Крим — без бензину, Росія — у вогні, Китай готується до війни: політичний підсумок тижня
Наші оборонці успішно атакують Росію дронами та паралізують логістику окупантів до Криму. У Лондоні узгодили пункти мирного процесу. Сі Цзіньпін особисто відвідав Кім Чен Ина. Про ці та інші події та їхні наслідки — у підсумковому аналізі TrueUA.
Чемпіонат світу з футболу, який розпочався цього тижня, буде важливою подією не лише у світі спорту, а й політики. Перший матч Мундіалю затьмарив скандал із російськими прапорами на трибунах стадіону "Ацтека" у Мехіко. Організатори турніру пояснили, мовляв, хоча збірну Росії і відсторонили від змагань на невизначений час, проте вона лишається членом ФІФА. Тому й повісили її прапор серед інших. Були на трибунах і росіяни з триколорами. Росія завжди використовувала масштабні спортивні форуми для політичних провокацій, тому подібне, на жаль, повторюватиметься й на інших стадіонах.
Окрім футбольної першості, тиждень приніс й інші події. TrueUA проаналізував основні з них: що відбулося і якими будуть наслідки.
Крим стає островом, а Росія запалала ще більше
Серія ударів українських БпЛА по мостах, які ведуть до анексованого Криму, паралізувала логістику окупантів.
Після пошкодження мосту біля Чонгара, загарбники перенаправили свої вантажівки через Армянськ, але і там їх наздогнало покарання, — добрі дрони вразили колону з 50 вантажівок, які перевозили паливо та боєприпаси.
Анексований Крим значною мірою відчув на собі наслідки знищення логістики агресора, — там триває бензинова криза, на тлі якої населення почало масово скуповувати крупи та макарони. Путінський режим не був готовий до такого повороту. Росіяни намагаються навести понтонні переправи замість пошкоджених мостів, та це не розв'язує проблему глобально.
Дісталося загарбникам і на інших окупованих територіях. Зокрема, після ефективних ударів БпЛА зупинив роботу порт Маріуполя, крім того, вражено електропідстанції, РЛС ворога, цистерни з паливом на захоплених росіянами землях Донеччини й Луганщини.
Палає і сама Росія. Протягом тижня, що минає, червоний півень прилетів на нафтопереробні заводи "Танеко" та "ТАИФ-НК" у Татарстані, на хімічний завод "Тольяттікаучук" та на Куйбишевський НПЗ у Самарській області, Афіпський НПЗ у Краснодарському краї, завод "ВНИИР-Прогрес" у Чебоксарах, який виробляє компоненти для російських ракет і безпілотників. І це далеко не повний перелік уражених об’єктів.
"У нас є десь 300, 350 засобів, які ми застосовуємо, і ми вийдемо на ту кількість, яка дозволить нам відповідати їм повною мірою. Росія розуміє, що коли буде 600 дронів та ракет, тоді вони відчують цю війну так, як її відчуваємо ми. Але вони відчують її вдома", — заявив президент Володимир Зеленський 9 червня в Естонії під час спілкування з медіа разом із лідерами країн Північної Європи та Балтії.
Нарешті визнав шкоду для своєї економіки від глибоких ударів БпЛА й Путін. Але одразу збрехав: мовляв, зруйноване швидко відновлюють. І пообіцяв посилити удари по Україні. Нічого нового, знову погрози "Орєшніком" та атаками на українські міста. Але навіть одурманені кремлівською пропагандою росіяни не можуть не бачити страху своєї керівної верхівки.
У Москві вперше за 23 роки скасували святковий концерт на Красній площі до так званого "Дня Росії", також не відбудеться авіасалон у підмосковному Жуковському. Протягом кількох минулих років це дійство проводилося в онлайн-форматі, проте глава уряду країни-агресорки Михайло Мішустін гарантував, що цього року авіасалон відбудеться. І цей збрехав…
Міжнародна активність України зі знаком плюс
Президент Зеленський 7 червня у Лондоні провів зустріч із лідерами групи Е3 — прем’єром Великобританії Кіром Стармером, президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Результатом стали п’ять умов мирного процесу та акцент на участі Сполучених Штатів у цьому процесі. Через те що Дональд Трамп добряче загруз у військовому конфлікті з Іраном, він дистанціювався від переговорів про припинення війни в Україні. Європа намагається повернути його за переговорний стіл, але не в тому форматі, який призвів до пастки з "духом Анкориджа", а до спільної з європейцями позиції.
Вона викладена у п’яти пунктах:
- негайне припинення вогню та повна зупинка Путіним бойових дій;
- ордони не можуть змінюватися силою, точкою для переговорів є нинішня лінія бойових зіткнень, Україна має суверенне право укладати союзи будь з ким, у тому числі з НАТО;
- українці мають отримати чітку юридичні гарантії безпеки, які набудуть чинності одразу після припинення вогню та передбачатимуть розгортання на нашій території міжнародних сил;
- російські гроші будуть заморожені доти, доки Москва не компенсує завданих Україні збитків;
- у мирній угоді має бути врахований безпековий інтерес Європи, тому будь-які перемовини щодо Євросоюзу та НАТО потребуватимуть згоди їхніх країн-членів.
Останній пункт — сигнал Трампу, що домовлятися з Путіним про щось за спинами європейців у нього не вийде.
Після Лондона Зеленський відвідав саміт країн Північної Європи та Балтії, який відбувся в Естонії. Окрім демонстрації політичного союзництва України з країнами цього регіону, з Таллінна українська делегація привезла і конкретні рішення, зокрема, щодо посилення української системи ППО. 15-17 червня у Франції відбудеться саміт G7, куди запросили Зеленського. Тож очікуємо важливих новин уже у понеділок.
Третя подія — візит до Києва єврокомісарки з питань розширення Марти Кос. В українській столиці вона повідомила чудову новину для українців — 15 червня відкриється перший переговорний кластер для членства України в Євросоюзі.
"За допомогою так званого випереджального підходу, з технічного погляду, ми готові до відкриття. Зараз тривають фінальні консультації з країнами-членами ЄС. Після відкриття першого кластера, у липні можуть бути відкриті й інші", — зазначила єврокомісарка.
Показово, що цей процес відбувається на тлі триваючої сварки між Києвом і Варшавою через складні сторінки спільного минулого. TrueUA аналізував причини і наслідки чвар. На жаль, від польських політиків протягом тижня, що минає, звучало багато неприємних заяв на адресу України, українців та українського президента. Залишається сподіватися, що місце Віктора Орбана, який на користь Росії гальмував просування нашої держави до ЄС, не займе польський президент Кароль Навроцький.
Китай лякав маневрами біля берегів Тайваню, а Сі Цзіньпін особисто їздив до Кіма
Серед інших важливих подій TrueUA виділяв перемогу на парламентських виборах у Вірменії політичної сили прозахідного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна. Ще одна країна прагне піти якомога далі від Москви, і це — хороша новина. Але були й тривожні, серед таких — Китай знову шукає привід для військового конфлікту навколо Тайваню. Протягом тижня китайці проводили так звану "спеціальну морську операцію" у водах на схід від Тайваню. У Тайбеї звинуватили Пекін у порушенні міжнародного права. Маневри китайців завершилися, але вони підтвердили, що комуністична влада Сі Цзіньпіна прагне домінувати в цьому регіоні попри інтереси інших держав.
У Піднебесній свої дії пояснювали реакцією на переговори Японії та Філіппін про делімітацію морських кордонів, буцімто це зазіхання на виключну економічну зону Китаю, якою він вважає води біля Тайваню. Китайська влада підозрює Філіппіни та Японію у бажанні встановити контроль за морським шляхом, яким, у разі нападу КНР на Тайвань можна надавати допомогу тайванцям. Тому Сі вирішив погрозити дубинкою.
Проте аналітики вважають, що нетривала "спеціальна морська операція" — черговий етап нагнітання, і що Китай готується до війни. Поки — дипломатичної, але з позиції сили. На це вказують кілька ознак. Перша: протягом останніх 19 місяців КНР скуповує золото. З одного боку, цей метал дає можливість диверсифікувати міжнародні резерви на тлі глобальної нестабільності у світі. З іншого — великі запаси золота створюють фінансову подушку на випадок санкцій у відповідь на агресію проти Тайваню.
Друга ознака — вперше за сім років 7-8 червня відбувся візит Сі Цзіньпіна до Кім Чен Ина. Оглядачі вказують: це перший міжнародний вояж вождя китайських комуністів у 2026 році, досі всі приїздили до нього, навіть Трамп. Чому ж північнокорейський лідер удостоївся такої честі? У Сі немає стратегічних партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, але вистачає ворогів, точніше, конкурентів за вплив, і в разі військового зіткнення навколо Тайваню опертися буде ні на кого, окрім КНДР.
Утім, китайська дипломатія відома тим, що про реальні домовленості пресрелізів не видають, все лишається утаємниченим. Тому наслідки переговорів можна простежувати тільки по конкретних діях і то не відразу. Оскільки китайці допомагають росіянами у війні проти України не публічно, а північні корейці — безпосередньо, за розвитком активності Пекіна варто поспостерігати й українським аналітикам.
