# Еммануель Макрон

Американський президент Дональд Трамп погодився з лідерами G7, що з боку Росії не виникало серйозного бажання проводити мирні переговори. Тому й результатів таких зустрічей немає.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон у соціальній мережі X."Минуло вже де кілька місяців, відколи американці взяли на себе ініціативу, ці наміри похвальні. Вони заявили, що вестимуть переговори з Росією, бо можуть це зробити", — зазначив він.Макрон додав, що хотів би високо оцінити зусилля США щодо налагодження діалогу з Росією, але результатів цих зусиль немає, як і не надійшло відповіді від країни-агресорки.Президент Франції зауважив, що європейські лідери також об’єдналися, щоби вести переговори з Російською Федерацією."Що сталося? Нічого. А потім Зеленський також сказав: "Я теж готовий. Я готовий провести повні переговори з Росією, щоби домовитися з нею". Що відповів Путін? "Ні. Я не прийду. Або ви спочатку маєте капітулювати", — пояснив він.Французький лідер заявив, що Трамп погодився з лідерами G7, "що з боку Росії не було серйозного бажання проводити мирні переговори чи переговори взагалі"."Ми всі погодилися, що Україна чинила опір набагато краще, ніж дехто передбачав, і що Росія опинилася у скрутному становищі. І ми всі погодилися, що посилимо нашу підтримку України", — прокоментував він огляд ситуації на фронті від Володимира Зеленського.Нагадаємо, що президент США Дональд Трамп офіційно оголосив про повернення жорстких санкцій проти нафтового сектору Росії за підсумками першого дня саміту G7. Американський лідер кардинально змінив риторику та висунув європейським партнерам умови для спільного тиску на Кремль..

У понеділок, 15 червня, Євросоюз відкрив перший із шести кластерів для членства України. Сталося це на тлі масованої атаки росіян по Києву, коли під ударом опинилися Києво-Печерська Лавра. Тим часом у Франції на саміті G7 зустрілися президенти Зеленський і Трамп.TrueUA проаналізував наслідки цих подій для України, зокрема, чи вдасться змусити Путіна до серйозних переговорів про припинення війни.Вітання Трампа з 80-річчям: кого він почув — Зеленського чи Путіна14 червня американський президент святкував ювілей. Привітали його і Зеленський, і Путін. Говорили про війну, але кожен доніс Трампу різні меседжі. Тоді як президент України побажав заокеанському лідеру разом із партнерами досягнути миру, російський диктатор скаржився на ЗСУ, які завдають ефективних ударів по військових та нафтових підприємствах країни-агресорки. Одразу після розмови з главою Білого дому росіяни здійснили черговий військовий злочин та акт тероризму, вдаривши по Києву і, зокрема, поціливши дроном по головному храму Києво-Печерської Лаври — Успенському собору. Власне, із коментарів Трампа, Зеленського та помічника Путіна Юрія Ушакова можна зробити припущення, що кожен із них виніс із телефонної розмови своє. Глава української держави повідомив: говорив про посилення підтримки України Сполученими Штатами. Ушаков акцентував зовсім на іншому: Трамп, мовляв, пообіцяв вплинути на Київ і Європу та знову відрядити до Росії своїх посланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. І вкотре повторив неприйнятну умову — Зеленський для переговорів має приїхати до Москви.З цього можна зробити простий висновок: Росія хоче повернути американців до переговорного процесу з двох причин:перша — щоб Вашингтон наполіг на припиненні глибинних ударів України по військовій та нафтовій інфраструктурі РФ, але, як і до цього, припинення бойових дій не буде;друга — аби затягувати час, як Кремль робив це протягом усього періоду участі США у перемовинах. Що ж до Трампа, тут — лише цитата:"Я мав дуже хорошу розмову з президентом Зеленським і президентом Путіним. І я бачу, що, можливо, ми зможемо щось зробити в цьому напрямку. Я справді так думаю. Гадаю, вони обоє відкриті до цього".Єдиний висновок зі сказаного: після того, як американці якось владнають ситуацію з Іраном, вони готові повернутися за стіл переговорів. Інша справа, чи будуть і далі тиснути на Київ замість Москви, чи знайдуть, як примусити Путіна до поступок. Саміт G7 в Евіані: прорив чи біг по колуВчора відбулася ключова подія на саміті "Великої сімки" у французькому містечку Евіан-ле-Бен — особиста зустріч Зеленського з Трампа за посередництва президента Франції Еммануеля Макрона. Про неї згодом, спочатку — про саму атмосферу. Як зауважували західні аналітики, учасники зібралися для того, щоб почути від Трампа, якими будуть його подальші дії щодо Ірану та чи планує він тиснути на Путіна для сумлінних переговорів щодо припинення війни в Україні. Простіше кажучи, це мав бути саміт одного актора. Який, до того ж, ще й спізнився.Макрон та інші лідери проявляли максимальну люб’язність до заокеанського гостя, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, у якого останнім часом стосунки з американським президентом розлагодилися, навіть подарував тому футболку німецької збірної з номером 47 — Трамп під таким номером очолює Америку вдруге. Складалося враження, що хазяїну Овального кабінету покращували настрій перед контактами з Зеленським, адже українське питання на засіданні було головним.Happy belated 80th birthday, @POTUS. After all, we're on the same team. pic.twitter.com/rDmhnAqNM3— Bundeskanzler Friedrich Merz (@bundeskanzler) June 16, 2026Тепер про саму зустріч та прогнози щодо її результатів. Практично всі експерти сходяться в думці, що для України підсумок — непоганий. Зеленський показав Трампу фото наслідків дронового удару росіян по Лаврі, глава Білого дому — віруюча людина, тож, як кажуть свідки зустрічі, висловив різке невдоволення ударами росіян по українській духовній святині.Також хорошою новиною було те, що на переговорах американського лідера супроводжував глава Держдепу Марко Рубіо, а не фігури на кшталт віцепрезидента Джей Ді Венса. Що ж до конкретних домовленостей, то про них інформації катма. Є заяви Зеленського, Трампа та окремо інших учасників саміту. Про що ж вони?Український президент повідомив, що обговорював із Трампом питання передачі Україні ліцензії на виробництво ракет Patriot."Нам потрібні ліцензії, щоб виробляти ракети, — заявив Зеленський. — Відповідь була позитивною. І я сподіваюся, що коли президент Трамп позитивний, це означає "так"".Утім, пригадалася історія з "томагавками", передача яких також обговорювалася, але потім до глави Білого дому подзвонив Путін — і після цього тема закрилася. То ж доки не будуть укладені контракти, "так" Трампа мало що вартує, адже вже завтра воно легко може стати "ні". Не особливо щедрим на коментарі був і головний "цвях" саміту "Великої сімки". Він назвав переговори із Зеленським "дуже хорошими", повідомив про ще одну зустріч та наголосив, що Росія має укласти угоду, бо "зазнала величезних втрат, як й Україна".Все інше — повторення старих кліше: про неприязнь між Зеленським і Путіним, про те, як він зупинив вісім воєн і що не хоче, аби гинули люди на війні. Себто, подальші кроки Трампа залишаються невідомими, про зміну його позиції на проукраїнську — не йдеться, в України та Європи є спільний підхід, чітко акцентований на зустрічі Зеленського з лідерами євротрійки у Лондоні минулого тижня, чи Трамп з нею згоден — сказати складно. Поки відомо, що він пристав на ініціативу Зеленського провести тристоронню зустріч США — Україна — Росія у Штатах, проте російський диктатор від цього відмовляється.  Окрім розмов із першою особою Америки, у Зеленського були ще переговори з прем’єром Британії Кіром Стармером, із президентом Франції Еммануелем Макроном, іншими лідерами."Усі вважають, що в будь-якому випадку треба зупиняти війну. Це логічно. Всі вважають, що не бачать бажання з боку Росії, що вона грає в ігри. Мається на увазі, передусім Путін не хоче закінчувати, але треба змусити його. Передусім через санкції — це всі країни говорили", — зазначив український президент.За повідомленнями ЗМІ, лідери G7 домовилися посилити тиск на нафтогазовий сектор Росії, а Трамп буцімто не проти відновити свої нафтові санкції проти Москви. Тож, підсумовуючи, можна казати, що попри невизначеність наступних дій президента США, є надія, що повернення американців за стіл переговорів матиме позитивний для нас ефект.Відкриття "Основ" для України: чому це новий виклик У понеділок у Люксембургу Євросоюз погодив відкриття першого кластеру переговорів про вступ України та Молдови під назвою "Основи". У Києві очікують відкриття наступних п’яти кластерів через місяць, в ЄС не настільки оптимістичні, однак у цілому задоволені зробленим кроком, який тривалий час блокувався Віктором Орбаном. Європейці вважають реальним членство України через чотири роки. Не будемо акцентувати на тому, чому рішення Євросоюзу неймовірно важливе, це й так зрозуміло, зауважимо на проблемних моментах.По-перше, відкриття кластеру означає, що країна-кандидат має виконувати вимоги щодо реформ, і тут значний виклик стоїть перед усією владною вертикаллю держави, політики не мають права схибити. Гучні корупційні скандали, метушня у пошуках тем для піару на випадок виборів тощо віддалятимуть Україну від мети стати членами Євросоюзу у 2030 році. А може, і раніше. По-друге, рішення про відкриття кластеру ухвалили всі учасники ЄС — і це ознака якісної роботи нашої дипломатії з окремими країнами, які з тих чи інших причин гальмували процес. Київ продемонстрував гнучкість для влагодження тертя. Не виступили проти навіть поляки, з якими останнім часом у нас нелади. Проте електоральні хвилі в Європі дуже мінливі, і вже зараз варто готуватися до прогнозованого приходу до влади в деяких країнах євроскептиків і противників нашого членства в ЄС. По-третє, Росія робитиме все, аби війна в тому чи іншому вигляді тривала, а європейці остерігалися зробити останній крок — ухвалити рішення про приєднання України до свої родини. Тож відкриття кластерів — перемога, яка може стати остаточною тільки після повної стратегічної поразки Москви. Це залишається питанням номер один попри всі дуже позитивні сигнали щодо членства..

Президент України Володимир Зеленський 16 червня розпочинає насичений робочий день у французькому Евіані в межах саміту лідерів "Великої сімки". Глава держави проведе серію критично важливих перемовин із ключовими світовими лідерами, присвячених посиленню оборонної та фінансової підтримки України.Про це повідомив прессекретар президента Сергій Никифоров.Початок саміту та розмова з МакрономОфіційна програма візиту глави держави розписана буквально по хвилинах. Ранок розпочнеться зі швидкого обговорення нагальних питань із приймаючою стороною, після чого відбудеться головна профільна подія саміту."О 8:55 за місцевим часом президент прибуває на саміт G7 в Евіані. Після короткої зустрічі "на ногах" з президентом Франції Макроном Володимир Зеленський візьме участь у спеціальному засіданні G7 — Україна", — зазначив речник Офісу президента.Серія двосторонніх перемовин та виступ для медіаПодальший графік Володимира Зеленського передбачає індивідуальні дипломатичні раунди з лідерами Німеччини, Канади, Великої Британії, а також із керівництвом Міжнародного валютного фонду. За словами прессекретаря, цей перелік не є остаточним."Далі за ходом дня будуть двосторонні зустрічі з учасниками саміту: федеральним канцлером Німеччини Мерцем, прем’єр-міністром Канади Карні, директором-розпорядником МВФ Георгієвою, прем’єр-міністром Великої Британії Стармером. Будуть також інші зустрічі. Про них повідомимо ближче до запланованого часу", — розповів Сергій Никифоров.Окрім закритих дипломатичних панелей, президент України приділить увагу великому медійному заходу. Вже вдень він вийде на прямий зв'язок з авторитетним міжнародним майданчиком."З медійних елементів сьогодні онлайн участь у конференції Reuters Next о 12:45 із відповідями на запитання модератора", — додав прессекретар.Нагадаємо, 15 червня президент Володимир Зеленський заявив, що обговорив із американським лідером Дональдом Трампом формати можливої зустрічі із російським диктатором Володимиром Путіним..

Президент США Дональд Трамп пригрозив Франції новими митами на вино та шампанське через цифровий податок для американських технологічних компаній. Він заявив, що Вашингтон може запровадити 100% тарифи, якщо Париж не скасує відповідний збір.Про це Трамп сказав в інтерв’ю New York Post. За словами американського президента, він уже говорив про це з президентом Франції Еммануелем Макроном. Трамп заявив, що попросив не стягувати податок з американських компаній, а в разі відмови пригрозив митами на "усе шампанське і всі вина", які надходять із Франції.Йдеться про 3% цифровий податок, який Франція запровадила у 2019 році. Він стосується місцевих доходів великих технологічних компаній, зокрема Alphabet, Amazon і Apple.Трамп заявив, що Франції достатньо скасувати цей податок, щоб уникнути торговельного тиску з боку США.За даними New York Post, американський ринок забезпечує близько п’ятої частини світових продажів французької виноробної галузі. Це понад два мільярди доларів на рік.Французьке вино та шампанське постачаються до США, однак цей процес суворо регулюється американським законодавством. Імпорт алкогольної продукції потребує митного оформлення, сплати податків і дотримання вимог федеральних органів контролю.Крім того, правила доставлення можуть відрізнятися залежно від штату: в окремих регіонах діють додаткові обмеження або спеціальні вимоги до імпортерів. Через особливості транспортування шампанського та інших ігристих вин для перевезення використовують спеціальне пакування, а доставку зазвичай здійснюють ліцензовані компанії та спеціалізовані постачальники алкоголю.Нагадаємо, у травні Дональд Трамп оголосив про посилення торгового тиску на Європейський Союз. Зокрема, Вашингтон підвищує до 25% тарифи на авто з ЄС..

Наші оборонці успішно атакують Росію дронами та паралізують логістику окупантів до Криму. У Лондоні узгодили пункти мирного процесу. Сі Цзіньпін особисто відвідав Кім Чен Ина. Про ці та інші події та їхні наслідки — у підсумковому аналізі TrueUA.Чемпіонат світу з футболу, який розпочався цього тижня, буде важливою подією не лише у світі спорту, а й політики. Перший матч Мундіалю затьмарив скандал із російськими прапорами на трибунах стадіону "Ацтека" у Мехіко. Організатори турніру пояснили, мовляв, хоча збірну Росії і відсторонили від змагань на невизначений час, проте вона лишається членом ФІФА. Тому й повісили її прапор серед інших. Були на трибунах і росіяни з триколорами. Росія завжди використовувала масштабні спортивні форуми для політичних провокацій, тому подібне, на жаль, повторюватиметься й на інших стадіонах.Окрім футбольної першості, тиждень приніс й інші події. TrueUA проаналізував основні з них: що відбулося і якими будуть наслідки.Крим стає островом, а Росія запалала ще більшеСерія ударів українських БпЛА по мостах, які ведуть до анексованого Криму, паралізувала логістику окупантів.Після пошкодження мосту біля Чонгара, загарбники перенаправили свої вантажівки через Армянськ, але і там їх наздогнало покарання, — добрі дрони вразили колону з 50 вантажівок, які перевозили паливо та боєприпаси.Анексований Крим значною мірою відчув на собі наслідки знищення логістики агресора, — там триває бензинова криза, на тлі якої населення почало масово скуповувати крупи та макарони. Путінський режим не був готовий до такого повороту. Росіяни намагаються навести понтонні переправи замість пошкоджених мостів, та це не розв'язує проблему глобально.Дісталося загарбникам і на інших окупованих територіях. Зокрема, після ефективних ударів БпЛА зупинив роботу порт Маріуполя, крім того, вражено електропідстанції, РЛС ворога, цистерни з паливом на захоплених росіянами землях Донеччини й Луганщини.Палає і сама Росія. Протягом тижня, що минає, червоний півень прилетів на нафтопереробні заводи "Танеко" та "ТАИФ-НК" у Татарстані, на хімічний завод "Тольяттікаучук" та на Куйбишевський НПЗ у Самарській області, Афіпський НПЗ у Краснодарському краї, завод "ВНИИР-Прогрес" у Чебоксарах, який виробляє компоненти для російських ракет і безпілотників. І це далеко не повний перелік уражених об’єктів."У нас є десь 300, 350 засобів, які ми застосовуємо, і ми вийдемо на ту кількість, яка дозволить нам відповідати їм повною мірою. Росія розуміє, що коли буде 600 дронів та ракет, тоді вони відчують цю війну так, як її відчуваємо ми. Але вони відчують її вдома", — заявив президент Володимир Зеленський 9 червня в Естонії під час спілкування з медіа разом із лідерами країн Північної Європи та Балтії.Нарешті визнав шкоду для своєї економіки від глибоких ударів БпЛА й Путін. Але одразу збрехав: мовляв, зруйноване швидко відновлюють. І пообіцяв посилити удари по Україні. Нічого нового, знову погрози "Орєшніком" та атаками на українські міста. Але навіть одурманені кремлівською пропагандою росіяни не можуть не бачити страху своєї керівної верхівки.У Москві вперше за 23 роки скасували святковий концерт на Красній площі до так званого "Дня Росії", також не відбудеться авіасалон у підмосковному Жуковському. Протягом кількох минулих років це дійство проводилося в онлайн-форматі, проте глава уряду країни-агресорки Михайло Мішустін гарантував, що цього року авіасалон відбудеться. І цей збрехав…Міжнародна активність України зі знаком плюсПрезидент Зеленський 7 червня у Лондоні провів зустріч із лідерами групи Е3 — прем’єром Великобританії Кіром Стармером, президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Результатом стали п’ять умов мирного процесу та акцент на участі Сполучених Штатів у цьому процесі. Через те що Дональд Трамп добряче загруз у військовому конфлікті з Іраном, він дистанціювався від переговорів про припинення війни в Україні. Європа намагається повернути його за переговорний стіл, але не в тому форматі, який призвів до пастки з "духом Анкориджа", а до спільної з європейцями позиції.Вона викладена у п’яти пунктах:негайне припинення вогню та повна зупинка Путіним бойових дій;ордони не можуть змінюватися силою, точкою для переговорів є нинішня лінія бойових зіткнень, Україна має суверенне право укладати союзи будь з ким, у тому числі з НАТО;українці мають отримати чітку юридичні гарантії безпеки, які набудуть чинності одразу після припинення вогню та передбачатимуть розгортання на нашій території міжнародних сил;російські гроші будуть заморожені доти, доки Москва не компенсує завданих Україні збитків;у мирній угоді має бути врахований безпековий інтерес Європи, тому будь-які перемовини щодо Євросоюзу та НАТО потребуватимуть згоди їхніх країн-членів.Останній пункт — сигнал Трампу, що домовлятися з Путіним про щось за спинами європейців у нього не вийде.Після Лондона Зеленський відвідав саміт країн Північної Європи та Балтії, який відбувся в Естонії. Окрім демонстрації політичного союзництва України з країнами цього регіону, з Таллінна українська делегація привезла і конкретні рішення, зокрема, щодо посилення української системи ППО. 15-17 червня у Франції відбудеться саміт G7, куди запросили Зеленського. Тож очікуємо важливих новин уже у понеділок.Третя подія — візит до Києва єврокомісарки з питань розширення Марти Кос. В українській столиці вона повідомила чудову новину для українців — 15 червня відкриється перший переговорний кластер для членства України в Євросоюзі."За допомогою так званого випереджального підходу, з технічного погляду, ми готові до відкриття. Зараз тривають фінальні консультації з країнами-членами ЄС. Після відкриття першого кластера, у липні можуть бути відкриті й інші", — зазначила єврокомісарка.Показово, що цей процес відбувається на тлі триваючої сварки між Києвом і Варшавою через складні сторінки спільного минулого. TrueUA аналізував причини і наслідки чвар. На жаль, від польських політиків протягом тижня, що минає, звучало багато неприємних заяв на адресу України, українців та українського президента. Залишається сподіватися, що місце Віктора Орбана, який на користь Росії гальмував просування нашої держави до ЄС, не займе польський президент Кароль Навроцький.Китай лякав маневрами біля берегів Тайваню, а Сі Цзіньпін особисто їздив до КімаСеред інших важливих подій TrueUA виділяв перемогу на парламентських виборах у Вірменії політичної сили прозахідного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна. Ще одна країна прагне піти якомога далі від Москви, і це — хороша новина. Але були й тривожні, серед таких — Китай знову шукає привід для військового конфлікту навколо Тайваню. Протягом тижня китайці проводили так звану "спеціальну морську операцію" у водах на схід від Тайваню. У Тайбеї звинуватили Пекін у порушенні міжнародного права. Маневри китайців завершилися, але вони підтвердили, що комуністична влада Сі Цзіньпіна прагне домінувати в цьому регіоні попри інтереси інших держав.У Піднебесній свої дії пояснювали реакцією на переговори Японії та Філіппін про делімітацію морських кордонів, буцімто це зазіхання на виключну економічну зону Китаю, якою він вважає води біля Тайваню. Китайська влада підозрює Філіппіни та Японію у бажанні встановити контроль за морським шляхом, яким, у разі нападу КНР на Тайвань можна надавати допомогу тайванцям. Тому Сі вирішив погрозити дубинкою.Проте аналітики вважають, що нетривала "спеціальна морська операція" — черговий етап нагнітання, і що Китай готується до війни. Поки — дипломатичної, але з позиції сили. На це вказують кілька ознак. Перша: протягом останніх 19 місяців КНР скуповує золото. З одного боку, цей метал дає можливість диверсифікувати міжнародні резерви на тлі глобальної нестабільності у світі. З іншого — великі запаси золота створюють фінансову подушку на випадок санкцій у відповідь на агресію проти Тайваню.Друга ознака — вперше за сім років 7-8 червня відбувся візит Сі Цзіньпіна до Кім Чен Ина. Оглядачі вказують: це перший міжнародний вояж вождя китайських комуністів у 2026 році, досі всі приїздили до нього, навіть Трамп. Чому ж північнокорейський лідер удостоївся такої честі? У Сі немає стратегічних партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, але вистачає ворогів, точніше, конкурентів за вплив, і в разі військового зіткнення навколо Тайваню опертися буде ні на кого, окрім КНДР.Утім, китайська дипломатія відома тим, що про реальні домовленості пресрелізів не видають, все лишається утаємниченим. Тому наслідки переговорів можна простежувати тільки по конкретних діях і то не відразу. Оскільки китайці допомагають росіянами у війні проти України не публічно, а північні корейці — безпосередньо, за розвитком активності Пекіна варто поспостерігати й українським аналітикам..

У неділю ввечері, 7 червня, президент України Володимир Зеленський зустрінеться в Лондоні з Еммануелем Макроном, Фрідріхом Мерцом і Кіром Стармером. Це початок нового етапу дипломатії в Європі.Таке припущення зробили аналітики видання DPA."Даунінг-стріт інформує, що в неділю український лідер відвідає Велику Британію разом із президентом Франції та канцлером Німеччини", — йдеться в повідомленні.Аналітики стверджують, що на зустрічі говоритимуть про подальшу підтримку України. До того ж мета лідерів Німеччини, Франції та Великої Британії — активізація зусиль щодо припинення війни Росії проти України."Тема перспективи нових переговорів з Москвою — головна на зустрічі європейських лідерів", — зазначили політичні експерти.За інформацією видання Bloomberg, зустріч попередньо планували на 7 червня, але зауважували, що графік президента України міг ще змінитися. Щоправда, найімовірніше,зустріч таки відбудеться сьогодні.Аналітики додали, що нові переговори стануть частиною нових зусиль у дипломатії, щоби знайти шляхи завершення війни. Активізація розпочалася після того, як Володимир Зеленський написав диктатору Росії Володимиру Путіну відкритого листа, в якому запропонував відновити переговорний процес.За оцінками Лондона, Парижа та Берліна, Москву можна підштовхнути до діалогу на тлі успішних ударів України дронами по території Росії.Нагадаємо, що в п’ятницю Володимир Зеленський назвав "слабкою" відповідь Володимира Путіна на пропозицію зустрітися та припинити війну. Український президент закликав світ посилити тиск на Росію..

У неділю, 7 червня, лідери Франції, Великої Британії та Німеччини зустрінуться у Лондоні. На цю зустріч також запрошений президент України Володимир Зеленський.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на власні джерела в Єлисейському палаці.У пресслужбі президента Франції оголосили, що Емманюель Макрон 7 червня вирушає до Лондона на зустріч з британським прем’єр-міністром Кіром Стармером і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Після того вони зустрінуться із Зеленським, якого також запросили до Лондона. Макрон назвав відкритий лист Зеленського Путіну "хорошою ініціативою" та підтримав прямі переговори з Російською Федерацією."Ця зустріч дозволить продовжити нашу тісну координацію щодо спільного порядку денного з продовження підтримки України та посилення тиску на Росію", — зазначили у Єлисейському палаці.Там додали, що Росія зараз опинилась у скрутній економічній і стратегічній ситуації та не має успіхів на фронті."Ця зустріч також дозволить обговорити зусилля задля досягнення справедливого та тривалого миру в Україні та на європейському континенті, зокрема, в тому, що стосується "Коаліції рішучих", — додали в заяві.Прибуття Макрона на Даунінг-стріт заплановане о 18:30 за місцевим часом (20:30 за Києвом), після чого одразу розпочнеться тристороння зустріч європейських лідерів. За годину після того має розпочатися зустріч Стармера, Макрона та Мерца із Зеленським.Нагадаємо, що керівництво Великої Британії закликає партнерів по Північноатлантичному альянсу до максимальної пильності через агресивні плани Кремля. Провідні аналітичні центри й оборонні відомства Заходу прогнозують ймовірне розширення російської збройної експансії..

Президент Франції Еммануель Макрон провів 24 травня екстрені телефонні переговори з самопроголошеним лідером Білорусі Олександром Лукашенком через ситуацію в регіоні. Французький лідер рішуче застеріг політика від будь-яких спроб глибшого втягування його країни у загарбницьку війну Росії проти України.Про це повідомляє інформаційне агентство AFP із посиланням на власне інформоване джерело.Історичний контакт після років ізоляціїЦя розмова, яка відбулася в неділю, 24 травня, стала знаковою подією у двосторонніх відносинах. За інформацією кулуарних джерел, сторони вперше поспілкувалися у форматі прямого діалогу з моменту початку повномасштабної російської агресії у 2022 році. Весь цей час контакти на такому високому рівні залишалися замороженими. Організатором та ініціатором обговорення виступив саме офіційний Париж, який намагається запобігти відкритому відкриттю другого фронту на Півночі України.Наслідки для Мінська у разі підтримки КремляПід час бесіди Макрон розставив чіткі акценти щодо майбутнього Білорусі. Він детально описав усі критичні ризики та загрози, з якими неминуче зіткнеться республіка, якщо її керівництво погодиться на подальші вимоги Москви щодо розширення військової допомоги.Окремо лідери зачепили питання регіональної стабільності на тлі посилення військової активності поблизу східних кордонів Північноатлантичного альянсу. Французький президент закликав свого співрозмовника зробити кроки назустріч нормалізації діалогу з цивілізованим світом."Також Макрон закликав Лукашенка покращити відносини з Європейським Союзом на тлі зростання напруженості в регіоні та посилення військової активності поблизу східного кордону НАТО", — передають європейські ЗМІ.Нагадаємо, за даними ДПСУ, станом на 24 травня на північних кордонах України зберігається відносна стабільність, попри регулярні військові маневри білоруської армії. Прикордонники оцінили реальну загрозу прориву лінії оборони та розповіли, які пастки готує ворог..

У неділю, 24 травня, президент Франції Еммануель Макрон провів телефонну розмову із самопроголошеним лідером Білорусі Олександром Лукашенком. Глави держав порушили низку гострих питань щодо міжнародної безпеки та обговорили майбутнє дипломатичних відносин на тлі тривалої кризи.Про це повідомило пропагандистське видання "Белта".Ініціатива офіційного ПарижаЯк зазначає джерело, організатором термінових телефонних перемовин виступила французька сторона. Раптовий дзвінок Макрона до Мінська став несподіваним кроком, зважаючи на напружені відносини між європейськими країнами та білоруським режимом. Паризька адміністрація поки не надала розгорнутих офіційних коментарів щодо мотивів цього діалогу.Водночас державні інформаційні ресурси Білорусі поспішили оприлюднити власну версію розмови, акцентуючи на важливості двостороннього контакту.Обговорення регіональних проблем та відносин із ЄСПід час бесіди лідери зосередилися на стані справ у Східній Європі та спробували окреслити шляхи врегулювання наявних протиріч. Окрім загальної геополітичної ситуації, політики торкнулися питання взаємодії Мінська із європейською спільнотою."Глави держав обговорили регіональні проблеми та взаємовідносини Білорусі з ЄС і Францією зокрема", — зазначило пропагандистське білоруське видання.Наразі детальні результати обговорення та конкретні домовленості сторін не розголошуються, проте сам факт прямого контакту викликав жваві дискусії серед міжнародних аналітиків.Нагадаємо, що вночі 24 травня росіяни вдарили по Києву й інших містах і громадах. Найбільше ракет — саме проти столиці, по звичайних житлових будинках, школах, спалили продуктовий ринок — один із найстаріших київських ринків. За словами президента Володимира Зеленського, кривава нічна атака Росії 24 травня забрала життя чотирьох українців та спричинила поранення ще у близько сотні людей у різних куточках країни. Глава держави відреагував на черговий акт терору та повідомив про критичну ситуацію із пошкодженням житлових будинків у столиці.Своєю чергою, начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат заявив, що американські винищувачі F-16 продемонстрували високу ефективність під час ліквідації наслідків масштабної повітряної атаки, яку російські окупаційні війська здійснили у ніч на 24 травня. Водночас українське командування наголошує на гострій потребі у збільшенні постачань спеціальних боєприпасів для західних комплексів протиповітряної оборони, здатних перехоплювати балістичні цілі..

У п'ятницю, 22 травня, президент Володимир Зеленський провів розмову з французьким колегою Еммануелем Макроном, прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у форматі Е3 — Україна. Як повідомив гарант на своїй сторінці у Telegram, основна тема переговорів — посилення дипломатичних зусиль задля досягнення миру та забезпечення активної ролі Європи в цьому процесі.Під час переговорів партнери відзначили зміцнення позицій України як на полі бою, так і у сфері далекобійних спроможностей. За словами президента, саме такий тиск може стати чинником, який спонукатиме Росію до "правильної та дієвої дипломатії"."Домовились, що наші радники з питань національної безпеки зустрінуться найближчим часом", — поінформував гарант.Окремо Зеленський поінформував партнерів про російські плани щодо України, Білорусі та інших напрямків у Європі. Очікується, що розвідувальні служби сторін найближчим часом проведуть детальніший обмін інформацією.Також співрозмовники обговорили координацію комунікації з американською стороною. Президент наголосив, що Україна разом із партнерами працює над досягненням "справжнього миру".Нагадаємо, ввечері 20 травня президент Володимир Зеленський провів розмову з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Вони скоординували позиції щодо дипломатичного треку на тлі війни в Україні..

Президент Франції Емманюель Макрон заявив, що після завершення свого другого терміну у 2027 році не планує продовжувати політичну кар’єру.Про це він сказав під час поїздки на Кіпр, де брав участь у неформальному саміті лідерів ЄС. За його словами, після десяти років на посаді президента він має намір повністю відійти від політики, передає Le Figaro.Макрон також зазначив, що завершальний етап його президентства є найскладнішим, адже потрібно одночасно зберегти досягнуті результати та виправити те, що залишилося незавершеним або проблемним."Я не займався політикою раніше і не буду займатися нею після", — заявив політик.Президентські вибори у Франції заплановані на квітень 2027 року.Нагадаємо, президент Франції Еммануель Макрон ініціював створення широкої коаліції держав для протидії геополітичному тиску Вашингтона та Пекіна. Під час свого азійського турне він закликав країни з потужною економікою об’єднати зусилля, щоб уникнути ролі "васалів" у глобальному протистоянні наддержав..

Розблокування Європейським Союзом кредиту для України є дуже важливим сигналом рішучості продовжувати спільну співпрацю. Ухвалення нового пакета санкцій теж чітко вказує Росії на баланс сил у Європі.Про це заявив президент Франції Еммануель Макрон, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в мережі X."Радий повернутися до зустрічі з президентом Володимиром Зеленським на полях неформального Європейського саміту на Кіпрі", — констатував він.Французький лідер привітав розблокування європейського кредиту для України, який є дуже сильним сигналом рішучості продовжувати стояти пліч-о-пліч з Україною."Угода щодо 20 пакета санкцій теж є чітким повідомленням, спрямованим до Росії", — додав він.Президент Франції зауважив, що його країна й Україна провели повний огляд оборонної співпраці, необхідності ще більше посилювати тиск на воєнну економіку Росії та роботи, яка триває проводимо в межах "Коаліції охочих"."Наша підтримка не ослабне ні сьогодні, ні завтра. Європа тримається слова, вона витримає", — запевнив Еммануель Макрон.Як відомо, Європейський Союз остаточно затвердив 20-й пакет санкцій проти Російської Федерації, посиливши тиск на агресора у відповідь на війну проти України. Нові обмеження спрямовані на ключові сектори економіки, фінансові інструменти та "тіньовий флот", щоби ще більше звузити можливості Кремля фінансувати воєнні дії.Нагадаємо, що, за інформацією уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, повна фінансова ізоляція Росії, посилення енергетичного ембарго та припинення постачання компонентів для зброї — такими є основні елементи наступного 21 пакету санкцій ЄС, робота над яким уже розпочалася..

Не надто вдала військова операція Сполучених Штатів на Близькому Сході та сварки через неї союзників по НАТО спонукала окремих лідерів до ініціатив щодо перегляду чинної архітектури безпеки. Чи можливо втілити в життя їхні ідеї?TrueUA детально аналізував причини конфлікту американської адміністрації з партнерами по НАТО та чи стане його наслідком вихід Сполучених Штатів із Північноатлантичного альянсу. Найімовірніше, після зустрічі генсека НАТО Марка Рютте з Дональдом Трампом, яка відбудеться найближчими днями, союзники зійдуться посередині й саміт Альянсу, а запланований на липень в Анкарі, не стане останнім в історії військового блоку.На тлі подій навколо Ірану знову актуальною стала дискусія, чи можливі нові геополітичні союзи та наскільки вони будуть міцними. Перед тим, як перейти до аналізу подібних ініціатив, наголосимо на важливому факторі: міцні союзи об’єднуються спільними або схожими цінностями, а не лише економічними інтересами. НАТО, Європейський Союз, "Велика сімка" мають у своєму складі держави, що поділяють ліберально-демократичні цінності, мають ринкову економіку, дотримуються прав і свобод людини, хоча можуть мати й особливий погляд на окремі права.За останні роки утворилися й інші геополітичні союзи, наприклад, БРІКС. Усі спроби зробити його антизахідним проєктом, запровадити спільну валюту, таку собі альтернативу долару — це просували Китай і Росія — провалилися. Бо у членів БРІКС не існує спільних цінностей.Сильна Європа, але з НАТО: проєкт КубілюсаУ січні з цікавою ініціативою вийшов єврокомісар з питань оборони литовець Андрюс Кубілюс. Він закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки. TrueUA аналізував сильні й слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для її реалізації в Європи залишилося не так багато часу. Нині можна стверджувати, що дорогоцінний час — згаяний, проте окремі ідеї можуть бути здійснені за певних умов.В Європі перебувають американські військові загальною чисельністю близько ста тисяч, у випадку їхньої передислокації з європейського континенту, а цього не можна виключати в разі поглиблення конфлікту з главою Білого дому, союзники по НАТО в ЄС опиняться перед величезним викликом, як і ким замінити таку чисельність військових.Кубілюс не стверджує, що американці підуть, проте Європа має бути готова замінити їх такою ж за чисельністю армією. Зробити це швидко неможливо, але до такого сценарію можна підготуватися, здійснюючи навчання військових, модернізацію власних армій і таке інше. А ключові оборонні питання європейці обговорюватимуть на Раді європейської безпеки.Ініціатива Кубілюса як загалом ідея збройних сил Євросоюзу залишатиметься лише мрією доти, доки в рамках ЄС існує полярне бачення власного майбутнього.Перша позиція полягає в тому, що Євросоюз — економічне об’єднання і тому має займатися політикою лише в контексті забезпечення економічних пріоритетів, а все інше — прерогатива НАТО.Друга позиція: ЄС ще й політичне об’єднання і країни-члени мусять дбати про спільну безпеку, щоб союз не розгойдували й не розвалювали зовнішні сили. Не всі європейські лідери цю позицію поділяють навіть зараз, коли виклики для Європи більш ніж очевидні.Тож перед тим, як серйозно говорити про спільну армію, необхідно почати з втілення простішої задачі — домовитися про зміну процедур ухвалення рішень в рамках Євросоюзу. Це ініціатива, з якою виступає Німеччина, — всі рішення повинні прийматися кваліфікованою більшістю, а не спільним голосом. Хоча не така і проста ця задача. Кожна країна ЄС не проти зберегти право на вето. Про всяк випадок."Ядерна парасолька" Франції: проєкт Макрона і МерцаТакож не нова ініціатива і так само неоднозначна. TrueUA детально аналізував, чому ідея французької "ядерної парасольки" стала актуальною після цьогорічної конференції з безпеки у Мюнхені. Місяць тому президент Еммануель Макрон оприлюднив нову ядерну доктрину Франції, яка охоплює збільшення кількості боєголовок та розміщення літаків, спроможних нести ядерні заряди, в країнах — союзницях.Це не самодіяльність Парижа, його ініціативи обговорювали зі США та Великою Британією, іншими двома ядерними державами НАТО. Інтерес до такої ідеї висловили Польща, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія, Бельгія, головне — Німеччина.Канцлер Фрідріх Мерц ще під час торішніх виборів до Бундестагу висловлювався за зменшення залежності ЄС від ядерного "щита" США на користь європейської "парасольки". Цікава ця тема й Україні з огляду на блокування нашого членства в НАТО, а як майбутній член Євросоюзу Київ може спробувати отримати французький ядерний захист.Та поки це мрії. По-перше, за понад рік завершується каденція Макрона, наступний президент Франції може виявитися висуванцем ультраправих євроскептиків і згорнути ядерну програму. Або запропонує охочим купити захист у Парижа за великі гроші. По-друге, самостійно французи такий масштабний проєкт не потягнуть, аби його реалізувати, потрібно, щоб усі вклали серйозні суми. Багато країн НАТО з великою неохотою погодилися під тиском Трампа збільшити витрати на спільну оборону, тож зрештою можуть сказати, що їм і американського захисту достатньо."Альянс середніх держав": глобальний проєкт Макрона"Геть від Вашингтона і Пекіна!" — таким є гасло історичного виступу Макрона в Сеулі 3 квітня. До Південної Кореї президент Франції завітав в рамках великого міжнародного турне. Амбітна ідея Макрона полягає у тому, що Європа, Південна Корея, Японія, Австралія, Бразилія, Індія, Канада здатні об’єднати зусилля у сферах міжнародного права, безпеки й демократії з метою уникнення надмірної залежності від США та Китаю.Французький лідер обрав дуже вдалий час для проголошення ініціативи "альянсу середніх держав": Сполучені Штати загрузли на Близькому Сході, їхня війна там посилила авторитарні режими в Пекіні та Москві, остання непогано заробляє на продажу зрослої в ціні нафти. Макрон пропонує альтернативу двополюсному американсько-китайському світу у вигляді "третього шляху"."Наша мета — не бути васалами двох держав-гегемонів. Ми не хочемо залежати від домінування, скажімо, від Китаю, або ми не хочемо бути надто схильними до непередбачуваності США", — заявив глава Франції.Він також наголосив, що міжнародна політика ЄС має базуватися на "стратегічній автономії" — відмові від ролі молодшого партнера, змушеного підлаштовуватися під електоральні коливання в США або тиск Китаю.Свою ідею він пообіцяв у розширеному вигляді презентувати у червні на саміті "Великої сімки", який прийматиме Франція. Це буде останній такий захід, де Макрон братиме участь як глава своєї держави. Та, судячи з цікавої ініціативи, він не планує просто піти на політичну пенсію. Чи можливо реалізувати "альянс середніх держав"? Цілком. І Україна зі своїм досвідом ведення війни сучасного типу в ньому може зайняти свою важливу нішу."НАТО без боягузів": проєкт генерала КеллогаКолишній спецпредставник президента Трампа в Україні, відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог запропонував ідею, яка видається ще амбітнішою за макронівську.Процитуємо сказане ним в ефірі американського телеканалу Fox News:"НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система. Переосмислити наявні оборонні альянси, можливо, створити один з Японією та Австралією, а також із деякими з тих європейських країн, які готові вступити у війну, як-от Німеччина чи Польща. Навіть Україна, яка також довела свою ефективність як хороший союзник".Тобто ідея полягає в тому, що Сполучені Штати можуть створювати окремі альянси з країнами, готовими діяти для забезпечення спільних безпекових інтересів. Не вагатися, не шукати причин для відмови, а бути ефективним союзником на полі бою. Без різниці, де географічно розташована держава. Це не означає кінець Північноатлантичного альянсу, створеного за принципом колективного Заходу, а відбір із цього об’єднання справді здатних до сучасних методів війни, охочих посилюватися та спільно із собі подібними встановлювати правила гри у сучасному світі.В ідеї Келлога є слабкі сторони, як-от той же випадок з Іраном, військова операція супроти якого розпочалася і триває з порушенням міжнародного права. Це залишається однією з ключових причин небажання союзників США ставати з ними опліч. Подібний альянс, якби він виник, мав би опиратися на міжнародне право, а не діяти свавільно, як світовий жандарм. Проте сам підхід, якщо він враховуватиме український інтерес, звучить доволі привабливо..

Президент Франції Еммануель Макрон ініціював створення широкої коаліції держав для протидії геополітичному тиску Вашингтона та Пекіна. Під час свого азійського турне він закликав країни з потужною економікою об’єднати зусилля, щоб уникнути ролі "васалів" у глобальному протистоянні наддержав.Про це повідомляє Bloomberg.Стратегія "третього шляху"Еммануель Макрон, який очолює єдину ядерну державу ЄС з найпотужнішим оборонним сектором, активізував свою давню стратегію створення європейської противаги США та Китаю. Виступаючи перед студентами в Сеулі, французький лідер наголосив на необхідності збереження суверенітету держав, які не бажають ставати заручниками чужих конфліктів."Наша мета — не бути васалами двох гегемонічних сил", — заявив він. "Ми не хочемо залежати від домінування, скажімо, Китаю, або бути надто вразливими до непередбачуваності США".Макрон окреслив коло потенційних союзників, серед яких Південна Корея, Японія, Австралія, Бразилія, Канада та Індія. На його думку, цей альянс може ефективно співпрацювати у сферах штучного інтелекту, космосу, енергетики та глобальної безпеки.Конфлікт із ТрампомНова хвиля дипломатичної активності Парижа відбувається на тлі загострення відносин із Білим домом. Дональд Трамп поновив атаки на НАТО та союзників, зокрема звинувативши Францію у недостатній підтримці військових операцій в Ірані. Трамп обурився забороною на проліт американських літаків над територією Франції, назвавши країну "дуже некорисною" та пригрозивши, що "США це запам'ятають". Макрон, своєю чергою, наголосив на тому, що з Францією не консультувалися щодо цієї війни, і вона не є її частиною."США — велика країна", — зазначив Макрон, проте попередив, що нинішній підхід Вашингтона ризикує відкрити "скриню Пандори".Врегулювання на Близькому СходіФранцузький лідер скептично оцінює ефективність виключно силових методів. Згадуючи досвід Іраку, Сирії та Афганістану, він наголосив, що військові операції рідко приносять бажаний результат: "Ми ніколи не досягаємо мети".Замість ескалації Макрон пропонує створити механізм деконфліктизації з Іраном та пропонує супроводжувати торгові судна в Ормузькій протоці після припинення бомбардувань. Це критично важливо для світової економіки, адже через конфлікт заблоковано шлях, яким проходить п’ята частина світового експорту нафти та зрідженого газу. Свої ідеї щодо нового світового порядку Макрон планує детально представити у червні під час саміту G7, який прийматиме Франція.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна надіслала Сполученим Штатам Америки та країнам Близького Сходу чіткий сигнал про готовність долучитися до обговорення можливого розблокування Ормузької протоки та поділитися власним досвідом..

Фінляндія офіційно відмовилася від розміщення ядерного арсеналу на своїй території, попри статус нового члена НАТО. Водночас Гельсінкі виявляє неабиякий інтерес до ініціативи Франції щодо створення єдиного загальноєвропейського оборонного щита. Про це повідомляє "Укрінформ" з посиланням на заяву прем’єр-міністра Фінляндії Петтері Орпо під час пресконференції в Осло.Позиція щодо ядерних арсеналівОчільник фінського уряду розвіяв чутки про можливу появу ядерних об'єктів у країні після вступу до Альянсу. За його словами, наразі це питання взагалі не стоїть на порядку денному ні всередині держави, ні в штаб-квартирі НАТО:"Фінляндія не прагне розміщення на своїй території ядерної зброї і жодних подібних планів НАТО не має", — сказав Орпо.Ця заява прозвучала на тлі загального зміцнення східного флангу Європи, проте Гельсінкі дотримується стриманої стратегії щодо найбільш потужних видів озброєння.Інтерес до "французької парасольки"Попри відмову від власних чи розміщених ядерних потужностей, Фінляндія уважно стежить за дипломатичними ініціативами союзників. Зокрема, Петтері Орпо схвально відгукнувся про ідеї президента Франції Еммануеля Макрона, які стосуються поширення ядерних гарантій Парижа на весь Європейський Союз. Прем’єр наголосив, що європейська архітектура безпеки потребує модернізації:"Ми хотіли б дізнатися більше, оскільки існує потреба зміцнити європейське стримування", — зазначив прем’єр-міністр.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Міжнародне агентство з атомної енергії не має доказів того, що Іран створює ядерну бомбу. Водночас агентство не може підтвердити, що ядерна програма Тегерана має виключно мирний характер. .