# Міністерство освіти

Міністерство освіти та науки України не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту (НМТ). У відомстві проти встановлення математики як предмета на вибір.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час спілкування з журналістами в четвер, 4 червня."Уряд подав законопроєкт щодо умов вступу на 2027 рік, він відповідає тим умовам, які є наразі 2026 року. Альтернативний законопроєкт, який передбачає дещо інші умови стосовно математики, ми не підтримуємо категорично", — зазначив він.Міністр наголосив, що НМТ саме для того, щоби підтвердити ключову спроможність читати, писати та рахувати, а математика повинна бути обов’язковим предметом."Скасування математики чи історії, вилучення їх з обов’язкових предметів НМТ — це абсурд, це не приведе до жодних позитивних змін для нас як для країни", — наголосив Лісовий.Як відомо, раніше голова підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Юлія Гришина разом із групою з близько 50 народних депутатів зареєструвала альтернативний законопроєкт №15254-1. Він пропонує з 2027 року змінити формат НМТ і зменшити кількість обов’язкових предметів.Згідно з пропозицією, тест може складатися з:двох обов’язкових предметів (українська мова й історія України);одного предмета на вибір вступника.У такій моделі математика залишиться, але стане вибірковою дисципліною — залежно від спеціальності. Автори ініціативи пояснили, що теперішній формат (чотири предмети в один день і тривале тестування) створює надмірне психологічне навантаження та ризики через повітряні тривоги під час іспитів.Депутатська ініціатива вже отримала різку критику як із боку частини освітян і колишніх урядовців, так і від значної частини суспільства.Нагадаємо, що 20 травня в Україні розпочалися основні сесії національного мультипредметного тесту. Після завершення виконання завдань НМТ кожен учасник одразу дізнається кількість тестових балів, яку він набрав за кожен предмет. Водночас для конкурсного відбору до вишів використовуються оцінки переведені в шкалу 100-200 балів (рейтингові бали). Інформацію про результати основних сесій НМТ розмістять у персональних кабінетах учасників до 3 липня, додаткових — до 29 липня..

На сьогодні в Україні у сфері загальної середньої освіти наразі налічується близько 1,7 тисячі вакансій учителів.Про це в інтерв'ю "Радіо Свобода" повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий."Найгірша ситуація в малокомплектних школах. Тому громади повинні переглядати свою мережу (закладів освіти) з огляду на контингенти дітей. Гроші освітньої субвенції ходять за дитиною — чим менше у школі учнів, тим фактично менше навантаження у вчителів і менша зарплата. Тому маленькі школи часто недоукомплектовані, і це критично відображається на якості освіти", — пояснив міністр.За даними МОН, найбільше українським школам бракує вчителів природничих дисциплін, англійської мови, інформатики, математики, а також української мови та літератури.Також міністр наголосив, що нерідко адміністрації закладів освіти вирішують проблему нестачі кадрів шляхом перерозподілу навчального навантаження між педагогами, які вже працюють у школі."Це не найкраща практика. Безумовно, треба повноцінно укомплектовувати вчителями школи. Для цього потрібна відповідна мережа і щоб школи мали контингент учнів", — наголосив міністр.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявляла, що із 1 вересня 2026 року безкоштовні теплі обіди мають отримувати учні 1-11 класів по всій Україні. Вона відзначила, що уряд уже розподілив один мільярд гривень на модернізацію 73 харчоблоків у школах по всій Україні.Читайте також: Уряд надаватиме фінансову допомогу на професійне навчання: у яких сферах її можна отримати.

В Україні триває активне будівництво підземних шкіл. У новому навчальному році десятки безпечних навчальних закладів розпочнуть свою роботу.Про це в інтерв'ю "Радіо Свобода" повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий. За його словами, наразі будується 113 підземних шкіл.Як відзначив очільник МОН, вже понад 60 відсотків об'єктів мають бути повністю готові до 1 вересня. Натомість понад 100 підземних шкіл по всій країні вже приймають учнів.Водночас, як запевнив міністр, відомство планує забезпечити безпечні умови для навчання під землею для близько 100 тисяч дітей. Проте ця цифра поки не є остаточною, адже вона постійно коригується залежно від ситуації на фронті та міграційних процесів."Питання в тому, якими засобами працює противник. Ми даємо школі автобус один або кілька, ця програма у нас працює, але іноді виникають проблеми з підвезенням дітей через безпековий чинник", — пояснив Лісовий.Однак, за словами міністра, держава продовжує закуповувати транспорт. Відтак, заклади освіти й надалі отримуватимуть техніку, щоб забезпечити доступ дітям до безпечного офлайн-навчання.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявляла, що із 1 вересня 2026 року безкоштовні теплі обіди мають отримувати учні 1-11 класів по всій Україні. Вона відзначила, що уряд уже розподілив один мільярд гривень на модернізацію 73 харчоблоків у школах по всій Україні.Читайте також: Уряд надаватиме фінансову допомогу на професійне навчання: у яких сферах її можна отримати.

Дозволені правила виїзду за межі країни для чоловіків віком від 18 до 22 років не спровокували масового чи критичного відтоку студентів з українських університетів. Навпаки, фіксується стійкий інтерес до складання національних іспитів навіть серед тих громадян, які вже перебувають в евакуації.Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий у коментарі "Радіо Свобода".Стабільність освітнього процесу та позитивна динаміка НМТПісля впровадження урядом змін, які дозволили чоловікам-студентам віком від 18 до 22 років виїжджати за межі держави, у суспільстві виникли побоювання щодо можливої втрати інтелектуального потенціалу країни. Проте у Міністерстві освіти і науки заспокоюють, зазначаючи, що наразі жодних деструктивних чи негативних наслідків від реалізації цього рішення не зафіксовано."Ми сьогодні не прослідковуємо ніякого негативного впливу, тобто ми бачимо зростання тих, хто реєструється на тест НМТ", — зазначив Лісовий.Крім того, міністр навів промовисту статистику, яка свідчить про довіру до українських університетів. На сьогодні надійшло близько 30 тисяч заявок на реєстрацію для проходження національного мультипредметного тесту від українських громадян, які зараз фізично перебувають за кордоном, але планують здобувати вищу освіту саме у вітчизняних ЗВО.Відсутність критичних аномалійАналізуючи статистичні показники, очільник міністерства зауважив, що міграційні процеси в студентському середовищі вкладаються в рамки звичних щорічних коливань, які відбувалися й раніше. Глобальної загрози для української вищої школи не спостерігається."Тому немає якоїсь тенденції критичного виїзду студентів, яка б перевищувала якусь стандартну ситуацію", — пояснив Лісовий.У профільному міністерстві додають, що такі результати демонструють високий рівень стійкості української системи освіти. Попри безперервні бойові дії та постійні безпекові ризики, українська молодь продовжує бачити своє майбутнє пов'язаним із рідною країною, хоча питання академічної мобільності та навчання за межами держави на тлі війни все одно залишається чутливим і дуже актуальним.Нагадаємо, раніше міністр соціальної політики Денис Улютін заявив, що український уряд не проводить перемовин із міжнародними партнерами щодо скасування дозволу на виїзд за кордон для чоловіків віком до 23 років..

В Україні визначено першу хвилю майбутніх профільних ліцеїв, які отримають фінансування за кошти освітньої субвенції на створення сучасного освітнього простору 2026 року. Їх визначила комісія Міністерства освіти та науки.Про це повідомили на сайті освітнього відомства. Там уточнили, що, згідно з наказом МОН № 818 від 21.05.2026, 459,3 мільйона гривень спрямують на облаштування лабораторій природничої освітньої галузі в обсязі, необхідному для якісного викладання фізики, хімії, біології та / або інтегрованих курсів, зокрема у STEM-лабораторіях."Головна мета — забезпечити школи обладнанням, що дасть змогу учням не просто здобувати теоретичні знання, а й застосовувати їх на практиці через дослідження й експерименти", — пояснили в міністерстві.Там зазначили, що заявки оцінювали за рейтинговою системою. Під час відбору враховували:кількість учнів;можливість закладу організувати безпечний освітній процес; проєктну потужність закладу;рівень забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами з профільних предметів і досвід поглибленого викладання окремих предметів;забезпечення підвезення учнів і педагогічних працівників від місця проживання до закладу освіти та в зворотному напрямку;забезпечення проживання учнів у пансіонах;співпрацю закладу загальної середньої освіти із закладами вищої освіти та роботодавцями;рівень співфінансування з місцевого бюджету.У Міністерстві освіти та науки акцентували, що цього року державна політика фокусується на комплексному створенні освітніх просторів."Такий підхід передбачає одночасне оновлення обладнання, меблів і приміщень, що гарантує ефективність інвестицій і стійкість системи в умовах воєнного стану", — розповіли в на сайті МОН.Загалом у державному бюджеті 2026 року передбачено 3,2 мільярда гривень на модернізацію освітніх просторів:1,2 мільярда гривень — для пілотних ліцеїв, які впроваджують профільну старшу школу;1,3 мільярда гривень — на оновлення просторів у гімназіях;700 мільйонів гривень, з яких зараз комісія МОН розподіляє фінансування, — на сучасні освітні простори в майбутніх академічних ліцеях, які з 2027 року увійдуть до мережі старшої профільної школи.Нагадаємо, прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, підсумовуючи спеціальний освітній селектор із громадами на початку травня, заявила, що з 1 вересня 2026 року працівникам освіти мають підняти заробітну плату. Ставка зросте на 20%..

У п'ятницю, 22 травня, президент України Володимир Зеленський здійснив робочу поїздку до Рівного, де зустрівся із вихованцями місцевого професійного коледжу. Глава держави наголосив на особливій важливості розвитку прикладних спеціальностей, які стануть основою для майбутньої масштабної відбудови країни.Про це йдеться в Telegram-каналі українського лідера.Пріоритет розвитку прикладних професійСвою роботу в обласному центрі глава держави розпочав безпосередньо зі спілкування з українською молоддю — студентами професійного коледжу. Зеленський наголосив, що розвиток цього освітнього напряму є безумовним пріоритетом для влади на сьогодні, адже країна готується до масштабного відновлення."Наші Збройні сили роблять усе, щоб Україна жила, розвивалась, економічно передусім. Для цього потрібні всі прикладні професії — зараз і під час майбутньої відбудови. Дякую кожному, хто обирає для себе цей шлях", — зауважив президент.Він також висловив щиру вдячність викладачам та студентам коледжу за теплу зустріч та окремо відзначив внесок міжнародної спільноти, подякувавши європейським партнерам за допомогу з модернізацією цього навчального закладу.Працевлаштування випускників та підвищення стипендійВажливою частиною візиту стало розширене обговорення нагальних проблем галузі за участю студентів та керівників провідних підприємств регіону. Головну увагу присутні приділили створенню ефективних механізмів, які допомагають молодим фахівцям успішно працевлаштовуватися одразу після випуску з коледжу, а також загальній популяризації професійної освіти в країні.Окрім цього, під час бесіди сторони торкнулися вкрай актуальної теми фінансової підтримки молоді, а саме — підвищення рівня щомісячних стипендій. Зеленський запевнив, що Міністерство освіти і науки України вже активно працює у цьому напрямі та наразі напрацьовує можливі ефективні рішення для реалізації цієї ініціативи.Нагадаємо, в Україні змінюються правила нарахування державних стипендій: відтепер право на виплати мають студенти закладів вищої освіти незалежно від форми власності закладу. Уряд ухвалив рішення врегулювати порядок виплат для тих, хто навчається у приватних вишах за кошти державного замовлення..

У середу, 20 травня, в Україні розпочинаються основні сесії національного мультипредметного тесту (НМТ). Як повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, щороку навколо тестування накопичується "багато напруги". "Учні хвилюються, батьки й учителі — разом із ними. Інколи це створює відчуття, що від одного дня залежить усе життя. Насправді це не так", — зазначив посадовець.Лісовий пояснив, що НМТ — це лише "один із кроків на освітньому шляху". Він додав, що це "важливий, але точно не фінальний іспит у житті, який визначає людину, її цінності чи майбутнє раз і назавжди"."Освітній шлях не завжди буває прямим. Можна спробувати ще раз, змінити обраний напрям вже після вступу, скласти НМТ після навчання в коледжі, або взяти паузу після школи, щоб визначитися з подальшими планами. І кожне з цих рішень — нормальне", — заявив міністр освіти.Також Лісовий зауважив, що українські підлітки сьогодні стикаються з викликами, які значно перевищують будь-які стандартизовані іспити. За його словами, вони навчаються під звуки повітряних тривог, змінюють школи, міста й навіть країни, переживають втрати, але водночас залишаються тими, хто будує своє майбутнє, мріє й продовжує здобувати освіту."Тому зараз особливо важливо не дозволяти страху виснажувати себе. НМТ — це лише одна з можливостей перевірити свої знання, і вона не є єдиною й остаточною", — наголосив він.Міністр зауважив, що для батьків головне в цей період — бути підтримкою для дітей, а не додатковим джерелом напруження. Інколи, за його словами, найкраща допомога — це спокійна віра в дитину та нагадування, що жоден іспит не важливіший за її здоров’я та психологічну рівновагу. Також посадовець додав, що підтримка з боку вчителів також має велике значення, адже іноді прості слова підбадьорення ефективніші за додаткові години підготовки.Лісовий нагадав, що молодь, яка перебуває за кордоном, може вступати до українських вишів і складати НМТ за межами країни, а вступники з тимчасово окупованих територій мають окремі спрощені умови вступу без складання національного мультипредметного тесту.НМТ — це комп’ютерний онлайн-тест, що складається з чотирьох предметів, які об'єднані в два блоки по 120 хвилин:перший блок: українська мова та математика;другий блок: історія України та предмет на вибір (українська література, географія, біологія, фізика, хімія, іноземні мови (англійська, французька, німецька, іспанська).Нагадаємо, нещодавно директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповіла, скільки завдань з українського правопису цьогоріч чекати абітурієнтам..

В Україні навчальний рік 2025/2026 офіційно триватиме до 30 червня 2026 року. Відповідне рішення закріплене урядом, однак ця дата є граничною і не означає, що всі школярі навчатимуться до кінця червня.За даними Кабінету міністрів України, конкретні терміни завершення навчання, проведення останнього дзвоника та початку літніх канікул визначають самі школи. Рішення ухвалює педагогічна рада кожного закладу з урахуванням низки факторів.Зокрема, йдеться про навчальне навантаження, безпекову ситуацію в регіоні, а також стан учнів і вчителів. Через це в різних містах і навіть школах графік може відрізнятися.Попри офіційний дедлайн наприкінці червня, у багатьох школах навчання традиційно завершиться наприкінці травня. Водночас окремі заклади можуть продовжити освітній процес у червні — наприклад, через втрати навчального часу під час зимових блекаутів.За рекомендаційним календарем уряду, літні канікули орієнтовно можуть розпочатися вже з 1 червня, однак остаточні дати кожен заклад встановлює самостійно.Серед індивідуальних причин скорочення або ж подовження навчального процесу є:навчальне навантаження;безпекову ситуацію в регіоні;потреби та стан учнів і учениць;готовність педагогів і педагогинь."Ні, заклад освіти може завершити навчальний рік як у травні, так і  продовжити навчання у червні або ж організувати в цей час консультації, індивідуальні заняття, проєктні дні чи навчальні екскурсії. Такі формати допомагають подолати освітні втрати, але їхнє впровадження є правом, а не обов’язком закладу освіти", — зазначили у відомстві Міністерства освіти і науки України, відповідаючи на запитання "Чи є червень обов’язковим навчальним місяцем?"Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що в межах впровадження "Нової української школи" уряд продовжує системне оновлення навчальних просторів у школах.Додамо, Міністерство освіти та науки України підтримало ініціативу щодо щорічного проведення 13 квітня у закладах загальної середньої освіти тематичної виховної години до Дня працівника оборонно-промислового комплексу України..

В Україні триває оновлення шкільної інфраструктури в межах реформи шкільного харчування. Проєкт реалізується в партнерстві з громадами.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Уряд затвердив другий розподіл субвенції — 421,1 мільйона гривень на облаштування шкільних їдалень у 15 областях", — написала вона.За її словами, кошти спрямують на придбання обладнання, створення та модернізацію 25 харчоблоків."Харчування у закладах освіти має бути безпечним і якісним. Це формує культуру здорового харчування та є інвестицією у майбутнє дітей", — висловила переконання очільниця українського уряду.Вона констатувала, що раніше Кабінет міністрів уже спрямовував 46,5 мільйона гривень на завершення оновлення 19 шкільних їдалень, розпочатого 2025 року.Юлія Свириденко підсумувала, що загалом уже модернізовано приблизно 20% харчоблоків: 188 — коштом державної субвенції, ще понад 1 500 їдалень оновлено завдяки фінансуванню місцевих бюджетів і підтримці міжнародних партнерів.Нагадаємо, нещодавно в соціальних мережах активно почали поширювати інформацію про "посилений контроль за відвідуваністю у школах". Правоохоронці пояснили, чи будуть батьків карати за прогули дітей.Додамо, також нещодавно у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів та інших гаджетів під час навчального процесу в школах..

Україна запровадила процедуру визнання результатів шкільного навчання, здобутих на тимчасово окупованих територіях, зокрема, в Криму. Це дозволить учням отримати українські документи про освіту після проходження визначених процедур.Про це повідомило представництво президента України в Криму."Новий "Порядок визнання на рівнях повної загальної середньої освіти результатів навчання осіб, які проживали на тимчасово окупованій території України" встановлює механізм, за яким українські школи зможуть зараховувати результати навчання, отримані на тимчасово окупованих територіях, незалежно від того, де зараз перебуває людина (крім територій держави-агресорки та країн із секторальними санкціями України)", — йдеться в повідомленні.Там додали: щоби підтвердити навчання, потрібно подати заяву, освітню декларацію та, за наявності, додаткові документи та матеріали."Розгляд таких заяв мають здійснювати визначені школи або їхні філії, які виконуватимуть функцію уповноважених установ", — пояснили в представництві.Процедура передбачає, що частину предметів можуть перезараховуватися на основі освітньої декларації. Водночас обов’язковим залишається річне оцінювання з навчальних предметів (інтегрованих курсів) українознавчого компоненту — це предмети, визначені окремою програмою для учнів з окупованих територій. "Результати навчання з інших предметів у документах про освіту можуть фіксувати як «атестовано», або оцінювати за 12-бальною шкалою — у разі проведення оцінювання у порядку, визначеному законодавством", — акцентували в представництві.У школах також мають проводити оцінювання й організовувати процедури за графіком, у тому числі дистанційно. Після завершення всіх процедур заклади освіти зможуть видавати відповідні документи про освіту.Нагадаємо, що до 2029 року у закладах вищої освіти запровадять трирічний бакалаврат. Нововведення орієнтоване на учнів Нової української школи, які навчатимуться 12 класів..

Міністерство освіти та науки України підтримало ініціативу щодо щорічного проведення 13 квітня у закладах загальної середньої освіти тематичної виховної години до Дня працівника оборонно-промислового комплексу України.Про це повідомили на сайті Міністерства освіти та науки України."Ідея заходу — простою мовою пояснити школярам, хто стоїть за технологіями, що зараз допомагають Україні захищатися, та показати, що за кожним складним рішенням — робота інженерів, науковців і фахівців, які створюють безпеку", — йдеться в повідомленні.У відомстві уточнили, що ініціатива, яку запропонувало акціонерне товариство "Українська оборонна промисловість", з’явилася як відповідь на запит часу: зараз країні потрібні не лише технології, а й люди, які їх створюють. І цей вибір розпочинається ще у школі.У межах опрацювання ініціативи підготовлено концепцію навчальних матеріалів для різних вікових груп — від молодших класів до старшої школи."Вони побудовані так, щоби говорити з учнями зрозумілою мовою: без складних технічних деталей, але з акцентом на науку, безпеку та відповідальність", — пояснили в Міносвіти.Зокрема, для молодших школярів це знайомство з професіями та базовими правилами безпеки. Для середніх класів — розуміння того, як технології допомагають зберігати життя. Для старшокласників — розмова про майбутнє: інженерію, технології та відповідальність за їх використання."Йдеться не лише про одну виховну годину. Це — про формування інтересу до технічних професій, про зв’язок освіти з реальними потребами країни та про перші кроки до усвідомленого професійного вибору. Адже формування такого інтересу вже зараз — це інвестиція у майбутнє України, її стійкість і перемогу", — підсумували в Міністерстві освіти та науки України.Нагадаємо, раніше у школах змінили принцип викладання дисципліни "Захист України". Оновлена програма передбачала формування навчальних груп не за статтю, а за кількістю осіб..

Міністерство освіти та науки України розпочинає реалізацію проєкту "Належне врядування закладів професійної освіти через створення ефективних наглядових рад". Він відбувається за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).Про це повідомили на сайті Міністерства освіти та науки України."Ініціатива є частиною системної реформи професійної освіти та спрямована на модернізацію управління закладами, а також їхню адаптацію до потреб сучасного ринку праці в умовах воєнного часу та повоєнного відновлення України", — йдеться в повідомленні.Проєкт передбачає запровадження нової моделі врядування закладів професійної освіти на засадах прозорості, підзвітності, автономії та партнерства з бізнесом."Запровадження наглядових рад є важливим етапом децентралізації та посилення інституційної спроможності закладів освіти. Такий підхід відповідає європейським принципам розвитку людського капіталу й узгоджується з ключовими політиками ЄС у сфері навичок і професійної освіти", — зазначили у відомстві.Проєкт триватиме 12 місяців і реалізується у співпраці з міжнародною організацією Finn Church Aid. У межах проєкту передбачено:оцінювання потреб та аналіз нормативно-правового забезпечення функціонування наглядових рад;пілотування нової моделі врядування у 10-15 закладах професійної освіти;формування складу наглядових рад із залученням представників бізнесу, громад та органів влади;розроблення методичних рекомендацій і навчальних матеріалів;створення онлайн-курсу для підготовки членів наглядових рад;розроблення плану впровадження наглядових рад у закладах професійної освіти на 2026-2028 роки;запровадження системи моніторингу та оцінювання ефективності."Особливу увагу надано розвитку державно-приватного партнерства, посиленню ролі роботодавців у формуванні освітньої політики, а також забезпеченню рівного доступу до професійної освіти, зокрема, для жінок і вразливих груп населення", — зауважили в Міносвіти.Там передбачили, що реалізація проєкту сприятиме підвищенню якості підготовки кадрів, зміцненню зв’язку освіти з ринком праці та формуванню ефективної системи врядування у сфері професійної освіти.Нагадаємо, що 19 березня відбулася робоча зустріч прем’єр-міністерки України Юлії Свириденко з міністром освіти та науки Оксеном Лісовим. Обговорили безпеку освіти, розвиток коледжів і реформу Нової української школи..

До 2029 року у закладах вищої освіти запровадять трирічний бакалаврат. Нововведення орієнтоване на учнів Нової української школи, які навчатимуться 12 класів.Про це розповів заступник міністра освіти та науки Микола Трофименко, підсумовуючи нараду з очільником відомства Оксеном Лісовим та колегою-заступницею міністра Надією Кузьмичовою. Разом з ректорами закладів вищої освіти посадовці обговорили впровадження профільної старшої школи і трансформації бакалаврату."Переходимо до практичного етапу на обох рівнях. Розпочинаємо підготовку експерименту з трирічного бакалаврату. Найближчим часом зберемо робочі групи і почнемо предметну роботу над нормативною та методичною базою цього проєкту", — поінформував він.Трофименко зауважив, що освітні програми і навчальні плани мають бути підготовлені завчасно, щоб у 2029 році заклади були готові до експериментального запуску, а з 2030 року трирічний бакалаврат став звичною моделлю на тих спеціальностях, де це академічно і професійно виправдано.Які зміни пропонує МОН"Профільна старша школа змінює підготовку випускника. Заклад вищої освіти теж має змінитися. Там, де зміст програми, результати навчання і вимоги до професії це дозволяють, бакалаврат має ставати трирічним. Далі — дворічна магістратура", — пояснив посадовець.Заступник Лісового наголосив, що такі зміни "відповідають сучасним тенденціям розвитку європейської освіти". "Саме в цей бік уже рухається вища освіта: більша суб’єктність студента, індивідуальні освітні траєкторії, гнучкість у побудові програми, оновлення стандартів. Частина вступників, які будуть радикально змінювати профіль освіти після отримання свідоцтва про повну загальну середню освіту, зможуть пройти додатковий "компенсаційний" курс", — зазначив він.Тривалість навчанняТрофименко зауважив, що про механічне скорочення строків навчання не йдеться. Він пояснив, що є спеціальності, де довший цикл підготовки є об’єктивною вимогою. Це, насамперед, професії з складними технологічними вимогами або прямим впливом на безпеку та здоров’я людей. "Освіта дорослих має ставати для університетів окремим напрямом роботи. Йдеться про короткі програми, сертифікатні програми, підвищення кваліфікації, освіта для ветеранів, навчання для тих, хто змінює фах, повертається до навчання після паузи, внутрішньо переміщених осіб та ветеранів, або для тих, хто потребує нових компетентностей для ринку праці. Такий запит уже є, і він лише зростатиме", — зауважив посадовець.Важливим, за його словами, є той фактор, що МОН не стартує з нуля. Правова можливість для такого формату навчання існує давно."Бакалаврський рівень у законі визначений як програма обсягом 180-240 кредитів ЄКТС. Тепер наше завдання — перевести цю можливість із поодинокої практики в системне рішення там, де вона виправдана", — пояснив Трофименко.Водночас він додав, що попереду ще багато спільної роботи, але напрям вже визначений. Реформа передбачає наступні зміни:профільна старша школа;профорієнтований вступник;гнучкіша вища освіта;сильніші заклади;коротший шлях до професії там, де це можливо;більше можливостей навчатися впродовж життя.Нагадаємо, наприкінці березня Верховна Рада України ухвалила закон, який запроваджує нову навчальну дисципліну — "Основи національного спротиву" для студентів університетів і фахових коледжів. Йдеться про оновлення підходу до підготовки молоді в умовах війни та сучасних безпекових викликів..

Міністерство освіти і науки України повідомило про підготовку чергового етапу підвищення зарплат для педагогів. Зміни можуть запровадити вже з 1 вересня 2026 року.Про це повідомила пресслужба МОН.У відомстві зазначають, що йдеться про поетапне зростання оплати праці освітян. Після вже здійсненого підвищення на 30% із січня, наступним кроком стане збільшення окладів ще на 20% восени. Підвищення стосуватиметься як педагогічних, так і науково-педагогічних працівників.Міністр освіти і науки Оксен Лісовий наголосив, що питання зарплат учителів є принциповим, адже йдеться не лише про цифри, а про реальні умови життя та роботи освітян. За його словами, рішення ухвалюватимуть після консультацій із профспілками, громадами та парламентом."Продовжуємо предметні обговорення з найбільшою в Україні професійною спільнотою, що представляє інтереси освітян. Рішення ухвалюватимемо лише після погодження з профспілкою та широкого фахового обговорення з громадами, керівництвом закладів освіти, народними депутатами", — заявив Лісовий.Що зміниться у системі виплат?У Міносвіти планують зробити структуру зарплат більш прозорою та передбачуваною. Зокрема, частину надбавок хочуть включити безпосередньо до посадового окладу, щоб вони стали гарантованими й не залежали від рішень на місцях. Йдеться про:інтеграцію надбавки за престижність у базовий оклад;включення доплати за складні умови праці (2000 гривень для всіх вчителів);збереження додаткових виплат для педагогів у прифронтових і прикордонних громадах.У міністерстві пояснюють, що такий підхід дозволить уникнути ситуацій, коли підвищення "з’їдається" через зменшення місцевих доплат.Освітян виведуть з Єдиної тарифної сіткиОкремо в уряді працюють над зміною всієї системи нарахування зарплат. Зокрема, педагогів планують вивести з Єдиної тарифної сітки, яка наразі застосовується до різних категорій бюджетників. Це дозволить встановити оклади, прив’язані до мінімальної зарплати та створити більш гнучку систему оплати саме для освітян. А також допоможе в майбутньому підвищувати зарплати без додаткового навантаження на інші сфери.Нову модель оплати праці для педагогічних і науково-педагогічних працівників планують запровадити з 2027 року.У Міносвіти додають, що фінальний варіант реформи ще доопрацьовують з урахуванням пропозицій профспілок та місцевої влади. Очікується, що оновлення дозволить зробити систему більш справедливою та ефективною як для вчителів, так і для держави."Маємо напрацювати рішення, яке буде і фінансово реалістичним для держави та громад і максимально справедливим для педагогів. Коли фіналізуємо цей механізм, обговорення продовжиться на рівні громад, які за кошти місцевих бюджетів фінансують заклади дошкільної, позашкільної, професійної та фахової передвищої освіти. Залучені також будуть і керівники закладів вищої освіти. Йдеться про інструмент, який допоможе підвищити оплату праці для освітян на всіх рівнях", — підсумувала заступниця міністра освіти і науки України Анастасія Софієнко.Нагадаємо, наприкінці березня стало відомо, що в Україні зросла середня зарплата. Зараз загалом у країні вона складає 28 321 гривню.Додамо, також українці, які працюють у нічний час з 22:00 до 06:00, мають отримувати вищу зарплату. Мінімальний розмір доплати становить 20% від тарифної ставки за кожну годину..

Верховна Рада України ухвалила закон, який запроваджує нову навчальну дисципліну — "Основи національного спротиву" для студентів університетів і фахових коледжів. Йдеться про оновлення підходу до підготовки молоді в умовах війни та сучасних безпекових викликів.За словами міністра освіти і науки України Оксена Лісового, наступним кроком стане розробка типової освітньої програми разом із Міноборони. Вона включатиме практичні навички — від дій у кризових ситуаціях до основ домедичної допомоги та збереження життя і здоров’я.Що зміниться для студентів?Новий курс стане частиною освітнього процесу і буде обов’язковим для здобувачів вищої та фахової передвищої освіти незалежно від статі. Водночас для студентів з особливими освітніми потребами або релігійними переконаннями передбачені альтернативні формати навчання.Важливо, що дисципліна не передбачає військової служби: студенти не складатимуть присягу, не проходитимуть медогляди для ТЦК, не отримуватимуть військово-облікову спеціальність і не набуватимуть статусу військовозобов’язаних.Новий підхід фактично замінює модель базової загальновійськової підготовки, яка діяла раніше. Тепер акцент робитиметься не на військовій спеціалізації, а на базових навичках безпеки, орієнтації в кризових ситуаціях і готовності до національного спротиву."Завдання — щоб дисципліна "Основи національного спротиву" мала чіткий практичний зміст, була посильною для закладів освіти, доступною для учасників освітнього процесу, і справді давала молоді те, що потрібно для життя в країні, яка боронить свою незалежність і територіальну цілісність, та водночас будує сильну систему освіти".Нагадаємо, з квітня в Україні застосовуватимуть ефективніші методи виявлення туберкульозу на заміну пробі Манту. Зокрема, йдеться про тест на вивільнення гамма-інтерферону.Додамо, в Україні планують змінити періодичність проходження сертифікації педагогічних працівників та збільшити термін дії сертифіката..