# Фрідріх Мерц

Німеччина та партнери працюють над посиленням допомоги Україні, зокрема, щодо протиповітряної оборони, перед самітом Європейського Союзу в жовтні. Саме протиповітряна оборона — найбільша слабкість України.Про це заявив федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час брифінгу для журналістів у Берліні у вівторок, 29 вересня, його цитує DW.За словами керівника німецького уряду, в особистих розмовах із низкою очільників держав і урядів світу він намагається забезпечити поповнення засобів ППО для України."Наразі це найслабше місце. Я сподіваюся, що нам вдасться підготувати Україну до майбутньої зими, зокрема, у сфері енергопостачання", — акцентував канцлер.Мерц також повідомив, що разом з європейськими партнерами інтенсивно консультується щодо посилення допомоги Україні перед засіданням Європейської Ради, що відбудеться 15-16 жовтня в Брюсселі. Йдеться, зокрема, "про дуже конкретну допомогу українському бюджету" та способи використати всі можливості для посилення ППО.Він закликав відкинути будь-які ілюзії та вказав на щоденні воєнні злочини Російської Федерації."Ми не повинні тішити себе ілюзіями. Росія продовжуватиме безжально бомбардувати та знищувати цивільну інфраструктуру. Це воєнні злочини, які відбуваються там щодня. Але ми не дамо себе цим залякати. Ми продовжимо підтримувати Україну, бо знаємо: Україна — частина Європи. Якщо Україна впаде, то мир і свобода в усій Європі опиняться під загрозою", — наголосив німецький лідер.Він запевнив, що зі свого боку зробив би все, щоби допомогти Україні пережити, "ймовірно, дуже-дуже важку зиму".Крім того, канцлер прокоментував зустріч міністрів закордонних справ Німеччини та Росії в Нью-Йорку 26 вересня, зауваживши, що оцінки Москви цих перемовин свідчать про її неготовність до конструктивних переговорів щодо припинення війни в Україні."Подальша оцінка цієї розмови з боку Росії показала, що зараз Росія, очевидно, взагалі не зацікавлена у серйозних переговорах", — підсумував Фрідріх Мерц.Нагадаємо, що на початку вересня німецький канцлер заявляв про відсутність у Кремля намірів сідати за стіл переговорів задля встановлення миру. Водночас він підтверджував намір активізувати підтримку України та пришвидшити процес розширення ЄС..

Попри "катастрофічні", за словами Фрідріха Мерца, результати місцевих виборів, керівний блок ХДС/ХСС відкидає спекуляції стосовно можливої відставки федерального  канцлера та лідера партії Фрідріха Мерца.Про це заявив заступник голови фракції ХДС у Бундестазі Гюнтер Крінгс, якого цитує видання Die Zeit.Він зазначив, що безвідповідально обговорювати альтернативи очільнику уряду, "не маючи можливості довести, що після цього ми насправді опинимося в кращому становищі"."Серйозно обговорювати це можна лише тоді, коли хтось зможе пояснити, чому під його керівництвом справи йтимуть краще. Наразі я цього не бачу", — сказав Крінгс.Як відомо, у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія завершили підрахунок голосів на земельних виборах (ландтаг); остаточні дані свідчать, що найбільшу підтримку серед виборців отримала ультраправа "Альтернатива для Німеччини". Тим часом ХДС отримав 4,9% голосів і не подолав п’ятивідсотковий бар’єр, необхідний для проходження до земельного парламенту.Сам Фрідріх Мерц назвав "катастрофою" результат його партії на виборах до земельних парламентів у Мекленбурзі-Передній Померанії.Водночас у федеральній землі Берлін найбільше голосів отримала партія "Ліві" — 25,7%. Друге місце посів Християнсько-демократичний союз Мерца, який набрав 18,8% голосів. Третю позицію посіла ультраправа "Альтернатива для Німеччини" — 16,3%.Нагадаємо, що раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

Вибори у двох федеральних землях Німеччини завершилися політичним струсом, про що свідчать оприлюднені дані перших екзитполів. Унаслідок голосування ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" здобула перемогу в Мекленбурзі-Передній Померанії, змусивши канцлера емоційно відреагувати на результати.Про це повідомляє Spiegel.Сенсаційний тріумф АдНПісля завершення голосування у двох федеральних землях ФРН оприлюднені дані екзитполів зафіксували впевнений відрив ультраправої партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН). У земельному парламенті Мекленбургу-Передньої Померанії ця політична сила здобула першість, одержавши 37% голосів виборців.На другому місці опинилася Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), яку підтримали 35,5% громадян. Набагато нижчі показники демонструють інші сили: "Ліві" отримують 7,5%, а "Зелені" та Християнсько-демократичний союз (ХДС) здобувають лише по 5,5%. Через такі підсумки партія ХДС балансує на межі проходження до місцевого парламенту, хоча остаточні дані будуть зафіксовані лише після підрахунку всіх бюлетенів.Політична картина в БерлініЗовсім інша конфігурація голосів сформувалася у столиці країни. Згідно з опитуваннями на виході з дільниць у Берліні, лідерську позицію обійняли "Ліві" з результатом 24,5%. Друге місце посідає ХДС з 20%, за ними йдуть АдН (16%), "Зелені" (15%) та СДПН (12%).Результати волевиявлення викликали гостру реакцію у вищому керівництві країни. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц емоційно назвав підсумки екзитполів "катастрофою" для своєї партії ХДС. Попри це, очільник німецького уряду запевнив, що має намір продовжувати курс реформ, поки перебуває на посаді.Нагадаємо, раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц скасував заплановану на наступний тиждень поїздку до Нью-Йорка, де мав виступити на Генеральній асамблеї Організації Об'єднаних Націй та отримати премію Генрі Кіссінджера.Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на заяву канцелярії Мерца. За даними агентства, причиною такого рішення стала політична ситуація у Німеччині.Як наголосили у канцелярії, Мерц не поїде до США, "оскільки його присутність у Берліні є необхідною". Конкретних причин зміни планів у заяві не навели.Водночас журналісти зауважили, що рішення ухвалили напередодні важливих регіональних виборів у Німеччині. У неділю, 20 вересня, голосування відбудеться у Берліні та Мекленбурзі-Передній Померанії. Напередодні Мерц зіткнувся з внутрішньопартійною критикою після невдалого для ХДС результату виборів у Саксонії-Ангальт 6 вересня.Так, на виборах у Саксонії-Ангальт "Альтернатива для Німеччини" отримала 43,8% голосів і 39 із 83 місць у земельному парламенті, тоді як ХДС набрала 17,2%. "Альтернативі для Німеччини" не вистачило двох мандатів для абсолютної більшості."Підтримка ХДС Мерца, який очолював регіон з 2002 року, різко впала", — зазначили у Bloomberg.Також у агентстві додали, що наступного тижня замість поїздки до США Мерц планує взяти участь у засіданні керівництва ХДС і зустрічі парламентської фракції ХДС/ХСС у Берліні.Нагадаємо, раніше Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Читайте також: Ультраправий реванш у Німеччині: чи втримається на посаді канцлер Мерц.

Безпеку Європи потрібно поставити в центр уваги політичних дій. У зв’язку з цим Україні необхідно ще більше допомагати у протистоянні агресивній Росії.Про це заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц під час виступу на Європейському арктичному саміті в Рованіємі, його цитує німецьке видання Die Zeit.Німецький лідер зазначив, що доля Німеччини тісно пов'язана з долею континенту. А тема безпеки Європи є найважливішою для обговорення.Також Фрідріх Мерц спрогнозував, що на Європу чекають вирішальні тижні та місяці щодо "захисту свободи та миру нашого континенту" від Росії."Я зроблю все можливе, щоби заручитися нашою підтримкою та переконати людей, що допомогати Україні — в наших власних інтересах", — констатував німецький канцлер.Він додав, що Німеччина має залишатися непохитною в підтримці України, доки ця "жахлива війна не закінчиться". На його думку, якщо Росія досягне успіху, це матиме непередбачувані та безпрецедентні наслідки для всіх, зокрема, для Німеччини.Раніше Фрідріх Мерц наголошував, що Німеччина готова покрити зростання оборонних витрат України, а також закликав інших союзників Києва долучитися до цього процесу.Нагадаємо, що минулого тижня німецький канцлер заявив про відсутність у Кремля намірів сідати за стіл переговорів задля встановлення миру. Водночас Берлін підтвердив намір активізувати підтримку України та прискорити процес розширення ЄС..

Проросійська "Альтернатива для Німеччини" перемогла на виборах до парламенту землі Саксонія-Ангальт. Якщо ця партія 20 вересня повторить успіх у Берліні та Мекленбурзі — Передній Померанії, політичний зсув у цій країні справді стане тектонічним.Прогнозований тріумф у Саксонії-АнгальтРезультати волевиявлення жителів східнонімецької землі Саксонія-Ангальт наступні: "Альтернатива для Німеччини" (AдН) — 43,8% голосів (більш ніж удвічі більше, аніж на попередніх виборах 2021 року), Християнсько-демократичний союз (ХДС) — 17,2% (найгірший результат за всю історію виборів у цій землі), Соціал-демократи (СДПН) — 9,3%, "Зелені" — 8,9%, Ліва партія (Лінке) — 8,6%, проросійський Альянс Сари Вагенкнехт — 5,3%. Інші учасники перегонів не подолали прохідний бар’єр. Таким чином, ультраправим не вистачило лише трьох мандатів, щоб одноосібно сформувати більшість: у ландтагу 83 місця, у переможців виборів — 39 мандатів.Протягом тривалого часу соцопитування підтверджували, що АдН має підтримку понад сорока відсотків виборців, тож результати цієї партії хоч і шокували значну частину німецького суспільства, одна не стали несподіванкою. А от рекордна явка 77,8% проти 60,3% свідчить, що ультраправим вдалося мобілізувати свій електорат.Згідно з даними інституту вивчення громадської думки Infratest dimap, "Альтернатива" отримала понад половину голосів виборців віком від 35 до 60 років, себто та вікова категорія, серед якої найбільше працюючих громадян. Це чіткий сигнал невдоволення економічною політикою федерального уряду. Ще один сигнал — дуже низький рівень підтримки керівної ХДС серед молодого виборця: у віковій групі 18-24 років її підтримали 5%, у групі 25-34 роки — 6%. Катастрофічні показники для політсили, яка після Другої світової війни разом з есдеками формувала систему влади Німеччини.Оскільки ультраправі не мають одноосібної більшості, експерти обговорюють варіант формування земельного уряду без них, хоча тріумфатори вже висловили претензії на всю повноту влади. Їхній земельний вожак Ульріх Зігмунд наполягає, що уряд має формувати АдН. Та для цього їм доведеться домовлятися з кимось із партій, які подолали бар’єр. І ось тут вимальовується ключовий наслідок недільного голосування — жодна коаліція не клеїться. Хіба ультраліва партія Вагенкнехт може додати АдН мандатів, яких та недобрала, — риторика Вагенкнехт і АдН у зовнішньополітичних питаннях практично ідентична, вони розходяться хіба у поглядах на міграцію. Тож якщо спілка правих і лівих радикалів відбудеться, Саксонія-Ангальт стане першою німецькою землею, яку Кремль руками своїх агентів впливу захопить без жодного пострілу.Саксонія-Ангальт має найнижчий ВВП на душу населення серед 16 федеральних земель ФРН. Це депресивна частина країни з найвищим рівнем скорочення населення. Зараз в землі мешкає близько двох мільйонів. Ультраправі не стільки обіцяли розв'язати проблеми жителів землі, скільки критикували федеральну владу, в такий спосіб перетворивши голосування на протест проти політики уряду. Це спрацювало. 20 вересня місцеві вибори у землі Мекленбург — Передня Померанія та у Берліні і якщо "Альтернатива" матиме успіх і там, варто очікувати серйозної пертурбації на федеральному рівні.Берлін і Мекленбург — Передня Померанія: правий марш триваєЧастина оптимістично налаштованих німецьких експертів закликає не панікувати раніше часу. У березні обирали земельні парламенти у західнонімецьких землях Баден-Вюртенберг і Рейнланд-Пфальц, результати там були інші: "Альтернатива" не дотягла до 20%, тоді як ХДС у Рейнланд-Пфальці впевнено переміг, а у Баден-Вюртенбергу трохи поступився "Зеленим". В обох землях до ландтагів не потрапили ні "Ліві", ні Альянс Сари Вагенкнехт, лівий табір там представлений лише есдеками. В ультраправих чисельні фракції, однак ніхто з ними в коаліцію не пішов.Тому нині всі погляди прикуті до виборів 20 вересня, особливо жорсткою обіцяє бути битва за Берлін. Згідно з останніми опитуваннями, АдН, ХДС і "Ліві" йдуть "ніздря в ніздрю", у них близько 20 відсотків симпатиків, від трійки відстали "Зелені" (за них готові проголосувати близько 17%) та есдеки (приблизно 12% підтримки). Партія Вагенкнехт балансує на межі прохідного бар'єра. Ультраправих популістів у Берліні очолює Крістін Брінкер, яка вибудувала кампанію на антимігрантській риториці.Нинішня передвиборча кампанія в Берліні відзначається неймовірною кількістю бруду проти кандидатів, діпфейками, німецькі експерти небезпідставно вважають, що за цим стоять російські спецслужби. Дістається всім, окрім ультраправих, що зайвий раз підтверджує, яка з партій вигідна Кремлю.У Мекленбург — Передній Померанії розклади інші. Тут АдН — лідерка, у неї приблизно 35% підтримки. Обличчя партії на виборах — Лейф-Ерік Гольм свою риторику вибудував на критиці федерального уряду, закликах відмовитися від допомоги Україні, страшилках про втягування Німеччини у війну. Тобто типові прокремлівські наративи.Другими, згідно з опитуваннями, йдуть есдеки під лідерством популярної серед виборців чинної прем’єрки цієї землі Мануели Шлезіг. Треті — "Ліві" з приблизно 11%. А от у партії Мерца у Мекленбург — Передній Померанії, видається, справи можуть бути ще гіршими, аніж у Саксонії-Ангальт. Соцопитування дають ХДС мізерні 8%. На межі прохідного бар'єра балансують "Зелені" та путінські друзі з Альянсу Сари Вагенкнехт.Як би не завершилися вибори 20 вересня, картина виявиться схожою до саксонської — фрагментація і посилення внутрішніх конфліктів. Власне, саме те, що потрібно Росії. Диверсія з дроном в аеропорту Лейпциг / Галле (Галле в Саксонії-Ангальт) була влаштована для того, щоб ультраправі лякали виборців терактами й війною. В їхній програмі вимоги закрити кордони, відмовитися від Шенгену, вийти з єврозони. Співголова АдН Аліс Вайдель обіцяє збільшити кількість депортацій, скоротити натуралізацію іноземців, повернути додому 1,3 мільйона сирійських біженців. А інший співголова Тіно Хруппала прямо закликає скасувати санкції проти Росії та позбавити Україну німецької допомоги.Чому справа не тільки в імені канцлераПісля оприлюднення результатів виборів у Саксонії-Ангальт Німеччиною прокотилися мітинги проти ультраправого реваншу. Вперше з Другої світової війни партія, члени якої хоч і намагаються відбудуватися від неонацистів, проте недалеко від них утекли, має понад сорок відсотків підтримки у німецькому суспільстві, хто б міг таке уявити ще років десять тому."Як усе могло дійти до такого, у чому причини того, що ми дозволили правому популізму, а значною мірою і праворадикальному популізму — зайти так далеко?" — відреагував на підсумки виборів у Саксонії-Ангальт канцлер Мерц.Своєю чергою, лідер фракції ХДС у Бундестазі Торстен Фрай звернув увагу на те, що АдН — екстремістська партія."Ніколи досі ми не опинялись у ситуації, коли партія, класифікована земельною внутрішньою розвідкою як правоекстремістська, отримала б більшість", — зазначив він.Своє глибоке розчарування висловило багато німецьких та закордонних політиків. А от Дональд Трамп зрадів перемозі друзів Путіна і привітав їх, що спричинило політичний скандал, — Мерц відмовився від телефонних переговорів із главою Білого дому, запланованих на 11 вересня.На тлі "тектонічного зсуву", як назвав канцлер наслідки виборів у Саксонії-Ангальт, активізувалися розмови про його політичне майбутнє. За схожої ситуації у Великій Британії, де у травні на місцевих виборах перемогли ультраправі, непопулярному прем’єру Кіру Стармеру довелося йти у відставку. У Німеччині блок ХДС/ХСС не має одноосібної більшості, як лейбористи у Великій Британії, а працює в коаліції з СДПН, тому там — своя процедура. Щоб на чолі уряду став новий канцлер, чинний повинен добровільно піти з посади. Мерц, наскільки відомо, робити цього не збирається, хоча у серпні деякі ЗМІ "відправляли" його у відставку.Другий варіант — "конструктивний вотум недовіри": члени коаліції підтримують нового канцлера, після чого попередник просто втрачає посаду. Третій варіант — розвал коаліції й дочасні вибори, на яких, судячи з нинішніх подій, дуже значні шанси на перемогу партії Вайдель і Хруппали. Цей варіант точно можна виключити. Сумнівний і другий, адже будь-які спроби домовитися про заміну канцлера в межах коаліції напевне приведе до конфліктів.Відомо про невдоволення в лавах ХДС, навіть називають можливих наступників Мерца — глав урядів Північної Рейн-Вестфалії Гендріка Вюста, Баварії Маркуса Зедера (лідера ХСС) та землі Шлезвіг-Гольштейн Даніеля Гюнтера. Ці німецькі політики підтримують Україну, однак поки триватимуть політичні процедури, займатимуться ними. Та й ключова проблема не тільки в Мерцу, який десь втратив управлінську хватку, а в тому, що на політику ФРН здійснюється одночасно потужний вплив Росією та американськими трампістами. Вони мають різні цілі — Кремль прагне дестабілізувати Німеччину зсередини, а Білий дім хоче привести до влади євроскептиків та ізоляціоністів — але кінцева мета у них зруйнувати Євросоюз.Тож якщо і міняти Мерца, то на політика, який розумітиме, що ультраправий марш — не локальна німецька проблема, а загальноєвропейська, і шукати протиотруту потрібно спільними зусиллями..

У Німеччині заявили про відсутність у Кремля намірів сідати за стіл переговорів задля встановлення миру. Водночас Берлін підтвердив намір активізувати підтримку України та прискорити процес розширення Європейського Союзу.Про це канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив на спільній пресконференції з президентом Європейської ради Антоніу Коштою у Берліні. Очільник німецького уряду констатував, що російська влада повністю відхиляє дипломатичні ініціативи та пропозиції щодо мирного врегулювання. Берлін уже протягом кількох місяців пропонує різні варіанти для ведення діалогу, прагнучи залучити всі доступні важелі."Наразі ми бачимо мало ознак того, що російський уряд, президент Росії, готові розпочати серйозні переговори про припинення війни", — сказав канцлер.Водночас Мерц запевнив, що Німеччина разом із міжнародними партнерами не знижуватиме темпів пошуку дипломатичного розв'язання конфлікту. Він наголосив, що військова та фінансова допомога Україні має на меті припинити війну, а не затягувати її.Німеччина продовжить підтримувати УкраїнуЗа словами Мерца, реальна дипломатія обов'язково передбачає всебічну підтримку Києва. Невипадковою він назвав і нещодавній візит до української столиці трьох радників з національної безпеки, які в суботу провели переговори з українською владою та Президентом України.Окремим блоком під час зустрічі Мерца та Кошти стало питання розширення Євросоюзу. Німеччина прагне суттєво просунути переговорний процес щодо вступу України, Молдови та країн Західних Балкан. Також канцлер зазначив про намір до кінця року фіналізувати обговорення багаторічної фінансової структури ЄС, яка має запрацювати з 2028 року.Нагадаємо, 9 вересня американський лідер Дональд Трамп заявив про досягнення певного прогресу в діалозі з Володимиром Путіним щодо завершення війни. Водночас очільник Білого дому назвав головний чинник, який наразі стоїть на заваді підписанню угоди. .

Німецький канцлер Фрідріх Мерц несподівано відклав заплановані телефонні переговори з президентом США Дональдом Трампом. Дії американського лідера, який публічно привітав ультраправу партію "Альтернатива для Німеччини" з успіхом на регіональних виборах, викликали хвилю обурення в Берліні.Про це повідомляє Tagesspiegel.Скасування переговорів на найвищому рівніЯк зазначає видання, Фрідріх Мерц відклав телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом. Переговори мали бути присвячені 25-й річниці терористичних атак 11 вересня 2001 року.Речник німецького уряду Стефан Корнеліус підтвердив скасування дзвінка. Водночас він наголосив, що перенесення не пов'язане із графіком канцлера. У відповідь на запитання щодо зв'язку цього рішення із коментарями Трампа стосовно виборів у Саксонії-Ангальт речник відмовився від прямих відповідей, однак нагадав позицію канцлера. Мерц неодноразово зазначав, що "втручання чи коментарі щодо внутрішньополітичної ситуації в Німеччині, особливо під час виборів", для нього є неможливими.Що саме опублікував ТрампПричиною скандалу став допис американського президента на своїй платформі Truth Social. Трамп привітав популістську партію "Альтернатива для Німеччини" з результатами на регіональних виборах у Саксонії-Ангальт."Вау, популістська партія в Німеччині провела справді чудовий вечір", — написав Трамп.Він також додав абревіатуру "MGGA!!!", що розшифровується як "Зробимо Німеччину знову великою". Американський лідер зазначив, що політики цієї сили та їхні виборці втомилися від "абсолютно жахливих імміграційних правил"."Вони на підйомі, і вони більше цього не терпітимуть", — зазначив Трамп, опублікувавши скриншот прогнозів ARD.Реакція уряду Німеччини на заяви Білого домуЗаяви Трампа викликали різке обурення серед німецьких урядовців та політиків. Трансатлантичний координатор німецького уряду Метін Хакверді (СДПН) акцентував на суверенітеті країни:"Ми, німці, самі вирішуємо, як нам ставитися до міграції, а також кого нам обирати. Нам не потрібні поради Білого дому з цього приводу".Своєю чергою, парламентський керуючий СДПН Дірк Візе заявив, що подібні дії з боку Вашингтона є перетином червоних ліній:"Це втручання неприйнятне. Я вважаю, що ми, як федеральний уряд, не можемо цього терпіти".Нагадаємо, раніше очільник німецького уряду Фрідріх Мерц наголосив, що перемога ультраправих у німецькому регіоні не змінить жорсткої позиції німецького уряду стосовно підтримки України. За його словами, загроза внутрішній безпеці країни є реальністю, а припинення допомоги українському народові стане фатальною помилкою. .

Перемога ультраправих у німецькому регіоні не змінить жорсткої позиції німецького уряду стосовно підтримки України. Очільник німецького уряду Фрідріх Мерц наголосив, що загроза внутрішній безпеці країни є реальністю, а припинення допомоги українському народові стане фатальною помилкою.Про це він сказав у своєму зверненні.Загроза для Німеччини та позиція щодо УкраїниМерц наголосив, що відтепер йому доведеться приділяти значно більше зусиль, щоб роз'яснювати власну політичну позицію суспільству, адже загрози внутрішній безпеці ФРН є цілком реальними. При цьому політик категорично відкинув ідею зменшення допомоги Українській державі."Якщо ми раптом припинимо надавати підтримку Україні, то завтрашній день не стане кращим, а навпаки, ситуація стане значно гіршою", — наголосив Мерц.На думку очільника уряду, ключова мета нинішнього російського керівництва полягає в повній дестабілізації західної системи цінностей, яка залишається непохитною для Берліна.Реакція на вибори в Саксонії-Ангальт та диверсіїПеремогу популістської партії "Альтернатива для Німеччини", яка здобула близько 44% голосів у Саксонії-Ангальт, Мерц відверто назвав "шоком", віддавши належне серйозності ситуації."Це найважча поразка для ХДС за останні роки, навіть за десятиліття", — сказав він.Канцлер зауважив, що цьому успіху найбільше зрадіють "за 2500 кілометрів на схід", натякаючи на Кремль."І це навряд чи дивно, якщо подивитися на всіх, хто намагався сприяти цьому результату виборів і допомагав його досягти. Тож у цьому плані ми знаємо, з ким маємо справу", — заявив Мерц.Попри політичний тиск та нещодавні інциденти, як-от диверсію з дроном в аеропорту Лейпцига, Мерц наголосив, що його уряд не поступатиметься вимогам припинити допомогу Києву. Політик підкреслив, що відставка не входить у його плани, а уявлення про те, ніби капітуляція перед вимогами РФ захистить Європу, є наївним.Нагадаємо, відносини між Берліном та Москвою остаточно зайшли у глухий кут після нових абсурдних випадів очільника міністерства закордонних справ Росії Сергія Лаврова. Російський дипломат звинуватив Німеччину у повторенні історичних помилок та підготовці до прямого конфлікту..

У середу, 2 вересня, президент України Володимир Зеленський обговорив із німецьким канцлером Фрідріхом Мерцом російську атаку по аеродрому в Лейпцигу.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-канали."Це чергова російська ескалація, і важливо, що Німеччина відреагувала. Фрідріх поінформував про вжиті заходи", — зазначив він.Зі свого боку український президент запевнив його, що Україна готова допомагати експертизою, досвідом чи в інших площинах, де це потрібно Німеччині."Зараз команди вже фіналізують текст Drone Deal, і це, серед іншого, точно додасть можливостей для захисту й Німеччині, й Україні", — наголосив президент України.Під час розмови вони з німецьким колегою обговорили зміст угоди та можливі терміни її підписання. Домовилися про особисту зустріч."Також подякував Фрідріху за надійну німецьку підтримку та лідерство в захисті життів українців і українок — будуть цього місяця нові пакети ППО з Німеччини. Дякую, Німеччино! Дякую, Фрідріху!" — підсумував Володимир Зеленський.Раніше Німеччина вперше однозначно поклала на Росію відповідальність за спробу атаки дронами з вибухівкою поблизу аеропорту Лейпциг-Галле. Після інциденту Берлін планує посилити тиск на Москву та домагатися нових санкцій на рівні ЄС.Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль заявив, що російське керівництво ставиться до країни "з відкритою ворожістю". За його словами, спроба атаки поблизу Лейпцига стала свідомою дією Москви, яка ще більше загострює відносини між державами.Нагадаємо, що сьогодні скандальний заступник голови Ради безпеки Російської Федерації Дмитро Медведєв вибухнув новими погрозами на адресу Німеччини та європейських політиків після інциденту з безпілотником у Лейпцигу. Російський посадовець натякнув на можливість завдання ударів по військових заводах Німеччини та європейських лідерах, які відвідують Київ..

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що в Баку відбулася таємна зустріч колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи припинення війни в Україні.Про це він повідомив під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні, передає Bloomberg. За його словами, територію його країни використали для проведення таємної зустріч без відома влади Азербайджану."Наша територія була використана для такої зустрічі без нашого відома", — сказав Алієв журналістам.Президент зазначив, що не може розкривати деталі переговорів, оскільки представники Азербайджану не були присутні на зустрічі. Водночас Алієв зауважив, що дані про польоти дозволяють йому стверджувати, що зустріч відбулася саме в Баку.За повідомленнями ЗМІ, у неофіційній німецькій делегації були екскерівник апарату ексканцлерки Ангели Меркель Рональд Пофалл та колишній прем'єр-міністр Бранденбурга Матіас Платцек. Вони нібито провели переговори з представниками російської сторони, близькими до президента РФ Володимира Путіна.До російської делегації, за даними ЗМІ, входили голова Ради при президенті РФ з розвитку громадянського суспільства та прав людини Валерій Фадєєв, а також Віктор Зубков — колишній заступник прем’єр-міністра Росії та нинішній голова ради директорів "Газпрому".Алієв заявив, що якщо зустріч була спрямована на пошук шляхів припинення війни Росії проти України, то такі ініціативи можна лише вітати. За його словами, переговори відбулися 12-14 липня 2026 року.Своєю чергою, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що його уряд не був залучений до цих переговорів. "Я не знаю про такі зустрічі", — відповів він на запитання журналістів.Варто зауважити, що європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно ви знають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше.Нагадаємо, на початку липня глава України Володимир Зеленський підтвердив теоретичну готовність до прямих переговорів із керівником Кремля Володимиром Путіним задля припинення бойових дій. Водночас політик з іронією відкинув можливість особистого візиту до Російської Федерації, натякнувши на серйозні проблеми з безпекою у ворожій столиці. .

Прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем провів першу телефонну розмову з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Сторони обговорили війну в Україні та підтвердили намір і надалі підтримувати Київ.Про це повідомила пресслужба федерального канцлера Німеччини. Під час розмови Мерц привітав Бернема з призначенням на посаду глави британського уряду. Окрему увагу співрозмовники приділили російсько-українській війні.Лідери двох країн домовилися продовжувати всебічну підтримку України та посилювати тиск на Росію."Метою залишаються серйозні переговори для досягнення справедливого і тривалого миру", — зазначили в уряді Німеччини.Крім того, Мерц і Бернем підтвердили готовність до подальшої тісної співпраці між Німеччиною та Великою Британією, а також висловили підтримку реалізації Кенсінгтонського договору.Нагадаємо, 20 липня лідера Лейбористської партії Енді Бернема офіційно призначили прем'єр-міністром Великої Британії. Раніше він заявляв, що серед його перших міжнародних контактів на новій посаді будуть розмови з президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом.Бернем також наголошував, що має намір підтвердити незмінність британської підтримки України та продовжити політику допомоги Києву у протистоянні російській агресії..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готує візит до України. Цього разу він планує відвідати Одеський регіон. Про дату такої поїздки інформації ще немає.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на заяву Фрідріха Мерца на початку зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі.Переговори двох лідерів, що відбулися перед початком саміту, розпочалися з короткого дружнього спілкування у присутності медіа, і на цій зустрічі Мерц поцікавився маршрутом, який обрав Зеленський для поїздки на саміт НАТО.Як відомо, віднедавна президент України припинив використовувати польський аеропорт "Ясьонка" в Жешуві, який до того був основним для його візитів, тож Зеленський заявив Мерцу, що знову відлітав з Молдови.Виявилося, що Фрідріх Мерц також запланував подібний шлях для свого українського візиту."Наступного разу, коли я приїду в Україну, я планую відвідати Одеський регіон і також прилечу через Молдову", — заявив федеральний канцлер.Раніше Фрідріх Мерц відвідував Київ лише у складі групи лідерів "коаліції рішучих". При цьому Мерц не відповів на запитання журналістів про часові рамки запланованого візиту.Своєю чергою, Володимир Зеленський заявив, що Україна цінує лідерство Німеччини в зміцненні нашої ППО — двосторонню підтримку та вагомі внески у програму PURL."Завдяки цьому у нас є можливість закуповувати дефіцитні антибалістичні ракети. І це дуже важливо зараз, коли Росія розраховує, що саме жорстокі балістичні удари дадуть їй можливість продовжувати війну", — акцентував український президент.Також, за його словами, триває підготовка Drone Deal із Німеччиною та робота над створенням спільної європейської антибалістичної системи."Вдячний Німеччині та особисто канцлеру Фрідріху Мерцу за підтримку і за кроки в напрямі європейської антибалістики. Тільки так можна гарантувати надійний захист життя у Європі від ракетних загроз", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю..

У суботу, 4 липня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Лідери розглянули низку важливих питань.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів головною темою розмови було забезпечення України системами протиповітряної оборони."Говорив з канцлером Німеччини Мерцом. Дякую за підтримку і допомогу нашому народу, нашій країні. Німеччина — один з глобальних лідерів у захисті життя, і ми це дуже цінуємо. Ключове зараз — ракети для Patriot, щоб захищати наших людей від російської балістики. Говорили передусім саме про це — про можливість підтримати наші Patriot необхідними ракетами, оскільки саме на ракетні удари по Україні Росія робить фінальну ставку: більше можливостей, щоб затягувати війну, у Росії немає", — зазначив гарант.Крім того, сторони обговорили й ситуацію на фронті. Зокрема, Зеленський проінформував Мерца про результати Збройних сил України. До того ж він спростував твердження російського диктатора Володимир Путіна про захоплення Костянтинівки на Донеччині."Зараз, напередодні Дня незалежності Америки, Путін вирішив збрехати світу і президенту Америки щодо ситуації на фронті: заявляє про начебто захоплення росіянами Костянтинівки на Донбасі. Звісно, що це неправда — це просто чергова російська брехня, щоб запустити хоч якусь новину… Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітись і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів. Дякую всім нашим воїнам за захист України і наших людей! Дякую, Німеччино! Дякую всім, хто з Україною!" — додав Зеленський.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Україна разом із партнерами в Європі реалізує проєкт зі створення власної інтегрованої системи протиповітряної оборони, яку вже називають умовним "європейським Patriot".Також раніше Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів.Читайте також: Зеленський звернувся до США щодо виробництва Patriot: розраховує на рішення Трампа.

Британське видання The Guardian опублікувало дослідження про причини зростання популярності ультраправих в Європі. З огляду, що ці політсили переважно ще й проросійські, їхній підйом — погана новина для України.Реалії Європи: чверть виборців голосує за ультраправих Дослідження в межах проєкту PopuList показує, що майже кожен четвертий виборець у Європі зараз голосує за ультраправі партії, і ця частка зросла майже вп'ятеро з середини 1990-х років і особливо різко — за останні три роки. Під партіями з такою ідеологією автори проєкту розуміють політичні сили, які сповідують авторитаризм і нативізм. Останнє — це віра в те, що країна повинна бути населена виключно членами корінної групи. Нативісти загалом вороже ставляться до немісцевих, убачаючи в них загрозу.Аналіз, який проводився 150 політологами, встановив, що загалом майже 30% європейців голосують за антиістеблішментські партії — як за крайніх правих, так і за крайніх лівих. Політологи наголошують на успіхах австрійської Партії свободи (FPÖ), підтримка якої зросла з 16% до 29% на виборах 2024 року, французького Національного об'єднання (RN) — зростання з 19% до 37%, партії Chega в Португалії — зростання з 7% до 18%.Оскільки видання британське, згадали і про шалений успіх Reform UK — раніше TrueUA аналізував причини та наслідки підйому популярності партії Найджела Фараджа. Зокрема, одним із наслідків стала відставка проукраїнського прем’єр-міністра Кіра Стармера. У 2019-му ультраправі в Британії мали підтримку 2%, у 2024-му вже 14%, а на травневих місцевих виборах здобули найбільше місць у місцевих радах, посунувши традиційні Лейбористську та Консервативну партії. Автори дослідження окремо виділили "Альтернативу для Німеччини" (AfD). Торік на парламентських виборах ця партія подвоїла результат з 10% до 21%, вперше зайнявши друге місце в країні. Додамо: протягом останнього часу ця політсила б’є свої ж рекорди з популярності. Так, згідно з опитуванням інституту Insa, у квітні AfD мала підтримку 28% опитаних, у травні піднялася ще на один пункт, а у червні зберегла ті ж 29%, але рекордно на 9 відсоткових пунктів випередила правлячу коаліцію партій ХДС/ХСС канцлера Фрідріха Мерца.Наступного тижня в Ерфурті (Східна Німеччина) відбудеться з’їзд "альтернативників". За повідомленням видання Politico, німецька поліція готується до масових заворушень, пов’язаних із цією подією. Очікується, що на неї прибуде понад 50 тисяч демонстрантів, зокрема й ліві радикали, здатні спровокувати побоїще. Видання зазначає, що у вересні в "Альтернативи для Німеччини" є значні шанси отримати більшість голосів у східних землях Саксонія-Ангальт і Мекленбург-Передня Померанія. Поліція Тюрінгії, на цій землі розташована Ерфурт, підтвердила, що очікує спроби блокування під’їздів до виставкового центру, де відбуватиметься зліт ультраправих. Правоохоронці також заявляють про мобілізацію протестувальників через лівацькі мережеві платформи, учасники яких виступають за масову громадянську непокору. Дати відсіч "Альтернативі…" закликають й активістів із інших країн, зокрема, з Італії та Франції. Нагадаємо: в Німеччині набирає підтримки ініціатива заборони AfD через суд.Аліс Вайдель, лідерка цієї партії, переконує, що її політсила — не неонацистська, а ще заперечує російський слід в її діяльності. Але факти свідчать про інше. 12 квітня фракція "Альтернативи…" у Бундестагу ухвалила заяву, в якій обіцяє німцям відновити російський газопровід "Північний потік", серйозно ушкоджений вибухами у 2022 році. А в травні депутат Бундестагу від AfD Ляйф-Ерік Гольм виступив проти передачі Україні виведеної з експлуатації газової електростанції в місті Любміні, мотивуючи тим, що після завершення війни в Україні Німеччина нормалізує відносини з Росією і знову куплятиме російський газ. Тобто очевидним для всіх є те, що ця партія лобіює інтереси Москви.Конспірологія, соцмережі, ідеалізація минулого: на чому спекулюють ультраправіНідерландський політолог Маттіс Рудуйн, коментуючи результати дослідження, звернув увагу на причини популярності ультраправих. Він вказує, що це не раптове явище, просто зараз воно прискорилося. Один із ключових факторів прихильності до радикальних правих — критична оцінка європейцями міграційної політики своїх урядів. Другий фактор — нормалізація ультраправих партій.Ще зовсім недавно вони перебували на маргінальних позиціях, але завдяки ЗМІ й соціальним мережам змогли масштабувати свої ідеї в інформаційному просторі. Тут варто додати важливий штрих — такого роду партії широко ретранслюють різного роду теорії змов, розраховані на людей із низьким рівнем критичного мислення. Конспірологія дає можливість простих пояснень складних проблем.Ультраправі партії, зазначає політолог Рудуйн, "дуже хороші оповідачі", вони знають, як сформулювати послання до виборців, спрямовують ці послання проти конкретних груп — нація проти іммігрантів, суддів, "пробудженої еліти". Це гарно перемішується із ідеалізацією минулого, в якому було краще. Тобто, стверджує Рудуйн, ультраправі "професіоналізувалися" у своїх наративах.Погоджуючись із названими причинами росту популярності таких політиків, є сенс додати ще кілька.Наприклад, крайні праві найбільш популярні в тих країнах Європи, які колись входили до так званого "соцтабору". Навіть німецька AfD дуже популярна на східних землях, у колишній НДР, а от у західних землях її рейтинги скромні.Протягом минулого та цього років помітні перемоги праві сили отримали у Польщі, де їхнім активом є президент Кароль Навроцький (він радше консервативний політик, проте за своїми ідеями  близький до антиукраїнських "конфедератів").У Чехії урядом керує правий популіст Андрей Бабіш, у проурядову коаліцію входять радикали з партії "Свобода і пряма дія" на чолі з Томіо Окамурою.У Румунії якимось дивом президентські вибори виграв ліберал Нікушор Дан, хоча після першого туру лідирував ультраправий проросійський політик Джордже Сіміон.Значну популярність мають ультраправі у Словаччині, в Угорщині. Хоча Віктор Орбан та його Fіdes у квітні з тріском програли вибори, вони нікуди з політичної сцени не поділися. Враховуючи, що йдеться про сусідні з нами країни, підйом ультраправих там — значний виклик для України.Ці політсили заважатимуть нашій євроінтеграції. На прикладі скандалу з орденом Білого орла, зчиненого президентом Навроцьким, добре видно, як спекуляції на історичних травмах негативно впливають на рівень підтримки населенням нашого членства в Євросоюзі.Щодо країн Старої Європи, там противагою ультраправим є ліві партії, часто також популістського складу, проте вони мають традиційну значну підтримку серед виборців. Автори проєкту PopuList згадали про поразку в Нідерландах Партії свободи Герта Вілдерса (PVV), коли вона втратила майже третину своїх місць і фінішувала другою на виборах, пропустивши вперед ліволіберальну партію D66 на чолі з 38-річним Робом Єттеном.Проте є інші приклади. Нещодавно в Італії генерал Роберто Ванначчіні створив партію Futuro Nazionale, яка за проголошеними лозунгами займе дуже крайню праву нішу і на найближчих виборах має значні шанси отримати свою фракцію в парламенті. Не варто забувати й про фактор Дональда Трампа — в його оточенні вистачає діячів, які активно підтримують євроскептиків та ізоляціоністів. Утім, на відміну від минулого року, цього європейські політики намагаються дистанціюватися від непопулярного в Європі президента США. Як зазначає видання Politico, особливо показовою стала поразка Орбана, якого приїхав підтримати віцепрезидент Джей Ді Венс, та сварка Трампа з ідеологічною колежанкою прем’єркою Італії Джорджею Мелоні. Автори публікації звернули увагу, що французький ультраправий Жордан Барделла в недавньому інтерв’ю назвав поведінку Трампа "непередбачуваною". Ще трохи — й європейські праві оголосять американського лідера ворогом Європи.Оскільки тренд на правих популістів набирає силу, Україні на часі розробити та втілювати превентивні кроки. Від налагодження стосунків із тими, з ким можна вести діалог (свого часу президент Володимир Зеленський зустрічався з Гертом Вілдерсом, після чого цей нідерландський політик припинив ганити Україну), до ефективної роботи з підриву авторитету тих, із ким діалог в принципі неможливий. Тут прикладом може слугувати поведінка українських офіційних осіб щодо Орбана. Ле Пен, Вейдель, Барделла, Бабіш, Окамура, Навроцький, Менцен, Браун та їм подібні ніколи не полюблять Україну, тож важливо зробити все, щоб вони бодай остерігалися їй шкодити..