# Марта Кос

У Європейському Союзі розглядають можливість запровадження додаткових умов для держав, які планують приєднатися до блоку в майбутньому. Зокрема, новоприйняті країни можуть тимчасово залишити без ключового інструменту впливу на ухвалення спільноєвропейських рішень.Відповідну резонансну заяву зробила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, пише "Європейська правда".Особливі умови для майбутнього вступу УкраїниЯк зазначає видання, свою позицію європейська чиновниця озвучила в Люксембурзі, де згодом має розпочатися засідання Ради ЄС у закордонних справах. У представниці Брюсселя напряму поцікавилися, чи існують плани позбавити права вето саме Україну на початкових етапах її перебування в об'єднанні.У відповідь на це єврокомісарка наголосила, що необхідно "дійти до ситуації, коли укладатимемо договір про вступи також і для України", акцентувавши на важливості подальшого прогресу на євроінтеграційному шляху нашої держави. Вона переконана, що керівництво блоку має отримати залізобетонні гарантії того, що будь-яка нова країна-член "дотримуватимуться європейських правил, бувши членами через п'ять, 10 чи 15 років".Нове покоління угод про вступ на прикладі ЧорногоріїМарта Кос детально розкрила механізм, який зараз розробляють у структурах Євросоюзу для майбутніх хвиль розширення. Як приклад вона навела балканську країну, з якою наразі ведеться найбільш активна інтеграційна робота. Чиновниця зауважила, що кожна окрема держава ставатиме предметом детальних дискусій всередині блоку безпосередньо перед підписанням фінальних документів."Наразі ми перебуваємо в процесі його підготовки для Чорногорії, тож мине ще певний час, перш ніж ми побачимо, як це зробити. Але що ми знаємо зараз — і саме тому я згадую договір про вступ із Чорногорією, – це те, що це буде нове покоління договорів про вступ у тому сенсі, що ми матимемо нові запобіжники, які робитимуть або забезпечуватимуть саме те, про що ви згадали", — резюмувала єврокомісарка.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступив з ініціативою надати Україні новий формат участі в Європейському Союзі, так званий "асоційований членський статус".23 травня стало відомо, що Володимир Зеленський написав листа лідерам ЄС, у якому заявив, що пропозиція Німеччини надати Україні статус "асоційованого" члена Європейського Союзу є "несправедливою". Це позбавить Київ права голосу в рамках Євросоюзу.Читайте також: У Європейському Союзі хочуть посилити вимоги до нових членів: що пропонують політики.

Наші оборонці успішно атакують Росію дронами та паралізують логістику окупантів до Криму. У Лондоні узгодили пункти мирного процесу. Сі Цзіньпін особисто відвідав Кім Чен Ина. Про ці та інші події та їхні наслідки — у підсумковому аналізі TrueUA.Чемпіонат світу з футболу, який розпочався цього тижня, буде важливою подією не лише у світі спорту, а й політики. Перший матч Мундіалю затьмарив скандал із російськими прапорами на трибунах стадіону "Ацтека" у Мехіко. Організатори турніру пояснили, мовляв, хоча збірну Росії і відсторонили від змагань на невизначений час, проте вона лишається членом ФІФА. Тому й повісили її прапор серед інших. Були на трибунах і росіяни з триколорами. Росія завжди використовувала масштабні спортивні форуми для політичних провокацій, тому подібне, на жаль, повторюватиметься й на інших стадіонах.Окрім футбольної першості, тиждень приніс й інші події. TrueUA проаналізував основні з них: що відбулося і якими будуть наслідки.Крим стає островом, а Росія запалала ще більшеСерія ударів українських БпЛА по мостах, які ведуть до анексованого Криму, паралізувала логістику окупантів.Після пошкодження мосту біля Чонгара, загарбники перенаправили свої вантажівки через Армянськ, але і там їх наздогнало покарання, — добрі дрони вразили колону з 50 вантажівок, які перевозили паливо та боєприпаси.Анексований Крим значною мірою відчув на собі наслідки знищення логістики агресора, — там триває бензинова криза, на тлі якої населення почало масово скуповувати крупи та макарони. Путінський режим не був готовий до такого повороту. Росіяни намагаються навести понтонні переправи замість пошкоджених мостів, та це не розв'язує проблему глобально.Дісталося загарбникам і на інших окупованих територіях. Зокрема, після ефективних ударів БпЛА зупинив роботу порт Маріуполя, крім того, вражено електропідстанції, РЛС ворога, цистерни з паливом на захоплених росіянами землях Донеччини й Луганщини.Палає і сама Росія. Протягом тижня, що минає, червоний півень прилетів на нафтопереробні заводи "Танеко" та "ТАИФ-НК" у Татарстані, на хімічний завод "Тольяттікаучук" та на Куйбишевський НПЗ у Самарській області, Афіпський НПЗ у Краснодарському краї, завод "ВНИИР-Прогрес" у Чебоксарах, який виробляє компоненти для російських ракет і безпілотників. І це далеко не повний перелік уражених об’єктів."У нас є десь 300, 350 засобів, які ми застосовуємо, і ми вийдемо на ту кількість, яка дозволить нам відповідати їм повною мірою. Росія розуміє, що коли буде 600 дронів та ракет, тоді вони відчують цю війну так, як її відчуваємо ми. Але вони відчують її вдома", — заявив президент Володимир Зеленський 9 червня в Естонії під час спілкування з медіа разом із лідерами країн Північної Європи та Балтії.Нарешті визнав шкоду для своєї економіки від глибоких ударів БпЛА й Путін. Але одразу збрехав: мовляв, зруйноване швидко відновлюють. І пообіцяв посилити удари по Україні. Нічого нового, знову погрози "Орєшніком" та атаками на українські міста. Але навіть одурманені кремлівською пропагандою росіяни не можуть не бачити страху своєї керівної верхівки.У Москві вперше за 23 роки скасували святковий концерт на Красній площі до так званого "Дня Росії", також не відбудеться авіасалон у підмосковному Жуковському. Протягом кількох минулих років це дійство проводилося в онлайн-форматі, проте глава уряду країни-агресорки Михайло Мішустін гарантував, що цього року авіасалон відбудеться. І цей збрехав…Міжнародна активність України зі знаком плюсПрезидент Зеленський 7 червня у Лондоні провів зустріч із лідерами групи Е3 — прем’єром Великобританії Кіром Стармером, президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Результатом стали п’ять умов мирного процесу та акцент на участі Сполучених Штатів у цьому процесі. Через те що Дональд Трамп добряче загруз у військовому конфлікті з Іраном, він дистанціювався від переговорів про припинення війни в Україні. Європа намагається повернути його за переговорний стіл, але не в тому форматі, який призвів до пастки з "духом Анкориджа", а до спільної з європейцями позиції.Вона викладена у п’яти пунктах:негайне припинення вогню та повна зупинка Путіним бойових дій;ордони не можуть змінюватися силою, точкою для переговорів є нинішня лінія бойових зіткнень, Україна має суверенне право укладати союзи будь з ким, у тому числі з НАТО;українці мають отримати чітку юридичні гарантії безпеки, які набудуть чинності одразу після припинення вогню та передбачатимуть розгортання на нашій території міжнародних сил;російські гроші будуть заморожені доти, доки Москва не компенсує завданих Україні збитків;у мирній угоді має бути врахований безпековий інтерес Європи, тому будь-які перемовини щодо Євросоюзу та НАТО потребуватимуть згоди їхніх країн-членів.Останній пункт — сигнал Трампу, що домовлятися з Путіним про щось за спинами європейців у нього не вийде.Після Лондона Зеленський відвідав саміт країн Північної Європи та Балтії, який відбувся в Естонії. Окрім демонстрації політичного союзництва України з країнами цього регіону, з Таллінна українська делегація привезла і конкретні рішення, зокрема, щодо посилення української системи ППО. 15-17 червня у Франції відбудеться саміт G7, куди запросили Зеленського. Тож очікуємо важливих новин уже у понеділок.Третя подія — візит до Києва єврокомісарки з питань розширення Марти Кос. В українській столиці вона повідомила чудову новину для українців — 15 червня відкриється перший переговорний кластер для членства України в Євросоюзі."За допомогою так званого випереджального підходу, з технічного погляду, ми готові до відкриття. Зараз тривають фінальні консультації з країнами-членами ЄС. Після відкриття першого кластера, у липні можуть бути відкриті й інші", — зазначила єврокомісарка.Показово, що цей процес відбувається на тлі триваючої сварки між Києвом і Варшавою через складні сторінки спільного минулого. TrueUA аналізував причини і наслідки чвар. На жаль, від польських політиків протягом тижня, що минає, звучало багато неприємних заяв на адресу України, українців та українського президента. Залишається сподіватися, що місце Віктора Орбана, який на користь Росії гальмував просування нашої держави до ЄС, не займе польський президент Кароль Навроцький.Китай лякав маневрами біля берегів Тайваню, а Сі Цзіньпін особисто їздив до КімаСеред інших важливих подій TrueUA виділяв перемогу на парламентських виборах у Вірменії політичної сили прозахідного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна. Ще одна країна прагне піти якомога далі від Москви, і це — хороша новина. Але були й тривожні, серед таких — Китай знову шукає привід для військового конфлікту навколо Тайваню. Протягом тижня китайці проводили так звану "спеціальну морську операцію" у водах на схід від Тайваню. У Тайбеї звинуватили Пекін у порушенні міжнародного права. Маневри китайців завершилися, але вони підтвердили, що комуністична влада Сі Цзіньпіна прагне домінувати в цьому регіоні попри інтереси інших держав.У Піднебесній свої дії пояснювали реакцією на переговори Японії та Філіппін про делімітацію морських кордонів, буцімто це зазіхання на виключну економічну зону Китаю, якою він вважає води біля Тайваню. Китайська влада підозрює Філіппіни та Японію у бажанні встановити контроль за морським шляхом, яким, у разі нападу КНР на Тайвань можна надавати допомогу тайванцям. Тому Сі вирішив погрозити дубинкою.Проте аналітики вважають, що нетривала "спеціальна морська операція" — черговий етап нагнітання, і що Китай готується до війни. Поки — дипломатичної, але з позиції сили. На це вказують кілька ознак. Перша: протягом останніх 19 місяців КНР скуповує золото. З одного боку, цей метал дає можливість диверсифікувати міжнародні резерви на тлі глобальної нестабільності у світі. З іншого — великі запаси золота створюють фінансову подушку на випадок санкцій у відповідь на агресію проти Тайваню.Друга ознака — вперше за сім років 7-8 червня відбувся візит Сі Цзіньпіна до Кім Чен Ина. Оглядачі вказують: це перший міжнародний вояж вождя китайських комуністів у 2026 році, досі всі приїздили до нього, навіть Трамп. Чому ж північнокорейський лідер удостоївся такої честі? У Сі немає стратегічних партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, але вистачає ворогів, точніше, конкурентів за вплив, і в разі військового зіткнення навколо Тайваню опертися буде ні на кого, окрім КНДР.Утім, китайська дипломатія відома тим, що про реальні домовленості пресрелізів не видають, все лишається утаємниченим. Тому наслідки переговорів можна простежувати тільки по конкретних діях і то не відразу. Оскільки китайці допомагають росіянами у війні проти України не публічно, а північні корейці — безпосередньо, за розвитком активності Пекіна варто поспостерігати й українським аналітикам..

Європейський Союз має намір кардинально реформувати чинні механізми інтеграції нових членів, щоб забезпечити оперативніше реагування на інтереси Києва. Традиційна модель вступу, що створювалася протягом багатьох десятиліть, більше нездатна відповідати сучасним міжнародним кризам.Про це повідомляє Financial Times.Необхідність негайних реформ та інтеграціїЄврокомісарка висловила переконання, що Брюссель зобов'язаний оперативно реагувати на зміну геополітичної ситуації у світі. За її словами, настав момент, коли Євросоюз повинен без зволікань модернізувати свої внутрішні правила, щоб відкрити нові формати співпраці з країнами-претендентами на членство, зокрема з Україною. Вона підкреслила, що під час особистих перемовин лідери ЄС висловили прагнення поєднати оцінку реальних досягнень країн із ширшими інструментами для їх поступового залучення до блоку."Якщо є слушний час для прискорення розширення — він настав зараз", — наголосила вона.Марта Кос додала, що майбутнє всього європейського простору залежить від рішучості діяти без зволікань."Якщо ми зробимо правильно, ми зможемо побудувати сильний континент, здатний протистояти супротивникам, які хочуть нашого краху. Але якщо ми не зробимо все правильно, інші втрутяться і без вагань використають усі свої сили проти на... Це набагато більше, ніж просто розширення. Йдеться про наше майбутнє. І тому я сподіваюся, що лідери це усвідомлять і виявлять рішучість та єдність у турботі про майбутнє нашого Європейського Союзу", — наголосила Кос.Терміни вступу та об'єднання з МолдовоюПопри заклики до реформ, представниця Єврокомісії відкинула можливість надання Україні повноправного членства вже наступного року, на чому наполягав президент Володимир Зеленський. Водночас посадовиця додала, що подібні заяви українського лідера допомогли активізувати обговорення цього питання всередині спільноти та змусили європейських колег діяти активніше."Україна надто велика, щоб зазнати невдачі. Тому вона заслуговує на особливу увагу. Я більше боюся того дня, коли настане мир, а ми не будемо готові виконати свої зобов'язання", — сказала вона.Окрім цього, єврокомісарка припустила можливість синхронізації євроінтеграційних шляхів України та Молдови. Цей спільний процес може зафіксувати значний прогрес уже протягом літа, коли планується офіційний запуск переговорної процедури для обох держав.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Європейський Союз планує суттєво прискорити інтеграційний процес для України та Молдови, відкривши всі переговорні кластери вже до середини літа. Паралельно з цим міжнародна спільнота консолідує зусилля для розв'язання гуманітарної кризи, пов'язаної з масовим викраденням українських дітей Росією.Про це єврокомісарка з питань розширення Марта Кос повідомила у своїй соцмережі X.Прискорення вступу до ЄвросоюзуПосадовиця виступила з рішучим закликом до країн-членів ЄС завершити підготовчі процедури протягом найближчих місяців. За її словами, графік відкриття переговорних розділів уже набуває конкретних обрисів, що дозволить Україні швидше перейти до практичної фази адаптації до європейських стандартів."Перший кластер можна відкрити ще під час головування Кіпру, а щодо решти п’яти кластерів ми сподіваємося, що зможемо це зробити в липні", — наголосила Марта Кос.Така заява пролунала у Брюсселі перед початком засідання Ради ЄС із закордонних справ, де питання розширення блоку стало однією з центральних тем обговорення.Міжнародна коаліція за повернення дітейОкрім політичної інтеграції, Брюссель став майданчиком для проведення засідання високого рівня Міжнародної коаліції, метою якої є повернення додому українських дітей. Зустріч, організована спільно Україною, Канадою та ЄС, зібрала представників майже 60 держав світу. Учасники коаліції зосередилися на трьох ключових напрямках:розробка механізмів ідентифікації та фізичного повернення дітей на батьківщину;створення системи комплексної підтримки для малечі та їхніх родин після повернення;пошук юридичних шляхів для притягнення Росії до міжнародної відповідальності за скоєні злочини.Марта Кос акцентувала на особливій жорстокості дій Кремля, назвавши депортацію неповнолітніх одним із найтяжчих наслідків поточної агресії."Ви знаєте, війна має справді багато облич, але викрадення дітей — це справді одне з найжахливіших, і ми маємо це зупинити, а Росія має заплатити", — підсумувала єврокомісарка.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе. .

Зміна політичного ландшафту в Угорщині після виборів 12 квітня створює нові можливості для прискорення інтеграції України до європейської спільноти. У Єврокомісії прогнозують, що відсторонення Віктора Орбана від влади зніме ключові бар’єри у процесі переговорів про членство.Про це повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос на полях весняної зустрічі Міжнародного валютного фонду та Світового банку у Вашингтоні, пише на Die Welt. Новий імпульс для вступу до ЄСПід час зустрічі у Вашингтоні Марта Кос наголосила на позитивних наслідках поразки Віктора Орбана. Вона вважає, що результати виборів в Угорщині — це "велика перемога для Європи", яка безпосередньо вплине на долю України."Особисто я очікую, що це позитивно вплине на процес вступу", — підкреслила єврокомісарка.Політика блокування, яку роками проводив попередній угорський уряд, тривалий час гальмувала євроінтеграційні прагнення Києва. Тепер у Брюсселі бачать реальні перспективи для усунення штучних перешкод.Розблокування мільярдної допомогиЗа її словами, крім політичної підтримки, поразка Орбана має конкретний фінансовий вимір. Йдеться про затверджений кредитний пакет у розмірі 90 мільярдів євро, який досі залишався замороженим через позицію Будапешта."Завдяки цим 90 мільярдам ми зможемо покрити фінансові потреби України у 2026 та 2027 роках", — додала Марта Кос.Ці кошти є критично важливими для підтримки української економіки в умовах тривалого протистояння. Раніше Віктор Орбан неодноразово використовував право вето, перешкоджаючи виплатам, проте тепер Європейський Союз отримує можливість остаточно затвердити це рішення та забезпечити прогнозоване фінансування України на дворічний період.Нагадаємо, новий прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що очікує зняття вето на кредит Європейського Союзу для України обсягом 90 мільярдів євро. Проте це відбудеться лише після відновлення постачання нафти трубопроводом "Дружба"..

Офіційний Брюссель наполягає на дотриманні стандартних критеріїв вступу України до Європейського Союзу, попри надзвичайні обставини війни. Відмова від класичних правил могла б послабити майбутній статус країни всередині блоку та поставити під сумнів легітимність самого процесу розширення.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос в ефірі національного телемарафону.Чому винятки не підуть на користьЗа словами єврокомісарки, класичний підхід до прийняття нових членів залишається актуальним, попри унікальний та важкий досвід України в умовах повномасштабної війни. Дотримання встановлених правил необхідне для того, щоб країна була справді готовою до функціонування всередині європейського блоку."Винятки для вашої країни не допомогли б їй, не посилили б її — тому що це підірвало б довіру до всього процесу і вашого членства у майбутньому", — наголосила Марта Кос.Вона додала, що Україна має посилити Євросоюз своїм вступом, а для цього суспільство та економіка повинні пройти повну трансформацію. Це дозволить уникнути внутрішніх криз після розширення.Швидкість реформ та терміни вступуМарта Кос зауважила, що Єврокомісія вже максимально прискорює та вдосконалює процедури для України. Проте вона наголосила, що кінцеві терміни інтеграції не є політичним рішенням, а залежать виключно від темпів внутрішніх перетворень у державі."Кожна реформа наближає Україну до членства в ЄС. Коли реформи прискорюються — наближається і вступ, коли реформи сповільнюються, то дата вступу віддаляється відповідним чином", — підсумувала вона.Нагадаємо, раніше Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

Єврокомісарка з питань розширення Європейського Союзу Марта Кос написала листа голові Верховної Ради України Руслану Стефанчуку, в якому закликала пришвидши реформи задля членства в організації.Про це повідомило "Суспільне". За інформацією журналістів, Марта Кос звернула увагу в листі на декілька законопроєктів, які вже подані до парламенту.Йдеться, зокрема, про документи щодо виконання та цифровізації судових рішень, декларації доброчесності суддів, законопроєкт про державну службу та незалежність регулятора енергетики."Усього 11 документів, які є частиною "Плану України", за яким уряд України отримує 50 мільярдів євро за чотири роки після ухвалення законопроектів", — ідеться в повідомленні.Ці законопроєкти не ухвалили 2025 року. У разі виконання Україна може отримати до чотирьох мільярдів фінансування за цим планом.Єврокомісарка додала, що ці реформи також підтримують шлях України до вступу в Євросоюз, а "гарний момент", за її словами, — розпочати виконання вже у квітні на пленарній сесії.Раніше Марта Кос зазначала, що вступ України до ЄС до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — наголосила єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Нагадаємо, на початку березня президент Володимир Зеленський заявляв, що Україна незабаром буде технічно готова до відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу до ЄС..

Вступ України до Європейського Союзу до 2027 року є неможливим. А загалом він залежить від двох важливих умов — досягнення миру та проведення реформ.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, яку цитують журналісти Politico."Усі в цій кімнаті знають, що неможливо, щоб Україна стала членом ЄС 1 січня 2027 року", — наголосила вона.За її словами, для набуття членства Україна має виконати дві ключові умови — досягнути миру та провести необхідні реформи."Спочатку потрібен мир — це важливо. Потім треба провести реформи. Інвестори прийдуть, як ви знаєте, в Україну лише тоді, коли вони зможуть заробляти гроші та коли їхні інвестиції будуть у безпеці", — додала єврокомісарка.Вона акцентувала, що Україна вже є важливою партнеркою ЄС у сферах інновацій, оборони й інших стратегічних напрямках, які можуть посилити конкурентоспроможність блоку.Водночас віцепремʼєр-міністр з відновлення України, міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба провів зустріч із Мартою Кос.Вони обговорили підготовку України до членства в Євросоюзі, реалізацію відбудови та посилення стійкості критичної інфраструктури."Окремо зосередилися на планах стійкості. Йдеться про системні рішення для забезпечення роботи водо-, теплопостачання та розвитку розподіленої генерації в умовах постійних атак. Термінова потреба тільки в тепловій генерації перевищує 1 800 МВТ потужностей, а необхідний обсяг фінансування — близько 900 мільйонів євро. Дякую Марті Кос за підтримку України на шляху до ЄС і готовність працювати над рішеннями, які потрібні вже зараз", — зазначив Кулеба.Він запевнив, що Україна вже працює з рекомендаціями щорічного звіту ЄС Enlargement Package Report, ключовими показниками та умовами для закриття переговорних глав. Паралельно завершується підготовка Національної програми адаптації законодавства до права ЄС.Нагадаємо, минулого тижня президент України Володимир Зеленський заявляв: Росія має чітко усвідомити та реально відчути, що Україна буде в Європі, й цей процес не зупинити. Саме тому відбуваються внутрішні реформи та триває робота на зовнішньому рівні, щоби забезпечити чітку дату вступу України до ЄС..

Вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос під час виступу на сесії "Культура та ідентичність України в умовах війни та їхнє значення для Європи".За її словами, президент Володимир Зеленський бачить вступ України до ЄС уже на початку 2027 року."Виходячи з того, чого хоче президент Зеленський, — це 1 січня 2027 року. Якби я могла це зробити, я би сиділа на цьому стільці до 1 січня 2027 року та зробила би це реальністю", — наголосила вона.Єврокомісарка додала, що нинішня методологія розширення Євросоюзу створювалася для мирних часів і не враховує умов війни."Це займає багато часу, а Україна та Європа цього часу не мають. Ось чому ми зараз думаємо, як це змінити", — пояснила Кос.Вона також зазначила, що Україна є особливим випадком, оскільки продовжує проводити реформи навіть під час війни. Деякі з них виявилися доволі успішними та не викликають жодних застережень у партнерів.Кос акцентувала, що для просування України до членства необхідна підтримка всіх 27 держав-членів Євросоюзу."Ми повинні переконати всі 27 країн ЄС. Але сприйняття того, наскільки небезпечною є Росія для європейців, є різним", — пояснила вона.Як приклад вона навела результати опитувань: у Польщі 77% опитаних вважають, що Росія може напасти на їхню країну, тоді як в Італії 70% відповіли, що такого ризику немає.Нагадаємо, що сьогодні Рада ЄС не змогла затвердити 20 пакет санкцій проти Росії до річниці повномасштабної агресії проти України. Це пов’язано з блокуванням Угорщини. Але, за словами високої представниці із зовнішньої та безпекової політики Каї Каллас, Євросоюз продовжуватиме підтримувати Україну..

Міністерство закордонних справ України офіційно підтвердило плани низки високопоставлених іноземних гостей відвідати столицю найближчим часом. Масштабна дипломатична присутність союзників покликана вчергове продемонструвати непохитну міжнародну підтримку українського народу в його боротьбі за суверенітет.Про це повідомив речник Міністерства Георгій Тихий, пише "Главком".Представник зовнішньополітичного відомства назвав дату 24 лютого "визначальною" для всієї європейської історії та наголосив, що інтенсивність закордонних візитів є прямим результатом активної дипломатичної роботи Києва. За словами Тихого, Україна готується приймати делегації найвищого рівня."Обов’язково будуть в Києві іноземні гості, і високопоставлені. Одразу можу про це анонсувати, бо знаю про наміри цілої низки гостей і на рівні лідерів, і на рівні міністрів. Ми їх чекаємо", — заявив речник МЗС.Наразі вже відомо про підготовку візитів таких ключових європейських політиків: президент Європейської ради Антоніу Кошта, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та комісарка ЄС з питань розширення та сусідства Марта Кос.Нагадаємо, за даними Інституту вивчення війни, глава Кремля Володимир Путін відмовляється від будь-яких компромісів у переговорах, оскільки впевнений у здатності російської економіки безкінечно фінансувати затяжне протистояння. Західна розвідка вказує, що саме переконання Кремля у стабільності ресурсів стає головною перешкодою для завершення війни дипломатичним шляхом.За даними The Guardian, навіть за тиждень до початку повномасштабної агресії проти України переважна більшість російського політичного керівництва не мала жодного уявлення про плани Володимира Путіна. Зокрема, міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров дізнався про деталі майбутньої операції лише в останній момент, що свідчить про надзвичайну закритість процесу прийняття рішень у Кремлі..

Європейська комісія готує енергетичний план дій для України. Вже прозвучав заклик до всіх країн передати додаткові системи протиповітряної оборони. План хочуть реалізувати до наступної зими.Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос. За її словами, ефективний захист енергосистеми України неможливий без зміцнення повітряної оборони."Ми закликаємо держави-члени діяти без зволікань, зокрема, використовуючи національні запаси. Комісар Кубілюс працює з європейською оборонною промисловістю, щоб усунути виробничі "вузькі місця" та прискорити постачання", — наголосила вона.Кос зазначила, що є ідея створення енергетичного плану дій, який необхідно впровадити до наступної зими. Він передбачає одночасно захист енергетичної інфраструктури та проведення структурних реформ."Наша мета чітка — повна інтеграція України до європейського енергетичного ринку через поєднання ринків, підтримку в процесі приєднання та регуляторну сумісність", — пояснила вона.Кос поінформувала, що підтримка України продовжиться і 2026 року — передбачено початкове фінансування у 153 мільйони євро, з яких 145 мільйонів євро призначені для України.Загалом із 2022 року Європейський Союз уже надав понад три мільярди євро допомоги українській енергетиці. Окремо майже один мільярд євро мобілізовано на екстрені закупівлі газу.Зокрема, через механізм цивільного захисту ЄС Україні передали:понад 11 тисяч генераторів;більш ніж сім тисяч трансформаторів;шість автотрансформаторів;сотні одиниць іншого енергетичного обладнання.Крім того, ЄС збільшив потужності експорту електроенергії до України до 2,45 ГВт, що допомогло стабілізувати енергосистему після масованих атак.Нагадаємо, 6 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив, що Нідерланди нададуть Україні трансформатори різної потужності. Окрім того ця країна зробить внесок у розмірі 23 мільйони євро для підтримки енергетичного сектору..

Учора у Брюсселі відбувся саміт з питань розширення Європейського Союзу. Його ще до початку називали історичним для України та інших країн-кандидаток на вступ. Чи можуть українці з оптимізмом дивитися у своє європейське майбутнє? Чотири важливих сигнали. Що передувало саміту в БрюсселіЯк відомо, головним гальмом для відкриття переговорів України з ЄС є угорський прем’єр Віктор Орбан, тож перший сигнал стосується його вето. ЗМІ наприкінці вересня повідомили, що очільник Євроради Антоніу Кошта шукає способи обійти блокування Угорщиною заявки України на членство в Євросоюзі. Зокрема, обговорюється можливість ухвалення рішень про відкриття переговорних кластерів не всіма учасниками ЄС, а кваліфікованою більшістю. Однак у Кошти не вийшло. Натомість окремі європолітики вносили розкол ініціативою розділити Україну та Молдову на шляху до об’єднаної Європи, мотивуючи тим, що Орбан наклав вето тільки на рух нашої держави. TrueUA аналізував, чим небезпечне таке розділення і для нас, і для самого Євросоюзу. Отже, позитивно, що в Єврораді та Єврокомісії не дослухалися до голосів розкольників, а негативно, що проти антиєвропейської політики угорського прем’єра протиотруту так і не знайшли. Ймовірно, вирішили просто зачекати до квітня наступного року, коли партія Орбана "Фідес" програє вибори й він нарешті втратить посаду голови уряду.Другий сигнал — пауза з виділенням Україні близко 140 мільярдів євро "репараційного кредиту" коштом російських активів, заморожених в Європі. Це рішення заблокувала Бельгія. В її депозитарії Euroclear зберігаються суверенні резерви центробанку країни-терористки, включно з готівкою, облігаціями, депозитами та іншими фінансовими інструментами, на загальну суму близько 191 мільярда євро. Бельгійці бояться, що Росія зможе через суди домогтися повернення заморожених коштів — не зараз, а років через 20 чи 50. Тому й вимагали у керівництва ЄС залізних гарантій на такий випадок, що Бельгія не залишиться наодинці. Оскільки надані гарантії в Бельгії вважають слабкими, процес надання "репараційного кредиту" вирішили не зупиняти, але й не форсувати. Очікується, що домовитися вдасться до Різдва цього року. Можливо, думку бельгійських політиків змінять дронові провокації росіян над військовими об’єктами Бельгії.У ніч на 28 жовтня над військовою базою в Марш-ан-Фаменні, яка розташована на Півдні Бельгії, за 113 кілометрів від Брюсселя, помітили кілька невідомих дронів. На цій військовій базі розташовані головні армійські казарми та критично важлива інфраструктура країни. Міністр оборони країни Тео Франкен заявив, що поведінка дронів свідчила про сплановану операцію "проти серця армії" — ймовірно, вони шукали інформацію про розташування та стан критичної інфраструктури на території бази.4 листопада у Брюсселі зупиняли роботу аеропорту через виявлення невідомого безпілотника.Слабкою втіхою поки видається вчорашнє рішення Європейської Ради про п’ятий платіж у межах Ukraine Facility — програми підтримки України на 2024-2027 роки. Кошти спрямують на макрофінансову стабільність та безперервну роботу держуправління. За інформацією Politico, МВФ розглядає можливість виділити Києву близько вісім мільярдів доларів протягом трьох років, однак може відмовитися від позики, якщо ЄС не зможе узгодити власний кредит із використанням заморожених російських активів. Єврокомісія продовжує шукати варіанти на випадок остаточної відмови Бельгії, однак такий сценарій — дуже негативний, він може фінансово знекровити європейську допомогу Україні на наступний рік.Третій сигнал — оприлюднення 12-пунктного європейського мирного плану під назвою "Елементи до миру в Україні". Цей документ викликав критику в українському експертному середовищі та серед політиків, адже він не має вигляд плану перемоги України, радше капітуляцією, тільки з гарантіями повторного ненападу. Та й то сумнівними. У документі, наприклад, є дев’ятий пункт, який стосується діалогу на високому рівні між Києвом та Москвою з метою "посилення взаєморозуміння та поваги до різноманітності мов, культур та релігій". Тут слушно нагадати, як певні сили в Європі тиснуть на українську владу з метою зірвати ухвалення законопроекту №14120, котрий передбачає оновлення офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Росія використовує неправильний переклад Хартії для гібридної війни проти України. Нині проросійські лобісти в Європі лякають Україну зривом євроінтеграції, якщо Верховна Рада ухвалить цей закон. Хартія спрямована на підтримку мов, які справді цього потребують, а не національних меншин. Тобто Росія втратить аргумент про "утиски російськомовних". Видається, згаданий пункт в мирний план Європи вписали ті ж сили, які допомагають Кремлю перекручувати зміст Хартії. Вони ж тиснутимуть на Київ, рятуючи попівську агентуру Москви з УПЦ МП. Не дарма в пункті згадується слово "релігія".Останній, четвертий сигнал, Україна отримала в переддень саміту. Єврокомісія озвучила нові вимоги до нашої держави на шляху до членства. Серед них — вимога змінити нещодавні негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Тут коментарі зайві. В Європі дали зрозуміти, що швидка євроінтеграція залежить від готовності Києва здійснювати антикорупційні реформи.Україна серед лідерів, але… Що вирішили на саміті у БрюсселіУкраїна та Молдова разом із Чорногорією та Албанією здійснили найбільше реформ на шляху до членства у Європейському Союзі серед усіх держав-кандидатів протягом минулого року. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, презентуючи звіт із розширення ЄС у Європарламенті. За її словами, Чорногорія планує завершити переговори про вступ наприкінці 2026 року, Албанія — наприкінці 2027 року, а Україна та Молдова у 2028 році."Наступний рік стане моментом істини для всіх країн-кандидатів, але особливо для тих, що представили амбітні плани щодо завершення переговорів", — наголосила пані Кос.Коментуючи звіт із розширення, президент Володимир Зеленський заявив: "Це найкращий результат оцінювання на сьогодні — доказ того, що навіть під час захисту від повномасштабної агресії Росії Україна продовжує реформи та змінюється відповідно до європейських стандартів. Прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів наших громадян".Та, попри високу оцінку проведених реформ і запевнення у повній підтримці, європейці так і не запропонували відкрити переговорні кластери. Єврокомісія хоче отримати мандат від Ради ЄС на продовження переговорів з Києвом і Кишиневом без формального відкриття кластерів. За словами Марти Кос, мандат дозволить рухатися вперед у переговорах, поки держави-члени не досягли згоди щодо офіційного відкриття кластерів. Вона наголосила, що ЄС має відійти від практики, коли кожен із понад 150 технічних кроків процесу вимагає одностайності (про це мовилося десятки разів, та віз і нині там). Єврокомісарка висловила сподівання, що за головування Данії в ЄС вдасться знайти компроміс і поступово проходити кластери один за одним. Офіційне ж відкриття переговорних розділів відбудеться після виконання всіх необхідних умов.Що це означає? По-перше, ні переконати Орбана зняти вето, ні обійти його не вдалося. Євросоюз, як й Україна, радітимуть зміні влади в Угорщині, але немає гарантій, що вона стовідсотково там зміниться. Також до 2028 року відбудуться вибори в низці країн Євросоюзу, зокрема президентські вибори у Франції 2027-го, на яких високий шанс перемоги ультраправих євроскептиків. Тож європейські політики просто відклали ризики на потім, сподіваючись, що до моменту повної готовності України внутрішні проблеми Євросоюзу розсмокчуться самі по собі.По-друге, у звіті про Україну містяться занепокоєння і перелік необхідних реформ. Очевидно, варіант переговорів без відкритих кластерів це ще й перестраховка самих європейців. На випадок, якщо українська влада забуксує з реформами..