# Міністерство освіти

Цього року 130 майбутніх профільних академічних ліцеїв у 22 різних областях України отримають фінансування на створення STEM-лабораторій, кабінетів природничих наук і сучасного навчального обладнання.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Це заклади, які з 2027 року стануть частиною мережі профільної старшої школи", — зазначила вона.За її словами, уряд спрямував понад 459 мільйонів гривень на перші 85 закладів. Решта 45 отримають фінансування найближчим часом."Громади зможуть закупити обладнання, мультимедіа та меблі. Загалом цього року на оновлення освітніх просторів виділено 3,2 мільярда гривень — для пілотних ліцеїв, гімназій і майбутніх академічних ліцеїв", — зауважила очільниця українського уряду.На її переконання, оновлення шкільної інфраструктури — це один із ключових напрямів реформи Нової української школи зі створення умов для якісного навчання та здобуття практичних навичок."Також оновлюємо зміст навчальних програм і створюємо можливості для професійного розвитку педагогів, щоби вони ефективніше впроваджували сучасні методики навчання", — підсумувала Юлія Свириденко.Раніше заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова розповідала, що з вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу.За її словами, реформа передбачає перехід від традиційної моделі навчання з обмеженим вибором до гнучкої освітньої траєкторії, у центрі якої — інтереси, здібності й освітній вибір кожного учня.Профіль більше не буде прив’язаний лише до класу. Учні зможуть обирати напрями, а ліцеї — формувати змінні групи, гнучкий розклад і реальні профільні траєкторії.Нагадаємо, міністр освіти та науки України Оксен Лісовий повідомляв, що на 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування..

Із вересня 2026 року стартує пілотування реформи старшої профільної школи. Вона відкриє для учнів більше можливостей для індивідуального розвитку та реалізації власного потенціалу.Про це розповіла заступниця міністра освіти та науки Надія Кузьмичова.За її словами, реформа передбачає перехід від традиційної моделі навчання з обмеженим вибором до гнучкої освітньої траєкторії, у центрі якої — інтереси, здібності й освітній вибір кожного учня.Профіль більше не буде прив’язаний лише до класу. Учні зможуть обирати напрями, а ліцеї — формувати змінні групи, гнучкий розклад і реальні профільні траєкторії."Зміни впроваджуються поетапно: з 1 вересня 2026 року — у 150 пілотних ліцеях, а з 1 вересня 2027 року — в усіх академічних ліцеях країни. Ключовим інструментом стають змінні групи для профільних предметів", — наголосила Кузьмичова.Вона пояснила, що учень більше не буде прив'язаний до одного профілю лише тому, що навчається в певному класі. Під час вивчення профільних дисциплін ліцей може формувати групи учнів з усієї паралелі — відповідно до освітнього вибору дітей."Наприклад, у паралелі є 48 десятикласників, які формально навчаються у двох десятих класах. Під час профільних предметів система може працювати зовсім по-іншому. Скажімо, 10 учнів обирають математичний профіль, 12 — біолого-хімічний, 9 – ІТ-напрям, а решта — історико-правовий профіль", — зауважила заступниця міністра.У такому разі профільні групи формуються відповідно до освітніх запитів учнів, незалежно від того, у якому саме класі вони навчаються.Оновлене положення змінює насамперед логіку функціонування старшої школи. Якщо раніше ключовою одиницею планування був клас, то тепер дедалі більшого значення набуває освітній вибір учня та його індивідуалізована траєкторія навчання."Для адміністрації ліцею це означає необхідність по-новому планувати мережу профілів, педагогічне навантаження, використання навчальних кабінетів і формування розкладу. Та саме така модель дає змогу забезпечити реальну профільність навіть там, де кількість учнів не дозволяє відкривати окремі профільні класи", — підсумувала Надія Кузьмичова.Нагадаємо, начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов поінформував, що в Ізюмі Харківської області планують розпочати будівництво підземної школи. Її розраховують на навчання понад тисячі дітей на одній зміні. Будівництво обійдеться в понад 300 мільйонів гривень..

В Ізюмі Харківської області планують розпочати будівництво підземної школи. Її розраховують на навчання понад тисячі дітей на одній зміні. Будівництво обійдеться в понад 300 мільйонів гривень.Про це заявив начальник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов під час брифінгу для журналістів 23 червня, його цитує "Суспільне"."Плануємо розпочати будівництво підземної школи в Ізюмі. Там велика кількість дітей, великий запит. Ми два роки подавали проєкт до Міністерства освіти та науки. Його наразі не ухвалили, бо він доволі коштовний, за тими характеристиками він не пройшов щодо вимог для конкурсу", — пояснив посадовець.За його словами, потреба є: влада постійно отримує відповідні звернення. В Ізюмі немає жодного сертифікованого укриття, де діти можуть отримувати освітні послуги."Тому розпочнемо цей проєкт за кошти обласного та місцевих бюджетів. Далі будемо звертатися вже, можливо, за результатом перегляду піврічного державного бюджету, щоби включити програму на фінансування", — зауважив очільник військової адміністрації Харківщини.У харківській обласній владі планують до кінця 2026 року мати в регіоні 30 підземних шкіл, де у змішаному форматі зможуть навчатися 100 тисяч дітей."Далі вже на місцях органи місцевого самоврядування вирішуватимуть: або це змішана форма, або це прямо офлайн-форма, або це просто підземні укриття, які використовуватимуться для якихось офлайн-заходів для учнів, бо важко забезпечити логістику там, де ворог б’є по шкільних автобусах і по закладах освіти", — пояснив керівник ОВА.Про будівництво підземної школи на базі Ізюмського ліцею №11 стало відомо на початку червня зі системи публічних закупівель ProZorro. Тоді йшлося, що на будівництво витратять понад 280 мільйонів гривень.Нагадаємо, що 20 січня цього року в Холодногірському районі Харкова відкрили першу чергу підземної школи. У перспективі в ній мали навчатися близько тисячі школярів..

Цього року для бойових медиків продовжує діяти спеціальна програма вступу на бакалаврат. Ідеться про спеціалізацію "Екстрена медицина" (кваліфікація — парамедик).Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров'я України."Навчання повністю фінансується коштом державного або регіонального бюджету. Вступити можна за спрощеною процедурою, а співбесіду пройти онлайн. Програма адаптована так, щоби людина могла навчатися без відриву від служби: доступні заочна форма (дві очні сесії на рік) або дистанційне навчання", — йдеться в повідомленні.Після завершення навчання випускники отримують диплом бакалавра за спеціальністю "Медсестринство", спеціалізація І5.02 "Екстрена медицина", освітньо-професійна програма "Екстрена медицина / парамедик".Окрім того, чинні бойові медики можуть здобути фахову передвищу освіту. Для них також передбачена спрощена процедура вступу з можливістю пройти співбесіду онлайн. Навчання організоване так, щоби його можна було поєднувати зі службою: воно відбувається у заочному форматі.Після завершення програми випускники отримують диплом фахового молодшого бакалавра за спеціальністю І5 "Медсестринство" за освітньо-професійною програмою "Сестринська справа"."Навчання, яке ми пропонуємо військовим, — це місток між фронтом і мирним життям, між практикою й офіційною освітою. Досвід наших бойових медиків уже рятує життя. Держава визнає цей досвід і допомагає перетворити його на професійне майбутнє", — акцентувала заступниця міністра охорони здоров’я України Марина Слободніченко,Вона додала, що торік такою можливістю вже скористалися 350 військовослужбовців.У цьогорічній вступній кампанії братимуть участь шість комунальних і чотири державні заклади освіти:Буковинський державний медичний університет;Черкаська медична академія;Львівська медична академія імені Андрея Крупинського;Львівський медичний фаховий коледж післядипломної освіти;Житомирський медичний інститут;Волинський медичний інститут;Тернопільський національний медичний університет імені Горбачевського;Івано-Франківський національний медичний університет;Одеський національний медичний університет;Полтавський державний медичний університет.Вступити на навчання можуть військові, які:проходять службу на посаді бойового медика;мають статус учасника бойових дій;мають документ про повну загальну середню освіту або диплом молодшого спеціаліста/ фахового молодшого бакалавра (зі спеціальності "Медсестринство");мають сертифікат про проходження підготовки за фахом "бойовий медик" (виданий військовими частинами А0665, А2315, А1890, А1363, А3211, А3321, А4152, А2718, А2407, А2900, А2772), що відповідає рівню бойового медика взводу.Учасники бойових дій вступають за співбесідою та без складання НМТ. Навчання здійснюється за державним замовленням, а подання документів та зарахування відбуваються через електронний кабінет вступника. Водночас для подання документів можна також звернутися до приймальної комісії обраного закладу освіти.Нагадаємо, декілька днів тому міністр освіти та науки України Оксен Лісовий зазначав, що на 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування..

На 2027-2029 роки на освіту та науку в Україні передбачено 78,5 мільярда гривень. Це найбільший обсяг фінансування серед усіх секторів публічного інвестування.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, який опублікував відповідний допис на своїй Facebook-сторінці."Для мене це важливе рішення не лише через цифри. Воно свідчить про те, що розвиток освіти та науки зафіксовано на рівні державних пріоритетів", — зазначив він.На його переконання, це означає, що стратегічний курс на зміни в освіті не залежить від прізвищ, посад чи політичних циклів."І саме так має бути. Освіта не може розвиватися ривками — від однієї ініціативи до іншої. Вона потребує довгострокового бачення, стабільних інвестицій і послідовності. Особливо під час війни", — пояснив Лісовий.Він додав, що це дуже конкретні речі: можливість для дитини навчатися очно в безпечній школі, шкільний автобус, який довезе учня до ліцею, сучасна STEM-лабораторія, оновлений гуртожиток, нова майстерня в профтесі чи обладнання для наукових досліджень в університеті."Війна не зменшує важливість освіти. Навпаки. Саме зараз ми повинні продовжувати інвестувати в людей, які будуть відновлювати країну, розвивати економіку, створювати нові технології, навчати наступні покоління", — акцентував міністр.Він зауважив, що рішення уряду — це не лише про фінансування. Це про розуміння того, що людський капітал залишається головним."І що інвестувати в нього потрібно завжди, а під час війни — особливо", — підсумував Оксен Лісовий.Нагадаємо, минулого тижня пресслужба Міністерства фінансів інформувала, що з вересня 2026 року в Україні вдвічі зростуть академічні й іменні стипендії для студентів закладів вищої та фахової передвищої освіти..

Міністр освіти і науки України Оксен Лісовий озвучив жорстку позицію щодо збереження математики та історії України серед обов'язкових дисциплін під час тестування. Водночас очільник відомства закликав абітурієнтів, які відчувають невпевненість у своїх силах перед іспитами, розглянути професійну освіту як гідну альтернативу навчанню в університеті.Посадовця цитує "Інтерфакс-Україна".Жорстка позиція МОНПід час спілкування з журналістами у Києві керівник освітнього відомства наголосив, що формат НМТ функціонуватиме як основне вступне випробування до завершення воєнного стану. У довгостроковій перспективі держава планує повернутися до традиційного зовнішнього незалежного оцінювання. При цьому міністр категорично відкинув будь-які ідеї щодо послаблення вимог до точних наук."Міністерство освіти чітко стоїть на позиції: тест, який дозволяє вступати в університети, передбачає базові знання в таких речах, як читати, писати й рахувати. Тому я категорично проти скасування математики та перенесення її до дисциплін за вибором", — сказав Лісовий.Аналогічні вимоги стосуються й історії України, яка так само повинна залишатися у переліку обов'язкових предметів. Посадовець зауважив, що будь-які коливання складності завдань жодним чином не впливають на загальну конкуренцію за бюджетні чи контрактні місця у вищих навчальних закладах, адже умови змінюються для абсолютно всіх учасників одночасно. На підтвердження доступності тесту він навів статистику, згідно з якою лише орієнтовно 20% абітурієнтів не справляються з мінімальним прохідним балом."Це свідчить про те, що тест доступний і здати його можливо, а поріг базових знань не є занадто високим", — зазначив він.Профтехосвіта як альтернатива університетуОкремо Лісовий звернув увагу на штучне нагнітання паніки та поширення міфів навколо іспитів, що провокує зневіру серед української молоді. Він нагадав, що проходження мультитесту є обов'язковим виключно для тих, хто планує здобувати вищу освіту. Замість виснажливого стресу випускники можуть обрати кар'єрний шлях через систему професійно-технічного навчання."Якщо ми хочемо йти до університету — ми обираємо здавати цей тест. Якщо ми відчуваємо невпевненість і розуміємо, що не готові до тесту, це стресує нас якимось чином – вибір професійної освіти, кар'єрного навчання – це теж хороший вибір", — наголосив Лісовий.Міністр вирішив підтримати вступників власним прикладом і розповів, що його найперша освіта також була професійною. За словами урядовця, такий старт абсолютно не завадив йому згодом успішно вступити до закладу вищої освіти та збудувати успішну професійну кар'єру.Нагадаємо, Міністерство освіти та науки України не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту. У відомстві проти встановлення математики як предмета на вибір..

Міністерство освіти та науки України не підтримує депутатський законопроєкт щодо зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту (НМТ). У відомстві проти встановлення математики як предмета на вибір.Про це заявив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий під час спілкування з журналістами в четвер, 4 червня."Уряд подав законопроєкт щодо умов вступу на 2027 рік, він відповідає тим умовам, які є наразі 2026 року. Альтернативний законопроєкт, який передбачає дещо інші умови стосовно математики, ми не підтримуємо категорично", — зазначив він.Міністр наголосив, що НМТ саме для того, щоби підтвердити ключову спроможність читати, писати та рахувати, а математика повинна бути обов’язковим предметом."Скасування математики чи історії, вилучення їх з обов’язкових предметів НМТ — це абсурд, це не приведе до жодних позитивних змін для нас як для країни", — наголосив Лісовий.Як відомо, раніше голова підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Юлія Гришина разом із групою з близько 50 народних депутатів зареєструвала альтернативний законопроєкт №15254-1. Він пропонує з 2027 року змінити формат НМТ і зменшити кількість обов’язкових предметів.Згідно з пропозицією, тест може складатися з:двох обов’язкових предметів (українська мова й історія України);одного предмета на вибір вступника.У такій моделі математика залишиться, але стане вибірковою дисципліною — залежно від спеціальності. Автори ініціативи пояснили, що теперішній формат (чотири предмети в один день і тривале тестування) створює надмірне психологічне навантаження та ризики через повітряні тривоги під час іспитів.Депутатська ініціатива вже отримала різку критику як із боку частини освітян і колишніх урядовців, так і від значної частини суспільства.Нагадаємо, що 20 травня в Україні розпочалися основні сесії національного мультипредметного тесту. Після завершення виконання завдань НМТ кожен учасник одразу дізнається кількість тестових балів, яку він набрав за кожен предмет. Водночас для конкурсного відбору до вишів використовуються оцінки переведені в шкалу 100-200 балів (рейтингові бали). Інформацію про результати основних сесій НМТ розмістять у персональних кабінетах учасників до 3 липня, додаткових — до 29 липня..

На сьогодні в Україні у сфері загальної середньої освіти наразі налічується близько 1,7 тисячі вакансій учителів.Про це в інтерв'ю "Радіо Свобода" повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий."Найгірша ситуація в малокомплектних школах. Тому громади повинні переглядати свою мережу (закладів освіти) з огляду на контингенти дітей. Гроші освітньої субвенції ходять за дитиною — чим менше у школі учнів, тим фактично менше навантаження у вчителів і менша зарплата. Тому маленькі школи часто недоукомплектовані, і це критично відображається на якості освіти", — пояснив міністр.За даними МОН, найбільше українським школам бракує вчителів природничих дисциплін, англійської мови, інформатики, математики, а також української мови та літератури.Також міністр наголосив, що нерідко адміністрації закладів освіти вирішують проблему нестачі кадрів шляхом перерозподілу навчального навантаження між педагогами, які вже працюють у школі."Це не найкраща практика. Безумовно, треба повноцінно укомплектовувати вчителями школи. Для цього потрібна відповідна мережа і щоб школи мали контингент учнів", — наголосив міністр.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявляла, що із 1 вересня 2026 року безкоштовні теплі обіди мають отримувати учні 1-11 класів по всій Україні. Вона відзначила, що уряд уже розподілив один мільярд гривень на модернізацію 73 харчоблоків у школах по всій Україні.Читайте також: Уряд надаватиме фінансову допомогу на професійне навчання: у яких сферах її можна отримати.

В Україні триває активне будівництво підземних шкіл. У новому навчальному році десятки безпечних навчальних закладів розпочнуть свою роботу.Про це в інтерв'ю "Радіо Свобода" повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий. За його словами, наразі будується 113 підземних шкіл.Як відзначив очільник МОН, вже понад 60 відсотків об'єктів мають бути повністю готові до 1 вересня. Натомість понад 100 підземних шкіл по всій країні вже приймають учнів.Водночас, як запевнив міністр, відомство планує забезпечити безпечні умови для навчання під землею для близько 100 тисяч дітей. Проте ця цифра поки не є остаточною, адже вона постійно коригується залежно від ситуації на фронті та міграційних процесів."Питання в тому, якими засобами працює противник. Ми даємо школі автобус один або кілька, ця програма у нас працює, але іноді виникають проблеми з підвезенням дітей через безпековий чинник", — пояснив Лісовий.Однак, за словами міністра, держава продовжує закуповувати транспорт. Відтак, заклади освіти й надалі отримуватимуть техніку, щоб забезпечити доступ дітям до безпечного офлайн-навчання.Нагадаємо, раніше прем'єр-міністр Юлія Свириденко заявляла, що із 1 вересня 2026 року безкоштовні теплі обіди мають отримувати учні 1-11 класів по всій Україні. Вона відзначила, що уряд уже розподілив один мільярд гривень на модернізацію 73 харчоблоків у школах по всій Україні.Читайте також: Уряд надаватиме фінансову допомогу на професійне навчання: у яких сферах її можна отримати.

Дозволені правила виїзду за межі країни для чоловіків віком від 18 до 22 років не спровокували масового чи критичного відтоку студентів з українських університетів. Навпаки, фіксується стійкий інтерес до складання національних іспитів навіть серед тих громадян, які вже перебувають в евакуації.Про це заявив міністр освіти і науки Оксен Лісовий у коментарі "Радіо Свобода".Стабільність освітнього процесу та позитивна динаміка НМТПісля впровадження урядом змін, які дозволили чоловікам-студентам віком від 18 до 22 років виїжджати за межі держави, у суспільстві виникли побоювання щодо можливої втрати інтелектуального потенціалу країни. Проте у Міністерстві освіти і науки заспокоюють, зазначаючи, що наразі жодних деструктивних чи негативних наслідків від реалізації цього рішення не зафіксовано."Ми сьогодні не прослідковуємо ніякого негативного впливу, тобто ми бачимо зростання тих, хто реєструється на тест НМТ", — зазначив Лісовий.Крім того, міністр навів промовисту статистику, яка свідчить про довіру до українських університетів. На сьогодні надійшло близько 30 тисяч заявок на реєстрацію для проходження національного мультипредметного тесту від українських громадян, які зараз фізично перебувають за кордоном, але планують здобувати вищу освіту саме у вітчизняних ЗВО.Відсутність критичних аномалійАналізуючи статистичні показники, очільник міністерства зауважив, що міграційні процеси в студентському середовищі вкладаються в рамки звичних щорічних коливань, які відбувалися й раніше. Глобальної загрози для української вищої школи не спостерігається."Тому немає якоїсь тенденції критичного виїзду студентів, яка б перевищувала якусь стандартну ситуацію", — пояснив Лісовий.У профільному міністерстві додають, що такі результати демонструють високий рівень стійкості української системи освіти. Попри безперервні бойові дії та постійні безпекові ризики, українська молодь продовжує бачити своє майбутнє пов'язаним із рідною країною, хоча питання академічної мобільності та навчання за межами держави на тлі війни все одно залишається чутливим і дуже актуальним.Нагадаємо, раніше міністр соціальної політики Денис Улютін заявив, що український уряд не проводить перемовин із міжнародними партнерами щодо скасування дозволу на виїзд за кордон для чоловіків віком до 23 років..

В Україні визначено першу хвилю майбутніх профільних ліцеїв, які отримають фінансування за кошти освітньої субвенції на створення сучасного освітнього простору 2026 року. Їх визначила комісія Міністерства освіти та науки.Про це повідомили на сайті освітнього відомства. Там уточнили, що, згідно з наказом МОН № 818 від 21.05.2026, 459,3 мільйона гривень спрямують на облаштування лабораторій природничої освітньої галузі в обсязі, необхідному для якісного викладання фізики, хімії, біології та / або інтегрованих курсів, зокрема у STEM-лабораторіях."Головна мета — забезпечити школи обладнанням, що дасть змогу учням не просто здобувати теоретичні знання, а й застосовувати їх на практиці через дослідження й експерименти", — пояснили в міністерстві.Там зазначили, що заявки оцінювали за рейтинговою системою. Під час відбору враховували:кількість учнів;можливість закладу організувати безпечний освітній процес; проєктну потужність закладу;рівень забезпечення кваліфікованими педагогічними кадрами з профільних предметів і досвід поглибленого викладання окремих предметів;забезпечення підвезення учнів і педагогічних працівників від місця проживання до закладу освіти та в зворотному напрямку;забезпечення проживання учнів у пансіонах;співпрацю закладу загальної середньої освіти із закладами вищої освіти та роботодавцями;рівень співфінансування з місцевого бюджету.У Міністерстві освіти та науки акцентували, що цього року державна політика фокусується на комплексному створенні освітніх просторів."Такий підхід передбачає одночасне оновлення обладнання, меблів і приміщень, що гарантує ефективність інвестицій і стійкість системи в умовах воєнного стану", — розповіли в на сайті МОН.Загалом у державному бюджеті 2026 року передбачено 3,2 мільярда гривень на модернізацію освітніх просторів:1,2 мільярда гривень — для пілотних ліцеїв, які впроваджують профільну старшу школу;1,3 мільярда гривень — на оновлення просторів у гімназіях;700 мільйонів гривень, з яких зараз комісія МОН розподіляє фінансування, — на сучасні освітні простори в майбутніх академічних ліцеях, які з 2027 року увійдуть до мережі старшої профільної школи.Нагадаємо, прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко, підсумовуючи спеціальний освітній селектор із громадами на початку травня, заявила, що з 1 вересня 2026 року працівникам освіти мають підняти заробітну плату. Ставка зросте на 20%..

У п'ятницю, 22 травня, президент України Володимир Зеленський здійснив робочу поїздку до Рівного, де зустрівся із вихованцями місцевого професійного коледжу. Глава держави наголосив на особливій важливості розвитку прикладних спеціальностей, які стануть основою для майбутньої масштабної відбудови країни.Про це йдеться в Telegram-каналі українського лідера.Пріоритет розвитку прикладних професійСвою роботу в обласному центрі глава держави розпочав безпосередньо зі спілкування з українською молоддю — студентами професійного коледжу. Зеленський наголосив, що розвиток цього освітнього напряму є безумовним пріоритетом для влади на сьогодні, адже країна готується до масштабного відновлення."Наші Збройні сили роблять усе, щоб Україна жила, розвивалась, економічно передусім. Для цього потрібні всі прикладні професії — зараз і під час майбутньої відбудови. Дякую кожному, хто обирає для себе цей шлях", — зауважив президент.Він також висловив щиру вдячність викладачам та студентам коледжу за теплу зустріч та окремо відзначив внесок міжнародної спільноти, подякувавши європейським партнерам за допомогу з модернізацією цього навчального закладу.Працевлаштування випускників та підвищення стипендійВажливою частиною візиту стало розширене обговорення нагальних проблем галузі за участю студентів та керівників провідних підприємств регіону. Головну увагу присутні приділили створенню ефективних механізмів, які допомагають молодим фахівцям успішно працевлаштовуватися одразу після випуску з коледжу, а також загальній популяризації професійної освіти в країні.Окрім цього, під час бесіди сторони торкнулися вкрай актуальної теми фінансової підтримки молоді, а саме — підвищення рівня щомісячних стипендій. Зеленський запевнив, що Міністерство освіти і науки України вже активно працює у цьому напрямі та наразі напрацьовує можливі ефективні рішення для реалізації цієї ініціативи.Нагадаємо, в Україні змінюються правила нарахування державних стипендій: відтепер право на виплати мають студенти закладів вищої освіти незалежно від форми власності закладу. Уряд ухвалив рішення врегулювати порядок виплат для тих, хто навчається у приватних вишах за кошти державного замовлення..

У середу, 20 травня, в Україні розпочинаються основні сесії національного мультипредметного тесту (НМТ). Як повідомив міністр освіти та науки України Оксен Лісовий, щороку навколо тестування накопичується "багато напруги". "Учні хвилюються, батьки й учителі — разом із ними. Інколи це створює відчуття, що від одного дня залежить усе життя. Насправді це не так", — зазначив посадовець.Лісовий пояснив, що НМТ — це лише "один із кроків на освітньому шляху". Він додав, що це "важливий, але точно не фінальний іспит у житті, який визначає людину, її цінності чи майбутнє раз і назавжди"."Освітній шлях не завжди буває прямим. Можна спробувати ще раз, змінити обраний напрям вже після вступу, скласти НМТ після навчання в коледжі, або взяти паузу після школи, щоб визначитися з подальшими планами. І кожне з цих рішень — нормальне", — заявив міністр освіти.Також Лісовий зауважив, що українські підлітки сьогодні стикаються з викликами, які значно перевищують будь-які стандартизовані іспити. За його словами, вони навчаються під звуки повітряних тривог, змінюють школи, міста й навіть країни, переживають втрати, але водночас залишаються тими, хто будує своє майбутнє, мріє й продовжує здобувати освіту."Тому зараз особливо важливо не дозволяти страху виснажувати себе. НМТ — це лише одна з можливостей перевірити свої знання, і вона не є єдиною й остаточною", — наголосив він.Міністр зауважив, що для батьків головне в цей період — бути підтримкою для дітей, а не додатковим джерелом напруження. Інколи, за його словами, найкраща допомога — це спокійна віра в дитину та нагадування, що жоден іспит не важливіший за її здоров’я та психологічну рівновагу. Також посадовець додав, що підтримка з боку вчителів також має велике значення, адже іноді прості слова підбадьорення ефективніші за додаткові години підготовки.Лісовий нагадав, що молодь, яка перебуває за кордоном, може вступати до українських вишів і складати НМТ за межами країни, а вступники з тимчасово окупованих територій мають окремі спрощені умови вступу без складання національного мультипредметного тесту.НМТ — це комп’ютерний онлайн-тест, що складається з чотирьох предметів, які об'єднані в два блоки по 120 хвилин:перший блок: українська мова та математика;другий блок: історія України та предмет на вибір (українська література, географія, біологія, фізика, хімія, іноземні мови (англійська, французька, німецька, іспанська).Нагадаємо, нещодавно директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко розповіла, скільки завдань з українського правопису цьогоріч чекати абітурієнтам..

В Україні навчальний рік 2025/2026 офіційно триватиме до 30 червня 2026 року. Відповідне рішення закріплене урядом, однак ця дата є граничною і не означає, що всі школярі навчатимуться до кінця червня.За даними Кабінету міністрів України, конкретні терміни завершення навчання, проведення останнього дзвоника та початку літніх канікул визначають самі школи. Рішення ухвалює педагогічна рада кожного закладу з урахуванням низки факторів.Зокрема, йдеться про навчальне навантаження, безпекову ситуацію в регіоні, а також стан учнів і вчителів. Через це в різних містах і навіть школах графік може відрізнятися.Попри офіційний дедлайн наприкінці червня, у багатьох школах навчання традиційно завершиться наприкінці травня. Водночас окремі заклади можуть продовжити освітній процес у червні — наприклад, через втрати навчального часу під час зимових блекаутів.За рекомендаційним календарем уряду, літні канікули орієнтовно можуть розпочатися вже з 1 червня, однак остаточні дати кожен заклад встановлює самостійно.Серед індивідуальних причин скорочення або ж подовження навчального процесу є:навчальне навантаження;безпекову ситуацію в регіоні;потреби та стан учнів і учениць;готовність педагогів і педагогинь."Ні, заклад освіти може завершити навчальний рік як у травні, так і  продовжити навчання у червні або ж організувати в цей час консультації, індивідуальні заняття, проєктні дні чи навчальні екскурсії. Такі формати допомагають подолати освітні втрати, але їхнє впровадження є правом, а не обов’язком закладу освіти", — зазначили у відомстві Міністерства освіти і науки України, відповідаючи на запитання "Чи є червень обов’язковим навчальним місяцем?"Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що в межах впровадження "Нової української школи" уряд продовжує системне оновлення навчальних просторів у школах.Додамо, Міністерство освіти та науки України підтримало ініціативу щодо щорічного проведення 13 квітня у закладах загальної середньої освіти тематичної виховної години до Дня працівника оборонно-промислового комплексу України..

В Україні триває оновлення шкільної інфраструктури в межах реформи шкільного харчування. Проєкт реалізується в партнерстві з громадами.Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Уряд затвердив другий розподіл субвенції — 421,1 мільйона гривень на облаштування шкільних їдалень у 15 областях", — написала вона.За її словами, кошти спрямують на придбання обладнання, створення та модернізацію 25 харчоблоків."Харчування у закладах освіти має бути безпечним і якісним. Це формує культуру здорового харчування та є інвестицією у майбутнє дітей", — висловила переконання очільниця українського уряду.Вона констатувала, що раніше Кабінет міністрів уже спрямовував 46,5 мільйона гривень на завершення оновлення 19 шкільних їдалень, розпочатого 2025 року.Юлія Свириденко підсумувала, що загалом уже модернізовано приблизно 20% харчоблоків: 188 — коштом державної субвенції, ще понад 1 500 їдалень оновлено завдяки фінансуванню місцевих бюджетів і підтримці міжнародних партнерів.Нагадаємо, нещодавно в соціальних мережах активно почали поширювати інформацію про "посилений контроль за відвідуваністю у школах". Правоохоронці пояснили, чи будуть батьків карати за прогули дітей.Додамо, також нещодавно у Верховній Раді України зареєстрували законопроєкт, який передбачає обмеження використання смартфонів та інших гаджетів під час навчального процесу в школах..