Державне бюро розслідувань (ДБР) є абсолютним лідером серед правоохоронних органів за кількістю розслідуваних кримінальних проваджень проти національної безпеки. Попри необхідність точкового реформування, Бюро насамперед потребує підсилення інституційної спроможності.Таку думку висловив президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко в колонці на сайті телеканалу "Ми — Україна"."Перезавантаження" ДБР: яка мета активістівВін зауважив, що про "реформу" ДБР у публічному просторі нещодавно заговорив сам прем’єр-міністр України Сергій Корецький."Завжди стриманий і виважений Корецький, який робить значний акцент саме на грошах, чомусь на полях форуму з розширення ЄС у Брюсселі сказав одну фразу, в контексті планів подання законопроекту про реформу ДБР, за яку одразу зачепилися вітчизняні ЗМІ: "Плануємо до кінця року. Це є частиною бенчмарків, отже, так ми і рухаємося", — зазначив Буряченко.Він наголосив, що це єдине, що сказав очільник українського уряду. Однак у суспільно-публічному просторі, особливо від грантоорієнтованих активістів, уже тривалий час уже лунає наратив, що ДБР потрібно "реформувати", "перезавантажити", "очистити", "полагодити" та таке інше."Дивність ситуації полягає в тому, що ніхто не каже, в чому конкретні претензії до роботи ДБР. Насправді їх майже немає… В активістів їх мінімум, а більшість із них сконцентровані не на роботі самого Бюро чи на його ефективності, а на намаганні вплинути на майбутній конкурс на призначення директора та можливість для подальшого повного очищення / перезавантаження "під себе", прикриваючись якимось нікому невідомими іноземцями, яких хочуть інтегрувати в роботу конкурсної комісії, ще й з переважним правом голосу, що, звичайно, містить явні ознаки неконституційності, але хто зараз уже звертає на такі дрібниці увагу", — пояснив фахівець.Головне — не "наламати дров" у "гонитві за кредитами"Він також звернув увагу, що українські медіа зробили акцент на двох абзацах заяви Сергія Корецького:"Реформа ДБР є частиною погодженого плану ("Качки — Кос") просування процесу вступу України до ЄС і прискорення ключових реформ, затвердженого 11 грудня 2025 року за підсумками неформальної зустрічі міністрів у справах Європи, що відбулася у Львові. У плані йдеться про проведення незалежного комплексного аналізу інституційної структури ДБР, механізмів забезпечення доброчесності та функцій нагляду з метою оцінювання необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик, що приведе до розробки, ухвалення та впровадження закону, який врахує необхідні рекомендації».Буряченко визнав, що ДБР, як й інші правоохоронні органи справді потребують системних реформ з актуалізації повноважень, недопущення їх перехрещення й інституційного підсилення. А декларація "Качки — Кос" інтегрована під частину кредитних траншів з ЄС."Мені не дуже подобається, коли під час війни наші "партнери" кажуть, що ми "щит Європи" та дають нам кредити в обмін на потрібні їм реформи. Далеко не всі з них — це "найкращі європейські практики". Але це вже зовсім інша історія. Коли потрібні гроші для виживання країни, ти не ставиш умови, а приймаєш або не приймаєш умови інших. Така правда життя", — акцентував президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.Однак, на його переконання, в цій історії найголовніше — "не наламати дров", біжучи за черговим кредитом, із реальними ризиками підірвати основи власної ж національної безпеки. Завжди потрібен баланс, особливо під час нормативних рішень у сфері безпеки й оборони, особливо під час війни.Оцінка ризиків і точкове виправляння"В умовах війни реформування правоохоронних органів не може розглядатися винятково через призму кадрових змін, антикорупційної політики чи виконання міжнародних зобов'язань. Будь-яке втручання в інституційну архітектуру сектору безпеки має оцінюватися насамперед з погляду його можливих наслідків для безперервності правоохоронної діяльності, оперативної спроможності відповідних органів та стійкості державного управління. Особливо це стосується інституцій, безпосередньо залучених до протидії злочинам проти основ національної безпеки", — вважає Буряченко.На його думку, первинними мають бути оцінка ризиків і дотримання принципів пропорційності та субсидіарності, щоби точково виправляти саме там, де це потрібно, та докладати рівно стільки зусиль, скільки необхідно — особливо в умовах війни."Насправді подібний підхід — це і є ті самі "найкращі європейські практики", а не пропозиції віддати керівництво правоохоронного органу під зовнішнє управління, коли навіть вибори та зміна політичного керівництва країни нічого не змінять", — зауважив він.Адже контроль буде у тих іноземців, які сидітимуть у "наглядових радах" і "конкурсних комісіях із переважним правом голосу" на різних рівнях. Це, констатував фахівець, точно не найкращі практики демократичних країн, а швидше — неоколоніальні.Що вимагає та не вимагає ЄСПовертаючись до цитати Сергій Корецького, наведеної вище, Буряченко наголосив, що в ній жодного слова немає про необхідність зміни конкурсної процедури директора ДБР із залученням іноземців із переважним правом голосу та повного кадрового перезавантаження."Звідки ж тоді ці дивні тези постійно виринають у публічному просторі, потрібно, мабуть, запитати у тих грантоорієнтованих активістів, хто їх транслює. Але факт є фактом — цієї рекомендації / вимоги ЄС офіційно не виставляє, тим паче в тому вигляді, як нам намагаються маніпулятивно "згодувати" на деяких відверто заангажованих ЗМІ", — зазначив він.Для підтвердження цих висновків він розклав ситуацію на тези:проведення незалежного комплексного аналізу інституційної структури ДБР,механізми забезпечення доброчесності та функцій нагляду з метою оцінювання необхідності та доцільності подальших реформ відповідно до найкращих європейських практик;розробка, ухвалення та впровадження закону, який врахує необхідні рекомендації."Розумно — звичайно. Спочатку проводимо комплексний аналіз інституційної спроможності ДБР, тим паче, що важливу частину його вже реалізував незалежний зовнішній аудит Рахункової палати України, далі проводимо комплексний аналіз ефективності, корупційних ризиків і завантаженості, враховуємо успішні європейські практики роботи єдиної слідчої правоохоронної інституції", — пояснив Буряченко.Із цього він зробив простий і зрозумілий висновок: серед рекомендацій наших європейських партнерів є доволі раціональні та правильні речі. Якщо під час розробки урядового законопроєкту врахують вищезазначені пріоритети, то це однозначно потрібна реформа — без маніпуляцій, з урахуванням найкращого європейського досвіду та реального стану справ, щоби подібна реформа тільки підсилила інституційну спроможність ДБР, а не навпаки.ДБР не отримало належних повноважень"Зараз тривають дискусії, які конкретно функції, крім слідства, цей орган (ДБР) перебере на себе з прокуратури, МВС, СБУ й інших силових органів", — навів автор колонки цитату відомого українського науковця та засновника Центру політико-правових реформ Ігоря Коліушка ще зі серпня 2013 року."За фактом, станом на сьогодні всі заплановані повноваження з інших правоохоронних органів, на кшталт МВС і СБУ, до Державного бюро розслідувань, так ніхто і не передав. Про НАБУ, я взагалі мовчу", — наголосив Буряченко.У зв’язку з цим він зробив іще три висновки:Питання навіть не стільки в необхідності реформування ДБР, а скільки в наділенні його всім спектром повноважень, згідно з рекомендаціями наших західних партнерів, які за цей час фактично не передані. Як можна адекватно оцінити роботу концептуально Єдиного слідчого органу в Україні, якщо базово запланованих повноважень в ДБР від інших інституцій так ніхто повноцінно й не передав?Про інституційну стійкість. Територіально ДБР повноцінно представлене навіть не у всіх обласних центрах. У них так звана "кущова" структура, лише сім територіальних управлінь на всю країну, крім центрального апарату.Близько 90% злочинів які розслідують працівники ДБР станом на зараз під час війни — це військові злочини. Така організаційно мала структура просто фізично не розрахована на таку кількість проваджень у розрахунку на одного слідчого. Якщо порівнювати, наприклад з НАБУ, то навантаженість на слідчих ДБР більша в середньому приблизно в 5-10 разів."Ось і виходить: коли створювали ДБР за найкращими європейськими практиками, то не врахували двох ключових факторів — війни проти Росії та небажання інших силових структур позбавляти себе частини повноважень, навіть якщо вони для них є не природними та тимчасовими. Чи є в цьому вина самого Бюро — думаю, що немає, ці питання не до них. Сама по собі ідея створення такої правоохоронної інституції більш ніж виправдана й абсолютно відповідає сучасним тенденціям та легко інтегрується в державно-інституційну систему стримувань і противаг", — наголосив Олексій Буряченко.ДБР — лідер за кримінальним розслідуваннямиВін зауважив, що, попри об’єктивні фактори перевантаження та недостатньої інституційної спроможності (кадрів, майна, фінансування), ДБР є абсолютним лідером серед правоохоронних органів за кількістю розслідуваних кримінальних проваджень проти національної безпеки."Із початку повномасштабного вторгнення Росії — це більше трьох тисяч кримінальних проваджень! Із них 2 050 стосуються державної зради, 837 — колабораційної діяльності, ще 57 — пособництва державі-агресору. 1 598 обвинувальних актів скеровано до суду", — перерахував автор колонки.До того ж за січень-жовтень 2026 року працівники ДБР скерували до суду 502 обвинувальні акти щодо 701 особи, обвинуваченої у корупційних кримінальних правопорушеннях. Серед обвинувачених — народний депутат і 350 працівників правоохоронних та інших державних органів.Загалом до суду скеровано 8 370 обвинувальних актів стосовно 8 803 осіб. Серед обвинувачених — два народні депутати України, один посадовець категорії "А", 33 судді, 1 743 правоохоронці й інші."Такі результати вражають, погодьтеся. І знову ж, постає логічне запитання, а якби запланована реформа ДБР вдалася повноцінно, з нормальним штатом, повноваженнями та регіональним представництвом? Цікаво, чи так само завзято тоді лунали би заклики до його «перезавантаження»? Сумніваюся", — висловив припущення Буряченко.В антикорупційних "бомбах" немає ДБРУ вересні провели опитування громадської думки для Консультативної місії ЄС в Україні. Для порівняння: 2021 року ДБР довіряли лише 17% опитаних, 2025 року цей показник зріс більш ніж утричі — до 52%, а цього року сягнув 53%. Найбільше ДБР довіряє молодь. Серед українців віком від 18 до 29 років цей показник — 70%, а серед людей віком 30-39 років — 53%."Саме в ДБР уперше серед правоохоронних органів, запровадили використання поліграфу на постійній основі — від прийняття на роботу до поточних перевірок за необхідності", — констатував президент Міжнародного інституту безпекових досліджень.На його думку, усе це в комплексі й створює нинішній образ ДБР як сучасної правоохоронної інституції з колосальним, але ще не до кінця реалізованим, потенціалом."На це є ціла низка об’єктивних і суб’єктивних причин. Найпоказовішим є навіть не висока ефективність працівників Бюро, а недотичність їх до корупційних скандалів — від директора ДБР Олексія Сухачова, до речі, обраного на відкритому конкурсі, до простого слідчого. В антикорупційних "бомбах" від НАБУ працівники ДБР не фігурують, а скандальний "Карфаген" і протистояння силових структур обійшло ДБР боком", — наголосив він.Буряченко додав, що це дуже показово демонструє, що внутрішня превенція корупційних проявів поставлена на високому організаційному рівні та працює належним чином, що для вітчизняних правоохоронних органів, на жаль, швидше виняток, аніж правило.Те, що працює, — потрібно підсилитиПри цьому президент Міжнародного інституту безпекових досліджень підтримав точкове реформування ДБР зі системним комплексним незалежним аналізом поточної інституційної спроможності."Запропонована нашими західними партнерами модель створення окремої слідчої правоохоронної інституції себе однозначно виправдала. Разом із тим вона зіштовхнулася з війною й іншими внутрішньополітичними складнощами, які не дають можливості цій інституції повноцінно "розкрити крила", і це насправді проблема. Проблема вигорання працівників під титанічним навантаженням і суспільним тиском, пов’язаним насамперед із великою кількістю розслідувань саме військових злочинів. А це дуже чутливо", — наголосив він.Спеціаліст додав, що вперше в нашій "правоохоронній" історії інституція публічно бажає не концентрувати владу та повноваження, а, навпаки, благає, щоби ними поділитися. Станом на зараз створення повноцінної військової юстиції є критичною потребою, з одного боку, ефективного розслідування такої великої кількості воєнних злочинів, а з іншого, розвантаження самого ДБР, під інший закріплений за ним функціонал."І це було би логічно. Маю надію, що під час проведення незалежного зовнішнього аналізу інституційної спроможності й ефективності ДБР прем’єр-міністр України Сергій Корецький зробить правильні державницькі висновки. Зрештою, головним критерієм будь-якої реформи має стати не сам факт її проведення, а реальне посилення інституційної спроможності держави, особливо в умовах війни. Те що працює, потрібно підсилювати, — й тільки так", — підсумував Олексій Буряченко.Нагадаємо, що за десять місяців 2026 року ДБР забезпечило передачу до АРМА заарештованого майна загальною вартістю понад 783 мільйони гривень. Водночас дохід від управління цими активами за вказаний період сягнув майже 822 мільйонів гривень..

Столичні правоохоронці викрили 45-річного киянина, який організував нелегальне вирощування канабісу прямо у власному житлі. Вартість вилученої під час обшуків забороненої продукції за цінами "чорного ринку" перевищує 2,5 мільйона гривень.Про це повідомляє поліція Києва.Як працювала підпільна теплицяПід час слідчих дій правоохоронці з'ясували, що 45-річний житель столиці переобладнав одну з кімнат свого приватного будинку під спеціалізоване приміщення для культивування конопель. Для отримання максимального врожаю чоловік змонтував систему штучного освітлення, вентиляцію та крапельне зрошування.Фігурант самостійно обробляв насадження спеціальними добривами, збирав врожай та виготовляв готовий канабіс, який надалі збував зацікавленим покупцям.. Масштаби вилученого під час обшукуУ ході санкціонованого обшуку за місцем проживання підозрюваного поліціянти виявили та вилучили близько 70 кущів нарковмісних рослин. Крім того, в оселі знайшли чималі запаси вже готового до вживання канабісу, а також обладнання для його зважування та фасування.Загальна вага конфіскованого наркотику склала понад п'ять кілограмів. За підрахунками фахівців, вартість такої партії на "чорному ринку" становить більш ніж 2,5 мільйона гривень. Наразі зловмиснику вже оголосили про підозру.Нагадаємо, у Львові правоохоронці викрили двох чоловіків, яких підозрюють в організації незаконного продажу наркотиків і психотропів. До схеми причетні 40-річний львів'янин та 32-річний житель області..

У Сумській області працівниця районного відділення обласного бюро судово-медичної експертизи систематично привласнювала особисті речі померлих воїнів. Жінку затримано.Про це повідомили в Національній поліції України."Керуючись корисливими мотивами та нехтуючи шанобливим ставленням до військових, які загинули захищаючи країну, 39-річна жінка систематично оббирала померлих воїнів", — ідеться в повідомленні.Правоохоронці з’ясували, що фігурантка працювала молодшою медичною сестрою в морзі та мала безперешкодний доступ до тіл загиблих, яких привозили для проведення судово-медичних досліджень."Коли ніхто не бачив, працівниця держустанови нишпорила по кишенях полеглих захисників, забираючи гроші та цінні речі. Також з тіла знімала коштовності", — розповіли подробиці в поліції.Там конкретизували, що жінка не соромилася брати навіть звичайні дрібниці. Поліцейські задокументували, як в одному з випадків зловмисниця, крім грошей, навіть "забрала" в покійника пачку з цигарками.Слідчі поліції Сумщини затримали жінку. Їй повідомили про підозру, інкримінують незаконне заволодіння предметами, що знаходяться на тілі померлого, вчинене з корисливих мотивів."За вчинене загрожує до семи років позбавлення волі", — підсумували в Національній поліції України.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що в Києві судитимуть серійного крадія, який обікрав дівчину під час нічного обстрілу. Йому загрожує до восьми років тюремного ув’язнення..

У Києві суд виніс суворий вирок зловмиснику, який під цивільним приводом підійшов до перехожого, бризнув йому в обличчя з газового балончика та відібрав гроші. За скоєний злочин нападник проведе за ґратами понад вісім років.Про це повідомляє поліція Києва.Деталі затримання та розслідуванняЯк зазначають правоохоронці, після вчинення грабежу нападник намагався втекти з місця злочину, проте правоохоронці оперативно встановили його особу та затримали. Ним виявився 36-річний місцевий мешканець, який раніше вже мав проблеми із законом через наркозлочини."За скоєння злочину правоохоронці оперативно затримали раніше судимого за наркозлочини 36-річного місцевого мешканця", — зазначили в поліції.Судове рішенняПід час судового засідання прокурори та слідчі довели причетність чоловіка до інкримінованого правопорушення. Дії зловмисника кваліфікували як грабіж, вчинений в умовах воєнного стану.Зважаючи на невідбуту частину покарання за попереднім вироком, суд остаточно визначив міру покарання для фігуранта. Злочинець проведе за ґратами вісім років і один місяць.Нагадаємо, у місті Узин Київської області двоє молодиків жорстоко побили 67-річного чоловіка, а один із них ножем відрізав потерпілому вухо. Після цього нападники заволоділи його грошима та особистими речами..

У місті Узин Київської області двоє молодиків жорстоко побили 67-річного чоловіка, а один із них ножем відрізав потерпілому вухо. Після цього нападники заволоділи його грошима та особистими речами. Як повідомила пресслужба Головного управління Національної поліції в Київській області, обом фігурантам загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.За даними слідства, зловмисники прийшли до оселі свого 67-річного знайомого, де разом вживали алкогольні напої. Згодом вони вирішили заволодіти грошима пенсіонера."21-річний нападник завдав господарю численних ударів руками й ногами по обличчю та тулубу", — заявили в поліції.Побоюючись за своє життя, потерпілий віддав зловмисникам банківську картку, повідомивши PIN-код, а також 600 гривень.Підозрювані залишили будинок, однак невдовзі повернулися до домоволодіння, оскільки не змогли скористатися банківською карткою. Після повернення вони продовжили вимагати гроші та цінності.Поки 23-річний фігурант викрадав майно чоловіка в одній із кімнат, його спільник ножем умисно відрізав потерпілому вухо. Після цього обидва залишили місце події.Працівники карного розшуку оперативно розшукали підозрюваних та помістили їх до ізолятора тимчасового тримання. Слідчі повідомили обом фігурантам про підозру за ч. 4 ст. 187 Кримінального кодексу України ("Розбій, вчинений за попередньою змовою групою осіб, із проникненням у житло, застосуванням небезпечного для життя чи здоров’я насильства та в умовах воєнного стану").Суд обрав обом підозрюваним запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.Нагадаємо, у Києві жінка пограбувала дитину, яка йшла додому зі школи. Зловмисниці повідомили про підозру..

У неділю, 15 листопада, близько опівночі біля торговельного центру в Приморському районі Одеси стався інцидент із бійкою та стріляниною. Постраждали шестеро осіб. Поліцейські розслідують обставини та розпочали два кримінальні провадження.Про це повідомило Одеське районне управління поліції №1."Повідомлення про конфлікт між чоловіками та звуки пострілів на вулиці Генуезькій надійшло до поліції від очевидців. Для зʼясування обставин події на місце негайно прибула слідчо-оперативна група територіального підрозділу поліції№, — йдеться в повідомленні.Правоохоронці встановили, що між двома раніше незнайомими компаніями виникнула сутичка та бійка. Під час конфлікту 32-річний чоловік витягнув пістолет травматичної дії та розпочав стріляти в землю."Унаслідок рикошету гумових куль тілесні ушкодження отримали п’ятеро осіб, серед яких неповнолітній. Водночас під час сутички один із них травмував стрільця ножем у живіт", — розповіли подробиці в поліції.Під час слідчих дій неподалік від місця події поліцейські виявили та вилучили як речові докази ймовірне знаряддя злочину — пістолет, з якого здійснювалася стрілянина, а також стріляні гільзи. Їх скерували на експертизу.За цим фактом розпочали два кримінальні провадження за статтею 128 Кримінального кодексу України. Йдеться про необережне важке або середньої важкості тілесні ушкодження."Такі дії караються громадськими роботами на термін від 150 до 240 годин або виправними роботами на термін до двох років, або обмеженням волі на термін до двох років, або позбавленням волі на той самий термін", — пояснили правоохоронці.Поліцейські продовжують встановлювати всі обставини події. Слідство триває.Нагадаємо, що 5 листопада в Тернополі поліція проводила спецоперацію задля затримання озброєного чоловіка. Тоді невідомий зачинив директорку магазину в службовому кабінеті. Згодом із приміщення пролунали два постріли..

У Києві 22-річному молодику повідомили про підозру в умисному завданні тяжких тілесних ушкоджень товаришу. Під час побутового конфлікту хлопець схопив кухонний ніж і вдарив ним свого однолітка у груди та живіт. Потерпілого госпіталізували.Про це повідомила пресслужба Головного управління Національної поліції у місті Києві. Інцидент стався в Оболонському районі столиці. Близько 01:20 до служби 112 зателефонував мешканець будинку. Він повідомив про пораненого хлопця з масивною кровотечею з живота, який перебував на четвертому поверсі багатоповерхівки.На місце прибули слідчо-оперативна група Оболонського управління поліції, патрульні та медики. Правоохоронці виявили в під’їзді 22-річного молодика з ножовими пораненнями.Поліцейські встановили, що тілесних ушкоджень йому завдав товариш, із яким вони тривалий час разом орендували квартиру. Як з’ясувалося, під час застілля між хлопцями виник побутовий конфлікт. У розпалі сварки один із них схопив кухонний ніж і вдарив ним іншого. Потерпілого з проникаючими пораненнями грудей та живота госпіталізували.Слідчі затримали нападника на місці події. Фігуранту повідомили про підозру за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України ("Умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі").Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.Нагадаємо, у Подільському районі Києва неповнолітній під час конфлікту через дівчину двічі вдарив ножем 13-річного знайомого. Потерпілий дістав тяжкі поранення шиї та плеча й наразі перебуває в лікарні..

У ніч на неділю, 15 листопада, поліцейські затримали 20-річного хлопця неподалік від місця підпалу автомобіля в Івано-Франківську. Він діяв за вказівками російського куратора, який обіцяв йому гроші за виконання завдань.Про це повідомив відділ комунікації поліції Івано-Франківщини. Там констатували, що впродовж трьох ночей поспіль в обласному центрі фіксували підпали чотирьох автомобілів.Зокрема, в ніч на 13 листопада на вулиці Карпатській унаслідок підпалу пошкоджено Audi та Jeep Compass. У ніч на 14 листопада на Південному бульварі підпалили Volkswagen Transporter. А 15 листопада близько 03:50 до поліції надійшло повідомлення про займання Volkswagen Touareg у дворі на вулиці Набережній. Унаслідок пожежі також пошкоджено ще два автомобілі.У результаті спільних оперативних заходів із працівниками СБУ правоохоронці встановили особу фігуранта. Його затримали тієї ж ночі неподалік від місця підпалу на вулиці Набережній."Студент натрапив в одній із груп у соціальних мережах на оголошення про "легкий" заробіток. Йому запропонували гроші за підпали автомобілів. Для підтвердження виконання завдань молодик знімав кожен підпал на відео та надсилав записи куратору через месенджер. Під час огляду мобільного телефона правоохоронці виявили відеозаписи підпалів", — ідеться в повідомленні.Під час обшуку за місцем проживання фігуранта поліцейські вилучили одяг і взуття, які, за даними слідства, він використовував під час підпалів, а також інші речові докази.Слідчі повідомили чоловіку про підозру за частиною 2 статті 194 Кримінального кодексу України за фактами підпалів Audi, Jeep Compass і Volkswagen Touareg."Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до десяти років", — пояснили правоохоронці.Окремо поліція перевіряє причетність підозрюваного до підпалу Volkswagen Transporter, який належить військовослужбовцю ЗСУ.. "Російські спецслужби вербують виконавців підпалів під виглядом пропозицій "легкого заробітку". Якщо в месенджері чи соціальних мережах вам пропонують гроші за підпал автомобіля або виконання іншого протиправного завдання, збережіть листування та негайно повідомте про це поліцію за номером 102", — порадили в поліції Івано-Франківщини.Нагадаємо, 8 вересня стало відомо, що київські поліцейські спільно з працівниками СБУ затримали чоловіка, який підпалив військову автівку. Це він зробив за вказівкою куратора з Росії..

У Києві патрульні оперативно затримали невідомого, який лякав перехожих в Оболонському районі гранатою. Під час спроби втечі правоохоронці наздогнали зловмисника та виявили у його сумці небезпечний боєприпас.Про це повідомляє патрульна поліція Києва.Деталі затриманняУ пресслужбі зазначили, що до правоохоронців надійшло тривожне повідомлення про те, що в Оболонському районі столиці невідомий чоловік відкрито погрожує перехожим гранатою. На місце події негайно вирушив екіпаж групи оперативного реагування (ГОР). Патрульні швидко з'ясували в очевидців прикмети зловмисника та напрямок, у якому він намагався сховатися. "Обстежуючи територію, бійці ГОР помітили чоловіка, схожого за описом. Він намагався втекти, але його затримали", — зазначили у відомстві. Під час перевірки в сумці фігуранта дійсно знайшли бойову гранату, після чого на місце одразу викликали слідчо-оперативну групу.Правові наслідки для зловмисникаСлідчі затримали порушника у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України. Окрім цього, стосовно затриманого вже розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 (Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами) Кримінального кодексу України. Вилучену гранату направлено на проведення необхідних експертиз.Нагадаємо, 11 листопада у Запоріжжі стався вибух в одному із закладів харчування. Загинула одна людина..

У Києві правоохоронці затримали 18-річного юнака, який жорстоко напав на сусіда через зауваження про шум. Потерпілий зробив зауваження щодо ранкових ремонтних робіт, у відповідь на що отримав удар ножем у груди.Про це повідомляє поліція Києва.Деталі ранкового конфліктуЗа даними правоохоронців, інцидент стався близько 06:00, коли 18-річний хлопець розпочав у своїй квартирі шумні ремонтні роботи, повністю ігноруючи встановлену законом заборону на їх проведення у цей час. До нього прийшов 54-річний сусід, який зробив молодику слушне зауваження через порушення спокою, після чого спокійно повернувся до власного помешкання.Жорстока помста за зауваженняПроте юнак вирішив відомстити за критику: він озброївся ножем та газовим балончиком і вирушив до квартири потерпілого. Щойно господар відчинив двері, зловмисник одразу розпилив чоловіку в обличчя сльозогінний газ та завдав удару ножем у груди.Правові наслідки для нападникаОперативники карного розшуку спільно зі слідчими затримали розлюченого порушника на місці події. Наразі фігуранту вже офіційно повідомлено про підозру у скоєнні тяжкого злочину.Нагадаємо, у Подільському районі Києва неповнолітній під час конфлікту через дівчину двічі вдарив ножем 13-річного знайомого. Потерпілий дістав тяжкі поранення шиї та плеча й наразі перебуває в лікарні..

Генерал-майор Служби безпеки України Сергій Дука вийшов із слідчого ізолятора після внесення застави у розмірі 65 мільйонів гривень.Про це пише "Суспільне". Кореспондент видання повідомив, що після виходу із СІЗО Сергій Дука звернувся до народних депутатів із публічним закликом створити тимчасову слідчу комісію (ТСК) для розслідування корупції в НАБУ.Сергій Дука є підозрюваним у справі "Карфаген". За версією Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, він допомагав одному з організаторів злочинного угруповання уникати викриття. Водночас сам Дука заперечує свою провину.Мільйонна застава та деталі справиЯк зазначає видання "Інтерфакс-Україна", заставу в розмірі 65 мільйонів гривень, призначену як альтернативу триманню під вартою для Сергія Дуки, було внесено в повному обсязі вранці 13 листопада.Ще 6 листопада суд обрав генералу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з можливістю внесення коштів, причому прокурори наполягали на сумі у 100 мільйонів гривень. Суть операції "Карфаген" та інші фігурантиАнтикорупційні органи викрили потужну злочинну організацію, учасники якої систематично надавали неправомірну вигоду високопосадовцям правоохоронних органів за забезпечення безперешкодної діяльності шахрайських кол-центрів та інших тіньових бізнесів. До угруповання було залучено щонайменше 12 осіб, серед яких — керівники та посадовці з Національної поліції та СБУ. Згідно з матеріалами НАБУ, генерал Сергій Дука ("Акім") забезпечував прикриття та захист від уваги колег.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що серед працівників Служби безпеки України поширюють повідомлення із закликом долучитися до збору коштів на заставу за генерала Сергія Дуку. .

Служба безпеки України та Державне бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора провели серію обшуків у Ніцці. Вони відбулися за сприяння правоохоронних органів Франції.Про це повідомила пресслужба СБУ. Там уточнили, що слідчі дії у Франції провели на виконання запиту про міжнародну правову допомогу в межах кримінального провадження щодо легалізації коштів, які отримано 2022 року під час закупівлі неякісних засобів індивідуального захисту для Сил оборони України."Учасники схеми за бюджетні кошти в розмірі майже двох мільярдів гривень, що надійшли як 100-відсоткова передоплата, придбали 67 тисяч бронежилетів для Сил оборони України. Але незалежна балістична експертиза виявила, що вони не відповідали заявленому класу захисту", — йдеться в матеріалах слідства.Правоохоронці перевіряють обставини подальшого використання коштів, зокрема, для придбання фігурантами елітної нерухомості (житлові та комерційні приміщення) у Франції, яка оформлювалась на членів родини.Під час обшуків вилучено документи, мобільні телефони й інші електронні пристрої, які наразі передано на експертизу."На об’єкти нерухомості та банківські рахунки фігурантів на території Франції накладено арешт", — акцентували українські силовики.Досудове розслідування триває. Правоохоронні органи продовжують збір і дослідження доказів, а також проведення необхідних слідчих і процесуальних дій.Кримінальне провадження щодо обставин безпосередньо закупівлі бронежилетів уже перебуває на розгляді в суді."Українська сторона висловлює вдячність компетентним органам Францїї за ефективну співпрацю та сприяння у проведенні слідчих дій", — підсумували в пресслужбі СБУ.Нагадаємо, 11 вересня журналісти німецького видання Süddeutsche Zeitung повідомили, що в будівлі генерального консульства України в Дюссельдорфі провели масштабну поліцейську операцію. Німецькі правоохоронці також працювати на прилеглій до неї території..

У Парижі на запит українських правоохоронців було накладено арешт на розкішний особняк бізнесмена Костянтина Жеваго вартістю 40 мільйонів доларів США. Захід здійснено в межах розслідування справи про розтрату коштів банку "Фінанси та Кредит".Про це на сторінці в Facebook повідомляє Офіс генерального прокурора.Арешт елітної нерухомості за кордономЗа даними відомства, у результаті міжнародного співробітництва з компетентними органами Французької Республіки в Парижі накладено арешт на особняк українського бізнесмена Костянтина Жеваго вартістю 40 мільйонів доларів США. Захід здійснено на виконання запиту про міжнародну правову допомогу, який Офіс генерального прокурора направив 17 вересня 2026 року, а підтвердження про арешт майна було отримано 10 листопада. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні проводить Державне бюро розслідувань за процесуального керівництва прокурорів Офісу генпрокурора."Офіс генерального прокурора висловлює щиру вдячність французьким колегам за професіоналізм, ефективну співпрацю та вагому допомогу в розслідуванні цього кримінального провадження", — зазначили у відомстві.Деталі фінансової справиЗа даними слідства, Костянтин Жеваго, який контролював понад 90% статутного капіталу АТ "Банк "Фінанси та Кредит", за попередньою змовою з іншими керівниками фінустанови організував схему розтрати 113 мільйонів доларів США. Правоохоронці встановили, що надалі ці кошти були легалізовані через офшорні структури та інші підконтрольні бізнесмену компанії. В Офісі генпрокурора підкреслили, що досягнутий результат підтверджує важливість міцного міжнародного партнерства у протидії фінансовим злочинам.Раніше ДБР уже повідомляло про підозру олігарху та трьом його спільникам у справі щодо виведення 519 мільйонів гривень із банку "Фінанси та Кредит".Нагадаємо, щоби приховати незаконне походження грошей, фігуранти схеми 2010-2015 років уклали кредитний договір і понад 100 додаткових угод до нього між підконтрольною компанією та банком. Додаткові угоди систематично та безпідставно дозволяли збільшувати кредитний ліміт, що видавався банком на підконтрольну олігарху компанію без будь-якої ліквідної застави..

Застава у розмірі 65 мільйонів гривень за ексгенерала Служби безпеки України Сергія Дуку була повністю внесена на ранок п'ятниці. Колишнього посадовця підозрюють у причетності до масштабної злочинної організації у межах спецоперації "Карфаген".Про це повідомляє Вищий антикорупційний суд, пише агентство "Інтерфакс-Україна".Мільйонна застава та деталі справиЯк зазначає видання, заставу в розмірі 65 мільйонів гривень, призначену як альтернативу триманню під вартою для колишнього високопосадовця СБУ Сергія Дуки у справі "Карфаген", було внесено в повному обсязі на ранок п'ятниці. "Станом на ранок п'ятниці за підозрюваним внесено всю суму призначеної застави", — офіційно зазначили у ВАКС.Ще 6 листопада суд обрав генералу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів з можливістю внесення коштів, причому прокурори наполягали на сумі у 100 мільйонів гривень. Раніше ЗМІ повідомляли про масовий збір коштів серед працівників спецслужби на підтримку генерала.Суть операції "Карфаген" та інші фігурантиАнтикорупційні органи викрили потужну злочинну організацію, учасники якої систематично надавали неправомірну вигоду високопосадовцям правоохоронних органів за забезпечення безперешкодної діяльності шахрайських кол-центрів та інших тіньових бізнесів. До угруповання було залучено щонайменше 12 осіб, серед яких — керівники та посадовці з Національної поліції та СБУ. Згідно з матеріалами НАБУ, генерал Сергій Дука ("Акім") забезпечував прикриття та захист від уваги колег.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що серед працівників Служби безпеки України поширюють повідомлення із закликом долучитися до збору коштів на заставу за генерала Сергія Дуку. Його підозрюють у причетності до злочинної організації у справі "Карфаген"..

Прокурори скерували до суду обвинувальний акт щодо чотирьох чоловіків, яких підозрюють у викраденні підприємця, катуванні та вимаганні 360 тисяч доларів. За даними слідства, потерпілого били, катували електричним струмом і погрожували розправою, вимагаючи гроші за вигадані борги.Про це повідомили в Офісі генерального прокурора.За версією слідства, у квітні 2026 року двоє жителів Миколаєва та двоє одеситів домовилися заволодіти майном підприємця, який займався торгівлею зерном. Чоловіки встановили його місце проживання та відстежили графік пересування.Згодом, видаючи себе за правоохоронців, вони силоміць посадили підприємця до мікроавтобуса, надягли на нього кайданки та балаклаву й вивезли до невідомого приміщення в Миколаєві. Після доби утримання чоловіка перевезли до приватного будинку на Одещині.Потерпілого позбавили можливості зв'язуватися з рідними. Під час перевезення його душили канатом до втрати свідомості. Від підприємця вимагали 360 тисяч доларів нібито за борги, яких насправді не існувало.Щоб змусити чоловіка та його родину заплатити, нападники били його гумовими кийками, катували електричним струмом, стискали голову металевим предметом, схожим на лещата, а також стрибали на його кінцівках, зв'язаних скотчем. Унаслідок катувань підприємець отримав тілесні ушкодження, зокрема переломи обох рук.Під погрозами дружина потерпілого передала викрадачам 152 тисячі доларів. Після отримання грошей чоловіка звільнили.Дії чотирьох обвинувачених кваліфікували за ч. 3 ст. 146 Кримінального кодексу України — незаконне позбавлення волі або викрадення людини, а також за ч. 4 ст. 189 КК України — вимагання, вчинене групою осіб із застосуванням фізичного насильства. Обвинувальний акт скеровано до суду.Відповідно до статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду.Нагадаємо, на Полтавщині правоохоронці викрили групу осіб, яка під виглядом допомоги та догляду входила в довіру до людей, а потім заволодівала їхньою нерухомістю. Власників силоміць виселяли з помешкань і утримували в занедбаному заміському будинку. .
