# Фрідріх Мерц

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що в Баку відбулася таємна зустріч колишніх високопосадовців Німеччини та Росії, під час якої обговорювали можливі шляхи припинення війни в Україні.Про це він повідомив під час спільної пресконференції з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Берліні, передає Bloomberg. За його словами, територію його країни використали для проведення таємної зустріч без відома влади Азербайджану."Наша територія була використана для такої зустрічі без нашого відома", — сказав Алієв журналістам.Президент зазначив, що не може розкривати деталі переговорів, оскільки представники Азербайджану не були присутні на зустрічі. Водночас Алієв зауважив, що дані про польоти дозволяють йому стверджувати, що зустріч відбулася саме в Баку.За повідомленнями ЗМІ, у неофіційній німецькій делегації були екскерівник апарату ексканцлерки Ангели Меркель Рональд Пофалл та колишній прем'єр-міністр Бранденбурга Матіас Платцек. Вони нібито провели переговори з представниками російської сторони, близькими до президента РФ Володимира Путіна.До російської делегації, за даними ЗМІ, входили голова Ради при президенті РФ з розвитку громадянського суспільства та прав людини Валерій Фадєєв, а також Віктор Зубков — колишній заступник прем’єр-міністра Росії та нинішній голова ради директорів "Газпрому".Алієв заявив, що якщо зустріч була спрямована на пошук шляхів припинення війни Росії проти України, то такі ініціативи можна лише вітати. За його словами, переговори відбулися 12-14 липня 2026 року.Своєю чергою, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що його уряд не був залучений до цих переговорів. "Я не знаю про такі зустрічі", — відповів він на запитання журналістів.Варто зауважити, що європейські партнери України не вірять у швидкі рішення щодо тиску на Росію. Хоча вони майже одностайно ви знають, що Київ підходить до переговорів зі Сполученими Штатами Америки у сильнішій позиції, ніж раніше.Нагадаємо, на початку липня глава України Володимир Зеленський підтвердив теоретичну готовність до прямих переговорів із керівником Кремля Володимиром Путіним задля припинення бойових дій. Водночас політик з іронією відкинув можливість особистого візиту до Російської Федерації, натякнувши на серйозні проблеми з безпекою у ворожій столиці. .

Прем'єр-міністр Великої Британії Енді Бернем провів першу телефонну розмову з федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Сторони обговорили війну в Україні та підтвердили намір і надалі підтримувати Київ.Про це повідомила пресслужба федерального канцлера Німеччини. Під час розмови Мерц привітав Бернема з призначенням на посаду глави британського уряду. Окрему увагу співрозмовники приділили російсько-українській війні.Лідери двох країн домовилися продовжувати всебічну підтримку України та посилювати тиск на Росію."Метою залишаються серйозні переговори для досягнення справедливого і тривалого миру", — зазначили в уряді Німеччини.Крім того, Мерц і Бернем підтвердили готовність до подальшої тісної співпраці між Німеччиною та Великою Британією, а також висловили підтримку реалізації Кенсінгтонського договору.Нагадаємо, 20 липня лідера Лейбористської партії Енді Бернема офіційно призначили прем'єр-міністром Великої Британії. Раніше він заявляв, що серед його перших міжнародних контактів на новій посаді будуть розмови з президентом України Володимиром Зеленським та президентом США Дональдом Трампом.Бернем також наголошував, що має намір підтвердити незмінність британської підтримки України та продовжити політику допомоги Києву у протистоянні російській агресії..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готує візит до України. Цього разу він планує відвідати Одеський регіон. Про дату такої поїздки інформації ще немає.Про це повідомила "Європейська правда", посилаючись на заяву Фрідріха Мерца на початку зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським в Анкарі.Переговори двох лідерів, що відбулися перед початком саміту, розпочалися з короткого дружнього спілкування у присутності медіа, і на цій зустрічі Мерц поцікавився маршрутом, який обрав Зеленський для поїздки на саміт НАТО.Як відомо, віднедавна президент України припинив використовувати польський аеропорт "Ясьонка" в Жешуві, який до того був основним для його візитів, тож Зеленський заявив Мерцу, що знову відлітав з Молдови.Виявилося, що Фрідріх Мерц також запланував подібний шлях для свого українського візиту."Наступного разу, коли я приїду в Україну, я планую відвідати Одеський регіон і також прилечу через Молдову", — заявив федеральний канцлер.Раніше Фрідріх Мерц відвідував Київ лише у складі групи лідерів "коаліції рішучих". При цьому Мерц не відповів на запитання журналістів про часові рамки запланованого візиту.Своєю чергою, Володимир Зеленський заявив, що Україна цінує лідерство Німеччини в зміцненні нашої ППО — двосторонню підтримку та вагомі внески у програму PURL."Завдяки цьому у нас є можливість закуповувати дефіцитні антибалістичні ракети. І це дуже важливо зараз, коли Росія розраховує, що саме жорстокі балістичні удари дадуть їй можливість продовжувати війну", — акцентував український президент.Також, за його словами, триває підготовка Drone Deal із Німеччиною та робота над створенням спільної європейської антибалістичної системи."Вдячний Німеччині та особисто канцлеру Фрідріху Мерцу за підтримку і за кроки в напрямі європейської антибалістики. Тільки так можна гарантувати надійний захист життя у Європі від ракетних загроз", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що сьогодні в Анкарі президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили посилення захисту України від російських атак, постачання ракет для систем протиповітряної оборони та подальшу оборонну співпрацю..

У суботу, 4 липня, президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову із канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Лідери розглянули низку важливих питань.У своєму дописі у Telegram очільник держави розповів головною темою розмови було забезпечення України системами протиповітряної оборони."Говорив з канцлером Німеччини Мерцом. Дякую за підтримку і допомогу нашому народу, нашій країні. Німеччина — один з глобальних лідерів у захисті життя, і ми це дуже цінуємо. Ключове зараз — ракети для Patriot, щоб захищати наших людей від російської балістики. Говорили передусім саме про це — про можливість підтримати наші Patriot необхідними ракетами, оскільки саме на ракетні удари по Україні Росія робить фінальну ставку: більше можливостей, щоб затягувати війну, у Росії немає", — зазначив гарант.Крім того, сторони обговорили й ситуацію на фронті. Зокрема, Зеленський проінформував Мерца про результати Збройних сил України. До того ж він спростував твердження російського диктатора Володимир Путіна про захоплення Костянтинівки на Донеччині."Зараз, напередодні Дня незалежності Америки, Путін вирішив збрехати світу і президенту Америки щодо ситуації на фронті: заявляє про начебто захоплення росіянами Костянтинівки на Донбасі. Звісно, що це неправда — це просто чергова російська брехня, щоб запустити хоч якусь новину… Якщо Костянтинівка зараз під контролем Росії, то, мабуть, у Путіна не буде проблеми там зі мною зустрітись і знайти дипломатичні рішення, щоб війну нарешті закінчити. Але все ж таки він фронт не перейде: правда дуже відрізняється від путінських слів. Дякую всім нашим воїнам за захист України і наших людей! Дякую, Німеччино! Дякую всім, хто з Україною!" — додав Зеленський.Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що Україна разом із партнерами в Європі реалізує проєкт зі створення власної інтегрованої системи протиповітряної оборони, яку вже називають умовним "європейським Patriot".Також раніше Україна звернулася до Німеччини з проханням надати цього року десятки додаткових ракет-перехоплювачів Patriot зі своїх запасів. Київ прагне посилити свою протиповітряну оборону на тлі російських ударів.Читайте також: Зеленський звернувся до США щодо виробництва Patriot: розраховує на рішення Трампа.

Британське видання The Guardian опублікувало дослідження про причини зростання популярності ультраправих в Європі. З огляду, що ці політсили переважно ще й проросійські, їхній підйом — погана новина для України.Реалії Європи: чверть виборців голосує за ультраправих Дослідження в межах проєкту PopuList показує, що майже кожен четвертий виборець у Європі зараз голосує за ультраправі партії, і ця частка зросла майже вп'ятеро з середини 1990-х років і особливо різко — за останні три роки. Під партіями з такою ідеологією автори проєкту розуміють політичні сили, які сповідують авторитаризм і нативізм. Останнє — це віра в те, що країна повинна бути населена виключно членами корінної групи. Нативісти загалом вороже ставляться до немісцевих, убачаючи в них загрозу.Аналіз, який проводився 150 політологами, встановив, що загалом майже 30% європейців голосують за антиістеблішментські партії — як за крайніх правих, так і за крайніх лівих. Політологи наголошують на успіхах австрійської Партії свободи (FPÖ), підтримка якої зросла з 16% до 29% на виборах 2024 року, французького Національного об'єднання (RN) — зростання з 19% до 37%, партії Chega в Португалії — зростання з 7% до 18%.Оскільки видання британське, згадали і про шалений успіх Reform UK — раніше TrueUA аналізував причини та наслідки підйому популярності партії Найджела Фараджа. Зокрема, одним із наслідків стала відставка проукраїнського прем’єр-міністра Кіра Стармера. У 2019-му ультраправі в Британії мали підтримку 2%, у 2024-му вже 14%, а на травневих місцевих виборах здобули найбільше місць у місцевих радах, посунувши традиційні Лейбористську та Консервативну партії. Автори дослідження окремо виділили "Альтернативу для Німеччини" (AfD). Торік на парламентських виборах ця партія подвоїла результат з 10% до 21%, вперше зайнявши друге місце в країні. Додамо: протягом останнього часу ця політсила б’є свої ж рекорди з популярності. Так, згідно з опитуванням інституту Insa, у квітні AfD мала підтримку 28% опитаних, у травні піднялася ще на один пункт, а у червні зберегла ті ж 29%, але рекордно на 9 відсоткових пунктів випередила правлячу коаліцію партій ХДС/ХСС канцлера Фрідріха Мерца.Наступного тижня в Ерфурті (Східна Німеччина) відбудеться з’їзд "альтернативників". За повідомленням видання Politico, німецька поліція готується до масових заворушень, пов’язаних із цією подією. Очікується, що на неї прибуде понад 50 тисяч демонстрантів, зокрема й ліві радикали, здатні спровокувати побоїще. Видання зазначає, що у вересні в "Альтернативи для Німеччини" є значні шанси отримати більшість голосів у східних землях Саксонія-Ангальт і Мекленбург-Передня Померанія. Поліція Тюрінгії, на цій землі розташована Ерфурт, підтвердила, що очікує спроби блокування під’їздів до виставкового центру, де відбуватиметься зліт ультраправих. Правоохоронці також заявляють про мобілізацію протестувальників через лівацькі мережеві платформи, учасники яких виступають за масову громадянську непокору. Дати відсіч "Альтернативі…" закликають й активістів із інших країн, зокрема, з Італії та Франції. Нагадаємо: в Німеччині набирає підтримки ініціатива заборони AfD через суд.Аліс Вайдель, лідерка цієї партії, переконує, що її політсила — не неонацистська, а ще заперечує російський слід в її діяльності. Але факти свідчать про інше. 12 квітня фракція "Альтернативи…" у Бундестагу ухвалила заяву, в якій обіцяє німцям відновити російський газопровід "Північний потік", серйозно ушкоджений вибухами у 2022 році. А в травні депутат Бундестагу від AfD Ляйф-Ерік Гольм виступив проти передачі Україні виведеної з експлуатації газової електростанції в місті Любміні, мотивуючи тим, що після завершення війни в Україні Німеччина нормалізує відносини з Росією і знову куплятиме російський газ. Тобто очевидним для всіх є те, що ця партія лобіює інтереси Москви.Конспірологія, соцмережі, ідеалізація минулого: на чому спекулюють ультраправіНідерландський політолог Маттіс Рудуйн, коментуючи результати дослідження, звернув увагу на причини популярності ультраправих. Він вказує, що це не раптове явище, просто зараз воно прискорилося. Один із ключових факторів прихильності до радикальних правих — критична оцінка європейцями міграційної політики своїх урядів. Другий фактор — нормалізація ультраправих партій.Ще зовсім недавно вони перебували на маргінальних позиціях, але завдяки ЗМІ й соціальним мережам змогли масштабувати свої ідеї в інформаційному просторі. Тут варто додати важливий штрих — такого роду партії широко ретранслюють різного роду теорії змов, розраховані на людей із низьким рівнем критичного мислення. Конспірологія дає можливість простих пояснень складних проблем.Ультраправі партії, зазначає політолог Рудуйн, "дуже хороші оповідачі", вони знають, як сформулювати послання до виборців, спрямовують ці послання проти конкретних груп — нація проти іммігрантів, суддів, "пробудженої еліти". Це гарно перемішується із ідеалізацією минулого, в якому було краще. Тобто, стверджує Рудуйн, ультраправі "професіоналізувалися" у своїх наративах.Погоджуючись із названими причинами росту популярності таких політиків, є сенс додати ще кілька.Наприклад, крайні праві найбільш популярні в тих країнах Європи, які колись входили до так званого "соцтабору". Навіть німецька AfD дуже популярна на східних землях, у колишній НДР, а от у західних землях її рейтинги скромні.Протягом минулого та цього років помітні перемоги праві сили отримали у Польщі, де їхнім активом є президент Кароль Навроцький (він радше консервативний політик, проте за своїми ідеями  близький до антиукраїнських "конфедератів").У Чехії урядом керує правий популіст Андрей Бабіш, у проурядову коаліцію входять радикали з партії "Свобода і пряма дія" на чолі з Томіо Окамурою.У Румунії якимось дивом президентські вибори виграв ліберал Нікушор Дан, хоча після першого туру лідирував ультраправий проросійський політик Джордже Сіміон.Значну популярність мають ультраправі у Словаччині, в Угорщині. Хоча Віктор Орбан та його Fіdes у квітні з тріском програли вибори, вони нікуди з політичної сцени не поділися. Враховуючи, що йдеться про сусідні з нами країни, підйом ультраправих там — значний виклик для України.Ці політсили заважатимуть нашій євроінтеграції. На прикладі скандалу з орденом Білого орла, зчиненого президентом Навроцьким, добре видно, як спекуляції на історичних травмах негативно впливають на рівень підтримки населенням нашого членства в Євросоюзі.Щодо країн Старої Європи, там противагою ультраправим є ліві партії, часто також популістського складу, проте вони мають традиційну значну підтримку серед виборців. Автори проєкту PopuList згадали про поразку в Нідерландах Партії свободи Герта Вілдерса (PVV), коли вона втратила майже третину своїх місць і фінішувала другою на виборах, пропустивши вперед ліволіберальну партію D66 на чолі з 38-річним Робом Єттеном.Проте є інші приклади. Нещодавно в Італії генерал Роберто Ванначчіні створив партію Futuro Nazionale, яка за проголошеними лозунгами займе дуже крайню праву нішу і на найближчих виборах має значні шанси отримати свою фракцію в парламенті. Не варто забувати й про фактор Дональда Трампа — в його оточенні вистачає діячів, які активно підтримують євроскептиків та ізоляціоністів. Утім, на відміну від минулого року, цього європейські політики намагаються дистанціюватися від непопулярного в Європі президента США. Як зазначає видання Politico, особливо показовою стала поразка Орбана, якого приїхав підтримати віцепрезидент Джей Ді Венс, та сварка Трампа з ідеологічною колежанкою прем’єркою Італії Джорджею Мелоні. Автори публікації звернули увагу, що французький ультраправий Жордан Барделла в недавньому інтерв’ю назвав поведінку Трампа "непередбачуваною". Ще трохи — й європейські праві оголосять американського лідера ворогом Європи.Оскільки тренд на правих популістів набирає силу, Україні на часі розробити та втілювати превентивні кроки. Від налагодження стосунків із тими, з ким можна вести діалог (свого часу президент Володимир Зеленський зустрічався з Гертом Вілдерсом, після чого цей нідерландський політик припинив ганити Україну), до ефективної роботи з підриву авторитету тих, із ким діалог в принципі неможливий. Тут прикладом може слугувати поведінка українських офіційних осіб щодо Орбана. Ле Пен, Вейдель, Барделла, Бабіш, Окамура, Навроцький, Менцен, Браун та їм подібні ніколи не полюблять Україну, тож важливо зробити все, щоб вони бодай остерігалися їй шкодити..

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Європа підтримує Україну заради захисту свободи та безпеки на континенті.Таку заяву він зробив під час виступу на Конференції з відновлення України в польському Гданську, передає "Радіо Свобода". Так, німецький канцлер звернувся до прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска та нагадав про історичний шлях, який пройшли обидві країни після трагічних подій ХХ століття."Дональде, ти нагадав нам, що понад 87 років тому саме тут, за кілька хвилин їзди звідси, розпочалася Друга світова війна. 35 років тому Німеччина і Польща підписали Договір про добросусідство. Ця річниця є знаковою для німецько-польських відносин. Дорогий Дональде, протягом цих 35 років поляки й німці довели, що навіть після жахливих злочинів, які німці скоїли в Польщі та проти польського народу між 1939 і 1945 роками, мир, добросусідство і дружба можливі. Я глибоко вдячний польському народові за це", — зазначив Мерц.Канцлер наголосив, що сьогодні європейські країни об’єднані не лише прагненням захистити власну безпеку та добробут, а й необхідністю відстоювати свободу."Ми, європейці, стоїмо пліч-о-пліч не лише для того, щоб захищати безпеку чи добробут на нашому континенті. Ми стоїмо пліч-о-пліч, щоб захищати свободу в Європі. Саме тому ми стоїмо пліч-о-пліч з Україною", — наголосив він.Крім того, Мерц зауважив, що безпека України є ключовою передумовою для її успішної відбудови. За його словами, Німеччина продовжить підтримувати Україну, зокрема шляхом постачання сучасних систем протиповітряної оборони. Канцлер додав, що зміцнення обороноздатності України безпосередньо впливає на безпеку всієї Європи.Нагадаємо, раніше німецький канцлер Фрідріх Мерц рішуче виступив за невідкладний початок предметного діалогу та відкриття першого переговорного кластера щодо євроінтеграції України. Очільник уряду наголосив, що будь-які суперечки між Києвом та Будапештом мають розглядатися виключно в окремому порядку і не повинні гальмувати загальноєвропейський процес..

У понеділок, 15 червня, Євросоюз відкрив перший із шести кластерів для членства України. Сталося це на тлі масованої атаки росіян по Києву, коли під ударом опинилися Києво-Печерська Лавра. Тим часом у Франції на саміті G7 зустрілися президенти Зеленський і Трамп.TrueUA проаналізував наслідки цих подій для України, зокрема, чи вдасться змусити Путіна до серйозних переговорів про припинення війни.Вітання Трампа з 80-річчям: кого він почув — Зеленського чи Путіна14 червня американський президент святкував ювілей. Привітали його і Зеленський, і Путін. Говорили про війну, але кожен доніс Трампу різні меседжі. Тоді як президент України побажав заокеанському лідеру разом із партнерами досягнути миру, російський диктатор скаржився на ЗСУ, які завдають ефективних ударів по військових та нафтових підприємствах країни-агресорки. Одразу після розмови з главою Білого дому росіяни здійснили черговий військовий злочин та акт тероризму, вдаривши по Києву і, зокрема, поціливши дроном по головному храму Києво-Печерської Лаври — Успенському собору. Власне, із коментарів Трампа, Зеленського та помічника Путіна Юрія Ушакова можна зробити припущення, що кожен із них виніс із телефонної розмови своє. Глава української держави повідомив: говорив про посилення підтримки України Сполученими Штатами. Ушаков акцентував зовсім на іншому: Трамп, мовляв, пообіцяв вплинути на Київ і Європу та знову відрядити до Росії своїх посланців Стіва Віткоффа та Джареда Кушнера. І вкотре повторив неприйнятну умову — Зеленський для переговорів має приїхати до Москви.З цього можна зробити простий висновок: Росія хоче повернути американців до переговорного процесу з двох причин:перша — щоб Вашингтон наполіг на припиненні глибинних ударів України по військовій та нафтовій інфраструктурі РФ, але, як і до цього, припинення бойових дій не буде;друга — аби затягувати час, як Кремль робив це протягом усього періоду участі США у перемовинах. Що ж до Трампа, тут — лише цитата:"Я мав дуже хорошу розмову з президентом Зеленським і президентом Путіним. І я бачу, що, можливо, ми зможемо щось зробити в цьому напрямку. Я справді так думаю. Гадаю, вони обоє відкриті до цього".Єдиний висновок зі сказаного: після того, як американці якось владнають ситуацію з Іраном, вони готові повернутися за стіл переговорів. Інша справа, чи будуть і далі тиснути на Київ замість Москви, чи знайдуть, як примусити Путіна до поступок. Саміт G7 в Евіані: прорив чи біг по колуВчора відбулася ключова подія на саміті "Великої сімки" у французькому містечку Евіан-ле-Бен — особиста зустріч Зеленського з Трампа за посередництва президента Франції Еммануеля Макрона. Про неї згодом, спочатку — про саму атмосферу. Як зауважували західні аналітики, учасники зібралися для того, щоб почути від Трампа, якими будуть його подальші дії щодо Ірану та чи планує він тиснути на Путіна для сумлінних переговорів щодо припинення війни в Україні. Простіше кажучи, це мав бути саміт одного актора. Який, до того ж, ще й спізнився.Макрон та інші лідери проявляли максимальну люб’язність до заокеанського гостя, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, у якого останнім часом стосунки з американським президентом розлагодилися, навіть подарував тому футболку німецької збірної з номером 47 — Трамп під таким номером очолює Америку вдруге. Складалося враження, що хазяїну Овального кабінету покращували настрій перед контактами з Зеленським, адже українське питання на засіданні було головним.Happy belated 80th birthday, @POTUS. After all, we're on the same team. pic.twitter.com/rDmhnAqNM3— Bundeskanzler Friedrich Merz (@bundeskanzler) June 16, 2026Тепер про саму зустріч та прогнози щодо її результатів. Практично всі експерти сходяться в думці, що для України підсумок — непоганий. Зеленський показав Трампу фото наслідків дронового удару росіян по Лаврі, глава Білого дому — віруюча людина, тож, як кажуть свідки зустрічі, висловив різке невдоволення ударами росіян по українській духовній святині.Також хорошою новиною було те, що на переговорах американського лідера супроводжував глава Держдепу Марко Рубіо, а не фігури на кшталт віцепрезидента Джей Ді Венса. Що ж до конкретних домовленостей, то про них інформації катма. Є заяви Зеленського, Трампа та окремо інших учасників саміту. Про що ж вони?Український президент повідомив, що обговорював із Трампом питання передачі Україні ліцензії на виробництво ракет Patriot."Нам потрібні ліцензії, щоб виробляти ракети, — заявив Зеленський. — Відповідь була позитивною. І я сподіваюся, що коли президент Трамп позитивний, це означає "так"".Утім, пригадалася історія з "томагавками", передача яких також обговорювалася, але потім до глави Білого дому подзвонив Путін — і після цього тема закрилася. То ж доки не будуть укладені контракти, "так" Трампа мало що вартує, адже вже завтра воно легко може стати "ні". Не особливо щедрим на коментарі був і головний "цвях" саміту "Великої сімки". Він назвав переговори із Зеленським "дуже хорошими", повідомив про ще одну зустріч та наголосив, що Росія має укласти угоду, бо "зазнала величезних втрат, як й Україна".Все інше — повторення старих кліше: про неприязнь між Зеленським і Путіним, про те, як він зупинив вісім воєн і що не хоче, аби гинули люди на війні. Себто, подальші кроки Трампа залишаються невідомими, про зміну його позиції на проукраїнську — не йдеться, в України та Європи є спільний підхід, чітко акцентований на зустрічі Зеленського з лідерами євротрійки у Лондоні минулого тижня, чи Трамп з нею згоден — сказати складно. Поки відомо, що він пристав на ініціативу Зеленського провести тристоронню зустріч США — Україна — Росія у Штатах, проте російський диктатор від цього відмовляється.  Окрім розмов із першою особою Америки, у Зеленського були ще переговори з прем’єром Британії Кіром Стармером, із президентом Франції Еммануелем Макроном, іншими лідерами."Усі вважають, що в будь-якому випадку треба зупиняти війну. Це логічно. Всі вважають, що не бачать бажання з боку Росії, що вона грає в ігри. Мається на увазі, передусім Путін не хоче закінчувати, але треба змусити його. Передусім через санкції — це всі країни говорили", — зазначив український президент.За повідомленнями ЗМІ, лідери G7 домовилися посилити тиск на нафтогазовий сектор Росії, а Трамп буцімто не проти відновити свої нафтові санкції проти Москви. Тож, підсумовуючи, можна казати, що попри невизначеність наступних дій президента США, є надія, що повернення американців за стіл переговорів матиме позитивний для нас ефект.Відкриття "Основ" для України: чому це новий виклик У понеділок у Люксембургу Євросоюз погодив відкриття першого кластеру переговорів про вступ України та Молдови під назвою "Основи". У Києві очікують відкриття наступних п’яти кластерів через місяць, в ЄС не настільки оптимістичні, однак у цілому задоволені зробленим кроком, який тривалий час блокувався Віктором Орбаном. Європейці вважають реальним членство України через чотири роки. Не будемо акцентувати на тому, чому рішення Євросоюзу неймовірно важливе, це й так зрозуміло, зауважимо на проблемних моментах.По-перше, відкриття кластеру означає, що країна-кандидат має виконувати вимоги щодо реформ, і тут значний виклик стоїть перед усією владною вертикаллю держави, політики не мають права схибити. Гучні корупційні скандали, метушня у пошуках тем для піару на випадок виборів тощо віддалятимуть Україну від мети стати членами Євросоюзу у 2030 році. А може, і раніше. По-друге, рішення про відкриття кластеру ухвалили всі учасники ЄС — і це ознака якісної роботи нашої дипломатії з окремими країнами, які з тих чи інших причин гальмували процес. Київ продемонстрував гнучкість для влагодження тертя. Не виступили проти навіть поляки, з якими останнім часом у нас нелади. Проте електоральні хвилі в Європі дуже мінливі, і вже зараз варто готуватися до прогнозованого приходу до влади в деяких країнах євроскептиків і противників нашого членства в ЄС. По-третє, Росія робитиме все, аби війна в тому чи іншому вигляді тривала, а європейці остерігалися зробити останній крок — ухвалити рішення про приєднання України до свої родини. Тож відкриття кластерів — перемога, яка може стати остаточною тільки після повної стратегічної поразки Москви. Це залишається питанням номер один попри всі дуже позитивні сигнали щодо членства..

У вівторок, 16 червня, в Евіані президент України Володимир Зеленський провів зустріч із Федеральним канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом.Як повідомив глава держави, сторони зосередилися на ключових питаннях безпеки та оборони, зокрема на подальшому посиленні української протиповітряної оборони, ситуації на фронті та розвитку далекобійних спроможностей нашої країни.Окрему увагу було приділено реалізації домовленостей, досягнутих під час зустрічей у форматі G7 — Україна. Зеленський наголосив на важливості поєднання результативності України на полі бою з посиленням глобального тиску на Росію.Президент подякував Німеччині за підтримку, підкресливши її роль у захисті українських міст і цивільного населення від масованих російських атак."Дякую за підтримку України та німецьке лідерство у захисті життів наших людей від масованих російських атак. Вдячний за підтримку нашого шляху до Євросоюзу. Це важливо для українського народу", — підсумував Зеленський.Нагадаємо, 16 червня американський президент Дональд Трамп провів переговори з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту "Великої сімки" у Франції. Пізніше вони зустрінуться знову.Читайте також: Україна на саміті G7: Зеленський окреслив ключові завдання переговорів.

Президент України Володимир Зеленський 16 червня розпочинає насичений робочий день у французькому Евіані в межах саміту лідерів "Великої сімки". Глава держави проведе серію критично важливих перемовин із ключовими світовими лідерами, присвячених посиленню оборонної та фінансової підтримки України.Про це повідомив прессекретар президента Сергій Никифоров.Початок саміту та розмова з МакрономОфіційна програма візиту глави держави розписана буквально по хвилинах. Ранок розпочнеться зі швидкого обговорення нагальних питань із приймаючою стороною, після чого відбудеться головна профільна подія саміту."О 8:55 за місцевим часом президент прибуває на саміт G7 в Евіані. Після короткої зустрічі "на ногах" з президентом Франції Макроном Володимир Зеленський візьме участь у спеціальному засіданні G7 — Україна", — зазначив речник Офісу президента.Серія двосторонніх перемовин та виступ для медіаПодальший графік Володимира Зеленського передбачає індивідуальні дипломатичні раунди з лідерами Німеччини, Канади, Великої Британії, а також із керівництвом Міжнародного валютного фонду. За словами прессекретаря, цей перелік не є остаточним."Далі за ходом дня будуть двосторонні зустрічі з учасниками саміту: федеральним канцлером Німеччини Мерцем, прем’єр-міністром Канади Карні, директором-розпорядником МВФ Георгієвою, прем’єр-міністром Великої Британії Стармером. Будуть також інші зустрічі. Про них повідомимо ближче до запланованого часу", — розповів Сергій Никифоров.Окрім закритих дипломатичних панелей, президент України приділить увагу великому медійному заходу. Вже вдень він вийде на прямий зв'язок з авторитетним міжнародним майданчиком."З медійних елементів сьогодні онлайн участь у конференції Reuters Next о 12:45 із відповідями на запитання модератора", — додав прессекретар.Нагадаємо, 15 червня президент Володимир Зеленський заявив, що обговорив із американським лідером Дональдом Трампом формати можливої зустрічі із російським диктатором Володимиром Путіним..

Наші оборонці успішно атакують Росію дронами та паралізують логістику окупантів до Криму. У Лондоні узгодили пункти мирного процесу. Сі Цзіньпін особисто відвідав Кім Чен Ина. Про ці та інші події та їхні наслідки — у підсумковому аналізі TrueUA.Чемпіонат світу з футболу, який розпочався цього тижня, буде важливою подією не лише у світі спорту, а й політики. Перший матч Мундіалю затьмарив скандал із російськими прапорами на трибунах стадіону "Ацтека" у Мехіко. Організатори турніру пояснили, мовляв, хоча збірну Росії і відсторонили від змагань на невизначений час, проте вона лишається членом ФІФА. Тому й повісили її прапор серед інших. Були на трибунах і росіяни з триколорами. Росія завжди використовувала масштабні спортивні форуми для політичних провокацій, тому подібне, на жаль, повторюватиметься й на інших стадіонах.Окрім футбольної першості, тиждень приніс й інші події. TrueUA проаналізував основні з них: що відбулося і якими будуть наслідки.Крим стає островом, а Росія запалала ще більшеСерія ударів українських БпЛА по мостах, які ведуть до анексованого Криму, паралізувала логістику окупантів.Після пошкодження мосту біля Чонгара, загарбники перенаправили свої вантажівки через Армянськ, але і там їх наздогнало покарання, — добрі дрони вразили колону з 50 вантажівок, які перевозили паливо та боєприпаси.Анексований Крим значною мірою відчув на собі наслідки знищення логістики агресора, — там триває бензинова криза, на тлі якої населення почало масово скуповувати крупи та макарони. Путінський режим не був готовий до такого повороту. Росіяни намагаються навести понтонні переправи замість пошкоджених мостів, та це не розв'язує проблему глобально.Дісталося загарбникам і на інших окупованих територіях. Зокрема, після ефективних ударів БпЛА зупинив роботу порт Маріуполя, крім того, вражено електропідстанції, РЛС ворога, цистерни з паливом на захоплених росіянами землях Донеччини й Луганщини.Палає і сама Росія. Протягом тижня, що минає, червоний півень прилетів на нафтопереробні заводи "Танеко" та "ТАИФ-НК" у Татарстані, на хімічний завод "Тольяттікаучук" та на Куйбишевський НПЗ у Самарській області, Афіпський НПЗ у Краснодарському краї, завод "ВНИИР-Прогрес" у Чебоксарах, який виробляє компоненти для російських ракет і безпілотників. І це далеко не повний перелік уражених об’єктів."У нас є десь 300, 350 засобів, які ми застосовуємо, і ми вийдемо на ту кількість, яка дозволить нам відповідати їм повною мірою. Росія розуміє, що коли буде 600 дронів та ракет, тоді вони відчують цю війну так, як її відчуваємо ми. Але вони відчують її вдома", — заявив президент Володимир Зеленський 9 червня в Естонії під час спілкування з медіа разом із лідерами країн Північної Європи та Балтії.Нарешті визнав шкоду для своєї економіки від глибоких ударів БпЛА й Путін. Але одразу збрехав: мовляв, зруйноване швидко відновлюють. І пообіцяв посилити удари по Україні. Нічого нового, знову погрози "Орєшніком" та атаками на українські міста. Але навіть одурманені кремлівською пропагандою росіяни не можуть не бачити страху своєї керівної верхівки.У Москві вперше за 23 роки скасували святковий концерт на Красній площі до так званого "Дня Росії", також не відбудеться авіасалон у підмосковному Жуковському. Протягом кількох минулих років це дійство проводилося в онлайн-форматі, проте глава уряду країни-агресорки Михайло Мішустін гарантував, що цього року авіасалон відбудеться. І цей збрехав…Міжнародна активність України зі знаком плюсПрезидент Зеленський 7 червня у Лондоні провів зустріч із лідерами групи Е3 — прем’єром Великобританії Кіром Стармером, президентом Франції Еммануелем Макроном та канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Результатом стали п’ять умов мирного процесу та акцент на участі Сполучених Штатів у цьому процесі. Через те що Дональд Трамп добряче загруз у військовому конфлікті з Іраном, він дистанціювався від переговорів про припинення війни в Україні. Європа намагається повернути його за переговорний стіл, але не в тому форматі, який призвів до пастки з "духом Анкориджа", а до спільної з європейцями позиції.Вона викладена у п’яти пунктах:негайне припинення вогню та повна зупинка Путіним бойових дій;ордони не можуть змінюватися силою, точкою для переговорів є нинішня лінія бойових зіткнень, Україна має суверенне право укладати союзи будь з ким, у тому числі з НАТО;українці мають отримати чітку юридичні гарантії безпеки, які набудуть чинності одразу після припинення вогню та передбачатимуть розгортання на нашій території міжнародних сил;російські гроші будуть заморожені доти, доки Москва не компенсує завданих Україні збитків;у мирній угоді має бути врахований безпековий інтерес Європи, тому будь-які перемовини щодо Євросоюзу та НАТО потребуватимуть згоди їхніх країн-членів.Останній пункт — сигнал Трампу, що домовлятися з Путіним про щось за спинами європейців у нього не вийде.Після Лондона Зеленський відвідав саміт країн Північної Європи та Балтії, який відбувся в Естонії. Окрім демонстрації політичного союзництва України з країнами цього регіону, з Таллінна українська делегація привезла і конкретні рішення, зокрема, щодо посилення української системи ППО. 15-17 червня у Франції відбудеться саміт G7, куди запросили Зеленського. Тож очікуємо важливих новин уже у понеділок.Третя подія — візит до Києва єврокомісарки з питань розширення Марти Кос. В українській столиці вона повідомила чудову новину для українців — 15 червня відкриється перший переговорний кластер для членства України в Євросоюзі."За допомогою так званого випереджального підходу, з технічного погляду, ми готові до відкриття. Зараз тривають фінальні консультації з країнами-членами ЄС. Після відкриття першого кластера, у липні можуть бути відкриті й інші", — зазначила єврокомісарка.Показово, що цей процес відбувається на тлі триваючої сварки між Києвом і Варшавою через складні сторінки спільного минулого. TrueUA аналізував причини і наслідки чвар. На жаль, від польських політиків протягом тижня, що минає, звучало багато неприємних заяв на адресу України, українців та українського президента. Залишається сподіватися, що місце Віктора Орбана, який на користь Росії гальмував просування нашої держави до ЄС, не займе польський президент Кароль Навроцький.Китай лякав маневрами біля берегів Тайваню, а Сі Цзіньпін особисто їздив до КімаСеред інших важливих подій TrueUA виділяв перемогу на парламентських виборах у Вірменії політичної сили прозахідного прем’єр-міністра Нікола Пашиняна. Ще одна країна прагне піти якомога далі від Москви, і це — хороша новина. Але були й тривожні, серед таких — Китай знову шукає привід для військового конфлікту навколо Тайваню. Протягом тижня китайці проводили так звану "спеціальну морську операцію" у водах на схід від Тайваню. У Тайбеї звинуватили Пекін у порушенні міжнародного права. Маневри китайців завершилися, але вони підтвердили, що комуністична влада Сі Цзіньпіна прагне домінувати в цьому регіоні попри інтереси інших держав.У Піднебесній свої дії пояснювали реакцією на переговори Японії та Філіппін про делімітацію морських кордонів, буцімто це зазіхання на виключну економічну зону Китаю, якою він вважає води біля Тайваню. Китайська влада підозрює Філіппіни та Японію у бажанні встановити контроль за морським шляхом, яким, у разі нападу КНР на Тайвань можна надавати допомогу тайванцям. Тому Сі вирішив погрозити дубинкою.Проте аналітики вважають, що нетривала "спеціальна морська операція" — черговий етап нагнітання, і що Китай готується до війни. Поки — дипломатичної, але з позиції сили. На це вказують кілька ознак. Перша: протягом останніх 19 місяців КНР скуповує золото. З одного боку, цей метал дає можливість диверсифікувати міжнародні резерви на тлі глобальної нестабільності у світі. З іншого — великі запаси золота створюють фінансову подушку на випадок санкцій у відповідь на агресію проти Тайваню.Друга ознака — вперше за сім років 7-8 червня відбувся візит Сі Цзіньпіна до Кім Чен Ина. Оглядачі вказують: це перший міжнародний вояж вождя китайських комуністів у 2026 році, досі всі приїздили до нього, навіть Трамп. Чому ж північнокорейський лідер удостоївся такої честі? У Сі немає стратегічних партнерів в Індо-Тихоокеанському регіоні, але вистачає ворогів, точніше, конкурентів за вплив, і в разі військового зіткнення навколо Тайваню опертися буде ні на кого, окрім КНДР.Утім, китайська дипломатія відома тим, що про реальні домовленості пресрелізів не видають, все лишається утаємниченим. Тому наслідки переговорів можна простежувати тільки по конкретних діях і то не відразу. Оскільки китайці допомагають росіянами у війні проти України не публічно, а північні корейці — безпосередньо, за розвитком активності Пекіна варто поспостерігати й українським аналітикам..

У неділю ввечері, 7 червня, президент України Володимир Зеленський зустрінеться в Лондоні з Еммануелем Макроном, Фрідріхом Мерцом і Кіром Стармером. Це початок нового етапу дипломатії в Європі.Таке припущення зробили аналітики видання DPA."Даунінг-стріт інформує, що в неділю український лідер відвідає Велику Британію разом із президентом Франції та канцлером Німеччини", — йдеться в повідомленні.Аналітики стверджують, що на зустрічі говоритимуть про подальшу підтримку України. До того ж мета лідерів Німеччини, Франції та Великої Британії — активізація зусиль щодо припинення війни Росії проти України."Тема перспективи нових переговорів з Москвою — головна на зустрічі європейських лідерів", — зазначили політичні експерти.За інформацією видання Bloomberg, зустріч попередньо планували на 7 червня, але зауважували, що графік президента України міг ще змінитися. Щоправда, найімовірніше,зустріч таки відбудеться сьогодні.Аналітики додали, що нові переговори стануть частиною нових зусиль у дипломатії, щоби знайти шляхи завершення війни. Активізація розпочалася після того, як Володимир Зеленський написав диктатору Росії Володимиру Путіну відкритого листа, в якому запропонував відновити переговорний процес.За оцінками Лондона, Парижа та Берліна, Москву можна підштовхнути до діалогу на тлі успішних ударів України дронами по території Росії.Нагадаємо, що в п’ятницю Володимир Зеленський назвав "слабкою" відповідь Володимира Путіна на пропозицію зустрітися та припинити війну. Український президент закликав світ посилити тиск на Росію..

У неділю, 7 червня, лідери Франції, Великої Британії та Німеччини зустрінуться у Лондоні. На цю зустріч також запрошений президент України Володимир Зеленський.Про це повідомила "Європейська правда" з посиланням на власні джерела в Єлисейському палаці.У пресслужбі президента Франції оголосили, що Емманюель Макрон 7 червня вирушає до Лондона на зустріч з британським прем’єр-міністром Кіром Стармером і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом. Після того вони зустрінуться із Зеленським, якого також запросили до Лондона. Макрон назвав відкритий лист Зеленського Путіну "хорошою ініціативою" та підтримав прямі переговори з Російською Федерацією."Ця зустріч дозволить продовжити нашу тісну координацію щодо спільного порядку денного з продовження підтримки України та посилення тиску на Росію", — зазначили у Єлисейському палаці.Там додали, що Росія зараз опинилась у скрутній економічній і стратегічній ситуації та не має успіхів на фронті."Ця зустріч також дозволить обговорити зусилля задля досягнення справедливого та тривалого миру в Україні та на європейському континенті, зокрема, в тому, що стосується "Коаліції рішучих", — додали в заяві.Прибуття Макрона на Даунінг-стріт заплановане о 18:30 за місцевим часом (20:30 за Києвом), після чого одразу розпочнеться тристороння зустріч європейських лідерів. За годину після того має розпочатися зустріч Стармера, Макрона та Мерца із Зеленським.Нагадаємо, що керівництво Великої Британії закликає партнерів по Північноатлантичному альянсу до максимальної пильності через агресивні плани Кремля. Провідні аналітичні центри й оборонні відомства Заходу прогнозують ймовірне розширення російської збройної експансії..

Федеральний канцлер Німеччини Фрідріх Мерц міг би очолити перемовний процес Європейського Союзу. Йдеться про намагання припинити російську агресію проти України.Про це заявив прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш, якого цитує видання Ceske Noviny. За його словами, саме Мерц здатний координувати переговорний процес на рівні ЄС, спираючись на відповідний мандат європейських інституцій.Раніше канцлер Німеччини надіслав до Брюсселя листа з пропозицією розглянути можливість надання Україні статусу асоційованого члена Європейського союзу. Ця ініціатива викликала дискусію серед лідерів країн ЄС, оскільки вона стала відповіддю на запит Києва про прискорену євроінтеграцію.При цьому, зазначили в чеському виданні, не йдеться про повноцінне членство та право голосу, що, за оцінками низки європейських політиків, включно з прем'єр-міністром Словаччини Робертом Фіцо, не знаходить одностайної підтримки всередині союзу.Мерц зауважив, що Україні можуть надати особливий формат участі з урахуванням поточних умов, що виникнули після початку повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року, яке стало найбільшим військовим конфліктом у Європі з часів Другої світової війни.Медійники нагадали, що президент України Володимир Зеленський раніше неодноразово виступав проти будь-яких проміжних або обмежених форм членства, наполягаючи на повноцінній інтеграції.Водночас, за даними європейських агентств, Мерц вказав у своєму листі, що асоційований статус може стати політичним сигналом, тоді як повноправне членство в найближчій перспективі залишається малореалістичним через позицію частини країн-членів.Аналітики видання наголосили, що зараз у процесі розширення ЄС беруть участь дев'ять країн-кандидатів, включно з Україною, державами Західних Балкан, а також Молдовою, Грузією та Туреччиною, тоді як Косово має статус потенційного кандидата.Водночас темпи переговорів для різних країн істотно відрізняються: частина держав розраховує на вступ найближчими роками, тоді як переговори з Туреччиною, розпочаті ще наприкінці 1980 років, залишаються фактично замороженими.Раніше в кулуарах ЄС називали такий список кандидатів на роль перемовника від Європи:президент Євроради Антоніу Кошта;президент Фінляндії Александер Стубб;колишній голова ЄЦБ Маріо Драгі;колишній президент Фінляндії Саулі Нійністьо;колишній голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер.До цього пропонували на таку роль колишню канцлеру Німеччини Ангелу Меркель. Росія ж підтримувала кандидатуру Герхарда Шрьодера.Нагадаємо, декілька днів тому керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що європейські країни, які прагнуть долучитися до мирних переговорів, мають вирішити два важливі завдання — обрати одного представника для таких зустрічей і чітко опрацювати свою позицію..

Німецький канцлер Фрідріх Мерц рішуче виступив за невідкладний початок предметного діалогу та відкриття першого переговорного кластера щодо євроінтеграції України. Очільник уряду наголосив, що будь-які суперечки між Києвом та Будапештом мають розглядатися виключно в окремому порядку і не повинні гальмувати загальноєвропейський процес.Відповідну заяву політик зробив під час спільної пресконференції з прем'єр-міністром Угорщини Петером Мадяром у Берліні.Повага до інтересів БудапештаПід час свого виступу глава німецького уряду зауважив, що офіційний Берлін із розумінням ставиться до прагнень угорської влади розв'язати наявні проблеми. Зокрема це стосується нормативного врегулювання становища угорської національної меншини, яка проживає на території України."Ми розуміємо, що Будапешт спочатку хоче врегулювати двосторонні питання, наприклад права угорської меншини в Україні", — додав Мерц.Євроінтеграція поза політичними суперечкамиВодночас німецький лідер висловив чітку позицію щодо недопустимості створення штучних бар'єрів для української сторони. На його думку, локальні політичні дискусії в жодному разі не повинні ставати на заваді подальшому зближенню Києва з Європейським Союзом."Це не повинно відбуватися на шкоду європейській підтримці та не повинно відвертати нас від мети зараз відкрити перший переговорний напрямок з Україною", — наголосив німецький лідер.Таким чином Фрідріх Мерц фактично закликав усіх партнерів по європейському блоку перейти до практичного етапу інтеграційного процесу, не зважаючи на наявні розбіжності. Варто зазначити, що запуск першого переговорного кластера є критично важливим кроком для України, однак для ухвалення цього консенсусного рішення все ще необхідна згода абсолютно всіх держав-членів ЄС.Нагадаємо, раніше канцлер Німеччини Фрідріх Мерц припустив, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до Європейського Союзу..

У червні відбудеться зустріч німецького канцлера Фрідріха Мерца та лідерів провідних європейських країн. Вони планують розробити план налагодження відносин з американським президентом Дональдом Трампом, з яким планують поспілкуватися на саміті НАТО в липні.Таку інформацію оприлюднило видання Bloomberg, журналісти якого послалися на компетентні джерела.Співрозмовники медійників розповіли, що лідери Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії та Польщі планують зібратися у Берліні."Вони формуватимуть пакет заходів, які продемонструють зусилля європейських союзників щодо ухвалення рішень про більшу відповідальність за свою оборону", — зазначили джерела журналістів.Один із них зазначив, що Фрідріх Мерц також планує запросити на зустріч генерального секретаря НАТО Марка Рютте.За словами іншого співрозмовника, міністри оборони цих п’ятьох країн планують провести окрему зустріч у Парижі 12 червня."Вони хочуть узгодити спільну позицію для саміту НАТО, а також обговорити структури командування на випадок розширення конфлікту в Європі", — пояснили співрозмовники медійників.Як відомо, 30 квітня Дональд Трамп різко заявляв, що Фрідріху Мерцу варто більше зосередитися на Україні та внутрішніх проблемах Німеччини, а не коментувати дії США в Ірані.Нагадаємо, що федеральний канцлер Німеччини також припускав, що Україні, можливо, доведеться змиритися з втратою контролю над частиною своїх територій заради укладення мирної угоди з Росією. За його словами, такі поступки можуть стати вирішальним фактором у питанні вступу країни до ЄС..