейські країни. Найсильніші в політичному, військовому та економічному плані, і ті, які найбільше сприяють військовим потребам України. Ми просто слабші", — заявив він. Колишній голова польського уряду Ян Кшиштоф Бєлецький заявив, що Президентський палац "тримає Україну на відстані"."Ми повинні прийняти рішення. Якщо ми хочемо просунутися так далеко в Європі, президент і прем'єр-міністр повинні вишикуватися, зателефонувати до Вашингтона та сказати: "Ми хочемо бути на вершині, ми готові відправити війська на миротворчу місію". "Нам доведеться звучати сильно, як сильна країна", — наголосив він. Міллер нагадав, що нещодавно прем'єр-міністр Польщі (Дональд Туск, — ред.) їхав одним поїздом з лідерами Франції, Великої Британії та Німеччини до Києва. "Тепер він більше не курсує. Отже, щось неприємне відбувається для Польщі, і було б добре знати причину такого стану справ і справді перестати перестраховуватися. Нам потрібно сказати прямо: чому нас там немає?" — сказав він.Тим часом колишній прем'єр-міністр Вальдемар Павляк заявив, що якщо Навроцький "відштовхуватиме Україну від Польщі", то "Польщу буде важко запросити до переговорів, коли йдеться про дуже стратегічні інтереси Європи". "Тут блокують розбіжності та проблеми всередині Польщі", — додав він.Раніше видання The Independent повідомляло, що Володимир Зеленський вирушає до Лондона для проведення серії переговорів на високому рівні. У понеділок, 8 грудня, український лідер зустрінеться там із лідерами трьох країн Європи.Нагадаємо, декілька днів тому президент Володимир Зеленський повідомляв, що українська делегація продовжить переговори у США з командою американського лідера Дональда Трампа. Головна мета цих зустрічей — отримати повну інформацію щодо нещодавніх заяв і планів Москви.Також повідомлялось, що 6 грудня президент України Володимир Зеленський обговорив із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте дипломатичну ситуацію. Також вони торкнулися мирних перемовин з американцями.Водночас посол Сполучених Штатів при НАТО Метью Вітакер заявив, що Україна та Росія нібито "ближчі, ніж будь-коли" до укладення мирної угоди щодо припинення війни..

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск виступив із гучним натяком, що стосується чинного президента країни. Він припустив, що Кароль Навроцький брав участь у заході, який фінансувався російською стороною.Про це повідомляє Polsat News. Виступаючи на раді "Громадянської коаліції", прем'єр відреагував на нездатність Сейму відхилити президентське вето на цей ключовий законопроект.Спонсорство від "російської мафії"Глава уряду заявив, що кілька сотень суб'єктів на ринку криптовалют безпосередньо пов'язані з Росією та Білоруссю. Коментуючи запитання прихильників PiS, чому не вживаються заходи щодо блокування російського впливу, Туск зазначив:"Тому, що немає жодного правового регулювання. Тому що ми хотіли запровадити законодавство, яке дозволило б державі запобігати катастрофам і блокувати дії, явно спрямовані на інтереси та безпеку держави".Далі Туск зробив гучну заяву, стверджуючи, що деякі польські депутати "отримали вигоду від спонсорства головної компанії на ринку криптовалют". Вони нібито організовували великі політичні заходи за гроші операторів цього ринку.Причетність верхівки PiSТуск натякнув на причетність до цих заходів найвищих політичних фігур, включаючи колишнього президента Анджея Дуду, чинного президента Кароля Навроцького та експрем'єра Матеуша Моравецького. Прем'єр-міністр емоційно резюмував своє звинувачення: "Як це можливо, що за гроші компанії, яка була створена на злочинні гроші, а потім була врятована російськими грошима, російською мафією і російськими службами, люди з партії PiS розважалися або організовували своє публічне життя і заходи?"Нагадаємо, 15 листопада польський президент заявляв, що підписав закон про допомогу українським біженцям востаннє. Попередні рішення, які стосувалися громадян України, він назвав неприйнятними..

У п'ятницю, 28 листопад, глава польського уряду Дональд Туск прокоментував політичну ситуацію в Україні. На своїй сторінці у соцмережі X він заявив, що у Києві відбувається "політична криза"."Хаос у переговорах щодо плану спецпредставника американського президента Стів Віткоффта та політична криза в Києві. Катастрофічне поєднання", — вважає польський посадовець.Також у своєму дописі він зауважив, що прем'єр Угорщини Віктор Орбан відвідує російського диктатора Володимира Путіна, а президент Польщі Кароль Навроцький — Орбана. Нагадаємо, вранці 28 листопада правоохоронці провели обшуки в керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Після цього він подав у відставку. Президент Володимир Зеленський підписав указ про його звільнення.Згодом Володимир Зеленський натякнув на перезавантаження уряду. Він заявив, що усіх чинних міністрів потрібно перевірити..
