# мобілізація

В Одесі суд заарештував трьох працівників територіального центру комплектування (ТЦК) і члена громадської організації. За даними слідства, вони вимагали хабар за "розв’язання питання" з мобілізацією.Про це повідомили в Київському районному суді Одеси. Там зазначили, що чоловіки підозрюються у вимаганні та незаконному позбавленні волі чоловіка.За версією слідства, декілька днів тому під час здійснення мобілізаційних заходів у Київському районі Одеси троє працівників ТЦК разом із представником громадської організації протиправно позбавили волі чоловіка."Застосовуючи фізичний примус, вони примусово посадили потерпілого в автобус та близько години возили містом", — ідеться в повідомленні.У суді додали, що одночасно з цим підозрювані вимагали у чоловіка 6 000 доларів за "розв’язання питання" та недоставлення його до районного ТЦК."Розглянувши клопотання правоохоронців, слідчий суддя задовольнив їх. Щодо всіх чотирьох підозрюваних обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави", — наголосили в одеському суді.Варто зазначити, що ухвали слідчого судді ще не набрали законної сили. Відповідно до статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину та не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не доведуть у законному порядку та не встановлять обвинувальним вироком суду.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що на Івано-Франківщині заблокували канал незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Румунії. Схему організували двоє сержантів одного з районних ТЦК..

Ситуація з комплектуванням підрозділів Державної прикордонної служби України залишається стабільною. Громадяни активно долучаються до служби як через мобілізацію, так і на контрактній основі, обираючи при цьому навіть бойові напрямки на лінії фронту.Про це повідомив речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко в інтерв'ю TrueUA.Стабільна динаміка та розвиток РУБпАКЗа словами речника, відомство не фіксує ані критичного відтоку кадрів, ані надмірного напливу охочих. Проте щороку лави прикордонників поповнює значна кількість нових фахівців. Особливо активний розвиток зараз спостерігається у підрозділах ударних безпілотних авіаційних комплексів (РУБпАК)."Туди приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі. Це забезпечує активний розвиток цього напрямку в межах ДПСУ", — зазначив Демченко.Географія рекрутингуПопри те, що ДПСУ територіально прив'язана до прикордонних регіонів, рекрутингові центри залучають кандидатів з усієї країни. Найвищу активність виявляють жителі західних та південних областей України.При цьому Демченко наголосив на важливій тенденції: добровольці не завжди прагнуть служити у своєму рідному регіоні. Чимало новобранців свідомо обирають бойові підрозділи, які виконують завдання безпосередньо на лінії фронту або на кордоні з країною-агресором.Прозорість вибору місця службиУ Держприкордонслужбі наголошують, що наразі ведуть системну роз’яснювальну роботу. Головна мета — щоб кожен кандидат чітко розумів специфіку завдань та міг свідомо обрати напрям служби, який відповідає його навичкам і мотивації.Нагадаємо, на Івано-Франківщині заблокували канал незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Румунії. Схему організували двоє сержантів одного з районних Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки..

Новопризначений міністр оборони Михайло Федоров розпочав аналіз поточної діяльності територіальних центрів комплектування. Очікується, що його команда зосередиться на системному розв'язанні проблем у роботі військкоматів та впровадженні нових підходів до мобілізаційних процесів.Про це повідомила прем'єр-міністерка Юлія Свириденко під час виступу у Верховній Раді. Ключові пріоритети та викликиЗа словами очільниці уряду, перед міністром стоїть комплексне завдання — змінити підходи до мобілізації. Одним із головних інструментів має стати підвищення мотивації військовослужбовців, зокрема через розвиток контрактної служби та впровадження нових стимулів для новобранців.Юлія Свириденко визнала, що нинішня робота ТЦК часто має негативний вплив на загальні процеси призову."Ми розуміємо негативний ефект, який це створює для призову загалом. Михайло Федоров уже взяв це питання в роботу. Безумовно, ми працюємо над змінами, хоча в умовах повномасштабного вторгнення це надзвичайно складне завдання", — зазначила прем'єр-міністерка.Нагадаємо, у грудні уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявляв, що у 2025 році зафіксовано істотне зростання кількості звернень щодо порушень військовослужбовців Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки..

Правоохоронці ліквідували корупційну мережу, організовану головою однієї з військово-лікарських комісій (ВЛК). Посадовиця разом із цивільним спільником налагодила системний продаж довідок про непридатність до служби, накопичивши величезні суми нелегальної готівки.Про це повідомляє Офіс генерального прокурора.Деталі злочинної схемиЗа даними слідства, голова комісії при районному ТЦК та СП залучила посередника для пошуку "клієнтів". За певну винагороду посадовиця виносила фіктивні рішення про непридатність або обмежену придатність військовозобов'язаних до служби. Це дозволяло чоловікам законно уникати мобілізації в умовах воєнного стану.Слідству вдалося офіційно задокументувати понад 20 епізодів передачі хабарів.Разючі знахідки під час обшуківМасштаби діяльності вразили навіть досвідчених правоохоронців. Під час обшуків у підозрюваних було вилучено понад 400 тисяч доларів США готівкою:У голови ВЛК виявили понад 307 тисяч доларів;У посередника вилучили ще понад 90 тисяч доларів.Правові наслідки15 січня 2026 року обом фігурантам повідомили про підозру. Дії голови ВЛК кваліфіковано за статтями про перешкоджання законній діяльності ЗСУ та одержання неправомірної вигоди. Посереднику інкримінують співучасть у цих злочинах.Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу. Процесуальне керівництво здійснює Дніпровська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.Нагадаємо, на Івано-Франківщині заблокували канал незаконного переправлення чоловіків призовного віку до Румунії. Схему організували двоє сержантів одного з районних Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки..

Український кордон у воєнний час — це не лінія контролю, а зона постійної напруги й бойової готовності. Обстріли, застосування дронів, спроби прориву диверсійно-розвідувальних груп і активність противника в прикордонних громадах змінюють характер служби та підходи до оборони держави.Про те, де ворог найактивніший, як змінюється його тактика, яку роль відіграють прикордонники у стримуванні загроз і який вигляд має оборона кордону на четвертому році повномасштабної війни, ми поговорили в інтерв’ю з речником Державної прикордонної служби України Андрієм Демченком.Актуальна ситуація на кордоні— Якою зараз є загальна оперативна ситуація на кордонах України, і в яких регіонах спостерігається найвища активність противника?— Звісно, що кордон з Росією — це той напрямок, де противник, ворог, країна-терорист Росія також здійснює свої кроки щодо спроб розширити зону бойових дій на території України. Фактично лінія кордону з Росією — це така ж сама лінія фронту, як і Покровський, Лиманський, Куп’янський чи Краматорський напрямки. Бо хоч на більшості ділянок кордону з Росією немає постійних активних бойових дій, утім є напрямки, де ворог також здійснює свої кроки й дії щодо розширення зони боїв.Якщо прив’язуватися конкретно, то це Сумщина — Хотінська та Юнаківська громади, де ворог, знову ж таки, хоч і нині менш активно застосовує малі піхотні групи для просування, але не полишає спроб розширити зону боїв на цьому напрямку. Також Краснопільська громада, населений пункт Грабовський, який розташований безпосередньо на лінії кордону. Наприкінці минулого року противник заходив своїми групами в цей населений пункт, намагаючись розширити зону боїв далі, однак вийти за його межі не зміг. Завдячуючи героїзму українських воїнів із підрозділів Збройних сил та Державної прикордонної служби, зазнаючи втрат, противник не може здійснити там подальших кроків.Харківщина — це, в першу чергу, напрямок населеного пункту Вовчанськ, а також напрямки населених пунктів Сотницький Козачок, який, до речі, також розташований безпосередньо на лінії кордону, та Дворічанський. Це ті ділянки, де ворог проявляє найбільшу активність, але, знову ж таки, за останній час вона дещо менша, ніж раніше.Інший напрямок — кордон з Білоруссю. Хоч він і вкрай відмінний від кордону з Росією, і там немає активних бойових дій, ми не бачимо по той бік кордону якоїсь активності білоруських силових структур чи збройних сил. Водночас загалом кордон з Білоруссю для нас є таким самим важливим напрямком у плані безпеки й оборони, як і кордон з Росією, адже Білорусь, на жаль, продовжує підтримувати країну-терористку.— Як ДПСУ сьогодні оцінює ризики з боку Білорусі та як вибудовується оборона на цьому напрямку?— Ще раз зазначу, що якихось безпосередніх дій по нашому кордону з території Білорусі немає, як немає й активності у напрямку нашого коридону. Звісно, Білорусь тримає там певну кількість своїх підрозділів, але це вже триває фактично роками. Тим самим Білорусь намагається якось довести, напевно, або собі, або для підтримки Росії — з акцентом на те, що такі дії вони роблять для того, аби уберегтися від України, начебто Україна становить загрозу для Білорусі.Але при цьому, звісно, забувають початок повномасштабного вторгнення, коли саме Білорусь відкривала свій кордон для російських військ. Менше з тим, наше завдання — мати сильні оборонні позиції по лінії кордону, на прикордонні. І до того моменту, коли погодні умови дозволяли здійснювати необхідні роботи з інженерного погляду, нарощувалися окремі ділянки і в фортифікаційному відношенні на прикордонні, для того щоб кожен український воїн мав усі можливості протидіяти будь-якій агресії, яка може йти з території Білорусі — чи самостійно, чи із залученням підрозділів армії Росії.Водночас за тим, як розвивається ситуація на території Білорусі, звісно, стежать підрозділи розвідки, для того щоб надалі Сили оборони України могли вчасно відреагувати на будь-які ризики.— Як сьогодні змінилася тактика росіян у прикордонних регіонах порівняно з початком, наприклад, повномасштабного вторгнення?— На початку повномасштабного вторгнення вони, звісно, очікували якоїсь парадної ходи. Разом із тим, станом на зараз, якщо говорити про ситуацію, яку ми маємо, Чернігівщина, Сумщина та Харківщина — це щоденні обстріли. Артилерія, міномети, танки, безпілотні літальні апарати.І ось, власне, безпілотники: протягом 2025 року Росія істотно збільшила удари саме із застосуванням цих засобів, тоді як наприкінці 2024 року переважали обстріли артилерійськими засобами. Найбільша кількість обстрілів припадає на Сумську та Харківську області.І тут треба розуміти, що ворог, звісно, б’є по позиціях українських захисників, намагаючись, зокрема, руйнувати наші оборонні споруди та знищувати позиції. Але це також і прицільні обстріли населених пунктів, через що фактично страждають мирні люди, які проживають у прикордонні, особливо в тих населених пунктах, що максимально близько прилягають до кордону з Росією.Поточні загрози та виклики— Ви згадали про БпЛА. Які ще загрози нині фіксує ДПСУ в прикордонних громадах? Наскільки активною є діяльність диверсійно-розвідувальних груп або обстріли авіацією?— В окремі періоди ворог досить активно застосовував авіацію. Зараз, фактично, відмічається певний спад у завдаванні таких ударів, але, знову ж таки, вони ніколи повністю не зникали. КАБами противник також намагається бити, щоби знищувати позиції українських воїнів, особливо на тих напрямках, про які я говорив раніше.Намагаючись просунутися своїми піхотними групами і не досягаючи поставлених цілей, ворог залучає різні засоби ураження, зокрема й авіацію, скидаючи керовані авіаційні бомби, аби стерти позиції українських захисників і полегшити просування піхотних груп. Але, знову ж таки, активність авіації зараз дещо менша, ніж це було раніше.Водночас нікуди не зникає загроза від застосування ворогом диверсійно-розвідувальних груп. Цей напрямок за останній період також став дещо менш активним з боку противника, але повністю не зник. Періодично спроби заходу ворожих ДРГ зберігаються.До прикладу, в попередні роки, особливо на початку повномасштабного вторгнення, такі спроби фіксувалися на Чернігівщині, згодом — у межах Сумської та Харківської областей. За останній період найбільше спроб заходу ворожих ДРГ фіксується саме в межах Сумської області, зокрема на півночі Сумщини, ближче до Чернігівської області.Що стосується Чернігівщини, то за останній час активність ворога із застосуванням ДРГ зі спробами заходу на територію України значно зменшилася. На Харківщині такі спроби також фіксуються, але ворожі групи викриваються.Водночас завдання у ДРГ можуть бути різні. Вони не завжди йдуть одразу на спробу самостійно вибити позиції українських захисників. Їхня основна мета — провести розвідку, встановити побудову нашої оборони, щоб надалі по цих позиціях можна було завдавати ударів більш потужним озброєнням. Також ідеться про мінування місцевості: закладаючи вибухівку, ворог розраховує, що на цих засобах підірвуться українські воїни.Раніше були випадки, коли на таких вибухових пристроях підривалися й мирні люди, які пересувалися у прикордонні. І, звісно, в окремі моменти це також спроби таких груп атакувати позиції українських воїнів, зокрема з метою захоплення в полон наших захисників.— Як масове застосування дронів-камікадзе вплинуло на роботу прикордонних підрозділів?— Прикордонні підрозділи зараз на кордоні з Росією та з Білоруссю — це вже не той класичний приклад охорони кордону, як багато хто може уявляти. Тобто немає патрулювання кордону, немає прикордонних нарядів, які ходять уздовж кордону з песиками, спостерігаючи за тим, що відбувається по той бік кордону.Зараз військовослужбовці Державної прикордонної служби та наші підрозділи є частиною Сил оборони України на тих напрямках, де ведуться особливо активні бойові дії. І це, зокрема, кордон з Росією. Фактично наші підрозділи діють за загальним задумом Генерального штабу Збройних сил України та перебувають у підпорядкуванні органів військового управління, маючи при цьому власні смуги оборони або виконуючи завдання конкретної бригади Збройних сил України.Тому застосування ворогом різних засобів, зокрема й безпілотників — як тих, що здійснюють скиди, так і FPV-дронів, у тому числі FPV на оптоволокні, — впливає не лише на прикордонників, а загалом на всі Сили оборони нашої держави. Адже за допомогою цих засобів ворог намагається досягти своїх цілей, зокрема знищувати нашу логістику. Йдеться не лише про удари по позиціях українських захисників, як ми говорили раніше, а й про спроби обмежити наші ресурси для забезпечення позицій, які утримують оборону на кордоні з Росією.Взаємодія та робота в зоні бойових дій— Поговорімо про роботу ДПСУ у зоні бойових дій. Як на сьогодні відбувається взаємодія прикордонників із ЗСУ та іншими силами оборони?— Як я вже казав, загалом підрозділи Державної прикордонної служби та, власне, і Національної гвардії діють за загальним задумом Генерального штабу. Є органи військового управління, у підпорядкуванні яких перебувають і наші підрозділи. Взаємодія відбувається шляхом визначення нам завдань на тому чи іншому напрямку — чи то окремої смуги оборони, чи то під час виконання завдань у складі конкретної бригади Збройних сил України.Фактично 50% усього особового складу Державної прикордонної служби виконують завдання не на кордоні з країнами Європи чи з Молдовою, а перебувають у складі Сил оборони нашої держави. За час повномасштабного вторгнення, зокрема, було створено повноцінні чотири прикордонні загони, які можна прирівняти до формувань бригадного типу, за аналогією зі Збройними силами України.Також у нас є значна кількість прикордонних комендатур швидкого реагування. Це аналоги батальйонів Збройних сил України, які мають на озброєнні необхідні засоби — так само, як і ЗСУ, — для повноцінної протидії противнику на різних напрямках: чи то на кордоні з Росією, чи для виконання завдань на кордоні з Білоруссю, чи для повноцінних дій безпосередньо на лінії фронту.Нині, виконуючи завдання і на Покровському напрямку, і на Краматорському, Лиманському, Куп’янському — на найбільш гарячих ділянках — військовослужбовці ДПСУ проявляють великий героїзм, стримуючи противника та завдаючи йому значних втрат.Окремо варто відзначити розвиток у нашій системі підрозділів розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів. Один із них — підрозділ "Фенікс". Він входить до трійки лідерів серед усіх складових Сил оборони України, а його результативність у знищенні як живої сили противника, так і техніки перебуває на досить високому рівні.Окрім піхоти та дронів, за час війни прикордонники наростили й свою артилерійську складову. На початок повномасштабного вторгнення це були фактично кілька мінометів. Нині ж ми маємо і великі калібри, і навчені підрозділи та розрахунки, які застосовують ці засоби для стримування ворога й знищення всього того, що він використовує проти нас.— Як Держприкордонслужба співпрацює з місцевими громадами на прикордонних територіях?— Співпраця була і раніше, співпраця залишається і зараз, насамперед для того, щоб забезпечити безпеку людей та інформування про ті кроки, яких можна очікувати від ворога. І, звісно, у разі, якщо органи місцевої влади — якщо говорити безпосередньо про кордон з Росією — звертаються з проханням, щоби наші військовослужбовці або підрозділи допомогли з евакуацією людей, прикордонники до цього долучаються.Загалом досить часто плутають, чим саме займаються прикордонники. Багато хто вважає, що саме наші підрозділи забезпечують евакуацію людей з прикордоння, тоді як ця робота покладена на органи місцевої влади. Але, звісно, Державна прикордонна служба не відмовляється від допомоги. Якщо є необхідність і до нас звертаються з такими проханнями, ми також долучаємося і допомагаємо.Технології та посилення кордону— Які нові технології Держприкордонслужба впроваджує для контролю кордону та виявлення загроз? Наскільки ефективними є сучасні системи спостереження, тепловізори, дрони?— Це вже інший напрямок, у межах якого прикордонникам визначено завдання щодо захисту кордону. Йдеться, в першу чергу, про кордон з країнами Європи та кордон з Молдовою. Щодо окремих технічних засобів, які ми нарощуємо, то це, звісно, системи відеоспостереження.Чим більше таких відеосистем буде розгорнуто на кордоні, тим легше контролювати великі ділянки кордону, які ми маємо, і, відповідно, вчасно викривати спроби порушень — не допускаючи їх та затримуючи осіб, які намагаються незаконно перетнути державний кордон або вчинити інші протиправні дії.Системи відеоспостереження — як стаціонарні, так і мобільні — активно розгортаються на всіх ділянках кордону з країнами Європи, а також, звісно, на кордоні з Молдовою.Окремо варто розуміти, що, крім стаціонарних систем відеоспостереження, застосовуються й так звані фотопастки. Ними насичується прикордоння для того, щоб на маршрутах можливих спроб незаконного перетину кордону своєчасно виявляти такі дії.Звісно, ми також застосовуємо безпілотні літальні апарати, за допомогою яких моніторимо як лінію державного кордону, так і прикордонну місцевість. Водночас варто зазначити, що у складі ДПСУ є й власна авіація, яка також залучається до виконання завдань із охорони державного кордону.— Чи планується посилення технічного забезпечення прикордонних ділянок нашої країни найближчим часом і, якщо так, то якими саме системами?— Ця робота не припиняється. Звісно, ще до повномасштабного вторгнення окремі напрямки вже мали певну кількість систем відеоспостереження, однак їх фактично недостатньо. Щоб повноцінно контролювати державний кордон і щоби прикордонні наряди могли вчасно реагувати на всі спроби його порушення, таких відеосистем потрібно значно більше.Державна прикордонна служба не зупиняється у цьому напрямку. Постійно ведеться робота як за бюджетні кошти, так і у співпраці з міжнародними партнерами, щоб необхідні системи відеоспостереження були в розпорядженні ДПСУ та могли бути встановлені по всій протяжності державного кордону.— Які реформи або зміни, на вашу думку, допоможуть зміцнити кордон у середньостроковій перспективі?— Зараз активно розвивається інтегроване управління державним кордоном. І до цієї роботи долучена не лише Державна прикордонна служба. Це різні суб’єкти в Україні, які працюють у цьому напрямку, зокрема Кабінет міністрів, а також інші органи контролю, що виконують завдання на державному кордоні й можуть надавати необхідну інформацію для забезпечення його безпеки.Усі ці процеси активно розвиваються в Україні. Вони затверджуються на рівні урядових розпоряджень, існують відповідні плани щодо впровадження інтегрованого управління кордонами. Звісно, ми також бачимо зацікавленість міжнародних партнерів у тому, що Україна розвиває цей напрямок.У країнах Європи інтегроване управління кордонами вже не перший рік успішно впроваджується. Так само і Україна розвиває цю систему, поєднуючи зусилля з нашими партнерами — країнами, з якими ми межуємо, — щоб повноцінно забезпечувати захист і безпеку спільних ділянок кордону по обидва його боки.Кадрова ситуація та мобілізація— На сьогодні гостро стоїть питання мобілізації та забезпечення достатнього кадрового резерву. Наскільки зараз відчувається кадровий дефіцит у прикордонній службі й чи є достатньою ротація?— Наскільки це можливо, Державна прикордонна служба здійснює ротаційні заходи щодо тих підрозділів, які виконують завдання на лінії фронту або на кордоні з Росією, особливо тих, що перебувають у зонах активних бойових дій. Водночас ви маєте рацію: зараз триває війна, і Державна прикордонна служба, як і будь-яка складова Сил оборони нашої країни, потребує посилення особовим складом.Ми, так само як і Збройні сили чи інші військові формування, комплектуємося як за мобілізацією, так і на контрактній основі. І, на щастя, Державна прикордонна служба вже напрацювала свій авторитет. Тому ми бачимо, що якщо на початку повномасштабного вторгнення багато людей емоційно йшли до лав Сил оборони України, то нині це вже більш свідомий вибір — куди саме і до якого підрозділу долучитися: до Державної прикордонної служби, Збройних сил, Національної гвардії чи інших складових Сил оборони.Ми також не стоїмо на місці й розвиваємо власні рекрутингові центри, щоб проводити необхідну роботу з інформування про наші можливості та, власне, про ті посади, на які ми очікуємо кандидатів. Адже свого часу у багатьох людей існував страх, що всі, хто потрапляє до війська, одразу опиняються в піхоті. Однак служба не обмежується лише піхотними посадами.Це широкий спектр напрямків, де можна реалізувати себе, захищаючи Україну: оператори безпілотних авіаційних комплексів, логістика, зв’язок, ІТ та інші спеціальності. Саме тому, демонструючи наші можливості, підрозділи та переваги служби, рекрутингові центри проводять необхідну роботу для залучення людей, які можуть обрати для себе як контрактну форму служби, так і мобілізацію. Крім того, окремі підрозділи ДПСУ в межах мобілізації дають можливість звертатися безпосередньо до них, оминаючи територіальні центри комплектування.— Наскільки активно зараз громадяни долучаються до служби в ДПСУ? Як за останній рік змінилася кількість охочих служити в Держприкордонслужбі — є тенденція до зростання чи спаду?— Я б сказав, що ситуація загалом стабільна. Тобто немає суттєвого спаду чи відтоку людей, так само немає й надто великого напливу. Водночас фактично щороку значна кількість громадян долучається до підрозділів Державної прикордонної служби.І, знову ж таки, йдеться про різні посади. Зокрема, це забезпечує активний розвиток підрозділів РУБпАК: туди також приходять люди як за мобілізацією, так і на контрактній основі.— Чи є регіони, де особливо активно долучаються до служби, або де, навпаки, відчувається нестача кадрів?— Державна прикордонна служба не представлена у всіх регіонах України. Наші основні регіони — це, передусім, ті, що розташовані ближче до державного кордону. Водночас, за результатами роботи рекрутингових центрів, можна відзначити, що люди з різних регіонів країни — зокрема із Заходу та Півдня — долучаються до лав Державної прикордонної служби.При цьому вони не завжди обирають для проходження служби саме ті регіони, звідки походять. Багато хто свідомо йде до бойових підрозділів, які виконують завдання як на лінії фронту, так і на кордоні з Росією.Це, знову ж таки, потребує системної роз’яснювальної роботи, щоб люди чітко розуміли, які завдання та напрями служби вони можуть обрати в лавах Державної прикордонної служби.Перетин кордону та пасажиропотоки— Чи зменшився святковий ажіотаж на кордоні й чи є черги на КПП? Які контрольно-пропускні пункти наразі найзавантаженіші?— Станом на зараз черг немає, адже новорічно-різдвяний період завершився, і пасажиропотік пішов на спад. Наприклад, за вчорашній день (запис інтерв'ю проводився 14 січня, — ред.) кордон перетнули близько 70 тисяч громадян — сукупно в обох напрямках за добу. Днем раніше цей показник становив приблизно 80 тисяч.Якщо говорити про весь новорічно-різдвяний період, то динаміка пасажиропотоку була дуже різною. Були пікові дні, коли кількість перетинів кордону сягала 155 тисяч. Переважно пасажиропотік тримався на рівні 110–140 тисяч перетинів на добу. Водночас у святкові дні — зокрема на Різдво, 25 грудня, або на Новий рік, 1 січня, — пасажиропотік різко зменшувався. Так, у перший день цього року кордон перетнули близько 32 тисяч громадян.Фактично зменшення пасажиропотоку призводить до зникнення черг. Натомість його зростання створює суттєве навантаження на пункти пропуску, особливо коли люди одночасно прибувають до одного й того самого КПП.Найбільші черги під час новорічно-різдвяного періоду, особливо в окремі дні, фіксувалися на кордоні з Польщею. Попри велику кількість пунктів пропуску, близько 50% усього пасажиропотоку традиційно припадає саме на польський напрямок. Тобто люди найактивніше використовують його як для виїзду з України, так і для в’їзду. Саме тому при зростанні пасажиропотоку там і виникають найбільші черги. Інші ділянки кордону також мали черги, але вони були значно меншими, ніж на кордоні з Республікою Польща.Наразі ж новорічно-різдвяний період завершився, і зменшення пасажиропотоку спостерігається вже не перший день. Можливо, на нього впливають і погодні умови. Хоча пункти пропуску працюють у штатному режимі, забезпечуючи оформлення як на виїзд, так і на в’їзд, складні погодні умови — зокрема опади — можуть ускладнювати доїзд до кордону або від нього. Через це частина людей, ймовірно, наразі утримується від далеких подорожей.— Як змінюється робота прикордонників під час пікових виїздів громадян, наприклад, у період Різдва?— Традиційно пікові навантаження припадають на зимовий період під час новорічно-різдвяних свят і на літній період, коли триває сезон відпусток і пасажиропотік суттєво зростає. У такі періоди, звісно, ми збільшуємо кількість інспекторських пар, які забезпечують оформлення громадян у пунктах пропуску.Це також постійна взаємодія з прикордонниками суміжних країн для обміну інформацією щодо завантаженості пунктів пропуску як на виїзд, так і на в’їзд, а також для координації спільних дій, щоб з обох боків кордону оформлення громадян відбувалося максимально інтенсивно.Водночас за час повномасштабного вторгнення ситуація суттєво змінилася, зокрема через відсутність повітряного сполучення. Раніше авіасполучення забирало значну частку пасажиропотоку, і багато людей перетинали кордон не через автомобільні пункти пропуску, а саме повітряним шляхом.Нині весь пасажиропотік зосереджений на кордоні з країнами Європи, на кордоні з Молдовою та Придністровським сегментом. Водночас пункти пропуску на кордоні з Білоруссю та Росією, як і на Придністровському напрямку, рішенням уряду ще з початку повномасштабного вторгнення залишаються закритими, і пропускні операції там не здійснюються.Саме тому як зараз, так і протягом усього воєнного періоду, навантаження на пункти пропуску суттєво зросло, особливо на кордоні з Польщею.Порушення, документи та зловживання— Нерідко у новинах з’являються повідомлення про те, що українці намагаються нелегально перетнути кордон і вдаються до підробки документів. Чи зросла кількість людей, які намагаються виїхати з України за підробленими документами?— Спроби незаконного перетину кордону з початку дії воєнного стану справді зросли. Це пов’язано з наявними обмеженнями щодо виїзду, особливо якщо говорити про категорію чоловіків-громадян України віком від 18 до 60 років. З серпня минулого року дозволено також виїзд чоловікам віком від 18 до 22 років включно, але за умови наявності не лише паспортного документа, а й військово-облікового документа.Цій категорії також відмовляють у виїзді, якщо людина не має необхідних документів, зокрема військово-облікового, або якщо вона обіймає посаду на державній службі. Адже навіть у цій віковій категорії державним службовцям дозволено виїзд лише у службове відрядження.Водночас з початку воєнного стану кількість спроб незаконного перетину кордону суттєво зросла. Передусім це стосується так званої "зеленої ділянки" кордону — тобто поза межами пунктів пропуску, адже саме таким способом люди найчастіше намагаються незаконно перетнути державний кордон.Якщо говорити про конкретні ділянки, то на першому місці нині перебуває кордон з Румунією, на другому — кордон з Молдовою. У перші роки повномасштабної війни ці напрямки фактично мали однакові показники, однак зараз чітко простежується лідерство румунського напрямку. На інших ділянках — з Угорщиною, Словаччиною та Польщею — таких спроб суттєво менше.За останній рік також зафіксовано зростання спроб незаконного перетину кордону на ділянках з Білоруссю. Хоча їх і значно менше, ніж на кордоні з країнами Європи, динаміка упродовж 2025 року дещо зросла.Окрім цього, фіксуються й спроби незаконного перетину кордону через пункти пропуску — тобто там, де існує можливість легального виїзду. У таких випадках люди намагаються використати підроблені документи або сфальшувати підстави для виїзду. Втім, подібних випадків значно менше, ніж спроб перетину кордону поза пунктами пропуску.Варто зазначити, що за незаконний перетин "зеленої ділянки" кордону порушники несуть адміністративну відповідальність. Натомість у випадках використання підроблених документів або спроб підкупу інспектора пункту пропуску для незаконного виїзду особи вже притягуються до кримінальної відповідальності.— Чи плануються оновлення правил щодо військовозобов’язаних і як Держприкордонслужба готується до можливих змін?— Зміни, а загалом і правила, які регламентують перетин державного кордону, встановлюються рішеннями уряду. Неодноразово, зокрема й під час дії воєнного стану, до постанови Кабінету міністрів №57 щодо правил перетину кордону громадянами України вносилися зміни, і Державна прикордонна служба їх виконує.Тобто, якщо в майбутньому — завтра, через місяць чи в інший час — урядом буде ухвалено рішення про внесення змін щодо тієї чи іншої категорії громадян, і ці зміни набудуть чинності, то, звісно, Державна прикордонна служба та наші інспектори в пунктах пропуску діятимуть відповідно до цих рішень і забезпечуватимуть їх виконання.— Громадянам іноді відмовляють у виїзді за кордон. Які документи найчастіше викликають сумніви у прикордонників?— Нині найбільше відмов у перетині кордону отримують саме чоловіки віком від 18 до 60 років. Основна причина — відсутність військово-облікового документа, як це передбачено правилами перетину кордону, затвердженими урядом. Також трапляються випадки, коли особа слідує як супровід людини з інвалідністю, але не має підтверджувальних документів, визначених цими правилами. Саме щодо цієї категорії громадян ми фіксуємо найбільшу кількість відмов.Окремі відмови пов’язані з тим, що людина, наприклад, планує виїзд у відпустку, але при цьому перебуває на державній службі. Для такої категорії передбачена можливість виїзду лише у службове відрядження, і в разі його відсутності виноситься відмова.Водночас варто звернути увагу й на інші категорії — зокрема жінок і дітей. Тут досить часто відмови пов’язані з тим, що паспортний документ є протермінованим. Люди інколи не перевіряють термін його дії й уже на кордоні з’ясовується, що паспорт недійсний, що є підставою для відмови у перетині кордону.Також трапляються випадки, коли люди беруть із собою чужий документ. За їхніми словами, це буває випадково, однак навіть у таких ситуаціях громадяни сподіваються перетнути кордон, що, звісно, є неможливим.— А у яких випадках при виїзді дитини за кордон можуть відмовити через документи та чому це трапляється найчастіше?— Щодо дітей, то під час дії воєнного стану існують певні особливості перетину кордону, на які люди не завжди звертають увагу, через що й отримують відмови. Загальне правило, яке діяло до воєнного стану і залишається чинним, передбачає: якщо дитина слідує з одним із батьків, від іншого має бути нотаріально завірена згода. Якщо ж дитина подорожує з третьою особою, така згода має бути оформлена від обох батьків.Водночас на період воєнного стану ці вимоги були частково спрощені, з огляду на те, що один із батьків може перебувати на лінії фронту й фізично не мати змоги оформити нотаріальну згоду. Тому наразі одному з батьків не потрібна згода іншого для перетину кордону з дитиною.Однак у випадку, коли батьки делегують супровід дитини третій особі, необхідна письмова згода одного з батьків, завірена в органах опіки та піклування. На ці норми варто звертати особливу увагу, адже досить часто саме через неправильне оформлення документів люди отримують відмову у перетині кордону..

У четвер, 15 січня, Верховна Рада відхилила законопроєкт, що пропонував позбавити права на відстрочку від призову студентів, яким виповнилося понад 25 років. Під час голосування народні депутати не набрали достатньої кількості голосів для підтримки цієї ініціативи, залишивши чинні норми без змін.Про це у Telegram-каналі повідомив народний депутат Олексій Гончаренко.Як пояснив нардеп, під час засідання було відхилено відповідну правку до законодавства. Завдяки цьому студенти старшої вікової категорії, які здобувають освіту, і надалі зберігатимуть право на відстрочку від призову.Наприкінці 2025 року генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти та науки Олег Шаров заявляв, що одним із викликів вступної кампанії 2025 року стало створення недружніх умов для тих, хто хоче використовувати вступ для отримання відстрочки від мобілізації.Також у Міносвіти також повідомляли, що кількість вступників чоловічої статі у віці старше 25 років на всіх освітніх рівнях 2025 року скоротилася більш ніж удвічі порівняно з 2024 роком. Вступників чоловічої статі старше 25 років на всі рівні освіти (професійна, фахова передвища, бакалаврат, магістратура, аспірантура) 2021 року було 1 196 осіб; 2022 року — 17 614; 2023 року — 44 042 (з яких 19,7 тисячі — бакалаврат і 16,4 тисячі — аспірантура); 2024 року — 112 749 (з яких професійна освіта — 7,3 тисячі, фахова передвища — 55,6 тисячі, бакалаврат — 16,7 тисячі, магістратура — 26,1 тисячі, аспірантура — сім тисяч); 2025 року — 53 517 (з яких професійна освіта — 5,2 тисячі, фахова передвища — 24,8 тисячі, бакалаврат — 12,2 тисячі, магістратура — 9,1 тисячі, аспірантура — 2,2 тисячі).Нагадаємо, минулого тижня з’являлася інформація, що в українських закладах вищої освіти стартувала хвиля масових відрахувань через пропуски занять. Під особливим контролем опинилися вступники призовного віку, щодо яких проводять ретельні перевірки..

Працівники Державного бюро розслідувань (ДБР) спільно з Національною поліцією викрили виконувача обов’язків начальника одного з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК і СП) Волинської області, який за грошову винагороду втручався в облік військовозобов’язаних.Про це повідомила пресслужба ДБР. Там уточнили, що посадовець за хабарі знімав осіб із розшуку в Єдиному електронному реєстрі призовників, військовозобов’язаних і резервістів."Такі дії дозволяли чоловікам оформлювати відстрочку й уникати призову під час мобілізації", — пояснили правоохоронці.Вони додали, що одному з "клієнтів" офіцер пообіцяв зняти його з розшуку за три тисячі доларів. Неправомірну вигоду зловмисник планував отримати у два етапи."Під час першої передачі посадовець отримав 1,5 тисячі доларів. Під час отримання другої частини коштів правоохоронці затримали його "на гарячому", — констатували в ДБР.. Фігуранту повідомили про підозру за частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України — отримання неправомірної вигоди службовою особою."Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 10 років", — акцентували в Бюро.Зараз триває досудове розслідування. Проводять обшуки за місцем роботи та проживання підозрюваного, а також перевіряють інші можливі факти отримання неправомірної вигоди та причетність до них інших посадових осіб.Слідчі ДБР подали до суду клопотання про обрання запобіжного заходу та усунення підозрюваного від посади."Державне бюро розслідувань уточнило завдання регіональним підрозділам щодо активізації протидії корупційним проявам у ТЦК і СП. Основна мета цієї роботи — мінімізувати будь-які зловживання на усіх рівнях системи та забезпечити чистоту й ефективність мобілізації", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, що декілька днів тому керівник Офісу президента України Кирило Буданов анонсував кроки для боротьби з корупцією в ТЦК і випадками СЗЧ у ЗСУ..

Український репер Міша Правильний долучився до батальйону "Нахтіґаль" 20-ї бригади оперативного призначення "Любарт", що входить до першого корпусу "Азов" Національної гвардії України.Як повідомив артист у своєму Telegram-каналі, нині він проходить базову загальновійськову підготовку.Він зізнався, що мав достатньо ресурсів та зв’язків, аби уникнути мобілізації, проте свідомо відкинув цей сценарій. Репер визнав, що залежний від побутового комфорту і фізично не готовий до навантажень "повноформатної служби", але повага до закону переважила."Чи достатньо в мене ресурсу та звʼязків, щоб не служити взагалі? Так… Але в нас є закон. Він передбачає військову службу. Тож я мав обирати: або обходити закон, або виконувати його", — наголосив Міша Правильний.Також він розповів про трансформацію особистого світогляду. До повномасштабного вторгнення він жив у парадигмі "митця поза політикою", але реалії війни змусили його переосмислити власні переконання."Як виявилось, це все дуже красиві концепції, але лише на папері. Війна існує незалежно від того, пацифіст я чи ні", — зауважив репер.За словами артиста, торік восени, коли закінчилися відстрочки від мобілізації, він розглядав різні варіанти — від роботи з бронюванням до купівлі "білого квитка". Всі альтернативи репер відкинув через внутрішні моральні принципи, зазначивши, що переїзд за кордон не розглядає, а "відкуп" зробив би його творчість фальшивою. Водночас "ухиляння" від мобілізації він назвав неприйнятним для себе, оскільки присвятив купу пісень бійцям-добровольцям, а сам би відмовився від служби."Я уявив собі, як зробив це, а потім сів писати чергову "патріотичну пісню". В моїй уяві пісня не написалась", — додав виконавець.Нагадаємо, раніше стало відомо, що український телеведучий та журналіст Вадим Карп'як оголосив про мобілізацію до Збройних сил України. Це його свідоме рішення..

Президент України Володимир Зеленський просить Верховну Раду затвердити його укази про продовження терміну дії воєнного стану та мобілізації. Відповідні документи зареєстровано в парламенті в понеділок, 12 січня.Про це повідомив сайт Верховної Ради України. Текст законопроєкту наразі не оприлюднено. Відомо. що продовження воєнного стану та мобілізації планується до травня.Розпочинаючи з 24 лютого 2022 року — дня повномасштабного вторгнення Росії в Україну — Верховна Рада систематично продовжувала дію воєнного стану на 90 діб.Воєнний стан — це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності. Він передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям і органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки.Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, закони й указ президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України.Під час загальної мобілізації та воєнного стану призову підлягають військовозобов'язані чоловіки, які отримують повістки. У Міноборони запевнили, що 2025 року спростилося багато процесів, пов'язаних з мобілізацією.Зокрема, у відомстві зазначили, що більшість відстрочок від мобілізації тепер оформлюються онлайн та продовжуються автоматично. З 1 листопада 2025 року в Україні діють нові правила щодо відстрочок.У Міноборони також додали, що Резерв ID став основним документом військовозобов'язаного. Уряд оновив порядок оформлення військово-облікових документів: відтепер вони створюються винятково в електронному форматі.Нагадаємо, 29 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що воєнний стан в Україні скасують лише після закінчення війни та надання сильних гарантій безпеки нашій державі. Він зауважив, що без гарантій безпеки ця війна не закінчиться..

Верховна Рада України може позбавити права на відстрочку від мобілізації чоловіків віком старше 25 років, які вступають у заклади вищої, передвищої та фахової освіти.Про це повідомив голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак в ефірі національного телемарафону "Єдині новини"."Зараз у парламенті, в комітеті національної безпеки, оборони та розвідки, є один із законопроектів, який, звісно, не може обмежувати право на освіту, але може обмежувати право на відстрочку", — зауважив він.За його словами, один із цих законопроектів якраз готовий до другого читання. В ньому йдеться про те, що чоловіки віком 25+, які вступатимуть у заклади вищої освіти, фахової передвищої або професійної освіти, не матимуть право на відстрочку."Це доволі радикально, але таке потрібно робити, якщо ми кажемо про безпеку нашої країни", — наголосив Бабак Він додав, що це не буде популярний закон, але його необхідно ухвалювати для забезпечення сталого процесу мобілізації.За словами голови комітету, до 2022 року в середньому в системі вищої, фахової передвищої освіти навчалося близько 30 тисяч чоловіків віком старше 25 років, а станом на 1 вересня 2025 року — їх налічувалося 250 тисяч."Ми не можемо обмежити право на освіту, але перевірятимемо, як ці люди насправді навчаються. Державна служба якості освіти вже зробила велику кількість перевірок, за результатами яких відрахували майже 50 тисяч людей, які насправді не навчалися, а лише формально ховалися в цих закладах освіти", — акцентував він.Наприкінці 2025 року генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти та науки Олег Шаров заявляв, що одним із викликів вступної кампанії 2025 року стало створення недружніх умов для тих, хто хоче використовувати вступ для отримання відстрочки від мобілізації.У Міносвіти також повідомляли, що кількість вступників чоловічої статі у віці старше 25 років на всіх освітніх рівнях 2025 року скоротилася більш ніж удвічі порівняно з 2024 роком. Вступників чоловічої статі старше 25 років на всі рівні освіти (професійна, фахова передвища, бакалаврат, магістратура, аспірантура) 2021 року було 1 196 осіб; 2022 року — 17 614; 2023 року — 44 042 (з яких 19,7 тисячі — бакалаврат і 16,4 тисячі — аспірантура); 2024 року — 112 749 (з яких професійна освіта — 7,3 тисячі, фахова передвища — 55,6 тисячі, бакалаврат — 16,7 тисячі, магістратура — 26,1 тисячі, аспірантура — сім тисяч); 2025 року — 53 517 (з яких професійна освіта — 5,2 тисячі, фахова передвища — 24,8 тисячі, бакалаврат — 12,2 тисячі, магістратура — 9,1 тисячі, аспірантура — 2,2 тисячі).Нагадаємо, минулого тижня з’являлася інформація, що в українських закладах вищої освіти стартувала хвиля масових відрахувань через пропуски занять. Під особливим контролем опинилися вступники призовного віку, щодо яких проводять ретельні перевірки..

У ніч проти 10 січня в роботі реєстру "Оберіг" заплановано технічну перерву. Через це сервіси у застосунку "Резерв+" будуть тимчасово недоступні.Про це у Telegram-каналі повідомляє Міністерство оборони України.Коли триватимуть роботиПланові технічні заходи розпочнуться о 00:00 і триватимуть до 05:00 ранку 10 січня. Протягом цього часу користувачі не зможуть:скористатися електронними послугами у застосунку;оновити свій Резерв ID.У Міноборони запевняють, що вже після п'ятої ранку всі сервіси відновлять роботу у звичному режимі.Завантажте PDF заздалегідьАби не залишитися без електронного військово-облікового документа під час перевірки в години техробіт, військовозобов'язаним радять підготуватися заздалегідь:Відкрийте застосунок "Резерв+".На головному екрані натисніть на значок "+".Оберіть функцію "Завантажити PDF".За даними Міноборони, збережена версія документа матиме таку ж юридичну силу, як і в застосунку, і буде доступна навіть без доступу до реєстру чи інтернету.Раніше повідомлялось, що в Україні військово-обліковий документ в електронній формі, згенерований через застосунок "Резерв+", відтепер набув статусу основного. Проте, паперові документи, видані раніше, також зберігають свою чинність. Нагадаємо, що 4 грудня в Україні набув чинності закон № 4630-IX, який вносить зміни до процедури бронювання військовозобов’язаних. Нові правила стосуються працівників підприємств, установ і організацій, що визнані критично важливими для забезпечення потреб ЗСУ й інших військових формувань..

Офіцер одного з Територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Миколаївської області отримав підозру за те, що під час проведення мобілізаційних заходів допускав застосування фізичного насильства до військовозобов’язаних.Про це повідомила прес-служба Державного бюро розслідувань."Державне бюро розслідувань системно реагує на звернення громадян щодо можливих зловживань під час мобілізаційних заходів. Воєнний стан не може бути виправданням для насильства чи перевищення службових повноважень", — йдеться у повідомленні.Зазначається, що у Миколаєві до ДБР надійшло щонайменше 30 скарг від громадян на співробітників Корабельного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки під час перевірок військово-облікових документів.Наголошується, що кількість звернень свідчить про системний характер порушень. Відтак, під час перевірки слідчі встановили, що офіцер обласного ТЦК та СП, якого залучили для "посилення" роботи Корабельного РТЦК та СП, неодноразово застосовував фізичне насильство до військовозобов’язаних."Наразі йому повідомлено про підозру у навмисному спричиненні тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 125 КК України). Досудове розслідування триває", — йдеться у повідомленні.Нагадаємо, у селищі Пулини Житомирської області 3 січня стався трагічний випадок із військовозобов’язаним громадянином Олександром Ревуцьким. Також раніше в Одесі між трьома військовослужбовцями Територіального центру комплектування та поліцейським виник конфлікт, який закінчився бійкою. Один із нападників перебував у стані алкогольного сп’яніння..

Застосунок "Резерв+" продовжує розвиватися як зручний і передбачуваний канал комунікації між державою і військовозобов’язаними. Громадяни отримуватимуть сповіщення про те, що паперова повістка була надіслана поштою. Як повідомляє прес-служба Міністерства оборони України, один із ключових напрямів "Резерв+" — сервіс сповіщень, що дає змогу користувачам вчасно дізнаватися про важливі рішення та зміни у власному статусі. Наразі "Резерв+" уже надсилає push-сповіщення про низку подій, пов’язаних із військовим обліком:подання та зняття з розшуку;порушення правил військового обліку та штрафи;оновлення Резерв ID;оновлення та отримання даних;отримання відстрочки чи бронювання;⁠⁠отримання електронного направлення на ВЛК. "Тепер у застосунку з’явилась можливість увімкнути сповіщення про те, що ТЦК та СП надіслав паперову повістку поштою. Ця функція допоможе військовозобов’язаним бути в курсі свого статусу, уникнути непорозумінь та підготуватись до отримання рекомендованого листа через "Укрпошту", — уточнили в Міноборони.У відомстві зауважили, що сповіщення у "Резерв+" не є повісткою. Це виключно інформаційне повідомлення. "Його отримання або прочитання не вважається врученням повістки. Функція добровільна — користувач може увімкнути або вимкнути її в меню застосунку за власним бажанням. ⁠У сповіщенні зазначені дата і час, коли треба з’явитись до ТЦК та СП", — запевнили у прес-службі.⁠Крім того, варто пам'ятати, що порядок надсилання повісток не змінився. Вони, як і раніше, друкуються в паперовому вигляді та доставляються Укрпоштою. Протягом кварталу в "Резерв+" стануть доступні сповіщення про:взяття на облік;зняття з обліку;виключення з обліку;скасування відстрочки. Нагадаємо, раніше у Міноборони повідомили, що у застосунку "Резерв+" розпочали тестування постановки на військовий облік. Невдовзі частина громадян зможе зробити це дистанційно — без особистих візитів до Територіального центру комплектування та паперових процедур. .

Штраф від ТЦК може перейти у виконавче провадження, якщо його не сплатити або не перевірити вчасно. У такому разі можливі блокування банківських рахунків, арешт майна чи примусове стягнення коштів. Щоб уникнути цих наслідків, важливо знати, як перевірити, чи відкрито виконавче провадження за штрафом ТЦК, де це зробити та що робити далі у разі його наявності. Про це розповідаємо нижче.Як перевірити наявність штрафів від ТЦКПеревірити виконавче провадження за штрафом ТЦК можна за допомогою сервісу відкритих даних "Опендатабот". Задля цього громадянину потрібно ввести свої прізвище, ім'я та по батькові, а також дату народження. За результатом перевірки людина отримає довідку про відсутність або наявність відкритих щодо неї виконавчих проваджень. Який розмір штрафу загрожує за неявку до ТЦКЧоловікам віком від 18 до 60 років, які не оновили свої дані у ТЦК та СП або не перебувають на військовому обліку, загрожує штраф від 17 000 до 25 500 гривень під час воєнного стану чи за повторне порушення. Штраф для посадових і юридичних осіб коливається від 34 000 до 59 000 гривень. Відповідний штраф виписують уповноважені особи територіального центру комплектування та соціальної підтримки.Що буде у разі не сплати штрафу Такі дії з боку громадянина призведуть до передання штрафу до виконавчої служби для примусового виконання. В межах таких виконавчих проваджень може бути накладено арешт на кошти та майно особи, які у майбутньому можуть бути використані для погашення боргу.Що робити, якщо дані щодо штрафу помилковіУ випадку, коли в автоматизованій системі виконавчого провадження вказані помилкові дані щодо штрафу, громадянину необхідно звернутись до відповідного державного виконавця, який супроводжує його справу.Статистика штрафів від ТЦКЗа даними "Опендатабот", від початку 2025 року було зафіксовано понад 47 тисяч проваджень за порушення правил військового обліку. Близько 4,5 тисяч проваджень на місяць відкривали ТЦК торік.Загалом понад тисячу відкритих проваджень за 2025 рік мають уже 18 регіонів України. Абсолютним лідером став Київ — 7 163 провадження (15%). Наслідують Сумщина (4 251 або дев'ять відсотків), Одещина (3 995 або дев'ять відсотків), Дніпропетровщина (3 846 або вісім відсотків) та Харківщина (3 349 або сім відсотків). Найнижчі показники зафіксовано у західних областях та у зоні активних бойових дій: Львівщина — 626, Рівненщина — 464, Івано-Франківщина — 315, Херсонщина — 137, а в Луганській області — 11 випадків.Станом на жовтень 2025 року переважна більшість оштрафованих — чоловіки віком від 25 до 45 років (80% випадків), тоді як на жінок припадає 98 випадків — це лише 0,2% від загальної кількості. Варто зазначити, що з 31 липня 2025 року діє новий механізм постановки на військовий облік жінок з медичною чи фармацевтичною освітою — з цього часу було відкрито 26 проваджень проти жінок за новими правилами.Нагадаємо, торік у грудні у Міноборони повідомляли, що громадян, які прибувають до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки під час мобілізаційних заходів, забезпечуватимуть харчуванням за державний кошт. Відповідну постанову ухвалив Кабінет Міністрів України..

В українських закладах вищої освіти стартувала хвиля масових відрахувань через пропуски занять. Під особливим контролем опинилися вступники призовного віку, щодо яких проводять ретельні перевірки.Про це заявила секретарка комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа, пише NV.Контроль відвідуваності став критичнимЗа словами посадовиці, правила перебування в університетах суттєво посилилися. Тепер під загрозу відрахування потрапляють навіть ті студенти, які мали лише поодинокі пропуски лекцій чи семінарів."Відрахувати можуть навіть тих студентів, які пропускали заняття один-два рази", — наголосила Наталія Піпа.Причина — боротьба з "ухилянством"Секретарка профільного комітету пояснила, що такі жорсткі заходи пов'язані з аномально високим напливом чоловіків мобілізаційного віку до навчальних закладів. Наразі у вишах тривають серйозні перевірки, мета яких — з’ясувати, чи справді вступники прийшли за знаннями, чи використовують статус студента лише для отримання відстрочки від призову.Нагадаємо, у квітні Кабінет міністрів України затвердив законопроект про внесення змін до статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" щодо прав студентів та освітян. Він змінює перелік тих, хто не підлягає мобілізації, й обмежує вік студентів, які можуть претендувати на відстрочку.Раніше повідомлялось, що виїзд за кордон для студентів українських вищих навчальних закладів дозволений на один семестр. Ідеться про програми академічної мобільності. Однак не всі студенти мають таке право: необхідно спершу пройти конкурс..