# Міністерство освіти

В Україні запровадять "нульовий курс" для абітурієнтів, які не склали Національний мультипредметний тест. Програмою зможуть скористатись особи, які зазнали освітніх втрат.Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.За словами посадовця, курс дозволить абітурієнтам, які мали освітні втрати, навчалися за кордоном чи не склали НМТ з інших причин, вступити до закладу вищої освіти без цього тесту. Там вони провчаться рік, а згодом повторно складуть тест для зарахування на перший курс. "Інструмент, який ми пропонуємо, який ми обговорюємо й уже розробили відповідний проєкт постанови, — це так званий "нульовий курс". Це вступ без НМТ на "нульовий курс", який дозволить забрати дітей, які не здали з різних причин: через освітні втрати, через те, що навчались за кордоном, з якихось інших причин, на "нульовий курс" і провчити їх рік", — додав Оксен Лісовий.Нагадаємо, раніше Український центр оцінювання якості освіти повідомляв, що всі учасники, які не змогли скласти національний мультипредметний тест під час основної сесії, матимуть ще одну спробу під час  додаткової сесії. За даними організаторів, перездати іспит можуть лише ті учасники, які не змогли розпочати або завершити виконання сертифікаційної роботи через причини, на які не могли вплинути.Раніше повідомлялось, що перелік країн і міст, де буде створено тимчасові екзаменаційні центри за кордоном для проходження національного мультимедійного тесту було розширено. Існує можливість провести НМТ у Відні (Австрія), Познані, Катовіце, Гданську (Польща) та Братиславі (Словаччина).

Порівняно з минулим роком кількість вступників до університетів зменшилася на 5%. Проте вступна кампанія все ще триває.Про це повідомив генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОН Олег Шаров на брифінгу, передає "Укрінформ"."Якщо говорити по ключових цифрах, по реєстрації електронних кабінетів потенційних вступників, по зараховуванню у них сьогодні за результатами вступу як на бюджет, так і на контракт, то, мабуть, ключова цифра по цьому контингенту — це мінус 5% відносно минулого року. Виглядає інколи як мінус 6%, але ще невелика кількість людей буде зарахована. Тому ми оцінюємо орієнтовний процес як мінус 5% від минулого року по переважній більшості показників", — сказав Шаров.Посадовець зазначив, що вступна кампанія триває до 20 жовтня. Відтак, остаточні підсумки вступної кампанії будуть відомі у третій декаді жовтня. Водночас він зауважив, що війна сильно вплинула на цьогорічну вступну кампанію."З погляду міграції: від'їзду людей за кордон в першу чергу, міграції по території України. А з погляду державної політики, наприклад, нарешті система освіти стала достатньо недружньою для ухилянтів. І це означає, що тих людей, які вступають до закладів вищої освіти з цією метою, стало вже порівняно небагато. Це теж фактор зменшення кількості здобувачів освіти в закладах освіти", — сказав Шаров.Натомість він відзначив, що вже кілька років поспіль є стабільною кількість випускників шкіл, які складають НМТ за кордоном — 10-12% від загальної кількості учасників НМТ щорічно.Нагадаємо, Міністерство освіти та науки запровадило додатковий вступ до закладів вищої освіти для громадян України, які закінчили школу чи коледж у Польщі. Вони повинні мати результати іспиту "матура".

Вже з 1 вересня малокомплектні школи, в яких навчаються менш як 45 учнів, більше не будуть фінансуватися з державної субвенції. Водночас не в усіх випадках це рівнозначне закриттю навчального закладу.Таку заяву зробила заступниця очільника Міністерства освіти і науки Надія Кузьмичова, пише hromadske.Вона наголосила, що на початок минулого навчального року нараховувалось 525 малокомплектних шкіл, якщо не рахувати початкові школи, адже на ці освітні заклади не розповсюджується нова норма, навіть якщо там навчаються менш ніж 45 дітей.З цих 525 навчальних закладів 468 вже фізично не функціонують як окремі юридичні особи, але не всі закрились — частина з таких шкіл стали філіями інших навчальних закладів. Деякі школи продовжать викладати уроки лише учням початкових класів, а старшокласники направлятимуться шкільними автобусами в інший опорний заклад."Частина закладів припинила своє існування через процедуру ліквідації. Такі рішення теж ухвалюють засновники, і вони обов’язково забезпечують можливість довезення дітей до іншого закладу тієї самої чи сусідньої громади", — йдеться у заяві Кузьмичової.Заступниця міністра наголосила, що це рішення не було раптовим, адже його ухвалили ще навесні 2024 року. Це дало можливість громадам встигнути провести повноцінну підготовку. Своєю чергою, громада у разі доцільності могла утримувати малокомплектну школу у рамках власного бюджету. Таких прикладів налічується уже 57.Нагадаємо, 21 серпня Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект "Про професійну освіту". Відтепер в Україні буде новий підхід до навчання, ефективна модель підготовки кадрів та фінансова автономія закладів.Додамо, раніше нардеп від фракції "Європейська Солідарність" Олексій Гончаренко інформував, що в Україні навчальний рік почнеться 1 вересня 2025 року і триватиме до 30 червня 2026 року. При цьому, формат і умови початку навчання залежно від безпекової ситуації в кожній області.

Українським вчителям з 1 вересня 2025 року почнуть доплачувати щомісячні виплати у дві тисячі гривень замість тисячі, яку передбачає нова постанова уряду №1515. Воно торкнеться всіх педагогів загальноосвітніх шкіл незалежно від типу навчального закладу, регіону чи їхніх досягнень.Таку заяву під час робочої поїздки до Тернопільської області зробив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, пише ТСН.Він наголосив, що доплата за небезпечні чи складні умови праці оплачується державою та нараховується пропорційно до навчальних навантажень. Вчителям, які працюють понад норму, нарахують більшу суму, а ті, хто працевлаштований частково чи за сумісництвом, — отримають менше, лише за фактичні години.Також залишається право на одноразову допомогу для оздоровлення, що буде доступною навіть для пенсіонерів. Нові пенсійні правила передбачають мінімальний стаж 32 роки для виходу на пенсію за віком для чоловіків та жінок.Хоча базові оклади поки що залишаються на колишньому рівні, Кабмін прогнозує, що середня зарплата в державі досягне понад 39 тисяч гривень до 2028 року. Це підвищення доплат повинно стати першим кроком до справедливішої системи оплати праці в українській освіті.Нещодавно Національний банк України оприлюднив липневий "Інфляційний звіт", згідно з яким у 2025 році темпи зростання реальної заробітної плати знизилися до 9,2 відсотка у річному вимірі. Зараз ринок праці переживає напружену ситуацію через дефіцит фахівців.Раніше повідомлялось, що в Україні найвищі зарплати отримують у сферах "Телекомунікацій та інформації", а також "Фінансової діяльності". Найнижчі виплати нараховують працівникам освіти.Як відомо, з 1 липня 2025 року в Україні повертається право на індексацію заробітної плати працівників. Перерахунок виплат повинні провести всі роботодавці.Нагадаємо, за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.

У 2025 році на магістратуру вже 31 211 вступників отримали рекомендації до зарахування на бюджетну форму навчання. Водночас на бюджет надається тільки одна рекомендація за однією заявою.Про це повідомляє на своїй сторінці в Facebook Міністерство освіти і науки. Там зазначили, що розподіл відбувся за алгоритмом адресного розміщення державного (регіонального) замовлення 27 серпня. Рекомендації надійшли в електронні кабінети та відображаються на сайті: https://vstup.edbo.gov.ua/."Якщо вступник отримав рекомендацію, то статус однієї із заяв змінився на "Рекомендовано до зарахування (навчання за державним (регіональним) замовленням", — йдеться у повідомленні.У Міністерстві наголосили, що на бюджет надається тільки одна рекомендація за однією заявою. Тобто, якщо певна заява вже має такий статус, то в інших заявах він не з'явиться. Вступнику треба або виконати вимоги за цією заявою, або чекати рекомендацій на контракт.Як зазначили у Міносвіти, для зарахування потрібно до 18:00 30 серпня: підтвердити вибір місця навчання;виконати вимоги до зарахування (відповідно до правил прийняття ЗВО);укласти договір про навчання.Як підтвердити вибір місця навчання:онлайн через накладання КЕП, зокрема Дія.Підпис, докладна інструкція: https://bit.ly/3UJBbub;особисто в закладі освіти.У відомстві запевнили, що після зарахування статус заяви зміниться на "Включено до наказу" (до 1 вересня)."Якщо вступник вчасно не виконає вимоги до зарахування, то рекомендацію на бюджет буде скасовано, а заяву допущено до конкурсу на контракт. Тож цього року вступ буде можливий тільки на контракт. Рекомендації на контракт надаватимуть з 1 вересня", — додали в Міністерстві освіти.Нагадаємо, у червні Міністерство освіти й науки прийняло низку змін до наказів про дистанційне навчання. Вони передбачають нові вимоги щодо наповнюваності класів, а також зміни у підходах щодо онлайн-навчання для дітей за кордоном та на тимчасово окупованих територіях.

З 1 вересня 2025 року доплата вчителям за особливі умови роботи зросте удвічі. Вона становитиме 2 600 гривень.Про це повідомив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, передає "Суспільне". За словами посадовця, доплата, яка була встановлена за особливі умови роботи вчителям в розмірі 1300 гривень, оплачується кожному вчителю щомісяця з 1 січня.Водночас з 1 вересня доплата зросте й становитиме 2600 гривень. На це уряд ще минулого року виділив 12 мільярдів гривень."Тобто це така невелика, маленька, але все ж таки підтримка для вчителів, яка є для кожного вчителя в Україні, незалежно від того, чи він має повну ставку, повне навантаження, чи ні. Це не залежить від того, прифронтова територія, чи ні", — пояснив він.Він зазначив, що доплати отримують всі педагогічні працівники, які працюють у школах. А саме: вчителі, директори, заступники директорів.Нагадаємо, станом на початок серпня 2025 року в Україні зафіксовано 35 471 провадження щодо невиплати заробітної плати. Це на 11% більше, ніж наприкінці 2021 року. Лідером серед боржників стало Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання, яке має 4 063 відкриті справи. .

Виїзд за кордон для студентів українських вищих навчальних закладів дозволений на один семестр. Ідеться про програми академічної мобільності. Однак не всі студенти мають таке право: необхідно спершу пройти конкурс.Про це розповів колишній заступник міністра освіти Михайло Винницький в інтерв'ю "РБК-Україна".Він зазначив, що за останні декілька років в Україні запроваджена доволі широка система академічної мобільності, тож наші студенти мають можливість один семестр провести за кордоном. Це насправді додає дуже багато для соціалізації."Це не всі студенти. Потрапити на академічну мобільність можна переважно за конкурсом", — додав він.Але, за його словами, зараз доволі суттєва кількість українських студентів виїжджають на один семестр за кордон."Ми так само дозволяємо нашим науково-педагогічним працівникам, викладачам, їздити на конференції, на різного роду підвищення кваліфікації", — описав він ситуацію.Колишній заступник міністра зауважив, що впродовж останніх двох років Міністерство освіти підписало понад чотири тисячі таких дозволів."І ми маємо вісім випадків осіб, які не повернулися вчасно. Ви самі розумієте, вісім людей із понад чотирьох тисяч — це мізерна частина", — акцентував освітянин.Він запевнив, що надзвичайно пишається тим, що наші викладачі підвищують кваліфікації, зростають у професії, регулярно спілкуються очно зі своїми західними колегами, обмінюються досвідом."Це підвищує якість нашої освіти й підвищує якість наших наукових досліджень", — підсумував Михайло Винницький.Нагадаємо, у квітні в Міністерстві освіти й науки України пояснювали, що дозвіл на перетин кордону надано лише студентам державних і комунальних вищих навчальних закладів. Можливість для виїзду за кордон для студентів приватних вищих навчальних закладів не передбачена у змінах до урядової постанови №579 через те, що це може спричинити незаконний відтік чоловіків мобілізаційного віку з країни заради уникнення мобілізації.

У закладах середньої освіти вже цього навчального року введуть новий предмет. Йдеться про вивчення у школах енергоефективності.Так, учні 4-11 класів вивчатимуть, як раціонально користуватися ресурсами та бути більш енергоощадними в повсякденному житті. Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий.Він пояснив, що для того, аби інтеграція теми мала ефективність, було підготовлено посібники, які допоможуть учителям зробити уроки цікавішими та змістовнішими для учнів. Інтеграція теми не передбачатиме додаткового навантаження, а пропонуватиме матеріали для відповідних тем чинних навчальних програм, щоби зробити їх ще більш актуальними. "Ми прагнемо інтегрувати тему енергоефективності в шкільну програму максимально ефективно і без додаткового навантаження. Першим етапом для реалізації цієї ініціативи стало навчання для вчителів, у якому взяли участь понад 2 200 педагогів", — зауважив Лісовий. За його словами, другим кроком буде розроблення посібників, що вже доступні для більшості класів. Завдяки цьому впровадження тематики енергоефективності стане більш комфортним для вчителів і змістовним та зрозумілим для учнів. "Розуміння теми енергоефективності є необхідним для сучасної людини, а тим паче для громадян країни, яка потерпає від збройної агресії, що часто спрямована на пошкодження енергосистеми", — додав Лісовий.У Міносвіти наголосили, що посібники розроблені для викладання теми енергоефективності у четвертому, п'ятому/шостому, восьмому/дев'ятому та 10/11 класах — вони доступні за посиланням. Матеріали містять рекомендації щодо практичних занять, позаурочних активностей. Їх було схвалено Українським інститутом розвитку освіти (УІРО). У міністерстві також додали, що для учнів сьомого класу можна використовувати матеріали посібників для п'ятих/шостих і восьмих класів.Нагадаємо, у квітні в українських школах розпочався моніторинг щодо використання державної мови в освіті. Однією з ключових цілей є виявлення актуальних тенденцій у використанні української мови в освітньому середовищі.

У п'ятницю, 8 серпня, розпочалося подання заяв на вступ до магістратури на основі диплома бакалавра, спеціаліста або магістра.Про це повідомляє прес-служба Міністерства освіти та науки України.Подати заяви на бюджет або контракт можна до 18:00 25 серпня. Після цього ЗВО зможуть проводити додатковий набір лише на контракт — до 20 жовтня.Як подати заявуЩоб подати заяви, вступнику потрібно створити або увійти в електронний кабінет на сайті https://vstup.edbo.gov.ua.У МОН зауважили, що можна подати до 15 заяв, з них максимум п'ять — на бюджет, решта — на контракт. Після подання першої заяви змінити будь-які дані в електронному кабінеті неможливо."Радимо перевірити всю інформацію перед початком подання", — наголосили у прес-службі.Для заяв на бюджет потрібно встановити пріоритети від одного до п'яти (де один — найважливіша заява)."Якщо ви маєте пільги, то перед поданням заяв радимо звернутися до закладу освіти з документами для внесення інформації до відповідного реєстру. Під час подання обов’язково перевірте, чи відображаються ваші пільги", — зауважили в МОН.Скасувати заяву на бюджет без втрати пріоритету можна лише до її реєстрації у ЗВО. Після присвоєння статусу "Зареєстровано у закладі освіти" або "Потребує уточнення вступником" — скасування можливе тільки із втратою пріоритету.Коли будуть результати про зарахуванняСписки рекомендованих до зарахування на бюджет буде оприлюднено не пізніше за 28 серпня. Вступники, які отримають рекомендацію, повинні підтвердити вибір місця навчання до 18:00 30 серпня.Надання рекомендацій на контрактні місця розпочнеться 1 вересня. Нагадаємо, діти ветеранів, які навчаються на перших-третіх курсах бакалавріату, найближчим часом отримають гранти на здобуття вищої освіти. Держава повністю покриє повну вартість контракту за 2024-2025 рік.

З нового навчального року тема енергоефективності стане частиною шкільної програми. Учні 4-11 класів вивчатимуть, як раціонально користуватися ресурсами та бути більш енергоощадними в повсякденному житті.Про це повідомили в Міністерстві освіти та науки України."Щоб інтеграція теми була ефективною, Міністерство освіти та науки України в межах проекту "Уроки енергоефективності" підготувало посібники, що допоможуть учителям зробити уроки цікавішими та змістовнішими для учнів", — йдеться в повідомленні.Зазначається, що інтеграція теми не передбачатиме додаткового навантаження, а пропонуватиме матеріали для відповідних тем чинних навчальних програм, щоби зробити їх ще актуальнішими.Зокрема, таку інтеграцію рекомендовано для модельних програм: "Пізнаємо природу", STEM, "Довкілля", "Технології", "Природничі науки" тощо."Ми прагнемо інтегрувати тему енергоефективності в шкільну програму максимально ефективно та без додаткового навантаження", — додали у відомстві.Там зауважили, що першим етапом для реалізації цієї ініціативи стало навчання для вчителів, у якому взяли участь понад 2 200 педагогів.Другий крок — розроблення посібників, що вже доступні для більшості класів."Завдяки цьому впровадження тематики енергоефективності буде комфортнішим для вчителів і змістовним і зрозумілим для учнів", — пояснили в Міністерстві освіти та науки України.Нагадаємо, що минулого тижня Міністерство освіти та науки скасувало наказ №1112 і вилучило деякі норми з наказу №1115. Зокрема, вилучено пункти про мінімальну наповнюваність дистанційних класів і вимог до навчання внутрішньо переміщених дітей.

Міністерство освіти і науки скасувало наказ №1112 і вилучило деякі норми з наказу №1115. Зокрема, вилучено пункти про мінімальну наповнюваність дистанційних класів та вимог до навчання внутрішньо переміщених дітей (ВПО).Про це повідомили прес-служба Міносвіти."Ці зміни внесено на вимогу народних депутатів та прифронтових громад. Водночас зберігаємо низку положень із цих наказів, що важливі для громад та безпеки дітей. Ці норми будуть офіційно закріплено в окремому нормативному документі після консультацій із профільним комітетом ВРУ та депутатами, а також затверджено згідно з офіційними процедурами", — йдеться у повідомленні.Як зміни внесеноЗа даними відомства, вимоги до наповнення дистанційних класів будуть такі ж, як і для очних та змішаних. Згідно із Законом України "Про повну загальну середню освіту" клас можна відкривати за наявності щонайменше п'ятьох учнів.До того ж школи можуть відкривати класи дистанційного навчання незалежно від наявності повної лінійки паралелей. Крім того, діти внутрішньопереміщених осіб можуть продовжувати дистанційне навчання у своїх школах незалежно від місця перебування.Що залишається без змін:Очна та змішана форми навчання (чергування онлайн- та очних занять) можливі лише за наявності укриття в закладі освіти або не більше як 500 метрів від нього.Заклади освіти, що працюють із дітьми на ТОТ, можуть продовжувати функціонувати навіть тоді, якщо там неможливо відкрити жоден клас. Вчителі таких закладів навчають наших дітей на тимчасово окупованих територіях за педагогічним патронажем. Кожен учень отримує індивідуальний підхід з урахуванням безпеки. А вчитель — оплату за навчання конкретної дитини.Дітям, які перебувають за кордоном, і надалі надається можливість навчання за повною програмою в дистанційних класах, а також за скороченою — українознавчим компонентом.Для дітей на ТОТ збережено можливість навчатися в дистанційному класі або за педагогічним патронажем — залежно від безпекової ситуації.Нагадаємо, раніше віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров заявляв, що наказ Міністерства освіти і науки №1112 щодо дистанційного навчання у школах буде скасовано. Міністр пояснив, що громади та депутати протестують проти ймовірності закриття шкіл у прифронтових територіях, де в класах навчається дітей менше, ніж передбачено даним наказом.

Віце-прем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, який претендує на посаду першого віце-прем’єр-міністра, заявив, що наказ Міністерства освіти і науки №1112 щодо дистанційного навчання у школах буде скасовано.Таку заяву посадовець зробив у своєму відеозверненні."І хочу сказати, що в п'ятницю буде скасований, наприклад, наказ №1112, до якого є багато питань у громади депутатів. І разом з депутатами ми будемо шукати шлях, як досягати цілей і виводити дітей в офлайн, у безпечні школи. Як наздогнати всі знання, які були втрачені за останні кілька років — за ковід, повномасштабну війну... Будемо шукати цей шлях", — зазначив Федоров.Оновлено У прес-службі Міністерства цифрової трансформації уточнили, що Михайло Федоров мав на увазі саме скасування наказу №1112 Міністерство освіти і науки, а не повну відміну дистанційного навчання в Україні."Скасування дистанційного навчання не буде", — йдеться у повідомленні.Що відомо про указ №1112Міністерство освіти і науки України затвердило зміни до наказів щодо організації дистанційного навчання під час воєнного стану. Йдеться про оновлення наказів МОН №1112 (від 7 серпня 2024 року) та №1115 (від 8 вересня 2020 року).Одним із скандальних пунктів указу — є обмеження у доступі до дистанційної освіти. Зокрема, у новому навчальному році дистанційні класи мають налічувати щонайменше 20 учнів."Ці правила не поширюються на спеціалізовані та спеціальні заклади освіти", — зауважили у МОН.Крім того, згідно з наказом, з 1 вересня 2025 року учні-ВПО мають навчатися очно в школі за місцем проживання. Для деяких дітей перехід в інший навчальний заклад може виявитися стресом.Також є нововведення і для учнів на тимчасово окупованих територіях. Так, школярі з ТОТ можуть навчатися дистанційно за системою педагогічного патронажу. Але для цього батьки зобов’язані надати персональні дані та письмову згоду на їх обробку.До того ж у наказі наголошується, що учні з прифронтових території де школи мають укриття, мають навчати очно. Проте це загрожує безпеці дітей. Варто зауважити, що Профспілки працівників освіти і науки виступила проти нововведень МОН і вимагає скасування указу. Нагадаємо, в Україні триває вступна кампанія до закладів вищої освіти. У 2025 році процес зарахування до університетів відрізнятиметься від того, що був торік.

В Україні триває вступна кампанія до закладів вищої освіти. У 2025 році процес зарахування до університетів відрізнятиметься від того, що був торік.Як повідомляє прес-служба Міністерства освіти й науки, йдеться про п'ять важливих змін, на які варто зважати абітурієнтам.Пріоритети на контракт Цьогоріч абітурієнтам доведеться визначати пріоритетні заявки на вступ не лише на бюджетну форму навчання, а й на контрактну, щоб отримати гранти. Водночас вступники можуть подати дві заяви на одну спеціальність в одному виші. Першу — на навчання на бюджеті, а другу — на контракт."Припис про те, що заява подана на конкурс і "за кошти фізичних чи юридичних осіб" спрацює вже після роботи алгоритму та убезпечить вступника від втрати будь-якої можливості вступу", — наголосили у Міносвіти.У міністерстві додали, що можливість буде корисною вступникам, які хочуть навчатися саме в обраному закладі вищої освіти. Якщо не вийде вступити на бюджет, то за тією ж заявою можна претендувати на грант, якщо абітурієнт відповідає встановленим для цього критеріям.Втім, варто не забувати, що отримати державну підтримку можна лише раз, якщо вступника рекомендували зарахувати до вишу на бюджет. При відмові від цієї пропозиції він не зможе отримати грант.Різні формули для конкурсного балаУ 2025 році конкурсний бал для вступу підраховують по-різному. Все залежить від того, коли вступник складав національний мультипредметний тест (НМТ). Конкурсний бал може відрізнятися в абітурієнтів, які мають однакові результати на іспитах, якщо тестування вони проходили в різні роки.Нові спеціальності ЄФВВ та зміни для магістратуриЦього року у Міністерстві освіти й науки затвердили нові предмети, а саме мовознавство та історію мистецтв, для єдиного фахового вступного випробування (ЄФВВ), який складають для вступу на магістратуру. Окрім цього, за деякими спеціальностями вступ відбуватиметься за результатами єдиного державного кваліфікаційного іспиту (ЄДКІ), а не ЄФВВ.У відомстві закликали вступників не покладатися на торішню інформацію про зарахування на магістратуру, а ознайомитися з чинним порядком приймання та уточнювати вимоги на сайтах університетів.Онлайн вступ для аспірантуриУ 2025 році вперше вступ на аспірантуру проходить за допомогою особистих електронних кабінетів. Їх уже давно використовують абітурієнти, що мають бажання навчатися на бакалавраті та магістратурі. Охочі навчатися на аспірантурі мають зареєструватися на сайті ЄДЕБО, заповнити дані, завантажити фото та подати заяви на вступ онлайн.У Міносвіти рекомендують слідкувати за термінами подачі заяв на аспірантуру, оскільки вони відрізняються від інших вступних траєкторій.Оновлений перелік галузей знань і спеціальностейЦьогорічна вступна кампанія особлива й тим, що відбувається за оновленим переліком галузей та спеціальностей. Зміни стосуються назв та кодів деяких спеціальностей. Деякі з них — оновили, а також запровадили нові. У Міносвіти радять абітурієнтам перевіряти актуальні назви й коди на сайті ЄДЕБО.Нагадаємо, у червні Міністерство освіти й науки прийняло низку змін до наказів про дистанційне навчання. Вони передбачають нові вимоги щодо наповнюваності класів, а також зміни у підходах щодо онлайн-навчання для дітей за кордоном та на тимчасово окупованих територіях.

Очільниця польського міністерства освіти Барбара Новацька у листі до українського колеги Оксена Лісового висловила обурення тим, як події на Волині 1940-х років висвітлюються в підручниках з історії.Текст листа опинився в розпорядженні агентства РАР.У листі Новацької до міністра освіти і науки України Оксена Лісового, очільниця національної освіти "з жалем" заявила, що "польська сторона дуже стурбована змістом українських підручників з історії, які висвітлюють події на Волині, що відбувалися між 1943 і 1947 роками". Вона наголосила, що "особливо складним періодом в історії Волині, а водночас і в польсько-українських відносинах, був час Другої світової війни та масових злочинів проти польського населення, відомих як "Волинська різанина", скоєних Українською повстанською армією (УПА) та місцевим українським населенням".Керівник міністерства національної освіти звернув увагу на зміст підручника під назвою "Історія України" для 10 класу середньої школи, виданого у 2023 році.Як вона пояснила, вона мала на увазі уривок зі сторінки 256 : "(УПА) діяла переважно на Волині та в Галичині. У 1943 році її очолював Роман Шухевич. Протягом двох років її існування до лав УПА вступило 30 000-40 000 солдатів. Активісти УПА вважали своїми ворогами українських комуністів, нацистів та поляків. Причиною погіршення польсько-українських відносин стали масові вбивства українців, скоєні Армією Крайовою. Це була підпільна польська армія, керівництво якої хотіло повернутися до довоєнних кордонів Польщі. Її жертвами стали жителі Холмщини, Підляшшя, Галичини та Волині. Кривава польсько-українська війна, яка забрала життя не лише солдатів, а й мирних жителів, тривала до 1947 року".Новацька звернулася до українського міністра з проханням "вжити негайних заходів, зокрема переглянути інші підручники та підготувати нові, які відповідатимуть поточному стану польсько-українських відносин".Вона додала, що представники обох країн контролюють зміст підручників у рамках діяльності двосторонньої Польсько-української експертної комісії з удосконалення шкільних підручників з історії та географії.Пропозиція НовацькоїНовацька також запропонувала розглянути можливість зміни правил роботи комісії, щоб обидві сторони могли висувати підручники, що становлять спільний інтерес, для розгляду. Вона посилалася на той факт, що "як українська, так і польська сторони висловили занепокоєння щодо змісту підручників з історії ".Водночас міністр повідомила, що під час 24-го засідання Комісії в Ужгороді у січні один з її українських членів запропонував створити спільний підручник з історії. Тому вона попросила Лісового зайняти позицію щодо зміни правил роботи комісії та, можливо, розпочати роботу над підготовкою спільного підручника.Раніше повідомлялось, що 24 квітня у Тернопільській області, на території колишнього села Пужники, розпочали ексгумувати останки поляків, які загинули у 1945 році.Нагадаємо, як свідчать результати опитування IBRiS, проведеного на замовлення видання Rzeczpospolita, половина поляків вважає, що без остаточного розв’язання проблемного питання ексгумацій жертв Волинської трагедії не може бути вступу України до НАТО чи Європейського Союзу.

Глобальний альянс із понад 20 міжнародних партнерів утворено задля підтримки дошкільної освіти в Україні. Початковий внесок від Світового банку — в розмірі 30 мільйонів доларів.Про це повідомила прес-служба Міністерства освіти та науки України."Початковий внесок у розмірі 30 мільйонів доларів уже зробив Світовий банк", — ідеться в повідомленні.Там додали, що інвестиції спрямують на розширення інклюзивного доступу до дошкільної освіти, поліпшення практик викладання та умов навчання, зміцнення інституційного та місцевого потенціалу управління системою дошкільної освіти.Зазначається, що Альянс утворено в межах нової ініціативи First Steps Forward, яку запустило Міністерство освіти та науки України."Людський капітал — це найцінніший ресурс кожної країни, і саме дошкільна освіта є ключем до його розвитку. За останні місяці ми зробили важливий крок — ухвалено новий закон про дошкільну освіту, розроблено нормативну базу, яка суттєво трансформує систему. Зі Світовим банком і партнерами ми прагнемо відновити доступ до освіти, втрачений через російську агресію, і збудувати сучасну стійку систему, яка відповідає потребам кожної дитини", — заявив міністр Оксен Лісовий.Основні напрями, які Міністерство освіти та науки України планує втілювати разом із партнерами:розширення й адаптація інфраструктури та моделей послуг з урахуванням безпекових і демографічних реалій;запровадження гнучких форматів (мобільні дитсадки, домашній чи робочий догляд);розширення доступу для всіх дітей, зокрема, дітей з інвалідністю;підвищення якості підготовки педагогів і поліпшення умов праці;залучення батьків і громад до участі в розвитку сфери;запровадження цифрових систем для планування та надання послуг."Одна зі спільних цілей — до 2030 року забезпечити охоплення дошкільною освітою щонайменше 45-50% дітей віком до трьох років і 96% дітей віком від трьох до шести років якісними послугами раннього розвитку — згідно з Барселонськими цілями ЄС", — додали у відомстві.Ініціативу First Steps Forward уже підтримали країни ЄС, провідні фінансові установи, а також міжнародні організації, зокрема, Фінляндія, Бельгія, Литва, Світовий банк, ЮНІСЕФ, ЮНЕСКО, GPE й інші."Очікується, що альянс розширюватиметься — до нього регулярно приєднуватимуться нові партнери. Зараз Україна має унікальне вікно можливостей для глибинних змін у дошкільній освіті. Запрошуємо зацікавлених партнерів, зокрема, приватний сектор України, долучатися — через обмін експертизою, фінансову підтримку або участь у впровадженні ініціативи First Steps Forward", — заявили в Міносвіти.Нагадаємо, що в Україні від початку цього року набув чинності новий закон "Про дошкільну освіту". Зміни спрямовані на поліпшення якості освітніх послуг і створення комфортних умов для дітей, вихователів і батьків.