# Сі Цзіньпін

5 лютого припинила чинність угода між США і РФ про обмеження ядерних арсеналів, відома як СНО-ІІІ, або New START. Дмитро Медведєв, який і підписував цю угоду з Бараком Обамою 8 квітня 2010 року, лякає світ ядерною зимою. Та чи справді стрілку "Годинника Судного дня" варто посунути ближче до часу "опівночі"?Нагадаємо, що це за угода і чому вона є черговим доказом відомої фрази "угоди з Москвою не варті паперу, на якому вони написані". За президентства демократа Обами за ініціативи Вашингтона проводилася політика перезавантаження відносин із Росією. Тоді чотири роки Медведєв грів президентське крісло для Володимира Путіна, який тимчасово пересів у крісло прем’єрське. На Заході утворилася ілюзія, що Медведєв веде Росію ліберальним курсом, і, отже, з такою країною можна зближуватися. Україна та західна цивілізація нині пожинають плоди цієї надзвичайно шкідливої ілюзії.Скорочення зброї та взаємні інспекції. Про що договірУгода СНО-ІІІ, її повна назва "Договір між Російською Федерацією та Сполученими Штатами Америки про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь", набрала чинності 5 лютого 2011 року на десять років. У січні 2021 її пролонгували ще на п’ять років, які завершилися вчора. Цим документом сторони не лише узгодили скорочення ядерних боєзарядів, важких бомбардувальників, балістичних ракет із підводних човнів і міжконтинентальних ракет, а й домовилися інспектувати одна одну задля дотримання підписаних правил. Оскільки США і РФ мають найбільші у світі запаси ядерної зброї, її скорочення — радше символічний акт, адже того, що лишилося, вистачить знищити нашу планету, а от інспектування ядерних об’єктів було важливим.З одного боку — взаємний контроль поставив на паузу гонитву ядерних озброєнь, з іншого — це створювало ще одну небезпечну ілюзію: раз американці бачать, якими є російські ядерні запаси, значить, можна спати спокійно. Перше прозріння сталося 2020 року, коли через пандемію COVID-19 інспекції припинилися. Друге — після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, коли росіяни не пустили до себе американських інспекторів. Отже, де-факто умови СНО-ІІІ не виконуються з серпня 2022-го, бо Москва відмовила Вашингтону в інспектуванні своїх ядерних об’єктів. Буцімто, через введені проти Росії санкції.Насправді ж з моменту вторгнення в Україну Путін лякає світ то "Орєшніком", то новими міжконтинентальними ракетами, та якби спостерігачі зі США мали доступ до російських військових об’єктів, то спростували б міф про путінське вундерваффе. Ще один важливий нюанс для розуміння, наскільки серйозними можуть бути наслідки не продовження угоди. Коли вона вступила в дію, в Росії випромінювали задоволення з низки причин. Перша: переговори щодо укладання угоди тривали десь півтора року, вони відбувалися переважно в Женеві, до них була прикута увага світової преси, що саме по собі покращувало імідж Росії. Чим вона сповна скористалася, активно створюючи свою агентурну мережу в Європі й США в період потепління відносин.Друга причина: скорочення ядерних озброєнь дало можливість переорієнтувати значні кошти на створення конвенційних видів зброї, нарощування арсеналів якої не підпадало під дію угоди. Українці наслідки цього на собі відчувають щодня.Третя: такого роду договорами легко маніпулювати. Що Путін і зробив 21 лютого 2023-го, заявивши про призупинення участі у СНО-ІІІ нібито через допомогу Заходу Україні бити по базах російської стратегічної авіації. З 2020-го договір лишався формальним, з 2022-го — напівживим, з 2023-го — у комі, але Кремль лякав виходом із нього.СНО-ІІІ, коли буде СНО-IVРеакцію у світовій пресі на завершення дії угоди про зменшення ядерних арсеналів можна поділити на умовні три групи: алярмістів, реалістів та конспірологів. Перші говорять про реальні ризики ядерної катастрофи, оскільки ця угода була останнім елементом системи глобальних стримувань. Нехай десь і формально, проте СНО-ІІІ залишався міжнародним договором, який виконувався. З утратою ним чинності хаосу у світі стане ще більше, вважають алярмісти. У вогнище навмисно підкидає хмизу Медведєв, який розмістив пост, котрий за змістом має переконати людство, що от тепер точно Кремль застосує ядерну зброю. Хоча угода СНО-ІІІ ніяк не регулювала застосування або незастосування наявних ядерних запасів, це був технічний документ про обмеження таких запасів та їхню взаємну інспекцію. Реалісти закликають відкинути емоції та подивитися на ситуацію тверезо. Протягом переговорів щодо припинення війни в Україні світ спостерігає, як Путін підігрує нарцисизму Трампа. На полях переговорів в Абу-Дабі росіяни вже закинули американцям ідею укладання СНО-IV імені Трампа-Путіна. Видання Axios підтверджує цю версію. Нинішній глава Білого дому більше за Обаму ненавидить тільки Джо Байдена. Він не може зрозуміти, за що першому і поки останньому чорношкірому президентові США дали Нобелівську премію миру, а йому в цьому суперпризі — відмовили. І ось тут Дмитрієв чи Ушаков через Віткоффа і Кушнера могли передати Трампу принадливу ідею нової ядерної угоди, та ще й із масштабнішими обмеженнями озброєння.Навіщо це Путіну? Ядерна зброя втратила силу стримування, вона радше зброя слабких, а не сильних. Війна в Україні показала, що ті ж дрони ефективніші за ядерну боєголовку. Росія запускає по нас тисячі дронів, проти неї ввели санкції, проте російських варварів не ізолювали за колючим дротом. Застосування ядерної зброї одразу зробить Путіна світовим вигнанцем, навіть Сі руку не подасть. Чи розуміють Трамп і його оточення, що спроба Росії перепідписати угоду — це стратегічна поразка Америки? Реалісти сподіваються, що розуміють і не поведуться, бо після втрати чинності СНО-ІІІ перед США відкриваються нові можливості технологічного піднесення.Йдеться про ймовірність відновлення перегонів озброєнь, на що потрібно дуже багато грошей, а їх у Росії немає. Потрібні висококваліфіковані інженери та інші фахівці, яких РФ теж не має. США перемогли перегонку озброєнь у Радянського Союзу який не подужав тягатися з Америкою і розвалився, путінська федерація куди економічно слабша за СРСР. Інша справа, що переважить у голові Трампа — бажання здаватися миротворцем, який приніс світу звільнення від страху перед ядерною зброєю (насправді, це ілюзія, адже у світі вистачає ядерних держав), чи його ж лозунг "зробити Америку знову великою". Не варто забувати, що перегони озброєнь, якщо вони стартують знову, стосуватимуться моря, космосу, цифрових технології, передовсім ШІ. Зі Штатами ніхто може змагатися на морі та в космосі. В цифрових технологіях — хіба китайці, але точно не Росія.А от конспірологи рекомендують звернути увагу на те, що у світі з часів укладання угоди про СНО-ІІІ з’явився потужний ядерний гравець — Китай. Не виключено, що Путін із Сі Цзіньпіном підготували Трампу пастку у вигляді укладення тристоронньої угоди по ядерній безпеці з можливістю приєднання Індії, Пакистану та європейських ядерних країн Великої Британії й Франції. Така собі "Рада миру для ядерних держав". Угода у такому форматі здійснює мрію Путіна стати глобальним гравцем, Сі в принципі любить піаритися на темі "не допустимо ядерної катастрофи", але якщо Трамп погодиться — це помилка. Прихильники теорії змови рекомендують слідкувати за грою в наперстки.Перший наперсток: Путін обіцяв Трампу тиждень не бити по українській енергетиці, з якого по яке число — незрозуміло, але після обстрілів 1 лютого глава Білого дому шокує світ заявою, що Путін дотримав слова. Навіщо глава Білого дому підтримав для всіх очевидну брехню російського диктатора?Наперсток другий: Путін на відстані поспілкувався із Сі. Домовилися співпрацювати для "підтримки глобальної стратегічної стабільності, оскільки міжнародна ситуація з початку року стала дедалі турбулентнішою". Про що справді говорили — невідомо. В обох державах немає ЗМІ, є тільки державна пропаганда, яка завжди приховує правду.Третій наперсток: Сі також телефоном поспілкувався з Трампом, судячи з допису у своїй мережі останній лишився розмовою задоволений. Написав:"Я вірю, що протягом наступних трьох років мого президентства буде досягнуто багато позитивних результатів, пов'язаних з президентом Сі та Китайською Народною Республікою!". Радник Стів Міллер та інші американські адепти стратегії протидії Китаю після такого, мабуть, пустили тихо сльозу. Під наперстками могла бути не стільки "кулька" — результат мирних переговорів по Україні, як може вважати хтось з експертів, а тристороння ядерна угода.Хто — алярмісти, реалісти чи конспірологи — правильно оцінили наслідки завершення чину угоди СНО-ІІІ, покаже найближчий час. Але авторам "Годинника Судного дня" задля нагадування про небезпечні політичні ігри, в які грають дідусі 70+, не завадило б посунути стрілку ближче до "опівночі людства". Минулого місяця стрілка наблизилася до ядерного апокаліпсиса на 4 секунди. Ще вчора годинник показував 23:58:35..

У середу, 4 лютого, президент США Дональд Трамп заявив про завершення тривалих і ґрунтовних телефонних перемовин із лідером Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпіном. Під час діалогу сторони торкнулися широкого спектра питань, зокрема військової сфери, торгівельних відносин та війни між Росією та Україною.Про це йдеться на офіційній сторінці Дональда Трампа в мережі Truth Social.Американський лідер схарактеризував розмову як позитивну та наголосив на важливості підтримки хороших особистих стосунків із головою КНР. Окрім українського питання, політики обговорили ситуацію навколо Тайваню та Ірану, а також майбутній візит Трампа до Китаю, запланований на квітень. Значну увагу під час переговорів приділили економічній співпраці, зокрема:закупівлі Китаєм американської нафти, газу та сільськогосподарської продукції;збільшенню обсягів постачання сої до 20 мільйонів тонн у поточному сезоні та планам на 25 мільйонів тонн у наступному;постачанню авіаційних двигунів.Трамп висловив переконання, що протягом наступних трьох років його президентства співпраця з Пекіном принесе чимало позитивних результатів.Нагадаємо, раніше керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявляв, що Китай не передав Російській Федерації жодної готової одиниці озброєння. Однак між цими країнами відбувається обмін військовими технологіями, і Пекін "фактично поглинає" Москву.Також 18 грудня у столиці Китаю відбувся раунд українсько-китайських політичних консультацій. Ключовими темами переговорів стали територіальна цілісність, розширення економічної співпраці та пошук шляхів досягнення тривалого миру в Україні..

У середу, 4 лютого, лідер Китаю Сі Цзіньпін провів телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом напередодні запланованого візиту американського лідера до Пекіна у квітні. Сторони обговорили стан двосторонніх відносин, які стабілізувалися після укладення крихкого торгівельного перемир'я в жовтні минулого року.Про це повідомляє Reuters із посиланням на китайське державне телебачення CCTV.Контекст переговорівЯк зазначає видання, дзвінок відбувся через кілька місяців після періоду значної торгової напруженості, викликаної впровадженням тарифів з боку адміністрації Трампа. Відносини між Вашингтоном та Пекіном почали вирівнюватися після особистої зустрічі лідерів у Південній Кореї, де було досягнуто домовленостей щодо стабілізації торгівлі.До цього лідери спілкувалися телефоном наприкінці листопада. Тоді Дональд Трамп схарактеризував відносини з Китаєм як "надзвичайно міцні".Дипломатична активність ПекінаЦікаво, що розмова з американським президентом відбулася лише за кілька годин після відеоконференції Сі Цзіньпіна з російським диктатором Володимиром Путіним. За даними Кремля, Путін прийняв запрошення Сі Цзіньпіна відвідати Китай. Візит заплановано на першу половину поточного року.Реакція ВашингтонаНа момент публікації Білий дім не надав офіційних коментарів щодо змісту розмови лідерів США та Китаю. Державні медіа КНР також утрималися від розкриття додаткових подробиць телефонного дзвінка.Нагадаємо, раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що скасовує заплановану із китайським лідером Сі Цзіньпіном зустріч, через листи Китаю до інших країн щодо експортного контролю.Також Трамп заявляв, що Сполучені Штати запровадять 100-відсоткові мита на всі товари з Китайської Народної Республіки, а також встановлять контроль на експорт критично важливого програмного забезпечення..

Лідер Китаю Сі Цзіньпін зачищає найближче оточення, побоюючись держперевороту та намагаючись посилити боротьбу з військовою корупцією та нелояльністю.Про це повідомляє The Wall Street Journal, передає "24 канал". За даними видання, Сі Цзіньпін ініціював розслідування щодо свого найближчого та найвпливовішого військового соратника Чжан Юся.Його підозрюють у "серйозних порушеннях партійної дисципліни та державного законодавства". Крім того, це ж саме інкримінують й начальнику Об’єднаного штабу Збройних сил Китаю, генерала Лю Чженьлі.Журналісти відзначають, що обидва високопосадовці були ключовими фігурами у модернізації китайської армії й належали до небагатьох генералів із реальним бойовим досвідом. Наголошується, що їхнє усунення свідчить про масштабні наміри Сі Цзіньпіна радикально "очистити" ЗС КНР.Водночас, за даними NDTV, у Китаї могла бути здійснена спроба держперевороту. Так, арешти Чжан Юся та Лю Чженьлі спричинили нестабільність у країні. Як повідомив колишній чиновник у Внутрішній Монголії Ду Вень, китайські Збройні сили зараз переживають найнапруженіший період з моменту заснування режиму. Ба більше, арешт Чжан Юся може призвести до масштабного заколоту в ЗС КНР у будь-який час."Сі Цзіньпін дуже боїться входу військ до Пекіна", — наголосив колишній чиновник.Також Ду Вень зазначив, що зараз всі військові підрозділи переведені в стан бойової готовності першого рівня, весь особовий склад повернувся на свої посади, а весь мобільний зв'язок із зовнішнім світом призупинено.Нагадаємо, раніше президент України Володимир Зеленський заявляв, що на сьогодні Китаю не вигідно швидке закінчення російсько-української війни. Він наголосив, що це не означає, що КНР прямо підтримує Москву зброєю.Додамо, за даними BFMTV, 4 грудня 2025 року президент Франції Еммануель Макрон, перебуваючи в Китаї з четвертим державним візитом, закликав китайського лідера Сі Цзіньпіна сприяти завершенню війни в Україні й наголосив, що роль Пекіна в цьому питанні є "вирішальною".Окрім цього, у BFMTV наголосили, що Пекін неодноразово заявляв про прагнення до миру, проте ніколи не засуджував вторгнення Росії в Україну. Як ключовий економічний та політичний партнер Москви, він є найбільшим у світі покупцем російського викопного палива. Цим самим КНР фактично підтримує військову машину Кремля. Окрім цього, європейські країни також звинувачують Китай у постачанні військових компонентів до Росії..

Протягом року, що минає, світ добряче штормило через політичні скандали, прикордонні конфлікти, масштабні вуличні протести. У багатьох склалося стійке відчуття наближення якоїсь катастрофи чи навіть третьої світової війни.   TrueUA пропонує читачам власну версію світових подій 2025 року, більшість із них матимуть продовження наступного року, адже вони, як не закритий ґештальт — не доведені до кінця. А от з яким знаком — плюс чи мінус — виявиться це продовження, проаналізуємо в прогнозах на 2026 рік. Нині ж — про події, які сколихнули світ.Вступ Дональда Трампа на посаду президента СШАПовернення Трампа в Овальний кабінет вплинуло на всі подальші події 2025 року. Інавгурація Трампа відбулася 20 січня. До моменту складення присяги він уже оголосив більшість своїх призначенців в адміністрацію. Багатьох шокував підбір кадрів — не за досвідом чи ефективністю у сфері державного управління, а за принципом особистої відданості. Так посади отримали колишні журналісти телеканалу трампістів Fox news, адвокати Трампа, які рятували його від двох імпічментів за першої президентської каденції, багатії-спонсори. Щодо останніх, то коли б ще людство побачило на одній події Ілона Маска, Джеффа Безоса, Марка Цукерберга та інших, хто своєю присутністю на святі Трампа не просто виказав йому шану, а й присягнув у політичній вірності. За багато десятиліть американської політики вперше заговорили про змову олігархів.В інавгураційній промові Трамп проголосив "золоту еру Америки" та звинуватив свого попередника Джо Байдена у доведенні США до "занепаду", пообіцяв повернути американцям Панамський канал і перейменувати Мексиканську затоку на Американську. І навіть — організувати політ американців на Марс. Переговори про мир в УкраїніТрамп під час виборчої кампанії обіцяв зупинити війну в Україні за 24 години. В лютому він почав цей процес, який тривав протягом року і триватиме в наступному. 18 лютого в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді відбулися перші переговори американської і російської делегацій. З того часу проявилися дві фігури — Стів Віткофф від США і Кирило Дмитрієв від Росії — які стали ключовими переговорниками. Віткофф протягом року кілька разів літав до РФ і навіть повчав російських представників, як правильно спілкуватися з Трампом. Для нас ця фігура стала одіозною через проросійську позицію.28 лютого у Білому домі Трамп, а особливо віце-президент Джей Ді Венс, влаштували скандал під час візиту Володимира Зеленського. Тоді здавалося, що на цьому участь американців у мирному процесі завершилася. Однак цього не сталося. Протягом року консультацій було багато, до переговорного процесу з американського боку долучалися глава Держдепу Марк Рубіо, спецпосланці Кіт Келлог і Ден Дрісколл, але до кінця року головними за столом перемовин лишилися Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер.19 листопада у ЗМІ опублікували "мирний план" Трампа з 28 пунктів, який став шоком для українців та наших союзників. Фактично це план капітуляції України. Згодом виявилося, що документ писався в Москві, американці його трохи змінили, додавши власний інтерес. Під час важких переговорів у Женеві, потім у Флориді на базі цього жахіття зуміли сформувати план із 20 пунктів, в якому до кінця року так і не вдалося узгодити три позиції: Україна проти виходу ЗСУ з не окупованої частини Донбасу, проти експлуатації ЗАЕС росіянами та хоче справжніх гарантій безпеки від США і партнерів. У Кремлі — не погоджуються, шукаючи, як зірвати переговорний процес. Доказом чого став фейк про атаку безпілотників на резиденцію Путіна.Мюнхенська промова Джей Ді Венса14 лютого на 61-й Мюнхенській безпековій конференції пролунала промова віце-президента США Джей Ді Венса. Вона стала холодним душем для союзників США в Європі, ті розцінили заяви промовця як оголошення "ідеологічної війни" європейцям. Цей виступ порівнювали з Мюнхенською промовою Путіна 10 лютого 2007 року, під час якої він висловив імперіалістичні забаганки та наміри зламати існуючий міжнародний порядок. Тоді цивілізований світ трохи злякався, однак нічим не відповів.Венс звинуватив Євросоюз у втручанні у внутрішні справи країн-членів на прикладі скасування першого туру президентських виборів у Румунії 2024 року, коли першість отримав ультраправий русофіл та антисеміт Калін Джорджесу, накинувся на європейців за буцімто порушення свободи слова та за відсутність демократії. Також Венс жорстко розкритикував міграційну політику Євросоюзу, що викликало обурення європолітиків через менторський тон та неприховане втручання США у внутрішні справи Європи. Стало очевидним, що старих відносин ЄС зі Сполученими Штатами не буде. Так і сталося. Спочатку Трамп пригрозив європейцям високими митами на їхні товари — по цій темі ситуацію вдалося владнати новою торгівельною угодою. Але після оприлюднення нової стратегії безпеки США, де головним противником Америки визнаються не Китай і Росія, а Європа, подальше поглиблення розколу в західному світі триватиме.Створення "коаліції рішучих" "Коаліція рішучих" стала відповіддю Європи на зміну американської політики щодо європейських союзників. Про її створення 2 березня оголосив прем’єр-міністр Британії Кір Стармер. Але ініціатива належить французькому президенту Еммануелю Макрону. До коаліції входить майже 30 держав, не тільки з Європи, а й Австралія, Нова Зеландія, Канада і Туреччина. Мета зібрання — посилення військово-політичної допомоги Україні, проте об’єднання має ширше завдання — розробку та втілення спільних дій на тлі втрати довіри до Сполучених Штатів. Як іноді слушно зауважують — це доказ того, що Європа просинається, відстоюючи власні геополітичні інтереси.У рамках "коаліції рішучих" ухвалено низку важливий рішень, зокрема, про допомогу Україні зброєю та про формат повоєнних гарантій нашій державі. Хоча діяльність спілки і критикується за слабкість, однак вона стала важливим майданчиком для країн-партнерів із вирішення безпекових питань та вироблення єдиної позиції щодо мирного процесу в Україні. Найближче засідання "коаліції рішучих" відбудеться після Нового року.   Гонитва Трампа за Нобелівською премією мируГлава Білого дому наголошує, що протягом року зупинив вісім воєн. Але Нобелівську премію миру йому так і не дали, її вручили венесуельській право захисниці Марії Коріні Мачадо. Гонитва Трампа за найпочеснішою нагородою принесла свої позитивні результати. Йому справді вдалося поставити на паузу кілька прикордонних конфліктів, які тривали роками. Що, втім, не означає стійкого миру.Нагадаємо, які конфлікти завершилися за сприяння США. Тривале протистояння між ДР Конго і Руандою у прикордонних провінціях Конго, короткочасні бойові дії у прикордонні Таїланду і Камбоджі, припинення війни у Секторі Гази, зупинка бойових дій між Індією і Пакистаном та Ізраїлем й Іраном, угода між Азербайджаном та Вірменією, запобігання спалаху конфлікту між Сербією і Косово, домовленість між Єгиптом та Ефіопією не воювати за дамбу GERD на Блакитному Нілі.Зупинка всіх перелічених конфліктів мала свою передісторію і своїх посередників — Туреччину у мировій між Баку та Єреваном, Малайзію у переговорах між Бангкоком і Пномпенем і так далі — але ніхто, окрім Індії, не противився тому, що Трамп приписав собі досягнення миру. Також у майже всіх угодах американці отримали вигоду, отримавши доступ десь до транспортної інфраструктури, а десь — до корисних копалин.Зміна очільника Римо-католицької церквиДля католицького світу у 2025 році сталася історична подія — після смерті папи Франциска новим понтифіком уперше став американець Роберт Френсіс Прівост, який узяв собі ім’я Лев XIV. Традиційно, зі зміною папи зазнає трансформацій і політика Ватикану. Тому до обрання нового очільника Римо-католицької церкви була прикута значна увага.В Україні папу Франциска, який помер 21 квітня, отримав неоднозначну репутацію як через свої ліві політичні погляди, так і через нечітку позицію щодо російської агресії проти України. Він молився за українців, закликав припинити війну, у той же час робив заяви, які дуже дратували. На його похорон 26 квітня зібралася світова політична та бізнесова еліта. Тоді ж у Базиліці Святого Петра відбулася зустріч Зеленського з Трампом. Це був перший їхній контакт після гучного скандалу в Овальному кабінеті 28 лютого.8 травня конклав обрав папою Роберта Прівоста, його інтронізація відбулася 18 травня. Папа Лев XIV підтримує Україну, зустрічався із Зеленським. У грудні прийняв пропозицію приїхати до нашої країни, план візиту розробляється і буде реалізований після встановлення справедливого і тривалого миру в Україні.Зустріч Трампа й Путіна на АлясціЦя подія стала головною у світовій політиці літа 2025 року. 16 серпня в Анкориджі російського диктатора зустрічали з усіма почестями — на червоній доріжці та з президентським ескортом. Реакція на зустріч була полярною — від жорсткої критики та звинувачень Трампа у зганьбленні Америки до схвалення за розблокування переговорного процесу щодо миру в Україні. Глава Білого дому дуже боляче сприймав критику, називаючи її "фейковими новинами". У Росії ж раділи, називаючи подію "новим етапом американсько-російських відносин". Ще б пак, Путін із ізгоя став рукоподатним.Попри гостинність Трампа, досягнути прориву йому не вдалося, однак певні домовленості на Алясці все ж були, але вони не афішувалися. Кремль постійно нагадує американцям про ці домовленості. Серед них, імовірно, могла бути обіцянка Трампа Путіну дотиснути Україну до територіальних поступок на Донбасі.В оцінках цієї зустрічі більшість аналітиків дійшла висновку, що для американського президента вона стала дипломатичним провалом. Він не продемонстрував дипломатію сили, яку від нього очікували. Що вселило самовпевненість в диктаторів. Підтвердженням чого стала наступна подія — військовий парад у китайській столиці.Військовий парад у Пекіні3 вересня у Пекіна відбулася конференція з нагоди 80-ї річниці перемоги Китаю над Японією у Другій світовій війні, заключним акордом якої став "парад перемоги". У ньому взяли участь 12 тисяч військових, авіація, було здійснено демонстративний запуск міжконтинентальної балістичної ракети та показано інші ракетні сили Китаю, включно з гіперзвуковими ракетами — носіями ядерних боєголовок.На парад до Сі Цзиньпіна приїхало багато гостей, серед них Путін, Кім Чен Ин, Олександр Лукашенко, іранський президент Масуд Пезешкіан, лідери країн Середньої Азії, низки африканських та азійських держав. Від Європи були прем’єр Словаччини Робер Фіцо та президент Сербії Александр Вучич. Реакція європейських політиків на подію в Пекіні була тривожною, адже Китай уперше в таких масштабах демонстрував свою військову силу. А от Трамп відреагував дивно. Він заявив, що не розглядає "парад" як виклик США і нагадав про значну допомогу Америки китайцям у роки Другої світової. Хоча для більшості було очевидним — Китай зібрав у себе пул антизахідних країн та показував передовсім Сполученим Штатам готовність до ескалації.Протести покоління зумерівПротягом року у низці країн відбувалися масштабні протести, головними діючими особами в яких була молодь, народжена у 2000-х. Зумери або покоління Z. Іскри, через які розгорялися протести, були різними: в Непалі — цензура соціальних мереж, у Перу — затяжна політична криза, на Мадагаскарі — нескінченні злидні, в Індонезії — підвищення житлових субсидій для членів парламенту. Під кінець року протести вибухнули в Ірані. Але у кожному з випадків перебіг подій був схожим — високий рівень агресії та радикальні вимоги. Політичні програми та лідери були відсутні, мобілізація на акції відбувалася через соцмережі і месенджери. Символом акцій протесту став піратський прапор із японської манги One Piece.Учасники протестів не споруджували сцен, а одразу — барикади, і не вимагали від влади реформ, вони палили урядові будівлі, брали штурмом парламенти, громили вітрини та автомобілі. Добрячих стусанів отримували і політики, які опинялися на шляху натовпу. Особливо жорстокими виявилися сутички з поліцією, в ході яких були жертви та поранені з обох сторін. Тобто, це не "кольорові революції", а битва із системою без правил.Масштабні протестні акції стали трендом 2025 року. Жодна із них не принесла очікуваних результатів, радше це був бунт заради бунту проти всього поганого і за все хороше. Але влада все ж вимушено йшла на поступки. Існує думка, що у 2026 році подібні акції ширитимуться світом та охоплять Росію.  Оприлюднення "файлів Епштейна"20 грудня Міністерство юстиції США почало публікацію архівів відомого фінансиста і сексуального злочинця Джеффрі Епштейна, який покінчив життя самогубством (хоча більш популярна версія про його вбивство) у 2019 році в тюрмі. Трамп спочатку був проти оприлюднення цих документів, оскільки мав товариські стосунки з Епштейном, але обидві палати Конгресу проголосували за публікацію файлів, де може міститися компромат на главу Білого дому. Трампу нічого не залишалося, як підписати ухвалений закон.Перша порція опублікованих фото та електронних листів виявилася цензурованою, що викликало невдоволення американських політиків і суспільства. Влада пояснювала це піклуванням про жертв сексуальних злочинів. Однак під тиском громадськості публікацію продовжила. В документах "знайшовся" і Трамп. Фото в компанії жінок та з самим Епштейном не є тим компроматом, який спричинив би імпічмент.Оприлюднення документів триває, Мінюст виявив ще понад мільйон того, що згідно із законом має стати надбанням громадськості. Політичні опоненти Трампа уважно слідкують, щоб адміністрація не махлювала, та очікують такого компромату, який би дав нагоду хитнути крісло під президентом. України ця історія стосується безпосередньо, — у випадку загострення внутрішньополітичної боротьби у США Трамп може зосередитися на ній, відмовившись від посередництва задля припинення війни Росії проти нашої держави..

Росія та Китай на початку грудня провели третій раунд спільних протиракетних навчань. Він відбувся на території Російської Федерації та мав у певному сенсі символічне значення, зокрема, для Дональда Трампа.Такий висновок зробили аналітики агенції Reuters. Вони послалися на Міністерство оборони Китаю, де, щоправда, зазначили, що навчання не були спрямовані проти будь-якої третьої сторони та не є реакцією на жодні поточні міжнародні події.Медійники нагадали, що 2022 року Росія та Китай уклали угоду про "безмежне" стратегічне партнерство, зобов’язавшись регулярно проводити військові навчання для відпрацювання координації дій своїх збройних сил.Обидві країни висловили занепокоєння планами президента США Дональда Трампа щодо створення протиракетного щита "Золотий купол" і його намірами відновити ядерні випробування після понад 30-річної перерви.Минулого місяця Росія та Китай провели переговори щодо протиракетної оборони та стратегічної стабільності, а в серпні — артилерійські та протичовнові навчання в Японському морі в межах запланованих спільних маневрів.До того ж у серпні на тлі заяв президента США Дональда Трампа про ядерні субмарини, Китай і Росія розпочали спільні показові навчання. Маневри під назвою "Спільне море-2025" покликані зміцнити оборонне партнерство між Росією та Китаєм і засвідчити їхню військову присутність на тлі напруги в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.У маневрах брали участь кораблі обидвох країн, зокрема, великий російський протичовновий корабель і два китайські есмінці. Також залучили дизель-електричні підводні човни з обидвох сторін і китайське судно порятунку підводних апаратів."Програма навчань передбачала широкий спектр бойових завдань: від рятувальних операцій для підводних човнів і боротьби з підводними загрозами до повітряної та протиракетної оборони й моделювання морських боїв. У Японському морі кораблі обох країн відпрацювали бойову координацію, а саме артилерійську стрільбу, протичовнові операції, завдання ППО та спільні пошуково-рятувальні дії в морі", — підсумували журналісти.Нагадаємо, що російський диктатор Володимир Путін і очільник Китаю Сі Цзіньпін підписали 8 травня заяву про поглиблення всеосяжного стратегічного партнерства між двома країнами..

Президент Франції Еммануель Макрон закликав лідера Китаю Сі Цзіньпіна вплинути на країну-агресорку Росію для запровадження мораторію на удари по енергетичній інфраструктурі України щонайменше до завершення зимового періоду.Таку заяву французький лідер зробив під час спільної прес-конференції із Сі Цзіньпіном. За словами Макрона, російсько-українська війна становить серйозну загрозу як для європейської безпеки, так і для глобального порядку. Він зауважив, що Париж і Пекін усвідомлюють масштабність викликів та необхідність досягнення стійкого і тривалого миру."Я сподіваюся, що Китай приєднається до нашого заклику до співпраці та наших зусиль, щоб якомога швидше досягти принаймні припинення вогню у формі мораторію на удари, спрямовані на критично важливу інфраструктуру. Це є ключовим для майбутньої зими, оскільки сьогодні цивільна інфраструктура, і зокрема енергетична інфраструктура, залишається під атакою Росії", — заявив Макрон.Французький президент також закликав Сі Цзіньпіна долучитися до спільної роботи над справедливим та міцним миром в Україні, щоб війна була завершена та не повторилася.Своєю чергою, Сі Цзіньпін на прес-конференції заявив, що Китай підтримує ідею укладення мирної угоди щодо України. Водночас Пекін, за його словами, сподівається на досягнення "справедливої та обов’язкової угоди, прийнятної для всіх сторін".Нагадаємо, раніше Еммануель Макрона заявляв, що "Коаліція рішучих" завершила роботу над питанням гарантій безпеки для України. Тепер очікуються наступні кроки, зокрема, контакти з американськими союзниками..

У середу, 3 грудня, президент Франції Еммануель Макрон відвідає з офіційним візитом Китай. Там він попросить Сі Цзіньпіна вплинути на Російську Федерацію для припинення вогню в Україні.Таку інформацію оприлюднили журналісти BFM, які послалися на заяву міністра закордонних справ Франції Жана-Ноеля Барро. Медійники з’ясували, що Макрон прибуде в Пекін у середу та перебуватиме там до п'ятниці. Це його четвертий офіційний візит до Китаю за час президентства.Під час візиту президент Франції має намір попросити китайського лідера Сі Цзіньпіна вплинути на Росію. Таким чином Макрон планує домогтися припинення вогню в Україні та докласти зусиль для налагодження торгівельних відносин між Китаєм і ЄС."Ми розраховуємо на Китай, який, як і ми, є постійним членом Ради безпеки, щоби він вплинув на Росію, щоби Росія та, зокрема, Володимир Путін нарешті наважилися на перемир'я", — наголосив Барро.Своєю чергою, речниця китайського міністерства закордонних справ Мао Нін 28 листопада заявляла, що Китай підтверджує свою позицію щодо війни в Україні, заявляючи про підтримку переговорів і будь-яких зусиль, спрямованих на встановлення миру та якнайшвидше завершення "конфлікту".Раніше висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас поінформувала, що Європа обмежена в можливостях тиску на Китай через допомогу Росії. Це пов’язано зі значними економічними зв'язками Європи з Пекіном.Нагадаємо, 25 листопада президент Франції Еммануель Макрон заявляв про формування нової міжнародної робочої групи в межах ініціативи "Коаліції рішучих". Цей орган мав би фокусуватися на питаннях врегулювання російсько-української війни та, зокрема, на ключовому аспекті — гарантіях безпеки для України..

За час російського повномасштабного вторгнення було чимало пропозицій та ініціатив, як зупинити війну. Жодна з них не втілилася, бо Путін був проти. TrueUA вирішив згадати про "мирні плани" до Трампа, та чому вони були приречені на провал. Раніше ми аналізували, чим могла бути мотивована поспішність американської адміністрації з просуванням "мирного плану" і чого чекати після важливих переговорів України, США та ключових держав Європи у Женеві. За наявною інформацією, з 28 пунктів плану Стіва Віткоффа, Кирила Дмитрієва і зятя Дональда Трампа Джареда Кушнера наразі лишилося 19. Цифра не остаточна, але, як зазначають ЗМІ з посиланням на інформовані джерела, за основу взято план американців, а не європейців, який поширювався на тлі переговорів у Женеві. Тож не йдеться про глобальний перегляд позицій першого варіанту плану, мовиться про його збалансування з інтересами України, врахування наших червоних ліній.Що відбувається після переговорів України, США та Європи в ЖеневіЯк і очікувалося, Кремль відкараскується від оновленого плану та продовжує вимагати капітуляції України. Балакуча голова Путіна Дмитро Пєсков фактично визнав, що під час зустрічі Трампа з російським диктатором на Алясці американський президент потрапив у пастку власного марнославства, щось пообіцявши Путіну. Пєсков називає це "духом Анкориджа", тож не дивно, що забаганки Росії знайшли втілення у першому варіанті плану, який американці хотіли нав’язати Києву. Спільно з європейськими партнерами українській делегації в Женеві вдалося відбити перший натиск дипломатії трампістів. Чи продовжать вони тиск на нас замість тиску на Росію?По-перше, багато питань щодо зустрічі президентів України та США для остаточного узгодження "мирного плану". Буде вона на День подяки 27 листопада чи ні й в якому колі — з європейцями чи наодинці. Трамп сповнений оптимізму. Він відправив Віткоффа до Москви, а Ден Дрісколл зустрінеться з українськими представниками для остаточного узгодження "мирного плану". Натомість від прес-секретарки Білого дому Керолайн Левітт чуємо неприховані погрози, коли вона каже, що Америка "не може" нескінченно поставляти зброю для потреб України. Відмова від військової допомоги та надання розвідданих — один з інструментів тиску на Київ.По-друге, перший варіант "мирного плану" став настільки шокуючим для всіх, що від критики не утрималися навіть республіканці. Виборці Трампа мають протилежне йому бачення ролі США у припиненні війни в Україні. Лише 16% за територіальні поступки України й 15% — за припинення американської допомоги нашій державі. Фактично, "мирний план" у редакції Віткоффа-Дмитрієва-Кушнера суперечить інтересам переважної більшості виборців Трампа. Інша справа, чи готові у Білому домі до них дослухатися, коли здається, що от-от дотиснуть Україну погодитися на угоду.Планів багато, результат завжди одинСитуація змінюється динамічно. "Україна має рамку, розроблену нашими командами в Женеві. Ця рамка на столі, і ми готові рухатися вперед разом — зі Сполученими Штатами Америки, за особистої участі президента Трампа, і з Європою, з лідерами, і з усіма партнерами, які мають сили й можливості допомогти. І я готовий зустрітися з президентом Трампом — є чутливі моменти для обговорення, вони все ще є, і ми вважаємо, що участь європейських лідерів може бути корисною", — заявив Володимир Зеленський 25 листопада під час звернення до учасників засідання Коаліції охочих.Тож поки точаться розмови про близьку угоду, можна згадати долю інших спроб зупинити війну "мирними планами". Всі — невдалі. Бо замість змусити Путіна зупинитися під страхом розвалу економіки Росії з подальшою руйнацією системи управління, з ним, як і зараз, хотіли домовитися.Тиск у СтамбуліПерша спроба датується березнем-квітнем 2022 року, коли в ході переговорів української та російської делегацій у Стамбулі остання в ультимативній формі нав’язувала Україні капітуляцію. Тоді у нас ще не було такої потужної коаліції союзників, тож Україна спробувала зупинити агресора власною дипломатією. Частина пунктів так званих "Стамбульських домовленостей", які ніким не були парафовані, перекочувала до плану Віткоффа-Дмитрієва-Кушнера. Зокрема, росіяни й тоді, і зараз вимагали виходу української армії з Донецької та Луганської областей, визнання Криму російським, відмови України від членства в НАТО та розміщення на нашій території іноземних військ, скорочення чисельності українських збройних сил, офіційного статусу російської мови, відновлення всіх майнових прав УПЦ МП, а також скасування санкцій, введених проти Росії.У тому документі Москва ще й нахабно вимагала бути гарантом безпеки України. Хоча переговори у Стамбулі навесні 2022 року провалилися, Путін неодноразово казав, що "домовленості", яких не було, мають стати основою угоди про припинення війни.Піар ПекінаНаступним згадаємо китайський "мирний план". Його оприлюднили на першу річницю початку повномасштабного вторгнення. У ньому було 12 пунктів, дуже загальних. Хіба імпонував перший — повага до суверенітету всіх країн згідно з принципами Статуту ООН. Також із прийнятних були пункти про підтримання безпеки атомних електростанцій та продовження дії Чорноморського зернового коридору. Після публікації плану Китай розпочав човникову дипломатію: між Європою, Україною та Росією мандрував посланець Пекіна Лі Хуей. Зрештою виявилося, що нічого, окрім піару самого плану, Китай не запропонував. І вже за кілька тижнів після вояжу Лі Хуея, про китайський план не згадували. Проте у травні 2024 року на світ Божий витягли так званий "китайсько-бразильський консенсус" — план із шести пунктів, в якому вже не було згадок про повагу до суверенітету. Він виглядав ще загальнішим за попередній.Разом із тим, Пекін влаштував навколо цього документа потужну піар-кампанію, китайські дипломати їздили країнами Глобального Півдня, заручившись їхньою підтримкою. У вересні 2024 року на полях Генасамблеї ООН Китай заснував платформу "Друзі миру", куди долучилися країни, які геополітично орієнтуються на Пекін. Після першого засідання про платформу нічого не було чути, та, як запевняють в МЗС КНР, вона відіграє "конструктивну роль" в урегулюванні війни в Україні. В чому проявляється ця роль — невідомо. Хіба "Друзі миру" існують у паралельній реальності.Африканський провал2024-й був багатим на ініціативи. У травні, навіть раніше за китайсько-бразильський, з’явився африканський план. Його ініціювали ПАР, Єгипет, Сенегал, Замбія, Республіка Конго та Уганда. На початку червня 2024 року до Києва прибула делегація африканців на чолі з президентом ПАР Сірілом Рамафосою.Їм Москва передала "привіт", завдавши того дня ракетного удару по нашій столиці. Частина пунктів африканських лідерів нагадувала перший китайський план. Фактично йшлося про замороження війни на користь Росії. Після цього вояжу африканці більше свої ініціативи не просували.Індійські спробиТакож 2024 року свій "мирний план" обіцяли показати індуси. Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді їздив до Москви, а в серпні — до Києва. Зрештою стало зрозуміло, що вся його "мирна" ініціатива зводилася до порожніх слів про необхідність завершити війну. При цьому Індія продовжувала купляти російську нафту."Українська формула миру"Потрібно згадати й нашу ініціативу — "Українську формулу миру" з 10 пунктів. Докладно Володимир Зеленський оприлюднив їх 15 листопада 2022 року. Формула попередньо обговорювалася на кількох майданчиках, найбільше учасників зібрав Глобальний саміт миру, який відбувся 15-16 червня у швейцарському Бюргенштоку. За його підсумками уклали комюніке, яке спочатку підписали 80 держав-учасниць і чотири організації. Згодом долучилися ще десять.На жаль, другий Глобальний саміт, який планувався до виборів президента США, так і не відбувся. У листопаді 2024 президентом став Дональд Трампа, після чого все так закрутилося-завертілося, що і понині немає спину. Тепер увесь світ спостерігає лише за бурхливою ініціативністю глави Білого дому, який влаштовує всім емоційні гойдалки.   .

У понеділок, 24 листопада, китайський лідер Сі Цзіньпін провів телефонну розмову з американським президентом Дональдом Трампом. Головні теми розмови — ситуація навколо України та Тайвані.Про це повідомила прес-служба Міністерства закордонних справ Китаю."Увечері 24 листопада 2025 року голова Китаю Сі Цзіньпін провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом", — йдеться в заяві.Зазначається, що Трамп і Сі Цзіньпін обговорювали війну в Україні. Вони висловили сподівання, що вдасться досягнути справедливого миру."Два президенти також обговорили кризу в Україні. Президент Сі наголосив на підтримці Китаєм усіх зусиль, що сприяють миру, та висловив сподівання, що різні сторони скоротять свої розбіжності, досягнуть справедливої, міцної й обов'язкової мирної угоди якомога швидше та вирішать кризу в її корінних причинах", — свідчить документ.Також Сі Цзіньпін "уточнив принципову позицію Китаю щодо тайванського питання". Ця тема є найголовніше для китайського лідера."Повернення Тайваню до складу Китаю є важливим компонентом післявоєнного міжнародного порядку", — акцентував Сі Цзіньпін.Декілька днів тому журналісти Bloomberg писали, що розширення санкцій щодо китайських портів і нафтопереробних заводів перекриває потоки російської та іранської нафти до світового імпортера номер один, хоча нові обхідні шляхи свідчать про те, що уповільнення може бути швидкоплинним.Нагадаємо, минулого тижня висока представниця ЄС Кая Каллас інформувала, що Європа обмежена в можливостях тиску на Китай через допомогу Росії. Це пов’язано зі значними економічними звʼязками з Пекіном..

Зустріч між Сі Цзіньпіном і Дональдом Трампом стала однією з найрезонансніших за останні роки. Вона вперше відкрила можливість для реального залучення Пекіна до врегулювання війни в Україні.Про це заявив радника китайського уряду Девіда Даокуї Лі, коментар якого навело видання Bloomberg.За словами Лі, ця зустріч стала "історичною", адже США фактично визнали Китай рівноправним партнером у переговорах. Він зазначив, що однією з ключових тем майбутніх "серйозних переговорів" стане саме ситуація в Україні."Серед усіх зустрічей між двома лідерами ця, мабуть, є найважливішою — справді історичною. Фундаментально найважливішим прогресом для обидвох сторін є визнання США Китаю рівноправним партнером для обговорення питань", — сказав Лі.Після саміту Трамп заявив, що Вашингтон і Пекін домовилися "працювати разом, щоби розв’язати ситуацію між Росією й Україною".Хоча деталі домовленостей наразі невідомі, експерти вважають, що участь Китаю може суттєво вплинути на дипломатичний контекст навколо війни.Зустріч також завершилася оголошенням однорічного торгівельного перемир’я та домовленостями щодо мит і контролю експорту критично важливих мінералів.Однак, за оцінками аналітиків, головна інтрига — можливе залучення Китаю до врегулювання безпекових питань, зокрема, щодо України.У Пекіні, за словами Лі, після саміту спостерігається "помітний ентузіазм", а публікація очільника адміністрації Сі Цзіньпіна Цай Ці, де йдеться про "проактивне управління міжнародним простором", свідчить про зростання впевненості Китаю у власній глобальній ролі.Водночас США сигналізують про прагнення зменшити залежність від Китаю в стратегічних галузях і продовжують об’єднувати союзників на тлі війни Росії проти України.Нагадаємо, що 1 листопада американський президент Дональд Трамп наголосив, що його зустріч з очільником Китаю Сі Цзіньпіном "призведе до вічного миру"..

У суботу, 1 листопада, американський президент Дональд Трамп наголосив, що його зустріч з главою Китаю Сі Цзіньпіном "призведе до вічного миру".Про це Трамп написав у своїй соціальній мережі Truth Social."Моя зустріч у складі G2 з президентом Китаю Сі Цзіньпіном була чудовою для обох наших країн. Ця зустріч призведе до вічного миру та успіху. Хай Бог благословить Китай і США!" — написав глава Білого дому.G2 — це неофіційний термін, який використовується для позначення гіпотетичної або фактичної осі, що складається з двох найбільших світових економічних і політичних держав, а саме Сполучених Штатів Америки та Китайської Народної Республіки. Цей концепт виник на тлі усвідомлення того, що ці дві країни мають настільки значний вплив на світову економіку, фінансові ринки та геополітику, що їхні двосторонні відносини та рішення часто визначають глобальний курс. Назва G2, за аналогією з G7 або G20, підкреслює їхню унікальну важливість та вагу у міжнародних справах, незалежно від того, чи ця взаємодія є співпрацею, чи конкуренцією.Нагадаємо, 30 жовтня у Південній Кореї відбулася зустріч президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та голови Китаю Сі Цзіньпіна. Перемовини тривали майже дві години.Раніше Дональд Трамп повідомив, що доручив Міністерству оборони країни розпочати випробування ядерної зброї. За його словами, він ухвалив відповідне рішення з огляду на ядерні випробування іншими країнами..

Усім відома ідіома "склянка наполовину порожня чи на половину повна?". Вона влучно характеризує результати переговорів Дональда Трампа із Сі Цзіньпіном у Південній Кореї. Оптимісти бачать у них зближення двох гегемонів, песимісти ж вважають, що здобутки американського президента значно скромніші за заявлені для преси.Фентаніл та "підкуп" друзів Китаю в Азії. Як готувалася зустріч в ПусаніДля того, щоби зрозуміти, хто має більше рації, оптимісти чи песимісти, варто поглянути на кроки, які робили сторони перед переговорами. Ще за тиждень до зустрічі Трампа із Сі Цзіньпіном не було достеменно відомо, чи відбудеться ця подія взагалі. Анонсувалося, що глава Білого дому планує відвідати саміт АТЕС (Азійсько-Тихоокеанське економічне співробітництво), і припускалося, що там поговорить із китайським лідером. 26 жовтня, тобто за чотири дні до зустрічі, у Південній Кореї у столиці Малайзії Куала-Лумпурі стартували фінальні переговори між американцями й китайцями. Обговорювалися питання економічного співробітництва, зокрема складнощі, які йому заважають. Трамп наполегливо вимагав від КНР зупинити постачання наркотиків до США. Йдеться про фентаніл, синтетичний анальгетик, у сто разів потужніший за морфін. У медицині його використовують як знеболювальний засіб, а для людей з наркотичною залежністю він став відносно дешевим засобом отримувати кайф. Трамп спочатку бив по китайцях "фентаніловими" митами, китайці відповідали дзеркально — митами на всі американські товари й обмеженням експорту до США деяких рідкоземельних металів. Тарифна війна досягла апогею у жовтні: Пекін припинив імпорт американської сої, що серйозно вдарило по фермерах, Трамп у відповідь пригрозив 100-відсотковими тарифами. Експерти зауважували, що цими кроками обидві сторони підвищували ставки перед зустріччю — або щоб домовитися і зняти проблемні моменти, або мати аргументи для відмови від переговорів. Судячи із заяв Трампа та його співбесідника, посиденьками в Пусані вони залишилися задоволені. Отже, гра на підвищення ставок спрацювала в обох сторін.Та, крім митних воєн між США і КНР, важко було не помітити й інші підготовчі маневри перед зустріччю Трампа і Сі. Перший — підписання угод між Сполученими Штатами та Малайзією, Таїландом, Камбоджею, В’єтнамом під час саміту держав Південно-Східної Азії (ASEAN), який відбувся у Куала-Лумпурі. Їх оцінюють як успішні для американців. Для прикладу: Таїланд за умовами домовленостей придбає 80 американських літаків на суму 18,8 мільярда доларів і закуповуватиме енергетичні товари, включно зі зрідженим газом і нафтою, приблизно на 5,4 мільярда доларів щорічно. Своєю чергою, Малайзія погодилася зняти тарифні бар’єри для експорту до США рідкоземельних металів. Проте головна вигода, яку отримали Штати, — геополітична. Йдеться про країни, які орієнтуються на Китай. Американці ж зміцнюють співробітництво з ними, що суперечить інтересам Пекіна.Другий маневр — заява Трампа про наміри відновити ядерні випробування. Лідер Америки оголосив про це в день розмови з Сі. Його мотиви тлумачать по-різному. Є версія, що це відповідь на випробування росіянами ракети "Буревісник" і торпеди "Посейдон". Обидва смертоносних вироби здатні нести ядерний заряд — про такі випробування Путін повідомив 26 жовтня. Інша версія — оголошення Трампа пов’язане з агресивними діями Північної Кореї. 29 жовтня КНДР запустила крилаті ракети класу "земля-море" над Жовтим морем. Це була демонстрація сили напередодні саміту АТЕС."З огляду на програми випробувань інших країн я доручив міністерству війни розпочати випробування нашої ядерної зброї на паритетних умовах. Цей процес розпочнеться негайно", — написав Трамп у своїй соцмережі Truth Social.Проте є думка, що сигнал він послав саме Сі Цзіньпіну, режим якого підтримує як Москву, так і Пхеньян. Та й сам Китай швидко нарощує ядерний арсенал. Як тут не згадати військовий парад, на якому Путіну та іншим друзям Сі демонстрували міць китайської військової машини.Лідер КНР також маневрував і грав м’язами. За кілька днів до переговорів у Пусані китайські військові провели навчання неподалік Тайваню, під час яких відпрацьовувалися різні бойові сценарії, зокрема повітряні блокади та точні удари. Підсумовуючи, зазначимо, що підготовка до зустрічі двох світових гегемонів велася так, як і личить, — з демонстрацією сили та одночасно здатності зробити кроки для зближення. Останніх було достатньо, проте експерти схиляються до думки, що про реальний результат перемовин доречно судити не за заявами, особливо Трампа, який полюбляє прикрашати перебіг подій, а за подальшими кроками сторін.Про Україну говорили довго. Чи допоможе Сі Цзіньпін прискорити мирЗі зрозумілих причин нас цікавлять не американсько-китайські угоди, а та частина зустрічі, яку присвятили Україні. Китайські державні медіа її просто не помітили, не було заяв і від Сі Цзіньпіна. Тому всі обговорюють заяву американського президента, який сказав наступне:"Ми обоє будемо працювати разом, щоб побачити, чи зможемо щось зробити. Ми згодні, що сторони застрягли й борються — і іноді, мабуть, треба дати їм поборотися. Але він (Сі, — ред.) нам допоможе, і ми будемо працювати разом".Відсутність хоча б якоїсь конкретики посилила песимістичні настрої. У багатьох склалося враження, що фразу "треба дати їм поборотися" варто розуміти як відсутність хороших новин для українців. Простіше кажучи, на Путіна Сі впливати не хоче. А небажання Трампа порушувати питання імпорту Китаєм російської нафти — аргумент песимістів, які вважають, що американський президент проявив слабкість. Аналітики майже одностайні: Сі виграв, не відчувши від Трампа тиску за підтримку Росії. Та чи все чорно-біле після Пусану? По-перше, для американців і китайців ключовими питаннями були міждержавні торгівельні відносини. Ми звикли до власного україноцентризму, але у США вистачає і своїх проблем, які вони вирішують під час такого роду контактів. Україна залишатиметься у фокусі американської політики, цього від своєї адміністрації вимагають виборці, тож не потрібно вдаватися до емоційних гойдалок.По-друге, можна лише вибудовувати версії, про що домовилися ці двоє в ході обговорення теми війни в Україні, бо якби взагалі ні про що не домовилися, то американський президент давав би інші коментарі. Цього разу він був задоволеним. По-третє, не виключено, що домовленості полягали не в тому, аби Сі спонукав Путіна сісти за стіл переговорів, а щоб не підставляв йому плече і не втручався у подальший перебіг подій. Не дарма по гарячих слідах пусанської зустрічі з’явилося повідомлення CNN про погодження Пентагоном передачі Україні Tomahawk. Міністерство війни та його очільник Піт Гегсет не роблять нічого, що не узгоджено з Білим домом.По-четверте, одним із результатів контактів Трапа і Сі в Південній Кореї стала домовленість про постачання до КНР американських нафти й газу з Аляски. Це проект не одного дня, проте у перспективі він є для Китаю хорошим варіантом диверсифікації імпорту нафти з Росії. По-п’яте, Трамп хоче завершити війну в Україні, він остаточно переконався, що з Путіним сенсу домовлятися немає, бо той недоговороздатний (черговим доказом чого стали згадані тестування "Буревісника" і "Посейдона"), але можна домовлятися з Сі Цзіньпіном. Зокрема, про долю Росії. Тож недоречно робити висновки лише за однією зустріччю. Контакт між двома лідерами встановлений, і на цьому точне не кінець. .

На тлі нарощування американських військ у Карибському басейні, президент Венесуели Ніколас Мадуро звертається до Росії, Китаю та Ірану з проханням посилити свої зношені військові можливості. Лідер країни просить оборонні радари, допомогу в ремонті літаків і, можливо, ракети.Про це повідомляє видання The Washington Post з посиланням на внутрішні документи уряду США. Запити до Москви були зроблені у формі листа, призначеного для російського диктатора Володимира Путіна, і мали бути передані під час візиту високопоставленого помічника до столиці Росії цього місяця.Згідно з документами, Мадуро також написав листа до президента Китаю Сі Цзіньпіна, в якому вимагав "розширення військової співпраці" між двома країнами для протидії "ескалації між США та Венесуелою". У листі Мадуро звернувся до китайського уряду з проханням пришвидшити виробництво китайськими компаніями систем радіолокаційного виявлення, ймовірно, для того, щоб Венесуела могла розширити свої можливості.У документах йдеться, що міністр транспорту Рамон Селестіно Веласкес також нещодавно координував постачання військової техніки та безпілотників з Ірану, плануючи візит до цієї країни. Він повідомив іранському чиновнику, що Венесуела потребує "пасивного обладнання для виявлення", "GPS-скремблерів" та "майже напевно безпілотників з дальністю дії 1000 кілометрів", йдеться в документах."У своєму посланні Мадуро наголосив на серйозності сприйнятої агресії США в Карибському басейні, представивши військові дії США проти Венесуели як дії проти Китаю через їхню спільну ідеологію", — йдеться в документах США.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Сполучені Штати Америки прагнуть повалити режим диктатора Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Це вони, ймовірно, робитимуть під виглядом боротьби з наркоторгівлею. Раніше Вашингтон обіцяв 50 мільйонів доларів за допомогу в його затриманні.Водночас президент Сполучених Штатів Дональд Трамп 31 жовтня заперечив, що розглядає можливість ударів по Венесуелі, що суперечить повідомленню ЗМІ про те, що він дав схвалення на такий крок, а також власним попереднім заявам про те, що він готує наземні атаки після серії ударів по кораблях..

Торгово-економічні відносини між Китаєм і Сполученими Штатами Америки мають бути головним елементом співпраці, а не джерелом конфліктів.Про це заявив лідер Китаю Сі Цзіньпін після зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, повідомляє Xinhua."Торгівельно-економічна взаємодія має залишатися рушійною силою зв’язків, а не перешкодою чи джерелом конфліктів. Важливо зосередитися на довгострокових вигодах, які приносить співробітництво, а не впадати у порочне коло відплати", — наголосив Сі Цзіньпін.За його словами, команди Китаю та США вже досягли базового консенсусу щодо розв'язання основних проблем."Протягом багатьох років я неодноразово публічно заявляв, що Китай і Сполучені Штати мають бути партнерами та друзями. Цьому нас навчила історія, і цього вимагає реальність", — зазначив китайський лідер.Сі Цзіньпін також акцентував на необхідності підтримувати постійний діалог між Пекіном і Вашингтоном на всіх рівнях для поглиблення взаєморозуміння. Окрім цього, він заявив, що Китай і США можуть спільно працювати на благо всього світу. Зокрема, Китай у 2026 році прийматиме саміт АТЕС, а США — G20, і обидві країни мають підтримувати одна одну.Нагадаємо, у Південній Кореї відбулася зустріч президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа та голови Китаю Сі Цзіньпіна. Перемовини тривали майже дві години. Трамп відзначив, що під час перемовин було розглянуто й питання війни в Україні. Зокрема, цій темі було приділено велику увагу. Попередньо, обидві сторони домовилися спільно шукати шляхи врегулювання..