# Еммануель Макрон

Фінляндія офіційно відмовилася від розміщення ядерного арсеналу на своїй території, попри статус нового члена НАТО. Водночас Гельсінкі виявляє неабиякий інтерес до ініціативи Франції щодо створення єдиного загальноєвропейського оборонного щита. Про це повідомляє "Укрінформ" з посиланням на заяву прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо під час пресконференції в Осло.Позиція щодо ядерних арсеналівОчільник фінського уряду розвіяв чутки про можливу появу ядерних об'єктів у країні після вступу до Альянсу. За його словами, наразі це питання взагалі не стоїть на порядку денному ні всередині держави, ні в штаб-квартирі НАТО:"Фінляндія не прагне розміщення на своїй території ядерної зброї і жодних подібних планів НАТО не має", — сказав Орпо.Ця заява прозвучала на тлі загального зміцнення східного флангу Європи, проте Гельсінкі дотримується стриманої стратегії щодо найбільш потужних видів озброєння.Інтерес до "французької парасольки"Попри відмову від власних чи розміщених ядерних потужностей, Фінляндія уважно стежить за дипломатичними ініціативами союзників. Зокрема, Петтері Орпо схвально відгукнувся про ідеї президента Франції Еммануеля Макрона, які стосуються поширення ядерних гарантій Парижа на весь Європейський Союз. Прем’єр наголосив, що європейська архітектура безпеки потребує модернізації:"Ми хотіли б дізнатися більше, оскільки існує потреба зміцнити європейське стримування", — зазначив прем’єр-міністр.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Міжнародне агентство з атомної енергії не має доказів того, що Іран створює ядерну бомбу. Водночас агентство не може підтвердити, що ядерна програма Тегерана має виключно мирний характер. .

Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Парижа провів результативні перемовини зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном, досягнувши низки стратегічних домовленостей. Попри те, що деталі багатьох рішень залишаються конфіденційними, офіційний Київ підтвердив отримання гарантій щодо подальшого посилення протиповітряної оборони.Про це повідомляє "Суспільне".Важливі крокиУкраїнська делегація завершила перемовини у Франції з позитивними результатами. Зеленський повідомив, що разом з Еммануелем Макроном було прийнято "деякі важливі рішення", які безпосередньо вплинуть на обороноздатність нашої країни.Проте на даному етапі лідери держав свідомо уникають конкретики у публічному просторі. За словами Зеленського, це необхідно для збереження стратегічної переваги:"Зеленський наголосив, що домовився з французьким президентом поки що не обговорювати домовленості публічно".Підтвердження пріоритетівПопри загальну таємничість зустрічі, основний вектор допомоги залишається незмінним — захист українського повітряного простору. Глава держави заспокоїв громадськість, зазначивши, що всі ключові очікування України були враховані та підтримані французькими партнерами.Особливий акцент було зроблено на технічному забезпеченні, яке вже найближчим часом може з'явитися на озброєнні сил оборони. Зеленський резюмував підсумки діалогу наступною тезою:"Все те, на що ми розраховуємо — протиповітряна оборона тощо — все було підтверджено".Нагадаємо, 13 січня президент України Володимир Зеленський під час перебування в Парижі зустрівся зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Вони обговорили низку актуальних питань.Читайте також: Пресконференція Зеленського і Макрона: головні заяви лідерів.

У п'ятницю, 13 січня, президент України Володимир Зеленський під час перебування в Парижі зустрівся зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Вони обговорили низку актуальних питань.Про це український лідер повідомив на своїй сторінці у Telegram-каналі."Вдячний за всю підтримку Франції для України і за підтримку особисто Емманюеля. Сьогодні ми говорили передусім про безпеку: і нашу безпеку — України, Європи, — і безпеку глобальну, з точки зору подій на Близькому Сході та в регіоні Затоки. Звісно, сьогодні і завжди в нас предметна координація з Емманюелем щодо питань нашого захисту в Україні, нашої оборони", — зазначив він.Зеленський зауважив, що Україна та Франція значну увагу приділяють спільному оборонному виробництву. Під час зустрічі з Макроном говорили про двосторонні проєкти, і про програму SAFE. "Визначили кроки та конкретні рішення, які можуть дати сильні результати. Це стосується і ППО, і бойової авіації", — поінформував гарант.Український президент наголосив, що "важливо й надалі продовжувати тиск на Росію за цю війну і заради досягнення справжньої безпеки та тривалого миру". "Рішучість Євросоюзу, рішучість інших партнерів у світі зараз має зберігатись — має працювати так, щоб у Росії не було додаткових ілюзій. Росія повинна завершити цю війну. І я вдячний кожному, хто нам із цим допомагає", — підсумував Зеленський.Раніше медійники інформували, що у Парижі президенти "обговорять умови для справедливого та міцного миру та у зв’язку з цим переглянуть зобов’язання, взяті в рамках "Коаліції охочих" щодо гарантій безпеки".Нагадаємо, 11 березня під час робочого візиту до Парижа прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко зустрілася з президентом Франції Еммануелем Макроном, щоб обговорити енергетичну стійкість України, розвиток когенерації та спільні проєкти з розподіленої генерації.Читайте також: Пресконференція Зеленського і Макрона: головні заяви лідерів.

У п'ятницю, 13 березня, президент Володимир Зеленський у Парижі зустрівся з французьким лідером Еммануелем Макроном.Після перемовин лідери країн провели пресконференцію, на якій зробили низку важливих заяв. Головні заяви Володимира Зеленського"Експертиза по "шахедах" є тільки у нас": понад 10 країн звернулись до України за допомогою в захисті від іранських дронів — наразі українські фахівці поїхали в три"."Послаблення санкцій може дати Росії на війну близько 10 мільярдів доларів"."Я вважаю, що зняття санкцій призведе в будь-якому випадку до посилення позицій Росії. Вона витрачає гроші від продажу енергоресурсів на зброю, і все це потім летить проти нас"."Для нас важлива підтримка в питанні про пакет в 90 мільярдів євро для України на два роки. Це фінансова гарантія безпеки для нас. Коли Росія отримує додаткові ресурси завдяки черговій дестабілізації — Україна має отримати те, щодо чого Європа вже ухвалила рішення"."Росія повинна завершити цю війну"."Лідерство Франції може бути також і для вступу України у ЄС. Ми говоримо про можливі формати. Має бути чітка дата такого вступу".Головні заяви Еммануеля Макрона"Росія помилково вважає, що війна на Близькому Сході дасть їй перепочинок в Україні"."Франція готує 20-й пакет санкції проти Росії та братиме активну участь у боротьбі з російським тіньовим флотом"."Україна заслуговує на відкриття перших переговорних кластерів щодо вступу до ЄС. Франція сприятиме"."Країни ЄС погодилися, що не потрібно переглядати політику санкцій щодо російської нафти"."Ми готуємо 20-й пакет санкцій. Франція продовжує боротьбу з "тіньовим флотом" Росії".Раніше медійники інформували, що у Парижі президенти "обговорять умови для справедливого та міцного миру та у зв’язку з цим переглянуть зобов’язання, взяті в рамках "Коаліції охочих" щодо гарантій безпеки".Нагадаємо, 11 березня під час робочого візиту до Парижа прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко зустрілася з президентом Франції Еммануелем Макроном, щоб обговорити енергетичну стійкість України, розвиток когенерації та спільні проєкти з розподіленої генерації..

Президент Франції Емманюель Макрон повідомив про загибель французького солдата внаслідок атаки безпілотників на військову базу в Іраку. Атака сталася в місті Ербіль — столиці Іракського Курдистану. Про це французький політик написав у соцмережі X.За інформацією Reuters, безпілотники атакували спільну базу сил Пешмерга та французького контингенту в районі Махмур. Спершу повідомлялося, що щонайменше шість французьких військових дістали поранення. Згодом Макрон підтвердив загибель старшого сержанта Арно Фріона з 7 батальйону альпійських єгерів із Варсеса. "Він загинув за Францію. Його родині та побратимам хочу висловити всю любов і солідарність нації", — написав президент.За його словами, кілька французьких військових також зазнали поранень. Представник Генерального штабу Збройних сил Франції розповів, що постраждалі брали участь у навчаннях із боротьби з тероризмом разом з іракськими партнерами. Їх доставили до найближчого медичного закладу.Французька влада офіційно не називає, хто стоїть за атакою. Водночас проіранське угруповання "Ашаб Аль-Каф" заявляло, що французькі інтереси в Іраку та регіоні будуть "під прицільним вогнем". Це сталося після рішення Франції передислокувати свій авіаносець "Шарль де Голль" із Балтійського до Середземного моря для підтримки союзників у конфлікті на Близькому Сході.Макрон назвав напад на французьких військових "неприйнятним" і наголосив, що їхня присутність в Іраку пов’язана виключно з боротьбою проти тероризму. "Їхня присутність в Іраку здійснюється виключно в межах боротьби з тероризмом. Війна в Ірані не може виправдати такі напади", — підкреслив він.Нагадаємо, 12 березня адміністрація президента США Дональда Трампа заперечила інформацію про можливі удари Ірану по території Каліфорнії. У Вашингтоні заявили, що наразі немає жодних загроз національній безпеці та закликали медіа не поширювати неперевірені дані.Додамо, новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї у своєму першому офіційному зверненні виступив із різкими заявами проти Заходу. Він закликав до блокади Ормузької протоки та закриття всіх військових об’єктів США на Близькому Сході..

У п’ятницю, 13 березня, зранку президент України Володимир Зеленський прибув з офіційним візитом до Франції. У програмі візиту головними є переговори з французьким лідером Еммануелем Макроном.Про це повідомив прессекретар українського президента Сергій Никифоров.За його словами, зустріч Зеленського з Макроном запланована на 12:00 за середньоєвропейським часом (13:00 — за Києвом). Через 45 хвилин вони проведуть спільну пресконференцію, яка триватиме приблизно пів години.А о 13:15 за середньоєвропейським часом (14:15 — за Києвом) відбудеться розмова українського та французького президентів у форматі тет-а-тет."Два лідери обговорять поточну ситуацію, підтримку Франції та європейських партнерів у допомозі Україні захистити себе, а також способи посилення тиску на Росію, зокрема шляхом боротьби з її тіньовим флотом", — зазначали вчора журналісти BFM TV, які посилалися на власні джерела в адміністрації Еммануеля Макрона.Медійники також інформували, що президенти "обговорять умови для справедливого та міцного миру та у зв’язку з цим переглянуть зобов’язання, взяті в рамках "Коаліції охочих" щодо гарантій безпеки".Зазначалося, що "Коаліція охочих", яка зустрілася 24 лютого, "підтвердила зобов’язання 35 країн-учасниць підтримувати Україну"."Оскільки агресивна війна Росії проти України вступає у свій п’ятий рік, і оскільки Росія, зіткнувшись з військовою, стратегічною та економічною поразкою, вперто відмовляється від усіх пропозицій щодо припинення вогню, Україна продовжує свій військовий опір", — заявляли в Єлисейському палаці.Нагадаємо, 11 березня під час робочого візиту до Парижа прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко зустрілася з президентом Франції Еммануелем Макроном, щоб обговорити енергетичну стійкість України, розвиток когенерації та спільні проєкти з розподіленої генерації..

Під час робочого візиту до Парижа прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко зустрілася з президентом Франції Емманюелем Макроном, щоб обговорити енергетичну стійкість України, розвиток когенерації та спільні проєкти з розподіленої генерації.Про це політикиня повідомила в Telegram.Так, за словами Свириденко, Франція залишається одним із ключових партнерів України у протидії російській агресії. "Домовилися створити спільну експертну групу за участі уповноваженого Президента Франції з відбудови України для розбудови обʼєктів розподіленої генерації, в тому числі із залученням приватного сектору", — зазначила прем'єрка.Під час зустрічі сторони обговорили також наслідки російської атаки на нафтопровід "Дружба" та плани енергетичної стійкості регіонів України, які уряд реалізує разом з областями та громадами. Свириденко подякувала Макрону за лідерство у підтримці вступу України до ЄС та підкреслила, що амбіція України — отримати членство до 2027 року.Нагадаємо, 20 лютого стало відомо, що Угорщина заблокувала виділення Україні кредиту ЄС на 90 мільярдів євро через відсутність транзиту нафти з Росії нафтопроводом "Дружба". В українському МЗС наголосили, що Київ поінформував Будапешт про пошкодження нафтопроводу ще 27 січня, а звинувачення України в затримці постачань назвали нелогічними.Додамо, 11 березня стало відомо, що ЄС планує надати Україні кредит у розмірі 90 мільярдів євро, попри вето Угорщини та Словаччини..

У суботу, 7 березня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову зі своїм французьким колегою Еммануелем Макроном. Вони обговорили всі ключові речі, які зараз важливі для безпеки наших країн і Європи.Про це повідомив Володимир Зеленський у спеціальному дописі, опублікованому в його Telegram-каналі."Зокрема, обговорили ситуацію в Україні, ключові потреби нашої оборони. Я поінформував про наслідки російського масованого удару цієї ночі, а також про події на фронті", — зазначив він.За його словами, він розповів французькому президенту, що українські воїни досягнули відчутних результатів за цю зиму та втримали всі ключові напрямки захисту."Важливо, щоби все ж таки були реалізовані спільні європейські домовленості щодо 90 мільярдів євро підтримки для України на найближчі два роки, а також щодо нового санкційного пакета проти Росії", — наголосив український президент.Він додав, що, звісно, говорили й про Близький Схід та регіон Перської затоки — ситуацію навколо Ірану та її перспективи."Еммануель підтримав нашу роботу заради більшої безпеки в регіоні — український захист від "шахедів" справді найдосвідченіший, і саме український досвід може стати однією з основ оновленої й ефективнішої колективної безпеки з усіма партнерами", — акцентував президент України.Він анонсував спільні формати дипломатичної роботи найближчими тижнями, до яких готуються Україна та Франція."Дякую, Еммануелю, за підтримку!" — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, раніше президент Франції заявляв, що лідери європейських країн обов’язково мають бути присутніми на переговорах щодо України. В іншому випадку такі зустрічі лише в тристоронньому форматі не принесуть миру..

Наступна зустріч "Коаліції охочих" відбудеться вже 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного російського вторгнення в Україну.Про це повідомляє французька газета Le Monde з посиланням на Єлисейський палац. За даними журналістів, президент Франції Емманюель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер співголовуватимуть на цій зустрічі. Попередньо, Макрон та Стармер візьмуть участь у засідання онлайн. Водночас у Єлисейському палаці вважають, що ця зустріч "має дозволити підтвердити зобов’язання 35 країн-учасниць стояти поруч з Україною, допомагати їй створювати умови для міцного та тривалого миру, який гарантує безпеку України та Європи".Жодних деталей щодо майбутньої зустрічі у виданні не розкрили. Не відома й точно кількість учасників.Коаліція охочих — це міжнародне об'єднання країн, створене для підтримки України. Мета — надання довгострокових гарантій безпеки та підготовка миротворчого контингенту для розгортання в Україні після укладення мирної угоди або припинення вогню. Об’єднання налічує понад 30 країн. Зауважимо, раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що є чітке розуміння, хто саме та яким чином може долучитися до міжнародної військової місії на території України в разі припинення вогню. На засіданнях "Коаліції охочих" такі питання обговорюються детально.Нагадаємо, 18 січня головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський взяв участь у черговому засіданні військових-колег із країн "Коаліції охочих". Розмова відбулася у форматі відеоконференції..

Президент Франції Еммануель Макрон звернувся до очільника уряду Індії Нарендри Моді з ініціативою підтримати запровадження мораторію на атаки проти мирного населення та об'єктів критичної інфраструктури в межах війни Росії проти України.Про це повідомляє Le Monde. Під час обговорення можливостей для часткового перемир'я французький лідер наголосив на необхідності об'єднання зусиль світових лідерів для зупинення терору проти цивільних. "Ми могли б об'єднати зусилля, щоб підтримати введення негайного і стійкого мораторію на удари по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі", — заявив Макрон.Заклик до Індії має стратегічне значення, оскільки країна залишається одним із ключових економічних партнерів РФ. Наразі Індія є другим за обсягами покупцем російської нафти після Китаю. Понад 30% палива країна отримує саме з Росії, що забезпечує значні доходи Кремлю в обхід західних санкцій, хоча до початку повномасштабного вторгнення частка російського імпорту нафти до Індії складала лише 1%.Нагадаємо, за даними Reuters, постачання сирої нафти з Російської Федерації до Китаю зростають третій місяць поспіль і в лютому 2026 року мають досягти безпрецедентного рівня. Поки Індія скорочує закупівлі через тиск західних санкцій, незалежні китайські переробники масово скуповують російську сировину зі значними знижками, що радикально змінює мапу енергетичних потоків у світі..

За повідомленням американського видання Politico, кілька європейських держав оголосили про намір доєднатися до переговорів про створення спільного ядерного щита. Така ініціатива з’являється не вперше, та щоразу вона буксує. Чи вдасться цього разу?Самі здатні на ядерне стримування. Що відбулося у МюнхеніІніціатива спричинена втратою довіри європейців до безпекової політики адміністрації Дональда Трампа. Розмови про ядерне стримування посилилися на тлі Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбулася минулого тижня. Під час виступу на цьому заході канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном щодо спільного ядерного стримування. За його словами, це робиться не шляхом "списання НАТО з рахунків, а шляхом створення сильної, самодостатньої європейської опори в рамках Альянсу". Не звинувачуючи прямо Вашингтон, він зазначив: світ вступає в нову реальність й Європа має бути до нею готовою, зберігаючи власні цінності.У Мюнхені Макрон заявив: розглядає доктрину, яка могла б передбачати "спеціальну співпрацю, спільні навчання та спільні безпекові інтереси з певними ключовими країнами". Його розширений виступ щодо цього очікується у Франції чи в кінці лютого, чи на початку березня. Якщо Макрон запропонує накрити французькою ядерною "парасолькою" Європу й отримає згоду багатьох країн — це стане геополітичним викликом Сполученим Штатам, які навіть у своїй безпековій стратегії змалювали Європу слабкою та залежною від Америки.Цього разу американські гості у Мюнхені на погрожували європейцям, а поводилися на диво чемно та ввічливо. Причина не в тому, що замість радикального критика Європи віцепрезидента Джей Ді Венса у конференції брав участь поміркований глава Держдепу Марко Рубіо. У Вашингтоні не надто зраділи намірам країн ЄС створити власний ядерний щит, тому Рубіо запевняв європейців у підтримці і дружбі, навіть назвавши США "дитиною" європейської цивілізації.Інший посадовець, заступник міністра оборони Елбрідж Колбі США (це той, на якого вказували як на ініціатора зупинки постачання зброї Україні минулого року) заявив, що Америка не знімає свою ядерну "парасольку" з Європи, а тільки хоче, щоб та активізувалась і зробила більше для звичайної оборони. Проте західні аналітики закликають Європу не вірити сказаному й не відступати від курсу на посилення власної безпеки та оборони. Доказом може слугувати вояж Рубіо до Угорщини та Словаччини, чиї уряди відповідно Віктора Орбана та Роберта Фіцо підривають єдність та стійкість Європи.То що ж було у Мюнхені — європейці показали американцям зуби й на цьому все, чи справді планують спільне ядерне стримування?Дві ядерні держави Європи, але Британія поки поза гроюДля початку варто уточнити, який потенціал мають дві ядерні держави Європи. Повна інформація щодо наявних боєзарядів зі зрозумілих причин не афішується, але приблизно Франція має 300 стратегічних боєзарядів, розміщених на атомних субмаринах, а також 60 тактичних боєзарядів авіаційного базування. Ядерної зброї наземного базування у французів немає. Тобто у них відсутня так звана "тріада" — море, повітря, земля. Проте, за загальною кількістю боєзарядів, Франція посідає третє місце у світі — після Росії та США. Друга ядерна держава в Європі — Велика Британія. Вона має близько 225 термоядерних зарядів, із яких десь 160 перебувають у стані бойової готовності. Британська ядерна зброя розміщена на 4-х атомних субмаринах класу "Венгард", які базуються у Шотландії. Але є кілька нюансів, які стоять на заваді приєднанню Британії до європейської ядерної ініціативи. По-перше, згадані підводні човни озброєні американськими балістичними ракетами "Трайдент". Без згоди США британці не можуть їх використовувати на свій розсуд, та й загалом ядерна програма британців дуже тісно поєднана з американською. Лондон і Вашингтон — природні союзники, сваритися зі Штатами британці не будуть.По-друге, після Brexit Велика Британія не є членом Євросоюзу, укладання безпекових угод із країнами ЄС, коли йтиметься про захист поза НАТО, потребуватимуть додаткових умов. По-третє, Британія входить до Групи ядерного планування НАТО, в межах якої розробляється, реалізовується та уточнюється спільна політика Альянсу щодо зброї масового знищення. Лондон має дотримуватися цієї спільної політики.А от Франція до Групи ядерного планування НАТО не входить — єдина з держав Північноатлантичного блоку. Такою була і лишається принципова політика Парижа, — французька ядерна зброя стоїть на варті європейських інтересів в НАТО, проте рішення щодо використання зброї ухвалюється керівництво Франції, а не Альянсу. Тому станом на зараз лише Франція може запропонувати свою "парасольку" Євросоюзу. Французи завжди мали значні геополітичні амбіції і нині можуть їх реалізувати, піднявши статус своєї держави дуже високо, однак подібний крок несе у собі низку ризиків. Перший: якщо Макрон запропонує послуги Франції, а їх прийме тільки кілька країн, інші ж продовжать орієнтуватися на США, — це буде провал. З Макроном про спільне ядерне стримування домовляється Мерц. Згідно з аналізом ЗМІ, на одній із німецьких авіабаз можуть розміщуватися американські боєголовки, носіями яких є літаки F-16 і Tornado.Окрім Німеччини зброя масового знищення США також розміщується на двох авіабазах в Італії та по одній у Нідерландах і Бельгії, поза межами ЄС — у Туреччині. Точна кількість бомб невідома, припускають, що близько ста. В разі приєднання тієї ж Німеччини до ініціативи спільного ядерного стримування Євросоюзу американці можуть вивезти від німців свої боєголовки. Це точно не посилить безпековий фактор на континенті. Другий ризик полягає у внутрішній політиці Франції. Макрон — хороший політичний гравець, навіть авантюрного складу, проте його президентська каденція завершується наступного року, і зі значною долею ймовірності у Єлисейському палаці засяде ультраправий президент. Французькі праві — союзники трампістів. Тож немає жодної гарантії, що в разі отримання головної посади у Франції ці діячі не скасують рішення попередника під тим соусом, що Франція може стати об’єктом ядерної атаки. Та навіть якщо ультраправий наступник Макрона не скасує рішення нинішнього президента, він отримає значні важелі тиску на країни, які погодяться піти під французький захист. І в столицях цих країн такий сценарій не виключають, тому не поспішатимуть казати "так".Видається, варіант спільного ядерного щита Євросоюзу далі розмов не піде? Не варто поспішати з висновками. Держави ЄС, які погодяться приєднатися, завдяки значним фінансовим вливанням і сучасним технологіям спроможні покращити і наростити військові засоби для розміщення французької ядерної зброї. Щоб було не чотири субмарини, а хоча б десять. Також спільним коштом Франція могла б наростити ядерний потенціал для спільного захисту. Проти європейського ядерного щита виступають в керівництві НАТО, наголошуючи, що це підриває роль Америки як захисника Європи. Проте політика Трампа створює новий геополітичний контекст, коли виживання європейців стає їхньою справою. У багатьох столицях ЄС бояться зробити перший крок, остерігаючись гніву заокеанського "президента хаосу". Проте спільна позиція європейських лідерів щодо ядерної безпеки може зіграти не на розкол, а навпаки — підштовхнути Вашингтон до подвоєння зусиль з ядерного стримування в Європі.Як би не намагалися принизити європейців правлячі еліти США, вони, мабуть, розуміють, що американська ядерна зброя на європейському континенті — це ціна політичного впливу. Не виключено, проти Трампа європолітики застосували його ж прийом із митами: хочеш бути нашим другом — плати більше за наш захист. А ні — підемо під французький..

Лідери європейських країн обов’язково мають бути присутніми на переговорах щодо України. В іншому випадку такі зустрічі лише в тристоронньому форматі не принесуть миру.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитують журналісти видання The Guardian."Немає миру без європейців. Я хочу бути дуже чітким: ви можете вести переговори без європейців, якщо хочете, але це не принесе миру за столом переговорів", — наголосив французький лідер.За його словами, саме з цієї причини Європі необхідно відновити дипломатичні канали з Росією, щоби не покладатися на інших — здебільшого на США — у веденні переговорів.Макрон додав, що Європа виконала свою роботу щодо України, "посиливши підтримку розтерзаної війною країни та згуртувавши коаліцію"."Коли я чую якісь промови про поразку Україну, коли я чую, як деякі лідери закликають Україну визнати свою поразку, завищуючи ціну Росії в цій війні, то відчуваю, наскільки це величезна стратегічна помилка, тому що це не реальність", — зауважив він.Президент Франції акцентував, що ЄС має забезпечити, щоби врегулювання захищало Україну та зберігало європейську безпеку. Крім того, зазначив він, угода "має відбивати мотивацію Росії від повторних спроб, а також не давало решті світу катастрофічний приклад для наслідування".Французький лідер також наголосив на необхідності розробити "правила співіснування" з країною-агресоркою після війни в Україні. Зокрема, Макрон нагадав, що динаміка безпеки Європи з Росією часто визначалася "старими договорами", розробленими або укладеними без участі європейців за столом переговорів."Ми повинні бути тими, хто вестиме переговори щодо цієї нової архітектури безпеки для Європи наступного дня, бо наша географія не зміниться", — сказав він.Крім того, Еммануель Макрон закликав до "серії консультацій з цього важливого питання", та зауважив, що певна попередня робота вже проведена з Німеччиною та Великою Британією.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський декілька днів тому заявив, що ініціатива президент Франції Еммануеля Макрона про необхідність відновлення діалогу між Європою та Росією має перспективи, але тільки за деяких обставин..

Французький президент Еммануель Макрон не планує контактувати з російським диктатором Володимиром Путіним найближчими днями. Однак у перспективі не виключає можливості таких переговорів, якщо з’явиться така необхідність.Відповідну заяву президента Франції Еммануеля Макрона цитують журналісти видання Le Figaro."Це не питання днів, ми готуємо все. Я думаю, що насамперед зараз потрібно попрацювати над собою, над тим, про що ми хочемо просити", — сказав він.Таким чином Макрон прокоментував можливість перемовин із Путіним. За його словами, для таких перемовин необхідна ретельна підготовка, для якої необхідний час.За його словами, Європа хоче гарантій безпеки для України та "певних речей для європейців"."Ми зосереджуємося на питанні процвітання, майбутньому Європи та архітектурі безпеки", — деталізував французький президент.Як відомо, раніше Макрон пропонував європейським лідерам відновити прямі дискусії з Росією, вважаючи, що війна на виснаження вступила у свою "фінальну стадію".На думку французького лідера, Європа має самостійно вести переговори щодо архітектури безпеки та майбутнього України в ЄС, не делегуючи ці питання США або іншим третім сторонам.При цьому Еммануель Макрон зазначив, що Франція вже відновила канали обговорення на технічному рівні, відправивши своїх дипломатичних радників.Однак у Росії подібні намагання президента Франції наразі не сприймають серйозно, а подекуди навіть ставляться до них глузливо, про що свідчать репліки Сергія Лаврова та деяких інших представників Кремля.Нагадаємо, декілька днів тому президент України Володимир Зеленський заявив, що з Росією треба будувати не просто діалог, а тиск. Мати аргументи в руках для того, щоби тиснути на них. На його переконання, інакше вони просто будуть ставитися до Європи без поваги. Такі нотки вже звучали неодноразово..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність відновлення діалогу між Європою та Росією. Така ініціатива має перспективи, але за деяких обставин.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого."Передусім хотів би сказати, що сьогодні у мене відбулася розмова з Еммануелем Макроном", — зазначив він.За його словами, вони проговорили деталі попередніх зустрічей в Абу-Дабі з росіянами. А також торкнулися результатів перемовин з американською стороною.Водночас Макрон розповів Зелнському про зустрічі його радника Бонна в Росії. Вони домовилися предметніше про це поговорити в Мюнхені."Я казав, що, на мій погляд, із "рускімі" треба будувати не просто діалог, а тиск. Мати аргументи в руках для того, щоб тиснути на них", — наголосив український президент.На його переконання, інакше вони просто будуть ставитися до Європи без поваги. Такі нотки вже звучали неодноразово, тому варто тиснути на Москву."І мені здається, що від своїх нешанобливих заяв на адресу Європи росіяни отримують задоволення. Тому варто це припинити", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що наприкінці січня український президент теж провів телефонну розмову із французьким колегою Еммануелем Макроном. Зеленський поінформував співрозмовника про ситуацію на фронті та російські втрати..

Франція готує підґрунтя для відновлення комунікації з російським диктатором Володимиром Путіним, хоча наразі Москва не демонструє реального бажання до мирного врегулювання. Процес обговорення вже триває, проте він обмежений експертним рівнем та проводиться у консультаціях із партнерами.Про це повідомляє французьке видання Le Monde, цитуючи заяву президента Франції Еммануеля Макрона під час його візиту до Верхньої Сони.Контакти на рівні фахівцівМакрон підтвердив, що підготовка до відновлення діалогу вже розпочалася, але наголосив на його специфічному форматі. "Це готується, і тому ведуться обговорення на технічному рівні", — зазначив президент Республіки. За його словами, ці процеси відбуваються прозоро та супроводжуються постійними консультаціями з президентом України Володимиром Зеленським. Глава Франції переконаний, що європейцям важливо мати власні канали для обговорення ситуації. Варто нагадати, що ще у грудні він висловлював думку про корисність майбутньої розмови з російським колегою.Перешкоди для мируПопри дипломатичні кроки, Макрон залишається реалістом щодо намірів Кремля. Він зазначив, що:Росія наразі не виявляє "реальної готовності" до проведення мирних перемовин.Російські бомбардування є "нестерпними" і лише підтверджують відсутність справжнього бажання Москви шукати компроміси.Конкретних дат можливої розмови на найвищому рівні наразі немає.Раніше очільник міністерства закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що європейські країни залишають відкритим вікно для прямих переговорів із Російською Федерацією, аби особисто захищати власні інтереси в межах будь-яких дипломатичних процесів. Нагадаємо, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку".Своєю чергою, нещодавно прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що Європа повинна співпрацювати з Росією щодо України, що є поворотним моментом у її зовнішній політиці, який узгоджується з її нещодавніми коментарями президента Франції Еммануеля Макрона..