.png.webp)
Чи дійсно Росія та Китай не бояться Трампа: аналітика від Bloomberg
Американський президент Дональд Трамп насолоджується владою — її невпинним накопиченням всередині країни та рішучим використанням сили за кордоном. Втім, така політика не працює проти Росії та Китаю.
Як повідомляє оглядач видання Bloomberg Гел Брендс, впродовж десяти місяців Трамп агресивно використовував силу Америки, щоб переглянути ключові відносини та вирішити затяжні суперечки.
Втім, наразі такий підхід, "доктрина Трампа", — був спрямований переважно на слабших гравців світової арени. Зараз президент США вступив у період, коли йому доведеться працювати з більшими викликами з боку сильніших супротивників — і стримати деякі зі своїх найменш продуктивних рис.
"Трамп безперервно висміює своїх попередників за марнотратство американської сили в нерозумних військових інтервенціях і за надмірну боязкість щодо використання цієї сили для досягнення економічних і геополітичних успіхів. Його зовнішня політика характеризується жорсткими методами, спрямованими як на друзів, так і на ворогів", — зазначає оглядач.
Водночас на економічному фронті американський лідер використовував каральні тарифи, щоб перезавантажити відносини з десятками торгівельних партнерів або просто щоб завдати їм удару в питаннях двосторонніх суперечок. Брендс зауважив, що у такий спосіб Трамп змусив ключових гравців, від Європейського Союзу до Південної Кореї, прийняти асиметричні угоди, в яких вони віддали значно більше, ніж отримали.
На геополітичному фронті президент США був теж енергійним. Так, на Близькому Сході він використовував бомбардувальники B-2 проти Ірану, і сильний дипломатичний тиск, щоб досягнути перемир'я в Газі. У Західній Європі та Східній Азії приховані погрози про відхід Вашингтона змусили союзників США різко нарощувати витрати на оборону. У Західній півкулі Трамп підтверджував панування своєї країни шляхом дипломатичних погроз, економічних інструментів і значного розгортання військових сил.
"Міністр війни США Піт Гегсет сказав минулого місяця, що Штати більше не будуть піддаватися тиску і не дозволять собою користуватися", — додає оглядач Bloomberg.
Попри це реальність така, що Трамп був найжорсткішим проти відносно слабких гравців на світовій арені, як-от ізольовані країни-вигнанці, такі як Венесуела й Іран, або союзники, що мають стратегічну залежність від Вашингтона. Брендс зауважив, що реальне випробування для Трампа полягатиме в тому, щоб зробити американську міць ефективною проти непокірних великих держав, які не надто вражені вихвалянням очільника Білого дому.
Оглядач видання додає, що американський президент обіцяв швидко зупинити агресію РФ проти України, але Кремль неодноразово висміював ці мирні ініціативи. Російський диктатор Володимир Путін тягне з переговорами, а згодом наполягає на максималістичних умовах для будь-якого врегулювання: Москва посилює військові дії проти Києва та гібридні атаки — кібервійну, диверсії, порушення повітряного простору, проти Європи.
"Виникає відчуття, що мета російського диктатора полягає не просто в знищенні уряду в Києві, а і в ослабленні НАТО та приниженні США. Путін зрештою домігся жорсткої політики Трампа: США запровадили нові санкції проти РФ та, як писали ЗМІ, надали нові дозволи на удари України по Росії", — додав Брендс.
Також є Китай, який Трамп спочатку намагався залякати тарифами, але отримав у відповідь заходи відплати. Йдеться про суворий контроль над експортом рідкісноземельних мінералів. За словами оглядача, це змусило Трампа "відступити", Пекін вважає, що займає вигідну позицію: китайські перемовники вимагають значного скасування технологічних обмежень і мит з боку США як ціни за тривале торгівельне перемир'я.
Брендс зауважив, що навіть, якщо в результаті зустрічі Трампа і китайського лідера Сі Цзіньпіна в Південній Кореї в четвер, 30 жовтня, буде укладено угоду, яка принесе деескалацію, це буде не більше ніж перемир'я в інтенсивній боротьбі за економічне й геополітичне домінування. Водночас китайський лідер розвиває нові глобальні дипломатичні ініціативи й нову зброю, щоб показати нарощування впливу Пекіна у Тихоокеанському регіоні й далеко за його межами.
"Росія і Китай рішуче налаштовані довести, що жорсткість Трампа — це блеф. Дві країни реалізують геополітичні проєкти, які радикально суперечать інтересам США. Щоб стримати їхню силу, Трампу доведеться змінити або принаймні пом'якшити три свої визначальні риси", — зазначає оглядач Bloomberg.
Що має робити Трамп?
На думку Брендса, по-перше, президенту США, який постійно "перебуває в русі", варто більше зосередитися. Його стиль полягає в тому, щоб зробити щось драматичне — наприклад, бомбардувати іранські ядерні об'єкти, а потім оголосити, що складну проблему вирішено. Втім, оглядач попередив, що з Москвою і Пекіном це не спрацює.
"Задля того, щоб створити стійкість до економічного тиску Китаю, знадобляться роки стратегічних інвестицій і створення коаліцій. Аби змусити Путіна припинити війну, потрібна постійна допомога Україні й посилення економічного тиску на Кремль. Трамп, який часто переходить від одного питання на інше, наразі має готуватися до важкої та тривалої роботи", — зазначив оглядач Bloomberg.
Другий крок, який має зробити Трамп, на думку Брендса, це встановити перемир'я з союзниками. Трампу потрібна допомога Європи, щоб змусити російську економіку відчувати значний тиск, також США повинні надати гарантії безпеки, які можуть забезпечити стабільний мир в Україні. Окрім цього, Вашингтон не може забезпечити ланцюги постачання рідкісноземельних елементів або стримати військову агресію Китаю в Тихоокеанському регіоні без значної допомоги своїх союзників.
"Є й підбадьорливі ознаки: Трамп уклав партнерську угоду з Австралією щодо критично важливих мінералів, одночасно пообіцявши просувати військове партнерство в межах альянсу AUKUS, до якого також входить Велика Британія", — зазначив Брендс.
Так, під час свого недавнього візиту до Південно-Східної Азії президент США підписав угоди про постачання мінералів з Малайзією і Таїландом, а також уклав нечіткі торгівельні угоди, які можуть посприяти виникненню єдиного фронту проти Пекіна. За словами оглядача, американський лідер досягне кращих результатів, якщо буде ставитися до союзників і партнерів як до чинників, що збільшують силу, а не як до об'єктів впливу США.
Третім кроком, який має зробити Трамп, на думку Брендса, це стримати свою схильність до внутрішніх розбіжностей. Автократи в Пекіні та Москві черпають натхнення з "дисфункції" Вашингтона, адже вони бачать політичний розкол у США як доказ того, що панівна наддержава занепадає.
Оглядач зауважив, що очільник Білого дому не є єдиною причиною таких проблем, але він майже не намагався їх виправити. Це хороша політика для президента, який процвітає на поляризації, але погана стратегія для протистояння країнам, які створюють найсуворіше випробування для американської могутності.
Нагадаємо, раніше Трамп заявляв, що війна між Україною та Росією — це єдиний конфлікт, який йому досі не вдалося завершити. Навіть попри те, що він має хороші стосунки із російським диктатором Володимиром Путіним.