# Сі Цзіньпін

Американський президент Дональд Трамп заявив, що очікує на візит очільника Китаю Сі Цзіньпіна у Сполучені Штати Америки. Водночас точна дата цього візиту наразі невідома.Як повідомляє агентство Reuters, посилаючись на слова американського лідера, Вашингтон і Пекін "цілком можливо" можуть укласти нову торгівельну угоду.Агентство додає, що потенційна розмова між китайським лідером та Трампом вважається вирішальною для послаблення або відстрочки торгівельних тарифів."Зрештою, у нас буде президент Сі, до нас усі приїдуть", — наголосив Трамп, говорячи про лідерів країн, які відвідують Сполучені Штати.Варто зауважити, що востаннє Сі їздив до США в листопаді 2023 року під час свого п’ятого візиту до країни як президент Китаю. Тоді відбулася зустріч на вищому рівні з тодішнім президентом США Джо Байденом."Трамп і Сі розмовляли безпосередньо перед тим, як Трамп вступив на посаду 20 січня, і обговорювали такі питання, як TikTok, торгівля та Тайвань", — зазначає Reuters. Минулого тижня американський лідер спілкувався з Сі, але подробиці щодо тем цієї розмови невідомі. Агентство додає, що Вашингтон і Пекін роками мали напружені відносини через розбіжності, починаючи від торгових тарифів і кібербезпеки до TikTok, Тайваню, Гонконгу, прав людини та походження COVID-19.Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що адміністрація президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа може спробувати укласти спрощену угоду з Україною щодо корисних копалин. Згодом сторони обговорюватимуться детальні умови, наприклад, якою частиною величезних ресурсів Києва володітиме Вашингтон.

Президент США Дональд Трамп заявив 13 лютого, що хоче відновити переговори щодо контролю над ядерними озброєннями з Росією та Китаєм і що, зрештою, він сподівається, що всі три країни зможуть домовитися про скорочення своїх величезних оборонних бюджетів удвічі.Про це пише AP. Виступаючи перед журналістами в Овальному кабінеті, Трамп висловив жаль із приводу сотень мільярдів доларів, що вкладаються у відновлення ядерного стримування країни, і заявив, що сподівається отримати від противників США зобов'язання скоротити власні витрати. "У нас немає причин створювати абсолютно нову ядерну зброю, у нас її й так багато", — сказав Трамп. "Можна знищити світ 50 разів, 100 разів. І ось ми створюємо нову ядерну зброю, а вони створюють ядерну зброю". "Ми всі витрачаємо багато грошей, які могли б витратити на інші речі, які, як я сподіваюся, насправді набагато продуктивніші", — сказав Трамп.Хоча США та Росія мають величезні запаси зброї з часів Холодної війни, Трамп передбачив, що Китай наздожене їх за можливостями завдання ядерної шкоди "протягом п'яти або шести років". За його словами, якщо ця зброя колись буде застосована, "це, швидше за все, буде забуттям".Трамп заявив, що прагнутиме ядерних переговорів із двома країнами, як тільки "ми все залагодимо" на Близькому Сході та в Україні. "Одну з перших зустрічей хочу провести з лідером Китаю Сі, главою Росії Путіним. І я хочу сказати: "Скоротімо наш військовий бюджет вдвічі". І ми можемо це зробити. І я думаю, що ми зможемо", — запевнив лідер США.Трамп у свій перший термін намагався, але не зміг залучити Китай до переговорів щодо скорочення ядерних озброєнь, коли США та Росія вели переговори про продовження пакту, відомого як Новий СНО. Росія призупинила свою участь у договорі під час адміністрації Байдена, оскільки США та Росія продовжували масштабні програми щодо продовження терміну служби або заміни своїх ядерних арсеналів часів Холодної війни.Раніше повідомлялось, що Китай виступав з пропозицією організувати зустріч між російським диктатором Володимиром Путіним та президентом США Дональдом Трампом, щоб допомогти завершити війну в Україні.Нагадаємо, новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп повідомив своїм радникам, що хоче відвідати Китай. Він попросив розпочати його підготовку одразу після вступу на посаду для того, щоби реалізувати ідею вже найближчими місяцями.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін прийняв запрошення Росії взяти участь у святкуванні перемоги Радянського Союзу над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні. Парад пройде у Москві 9 травня.Про це повідомляє агентство Reuters, посилаючись на слова посла Росії в Китаї Ігоря Моргулова."Президент Китаю Сі Цзіньпін прийняв запрошення взяти участь 9 травня в Москві в урочистостях з нагоди 80-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні", — заявив Моргулов.Агентство зазначає, що торік у грудні Кремль заявляв, що запросив "багато країн" взяти участь у святкуванні 80-ї річниці закінчення війни, яку росіяни називають "Великою Вітчизняною".Варто зауважити, що беззастережна капітуляція нацистської Німеччини набула чинності о 23:01 8 травня 1945 року, відзначаючи Францією, Британією та Сполученими Штатами як "День перемоги в Європі". Втім, на момент набуття чинності беззастережної капітуляції нацистської Німеччини, у Москві вже було 9 травня, яке стало для Радянського Союзу так званим Днем Перемоги, який росіяни називають "Великою Вітчизняною війною" 1941-45 років. Зокрема, саме День перемоги є найважливішим світським святом у РФ. Своєю чергою, Моргулов заявив, що Сі Цзіньпін запросив російського диктатора Володимира Путіна до Китаю на вшанування закінчення Другої світової війни, яке заплановано на вересень.Нагадаємо, раніше агентство Reuters повідомляло, що Індія та Китай призупинили купувати російську нафту через те, що санкції Сполучених Штатів Америки викликали різке зростання тарифів на танкерні вантажні перевезення. Зокрема, індійські нафтопереробні заводи шукають альтернативні джерела постачання з країн Близького Сходу, Африки та Сполучених Штатів.

Чинний президент США Дональд Трамп має імперіалістичні амбіції, схожі до глави Кремля Володимира Путіна та китайського лідера Сі Цзіньпіна. Усіх трьох об’єднує прагнення до розширення глобального впливу своїх країн.Про це пише оглядач Bloomberg Андреас Клут.Він зазначив, що під час Холодної війни американські та радянські лідери дотримувалися суперницьких ідеологій. Перші виступали за свободу та капіталізм (або "лібералізм"), другі — за різні відтінки марксизму-ленінізму. Примітно, що ця страшна ситуація виявилася досить стабільною. Холодна війна залишалася холодною (якщо тільки ви не опинилися на передовій опосередкованій війні) і зрештою було дозволено мирним шляхом.Навпаки, Путін і Сі — а тепер, мабуть, і Трамп — перебувають у полоні не стільки ідеологій, що ідентифікуються, скільки простіших інстинктів: волі до влади та спільної спраги панування, що містить територіальну експансію, що описує цей менталітет, це імперіалізм. Це було нормою протягом більшої частини історії, включно з кінцем 19-го та початком 20-го століть, коли великі держави змагалися не за ідеї, а за колонії, землі та могутність. Це змагання привело прямісінько в окопи Першої світової війни. Ця аналогія показує, чому "поточний період — це повернення до холодної війни. Він більш небезпечний". Так стверджує Кондоліза Райс, яка була радником з національної безпеки та держсекретарем за Джорджа Буша-молодшого, а тепер керує Інститутом Гувера у Стенфордському університеті. Радянський Союз прагнув експортувати свою ідеологію в країни, що перебувають під його п'ятою, але в іншому він практикував автаркію, відрізаючи себе та свої васальні держави від світової економіки. Навпаки, Китай Сі, хоч і все ще комуністичний за назвою, є агностиком щодо стилю правління, який обирають сусідні країни. Але він вимагає, щоб вони плазували перед Пекіном. Те саме і з Путіним. Він уявляє себе не реінкарнованим Леніним чи Сталіним, а новим царем на зразок Петра чи Катерини, який збирає російські землі та інші території. Він намагається прикрити це шарлатанськими історичними теоріями про те, що, скажімо, українці насправді росіяни, не знаючи про це. Але єдиний зв'язковий наратив у голові Путіна — це історія його власної влади, яку він відчуває, що має проектувати через іредентистську, експансіоністську та агресивну російську державу. Донедавна щось велике зазвичай стояло на шляху неоімперіалізму, який Сі втілює в Азії, а Путін — у Східній Європі. Це були Сполучені Штати, які мають традицію винятковості й часто визначали себе як маяк свободи, або як її хрестоносець. Після Другої світової війни США підтримали ліберальний міжнародний порядок, заснований на правилах, систему, яка принаймні теоретично стримувала шовіністичний імперіалізм великих держав і дозволяла малим країнам процвітати. Американська винятковість, однак, занепала, починаючи з Буша і Райса та їхніх воєн в Іраку та Афганістані. Вона не грала помітної ролі в перший термін Трампа, а потім лише несміливо повернулася за Джо Байдена, який намагався, але не зміг, сформулювати світову політику як змагання між автократіями та демократіями на чолі зі США. Але Америка, як і раніше, вважала себе, по суті, антиімперіалістичною державою. Це змінилося цього місяця, коли Трамп склав другу присягу. Він залякував Данію, тому що він хоче приєднати Гренландію до складу США, Панаму, тому що він хоче "повернути" її побудований американцями канал через перешийок, і навіть Канаду, яку він вважає 51-м штатом. Він набагато менше міг сказати Путіну і Сі (крім того, що "час укласти угоду" по Україні). Він також обрав незвичайного попередника для згадки під час своєї інавгураційної мови. Там, де інші недавні президенти зазвичай посилалися на когось на горі Рашмор, Трамп відправив свою аудиторію до їхніх енциклопедій, вихваляючи 25-го президента Вільяма Мак-Кінлі. Одна з причин у тому, що Мак-Кінлі був протекціоністом та широко використовував торгові тарифи, які Трамп любить. Інша причина в тому, що він був також відверто імперіалістичним президентом в американській історії, захопивши Кубу, Пуерто-Рико, Гуаму, Філіппіни, західні острови Самоа та острів Уейк, а також анексувавши Гаваї. "Замість того, щоб перемогти імперіалізм", зауважує автор Чарльз Купчан, за Мак-Кінлі США "прийняли його", хай і ненадовго. На виборах 1900 демократи, які виступали проти Мак-Кінлі, попереджали, що "імперіалізм за кордоном швидко і неминуче призведе до деспотизму вдома". Вони програли. Але на час Першої світової війни громадська думка знову різко повернулася проти імперіалізму, побачивши в ньому збочення американської винятковості. У Трампа і близько нема такого розуміння. І це те, що тішить Путіна та Сі. Кожен по-своєму сподівається укласти угоди з Трампом, щоб поділити земну кулю на сфери впливу. Кремль особливо натхненний сподіваннями, що Путін і Трамп потиснуть один одному руки у "новій Ялті".Нагадаємо, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте схвально відреагував на погрози президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа про посилення санкцій проти Росії. Їх він пообіцяв у тому разі, якщо Кремль не припинить війну проти України.Раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп назвав війну в Україні такою, яка не мала аналогів із часів Другої світової. Тож його команда наполегливо працюватиме над її завершенням і мирною угодою між Росією та Україною.

Уряд китайського лідера Сі Цзіньпіна має намір провести цього року низку підвищень на посаді, які дадуть перше уявлення про молоде покоління чиновників, яким судилося стати наступними вищими лідерами країни.Про це повідомляє Bloomberg. За даними Asia Society, приблизно п'ята частина місцевих лідерів Китаю має піти у відставку у 2025 році, оскільки Сі досягне середини свого прецеденту, який кидає виклик третьому терміну. Цей перетрус створить простір для чиновників, які народилися в 1970-х роках, щоб почати досягати повного міністерського рангу.За досягненнями покоління після 70-х уважно стежать, бо їм буде за шістдесят, коли китайські бюрократи зазвичай досягають піка своєї кар'єри, коли Сі виповниться 80. Це період, коли вищий лідер Китаю може передати більше владі своїм помічникам або, можливо, навіть піти у відставку. Серед тих, хто йде вперед, — Лю Цзе, який цього місяця став наймолодшим губернатором провінції Китаю після того, як був підвищений у провінції Чжецзян — багатому технологічному центрі, який допоміг Сі прийти до влади. Двоє інших у свої 50 уже перебувають на рівні керівництва. "Чим довше Сі залишається при владі, тим більша ймовірність, що його майбутній наступник буде серед представників покоління після 70-х", — сказав Ніл Томас, науковий співробітник з китайської політики в Центрі аналізу Китаю Інституту політики азійського суспільства. "Також можливо, що Сі порушить більше норм і збереже своїх близьких союзників при владі набагато довше за традиційний пенсійний вік, відкривши нову еру політики старих людей у ​​Пекіні". Наймогутніший лідер Китаю з часів Мао Цзедуна відступив від чвертьстолітньої традиції, щоб пропустити визначення наступника на останньому партійному з'їзді у 2022 році. 71-річний лідер розчистив собі шлях до довічного правління і не дав жодних вказівок на те, що він піде у відставку за наступної перестановки у 2027 році, відсторонивши всіх конкурентів. Це ставить під сумнів майбутнє політичної системи, яка управляє другою за величиною економікою світу.Як відомо, позиція Китаю щодо війни в Україні не відзначається конкретикою та глибиною. Пекін заявляє про нібито нейтральність, проте продовжує співпрацювати з Росією в економічній сфері та торгівлі, навіть укріплює відносини.У Китаї виступають за переговори між Україною та Росією. Також Пекін запропонував свій "мирний план". Проте українська влада розкритикувала його, оскільки він передбачає поступки.Під час виступу у Давосі президент США Дональд Трамп заявив, що сподівається на допомогу Китаю для завершення війни Росії проти України. До речі, минулого тижня він провів телефонну розмову з китайським лідером Сі Цзіньпіном.Раніше офіційний Пекін заявив, що й надалі сприятиме початку переговорів між Україною та Росією та готовий підтримувати зв'язок з іншими сторонами. При цьому в Китаї привітали наміри президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа завершити війну. Нагадаємо, нещодавно агенція Reuters повідомляла, що 2024 року імпорт російської нафти до Китаю зріс на 1% порівняно з 2023 роком. Тож Пекін сягнув рекордного рівня імпорту цієї сировини від свого головного постачальника.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін у вівторок, 21 січня, провів відеодзвінок з російським диктатором Володимиром Путіним. Але станом на сьогодні не відомо, що обговорювали між собою політики.Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на державні ЗМІ Пекіна.За даними державної телерадіокомпанії CCTV, Сі Цзіньпін та Путін "провели відеозустріч у Будинку народних зборів у Пекіні вдень 21 січня". Проте телеведуча не розкривала подробиці того, що обговорювалося під час розмови. Як зазначає видання, Китай прагне позиціювати себе як нейтральну сторону з того часу, як у лютому 2022 року Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Однак він залишається близьким політичним та економічним партнером Москви та ніколи не засуджував війну, що дало привід деяким членам НАТО називати Пекін "посібником" конфлікту. Обидві сторони надавали великого значення нібито міцним особистим зв'язкам Сі та Путіна: Сі називає російського лідера своїм "найкращим другом", а Путін розхвалює його як "надійного партнера". За даними нещодавнього репортажу CCTV, у новорічному посланні Путіну минулого місяця Сі Цзіньпін заприсягся сприяти "миру та розвитку в усьому світі". "Перед обличчям стрімких змін, небачених за століття, і неспокійної міжнародної обстановки Китай і Росія послідовно рухалися вперед рука в руку по правильному шляху неприєднання, неконфронтації та ненападу на треті сторони", — передала мовна компанія слова Сі Цзіньпіна.Нагадаємо, за даними Reuters, у 2024 році імпорт російської нафти до Китаю зріс на 1% порівняно з 2023 роком. Відтак Пекін досяг рекордного рівня імпорту цієї сировини від свого головного постачальника.Своєю чергою представник НАТО в коментарі The Times зазначив, що нова інформація про участь Пекіна у військовій підтримці РФ "викликає глибоке занепокоєння", а члени Альянсу "проводять консультації з цього питання".Раніше повідомлялось, що китайські та російські компанії спільно розробляють ударний безпілотник. За основу вони взяли іранський дрон-камікадзе Shahed, який активно використовується у війні проти України.Також в березні минулого року американська розвідка заявила в щорічній оцінці загроз, що торгівля між Китаєм і Росією зростає від початку повномасштабної війни в Україні. Китайський експорт товарів із потенційним військовим призначенням збільшився більш ніж утричі з 2022 року.

Новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп повідомив своїм радникам, що хоче відвідати Китай. Він попросив розпочати його підготовку одразу після вступу на посаду для того, щоби реалізувати ідею вже найближчими місяцями.Таку інформацію оприлюднило американське видання The Wall Street Journal, журналісти якого посилаються на власні джерела з оточення майбутнього президент США.Співрозмовники медійників розповіли, що Трамп висловив зацікавленість у поїздці до Китаю впродовж перших 100 днів свого перебування на посаді.Також видання додало, що Трамп і очільник Китаю Сі Цзіньпін через своїх представників обговорили можливість особистої зустрічі. При цьому одним із варіантів є запрошення китайського лідера до США"Трамп прагне налагодити відносини з Пекіном, попри деякі його відверто войовничі антикитайські заяви під час передвиборчої кампанії. У новообраного президента насправді немає наміру йти на відкриту конфронтацію. Однак усе залежить від подальших політичних кроків обидвох сторін", — зазначило джерело американських журналістів.Наразі невідомо, коли саме може відбутися такий візит Дональда Трампа та наскільки швидко вдасться його організувати, зважаючи на теперішню ситуацію у відносинах між країнами.Як відомо, інавгурація новообраного президента США відбудеться в понеділок, 20 січня. Китайські ЗМІ днями писали, що участь у заході від імені їхньої країни візьме віце-президент Китай Хань Чжен, оскільки Пекін готовий зміцнювати співпрацю з Вашингтоном і працює над цим.Нагадаємо, 16 січня керівник Офісу президента України Андрій Єрмак розповідав, що вже найближчим часом може відбутися зустріч українського лідера Володимира Зеленського з новообраним президентом США Дональдом Трампом. Між командами двох країн одразу після інавгурації розпочнуться офіційні розмови та консультації.

У вівторок, 31 грудня, китайський лідер Сі Цзіньпін обмінявся новорічними привітаннями з російським диктатором Володимиром Путіним. Зокрема, Сі заявив, що Китай та РФ завжди рухаються "рука об руку".Як повідомляє Xinhua, посилаючись на слова лідера Китаю, політична "взаємна довіра" та стратегічна координація між Пекіном та Москвою постійно йдуть на вищий рівень "під стратегічним керівництвом двох лідерів".Окрім цього, китайське інформаційне агентство навело цитату Сі Цзіньпіна про те, що Пекін та Москва начебто "завжди рухаються вперед рука об руку правильним шляхом відмови від альянсу, конфронтації та не націлювання на третю сторону". Сі додав, що китайська та російська сторони "підтримують одна одну як лідери механізму БРІКС і Шанхайської організації співробітництва. За його словами, обидві країни роблять значний внесок у солідарність і співпрацю між державами Глобального Півдня.Лідер КНР також заявив про готовність підтримувати "тісні контакти" з російським диктатором і "загальний напрямок" співробітництва між країнами з метою "продовження консолідації та поглиблення китайсько-російських зв’язків, які відрізняються "постійною добросусідською дружбою, всебічною стратегічною координацією та взаємовигідністю".Нагадаємо, 25 грудня керівник Офісу президента Андрій Єрмак проводив зустріч з новопризначеним послом Китаю в Україні Ма Шенкунем. Під час розмови відзначено важливо роль Пекіна у врегулюванні складних ситуацій у світі.

Лідер Китаю Сі Цзіньпін не прибуде на інавгурацію новообраного президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа, яка пройде 20 січня наступного року. Церемонію відвідає посол Китаю в США і його дружина.Як повідомляє CBS News, до них можуть приєднатися додаткові китайські офіційні особи. Втім, запрошення Сі Цзіньпіна було передане поза офіційними дипломатичними каналами та застало зненацька і Пекін, і союзників США. "Китайські чиновники, які звикли до суворого протоколу і гостро усвідомлюють динаміку сил у відносинах між США і Китаєм, залишилися здивованими щодо намірів Трампа. Запрошення надійшло в і без того напружений період між країнами", — зазначає видання.Окрім цього, кілька західних дипломатів були вражені рішенням Трампа запросити Сі, враховуючи різні погляди на Китай серед членів команди новообраного президента США. CBS News зауважує, що це може стати джерелом напруги в адміністрації майбутнього президента. Нагадаємо, напередодні видання Sky News повідомляло, що російський диктатор Володимир Путін не отримував запрошення на інавгурацію Дональда Трампа.Також 12 грудня Сі Цзіньпін провів зустріч із заступником голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитром Медведєвим. Політики, зокрема, обговорили війну в Україні.

Під час переговорів 12 грудня в Пекіні Дмитра Медведєва та Сі Цзіньпіна російська сторона знову озвучила свої ультимативні вимоги до України. Китай надав платформу для їхнього поширення, зокрема, під прикриттям закликів до миру.Такий висновок зробили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War). Вони зазначили, що Сі продовжує підтримувати риторику Кремля, яка виправдовує агресію проти України та закликає до капітуляції України.Під час переговорів китайський лідер повторив стандартну позицію своєї країни щодо війни в Україні, закликавши до "деескалації" та рекламуючи китайсько-бразильську ініціативу "Друзі миру", яка фактично служить підтримкою Росії.Медведєв, своєю чергою, заявив, що Росія готова до переговорів з Україною, але лише за умови визнання українським урядом "реалій на місцях" — тобто фактичної капітуляції перед Росією."Ці вимоги Медведєв підкріпив посиланням на заяву Путіна від червня 2024 року, в якій той заявив, що українські війська повинні "повністю вийти" з підконтрольної Україні території Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей до того, як Росія погодиться вступити в переговори", — йдеться у звіті ISW.Російський варіант "переговорів", який враховує "реалії на місці", вимагає від України майже 20 відсотків своєї території та мільйонів людей, які живуть під російською окупацією".Інші ключові висновки Інституту вивчення війниРосія досягнула угоди зі сирійською опозицією щодо контролю над своїми військовими базами в Сирії, але залишається незрозумілим, чи передбачувана угода гарантує безпеку російських баз у Сирії в довгостроковій перспективі.Росія переміщує чотири кораблі з російських портів до Сирії, можливо, для полегшення евакуації, що ще більше демонструє нинішню обережну реакцію Кремля на розвиток ситуації в Сирії.Українські офіційні особи спростували заяву прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана про те, що Україна відхилила його пропозицію виступити посередником у різдвяному перемир'ї та широкомасштабному обміні військовополоненими з Росією.Індія продовжує зберігати та зміцнювати свої економічні відносини з Росією, попри останні спроби зменшити свою залежність від Росії як партнера з безпеки.Російська влада має намір прирівняти порушення російського закону про цензуру до екстремізму та тероризму, сприяючи зусиллям Кремля створити псевдодержавну ідеологію.Володимир Путін нагородив воєнного кореспондента російською медаллю "Золота зірка" вперше з часів Другої світової війни, оскільки Кремль продовжує використовувати державні нагороди для кооптації мілітарних блогерів і встановлення контролю над російським інформаційним простором.Російські війська нещодавно просунулися на головному українському виступі в Курській області та на напрямках Часового Яру, Покровська та Курахового.Нещодавно українські війська відновили втрачені позиції під Сватовим.Нагадаємо, минулого тижня речник китайського міністерства закордонних справ Лінь Цзянь заявив, що Китай наполягає на переговорах для врегулювання "української кризи" та переконаний, що міжнародна спільнота повинна допомогти для створення умов, які би сприяли поновленню прямих переговорів між Україною та Російською Федерацією.

У Сполучених Штатах 20 січня пройде інавгурація новобраного президента країни Дональда Трампа. Проте російський диктатор Володимир Путін не отримував запрошення на урочисту подію.Про це повідомляє Sky News. Як зазначає Кремль, російський правитель не отримував запрошень на церемонію приведення до присяги обраного президента США.Тим часом Трамп запросив лідера КНР Сі Цзіньпіна відвідати інавгурацію у Вашингтоні, попри його загрозу запровадження величезних мит на китайські товари. Новий прес-секретар Трампа Керолайн Лівітт підтвердила, що він запросив Сі, але сказала, що його присутність "ще належить визначити". "Це приклад того, як президент Трамп налагоджує відкритий діалог з лідерами країн, які є не лише нашими союзниками, а й нашими противниками та конкурентами. Ми бачили це у його перший термін. Він готовий говорити з будь-ким і завжди ставитиме інтереси Америки на перше місце", — заявила Лівітт в інтерв'ю Fox News.Раніше повідомлялось, що 12 грудня китайський лідер Сі Цзіньпін провів зустріч із заступником голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитром Медведєвим. Політики, зокрема, обговорили війну в Україні.Нещодавно новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп запросив китайського лідера Сі Цзіньпіна на свою інавгурацію, яка пройде у січні 2025 року.Нагадаємо, напередодні керівник Офісу президента України Андрій Єрмак повідомляв, що Дональд Трамп хоче припинити війну в Україні на умовах справедливого миру. Такий висновок можна зробити після зустрічі українського президента Володимира Зеленського з республіканцем у Парижі.

Російська Федерація готова відновити переговорний процес з Україною. При цьому, Києву потрібно прийняти всю ситуацію на сьогодні з урахуванням умов глави Кремля Володимира Путіна. Таку заяву зробив заступник голови Радбезу Російської Федерації Дмитро Медведєв, пишуть росЗМІ. Він озвучив таку позицію після діалогу з лідером Китаю Сі Цзіньпіном."Росія готова до поновлення переговорів з Україною у разі розуміння Києвом реалій сьогоднішнього дня та з урахуванням пропозицій, озвучених Путіним", — сказав Медведєв.Позиція Китаю щодо війни в Україні: нова заява Сі ЦзіньпінаСі Цзіньпін нагадав, що його держава неодноразово наголошувала на необхідності дотримуватися "трьох принципів деескалації" у зв'язку з "українською кризою":зона бойових дій не повинна розширюватися;не допускати ескалації збройного конфлікту;не допускати провокацій, які призведуть до посилення вогню.Як зазначив Сі Цзіньпін, потрібно добиватися якнайшвидшої деескалації ситуації.Політик також наголосив, що КНР і далі буде дотримуватися такої позиції та співпрацювати з міжнародною спільнотою з метою створення сприятливих умов для "політичного врегулювання кризи".Раніше повідомлялось, що 12 грудня китайський лідер Сі Цзіньпін провів зустріч із заступником голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитром Медведєвим. Політики, зокрема, обговорили війну в Україні.Нещодавно новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп запросив китайського лідера Сі Цзіньпіна на свою інавгурацію, яка пройде у січні 2025 року.Нагадаємо, напередодні керівник Офісу президента України Андрій Єрмак повідомляв, що Дональд Трамп хоче припинити війну в Україні на умовах справедливого миру. Такий висновок можна зробити після зустрічі українського президента Володимира Зеленського з республіканцем у Парижі.

У четвер, 12 грудня, китайський лідер Сі Цзіньпін провів зустріч із заступником голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитром Медведєвим. Політики, зокрема, обговорили війну в Україні.Про це повідомляє прес-служба міністерства закордонних справ Китаю.Сі Цзіньпін нагадав, що його держава неодноразово наголошувала на необхідності дотримуватися "трьох принципів деескалації" у зв'язку з "українською кризою":зона бойових дій не повинна розширюватися;не допускати ескалації збройного конфлікту;не допускати провокацій, які призведуть до посилення вогню.Як зазначив Сі Цзіньпін, потрібно добиватися якнайшвидшої деескалації ситуації.Політик також наголосив, що КНР і далі буде дотримуватися такої позиції та співпрацювати з міжнародною спільнотою з метою створення сприятливих умов для "політичного врегулювання кризи".Раніше повідомлялось, що новообраний президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп запросив китайського лідера Сі Цзіньпіна на свою інавгурацію, яка пройде у січні 2025 року.Нагадаємо, напередодні керівник Офісу президента України Андрій Єрмак повідомляв, що Дональд Трамп хоче припинити війну в Україні на умовах справедливого миру. Такий висновок можна зробити після зустрічі українського президента Володимира Зеленського з республіканцем у Парижі.

Путін не застосує ядерну зброю в Україні через страх посваритися з Китаєм. Сі Цзіньпін публічно й особисто попереджав президента Росії, що ядерну зброю ніколи не потрібно застосовувати в Україні. Таку інформацію оприлюднили журналісти видання The Times, посилаючись на версії аналітиків "Путін знатиме, що якщо він віддасть наказ про ядерний удар, яким би обмеженим він не був, його партнерство з Китаєм опиниться під серйозним ризиком, якщо не припиниться взагалі", — йдеться в матеріалі. Аналітики переконані, що єдина тактика, яку використовують росіяни проти Заходу, — це ядерні залякування. Росія завжди так робить, коли Захід може здійснити успішне рішення, яке серйозно шкодить режиму Путіна. За версією експертів, Путін не зможе застосувати ядерну зброю, бо проти цього Китай та Індія — головні сили, від яких залежна Росія. Особливо це стосується Пекіна. "Кремлівські чиновники та Путін особисто  регулярно посилаються на погано завуальовані загрози ядерного протистояння між Росією та Заходом під час ключових моментів західних політичних дебатів щодо подальшої військової допомоги Україні — таких як дискусія про право України використовувати надані Заходом системи для по російських військових об'єктах — з метою викликати страх серед тих, хто приймає рішення", — зробили висновок аналітики видання. Нагадаємо, що 19 листопада президент Росії Володимир Путін затвердив основи державної політики Росії у сфері ядерного стримування. Він підписав відповідний указ. У них ідеться про те, що Росія залишає за собою право застосувати ядерну зброю у відповідь на застосування проти неї та її союзників зброї масового ураження, а також у разі агресії проти неї чи Білорусі із застосуванням звичайної зброї.

Очікується, що Джо Байден скористається своєю останньою зустріччю з лідером Китаю Сі Цзіньпіном, щоб переконати його відмовити Північну Корею від подальшого посилення підтримки війни Росії проти України. Про це повідомляє Sky News. Сьогоднішні переговори, які відбудуться в кулуарах щорічного саміту Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва в Перу, відбудуться лише за два місяці до того, як Байден залишить свою посаду. Це буде остання зустріч Байдена із Сі Чиновники кажуть, що на останній зустрічі Байден розраховуватиме на те, що Сі посилить взаємодію з Китаєм, щоб не допустити подальшої ескалації й так небезпечного моменту з Північною Кореєю. Радник Білого дому з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що представники адміністрації Байдена повідомлять команду Трампа, що управління гострою конкуренцією з Пекіном, ймовірно, стане найзначнішим зовнішньополітичним завданням, з яким їм доведеться зіткнутися. Зауважимо, раніше генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Марк Рютте заявляв, що учать найманців КНДР у війні є додатковою загрозою для України. Крім того, це збільшує можливості кремлівського диктатора Володимира Путіна у тому, щоб завдавати більше шкоди. Водночас, як зауважив Рютте, Москва змушена платити КНДР своїми ракетними технологіями за допомогу на фронті. Відтак, це також становить небезпеку не лише для європейської частини НАТО, а й для Сполучених Штатів, Південної Кореї та Японії. Нагадаємо, під час 10 Київського безпекового форуму для молоді помічниця генерального секретаря НАТО з питань публічної дипломатії Марі-Доха Бесансено зазначала, що Північноатлантичний альянс робить все, щоб Україна перемогла у війні з Росією та стала повноправним членом НАТО. Учасники блоку прагнуть зміцнення Києва.