# економіка

У ніч на четвер, 1 травня, Україна та Сполучені Штати Америки підписали угоду ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови США–Україна. Обидві держави робитимуть внески до новоствореного фонду.Про це повідомила перша віце-прем'єр-міністерка — міністерка економіки Юлія Свириденко.Як працюватиме інвестиційний фондЗа словами посадовиці, спершу США роблять внесок у фонд. Крім безпосередньо коштів, вони можуть робити його і новою допомогою — наприклад, системами ППО для України.Своєю чергою, Україна вносить 50% доходів державного бюджету від нової ренти на нові ліцензії на нові ділянки."Україна також може робити додаткові внески окрім цього базового, якщо вважатиме за необхідне. Йдеться про співпрацю на десятиліття вперед", — уточнила Свириденко.Далі фонд інвестує у проекти із видобутку корисних копалин та нафти й газу, а також в супутню інфраструктуру чи переробку. Конкретні інвестиційні проекти, на які будуть спрямовані кошти, Україна і США визначатимуть спільно. Важливо, що фонд може інвестувати виключно в Україну."Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну — у нові проекти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково. Ми сформували версію угоди, що передбачає взаємовигідні умови для обох держав. Це Угода в якій США відзначають своє прагнення сприяти досягненню довгострокового миру в Україні і визнають вклад, який Україна зробила у глобальну безпеку, відмовившись від ядерного арсеналу. Угода в якій США відзначають свою відданість питанням української безпеки, відновлення і реконструкції", — резюмувала Свириденко.Нагадаємо, у США повідомляли, що українська сторона в останні хвилини внесла деякі зміни до угоди про надра, однак Вашингтон все ж був готовий її підписати.

У п'ятницю, 25 квітня, Національний банк України ввів в обіг пам’ятну монету "Чорнобиль. Відродження. Лось європейський". Вона присвячена найбільшому представнику родини оленевих в Україні — лосю європейському. Про це повідомляється на сайті Нацбанку. Як пояснив регулятор, лось європейський став символом відновлення природних екосистем Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника, який є найбільшим природоохоронним об’єктом України площею 226 269,5 га та має ключове значення для збереження природних процесів у зонах радіаційного впливу."Лось європейський, занесений до Червоної книги України у 2017 році, уособлює силу природи, яка здатна відновлюватися навіть після найтяжчих випробувань. Його присутність у заповіднику підкреслює важливість збереження біорізноманіття та відповідального ставлення до навколишнього середовища", — уточнили у НБУ.Дизайн монетиНа аверсі монети розміщено: малий Державний Герб України, написи: УКРАЇНА, номінал монети — п'ять гривень. У центрі розміщено символічне колесо життя, що знаменує відродження природи: стилізований міжнародний знак "Радіаційна загроза", оповитий листям, навколо якого можна побачити тварин, популяції яких розвиваються у 30-кілометровій зоні відчуження, що стала своєрідним резерватом для розмноження, зокрема лелеки чорного, коня Пржевальського, рисі, зубра, лося, ведмедя бурого.На реверсі монети на тлі пейзажу зображено лося європейського, а угорі зображена лосиця з малям.Нагадаємо, раніше Національний банк України випустив пам’ятну монету у формі писанки, яка є символом Великодня. Також Національний банк України готує оновлення монет номіналом одна та дві гривні. Проте зміни будуть впроваджуватися лише після стабілізації ситуації в країні.

Цього тижня в Україні суттєво підвищити відпускні ціни на цибулю. Це пов'язано із сезонним виснаженням запасів цієї продукції.Про це повідомляє EastFruit. За даними аналітиків, на сьогодні вартість цибулі становить 14-20 грн/кг ($0,34-0,49/кг), що в середньому на 55% дорожче, ніж наприкінці минулого тижня."Попри подорожчання, попит на цибулю зростає щодня за умов гострого дефіциту пропозиції якісної продукції. Більшість господарств розпродали вже весь наявний обсяг, а ті, хто має певні запаси, зараз зупинили продажі, нагнітаючи тим самим на ринку ажіотаж серед покупців і відповідно зростання цін", — зазначили фахівці.Загалом, наразі цибуля в Україні вже коштує в середньому на 59% дорожче, ніж за аналогічний період минулого року. При цьому експерти зауважують, що такі ціни на цибулю збережуться аж до масового надходження цибулі нового врожаю.Нагадаємо, від початку квітня в Україні поступово зростають ціни на столові буряки. Головна причина — великий попит на продукт.

В Україні почали стрімко рости ціни на столовий буряк. Наразі його вартість вже майже вдвічі вища, ніж рік тому.Про це повідомляє EastFruit. За даними аналітиків, з початку квітня на ринку відзначається зростання цін на буряк, спровоковане різким сплеском попиту на цей овоч, який, за словами самих виробників, вже можна назвати ажіотажним."Запаси цієї продукції господарствах стрімко скорочуються, тоді як кількість заявок для придбання гуртових партій буряків постійно зростає", — зазначають експерти.Така ситуація дозволила фермерам майже щодня підвищувати відпускні ціни в даному сегменті. Вже сьогодні господарства продають кілограм буряка від 20 до 26 гривень. Це в середньому на 17% дорожче, ніж наприкінці минулого робочого тижня.Зростання цін пов'язують із суттєвим скороченням виробництва столових буряків в Україні цього сезону, насамперед через несприятливі погодні умови в Україні влітку 2024 року. Як результат, на цей час більшість фермерів вже заявили про завершення сезону реалізації, а запаси цієї продукції в сховищах інших господарств вже виснажені.До того ж ціни на столові буряки в Україні вже в середньому вдвічі вищі, ніж за аналогічний період минулого року. "При цьому більшість ключових гравців ринку прогнозують подальше зростання цін у цьому сегменті. Оскільки попит на ці коренеплоди продовжує зростати, а пропозиція швидко скорочується", — зауважили експерти.Нагадаємо, раніше міністр аграрної політики та продовольства Віталій Коваль інформував, що в Україні цього місяця почали знижуватись ціни на курячі яйця. Це відбулося після суттєвого зростання їх вартості впродовж лютого та березня цього року.

Цього року посівна кампанія в Україні, порівняно із минулим роком, затримується вже на тиждень. Головна причина — різке похолодання у квітні.Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький в ефірі телемарафону."Квітневе похолодання вплинуло на хід посівної — вона фактично на тиждень зупинилася. У порівнянні з минулим роком поки що засіяно на 200 тисяч гектарів земель менше. Але в нашому масштабі, коли заплановано засіяти усіма культурами понад 13 мільйонів гектарів, така затримка не є критичною і в цілому не вплине на кампанію, яка відновлюється і буде тривати цілодобово", — сказав Висоцький.Водночас, за словами посадовця, квітневе похолодання може негативно відобразитися на майбутньому урожаї плодових дерев. Остаточні висновки щодо цього можна буде зробити вже за декілька тижнів."Щодо виробництва зернових та олійних станом на сьогодні критичних наслідків від цієї погоди не спостерігається, адже період вегетації в абсолютній більшості посівів цих культур ще не відбувся. Тому, говорячи про продовольчу безпеку, загрози виробництву зернових, олійних і, відповідно борошна, хліба чи продукції тваринництва станом на сьогодні немає", — запевнив заступник міністра.Нагадаємо, раніше голова громадської спілки "Укрсадвинпром" Володимира Печка також попереджав, що через квітневі заморозки під загрозою опинився майбутній врожай плодових дерев, особливо абрикос. Найбільше весняний мороз уразив три регіони.

Штучний інтелект створив відео підготовки пінгвінів з островів Херд і Макдональд до "відповіді" на мита американського президента Дональда Трампа.Як стало відомо з "Вікіпедії", острів Герд і острови Макдональд належать до територій Австралії. Там проживають величезні популяції пінгвінів, ластоногих і морських птахів.Штучний інтелект згенерував відео, на якому можна побачити пінгвінів, що тримають в руках зброю, прапори, а також мають ракетне озброєння та флот. Окрім цього, штучний інтелект змалював озброєними й інших жителів безлюдних островів, а саме морських котиків, які плавали зі зброєю в руках.Як у США пояснили запровадження тарифів проти безлюдних островівЗауважимо, що раніше в ефірі CBSnews міністр торгівлі Сполучених Штатів Америки Говард Лутнік заявляв, що Вашингтон наклав мита на безлюдні острови Герд і Макдональд, щоб закрити торгівельні лазівки. Також США заперечили використання штучного інтелекту для формування списку країн, на які були накладені мита.Лутнік зазначив, що запровадження мит проти таких островів має на меті уникнути ситуацій, коли країни, такі як Китай, обходять торгівельні тарифи Сполучених Штатів через інші держави. Посадовець зауважив, що після введення тарифів на Китай у 2018 році китайські товари почали надходити до Сполучених Штатів через треті країни, а це завдавало шкоди американській економіці.Нагадаємо, напередодні очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомляла, що Європейський Союз призупинив на 90 днів 25-відсоткові мита, узгоджені як відповідь на тарифи Сполучених Штатів Америки на сталь і автомобілі. Брюссель продемонстрував, що готовий до переговорів.

Адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа спростувала деякі повідомлення медійників про готовність відкласти на 90 днів введення митних тарифів. Начебто це "планувалося" у відповідь на пропозиції торгівельних партнерів.Про це повідомили журналісти CNBC із посиланням на власні джерела в Білому домі."Я щойно спілкувався зі секретаркою Білого дому Керолайн Левітт телефоном. Вона сказала, що повідомлення про те, що Білий дім розглядає 90-денну паузу, — неправдиві", — заявив працівник американського телеканалу.За його словами, Левітт додала, що Трамп прихильний розвивати свою ідею про режим мит, і всі повідомлення про 90-денну паузу — "це фейкові новини".Раніше деякі американські ЗМІ передавали, що в Білому домі розглядають можливість відкласти введення мит на 90 днів.Журналіст CNBC зазначив, що зараз телеканал намагається зрозуміти, звідки з'явилися така інформація.У неділю міністр торгівлі США Говард Латнік також заявляв, що варіант відтермінування введення в дію митних тарифів у відповідь щодо торгівельних партнерів у Білому домі не розглядають.Як відомо, Дональд Трамп оголосив 2 квітня про рішення запровадити відповідні мита стосовно іноземних торгівельних партнерів США.Він сказав, що встановив базовий мінімальний рівень мит у 10%. У Білому домі пояснили, що він розпочне діяти 5 квітня, а вищі мита — 9 квітня.Нагадаємо, вчора стало відомо, що Європейський Союз найближчими днями може ввести тарифи на увесь американський імпорт — від зубної щітки до діамантів. Таким чином Брюссель планує вжити контрзаходів проти мит, запроваджених Дональдом Трампом.

Національний банк України готує оновлення монет номіналом одна та дві гривні. Проте зміни будуть впроваджуватися лише після стабілізації ситуації в країні.Про це повідомив заступник голови Національного банку України Олексій Шабан, передає Центр економічної стратегії (ЦЕС). Посадовець зауважив, що регулятор почав готувати зміну дизайну монет ще у 2021 році, адже громадяни скаржилися на те, що вони дуже схожі і тому не зручні у використанні."Ми тоді сформували робочу групу та розпочали обговорення можливих змін у дизайні — однієї з цих монет або двох. Але, на жаль, повномасштабна війна поставила цю роботу на паузу", — розповів Шабан.Проте заступник голови НБУ пообіцяв, що після стабілізації ситуації в країні робота над оновленням та покращенням дизайну монет відновиться. Водночас деталей про новий вигляд грошей посадовець не розкрив.Нагадаємо, раніше Національний банк України до Дня закоханих, яке святкують 14 лютого, ввів у обіг пам’ятну монету номіналом 10 гривень. Вона виготовлена зі срібла 925 проби.

Влада Канади ухвалила рішення про запровадження дзеркальних мит у 25% з усіх ввезених зі Сполучених Штатів Америки автомобілів. У такий спосіб країна відповіда США на введення нових тарифів.Про це повідомив премʼєр-міністр Канади Марк Карні, передає "Укрінформ"."Канада відповість, використовуючи підхід США: ми запроваджуємо 25% мита на усі ввезені зі США автомобілі, які не відповідають умовам північноамериканської угоди про вільну торгівлю, а також на не канадські компоненти імпортованих зі США автомобілів, навіть якщо вони відповідають умовам вільної торгівлі", — сказав Карні.Водночас він уточнив, що канадські мита не поширюватимуться на деталі для автомобілів. Крім того, як зауважив Карні, мита  також не діятимуть проти автомобільних складових із Мексики, яка дотримується умов угоди про вільну торгівлю.Канадський прем'єр наголосив, що цими митами країна очікує стягнути до держбюджету додатково близько восьми мільярдів доларів. Кошти планується направити "безпосередньо робітникам й компаніям, що постраждали від мит".Що відомо про впровадження США взаємних митПрезидент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп 2 квітня заявив, що підписує указ, згідно з яким, США вводять нові митні тарифи проти усього світу. Загалом США запроваджують 10% тариф на весь імпорт. Він наголосив, що це буде золотий вік Америки. За словами лідера США, нові мита почнуть діяти вже завтра.Вже від 3 квітня почали діяти американські мита на імпорт автомобілів та вантажівок в розмірі 25%. Крім того, адміністрація Трампа запровадила 25% мито на імпорт пива та алюмінієвих банок. Водночас із травня наберуть чинності ще й 25% тарифи на автозапчастини. Перелік запчастин наразі включає десятки тарифних кодів, включаючи двигуни, трансмісії, силові агрегати та електричні компоненти, а також інші частини, такі як гальмівні шланги, але вітчизняні виробники зможуть вимагати доповнення до списку.Варто зауважити, що взаємні тарифи набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. А мінімальний базовий тариф усі країни почнуть платити з 5 квітня. Так, базовий тариф у 10% додаватиметься до тарифів, введених проти конкретних країн. Для України також буде діяти базовий тариф у 10%.Раніше ми опублікували повний список тарифів США на країни світу.Нагадаємо, 2 квітня Міністерство фінансів Сполучених Штатів Америки ввело санкції проти мережі фізичних та юридичних осіб, яку постачала хуситам у Ємені зброю і крадене українське зерно.

Українські агропромислові виробники можуть легко експортувати до Європи цибулю, томат, огірок і перець. Однак у цьому треба дотримуватися норм Європейського Союзу та деяких нюансів перевезення овочів.Про це повідомив EastFruit із посиланням на директора товариства з обмеженою відповідальністю "Органік-Д" (Вінницька область) Вадима Кричковського.За його словами, овочі, які потрібно очищати від землі, продати в Євросоюзі майже неможливо, адже їх треба мити, що значно скорочує термін їхнього зберігання."Ми легко можемо експортувати цибулю, томат, огірок чи перець. Моркву продавати на зовнішні ринки складно — не лише тому, що ціни на неї дуже нестабільні, а тому, що, за вимогами ЄС, частка ґрунту в обсязі цієї продукції не повинна перевищувати 1%", — наголосив аграрій.Він пояснив, що потрібно мити моркву до перетину кордону з Євросоюзом. А потім терміново продавати, бо миті коренеплоди зберігаються не більше як тиждень.Вадим Кричевський додав, що експортувати цибулю хоча й легко, але зараз економічно недоцільно, бо на внутрішньому ринку вона набагато дорожча.Раніше експерти констатували, що Україна виривається у лідери світового експорту замороженої малини, обійшовши Польщу та Сербію.Нагадаємо, нещодавно повідомлялося, що в Індію прибула перша партія українських яблук. Такі торгівельні процеси відбуваються в межах спільної роботи посольства України в Індії, Держпродспоживслужби України та Міністерства закордонних справ України.

Національний банк може змінити правила переказу коштів. Головна мета — зробити операції прозорішими та захистити громадян від шахраїв.Про це йдеться у проекті постанови, яка оприлюднена на сайті регулятора. Згідно з документом, Нацбанк хоче внести зміни до порядку емісії та еквайрингу платіжних інструментів, зокрема платіжних карток."Це сприятиме підвищенню прозорості проведення платіжних операцій з використанням платіжних інструментів та посиленню захисту прав користувачів платіжних послуг", — пояснили в НБУ.Які зміни планується внести?Зобов’язати банки передавати емітенту інформацію про платника та отримувача, зокрема: код за ЄДРПОУ — для компаній та повний номер платіжного інструменту — для фізичних осіб.Уточнити вимоги до формування банків платіжних інструкцій та визначити обов’язкові їх реквізити.Для онлайн-платежів — зобов’язати банки надавати платникам своє повне найменування до початку ініціювання операції.У НБУ наголошують, що раніше така інформація не фіксувалась, тому громадяни нерідко ставали жертвами шахрайства. Такі нововведення, у разі затвердження постанови, можуть бути запроваджені вже з 1 жовтня 2025 року."Очікувані результати прийняття проєкту сукупно матимуть позитивний вплив на функціонування платіжного ринку, учасників платіжного ринку та користувачів платіжних послуг. Ураховуючи специфіку сфери правового регулювання проєкту, не вбачається за можливе обчислення кількісних розмірів позитивних і можливих негативних наслідків його прийняття", — йдеться у документі.Водночас економіст Ілля Несходовський в ефірі "Київ24" пояснив, що у разі запровадження змін до правил переказу коштів, українцям відображатиметься інформація про отримувача, навіть якщо він є клієнтом іншого банку."Кожного разу, коли ви перераховуватимете кошти карткою, ви бачитимете, кому ви перерахували, попри те, чи перебуваєте ви в одному, чи в різних банках... Те ж саме стосується здійснення інтернет-платежів. Перед здійсненням такого платежу ви будете отримувати інформацію про те, на користь кого ви робите цей платіж", — пояснив фахівець.За словами економіста, нововведення, які планує запровадити НБУ, є дуже корисними та мають багато переваг, адже можуть зменшити кількість шахрайства та надати користувачам безпеку у розрахунках.Нагадаємо, в Україні деяким пенсіонерам можуть припинити нараховувати пенсію. Для скасування виплат є декілька підстав.

Національний банк після кількаденного зростання знову опустив офіційний курс долара. Гривня зміцнилася на 13 копійок.Про це свідчать оновлені дані на сайті регулятора.Станом на четвер, 27 березня, НБУ встановив офіційний курс на рівні 41,56 гривні за один долар. Офіційний курс у середу становив 41,69 гривні за один долар. На готівковому ринку курс впав на п'ять копійок — 41,85 гривні за долар.У четвер офіційний курс гривні до євро становить 44,82. У середу, 26 березня, офіційний курс гривні до євро був на рівні 45,13.Курс долара у 2025 роціУ державному бюджеті на 2025 рік прогнозований середньорічний курс долара закладено на рівні 45 гривень. Прогноз фінансування держбюджету на наступний рік передбачає зниження дефіциту бюджету до 19,4 % внутрішнього валового продукту (ВВП), що відповідає показникам узгоджених з міжнародними партнерами. Водночас очікуваний курс долара на 2024 рік був 40,8 гривні.За даними The Economist, "Біг Мак" коштує в Україні 120 гривень, тоді як у Сполучених Штатах Америки — 5,79 долара. Так курс української валюти недооцінений на 50,7% порівняно з фактичним обмінним курсом 42 гривні за долар, а курс за купівельною спроможністю має бути на рівні 20,73 гривні за долар.Нагадаємо, економіка України адаптувалася до воєнних умов і продовжує відновлюватися. За даними Мінекономіки, за два місяці 2025 року зростання валового внутрішнього продукту становило 1,1%.Додамо, Національний банк України змінює підходи до оприлюднення індикаторів валютного ринку. Зокрема, з 31 березня планують відмовитися від розрахунку офіційного курсу гривні до російського та білоруського рубля, а також деяких інших валют.

У березні уряд провів індексацію пенсійних виплат. Пенсії зросли для понад 10 мільйонів українців.Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль під час засідання уряду у вівторок, 25 березня."Цього місяця, як і обіцяли, проіндексували пенсійні виплати. Пенсії зросли на 11,5% для понад 10 мільйонів українців", — наголосив він.За словами очільника уряду наразі середня пенсія становить 6345 гривень. Прем'єр додав, що усі пенсії за березень уже виплачено."1 квітня автоматично проіндексуємо виплати для майже 630 тисяч працюючих пенсіонерів відповідно до їх оновленого страхового стажу", — зазначив Шмигаль.Індексація пенсій: що відомоВ Україні з 1 березня було проведено індексацію пенсій. Розмір індексації обчислено на базі офіційних показників розвитку економіки у 2024 році: зростання споживчих цін — 12%, зростання середньої заробітної плати за 2022-2024 роки  — 11%. Відповідно до прийнятої постанови, з 1 березня були проіндексовані пенсії для:пенсіонерів, яким пенсію призначено на загальних підставах — 9,2 мільйона громадян;пенсіонерів силових відомств — 672 тисяч громадян;осіб, які отримують пенсію по інвалідності та в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи — 98 тисяч громадян;пенсіонерів-осіб з інвалідністю внаслідок війни та учасників бойових дій, які отримують мінімальні пенсійні виплати — 79,6 тисячі громадян;пенсіонерів, які є колишніми працівниками органів місцевого самоврядування та державних службовців — 23,4 тисячі громадян.Середній прогнозний рівень зростання пенсій після індексації складе 556 гривень. Відповідно розмір середніх виплат в Україні зросте з 5789 гривень до 6345 гривень.Крім того, з 1 березня були проіндексовані щомісячні страхові виплати для 158 тисяч потерпілих від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, та особам, які мають право на страхові виплати в разі смерті потерпілого.Нагадаємо, за даними ПФУ, особи, яким не вистачає страхового стажу для виходу на пенсію, можуть допрацювати необхідну кількість місяців або років. Одразу після цього можна звертатися у відповідні органи для отримання статусу пенсіонера.

У суботу, 22 березня, президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр підписав закон щодо послаблення "боргового гальма", який передбачає мільярдні інвестиції в оборону та інфраструктуру.Про це повідомляє NTV. Як зауважили у виданні, після того, як Штайнмаєр підписав закон, всі зміни, які були схвалені парламентом цього тижня, подолали останню перешкоду і набудуть чинності після публікації в Бюлетені федеральних законів.Що передбачає законЗгідно з документом, практично скасовується правило "боргового гальма" для видатків, необхідних для оборони країни. Відтак, витрати на Бундесвер, а також "федеральні витрати на цивільну оборону, захист населення, розвідувальні служби, захист інформаційно-технологічних систем і допомогу державам, які зазнали нападу на порушення міжнародного права", у майбутньому також можуть фінансуватися користуючись кредитами.Нові правила поширюються на всі витрати, що перевищують один відсоток ВВП, що відповідає приблизно 43 мільярди євро. Сувора заборона на запозичення для федеральних земель також буде ослаблена та узгоджена з федеральним урядом. Всім федеральним землям разом буде дозволено брати новий борг у розмірі до 0,35% ВВП. Розподіл відповідних сум регулюватиметься федеральним законом.У статтю 143h основного закону внесено зміни, за якими протягом наступних 12 років на інвестиції в інфраструктуру може бути залучено 500 мільярдів євро. Федеральні землі повинні використовувати 100 мільярдів євро для своєї інфраструктури, 300 мільярдів євро будуть передані в розпорядження федерального уряду, а 100 мільярдів євро, що залишилися, будуть виділені для захисту клімату. Нагадаємо, що найреальніший кандидат у канцлери Німеччини Фрідріх Мерц домовився з представниками партії Зелених щодо зміни конституційної норми, яка обмежує державні запозичення. Такі кроки можуть позитивно вплинути на обсяги німецької допомоги Україні.

Торгівля та переробна промисловість стали лідерами податкових надходжень у державний бюджет з початку 2025 року. Про це повідомив прес-центр Державно податкової служби України.Протягом січня та лютого поточного року найбільшу частку податків, зборів та платежів до бюджету України сплатили суб’єкти господарювання у таких галузях економіки:"Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів та мотоциклів" — 19,3%;"Переробна промисловість" — 17,6%;"Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування" — 13,1%;"Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря" — 6,2%.Зростання податкових надходжень у 2025 роціУ 2025 році порівняно з аналогічним періодом минулого року у ДПС України зафіксували найбільше зростання сплати податків у таких галузях:"Переробна промисловість" — зростання на 48% (15,8 мільярда гривень);"Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів та мотоциклів"  — зростання на 34,7% (13,8 мільярда гривень);"Державне управління й оборона; обов'язкове соціальне страхування" — зростання на 36,2% (9,7 мільярда гривень);"Професійна, наукова та технічна діяльність" — зростання на 58,7%, (5,2 мільярда гривень).Нагадаємо, за даними Мінекономіки, для ФОПів податки наразі не підвищуватимуть. Це пов’язано з тим, що відповідні заходи Національної стратегії доходів не виконані. Однак у будь-якому разі рішення про зміни ухвалюватиме Верховна Рада України.