# Еммануель Макрон

У п'ятницю, 24 жовтня, Франція і Велика Британія оголосили про нові пакети підтримки для України. До них увійдуть ракети та винищувачі.Про це повідомили президент Франції Еммануель Макрон та прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер.Допомога від ФранціїФранцузький президент Емманюель Макрон під час засідання лідерів "Коаліції рішучих" заявив, що його країна надасть Києву допомогу у сфері протиповітряної оборони."Ми повинні продовжувати посилювати нашу військову підтримку України: можливості протиповітряної оборони, можливості дальньої дії, дрони та системи протидії дронам", — сказав він.Зокрема, за його словами, Україна найближчими днями отримає додаткові протиповітряні ракети Aster, а також винищувачі Mirage. Водночас кількість озброєння, яке отримає Київ, французький лідер не назвав.Підтримка БританіїСвоєю чергою, очільник британського уряду Кір Стармер пообіцяв, що його країна суттєво розширить програми військової підтримки України. Так, Лондон передасть Києву 5000 нових ракет багатоцільового призначення.За словами Стармера, таке рішення було ухвалено, щоб забезпечити Україну додатковими боєприпасами та посилити її обороноздатність напередодні складного зимового періоду."Я вважаю, що ми можемо зробити більше в плані можливостей, особливо можливостей дальнього радіуса дії. І, звичайно ж, є важлива робота коаліції "охочих" щодо гарантій безпеки", — заявив Кір Стармер перед засіданням коаліції.Нагадаємо, Італія готує дванадцятий пакет військової допомоги для України. До нього можуть увійти боєприпаси та ракети для систем протиповітряної оборони SAMP/T.Крім того, Іспанія та Фінляндія доєдналися до ініціативи PURL, яка передбачає закупівлю американської зброї для України. Зокрема, Гельсінки виділять 100 мільйонів євро на зброю для України..

У четвер, 23 жовтня, президент Володимир Зеленський у Брюсселі провів перемовини зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном та премʼєр-міністром Польщі Дональдом Туском.Про це повідомила прес-служба Офісу президента.Перемовини із МакрономУкраїнський гарант поінформував французького лідера про наслідки російських ударів по критичній інфраструктурі України та житлових будинках. За словами президента, один із ключових пріоритетів зараз — зміцнення протиповітряної оборони та стійкість української енергетичної системи.Водночас особливу увагу сторони приділили посиленню оборонної співпраці, розвитку відповідних виробництв і конкретним рішенням, які можуть суттєво зміцнити Україну."Володимир Зеленський та Еммануель Макрон скоординували позиції напередодні зустрічі коаліції охочих, яка відбудеться в Лондоні. Лідери мають однакове бачення: зараз той час, коли є шанс закінчити війну та зупинити Росію. Для цього потрібно продовжувати посилення тиску на РФ, збільшувати підтримку України та закінчити напрацювання гарантій безпеки. Президент України подякував Франції та особисто Еммануелю Макрону за підтримку в ухваленні 19-го пакета санкцій Євросоюзу проти Росії. Це саме той тиск, який у єдності зі США та іншими партнерами може змусити РФ перейти до справжньої дипломатії", — наголосив гарант.Переговори з ТускомПід час зустрічі із прем'єром Польщі Зеленський розповів про посилення російських повітряних атак на українські енергетичні об’єкти та потребу в зміцненні ППО. Відтак, одними з головних тем обговорення були військова підтримка України та спільні оборонні проекти.Зеленський наголосив, що українське небо потребує додаткового захисту. Від цього залежить і безпека повітряного простору всієї Європи."Володимир Зеленський також акцентував, що наша країна зацікавлена в інвестиціях польських компаній в український ОПК. Крім того, сторони говорили про використання кредитного механізму Євросоюзу SAFE для реалізації спільного виробництва в оборонно-промисловому секторі, яке буде однаково вигідним усім його учасникам", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 21 жовтня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із прем'єр-міністром Іспанії Педро Санчесом. Лідери обговорили низку важливих питань.Водночас 22 жовтня президент Володимир Зеленський прибув до Норвегії. Разом із президентом України до Норвегії прибули його дружина, перша леді Олена Зеленська, а також міністр закордонних справ Андрій Сибіга..

Президент Франції Еммануель Макрон у понеділок привітав заплановану зустріч між президентом США Дональдом Трампом та його російським колегою Володимиром Путіним, але заявив, що до неї мають бути залучені українці та європейці.Французького лідера цитує Barron's. Макрон наголосив, що вітає плани президента США провести нову зустріч із главою Кремля."З того моменту, як мова заходить про долю України, українці мають бути за столом переговорів. З того моменту, як обговорюються питання, що зачіпають безпеку європейців, європейці мають бути за столом", — зазначив лідер Франції.Раніше повідомлялось, що маршрут російського диктатора Володимира Путіна до Будапешта на переговори з американським лідером Дональдом Трампом буде не простим. Головна причина — санкції Європейського Союзу та обмеження повітряного простору проти Росії після її вторгнення в Україну.Як відомо, 16 жовтня Трамп і Путін провели першу за майже два місяці розмову. Дональд Трамп після сказав, що лідери проведуть ще одну зустріч — цього разу в Будапешті.В оточенні російського диктатора Володимира Путіна підтвердили можливість проведення саміту саме в угорському Будапешті. При цьому спецпредставник російського диктатора Кирило Дмитрієв не уточнив реалістичні часові рамки того, коли саме може відбутися зустріч.Як зазначало видання Axios, президент України Володимир Зеленський був здивований заявою американського лідера Дональда Трампа про погоджену зустріч глави Білого дому з російським диктатором Володимиром Путіним.Нагадаємо, повідомлення американського президента Дональда Трампа про те, що він має намір зустрітися з Володимиром Путіним у столиці Угорщини Будапешті, викликали певні емоції в угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана.Варто зазначити, що Болгарія готова через свій повітряний простір пропустити літак російського диктатора Володимира Путіна для зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом у Будапешті. Це станеться при умові, якщо глава Кремля попросить про це..

У понеділок, 20 жовтня, відбулася телефонна розмова президентів України та Франції, відповідно, Володимира Зеленського та Еммануеля Макрона. Вони обговорили низку актуальних питань.Про це повідомив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Говорив із президентом Франції Еммануелем Макроном. Зараз правильний момент, щоби підштовхнути ситуацію до закінчення війни", — написав він.Головне, за словами українського президента, — повністю скористатися всіма можливостями та правильно тиснути на Росію."Тиск на того, хто розпочав війну, — це ключ до розв'язки", — вважає Володимир Зеленський.Він також поінформував про обговорення з Еммануелем Макроном усіх актуальних аспектів дипломатії та нещодавніх контактів із партнерами."Вдячний за підтримку. Домовилися зустрітися найближчим часом", — підсумував президент України.Раніше, 25 вересня, лідери України та Франції обговорювали необхідність посилення протиповітряної оборони України. Володимир Зеленський наголошував: на тлі збільшення кількості російських обстрілів перед зимою важливо, щоби кроки були швидкими. Президенти також акцентували на подальшому посиленні санкцій проти Росії, зокрема, щодо тіньового танкерного флоту. Вони також приділили особливу увагу використанню заморожених російських активів на користь України. Володимир Зеленський та Емманюель Макрон говорили про конкретні інструменти, які дадуть змогу це реалізувати.Нагадаємо, сьогодні український президент заявив, що зусилля американського президента Дональда Трампа й інших союзників України сприяли наближення до можливого завершення війни з Росією. У міжнародних перемовинах є на це потужний запит..

Президент Франції Еммануель Макрон засудив російські удари по інфраструктурі України й зазначив, що країна-агресорка має понести відповідальність за небажання сідати за стіл переговорів.Таку заяву він оприлюднив у соцмережі X."У той час, як угода, досягнута щодо Гази, дає проблиск надії на мир на Близькому Сході, війна в Україні також має закінчитися. Якщо Росія продовжуватиме своє вперте розпалювання війни і відмовлятиметься сісти за стіл переговорів, їй доведеться за це заплатити", — зазначив Макрон.Французький лідер відзначив, що російські атаки фактично спрямовані проти цивільного населення напередодні зими. Він також зазначив, що його країна разом із партнерами вивчають можливості надання необхідної допомоги для відновлення і забезпечення базових послуг."Франція як ніколи підтримує Україну, повністю залучена до роботи в рамках Коаліції охочих", — додав Макрон. Нагадаємо, 12 жовтня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із французьким колегою Еммануелем Макроном. Сторони "скоординували контакти з іншими партнерами й дипломатичні заходи наступних тижнів".Додамо, раніше Еммануель Макрон зробив заяву щодо "репараційного кредиту" для України в розмірі 140 мільярдів євро. Він вважає, що необхідно чітко дотримуватися міжнародного права в цьому питанні.

У неділю, 12 жовтня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із французьким колегою Еммануелем Макроном.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що проінформував французького лідера про першочергові потреби України, "і це передусім ППО — необхідні системи та ракети"."Росія зараз користується моментом — тим, що Близький Схід та внутрішня тематика в кожній країні отримують максимум уваги. Російські удари стали більш підлими. Обговорили, як цьому протидіяти. Зокрема працюємо для розширення програми PURL", — наголосив гарант.Президент додав, що разом із Макроном вони "скоординували контакти з іншими партнерами й дипломатичні заходи наступних тижнів"."Працюємо, щоб тиску на Росію стало більше", — резюмував Зеленський.Нагадаємо, раніше Еммануель Макрон зробив заяву щодо "репараційного кредиту" для України в розмірі 140 мільярдів євро. Він вважає, що необхідно чітко дотримуватися міжнародного права в цьому питанні.Як відомо, Euroclear зберігає 183 із 300 мільярдів євро заморожених у Європі російських активів. Після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року західні країни запровадили масштабні антиросійські санкції. Одним із головних інструментів тиску стало заморожування активів Росії за кордоном.За оцінками МВФ і експертів, 2024-2025 років обсяг заморожених активів перевищує 300-350 мільярдів доларів. Точні цифри визначити складно, оскільки частина коштів розміщувалася в різних юрисдикціях.

У п'ятницю, 10 жовтня, президент Франції Еммануель Макрон повторно призначив Себастьяна Лекорню прем'єр-міністром. Це сталось лише через кілька днів після того, як він пішов з посади, що викликало обурення деяких найзапекліших політичних опонентів президента, які пообіцяли проголосувати за відставку нового уряду.Про це повідомляє Reuters.Як зазначає видання, 47-річний Макрон сподіватиметься, що лояліст Лекорню зможе заручитися достатньою підтримкою глибоко розділеного парламенту, щоб ухвалити бюджет на 2026 рік. Зіткнувшись із найгіршою політичною кризою у Франції за останні десятиліття, багато суперників Макрона вимагали від нього або призначення нових парламентських виборів, або відставки.Негайна реакція на призначення Лекорню з боку крайніх правих та крайніх лівих була різкою, що свідчить про те, що його другий термін на посаді прем'єр-міністра буде не легшим, ніж перший, який завершився в понеділок, коли він пішов у відставку лише після 27 днів перебування на посаді."Уряд Лекорню II, призначений Еммануелем Макроном, який перебуває в більшій ізоляції та відірваний від реальності в Єлисейському палаці, ніж будь-коли, — це поганий жарт, демократична ганьба та приниження для французького народу", — написав президент партії "Національний альянс" Жордан Барделла в соцмережі X.Не було жодної негайної реакції з боку керівництва соціалістів та консервативних республіканців, які матимуть вирішальне значення для виживання Лекорню. Найнагальнішим завданням Лекорню буде подати бюджет до парламенту до кінця понеділка."Я приймаю — з обов’язку — місію, довірену мені президентом Республіки, зробити все можливе, щоб забезпечити Францію бюджетом до кінця року та розв'язати життєві питання наших співгромадян", — написав він у газеті X. "Ми повинні покласти край цій політичній кризі, яка дратує французький народ, і цій нестабільності, яка шкодить іміджу Франції та її інтересам".Лекорню додав, що той, хто приєднається до його уряду, повинен відмовитися від своїх особистих амбіцій стати наступником Макрона у 2027 році, що призвело до нестабільності у слабких урядах меншості та неоднозначному законодавчому органі Франції. Він пообіцяв, що його кабінет "втілюватиме оновлення та різноманітність".Оточення Макрона заявило, що Лекорню має "карт-бланш", що сигналізує про те, що президент залишає своєму прем'єр-міністру багато свободи дій для переговорів щодо кабінету міністрів та бюджету.Нагадаємо, що 10 вересня Францію охопили масштабні протести проти політики президента Еммануеля Макрона. Мітинги пройшли під гаслом "Заблокувати все". Під час мітингів у Парижі та інших частинах Франції протестувальники блокували дороги, зокрема неодноразово намагалися блокувати паризьку кільцеву дорогу в ранкову годину пік, підпалювали сміттєві баки.Додамо, 9 вересня президент Франції Еммануель Макрон призначив премʼєр-міністром Себастьєна Лекорню. Він очолював міністерство оборони країни. Журналісти з’ясували, що Макрон доручив Лекорню провести консультації з політичними силами, представленими в парламенті Франції, "з метою ухвалення державного бюджету й укладення домовленостей, необхідних для ухвалення рішень у найближчі місяці".

Сумнозвісний Герострат увійшов в історію спаленням храму Артеміди в Ефесі, а уряд Себастьєна Лекорню увійде в історію абсолютним антирекордом перебування на посадах. Сам прем’єр посидів у кріслі менш як місяць, а його міністри взагалі лише близько 14 годин. Чому ж політики Франції з такою швидкістю біжать до краю прірви?Боротьба за дострокові вибори. Навіщо ліві й праві згуртувалися проти МакронаTrueUA детально аналізував причини політичної кризи у Франції. Місяць тому, коли сьомим прем’єр-міністром за президентства Еммануеля Макрона став екс-міністр оборони Себастєн Лекорню, були оптимістичні сподівання, що силовик зможе протидіяти тиску парламенту. Виявилося зовсім навпаки, — керівник уряду оголосив про відставку, навіть не почавши до ладу свою роботу. За джерелами Bloomberg, Лекорню склав повноваження після того, як Макрон представив оновлений склад уряду, де більшість склали члени попередньої урядової команди. Це обурило парламентську опозицію. Зокрема, лідер Соціалістичної партії Олів'є Форе заявив, що "група Макрона розпадається, а новий уряд втратив легітимність". Залишається лише здогадуватися, чому президент Франції замість поступок депутатам вирішив посилити конфлікт із ними. Проте з відставкою Лекорню сторінку сьомого уряду не перегорнули. Сам відставник повідомив про переговори з різними політичними партіями."Є бажання мати бюджет для Франції до 31 грудня цього року. І це бажання, очевидно, створює імпульс та зближення, що зменшує перспективи розпуску парламенту", — цитує Лекорню агенція Reuters.Причина політичної кризи у Франції — ультраправі та ліві, особливо ультраліві, хочуть дочасних виборів парламенту, бо відчувають спроможність отримати на них більшість та сформувати свій уряд. Нагадаємо історію чинного складу парламенту та розклади в ньому. 30 червня і 7 липня минулого року відбулися позачергові вибори до Національних зборів після того, як Макрон розпустив попередній депутатський корпус. Рішення президента Франції багато хто критикував і, як підтвердили результати дочасних виборів, критика була справедливою. На виборах до Європарламенту у 2024 році ультраправі з "Національного об’єднання" Марін Ле Пен випередили партії керівної коаліції. Лепенівці мали найвищі рейтинги й заробляли бали на потужній критиці ліберала Макрона і тодішнього уряду. Очевидно, задум президента полягала в тому, що ультраправі на хвилі популярності переможуть і на дочасних виборах. Після чого претендуватимуть на формування уряду, який впроваджуватиме в життя їхні популістські обіцянки. Простіше кажучи, завалить роботу та ще й конфліктуватиме з лівими.Однак виборці задум поламали, — після першого туру дійсно лідирувало "Національне об’єднання", проте після другого несподівано все перегралося — відносну більшість мандатів набрали ліваки, другими стали ліберали з "Разом за Республіку", а ультраправі виявилися тільки третіми. У підсумку в новообраному парламенті утворилася ситуація, коли через глибокі ідеологічні розбіжності ніхто не може утворити коаліцію. Але при цьому права і ліва опозиція мішенню для атак зробила Макрона та уряд. На початку вересня 2024-го у відставку пішов молодий і перспективний прем’єр Габріель Атталь, уряд його наступника Мішеля Барньє протримався до середини грудня, кабінет міністрів Франсуа Байру протримався до 9 вересня цього року. Коротка історія уряду Лекорню описана вище. Ліві розгорнули широку популістську кампанію проти чинної пенсійної реформи, проти політики жорсткої економії, спричиненої дуже значними боргами країни, проти звільнень чиновників тощо. 10 вересня Францією прокотилися масштабні протести проти уряду і президента Макрона, ініційовані лівими. Вони наполягають не так на дочасних виборах парламенту, як на відставці президента. Найбільш ліва партія — "Нескорена Франція" — навіть ініціювала імпічмент Макрона, проте ця ідея була у середу відхилена депутатами. Її не підтримали, зокрема, ультраправі з партії Ле Пен. Разом із тим останні соцопитування фіксують зростання невдоволення французів своїм президентом. Згідно з опитуванням Odoxa-BackBone Consulting на замовлення Le Figaro, 57% громадян покладають провину за відставку чергового прем’єра на Макрона, ще 30% вважають його винним частково. Натомість тільки 32% респондентів назвали винною у політичній кризі парламентську опозицію.Тут можна зробити похибку на те, що Le Figaro відома підтримкою лівих, проте непопулярність Макрона підтверджували й інші опитування, проведені раніше. Та головне не цифри, а покладання відповідальності за кризу на президента, а не на опозицію, яка мріє про дострокові вибори, перемога на яких або крайніх лівих, або крайніх правих лише погіршить ситуацію. Наголосимо на важливому моменті: в обох цих таборах друзів України немає.Сварки замість єдності. Чому в ЄС не хочуть бачити очевидногоЗалишається сподіватися, що французькі політики все ж знайдуть компроміс та ухвалять бюджет країни, який хоч частково влаштує всіх. В іншому випадку Франція стане ще ближчою до прірви дострокового перезавантаження влади. Лекорню повідомив, що його наступника призначать протягом 48 годин. Є обережний оптимізм, що влада знайде точки дотику з поміркованими силами в парламенті. Проте затяжна політична криза у Франції засвідчила дуже серйозну проблему європейської демократії — замість єдності перед новими зовнішніми викликами тривають внутрішні міжусобиці. Причому загалом в Європейському Союзі.Прикладом може слугувати ситуація навколо створення "Стіни дронів" для посилення захисту східного флангу Європи. Під час зустрічі європейських лідерів у Копенгагені ця тема була центральною. Однак конкретних рішень поки нема. Як заявив єврокомісар з оборони Андрюс Кубілюс, Євросоюз має напрацьовувати здатність знешкоджувати БпЛА."Ключем до ефективної "Стіни дронів" є не лише технології як такі, а й розвинені навички інтегрованого командування та створення комплексної нової екосистеми ведення бойових дій. Нам потрібно швидко переходити від ідей до дій", — каже Кубілюс.Наголосимо: він — литовець, Литва перебуває на передньому плані в разі російської агресії проти ЄС. Та чи готові інші підтримати ініціативу?Європа зіткнулася з проблемою російських дронових провокацій. Польща, Данія, Франція, Норвегія, Фінляндія, Румунія, Литва, та ж Франція, а днями — Бельгія. Реакція на ці події різниться за рівнем жорсткості заяв, але, як зауважує західні ЗМІ, ініціатива щодо "Стіни дронів" зіштовхується з реаліями — скептичним ставленням держав, які розташовані далеко від Росії. Основна причина — реалізація багаторівневої повітряної оборони коштуватиме чималих грошей.Усі згодні з тим, що Європі потрібно покращити здатність перехоплювати безпілотники, проте далі слів готові йти не всі. Як слушно зауважує у колонці для британського видання The Guardian старший науковий співробітник Європейського політичного центру Пол Тейлор, "що ближче гібридна війна Росії підступає до європейських столиць, то менше лідери ЄС здатні домовитися про те, як на неї реагувати". Внутрішні чвари, як у Франції, небажання витрачати кошти на безпеку східних союзників, як у випадку зі "Стіною дронів", ослаблюють Європу. Роблять її легкою поживою для російської гібридної війни.Нинішні події часто порівнюють з подіями столітньої давнини. Тоді лідери європейських країн також сподівалися, що їх країни зіткнення з Гітлером точно омине. Бо війна десь далеко — у Чехії, Польщі. А потім війна прийшла до них… .

Прем’єр-міністр Франції Себастьян Лекорню подав у відставку, не пропрацювавши і місяця на посаді. Він очолював уряд всього 27 днів.Про це повідомляє Bloomberg. За даними журналістів, Лекорню пішов у відставку після того, як французький лідер Еммануель Макрон представив оновлений склад уряду.Новий склад уряду, у якому залишилася більшість високопоставлених членів попереднього кабінету, обурив опозицію, яка жадала змін. Зокрема, Лідер французької соціалістичної партії Олів'є Форе заявив, що "група Макрона розпадається, а новий уряд втратив легітимність".Водночас, за даними Le Figaro, Макрон уже прийняв відставку Лекорню. Найближчим часом Лекорню має виступити із публічною заявою. Поки що він не пояснював свого рішення.Читайте також: Сьомий прем’єр Макрона. Чи зупинить політичну кризу у Франції друг України ЛекорнюНагадаємо, що 10 вересня Францію охопили масштабні протести проти політики президента Еммануеля Макрона. Мітинги пройшли під гаслом "Заблокувати все". Під час мітингів у Парижі та інших частинах Франції протестувальники блокували дороги, зокрема неодноразово намагалися блокувати паризьку кільцеву дорогу в ранкову годину пік, підпалювали сміттєві баки.Додамо, 9 вересня президент Франції Еммануель Макрон призначив премʼєр-міністром Себастьєна Лекорню. Він очолював міністерство оборони країни. Журналісти з’ясували, що Макрон доручив Лекорню провести консультації з політичними силами, представленими в парламенті Франції, "з метою ухвалення державного бюджету й укладення домовленостей, необхідних для ухвалення рішень у найближчі місяці".

Президент Франції Еммануель Макрон зробив заяву щодо "репараційного кредиту" для України в розмірі 140 мільярдів євро. Він вважає, що необхідно чітко дотримуватися міжнародного права в цьому питанні.Висловлювання французького президента Еммануеля Макрона цитують журналісти видання The Guardian.Під час спілкування з журналістами на відкритті саміту лідерів ЄС у Копенгагені він заявив, що поділяє думку прем'єр-міністра Бельгії Барта Де Вевера. Той критично поставився до ініціативи Європейської комісії."Коли активи заморожуються, необхідно дотримуватися міжнародного права. Про це також нагадав прем'єр-міністр Бельгії", — наголосив президент Франції.Раніше бельгійський прем’єр-міністр Барт де Вевер виступив проти конфіскації заморожених активів Росії, більшість з яких перебуває у бельгійському депозитарії Euroclear.За його словами, активи країни-агресорки краще залишити замороженими в бельгійському банку до завершення мирних переговорів між Росією й Україною.Як відомо, Euroclear зберігає 183 із 300 мільярдів євро заморожених у Європі російських активів.Після повномасштабного вторгнення Росії 2022 року західні країни запровадили масштабні антиросійські санкції. Одним із головних інструментів тиску стало заморожування активів Росії за кордоном.За оцінками МВФ і експертів, 2024-2025 років обсяг заморожених активів перевищує 300-350 мільярдів доларів. Точні цифри визначити складно, оскільки частина коштів розміщувалася в різних юрисдикціях.Нагадаємо, сьогодні стало відомо, що Україна отримала транш від Європейського Союзу обсягом чотири мільярди євро в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA).

У четвер, 25 вересня, в постійному представництві України при Організації Об’єднаних Націй у Нью-Йорку президент Володимир Зеленський провів зустрічі з президентом Франції Еммануелем Макроном, генеральним секретарем НАТО Марком Рютте та королем Швеції Карлом XVI Густавом.Про це повідомили Володимир Зеленський, який опублікував відповідні дописи у своєму Telegram-каналі, та прес-служба Офісу президента України."Зустрівся з президентом Франції Еммануелем Макроном. Обговорили посилення протиповітряної оборони України, ескалацію з боку Росії проти європейських країн і випадки фіксації дронів у Польщі, Румунії, Данії та винищувачів в Естонії. Потрібно реагувати та діяти швидко", — зазначив український президент.Він додав, що також приділили увагу використанню заморожених російських активів на користь України та подальшому посиленню санкцій проти Росії, зокрема, щодо її тіньового танкерного флоту."Дякую Еммануелю та всій Франції за підтримку України та зусилля заради наближення миру", — наголосив Володимир Зеленський.Перед цим він провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, де подякував за підтримку України й особливо відзначив PURL – спільну ініціативу НАТО та США, яка дає змогу купувати американську зброю за фінансової підтримки країн-членів Альянсу.Під час зустрічі детально обговорили ефективність PURL і її подальше розширення. За два місяці від створення програми її наповнення становить уже 2,1 мільярда доларів.Марк Рютте наголосив, що важливо збільшувати кількість внесків і країн-учасниць ініціативи."Окремо йшлося про загрози від ескалації російської агресії. Президент назвав порушення повітряного простору країн-членів НАТО не помилками, а цілеспрямованими діями", — йдеться в повідомленні.Володимир Зеленський і Марк Рютте скоординували свої позиції та узгодили наступні спільні кроки.Також у Нью-Йорку президент України провів зустріч із королем Швеції Карлом XVI Густавом. Він подякував Його величності за гуманітарну підтримку України та готовність її продовжувати.Під час зустрічі говорили про участь Швеції у відбудові України. Президент зазначив, що Росія завдає постійних ударів по цивільних об’єктах і критичній інфраструктурі.Окремо йшлося про підтримку реформи шкільного харчування, яку реалізують в Україні під патронатом першої леді Олени Зеленської. Україна розраховує на внесок Швеції у її подальше впровадження.Нагадаємо, що вчора президент Володимир Зеленський виступив на ювілейній 80 сесії Генеральної асамблеї Організації об’єднаних націй у Нью-Йорку. Українського гаранта зустріли оплесками.

Президент Франції Еммануель Макрон наголосив на необхідності захисту України, адже наступними жертвами Росії можуть стати Німеччина та Франція.Про це він сказав під час інтерв'ю France 24 та Radio France Internationale, пише Le Figaro.Макрон вважає необхідним, щоб організація "показала, що ми знаємо, як захистити Україну, оскільки вона перебуває на передовій нашої колективної безпеки, і продовжувала захищати наш повітряний простір". "Ми не можемо дозволити ідеї, що Польща, Естонія чи Румунія знаходяться у слабкому становищі, бо наступним кроком буде Німеччина, а потім Франція", — застеріг він.Раніше Еммануель Макрон заявляв, що країни НАТО повинні "посилити" свою реакцію у разі "нових провокацій" з боку Росії, особливо у східноєвропейському повітряному просторі. Проте Альянс не повинен збивати російську авіацію.Ще 19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 без дозволу залетіли в повітряний простір Естонії. У зв’язку з цим НАТО підіймало в повітря літаки F-35.Нагадаємо, на початку вересня Макрон повідомив, що країни Європи готові надати гарантії безпеки Україні у день підписання мирної угоди із Росією.

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що країни НАТО повинні "посилити" свою реакцію у разі "нових провокацій" з боку Росії, особливо у східноєвропейському повітряному просторі. Проте Альянс не повинен збивати російську авіацію.Заяву французького лідера наводить Le Figaro."Це означає, що якщо хтось знову вас провокує, вам доведеться реагувати трохи рішучіше", — пояснив президент Франції з Нью-Йорка, де він бере участь у щорічній Генеральній Асамблеї ООН. Але, зіткнувшись із цими "випробуваннями" з боку російської армії, "ми не збираємося відкривати вогонь", додав Еммануель Макрон, суперечачи президенту США Дональду Трампу з цього питання."НАТО відреагувало пропорційно, посиливши свою оборонну позицію", — наголосив президент Республіки, перш ніж попередити, що у разі "нових провокацій із вторгненням у повітряний чи наземний простір нам доведеться посилити нашу відповідь".Ще 19 вересня три російські винищувачі МіГ-31 без дозволу залетіли в повітряний простір Естонії. У зв’язку з цим НАТО підіймало в повітря літаки F-35.Нагадаємо, 23 вересня під час виступу на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку президент США Дональд Трамп розкритикував ефективність Організації Об'єднаних Націй. Він також заявив, що Європа фінансує агресію проти себе, купуючи у Росії енергоресурси.

У Нью-Йорку поліція зупинила на дорозі кортеж французького лідера Еммануеля Макрона, який після виступу в штаб-квартирі ООН намагався дістатися до посольства Франції у США.Про це повідомляє BMFTV. Зазначається, що інцидент трапився ввечері 22 вересня.Американські правоохоронці не пропустили президента Франції Емманюеля Макрона, адже дорога була перекрила через проїзд кортежу президента США Дональда Трампа.У мережі завірусилося відео, де Макрон телефонує Трампу за словами: "Як справи? Вгадайте, що сталося! Я чекаю на вулиці, тому що через вас тут усе заблоковано".Після кількох хвилин очікування вулицю все ж звільнили, але лише для пішоходів. Відтак, Макрон продовжив розмову з Дональдом Трампом, прогулюючись містом.Нагадаємо, що 10 вересня Францію охопили масштабні протести проти політики президента Еммануеля Макрона. Мітинги пройшли під гаслом "Заблокувати все". Під час мітингів у Парижі та інших частинах Франції протестувальники блокували дороги, зокрема неодноразово намагалися блокувати паризьку кільцеву дорогу в ранкову годину пік, підпалювали сміттєві баки.Додамо, 9 вересня президент Франції Еммануель Макрон призначив премʼєр-міністром Себастьєна Лекорню. Він очолював міністерство оборони країни. Журналісти з’ясували, що Макрон доручив Лекорню провести консультації з політичними силами, представленими в парламенті Франції, "з метою ухвалення державного бюджету й укладення домовленостей, необхідних для ухвалення рішень у найближчі місяці".

Франція офіційно визнала державу Палестина. Офіційний Париж хоче, щоб Ізраїль і Палестина жили в мирі та безпеці. Для такого врегулювання потрібна підтримка всього світу.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон під час виступу на Генеральній асамблеї ООН, його цитує видання Sky News.Він зазначив, що наразі Ізраїль розширює свою військову операцію в Секторі Гази, щоби знищити ХАМАС, але "сотні тисяч людей залишили свої будинки, отримали поранення, страждають від голоду та травмовані"."Ми переконані, що це визнання — єдине рішення, яке дасть змогу Ізраїлю жити в мирі", — наголосив Макрон.При цьому він констатував, що Франція ніколи не вагалася, залишаючись на боці Ізраїлю навіть тоді, коли його безпека перебувала під загрозою, включно з іранськими ударами."Це визнання держави Палестина є поразкою для ХАМАС", — висловив переконання французький президент.За його словами, пріоритетом є забезпечення процесу звільнення 48 заручників. Також потрібно покласти край військовим операціям на всій території Сектора Гази."Я вітаю зусилля Катару, Єгипту та США, спрямовані на досягнення цієї мети. Я прошу Ізраїль не робити більше нічого, що могло би зірвати ці зусилля. Настав час вигнати з цих земель огидне обличчя тероризму та побудувати мир. Саме це привело нас сюди, і ми дуже сподіваємося, що нам вдасться його побудувати", — наголосив Еммануель Макрон.Раніше Велика Британія, Канада, Австралія та Португалія визнали державу Палестина. Це сталося перед тижнем високого рівня дипломатії Генасамблеї ООН.Нагадаємо, що Ізраїль на офіційному рівні погрожує жорсткою відповіддю на рішення Великої Британії, Канади й Австралії офіційно визнати державу Палестина. Ізраїльські чиновники закликають анексувати частини окупованого Західного берега річки Йордан.