# Кирило Буданов

Вибори під час війни в Україні можуть створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства та держави. До того ж виникнуть запитання щодо їхніх результатів.Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов в інтерв'ю медійникам національного телемарафону "Єдині новини"."Вибори під час війни, в принципі, ставлять під певне питання їхні результати. Це логічно", — зазначив він.За його словами, за таких обставин нормально всі проголосувати не можуть. І це об’єктивно, зважаючи на воєнні реалії та в якому становищі наша держава."Одразу розпочинається запитання, чому хтось проголосував, а хтось не зміг, а скільки тих, хто не зміг насправді й так далі", — зауважив керівник президентського офісу.Він акцентував, що така ситуація цілком реально може створити підґрунтя для загострення внутрішніх суперечностей в українському суспільстві."І це дає підґрунтя за не зовсім такого об’єднаного суспільства для того, щоб окремо взятий регіон просто сказав, що, вибачте, ми за Україну, але от все ми не визнаємо, і поки все не налагодиться, ми така собі автономія. І тут усе буде — це Україна, ми все визнаємо, тільки ми самі. Оце шлях якраз на розрив держави", — пояснив очільник Офісу президента.На запитання, чи означає це, що спочатку необхідно завершити війну, а вже після цього проводити вибори, він відповів ствердно."Так. У війну треба всім згуртуватися та завершити її. Після цього йдемо в усі інші процеси", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, минулого тижня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розповідав, що проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

Для підтримки спроможностей Сил оборони України та збереження ситуації на фронті щомісяця потрібно мобілізовувати до війська не менше 30 тисяч людей. Такими є сучасні воєнні реалії.Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов в інтерв'ю медійникам національного телемарафону "Єдині новини". В нього запитали, що робити зі суспільною напругою в Україні навколо мобілізації."На жаль, приймати її такою, як вона є. Ми не зможемо інакше, просто треба наважитися та чесно сказати. Не можна мобілізовувати менше за 30 тисяч людей в місяць — це мінімально необхідна кількість для підтримки того, що є", — відповів він.Окрім того, в керівника Офісу президента України запитали, чи чекає він на зміни з приходом на посаду міністра оборони Євгенія Хмари."Ви ставите мені етично важке запитання, тому що як би я вам на нього не відповів, воно матиме такий собі вигляд — не дуже. Тому наберуся сміливості та скажу вам: ні, сильно нічого не зміниться. Тому що запит є: не менше ніж 30 тисяч, а це величезна кількість людей", — зазначив Буданов.Він додав, що від змін у самому процесі мобілізації кількісні показники не зміняться. А це означає, що кількість незадоволених людей теж не зміниться."Можна змінити. Я сподіваюся, що вони зможуть змінити трошки підходи з цією насильницькою бусифікацією, яка інколи існує, це не поголовно, але такі факти є. З цим треба боротися. Треба боротися з певною неправомірною діяльністю ТЦК, яка інколи відбувається. А інколи — дуже часто буває", — акцентував очільник президентського офісу.Кирило Буданов наголосив, що, навіть поборовши всі негативні явища, в Україні не буде такого, щоби всі залишилися задоволеними. За його словами, "це неможливо".Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента зазначав, що оцінку записам від НАБУ та САП у справі "Форест Гамп", на яких згадується його імʼя, має дати суд..

Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що оцінку записам від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) у справі "Форест Гамп", на яких згадується його імʼя, має дати суд.Про це Кирило Буданов заявив у коментарі журналістам."Хай суд розбирається, де хто лунає. У нас, знаєте, багато чого де лунає", — сказав він.Очільник президентського офісу розповів, що спілкувався з Іриною Мудрою, яка фігурує у цій справі, після того, як їй оголосили підозру та звільнили з посади його заступниці."По-перше, звільнення — це юридичний процес. По-друге, я в принципі ніколи від людей не відвертався, допоки не отримаємо остаточних висновків. Суд зробить висновок, що вона винна — тоді це інше питання", — наголосив Буданов.Що відомо про справу "Форест Гамп"НАБУ та САП 19 серпня розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.За версією слідства, учасники схеми легалізували 150 мільйонів гривень готівки, отриманої злочинним шляхом. Кошти через рахунки підставних компаній нібито ввели в легальний обіг, щоби використати для внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас".За даними НАБУ і САП, для реалізації схеми використовували державний Sense Bank і рахунки підконтрольних підприємств. Слідство стверджує, що на початку червня організатори отримали фактичний контроль над банком.На оприлюднених записах розмов від НАБУ фігуранти згадували імʼя "Кирило" та "Кирило Олексійович". Він фігурує на різних етапах історії із заставою Галущенка: від прохання бізнесмена Тимура Міндіча допомогти з його звільненням і передачі готівки до розмови з колишнім депутатом Микитасем після легалізації коштів і домовленості компенсувати витрати на організацію схеми.Нагадаємо, що 25 серпня ВАКС обрав запобіжний захід для колишньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. Слідчий суддя відправив підозрювану під варту з можливістю внесення грошової застави у розмірі 20 мільйонів гривень..

Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що країна-агресорка Росія має заплатити за кожен скоєний злочин та компенсувати всі витрати України, пов'язані з подоланням наслідків її агресії.Таку заяву він оприлюднив у своєму дописі у Facebook. За його словами, Міжнародний реєстр збитків для України почав приймати заяви в нових категоріях, які стосуються державних гуманітарних витрат на підтримку постраждалого населення та витрат на розмінування й очищення територій від нерозірваних боєприпасів.Буданов відзначив, що від початку повномасштабного вторгнення державні та місцеві органи влади спрямували значні ресурси на евакуацію населення, забезпечення тимчасовим житлом, екстрену медичну допомогу та реабілітацію постраждалих.Окремою статтею витрат є компенсації за зруйноване та пошкоджене житло. Значні кошти також необхідні для розмінування територій, забруднених унаслідок бойових дій."Україна послідовно формує повний рахунок для держави-агресора, фіксуючи кожну статтю витрат. Ворог створив ці збитки — ворог за них і заплатить. Справедливість буде відновлено", — додав голова ОП.Нагадаємо, Росія готується до нової хвилі мобілізації після так званих парламентських виборів. Українська розвідка отримала доповідь про підготовку Кремлем додаткового призову, а відповідні плани підтверджуються внутрішніми російськими документами.Читайте також: Україна та союзники мають план завершення війни, попри небажання Путіна, — Зеленський.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене після резонансних кадрових рішень і на тлі протестів, зафіксувало незначне зниження рівня довіри до президента Володимира Зеленського. За результатами дослідження, проведеного з 20 липня до 3 серпня 2026 року, главі держави довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. У квітні ці показники становили 58% і 36% відповідно.Водночас більшість українців не підтримують проведення виборів найближчим часом. Так, 57% вважають, що вони мають відбутися лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. Ще 23% допускають вибори після припинення вогню й отримання надійних гарантій безпеки, а 15% наполягають на їх проведенні ще до завершення бойових дій.Що стоїть за цими показниками, як останні політичні події позначилися на суспільних настроях і кого українці хочуть бачити при владі після війни — в інтерв’ю TrueUA пояснив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Довіра до президента: нестабільна, знизилася, але зберігається до завершення війни— Антоне Миколайовичу, ваше опитування було проведено після резонансних кадрових рішень і під час протестів. Як змінилася довіра до Зеленського за останні кілька місяців і про що це свідчить?— Опитування ми провели з 20 липня до 3 серпня 2026 року, тобто вже після початку протестів, у період, коли Володимир Зеленський частково задовольнив вимоги протестувальників і активної громадськості, наприклад, призначив головнокомандувачем Збройних сил України Михайла Драпатого, а виконувачем обов’язків міністра оборони України — Євгенія Хмару.Треба розуміти, що попереднього разу ми ставили це запитання саме в такому формулюванні у квітні. Тоді 58% українців довіряли президенту, а 36% — не довіряли. Зараз, після протестів, довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. Тобто рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють. У нас усе одно зберігається консенсус, що Володимир Зеленський має бути президентом до завершення війни: більшість проти виборів. А ось після війни бажано, щоб країну очолили нові лідери.— 55% опитаних довіряють президенту, а 40% — не довіряють. 40% — це досить багато.— Насправді це досить багато, але потрібно розуміти, з чим ми порівнюємо. Якщо порівнювати з рівнем довіри до багатьох лідерів у демократичних країнах, то 55% після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни — це дуже високий показник. Дональду Трампу у Сполучених Штатах довіряють близько 35-40% американців. В Еммануеля Макрона у Франції та Фрідріха Мерца в Німеччині показники довіри також нижчі, ніж у Володимира Зеленського в Україні.Ми бачимо, що в Україні медіа доволі вільно критикують президента, відбуваються критичні обговорення, навіть протести. Ми довіряємо президенту, бо повинні єднатися перед російською загрозою. Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено.— Але все ж таки з квітня довіра до президента знизилася.— Так, безумовно. Але зниження могло б бути сильнішим, якби, скажімо, не було виконано частину вимог протестувальників. Погіршення також могло б бути значнішим, якби не було певної компенсації: цього літа ми бачимо яскраві удари по російському тилу, російських військах та інфраструктурі на окупованій українській території. Тобто це все дещо збалансовує. Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах.За інших обставин — якби ситуація на фронті погіршилася, а українці ще більше переживали за майбутнє — такі кадрові зміни та відсутність реакції на протести могли б значно знизити довіру до президента. Все ж таки одна з його рис полягає в тому, що певна реакція на громадську думку є.— А чи насправді зниження довіри до президента пов’язане з кадровими рішеннями та протестами, чи ці процеси глибші й почалися раніше?— Довіра до президента зовсім нестабільна з моменту російського вторгнення. Напередодні нього лише третина українців довіряла президенту, половина — не довіряла. Різке зростання довіри майже до 90% одразу після вторгнення пояснювалося не його здібностями як верховного головнокомандувача, а тим, що почалася повномасштабна війна, президент залишився в країні й ми повинні були бути разом. Тобто це був емоційний і прагматичний вибір — зберігати єдність. Але далі довіра весь час знижувалася — до обрання Трампа президентом США.Торік ми бачили ці "гойдалки" довіри до президента: коли українці спостерігали атаки на президента Зеленського, вони відчували, що це атаки на Україну. І знову з’являлося державницьке єднання, яке спонукало довіряти президенту.Тому довіра до нього доволі нестабільна, але в нас є дві іпостасі Володимира Зеленського. Як діяч на міжнародному рівні у питаннях війни й миру, дипломатії, спілкування з партнерами та відстоювання інтересів України він сприймається краще. Але коли іпостась змінюється на внутрішньополітичну — українська економіка, корупція, — питань виникає значно більше. І якщо такий порядок денний переважає, ставлення до нього значно погіршується.Загалом у довгостроковій перспективі люди втомлюються від Володимира Зеленського. В Україні люди не звикли, щоб хтось довго був президентом. І цей запит на нові обличчя, але компетентні, які зарекомендували себе під час великої війни, — стає дедалі очевиднішим.— 20% повністю довіряють президенту, а решта 35% — скоріше довіряють. Це ж немало — 20% довіряють повністю?— В умовах демократичного суспільства ці показники доволі непогані, тому що під час аналізу в сукупності враховують усіх, хто обрав відповідь у спектрі "довіряю". Але є важливий момент: між ними існує концептуальна різниця.На запитання, де вони бачать Володимира Зеленського після війни, у мирний період, серед тих, хто повністю довіряє, 36% відповіли, що хотіли б, щоб він залишався президентом. Тобто це його щирі прихильники. А серед тих, хто скоріше довіряє, навпаки, більшість вважає, що Володимир Зеленський після війни має відійти від політичних справ і вже не бути президентом країни. Вони хотіли б бачити на чолі держави когось іншого.Тобто загалом ці показники з погляду демократичної держави доволі непогані, але люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового.Вибори: українці хочуть "нульовий варіант"— 19% українців зовсім не довіряють Зеленському, а 20% — скоріше не довіряють. Чи вже час робити прогноз щодо майбутніх виборів з огляду на ці дані, чи ще зарано?— Ще зарано. По-перше, ми не знаємо, чи вирішив сам Зеленський знову балотуватися в президенти. Звісно, один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам.Але проблема в тому, що, якщо він зараз публічно скаже, що не балотуватиметься на виборах, це зруйнує і без того дуже крихку більшість у парламенті. Бо якщо лідер не планує балотуватися, то навіщо залишатися в його команді? Без парламенту він нічого не зможе ухвалювати в країні. Але якщо він захоче піти на вибори й цей варіант справді розглядають, постане питання, за яких умов відбуватимуться вибори та хто буде його конкурентом.Якщо вибори відбуватимуться в умовах війни, ми ставимо запитання, але не знаємо складу учасників, і це може використовуватися для маніпуляцій. Зрозуміло, що за такої високої недовіри, якщо проти нього виступатимуть кілька авторитетних осіб, Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове. Але якщо, скажімо, авторитетні особи, яких ми маємо зараз, — Валерій Залужний, Михайло Федоров, Кирило Буданов — не братимуть участі у виборах, а Зеленський змагатиметься з умовно старими політиками, він має шанси перемогти. Водночас будь-хто з нових лідерів може кинути йому виклик і перемогти на виборах.— Зберігається стабільна тенденція: більшість українців проти проведення виборів найближчим часом — до завершення бойових дій. Лише 15% (у березні — 12%) вважають, що вибори треба проводити навіть до завершення бойових дій. Ще 23% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка таких людей зросла з 13% до 23%. Натомість частка тих, хто вважає, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни, зменшилася з 69% у березні до 57% зараз.— Є консенсус, що більшість проти проведення виборів навіть за умови перемир’я. І тут є різні причини. Люди вважають, що перемир’я все одно буде нестабільним, і побоюються втручання Росії, зокрема в питання безпеки. Також вони хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися. До того ж багато хто не хоче голосувати за старі партії та старих політиків. Тому є консенсус, що більшість проти виборів зараз.Цікаво, що ці 15% опитаних, які наполягають на проведенні виборів до завершення війни, навіть до завершення бойових дій, прямо зараз, не є однорідною групою. Близько половини з них хочуть виборів зараз, щоб умовно отримати владу, яка ефективніше даватиме відсіч Росії. Інша половина, навпаки, хоче якнайшвидших виборів, щоб у такий спосіб усунути перешкоду для капітуляції України. Це зламані люди: вони хочуть капітулювати й вважають, що президент Зеленський їм у цьому заважає.Щодо 23% — частки, яка зросла з 13%, — це люди, які вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. І це, найімовірніше, один із наслідків протестів, тому що така позиція є компромісною: люди незадоволені кадровими змінами й вважають, що безпосередньо під час війни вибори неможливі, але їх можна провести принаймні під час перемир’я, щоб Володимир Зеленський поніс політичну відповідальність, отримав політичне покарання.— Який запит на вибори в тих, хто довіряє або не довіряє Зеленському?— Саме серед тих, хто скоріше або повністю довіряє Зеленському, переважна більшість виступає проти проведення виборів зараз і загалом підтримує вибори лише після остаточного завершення війни. Вони відповідають: "Ми сприймаємо його як легітимного главу держави, а вибори — це завжди розхитування ситуації, дестабілізація, тому ми готові чекати до повного завершення війни".Серед тих, хто не довіряє президенту, звісно, більше людей, які хотіли б провести вибори принаймні після перемир’я. А якщо разом узяти тих, хто вимагає виборів зараз або після перемир’я, то таких уже 52% серед тих, хто скоріше не довіряє президенту, і 73% — серед тих, хто зовсім не довіряє.Але цікаво, що навіть серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, на проведенні виборів прямо зараз, під час бойових дій, наполягають 44%, тобто менше половини. Це ще раз показує, що навіть серед тих, хто йому не довіряє, значна частина усвідомлює ризики виборів під час бойових дій і тому підходить до цього прагматично.— Ви поставили запитання: "Які вибори треба провести першочергово для позитивного впливу на розвиток країни?"— 44% опитаних відповіли, що першочергово потрібно провести президентські вибори, 32% — парламентські, а 11% — місцеві. Переважає думка про президентські вибори. Це, до речі, відображає певне хибне розуміння українцями того, як функціонує українська держава, тому що в нас насправді парламентсько-президентська республіка: парламент призначає уряд. І навіть якщо ми зараз оберемо нового президента, то без коаліції в парламенті він матиме дуже обмежені повноваження.Насправді для кращого представництва різних груп населення у владі потрібне переобрання Верховної Ради. Але відносна більшість людей наполягає на президентських виборах — коли це буде можливо.— Чи на період "після війни" сильніше актуалізується думка про потребу в нових лідерах?— Вона вже актуалізована. Люди зараз найбільше довіряють представникам Сил оборони. Загалом Сили оборони мають найвищий рівень довіри в Україні — понад 90%. На другому місці з показником близько 80% — волонтери, трохи нижче — громадські активісти. Також люди бачать багатьох представників місцевого самоврядування, які чудово себе зарекомендували.Тому люди хочуть бачити у владі нові обличчя й тих громадян, які, по-перше, продемонстрували компетентність під час великої війни, а по-друге, справді проливали кров за нашу державу, тож мають право бути представленими у владі. Саме тому, коли ми обговорюємо політичні кризи, як зараз, українці не кажуть: "Ми критикуємо партію “Слуга народу”, президента, але хочемо привести нинішню опозицію до парламенту".Нинішній опозиції — наприклад, "Європейській Солідарності", "Батьківщині" та "Голосу" — люди так само не довіряють і не хочуть бачити її у владі. Люди хочуть "нульовий варіант": мають піти і партія "Слуга народу", і нинішня опозиція, а ми хочемо саме нових лідерів..

Найвищий рівень довіри серед українців мають посол України у Великій Британії Валерій Залужний та колишній міністр оборони Михайло Федоров. Їм довіряють 66% та 63% опитаних відповідно.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у липні 2026 року.Згідно з дослідженням, Залужному довіряють 66% респондентів, тоді як не довіряють 24%. Баланс довіри становить +42%. Федорову довіряють 63% опитаних, а не довіряють 16%. Водночас його баланс довіри виявився вищим, ніж у Залужного, та становить +46%. Голові Офісу президента Кирилу Буданову довіряє 61% респондентів, не довіряють 22%. Баланс довіри становить +39%.Також позитивний баланс мають Харківський міський голова Ігор Терехов та командир Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький. Терехову довіряють 47% опитаних, не довіряють 19%, а Білецькому — 37% та 13% відповідно.Водночас соціологи зауважили, що 23% респондентів не знають Терехова, а 40% — Білецького.Негативний баланс довіри зафіксували у Сергія Притули, Дмитра Разумкова, Олексія Гончаренка та Петра Порошенка. Найнижчий показник серед наведених у дослідженні політиків має Порошенко: йому довіряють 20% опитаних, а не довіряють 76%. Баланс становить -56%.У межах дослідження КМІС провів 1808 інтерв'ю, з яких 905 — телефоном, а 903 — особисто. Статистична похибка для повної вибірки за звичайних обставин не перевищує 3,5%. Соціологи наголошують, що в умовах війни до формальної похибки може додаватися систематичне відхилення.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно..

У вівторок, 28 липня, після розмови президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив про домовленості щодо інтенсифікації переговорного процесу. Він теж перебував у складі української делегації у Вашингтоні.Про це Кирило Буданов повідомив у спеціальному дописі у своїх соціальних мережах."У складі української делегації під головуванням президента Володимира Зеленського взяв участь у зустрічі з президентом США Дональдом Трампом і американськими колегами в Білому домі", — зауважив він.За його словами, провели змістовну розмову щодо дипломатичних і безпекових кроків, необхідних для наближення справедливого миру."Разом з американськими партнерами маємо чітке розуміння необхідності якнайшвидшого та справедливого закінчення війни", — акцентував керівник Офісу президента України.Він зазначив, що під час розмови її учасники домовилися про інтенсифікацію перемовного процесу на всіх рівнях."Дякуємо США за непохитну підтримку України!" — підсумував Кирило Буданов.Раніше президент України Володимир Зеленський назвав зустріч із Дональдом Трампом "хорошою"."Дякую за все, що ми робимо разом, щоби захистити життя українців і досягнути миру", — зазначив він.Вони обговорили з лідером США ліцензії на виробництво перехоплювачів для "Петріотів" і деякі інші ідеї, які можуть допомогти."Також говорили про дипломатію — важливо активізувати дипломатичний процес. Наші команди узгодять деталі їх подальшої комунікації. Вдячний США за міцну підтримку", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, видання Bloomberg повідомило, що нові жорсткі санкції проти Росії узгоджено двопартійною групою сенаторів США. Вони визначили остаточний текст законопроєкту. Незабаром відбудеться голосування з цього питання..

Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що останні внутрішні зміни в Україні викликали сильну реакцію в суспільстві. За його словами, ситуацію вирішують "фахово, конструктивно і на користь держави".На своїй сторінці у Telegram посадовець запевнив, що "позицію суспільства почуто"."Ситуація навколо останніх внутрішніх змін викликала сильні емоції. Розумію людей, які висловлюють свою позицію. Небайдужість — це сила, яка тримає нашу державу всі ці роки", — зазначив він.Водночас Буданов наголосив, що обговорення не повинні переростати у дії, які можуть зашкодити національній безпеці."Ситуація вирішується фахово, конструктивно й на користь нашої держави. Тому прошу зберігати спокій. Дискусія — нормальна річ для вільної країни. Важливо, щоб вона й надалі відбувалася мирно, без провокацій, які б шкодили національній безпеці", — заявив керівник ОП.Посадовець також закликав українців не переходити до взаємної критики та не поширювати ворожнечу."Закликаю нікого не хейтити. Ворог уважно стежить за кожною нашою внутрішньою суперечкою і чекає, коли ми почнемо воювати між собою. Не дочекаєтесь", — наголосив він.Буданов додав, що Україна має зосередитися на спільній меті — перемозі, а з нинішньої ситуації держава вийде сильнішою."Робота йде. Результати будуть", — підсумував керівник Офісу президента.Як відомо, зранку 16 липня у кількох регіонах України розпочалися масові мирні акції на підтримку Михайла Федорова, якого відправили у відставку з посади міністра оборони. Громадяни у різних куточках країни висловили рішучий протест проти таких кадрових перестановок у вищих ешелонах влади та вимагали повернення посадовця. Станом на 20 липня у Києві люди знову виходили на протести проти звільнення Федорова. Учасники акції також вимагають, щоб президент відправив у відставку головнокомандувача ЗСУ Сирського.Варто зауважити, що сьогодні в Генштабі вже спростовували чутки в ЗМІ про те, що Сирського звільнять з посади головнокомандувача.Нагадаємо, 18 липня після тривалої розмови з президентом Володимиром Зеленським колишній міністр оборони України Михайло Федоров натякнув на зміни, які відбудуться незабаром..

Олексій Соболев, який в уряді Юлії Свириденко працював міністром економіки, довкілля та сільського господарства, приєднається до економічного напряму роботи в Офісі президента України.Про це повідомив Володимир Зеленський у своєму Telegram-каналі."Олексій Соболев приєднається до економічного напрямку роботи в Офісі президента. Разом із Кирилом Будановим визначили необхідні завдання", — зазначив він.За його словами, ключове — на всіх рівнях державної влади підтримувати українського виробника, повністю та максимально оперативно реалізовувати домовленості з партнерами."Досвід Олексія дозволяє брати участь у формуванні економічної політики й ефективно взаємодіяти з урядом і парламентарями", — висловив упевненість український президент.Він також визначив окремий напрямок роботи — це постійна комунікація між державними інституціями та бізнесом у рамках форматів, які є в Офісі президента.Що відомо про Олексія СоболеваДержавний службовець, економіст і політик. З 2025 року працював на посаді міністра економіки, довкілля та сільського господарства України. Раніше, з 2024 по 2025 рік, був першим заступником міністра економіки.Народився 1983 року в Києві. Закінчив Київський національний економічний університет і CFA Institute. Працював керівником активів у Dragon Asset Management, 2015-2016 років — радником міністра інфраструктури, 2016-2018 років керував проєктом Prozorro.Sale у Transparency International Ukraine, з 2018 року очолював "Прозорро.Продажі".Є президентом спільноти фінансових аналітиків CFA Society Ukraine, головою консультативно-наглядової групи CoST Ukraine.Брав участь у переговорах з європейськими партнерами щодо виконання "Плану України" для отримання 50 мільярдів євро фінансової підтримки на 2024-2027 роки за програмою Ukraine Facility.Один із ключових перемовників від українського уряду в так званій "угоді про надра" та створенні інвестиційного фонду між Україною та США.Нагадаємо, що сьогодні Сергій "Флеш" Бескрестнов призначений позаштатним радником президента України з питань розвитку технологічних напрямів оборони. Раніше він працював радником ексміністра оборони Михайла Федорова..

Керівник Офісу президента Кирило Буданов оперативно відреагував на скандальні події у Львові, де постраждав український боєць. Він закликав до суворого покарання винних і нагадав про наслідки зневаги до армії.Про це посадовець написав на своїй сторінці в Facebook.Заклик до розсудливості та повагиОчільник ОП висловив різке обурення діями цивільних осіб, які дозволяють собі підіймати руку на українських захисників. Він закликав правопорушників задуматися про те, що зневага до власного війська ставить під загрозу безпеку всього суспільства."Якщо ви сьогодні зриваєте одяг та б’єте військовослужбовця своєї армії, подумайте, хто завтра буде захищати вас від ворожої армії, яка буде так само бити та зривати одяг, але вже з вас", — наголосив Буданов.Очікування дій від правоохоронцівПриводом для такої заяви став нещодавній скандальний випадок, що стався у Львові. Керівник Офісу президента наголосив, що правопорушення не повинні залишатися безкарними, а винні мають понести законну відповідальність. Він чітко дав зрозуміти, що розраховує на оперативність відповідних структур: "Очікую справедливої реакції від правоохоронних органів на події у Львові".Конфлікт з ТЦК у Львові 8 липня: що відомоУ Сихівському районі Львова вечір середи відзначився серйозним соціальним напруженням. Приводом для обурення громадськості стала інформація про нібито затримання 20-річного хлопця працівниками ТЦК. За повідомленнями очевидців у соцмережах, подія швидко набула розголосу, через що на одній із вулиць масиву оперативно зібралися небайдужі громадяни.Ситуація миттєво вийшла з-під контролю, перерісши у відкрите протистояння. Між цивільними особами та працівниками ТЦК виник конфлікт. Свідки інциденту зазначають, що емоціями справа не обмежилася: транспортному засобу військових завдали матеріальних збитків. Зокрема, стверджується, що автомобілю ТЦК прокололи шини та зняли бампер. На оприлюднених кадрах видно, як натовп перекидає транспортний засіб військових. Окрім цього, присутні на місці люди скандували "ганьба".Нагадаємо, мер Львова Андрій Садовий відреагував на конфлікт цивільних з представниками ТЦК. Посадовець закликав жителів не піддаватися паніці та дочекатися офіційних результатів розслідування інциденту правоохоронними органами та військовим керівництвом..

На сьогодні країна-агресорка Росія не має жодних технічних перешкод для проведення нової масштабної мобілізації вже цього року. Якщо Кремль дійде висновку, що іншого способу поповнити втрати армії немає, він здатен повторити сценарій 2022 року.Про це повідомив голова Офісу президента Кирило Буданов заявив в інтерв'ю "РБК-Україна".За словами очільника української розвідки, під час часткової мобілізації у 2022 році Росія змогла призвати близько 450 тисяч осіб протягом року, і нині технічно здатна повторити таку кампанію."Вони мобілізували біля 450 тисяч протягом одного року. Чи можуть зробити щось подібного масштабу? Можуть. Технічно їм нічого не заважає. Те, що вони не хочуть цього робити, — це факт. Але якщо побачать, що іншого варіанту не існує, вони це зроблять", — сказав Буданов.Водночас він зазначив, що заплановані на вересень "вибори" до Державної думи РФ навряд чи стануть серйозною перепоною для такого рішення. Буданов нагадав, що під час президентських "виборів" у Росії у 2024 році бойові дії вже тривали на території Бєлгородської області, а жителі масово залишали регіон. Попри це офіційна влада оголосила про рекордну явку."Нічого їм не завадило. І коли всі бачили, як просто колонами люди тікають з міста, показали найбільшу явку в місті Бєлгород. По Росії — номер один. Тобто проблем у них не буде", — пояснив керівник ГУР.Водночас Буданов вважає, що хоча невдоволення росіян діями влади поступово накопичується, наразі воно не досягло рівня, який міг би спровокувати масові протести чи інші активні дії."В якісно інше — прямо зараз ні. Це ще далеко не той рівень напруги, який може штовхнути людей на активні дії", — резюмував він.Нагадаємо, головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський вважає, що найближчим часом країна-агресорка Росія вряд чи оголосить нову хвилю мобілізації. Проте українське військове командування готується до будь-якого розвитку подій..

Очільник Офісу президента України Кирило Буданов вважає, що Україна має всі шанси завершити активну фазу війни цього року. Проте цього має хотіти й Росія.Таку заяву він зробив в інтерв'ю для "РБК-Україна"."Шанси є, і весною був дуже гарний темп перемовин. Зараз ми всі пішли в ескалацію, це всі розуміють. Для того, щоб вийти з ескалації, зазвичай потрібна максималізація ескалації. Тобто ескалація зараз, деескалація і далі продовження діалогу. Якщо сторони в цьому зацікавлені", — наголосив Буданов.За його словами, наразі ж у планах армії країни-агресорки є лише продовження бойових дій. Натомість завершення війни їх поки не цікавить."Рухатись далі. Це те, у що вони вірять. Зараз, саме в цей день, коли ми з вами говоримо, навіть інших думок нема. Думки є, але серйозних, скажімо так, підстав для зміни позицій — ні", — зазначив очільник ОП.Водночас Буданов зауважив, що можна змусити кремлівського диктатора Володимира Путіна закінчити протистояння. Для цього потрібна тверда позиція світу."Тільки скоординована робота, всіх разом. Це Україна, Сполучені Штати, перш за все. В другому плані — вже Європа, бо їхня думка для Росії не так важлива, але від них багато чого насправді залежить... Китай — так, але в Китая свої, скажімо так, бенефіти від цього. Тому Китай і так висловлює свою офіційну позицію, і добре, що вона така, яка є, бо могло бути зовсім інакше. Набагато гірше було, якби Китай зайняв якусь відверто проросійську позицію. Це було б для нас проблемою, причому серйозною, з усіма наслідками", — пояснив Буданов.Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявляв, що процес закінчення війни Росії проти України просувається набагато швидше, ніж люди вважають. І російський диктатор Володимир Путін, і президент України хочуть якомога швидшого завершення бойових дій.Додамо, 8 липня відбудеться зустріч президентів України та США Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Перемовини пройдуть в Анкарі на полях саміту НАТО. Крім розмови з українським лідером, американський президент планує там перемовини з президентом Сирії Ахмедом аш-Шараа..

Очільник Офісу президента України Кирило Буданов розповів, що на початку спільної роботи із очільником держави Володимиром Зеленським у них був певний перехідний період, однак нині немає жодних проблем у взаємодії.Таку заяву він зробив в інтерв'ю для "РБК-Україна". Зокрема, Буданов спростував інформацію про те, що на початку роботи в ОП він мав "прохолодні" відносини із гарантом."Я думаю, що ні. Але, знову ж таки, у мене своя модель роботи і управління. Він звик до тієї, до якої він звик. І це нормально. Це трансферний, перехідний період. Це абсолютно нормально", — зауважив він.За його словами, спершу між ним та Зеленським була так звана "притирка". Однак, на думку очільника ОП, це нормально для будь-якого колективу."Так, в будь-якому колективі це є. І проблеми в цьому ніякої немає, і бути не може", — наголосив він.Буданов також зазначив, що переважно спілкується з президентом виключно з робочих питань, оскільки їх настільки багато, що часу на інші теми практично не залишається. Він також відзначив, що не має жодних питань щодо субординації, адже є військовослужбовцем і перебуває у підпорядкуванні глави держави."Я в будь-якому разі є його підлеглим, тому в мене з цим як мінімум нема проблем, зважаючи на те, що я все ж таки військова людина", — сказав Буданов.Крім того, очільник ГУР розповів про свій робочий графік. За його словами, типовий день описати складно, адже він постійно змінюється, однак стандартні зустрічі зазвичай починаються о 08:00. Коли ж завершується робочий день, Буданов відповів лаконічно: "Як завершується".Нагадаємо, раніше головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заперечив інформацію про конфлікт із міністром оборони Михайлом Федоровим. Водночас він визнав, що між відомствами періодично виникають робочі питання та розбіжності, які обговорюються і вирішуються у межах взаємодії..

Україна та Росія перебувають на порозі чергового етапу повернення полонених осіб додому. Процес підготовки перебуває на фінальній стадії, тому позитивні новини можуть з'явитися вже найближчим часом.Про це повідомив керівник Офісу президента Кирило Буданов, пише "Укрінформ".Зустріч у Могилянці та оптимістичні прогнозиОчільник ОП Кирило Буданов поділився вкрай важливими новинами щодо гуманітарного процесу. Під час відкритої та щирої дискусії зі студентами Києво-Могилянської академії він зачепив одну з найболючіших тем для нашого суспільства.Керівник відомства підтвердив, що кропітка робота над поверненням наших воїнів не припиняється ні на мить. Він висловив обґрунтований оптимізм щодо успішного завершення поточного раунду перемовин з Росією."Дасть Бог, побачите днями обмін", — зазначив керівник Офісу, коментуючи майбутню подію.Конкретні деталі щодо кількості військовополонених, списків та форматів майбутнього повернення наразі не розголошуються з міркувань безпеки.Нагадаємо, 5 червня ще 185 українських захисників повернулися додому з російської неволі. Також із військовими вдалося повернути одного цивільного.Додамо, раніше представник ГУР Андрій Юсов заявляв під час спілкування з журналістами на міжнародному форумі "Архітектура безпеки", що процес масштабного обміну полоненими у форматі "1 000 на 1 000" розпочався у травні Зараз він триває, попри намагання Росії його зірвати. Україна бореться за всіх полонених, зокрема, захоплених ще з 2014 року.Читайте також: Україна та Росія оновлять списки полонених: кого планують повернути насамперед.

Економіка повоєнної України має стати найбільш ліберальною, відкритою та конкурентною у Європейському Союзі. Завдання — не просто відбудувати, а здійснити наймасштабнішу економічну трансформацію на континенті за останні десятиліття.Про це заявив керівниу Офісу президента України Кирило Буданов під час виступу на засіданні Ради з питань підтримки підприємництва.У цьому заході також узяли участь прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, урядовці, команда Офісу президента, народні депутати та підприємці."Переконаний, що нова економіка України повинна базуватися на трьох стратегічних стовпах", — акцентував очільник президентського офісу.Він назвав за пунктами ці три ключові, на його думку напрямки:перший — викорінення корупції та рівні правила гри, які є основними умовами для залучення інвестицій;другий — створення потужного промислового ядра, що забезпечить і нашу обороноздатність, і відновлення країни;третій — побудова інноваційної економіки, інтегрованої у світові ринки.На засіданні ради презентували проєкт стратегії "Економіка майбутнього". Над розробкою цього документа працює спільна команда Офісу президента, уряду, McKinsey, Світового банку, міжнародних експертів і українського бізнесу."Це наш практичний аналог плану Маршалла", — пояснив керівник Офісу президента України.Він запевнив, що з радістю почув від бізнесу, яким чином вдалося розв’язати деякі проблемні питання, озвучені підприємцями на попередньому засіданні два місяці тому."Продовжуємо прибирати перешкоди для ефективної роботи української економіки. Дякую колегам за роботу. Дякую українським підприємцям, які тримають стрій. Разом будуємо успішну та конкурентну країну. Працюємо на результат. Слава Україні!" — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, на початку червня керівник Офісу президента України заявляв, що європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію..