# Фрідріх Мерц

У вівторок, 31 березня, президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову із федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.Про це український лідер повідомив на своїй сторінці у Telegram."Поінформував про свій візит у країни Близького Сходу та систему захисту, яку ми пропонуємо партнерам", — зазначив він.Зеленський подякував Мерцу за високу оцінку нашого внеску в посилення захисту життів. Україна готова до аналогічної співпраці з країнами Європи заради безпеки нашого континенту.Своєю чергою, Фрідріх розповів про свої дипломатичні контакти. Детально обговорили переговорний процес для закінчення війни Росії проти України і нашу комунікацію з американською стороною. "Дякую за принципову позицію: Україна ніколи не була й не буде перепоною на шляху до миру. Готуємо контакти з партнерами в більш ширшому колі, щоб скоординувати позиції та напрацювати спільні кроки", — наголосив президент.Також гарант поінформував, що наступного місяця буде багато двосторонньої роботи з Німеччиною. Як відомо, 22 березня відбувся прямий діалог між очільником німецького уряду Фрідріхом Мерцом та американським лідером Дональдом Трампом. Політики обговорили низку гарячих точок на світовій мапі, приділивши особливу увагу безпековій ситуації навколо України.Нагадаємо, 31 березня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із високою представницею Європейського Союзу із закордонних справ та безпекової політики Каєю Каллас. Вони обговорили низку важливих питань..

Чимала частина людства в очікуванні двох подій — парламентських виборів у маленькій Угорщині та проміжних виборів до Конгресу у великій Америці. Перші відбудуться через два тижні, другі — 3-го листопада. Наслідком обох можуть стати значні зміни.TrueUA детально розповідав про перебіг передвиборчої кампанії в Угорщині та очікування від волевиявлення угорців 12 квітня. За кілька днів до голосування в Угорщині очікують на візит віцепрезидента США Джей Ді Венса, який приїде агітувати за Орбана — друга Дональда Трампа й Володимира Путіна. Цей вояж або трохи підніме рейтингові пункти "Фідес", або остаточно її потопить. Але дуже схоже, що мирної, без угорського майдану, передачі влади після поразки Орбана не відбудеться.Окрім виборів в Угорщині, тригером міжнародної політики стала військова операція США проти Ірану й усе, що відбувається навколо неї. Це можна назвати агонією сталого міжнародного порядку.Європа цурається війни Трампа проти Ірану Європейські партнери США по НАТО не поспішають підписуватися під авантюрою Штатів на Близькому Сході. Окремі країни надають свої військові бази та, оскільки офіційно військова коаліція не створена, це радше особиста позиція цих країн. Що ж кажуть європейські лідери?Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав до якнайшвидшого припинення війни з Іраном. За його словами, "Німеччина не є частиною цієї війни і не хоче бути її частиною". Він фактично поставив під сумнів правильність стратегії Трампа:"Примус до покори за допомогою бомбардувань, найімовірніше, не є правильним підходом до створення демократичного уряду в Ірані. Тут не буде військового вирішення". Також канцлер наголосив: НАТО — "оборонний альянс, а не інтервенціоністський".Солідарний із Мерцом прем’єр-міністр Британії Кір Стармер. За його словами, Лондон не дозволить втягнути себе у повномасштабний воєнний конфлікт проти Ірану, не дасть тиснути на себе й ухвалюватиме рішення відштовхуючись від їхньої доцільності для власної держави.Навіть ідеологічна права соратниця Трампа прем’єрка Італії Джорджа Мелоні його не підтримала. Вона наголосила, що її країна "не бере і не братиме участі у війні, що триває в Ірані". І зауважила, що "розширення конфлікту є частиною ширшої кризи міжнародного права".Попри атаки іранських "шахедів" на французьку військову авіабазу в Іраку, Еммануель Макрон робить все, що його не втягнули у війну. Він акуратніший у висловлюваннях на адресу американців, не критикує їх, а зайняв посередницьку позицію, зателефонувавши іранському колезі Масуду Пезешкіану із закликом вести добросовісні переговори.Підсумуємо заявами генсека НАТО Марка Рютте, який опинився між молотом і ковадлом. Він заявив, що європейські партнери підтримують воєнні дії США в Ірані, але їм знадобиться певний час, бо вони не були включені в початкове планування військової операції."Він робить це, щоб забезпечити безпеку всього світу", — похвалив Рютте Трампа.Разом із тим, як пишуть західні ЗМІ, заява генсека НАТО розлютила європейських лідерів, які вважають, що той не повинен розписуватися за всіх.Трамп використовує для тиску на союзників навіть "дупу"Глава Білого дому у відповідь на заяви з Європи в кишеню за словами не лізе."Якщо не буде реакції або якщо реакція буде негативною, — це буде дуже погано для майбутнього НАТО. У нас є така річ, як НАТО. Ми були дуже добрими. Ми не були зобов’язані допомагати їм щодо України. Україна розташована за тисячі миль від нас, але ми їм допомогли. Тепер подивимося, чи допоможуть вони нам", — каже Трамп. У контексті розбрату США з Європою цікава публікація з’явилася у виданні The Telegraph. Трамп буцімто планує помсту союзникам у вигляді реорганізації НАТО. Це може бути зроблено за двома моделями. Перша: право голосу матимуть тільки ті члени Альянсу, які витрачають 5% ВВП на оборону. Тобто ніхто, окрім Штатів. За останніми підрахунками, цього року вперше всі союзники відзвітували про те, що їхні витрати на оборону досягли або перевищили цільовий показник 2% ВВП. Друга модель: ті, хто не нарощуватиме витрати на оборону, можуть не сподіватися на гарантії безпеки від США в разі нападу на них. Хочеш бути під парасолькою 5 статті статуту НАТО про колективну безпеку — плати.Односторонньо правила в Альянсі Трамп змінити не може, проте тут варто згадати, як торік у червні на саміті НАТО у Гаазі європейські союзники та Канада погодилися з тиском президента Америки й зобов’язалися збільшити витрати на оборону. Чи погодяться європейці під тиском допомогти американцям хоча б розблокувати Ормузьку протоку?З одного боку заяви окремих лідерів держав Європи свідчать, що їхній терпець у відносинах із Трампом от-от урветься і вони швидше з ним полаються, аніж воюватимуть у його команді. З іншого, очевидним є різні формати тиску, від прямих звинувачень з вуст Трампа, зокрема такі прозвучали на адресу Стармера, до інформаційних вкидань про припинення продажу зброї Європі для України або перенаправлення цієї зброї на Близький Схід. Інформація не підтвердилася, проте розголосу наробила чималого.Як не згадати, що від Трампа дістається і близькосхідним союзникам, які також воліють не влазити у війну безпосередньо, а лише боронять свої нафтові і газові об’єкти. Що вдається їм не надто ефективно. Трамп звернувся до саудівського принца Мохаммеда бін Салмана, той, мовляв, "не думав, що буде цілувати йому дупу", але зараз він "милий до нього". Це прозвучало образливо для Салмана, але в логіці глави Білого дому ситуація має такий вигляд: він почав військову операцію проти Ірану, давнього суперника Саудівської Аравії за вплив у регіоні, і принц має не лише подякувати, а й подумати над ширшою підтримкою американців у їхніх діях. В Ер-Ріяді, до речі, на образу змовчали.… а в Америці в цей час протестують проти свого президентаПоки американський президент намагається схилити на свій бік партнерів по НАТО, у самих США відбулася третя хвиля протестів у рамках акції "Без королів". Її організовують демократи спільно з громадськими активістами. Нинішні мітинги були найбільш масовими. Організатори нарахували понад сім мільйонів учасників по всій Америці та за її межами. Вочевидь масовості додала війна в Ірані. Можна очікувати, що з активізацією передвиборчої кампанії з проміжних виборів до Конгресу подібні заходи відбуватимуться частіше і радикалізуються.Трамп шукатиме можливостей вийти з війни з якоюсь перемогою, адже входити в активну стадію передвиборчої кампанії з ганьбою — стовідсоткова заявка на поразку республіканців. Але його проблема в тому, що в Європі та й багато де від цих виборів очікують саме гучного провалу партійних соратників Трампа. Йти у прямий клінч із ним ніхто не хоче через непередбачуваність реакції, інша справа — перечекати, поки американці самі вирішать долю свого президента, який добряче всіх дістав.Три плюси і три мінуси для УкраїниНасамкінець — про нас. Ставлення українців до Трампа відоме, воно неприємне для нього. Та варто зауважити, що США, попри війну в Ірані, не відмовилися від переговорів щодо мирного процесу в Україні, і це — плюс. Те, що вони вв’язали гарантії безпеки у формат завершення війни з територіальними поступками — мінус. Але ніхто нічого не підписував і на тиск не піддався.Американці продовжують надавати Україні зброю, яку купляє Європа. Це другий плюс. Мінус у тому, що Трамп дратується через нашу "дронову" дипломатію на Близькому Сході. Однак країни цього регіону зіткнулися з проблемою захисту свого неба від іранських "шахедів", американці не можуть повною мірою їм допомогти, тож перед Києвом відкрилося вікно можливостей, і його використовують.Третій плюс — з-за океану мовчки спостерігають за ефективними атаками добрих дронів на російські нафтоналивні порти. Якщо мовчать, значить згодні, що це може бути сильним козирем на переговорах. Є й третій мінус: передвиборча кампанія в Штатах може відволікати увагу глави Білого дому та його команди на внутрішні проблеми, яких досить багато. Та і тут є плюс — незавершеність американської дипломатії щодо війни в Україні залишається не зовнішньою, а внутрішньою темою для американців, переважна більшість яких підтримує українців. Тому "втекти" від України Трамп не зможе, як би не намагався це зробити, прикрившись фразою "це не моя війна"..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц висловив сподівання на розв'язання питання замороженої допомоги Україні у середньостроковій перспективі, проте не надав жодних гарантій. Ситуація ускладнюється непохитною позицією Угорщини, яка продовжує ветувати ключові рішення блоку.Про це він сказав, відповідаючи на запитання депутатів Бундестагу, передає DW.Відсутність альтернативПопри важливість фінансової стабільності України, Мерц не зміг озвучити конкретний план дій на випадок, якщо партія Віктора Орбана переможе на наступних виборах і продовжить свою політику. Канцлер визнав, що шлях до розв'язання цієї проблеми буде тернистим."Я сподіваюся, що ми розв'яжемо цю проблему в середньостроковій перспективі, але це надзвичайно складно", — зауважив Мерц.Варіант з активами РФ викликає сумнівиРаніше обговорювалася ідея залучення заморожених російських активів для фінансування потреб України. Хоча спочатку Мерц сам пропонував такий механізм, зараз він визнає наявність вагомих юридичних та політичних ризиків.За словами канцлера, цей варіант "справедливо викликав серйозні сумніви", які він наразі повністю поділяє. Натомість він наполягає, що рішення лідерів ЄС надати кредит терміном на два роки є оптимальним виходом, хоча воно і потребує згоди абсолютно всіх учасників блоку.Угорський прецедент в історії ЄСОчільник німецького уряду звернув увагу на безпрецедентність ситуації, коли одна країна-член фактично паралізує спільну волю всієї європейської спільноти."Те, що серед 27 країн є одна, яка блокує всі рішення, — це нове явище в історії Європейського Союзу", — резюмував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, словацький прем’єр-міністр Робер Фіцо допустив, що в майбутньому він приєднається до блокування кредиту Європейського Союзу на 90 мільярдів євро для України. Таким чином від підтримає Угорщину..

У неділю, 22 березня, відбувся прямий діалог між очільником німецького уряду Фрідріхом Мерцом та американським лідером Дональдом Трампом. Політики обговорили низку гарячих точок на світовій мапі, приділивши особливу увагу безпековій ситуації навколо України.Про це німецький посадовець повідомив у соцмережі X.Ключові теми діалогуПід час переговорів Фрідріх Мерц та Дональд Трамп зосередилися на найбільш критичних питаннях світової безпеки. Окрім ситуації в Україні, яка залишається пріоритетом для обох держав, лідери торкнулися напруженості на Близькому Сході, зокрема дій Ірану та безпеки Ізраїлю. Канцлер Німеччини особисто проінформував про хід бесіди:"Сьогодні вдень я обговорив з президентом США Дональдом Трампом ситуацію в Ірані, Ізраїлі та Україні".Подальша співпрацяДіалог між Берліном та Вашингтоном має на меті випрацювання спільної стратегії протидії агресивним діям Російської Федерації та іншим загрозам. Обидва лідери підкреслили важливість збереження єдності західного світу. Мерц також додав, що перемовини матимуть систематичний характер:"Ми домовилися підтримувати тісний контакт. Наш обмін думками продовжиться найближчим часом".Ці переговори відбуваються на тлі активних дискусій у Європейському Союзі щодо майбутніх обсягів військової та фінансової допомоги Україні в умовах зміни політичного ландшафту в США.Нагадаємо, 21 березня американська й українська делегації провели переговори у Флориді, щоб узгодити проблемні питання та наблизитися до підписання всеохопної мирної угоди.Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що найголовніше — зрозуміти, наскільки російська сторона готова йти до реального завершення війни та наскільки вони готові робити це чесно та достойно..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розкритикував дії премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Йдеться про блокування Україні кредиту розміром у 90 мільярдів євро.Про це Фрідріх Мерц заявив після засідання Ради Євросоюзу, яке відбулося в четвер, 19 березня. Висловлювання федерального канцлера навів сайт уряду Німеччини.Він зауважив, що країни ЄС, включно з Угорщиною, ухвалили рішення про виділення кредиту Україні в 90 мільярдів євро ще у грудні 2025 року."Орбан порушив цей консенсус. Таким чином він порушує один із фундаментальних принципів нашої європейської співпраці", — наголосив Фрідріх Мерц.За словами канцлера Німеччини, такі дії шкодять здатності Європейського Союзу діяти ефективно й узгоджено. Тому, на його переконання, потрібно виробити справедливі алгоритми не лише для того, щоб розв’язати нинішню проблему, а й запобігти таким ситуаціям у майбутньому.Рада Європейського Союзу у висновках після засідання 19 березня наголосила на швидкому прийнятті 20 пакета санкцій проти Росії."Рада знову наголошує на важливості подальшого скорочення енергетичних доходів Росії та подальшого обмеження банківської системи Росії, а також підбила підсумки зусиль, спрямованих на стримування операцій тіньового флоту Росії", — йдеться у висновках Ради ЄС.Також Рада ЄС очікує на першу виплату Україні до початку квітня за кредитом розміром у 90 мільярдів євро, який ухвалили виділити Україні у грудні 2025 року.Як відомо, прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан і прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо не підтримали висновки Ради Європейського Союзу щодо України.Нагадаємо, сьогодні президент України Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами, що ситуація з розблокуванням кредиту ЄС для України залишається складною. Однак у Європі впевнені, що знайдуть шляхи та варіанти, як допомогти Києву, тому він налаштований оптимістично..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц закликав Європейський Союз терміново розблокувати фінансову допомогу Україні на 90 мільярдів євро. Він вважає, що позицію Угорщини можна проігнорувати.Висловлювання Фрідріха Мерца цитують журналісти DW. Він, зокрема, наголосив, що блокування рішень окремими країнами не має впливати на політику ЄС."Ми не повинні зважати навіть на одну-єдину країну Європейського Союзу, яка зараз із внутрішньополітичних причин і через виборчу кампанію, що там ведеться, створює цю блокаду в Європі", — заявив він під час виступу в Бундестазі 18 березня.Зрозуміло, що канцлер Німеччини мав на увазі Угорщину, яка погрожує заблокувати як виділення коштів Україні, так і новий пакет санкцій проти Росії.Водночас Мерц підкреслив, що Європа разом зі США має посилювати тиск на Москву. Й це має стати дуже важливим викликом для Росії, аби вона закінчувала свої агресивні дії.Як відомо, лідери ЄС погодили надання Україні кредиту ще у грудні 2025 року. Кошти мають покрити потреби України до 2027 року, однак для початку виплат необхідне остаточне рішення Європейської Ради.Зокрема, Угорщина та Словаччина гальмують процес. Будапешт пов’язує свою позицію із ситуацією навколо нафтопроводу "Дружба". Через цю позицію Будапешта Україна ризикує залишитися без фінансування вже навесні.Нагадаємо, раніше стало відомо, що Фрідріх Мерц скептично налаштований стосовно потуг світових лідерів для врегулювання війни в України. Він не бачить "майже жодних шансів" на швидкий позитивний результат..

Цього тижня мав відбутися черговий етап переговорів між американською, українською та російською делегаціями, але їх скасували. Президент Володимир Зеленський розповів, що відтермінування тристоронньої зустрічі та можливу зміну місця її проведення ініціювала Україна. Коли є шанс на відновлення переговорного процесу і в якому форматі?"Зараз у світі ще одна війна на Близькому Сході. Ми говорили з американською стороною — тому що саме вони є стороною, яка запрошує Україну і Росію на зустріч, — про можливу зміну місця проведення і відтермінування зустрічі на деякий час через війну на Близькому Сході", — заявив Зеленський.Перенесення переговорів — правильний крок. Розмова за столом має вестися про війну у нас, а не в Ірані, а росіяни могли використати зустріч для просування власної позиції стосовно подій на Близькому Сході.Коли ж можливе поновлення переговорного процесу, адже військова операція США та Ізраїлю проти Ірану явно затягується, її географія масштабується? Прикладом чого став удар іранських дронів по аеропорту азербайджанської Нахічевані."Дух Анкориджа вивітрюється". Чи вийде Росія з переговорівПро ймовірність виходу росіян із переговорів першою повідомила агенція Bloomberg. За її джерелами, у Москві досягнення мирної угоди прямо пов’язують із територіальними поступками України по Донбасу. Ця новина з’явилася 28 лютого, але готувалася точно до початку війни в Ірані, яка сплутала карти всім.Учора ж глава МЗС країни-терористки Сергій Лавров узявся розповідати, про гарну атмосферу під час зустрічі Путіна з Трампом на Алясці, але "дух Анкориджа вивітрюється". Далі він накинувся зі звинуваченнями на США та їхніх союзників в Європі за посилення санкцій, продаж зброї для України та передачу їй розвідданих. Це заявка на вихід із переговорного процесу? Радше навпаки, бажання його якнайшвидше відновити, запропонувавши американцям вплинути на іранський режим в обмін на посилення тиску на Україну. Не виключено, Путін не публічно зробив американцям такі пропозиції.Негативним сигналом щодо такого сценарію стала заява Трампа в інтерв’ю Politico. Глава Білого дому знову звинуватив у небажанні миру Володимира Зеленського."Зеленський повинен взятися за справу й укласти угоду. Я думаю, що Путін готовий її укласти. Неможливо уявити, що саме він (Зеленський) є перешкодою. У вас немає козирів. А тепер у нього їх ще менше", — зазначив американський президент.Якщо проаналізувати періоди, коли він звинувачував Зеленського у небажанні миру, можна простежити цікаву тенденцію. Вперше — коли у січні торік почалися прямі американсько-російські переговори — апогеєм став скандал в Овальному кабінеті 28 лютого 2025-го. Фраза про "відсутність козирів" з’явилася саме тоді. На думку аналітиків, під час контактів росіяни через Кирила Дмитрієва передали Трампу та його оточенню дуже ласі пропозиції, зокрема, щодо спільних проєктів в Арктиці. Наступний етап посиленого тиску з Білого дому на Зеленського був після зустрічі Трампа з Путіним на Алясці у серпні. "Дух Анкориджа" — обіцянка американського президента Путіну дотиснути Україну до територіальних поступок та задоволення низки інших забаганок Кремля, як-то офіційний статус російської мови, припинення ліквідації РПЦ в Україні тощо. А Росія в обмін піде на вигідні їй поступки. Це все ми бачили у сумнозвісному "мирному плані з 28 пунктів".Торік восени шалений тиск Трампа провалився, значною мірою завдяки єдності наших європейських партнерів. А оскільки угоди, яка влаштовує Кремль, нема, то "зависли" й ласі пропозиції росіян.Ініціатива Мерца. Чи готовий Трамп переглянути підхід до перемовинОкрім чіткої позиції України, дружбі Трампа з Путіним заважає Європа. Серед ключових вимог Москви щодо припинення війни — скасування санкцій. А тут контрольний пакет не у США, а в Європи. 19 санкційних хвиль від початку повномасштабного вторгнення (20-ту заблокував Віктор Орбан), заморожені російські мільярди, відмова від російського газу — це та інше Путін волів би скасувати. Але без згоди Євросоюзу Трамп не може нічого зробити. Ба більше, без "мирної угоди", на яку погодиться Київ, він не може скасувати й американські санкції, запроваджені рішенням Конгресу при Джо Байдену.У контексті позиції Європи дуже важливою є човникова дипломатія канцлера Фрідріха Мерца. За кілька днів до початку американсько-ізраїльської військової операції проти Ірану він відвідав Пекін, де зустрівся з Сі Цзіньпіном. Говорив і про Україну. Експерти по-різному оцінювали результат переговорів, але всі підмітили цікаве висловлювання Сі: у переговорному процесі щодо припинення війни в Україні "рівну участь" мають брати всі сторони. Хтось витлумачив це як дипломатичний натяк на можливість приєднання Китаю до переговорів, хтось — як підтримку Китаєм рівноправної участі Євросоюзу у переговорному процесі, а не лише США. Після вояжу до КНР Мерц полетів до Штатів, де говорив про Україну вже з Трампом. Очевидно, донісши тому бачення Сі Цзіньпіна.За океаном Мерц висловився за розширення переговорів між Сполученими Штатами, Україною та Росією за участю європейців."Без ЄС та наших близьких партнерів — сюди я явно включаю й Велику Британію, — без нас це не вийде… Ми не готові прийняти угоду, укладену за нашою спиною. Тільки коли Вашингтон поновить тиск на Росію, Путін буде готовий піти на поступки", — заявив канцлер.Він також висловив Трампу думку, що Росія затягує час. Той відповів: припинення війни у списку його пріоритетів "дуже високо". Зауважимо: візит Мерца відбувся на тлі війни в Ірані, тому мав ще й інший важливий компонент — прозондувати, чи не планує Трамп вийти з переговорів.Не планує, та після заяви в інтерв’ю Politico американський президент знову поставив перед українцями та європейцями складне запитання: на чиєму ж він боці. Трамп буде категорично проти залучення до переговорів Китаю, бо інакше покаже слабкість, але поки від нього не почули й готовності пристати на ініціативу Мерца, зробивши ЄС рівним партнером. З огляду на це потрібно розуміти два моменти.Перший: в Європі бачать шлях до завершення війни не так, як вигідно американській адміністрації. Росію потрібно доводити до економічного краху, що займе ще рік-півтора, і тоді вона піде на реальні переговори. У Білому домі навпаки — кидають Путіну рятівне коло, аби швидше отримати результат, і байдуже, яким він буде для нас. Тому коли Трамп каже про відсутність "козирів", існує ризик паузи у продажі зброї Європі для України. Під тим соусом, що зброя потрібна самим для перемоги над ІраномДругий момент: хоча розмови у форматі США — Україна — Росія себе майже вичерпали, відмовлятися від цього майданчика у жодному разі не можна, поки Трамп від нього політично залежний. На нього тисне громадська думка в США, яка на нашому боці, а також кампанія з проміжних виборів до Конгресу у листопаді, які республіканці ризикують з тріском програти, якщо їхній президент не виконає обіцянок, серед яких і припинення війни в Україні. Тому навіть якщо Трамп уткне щось на кшталт зупинки продажу зброї для України, не варто панікувати, таке було вже не раз. Минулого року — разів зо три. Вперше — рівно рік тому, що стало результатом згаданої сварки в Овальному кабінеті. Вдруге — на початку липня, коли американці зупинили постачання ракет PAC3-Patriot, 155-мм артилерійських снарядів, боєприпасів GMLRS, зенітних ракет Stinger, ракет AIM-7 та Hellfire. Втретє — у листопаді під час шатдауну. Паузи тривали недовго, і від них Трамп не отримав жодного іміджевого зиску, а от критики — вистачало.  .

У понеділок, 2 березня, президент Володимир Зеленський провів телефонні перемовини із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів, що доповів канцлеру ФРН про ситуацію в Україні та контакти з іншими лідерами.  "Я розповів про ситуацію на фронті та наші потреби в ракетах для ППО. Маємо інформацію від розвідки про можливі російські удари, і саме тому зараз важливо зробити максимум для захисту", — наголосив гарант.Він зазначив, що разом із Мерцом вони також обговорили переговорний трек для досягнення миру та як він може рухатися далі у зв’язку з подіями на Близькому Сході."Фрідріх поінформував про свій візит до Китаю та зустрічі, які там відбулися. У руках Китаю багато інструментів, які можуть суттєво вплинути на Росію та її бажання закінчувати війну. Також ми синхронізувалися перед зустріччю пана канцлера з Президентом Трампом у Вашингтоні. Я вдячний Фрідріху, його команді та Німеччині за постійну підтримку в захисті життів", — резюмував гарант.Нагадаємо, раніше Володимир Зеленський заявляв, що Україна налаштована продовжувати мирні переговори в тристоронньому форматі для того, щоби досягнути потрібного результату. І є фактори й інструменти, які суттєво посилюють нашу позицію.Президент також наголошував, що тристоронню зустріч України, США та Росії передбачали в період з 5 по 8 березня в Абу-Дабі. Однак через бойові дії наразі немає підтвердження, що вона відбудеться в ОАЕ..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц скептично налаштований стосовно потуг світових лідерів для врегулювання війни в України. Він не бачить "майже жодних шансів" на швидкий позитивний результат.Заяву Фрідріха Мерца цитує німецьке видання Spiegel. Канцлер стверджує, що війна закінчиться лише тоді, коли одна з двох сторін виявиться виснаженою або у військовому, або в економічному плані.За його словами, розумні та гуманітарні аргументи не переконають російського диктатора Володимира Путіна, який відмовляється йти на компроміси.Тому, на думку канцлера, метою європейських зусиль є "запобігти продовженню війни з боку Росії у військовому плані та її подальшому фінансуванню в економічному плані".Мерц також сказав, що вважає "практично неможливим" відновлення нормальних відносин з Путіним. Адже він відкрито зневажає Європу та не має наміру спілкуватися з європейськими лідерами."Коли я дивлюся на цей режим, а також на цей сліпий і лютий терор, у мене мало надії", — заявив він.Також федеральний канцлер висловив думку, що "російська владна кліка не може обійтися без війни в найближчому майбутньому"."Вони мусять підтримувати військову машину, бо не мають плану, що робити зі сотнями тисяч солдатів, деякі з яких мають серйозні травми, які повертаються з фронту", — наголосив канцлер.Мерц процитував американсько-французького історика Астольфа де Кюстіна, який після тривалих подорожей Росією в XIX столітті сказав: "Росія в наш час є найвизначнішою країною для спостерігача, тому що в ній можна знайти як найглибше варварство, так і найвищу цивілізацію". Канцлер Німеччини наголосив, що це актуально й сьогодні."Зараз ми бачимо цю країну в стані найглибшого варварства. Це не зміниться в найближчому майбутньому, і ми мусимо це прийняти", — підсумував Фрідріх МерцЯк відомо, 17-18 лютого у швейцарській Женеві відбувся третій раунд тристоронніх переговорів між делегаціями України, США та Росії щодо завершення війни. Результати цієї зустрічі виявилися неоднозначними.За словами президента України Володимира Зеленського, обговорення політичного блоку питань було вкрай непростим, хоча у військовому напрямку всі три сторони продемонстрували конструктивний підхід.Нагадаємо, що Європейський Союз вимагає виведення військ Росії з Білорусі, Грузії, Вірменії та невизнаного Придністров’я (територія Молдови). Такий пункт планують внести в можливу мирну угоду щодо України..

За повідомленням американського видання Politico, кілька європейських держав оголосили про намір доєднатися до переговорів про створення спільного ядерного щита. Така ініціатива з’являється не вперше, та щоразу вона буксує. Чи вдасться цього разу?Самі здатні на ядерне стримування. Що відбулося у МюнхеніІніціатива спричинена втратою довіри європейців до безпекової політики адміністрації Дональда Трампа. Розмови про ядерне стримування посилилися на тлі Мюнхенської конференції з безпеки, яка відбулася минулого тижня. Під час виступу на цьому заході канцлер Німеччини Фрідріх Мерц підтвердив переговори з президентом Франції Еммануелем Макроном щодо спільного ядерного стримування. За його словами, це робиться не шляхом "списання НАТО з рахунків, а шляхом створення сильної, самодостатньої європейської опори в рамках Альянсу". Не звинувачуючи прямо Вашингтон, він зазначив: світ вступає в нову реальність й Європа має бути до нею готовою, зберігаючи власні цінності.У Мюнхені Макрон заявив: розглядає доктрину, яка могла б передбачати "спеціальну співпрацю, спільні навчання та спільні безпекові інтереси з певними ключовими країнами". Його розширений виступ щодо цього очікується у Франції чи в кінці лютого, чи на початку березня. Якщо Макрон запропонує накрити французькою ядерною "парасолькою" Європу й отримає згоду багатьох країн — це стане геополітичним викликом Сполученим Штатам, які навіть у своїй безпековій стратегії змалювали Європу слабкою та залежною від Америки.Цього разу американські гості у Мюнхені на погрожували європейцям, а поводилися на диво чемно та ввічливо. Причина не в тому, що замість радикального критика Європи віцепрезидента Джей Ді Венса у конференції брав участь поміркований глава Держдепу Марко Рубіо. У Вашингтоні не надто зраділи намірам країн ЄС створити власний ядерний щит, тому Рубіо запевняв європейців у підтримці і дружбі, навіть назвавши США "дитиною" європейської цивілізації.Інший посадовець, заступник міністра оборони Елбрідж Колбі США (це той, на якого вказували як на ініціатора зупинки постачання зброї Україні минулого року) заявив, що Америка не знімає свою ядерну "парасольку" з Європи, а тільки хоче, щоб та активізувалась і зробила більше для звичайної оборони. Проте західні аналітики закликають Європу не вірити сказаному й не відступати від курсу на посилення власної безпеки та оборони. Доказом може слугувати вояж Рубіо до Угорщини та Словаччини, чиї уряди відповідно Віктора Орбана та Роберта Фіцо підривають єдність та стійкість Європи.То що ж було у Мюнхені — європейці показали американцям зуби й на цьому все, чи справді планують спільне ядерне стримування?Дві ядерні держави Європи, але Британія поки поза гроюДля початку варто уточнити, який потенціал мають дві ядерні держави Європи. Повна інформація щодо наявних боєзарядів зі зрозумілих причин не афішується, але приблизно Франція має 300 стратегічних боєзарядів, розміщених на атомних субмаринах, а також 60 тактичних боєзарядів авіаційного базування. Ядерної зброї наземного базування у французів немає. Тобто у них відсутня так звана "тріада" — море, повітря, земля. Проте, за загальною кількістю боєзарядів, Франція посідає третє місце у світі — після Росії та США. Друга ядерна держава в Європі — Велика Британія. Вона має близько 225 термоядерних зарядів, із яких десь 160 перебувають у стані бойової готовності. Британська ядерна зброя розміщена на 4-х атомних субмаринах класу "Венгард", які базуються у Шотландії. Але є кілька нюансів, які стоять на заваді приєднанню Британії до європейської ядерної ініціативи. По-перше, згадані підводні човни озброєні американськими балістичними ракетами "Трайдент". Без згоди США британці не можуть їх використовувати на свій розсуд, та й загалом ядерна програма британців дуже тісно поєднана з американською. Лондон і Вашингтон — природні союзники, сваритися зі Штатами британці не будуть.По-друге, після Brexit Велика Британія не є членом Євросоюзу, укладання безпекових угод із країнами ЄС, коли йтиметься про захист поза НАТО, потребуватимуть додаткових умов. По-третє, Британія входить до Групи ядерного планування НАТО, в межах якої розробляється, реалізовується та уточнюється спільна політика Альянсу щодо зброї масового знищення. Лондон має дотримуватися цієї спільної політики.А от Франція до Групи ядерного планування НАТО не входить — єдина з держав Північноатлантичного блоку. Такою була і лишається принципова політика Парижа, — французька ядерна зброя стоїть на варті європейських інтересів в НАТО, проте рішення щодо використання зброї ухвалюється керівництво Франції, а не Альянсу. Тому станом на зараз лише Франція може запропонувати свою "парасольку" Євросоюзу. Французи завжди мали значні геополітичні амбіції і нині можуть їх реалізувати, піднявши статус своєї держави дуже високо, однак подібний крок несе у собі низку ризиків. Перший: якщо Макрон запропонує послуги Франції, а їх прийме тільки кілька країн, інші ж продовжать орієнтуватися на США, — це буде провал. З Макроном про спільне ядерне стримування домовляється Мерц. Згідно з аналізом ЗМІ, на одній із німецьких авіабаз можуть розміщуватися американські боєголовки, носіями яких є літаки F-16 і Tornado.Окрім Німеччини зброя масового знищення США також розміщується на двох авіабазах в Італії та по одній у Нідерландах і Бельгії, поза межами ЄС — у Туреччині. Точна кількість бомб невідома, припускають, що близько ста. В разі приєднання тієї ж Німеччини до ініціативи спільного ядерного стримування Євросоюзу американці можуть вивезти від німців свої боєголовки. Це точно не посилить безпековий фактор на континенті. Другий ризик полягає у внутрішній політиці Франції. Макрон — хороший політичний гравець, навіть авантюрного складу, проте його президентська каденція завершується наступного року, і зі значною долею ймовірності у Єлисейському палаці засяде ультраправий президент. Французькі праві — союзники трампістів. Тож немає жодної гарантії, що в разі отримання головної посади у Франції ці діячі не скасують рішення попередника під тим соусом, що Франція може стати об’єктом ядерної атаки. Та навіть якщо ультраправий наступник Макрона не скасує рішення нинішнього президента, він отримає значні важелі тиску на країни, які погодяться піти під французький захист. І в столицях цих країн такий сценарій не виключають, тому не поспішатимуть казати "так".Видається, варіант спільного ядерного щита Євросоюзу далі розмов не піде? Не варто поспішати з висновками. Держави ЄС, які погодяться приєднатися, завдяки значним фінансовим вливанням і сучасним технологіям спроможні покращити і наростити військові засоби для розміщення французької ядерної зброї. Щоб було не чотири субмарини, а хоча б десять. Також спільним коштом Франція могла б наростити ядерний потенціал для спільного захисту. Проти європейського ядерного щита виступають в керівництві НАТО, наголошуючи, що це підриває роль Америки як захисника Європи. Проте політика Трампа створює новий геополітичний контекст, коли виживання європейців стає їхньою справою. У багатьох столицях ЄС бояться зробити перший крок, остерігаючись гніву заокеанського "президента хаосу". Проте спільна позиція європейських лідерів щодо ядерної безпеки може зіграти не на розкол, а навпаки — підштовхнути Вашингтон до подвоєння зусиль з ядерного стримування в Європі.Як би не намагалися принизити європейців правлячі еліти США, вони, мабуть, розуміють, що американська ядерна зброя на європейському континенті — це ціна політичного впливу. Не виключено, проти Трампа європолітики застосували його ж прийом із митами: хочеш бути нашим другом — плати більше за наш захист. А ні — підемо під французький..

У п'ятницю, 13 лютого, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.Про це український лідер повідомив на своїй сторінці у Telegram.Співрозмовники обговорили спільні проєкти виробництва зброї. Крім того, серед ключових тем були: подальша військова допомога, додаткові внески в програму PURL, дипломатична робота заради досягнення миру та енергетична підтримка. "Обговорили також перші вагомі результати спільного українсько-німецького виробництва дронів. Саме така співпраця робить наші країни сильнішими. Обговорили, як масштабувати", — зауважив гарант.Зеленський подякував Німеччині за внесок у захист життів під час повномасштабної війни, зокрема за постачання систем ППО, які рятують життя українців.Як відомо, 13 лютого Зеленський прибув із офіційним візитом до Німеччини. Там у гаранта запланована низка важливих перемовин.Нагадаємо, 13 лютого президент Володимир Зеленський побував на першому німецько-українському спільному підприємстві. Воно вже виробляє дрони для української армії..

Кремль іще не готовий до серйозних перемовин. Війна Росії проти України закінчиться лише тоді, коли Росія виявиться економічно та військово виснаженою.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, виступаючи на відкритті Мюнхенської безпекової конференції в п’ятницю, 13 лютого."Моє особисте припущення: ця війна закінчиться тільки тоді, коли Росія буде принаймні економічно, а можливо, й військово виснажена. Ми наближаємося до цього моменту, але ми все ще наближаємося", — зазначив він За словами німецького федерального канцлера, на теперішній момент Росія ще не готова до серйозних переговорів."Росія має відмовитися від цієї жахливої війни проти України. І ми маємо зробити все необхідне, щоби довести їх до того, що вони не бачитимуть більше переваг у продовженні цієї жахливої війни", — пояснив він.Мерц додав, що цього ще не вдалося досягнути. Він назвав "жахливим" те, що війна Росії проти України вже триває довше, ніж Друга світова війна.За його словами, США, Європа й Україна мають зробити все, щоби зупинити росіян військовими, економічними, політичними, дипломатичними засобами."І якщо є сенс говорити, ми готові спілкуватися, але росіяни мають визнати, що вони насправді готові до перемовин про припинення вогню, а потім про мирний план", — наголосив канцлер Німеччини.Він акторе акцентував, що підтримує Україну в її відважному опорі російському імперіалізму."Ми підтримуємо Україну в дипломатичному, політичному, економічному, а також у військовому плані. До речі, протягом року Німеччина та Європа взяли на себе найважливішу провідну роль. Ми завдали Москві небачених втрат і збитків", — наголосив Фрідріх Мерц.Він зазначив, що в Мюнхені бурхливо розвивається кластер оборонних технологічних компаній, які розробляють революційні технології, частково в тісній співпраці з Україною.Нагадаємо, що сьогодні президент України Володимир Зеленський побував на першому німецько-українському спільному підприємстві. Воно вже виробляє дрони для української армії..

Цього тижня відбудеться 62-га Мюнхенська безпекова конференція. Торішній ознаменувалася гучним скандалом, викликаним виступом віцепрезидента США Джей Ді Венса. Напередодні заходу організатори оприлюднили звіт, в якому багато цікавого.Політика Трампа як виклик для ЄвропиTrueUA аналізував, чому доповідь Венса рік тому стала шокотерапією для учасників конференції з питань безпеки у Мюнхені. Там він, окрім виступу, ще й зустрічався з лідерами ультраправої партії "Альтернативи для Німеччини", що підсилило шоковий ефект. Цього року США представлятиме більш поміркований глава Держдепу Марко Рубіо.Вже відомо про заплановану на полях форуму зустріч канцлера ФРН Фрідріха Мерца з Рубіо та Володимиром Зеленським. Також, за повідомленням ЗМІ, за мужність і стійкість премію Евальда фон Кляйста присудять українському народу. Ця нагорода присуджується щорічно з 2009 року, лауреатами переважно ставали окремі особи.За кілька днів до початку конференції організатори оприлюднили звіт. Документ цікавий з огляду на необхідність для України формувати спільну з Євросоюзом політику безпеки. Його автори формулюють ключові положення.По-перше, Європа вступила в тривалу еру конфронтації, оскільки повномасштабна агресивна війна Росії та розширення гібридної кампанії руйнують залишки порядку спільної безпеки, що існував після Холодної війни.По-друге, поступовий відхід Вашингтона від своєї традиційної ролі головного гаранта безпеки Європи, що відображається в нерішучій підтримці України та загрозливій риториці щодо Гренландії, посилює відчуття невпевненості в Європі та оголює її незавершений перехід від споживача безпеки до постачальника безпеки.По-третє, зіткнувшись зі зміною сигналів із Вашингтона, європейські країни залишаються розірваними між запереченням та прийняттям, прагнучи зберегти залученість США, водночас обережно рухаючись до більшої автономії.По-четверте, європейські країни відреагували створенням гнучких коаліцій лідерства, збільшенням витрат на оборону та наданням Україні засобів для підтримки її військових зусиль. Проте, констатують автори, залишаються сумніви щодо того, чи достатньо цих зусиль, щоби компенсувати ерозію Pax Americana.Європа не хоче залишитися в сірій зоні чужих інтересівПозиція Вашингтона нині змінилася, американська "парасолька" над Європою не зникла, проте гарантія власної безпеки стає імперативом для європейських членів НАТО. Це ж стосується і військової допомоги Україні. Зокрема, згадано про припинення прямого постачання зброї Україні Сполученими Штатами, після чого країни Європи та Канада почали фінансувати закупівлю американської зброї через механізм Переліку пріоритетних вимог України (PURL).Автори не критикують цей механізм, лише зазначають, що він став "кращою моделлю адміністрації Трампа для підтримки України". Нагадаємо, що нинішній глава Білого дому кілька разів висловлював задоволення тим, що Америка не витрачає гроші на Україну, їх витрачають європейці.Цинічному підходу Трампа до питань безпеки у звіті присвячений наступний пасаж. Нинішня адміністрація США "розмила межу між безпекою та економічною політикою, більш чітко пов'язавши доступ до американської безпекової парасольки з узгодженням зі своїми економічними інтересами". Таким чином, гарантії Америки мають вищу комерційну ціну. Що, на думку авторів документа, підірвало довіру громадськості до США як надійного союзника.Зміна політики Вашингтона посприяла появі "Коаліції рішучих" та посиленню єдності в ЄС. На доказ цього автори нагадують, як початковий мирний план із 28 пунктів, вигідний Москві, зазнав кардинальних змін завдяки спільним зусиллям України та європейців. Однак, констатується в документі, ця історія продемонструвала, що США все частіше виступають не в ролі прогнозованого союзника, а радше арбітра.Окреме місце у звіті приділяється викликам перед Європою через російську агресію. Серед таких називають загрозу прямого військового зіткнення Росії з якоюсь країною НАТО. Що ж пропонується, аби запобігти посталим перед Європою викликам? Процитуємо: "Стимулювання консолідації оборонної промисловості, формулювання цілісного європейського бачення для України та підготовки ЄС до розширення. Ці кроки передбачатимуть розподіл витрат та політичних ризиків". Подальші вагання, підсумовують автори документа, "залишать Європу в сірій зоні між конкуруючими сферами впливу, постійно підриваючи її здатність формувати власну долю".Що буде після слівАкценти у звіті розставлені правильно, проте в ньому не знайшлося місця кільком важливим позиціям.Перша: наскільки Євросоюз готовий до посилення власних збройних сил на тлі поступового ослаблення американських гарантій для Європи. Нещодавно єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс закликав до створення постійної стотисячної армії ЄС та Ради європейської безпеки.TrueUA аналізував сильні і слабкі сторони цієї ініціативи, наголошуючи на тому, що для реалізації безпекових ініціатив в Європи залишилося не так багато часу. Насамперед через внутрішні конфлікти в ЄС, нерішучість окремих держав або й відверту ворожість до Євросоюзу влади таких країн, як Угорщина, Словаччина, Чехія. Ми бачимо зростання популярності ультраправих сил, які сповідують ідеологію ізоляціонізму, ці сили працюють на підрив ЄС.Друга позиція: готовність до розширення європейської родини. Видання Politico розкрило деталі безпрецедентного плану вступу України до Євросоюзу до виконання всіх реформ, необхідних для повноцінного членства. Сценарій приєднання авансом обговорюється давно, як і варіанти обходу вето Будапешта на наше членство. Проте варто зауважити, що у плану поступового приєднання України є й інші критики, наприклад, Італія.У Римі вважають, що країни Західних Балкан заслужили на членство першими. Залишається сподіватися, що після конференції у Мюнхені невизначеності щодо вступу України до Євросоюзу стане менше. Хоча цей захід не місце, де ухвалюються офіційні рішення, але там присутні фігури, які формують ідеологію офіційних рішень.Третя позиція: у звіті зазначається, що європейські країни збільшили витрати на оборону (вони погодилися на це після саміту НАТО за присутності Трампа), однак у цих витратах продовжує зберігатися дисбаланс, оскільки в деяких столицях, видається, вирішили пересидіти президентство Трампа з надією, що його наступник поверне все, як було. У документі правильно сказано про розподіл витрат та політичних ризиків, але неочевидним є механізм, як це зробити. Приміром, Іспанія не витрачає на оборону навіть мінімальні 2% ВВП.Влада, і не тільки там, не хоче йти на непопулярні серед значної частини виборців рішення збільшувати витрати на оборону, бо політичні еліти в демократіях мислять електоральними циклами: чи залишимося при владі після наступних виборів або чи отримаємо владу. Не кажучи вже про хибну логіку "навіщо платити за ліфт, якщо живемо на нижніх поверхах", якщо географічна відстань в нинішніх війнах не гарантує спокою.Остання, четверта позиція: оскільки конференція у Мюнхені присвячена безпеці, цікаво почути від високоповажних учасників їхнє бачення гарантій безпеки Україні. У звіті цю тему акуратно прикрили загальними фразами. Лишається сподіватися, що у звіті до 63-ї конференції буде розділ "Вступ України до Євросоюзу та втілення гарантій безпеки"..

Для того, щоби припинити війну в Україні, Європейський Союз завжди готовий проводити переговори з Росією. Однак є умова: це не повинні бути "паралельні" зустрічі з іншими каналами комунікації.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, якого цитують журналісти агенції Reuters.Під час свого візиту в Абу-Дабі німецький лідер заявив під час спілкування з журналістами про готовність Євросоюзу до діалогу з Росією.Однак, за словами канцлера Німеччини, такі контакти не мають суперечити основному переговорному процесу між Україною та Російською Федерацією. Він зараз відбувається в Об’єднаних Арабських Еміратах."Ми, звичайно, завжди готові до переговорів з Росією. Проте зараз в Абу-Дабі проходять скоординовані перемовини", — зауважив Мерц.Він додав, що якщо Європа може сприяти тому, щоби ці переговори ставали ще кращими й успішнішими, то вона це однозначно зробить."Але ми не будемо відкривати жодних паралельних каналів комунікації", — пояснив німецький канцлер.До речі, раніше президент Франції Еммануель Макрон припускав можливість контакту "найближчими тижнями" з російським диктатором Володимиром Путіним, не виключивши проведення відповідних переговорів на тлі обговорень з питань безпеки та війни в Україні.У відповідь міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров різко заявив, що подібні сигнали мають показний характер і розраховані на зовнішню аудиторію. На думку кремлівського політика, вони безпідставні та не мають за собою жодної конкретики.Нагадаємо, 29 січня Фрідріх Мерц зазначав, що Німеччина дуже скептично ставиться до заяв російських очільників. Зокрема, до того, що Кремль готовий погодитися на припинення вогню та мирне врегулювання війни в Україні. Дії Кремля доводять зворотне..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц відкинув пропозицію створити спільну європейську армію для післявоєнної України. Він наголосив, що актуальні завдання Європейського Союзу важливіші за масштабні реформи.Таку інформацію оприлюднило видання Politico. Джерела журналістів розповіли, що на неформальному саміті в Загребі Мерц привітав ініціативи лідера Європейської народної партії Манфреда Вебера щодо модернізації ЄС, але поставив під сумнів їхню актуальність для негайних проблем Європи.Останнім часом Манфред Вебер висунув декілька помітних ініціатив щодо зміцнення ролі Євросоюзу на світовій арені.Він пропонує не лише відправляти солдат під "європейським прапором" в Україну, а й створити єдину європейську посаду лідера, об’єднавши функції голови Європейської ради та голови Європейської комісії."Ми повинні зосередитися на завданнях, які ми маємо зробити зараз", — зазначив Фрідріх Мерц.Він додав, що масштабні зміни договорів у 27 країнах — складне завдання. Хоча канцлер не відкидає принципово можливості участі Німеччини в миротворчих місіях, уряд ще не визначився з конкретними зобов’язаннями.Німеччина вже підтримує регіональну безпеку на російському кордоні, тримаючи близько 5 000 військових у Литві та здійснюючи патрулювання повітряного простору Східної Європи.Манфред Вебер у відповідь на зауваження Фрідріха Мерца зазначив, що між лідерами триває діалог і дискусія.Як відомо, що після встановлення режиму припинення вогню в Україні Німеччина може направити свій військовий контингент у сусідні країни НАТО. Про це на пресконференції за підсумками зустрічі "Коаліції охочих" повідомляв Фрідріх Мерц. Він запевнив, що Німеччина й надалі робитиме свій внесок у підтримку України — політичний, фінансовий і військовий.Раніше Мерц ухилявся від прямої відповіді на запитання про можливість відправлення німецьких військ безпосередньо в Україну для забезпечення режиму припинення вогню. Водночас деякі німецькі політики вже відкрито виступили за такий крок Берліна.Нагадаємо, що вчора ввечері відбулася розмова українського президента Володимира Зеленського та федерального канцлера Німеччини Фрідріха Мерца. Вони домовилися посилити співпрацю між країнами..