# макрофінансова допомога

Гроші, які в середу, 11 лютого, схвалив Європарламент як кредит для України, допоможуть оборонним потребам. Є необхідність, щоби ці ресурси швидко подолали шлях для передової, оскільки українським військовим вони дуже необхідні.Про це заявив міністр оборони України Михайло Федоров, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він констатував, що Європарламент схвалив кредит для України на 90 мільярдів євро на 2026-2027 роки. З них 60 мільярдів євро спрямують на потреби оборони."Очікуємо на швидкий процес виділення коштів, щоби ці ресурси без затримок потрапили на передову. У цій війні швидкість така ж важлива, як зброя", — наголосив керівник українського оборонного відомства.Він подякував президенту України, адже це результат дипломатичних зусиль на міжнародній арені."Вдячні європейським партнерам за сталу підтримку України", — підсумував Михайло Федоров.Раніше в Міністерстві фінансів зазначали, що затверджений пакет підтримки має чіткий розподіл за ключовими напрямками, що дозволить уряду збалансувати військові та соціальні потреби:військова підтримка: 60 мільярдів євро будуть спрямовані на посилення оборонного потенціалу України;бюджетна підтримка: 30 мільярдів євро призначені для гарантування стабільного функціонування державної фінансової системи.Фінансування відбуватиметься шляхом запозичень ЄС на міжнародних ринках капіталу під гарантії бюджетного резерву Європейського Союзу. Україна очікує отримати перший транш уже у другому кварталі 2026 року, ймовірно — у квітні.Міністр фінансів Сергій Марченко наголосив, що ця допомога не лише зміцнює фронт, а й наближає Україну до європейських стандартів:"Ці кошти допоможуть Україні зміцнити оборонний потенціал, забезпечити пріоритетні видатки, а також сприятимуть стійкості країни та її тіснішій інтеграції з оборонно-промисловою базою Європи".Нагадаємо, 14 січня Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки..

Європейська комісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. За її словами, ефективний захист енергосистеми України неможливий без зміцнення повітряної оборони."Ми закликаємо держави-члени діяти без зволікань, зокрема, використовуючи національні запаси. Комісар Кубілюс працює з європейською оборонною промисловістю, щоб усунути виробничі "вузькі місця" та прискорити постачання", — наголосила вона.Кос зазначила, що є ідея створення енергетичного плану дій, який необхідно впровадити до наступної зими. Він передбачає одночасно захист енергетичної інфраструктури та проведення структурних реформ."Наша мета чітка — повна інтеграція України до європейського енергетичного ринку через поєднання ринків, підтримку в процесі приєднання та регуляторну сумісність", — пояснила вона.Кос поінформувала, що підтримка України продовжиться і 2026 року — передбачено початкове фінансування у 153 мільйони євро, з яких 145 мільйонів євро призначені для України.Загалом із 2022 року Європейський Союз уже надав понад три мільярди євро допомоги українській енергетиці. Окремо майже один мільярд євро мобілізовано на екстрені закупівлі газу.Зокрема, через механізм цивільного захисту ЄС Україні передали:понад 11 тисяч генераторів;більш ніж сім тисяч трансформаторів;шість автотрансформаторів;сотні одиниць іншого енергетичного обладнання.Крім того, ЄС збільшив потужності експорту електроенергії до України до 2,45 ГВт, що допомогло стабілізувати енергосистему після масованих атак.Нагадаємо, 6 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що Нідерланди нададуть Україні трансформатори різної потужності. Окрім того ця країна зробить внесок у розмірі 23 мільйони євро для підтримки енергетичного сектору..

Посли країн ЄС наблизилися до досягнення домовленості про надання Україні кредиту в розмірі 90 мільярдів євро для фінансування оборони проти російської агресії. Очікується, що Європейська комісія залучить ці кошти у формі боргу, щоб забезпечити потреби Києва до того, як у квітні закінчаться наявні ресурси.Про це повідомляє Politico з посиланням на трьох дипломатів.Умови закупівлі зброї за межами блокуЯк зазначає видання, головною перешкодою в переговорах було питання участі країн, що не входять до ЄС, в оборонних контрактах, які фінансуватимуться цим кредитом. Згідно з проєктом угоди, Україна зможе купувати ключове озброєння у таких країн, як США та Велика Британія, у двох випадках:якщо в Євросоюзі немає еквівалентного продукту;якщо існує термінова потреба в такому озброєнні.До списку озброєння, яке Київ зможе закуповувати за межами блоку, входять системи протиповітряної та протиракетної оборони, боєприпаси для винищувачів та засоби для дальніх ударів.Роль Британії та ФранціїДля участі у ширших закупівлях Велика Британія повинна буде зробити фінансовий внесок, щоб допомогти покрити відсотки за кредитом. Цей внесок має бути пропорційним потенційним прибуткам британських оборонних фірм від участі в схемі. Водночас Франція доклала зусиль, щоб забезпечити найбільші вигоди від оборонних контрактів саме для країн ЄС, оскільки саме вони сплачуватимуть відсотки за цим кредитом.Наступні кроки та контрольУ Politico наголосили, що для залучення Парижа та його союзників до проєкту додали пункт про те, що будь-яка угода з третьою країною має базуватися на балансі прав і зобов'язань. Треті країни не повинні мати тих самих прав і переваг, що й держави-члени ЄС. Контроль за дотриманням умов закупівель зброї поза межами блоку буде посилено:Київ повинен надавати обґрунтовану інформацію, яка підтверджує необхідність таких закупівель.Європейська комісія перевірятиме ці дані "без зайвих зволікань" після консультацій з новою експертною групою з питань оборонно-промислового потенціалу України.У четвер, 5 лютого, комісар з питань бюджету Пйотр Серафін зустрінеться з представниками Європейського парламенту та Кіпрського головування в Раді ЄС, щоб вирішити розбіжності щодо погашення витрат на запозичення.Нагадаємо, 14 січня Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки..

Міністерство закордонних справ України не отримувало інформації про призупинення енергетичної допомоги від Сполучених Штатів Америки.  При цьому Київ працює на всіх рівнях для того, щоб отримати від союзників підтримку у сфері енергетики.Про це заявив речник МЗС України Георгій Тихий під час брифінгу в середу, 4 лютого, його цитує "Укрінформ".Коментуючи повідомлення ЗМІ, що США начебто заблокували енергетичну допомогу Україні на суму 250 мільйонів доларів, виділену ще попередньою адміністрацією Джо Байдена, він зазначив, що МЗС не має такої інформації."Ми перевіримо ще раз повідомлення в ЗМІ, про що саме йдеться, і я думаю, що зможемо дати окрему відповідь, чи вони відповідають дійсності", — пообіцяв речник МЗС.Він також запевнив, що українська сторона працює на всіх рівнях, щоб активізувати всі формати, в межах яких можуть надати енергетичну підтримку."Останнє засідання "Енергетичного Рамштайну" відбулося недавно, менш як два тижні тому, але ця робота постійна. Знаю, що Міністерство енергетики підтримує зв'язок 24 на 7 буквально з усіма учасниками "Енергетичного Рамштайну", щоби залучати додаткову допомогу. А що стосується засідань, то я переконаний, що вони відбудуться в майбутньому", — сказав речник МЗС.Ідеться про енергетичну допомогу Україні в розмірі близько 250 мільйонів доларів, виділену президентом США Джо Байденом, яка нібито досі невиплачена через закриття USAID.Журналісти Reuters інформували, що "зависли" кошти, виділені на імпорт скрапленого природного газу та відновлення енергетичних об'єктів, пошкоджених масованими атаками росіян.USAID ще за попереднього президента США повідомило Конгрес про намір виділити принаймні частину цих грошей. Однак рішення адміністрації Трампа щодо закриття агенції залишило фінансування "у підвішеному стані".Нагадаємо, сьогодні агенція Reuters повідомила, що перші постачання скрапленого природного газу зі США розпочнуться в березні 2026 року. Вони відбуватимуться транзитом через Балкани, Румунію та Молдову..

"Нафтогаз України" залучив іще 50 мільйонів євро довгострокового фінансування від Європейського інвестиційного банку. Кошти скерують для імпорту природного газу та забезпечення стабільної роботи енергосистеми в зимовий період.Про це повідомила пресслужба "Нафтогазу України"."Залучене фінансування дає нам змогу оперативно імпортувати газ і підтримати стабільність енергосистеми в умовах зими та постійних обстрілів. Ми вдячні Європейському інвестиційному банку, Європейській комісії та міжнародним партнерам за послідовну та своєчасну підтримку України", — зазначив голова правління НАК "Нафтогаз України" Сергій Корецький.За його словами, кошти допоможуть забезпечити тепло- та енергопостачання для українських родин, критично важливих об’єктів і бізнесу в період пікового навантаження на систему.Нове фінансування доповнює раніше залучений кредит ЄІБ у розмірі 300 мільйонів євро, а також грантову підтримку Європейського Союзу на суму 127 мільйонів євро для закупівлі газу, надану за участі уряду Норвегії в межах Ukraine Investment Framework."Коли зимові температури в Україні падають до -20°С і нижче, сотні тисяч людей залишаються без електроенергії, тепла, води та базових умов для повсякденного життя. Розширюючи нашу наявну підтримку у 300 мільйонів євро ще на 50 мільйонів євро, ми діємо швидко та рішуче тоді, коли це найважливіше — щоби захистити громади, підтримати роботу критично важливих сервісів і посилити енергетичну стійкість України в умовах атак", — зазначила віцепрезидентка Європейського інвестиційного банку Тереза Червінська.Фінансування є частиною Плану підтримки енергетики України від ЄІБ і реалізується в межах скоординованого підходу Team Europe."Новини, які щоранку надходять з України, жахають. Те, що робить Росія, — це державний терор. Це вже за межами війни. Люди замерзають до смерті. Багато хто змушений тікати з Києва й інших міст. ЄС тісно співпрацює з Україною для стабілізації енергосистеми, але масштаби російських атак такі, що Україна терміново потребує більшої підтримки. Цей екстрений кредит у 50 мільйонів євро — лише один із багатьох додаткових заходів. Ми розглядаємо всі можливі опції, щоби допомогти українцям", — наголосила європейська комісарка з питань розширення Марта Кос.Кредит став можливим завдяки підтримці Європейської комісії в межах програми зниження ризиків інвестиційної програми ЄС для України, він містить запобіжники проти імпорту російського газу та вимагає від бенефіціара неухильно дотримуватися принципів прозорості та належного корпоративного управління."Норвегія та ЄС стоять пліч-о-пліч, щоби забезпечити енергопостачання України цієї холодної зими. Газ є критично важливим для того, щоб українське населення мало електроенергію, тепло та могло зберігати свою стійкість", — наголосив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде.Паралельно "Нафтогаз" зобов’язався реінвестувати еквівалент залученого фінансування у проєкти з відновлюваної енергетики та декарбонізації.Нагадаємо, що "Нафтогаз" минулого тижня збільшив імпорт електроенергії з Європи на виконання рішення уряду. Це необхідно для стабілізації ситуації в енергетичній системі України..

Європейський парламент планує пришвидшити розгляд ініціативи про надання Україні кредиту на 90 мільярдів євро. Депутати можуть проголосувати за нього вже на майбутньому пленарному засіданні.Про це повідомила пресслужба Європарламенту. Зокрема, сьогодні, 20 січня, депутати підтримали прохання якнайшвидше розглянути фінансовий пакет ЄС, який фінансуватиметься коштом спільних запозичень, його гарантуватиме бюджет Євросоюзу."Гроші мають скерувати на військову допомогу, підтримку державного бюджету України та зміцнення оборонної промисловості країни, а також інтеграцію в європейську оборонну базу", — йдеться в повідомленні.Крім того, депутати пришвидшують роботу над змінами в Українському фонді. За рішенням Ради ЄС, вони планують застосувати процедуру розширеної співпраці.Це дозволить 24 країнам ЄС (без Чехії, Угорщини та Словаччини) надати Україні позику. Остаточне голосування з цього питання відбудеться в середу, 21 січня.Наступним кроком стане узгодження позики між Європарламентом і Радою Євросоюзу в межах звичної законодавчої процедури.Як відомо, в грудні ЄС виділив Україні 90 мільярдів євро на два наступних роки, кошти будуть безповоротними та безвідсотковими. Гроші спрямують на бюджетні потреби й оборону, а погашення можливе тільки після компенсації збитків із боку Росії.Нещодавно голова Єврокомісії уточнила, що 60 мільярдів євро спрямують на оборонні потреби України, а ще 30 мільярдів євро — на бюджетну допомогу.Такі кошти Україні нададуть на 2026-2027 роки. При цьому в Євросоюзі продовжують розгляд "репараційного кредиту" для України коштом заморожених активів Росії.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Франція підтримала позицію Європарламенту та просуває ідею щодо неможливості схвалення торгової угоди ЄС і США в умовах погроз американського президента Дональда Трампа..

У середу, 14 січня, Європейська комісія погодила пакет законодавчих пропозицій, які дозволять надати Україні кредит на 90 мільярдів євро від Європейського Союзу. Головна мета — забезпечення її фінансових і військових потреб на 2026 і 2027 роки.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на заяву президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. Вона презентувала плани Єврокомісії з надання Україні 90 мільярдів євро допомоги у наступні два роки."Ми всі прагнемо миру для України, а для цього Україна має перебувати в позиції сили. Саме тому восени ми дійшли згоди, що забезпечимо покриття фінансових потреб України — як військових, так і бюджетних. У грудні Єврорада погодилася підтримати Україну стабільним і передбачуваним фінансуванням. І сьогодні вранці ми ухвалили законодавчу пропозицію на виконання цієї домовленості. Надамо Україні позику в розмірі 90 мільярдів євро на 2026 і 2027 роки", — акцентувала фон дер Ляєн.Вона нагадала, що надання коштів здійснюватиметься "в межах посиленої співпраці, тобто за участі 24 із 27 держав-членів"."Ця пропозиція передбачає розподіл 90 мільярдів євро на дві частини. Одна третина, тобто 30 мільярдів євро, спрямують на бюджетну підтримку. Дві третини від 90 мільярдів євро — на військову підтримку, це 60 мільярдів євро", — пояснила президентка Єврокомісії.Законодавчий пакет, презентований 14 січня, складається з:нової пропозиції щодо створення позики на підтримку України в розмірі 90 мільярдів євро;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про Ukraine Facility як одного з інструментів реалізації бюджетної допомоги Україні;нової пропозиції щодо внесення змін до регламенту про багаторічну фінансову рамку, щоби дозволити покриття позики Україні коштом "бюджетного запасу" ЄС.До того ж Урсула фон дер Ляєн зауважила, що ідея "репараційної позики" для України на базі заморожених активів Росії не знята з порядку денного ЄС. Євросоюз може використати знерухомлені російські активи на користь України в майбутньому."Для нас вкрай важливо надіслати суворе нагадування Росії: ми залишаємо за собою право використовувати іммобілізовані російські активи", — наголосила вона.Президентка Єврокомісії додала, що російські активи в ЄС "залишатимуться іммобілізованими до завершення війни та до виплати репарацій". "Ви також можете бачити це у тому факті, що Україна не зобов’язана повертати позику до моменту виплати репарацій. Отже, підсумовуючи: ми демонструємо нашу тривалу та непохитну підтримку України", — підсумувала Урсула фон дер Ляєн.Нагадаємо, раніше очільниця Єврокомісії заявляла, що зустріч лідерів "Коаліції охочих" у Парижі стала "потужною демонстрацією єдності для України"..

У понеділок, 12 січня, стало відомо, що Норвегія надасть новий пакет фінансової допомоги Україні на суму 400 мільйонів доларів. Кошти спрямують на відновлення енергетичної інфраструктури, будівництво мосту та підтримку цивільного населення.Про це повідомив міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде під час спільного брифінгу в Києві зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою.За словами норвезького гостя, половину пакета, 200 мільйонів доларів, негайно скерують на підтримку енергетичної інфраструктури України. Йдеться про закупівлю обладнання та ремонт пошкоджених об’єктів для якнайшвидшого відновлення електропостачання."Ми добре розуміємо, що важливо не лише мати гарячі серця, а й тепло в оселях", — наголосив міністр із Норвегії.Інші 200 мільйонів доларів спрямують на будівництво мосту в Україні. Ці кошти є частиною фінансування, виділеного Європейським Союзом, і, за словами норвезької сторони, мають символізувати солідарність з Україною та залученість до спільних цілей."Також підтверджую, що ми будемо надавати допомогу цивільному населенню", — заявив Барт Ейде.Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга уточнив, що в грудні минулого року норвезький парламент затвердив 8,3 мільярда доларів допомоги Україні на 2026 рік, зберігши рівень фінансування попереднього року.Крім того, за його словами, Норвегія є лідером ініціативи PURL із загальним внеском 850 мільйонів доларів. Загалом за два роки обсяг підтримки України з боку Норвегії сягнув майже 17 мільярдів доларів.У липні минулого року США спільно з НАТО започаткували програму Prioritised Ukraine Requirements List (PURL). До неї вже приєдналося чимало країн світу.Вона передбачає постачання американського озброєння Україні за фінансування європейських партнерів. У межах ініціативи Київ може отримати системи протиповітряної оборони, ракети та боєприпаси.Нагадаємо, державний секретар Міністерства фінансів Норвегії Еллен Рейтан інформував, що фінансова підтримка України з боку Норвегії до кінця 2026 року загалом становитиме понад 19,4 мільярда євро, що дорівнює 227 мільярдам норвезьких крон..

У 2025 році Україна залучила 52,4 мільярда доларів зовнішнього фінансування. Міжнародна підтримка дозволила в повному обсязі забезпечити видатки соціально-гуманітарного напряму.Про це повідомила прес-служба Міністерства фінансів України.У відомстві зауважили, що всі внутрішні фінансові ресурси були спрямовані на сектор безпеки й оборони. Водночас, міжнародними донорами були:ERA Loans (умовні боргові зобов'язання) — 37,9 мільярда доларів;ЄС, Ukraine Facility — 12,1 мільярда доларів;МВФ (кредити) — 912 мільйона доларів;Світовий банк (кредити) — 733 мільйони доларів;Японія (кредити) — 453 мільйони доларів;БРРЄ (кредити) — 232 мільйони доларів."52,4 мільярда доларів — це значний обсяг міжнародної фінансової підтримки, який став результатом плідної роботи команди президента України, прем’єр-міністра, уряду, Міністерства фінансів та наших партнерів. У 2025 році ці кошти дали змогу повністю забезпечити ключові соціально-гуманітарні видатки: пенсійні виплати, заробітні плати працівників, зокрема в освіті та охороні здоров’я, соціальний захист населення та гуманітарні програми", — зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко. Найбільший обсяг бюджетної підтримки, понад 70%, надійшов у межах механізму країн G7 ERA Loans. Це кошти, які погашаються шляхом доходів від заморожених активів Росії. Загальний обсяг складає 50 мільярдів доларів на 2025-2026 роки. Так, ЄС спрямувала у повному обсязі свою частину в рамках інструменту — 18,1 мільярда євро. Решту коштів буде залучено у 2026 році на потреби соціального напряму наступного року. ЄС продовжує бути найбільшим надавачем фінансової допомоги. У 2025 році Україна отримала 12,1 мільярда доларів в межах фінансового інструменту Ukraine Facility. Також цьогоріч наша країна успішно пройшла два перегляди програми МВФ Extended Fund Facility. Це дозволило залучити 912 мільйонів доларів. Варто зауважити, що загалом від початку повномасштабної війни, міжнародні партнери спрямували до України майже 168 мільярда доларів бюджетної підтримки.Нагадаємо, до кінця 2026 року фінансова підтримка України з боку Норвегії загалом становитиме понад 19,4 мільярда євро, що дорівнює 227 мільярдам норвезьких крон..

У суботу, 27 грудня, президент України Володимир Зеленський дорогою до Сполучених Штатів Америки відвідав Канаду. Там він провів переговори з прем’єр-міністром Марком Карні, разом вони поспілкувалися по відеозв’язку з європейськими лідерами.Про це Володимир Зеленський розповів у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Дякую за зустріч, Марку! Сьогодні в Канаді разом із паном премʼєр-міністром Карні, як і домовлялись. Разом говоримо з нашими друзями з Європи. Вдячний за всю підтримку для України, а особливо це стосується підтримки ППО", — зазначив він.Український президент констатував, що Росія продовжує знущатися з наших міст і людей. Москва відкинула навіть пропозиції різдвяного припинення вогню та нарощує жорстокість ракетних і дронових ударів."Це чіткий сигнал, як вони там насправді ставляться до дипломатії. Поки що недостатньо серйозно. Отже, потрібен достатній рівень підтримки для України. А також потрібен достатній рівень тиску на Росію", — наголосив він.За його словами, одним із найважливіших моментів є те, що сьогодні оголосили новий пакет допомоги від Канади, яка виділила 2,5 мільярда канадських доларів для підтримки економіки України."Важливо, що маємо спільні позиції з багатьох ключових питань. Дякую!" — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, Володимир Зеленський зустрінеться з Дональдом Трампом в неділю у штаті Флорида, де обговорить з очільником Білого дому проект документа з 20 пунктів про закінчення війни, гарантії безпеки й економічну угоду.У Білому домі уточнювали, що перемовини Зеленського і Трампа відбудуться 28 грудня о 22:00 за київським часом. Зустріч пройде у Палм-Біч, поруч із приватною резиденцією Трампа Мар-а-Лаго, куди Трамп прибув на вихідні.Вчора американський президент Дональд Трамп неоднозначно висловився про "мирний план", який привезе президент України Володимир Зеленський у неділю. Він наголосив, що в українського президента "нічого не буде" без схвалення американського лідера.Попередній контекстУ п’ятницю, 26 грудня, стало відомо, що Трамп проведе зустріч із Володимиром Зеленським у своїй резиденції Мар-а-Лаго у штаті Флорида.Зеленський зазначив, що під час зустрічі з Трампом обов'язково порушуватиме питання територій. За словами українського президента, він обговорюватиме з Трампом і Донбас, і Запорізьку атомну електростанцію. Можливо, європейці приєднаються до розмови в режимі онлайн.У Кремлі ж заявили, що 20-пунктний мирний план, оприлюднений Володимиром Зеленським, "радикально відрізняється" від тієї версії, яку вони обговорювали зі США.Зеленський і Трамп планують 28 грудня обговорити важливі документи. Серед них — гарантії безпеки. В цьому блоці декілька документів, спробують знайти можливість обговорити всі. Також розглянуть економічну угоду. Зеленський поінформував, що цей документ поки містить лише "базові напрацювання". Хоча, за його словами, відбудеться декілька угод, потрібно обговорити напрямок.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення РНБО щодо антиросійських санкцій. Це стосується синхронізації обмежень із Великою Британією. Вони застосовані проти восьми фізичних і 40 юридичних осіб..

У суботу, 27 грудня, президент України Володимир Зеленський здійснив візит до Канади, де зустрівся з прем'єр-міністром країни Марком Карні. Той оголосив про виділення Києву 2,5 мільярда канадських доларів.Про це розповів журналістам прес-секретар українського президента Сергій Никифоров. Він нагадав, що після цього короткого візиту Володимир Зеленський вирушить до США на зустріч з американським лідером Дональдом Трампом.Серед іншого, Карні оголосив про виділення Києву 2,5 мільярда канадських доларів економічної підтримки, які спрямують на відбудову та прокоментував масований російський удар по Україні у ніч на 27 грудня, назвавши його "варварським"."Варварська атака, яку ми побачили минулої ночі — удар по Києву, — показує, наскільки важливо, щоби ми стояли разом з Україною в цей складний час. І щоби ми створили умови для цього справедливого та тривалого миру, а також для справжньої відбудови", — сказав він.Своєю чергою, Зеленський наголосив, що нічна атака російських військ — відповідь Росії на мирні зусилля України."Вона чітко показала, що Путін не хоче миру. А ми хочемо миру. Він — людина війни, але боїться казати про це публічно. Та ми бачимо його кроки. Що нам потрібно? Нам потрібно будь-яким способом зупинити цю війну. І нам потрібно думати про тиск на Росію та про сильну підтримку України. Ми будемо про це говорити", — зауважив президент України.Раніше Володимир Зеленський анонсував свою коротку зупинку в Канаді на шляху до США. Він стверджував, що після двосторонніх перемовин із Карні вони в онлайн-режимі проведуть спільну розмову з лідерами Європи."Обговоримо всі питання, поінформуємо, обміняємося тими деталями тих документів, про які я буду говорити з президентом США. І, безумовно, серед всіх цих деталей є питання чутливі. Всі ці питання порушимо", — наголосив український президент.Попередній контекстУ п’ятницю, 26 грудня, стало відомо, що Трамп проведе зустріч із Володимиром Зеленським у своїй резиденції Мар-а-Лаго у штаті Флорида.Зеленський зазначив, що під час зустрічі з Трампом обов'язково порушуватиме питання територій. За словами українського президента, він обговорюватиме з Трампом і Донбас, і Запорізьку атомну електростанцію. Можливо, європейці приєднаються до розмови в режимі онлайн.У Кремлі ж заявили, що 20-пунктний мирний план, оприлюднений Володимиром Зеленським, "радикально відрізняється" від тієї версії, яку вони обговорювали зі США.Зеленський і Трамп планують 28 грудня обговорити важливі документи. Серед них — гарантії безпеки. В цьому блоці декілька документів, спробують знайти можливість обговорити всі. Також розглянуть економічну угоду. Зеленський поінформував, що цей документ поки містить лише "базові напрацювання". Хоча, за його словами, відбудеться декілька угод, потрібно обговорити напрямок.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський підписав два укази, якими ввів у дію рішення РНБО щодо антиросійських санкцій. Це стосується синхронізації обмежень із Великою Британією. Вони застосовані проти восьми фізичних і 40 юридичних осіб..

У понеділок, 22 грудня, Україна отримала черговий фінансовий транш від Європейського Союзу в межах програми Ukraine Facility. Сума виплати склала 2,3 мільярда євро. Про це у Telegram-каналі повідомила очільниця українського уряду Юлія Свириденко.Реформи як умова підтримкиЗа словами посадовиці, отримання цих коштів стало можливим завдяки успішному виконанню урядом низки зобов’язань. Для отримання шостого регулярного траншу Україна реалізувала:вісім реформаторських кроків, передбачених графіком;один додатковий захід у межах четвертого етапу програми.Загалом, як зазначила Свириденко, у межах "Плану України" вже успішно втілено понад 60 заходів, що, за словами прем'єрки, підтверджує відданість країни європейському курсу та системним змінам навіть в умовах війни.Масштаби фінансової допомогиСвириденко наголосила, що від початку повномасштабного вторгнення загальна підтримка від ЄС сягнула разючих показників:70,7 мільярда євро — загальна фінансова допомога від Євросоюзу;26,7 мільярда євро — надано саме за програмою Ukraine Facility;28,7 мільярда євро — сукупна допомога ЄС лише за 2025 рік.Куди спрямують коштиЗа словами прем'єр-міністерки, отриманий транш має критичне значення для стійкості держави. Кошти будуть використані для:підтримки стабільної роботи української економіки;фінансування соціальних видатків;забезпечення макрофінансової стабільності в країні."Ми вдячні Європейському Союзу та всім партнерам за послідовну підтримку України", — наголосила Юлія Свириденко.Ukraine Facility — це чотирирічна програма загальним обсягом 50 мільярдів євро. Значна частина цих коштів буде спрямована до держбюджету й допоможе у фінансуванні бюджетного дефіциту. Ще один компонент програми передбачає створення спеціального інвестиційного інструменту для покриття ризиків у пріоритетних секторах. Він дозволить залучити додаткові кошти на інвестиції.Нагадаємо, у листопаді Україна отримала черговий транш допомоги від Європейського Союзу, цього разу в розмірі 5,9 мільярда євро. Це допоможе зберегти макрофінансову стабільність навіть в умовах викликів війни — найбільшої у Європі з часів Другої світової..

Велика Британія не використовуватиме вісім мільярдів фунтів стерлінгів (приблизно 10,7 мільярда доларів) заморожених російських активів для надання допомоги Україні. Ці кошти зберігаються в британських банках.Таку інформацію оприлюднило видання Financial Times із посиланням на урядові джерела. За словами чиновників, Лондон не хоче використовувати заморожені російські активи односторонньо, адже планувалося, що Велика Британія вдасться до такого кроку лише спільно з Австралією, Канадою та Євросоюзом."Ми не будемо діяти без міжнародних партнерів", — заявив представник уряду в розмові з медівниками.Він додав, що Лондон "продовжуватиме тісно співпрацювати з G7 і Європейським Союзом щодо фінансування України".На початку грудня британські видання переконували, що британський уряд готовий передати на підтримку України вісім мільярдів фунтів стерлінгів заморожених у країні активів Росії. Однак зараз ситуація частково змінилася.При цьому канцлерка британської скарбниці Рейчел Рівз заявила, що Лондон невідкладно розпочне співпрацювати з партнерами, щоби забезпечити Київ необхідним фінансуванням.Велика Британія також має окреме постійне зобов'язання надавати три мільярди фунтів стерлінгів на рік на військову підтримку принаймні до 2030 року, про що ще в травні 2024 року заявив тодішній міністр закордонних справ Девід Кемерон, а потім підтвердив нинішній прем'єр-міністр країни Кір Стармер.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Раніше, 16 грудня, міністр оборони Великої Британії Джон Гілі оголосив про найбільшу однорічну інвестицію Лондона в посилення протиповітряної оборони України. Вона сягне 600 мільйонів фунтів стерлінгів..

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш заявив, що заморожені активи Росії варто використовувати після закінчення російсько-української війни. До того ж Прага має окрему позицію щодо деяких інших нюансів допомоги Україні.Висловлювання Андрея Бабіша наводить Radio Prague International. Як відомо, саміт ЄС затвердив рішення про спільне запозичення для України на суму 90 мільярдів євро.У цьому контексті Бабіш наголосив, що Чехія займає окрему позицію. Зокрема, за його словами, "вона не буде нести за все це фінансової відповідальності".Новий чеський прем’єр-міністр зазначив, що деякі країни все ще наполягали на використанні заморожених російських активів."Я вважаю, що ці гроші варто взяти після закінчення війни. Мені дивно, що ми вже зараз даємо гроші на два роки вперед, коли анонсовано, що мирна угода наближається. Усе це якось не сходиться", — зауважив він.Також Бабіш додав, що більшість європейських лідерів не зрозуміли текст щодо репараційної позики, який представили під час нічних переговорів 19 грудня.Раніше Бабіш активно закликав знайти гроші для фінансової допомоги України в інший спосіб, ніж використання заморожених російських активів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..

Угорщина та Словаччина не підписали висновки грудневого засідання Європейської ради щодо України, які затвердили в ніч на 19 грудня. В документі йдеться про рішення щодо надання Україні 90 мільярдів євро кредиту.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на декількох дипломатів Євросоюзу."Висновки Європейської ради щодо України не підписали дві країни — Угорщина та Словаччина", — повідомив один зі співрозмовників журналістів.До речі, як й Угорщина та Словаччина, Чехія теж домоглася відсутності фінансових зобов’язань щодо фінансової підтримки України на 2026-2027 роки на суму 90 мільярдів євро. Але, на відміну від Угорщини та Словаччини, вона підписала з 25 країнами частину рішення, яка стосується деталей позики.Цього року Угорщина не підписала жодного тексту висновків Євроради щодо України. В Будапешті це пояснювали протестом проти політики ЄС, що начебто "підтримує війну".Словаччина вперше не погодилася з українською частиною висновків саміту лідерів ЄС. До цього Братислава мала певні застереження, що не заважало їй ставити підписи під переважною більшістю офіційних документів.Попередній контекст:У ніч на п’ятницю, 19 грудня, стало відомо, що учасники зустрічі Європейського Союзу погодили виділення Україні 90 мільярдів євро протягом 2026-2027 років. Це не кошти із заморожених активів Росії, а безвідсоткова позика.Європейські лідери запевнили, що це буде безвідсоткова позика. Україна має повернути кредит лише після того, як Російська Федерація виплатить їй репарації.Повідомлялося, що США чинять тиск на низку країн ЄС, щоби блок відмовився використовувати заморожені активи Росії на потреби України.Учора ввечері після тривалої дискусії з українського питання лідери ЄС відправили на доопрацювання ідею щодо схвалення так званої "репараційної позики" для України та перейшли до роботи над альтернативними шляхами фінансової підтримки України.Спільне запозичення за правилами ЄС вимагало одностайності. У ньому візьмуть участь не всі держави Європейського Союзу.Президент Володимир Зеленський наголосив, що це значна підтримка, яка справді посилює українську стійкість. Такий крок однозначно на користь України..