Європа шукає нові оборонні альянси: чому без України це неможливо
Цієї середи прем’єр-міністри Британії і Польщі Кір Стармер і Дональд Туск уклали угоду про партнерство у сфері безпеки та оборони. У чому важливість цього документу для держав-підписантів та для України?
Про що домовилися Лондон і Варшава
Велика Британія є найважливішим партнером Польщі в оборонній сфері. Тепер між країнами діятиме угода (в польських ЗМІ її називають трактатом), на основі якої посилюватиметься міждержавне співробітництво. Під час підписання документа прем’єр Британії Кір Стармер наголосив, що на сьогодні немає більшого виклику, з яким стикаються обидві країни, аніж російська агресія в Україні. Своєю чергою, Дональд Туск розповів, що у вступі до угоди чітко прописана її мета: захист кордонів обох держав, захист кіберпростору, а також зміцнення європейської солідарності, солідарності в рамках НАТО та європейсько-американської солідарності. У такий спосіб Туск одразу відкинув теорії змови про "антиамериканську" політику Польщі та Британії.
Днем раніше голова польського уряду назвав укладення угоди "історичним моментом".
"Ми тісно співпрацюємо зі Сполученим Королівством, коли йдеться про допомогу Україні. Хочу сказати, що Велика Британія є одним із найнадійніших, відданих, а часом і з вражаючими результатами, партнерів України". Це також є причиною, чому варто активізувати співпрацю з Британією у сфері безпеки та оборони", — цитує Туска Rzeczpospolita.
Канцелярія прем'єр-міністра оголосила, що договір також передбачатиме співпрацю в боротьбі з гібридними загрозами, дезінформацією та нелегальною міграцією, серед іншого. У ньому загалом передбачене широке поле співробітництва — співпраці в оборонній промисловості, безпеці морської інфраструктури, енергетики, охорони здоров'я.
9 травня 2025 року Польща підписала аналогічну угоду з Францією (так званий Нансійський договір), а в червні очікується укладення угоди з Німеччиною, яка також передбачає співпрацю в оборонній сфері. Отже, Варшава все більше зосереджується на зміцненні зв’язків із європейськими союзниками. Причиною польські ЗМІ називають дедалі більші сумніви щодо надійності американських безпекових гарантій.
TrueUA згадував скандал через відтермінування Сполученими Штатами перекидання п’яти тисяч своїх військових до Польщі. Якби це сталося вчасно, російсько-білоруська "ядерні" навчання навряд чи відбулися з таким розмахом. Дональд Трамп днями наказав Пентагону відправити вояків до Польщі, але зробив це у кумедний спосіб. Мовляв, американських військових спрямують "виходячи з успішного обрання президента Польщі Кароля Навроцького, якого з гордістю підтримав, та наших стосунків із ним". Навроцького обрали президентом у червні минулого року, так що Трамп загубився в часі.
Принагідно про реакцію польського президента на безпекову угоду з Британією. Він розкритикував не сам документ, а спосіб, у який той опрацьовувався. Навроцькому не сподобалося, що його канцелярію належним чином заздалегідь не поінформували про підготовку угоди. До проблем, які можуть створити європейські трампісти співпраці у сфері безпеки та оборони в Європі, повернімося згодом, нині ж нагадаємо, що Польща отримала від угоди з Францією, укладеною більш як рік тому.
У вересні 2025-го, після вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір, французи оголосили про спрямування до країни-союзниці трьох винищувачів Rafale. Оскільки Варшава виявила зацікавленість у французькій програмі "розширеного ядерного стримування", цього року на півночі Польщі над Балтійським морем відбудуться польсько-французькі військові ядерні навчання. У росіян через це сильно "підгорає"…
Чому оборонні угоди між країнами Європи вигідні Україні
Днями секретар Ради національної безпеки й оборони Рустем Умєров перебував у Берліні, де зустрічався з радниками із національної безпеки Німеччини, Франції та Британії. За повідомленням прессекретаря Умєрова Діани Давітян, обговорювалися безпекові питання, перемовний процес, а також оборонна співпраця, зокрема щодо Drone Deal між Україною та Німеччиною.
Цей візит відбувся на тлі кількох подій, які безпосередньо стосуються нашої держави. Перша подія: заяви Держсекретаря США Марка Рубіо про готовність Вашингтона відійти від мирних переговорів через їхню "непродуктивність". У разі такого сценарію Україна та Європа мають діяти спільно.
Приміром, відбуваються не зовсім зрозумілі рухи в Євросоюзі щодо його переговорів із Росією та навіть пошук переговорника від ЄС. TrueUA аналізував негативні сторони такої поведінки окремих європолітиків та нагадував, як Росія у 2014 році підмінила Женевський формат (Україна — США — Європа — РФ) Нормандським (Україна — Франція — Німеччина — РФ), виключивши з перемовин Сполучені Штати. Здоровий глузд начебто взяв гору і від пошуків того, хто "подивиться у вічі Путіну", в Євросоюзі поки відмовилися. Не факт, що надовго.
Друга подія — руйнівний удар по Києву 24 травня, а також використання ворогом "Орєшніка" у Білій Церкві. Зараз Україні вкрай необхідне посилення системи ППО — тому Британія, Франція та Німеччина можуть у цьому допомогти. Нагадаємо, у лютому 2024 року Україна уклала безпекові угоди з Німеччиною та Францією, а 16 січня цього року Зеленський і Стармер підписали велику угоду про сторічне партнерство, в якій передбачається співробітництво в оборонній сфері. Також можна згадати ще одну цьогорічну угоду Києва з Лондоном і Парижем — декларацію про наміри для розгортання багатонаціональних сил після припинення вогню в Україні.
Згаданий перелік угод засвідчує дуже тісну співпрацю нашої держави з трійкою найсильніших держав Європи. Окремі безпекові угоди Польщі з цими державами матимуть позитивний ефект і для України. Світ спостерігає за формуванням нового стратегічного військово-політичного альянсу на теренах європейського континенту? Не як заміни НАТО, а формату зближення тих хто, готові протистояти загрозам для континенту, які створює тріо Трамп — Путін — Сі Цзіньпін.
Якщо новий альянс розширюватиметься, у ньому можна буде побачити Данію, Норвегію, Швецію, Нідерланди, країни Балтії, можливо, Фінляндію, Румунію, тобто країни, де при владі відповідальні політики. Без України оборонна спілка європейських країн не буде дієвою. Власне, як і нинішнє НАТО. Це очевидно для політичних еліт Європи. Тому вони роблять кроки для посилення співробітництва. Серед останніх за часом прикладів — запуск Єврокомісією спілки ЄС-Україна з безпілотників (EU-Ukraine Drone Alliance), нині проводиться прийом заявок на вступ до засновників.
TrueUA на початку квітня аналізував, чи наберуться європейські держави сміливості діяти, не оглядаючись на Вашингтон. Наш висновок: власну архітектуру безпеки та оборони в Європі розбудовувати не поспішатимуть, а діятимуть залежно від політичної погоди у Білому домі. Поки у Лондоні, Варшаві, Парижі, Берліні при владі відповідальні політики, Україні доцільно максимально інтегруватися в їхні оборонні програми та проекти, дуже бажано, щоб міждержавні угоди набували статусу законів, аби праві популісти, які у кожній із цих держав рвуться до влади, не переглядали домовленості. Як це сталося в Чехії, де після приходу до влади трампіста Андрея Бабіша уряд скоротив видатки на "снарядну ініціативу" президента Петра Павела, після чого кількість учасників коаліції скоротилася вдвічі — з 18 країн до 9-ти. Їхня логіка проста — якщо чеському уряду нецікаво бути серйозним гравцем у сфері безпеки, вони долучаться до тих, хто хоче бути сильним гравцем. Україна теж зацікавлена в усіх альянсах, саме з такими гравцями.
