# Кирило Буданов

На сьогодні найреалістичніший сценарій завершення війни в Україні передбачає надання надійних гарантій безпеки з урахуванням фактичної лінії фронту.Про це повідомив голова Офісу президент Кирило Буданов в інтерв'ю латвійському телеканалу LTV."На мою особисту думку, найреалістичніший сценарій завершення війни — або принаймні зупинення бойових дій — передбачає надання Україні гарантій безпеки, що ґрунтуються на фактичній лінії фронту станом на день укладення угоди. Звісно, це відбуватиметься без жодного юридичного визнання Україною відмови від територій. Цього не буде, і ніхто на це не погодиться", — наголосив керівник ОП.Він також зазначив, що наразі Україна готова до припинення вогню в будь-яку мить. Однак, все залежить від Москви. Він також зауважив, що, якщо Росія не припинить агресію, то Україна продовжуватиме воювати."Україна готова до цього в будь-який момент. Це офіційна позиція президента України: ми готові зупинити бойові дії. Питання — за Росією. Це цілком публічна, відкрита й офіційна позиція України. Ми готові до завершення війни й прагнемо його. Звісно, це має відбутися на нормальних, прийнятних умовах, а не у формі ультиматуму з вимогою віддати все й ще й залишитися в них у боргу. Цього не станеться", — заявив він.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що Україна посилюватиме удари по території Росії. Це відбуватиметься в тому разі, якщо Кремль не припинить війну.Додамо, аналітики американського Інституту вивчення війни заявляли, що російська армія дещо прискорила свій рух на фронті наприкінці літа, однак масштабний весняно-літній наступ окупантів провалився без значних оперативно-тактичних успіхів. Водночас Сили оборони України успішно контратакують та відтискають ворога на ключових напрямках..

Кервіник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що Україна посилюватиме удари по території Росії. Це відбуватиметься в тому разі, якщо Кремль не припинить війну.Про це Кирило Буданов сказав в інтерв’ю латвійським журналістам LSM. Розмова відбулася під час "Ризької конференції". Однією з тем стали українські атаки територією Росії та можливості їх подальшого посилення.Журналіст нагадав про нещодавній удар українського далекобійного безпілотника на відстань близько 3 000 кілометрів і запитав, чи варто очікувати подальшого розширення географії таких атак.Буданов відповів, що інтенсивність ударів зростатиме, якщо Росія продовжить бойові дії проти України.За словами очільника українського президентського офісу, українські атаки ставатимуть глибшими та потужнішими. Він наголосив, що подальший розвиток подій безпосередньо пов'язаний з діями Росії та її готовністю продовжувати війну."Якщо Росія не припинить бойові дії проти нас, зрозуміло, що вона на власній шкурі відчує це ще більше і сильніше. Наші удари ставатимуть все глибшими та володітимуть більшою бойовою міццю", — акцентував Буданов.Таким чином він дав зрозуміти, що Україна має намір розширювати можливості дальніх ударів по російській території у відповідь на продовження бойових дій із боку Росії.При цьому він акцентував, що Україна готова до припинення вогню в будь-який момент. Такою, за його словами, є офіційна позиція президента України."Ми готові до припинення бойових дій. Питання до Росії. Це абсолютно публічна, відкрита й офіційна позиція України. Ми готові та прагнемо закінчення війни. Звісно, на нормальних і прийнятних умовах, а не у формі ультиматуму: мовляв, віддайте нам усе, і ви ще нам залишитеся винні. Такого не буде", — додав керівник Офісу президента.Він також висловив суб'єктивну думку, що найреалістичніший варіант закінчення війни або принаймні припинення бойових дій — із гарантіями безпеки Україні — за фактичною лінією фронту на день досягнення домовленості."Звісно, без будь-якого юридичного визнання з боку України відмови від територій. Такого не буде, і ніхто цього не робитиме", — уточнив Кирило Буданов.Нагадаємо, що декілька днів тому керівника Офісу президента, який колись очолював Головне управління розвідки Міністерства оборони України, "заочно заарештували" в Росії. У країні-агресорці його "звинувачують" у нібито застосуванні заборонених методів ведення війни..

Черговий судовий демарш Російської Федерації щодо заочного арешту Кирила Буданова викликав іронічну відповідь українського посадовця. Глава Офісу президента назвав юридичні потуги ворога свідченням паніки у Кремлі та підтвердженням власної ефективності.Про це він написав у своєму Telegram-каналі.Оцінка дій ворогаКерівник Офісу президента зазначив, що будь-які рішення інстанцій країни-агресорки абсолютно позбавлені сенсу як для нього особисто, так і для всієї міжнародної спільноти. Подібні кроки Москви свідчать про те, що робота українських структур досягає своєї мети та змушує противника хаотично реагувати. Посадовець наголосив, що не збирається збавляти темпів і продовжить виконання завдань для захисту України.Пряма мова Кирила Буданова"Рішення так званого російського "суду" не мають для мене, як і для решти людства, жодного значення. Значення має лише моя робота, яка змушує ворога панікувати та ухвалювати подібні шедеври абсурду. Вважаю такі дії ворога своєрідним визнанням ефективності. Що ж, планку опускати не можна, працюватиму й надалі так само плідно", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, минулого тижня Кирило Буданов розповідав, що Україна направила Росії офіційну пропозицію щодо припинення вогню, яку довели до відома очільника Кремля Володимира Путіна. Проте Кремль не відповів на пропозицію Києва, а й далі продовжує тероризувати нашу державу..

Керівника Офісу президента Кирила Буданова, який колись очолював Головне управління розвідки Міністерства оборони України, "заочно заарештували" в Росії.Про це повідомили російські інформаційно-пропагандистські ресурси.У країні-агресорці Кирила Буданова "звинувачують" у нібито застосуванні заборонених методів ведення війни.Рашистські пропагандисти уточнили, що звинувачення пов'язане з використанням методів, які визнані забороненими міжнародними нормами та національним законодавством під час воєнних дій.У Росії раптом згадали: раніше Буданов заявляв, що підтримував зв'язок із засновником приватної військової компанії "Вагнера" Євгеном Пригожиним. За словами колишнього головного розвідника України, контакти тривали до 2023 року та перервалися незадовго до червня того ж року.Буданов уточняв, що спілкування з Пригожиним велося до його загибелі, проте відмовився розкривати характер та зміст переговорів. Пригожин загинув у серпні 2023 року внаслідок аварії літака у Тверській області. Щоправда, багато експертів вважає, що це було вбивство.Раніше різні російські суди вже неодноразово "заочно арештовували" Кирила Буданова, коли той перебував на посаді керівника ГУР. Тоді росіяни йому інкримінували нібито організацію терактів, в іншому випадку — підрив Кримського моста.Нагадаємо, минулого тижня Кирило Буданов розповідав, що Україна направила Росії офіційну пропозицію щодо припинення вогню, яку довели до відома очільника Кремля Володимира Путіна. Проте Кремль не відповів на пропозицію Києва, а й далі продовжує тероризувати нашу державу..

Очільник Офісу президента України Кирило Буданов зустрів у столиці делегацію зі Сполучених Штатів Америки, а також представників провідних європейських держав. Посадовці запланували провести насичені переговори заради досягнення миру.Про це посадовець повідомив у своєму Telegram-каналі. Спільна робота ради миру та безпекиЯк зазначив Буданов, українська столиця стала майданчиком для проведення важливих міжнародних перемовин за участі високопоставлених партнерів. Він зустрів делегацію зі Сполучених Штатів Америки, яку очолюють Стівен Віткофф та Джаред Кушнер."Радий вітати у Києві американську делегацію на чолі зі Стівеном Віткоффом і Джаредом Кушнером. Попереду насичений день і важливі перемовини", — заявив керівник ОП.Консолідація зусиль міжнародних партнерівКрім американських гостей, у столиці України також перебувають представники провідних європейських держав-партнерів: Франції, Великої Британії та Німеччини. За словами глави Офісу президента, головною метою масштабної зустрічі є узгодження дій та консолідація міжнародної підтримки."Усі разом працюємо заради досягнення справедливого й міцного миру для України", — зазначив Кирило Буданов.Нагадаємо, 6 вересня президент Володимир Зеленський провів нараду з представниками української переговорної групи перед зустріччю із представниками президента Сполучених Штатів Америки Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера..

Україна направила Росії офіційну пропозицію щодо припинення вогню, яку вже довели до відома очільника Кремля Володимира Путіна.Про це повідомив голова Офісу президента України Кирило Буданов, передає "Суспільне". За його словами, ініціатива стосувалася не лише припинення повітряних ударів по території України, а й повного зупинення бойових дій безпосередньо на лінії фронту.Проте наразі Кремль не відповів на пропозицію Києва, а й далі продовжує тероризувати нашу державу."Дрони летять — ви все бачили", — зауважив Буданов.Крім того, очільник ОП підтвердив, що 6 вересня до України з візитом прибудуть спецпосланець президента США Стів Віткофф та зять Дональда Трампа Джаред Кушнер. На тлі цього Буданов припустив, що російські війська можуть утриматися від атак на Київ у день перебування американських представників.Він також додав, що перед візитом до столиці України Віткофф та Кушнер "вже за кілька годин" мають прибути до Росії.Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявляв, що його спецпредставники Стів Віткофф і Джаред Кушнер везуть до Росії й України пропозицію про завершення війни. Американський лідер висловив упевненість, що відправив "чудових перемовників" Віткоффа та Кушнера, щоби з’ясувати, чи є можливість "чогось досягнути", та припустив, що "є хороший шанс, що ми це зробимо"..

Керівник Офісу президента України Кирило Буданов висловив сподівання на відновлення мирних переговорів із Росією за американського посередництва до кінця вересня. Однак умови для припинення вогню навряд чи з'являться до весни 2027 року.Про це Кирило Буданов розповів в інтерв'ю газеті The New York Times.За його словами, очікується, що переговорний трек відновиться після вересневих парламентських виборів у Росії та за декілька тижнів до проміжних виборів у Конгрес США, що пройдуть у листопаді.Керівник президентського офісу зазначив, що початком нового раунду перемовин може стати візит до Києва спецпредставників очільника Білого дому Дональда Трампа Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера.Водночас Буданов зауважив, що хоча переговори можуть відновитися вже цього місяця, "умови для припинення вогню навряд чи з'являться до весни"."Переговори рано чи пізно до чогось призведуть. Ви не можете воювати все життя", — підсумував очільник Офісу президента України.Також він зауважив, що під час переговорів в Абу-Дабі в січні-лютому 2026 року розглядали три варіанти післявоєнного управління територіями Донбасу. На той час також існував 20-пунктний мирний план. За його словами, розглядали такі варіанти:передачу окупованих територій Донбасу приватним військовим підрядникам;управління ними "Радою миру" президента США Дональда Трампа;створення спільних українсько-російських цивільних адміністрацій.Водночас Буданов радив президенту України Володимиру Зеленському не погоджуватися на компроміс, який дозволив би Росії претендувати на контроль над цією територією.Крім того, однією з головних причин, через яку він у січні погодився очолити Офіс президента України, стала можливість очолити переговорний процес.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, станом на 22 липня Кремль заявляв про готовність відновити переговори з Україною лише після того, як російські війська встановлять повний контроль над Донецькою областю. За даними джерел, у Москві розраховують досягнути цієї мети до кінця 2026 року, однак частина військових вважає такі терміни нереалістичними..

Під час переговорів в Абу-Дабі в січні-лютому 2026 року розглядали три варіанти післявоєнного управління територіями Донбасу. На той час також існував 20-пунктний мирний план.Про це розповів керівник Офісу президента України Кирило Буданов в інтерв’ю The New York Times. За його словами, розглядали такі варіанти:передачу окупованих територій Донбасу приватним військовим підрядникам;управління ними "Радою миру" президента США Дональда Трампа;створення спільних українсько-російських цивільних адміністрацій."За його словами, до лютого реально обговорювали такі можливі варіанти стосовно Донбасу", — йдеться в журналістській публікації.Водночас Буданов радив президенту України Володимиру Зеленському не погоджуватися на компроміс, який дозволив би Росії претендувати на контроль над цією територією.Крім того, однією з головних причин, через яку Буданов у січні погодився очолити Офіс президента України, стала можливість очолити переговорний процес.За словами очільника українського президентського офісу, на той момент спецпредставник президента США Дональда Трампа Стів Віткофф, а також російські й українські перемовники звели 20-пунктний мирний план до двох ключових нерозв'язаних питань — управління окупованою Росією Запорізькою атомною електростанцією та контроль над утримуваною Україною територією на Донбасі.Як відомо, тоді перший раунд тристоронніх перемовин (Україна, Росія та США) відбувся в Абу-Дабі 23-24 січня, другий — 4-5 лютого. Конкретних результатів тодішні переговори не дали.Нагадаємо, що, за інформацією видання Bloomberg, станом на 22 липня Кремль заявляв про готовність відновити переговори з Україною лише після того, як російські війська встановлять повний контроль над Донецькою областю. За даними джерел, у Москві розраховують досягнути цієї мети до кінця 2026 року, однак частина військових вважає такі терміни нереалістичними..

Голова Офісу президента Кирило Буданов підтвердив заяву українського гаранта Володимира Зеленського про те, що з кожним днем російське небо ставатиме все більш небезпечним.У своєму дописі у Telegram він наголосив, що доки триває агресія, українські дрони й ракети господарюватимуть у російському небі."Кремль свідомо обрав шлях ескалації, перетворивши 1 вересня на черговий день терору проти українських дітей та цивільної інфраструктури. Керуючись правом на самооборону, Україна дасть жорстку та пропорційну відповідь. Повністю підтримую рішення президента та Верховного Головнокомандувача Володимира Зеленського. Російське небо більше не є безпечним. Це нова реальність, про яку ми офіційно попереджаємо міжнародні авіакомпанії, страховиків та партнерів. Наші далекобійні засоби системно відпрацьовуватимуть по військових цілях на території ворога", — заявив Буданов.Він додав, що Україна поважає дипломатичні зусилля партнерів і готова забезпечувати точкові паузи виключно для реальних кроків до завершення війни.Нагадаємо, 1 вересня під час вечірнього відеозвернення президент Володимир Зеленський попередив міжнародні авіаційні компанії, що повітряний простір Росії стає повністю небезпечним. Він також додав, що Міністерство закордонних справ України та відповідні інституції дадуть повну інформацію міжнародним структурам щодо небезпек у російському небі.Додамо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що вересень може стати важливим місяцем для України та її партнерів. Гарант повідомив, що Україна готує нові кроки у відповідь на російські обстріли, а міжнародні домовленості мають бути переведені у конкретні рішення та допомогу..

Вибори під час війни в Україні можуть створити підґрунтя для подальшого розколу суспільства та держави. До того ж виникнуть запитання щодо їхніх результатів.Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов в інтерв'ю медійникам національного телемарафону "Єдині новини"."Вибори під час війни, в принципі, ставлять під певне питання їхні результати. Це логічно", — зазначив він.За його словами, за таких обставин нормально всі проголосувати не можуть. І це об’єктивно, зважаючи на воєнні реалії та в якому становищі наша держава."Одразу розпочинається запитання, чому хтось проголосував, а хтось не зміг, а скільки тих, хто не зміг насправді й так далі", — зауважив керівник президентського офісу.Він акцентував, що така ситуація цілком реально може створити підґрунтя для загострення внутрішніх суперечностей в українському суспільстві."І це дає підґрунтя за не зовсім такого об’єднаного суспільства для того, щоб окремо взятий регіон просто сказав, що, вибачте, ми за Україну, але от все ми не визнаємо, і поки все не налагодиться, ми така собі автономія. І тут усе буде — це Україна, ми все визнаємо, тільки ми самі. Оце шлях якраз на розрив держави", — пояснив очільник Офісу президента.На запитання, чи означає це, що спочатку необхідно завершити війну, а вже після цього проводити вибори, він відповів ствердно."Так. У війну треба всім згуртуватися та завершити її. Після цього йдемо в усі інші процеси", — підсумував Кирило Буданов.Нагадаємо, минулого тижня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук розповідав, що проведення виборів в Україні в умовах воєнного стану абсолютно неможливе. Однак Верховна Рада працює над законопроєктом стосовно можливості їх проведення під час війни..

Для підтримки спроможностей Сил оборони України та збереження ситуації на фронті щомісяця потрібно мобілізовувати до війська не менше 30 тисяч людей. Такими є сучасні воєнні реалії.Про це заявив керівник Офісу президента Кирило Буданов в інтерв'ю медійникам національного телемарафону "Єдині новини". В нього запитали, що робити зі суспільною напругою в Україні навколо мобілізації."На жаль, приймати її такою, як вона є. Ми не зможемо інакше, просто треба наважитися та чесно сказати. Не можна мобілізовувати менше за 30 тисяч людей в місяць — це мінімально необхідна кількість для підтримки того, що є", — відповів він.Окрім того, в керівника Офісу президента України запитали, чи чекає він на зміни з приходом на посаду міністра оборони Євгенія Хмари."Ви ставите мені етично важке запитання, тому що як би я вам на нього не відповів, воно матиме такий собі вигляд — не дуже. Тому наберуся сміливості та скажу вам: ні, сильно нічого не зміниться. Тому що запит є: не менше ніж 30 тисяч, а це величезна кількість людей", — зазначив Буданов.Він додав, що від змін у самому процесі мобілізації кількісні показники не зміняться. А це означає, що кількість незадоволених людей теж не зміниться."Можна змінити. Я сподіваюся, що вони зможуть змінити трошки підходи з цією насильницькою бусифікацією, яка інколи існує, це не поголовно, але такі факти є. З цим треба боротися. Треба боротися з певною неправомірною діяльністю ТЦК, яка інколи відбувається. А інколи — дуже часто буває", — акцентував очільник президентського офісу.Кирило Буданов наголосив, що, навіть поборовши всі негативні явища, в Україні не буде такого, щоби всі залишилися задоволеними. За його словами, "це неможливо".Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента зазначав, що оцінку записам від НАБУ та САП у справі "Форест Гамп", на яких згадується його імʼя, має дати суд..

Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що оцінку записам від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) у справі "Форест Гамп", на яких згадується його імʼя, має дати суд.Про це Кирило Буданов заявив у коментарі журналістам."Хай суд розбирається, де хто лунає. У нас, знаєте, багато чого де лунає", — сказав він.Очільник президентського офісу розповів, що спілкувався з Іриною Мудрою, яка фігурує у цій справі, після того, як їй оголосили підозру та звільнили з посади його заступниці."По-перше, звільнення — це юридичний процес. По-друге, я в принципі ніколи від людей не відвертався, допоки не отримаємо остаточних висновків. Суд зробить висновок, що вона винна — тоді це інше питання", — наголосив Буданов.Що відомо про справу "Форест Гамп"НАБУ та САП 19 серпня розпочали проведення слідчих дій у заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. За даними джерел у правоохоронних органах, у справі про діяльність злочинної організації також фігурує народний депутат Вадим Столар.За версією слідства, учасники схеми легалізували 150 мільйонів гривень готівки, отриманої злочинним шляхом. Кошти через рахунки підставних компаній нібито ввели в легальний обіг, щоби використати для внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас".За даними НАБУ і САП, для реалізації схеми використовували державний Sense Bank і рахунки підконтрольних підприємств. Слідство стверджує, що на початку червня організатори отримали фактичний контроль над банком.На оприлюднених записах розмов від НАБУ фігуранти згадували імʼя "Кирило" та "Кирило Олексійович". Він фігурує на різних етапах історії із заставою Галущенка: від прохання бізнесмена Тимура Міндіча допомогти з його звільненням і передачі готівки до розмови з колишнім депутатом Микитасем після легалізації коштів і домовленості компенсувати витрати на організацію схеми.Нагадаємо, що 25 серпня ВАКС обрав запобіжний захід для колишньої заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої. Слідчий суддя відправив підозрювану під варту з можливістю внесення грошової застави у розмірі 20 мільйонів гривень..

Голова Офісу президента Кирило Буданов заявив, що країна-агресорка Росія має заплатити за кожен скоєний злочин та компенсувати всі витрати України, пов'язані з подоланням наслідків її агресії.Таку заяву він оприлюднив у своєму дописі у Facebook. За його словами, Міжнародний реєстр збитків для України почав приймати заяви в нових категоріях, які стосуються державних гуманітарних витрат на підтримку постраждалого населення та витрат на розмінування й очищення територій від нерозірваних боєприпасів.Буданов відзначив, що від початку повномасштабного вторгнення державні та місцеві органи влади спрямували значні ресурси на евакуацію населення, забезпечення тимчасовим житлом, екстрену медичну допомогу та реабілітацію постраждалих.Окремою статтею витрат є компенсації за зруйноване та пошкоджене житло. Значні кошти також необхідні для розмінування територій, забруднених унаслідок бойових дій."Україна послідовно формує повний рахунок для держави-агресора, фіксуючи кожну статтю витрат. Ворог створив ці збитки — ворог за них і заплатить. Справедливість буде відновлено", — додав голова ОП.Нагадаємо, Росія готується до нової хвилі мобілізації після так званих парламентських виборів. Українська розвідка отримала доповідь про підготовку Кремлем додаткового призову, а відповідні плани підтверджуються внутрішніми російськими документами.Читайте також: Україна та союзники мають план завершення війни, попри небажання Путіна, — Зеленський.

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене після резонансних кадрових рішень і на тлі протестів, зафіксувало незначне зниження рівня довіри до президента Володимира Зеленського. За результатами дослідження, проведеного з 20 липня до 3 серпня 2026 року, главі держави довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. У квітні ці показники становили 58% і 36% відповідно.Водночас більшість українців не підтримують проведення виборів найближчим часом. Так, 57% вважають, що вони мають відбутися лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. Ще 23% допускають вибори після припинення вогню й отримання надійних гарантій безпеки, а 15% наполягають на їх проведенні ще до завершення бойових дій.Що стоїть за цими показниками, як останні політичні події позначилися на суспільних настроях і кого українці хочуть бачити при владі після війни — в інтерв’ю TrueUA пояснив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Довіра до президента: нестабільна, знизилася, але зберігається до завершення війни— Антоне Миколайовичу, ваше опитування було проведено після резонансних кадрових рішень і під час протестів. Як змінилася довіра до Зеленського за останні кілька місяців і про що це свідчить?— Опитування ми провели з 20 липня до 3 серпня 2026 року, тобто вже після початку протестів, у період, коли Володимир Зеленський частково задовольнив вимоги протестувальників і активної громадськості, наприклад, призначив головнокомандувачем Збройних сил України Михайла Драпатого, а виконувачем обов’язків міністра оборони України — Євгенія Хмару.Треба розуміти, що попереднього разу ми ставили це запитання саме в такому формулюванні у квітні. Тоді 58% українців довіряли президенту, а 36% — не довіряли. Зараз, після протестів, довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. Тобто рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють. У нас усе одно зберігається консенсус, що Володимир Зеленський має бути президентом до завершення війни: більшість проти виборів. А ось після війни бажано, щоб країну очолили нові лідери.— 55% опитаних довіряють президенту, а 40% — не довіряють. 40% — це досить багато.— Насправді це досить багато, але потрібно розуміти, з чим ми порівнюємо. Якщо порівнювати з рівнем довіри до багатьох лідерів у демократичних країнах, то 55% після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни — це дуже високий показник. Дональду Трампу у Сполучених Штатах довіряють близько 35-40% американців. В Еммануеля Макрона у Франції та Фрідріха Мерца в Німеччині показники довіри також нижчі, ніж у Володимира Зеленського в Україні.Ми бачимо, що в Україні медіа доволі вільно критикують президента, відбуваються критичні обговорення, навіть протести. Ми довіряємо президенту, бо повинні єднатися перед російською загрозою. Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено.— Але все ж таки з квітня довіра до президента знизилася.— Так, безумовно. Але зниження могло б бути сильнішим, якби, скажімо, не було виконано частину вимог протестувальників. Погіршення також могло б бути значнішим, якби не було певної компенсації: цього літа ми бачимо яскраві удари по російському тилу, російських військах та інфраструктурі на окупованій українській території. Тобто це все дещо збалансовує. Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах.За інших обставин — якби ситуація на фронті погіршилася, а українці ще більше переживали за майбутнє — такі кадрові зміни та відсутність реакції на протести могли б значно знизити довіру до президента. Все ж таки одна з його рис полягає в тому, що певна реакція на громадську думку є.— А чи насправді зниження довіри до президента пов’язане з кадровими рішеннями та протестами, чи ці процеси глибші й почалися раніше?— Довіра до президента зовсім нестабільна з моменту російського вторгнення. Напередодні нього лише третина українців довіряла президенту, половина — не довіряла. Різке зростання довіри майже до 90% одразу після вторгнення пояснювалося не його здібностями як верховного головнокомандувача, а тим, що почалася повномасштабна війна, президент залишився в країні й ми повинні були бути разом. Тобто це був емоційний і прагматичний вибір — зберігати єдність. Але далі довіра весь час знижувалася — до обрання Трампа президентом США.Торік ми бачили ці "гойдалки" довіри до президента: коли українці спостерігали атаки на президента Зеленського, вони відчували, що це атаки на Україну. І знову з’являлося державницьке єднання, яке спонукало довіряти президенту.Тому довіра до нього доволі нестабільна, але в нас є дві іпостасі Володимира Зеленського. Як діяч на міжнародному рівні у питаннях війни й миру, дипломатії, спілкування з партнерами та відстоювання інтересів України він сприймається краще. Але коли іпостась змінюється на внутрішньополітичну — українська економіка, корупція, — питань виникає значно більше. І якщо такий порядок денний переважає, ставлення до нього значно погіршується.Загалом у довгостроковій перспективі люди втомлюються від Володимира Зеленського. В Україні люди не звикли, щоб хтось довго був президентом. І цей запит на нові обличчя, але компетентні, які зарекомендували себе під час великої війни, — стає дедалі очевиднішим.— 20% повністю довіряють президенту, а решта 35% — скоріше довіряють. Це ж немало — 20% довіряють повністю?— В умовах демократичного суспільства ці показники доволі непогані, тому що під час аналізу в сукупності враховують усіх, хто обрав відповідь у спектрі "довіряю". Але є важливий момент: між ними існує концептуальна різниця.На запитання, де вони бачать Володимира Зеленського після війни, у мирний період, серед тих, хто повністю довіряє, 36% відповіли, що хотіли б, щоб він залишався президентом. Тобто це його щирі прихильники. А серед тих, хто скоріше довіряє, навпаки, більшість вважає, що Володимир Зеленський після війни має відійти від політичних справ і вже не бути президентом країни. Вони хотіли б бачити на чолі держави когось іншого.Тобто загалом ці показники з погляду демократичної держави доволі непогані, але люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового.Вибори: українці хочуть "нульовий варіант"— 19% українців зовсім не довіряють Зеленському, а 20% — скоріше не довіряють. Чи вже час робити прогноз щодо майбутніх виборів з огляду на ці дані, чи ще зарано?— Ще зарано. По-перше, ми не знаємо, чи вирішив сам Зеленський знову балотуватися в президенти. Звісно, один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам.Але проблема в тому, що, якщо він зараз публічно скаже, що не балотуватиметься на виборах, це зруйнує і без того дуже крихку більшість у парламенті. Бо якщо лідер не планує балотуватися, то навіщо залишатися в його команді? Без парламенту він нічого не зможе ухвалювати в країні. Але якщо він захоче піти на вибори й цей варіант справді розглядають, постане питання, за яких умов відбуватимуться вибори та хто буде його конкурентом.Якщо вибори відбуватимуться в умовах війни, ми ставимо запитання, але не знаємо складу учасників, і це може використовуватися для маніпуляцій. Зрозуміло, що за такої високої недовіри, якщо проти нього виступатимуть кілька авторитетних осіб, Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове. Але якщо, скажімо, авторитетні особи, яких ми маємо зараз, — Валерій Залужний, Михайло Федоров, Кирило Буданов — не братимуть участі у виборах, а Зеленський змагатиметься з умовно старими політиками, він має шанси перемогти. Водночас будь-хто з нових лідерів може кинути йому виклик і перемогти на виборах.— Зберігається стабільна тенденція: більшість українців проти проведення виборів найближчим часом — до завершення бойових дій. Лише 15% (у березні — 12%) вважають, що вибори треба проводити навіть до завершення бойових дій. Ще 23% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка таких людей зросла з 13% до 23%. Натомість частка тих, хто вважає, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни, зменшилася з 69% у березні до 57% зараз.— Є консенсус, що більшість проти проведення виборів навіть за умови перемир’я. І тут є різні причини. Люди вважають, що перемир’я все одно буде нестабільним, і побоюються втручання Росії, зокрема в питання безпеки. Також вони хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися. До того ж багато хто не хоче голосувати за старі партії та старих політиків. Тому є консенсус, що більшість проти виборів зараз.Цікаво, що ці 15% опитаних, які наполягають на проведенні виборів до завершення війни, навіть до завершення бойових дій, прямо зараз, не є однорідною групою. Близько половини з них хочуть виборів зараз, щоб умовно отримати владу, яка ефективніше даватиме відсіч Росії. Інша половина, навпаки, хоче якнайшвидших виборів, щоб у такий спосіб усунути перешкоду для капітуляції України. Це зламані люди: вони хочуть капітулювати й вважають, що президент Зеленський їм у цьому заважає.Щодо 23% — частки, яка зросла з 13%, — це люди, які вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. І це, найімовірніше, один із наслідків протестів, тому що така позиція є компромісною: люди незадоволені кадровими змінами й вважають, що безпосередньо під час війни вибори неможливі, але їх можна провести принаймні під час перемир’я, щоб Володимир Зеленський поніс політичну відповідальність, отримав політичне покарання.— Який запит на вибори в тих, хто довіряє або не довіряє Зеленському?— Саме серед тих, хто скоріше або повністю довіряє Зеленському, переважна більшість виступає проти проведення виборів зараз і загалом підтримує вибори лише після остаточного завершення війни. Вони відповідають: "Ми сприймаємо його як легітимного главу держави, а вибори — це завжди розхитування ситуації, дестабілізація, тому ми готові чекати до повного завершення війни".Серед тих, хто не довіряє президенту, звісно, більше людей, які хотіли б провести вибори принаймні після перемир’я. А якщо разом узяти тих, хто вимагає виборів зараз або після перемир’я, то таких уже 52% серед тих, хто скоріше не довіряє президенту, і 73% — серед тих, хто зовсім не довіряє.Але цікаво, що навіть серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, на проведенні виборів прямо зараз, під час бойових дій, наполягають 44%, тобто менше половини. Це ще раз показує, що навіть серед тих, хто йому не довіряє, значна частина усвідомлює ризики виборів під час бойових дій і тому підходить до цього прагматично.— Ви поставили запитання: "Які вибори треба провести першочергово для позитивного впливу на розвиток країни?"— 44% опитаних відповіли, що першочергово потрібно провести президентські вибори, 32% — парламентські, а 11% — місцеві. Переважає думка про президентські вибори. Це, до речі, відображає певне хибне розуміння українцями того, як функціонує українська держава, тому що в нас насправді парламентсько-президентська республіка: парламент призначає уряд. І навіть якщо ми зараз оберемо нового президента, то без коаліції в парламенті він матиме дуже обмежені повноваження.Насправді для кращого представництва різних груп населення у владі потрібне переобрання Верховної Ради. Але відносна більшість людей наполягає на президентських виборах — коли це буде можливо.— Чи на період "після війни" сильніше актуалізується думка про потребу в нових лідерах?— Вона вже актуалізована. Люди зараз найбільше довіряють представникам Сил оборони. Загалом Сили оборони мають найвищий рівень довіри в Україні — понад 90%. На другому місці з показником близько 80% — волонтери, трохи нижче — громадські активісти. Також люди бачать багатьох представників місцевого самоврядування, які чудово себе зарекомендували.Тому люди хочуть бачити у владі нові обличчя й тих громадян, які, по-перше, продемонстрували компетентність під час великої війни, а по-друге, справді проливали кров за нашу державу, тож мають право бути представленими у владі. Саме тому, коли ми обговорюємо політичні кризи, як зараз, українці не кажуть: "Ми критикуємо партію “Слуга народу”, президента, але хочемо привести нинішню опозицію до парламенту".Нинішній опозиції — наприклад, "Європейській Солідарності", "Батьківщині" та "Голосу" — люди так само не довіряють і не хочуть бачити її у владі. Люди хочуть "нульовий варіант": мають піти і партія "Слуга народу", і нинішня опозиція, а ми хочемо саме нових лідерів..

Найвищий рівень довіри серед українців мають посол України у Великій Британії Валерій Залужний та колишній міністр оборони Михайло Федоров. Їм довіряють 66% та 63% опитаних відповідно.Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), проведеного у липні 2026 року.Згідно з дослідженням, Залужному довіряють 66% респондентів, тоді як не довіряють 24%. Баланс довіри становить +42%. Федорову довіряють 63% опитаних, а не довіряють 16%. Водночас його баланс довіри виявився вищим, ніж у Залужного, та становить +46%. Голові Офісу президента Кирилу Буданову довіряє 61% респондентів, не довіряють 22%. Баланс довіри становить +39%.Також позитивний баланс мають Харківський міський голова Ігор Терехов та командир Третього армійського корпусу бригадний генерал Андрій Білецький. Терехову довіряють 47% опитаних, не довіряють 19%, а Білецькому — 37% та 13% відповідно.Водночас соціологи зауважили, що 23% респондентів не знають Терехова, а 40% — Білецького.Негативний баланс довіри зафіксували у Сергія Притули, Дмитра Разумкова, Олексія Гончаренка та Петра Порошенка. Найнижчий показник серед наведених у дослідженні політиків має Порошенко: йому довіряють 20% опитаних, а не довіряють 76%. Баланс становить -56%.У межах дослідження КМІС провів 1808 інтерв'ю, з яких 905 — телефоном, а 903 — особисто. Статистична похибка для повної вибірки за звичайних обставин не перевищує 3,5%. Соціологи наголошують, що в умовах війни до формальної похибки може додаватися систематичне відхилення.Додамо, майже половина українців вважає, що війна триватиме щонайменше до другої половини 2027 року або довше. Водночас більшість громадян заявляє про готовність витримувати війну стільки, скільки буде необхідно..