# Кароль Навроцький

У разі готовності до зустрічі на найвищому рівні президент України Володимир Зеленський має сам приїхати до Варшави. Тоді відбудуться його перемовини з польським лідером Каролем Навроцьким.Таку тезу оприлюднив керівник відділу міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марчин Пшидач в ефірі телеканалу TVN24."Якщо президент Володимир Зеленський хоче побачитися з Каролем Навроцьким, ніщо не заважає йому сісти в поїзд і приїхати до Варшави на зустріч", — сказав Пшидач.Таким чином він прокоментував можливість візиту польського президента до Києва. На запитання, чи варто, враховуючи більший політичний досвід Зеленського, Навроцькому першим відвідати президента України, Пшидач відповів, що в дипломатії таких правил немає."Я маю на увазі, що це поширене правило, але не завжди", — виправив сам себе представник канцелярії польського президента.Як приклад він навів візит лідерів країн Балтії (Литви, Латвії, Естонії та Данії) до Польщі після того, як Навроцький обійняв посаду."Побачимо, як розгортатиметься польсько-український діалог. Все також залежатиме від конкретики, що відбуватиметься в історичному й економічному діалозі", — відреагував Пшидач на репліки медійників про ймовірність того, що Навроцький першим відвідає Київ.За його словами, президент Польщі очікує, що будь-який візит має бути "кульмінацією процесу, а не його початком".Також він підтвердив, що офіційні запрошення з обидвох сторін уже надсилалися.Як відомо, від часу вступу Навроцького на посаду у серпні 2025 року президенти двох країн не зустрічалися особисто, обмежившись телефонними розмовами.Президент Польщі також розповів, що вже мав можливість поспілкуватися з Володимиром Зеленським під час Генеральної асамблеї ООН. За його словами, відбувся короткий обмін люб’язностями, під час якого обидва лідери визнали виклики, з якими стикаються їхні країни.Нагадаємо, що в червні новообраний президент Польщі Кароль Навроцький подякував лідеру України Володимиру Зеленському за привітання з перемогою на виборах. Також він розповів про співпрацю країн у майбутньому..

Україна готує двосторонню зустріч президента Володимира Зеленського та польського лідера Кароля Навроцького. Вона може відбутись вже найближчими тижнями.Про це заявив виданню RMF 24 посол України у Варшаві Василь Боднар."Ми розмовляли з канцелярією президента, нам сказали, що після засідання ООН буде візит (Навроцького, — ред.) в Україну, і зараз ми готуємося до цього", — зазначив він, висловивши сподівання, що зустріч лідерів відбудеться найближчими тижнями.За словами дипломата, Київ розраховує отримати графік візиту Кароля Навроцького в Україну "найближчими днями". Проте конкретних дат він не розкрив.Очікується, що ключовою темою перемовин Зеленського та Навроцького буде насамперед безпекове питання."Бо ми маємо спільного ворога і мусимо захищатися від Росії. Звичайно, Польща зараз також перебуває під загрозою з боку Росії, і це не тільки дрони. Це дезінформація, це вплив різних країн ЄС, це Балтійське море, тобто багато речей, які ми мусимо узгодити, а також посилити нашу оборону, яка має багато що запропонувати", — резюмував Василь Боднар.Нагадаємо, раніше президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".

Український лідер Володимир Зеленський вже найближчим часом може провести першу зустріч із президентом Польщі Каролем Навроцьким. Потенційні перемовини можуть пройти у Нью-Йорку на полях 80-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.Таку заяву зробив міністр у справах президента Польщі Марцін Пшидач, якого цитує RMF24.Як відомо, 21-24 вересня 2025 року президент Кароль Навроцький та Перша леді Марта Навроцька відвідають США, де візьмуть участь у загальних дебатах 80-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.Пшидач заявив на прес-конференції 18 вересня, що Навроцький зосередиться на питаннях безпеки та представить польське бачення майбутнього міжнародних відносин та світового порядку. Він також обговорить регіональні виклики та фундаментальні принципи, які є важливими з його погляду, сказав голова BPM.Він оголосив, що на полях сесії Генеральної Асамблеї ООН відбудеться серія двосторонніх та багатосторонніх зустрічей у різних форматах. "Також будуть проведені прямі контакти, зокрема з ключовими дипломатичними фігурами, зокрема — я переконаний — прямий контакт з президентом Дональдом Трампом", — сказав Пшидач.Міністра з питань президентства запитали, чи відбудеться також зустріч між Навроцьким та президентом України Володимиром Зеленським. Пшидач відповів, що зала засідань ООН де-факто невелика, і всі присутні, і ці контакти між політиками очевидні. Тож, принаймні короткий обмін думками та поглядами з президентом України, безумовно, може відбутися там, сказав він.Нагадаємо, раніше президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що його країна повинна брати участь у ядерному обміні та розвивати власний ядерний потенціал. У цьому питання держава має намір співпрацювати із Польщею.Таку заяву Навроцький зробив в інтерв’ю LCI."Як президент Республіки Польща я вважаю, що наша країна повинна брати участь у ядерному розподілі. Вона повинна мати власні ядерні, енергетичні, цивільні та військові потужності. Партнерство між Польщею та Францією ґрунтується саме на цьому. Якщо ви мене запитаєте, чи повинна Польща бути частиною ядерного розподілу, я відповім — так, звичайно", — зазначив Навроцький.Він зазначив, що партнерство з Францією буде закріплено в рамках Нансійського договору. Навроцький також наголосив, що його пріоритетом є створення таких умов, які нададуть Польщі гарантії безпеки в умовах зростаючих загроз у Європі. До того ж політик не виключив, що дискусії щодо розміщення французької ядерної зброї у Польщі можуть відбутися в майбутньому."Як президент, я хочу зробити все, що дасть гарантії безпеки для країни. Ці гарантії вже забезпечує польська армія, населення готове навіть виділяти кошти на озброєння, але їх також дають і наші союзники. І як член НАТО ми хочемо цим користуватися", — заявив президент.Нансійський договір між Францією і Польщею був підписаний 9 травня 2025 року в місті Нансі. Договір містить положення про взаємну оборону та допомогу, включно з військовою допомогою, якщо одна із держав зазнає нападу чи загрози. Також домовленості охоплюють енергетику, науку, культуру, інфраструктуру; також передбачена співпраця у сфері цивільної ядерної енергетики. Документ також передбачає щорічні спільні засідання урядів обох країн для координації практичних кроків реалізації договору.Як відомо, в ніч на 10 серпня, коли Росія масово атакувала Україну, 19 російських безпілотників залетіли в повітряний простір Польщі. У зв'язку з цим країна підняла в небо бойову авіацію та вперше збивала російські дрони. Сили ППО Польщі збили чотири безпілотники.У відповідь на те, що сталося, НАТО розпочало операцію "Східний вартовий", а також польський президент підписав резолюцію про згоду на перекидання військ НАТО до Польщі.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо заявив, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Президент Польщі Кароль Навроцький звернувся до уряду з вимогою надати невідкладні пояснення після публікації видання Rzeczpospolita про те, що дах будинку у селі Вирики поблизу Любліна міг бути зруйнований не внаслідок атаки російських дронів, яка відбулася 10 вересня, а через влучання ракети з польського винищувача F-16.Таку заяву Навроцького поширило Бюро національної безпеки (BBN) у соцмережі X, передає RMF24."Президент очікує від уряду невідкладних пояснень щодо інциденту у Вириках. Це обов’язок уряду — застосувати усі інструменти та інституції, щоб прояснити це питання якнайшвидше. Немає згоди на приховування інформації. В умовах дезінформації та гібридної війни ті повідомлення, що надходять полякам, мають перевірятися та підтверджуватися", — йдеться у заяві.У заяві також уточнюється, що ані президент, ані бюро не були проінформовані про офіційні висновки щодо причин руйнування будинку у Вириках.Зазначимо, польське видання Rzeczpospolita з посиланням на власні джерела заявило про те, що дах будинку, який постраждав під час вторгнення російських БпЛА до Польщі, зруйнував не збитий безпілотник, а ракета з F-16, у якої не спрацювала система наведення. За інформацією видання, слідчі вже розібралися, що відбулося, проте не розкривають інформацію для загалу. Як відомо, в ніч на 10 серпня, коли Росія масово атакувала Україну, 19 російських безпілотників залетіли в повітряний простір Польщі. У зв'язку з цим країна підняла в небо бойову авіацію та вперше збивала російські дрони. Сили ППО Польщі збили чотири безпілотники.У відповідь на те, що сталося, НАТО розпочало операцію "Східний вартовий", а також польський президент підписав резолюцію про згоду на перекидання військ НАТО до Польщі.Нагадаємо, що державний секретар США Марко Рубіо заявив, що вторгнення російських безпілотників у польський повітряний простір є неприйнятним. Водночас, за його словами, залишається незрозумілим, чи навмисно Росія відправила безпілотники на територію Польщі.

Лідер Польщі Кароль Навроцький 14 вересня підписав рішення, яке дозволяє іноземним військам залишатися в країні для проведення операції "Східний вартовий".Про це в соцмережі Х повідомляє Національне бюро безпеки."Президент Республіки Польща Кароль Навроцький підписав резолюцію, яка дозволяє іноземним військовим силам з країн-членів Організації Північноатлантичного договору залишатися на території Польщі", — йдеться у дописі.Варто зазначити, що 12 вересня в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий", про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, нещодавно верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

Емоційна хвиля, викликана вторгненням російських дронів у повітряний простір країни НАТО, потроху спадає, вигулькують нові подробиці, які, втім, лише деталізують перебіг події. Але набагато цікавіше, чи винесли з неї висновки поляки, НАТО і США.У ніч на 10 вересня під час російської атаки на Україну "шахеди" неодноразово порушували польський повітряний простір. Перше порушення сталося у вівторок, 9 вересня, о 23:30, останнє — у середу о 06:30. Загалом нарахували 19 дронів, деякі прилетіли з Білорусі. Чотири БпЛА вдалося збити. Уламки безпілотників уже знайшли в 11 населених пунктах, але ще досі шукають.Інстинкт самозбереження притупився?Перша політична реакція Варшави була правильною. Там заявили: "Це акт агресії, який створив реальну загрозу безпеці наших громадян". Проте після консультацій, які польська влада провела з союзниками по НАТО, Польща активувала не 5 статтю статуту Альянсу, яка передбачає колективну оборону в разі злочину агресії проти країни-учасниці, а 4-ту. Вона має на меті тільки консультації із союзниками. Багато хто вважає таку реакцію НАТО слабкою відповіддю, яка лише розпалить у Путіна бажання знову повторити. При цьому згадують, що російська смертоносна зброя не вперше залітає на терени країн західного військового блоку, і щоразу реакція була схожою.У лютому і березні цього року після атак країни-терористки на Одещину уламки "шахедів" знаходили на території Румунії. Але найвідоміший інцидент стався 15 листопада 2022 року, коли ракета вдарила по польському селу Переводів неподалік кордону з Україною, внаслідок чого загинули дві особи. Спочатку Варшава звинуватила у ракетній атаці Росію і також залучила 4-ту статтю НАТО. Почалося розслідування, результатом якого став висновок: чия це ракета — не встановлено. Цього разу принаймні ні в Польщі, ні в Альянсі не сумнівалися у походженні дронів. Так що певний прогрес є.З реакції військових і політиків НАТО навіть жартують: збили лише 4 БпЛА, використавши для цього вартісні ракети ППО, а в Україні таке збивають зі звичайних зеніток. Почуття гумору — потрібна штука, та насправді на цей випадок варто дивитися як на інцидент, із якого потрібно винести уроки. Головний — ні поляки, ні їхні союзники по НАТО не готові до раптової повітряної атаки ворога. А особливо — безпілотниками. Та це не єдина проблема, яка проявилася. Гірше — проблеми політичні.Перша з них — дронова атака на Польщу розбудила інстинкт колективного самозбереження тільки в окремих учасників найпотужнішого військово-політичного блоку. Попри новий виклик, який поставила агресивна Росія, в європейських країнах тривають внутрішні політичні інтриги, в межах НАТО словацьким та угорським спікерам дозволяють вправлятися у безглуздості заяв, замість заткнути їм рота. Ба, навіть президент Польщі, яка стала об’єктом агресії, зробив більш-менш конкретну заяву лише після телефонної розмови з Дональдом Трампом. Якому, мабуть, не до Польщі, бо зайнятий архіважливою справою — перейменуванням міністерства оборони на міністерство війни.Світ на другу добу після нальоту російських дронів на Польщу почув коментар Трампа: "Це могла бути помилка. Але, незалежно від цього, я не задоволений нічим, що стосується цієї ситуації, але сподіваюсь, що це закінчиться". Після цього ще хтось сподівається на бажання глави Білого дому захищати Європу від Росії? Друга політична проблема, яка оголилася — навіть після атаки країну — члена НАТО механізми Альянсу та Євросоюзу не запрацювали швидше. Головна дипломатка ЄС Кая Каллас анонсувала нові санкції проти Росії. Але ж усім відомо, з яким скрипом в Євросоюзі ухвалюються санкційні пакети. А в США Трамп перетворив на клоунаду погрози "пекельних санкцій". Є гарні ідеї, як-от від конгресмена Джо Вілсона, який хоче відновити стосовно Росії дію поправки Джексона-Веніка. Проте нічого такого не буде.НАТО заворушилося. За чим варто поспостерігати українцям Попри вказані негативні процеси, позитивні зрушення все ж почалися. Поляки відсьогодні закрили кордон із Білоруссю. У Москві вже пригрозили "наслідками". Також Польща розгортає близько 40 тисяч солдатів на кордонах своєї країни з білорусами. У Лукашенка почалися російсько-білоруські навчання "Захід 2025". Поки, щоправда, незрозуміло, чи лишаться польські солдати на кордонах далі, чи після закінчення маневрів Путіна і Лукашенка відійдуть в місця попередньої дислокації. Ще одна позитивна новина — президент Франції Еммануель Макрон, який щойно призначив новим прем’єр-міністром колишнього міністра армії Себастьяна Лекорню, оголосив про перекидання до Польщі три винищувачі Rafale для спільного захисту східного флангу НАТО. Також літаками й системами ППО полякам викликалася допомогти Швеція. Посилить свою присутність у повітряному просторі Польщі, Естонії, Литви та Латвії й Німеччина. Патрулювання у цьому регіоні німці планують здійснювати до кінця грудня. Є ще кілька подібних прикладів — Нідерланди посилюють ППО у Польщі та розгортають 300 своїх військових, Чехія надішле три гелікоптери Мі-17 та приблизно 100 військових."Ніколи з часів Другої світової війни не було подібної операції", — відзначив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Тобто все здається навіть кращим за очікування. Якщо не рахувати вище перелічених політичних проблем. Які уроки з цієї історії може винести УкраїнаПо-перше, не виправдалися сподівання Києва, що тепер НАТОвці збиватимуть російські військові цілі ще над нашою територією. І тим самим допоможуть нам ефективніше закрити небо хоча б над західними регіонами. "Україна вже давно пропонує такий крок. Його необхідно зробити заради колективної безпеки", — наголошував глава МЗС Андрій Сибіга. Проте європейські партнери відгукуватися не поспішають. А після атаки дронів на Польщу швидше може бути інший сценарій — ми з поляками конкуруватимемо за сучасні системи ППО. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголошував: "Нам потрібні Patriot, тому що дрони — не єдина форма російської загрози нашому повітряному простору. Нам також потрібна "антидронна стіна".І нам потрібні Patriot. Ба більше, поки до поляків не прилетіли російські БПЛА, українці були першими на отримання цих систем. По-друге, Польща не може після атаки дронів активізувати 5-ту статтю статуту НАТО, а нам пропонують гарантії безпеки, подібні до цієї статті. У теорії має гарний вигляд, але досвід поляків ставить під сумнів оперативність реагування потенційних країн-гарантів. .

У середу, 10 вересня, президент Польщі Кароль Навроцький прокоментував порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками. Польський лідер проведе брифінг у Бюро національної безпеки, на якому буде присутній голова польського уряду Дональд Туск.Навроцький на своїй сторінці у соцмережі X (Twitter) повідомив, що перебуває в постійному контакті з очільником міноборони Польщі та ключовими командувачами польських збройних сил з моменту порушення польського повітряного простору, тобто від початку ночі."Я брав участь у брифінгах в Оперативному командуванні Збройних сил. Незабаром я проведу брифінг в Бюро нацбезпеки, на якому буде присутній голова уряду. Безпека нашої Батьківщини є пріоритетом і вимагає тісної співпраці", — заявив президент Польщі.Своєю чергою, речник польського уряду Адам Шлапка повідомив, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зранку скликав урядовців на термінове засідання через безпрецедентне порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками. Воно заплановане на 09:00 за київським часом."Прем’єр-міністр Дональд Туск проводить зустріч з міністрами, що відповідають за питання державної безпеки", — зазначив речник.Додамо, що раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що вночі 10 вересня російські безпілотники порушили повітряний простір країни. Відтак, польські військові відкрили вогонь по "об’єктах". Втім, Туск не зазначив, які саме об'єкти залетіли на територію Польщі і яка країна до цього причетна.Водночас Оперативне командування Збройних сил Польщі також підтвердило порушення повітряного простору країни. На відміну від Туска, військові зазначили, що повітряний простір Польщі порушили російські безпілотники, які атакували Україну.Нагадаємо, з вечора 9 вересня значна частина України перебувала під атакою ворожих дронів. Повітряну тривогу було оголошено в переважній більшості регіонів країни. Станом на ранок 10 вересня у деяких регіонах ще фіксувалися ворожі безпілотники.До того ж вранці 10 вересня російські окупанти випустили по Україні ракети. Вибухи лунали у низці областей. .

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".Таку заяву польський лідер зробив в інтерв'ю литовській телерадіокомпанії LRT після перемовин із президентом Литви Гітанасом Науседою. Зокрема, на думку Навроцького, країна, яка воює, не може вступити до НАТО."Тому що це означало б, що і Польща, і Литва будуть воювати, тому цю дискусію слід відкласти, це просто неможливо", — заявив Навроцький.Водночас він зазначив, що у майбутньому Україна повинна стати повноправним членом ЄС, однак зараз розмови щодо її інтеграції є передчасними."Звичайно, я вважаю, що Україна в майбутньому повинна бути частиною цивілізації, якщо ми хочемо шукати прикметники, скажімо, латинської чи західної цивілізації. Однак, на мою думку, сьогоднішня дискусія про членство України в Європейському Союзі є передчасною", — сказав Навроцький.До того ж Навроцький відзначив, що Польща продовжує підтримувати Україну під час війни: країна надала значну військову допомогу та прийняла понад мільйон українців."Поляки були першими, хто надав Україні таку значну підтримку у вигляді військової техніки і прийняв мільйон українців до Польщі, щоб забезпечити соціальну підтримку України. Тому ми, поляки, вважаємо, що урок солідарності ми виконали якнайкраще і продовжуємо це робити, відчуваючи те, що сьогодні переживає Україна через напад Російської Федерації", — додав він.Нагадаємо, за даними видання The Times, після повернення з Китаю російський диктатор Володимир Путін, ймовірно, перейшов до нового етапу війни проти України. Ознакою цього стала ракетна атака на будівлю Кабінету міністрів у Києві.До того ж агенція Reuters із посиланням на власні джерела в Кремлі заявляла, що жодні санкції не змінять курс Росії стосовно війни проти України. Москва планує розв’язати всі питання воєнного характеру в "потрібному" їй напрямку та не планує нічого змінювати. Медійники констатували, що за час війни Захід запровадив десятки тисяч санкцій, намагаючись послабити економіку Росії вартістю 2,2 трильйона доларів і підірвати підтримку диктатора Володимира Путіна.

У неділю, 31 серпня, Польща депортувала українця, який погрожував вчинити підпал через вето президента країни Кароля Навроцького.Про це у своєму пості в соцмережі X повідомив міністр внутрішніх справ Польщі Марчін Кервінський."Ось і кінець історії: громадянина України, який погрожував вчинити підпал у відеороликах, розміщених в інтернеті, примусово забрали та депортували в Україну співробітники прикордонної служби", — написав посадовець.Кервінський також показав відео із передачею громадянина України прикордонникам.‼️ Jest i finał historii: obywatel Ukrainy, który w zamieszczanych w internecie filmach groził podpaleniami, został przez funkcjonariuszy @Straz_Graniczna przymusowo doprowadzony i deportowany na Ukrainę. pic.twitter.com/tsQ7eT7Xul— Marcin Kierwiński (@MKierwinski) August 31, 2025Варто зазначити, що чоловік був затриманий 29 серпня через відео у TikTok. Як відомо, 25 серпня президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроект про грошові виплати та безплатне медобслуговування безробітним українцям, який продовжував тимчасовий захист до березня наступного року.При цьому Україна й надалі отримуватиме фінансування Starlink від Польщі, попри вето президента країни Кароля Навроцького на закон про допомогу українцям. За словами керівника канцелярії лідера Польщі Збігнєва Богуцького, вето не вимикає інтернет Starlink в Україні, оскільки витрати на цей зв’язок фінансуються на підставі положень чинного закону, а проект, поданий до Сейму Навроцьким, зберігає цей стан речей.Нагадаємо, сьогодні віце-прем'єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський пояснив, що в Росії задоволені у зв’язку з рішенням президента Польщі Кароля Навроцького. Кремль фактично отримав іще одного союзника в Європі.

У п’ятницю, 29 серпня, заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Душчик зустрівся з послом України Василем Боднаром, аби обговорити ситуацію з правовим статусом українців після вето президента на спецзакон.Про це заявила речниця МВС Польщі Кароліна Галецька в коментарі  інформаційній агенції РАР. За її словами, під час зустрічі заступник міністра внутрішніх справ Польщі "поінформував пана посла, що польська сторона працює над законопроєктом і врегулюванням правового статусу громадян України"."Він також презентував українській стороні графік роботи над законопроектом", — сказала речниця.Як відомо, цього тижня президент Кароль Навроцький заветував закон про допомогу громадянам України, оскільки вважає, що допомога 800+ повинна надаватися винятково українцям, які працевлаштовуються в Польщі. Заветований проект також містив багато інших ключових питань. Йдеться насамперед про право тимчасового захисту для українців, які прибули до Польщі після початку повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року.Чинні норми забезпечують їм тимчасовий захист до кінця вересня 2025 року. Після цього терміну вони матимуть, серед іншого, проблеми з легальним працевлаштуванням.До речі, більшість поляків підтримують вето президента Кароля Навроцького на закон про допомогу українським біженцям.Раніше посольство України в Польщі рекомендувало українцям утриматися від поспішних рішень щодо зміни свого правового статусу, попри вето президента Польщі на зміни до спецзакону щодо допомоги громадянам України.Нагадаємо, що сьогодні у Варшаві поліція затримала 29-річного громадянина України. Повідомляється, що чоловік нібито "публікував у соціальних мережах тривожні матеріали, зокрема, погрози підпалами" через президентське вето на спецзакон.

Посольство України в Польщі веде консультації з урядом країни стосовно закону про допомогу українцям, які перебувають там. Це пов’язано з тим, що польський президент Кароль Навроцький ветував закон, який продовжував фінансову допомогу українцям.Про це повідомив посол України в Польщі Василь Боднар у коментарі "Суспільному"."Ми розуміємо, що тривають зміни, і ми зараз перебуваємо у сталому діалозі в консультаціях з польською стороною, щоби права громадян України були забезпечені належним чином", — заявив він.Посол додав, що посольство інформуватиме українців про процес навколо закону щодо продовження фінансової допомоги для запобігання "маніпуляціям"."Ми інформуватимемо українське суспільство про те, як тривають переговори, як відбувається процес змін законодавства, щоби не було надмірної маніпуляції. Щоби ті емоції, які зараз є в медійному просторі, були обґрунтованими. Ми детально розкажемо, що відбувається, які зміни досягнуть результату, а які ні", — наголосив Василь Боднар.Як відомо, 25 серпня президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроект про грошові виплати та безкоштовне медобслуговування безробітним українцям, який продовжував тимчасовий захист до березня наступного року.При цьому Україна й надалі отримуватиме фінансування Starlink від Польщі, попри вето президента країни Кароля Навроцького на закон про допомогу українцям. За словами керівника канцелярії лідера Польщі Збігнєва Богуцького, вето не вимикає інтернет Starlink в Україні, оскільки витрати на цей зв’язок фінансуються на підставі положень чинного закону, а проект, поданий до Сейму Навроцьким, зберігає цей стан речей.Нагадаємо, сьогодні віце-прем'єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський пояснив, що в Росії задоволені у зв’язку з рішенням президента Польщі Кароля Навроцького. Кремль фактично отримав іще одного союзника в Європі.

У Росії задоволені у зв’язку з рішенням президента Польщі Кароля Навроцького накласти вето на закон про допомогу громадянам України. Кремль фактично отримав іще одного союзника в Європі.Про це заявив віце-прем'єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."У Росії святкують позицію президента Навроцького щодо блокування підтримки України!" — наголосив він.Один з очільників польського уряду додав, що сотні російських тролів аплодують під постами канцелярії Польщі та намагаються відмовити країну від допомоги Україні, яка наполегливо бореться за незалежність."Вони хвалять те, що Польща змінює свою позицію щодо свого сусіда та що Путін отримав нового союзника в Європі!" — акцентував Гавковський.Він визначив, що це має вигляд приниження для нинішньої політики президента Анджея Дуди, який мужньо та з честю стояв на правильному боці."А на президентській площі, мабуть, вже думають, як домовитися про реконструкцію та запуск газопроводу "Північний потік", — висловив іронічне припущення віце-прем’єр-міністр Польщі.Він уточнив, що недовго довелося чекати на "дії нового президента на підтримку російського імперіалізму"."Але Польща ніколи не приєднається до осі зла, як би не намагався це зробити Кароль Навроцький і його засліплене ненавистю коло", — підсумував Кшиштоф Гавковський.Як відомо, вчора президент Польщі наклав вето на закон щодо допомоги біженцям з України, що передбачає фінансову та медичну підтримки українців, які виїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.Нагадаємо, що 15 серпня у вітанні до Дня польської армії Кароль Навроцький відзначив роль українців. Ішлося про перемогу Польщі у відбитті навали більшовиків.

Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон щодо допомоги біженцям з України, який передбачає фінансову та медичну підтримки українців, виїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.Про це повідомляє Wyborcza. За даними видання, Навроцький наголосив, що його позиція щодо програми "Rodzina 800+" залишається незмінною. Так, він вважає, що право на виплати повинні мати тільки ті громадяни України, які працюють і сплачують податки в країні."Ми залишаємося відкритою нацією, яка допомагає Україні й підтримує її у війні з Росією. Але сьогодні потрібні зміни. Українці повинні мати право на "800+", тільки якщо вони виконують обов’язок працювати", — заявив президент.За його словами, чинний закон у нинішньому вигляді "порушує принцип соціальної справедливості" та створює "курйозну ситуацію", коли українці отримують ширший доступ до соцдопомоги й медичних послуг, ніж самі поляки. Ба більше, Навроцький зазначив, що вже підготував власний варіант законопроекту, який, на його думку, має усунути дисбаланс і зробити систему виплат справедливішою.Rodzina 800+ — це одна з найважливіших і найбільш відомих соціальних програм у Польщі. Вона поширюється не лише на громадян Польщі, а й на іноземців, які легально проживають та працюють у Польщі (у тому числі українців, які отримали тимчасовий захист).Згідно з програмою, передбачена щомісячна виплата на дитину в розмірі 800 злотих. Допомога надається усім батькам (або опікунам) дітей до 18 років. Виплати надаються незалежно від доходів родини.Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що більшість українських біженців у Польщі, найімовірніше, залишаться в країні. Це станеться, навіть якщо Україна досягне угоди про припинення вогню з Росією. Українці вже "добре інтегровані" в польський ринок праці.

У п’ятницю, 15 серпня, у вітанні до Дня польської армії новий президент Польщі Кароль Навроцький відзначив роль українців. Ідеться про перемогу Польщі у відбитті навали більшовиків.Відповідний допис Кароль Навроцький опублікував на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що цього дня Польща відзначає перемогу в битві за Варшаву 1920 року."Тоді польська армія разом з українськими силами успішно зупинила марш Червоної армії на Захід, убезпечивши Європу від комуністичної революції", — наголосив Навроцький.Він згадав, що російський імперіалізм сторіччями був "смертельною загрозою для нашої свободи" та що спинити його можна лише силою альянсів вільних народів."Свобода — неоціненна. Її не можна купувати чи продавати, її варто захищати. Це польська традиція, що тягнеться ще з 15 століття", — зауважив польський президент.Він запросив усіх, хто плекає свободу та мир, приєднатися 15 серпня до поляків з нагоди святкування припинення деспотизму й оборони свободи."Саме тому ми ніколи не здамося російському імперіалізму, тому ми стоїмо разом з Україною, захищаючи її свободу, — щоби знову зробити Європу цілісною, вільною та мирною. Росію можливо зупинити. Росія не є непереможною", — акцентував Навроцький.Як відомо, сьогодні Польща святкує 105 річницю великої польської перемоги у Варшавській битві 1920 року.Нагадаємо, що український лідер Володимир Зеленський 31 липня провів телефонну розмову з Каролем Навроцьким, який здобув перемогу на виборах президента Польщі.