# Кароль Навроцький

Лідер Польщі Кароль Навроцький 14 вересня підписав рішення, яке дозволяє іноземним військам залишатися в країні для проведення операції "Східний вартовий".Про це в соцмережі Х повідомляє Національне бюро безпеки."Президент Республіки Польща Кароль Навроцький підписав резолюцію, яка дозволяє іноземним військовим силам з країн-членів Організації Північноатлантичного договору залишатися на території Польщі", — йдеться у дописі.Варто зазначити, що 12 вересня в Польщі фактично розпочалася робота місії "Східний вартовий", про яку оголосили напередодні. Там показали кадри приземлення французького транспортного літака А-400 з озброєнням для винищувачів Rafale, які вже перебувають у Польщі.Раніше президент Володимир Зеленський розповідав, що в НАТО є можливість ефективної відповіді на російську дронову атаку в тому вигляді, який не означатиме участі Альянсу у війні.Нагадаємо, нещодавно верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич заявив, що операція Північноатлантичного альянсу "Східний вартовий" передусім зосереджуватиметься на захисті території НАТО, але він враховуватиме український досвід в боротьбі з безпілотниками.

Емоційна хвиля, викликана вторгненням російських дронів у повітряний простір країни НАТО, потроху спадає, вигулькують нові подробиці, які, втім, лише деталізують перебіг події. Але набагато цікавіше, чи винесли з неї висновки поляки, НАТО і США.У ніч на 10 вересня під час російської атаки на Україну "шахеди" неодноразово порушували польський повітряний простір. Перше порушення сталося у вівторок, 9 вересня, о 23:30, останнє — у середу о 06:30. Загалом нарахували 19 дронів, деякі прилетіли з Білорусі. Чотири БпЛА вдалося збити. Уламки безпілотників уже знайшли в 11 населених пунктах, але ще досі шукають.Інстинкт самозбереження притупився?Перша політична реакція Варшави була правильною. Там заявили: "Це акт агресії, який створив реальну загрозу безпеці наших громадян". Проте після консультацій, які польська влада провела з союзниками по НАТО, Польща активувала не 5 статтю статуту Альянсу, яка передбачає колективну оборону в разі злочину агресії проти країни-учасниці, а 4-ту. Вона має на меті тільки консультації із союзниками. Багато хто вважає таку реакцію НАТО слабкою відповіддю, яка лише розпалить у Путіна бажання знову повторити. При цьому згадують, що російська смертоносна зброя не вперше залітає на терени країн західного військового блоку, і щоразу реакція була схожою.У лютому і березні цього року після атак країни-терористки на Одещину уламки "шахедів" знаходили на території Румунії. Але найвідоміший інцидент стався 15 листопада 2022 року, коли ракета вдарила по польському селу Переводів неподалік кордону з Україною, внаслідок чого загинули дві особи. Спочатку Варшава звинуватила у ракетній атаці Росію і також залучила 4-ту статтю НАТО. Почалося розслідування, результатом якого став висновок: чия це ракета — не встановлено. Цього разу принаймні ні в Польщі, ні в Альянсі не сумнівалися у походженні дронів. Так що певний прогрес є.З реакції військових і політиків НАТО навіть жартують: збили лише 4 БпЛА, використавши для цього вартісні ракети ППО, а в Україні таке збивають зі звичайних зеніток. Почуття гумору — потрібна штука, та насправді на цей випадок варто дивитися як на інцидент, із якого потрібно винести уроки. Головний — ні поляки, ні їхні союзники по НАТО не готові до раптової повітряної атаки ворога. А особливо — безпілотниками. Та це не єдина проблема, яка проявилася. Гірше — проблеми політичні.Перша з них — дронова атака на Польщу розбудила інстинкт колективного самозбереження тільки в окремих учасників найпотужнішого військово-політичного блоку. Попри новий виклик, який поставила агресивна Росія, в європейських країнах тривають внутрішні політичні інтриги, в межах НАТО словацьким та угорським спікерам дозволяють вправлятися у безглуздості заяв, замість заткнути їм рота. Ба, навіть президент Польщі, яка стала об’єктом агресії, зробив більш-менш конкретну заяву лише після телефонної розмови з Дональдом Трампом. Якому, мабуть, не до Польщі, бо зайнятий архіважливою справою — перейменуванням міністерства оборони на міністерство війни.Світ на другу добу після нальоту російських дронів на Польщу почув коментар Трампа: "Це могла бути помилка. Але, незалежно від цього, я не задоволений нічим, що стосується цієї ситуації, але сподіваюсь, що це закінчиться". Після цього ще хтось сподівається на бажання глави Білого дому захищати Європу від Росії? Друга політична проблема, яка оголилася — навіть після атаки країну — члена НАТО механізми Альянсу та Євросоюзу не запрацювали швидше. Головна дипломатка ЄС Кая Каллас анонсувала нові санкції проти Росії. Але ж усім відомо, з яким скрипом в Євросоюзі ухвалюються санкційні пакети. А в США Трамп перетворив на клоунаду погрози "пекельних санкцій". Є гарні ідеї, як-от від конгресмена Джо Вілсона, який хоче відновити стосовно Росії дію поправки Джексона-Веніка. Проте нічого такого не буде.НАТО заворушилося. За чим варто поспостерігати українцям Попри вказані негативні процеси, позитивні зрушення все ж почалися. Поляки відсьогодні закрили кордон із Білоруссю. У Москві вже пригрозили "наслідками". Також Польща розгортає близько 40 тисяч солдатів на кордонах своєї країни з білорусами. У Лукашенка почалися російсько-білоруські навчання "Захід 2025". Поки, щоправда, незрозуміло, чи лишаться польські солдати на кордонах далі, чи після закінчення маневрів Путіна і Лукашенка відійдуть в місця попередньої дислокації. Ще одна позитивна новина — президент Франції Еммануель Макрон, який щойно призначив новим прем’єр-міністром колишнього міністра армії Себастьяна Лекорню, оголосив про перекидання до Польщі три винищувачі Rafale для спільного захисту східного флангу НАТО. Також літаками й системами ППО полякам викликалася допомогти Швеція. Посилить свою присутність у повітряному просторі Польщі, Естонії, Литви та Латвії й Німеччина. Патрулювання у цьому регіоні німці планують здійснювати до кінця грудня. Є ще кілька подібних прикладів — Нідерланди посилюють ППО у Польщі та розгортають 300 своїх військових, Чехія надішле три гелікоптери Мі-17 та приблизно 100 військових."Ніколи з часів Другої світової війни не було подібної операції", — відзначив міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш. Тобто все здається навіть кращим за очікування. Якщо не рахувати вище перелічених політичних проблем. Які уроки з цієї історії може винести УкраїнаПо-перше, не виправдалися сподівання Києва, що тепер НАТОвці збиватимуть російські військові цілі ще над нашою територією. І тим самим допоможуть нам ефективніше закрити небо хоча б над західними регіонами. "Україна вже давно пропонує такий крок. Його необхідно зробити заради колективної безпеки", — наголошував глава МЗС Андрій Сибіга. Проте європейські партнери відгукуватися не поспішають. А після атаки дронів на Польщу швидше може бути інший сценарій — ми з поляками конкуруватимемо за сучасні системи ППО. Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголошував: "Нам потрібні Patriot, тому що дрони — не єдина форма російської загрози нашому повітряному простору. Нам також потрібна "антидронна стіна".І нам потрібні Patriot. Ба більше, поки до поляків не прилетіли російські БПЛА, українці були першими на отримання цих систем. По-друге, Польща не може після атаки дронів активізувати 5-ту статтю статуту НАТО, а нам пропонують гарантії безпеки, подібні до цієї статті. У теорії має гарний вигляд, але досвід поляків ставить під сумнів оперативність реагування потенційних країн-гарантів. .

У середу, 10 вересня, президент Польщі Кароль Навроцький прокоментував порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками. Польський лідер проведе брифінг у Бюро національної безпеки, на якому буде присутній голова польського уряду Дональд Туск.Навроцький на своїй сторінці у соцмережі X (Twitter) повідомив, що перебуває в постійному контакті з очільником міноборони Польщі та ключовими командувачами польських збройних сил з моменту порушення польського повітряного простору, тобто від початку ночі."Я брав участь у брифінгах в Оперативному командуванні Збройних сил. Незабаром я проведу брифінг в Бюро нацбезпеки, на якому буде присутній голова уряду. Безпека нашої Батьківщини є пріоритетом і вимагає тісної співпраці", — заявив президент Польщі.Своєю чергою, речник польського уряду Адам Шлапка повідомив, що прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зранку скликав урядовців на термінове засідання через безпрецедентне порушення повітряного простору країни російськими безпілотниками. Воно заплановане на 09:00 за київським часом."Прем’єр-міністр Дональд Туск проводить зустріч з міністрами, що відповідають за питання державної безпеки", — зазначив речник.Додамо, що раніше прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявляв, що вночі 10 вересня російські безпілотники порушили повітряний простір країни. Відтак, польські військові відкрили вогонь по "об’єктах". Втім, Туск не зазначив, які саме об'єкти залетіли на територію Польщі і яка країна до цього причетна.Водночас Оперативне командування Збройних сил Польщі також підтвердило порушення повітряного простору країни. На відміну від Туска, військові зазначили, що повітряний простір Польщі порушили російські безпілотники, які атакували Україну.Нагадаємо, з вечора 9 вересня значна частина України перебувала під атакою ворожих дронів. Повітряну тривогу було оголошено в переважній більшості регіонів країни. Станом на ранок 10 вересня у деяких регіонах ще фіксувалися ворожі безпілотники.До того ж вранці 10 вересня російські окупанти випустили по Україні ракети. Вибухи лунали у низці областей. .

Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що обговорювати вступ України до Північноатлантичного альянсу та Європейського Союзу зараз "передчасно через війну".Таку заяву польський лідер зробив в інтерв'ю литовській телерадіокомпанії LRT після перемовин із президентом Литви Гітанасом Науседою. Зокрема, на думку Навроцького, країна, яка воює, не може вступити до НАТО."Тому що це означало б, що і Польща, і Литва будуть воювати, тому цю дискусію слід відкласти, це просто неможливо", — заявив Навроцький.Водночас він зазначив, що у майбутньому Україна повинна стати повноправним членом ЄС, однак зараз розмови щодо її інтеграції є передчасними."Звичайно, я вважаю, що Україна в майбутньому повинна бути частиною цивілізації, якщо ми хочемо шукати прикметники, скажімо, латинської чи західної цивілізації. Однак, на мою думку, сьогоднішня дискусія про членство України в Європейському Союзі є передчасною", — сказав Навроцький.До того ж Навроцький відзначив, що Польща продовжує підтримувати Україну під час війни: країна надала значну військову допомогу та прийняла понад мільйон українців."Поляки були першими, хто надав Україні таку значну підтримку у вигляді військової техніки і прийняв мільйон українців до Польщі, щоб забезпечити соціальну підтримку України. Тому ми, поляки, вважаємо, що урок солідарності ми виконали якнайкраще і продовжуємо це робити, відчуваючи те, що сьогодні переживає Україна через напад Російської Федерації", — додав він.Нагадаємо, за даними видання The Times, після повернення з Китаю російський диктатор Володимир Путін, ймовірно, перейшов до нового етапу війни проти України. Ознакою цього стала ракетна атака на будівлю Кабінету міністрів у Києві.До того ж агенція Reuters із посиланням на власні джерела в Кремлі заявляла, що жодні санкції не змінять курс Росії стосовно війни проти України. Москва планує розв’язати всі питання воєнного характеру в "потрібному" їй напрямку та не планує нічого змінювати. Медійники констатували, що за час війни Захід запровадив десятки тисяч санкцій, намагаючись послабити економіку Росії вартістю 2,2 трильйона доларів і підірвати підтримку диктатора Володимира Путіна.

У неділю, 31 серпня, Польща депортувала українця, який погрожував вчинити підпал через вето президента країни Кароля Навроцького.Про це у своєму пості в соцмережі X повідомив міністр внутрішніх справ Польщі Марчін Кервінський."Ось і кінець історії: громадянина України, який погрожував вчинити підпал у відеороликах, розміщених в інтернеті, примусово забрали та депортували в Україну співробітники прикордонної служби", — написав посадовець.Кервінський також показав відео із передачею громадянина України прикордонникам.‼️ Jest i finał historii: obywatel Ukrainy, który w zamieszczanych w internecie filmach groził podpaleniami, został przez funkcjonariuszy @Straz_Graniczna przymusowo doprowadzony i deportowany na Ukrainę. pic.twitter.com/tsQ7eT7Xul— Marcin Kierwiński (@MKierwinski) August 31, 2025Варто зазначити, що чоловік був затриманий 29 серпня через відео у TikTok. Як відомо, 25 серпня президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроект про грошові виплати та безплатне медобслуговування безробітним українцям, який продовжував тимчасовий захист до березня наступного року.При цьому Україна й надалі отримуватиме фінансування Starlink від Польщі, попри вето президента країни Кароля Навроцького на закон про допомогу українцям. За словами керівника канцелярії лідера Польщі Збігнєва Богуцького, вето не вимикає інтернет Starlink в Україні, оскільки витрати на цей зв’язок фінансуються на підставі положень чинного закону, а проект, поданий до Сейму Навроцьким, зберігає цей стан речей.Нагадаємо, сьогодні віце-прем'єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський пояснив, що в Росії задоволені у зв’язку з рішенням президента Польщі Кароля Навроцького. Кремль фактично отримав іще одного союзника в Європі.

У п’ятницю, 29 серпня, заступник міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Мацей Душчик зустрівся з послом України Василем Боднаром, аби обговорити ситуацію з правовим статусом українців після вето президента на спецзакон.Про це заявила речниця МВС Польщі Кароліна Галецька в коментарі  інформаційній агенції РАР. За її словами, під час зустрічі заступник міністра внутрішніх справ Польщі "поінформував пана посла, що польська сторона працює над законопроєктом і врегулюванням правового статусу громадян України"."Він також презентував українській стороні графік роботи над законопроектом", — сказала речниця.Як відомо, цього тижня президент Кароль Навроцький заветував закон про допомогу громадянам України, оскільки вважає, що допомога 800+ повинна надаватися винятково українцям, які працевлаштовуються в Польщі. Заветований проект також містив багато інших ключових питань. Йдеться насамперед про право тимчасового захисту для українців, які прибули до Польщі після початку повномасштабної російської агресії 24 лютого 2022 року.Чинні норми забезпечують їм тимчасовий захист до кінця вересня 2025 року. Після цього терміну вони матимуть, серед іншого, проблеми з легальним працевлаштуванням.До речі, більшість поляків підтримують вето президента Кароля Навроцького на закон про допомогу українським біженцям.Раніше посольство України в Польщі рекомендувало українцям утриматися від поспішних рішень щодо зміни свого правового статусу, попри вето президента Польщі на зміни до спецзакону щодо допомоги громадянам України.Нагадаємо, що сьогодні у Варшаві поліція затримала 29-річного громадянина України. Повідомляється, що чоловік нібито "публікував у соціальних мережах тривожні матеріали, зокрема, погрози підпалами" через президентське вето на спецзакон.

Посольство України в Польщі веде консультації з урядом країни стосовно закону про допомогу українцям, які перебувають там. Це пов’язано з тим, що польський президент Кароль Навроцький ветував закон, який продовжував фінансову допомогу українцям.Про це повідомив посол України в Польщі Василь Боднар у коментарі "Суспільному"."Ми розуміємо, що тривають зміни, і ми зараз перебуваємо у сталому діалозі в консультаціях з польською стороною, щоби права громадян України були забезпечені належним чином", — заявив він.Посол додав, що посольство інформуватиме українців про процес навколо закону щодо продовження фінансової допомоги для запобігання "маніпуляціям"."Ми інформуватимемо українське суспільство про те, як тривають переговори, як відбувається процес змін законодавства, щоби не було надмірної маніпуляції. Щоби ті емоції, які зараз є в медійному просторі, були обґрунтованими. Ми детально розкажемо, що відбувається, які зміни досягнуть результату, а які ні", — наголосив Василь Боднар.Як відомо, 25 серпня президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на законопроект про грошові виплати та безкоштовне медобслуговування безробітним українцям, який продовжував тимчасовий захист до березня наступного року.При цьому Україна й надалі отримуватиме фінансування Starlink від Польщі, попри вето президента країни Кароля Навроцького на закон про допомогу українцям. За словами керівника канцелярії лідера Польщі Збігнєва Богуцького, вето не вимикає інтернет Starlink в Україні, оскільки витрати на цей зв’язок фінансуються на підставі положень чинного закону, а проект, поданий до Сейму Навроцьким, зберігає цей стан речей.Нагадаємо, сьогодні віце-прем'єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський пояснив, що в Росії задоволені у зв’язку з рішенням президента Польщі Кароля Навроцького. Кремль фактично отримав іще одного союзника в Європі.

У Росії задоволені у зв’язку з рішенням президента Польщі Кароля Навроцького накласти вето на закон про допомогу громадянам України. Кремль фактично отримав іще одного союзника в Європі.Про це заявив віце-прем'єр-міністр Польщі Кшиштоф Гавковський, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."У Росії святкують позицію президента Навроцького щодо блокування підтримки України!" — наголосив він.Один з очільників польського уряду додав, що сотні російських тролів аплодують під постами канцелярії Польщі та намагаються відмовити країну від допомоги Україні, яка наполегливо бореться за незалежність."Вони хвалять те, що Польща змінює свою позицію щодо свого сусіда та що Путін отримав нового союзника в Європі!" — акцентував Гавковський.Він визначив, що це має вигляд приниження для нинішньої політики президента Анджея Дуди, який мужньо та з честю стояв на правильному боці."А на президентській площі, мабуть, вже думають, як домовитися про реконструкцію та запуск газопроводу "Північний потік", — висловив іронічне припущення віце-прем’єр-міністр Польщі.Він уточнив, що недовго довелося чекати на "дії нового президента на підтримку російського імперіалізму"."Але Польща ніколи не приєднається до осі зла, як би не намагався це зробити Кароль Навроцький і його засліплене ненавистю коло", — підсумував Кшиштоф Гавковський.Як відомо, вчора президент Польщі наклав вето на закон щодо допомоги біженцям з України, що передбачає фінансову та медичну підтримки українців, які виїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.Нагадаємо, що 15 серпня у вітанні до Дня польської армії Кароль Навроцький відзначив роль українців. Ішлося про перемогу Польщі у відбитті навали більшовиків.

Президент Польщі Кароль Навроцький наклав вето на закон щодо допомоги біженцям з України, який передбачає фінансову та медичну підтримки українців, виїхали до Польщі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.Про це повідомляє Wyborcza. За даними видання, Навроцький наголосив, що його позиція щодо програми "Rodzina 800+" залишається незмінною. Так, він вважає, що право на виплати повинні мати тільки ті громадяни України, які працюють і сплачують податки в країні."Ми залишаємося відкритою нацією, яка допомагає Україні й підтримує її у війні з Росією. Але сьогодні потрібні зміни. Українці повинні мати право на "800+", тільки якщо вони виконують обов’язок працювати", — заявив президент.За його словами, чинний закон у нинішньому вигляді "порушує принцип соціальної справедливості" та створює "курйозну ситуацію", коли українці отримують ширший доступ до соцдопомоги й медичних послуг, ніж самі поляки. Ба більше, Навроцький зазначив, що вже підготував власний варіант законопроекту, який, на його думку, має усунути дисбаланс і зробити систему виплат справедливішою.Rodzina 800+ — це одна з найважливіших і найбільш відомих соціальних програм у Польщі. Вона поширюється не лише на громадян Польщі, а й на іноземців, які легально проживають та працюють у Польщі (у тому числі українців, які отримали тимчасовий захист).Згідно з програмою, передбачена щомісячна виплата на дитину в розмірі 800 злотих. Допомога надається усім батькам (або опікунам) дітей до 18 років. Виплати надаються незалежно від доходів родини.Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що більшість українських біженців у Польщі, найімовірніше, залишаться в країні. Це станеться, навіть якщо Україна досягне угоди про припинення вогню з Росією. Українці вже "добре інтегровані" в польський ринок праці.

У п’ятницю, 15 серпня, у вітанні до Дня польської армії новий президент Польщі Кароль Навроцький відзначив роль українців. Ідеться про перемогу Польщі у відбитті навали більшовиків.Відповідний допис Кароль Навроцький опублікував на своїй сторінці у Facebook. Він зазначив, що цього дня Польща відзначає перемогу в битві за Варшаву 1920 року."Тоді польська армія разом з українськими силами успішно зупинила марш Червоної армії на Захід, убезпечивши Європу від комуністичної революції", — наголосив Навроцький.Він згадав, що російський імперіалізм сторіччями був "смертельною загрозою для нашої свободи" та що спинити його можна лише силою альянсів вільних народів."Свобода — неоціненна. Її не можна купувати чи продавати, її варто захищати. Це польська традиція, що тягнеться ще з 15 століття", — зауважив польський президент.Він запросив усіх, хто плекає свободу та мир, приєднатися 15 серпня до поляків з нагоди святкування припинення деспотизму й оборони свободи."Саме тому ми ніколи не здамося російському імперіалізму, тому ми стоїмо разом з Україною, захищаючи її свободу, — щоби знову зробити Європу цілісною, вільною та мирною. Росію можливо зупинити. Росія не є непереможною", — акцентував Навроцький.Як відомо, сьогодні Польща святкує 105 річницю великої польської перемоги у Варшавській битві 1920 року.Нагадаємо, що український лідер Володимир Зеленський 31 липня провів телефонну розмову з Каролем Навроцьким, який здобув перемогу на виборах президента Польщі.

Український лідер Володимир Зеленський 31 липня провів телефонну розмову з Каролем Навроцьким, який нещодавно здобув перемогу на виборах президента Польщі.Про це у соцмережі X повідомив речник Навроцького Рафал Лешкевич.Дзвінок відбувся з ініціативи президента України. Зеленський привітав Навроцького з перемогою на виборах та висловив сподівання на подальшу співпрацю між державами.Зі свого боку, Навроцький наголосив на важливості взаємної поваги та щирого партнерства між Варшавою та Києвом. Польський політик зазначив, що Польща підтримуватиме Україну у боротьбі з агресією РФ: "Росія — це неоімперська, колоніальна держава під керівництвом воєнного злочинця Володимира Путіна. Тож Україна, що бореться проти кремлівського режиму, може розраховувати на підтримку Польщі", — заявив він.Президенти серед тем розмови окремо обговорювали питання історичної політики. Речник Навроцького заявив, що новообраний президент наполягає на перегляді українського підходу до низки "важливих і досі невирішених" історичних питань.Наразі Офіс президента України не відреагував на цю розмову.Ще 2 червня український гарант Володимир Зеленський привітав Кароля Навроцького з перемогою на виборах президента Польщі. Гарант зазначив, що розраховує на співпрацю з новим лідером. Нагадаємо, 2 червня новообраний президент Польщі Кароль Навроцький, зробив свою першу офіційну заяву після перемоги у виборчих перегонах. Він пообіцяв, що буде "гідно представляти" країну. Натомість про Україну у своїй заяві він так і не згадав.

Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький сподівається налагодити добрі відносини з угорським прем'єр-міністром Віктором Орбаном. Він також заявив, що Угорщина є для його країни важливим партнером.Про це повідомляє Reuters.Вишеградська група, до якої входять Польща, Угорщина, Словаччина та Чеська Республіка, відійшла на другий план після того, як у 2023 році до влади прийшла ліберальна коаліція прем'єр-міністра Дональда Туска з націоналістичної партії "Право і справедливість" (ПіС).Євроскептик Кароль Навроцький з невеликою перевагою здобув перемогу на президентських виборах у Польщі цього місяця, завдавши серйозного удару по спробах центристського уряду Дональда Туска закріпити проєвропейську орієнтацію Варшави.У п'ятницю Орбан заявив, що перемога Навроцького була "фантастично гарною", вітаючи успіх союзника президента США Дональда Трампа."Угорщина є дуже важливим партнером для Польщі. Перед нами стоять серйозні завдання, такі як створення Вишеградської групи, яка стане для мене важливим форматом, а також зміцнення (військового альянсу) східного флангу НАТО та "Бухарестської дев'ятки", — заявив Навроцький угорському новинному виданню Mandiner.Він також наголосив, що хоче зустрітися з прем’єр-міністром Віктором Орбаном, "який є дуже ефективним політиком, що доведено його неодноразовими результатами на виборах в Угорщині". "І я розраховую на гарну співпрацю з ним, як і з іншими країнами, на користь регіону", — заявив Навроцький.Поки не зрозуміло, якою буде політика Навроцького щодо України, але він знову заявив, що виступає проти планів Києва щодо вступу до Європейського Союзу.Польща стратегічно підтримує Україну, оскільки "найбільшу загрозу для мене як антикомуніста, і, на мою думку, для всього регіону є Російська Федерація", — заявив він.Він додав, що "Україна також має розуміти, що інші країни, включно з Польщею, Угорщиною та іншими європейськими країнами, мають свої власні інтереси".Як відомо, 1 червня у Польщі відбувся другий тур президентських виборів, у якому поляки обирали між представником провладної "Громадянської платформи", чинним мером Варшави Рафалом Тшасковським та директором Інституту національної пам’яті Каролем Навроцьким. Згідно з підрахунками голосів, саме Кароль Навроцький став новим президентом Польщі. Після опрацювання виборчою комісією 100 відсотків голосів він отримав 50,89 відсотка підтримки, що становить 10 606 628 голосів.Український гарант Володимир Зеленський 2 червня привітав Кароля Навроцького з перемогою на виборах президента Польщі. Гарант зазначив, що розраховує на співпрацю з новим лідером. Нагадаємо, 2 червня новообраний президент Польщі Кароль Навроцький, зробив свою першу офіційну заяву після перемоги у виборчих перегонах. Він пообіцяв, що буде "гідно представляти" країну. Натомість про Україну у своїй заяві він так і не згадав.

Через заповнені з помилками протоколи на дільницях у Польщі можуть переглянути результати президентських виборів. Засідання з цього приводу відбудеться в понеділок, 9 червня.Про це повідомив Euronews із посиланням на члена польської виборчої комісії Рішарда Каліша."Засідання Національної виборчої комісії з питання внесення неправильних даних про підрахунок голосів у протоколи деяких районних виборчих комісій відбудеться 9 червня 2025 року о 17:00", — розповів він.За його словами, Верховний суд розгляне звіт комісії та протести щодо результатів, після чого вирішить, чи є президентські вибори чинними.Деякі суб'єкти, включно з виборцями, можуть подавати письмові протести до 16 червня. Представниця Верховного суду Моніка Дрвал повідомила, що отримано вже 21 протест щодо результатів виборів.За інформацією журналістів, понад 160 тисяч поляків підписали петицію з вимогою перерахувати голоси, особливо, в округах, де виявлено порушення."Враховуючи вкрай незначну різницю у 369 591 голос між кандидатами на останніх президентських виборах, дуже велика кількість недійсних бюлетенів — 189 000, — а також численні повідомлення про порушення у роботі виборчих комісій, ми вважаємо себе зобов'язаними вимагати перерахунку всіх поданих голосів", — пояснили автори петиції.Як відомо, перемогу на президентських виборах здобув кандидат від партії "Право і справедливість" Кароль Навроцький. У другому турі він отримав 50,89% голосів. Його суперник, представник "Громадянської платформи" Рафал Тшасковський, набрав 49,11% голосів.Нагадаємо, що 3 червня новообраний президент Польщі Кароль Навроцький подякував лідеру України Володимиру Зеленському за привітання з перемогою на виборах. Також він розповів про співпрацю країн у майбутньому.

Кароль Навроцький став обраним президентом Польщі, обійшовши свого конкурента, мера Варшави Рафала Тшасковського лише на 1,78%. Хоча після першого туру та перших екзит-полів він програвав. Завдяки чому правий кандидат обіграв ліберала?П’ять ключових причин перемоги НавроцькогоПрезидентські вибори у Польщі порівнюють за виборами президента Румунії. В обох східноєвропейських державах ЄС своїх керівників обирали майже в один час — коли румуни 18 травня голосували у другому турі, у поляків був перший. Також у цих країнах у другому турі змагалися правий кандидат проти ліберала. Крім того, в обох випадках за президентство боровся мер столиці. Тільки Нікушор Дан став президентом, а Рафал Тшасковський — ні. Причому вже вдруге. Вперше він програв на минулих президентських виборах п’ять років тому Анджею Дуді. Дуда, як нині Навроцький, ішов за підтримки правоконсервативної партії "Право і справедливість" ("ПіС").А ще румунські й польські вибори порівнюють у зв’язку з безпрецедентним втручанням у перебіг кампанії третіх країн. І не тільки Росії, до чого вже звикли, а й США. Після повернення Дональда Трампа до Білого дому трампісти підтримують в Європі ультраправих політиків — розкольників Євросоюзу. До цього "правого інтернаціоналу" належать лідер партії AUR Джордже Сіміон, який програв президентство в Румунії, "Альтернатива для Німеччини", де лідеркою є Аліс Вайдель та Кароль Навроцький.Тут згадані тільки ті політики і партії, які вже мали шанс поборотися за владу. Найбільшим невдахою став Сіміон, а от ставка на Навроцького — спрацювала. Хоча після першого туру, в опитуваннях між першим і другим турами, у перших оприлюднених екзит-полах перемога була за Тшасковським. До останнього здавалося, що і в Польщі трампісти не отримають очікуваного результату. Чому ж Навроцький присоромив прогнозистів? Виділимо п’ять ключових причин.Перша причина: переможець виборів балотувався за підтримки "ПіС", але не є членом цієї парії. Для пересічного виборця такий статус Навроцького мав привабливий вигляд, адже той не залежав від волі партійних босів. Натомість Тшасковського у Польщі вважають креатурою прем’єра Дональда Туска. Тобто, менш самостійним.Друга причина: польські виборці проголосували за баланс влади між "Громадянською платформою", яка тримає уряд, та опозиційною партією "Право і справедливість". Так поляки голосують не вперше, вочевидь, вони вважають, що уряд та крісло президента в руках однієї партії — це погана історія. Так було, коли саме консерватори "ПіС" мали всю повноту влади у Польщі, а ліберали перебували в повній опозиції. Після парламентських виборів у жовтні 2023 року партія Туска отримала право формувати правлячу коаліцію Зате у консерваторів лишався свій президент Дуда. Можливо полякам сподобався цей політичний паритет. Але з Навроцьким він порушиться, про що ми поговоримо згодом.Третя причина: Навроцький — патріот, який сповідує граційні християнські цінності, історик, відомий націєцентричними поглядами на історію Польщі та її сусідів. Через це мала і матиме проблеми з ним Україна. Та і не тільки ми. Але понад 50 відсотків поляків, як бачимо за підсумками виборів, захопив правий популізм, в якого перегляд історії є однією з ключових технологічних "фішок". Проєвропейський ліберал із навіть дещо лівими поглядами Тшасковський цьому тренду не відповідав.Четверта причина: агітація за Навроцького зовнішніх сил, що створило ефект масштабної підтримки цього кандидата. Чого лише вартий особистий прийом Трампом в Овальному кабінеті. Крім того, з польським кандидатом у президенти зустрічалися глава Держдепу Марко Рубіо, спікер Палати представників Джеймс Джонсон, голова кабінету президента США Сьюзі Вайлс, міністр здоров’я Робертом Кеннеді та інші посадовці.П’ята причина: технологічна допомога Навроцькому від ультраправих проросійських політиків, що забезпечило перетік до нього їхнього електорату. Висуванця "ПіС" у другому турі підтримав радикал Гжегож Браун, який у першому турі несподівано для всіх посів четверте місце, а "конфедерат" Славомір Менцен на словах не підтримав, але влаштував Навроцькому і Тшасковському "кастинг" для своїх виборців — запросив обох до розмови й запропонував їм підписати декларацію з восьми його вимог. У ній два пункти стосувалися України — про відмову нашій державі у членстві в НАТО та про заборону відправки польських солдатів на територію нашої країни. Тшасковський під вимогами проросійського політика не підписався, а Навроцький підпис поставив. Цей жест, судячи з підсумкових результатів виборів, сподобався виборцям "конфедератів".Чого очікувати від нового улюбленця польських виборцівПрезидент Зеленський привітав новообраного главу сусідньої держави:"Польща, яка зберігає силу національного духу та віру в справедливість, була і залишається опорою регіональної та загальноєвропейської безпеки й сильним голосом, що захищає свободу і гідність для кожної нації. Зміцнюючи одне одного на нашому континенті, даємо більше сил Європі в глобальній конкуренції та наближаємо досягнення реального й тривалого миру. Розраховую на незмінно плідну співпрацю з Польщею і особисто з паном президентом".Зауважимо: Дуда неодноразово бував у нас під час війни, виступав у парламенті. Водночас підписання Навроцьким декларації українофоба Менцена взагалі має вигляд антиукраїнських кроків.Показовими для розуміння, як складуться відносини України й Польщі за президентства Навроцького, були теледебати між учасниками другого туру виборів. Правий кандидат розповідав, що "Президент Зеленський погано ставиться до поляків" (звідки він це взяв — невідомо), і що Польща має вимагати ексгумації жертв Волинської трагедії. Раніше Навроцький казав, що не пустить Україну до ЄС та НАТО, доки українці не визнають свою причетність до подій на Волині часів Другої світової війни. Тшасковський парирував опоненту, що Польща у відносинах з Україною має відстоювати власні економічні інтереси, однак зараз повинна допомагати українцям перемогти у війні з Росією. Також Тшасковський наголосив, що Навроцький у питаннях України "нічого не розуміє".Якщо коротко, то ми отримали у Варшаві другого Орбана. Новий польський президент не буде поводитися так нахабно з ЄС, як це робить угорський прем’єр, бо у Польщі ключові політичні важелі в уряду, а не в президента, а от щодо нашої держави він викручуватиме руки й займатиметься шантажем складними питаннями спільної історії. Президент Навроцький стане серйозним гальмом на шляху України до Євросоюзу.Але проблеми з ним очікують перш за все на поляків. Під час вояжу до Америки він казав, що під час перебування при владі уряду Туска відносини Польщі із США погіршилися, що Туск стоїть на чолі "антиамериканського заколоту, творячи альтернативу для НАТО в ЄС". Ці заяви означають, що з великою долею ймовірності Навроцький спричинятиме конфлікти з урядом Туска задля розвалу урядової коаліції й нових виборів, на яких значні шанси на перемогу матимуть "ПіС" та ультраправі "конфедерати". Простіше кажучи, замість балансу сил поляки можуть отримати потужну політичну нестабільність. Що одразу відобразиться на загальній політиці ЄС і на нас.А чи можливий оптимістичний сценарій? Навроцький не любить Україну, Брюссель, єврочиновників, польських лібералів, однак він дуже антиросійський політик, прихильник посилення НАТО. То ж багато що залежатиме від того, кого він візьме до себе радниками — істориків із претензіями на істину в останній інстанції чи розумних економістів, які мислять вигодою для майбутнього Польщі. Якого не може існувати без сильної України, яка переможе путінську Росію. Залишається сподіватися, що Навроцький забуде про свій підпис під декларацією Менцена, діятиме в інтересах Європи, а не Білого дому, і з нього вийде не такий страшний "чорт", яким його малюють.

Новообраний президент Польщі Кароль Навроцький зробив свою першу офіційну заяву після перемоги у виборчих перегонах. Він пообіцяв, що буде "гідно представляти" країну.У своєму дописі у соцмережі X зазначив, що бути очільником країни це "велика відповідальність і обов'язок"."Важка і часом жорстока виборча кампанія позаду. Завдяки вашим голосам я був обраний президентом Республіки Польща. Це велика відповідальність і обов'язок. Я приймаю це рішення зі смиренням і повагою. Дякую вам за кожен голос, відданий за мене, за кожне добре слово і жест. За всі вирази підтримки в цій надзвичайно важкій для Польщі битві", — зазначив Навроцький.Він додав, що його перемога на виборах свідчить про те, що громадяни Польщі хочуть жити в "безпечній, економічно сильній країні, яка дбає про найслабших" і яка "має вагу в міжнародних, європейських і трансатлантичних відносинах"."Ви можете бути впевнені, що як глава держави я не залишу без уваги жодного питання, важливого для Польщі та поляків. Я буду гідно представляти вас на міжнародній арені, стежачи за суб'єктним ставленням до Польщі", — резюмував Навроцький.Натомість про Україну Навроцький, який відомий своєю проросійською позицією, у своїй заяві так і не згадав.Нагадаємо, 1 червня у Польщі відбувся другий тур президентських виборів, у якому поляки обирали між представником провладної "Громадянської платформи", чинним мером Варшави Рафалом Тшасковським та директором Інституту національної пам’яті Каролем Навроцьким. Згідно з підрахунками голосів, саме Кароль Навроцький став новим президентом Польщі. Після опрацювання виборчою комісією 100 відсотків голосів він отримав 50,89 відсотка підтримки, що становить 10 606 628 голосів.