# Еммануель Макрон

Президент Франції Еммануель Макрон звернувся до очільника уряду Індії Нарендри Моді з ініціативою підтримати запровадження мораторію на атаки проти мирного населення та об'єктів критичної інфраструктури в межах війни Росії проти України.Про це повідомляє Le Monde. Під час обговорення можливостей для часткового перемир'я французький лідер наголосив на необхідності об'єднання зусиль світових лідерів для зупинення терору проти цивільних. "Ми могли б об'єднати зусилля, щоб підтримати введення негайного і стійкого мораторію на удари по цивільному населенню та цивільній інфраструктурі", — заявив Макрон.Заклик до Індії має стратегічне значення, оскільки країна залишається одним із ключових економічних партнерів РФ. Наразі Індія є другим за обсягами покупцем російської нафти після Китаю. Понад 30% палива країна отримує саме з Росії, що забезпечує значні доходи Кремлю в обхід західних санкцій, хоча до початку повномасштабного вторгнення частка російського імпорту нафти до Індії складала лише 1%.Нагадаємо, за даними Reuters, постачання сирої нафти з Російської Федерації до Китаю зростають третій місяць поспіль і в лютому 2026 року мають досягти безпрецедентного рівня. Поки Індія скорочує закупівлі через тиск західних санкцій, незалежні китайські переробники масово скуповують російську сировину зі значними знижками, що радикально змінює мапу енергетичних потоків у світі..

За повідомленням американського видання Politico, кілька європейських держав оголосили про намір доєднатися до переговорів про створення спільного ядерного щита. Така ініціатива з’являється не вперше, та щоразу вона буксує. Чи вдасться цього разу?Самі здатні на ядерне стримування. Що відбулося у МюнхеніІніціатива спричинена втратою довіри європейців до безпекової політики адміністрації Дональда Трампа. Розмови про ядерне стримування посилилися на тлі Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбулася минулого тижня. Під час виступу на цьому заході канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном щодо спільного ядерного стримування. За його словами, це робиться не шляхом "списання НАТО з рахунків, а шляхом створення сильної, самодостатньої європейської опори в рамках Альянсу". Не звинувачуючи прямо Вашингтон, він зазначив: світ вступає в нову реальність й Європа має бути до нею готовою, зберігаючи власні цінності.У Мюнхені Макрон заявив: розглядає доктрину, яка могла б передбачати "спеціальну співпрацю, спільні навчання та спільні безпекові інтереси з певними ключовими країнами". Його розширений виступ щодо цього очікується у Франції чи в кінці лютого, чи на початку березня. Якщо Макрон запропонує накрити французькою ядерною "парасолькою" Європу й отримає згоду багатьох країн — це стане геополітичним викликом Сполученим Штатам, які навіть у своїй безпековій стратегії змалювали Європу слабкою та залежною від Америки.Цього разу американські гості у Мюнхені на погрожували європейцям, а поводилися на диво чемно та ввічливо. Причина не в тому, що замість радикального критика Європи віцепрезидента Джей Ді Венса у конференції брав участь поміркований глава Держдепу Марко Рубіо. У Вашингтоні не надто зраділи намірам країн ЄС створити власний ядерний щит, тому Рубіо запевняв європейців у підтримці і дружбі, навіть назвавши США "дитиною" європейської цивілізації.Інший посадовець, заступник міністра оборони Елбрідж Колбі США (це той, на якого вказували як на ініціатора зупинки постачання зброї Україні минулого року) заявив, що Америка не знімає свою ядерну "парасольку" з Європи, а тільки хоче, щоб та активізувалась і зробила більше для звичайної оборони. Проте західні аналітики закликають Європу не вірити сказаному й не відступати від курсу на посилення власної безпеки та оборони. Доказом може слугувати вояж Рубіо до Угорщини та Словаччини, чиї уряди відповідно Віктора Орбана та Роберта Фіцо підривають єдність та стійкість Європи.То що ж було у Мюнхені — європейці показали американцям зуби й на цьому все, чи справді планують спільне ядерне стримування?Дві ядерні держави Європи, але Британія поки поза гроюДля початку варто уточнити, який потенціал мають дві ядерні держави Європи. Повна інформація щодо наявних боєзарядів зі зрозумілих причин не афішується, але приблизно Франція має 300 стратегічних боєзарядів, розміщених на атомних субмаринах, а також 60 тактичних боєзарядів авіаційного базування. Ядерної зброї наземного базування у французів немає. Тобто у них відсутня так звана "тріада" — море, повітря, земля. Проте, за загальною кількістю боєзарядів, Франція посідає третє місце у світі — після Росії та США. Друга ядерна держава в Європі — Велика Британія. Вона має близько 225 термоядерних зарядів, із яких десь 160 перебувають у стані бойової готовності. Британська ядерна зброя розміщена на 4-х атомних субмаринах класу "Венгард", які базуються у Шотландії. Але є кілька нюансів, які стоять на заваді приєднанню Британії до європейської ядерної ініціативи. По-перше, згадані підводні човни озброєні американськими балістичними ракетами "Трайдент". Без згоди США британці не можуть їх використовувати на свій розсуд, та й загалом ядерна програма британців дуже тісно поєднана з американською. Лондон і Вашингтон — природні союзники, сваритися зі Штатами британці не будуть.По-друге, після Brexit Велика Британія не є членом Євросоюзу, укладання безпекових угод із країнами ЄС, коли йтиметься про захист поза НАТО, потребуватимуть додаткових умов. По-третє, Британія входить до Групи ядерного планування НАТО, в межах якої розробляється, реалізовується та уточнюється спільна політика Альянсу щодо зброї масового знищення. Лондон має дотримуватися цієї спільної політики.А от Франція до Групи ядерного планування НАТО не входить — єдина з держав Північноатлантичного блоку. Такою була і лишається принципова політика Парижа, — французька ядерна зброя стоїть на варті європейських інтересів в НАТО, проте рішення щодо використання зброї ухвалюється керівництво Франції, а не Альянсу. Тому станом на зараз лише Франція може запропонувати свою "парасольку" Євросоюзу. Французи завжди мали значні геополітичні амбіції і нині можуть їх реалізувати, піднявши статус своєї держави дуже високо, однак подібний крок несе у собі низку ризиків. Перший: якщо Макрон запропонує послуги Франції, а їх прийме тільки кілька країн, інші ж продовжать орієнтуватися на США, — це буде провал. З Макроном про спільне ядерне стримування домовляється Мерц. Згідно з аналізом ЗМІ, на одній із німецьких авіабаз можуть розміщуватися американські боєголовки, носіями яких є літаки F-16 і Tornado.Окрім Німеччини зброя масового знищення США також розміщується на двох авіабазах в Італії та по одній у Нідерландах і Бельгії, поза межами ЄС — у Туреччині. Точна кількість бомб невідома, припускають, що близько ста. В разі приєднання тієї ж Німеччини до ініціативи спільного ядерного стримування Євросоюзу американці можуть вивезти від німців свої боєголовки. Це точно не посилить безпековий фактор на континенті. Другий ризик полягає у внутрішній політиці Франції. Макрон — хороший політичний гравець, навіть авантюрного складу, проте його президентська каденція завершується наступного року, і зі значною долею ймовірності у Єлисейському палаці засяде ультраправий президент. Французькі праві — союзники трампістів. Тож немає жодної гарантії, що в разі отримання головної посади у Франції ці діячі не скасують рішення попередника під тим соусом, що Франція може стати об’єктом ядерної атаки. Та навіть якщо ультраправий наступник Макрона не скасує рішення нинішнього президента, він отримає значні важелі тиску на країни, які погодяться піти під французький захист. І в столицях цих країн такий сценарій не виключають, тому не поспішатимуть казати "так".Видається, варіант спільного ядерного щита Євросоюзу далі розмов не піде? Не варто поспішати з висновками. Держави ЄС, які погодяться приєднатися, завдяки значним фінансовим вливанням і сучасним технологіям спроможні покращити і наростити військові засоби для розміщення французької ядерної зброї. Щоб було не чотири субмарини, а хоча б десять. Також спільним коштом Франція могла б наростити ядерний потенціал для спільного захисту. Проти європейського ядерного щита виступають в керівництві НАТО, наголошуючи, що це підриває роль Америки як захисника Європи. Проте політика Трампа створює новий геополітичний контекст, коли виживання європейців стає їхньою справою. У багатьох столицях ЄС бояться зробити перший крок, остерігаючись гніву заокеанського "президента хаосу". Проте спільна позиція європейських лідерів щодо ядерної безпеки може зіграти не на розкол, а навпаки — підштовхнути Вашингтон до подвоєння зусиль з ядерного стримування в Європі.Як би не намагалися принизити європейців правлячі еліти США, вони, мабуть, розуміють, що американська ядерна зброя на європейському континенті — це ціна політичного впливу. Не виключено, проти Трампа європолітики застосували його ж прийом із митами: хочеш бути нашим другом — плати більше за наш захист. А ні — підемо під французький..

Лідери європейських країн обов’язково мають бути присутніми на переговорах щодо України. В іншому випадку такі зустрічі лише в тристоронньому форматі не принесуть миру.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитують журналісти видання The Guardian."Немає миру без європейців. Я хочу бути дуже чітким: ви можете вести переговори без європейців, якщо хочете, але це не принесе миру за столом переговорів", — наголосив французький лідер.За його словами, саме з цієї причини Європі необхідно відновити дипломатичні канали з Росією, щоби не покладатися на інших — здебільшого на США — у веденні переговорів.Макрон додав, що Європа виконала свою роботу щодо України, "посиливши підтримку розтерзаної війною країни та згуртувавши коаліцію"."Коли я чую якісь промови про поразку Україну, коли я чую, як деякі лідери закликають Україну визнати свою поразку, завищуючи ціну Росії в цій війні, то відчуваю, наскільки це величезна стратегічна помилка, тому що це не реальність", — зауважив він.Президент Франції акцентував, що ЄС має забезпечити, щоби врегулювання захищало Україну та зберігало європейську безпеку. Крім того, зазначив він, угода "має відбивати мотивацію Росії від повторних спроб, а також не давало решті світу катастрофічний приклад для наслідування".Французький лідер також наголосив на необхідності розробити "правила співіснування" з країною-агресоркою після війни в Україні. Зокрема, Макрон нагадав, що динаміка безпеки Європи з Росією часто визначалася "старими договорами", розробленими або укладеними без участі європейців за столом переговорів."Ми повинні бути тими, хто вестиме переговори щодо цієї нової архітектури безпеки для Європи наступного дня, бо наша географія не зміниться", — сказав він.Крім того, Еммануель Макрон закликав до "серії консультацій з цього важливого питання", та зауважив, що певна попередня робота вже проведена з Німеччиною та Великою Британією.Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський декілька днів тому заявив, що ініціатива президент Франції Еммануеля Макрона про необхідність відновлення діалогу між Європою та Росією має перспективи, але тільки за деяких обставин..

Французький президент Еммануель Макрон не планує контактувати з російським диктатором Володимиром Путіним найближчими днями. Однак у перспективі не виключає можливості таких переговорів, якщо з’явиться така необхідність.Відповідну заяву президента Франції Еммануеля Макрона цитують журналісти видання Le Figaro."Це не питання днів, ми готуємо все. Я думаю, що насамперед зараз потрібно попрацювати над собою, над тим, про що ми хочемо просити", — сказав він.Таким чином Макрон прокоментував можливість перемовин із Путіним. За його словами, для таких перемовин необхідна ретельна підготовка, для якої необхідний час.За його словами, Європа хоче гарантій безпеки для України та "певних речей для європейців"."Ми зосереджуємося на питанні процвітання, майбутньому Європи та архітектурі безпеки", — деталізував французький президент.Як відомо, раніше Макрон пропонував європейським лідерам відновити прямі дискусії з Росією, вважаючи, що війна на виснаження вступила у свою "фінальну стадію".На думку французького лідера, Європа має самостійно вести переговори щодо архітектури безпеки та майбутнього України в ЄС, не делегуючи ці питання США або іншим третім сторонам.При цьому Еммануель Макрон зазначив, що Франція вже відновила канали обговорення на технічному рівні, відправивши своїх дипломатичних радників.Однак у Росії подібні намагання президента Франції наразі не сприймають серйозно, а подекуди навіть ставляться до них глузливо, про що свідчать репліки Сергія Лаврова та деяких інших представників Кремля.Нагадаємо, декілька днів тому президент України Володимир Зеленський заявив, що з Росією треба будувати не просто діалог, а тиск. Мати аргументи в руках для того, щоби тиснути на них. На його переконання, інакше вони просто будуть ставитися до Європи без поваги. Такі нотки вже звучали неодноразово..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив про необхідність відновлення діалогу між Європою та Росією. Така ініціатива має перспективи, але за деяких обставин.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами в середу, 11 лютого."Передусім хотів би сказати, що сьогодні у мене відбулася розмова з Еммануелем Макроном", — зазначив він.За його словами, вони проговорили деталі попередніх зустрічей в Абу-Дабі з росіянами. А також торкнулися результатів перемовин з американською стороною.Водночас Макрон розповів Зелнському про зустрічі його радника Бонна в Росії. Вони домовилися предметніше про це поговорити в Мюнхені."Я казав, що, на мій погляд, із "рускімі" треба будувати не просто діалог, а тиск. Мати аргументи в руках для того, щоб тиснути на них", — наголосив український президент.На його переконання, інакше вони просто будуть ставитися до Європи без поваги. Такі нотки вже звучали неодноразово, тому варто тиснути на Москву."І мені здається, що від своїх нешанобливих заяв на адресу Європи росіяни отримують задоволення. Тому варто це припинити", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що наприкінці січня український президент теж провів телефонну розмову із французьким колегою Еммануелем Макроном. Зеленський поінформував співрозмовника про ситуацію на фронті та російські втрати..

Франція готує підґрунтя для відновлення комунікації з російським диктатором Володимиром Путіним, хоча наразі Москва не демонструє реального бажання до мирного врегулювання. Процес обговорення вже триває, проте він обмежений експертним рівнем та проводиться у консультаціях із партнерами.Про це повідомляє французьке видання Le Monde, цитуючи заяву президента Франції Еммануеля Макрона під час його візиту до Верхньої Сони.Контакти на рівні фахівцівМакрон підтвердив, що підготовка до відновлення діалогу вже розпочалася, але наголосив на його специфічному форматі. "Це готується, і тому ведуться обговорення на технічному рівні", — зазначив президент Республіки. За його словами, ці процеси відбуваються прозоро та супроводжуються постійними консультаціями з президентом України Володимиром Зеленським. Глава Франції переконаний, що європейцям важливо мати власні канали для обговорення ситуації. Варто нагадати, що ще у грудні він висловлював думку про корисність майбутньої розмови з російським колегою.Перешкоди для мируПопри дипломатичні кроки, Макрон залишається реалістом щодо намірів Кремля. Він зазначив, що:Росія наразі не виявляє "реальної готовності" до проведення мирних перемовин.Російські бомбардування є "нестерпними" і лише підтверджують відсутність справжнього бажання Москви шукати компроміси.Конкретних дат можливої розмови на найвищому рівні наразі немає.Раніше очільник міністерства закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив, що європейські країни залишають відкритим вікно для прямих переговорів із Російською Федерацією, аби особисто захищати власні інтереси в межах будь-яких дипломатичних процесів. Нагадаємо, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку".Своєю чергою, нещодавно прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що Європа повинна співпрацювати з Росією щодо України, що є поворотним моментом у її зовнішній політиці, який узгоджується з її нещодавніми коментарями президента Франції Еммануеля Макрона..

Європейські країни залишають відкритим вікно для прямих переговорів із Російською Федерацією, аби особисто захищати власні інтереси в межах будь-яких дипломатичних процесів. Як в інтерв'ю виданню Libération заявив очільник міністерства закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро, такий підхід є стратегічно важливим для регіону.Посадовець наголосив, що Париж не заперечує проти самої ідеї діалогу з Москвою, проте висуває чіткі умови: повна координація дій з Україною та європейськими союзниками. За словами міністра, Франція ніколи не відкидала таку можливість, якщо комунікація буде прозорою для партнерів і приноситиме реальну користь.Крім того, посадовець наголосив на важливості безпосередньої участі Європи у розв'язання питань власної безпеки. Барро вважає, що європейські держави, як ключові донори військової та фінансової допомоги для України, не мають права делегувати свою відповідальність третім сторонам. На його думку, Європа повинна мати власний канал зв’язку, щоб гарантувати врахування її інтересів без стороннього посередництва."Франція ніколи не виключала принципової можливості діалогу з Росією, за умови повної прозорості з Україною та її європейськими партнерами і, звичайно, за умови, що це буде корисно", — зазначив Барро.Нагадаємо, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку".Своєю чергою, нещодавно прем'єр-міністр Італії Джорджія Мелоні заявила, що Європа повинна співпрацювати з Росією щодо України, що є поворотним моментом у її зовнішній політиці, який узгоджується з її нещодавніми коментарями президента Франції Еммануеля Макрона..

Військовий флот Франції провів операцію із затримання підсанкційного судна, яке транспортувало нафту з території Росії через Середземномор’я. Наразі танкер заарештовано через порушення міжнародного санкційного режиму, запровадженого проти російського енергетичного сектору.Про арешт судна повідомив президент Франції Еммануель Макрон у своєму дописі в соцмережі X.Деталі спецоперації У четвер вранці, 22 січня, французькі військові висадилися на борт танкера в акваторії Середземного моря. Судно перебуває під міжнародними санкціями та, за попередніми даними, намагалося приховати своє походження, використовуючи "чужий прапор".Основні факти про затримання:операцію реалізували за підтримки міжнародних союзників Франції;процедура відбулася з дотриманням усіх норм міжнародних конвенцій;наразі судно перенаправлено до порту, а за фактом порушення розпочато судове розслідування.Позиція офіційного Парижа Макрон наголосив, що Франція і надалі жорстко припинятиме спроби обходу санкцій. Президент наголосив на небезпеці "тіньового флоту", який Росія використовує для фінансування збройної агресії проти України."Ми рішуче налаштовані забезпечувати ефективне виконання санкцій та дотримуватися міжнародного права", — підсумував лідер Франції.За даними Bloomberg, стрімке зростання фрахтових ставок змусило деяких грецьких судновласників залучати нові танкери для перевезення російської нафти. Зазвичай для цього використовують старі судна, які майже вичерпали або вже перевищили свій стандартний термін експлуатації. Нагадаємо, раніше речник Військово-морських сил Збройних сил України Дмитро Плетенчук повідомляв, що російські танкери використовують технологію GPS-спуфінгу для фальсифікації свого реального місцеперебування під час транспортування нафти. Це дозволяє суднам-порушникам приховано заходити в порти та уникати міжнародних санкційних обмежень..

У Європі готові дати спільну відповідь на мита з боку американського президента Дональда Трампа. Політики вважають, що такі дії є "абсолютно неправильними" та "підірвуть трансатлантичні відносини".Зокрема на мита Дональда Трампа відреагував президент Франції Еммануель Макрон. За його словами Макрона, Європа не піддасться тарифному тиску та діятиме єдино, якщо погрози з боку США будуть реалізовані. ЄС залишається відданим принципам суверенітету, незалежності націй і міжнародного права, закріпленим у Статуті ООН.Саме ці принципи, наголосив Макрон, лежать в основі підтримки України та створення коаліції країн, які виступають за міцний і тривалий мир. Він додав, що Франція й надалі діятиме рішуче, коли йдеться про безпеку Європи.Окремо Макрон пояснив участь Франції у військових навчаннях у Гренландії, організованих Данією. За його словами, це рішення пов’язане з безпекою в Арктиці та на європейських кордонах."Жодні залякування чи погрози не можуть вплинути на нас — ні в Україні, ні в Гренландії, ні будь-де у світі", — наголосив президент Франції.Він також зауважив, що тарифні загрози є неприйнятними, а Європа у разі їх підтвердження відреагує єдино та скоординовано, забезпечивши повагу до європейського суверенітету.Подібну позицію озвучив і прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон, заявивши, що його країна не дозволить себе шантажувати."Лише Данія та Гренландія розв’язують питання, що стосуються Данії та Гренландії. Я завжди захищатиму свою країну та наших союзників", — зазначив він.Крістерссон додав, що це питання стосується всього Європейського Союзу, а Швеція вже проводить інтенсивні консультації з країнами ЄС, Норвегією та Великою Британією щодо спільної відповіді.Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн підтвердила, що ЄС висловлює повну солідарність із Данією та народом Гренландії."Тарифи підірвуть трансатлантичні відносини та створять небезпечну спадну спіраль. Європа залишиться єдиною, скоординованою і прихильною до захисту свого суверенітету", — написала вона на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Прем'єр-міністр Британії Кір Стармер назвав загрозу Трампа ввести мито на союзників США "абсолютно неправильним"."Ми також ясно дали зрозуміти, що безпека в Арктиці важлива для всього НАТО, всі союзники повинні докладати зусиль для протидії загрозі з боку Росії у різних частинах Арктики", — сказав він.За його словами, Велика Британія незабаром безпосередньо обговорюватиме з адміністрацією США анонсовані Дональдом Трампом мита.Нагадаємо, раніше сьогодні американський президент увів мита проти низки європейських країн. Вони діятимуть доти, поки Вашингтон не зможе купити Гренландію. При цьому тарифи підвищуватимуться у два етапи..

Єврокомісар з питань оборони, литовець Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії Євросоюзу. Подібні ініціативи висловлювали й раніше, та далі слів справа не йшла. Насправді в європейців для створення своїх сил оборони лишилося обмаль часу. Якщо ідея загрузне у балачках, на ЄС чекають часи присмерку.Збройні сили Європи. Ідея, якій 73 рокиІніціаторами створення оборонного союзу європейських держав були французи. 27 травня 1952 року у Парижі Франція, Італія, Бельгія, Люксембург, Нідерланди та ФРН уклади договір про створення європейської оборонної спільноти. Проте укладачі договору по-різному бачили його реалізацію, тому зрештою не ратифікували. На той момент вже існувало НАТО і багато хто вбачав у європейській армії спробу розколоти Альянс.Протягом подальшої історії європейці спромоглися затвердити спільну політику безпеки та оборони, в рамках якої існують оборонні сили Європейського Союзу. Система цих сил складна, вони покликані передовсім брати участь у кризових ситуаціях, які виникають в Європі, або в складі сил НАТО, коли йдеться про колективний захист Альянсу. Ключова проблема полягає у тому, що країни-члени ЄС можуть залучатися до оборонних сил за бажанням. Є країни-члени, які взагалі до них не залучені й не беруть участі у спільній політиці оборони. Це дуже важливий нюанс, коли йдеться про створення європейської армії, адже, наприклад, Франція, Данія, Італія беруть активну участь у багатонаціональних формуваннях Європи, а Словаччина чи Угорщина — ні. І не тільки вони пасуть задніх.Європейці звикли жити під ядерною парасолькою США та під опікою Америки, але за першого президентства Дональда Трампа вони отримали серйозний дзвіночок, коли з Вашингтона сипалися погрози вийти з НАТО, якщо Європа не наростить свої витрати на оборону і безпеку. На хвилі загострення взаємин ЄС зі Штатами президент Франції Еммануель Макрон 2018 року заявив про необхідність створення європейської армії. Його підтримала президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та ще лідери кількох країн. Однак після приходу до влади в США Джо Байдена бажання посилювати власні оборонні потужності в європейців знову зникло.Наступним дзвіночком стало повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Ми добре пам’ятаємо, з якими труднощами країни Євросоюзу погоджувалися на спочатку "танкову коаліцію", потім на "авіаційну", як складно отримувати від них системи ППО, коли окремі країни, які запевняють Україну у повній підтримці цинічно торгувалися з Америкою, мовляв, літаки українцям дамо, якщо американці компенсують їх своїми F-16, а дехто хотів навіть F-35. З 2022 року донині європейці пройшли велику світоглядну еволюцію від страху ескалації у відносинах із Росією через допомогу Україні, до участі у засіданнях формату "Рамштайн" та домовленостей у рамках "коаліції рішучих".Останнім за часом дзвіночком стала політика Трампа після повернення до Білого дому. TrueUA аналізував, як вона вплинула на трансатлантичне співробітництво. За нашою версією головних подій 2025 року, Мюнхенська промова віцепрезидента США Джей Ді Венса з докорами у бік ЄС стала однією з переломних для розуміння, куди поведе Трамп Америку. Торік на саміті НАТО європейці погодилися з вимогою американського лідера збільшити протягом наступних років витрати на спільну оборону, але не всі взялися одразу виконувати обіцянку. Хтось просто саботує, хтось чекає результатів листопадових проміжних виборів до Конгресу Сполучених Штатів, які можуть закінчитися крахом республіканців та імпічментом Трампу.Однак перечекати — не вийде. Нині, коли американська адміністрація погрожує союзниці по НАТО Данії анексувати Гренландію, і не просто погрожує, а робить недружні кроки, попередні домовленості США з партнерами по Альянсу з великою долею ймовірності будуть переглянуті. Європейська політика Вашингтона передбачає послаблення участі американських військових у забезпеченні оборони країн Європи. Якщо ЄС піде у клінч із Трампом у питанні Гренландії, Пентагон може прискорити виведення своїх вояків.Рада європейської безпеки та армія ЄС: що пропонує КубілюсСаме про цей ризик на безпековій конференції у шведському Селені й казав єврокомісар Андрюс Кубілюс. У своєму виступі він нагадав нещодавнє соцопитування жителів низки країн ЄС, яке підтвердило актуальність створення європейської армії, — близько 70% опитаних хочуть, щоб їх захищали саме такі збройні сили. Він закликав створити Раду європейської безпеки — платформу для обговорення ключових оборонних питань і швидкого ухвалення рішень. До неї можуть увійти близько 12 країн, керівництво Єврокомісії та президент Європейської Ради. Стотисячна європейська армія має замінити такий самий за чисельністю американський контингент. Крім того, Кубілюс наголосив на потребі модернізації оборонної промисловості. Згадав він і про бойовий досвід української армії, який стане в нагоді європейцям.Раніше про необхідність просування до створення європейської армії говорили голова Європейської народної партії Манфред Вебер та глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес. Обидва порушили цю тему в контексті поведінки Трампа. Противником формування збройних сил Європи є генсек НАТО Марк Рютте. На його думку, попри нинішній курс американської адміністрації, ЄС не повинен відмовлятися від співпраці зі США в питаннях безпеки та оборони. Тобто тема європейської армії хоч і актуальна, однак ще на стадії обговорення у неї є впливові критики. І вони мають рацію.Як повідомляло CNN, коли минулого місяця група експертів з оборонної сфери зібралася у Вайтхоллі, резиденції британського уряду, щоб обговорити, наскільки Сполучене Королівство та його союзники готові до війни, яка, на їхню думку, може розпочатися в найближчі кілька років, їхній вердикт був досить похмурим: вони не готові. Експерти зауважували, що багато лідерів країн ЄС не хочуть відкрито обговорювати проблему ймовірності війни зі своїм населенням, бо це непопулярна тема. Крім того, в Європі є держави на передньому плані можливої агресії Росії, і хто на задньому. Другі не поспішають вкладатися в оборону та менш зацікавлені в європейській армії. Це зрозуміло, однак політика "моя хата скраю" все одно не дозволить перечекати лихі часи.Скільки часу для втілення плану Кубілюса лишилося в європейцівДля відповіді на це питання зупинимося на кількох реперних точках, від яких можна робити приблизний відлік. Перша така точка — наскільки швидко Данія та країни Європи, які не побояться гніву Трампа, посилять свою присутність на острові Гренландія та біля нього. Глава Білого дому саркастично заявив, що оборона Гренландії — "кілька собачих упряжок". Переконати його в протилежному можуть спільні сили Данії, Норвегії, очевидно приєднаються й британці. Це не буде демонстрація військової протидії Америці, радше показ того, що європейські держави здатні в межах НАТО посилити присутність у північному регіоні геополітичного контролю Альянсу.Друга реперна точка — чи пройде в Сенаті двопартійний законопроєкт про заборону Пентагону та Держдепу використовувати державне фінансування для "блокади, окупації, анексії, проведення військових операцій проти території держави-члена НАТО або іншого встановлення контролю над нею". Документ націлений на те, щоб завадити Трампу втягнути Америку у гренландську авантюру. Республіканці мають більшість в обох палатах Конгресу, проте нині Трамп підвів свою країну до краю, за яким вона втратить союзників в Європі, тож шанс на підтримку законопроєкту і республіканцями, зріс. Але ініціаторам документа треба поспішати, доки Трамп не дав команду військовим.Третя реперна точка — президентські вибори у Франції, заплановані на квітень 2027 року. Цьогоріч там мають відбутися місцеві вибори (не виключено й дочасні парламентські), які визначать політичну картину на наступний рік. Згідно із соцопитуваннями, найвищу підтримку має ультраправе "Національне об’єднання" Марін Ле Пен. У її протеже Жордана Барделла дуже високі шанси стати хазяїном Єлисейського палацу у 2027 році. Прихід до влади ультраправих у Франції поставить на паузу багато загальноєвропейських процесів. Це не дрібні Орбан і Фіцо, Франція — один зі стовпів Євросоюзу. Враховуючи тісні зв’язки цієї політсили з трампістами Америки, не вагаючись можна казати, що європейську армію вони не підтримають.Четверта реперна точка — вибори до Європарламенту у 2029 році. До них ще довго, проте дуже важливо, чи буде тема європейської армії серед головних трендів політичних сил цього року та найближчих років. Навколо цієї теми можуть розгорнутися баталії, важливі для майбутнього Євросоюзу та України.Та, окрім визначених реперних точок, може статися те, про що багато європейських лідерів воліють не розмовляти зі своїми виборцями, — російський напад на якусь із країн ЄС. І якщо ініціативу Кубілюса не почати реалізовувати негайно, на європейців очікує похмура ситуація, яку обговорювали під час мозкового штурму у резиденції британського уряду..

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров вважає пропозицію президента Франції Еммануеля Макрона стосовно перемовин із Володимиром Путіним несерйозною. За словами росіянина, це "робота на публіку".Про це Сергій Лавров заявив під час пресконференції після переговорів із міністром закордонних справ Намібії, його цитують російські пропагандистсько-інформаційні ресурси.Як відомо, президент Франції Еммануель Макрон заявив у середині грудня, що Європа повинна знайти спосіб безпосередньо взаємодіяти з російським лідером. Для цього, за його словами, навіть можуть знадобитися прямі переговори.У відповідь речник Кремля Дмитро Пєсков заплутано сказав, що, мовляв, Росія в перспективі може погодитися на такі контакти, але їх потрібно ретельно підготувати.Згодом, 21 грудня, у Єлисейському палаці привітали заяву Кремля про готовність Путіна до переговорів із президентом Франції Еммануелем Макроном, і обіцяли повідомити про подальші дії "найближчими днями".Однак міністр закордонних справ Сергій Лавров виявився категоричнішим, висловлюючись із цього приводу."Коли хтось, ось як пан Макрон, заявляє: "Я буду розмовляти, нам усе одно доведеться з Путіним розмовляти, і ось я через декілька тижнів щось там запропоную" — це несерйозно. Це робота на публіку, робота, не знаю, мікрофонної дипломатії, мегафонної дипломатії, яка ніколи ні до чого доброго не приводила", — заявив Лавров.До речі, з позицією Макрона погодилася італійська прем’єрка Джорджа Мелоні. Своєю чергою, український президент Володимир Зеленський сказав, що не заперечує проти прямих переговорів європейських держав із Росією.Нагадаємо, 29 грудня Сергій Лавров відкрито пригрозив Україні продовженням бойових дій, якщо посередництво адміністрації президента США Дональда Трампа не принесе вигідних Москві результатів. Російський дипломат дав зрозуміти, що Кремль розглядає лише два варіанти розвитку подій: капітуляція Києва за столом переговорів або повне виконання військових цілей Росії на полі бою..

Президент Франції Еммануель Макрон планує розмістити в Україні 6 тисяч військових після укладення мирної угоди. Таку позицію він озвучив французькому парламенту.Про це повідомляє Le Monde. За даними журналістів, 8 січня в Єлисейському палаці відбулася закрита зустріч, в якій брали участь міністри, військове керівництво країни, голови палат парламенту, лідери фракцій і партій.На цій зустрічі Макрон представив конфіденційні деталі французького внеску у майбутні гарантії безпеки для України. Зокрема, розміщення військ Франції на території України. Так, Макрон вважає, що військові мають бути розміщені "далеко від фронту" і займатимуться супроводом і навчанням українських підрозділів.Своєю чергою начальник Генштабу Франції Фаб'єн Мандон також відзначив, що іноземні війська в Україні діятимуть не як сили стримування або стабілізації, а як "сили підтримки української армії"."Водночас частина опозиції, включаючи ту ж таки ліву "Нескорену Францію", комуністів і праве "Національне об'єднання", наполягає, що можливе розгортання військ має відбуватися тільки за наявності мандата ООН (вето на який накладе Росія). Міністр оборони Франції Себастьєн Лекорню заявив, що протягом двох-трьох тижнів у парламенті Франції відбудуться окремі дебати з цього питання", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, 6 січня президент Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Проте першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть ЗСУ..

Сполучені Штати Америки поступово відвертаються від окремих союзників. До того ж зміни світового порядку мають загрозливий характер. Тому Європейський Союз має прагнути до більшої самостійності.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, якого цитує видання Lemonde."США поступово відвертаються від деяких союзників і водночас звільняються від міжнародних правил", — різко заявив Еммануель Макрон, коментуючи поведінку США на міжнародній арені під час щорічного звернення до французьких послів у Єлисейському палаці.Президент Франції наголосив, що система багатосторонності перебуває у кризі, яку можна схарактеризувати як глибоку."Інститути багатосторонності функціонують дедалі гірше. Ми розвиваємося у світі великих держав із реальною спокусою розділити світ між собою", — заявив Макрон.Він акцентував на зростанні "неоколоніальної агресивності" у дипломатичних відносинах. Окремо зупинився на темі цифрової політики, закликавши захищати та посилювати європейське регулювання технологічного сектору, яке, за його словами, перебуває під тиском з боку США."Європейські регламенти DSA та DMA — це два регламенти, які необхідно захищати та посилювати", — наголосив президент Франції.Макрон також нагадав про підготовку так званого "європейського демократичного щита"."Європейська комісія працює над цим, і Франція продовжуватиме вживати ініціатив у цьому напрямку", — додав він.Окрім того, президент закликав до прискорення запровадження європейських торгівельних преференцій і спрощення єдиного ринку капіталу, аби Європа "насправді існувала та мала реальніший вигляд".За його словами, повномасштабна агресія Росії проти України залишається ключовим чинником нестабільності на європейському континенті та триває з високою інтенсивністю вже майже чотири роки.Він додав, що світ дедалі виразніше стикається з поверненням імперських амбіцій і руйнуванням міжнародного порядку, що змушує європейські держави переосмислювати підходи до власної безпеки.У цьому контексті французький президент наголосив на важливості захисту незалежності та свобод країн Європи, а також закликав прискорити формування спільної європейської оборони.Нагадаємо, вчора Еммануель Макрон заявив, що планує поновити перемовини з російським диктатором Володимиром Путіним. Це може відбутися вже "найближчими тижнями"..

Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що планує поновити перемовини з російським диктатором Володимиром Путіним. Це може відбутися вже "найближчими тижнями".Таку заяву французький лідер зробив у коментарі France 2, повідомляє BFM. Зокрема, як відзначили журналісти, відповідаючи на запитання щодо перспектив відновлення перемовин із Путіним, Макрон зазначив, що зараз "перебуває в процесі реорганізації контакту найближчими тижнями" зі своїм російським колегою.До того ж Макрон висловився й про гарантії безпеки для України. Він наголосив, що вони "є ключовими для того, щоб мирна угода ніколи не означала капітуляції України та щоб мирна угода ніколи не означала нової загрози для України". Він також зауважив, що всі "мирні угоди, підписані Росією за останні 15 років, згодом призвели до порушень", наводячи приклади України, Молдови та Грузії."Я вважаю важливим наголосити, що всі країни коаліції охочих поділяють одне й те саме бажання: мир в Україні та в Європі. Ми хочемо, щоб він був справедливим, тривалим і міцним", — додав Макрон.Нагадаємо, 6 січня президент Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Проте першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть ЗСУ..

У вівторок, 6 січня, президент Володимир Зеленський, лідер Франції Еммануель Макрон та прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали декларацію про наміри щодо майбутнього розгортання іноземних військ в Україні. Проте першою лінією стримування можливої ​​російської агресії будуть ЗСУ.Таку заяву зробив президент Франції Еммануель Макрон після засідання "Коаліції охочих". Основним "щитом" він вважає саме Збройні сили України, які після завершення бойових дій мають зберегти свою потужність та налічувати 800 тисяч військовослужбовців. “Збройні сили України є і залишатимуться першою лінією оборони та стримування агресії. Ми запланували, виходячи зі структури армії, яка оцінюється у 800 тисяч військовослужбовців, забезпечити підготовку, можливості та всі необхідні ресурси, щоб ця армія могла стримувати будь-яку подальшу агресію, — зазначив він.Для додаткового захисту військові сили іноземних країн можуть бути присутні "на землі та в повітрі".  "Ми плануємо продовжити нашу підготовку до створення багатонаціональних сил у повітрі та на землі, щоб забезпечити певну форму стримування майбутньої агресії", — додав Макрон.До переговорів "Коаліції охочих" 6 січня залучили лідерів 28 країн, очільників міжнародних організацій і дипломатів високого рівня. У Парижі зібралося представницьке коло союзників України для обговорення подальшої підтримки та безпекових ініціатив.Раніше повідомлялося, що європейські країни розглядають кілька сценаріїв розгортання миротворчого контингенту в Україні, озвучуючи різні цифри щодо його потенційного складу. Ці розрахунки залежать від масштабів завдань, які постануть перед міжнародними силами у процесі забезпечення тривалого миру.За інформацією видання Sky News, у проекті Паризької угоди щодо гарантій безпеки для України містяться положення, за якими партнери зобов’язані відреагувати в разі майбутньої агресії з боку Росії. Вони матимуть обов’язкову силу.Генсек НАТО Марк Рютте раніше заявив, що майбутня мирна угода повинна містити такі безпекові гарантії, що зроблять будь-яку нову спробу російської агресії фатальною для Москви. Кінцева мета цих домовленостей — забезпечити невідворотні та руйнівні наслідки для окупанта у разі повторного нападу..