# Фрідріх Мерц

Глава німецького уряду Фрідріх Мерц висловив офіційне розчарування через рішення словацького колеги Роберта Фіцо відвідати столицю Російської Федерації для зустрічі з диктатором. Поки європейські лідери відзначають спільні цінності, прем'єр Словаччини обрав поїздку до країни-агресора.Про це Мерц сказав на спільному з прем’єром Швеції пресбрифінгу у Стокгольмі 9 травня, пише "Європейська правда". Реакція Берліна на дії БратиславиПід час пресбрифінгу в Стокгольмі, який відбувся спільно з прем’єром Швеції, канцлер Німеччини відкрито прокоментував перебування Роберта Фіцо в Москві 9 травня. Він наголосив, що такі дії суперечать загальноєвропейському вектору, особливо в день, коли цивілізований світ святкує День Європи. Німецький лідер заявив, що позиції Німеччини та Словаччини щодо відносин із Кремлем наразі кардинально розходяться."Роберт Фіцо знає, що у нас з цього приводу не спільні погляди. Мені дуже прикро за це. Ми говоритимемо з ним щодо цього дня у Москві. Ми сьогодні тут, у Стокгольмі, відзначаємо День Європи. А це — дещо інше", — зауважив Мерц.Контраст політичних пріоритетівНімецький прем'єр зазначив, що святкування Дня Європи символізує єдність та мир, тоді як візит до Москви та переговори з російським керівництвом мають зовсім інше забарвлення. Очікується, що це питання стане предметом подальших дискусій між лідерами країн Європейського Союзу, оскільки поїздка Фіцо викликала значний резонанс серед західних партнерів.Нагадаємо, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава може поблажливо поставитися до поїздки прем’єра Словаччини Роберта Фіцо до Москви на 9 травня. За словами польського дипломата, це можливо лише за умови розблокування допомоги Україні..

Федеральному канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу варто більше зосередитися на Україні та внутрішніх проблемах Німеччини, а не коментувати дії Сполучених Штатів Америки в Ірані.Про це заявив американський президент Дональд Трамп, який опублікував відповідний допис у своїй соціальній мережі Truth Social.Раніше в одному з інтерв’ю президент США порадив німецькому лідеру "займатися Україною, а не Іраном". А тепер іще й написав звернення до нього в подібному стилі."Канцлеру Німеччини варто більше часу приділяти припиненню війни Росії й України, в чому він абсолютно неефективний", — наголосив Дональд Трамп.Окрім того він порадив Мерцу навести порядок у своїй країні. Особливо зайнятися питаннями імміграції й енергетики."Варто менше втручатися в дії тих, хто усуває ядерну загрозу з боку Ірану, таким чином роблячи світ, включно з Німеччиною, безпечнішим", — підсумував американський президент.Учора аналітики видання Axios зробили висновок, що головним інструментом тиску на Іран стане збереження морської блокади. За словами американського президента Дональда Трампа, вона триватиме до досягнення остаточної домовленості щодо ядерної програми.Нагадаємо, що, за оцінками аналітиків американського Інституту вивчення війни, російський диктатор Володимир Путін під час тривалих телефонних перемовин з президентом США Дональдом Трампом намагався просувати пропагандистські наративи про нібито "неминучу перемогу" Москви. Попри реальну ситуацію на фронті, очільник Кремля переконував американського лідера у слабкості української оборони, намагаючись у такий спосіб зняти з себе відповідальність за затягування війни..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу.Про це повідомляє Reuters.Виступаючи перед студентами гімназії Carolus-Magnus у Марсберзі, німецький лідер озвучив бачення завершення військового конфлікту. Він підкреслив, що досягнення миру є складним процесом, який вимагатиме від української сторони важких рішень."У якийсь момент Україна підпише угоду про припинення вогню, у якийсь момент, сподіваюся, мирний договір з Росією. Тоді може статися так, що частина території України більше не буде українською", — заявив Мерц.Реальні терміни вступу до ЄвросоюзуОкрему увагу канцлер приділив євроінтеграційним прагненням Києва. Мерц скептично оцінив ідею швидкого приєднання України до ЄС, назвавши амбітні плани щодо вступу в найближчі роки нереалістичними."У Зеленського була ідея вступу до ЄС 1 січня 2027 року. Це не спрацює. Навіть 1 січня 2028 року не є реальним", — констатував глава німецького уряду.Він додав, що Україна не може стати частиною блоку, поки перебуває у стані війни. Для повноцінного членства держава повинна спочатку відповідати суворим критеріям, зокрема щодо верховенства права та ефективної боротьби з корупцією.Проміжні кроки та фінансова підтримкаЯк альтернативу негайному вступу Мерц запропонував запровадити проміжні етапи інтеграції. Зокрема, йдеться про надання Україні ролі спостерігача в інституціях ЄС. За його словами, ця пропозиція отримала широке схвалення серед європейських лідерів під час нещодавнього саміту на Кіпрі.Попри розбіжності щодо темпів розширення ЄС, підтримка України залишається пріоритетом. Минулого тижня Європейський Союз схвалив кредит для України у розмірі 90 мільярдів євро, що має покрити більшість потреб країни до кінця 2027 року. Мерц також зауважив, що якщо президент Зеленський захоче винести питання територіальних компромісів на референдум для отримання підтримки більшості, він має чесно сказати народу: "Я відкрив для вас шлях до Європи".Нагадаємо, раніше німецький канцлер Фрідріх Мерц заявив, що Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе..

Україну варто тісніше залучати до процесів діяльності Європейського Союзу. Відповідні проміжні кроки необхідні для інтеграції, попри те, що швидке членство України, на думку деяких європейців, неможливе.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час пресконференції за підсумками неформального саміту ЄС на Кіпрі.Як приклад такої взаємодії він навів можливу участь президента України у засіданнях Європейської Ради, проте поки що без права голосу.Також, за його словами, можливе поступове включення України в окремі сфери політики залежно від стану реформ. Канцлер повідомив, що неодноразово говорив про це останніми днями з президентом України Володимиром Зеленським.Загалом Мерц наголосив на необхідності запуску в ЄС "процесів зі стратегією поступового зближення з Україною, наприкінці якого, звісно, має стояти повноправне членство"."Але нам потрібні проміжні кроки. Важливо, щоби це зближення зараз також прискорило переговори про вступ і стало мостом до майбутнього повноправного членства", — наголосив німецький федеральний канцлер.Окрім того Фрідріх Мерц заявив, що війна в Україні спровокувала безпрецедентний стрибок у розвитку військових технологій, темпи якого були би неможливими у мирний час.За його словами, станом на першу половину 2026 року він відчуває набагато більше впевненості в питаннях безпеки, ніж декілька років тому. Головним чинником він вважає надшвидке скорочення технологічного розриву та модернізацію армії."Ми спостерігаємо військово-технологічний розвиток, який іде настільки стрімко, якого без цієї війни не було би. Й у цьому, попри всю трагічність цієї війни та весь жахливий біль, полягає також велика можливість, яку ми використаємо", — акцентував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, що Франція та Німеччина пропонують надати Україні "символічне членство" в ЄС. Йдеться, зокрема, про відсутність доступу до ухвалення рішень і бюджету. Однак президент України Володимир Зеленський під час спілкування з журналістами 23 квітня висловився проти такої ідеї..

У вівторок, 14 квітня, Україна та Німеччина провели важливі міжурядові консультації. Обговорили конкретні результати та плани на майбутнє.Про це повідомив президент України Володимир Зеленський."Разом із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом провели міжурядові консультації, що відбулися вперше за понад 20 років", — написав гарант на своїй сторінці у Telegram.Зеленський зауважив, що відносини України та Німеччини вже перебувають на рівні справжнього стратегічного партнерства. Саме тому, за його словами, відновлення консультацій допоможе рухатися ще швидше.Під час консультацій обговорили конкретні результати, а також плани на майбутнє. Головну увагу приділили документам, які країни підписали 14 квітня."Значна частина документів спрямована на підвищення обороноздатності та стійкості України, опрацюванню двосторонньої угоди щодо дронів, яку Україна запропонувала Німеччині, питанням, що повʼязані з майбутнім членством України у Європейському Союзі", — зазначив президент.Водночас Зеленський зауважив, що "попереду ще багато спільної роботи". "Дякую Німеччині за підтримку та готовність рухатися разом", — підсумував гарант.Як відомо, сьогодні президент Володимир Зеленський у Берліні зустрівся з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Український гарант назвав зустріч "особливою та змістовною".Нагадаємо, 14 квітня Україна та Німеччина домовилися про нові пакети військової допомоги, які передбачають посилення протиповітряної оборони, а також постачання дронів та боєприпасів.Читайте також: Пресконференція Зеленського і Мерца: головні заяви політиків детальніше .

У вівторок, 14 квітня, в Берліні перед початком двосторонньої зустрічі президенту України Володимиру Зеленському та канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу продемонстрували сім видів дронів. Їх виробили на спільних українсько-німецьких підприємствах.Про це повідомив Telegram-канал Офісу президента України. Там перелічили екземпляри, які презентували лідерам обидвох країн.Дрон "Лінза 3.0" (спільне виробництво Frontline Robotics і Quantum Systems) має 12-дюймову платформу, здатний нести до чотирьох кілограмів на відстань до 15 кілометрів і перебувати в повітрі до 60 хвилин. 2026 року в Німеччині планують виготовити щонайменше 10 тисяч таких дронів української розробки.Наземний роботизований комплекс "Терміт" (спільне виробництво Tencore і Fernride) призначений для евакуації та потреб логістики, адаптований до різних типів місцевості та має дальність до 40 кілометрів.Розвідувальний дрон "Бабка" (спільне виробництво TAF Industries і Wingcopter) визначає цілі для ураження.Дрон середньої дальності Anubis (спільне виробництво Airlogix і Auterion) призначений для ураження живої сили, тактичних і стратегічних цілей, а також броньованої техніки.Дрон малої дальності Seth-X (спільне виробництво Airlogix і Auterion) розроблений для знищення особового складу та легкої бронетехніки, включно з логістичними та транспортними засобами.FPV-дрон-камікадзе Kolibri 10 (спільне виробництво TAF Industries і Thyra) призначений для ураження цілей і перехоплення.Дрон-перехоплювач Strila (спільне виробництво WIY Drones і Quantum Systems) забезпечує перехоплення швидкісних повітряних цілей типу Shahed. Максимальна швидкість становить до 415 км/год.. "Зараз більшість зброї, яку Україна використовує для різних видів операцій, — далекобійних, на полі бою, чи в захисті неба, — виробляється в Україні. Звідси йдуть можливості наших drone deals із різними країнами", — наголосив під час прес-конференції Володимир Зеленський.Він додав, що обсяг можливостей українського оборонного виробництва вдвічі більший, ніж ми використовуємо зараз, тому що Україні просто не вистачає грошей."Ми розраховуємо, що Німеччина, як один із лідерів ЄС, допоможе швидко розблокувати 90 мільярдів. І ми зможемо збільшити закупівлю вироблених в Україні дронів. Тоді наших систем на полі бою буде ще більше", — акцентував український президент.Він також розповів про ситуацію навколо PURL: конкретно ця програма допомагає з ППО проти балістики. На жаль, поки що у Європі немає таких спроможностей."Я на сто відсотків упевнений, що зрештою Європа з Україною вироблятимуть антибалістичні системи. Але поки із цим є дефіцит, ми повинні захищати наших людей, і для цього потрібна програма PURL", — пояснив Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні президент Володимир Зеленський у Берліні зустрівся з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Український гарант назвав зустріч "особливою та змістовною"..

У вівторок, 14 квітня, президент Володимир Зеленський у Берліні зустрівся з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.Про це повідомив український гарант на своїй сторінці у Telegram. Він назвав зустріч "особливою та змістовною"."Говорили саме про те, як зробити наші зусилля ще більш активними й сильними. Перед двосторонніми перемовинами побачили сім видів дронів, вироблених на наших спільних підприємствах. Шість із них повітряні та один — наземний", — зазначив Зеленський.Президент зауважив, що "це вагомий результат співпраці, і важливо, що буде більше". "Сьогодні ми маємо нові домовленості про співпрацю — загалом десять угод. У найважливіших напрямах. Дякую Німеччині", — поінформував гарант.Також Зеленський зауважив, що "Німеччина — відчутний лідер у підтримці України та захисту життя". За його словами, саме Німеччина у Європі — "номер один у допомозі нашому захисту". "Ми всі бачимо, як можуть змінюватися геополітичні настрої та як багато залежить від здатності Європи стояти за себе, за свій спосіб життя та за свої цінності. Дуже вагоме має значення, що Німеччина залишається сильною, небайдужою та справді здатною захищати інтереси Європи і європейців", — додав президент.Нагадаємо, 14 квітня Україна та Німеччина домовилися про нові пакети військової допомоги, які передбачають посилення протиповітряної оборони, а також постачання дронів та боєприпасів.Читайте також: Пресконференція Зеленського і Мерца: головні заяви політиків.

У вівторок, 14 квітня, президент Володимир Зеленський у Берліні зустрівся з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.Після перемовин політики провели пресконференцію, на якій зробили низку важливих заяв.Головні заяви Володимира Зеленського"Україна запропонувала Німеччині угоду щодо виробництва безпілотників. Досвід ЗСУ можна інтегрувати в європейську систему безпеки"."До кінця квітня нафтопровід "Дружба" буде відремонтований. Не повністю, але достатньо, щоб функціонувати. Резервуари всі не будуть відремонтовані, це довгий процес, але це питання про інше. Чи спроможний він буде функціонувати? Так"."Нашим хлопцям на фронті треба ротації. Хоч наші воїни залізні, але у них є сім'ї"."Громадяни мобілізаційного віку, які виїхали незаконно, мають перебувати в полі зору українських служб та влади країн, де вони перебувають"."Я впевнений, що ми будемо співпрацювати з Угорщиною, у нас хороші відносини між людьми, ми повинні зберігати їх".Головні заяви Фрідріха Мерца"Ми працюватимемо над скороченням кількості українських чоловіків, які виїхали. Важливо, щоб вони залишалися в Україні та допомагали їй"."Вступ України до ЄС не може статися швидко. Але це стане стратегічно важливим кроком для безпеки та в інтересах Європи"."Ми докладаємо усіх зусиль, щоб продовжити діалог про мирний план та гарантії безпеки для України. Частиною цього є те, що ми й надалі стоїмо поруч з Києвом у його боротьбі з російським агресором"."Сьогодні ми домовилися про нові пакети допомоги насамперед у ППО. Це стосується ППО далекосяжної зброї, дронів та боєприпасів".Ранніше прессекретар очільника держави Сергій Никифоров у коментарі журналістам заявив, що о 10:45 за місцевим часом (11:45 за Києвом) у гаранта запланована зустріч із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, а о 12:10 відбудеться преспідхід та підписання документів.Вже о 12:55 заплановане пленарне засідання міжурядових консультацій за участю президента України та Федерального канцлера Німеччини. Крім того, сьогодні Зеленський відвідає Норвегію, де орієнтовно о 19:30 зустрінеться з прем’єр-міністром Стере.Зауважимо, 31 березня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову із федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Тоді український гарант анонсував багато двосторонньої роботи із ФРН у квітні.Нагадаємо, 22 березня відбувся прямий діалог між очільником німецького уряду Фрідріхом Мерцом та американським лідером Дональдом Трампом. Політики обговорили низку гарячих точок на світовій мапі, приділивши особливу увагу безпековій ситуації навколо України..

У вівторок, 14 квітня, президент Володимир Зеленський прибуде із офіційним візитом до Німеччини. У нього запланована зустріч із канцлером Фрідріхом Мерцом.Про це повідомив речник уряду ФРН, передає "Укрінформ"."Сьогодні у відомстві канцлера відбуваються німецько-українські урядові консультації. Канцлер Мерц прийматиме, серед інших, президента України Володимира Зеленського в Берліні", — поінформував речник.Жодних деталей щодо візиту українського гаранта до Берліна поки не розкривається. В Офісі президента інформацію про поїздку Зеленського теж не коментують.Водночас у виданні відзначили, що раніше з'являлася інформація щодо європейського турне Володимира Зеленського цього тижня, яке передбачає відвідання Німеччини, Норвегії, Нідерландів та Італії.Зауважимо, 31 березня президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову із федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Тоді український гарант анонсував багато двосторонньої роботи із ФРН у квітні.Нагадаємо, 22 березня відбувся прямий діалог між очільником німецького уряду Фрідріхом Мерцом та американським лідером Дональдом Трампом. Політики обговорили низку гарячих точок на світовій мапі, приділивши особливу увагу безпековій ситуації навколо України..

Не надто вдала військова операція Сполучених Штатів на Близькому Сході та сварки через неї союзників по НАТО спонукала окремих лідерів до ініціатив щодо перегляду чинної архітектури безпеки. Чи можливо втілити в життя їхні ідеї?TrueUA детально аналізував причини конфлікту американської адміністрації з партнерами по НАТО та чи стане його наслідком вихід Сполучених Штатів із Північноатлантичного альянсу. Найімовірніше, після зустрічі генсека НАТО Марка Рютте з Дональдом Трампом, яка відбудеться найближчими днями, союзники зійдуться посередині й саміт Альянсу, а запланований на липень в Анкарі, не стане останнім в історії військового блоку.На тлі подій навколо Ірану знову актуальною стала дискусія, чи можливі нові геополітичні союзи та наскільки вони будуть міцними. Перед тим, як перейти до аналізу подібних ініціатив, наголосимо на важливому факторі: міцні союзи об’єднуються спільними або схожими цінностями, а не лише економічними інтересами. НАТО, Європейський Союз, "Велика сімка" мають у своєму складі держави, що поділяють ліберально-демократичні цінності, мають ринкову економіку, дотримуються прав і свобод людини, хоча можуть мати й особливий погляд на окремі права.За останні роки утворилися й інші геополітичні союзи, наприклад, БРІКС. Усі спроби зробити його антизахідним проєктом, запровадити спільну валюту, таку собі альтернативу долару — це просували Китай і Росія — провалилися. Бо у членів БРІКС не існує спільних цінностей.Сильна Європа, але з НАТО: проєкт КубілюсаУ січні з цікавою ініціативою вийшов єврокомісар з питань оборони литовець Андрюс Кубілюс. Він закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки. TrueUA аналізував сильні й слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для її реалізації в Європи залишилося не так багато часу. Нині можна стверджувати, що дорогоцінний час — згаяний, проте окремі ідеї можуть бути здійснені за певних умов.В Європі перебувають американські військові загальною чисельністю близько ста тисяч, у випадку їхньої передислокації з європейського континенту, а цього не можна виключати в разі поглиблення конфлікту з главою Білого дому, союзники по НАТО в ЄС опиняться перед величезним викликом, як і ким замінити таку чисельність військових.Кубілюс не стверджує, що американці підуть, проте Європа має бути готова замінити їх такою ж за чисельністю армією. Зробити це швидко неможливо, але до такого сценарію можна підготуватися, здійснюючи навчання військових, модернізацію власних армій і таке інше. А ключові оборонні питання європейці обговорюватимуть на Раді європейської безпеки.Ініціатива Кубілюса як загалом ідея збройних сил Євросоюзу залишатиметься лише мрією доти, доки в рамках ЄС існує полярне бачення власного майбутнього.Перша позиція полягає в тому, що Євросоюз — економічне об’єднання і тому має займатися політикою лише в контексті забезпечення економічних пріоритетів, а все інше — прерогатива НАТО.Друга позиція: ЄС ще й політичне об’єднання і країни-члени мусять дбати про спільну безпеку, щоб союз не розгойдували й не розвалювали зовнішні сили. Не всі європейські лідери цю позицію поділяють навіть зараз, коли виклики для Європи більш ніж очевидні.Тож перед тим, як серйозно говорити про спільну армію, необхідно почати з втілення простішої задачі — домовитися про зміну процедур ухвалення рішень в рамках Євросоюзу. Це ініціатива, з якою виступає Німеччина, — всі рішення повинні прийматися кваліфікованою більшістю, а не спільним голосом. Хоча не така і проста ця задача. Кожна країна ЄС не проти зберегти право на вето. Про всяк випадок."Ядерна парасолька" Франції: проєкт Макрона і МерцаТакож не нова ініціатива і так само неоднозначна. TrueUA детально аналізував, чому ідея французької "ядерної парасольки" стала актуальною після цьогорічної конференції з безпеки у Мюнхені. Місяць тому президент Еммануель Макрон оприлюднив нову ядерну доктрину Франції, яка охоплює збільшення кількості боєголовок та розміщення літаків, спроможних нести ядерні заряди, в країнах — союзницях.Це не самодіяльність Парижа, його ініціативи обговорювали зі США та Великою Британією, іншими двома ядерними державами НАТО. Інтерес до такої ідеї висловили Польща, Нідерланди, Данія, Швеція, Фінляндія, Бельгія, головне — Німеччина.Канцлер Фрідріх Мерц ще під час торішніх виборів до Бундестагу висловлювався за зменшення залежності ЄС від ядерного "щита" США на користь європейської "парасольки". Цікава ця тема й Україні з огляду на блокування нашого членства в НАТО, а як майбутній член Євросоюзу Київ може спробувати отримати французький ядерний захист.Та поки це мрії. По-перше, за понад рік завершується каденція Макрона, наступний президент Франції може виявитися висуванцем ультраправих євроскептиків і згорнути ядерну програму. Або запропонує охочим купити захист у Парижа за великі гроші. По-друге, самостійно французи такий масштабний проєкт не потягнуть, аби його реалізувати, потрібно, щоб усі вклали серйозні суми. Багато країн НАТО з великою неохотою погодилися під тиском Трампа збільшити витрати на спільну оборону, тож зрештою можуть сказати, що їм і американського захисту достатньо."Альянс середніх держав": глобальний проєкт Макрона"Геть від Вашингтона і Пекіна!" — таким є гасло історичного виступу Макрона в Сеулі 3 квітня. До Південної Кореї президент Франції завітав в рамках великого міжнародного турне. Амбітна ідея Макрона полягає у тому, що Європа, Південна Корея, Японія, Австралія, Бразилія, Індія, Канада здатні об’єднати зусилля у сферах міжнародного права, безпеки й демократії з метою уникнення надмірної залежності від США та Китаю.Французький лідер обрав дуже вдалий час для проголошення ініціативи "альянсу середніх держав": Сполучені Штати загрузли на Близькому Сході, їхня війна там посилила авторитарні режими в Пекіні та Москві, остання непогано заробляє на продажу зрослої в ціні нафти. Макрон пропонує альтернативу двополюсному американсько-китайському світу у вигляді "третього шляху"."Наша мета — не бути васалами двох держав-гегемонів. Ми не хочемо залежати від домінування, скажімо, від Китаю, або ми не хочемо бути надто схильними до непередбачуваності США", — заявив глава Франції.Він також наголосив, що міжнародна політика ЄС має базуватися на "стратегічній автономії" — відмові від ролі молодшого партнера, змушеного підлаштовуватися під електоральні коливання в США або тиск Китаю.Свою ідею він пообіцяв у розширеному вигляді презентувати у червні на саміті "Великої сімки", який прийматиме Франція. Це буде останній такий захід, де Макрон братиме участь як глава своєї держави. Та, судячи з цікавої ініціативи, він не планує просто піти на політичну пенсію. Чи можливо реалізувати "альянс середніх держав"? Цілком. І Україна зі своїм досвідом ведення війни сучасного типу в ньому може зайняти свою важливу нішу."НАТО без боягузів": проєкт генерала КеллогаКолишній спецпредставник президента Трампа в Україні, відставний генерал-лейтенант Кіт Келлог запропонував ідею, яка видається ще амбітнішою за макронівську.Процитуємо сказане ним в ефірі американського телеканалу Fox News:"НАТО перетворюється на боягузів. Можливо, нам потрібне нове НАТО, нова оборонна система. Переосмислити наявні оборонні альянси, можливо, створити один з Японією та Австралією, а також із деякими з тих європейських країн, які готові вступити у війну, як-от Німеччина чи Польща. Навіть Україна, яка також довела свою ефективність як хороший союзник".Тобто ідея полягає в тому, що Сполучені Штати можуть створювати окремі альянси з країнами, готовими діяти для забезпечення спільних безпекових інтересів. Не вагатися, не шукати причин для відмови, а бути ефективним союзником на полі бою. Без різниці, де географічно розташована держава. Це не означає кінець Північноатлантичного альянсу, створеного за принципом колективного Заходу, а відбір із цього об’єднання справді здатних до сучасних методів війни, охочих посилюватися та спільно із собі подібними встановлювати правила гри у сучасному світі.В ідеї Келлога є слабкі сторони, як-от той же випадок з Іраном, військова операція супроти якого розпочалася і триває з порушенням міжнародного права. Це залишається однією з ключових причин небажання союзників США ставати з ними опліч. Подібний альянс, якби він виник, мав би опиратися на міжнародне право, а не діяти свавільно, як світовий жандарм. Проте сам підхід, якщо він враховуватиме український інтерес, звучить доволі привабливо..

У вівторок, 31 березня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову із федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.Про це український лідер повідомив на своїй сторінці у Telegram."Поінформував про свій візит у країни Близького Сходу та систему захисту, яку ми пропонуємо партнерам", — зазначив він.Зеленський подякував Мерцу за високу оцінку нашого внеску в посилення захисту життів. Україна готова до аналогічної співпраці з країнами Європи заради безпеки нашого континенту.Своєю чергою, Фрідріх розповів про свої дипломатичні контакти. Детально обговорили переговорний процес для закінчення війни Росії проти України і нашу комунікацію з американською стороною. "Дякую за принципову позицію: Україна ніколи не була й не буде перепоною на шляху до миру. Готуємо контакти з партнерами в більш ширшому колі, щоб скоординувати позиції та напрацювати спільні кроки", — наголосив президент.Також гарант поінформував, що наступного місяця буде багато двосторонньої роботи з Німеччиною. Як відомо, 22 березня відбувся прямий діалог між очільником німецького уряду Фрідріхом Мерцом та американським лідером Дональдом Трампом. Політики обговорили низку гарячих точок на світовій мапі, приділивши особливу увагу безпековій ситуації навколо України.Нагадаємо, 31 березня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас. Вони обговорили низку важливих питань..

Чимала частина людства в очікуванні двох подій — парламентських виборів у маленькій Угорщині та проміжних виборів до Конгресу у великій Америці. Перші відбудуться через два тижні, другі — 3-го листопада. Наслідком обох можуть стати значні зміни.TrueUA детально розповідав про перебіг передвиборчої кампанії в Угорщині та очікування від волевиявлення угорців 12 квітня. За кілька днів до голосування в Угорщині очікують на візит віцепрезидента США Джей Ді Венса, який приїде агітувати за Орбана — друга Дональда Трампа й Володимира Путіна. Цей вояж або трохи підніме рейтингові пункти "Фідес", або остаточно її потопить. Але дуже схоже, що мирної, без угорського майдану, передачі влади після поразки Орбана не відбудеться.Окрім виборів в Угорщині, тригером міжнародної політики стала військова операція США проти Ірану й усе, що відбувається навколо неї. Це можна назвати агонією сталого міжнародного порядку.Європа цурається війни Трампа проти Ірану Європейські партнери США по НАТО не поспішають підписуватися під авантюрою Штатів на Близькому Сході. Окремі країни надають свої військові бази та, оскільки офіційно військова коаліція не створена, це радше особиста позиція цих країн. Що ж кажуть європейські лідери?Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав до якнайшвидшого припинення війни з Іраном. За його словами, "Німеччина не є частиною цієї війни і не хоче бути її частиною". Він фактично поставив під сумнів правильність стратегії Трампа:"Примус до покори за допомогою бомбардувань, найімовірніше, не є правильним підходом до створення демократичного уряду в Ірані. Тут не буде військового вирішення". Також канцлер наголосив: НАТО — "оборонний альянс, а не інтервенціоністський".Солідарний із Мерцом прем’єр-міністр Британії Кір Стармер. За його словами, Лондон не дозволить втягнути себе у повномасштабний воєнний конфлікт проти Ірану, не дасть тиснути на себе й ухвалюватиме рішення відштовхуючись від їхньої доцільності для власної держави.Навіть ідеологічна права соратниця Трампа прем’єрка Італії Джорджа Мелоні його не підтримала. Вона наголосила, що її країна "не бере і не братиме участі у війні, що триває в Ірані". І зауважила, що "розширення конфлікту є частиною ширшої кризи міжнародного права".Попри атаки іранських "шахедів" на французьку військову авіабазу в Іраку, Еммануель Макрон робить все, що його не втягнули у війну. Він акуратніший у висловлюваннях на адресу американців, не критикує їх, а зайняв посередницьку позицію, зателефонувавши іранському колезі Масуду Пезешкіану із закликом вести добросовісні переговори.Підсумуємо заявами генсека НАТО Марка Рютте, який опинився між молотом і ковадлом. Він заявив, що європейські партнери підтримують воєнні дії США в Ірані, але їм знадобиться певний час, бо вони не були включені в початкове планування військової операції."Він робить це, щоб забезпечити безпеку всього світу", — похвалив Рютте Трампа.Разом із тим, як пишуть західні ЗМІ, заява генсека НАТО розлютила європейських лідерів, які вважають, що той не повинен розписуватися за всіх.Трамп використовує для тиску на союзників навіть "дупу"Глава Білого дому у відповідь на заяви з Європи в кишеню за словами не лізе."Якщо не буде реакції або якщо реакція буде негативною, — це буде дуже погано для майбутнього НАТО. У нас є така річ, як НАТО. Ми були дуже добрими. Ми не були зобов’язані допомагати їм щодо України. Україна розташована за тисячі миль від нас, але ми їм допомогли. Тепер подивимося, чи допоможуть вони нам", — каже Трамп. У контексті розбрату США з Європою цікава публікація з’явилася у виданні The Telegraph. Трамп буцімто планує помсту союзникам у вигляді реорганізації НАТО. Це може бути зроблено за двома моделями. Перша: право голосу матимуть тільки ті члени Альянсу, які витрачають 5% ВВП на оборону. Тобто ніхто, окрім Штатів. За останніми підрахунками, цього року вперше всі союзники відзвітували про те, що їхні витрати на оборону досягли або перевищили цільовий показник 2% ВВП. Друга модель: ті, хто не нарощуватиме витрати на оборону, можуть не сподіватися на гарантії безпеки від США в разі нападу на них. Хочеш бути під парасолькою 5 статті статуту НАТО про колективну безпеку — плати.Односторонньо правила в Альянсі Трамп змінити не може, проте тут варто згадати, як торік у червні на саміті НАТО у Гаазі європейські союзники та Канада погодилися з тиском президента Америки й зобов’язалися збільшити витрати на оборону. Чи погодяться європейці під тиском допомогти американцям хоча б розблокувати Ормузьку протоку?З одного боку заяви окремих лідерів держав Європи свідчать, що їхній терпець у відносинах із Трампом от-от урветься і вони швидше з ним полаються, аніж воюватимуть у його команді. З іншого, очевидним є різні формати тиску, від прямих звинувачень з вуст Трампа, зокрема такі прозвучали на адресу Стармера, до інформаційних вкидань про припинення продажу зброї Європі для України або перенаправлення цієї зброї на Близький Схід. Інформація не підтвердилася, проте розголосу наробила чималого.Як не згадати, що від Трампа дістається і близькосхідним союзникам, які також воліють не влазити у війну безпосередньо, а лише боронять свої нафтові і газові об’єкти. Що вдається їм не надто ефективно. Трамп звернувся до саудівського принца Мохаммеда бін Салмана, той, мовляв, "не думав, що буде цілувати йому дупу", але зараз він "милий до нього". Це прозвучало образливо для Салмана, але в логіці глави Білого дому ситуація має такий вигляд: він почав військову операцію проти Ірану, давнього суперника Саудівської Аравії за вплив у регіоні, і принц має не лише подякувати, а й подумати над ширшою підтримкою американців у їхніх діях. В Ер-Ріяді, до речі, на образу змовчали.… а в Америці в цей час протестують проти свого президентаПоки американський президент намагається схилити на свій бік партнерів по НАТО, у самих США відбулася третя хвиля протестів у рамках акції "Без королів". Її організовують демократи спільно з громадськими активістами. Нинішні мітинги були найбільш масовими. Організатори нарахували понад сім мільйонів учасників по всій Америці та за її межами. Вочевидь масовості додала війна в Ірані. Можна очікувати, що з активізацією передвиборчої кампанії з проміжних виборів до Конгресу подібні заходи відбуватимуться частіше і радикалізуються.Трамп шукатиме можливостей вийти з війни з якоюсь перемогою, адже входити в активну стадію передвиборчої кампанії з ганьбою — стовідсоткова заявка на поразку республіканців. Але його проблема в тому, що в Європі та й багато де від цих виборів очікують саме гучного провалу партійних соратників Трампа. Йти у прямий клінч із ним ніхто не хоче через непередбачуваність реакції, інша справа — перечекати, поки американці самі вирішать долю свого президента, який добряче всіх дістав.Три плюси і три мінуси для УкраїниНасамкінець — про нас. Ставлення українців до Трампа відоме, воно неприємне для нього. Та варто зауважити, що США, попри війну в Ірані, не відмовилися від переговорів щодо мирного процесу в Україні, і це — плюс. Те, що вони вв’язали гарантії безпеки у формат завершення війни з територіальними поступками — мінус. Але ніхто нічого не підписував і на тиск не піддався.Американці продовжують надавати Україні зброю, яку купляє Європа. Це другий плюс. Мінус у тому, що Трамп дратується через нашу "дронову" дипломатію на Близькому Сході. Однак країни цього регіону зіткнулися з проблемою захисту свого неба від іранських "шахедів", американці не можуть повною мірою їм допомогти, тож перед Києвом відкрилося вікно можливостей, і його використовують.Третій плюс — з-за океану мовчки спостерігають за ефективними атаками добрих дронів на російські нафтоналивні порти. Якщо мовчать, значить згодні, що це може бути сильним козирем на переговорах. Є й третій мінус: передвиборча кампанія в Штатах може відволікати увагу глави Білого дому та його команди на внутрішні проблеми, яких досить багато. Та і тут є плюс — незавершеність американської дипломатії щодо війни в Україні залишається не зовнішньою, а внутрішньою темою для американців, переважна більшість яких підтримує українців. Тому "втекти" від України Трамп не зможе, як би не намагався це зробити, прикрившись фразою "це не моя війна"..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив сподівання на розв'язання питання замороженої допомоги Україні у середньостроковій перспективі, проте не надав жодних гарантій. Ситуація ускладнюється непохитною позицією Угорщини, яка продовжує ветувати ключові рішення блоку.Про це він сказав, відповідаючи на запитання депутатів Бундестагу, передає DW.Відсутність альтернативПопри важливість фінансової стабільності України, Мерц не зміг озвучити конкретний план дій на випадок, якщо партія Віктора Орбана переможе на наступних виборах і продовжить свою політику. Канцлер визнав, що шлях до розв'язання цієї проблеми буде тернистим."Я сподіваюся, що ми розв'яжемо цю проблему в середньостроковій перспективі, але це надзвичайно складно", — зауважив Мерц.Варіант з активами РФ викликає сумнівиРаніше обговорювалася ідея залучення заморожених російських активів для фінансування потреб України. Хоча спочатку Мерц сам пропонував такий механізм, зараз він визнає наявність вагомих юридичних та політичних ризиків.За словами канцлера, цей варіант "справедливо викликав серйозні сумніви", які він наразі повністю поділяє. Натомість він наполягає, що рішення лідерів ЄС надати кредит терміном на два роки є оптимальним виходом, хоча воно і потребує згоди абсолютно всіх учасників блоку.Угорський прецедент в історії ЄСОчільник німецького уряду звернув увагу на безпрецедентність ситуації, коли одна країна-член фактично паралізує спільну волю всієї європейської спільноти."Те, що серед 27 країн є одна, яка блокує всі рішення, — це нове явище в історії Європейського Союзу", — резюмував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, словацький прем’єр-міністр Робер Фіцо допустив, що в майбутньому він приєднається до блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро для України. Таким чином від підтримає Угорщину..

У неділю, 22 березня, відбувся прямий діалог між очільником німецького уряду Фрідріхом Мерцом та американським лідером Дональдом Трампом. Політики обговорили низку гарячих точок на світовій мапі, приділивши особливу увагу безпековій ситуації навколо України.Про це німецький посадовець повідомив у соцмережі X.Ключові теми діалогуПід час переговорів Фрідріх Мерц та Дональд Трамп зосередилися на найбільш критичних питаннях світової безпеки. Окрім ситуації в Україні, яка залишається пріоритетом для обох держав, лідери торкнулися напруженості на Близькому Сході, зокрема дій Ірану та безпеки Ізраїлю. Канцлер Німеччини особисто проінформував про хід бесіди:"Сьогодні вдень я обговорив з президентом США Дональдом Трампом ситуацію в Ірані, Ізраїлі та Україні".Подальша співпрацяДіалог між Берліном та Вашингтоном має на меті випрацювання спільної стратегії протидії агресивним діям Російської Федерації та іншим загрозам. Обидва лідери підкреслили важливість збереження єдності західного світу. Мерц також додав, що перемовини матимуть систематичний характер:"Ми домовилися підтримувати тісний контакт. Наш обмін думками продовжиться найближчим часом".Ці переговори відбуваються на тлі активних дискусій у Європейському Союзі щодо майбутніх обсягів військової та фінансової допомоги Україні в умовах зміни політичного ландшафту в США.Нагадаємо, 21 березня американська й українська делегації провели переговори у Флориді, щоб узгодити проблемні питання та наблизитися до підписання всеохопної мирної угоди.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що найголовніше — зрозуміти, наскільки російська сторона готова йти до реального завершення війни та наскільки вони готові робити це чесно та достойно..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував дії премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Йдеться про блокування Україні кредиту розміром у 90 мільярдів євро.Про це Фрідріх Мерц заявив після засідання Ради Євросоюзу, яке відбулося в четвер, 19 березня. Висловлювання федерального канцлера навів сайт уряду Німеччини.Він зауважив, що країни ЄС, включно з Угорщиною, ухвалили рішення про виділення кредиту Україні в 90 мільярдів євро ще у грудні 2025 року."Орбан порушив цей консенсус. Таким чином він порушує один із фундаментальних принципів нашої європейської співпраці", — наголосив Фрідріх Мерц.За словами канцлера Німеччини, такі дії шкодять здатності Європейського Союзу діяти ефективно й узгоджено. Тому, на його переконання, потрібно виробити справедливі алгоритми не лише для того, щоб розв’язати нинішню проблему, а й запобігти таким ситуаціям у майбутньому.Рада Європейського Союзу у висновках після засідання 19 березня наголосила на швидкому прийнятті 20 пакета санкцій проти Росії."Рада знову наголошує на важливості подальшого скорочення енергетичних доходів Росії та подальшого обмеження банківської системи Росії, а також підбила підсумки зусиль, спрямованих на стримування операцій тіньового флоту Росії", — йдеться у висновках Ради ЄС.Також Рада ЄС очікує на першу виплату Україні до початку квітня за кредитом розміром у 90 мільярдів євро, який ухвалили виділити Україні у грудні 2025 року.Як відомо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо не підтримали висновки Ради Європейського Союзу щодо України.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що ситуація з розблокуванням кредиту ЄС для України залишається складною. Однак у Європі впевнені, що знайдуть шляхи та варіанти, як допомогти Києву, тому він налаштований оптимістично..